ОБМІН ДОСВІДОМ

68 Ринологія, №3-4, 2016

УДК 615.472:621.317.7

І.А. КОСАКІВСЬКА

БІПОЛЯРНИЙ ЕЛЕКТРОРАСПАТОР

Каф. дит. оториноларингології, аудіології та фоніатрії (зав. – проф. А.Л. Косаковський) Нац. мед. академії післядиплом. освіти

ім. П.Л. Шупика

При виконанні хірургічних втручань досить часто виникає необхідність в роз’єднані м’яких тканин (наприклад, при тонзилектомії), або від’єднанні останніх від хряща чи кістки (при септопластиці) з вико-ристанням распатора [1-3]. Зазвичай при цьому має місце кровотеча. Нами розробле-но та успішно апробовано в клініці біполяр-ний електрораспатор [4-6]. На рис. 1 приве-дено схематичне зображення електрораспа-тора: загальний вигляд (фіг. 1) та переріз його робочої частини (фіг. 2). На рис. 2 представлено фото біполярного електрорас-патора.

Рис. 1. Біполярний распатор (схематичне зображення): загальний вид распатора (фіг. 1), переріз робочої частини распатора (фіг. 2).

Рис. 2. Біполярний распатор (фото).

Распатор має рукоятку (1) з електроі-золяційною втулкою (2), робочу частину (3), яка складається з двох пластин (4, 5) з

композитного сплаву (електроди), напри-клад, Сu+Мо, між якими розміщено діелек-трик (6).

Проксимальні кінці електродів 4 і 5 робочої частини через дроти з’єднані з кон-тактними штирями (7) штекерного розні-мання електроізоляційної втулки 2. Зовніш-ня поверхня електрода 4 має випуклу, а еле-ктрода 5 – плоску форму, краї електродів (8) по всій протяжності загострені. На нижній поверхні верхнього електрода та на верхній поверхні нижнього електрода виконано жо-лоби (9, 10), в яких розташована пластина з діелектрика 6. На зовнішніх поверхнях ро-бочої частини електроди 4 і 5 з’єднуються між собою через діелектрик 6 в межах бо-кових третин їх ширини з протилежних сто-рін, а на дистальному кінці електрода 4 ви-конана вирізка Г-подібної форми (11), з якою через діелектрик межує електрод 5.

Всі вільні поверхні інструмента, крім робочої частини і контактних штирів ште-керного рознімання, вкриті шаром електроі-золяційного матеріалу.

Запропонований пристрій працює та-ким чином: хірург тримає распатор рукою, наближує край робочої частини інструменту до м’яких тканин, де необхідно виконати їх роз’єднання (наприклад, між капсулою під-небінного мигдалика і оточуючими ткани-нами), натискає педаль високочастотного джерела живлення. При цьому на електроди робочої частини распатора подається висо-кочастотний струм, наприклад 66 кГц. Струм «оббігає» електроди 4 і 5 по поверхні і проходить через м’які тканини між компо-зитними пластинами і спричиняє розігрі-

Ринологія, №3-4, 2016 69

вання та електрокоагуляцією. При перемі-щенні інструменту між волокнами тканини можна швидко та якісно виконати її розша-рування і уникнути при цьому кровотечі, оскільки під час роз’єднання тканин під дією високочастотного струму наступає електрокоагуляція судин малого та серед-нього діаметра. Завдяки наявності загостре-них країв електродів распатора розшару-вання тканин відбувається більш якісно, без надмірного травмування тканин. При необ-хідності, запропонованим пристроєм можна користуватись як звичайним распатором завдяки загостреним краям робочої частини, тобто пристрій поєднує в собі властивості біполярного та звичайного распатора.

Переміщення робочої частини запро-понованого распатора в рані практично не відрізняється від рухів звичайним распато-ром.

Технічний результат, що досягається запропонованим рішенням, підвищення якості розшарування м’яких тканин за ра-хунок комбінованого впливу на тканини загостреної робочої частини пристрою та коагуляції біологічних тканин в ділянці дії високочастотного струму, що подається через електроди робочої частини распатора.

Запропонований распатор успішно апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТ-ДИТ» при тонзилектомії, гайморотомії, ва-зотомії нижніх носових раковин, септоплас-тиці, трахеостомії, операціях на вусі, вида-ленні серединної кісти та нориці шиї, опе-

рації при ангіофіброматозі вушної ракови-ни, видаленні рубців глотки та інших опера-тивних втручаннях.

Приклад. Хвора С., 16 років, поступи-ла в клініку зі скаргами на часті ангіни, па-ратонзилярний абсцес зліва в анамнезі. Хворіє упродовж 7 років. При об’єктивному дослідженні виявлено хронічний декомпен-сований тонзиліт.

В ЛОР-відділенні НДСЛ «ОХМАТ-ДИТ» виконано двобічну тонзилектомію з використанням запропонованому пристрою.

Під загальним знеболенням за допо-могою запропонованого біполярного распа-тора з використанням високочастотного коагулятора ЕК-300М1 виконано виділення верхнього полюса піднебінного мигдалика з подальшим відділенням його від навколиш-ніх тканин (роз’єднання капсули мигдалика і оточуючих тканин) і видаленням з ротової частини глотки. Під час операції кровотечі практично не спостерігалось. Аналогічно проведено видалення мигдалика з протиле-жної сторони.

Післяопераційний перебіг без ускладнень. Дитина виписана наступного дня. У продовж 6 днів післяопераційні рани були вкриті фібринозним нальотом. При огляді через 10 днів і 3 місяці скарг не виявлено.

Наведений приклад демонструє пере-ваги запропонованого распатора, а саме: відсутність кровотечі під час тонзилектомії, скорочення тривалості операції та покра-щення умов праці хірурга.

Література 1. Дитяча оториноларингологія: Національний

підручник / А.А. Лайко, А.Л. Косаковський, Д.Д. Заболотна [та ін.]; за ред. проф. А.А. Лай-ка. – К.: Логос, 2013. – 576 с.

2. Оториноларингология: национальное руковод-ство / под ред. В.Т. Пальчуна. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – С. 381-385.

3. Атлас оперативной оториноларингологии / Под ред. проф. В.С. Погосова. – М.: Медицина, 1983. – С. 243-248.

4. Патент України на винахід № 96640. МПК

А61В17/02 (2006.01), А61В17/24 (2006.01), А61В17/3211 (2006.01), А61В18/12 (2006.01). Распатор Косаківської-Семенова / А.Л. Коса-

ковський, І.А. Косаківська, Р.Г. Семенов, В.Р. Семенов (Україна). – Заявлено 13.02.2010; Опубл. 25.11.2011 р. Бюл. № 22.

5. Патент України на корисну модель № 62352. МПК (2011.01) А61В17/00. Распатор Косаків-ської-Семенова / А.Л. Косаковський, І.А. Коса-ківська, Р.Г. Семенов, В.Р. Семенов (Україна). – Заявлено 03.02.2011; Опубл. 25.08.2011 р. Бюл. № 16.

6. Косаковський А.Л. Біполярний распатор (201/38/13) / А.Л. Косаковський, І.А. Косаків-ська, Р.Г. Семенов, В.Р. Семенов // Реєстр галу-зевих нововведень, 2013. – Випуск реєстру № 38-39, ч. 1. – К., 2014. – С. 166.

ОБМІН ДОСВІДОМ

70 Ринологія, №3-4, 2016

References 1. Lajko AA, Kosakovs'kyj AL, Zabolotna DD. Pe-

diatric Otorhinolaryngology: National Textbook. Lajko AA, editor. Kyiv: Logos; 2013. 576 p. Ukrainian.

2. Otorhinolaryngology: national guidance. Palchu-nov VT, editor. Moskow: GEOTAR Media; 2009. P. 381-5. Russian.

3. Atlas of Operative Otorhinolaryngology. Pogosov VS, editor. Moskow: Medicine; 1983. P. 243-8. Russian.

4. Kosakovskyi AL, Kosakivsky IA, Semenov RG, Semenov VR. Ukraine patent for invention number 96640. A61V17 IPC / 02 (2006.01), A61V17 / 24

(2006.01), A61V17 / 3211 (2006.01) A61V18 / 12 (2006.01). Stated 13.02.2010; Publish. 25.11.2011 g. Bull. Number 22. Ukrainian.

5. Kosakovskyi AL, Kosakivsky IA, Semenov RG, Semenov VR. Ukraine patent for utility model number 62352. IPC (2011.01) A61V17 / 00. Stated 03.02.2011; Publish. 25.08.2011 g. Bull. Number 16. Ukrainian.

6. Kosakovskyi AL, Kosakivsky IA, Semenov RG, Semenov VR. Bipolar raspatory (201/38/13). Reg-ister of industrial innovation, 2013. Issue register number 38-39, ch. 1. Kyiv; 2014. P. 166. Ukrai-nian.

Надійшла до редакції 07.06.16 © І.А. Косаківська, 2016