ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ … · 5 ВСТУП Актуальність теми. Якість середовища, в якому ми живемо

ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ

БІОІНДИКАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (НА

ПРИКЛАДІ ЛУЦЬКА)

ШИФР: «ЛІХЕНОІНДИКАЦІЯ МІСТА»

2

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………...….3

АНОТАЦІЯ…………………………………………………………………….…….4

ВСТУП…………….………………………………………………………..………...5

РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ ЛІХЕНОІНДИКАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ

ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПОВІТРЯ. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ….…...…….8

1.1. Зміст та значення методу ліхеноіндикації ……………………....……...…….8

1.2.Історія становлення методу ліхеноіндикації. Огляд наукових досліджень..10

1.3. Екологічний стан повітря у м. Луцьку та чинники, що його визначають ……11

Висновки до розділу 1 ……………………………………………………...….12

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ АТМОСФЕРНОГО

ПОВІТРЯ У М.ЛУЦЬКУ МЕТОДОМ ЛІХЕНОІНДИКАЦІЇ………..…………..13

2.1. Методика проведення дослідження………………..………………………....13

2.2. Отримані результати та їх аналіз …………………...………………………..14

Висновки до розділу 2 …………………………………………………………19

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА МЕТОДВ

ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ

БІОІНДИКАЦІЇ……………………………………………………………………..20

3.1. Економічна оцінка класичної системи моніторингу ……………………….20

3.2. Оцінка витрат на моніторинг повітря засобами ліхеноіндикації ….............24

Висновки до розділу 3 ……………………………………………...………….28

ВИСНОВКИ…………………………………………………….…………....29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..……..….......30

ДОДАТКИ……………………………………………………..……………..33

3

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КЛ – кущисті лишайники

НЛ – накипні лишайники

ЛЛ – листуваті лишайники

ШТ – шкала Трасса

КД – кислотні дощі

КС – кислотний сніг

КО – кислотні опади

КО – кислотні оксиди

вул. – вулиця

м. – місто

ВЧА – відносна чистота атмосфери

4

АНОТАЦІЯ

Актуальність. У великих містах та урбанізованих зонах дуже актуальною

є проблема постійного моніторингу екологічного стану повітря. Одним з видів

такого моніторингу є ліхеноіндикація (біоіндикація за допомогою лишайників,

надзвичайно чутливих до чистоти атмосфери). Даний метод має і економічні

переваги, оскільки є доступним, потребує мінімальних капітальних вкладень та

нескладного навчання для спостерігачів, моніторинг можуть проводити на

засадах волонтерства учні, студенти, небайдужі громадяни.

Мета даної роботи – провести порівняльну економічну оцінку

запропонованої ліхеноіндикаційної методики дослідження екологічного стану,

якості та безпеки для людини атмосферного повітря в м. Луцьку у порівнянні з

традиційними, інструментально-лабораторними методами. Завдання роботи –

оцінити екологічний стан атмосферного повітря на досліджуваній території;

побудувати ліхеноіндикаційні оціночні карти відносної чистоти повітряного

середовища для м. Луцька, дослідити можливість впровадження системи

біоіндикаційного моніторингу в місті та його економічні переваги.

Висновки. Ліхеноіндикаційний моніторинг якості повітря в Луцьку оцінено

як ефективний, репрезентативний, економічно доцільний. Було оцінено

загальний екологічний стан повітря в усіх основних мікрорайонах Луцька.

Добрим і задовільним цей стан є лише в паркових зонах міста, а поблизу

великих автомагістралей та промислових об’єктів спостерігається високий

ступінь забрудненості кислотними аерозолями. Особливо загрозливою є

екологічна ситуація в районі Цукрового заводу, району вул. Рівненської та пр.

Волі, 55 мікрорайону. Результати представлені у вигляді оціночної

ліхеноіндикаційної карти екологічного стану повітря у м. Луцьку.

Ліхеноіндикація – це економічно вигідна система моніторингу стану

атмосфери. Розрахунки показали, що сумарні витрати на систему

біоіндикаційного моніторингу Луцька не перевищуватимуть 12 000 гр. щорічно,

в той час як удосконалення традиційної системи моніторингу вимагає близько

120 000 гр. щорічних вкладень, окрім 520 000 – 550 000 гр. капітальних

вкладень, що потрібні на початковому етапі.

5

ВСТУП

Актуальність теми. Якість середовища, в якому ми живемо – це один з

вагомих факторів нашого здоров’я та благополуччя. Цим визначається

актуальність даного дослідження, присвяченого аналізові екологічного стану

повітря – повітря, яким ми дихаємо щоденно та без якого людський організм

здатен існувати лічені хвилини. Темою дослідження був аналіз екологічного

стану повітря у Луцьку за допомогою одного з біоіндикаційних методів –

ліхеноіндикації та економічна оцінка доцільності застосування такого методу.

Мета і завдання наукової роботи. Мета проведеного дослідження

полягала в тому, щоб на основі аналізу екологічного стану атмосфери за

допомогою методу ліхеноіндикації оцінити якість повітря в мікрорайонах

Луцька та провести порівняльну економічну оцінку запропонованого

ліхеноіндикаційного моніторингу якості атмосферного повітря в м. Луцьку у

порівнянні з традиційними, інструментально-лабораторними методами. Для

реалізації цієї мети були визначені такі завдання: охарактеризувати існуючі

біоіндикаційні методи дослідження стану атмосферного повітря, зокрема -

метод ліхеноіндикації, та можливості його застосування як моніторингового;

оцінити екологічний стан атмосферного повітря на дослідженій території (м.

Луцьк), використовуючи метод ліхеноіндикації; побудувати ліхеноіндикаційну

карту території, що вивчалася, та карту екологічного стану атмосферного

повітря; здійснити розрахунок економічної доцільності системи

біоіндикаційного моніторингу екологічного стану повітря у місті..

Об’єктом дослідження є екологічний стан повітря у м. Луцьку.

Предметом дослідження були біоіндикаційні методи визначення

екологічного стану повітря, зокрема, метод ліхеноіндикації, практичні

можливості застосування даного методу у нашому місті та економічна оцінка

можливого впровадження методу у практику екологічного моніторингу.

Методи дослідження. У науковій роботі використовувалися як

загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. Серед загальнонаукових

методів варто відзначити аналітичний, порівняльно-оціночний, картографічний,

математично-статистичний. Серед спеціальних методів дослідження

6

використовувалися методи польових натурних спостережень, відбору зразків,

лабораторного аналізу, біоіндикаційні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше зроблено

спробу застосування методу пасивної ліхеноіндикації для оцінки сучасного

екологічного стану атмосферного повітря у м. Луцьку та забруднення повітря

кислотними оксидами, зокрема, екологічного стану мікрорайонів міста,

промислових зон, вулиць з інтенсивним транспортним навантаженням, і

здійснено економічне оцінювання такого методу моніторингу.

Практична значущість дослідження. Результати нашого дослідження

можуть бути використані для виявлення небезпечних зон забруднення повітря у

Луцьку, а також при подальших дослідженнях екологічного стану м. Луцька та

інших міст України із застосуванням методу ліхеноіндикації.

Апробація. Автор наполегливо працює над даною темою ще з шкільної

лави. Тому результати дослідження доповідалися на цілому ряді форумів

молодих науковців, студентів та аспірантів, були опубліковані в наукових

виданнях та фахових збірниках. Перелік публікацій за темою дослідження:

1. «Ліхеноіндикація міста» Екологічне зонування території м. Луцька на

основі застосування методу ліхеноіндикації // Екологічні проблеми Волині –

Матеріали Круглого столу (19 – 21 березня 2015 року). – Луцьк: РВВ

Луцького національного технічного університету, 2015. – С. 77-80.

2. «Ліхеноіндикація міста» Районування території м. Луцька за

допомогою ліхеноіндикаційної оцінки екологічного стану // Енергетична

безпека навколишнього середовища. Матеріали III Міжнародної науково-

практичної конференції (24-26 вересня 2015 року). – Луцьк: РВВ Луцького

НТУ, 2015. – С.46-49.

3. «Ліхеноіндикація міста» Дослідження впливу кислотності

атмосферних опадів у Луцьку на поширення лишайників // Матеріали Круглого

столу «Екологічні проблеми Волині», 24-26 березня 2016 р. – С.40-42 .

4. «Ліхеноіндикація міста» Использование методов биоиндикации в

исследованиях кислотности почв урбанизированных ландшафтов (на примере г.

Луцка) // Материалы Международной научной конференции XIX Докучаевские

7

молодежные чтения «Почва - зеркало ландшафта», посвященной 170-летию со

дня рождения В.В. Докучаева, 1-4 марта, Санкт-Петербург/ Под ред.

Б.Ф.Апарина. – СПб.: Издательский дом С.-Петербургского государственного

университета, 2016. – С.347-349.

5. «Ліхеноіндикація міста» Дослідження кислотності атмосферних опадів

у м. Луцьку та їх впливу на міське середовище (науковий керівник – Федонюк

В.В.) // Збірник праць ХІХ Міжнародного конкурсу учнівської та студентської

молоді «Мій рідний край».-15-17.09.16. – Львів: Смолоскип, 2016. – С.411-419.

6. «Ліхеноіндикація міста» Дослідження екологічного стану повітря у

Луцьку методами ліхеноіндикації // Студентська наукова конференція

факультету екології та приладо-енергетичних систем. – 2-7 грудня 2016 р. – ІВВ

Луцького НТУ, 2016. – С.20-22.

7. «Ліхеноіндикація міста» Passive lihenoindikatsiya in the analysis of air

quality Lutsk // Сборник материалов Международной научно-практической

конференции молодых ученых в рамках года науки в Республике Беларусь

«Устойчивое развитие: региональные аспекты». - Брест, БрГУ имени А.С.

Пушкина, 20–21 апреля 2017 г. – С.94-97.

8. «Ліхеноіндикація міста» Картографування екологічного стану

повітряного басейну м. Луцька на основі ліхеноіндикації // Часопис картографії:

Збірник наукових праць–К.:КНУ ім.Тараса Шевченка,2016.–Вип.16.–С.259-271.

9. «Ліхеноіндикація міста» Проект організації системи моніторингу

дощових і талих вод у м. Луцьку // 3rd International Conference Environmental

Engineering and Design. - Institute of Environmental Engineering. - Zielona Góra,

12-13 October 2017. – Р.82-93.

10. «Ліхеноіндикація міста»Аналіз екологічного стану повітряного басей-

ну м. Луцька на основі ліхеноіндикаційного дослідження // В.В.Федонюк, О.В.

Іванців//Екологічні нотатки.–№ 4.–Луцьк:ІВВ Луцького НТУ, 2017.– С.79-88.

Структуру роботи складають тези, вступ, три розділи, висновки, список

використаних джерел, додатки. Загальний обсяг роботи складає 29 сторінок

(без списку використаних джерел та додатків).

8

РОЗДІЛ 1

ЗАСТОСУВАННЯ ЛІХЕНОІНДИКАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОГО

СТАНУ ПОВІТРЯ. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Зміст та значення методу ліхеноіндикації

Захист довкілля у наш час – це завдання першочергової ваги.

Першими на забруднення навколишнього середовища реагують живі

організми. Тому вчені рекомендують оцінювати рівень забруднення на основі

спостережень за біологічними об’єктами - біоіндикаторами. Цей метод отримав

назву «біоіндикація». Біоіндикація має ряд переваг перед іншими методами.

Вона має високу ефективністю, не потребує великих фінансових затрат і дає

можливість характеризувати стан довкілля за тривалий проміжок часу.

Лишайники завдяки особливостям своєї організації і життєдіяльності є

одними з найкращих біоіндикаторів чистого повітря. Вони поширені по всій

планеті, ростуть на різних субстратах, здатні витримувати суворі умови

існування, і у той же час їм властива висока чутливість до забруднення

атмосфери. Вивчивши такі властивості лишайників, можна використовувати їх

для загальної оцінки ступеня забруднення довкілля, особливо атмосферного

повітря. На цій основі почав розвиватись особливий напрям індикаційної

екології – ліхеноіндикація, тобто індикація за допомогою лишайників [7,8,28].

Ліхеноіндикація – один із важливих і корисних методів екологічного

моніторингу. Але цей метод не завжди можна застосувати. Річ в тому, що

лишайники, як і інші живі організми, реагують на різні зміни в навколишньому

середовищі. Незначний вплив температури або вологи може перекрити вплив

забруднення, особливо коли концентрація забруднюючих речовин невелика.

Ліхеноіндикацію поділяють на візуальну (за наявністю певних видів

описується забруднення повітря і проводиться ліхенологічне картування

місцевості) і експериментальну (у зразках лишайників експериментально

визначають рівень накопичення полютантів). Важливо те, що ці два види

ліхеноіндикації не суперечать один одному, і, зазвичай, їх застосовують разом:

спочатку візуальну, а потім – експериментальну [1,4,8,12,15].

9

Ліхеноіндикацію зручно проводити в конкретній обмеженій місцевості

(наприклад, у невеликому місті і його околицях). Ми в роботі поставили перед

собою задачу провести активну ліхеноіндикацію в м. Луцьку.

Лишайники – це особливі організми, утворені в результаті симбіозу

водорості й гриба. Відомо понад 20 тисяч видів лишайників. Слань лишайника

складається з переплетених ниток грибниці – гіфів і розміщених між ними

клітин або ниток водоростей. [10,12,20]. За морфологічними ознаками

лишайники поділяють на кіркові, листкуваті та кущисті. У кіркових, або

накипних, слань має вигляд забарвленої кірочки або нальоту. До цієї групи

лишайників входить найбільше видів (близько 80 %), що трапляються в різних

умовах. Листкуваті лишайники мають форму пластинок різного забарвлення,

горизонтально розміщених на субстраті (паргелія, стінна золотянка). У

кущистих лишайників слань має стеблоподібну форму, прикріплюється до

субстрату ділянками нижньої частини, а верхня частина розгалужена і піднята

над поверхнею чи звисає з дерев (бородаті лишайники). [1,6,9,19,21].

Живлення лишайників здійснюється за рахунок процесів фотосинтезу в

клітинах водоростей. Дихання, поглинання води та мінеральних солей

забезпечує грибний компонент з повітря. Активність процесів фотосинтезу,

дихання, поглинання води та солей залежить від освітленості, температури,

вологості та хімічного складу повітря. Цим і пояснюється властивість

лишайника реагувати на стан забруднення атмосфери, в першу чергу – на

наявність у повітрі кислотних оксидів (оксидів сірки та азоту).

Стан повітряного басейну певного району можна визначити по наявності

чи відсутності в ньому відповідних видів лишайників за допомогою

спеціальних шкал. Серед них слід виділити шкали, які розробив Х.Трасс. У

наступному розділі роботи ми наведемо одну з цих шкал, яку використали в

своєму дослідженні. Ми використовували методику, запропоновану цим

естонським дослідником. Вона розроблена для природних умов, близьких до

тих, що є у м. Луцьку, є простою, чіткою, доступною в застосуванні [2,3,9, 15].

10

1.2. Історія становлення методу ліхеноіндикації. Огляд наукових

досліджень

Лишайники та їх біологічні особливості вивчаються вже близько 150

років. Але активний розвиток ліхеноіндикації розпочався понад 40 років тому

назад. Ліхеноіндикація стала відомою після оприлюднення досліджень

німецьких екологів, зокрема, карт екологічного районування стану повітряного

басейну у містах та промислових зонах ( басейн Руру та ін.) [4.7,8,10,12].

Вперше ще у 1866 році Нюляндер (Nylander) звернув увагу на поступове

зникнення лишайників в Люксембурзькому саду в Парижі в зв’язку з

використанням нових видів палива та газу для освітлення міських вулиць. До

1960-х років XX ст.. ліхеноіндикаційні дослідження не набували поширення в

зв’язку з відсутністю інструментальних вимірів рівнів забруднення повітря. У

60-ті роки було започатковано кілька напрямів ліхеноіндикації. Майже

одночасно (в 1968 році) в різних країнах, зокрема в Канаді та в Естонії, були

запропоновані так звані синтетичні показники, зокрема «індекс чистоти

повітря» канадських дослідників Де Слувера та Ле Блана, а також «індекс

поліотолерантності», запропонований естонським дослідником Х.Х. Трассом

[11, 12]. В країнах Західної Європи широко використовувались методи

трансплантації індикаторних видів у забруднені райони. Особливо важливі

здобутки в даному напрямку швейцарської школи Крістофа Шейдеггера (1998).

Оцінка стану атмосферного повітря в містах України була розпочата на

початку 1990-х. Ступінь забруднення атмосферного повітря за допомогою

лишайників проводився у великих містах західної України - Львові (Кондратюк

та ін., 1991) та східної України - Харкові (Кривко, 1997), частинах рівнинної

України, а також в цілому ряді менших міст в різних регіонах країни, зокрема:

Луцьку, Івано-Франківську, Рівному, Тернополі (Кондратюк та ін. 1993;

Kondratyuk 1994), Херсоні (Ходосовцев 1995), Чернігові (Зеленко 1999),

Кременчуку (Некрасенко, Байрак 2002) тощо. Щодо міст західної частини

України (Кондратюк та ін. 1991, 1993, 1994), виявлено, що найкраща екологічна

ситуація була на той час в Тернополі. На противагу останньому у Львові

завдяки особливостям рельєфу та відсутності циркуляції повітря в центрі міста

11

був виявлений осередок дуже забрудненого повітря. [7,8,10]. Для умов

рівнинної частини України найкращими середньочутливими індикаторами є

листуваті лишайники Parmelia sulcata, Hypogymnia physodes, а також види

родини Parmeliaceae. Найчутливішим до атмосферного забруднення є кущисті

лишайники родів Rawalim (R. fraxinea, R. farinacea, R. pollinaria, R. dilacerata),

Evernia (E. prunastri E. mesomorpha), Pseudevernia (P. furfuracea).

1.3. Екологічний стан повітря у м. Луцьку та чинники, що його

визначають

Екологічний стан атмосферного повітря тісно пов'язаний з

ступенем антропогенного тиску на даної території. Стан повітря у м.

Луцьку характеризується збільшенням забруднення у промислових зонах, на

транспортних магістралях і посиленням їх негативної дії на довкілля, здоров’я

людини, тваринний і рослинний світ. [19,23].

Промислові підприємства, що розташовані в межах Луцька, територіально

можна поділити на 5 окремих груп – перша група найпотужніша, розміщена в

північній частині вздовж залізничної гілки Луцьк – Ківерці. Підприємствами цієї

групи є картонно – рубероїдний завод, завод синтетичних шкір «Волтекс»,

виробничо – торгове шовкове об'єднання, підприємства будівельної індустрії,

нафтобаза тощо. Другу групу, яка займає східну частину міста, складають

підприємства: ЛуАЗ, завод “ Полімер ”, завод виробів із пластмас, завод “ Іскра “,

молокозавод тощо. Третя група - розміщена в північній частині міста і займає

селище Полонка. До неї входять цукровий завод, підшипниковий завод, асфальтні

заводи, цегельня та ін. До четвертої групи, яка займає центрально – західну

частину м. Луцька, входять підприємства, розташовані на вулицях Володимирській

та Ковельській: це меблевий комбінат, завод “Спектр“, спирто – горілчаний

комбінат, кондитерська фабрика. П'ята група підприємств розташована в

центральній частині міста і представлена невеликими об’єктами. [19,23].

На даний час цілий ряд вказаних підприємств не працюють або працюють не

на повну потужність. Серед найбільших забруднювачів повітря у Луцьку є

підприємства будівельної галузі, газорозподільна станція, цукровий завод.

12

Транспорт також є важливою складовою частиною економіки міста, він

забезпечує зв'язок різноманітних виробничих об'єктів та перевезення

населення. Автомобільний парк є одним із основних джерел забруднення

навколишнього середовища в містах. Автомобілі спалюють велику кількість

нафтопродуктів, здійснюючи відчутний негативний вплив на атмосферу.

За останні роки кількість автотранспортних засобів у Луцьку суттєво

збільшилась. Загальна чисельність автопарку в 2017 р. у порівнянні з 1995 р.

зросла у 5 разів, в тому числі чисельність автобусів - на 10 % , спеціальних

автомобілів - на 9,5 %, легкових автомобілів - в 3,5-4 рази. [19, 23].

У вихлопних газах автомобілів містяться, зокрема, і кислотні оксиди:

оксиди сульфуру та нітрогену, що потрапляючи в атмосферу та легко

розчиняючись у воді, утворюють краплинки кислот – сірчаної, азотної, та

викликають кислотні опади – дощ чи сніг, рівень рН яких становить менше 5.

Щоб запобігти підвищенню кислотності атмосферних аерозолів, треба

дослідити їх надходження в повітря. Саме це ми спробували здійснити у своєму

дослідженні для екологічної оцінки сучасного стану повітря Луцька.

Висновки до розділу 1: отже, повітря у м.Луцьку зазнає впливу багатьох

негативних чинників. Серед них особливо значним є вплив промислових

підприємств та автотранспорту. У викидах промислових об’єктів та у

вихлопних газах автомобілів міститься багато речовин-забруднювачів, що

погіршують якість повітряного середовища, забруднюють повітря, яким ми

дихаємо щоденно. Тому метод ліхеноіндикації – це доступний, ефективний та

недорогий спосіб оцінки екологічного стану атмосферного повітря в Луцьку.

На відміну від методів відбору проб повітря та їх лабораторного аналізу,

ліхеноіндикація не потребує спеціального обладнання, лабораторій, реактивів,

вона включає в себе візуальні спостереження, натурні обстеження та

статистичні дослідження, проводити які можуть навіть учні та студенти.

Тому економічно даний метод має суттєві переваги перед традиційними

інструментальними методами контролю параметрів атмосфери. Економічну

оцінку цих переваг ми спробуємо розрахувати.

13

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ АТМОСФЕРНОГО

ПОВІТРЯ У М. ЛУЦЬКУ МЕТОДОМ ЛІХЕНОІНДИКАЦІЇ

2.1. Методика проведення дослідження

Об’єктом проведеного дослідження був екологічний стан повітря у всіх

основних мікрорайонах м. Луцька.

Основним завданням проведеного нами протягом 2014 – 2017 р.р.

дослідження поширеності лишайників різних видів у мікрорайонах м. Луцька

було встановлення взаємозв’язку між ступенем покриття лишайниками дерев та

екологічним станом атмосферного повітря в мікрорайоні. Застосовувався метод

так званої пасивної ліхеноіндикації (тобто проводилися візуальні

спостереження за поширенням організмів – біоіндикаторів у середовищі,

підрахунки, обчислення, встановлювались середні статистичні показники).

В основу проведених досліджень було покладено методику,

запропоновану Х. Трассом. В якості субстрату, що вивчався,

використовувалися дерева. Для оцінки забруднення атмосфери міста

вибирається вид дерева, який найбільш поширений на цій території. Наприклад,

в якості досліджуваного субстрату у м.Луцьку ми використали липу

дрібнолисту. Район дослідження ділять на квадрати, в них підраховується

загальне число досліджуваних дерев, які вкриті лишайниками. Для оцінки

забруднення атмосфери конкретної вулиці або парку описують лишайники,

котрі ростуть на деревах по обидві сторони вулиці чи алеї на кожному 3, 5 або

10 дереві. Ділянка обмежується на стовбурі дерев’яною чи пластиковою

палеткою розміром 10х10см, яка поділена на квадратики по 1 см².

Відмічають, які види лишайників зустрічаються на ділянці, який процент

загальної площі рамки займає кожний вид лишайника, що там росте. На

кожному дереві описують чотири пробні ділянки: дві біля основи стовбура (з

різних його сторін) і дві на висоті 1,4 – 1,6 м. Дослідження можна провести по

наявності якогось одного виду лишайників на даній території, або зібрати

інформацію в різних точках, або підрахувати кількість всіх видів лишайників,

14

що ростуть в районі дослідження [9,21]. Крім виявлення видового складу,

визначають розміри розеток лишайників і ступінь покриття у відсотках. Оцінка

ступеня покриття здійснюється по шкалі Х. Трасса (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Шкала для визначення забруднення повітря по видовому

складу лишайників (Х.Трасс) Зона забруднення,

% покриття лишайни-

ками стовбурів дерев

Ступінь забруднення Характеристика лишайників

І зона, < 5 % Дуже сильне Лишайників нема, лише водорость

плеврокок на деревах і каміннях

ІІ зона, < 15 % Сильне забруднення Лишайник леканора

ІІІ зона, < 20 % Середнє забруднення Пармелія на камінні, на деревах відсутня

ІV зона, < 30 % Відносне забруднення Сірі листкуваті лишайники з’являються на

стовбурах дерев

V зона, < 50 % Зона чистого повітря З’являються кущисті лишайники, в тому

числі евернія

VІ зона, < 100 % Дуже чисте повітря Кущисті, в тому числі уснея

Таким чином, для кожної ділянки опису і для кожного типу росту

лишайників – накипних, листкуватих і кущистих – виставляються відсотки

покриття. Після проведення дослідження на декількох десятках дерев робиться

обчислення середніх відсотків покриття для кожного типу росту лишайників –

накипних (НЛ), листкуватих (ЛЛ), кущистих (КЛ). Ці показники також

осереднюються, і визначається комплексний показник ступеня покриття

стовбурів дерев лишайниками (у %). Чим більший показник ступеня покриття

стовбура дерев лишайниками (чи він ближчий до 100 %), тим чистіше повітря у

районі дослідження. Є прямий зв’язок між середнім ступенем покриття дерев

лишайниками і концентрацією диоксиду сірки в атмосферному повітрі.

2.2. Отримані результати та їх аналіз

Під час вивчення поширення лишайників було зібрано велику колекцію їх

видів, окремі фото представлені у Додатку А. Найпоширеніші види лишайників

на території м. Луцька: накипні – графіс (світло-сірий), ксанторія (зелено-

жовтий), леканора (зелений); кущисті – уснея, кладонія, ісландський мох;

листуваті – гіпогімнія (попелясто-сірий кущик), паргелія (зелено-жовтий

кущик). Лишайники надзвичайно чутливі до pH атмосфери і наявності в ній

кислотних аерозолів різного типу. Чутливість зростає: накипні листуваті

15

кущисті. Саме кислотні аерозолі (оксиди сульфуру, нітрогену тощо)

спричиняють формування так званих кислотних дощів, що є загрозою для

рослин та всієї біоти. Пожовтіння та скручування листя дерев, хімічні опіки

рослин, замори риби у водоймах, що приймають дощові зливові води – це лише

деякі наслідки випадання опадів підвищеної кислотності.

Етапи визначення рівня забрудненості повітря методом пасивної

ліхеноіндикації були наступними:

1. У мікрорайоні вибираємо 10-15 старих дерев, які розташовані на

певній відстані.

2. На кожному дереві підраховуємо у процентах ступінь покриття

стовбура лишайника за формулою: (Число цілих квадратів )+ (Число нецілих

квадратів/2)=Ступінь покриття лишайниками(%)

3. Для цього використовуємо палетку(10 на 10см з прозорого

матеріалу). Її прикладаємо на висоті 150-180 см і рахуємо число квадратів,

вкрите лишайниками (фото процесу визначення - у Додатку В).

4. Ведемо розрахунки за формулою (Число цілих квадратів )+

(Число нецілих квадратів/2)=Ступінь покриття лишайниками(%)

Приклад: 5 цілих квадратів(тобто які заповнені повністю лишайниками)+8

нецілих квадратів(тобто які наполовину або менша половина квадратика

заповненна) / 2 = 9% (загальний ступінь покриття)

5. Результат вносимо в таблицю (треба бути уважними, тому що

листуваті лишайники часто наростають на накипних, тому обчислення потрібно

вести окремо накипні, окремо листуваті).

Користуючись табл. 2.1, оцінюємо ступінь забрудненості атмосферного

повітря на досліджуваній території. У Додатку В представлено зведені таблиці

результатів дослідження для усіх районів м. Луцька.

За допомогою пасивної ліхеноіндикації на протязі 2014-2017 р.р. ми

провели аналіз стану атмосферного повітря в усіх основних мікрорайонах м.

Луцька (див. карту маршрутів обстежень у Додатку Б). Після проведення

польового дослідження отримані дані проаналізували статистично і зробили

висновки стосовно якості атмосферного повітря у нашому місті.

16

У таблиці 2.2 представлено отримані результати дослідження. За

даними обстеження мікрорайонів міста також було розроблено картосхеми зон

поширення лишайників та індикації екологічного стану повітря у мікрорайонах

Луцька ( рис. 2.1 та рис. 2.2).

Рис. 2.1. Картосхема ступеню покриття лишайниками дерев у м. Луцьку.

*Числова шкала представляє відсоток (%) покриття стовбурів дерев лишайниками

Кольором на картосхемах виділені зони різного ступеня покриття

лишайниками дерев у досліджуваних районах (рис. 2.1) та зони низького,

середнього, високого та загрозливого забруднення повітря (рис. 2.2).

Аналіз отриманих нами результатів свідчить про досить загрозливий

екологічний стан атмосферного повітря у промисловій зоні м. Луцька та вздовж

основних автомагістралей. В цілому, чистими зонами, з точки зору

ліхеноіндикації (показник покриття лишайниками більше 20 %), виявилися

лише паркові території. Так, у Центральному парку ім. Лесі Українки ступінь

покриття 32,3 %, у парку на вул. Потебні – маємо найвищий показник 42,0 %.

Компактне розміщення безпосередньо в заплаві Стира та підвищена вологість в

парку на Потебні, очевидно, теж є причиною активного росту лишайників.

Зонами середнього забруднення (показник 15-20 %) є райони, прилеглі до

вул. Ківерцівської, пр. Молоді та 33 кварталу в цілому, Великого Омеляника

17

(що брався нами як приклад дачних масивів навколо Луцька). Зонами

значного забруднення є райони, прилеглі до вул.Дубнівської, Львівської,

Володимирської, Київського майдану, проспекту Соборності, 40 кварталу

(показники від 10 % до 15 % відповідно). Це – в основному магістралі на

виїздах з міста, з напруженим рухом, очевидно, що викиди оксидів сірки

Рис. 2.2. Екологічний стан атмосферного повітря у м. Луцьку.

*Числова шкала – це зони різного екологічного стану: 4-5 – чиста зона, 3-4 – зона середнього

забруднення, 2-3 – зона сильного забруднення, 1-2 – зона загрозливого забруднення.

створюють пригнічуючи умови для росту лишайників. Та найбільш

загрозливою є ситуація в промислових районах Луцька. Ми проводили

дослідження в зоні навколо цегельного заводу № 3 (вул. Промислова, район

Львівської), одержано показник 11,5 %, поблизу заводу ЛПЗ (8,9 %), в районі

вул.Рівненської (показник 7,1%), де зосереджено ряд промислових підприємств

плюс об’їзна дорога, та навколо цукрового заводу, де одержано показник 7,7 %.

Це – зони сильного забруднення. Відмітимо, що в зону сильного забруднення

також потрапив район пр. Волі (активний транспортний рух) та 55 мікрорайон,

де транспортний рух теж активний, багато автостоянок, перехресть тощо.

Проте, щодо 55 мікрорайону, ми вважаємо, що найнижчий показник покриття

18

дерев лишайниками тут свідчить лише про те, що це – новий мікрорайон,

дерева тут молоді, а лишайникам потрібен час, щоб вирости.

Таблиця 2.2. Результати проведених ліхеноіндикаційних досліджень у

мікрорайонах м. Луцька протягом 2014-2017 р.р.

Район дослідження

Кількість

обстежених

дерев

Загальний ступінь

покриття

лишайниками, %

Екологічна

зона

1 парк ботсаду (Гнідава) 10 42 Зона чистого повітря 2 вул.Набережна 13 38,8 Зона чистого повітря 3 вул. Паркова 9 36,3 Зона чистого повітря 4 Централ. парк ім. Л.Українки 12 32,3 Зона чистого повітря 5 вул.Ківерцівська 10 21,1 Серед. забруднення 6 33 квартал (просп. Молоді) 10 18 Серед. забруднення 7 Великий Омеляник 10 16 Серед. забруднення 8 вул. Соборності 10 14,85 Значне забруднення 9 вул.Дубнівська 10 14,5 Значне забруднення

10 Київський майдан 12 14,2 Значне забруднення 11 вул.Електроапаратна 10 14 Значне забруднення 12 вул. Львівська 10 13,1 Значне забруднення 13 вул. Володимирська 13 12 Значне забруднення 14 40 квартал (вул. Гордіюк) 12 11,8 Значне забруднення 15 Цегельний завод №3 12 11,5 Значне забруднення 16 пр. Волі 10 9 Сильне забруднення 17 ЛПЗ 10 8,9 Сильне забруднення 18 Цукров. завод (вул. Заводська) 15 7,7 Сильне забруднення 19 вул. Рівненська 10 7,1 Сильне забруднення 20 55 квартал(вул.А. Кримського) 10 7 Сильне забруднення

Окремо ми дослідили вплив природних чинників на ріст та розвиток

лишайників у місті. Для цього було проведене маршрутне спостереження в

районі ботанічного саду (вул. Потебні) по лінії р. Стир – вулиця Потебні. На цій

лінії було вибрано 7 дерев приблизно одного віку, товщини, для яких здійснено

ліхеноіндикацію. Результати представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Результати обстеження дерев по маршруту між р. Стир та

вул. Потебні №

дерева

Відстань дерева

до об`єкта (вул.

Потебні)

Кількість

квадратів

заповнених

повністю

Кількість нецілих

квадратів,


лишайниками

Загальна

ступінь

покриття,

%

№ 1 10м 9 15 16,5 %

№ 2 15м 6 12 12 %

№3 30м 5 10 10 %

№4 60м 4 6 7 %

№5 70м 8 12 14 %

№6 80м 9 14 16 %

№7(біля р.Стир) 100м 8 15 23,0 %

19

Результати дослідження показали, що найбільше лишайників у парку

зустрічається біля основи стовбура із південної та південно-східної сторони.

Найпоширенішими лишайниками були накипні, часто – листкуваті, рідше –

кущисті, на стовбурах дерев також досить багато є моху з північної сторони.

Ступінь покриття стовбурів лишайниками був найбільшим безпосередньо

біля річки (що можна пояснити впливом підвищеної вологості та чистотою

повітря в цій зоні). Найнижчим цей ступінь був на відстані 60 м від річки (що

можна пояснити наявністю тут долинки, де застоюється забруднене повітря).

Але біля самої траси ступінь покриття знову зростає. Ми вважаємо, що це

можна пояснити тим, що вул. Потебні – помірно пожвавлена у транспортному

навантаженні, викиди кислотних оксидів є невеликими, у той же час дерева,

які ростуть понад дорогою, насаджені рідко, а отже, добре забезпечені

світлом, а надмірна концентрація вуглекислого газу та дещо підвищені

температури створюють сприятливі для лишайників умови росту та розвитку.

Отже, при проведенні ліхеноіндикації природні чинники росту

лишайників також варто враховувати, особливо у мікрорайонах слабкого

антропогенного навантаження, де ці вони можуть відігравати головну роль.

Висновки до розділу 2: проаналізувавши результати проведеного

дослідження, можна відмітити, що загрозливий екологічний стан атмосферного

повітря склався у промисловій зоні та вздовж основних автомагістралей м.

Луцька, особливо виїздних вулиць. Чистими зонами виявилися лише паркові

території міста Луцька та заплава р.Стир. Зонами середнього забруднення є

райони, прилеглі до вул. Ківерцівської, Великий Омеляник, 33 квартал. Зонами

значного забруднення є мікрорайони, прилеглі до вул. Львівської, Дубнівської,

Володимирської, Електроапаратної, Київського майдану, 40 мікрорайону,

проспекту Соборності. Це – магістралі з напруженим транспортним рухом,

очевидно, що викиди оксидів сірки створюють пригнічуючи умови для росту

лишайників. Зонами сильного забруднення є райони Цукрового заводу, ЛПЗ,

вул. Рівненська, пр. Волі, 55 квартал. Це промислові райони міста або ж райони,

де наявність промислових викидів поєднується з активним рухом транспорту.

20

Розділ 3

ПОРІВНЯЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА МЕТОДВ

ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ТА ОБГРУНТУВАННЯ

ДОЦІЛЬНОСТІ БІОІНДИКАЦІЇ

Забруднення атмосферного повітря міських територій часто становить

значну екологічну проблему, і тому потребує постійного спостереження та

контролю. В Україні основну роботу по моніторингу стану атмосферного

повітря здійснюють регіональні підрозділи Гідрометеоцентру, які підтримують

функціонування стаціонарних постів спостережень за вмістом забруднюючих

речовин. Крім цього, окремі періодичні обстеження здійснюються установами

Міністерства екології та природних ресурсів, Держпродспоживслужби

(колишньої Санітарно-епідеміологічноїстанції), та ДСНС.

Проведемо порівняльну економічну оцінку доцільності впровадження

альтернативної ліхеноіндикаційної системи моніторингу за станом

атмосферного повітря в місті, оцінимо її переваги та недоліки.

3.1. Економічна оцінка класичної системи моніторингу

У Луцьку існує три стаціонарних пости спостережень, які дають досить

великий обсяг інформації про стан повітря, але їх просторове розміщення, а

також обмежений перелік досліджуваних домішок, не дають повної картини

забрудненості атмосфери. На всіх трьох постах визначається обмежений

перелік речовин - діоксид та оксид азоту, фенол та формальдегід, діоксид

сірки, пил та оксид вуглецю. Серед них перевищення ГДК спостерігається по

діоксиду азоту, фенолу та формальдегіду. Вміст важких металів періодично

контролюється лише на 1 посту – на вул. Рівненській, тому отримані значення

їхніх концентрацій не можуть репрезентувати стан повітря у всьому місті.

На стан атмосферного повітря впливають як природні, так і антропогенні

чинники. Серед природних в першу чергу виділяються кліматичні фактори.

Серед антропогенних чинників виділяються промисловість, житлово-

комунальне господарство і транспорт. У місті нараховується понад 200

промислових підприємств та установ, які забруднюють атмосферу, найбільші з

21

них – цукровий, підшипниковий та автомобільний заводи, а також

комунальні та відомчі котельні [19,23].

Однак найбільший внесок в сумарне забруднення атмосфери міста чинить

автотранспорт, а вплив окремих великих підприємств та котелень відчутний

переважно локально, в ареалі їх розташування.

На рисунку 3.1 відображено сучасну схему розміщення стаціонарних

пунктів спостережень за станом повітря в Луцьку. Пост 04 розташований на

вул.Шопена, пост 05 – на вул. Рівненській, 07 – на вул. Конякіна.

Рис. 3.1. Існуючі пости спостережень за станом повітря по відношенню до

основних забруднювачів.

Як бачимо з даного рисунка, постами зовсім не охоплена лівобережна

територія Луцька, а в ній, зокрема, знаходиться Південна промислова зона із

потужними підприємствами, залізнична станція «Гнідава» тощо. Також у зону

спостережень не потрапляють великі зони житлової забудови у цих районах.

22

Крім того, лише пост на вул.Рівненській фактично співпадає із одним із

ареалів найбільшого автотранспортного забруднення, а решта - не охоплені.

Загалом варто відзначити, що існуюча мережа моніторингу стану повітря

у Луцьку потребує удосконалення. Для цього науковці і практики пропонують:

розширити мережу стаціонарних постів спостережень (зокрема, створити 3-4

нов іпости в проблемних місцях; розширити перелік досліджуваних речовин;

автоматизувати визначення основних домішок; організувати маршрутні

спостереження за станом повітря засобами пересувної лабораторії тощо.

Практично усі з названих заходів потребують значних капітальних

вкладень та поточних витрат.

Наприклад, розглянемо варіант встановлення хоча б 2 додаткових

стаціонарних постів і однієї пересувної лабораторії.

До капітальних затрат відносимо, в першу чергу, придбання комплексу

обладнання для аналізу газових сумішей для стаціонарних та пересувних

постів. Зазначимо, що ціна такого комплексу може варіювати у дуже широких

межах. Існуючі зараз на українському ринку пропозиції щодо обладнання

стаціонарних постів спостережень переважно пропонують повний комплект

(рис.3.2) – металічний павільйон, метеообладнання (анеморумбографи, датчики

температури й вологості), електро- та інформаційне обладнання, і власне

газоаналізаторне оснащення (аспіратори, газоаналізатори, пилосос тощо). Ціна

такого комплекту – біля 1 млн.грн. Ціна аналогічного закордонного комплексу

Airpointerпочинається від 35 тис. євро

Зауважимо, що на саме газоаналізаторне обладнання з цієї суми припадає

менше60%, тому його покомпонентне придбання іноді може бути доцільнішим.

З іншого боку, в такому разі потрібно відмовитись від автоматизації, та,

відповідно, витрачати кошти на зарплату операторів та лаборантів.

Але навіть якщо обмежитись простішим обладнанням, яке б

забезпечувало аналіз затвердженого переліку домішок (оксиди азоту, вуглецю,

сірки, фенол та формальдегід), а також вибраних важких металів та

аерозолів,витрати на удосконалення системи моніторингу міського повітря

будуть значними.

23

Рис.3.2. Вигляд та оснащення професійних автоматизованих

станціймоніторингу повітряAirpointer (зліва) та АСКЗА «Украналіт» (справа)

Наприклад, капітальні затрати складуть:

- придбання двох установок MDGC, по 218 540 грн. кожна – в сумі

437 080 грн.;

- 2 газоаналізатори ОКМТ-2-х кан., вимірювач токсичних газів

(СО,Н2,S ,SO2, Cl2 и др.) - по 35 800 грн. = 71 600 грн.;

- аналізатор АНТ-3, вимірювач концентрацій парів токсичних

речовин (до 40 газів) – 64 815 грн.

- автотрасовий газоаналізатор 603 Х01М – 55000 грн.

- аерозольний фільтр SteamJetAerosolCollector - 31700 грн.

Таблиця 3.1. Орієнтовні поточні затрати на можливе розширення мережі

моніторингу стану атмосферного повітря у м. Луцьку

Стаття витрат Вартість, грн.

Річна заробітна плата 2 операторів 56400

Річна заробітна плата 2 лаборантів 44 800

Електроенергія (3 кВт в день з 4 постів = 4380 кВт за рік) 7 358

Пальне для пересувної лабораторії (10л за маршрут, 36 виїздів

на рік, по 29,5 грн./л)

10 620

Разом 119 178

24

Разом величина таких затрат (К) становитиме:

218 540*2 + 71600 + 74815 + 55 000 + 31 700 = 670 195 грн.

Поточні затрати складатимуть заробітна плата операторів, лаборантів, а

також електроенергія. Ці величини зведені в табл. 3.1.

Таким чином, технічне вдосконалення існуючої мережі моніторингу

повітря потребує майже 0,7 млн. гривень капітальних вкладень та біля 120

тис.грн наступних щорічних витрат. Очевидно, що такі суми на моніторинг

навряд чи можуть бути виділені з міського бюджету найближчим часом.

3.2. Оцінка витрат на моніторинг повітря засобами ліхеноіндикації

Для проведення класичної «пасивної» ліхеноіндикації по місту потрібне

періодичне обстеження лишайників на вибраних деревах у всіх мікрорайонах

міста, вздовж найбільш пожвавлених автошляхів, а також у паркових зонах з

метою контролю показників.

Для цього ми розробили спеціальні маршрути, за якими можна

оптимально по часу обстежити максимальну кількість дерев (Рис. 3.3)

Рис.3. Пропонована схема маршрутних ліхеноіндикаційних досліджень.

Вихідна точка цих маршрутів – наш університет (у випадку проведення

досліджень іншою групою можливі певні зміни для оптимізації обстежень).

Окремі маршрути частково виходять за межі міста, але така конфігурація

25

дозволяє дещо скоротити шлях пересування (по об’їзній дорозі) та отримати

ряд додаткових контрольних точок. У наступній таблиці наведемо деякі

кількісні характеристики, потрібні для подальших розрахунків.

Таблиця 3.2. Пропоновані маршрути обстежень.

№ Основні райони

обстеження

Загальна довжина, км Кількість

обстежув. дерев

Оцінка потреб

часу, год

1 ЛНТУ-ЛПЗ-Вересневе 12,1 105 6

2 Львівська-

Володимирська-

Ковельська

10,1 85 4,5

3 Дубнівська-Рівненська-

ПортСіті

24,7 175 9

4 Центр-Парк-40кв 22,1 175 9

Всього 69,0 540 28,5

Як бачимо, загальна протяжність пропонованих маршрутів складає біля

70км. Потрібний час розрахований, виходячи із власного досвіду проведення

досліджень. Маючи навички, обстеження одного дерева займає менше 3хвилин.

Також приблизно враховано час на пересування та зупинки на маршруті.

З нашого досвіду, автомобільний маршрут є оптимальним по часу та

можливості обстеження у віддалених мікрорайонах.

Порахуємо затрати, необхідні на його реалізацію:

F=(L×e/100))×C, де

F – кількість коштів, затрачених на пальне;

L – загальна довжина маршрутів, км;

e– кількість літрів палива, що витрачає автомобіль на 100 км пробігу;

С – вартість пального за 1 літр, грн.

Протяжність маршрутів у нашому випадку 69,0 км, витрата пального – 9

літрів/100 км (з врахуванням міського циклу, частих зупинок), середня ціна 1л

пального у січні 2018 року – 29,5 грн.

Відповідно

F=(69,0×9,0/100))×29,50=183,2 грн.

Крім цього, варто окремо оцінити затрати часу на проведення

дослідження. Як зазначалось у табл.3. 2, сумарні затрати часу на маршрутні

обстеження – 28,5 годин. Втім, потрібно врахувати, що цей час затрачається

двома працівниками – водієм та власне дослідником (лаборантом).

26

Крім того, після польових досліджень потрібна аналітична обробка

отриманих даних кваліфікованим персоналом. Сумарні затрати – у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Оплата праці персоналу

Вид робіт Персонал Оплата праці,

грн./годину

Затрачений час,

годин

Нараховані

кошти, грн.

маршрутні

обстеження

водій 30,48 28,5 868,6

лаборант 34,51 28,5 983,6

геопросторовий

аналіз результатів еколог 39,02 14 546,3

складання

цифрових карт

якості повітря

інженер-

картограф 44,14 10 441,4

Всього 81 2839,9

Таким чином, всього на оплату праці при запропонованому дослідженні

потрібно 2840 грн. З врахуванням вартості пального для маршрутних

обстежень, загалом затрати складуть 3023 грн.

Періодичність таких обстежень складає 1 раз на рік (через повільний ріст

лишайників – 1-4мм/рік), проте вони дають адекватну усереднену картину

забруднення атмосферного повітря, особливо оксидами сульфуру та нітрогену.

Активна ліхеноіндикація.

Ми пропонуємо також організувати паралельно таку систему

ліхенологічних досліджень, при якій для оцінки стану атмосферного повітря

використовується пересадка сланей лишайників із чистих місцезростань у

міське середовище.

Проектована система включатиме:

1) відбір зразків лищайників у лісах, привезення досліджуваного

матеріалу до точок висадки;

2) виготовлення пристрою і прикріплення його до дерев;

3) періодичні спостереження 2 рази в місяць у 18 точках протягом 6

місяців;

4) фотографування досліджуваного матеріалу;

5) обробка інформації, створення і ведення бази даних.

Проведення ліхенологічних робіт вимагає затрат часу і коштів.

Розглянемо їх по окремих видах робіт. Відбір зразків лишайників пропонується

здійснювати у ботанічному заказнику «Воротнів», що знаходиться за 7,5км на

27

пд.-сх. від міста Луцьк. Для того, щоб відібрати зразки лишайників з дерев,

треба затратили 2год 30 хв. На виготовлення пристроїв і прикріплення їх до

дерев буде затрачено близько по 15 хв на кожну точку (всіх точок 18).

Періодичні спостереження, фотографування досліджуваного матеріалу

займатиме час по 30 хв на кожну точку, двічі на місяць протягом 6 місяців.

Знаючи всі потрібні дані, можна порахувати, скільки годин буде

витрачено на спостереження лишайників і дослідження стану атмосферного

повітря. Можна зробити деякі обрахунки для того, щоб спростити написання

формули по обчисленні робочого часу.

Для виготовлення пристроїв і прикріплення їх до субстратів

затрачатиметься приблизно по 15 хв на кожну точку:

t₁=t×n , де

t₁ - час на виготовленя і прикріплення пристроїв;

t – час, що буде витрачений на 1 точку (15 хв);

n–загальна кількість точок.

t₁=15×18=270(хв.)=4,5(год).

t₂=150(хв)=2год30хв, де

t₂ - час, що був затрачений на поїздку за пристроями.

t′₃=t′× n, де

t′₃ - час спостереження за лишайниками і фотографування 1 раз в місяць;

t′ - час, що займатиме фотографування і опис однієї точки (15хв).

t′₃= 15×18= 270 (хв)= 4,5(год).

t₃=(t′₃×2)×К, де

t₃ - час, що буде затрачений на дослідження і фотографування

лишайників протягом2 разівпротягом 6 місяців;

К – кількість місяців спостереження (6 міс).

t₃=(270×2)×6=3240(хв)= 54(год).

Тепер є дані, за допомогою яких можна вирахувати робочий час за весь

період досліджень за лишайниками.

Т₁=t₁+t₂+t₃, де

Т₁ - робочий час при спостереженні за лишайниками.

28

Т₁=270+150+3240=3660 (хв.)= 61(год).

Отже, робочий час, який буде використаний на вибір матеріалу, його

підготовку, закріплення, спостереження, дослідження і фотографування

становитиме 3660 хвилин або 61 година протягом 6 місяців.

Цей час фактично становитиме повні 13 робочих днів, адже крім

безпосередньо часу обстеження (4,5 год 12 днів протягом 6 місяців), потрібно

врахувати час на власне пересування по визначених точках і маршрутах.

Крім того, польові результати треба опрацювати статистично та

аналітично. На це потрібно 10-14 робочих днів. Додавши середнє значення,

фактично отримаємо 1 повний робочий місяць. Залежно від кваліфікації

виконавця, витрати на заробітну плату становитимуть в середньому 7тис.грн.

Витрати на пальне можна порахувати аналогічно попередньому прикладу,

адже основні маршрути обстежень лишаються такими ж. Щоправда, при

активній ліхеноіндикації потрібні 12 виїздів:

183,2 грн. * 12 = 2198,4 грн.

Зазначимо, що після перших 6 місяців спостережень подальші описи

достатньо проводити як і при пасивній ліхеноіндикації – 1 раз на рік.

Разом витрати на пасивну (3023 грн.) та активну (7000+2200=9200 грн.)

ліхеноіндикацію складають трохи більше 12 тисяч гривень на рік, при цьому

вже з другого року досліджень ця сума зменшується до 3 тисяч, оскільки

відпадає потреба у продовженні пересадки сланей лишайників. Як бачимо, ці

показники на 2 порядки менші від вартості розглянутої у п.3.1. класичної схеми

моніторингу. Звичайно, виключно ліхеноіндикація не може повноцінно

замінити інструментальні спостереження, але за правильного виконання дає

змогу отримати набагато більше просторово диференційованої інформації про

екологічний стан повітря у різних районах міста, і при цьому потребує

мінімальних затрат фінансових ресурсів.

Висновки до розділу 3: отже, провівши необхідні економічні розрахунки

та обгрунтування, ми оцінили високу доцільність та економічну ефективність

впровадження систем як пасивної, так і активної ліхеноіндикації для

екологічного моніторингу стану атмосфери у місті.

29

ВИСНОВКИ

1. Метод ліхеноіндикації – це доступний, ефективний та недорогий спосіб

оцінки екологічного стану атмосферного повітря в містах та промислових

зонах. Ліхеноіндикація не потребує спеціального обладнання, лабораторій, це –

візуальні та статистичні дослідження, проводити їх можуть учні, студенти.

2. Проведена оцінка екологічного стану повітря в мікрорайонах м.Луцька

показала, що добрим і задовільним він є лише в паркових зонах міста, в заплаві

р.Стир. Зонами середнього забруднення є райони, прилеглі до вул.

Ківерцівської, Великий Омеляник, 33 квартал. Зонами значного забруднення є

мікрорайони з напруженим транспортним рухом, прилеглі до вул. Львівської,

Дубнівської, Володимирської, Електроапаратної, Київського майдану та ін.

Зонами сильного забруднення є райони Цукрового заводу,ЛПЗ, вул.Рівненської.

Це промислові райони міста або ж райони, де наявність комунальних та

промислових викидів поєднується з активним рухом транспорту.

3. На основі дослідження розроблено комплекс карт (ліхеноіндикаційна та

екологічного стану атмосферного повітря у м. Луцьку), за якими можна

визначити зони максимального та мінімального забруднення повітря. Дані

карти можуть використовуватися науковцями, студентами, учнями та

вчителями, фахівцями міських екологічних та комунальних служб та

громадянами, небайдужими до екологічного стану повітря у нашому місті.

4. На ріст та розвиток лишайників впливає не тільки забрудненість повітря

кислотними оксидами. Вони чутливі до вологості, температури, наявності

біоактивних речовин, як показав експеримент у ботсаду на вул. Потебні.

5. Проведена економічна оцінка засвідчила високу ефективність впровадження

в умовах міста ліхеноіндикаційної системи моніторингу екологічного стану

повітря. Сумарні витрати на систему біоіндикаційного моніторингу не

перевищуватимуть 12 000 гр. щорічно, в той час як удосконалення традиційної

системи моніторингу вимагає близько 120 000 гр. щорічних вкладень, окрім

520 000 – 550 000 гр. капітальних вкладень, що потрібні на початковому етапі.

30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біологія: Навч. Посіб. /А. О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М.

Мотузний. – 8 вид.,стер. – К.: Вища школа, 2006. – 622.

2. Біологічний словник. /Редколегія. 2-ге вид. – К.:Головна редакція,

1986. – 680 с.

3. Волошин І. М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу / І. М.

Волошин. – Л.: Простір М, 1998. – 356 с.

4. Экологический мониторинг: Учебно - методическое пособие. Изд.

3-е /Под. Ред. Т.Я. Амихминой. - М., 2006. – 234 с.

5. Мерленко І.М., Музиченко О.С.. Моніторинг довкілля.

Лабораторний практикум до виконання занять для студентів спеціальності

6.070800 – «Екологія та охорона навколишнього середовища» денної та заочної

форми навчання / І.М. Мерленко, О.С. Музиченко – Луцьк, 2007. – 176 с.

6. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля:

Підручник / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк – К., 2006. – 196 с.

7. Кондратюк С.Я., Мартиненко В.Г. Ліхеноіндикація: Посібник / С.Я.

Кондратюк, В.Г. Мартиненко – Кіровоград, 2006. – 208 с.

8. Кравчук С.С., Романюк М.В. Ліхеноіндикація стану забруднення

оточуючого середовища у м.Могилеві-Подільському та його околицях

[Електронний ресурс] – Режим доступу: www.lib.ua-ru.net/diss/cont/1504 03.html

9. Курс низших растении: учебник для студентов ун-тов /Л.Л.

Великанов, Л.В. Гарибова, Н.П. Горбунова, М.В. Горленко и др. – М.: Высшая

школа,1998. – 504 с.

10. Кудовин А.С., Бязров Л.Г. Трансплантація лишайників як метод

ліхеноіндикації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: bio.1 september.

ru/article.php?1D=2002022107

11. Лисиченко Г. В. Забулонов Ю. Л. Бабинець В. А. та ін. Про вдос-

коналення системи моніторингу довкілля в світлі задач сталого розвитку// Зб.

праць Севастопольського нац. ін-ту ядерної енергії і промисловості. –

Севастополь, 2005, № 14. – С. 50-59.

31

12. Ліхеноіндикація (вивчення забруднення повітря за допомогою

лишайників) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://gov.cap.ru/home/g3/000/asio/200/252.htm

13. Голлербах М.М., Федоров А.А. Жизнь растений. В 6-ти т. Т. 3.

Водорости, лишайники / М.М. Голлербах, А.А. Федоров. – М.: «Просвещение»,

1977. – 487 с.

14. Морозюк С.С., Оляницька Л.Г. Систематика рослин: Лабораторні

заняття / С.С. Морозюк, Л.Г. Оляницька. – К.: Вища школа, 1988. – 195 с.

15. Окснер А.Н. Определитель лишайников. Морфология, систематика

и географическое распространение лишайников / А.Н. Окснер. – 1974. – 245 с.

16. Офіційний сайт Державної служби статистики [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

17. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища

на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій

у 2016 році / Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО), Київ, 2017. – 47с.

18. Оляницька Л.Г. Курс лекцій з систематики нижчих рослин /

Л.Г.Оляницька. – К.: Фітоцентр, 1999. – 72 с.

19. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми [Текст] :

Монографія / Я.О. Мольчак, В.О. Фесюк, О.Ф. Картава. - Луцьк : РВВ ЛДТУ,

2003. - 486 с.

20. Пчелкін А.В. Ліхеноіндикація забруднення атмосфери за

допомогою епіфіт них видів лишайників [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: www.nature-archive.ru/lichens/likhenoindikatsiya.php

21. Применение информационных технологий для решения задач

экологического мониторинга загрязнения атмосферы мегаполисов / [С.М.

Дзюба, Н.В.Белянина, М.Н. Прокопенко, С.А. Серовиков] // Вісник

Національного технічного університету «ХПІ». Тематичний випуск:

Інформатика і моделювання. – 2010. – № 21. – С. 58-65.

22. Радловська К.О. Моніторинг, моделювання та прогнозування стану

довкілля / К.О. Радловська // Екологічна безпека та збалансоване

32

ресурсокористування. Науково-технічний журнал. – Ів.-Фр.: Симфонія-

Форте, 2015. – № 1 (11) – С.127-140.

23. Сучасний екологічний стан та перспективи екологічно безпечного

стійкого розвитку Волинської області: кол.моногр./В.О. Фесюк, С.О.Пугач,

А.М. Слащук [та ін.]; за ред.. В.О. Фесюка. – К.:ТОВ «Підприємство «Ві Ен

Ей»: 2016. – 316 с.

24. Якимчук А.Ю. Економічний механізм здійснення природо-

охоронної діяльності: український та зарубіжний досвід / А. Ю. Якимчук //

Вісник НУВГП. – Рівне, 2004. – Вип. 4 (28). – С. 16-23.

25. Яцишин А.В. Використання інформаційних технологій в задачах

управління екологічною безпекою / А.В. Яцишин, О.О. Попов, В.О. Артемчук //

Праці Одеського політехнічного університету. – 2013. – Вип. 2(41). – С. 289-

294.

26. Burden Franck R., Mckelvie Ian, Forstner Ulrich, Guernther Alex.

Environmental Monitoring Handbook. 2007. — 1100 p.

27. Busch David E., Trexler Joel C. Monitoring Ecosystems.

Interdisciplinary Approaches for Evaluating Ecoregional Initiatives. Island Pr. —

2002. — 447 p.

28. Dahl Lyon. Edited by Tomas Hak, Bedrich Moldan. Sustainability

indicators. Island Pr. — 2007. — 436 p.

29. James A. Jahnke. Continuous Emission Monitoring. Second edition. —

2000. — 320 p.

33

ДОДАТКИ

Додаток А

Фото досліджуваних лишайників.

34

Додаток Б. Визначення показника покриття дерев лишайниками у

мікрорайонах м. Луцька

Фото здійснення оцінки ступеня покриття стовбура дерева лишайниками.

Карта районів Луцька, де проводилися ліхеноіндикаційні дослідження.

35

Додаток В

Результати проведених ліхеноіндикаційних досліджень у

мікрорайонах м. Луцька.

Оціночні таблиці з результатами ліхеноіндикації в мікрорайонах міста.

Об’єкт дослідження (вид дерева) – липа дрібнолиста.

1. Результати спостережень. Район цегельного заводу № 3, вул. Промислова

№

дерева

Відстань дерева до об`єкта

(парк)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,



Загальна ступінь

покриття, %

№ 1 2м 4 7 7,5%

№ 2 20м 7 12 13%

№3 15м 5 9 9,5%

№4 25м 8 9 12,5%

№5 26м 7 11 12,5%

№6 29м 9 12 15%

№7 18м 7 10 12%

№8 21м 8 8 12%

№9 27м 5 6 8%

№10 31м 6 7 9,5%

№11 33м 7 9 11,5%

№12 33м 11 9 15,5%

Середнє 11,5 %

Результати спостережень. Район вул. Соборності

№

Дерева


(вулиця)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 55м 8 10 13%

№ 2 80м 10 14 17%

№3 50м 10 13 16,5%

№4 51м 7 12 13%

№5 59м 13 16 21%

№6 51м 9 12 15%

№7 55м 6 7 9,5%

№8 60м 11 10 16%

№9 55м 7 7 10,5%

№10 90м 12 10 17%


Результати спостережень. Район вул. Львівської

№

Дерева


(вулиця)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 15м 8 10 12,5%

№ 2 8 м 10 14 14,5%

№3 5 м 10 13 12,0%

№4 5 м 7 12 12.0%

№5 9 м 13 16 20,0%

36 №6 10 м 9 12 11,0%

№7 15 м 6 7 8,5%

№8 6 м 11 10 16,0%

№9 5 м 7 7 9,5%

№10 12 м 12 10 16.0%


Результати спостережень. Район Центрального парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки

№

дерева


(вулиця Глушець)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 50 м 8 10 13%

№ 2 60 м 10 13 16,5%

№3 80 м 13 16 21%

№4 10 м 11 15 18,5%

№5 120 м 15 18 24%

№6 140 м 18 22 29%

№7 16 0 м 23 25 34,5%

№8 180 м 24 30 39%

№9 260 м 27 33 43,5%

№10 300 м 29 34 46%

№11 290 м 31 37 49,5%

№12 350 м 35 39 53,5%


Результати спостережень. Район ботанічного саду на вул. Потебні

№

дерева


(вулиця Потебні)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 5 м 8 10 18%

№ 2 6 м 10 13 19,5%

№3 8 м 13 16 25%

№4 15 м 11 15 39,5%

№5 18 м 15 18 35%

№6 25 м 18 22 42%

№7 40 м 23 25 47,5%

№8 70 м 24 30 48%

№9 120 м 27 33 46,5%

№10 150 м 29 34 49%

№11 240 м 31 37 49,5%

№12 270 м 35 39 57,5%


Результати спостережень. Район Цукрового заводу

№

дерева


(завод)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 80м 1 2 2%

№ 2 80м 2 4 4%

№3 50м 2 4 4%

37 №4 50м 2 3 3,5%

№5 50м 2 2 3%

№6 50м 1 1 2%

№7 30м 5 10 10%

№8 20м 5 8 9%

№9 20м 11 10 16%

№10 30м 8 6 11%

№11 30м 6 5 8,5%

№12 20м 7 12 13%

№13 20м 9 6 12%

№14 20м 7 10 12%

№15 10м 27 19 5,5%


Результати спостережень. Район вул. Володимирської

№

Дерева


(вул.)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 2м 5 8 16%

№ 2 12м 9 14 16%

№3 16м 6 10 11%

№4 19м 5 8 9%

№5 23м 8 9 12,5%

№6 20м 4 7 7,5%

№7 30м 6 7 9,5%

№8 33м 6 10 11%

№9 27м 8 11 13,5%

№10 29м 9 13 15,5%

№11 18м 6 9 10,5%

№12 14м 8 10 13%

№13 17м 7 9 11,5%

Середнє 12, 0 %

Результати спостережень. Маршрут по лінії р. Стир – вул. Потебні.

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів,


повністю


квадратів,




покриття, %

№ 1 10м 9 15 16,5%

№ 2 15м 6 12 12%

№3 30м 5 10 10%

№4 60м 4 6 7%

№5 70м 8 12 14%

№6 80м 9 14 16%

№7 100м 8 15 23,0 %

Результати спостережень. Район Великий Омеляник

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття

(отримана за

формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2л 10м 21 19 30,5%

№3л 16м 9 13 15,5%

38 №4н 25м 3 9 7,5%

№5л 28м 8 17 16,5%

№6н 42м 12 16 20%

№7(1)

накипні

50м 13 15 20,5%

№7(2)

листуваті

53м 14 16 22%

№8н 78м 1 7 4,5%

№9н 94м 10 12 16%

№10л 110м 5 7 8,5%

Середнє 16 %

Результати спостережень. Район вул. Дубнівської

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 20м 4 8 8%

№3 80м 5 6 8%

№4 79м 1 6 4%

№5 80м 10 10 15%

№6 30м 14 13 20,5%

№7(1)

накипні

20м 8 14 15%

№7(2)

листуваті

33м 18 18 27%

№8 39м 12 19 20%

№9 22м 3 12 9%

№10 10м 4 10 9%

Середнє 14.5 %

Результати спостережень. Район просп. Волі

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 9м 4 3 5,5%

№3 7м 7 2 8%

№4 5м 4 4 6%

№5 11м 5 6 8%

№6 15м 5 2 6%

№7(1)

накипні

10м 8 9 12,5%

№7(2)

листуваті

13м 6 7 9,5%

№8 8м 3 10 8%

№9 10м 9 8 13%

№10 12м 7 6 10%


Результати спостережень. 33 мікрорайон

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 2м 11 15 18,5%

№3 2м 10 19 18,5%

№4 8м 10 22 21%

№5 1,5м 7 12 13%

№6 5м 7 16 15%

№7(1)

накипні

5м 3 7 6,5%

39 №7(2)

листуваті

1,5м 15 12 21%

№8 10м 16 20 26%

№9 10м 6 10 11%

№10 2м 11 14 18%

Середнє 18 %

Результати спостережень. 55 мікрорайон

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 7м 4 7 7,5%

№3 4м 5 6 8%

№4 6м 3 7 6,5%

№5 7м 4 6 7%

№6 10м 2 5 4,5%

№7(1)

накипні

3м 3 1 3,5%

№7(2)

листуваті

3м 1 4 3%

№8 5м 5 3 6,5%

№9 6м 6 2 7%

№10 9м 5 7 8,5%

Середнє 7 %

Результати спостережень. Район вул. Рівненської

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 11м 2 10 7%

№3 4м 3 4 5%

№4 8м 2 7 5,5%

№5 6м 3 6 6%

№6 14м 5 8 9%

№7(1)

накипні

10м 4 7 7,5%

№7(2)

листуваті

5м 2 5 4,5%

№8 8м 3 9 7,5%

№9 6,5м 3 3 4,5%

№10 7м 2 6 5%


Результати спостережень. Район вул. Ківерцівської

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 29%

№ 2 9м 8 6 11%

№3 7м 5 8 29%

№4 4м 7 6 10%

№5 6м 4 8 8%

№6 8м 10 6 13%

№7(1) 9м 9 4 11%

№7(2) 9м 6 8 10%

№8 10м 5 8 39%

№9 8м 9 6 12%

№10 6м 7 4 49%


40 Результати спостережень. 40-ий мікрорайон

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2л 50м 7 6 10%

№3н 20м 12 4 14%

№4л 50м 5 4 7%

№5н 25м 12 6 15%

№6л 100м 10 8 14%

№7(1)

накипні

50м 4 2 5%

№7(2)

листуваті

50м 7 6 10%

№8н 20м 8 2 9%

№9н 20м 6 8 10%

№10н 50м 5 10 10%

№11н 100м 15 4 17%

№12л 100м 9 6 12%

Середнє 11,8%

Результати спостережень. Район вул. Електроапаратної

№

дерева

Відстань дерева до

об`єкта (вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 18м 6 3 7,5%

№3 110м 5 7 8,5%

№4 78м 1 7 4,5%

№5 84м 10 12 16%

№6 53м 14 16 22%

№7(1)

накипні

16м 8 13 14,5%

№7(2)

листуваті

52м 18 15 25,5%

№8 42м 12 18 21%

№9 22м 3 7 6,5%

№10 11м 4 1 4,5%


Результати спостережень. Район вул. Набережної

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 59%

№ 2 10м 4 5 16,5%

№3 7м 6 3 27,5%

№4 10м 5 8 49%

№5 13м 8 4 50%

№6 5м 2 5 44,5%

№7(1)

накипні

9м 5 7 48,5%

№7(2)

листуваті

12м 6 8 50%

№8 12м 4 5 16,5%

№9 7м 5 4 37%

№10 8м 4 6 47%

№11 11м 5 9 19,5%

№12 9м 3 6 16%

№13 15м 9 8 23%


41 Результати спостережень. Район вул. Паркової

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 59%

№ 2 5м 6 9 10,5%

№3 7м 3 7 36,5%

№4 11м 4 5 46,5%

№5 9м 2 3 23,5%

№6 15м 5 6 28%

№7(1)

накипні

3м 2 8 26%

№7(2)

листуваті

6м 3 6 36%

№8 10м 3 4 15%

№9 8м 4 3 45,5%


Результати спостережень. Район ГПЗ

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 5м 3 9 7,5%

№3 6м 8 4 10%

№4 5м 7 5 9,5%

№5 5м 4 7 7,5%

№6 5м 5 6 8%

№7(1)

накипні

5м 2,5 8 6,5%

№7(2)

листуваті

5м 1 9 5,5%

№8 5м 6 1 6,5%

№9 5м 8 4 10%

№10 5м 4 9 8,5%


Результати спостережень. Район Київського майдану

№

дерева


(вул.)

Кількість

квадратів


повністю


квадратів




покриття


формулою)

№ 1 10м 5 8 9%

№ 2 50м 7 6 10%

№3 20м 12 4 14%

№4 50м 5 4 7%

№5 25м 12 6 15%

№6 100м 10 8 14%

№7(1)

накипні

50м 4 2 5%

№7(2)

листуваті

50м 7 6 10%

№8 20м 8 2 9%

№9 20м 6 8 10%

№10 50м 5 10 10%

№11 100м 15 4 17%

№12 100м 9 6 12%


42

Додаток Г

Картограми, збудовані за результатами проведеного дослідження

Картосхема ступеня покриття лишайниками дерев у мікрорайонах м.

Луцька. *Числова шкала представляє відсоток (%) покриття стовбурів дерев


43

Екологічний стан

атмосферного повітря у м. Луцьку.

*4-5 – чиста зона,

3-4 – зона середнього забруднення,

2-3 – зона сильного забруднення,

1-2 – зона загрозливого забруднення

Documents

ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ … · 5 ВСТУП Актуальність теми. Якість середовища, в якому ми живемо