МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Голова приймальної комісії

___________К.В.Балабанов

ПРОГРАМА

вступного фахового іспиту для здобуття ОС «Магістр»

зі спеціальності 053 «Психологія»

Затверджено:

на засіданні Вченої ради

факультету філології та масових

комунікацій

протокол №7 від 20.02.2019

Затверджено:

на засіданні Вченої ради МДУ

протокол № 8 від 27.03.2019

МАРІУПОЛЬ – 2019

2

Програма вступного фахового іспиту для здобуття ОС «Магістр» зі

спеціальності 053 «Психологія» / Укладачі: Варава Л.А., Тищенко Л.В.,

Стуліка О.Б. – Маріуполь: МДУ, 2019. – 24с.

Зміст програми вступного фахового випробування для здобуття

ОС «Магістр» зі спеціальності 053 «Психологія» визначений на основі

базових дисциплін циклу професійної підготовки, які складають

фундаментальну, загально-професійну підготовку, а саме загальної

психології, вікової психології, диференційної психології, соціальної,

педагогічної та клінічної психології, а також, основ психологічного

консультування і експериментальної психології з розв’язанням практичних

задач.

Програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри практичної

психології, протокол № 7 від 19 лютого 2019 р.

3

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка …………………………………………………...4

2. Порядок оцінювання підготовленості вступників………………………5

3. Перелік орієнтованих питань …………………………………………….6

4. Критерії оцінювання, структура оцінки ……………………………….13

5. Рекомендована література……………………………………..………...15

4

1. Пояснювальна записка

Програма вступного іспиту побудована на основі фахових навчальних

дисциплін, що входять до програми підготовки здобувачів вищої освіти

освітнього ступеня «Бакалавр» і забезпечують основну теоретичну й

практичну підготовку до виконання кваліфікаційних обов’язків практичного

психолога в закладах освіти: загальна психологія, вікова психологія,

соціальна психологія, педагогічна психологія, диференційна психологія,

клінічна психологія, основи психологічного консультування і

експериментальна психологія.

Вступні випробування є формою визначення ступеня готовності

абітурієнтів, які мають базову вищу освіту, до самостійної професійної

діяльності за обраною спеціальністю. Під час іспиту визначаються

досягнення і з’ясовуються недоліки у підготовці фахівців з метою наступного

зарахування на навчання за програмою підготовки освітнього ступеня

«Магістр».

Провідним критерієм оцінювання якості підготовки магістра є вимоги

до фахівців на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик, які

відповідають сучасним вимогам і є орієнтиром для їх підготовки.

У процесі вступних випробувань абітурієнти повинні

продемонструвати знання: теоретичних основ побудови психічних процесів,

закономірностей розвитку людей різного віку, методичних питань організації

роботи практичного психолога в закладах освіти, мети і завдань діяльності

психологічної служби, різноманітних форм і методів роботи шкільного

психолога, диференційованого підходу до вихованців, індивідуальних

особливостей дітей; знання з теорії психології особистості в зарубіжній та

вітчизняній психологічній науці; питань організації роботи психолога у

різних типах навчально-виховних закладів.

Рівень готовності абітурієнтів з базовою вищою освітою до самостійної

професійної діяльності визначається якістю оволодіння ним навчальними

5

дисциплінами, передбаченими навчальним планом освітнього ступеня

«Бакалавр» та успішністю проходження всіх видів психологічної практики.

2. Порядок оцінювання підготовленості вступників

Структура програми складається з двох етапів:

перший – кваліфікаційна співбесіда, в програмі наведено перелік

питань для абітурієнтів по перехресному вступу, що проходитимуть

попередню співбесіду;

другий – письмовий іспит, який передбачає письмове тестування та

вирішення практичних завдань. Структура білету письмового екзамену з

психології містить тридцять тестових завдань з навчальних дисциплін:

загальна психологія, вікова психологія, соціальна психологія, педагогічна

психологія, диференційна психологія, клінічна психологія та дві практичні

задачі з експериментальної психології та основ психологічного

консультування.

Перший блок тестових завдань (загальної, вікової, соціальної,

педагогічної, диференційної та кліничної психології) охоплює базові теми з

нормативних курсів підготовки психологів. Знання змісту цих тем надає

студентам змогу розкрити загальні питання психології, закономірності

психічних процесів, психічної діяльності, емоційно-вольової сфери

особистості, її індивідуальні особливості; розглянути основні теоретичні

погляди провідних вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі

індивідуального розвитку людської психіки та охарактеризувати

закономірності її формування від народження до зрілості; продемонструвати

знання з соціальної психології щодо базових визначень особистісних

взаємодій в суспільстві, динаміки групового розвитку, самоставлення та

ставлення до інших; визначити особливості індивідуальних розбіжностей у

базових психологічних категоріях, диференціювати гендерні, вікові та

професійні особливості людини; здійснити аналіз психічних станів

6

особистості, характерологічних особливостей хворого, джерел невротичних

розладів людини.

Другий блок – практикоорієнтований, спрямовано на рішення завдань,

який надає можливості студентам продемонструвати вміння використовувати

теоретичні знання з експериментальної психології щодо впровадження

методологічних основ в практично-дослідну діяльність; з основ

психологічного консультування щодо розв’язання соціально-психологічних

проблем особистості в ситуацій взаємодії «особистість – суспільство»,

«особистість – соціальна група», «особистість – особистість».

Час виконання письмової роботи складає 1,5 години.

3. Перелік орієнтованих питань

Питання з навчальної дисципліни «Загальна психологія»

1. Задачі та методи сучасної психології. Зв’язок психології з іншими

науками.

2. Особистість та її структура. Теорії особистості в психології.

3. Свідомість як цілковита людська особливість. Виникнення та розвиток

людської свідомості.

4. Поняття про мовлення. Функції та різновиди мовлення.

5. Уява та її різновиди. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. Фізіологічні

основи уяви.

6. Мислення. Види розумових операцій за П.Я.Гальперіним. Процес

розуміння та процес розв’язання завдань.

7. Пам’ять, види пам’яті. Теорії пам’яті в психології. Запам’ятовування та

його різновиди.

8. Виникнення та розвиток людської психіки. Концепція О.М.Леонтьєва –

Фабрі.

9. Структура людської діяльності та основні її характеристики.

7

10. Фізіологічні основи темпераменту, головні властивості та факти

прояву.

11. Характеристика уваги. Концепція уваги за Л.С.Виготським.

12. Спілкування як вид діяльності. Структура комунікативної діяльності за

О.М.Леонтьєвим.

13. Структура здібностей. Індивідуальні відмінності у здібностях людей.

14. Характер та особливості його формування. Типології акцентуацій

характеру.

15. Структура мотивації. Психологічна характеристика мотивів.

16. Психічні характеристики вольової діяльності. Довільні дії та їх

особливості.

17. Психологічні особливості сприймання. Моделі сприйняття інформації.

18. Виникнення відчуттів. Види відчуттів.

19. Поняття про увагу. Психологічні теорії уваги.

20. Уява. Способи розвитку уяви.

Питання з навчальної дисципліни «Вікова психологія»

1. Періодизація життєвого циклу людини. Проблема обґрунтованого

критерію періодизації в психології.

2. Методологічні принципи і методи дослідження вікового розвитку

людини.

3. Літичний та критичний розвиток. Значення та задачі вікових криз.

4. Труднощі та аномалії психічного розвитку людини.

5. Поняття «вік» та «розвиток» у вікової психології. Закономірності,

рушійні сили розвитку особистості.

6. Теорія Ж.Піаже про розвиток дитячого інтелекту. Феномен Ж.Піаже.

7. Соціальна ситуація розвитку в онтогенезі. Новоутворення вікових

періодів.

8. Основні положення культурно-історичної теорії Л.С. Виготського.

8

9. Епігенетична концепція розвитку особистості за Е.Еріксоном.

10. Концепція морального розвитку особистості Л.Кольберга.

11. Провідний вік діяльності (ПВД) – визначення, види. Характеристика

ПВД в різні періоди життя людини.

12. Підходи вітчизняних психологів до рішення проблеми розвитку

особистості (Д.Б. Ельконін, А.В. Петровський).

13. Дитинство як соціальне явище та об’єкт психології розвитку.

14. Розвиток психічних функцій в дошкільному віці.

15. Особливості функціонування пізнавальних процесів у молодшому

шкільному віці.

16. Особливості розвитку психічних функцій у старшому шкільному віці.

17. Анатомо-фізіологічна перебудова організму і її вплив на особистість

підлітка.

18. Вікові особливості ранньої та пізньої юності. Теорії юності в

психології.

19. Динаміка розвитку психічних функцій дорослої людини. «Біографічні»

кризи.

20. Зміна сенсорно-перцептивної сфери, пізнавальних процесів у людей

похилого та старечого віку. Психологічні типи людей похилого віку.

Питання з навчальної дисципліни «Соціальна та педагогічна психологія»

1. Мотиви навчальної діяльності студентів. Динаміка розвитку навчальної і

професійної мотивації.

2. Соціальна роль як реалізація статусу та позиції особистості.

3. Механізми процесу соціалізації індивіда, її джерела та головні чинники.

4. Структурна організація засвоєння знань, вмінь та навичок.

5. Загальні положення діяльнісного підходу в навчанні.

6. Головні підходи вивчення малих соціальних груп. Структура

взаємовідносин у малій соціальній групі.

9

7. Спілкування як форма вияву соціальної активності особистості. Функції

та основні механізми спілкування.

8. Проблема співвідношення навчання і розвитку.

9. Індивідуальна здібність дитини до навчання: види, рівні, етапи, прояви.

10. Педагогічна оцінка як фактор стимулювання учбової діяльності.

11. Позиція як інтегральна система вибіркових відносин особистості.

12. Соціально-психологічні механізми спілкування та основні принципи

соціальної перцепції.

13. Загальна характеристика учбової діяльності.

14. Основні види соціальної взаємодії. Етапи рефлексії, ідентифікації,

стерео типізації.

15. Характеристика учбової задачі в структурі учбової діяльності.

16. Теорії походження лідерства. Стилі лідерства та керівництва.

17. Закони формування навичок. Фактори, що впливають на формування

навичок.

18. Основні види девіантної поведінки в підлітковому віці. Профілактика

девіацій у підлітків.

19. Характеристика батьківсько-дитячих взаємовідносин. Стилі сімейного

виховання.

20. Педагогічна оцінка як фактор стимулювання учбової діяльності.

Питання з навчальної дисципліни «Диференційна психологія»

1. Предмет, основні поняття диференційної психології. Зовнішній і

внутрішній статус ДП.

2. Історія становлення і розвитку диференційної психології.

3. Сучасний стан, задачі і проблеми диференційної психології.

4. Методологічні принципи диференційної психології. Підходи до

класифікації методів диференційної психології. Канали отримання

інформації про індивідуальність людини.

10

5. Методи диференційної психології: загально-наукові, генетичні,

історичні.

6. Шляхи використання загально-психологічних методів в диференційній

психології.

7. Статистичний аналіз як один з основних засобів, що використовується

в ДП.

8. Сила і слабкість тестології у вивченні індивідуальних відмінностей.

9. Роль спадковості в детермінації міжіндивідуальної варіативності.

10. Середовище в детермінації міжіндивідуальної варіативності.

11. Морфофункціональна асиметрія. Домінантність півкуль і психічні

функції.

12. Вивчення людини на різних рівнях організації: організм, індивід,

суб’єкт діяльності, особистість, індивідуальність.

13. Індивідуальність як зустріч з собою – Іншим (поняття та специфіка

людської індивідуальності).

14. Психологічні утворення індивідуальності людини.

15. Стилеві особливості індивідуальності.

16. Диференційна психофізіологія як наукова база психології

індивідуальних відмінностей.

17. Психологічна систематика індивідуальних відмінностей (класифікація,

типологізація).

18. Генезис поглядів на типологічні особливості людини в історії

психології.

19. Конституціональні типології Е.Кречмера, У.Шелдона.

20. Підхід І.П.Павлова до вивчення причин індивідуальних відмінностей.

Питання з навчальної дисципліни «Клінічна психологія»

1. Клінічна психологія як розділ психологічної науки.

2. Становлення та розвиток клінічної психології.

11

3. Об’єкт та предмет професійної діяльності клінічного психолога.

4. Взаємозв’язок клінічної психології з іншими галузями психологічних

та медичних знань.

5. Види діяльності клінічного психолога.

6. Методологічні принципи клінічної психології.

7. Основні завдання та загальні принципи психологічного дослідження в

клініці.

8. Методи клінічної психології.

9. Психологічний супровід діагностичного процесу.

10. Комунікативні аспекти компетентності лікаря.

11. Психологічні характеристики, що сприяють формуванню

комунікативної компетентності лікаря.

12. Етапи діагностичного процесу.

13. Комунікативні аспекти контактної фази первинної зустрічі лікаря з

хворим.

14. Фаза орієнтації первинної зустрічі лікаря з хворим.

15. Психологічний зміст фази аргументації первинної зустрічі лікаря з

хворим.

16. Психологічні аспекти фази коректування.

17. Психологічний супровід терапевтичного процесу.

18. Хвороба як самостійна психологічна травма.

19. Проблема формування залежності від лікарського препарату.

20. Психологічний зміст Ефекту плацебо.

Питання з навчальної дисципліни «Експериментальна психологія»

1. Експериментальна психологія як галузь психології. Зв’язок з іншими

науками. Актуальні проблеми експериментальної психології.

2. Поняття парадигми в науковому пізнанні дійсності. Гіпотеза в

науковому дослідженні. Класифікація гіпотез.

12

3. Характеристика наукової проблеми. Основні стадії розробки наукової

проблеми.

4. Основні етапи проведення психологічного дослідження. Основні види

планів психологічного експерименту.

5. Визначення “методології” та “методу” в експериментальній психології.

Класифікація основних загальнонаукових дослідницьких методів.

6. Визначення та види валідності психологічного експерименту. Фактори,

які порушують зовнішню та внутрішню валідність дослідження.

7. Загальна характеристика методів психологічного дослідження.

Методологічний апарат дослідження: визначення об’єкта, предмета,

мети, завдань психологічного дослідження.

8. Визначення зовнішньої змінної та способи контролю. Залежна змінна:

параметри та способи контролю. Незалежна змінна, види та способи

контролю.

9. Особливості впливу особистості експериментатора на проведення

психологічного експерименту. Прийоми та методи контролю впливу

особистісних факторів на результати дослідження.

10. Характеристика методів теоретичного дослідження (інтроспекції,

спостереження, бесіда, “архівний метод”, тестування)

Питання з навчальної дисципліни «Основи психологічного

консультування»

1. Специфіка психологічного консультування як різновиду психологічної

допомоги. Предмет психологічного консультування.

2. Вимоги до професійних особистісних якостей психолога-консультанта.

3. Організаційні аспекти процесу консультування.

4. Основні етапи психологічного консультування.

5. Особливості сімейного консультування.

6. Права клієнта в індивідуальному консультуванні.

13

7. Принципи психологічного консультування.

8. Теорії та методи індивідуального консультування у світовій

психологічній практиці.

9. Інтерв’ю як основний метод психологічного консультування. Основні

фази інтерв’ю.

10. Техніки, які використовуються в процесі психологічного

консультування.

Розв’язання практичних завдань з експериментальної психології

Завдання 1

Вихідні дані. В 1948 р. американські дослідники С. Еш і Г. Віткін під час

експерименту, в процесі якого досліджувані повинні були встановити

вертикально стержень, запропонований на екрані на фоні дещо нахиленої вбік

рамки, помітили такі розбіжності між досліджуваними при виконанні ними

тесту в недостатньо освітленому приміщенні: окремі суб'єкти успішно впоралися

із завданням, а деякі сприймали стержень як розташований вертикально, коли він

був нахилений у той самий бік, що й рамка.

Запитання

1. До якої предметної сфери психології належить це дослідження?

2. Як формулюється проблема дослідження?

3. Визначте залежну операційну змінну дослідження.

Завдання 2

Вихідні дані. Припустимо, психолог намагається оцінити ефективність

спеціальної навчальної програми в двох різних містах. В одному місті діти, які

мають певні вади у розвитку пізнавальних можливостей, навчаються у звичайних

класах разом із дітьми, що не мають вад у розвитку, і отримують спеціальну

допомогу вчителя. В іншому місті таких дітей навчають у відповідних

спеціальних класах.

14

Після визначення того, що діти з вадами у розвитку в обох містах мають

однакові показники інтелекту і не відрізняються соціально-економічним

статусом їхніх сімей, дослідник пропонує дітям стандартизований тест для

перевірки навичок читання.

Запитання

1. Визначте тип дослідження.

2. Які незалежні змінні були вибрані в дослідженні?

3. Які змінні контролювались?

Завдання 3

Вихідні дані. Дослідник підібрав три групи досліджуваних; дос-

ліджуваним однієї з них перед випробуванням дали кофеїн (у вигляді

таблетки), другої — плацебо, а досліджуваним третьої не давали таблеток.

Досліджувані всіх трьох груп виконували тести на перевірку

ефективності диференціації певних сигналів при їх зоровому сприйнятті.

Освітлення у приміщенні для всіх груп було однаковим.

Запитання

1. Як сформулювати його експериментальну гіпотезу?

2. Як потрібно було підібрати досліджуваних?

3. Скільки залежних операційних змінних доцільно вибрати для

дослідження? Назвіть їх.

Завдання 4

Вихідні дані. Дослідник підібрав три групи досліджуваних; дос-

ліджуваним однієї з них перед випробуванням дали кофеїн (у вигляді

таблетки), другої — плацебо, а досліджуваним третьої не давали таблеток.

Досліджувані всіх трьох груп виконували тести на перевірку

ефективності диференціації певних сигналів при їх зоровому сприйнятті.

Освітлення у приміщенні для всіх груп було однаковим.

Запитання

15

1. Як ви сформулюєте теоретичну гіпотезу дослідження?

2. Скільки незалежних змінних було в дослідженні?

3. Для яких двох з трьох вибраних груп доцільно порівнювати середні

показники ефективності диференціації сигналів:

• для групи, що вживала кофеїн, і для групи, що вживала плацебо;

• для групи, що вживала кофеїн, і для групи, що не вживала таблеток;

• для групи, що вживала плацебо, і для групи, що не вживала таблеток.

Примітка: з перелічених варіантів відповідей на останнє запитання

правильні дві. Які саме?

Завдання 5

Вихідні дані. Відомий американський дослідник С. Стівенс у 1933 р. дійшов

висновку, що досліджувані можуть безпосередньо оцінювати інтенсивність

відчуття. Він описав взаємозв'язок суб'єктивної інтенсивності сенсорного

переживання та реальної фізичної інтенсивності стимулу за допомогою рівняння

S = kIm,

де S— сприйнята інтенсивність стимулу; k — константа; I — реальна

фізична інтенсивність стимулу; m — характеристика конкретного сенсорного

континууму.

Запитання

1. Скільки незалежних змінних було в дослідженні С. Стівенса? Які саме?

2. Чи можна застосувати психофізичні методи для вивчення соціально-

психологічних феноменів? Якщо так, наведіть приклади досліджень такого

типу.

16

Розв’язання практичних ситуацій з основ психологічного консультування

Завдання 1

Розгляньте ситуацію, сформулюйте локус скарги клієнта.

Запропонуйте власні психологічні гіпотези щодо причин поведінки учня на

уроках. Вкажіть шляхи та методи психологічної допомоги учням вказаної

ситуації?

Ситуація: до психолога звернулась вчителька молодших класів зі

скаргою на одного із учнів – Андрія М. Андрій – здібний учень, він швидко

запам’ятовує новий матеріал, але в той же час порушує дисципліну на уроці –

розмовляє із сусідом, пустує, б’ється. Вчителька неодноразово його карала,

робила записи у щоденнику. Всі дії були марними. Вчителька хоче отримати

пораду психолога щодо напряму подальшої взаємодії з учням.

Завдання 2

Проаналізуйте ситуацію. Визначити характер запиту клієнта.

Запропонуйте психологічні гіпотези щодо причин виникнення депресійного

стану у клієнта. Які методи психологічної допомоги можна використати

психологові у роботі із вказаним клієнтом?

Ситуація: страховий агент 37 років отримав декілька відмов одна за

одною на свої пропозиції зі страхування майна. Він не тільки вирішив

залишити свою роботу, але й впав у депресію. Керівник порадив йому

звернутися до психолога фірми.

Завдання 3

Проаналізуйте ситуацію. Назвіть цілі психологічного консультування у

представленому випадку? Які техніки психологічного консультування можна

використати у цьому випадку? Підберіть методи психологічної допомоги,

адекватні меті психологічного консультування ?

17

Ситуація: до психолога звернулася жінка 35 років. 13 років вона

працювала в дитячому садку вихователем. Спочатку дуже хвилювалась, що в

неї нічого не вийде, але згодом все владналося. На роботі її цінували,

роботою були задоволені. Коли садочок закрили, їй довелося шукати іншу

роботу. Пошуки виявилися безрезультатними, оскільки, зі слів жінки, вона не

могла визначитися з вибором професії. До психолога прийшла із запитанням:

"Яку саме професію мені слід обрати?

Завдання 4

Назвіть основні кризи розвитку сімейних стосунків, причини виникнення

конфліктних ситуацій у родині. Сформулюйте психологічні проблеми

подружжя представленій ситуації та запропонуйте шляхи їх подолання.

Вкажіть напрями психологічного консультування, які будуть адекватні для

даного випадку.

Ситуація: до психолога звернулося молоде подружжя, разом вони вже 3

роки, в них є мала донька. Коли вони одружилися, то були дуже щасливі,

намагалися все робити разом, але згодом почали виникати непорозуміння,

сварки. Молоді люди прийшли до психолога з питанням : “Як позбутися

конфліктів в сім’ї та налагодити хороші стосунки?”

Завдання 5

Проаналізуйте ситуацію. Охарактеризуйте кандидатів на посаду з

точки зору впливу їх вікових та гендерних особливостей на фахову

самореалізацію. Як, на вашу думку, краще розподілити посадові функції

завідувача відділу продажів та його помічника між означеними

кандидатами, щоб оптимально використати їх можливості?

Ситуація: після попереднього відбору на посаду завідувача відділу

продажів залишилося два претенденти: жінка 35 років та чоловік 40 років.

Жінка – виражений екстраверт – контактна та життєрадісна, хороший

спеціаліст, володіє трьома іноземними мовами, але відрізняється деякою

18

поверховістю у судженнях та поспішністю у діях. Чоловік – інтроверт –

типовий кабінетний вчений, добре знає свою справу, володіє іноземними

мовами, але під час чисельних контактів відчуває напруженість, важко

переносить часту зміну ситуацій. За фаховою підготовкою обидва цілком

відповідають вакантній посаді.

19

4. Критерії оцінювання, структура оцінки

Зарахування до Маріупольського державного університету на

спеціальність 053 «Психологія» за освітнім ступенем «Магістр» здійснюється

на основі здобутого в МДУ або іншому виші освітнього ступеня «Бакалавр»

зі спеціальності 053 «Психологія» або освітнього ступеня «Бакалавр» та

«Магістр» здобутого за іншою спеціальністю.

Попередня кваліфікаційна співбесіда при перехресному вступі

покликана виявити рівень обізнаності вступника зі змістом спеціальності.

Співбесіда відбувається в усній формі і передбачає відповіді на декілька

запитань. У разі необхідності вступникові можуть бути задані додаткові

запитання.

Відповіді на запитання фахової співбесіди оцінюються за шкалою

«склав / не склав».

На оцінювання впливає правильність відповідей на поставлені питання,

їх чіткість, логічність та відповідність науковій літературі за темою.

Якщо відповідь вступника не стосується поставлених питань чи він не

може зовсім відповісти на поставлені запитання, то йому ставиться оцінка

«не склав», і він не допускається до складання письмового іспиту.

Екзаменаційний пакет завдань складається з:

30 теоретичних тестових питань (загальної психології, вікової

психології, соціальної психології, диференційної психології,

педагогічної психології та клінічної психології);

2 практичних завдань (з експериментальної психології та з основ

психологічного консультування).

Відповідь на теоретичне тестове питання оцінюється за наступною

шкалою:

- з 1 по 20 питання правильна відповідь оцінюється у 3 бали,

з 21 по 30 питання правильна відповідь оцінюється у 4 бали.

20

Розв’язання практичних ситуацій оцінюється наступним чином:

- від 0 до 10 балів (неповна, необґрунтована відповідь, яка має

фрагментарний характер; невміння правильно визначити парадигму

експериментального дослідження або консультативного процесу та

застосувати методологічний комплекс при розв’язанні практичного

завдання);

- від 11 до 21 балів (стисле розв’язання завдання, в якій припущені помилки,

відповідь потребує додаткових питань, у відповіді виявляється

непослідовність розкриття питання, але є наявною загальна орієнтація по

його суті);

- від 22 до 40 балів (повна та правильна відповідь з використанням істотних

зв’язків та відношень у знаннях при наявності незначних недоліків щодо

визначення типу експериментального дослідження / консультативного

процесу; достатньо чітке формулювання гіпотези експериментального

дослідження / консультативного запиту);

- від 41 до 50 балів (повна, правильна, логічно обґрунтована відповідь з

демонстрацією логічних зв’язків та відношень у знаннях; використання

операції порівняння та аналізу вивчених теоретичних підходів та практичних

методів проведення експериментального дослідження / консультативного

процесу; наявність вмінь та навичок використовувати основні методи

сучасної психологічної науки на всіх етапах дослідження / консультування).

Максимальна кількість балів, що отримує абітурієнт - 200 балів.

Мінімальна кількість балів, що отримує абітурієнт – 0 балів.

Прохідна кількість балів – 100 балів.

Оцінка за

національною шкалою

Оцінка за багатобальною

(200) шкалою

відмінно 180 - 200

добре 140 - 179

задовільно 100 - 139

незадовільно 0 - 99

21

5. Рекомендована література

1. Баклицький І.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий

центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 504 с.

2. Волошина В.В., Волинська Л.В., Стадницька С.О., Темперук О.В.

Загальна Психологія: Практикум. – К.: Каравела, 2005. – 280 с.

3. Герриг Р., Зимбардо Ф. Психология и жизнь. – СПб.: Питер, 2004. –

955 с.

4. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.:

«ЧеРо», 2005. – 336с.

5. Грановская Р.М. Элементы практической психологии.- СПб : Питер,

2005. – 567 с.

6. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології. – К.: Ельга, -

Ніка-центр, 2004. – 248 с.

7. Лихи Т. История современной психологии. – СПб: Питер, 2003. – 448 с.

8. М’ясоїд П.М. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2004. – 487 с.

9. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної

літератури, 2004. – 272 с.

10. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. – К.: МАУП,

2000. – 256 с.

11. Мар’єнко Б.С. Основи психопатології: Навч.посібник. – Львів:

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 120с.

12. Галецька І.І., Сосновський Т. Психологія здоров’я. – Львів: Вид. центр

ЛНУ, 2006. – 338 с.

13. Партико Т.Б. Курс загальної психології: Навчальний посібник. – Львів:

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 208 с.

14. Психологія: підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалко, П. А. Гончарук

та ін.- К.: Либідь, 2005. – 560 с.

15. Столяренко Л.Д. Психология: Учебник для вузов. – СПб.: Лидер, 2005.

– 592 с.

16. Цимбалюк І. М. Психологія. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 216 с.

17. Цимбалюк І.М , Яницька О.Ю. Загальна психологія. Модульно-

рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВД

«Професіонал», 2004. – 304 с.

18. Сафронов Ф.С. Психология криминальной агрессии. – М.: Смысл,

2003. – 300 с.

19. Носс И.Н. Введение в психодиагностикиу. - М.: Изд-во Института

Психотерапии, 2003. – 251с.

22

20. Данилова Н.Н. Психофизиология: Учебник для вузов / Н. Н.Данилова.

– М.: аспект Пресс, 2004. – 368 с.

21. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию. – 3-е

издание. М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта,

2002. – 400 с.

22. Кочюнас Р. Психологическое консультирование и групповая

психотерапия. – 3-е изд., стереотип.- М.: Академический Проект;

Трикста, 2004. – 464 с.

23. Джордж Р., Кристиани Т. Консультирование: теория и практика /Пер.

ас англ. Александра Шазазра. – М.: Изд-во Экспо, 2002. – 448 с.

24. Сахаклан У.С. Техники консультирования и психотерапии.

Тексты./Ред. И сост. У. С. Сахаклан. Пер. с англ.- М.: апрель Пресс,

изд-во ЭКСПО-Пресс.2000. – 624 с.

25. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Органиационная социальная психология:

Учебное пособие.-СПб.: Изд-во «Речь», 2000. – 298 с.

26. Орбан Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник.-К.:

Академвидав, 2003. – 568 с.

27. Конструктивная психология конфликта/ Б.Н. Хасан. – СПб.: Питер,

2003. – 250 с.

28. Анцупов А.Я., Баклановский С.В. Конфликтология в схемах и

комментариях.- СПб.: Питер, 2005. – 288 с.

29. Крамер Дж.Олстед Д. Маски авторитарности: Очерки о гуру. – Пер.с

англ.- М.: Прогресс – Традиция, 2002. – 408 с.

30. Ольшанский Д.В. Основы политичнской психологии. – Екатеринбург:

деловая книга, 2001. – 496 с.

31. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. Учебник для вузов. – СПб. Питер,

2005. – 351с.

32. Общая психодиагностика / А.А. Бодалев, В.В. Столин. – СПб: Речь,

2004. – 440 с.

33. Исследовние в психологии: методы и планирование / Дж.Гудвин. 3-е

Изд.-СПб: Питер, 2004. – 558 с.

34. Корнилова Т. В. Экспериментальная психология: Теория и методы:

Учебник для вузов.- М.: Аспект пресс, 2002. – 381с.

35. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология: Учеб.

пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр

«Академия»; Высшая школа, 2001. – 360 с.

36. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія: підручник. – К.: Либідь, 2002. –

264 с.

23

37. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посібник.- К.: Либідь, 2005.

– 400 с.

38. Семиченко В.А Психологія педагогічної діяльності: Навч. посібник. –

К.: Вища школа, 2004. – 335 с.

39. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.:

Академвидав, 2003. – 44с.

40. Семечкин Н.И Социальная психология: Учебник для вузов. – СПб.:

Питер 2004. – 376 с.

41. Волошина, Л.В., Долинська С.О. Загальна психологія: практикум: навч.

посібник. – К.: Каравела, 2005. – 280 с.

42. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер,

2005. – 583 с.

43. Максименко С.Д. Загальна психологія: навч. посібник. – Вид. друге

перероб.: доповн. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

44. История психологии ХХ век./ Под ред. П. Я. Гальперина, А.Н. Ждан. 4-

е изд.-М.: Академический Проект: Екатеринбург: Деловая книга, 2005.

– 832 с.

45. Старовойтенко Е.Б. Современная психология: формы интелектуальной

жизни. – М.: Академический Проект. 2001. – 544 с.

46. Хухлаева О.В. Психология развития: молодоть, зрелость, старость.

Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед.- М.: Издательский центр

«Академия», 2002. – 208 с.

47. Миллер С. Психология развития: методы исследования. – СПб: Питер,

2002. – 464 с.

48. Гуревич П. С. Клиническая психология/ Учебник для вузов. – М.:

Нота, 2002. – 512 с.

49. Сидоров П. Н., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию:

Т.1.: Учебник для студентов медицинских вузов. – М.: Академический

Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 416 с.

50. Блейхер В. М., Крук Н.В., Боков С. Н. Клиническая патопсихология:

руководство для врачей и клинических психологов. – М.: Из-во

Московского психолого-социального института: Воронеж: Из-во НПО

«МОДЭК», 2002. – 512 с.

51. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология.- СПб.:

Питер, 2001. – 242 с.

52. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и

групповые различия в поведении /Пер.с анг. – М.: Апрель Пресс, Из-во

ЭКСПО-Пресс, 2001.- 752 с.

24

53. Купер К. Индивидуальные различия / Пер.с анг. Г. М. Марютиной, под.

ред. И. В. Равич-Щерба. – М. Аспект Пресс, 2000. – 527 с.

54. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. – 9-те изд. – СПб.: Питер,

2004. – 940 с.: ил. – (Серия "Мастера психологии").

55. Загальна психологія: підр. для студ. вищ. навч. закл. / Т.Б. Партико. –

К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2008. – 416 с.

56. Волошок О.В. Практикум із психології: навч.-метод. посібник / О.В.

Волошок, М.Б. Кліманська, О. С. Штепа. – Львів: Видавничий центр

ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 96 с.

57. Бабенко В.В. Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу

даних у психологічних і педагогічних експериментах: Навчальний

посібник – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. –

184 с.