ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ …nc.nusta.com.ua › Kyrsi 2012 › KONFERENCIA.pdf«Проблеми впровадження інформаційних

Державна податкова служба УкраїниНаціональний університет ДПС України

Інститут післядипломної освіти

до 90-річчя навчального закладу

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В ЕКОНОМІЦІ

МатеріалиVIII Mіжнародної науково-практичної iнтернет-конференції

23.01.2012–30.03.2012

Ірпінь2012

1

УДК 004:33(063)ББК 32.81я431

П78 Рекомендовано до друку Вченою радою

Національного університету ДПС України(Протокол № 9 від 26 квітня 2012 року)

Організаційний комітет: Голова: Мельник П. В., д.е.н., професор, ректор Національного

університету ДПС України, член-кореспондент АПН України; Лаба М. С., директор Департаменту інформатизації та обліку платників

податків ДПС України; Охтень О. І., директор Департаменту розвитку та модернізації державної

податкової служби ДПС України;Тарангул Л. Л., д.е.н, професор, проректор з наукової роботи

Національного університету ДПС України; Касьяненко М. М., к.е.н., доцент, проректор з навчальної та методичної

роботи Національного університету ДПС України;Накай А. І., к.е.н., доцент, директор Інституту післядипломної освіти

Національного університету ДПС України; Ріппа С. П., д.е.н., професор, начальник відділу Науково-дослідного

центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України; Широчин В. П., д.т.н., професор Національного технічного університету

України «КПІ»;Кухаренко В. М., к.т.н., професор, завідувач проблемної лабораторії

дистанційного навчання Національного технічного університету («ХПІ»);Журавський В. Л., к.держ.упр., доцент, завідувач кафедри державного

управління і менеджменту Національного університету ДПС України;Одинець В. А., к.е.н., доцент, завідувач кафедри інформаційних систем і

технологій Національного університету ДПС України; Редич О. В., к.е.н., доцент Національного університету ДПС України.Секретар оргкомітету: Погорєловська І. Д., к.е.н., доцент Національного

університету ДПС України.

Редакція не несе відповідальності за зміст тез.

ISBN 978-966-337-292-1

П78 Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції / ДПСУ; Національний університет ДПС України. – Ірпінь: Вид-во Національного університету ДПС України, 2012. – 406 с.

УДК 004:33(063)ББК 32.81я431

© Національний університет ISBN 978-966-337-292-1 ДПС України, 2012

2

ЗмістЗМІСТ

Вступне слово..................................................................................14

СЕКЦІЯ 1ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, МОДЕЛЮВАННЯ

В ЕКОНОМІЦІ ТА ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇТарангул Л. Л., ФІСКАЛЬНІ ЧИННИКИ СУЧАСНОЇ ІНФОРМАТИКИ.............16Барило О. Г.,Погорєловська І. Д.МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СЕРВІСІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ БІЗНЕСУ........................................19Бібко О. О.КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ............24Бігдан В. Б.,Карпець Е. П.,Кузьменко В. М.,Чорний Ю. М.ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ СУПРОВОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПОКАЗНИКІВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ.............................29Глушак Л. В.ФОРМАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ ROADMAP РОЗРОБКА ЛІНІЙКИ РОЗВИТКУ......................................................................35Дубчак Л. В.ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАСОБАМИ PROJECT EXPERT ...................................................39Каранфілов М. С.ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ...................................................................44

3

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціКожевніков І. Г., Ліщук Л. П.ОГЛЯД СУЧАСНИХ ХМАРНИХ ФАЙЛОВИХ СХОВИЩ..................................................................48Погорєловська І. Д.КОРПОРАТИВНІ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БІЗНЕСУ...............................52Свириденко В. Ю.ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЙ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ..................................................................56Сидоренко В. С.СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ АКТИВІВ, ЗВАЖЕНИХ ПО РИЗИКАХ (RWA) ДЛЯ РОЗРАХУНКУ РИЗИКІВ КОНТРАГЕНТІВ У МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ БАНКАХ.........................................................60Одинець В. А.ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ........................................................................63Тищенко О. В.МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО В УКРАЇНІ...........................................67Яковлева А. П., Гонцовський А. Л.ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОВИДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА...................................72

4

ЗмістСЕКЦІЯ 2

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОПОДАТКУВАННЯ

Глущук Н. В.,Шапка А. ВДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА..........................................77Дмитрук О. О.ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДПС УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ..................................82Лаба М. С.,Толочко В. С.РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ В ОРГАНАХ ДПС.....................89Лаба М. С., Чернов П. С.КАРТА ТІНЬОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ...........................91Лондар С. Л.СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ .............................94Лубковський С. А.ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У СФЕРІ ПРИБУТКОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ.....................................107Микитенко Т. В.,Міщенко Т. М.УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ПОДАТКОВИХ ОРГАНАХ...........111Пелих С. Л.ПРОЦЕДУРИ ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКІВ ПРОЦЕСІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДПС УКРАЇНИ......................................................116Пильник Т. І.ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ОБЛІКУ

5

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ У ПОДАТКОВІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ З ПРОЦЕСАМИ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ОБЛІКУ ПЛАТНИКІВ В ІНШИХ КРАЇНАХ.......................122Плескач В. Л., Зінчук Т. Ю.СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ.................................................127Редич О.В.МОДЕЛЮВАННЯ ЯКІСНИХ ЗМІН У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДПС НА ОНОВІ КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ........................................................132Розум О. М.,Косиця О. О.ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДПС УКРАЇНИ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ..........138Санжаревская И. С.ВЕКТОР РАЗВИТИЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛИТИЧЕСКОЙ РАБОТЫ В НАЛОГОВОЙ СЛУЖБЕ – РАСШИРЕНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ....................................144Семир’янов Д. Я.,Литвин Н. А.,Долгий О. А.ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИ....................................148Романенко В. В.ПОДАТКОВИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ: АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ.............................................................151Безсмертна З. М.НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ «ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ»...............................154

6

ЗмістСЕКЦІЯ 3

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ ТА ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ

Погорєловський С. С.АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВИСОКОЧАСТОТНОЇ ТОРГІВЛІ НА СТАН РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ......................158Стельмах П.,Гончар Л.ВИКОРИСТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ.....................................166

СЕКЦІЯ 4БАЗИ ЗНАНЬ, ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ

РІШЕНЬ ТА СЕМАНТИЧНИЙ ІНТЕРНЕТАнтоненко В. М., Рогушина Ю. В.ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ В ЕКОНОМІЧНИХ ЗАСТОСУВАННЯХ ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ЗНАНЬ.............................................................171Гужва В. М., Помазун О. М.ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ СППР З УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА.................................178Ночвай В. І.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ПРОЦЕСІВ НАДАННЯ ПОСЛУГ В ОРГАНАХ ДПС УКРАЇНИ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ..........................................184Постіл С. Д., Синьовид Є. В.ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ WEB MINING........................................................188

7

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціРіппа С. П.,Страйм ЕдвардЗНАННЯ-ОРІЄНТОВАНІ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ.............................................................193

СЕКЦІЯ 5ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

Антоненко В. М., Сьомка Н. К., Філіппова Л. Л.МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ..........................................................197Воровченко Н. М.ОГЛЯД ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЛЯСТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕО......................................203Дроздов В. О., Дроздов М. О., Ковальчук В. В., Рац В. О.,Шлапак В. О.ВІРТУАЛЬНИЙ ФІЗИЧНИЙ ПРАКТИКУМ. ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ ДОСТУПНИМИ ЗАСОБАМИ...............................208Жаров А. І.,Кисличенко П. В.,Щурко О. М.ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ..................................................212Журавський В. Л.КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДПС УКРАЇНИ................................218

8

ЗмістЗаєць С. В.,Кравченко В. В.ВИКОРИСТАННЯ SAKAI ДЛЯ СТВОРЕННЯ КАФЕДРАЛЬНОГО ПОРТАЛУ..........................224Кухаренко В. М.,Рибалко О. В.ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА...............................................229Сендзюк М. А.,Кисіль В. П.ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ В ЕКОНОМІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ...........................................235Ситник Н. В.ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ...............................................241Поденежко О. В.ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ОРГАНАХ ДПС.................246Терещенко-Самойлова І. В.СУЧАСНИЙ СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ДПС УКРАЇНИ.................................................250

СЕКЦІЯ 6ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Антоненко В. М.,Швед В. О., Мізіна Л. Р.БЕЗПЕКА НА ЕТАПАХ РОЗГОРТАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СЕРВІСУ....................256Безрученко В. С.ПРОТИДІЯ НЕПРАВОМІРНОМУ ЗАХИСТУ КРИМІНАЛІСТИЧНО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІЇ...................261

9

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціБезрученко В. С., Турчиняк Ю. Б.КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ – ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ.......................................268Ваганова Л. В.СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА.....................272Волокита А. Н., Ву Дык Тхинь, Коханевич И. В., Бидков А. Е. МОДЕЛЬ ПОДДЕРЖКИ БЕЗОПАСНОСТИ РЕСУРСОВ CLOUD СИСТЕМ НА УРОВНЕ ИНФРАСТРУКТУРЫ....................................................................277Дем’янчук Г. В.,Коваленко Ю. В., Купрієнко О. О.ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛЮДИНИ ДЛЯ АВТЕНТИФІКАЦІЇ...........................................282Головань В. Г., Головань А. В., Дроздов О. М., Маміч В. В.ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ ОСВІТНЬОГО ПРИЗНАЧЕННЯ..................................................285Дубчак Л. О., Карпінський М. П.СПОСІБ ВИБОРУ МЕТОДУ МОДУЛЯРНОГО ЕКСПОНЕНЦІЮВАННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ДО ЧАСОВОЇ АТАКИ...................................................................289

10

ЗмістЖаров А. І., Комлик Г. С.ФОРМУВАННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ ОРГАНАМИ ДПС УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА........................................292Литвин О. В.ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.........297Марковський О. П., Федоречко О. І.МЕХАНІЗМ ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ НА ОСНОВІ ОПЕРАЦІЙ НА ПОЛЯХ ГАЛУА..........................302Мухін В. Є., Корнага Я. І., Сидоренко Л. В.МЕХАНІЗМИ ПІДТРИМКИ БЕЗПЕЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ В РОЗПОДІЛЕНИХ БАЗАХ ДАНИХ ..........................308Сокіл О. А.,Солоницький А. В.,Вальковський А. В.ФОРМУВАННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ........312Субіна Т. В.ОКРЕМІ ПИТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ГЛОБАЛЬГІЙ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ......................316Терейковський І. А., Терейковська Л. О.НЕГОМОГЕННА МАРКІВСЬКА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗАХИСТУ ВЕБ-ОРІЄНТОВАНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ..............320Томайли Д. О.ПРОБЛЕМА СТЕГАНОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНИХ СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ......................................326

11

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціАнтоненко В. М., Сьомка Н. К., Філіппова Л. Л.ДО ПИТАННЯ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ І ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ............................329Шакірова О. В.ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ ЗАХИСТ В ОРГАНАХ ДПС В УМОВАХ НАБУТТЯ УКРАЇНОЮ АСОЦІЙОВАНОГО ЧЛЕНСТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ..............................336Шилов Ю. Н.ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ ВОПРОСНО-ОТВЕТНАЯ СИСТЕМА ДЛЯ АУДИТА СИСТЕМ БЕЗОПАСНОСТИ...........342Мухин В. Е.АНАЛИЗ РИСКОВ В ЗАДАЧАХ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ................................345Широчин В. П., Мухін В. Є., Стешин В. В.,Коваль О. В.,Льозін А. С.АПАРАТ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ЗАСОБАХ БЕЗПЕКИ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ.......................................................348Широчин В. П., Волокита А. Н., Ву Дык Тхинь, Тимошенко А. И.УГРОЗЫ БЕЗОПАСНОСТИ НА УРОВНЕВОЙ СЕРВИСНОЙ МОДЕЛИ CLOUD COMPUTING........................351Перетятко Е. Н.СРЕДСТВА ВИЗУАЛИЗАЦИИ ДЛЯ АНАЛИЗА АКТИВНОСТЕЙ И ВОЗМОЖНЫХ ВТОРЖЕНИЙ НА УЗЛАХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМ .........................359

12

ЗмістСнежко О. С., Широчин В. П. АПАРАТНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ПІДПИСІВ ..............................................................363

СЕКЦІЯ 7ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО ТА ПРАВОВА ІНФОРМАТИКА

В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІРозум О. М.ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ.................................369Жаров А. І.,Білоус Т. В.,Полянська В. С.ПРОБЛЕМНІ ПОНЯТТЯ ФЕНОМЕНУ ІНФОРМАЦІЇ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ....................................375Мороз Д. О.АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПОДАТКОВОЮ МІЛІЦІЄЮ........................................................381Харенко О. В ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУКОВАНИХЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: АНАЛІЗ ТЕРМІНОЛОГІЧНО-ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ....................387Цымбалюк В. С.ИНФОРМАТИКА КАК ОБЪЕКТ ИНФОРМАЦИОННОГО ПРАВА: ОПРЕДЕЛЕНИЕ СУЩНОСТИ И СОДЕРЖАНИЯ..................................................393Новицька Н. Б.АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ В ІНТЕРНЕТ ..................................................................402

13

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці

ВСТУПНЕ СЛОВО

Національний університет ДПС України вітає шановних учасників і гостей нашої конференції!

Сьогодні у нас комп’ютерне свято, і мені дуже приємно привітати усіх з початком роботи вже Восьмої конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці», пленарне засідання якої ми проводимо в інтеренет-форматі. Дозвольте вважати конференцію відкритою.

Від початку нашої першої конференції минуло вже 12 років – а це ще зовсім молодий вік для сфери інформатики. Хочеться пригадати попередні роки і нашу першу комп’ютерну конференцію, яка відбулася в травні 2000 року. Той заряд енергії, який ми отримали тоді, впевнена, наявний і сьогодні. За увесь період на пленарних засіданнях і секціях виступили і опублікували свої розробки понад 1 400 науковців – від молодих науковців до сивочолих академіків. Важко підрахувати, скільки за цей час було захищено кандидатських і докторських дисертацій, скільки написано статей і монографій, скільки запеклих дискусій і цікавих доповідей, а ще більше необхідних зустрічей, нових друзів, об’єктивних опонентів і плодотворних комунікацій.

Як і раніше, потрібно відзначити наших достойних партнерів і фундаторів конференції – Державну податкову службу України, Київський національний економічний університет і Київську політехніку.

Дозвольте запевнити Вас, що секції нашої нинішньої конференції – це актуальні напрями розвитку комп’ютерних наук і технологій. Я не буду їх називати – Ви їх бачите в інформаційних повідомленнях і програмах.

Дозвольте окреслити основні наші завдання і напрями співпраці на конференції – це всебічне сприяння становленню в Україні інформаційного суспільства як у глобальному розумінні, так і в окремих галузях. Як завжди, ми приділяємо підвищену

14

Вступне словоувагу інформатизації сфери оподаткування, де сьогодні розгортаються складні і неоднозначні за своїми проявами процеси реформування фінансової і фіскальної систем в Україні і світі. Наступні ключові напрями нашої конференції – інформаційна безпека, Інтернет, бази знань та електронна комерція, інформатизація науки, освіти і права.

Насамкінець дозвольте привітати всіх учасників нашої конференції від імені ректора НУДПСУ, д.е.н., професора Петра Володимировича Мельника та побажати всім успіхів та результативних доповідей і дискусій.

Від себе особисто дозвольте висловити впевненість у важливості нашої спільної справи. Хочеться, щоб віртуальний простір нашої інтернет-конференції перетворився у справжній, реальний потенціал комп’ютерної науки і практики, сучасних освітніх комунікаційний.

Успіхів, цікавих ідей та інноваційних рішень усім учасникам!

Проректор з наукової роботиНУ ДПС України, д.е.н., професор Л. Л. Тарангул

15


Л. Л. Тарангул, д.е.н.(Національний університетДПС України)

ФІСКАЛЬНІ ЧИННИКИ СУЧАСНОЇ ІНФОРМАТИКИ

На сьогодні інформатика займає провідне місце в більшості галузей людської діяльності, а саме: економіці, освіті, науці, культурі, комунікаціях тощо. Не залишилася поза увагою цієї проблематики і фіскальна сфера, тобто фінансові відносини щодо встановлення і реалізації соціально-ефективних бюджетних процесів, найвагомішою складовою яких є оподаткування. Особливо актуальною сьогодні є проблема вибору оптимальної фіскальної політики, яка гармонійно буде регулювати в державі сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування. Нагальною потребою суспільного розвитку держави стало застосування чинників фіскальної соціології, коли державний бюджет перетворюється на активний фактор соціально-економічного розвитку. Ми стали свідками лавиноподібного виникнення і розвитку соціальних мереж і пов’язаних з ними інтернет-комунікацій. Це закономірний процес пошуку людства в глобальному світі нових інструментів формування і розвитку знання – орієнтованої економіки, в тому числі і фіскальних, і податкових.

Історично бюджет і бюджетні відносини виникають на досить високому рівні суспільного розвитку. Вони потребують загальновизнаних законів, норм громадської поведінки і певних форм та методів бюджетного менеджменту. Спочатку буржуазна, потім індустріальна та інноваційно-інвестиційна, а нині вже інформаційна цивілізація виробили досить чіткі критерії функціонування бюджету та управління ним. Дотримання цих правил і чинників – необхідна умова здорового соціально-економічного розвитку, а порушення їх неминуче призводить до

16

Інформаційні технології, моделювання в економіці та хмарні технології

занепаду держави. У нових реаліях сучасного глобалізованого господарства податкові домагання держави об’єктивно обмежені. Ці обмеження розвитку фіскальної сфери й обсягу податкових надходжень визначаються динамічною взаємодією ринкових і політичних сил. Досягнувши певного рівня, претензії фіску викликають суперечності між економічними можливостями і потребами, стають соціально неприйнятними, спричиняють деструктивний вплив на суспільний розвиток.

Такі питання ефективної фіскальної політики особливо стали актуальними для України сьогодні, коли минув рік після впровадження Податкового кодексу, коли розпочалися інтенсивні спроби його скорегувати, виправити і вдосконалити. На жаль, інколи це відбувається без попереднього аналізу результатів та очікуваних наслідків. У зв’язку з цим зростає важливість інструментів та чинників впливу бюджетного менеджменту, спрямованих на фінансові інновації і знання – орієнтовані технології фіскального реформування. Беззаперечний пріоритет у цьому належить поєднанню фіскальної соціології та соціальної інформатики, які дозволяють акумулювати величезний потенціал інтелектуальних ресурсів, розподілених і з’єднаних комунікацій-ними технологіями у процесах підготовки і прийняття управлінських бюджетоутворюючих рішень щодо реформування фінансової і фіскальної системи взагалі та органів державної податкової служби і механізмів адміністрування податків зокрема.

Загальновідомо, чим більш професійно державна влада приймає рішення, більш досконалим є бюджетний менеджмент та вагоме урядове заохочення економіки, тим вищий ступінь її зростання та суспільного добробуту. А з іншого боку, ефективна економіка може породжувати надпотужну державу. Проте у цьому випадку виникає інша небезпека – надлишок державного втручання завжди супроводжується зростанням бюджету. Це, у свою чергу, потребує зростання податкових надходжень, що негативно впливає на активність економіки. Намагання пожвавити її шляхом державного втручання в ринкові процеси і відповідне

17

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціфіскальне регулювання спричиняють негативні наслідки. Як показує досвід, в економіці і фінансах не буває простих рішень на виклики дійсності, а складні рішення завжди пов’язані з багатокритеріальними і багатоваріантними розрахунками, прогнозами, експертними розрахунками тощо.

Досить часто оцінки прихильників фіскальної соціології, які особливо наголошують на тому, що розширення державного сектору економіки за рахунок приватного зумовлює згортання підприємницької активності, не збігаються з прагматизмом прибічників соціальної інформатики. У різних бюджетних конфігураціях при збільшенні вилучення фінансових ресурсів державою як неринковою і неконкурентною силою продуктивне зростання економіки гальмується. Застереження, зроблене свого часу Й. Шумпетером, про те, що не можна безкарно маніпулювати параметрами й інструментами фінансово-економічної діяльності – бюджетом, податками, заробітною платою, цінами, матеріальною зацікавленістю – у країнах Східної Європи й особливо колишнього Радянського Союзу (у тому числі і в Україні), збулося повністю. Життя підтвердило: прийняття в політичній сфері рішень більшістю голосів щодо умов і результатів господарювання тільки посилює його неефективність, а керовані у ручному режимі бюджетні процеси найчастіше мають негативні результати. Альтернативою цим різноспрямованим процесам бюджетного менеджменту повинен стати збалансований механізм соціальної фіскальної інформатики, орієнтований на пошук гармонізованих рішень, де точність прогнозних розрахунків підтверджується аналізом та оцінкою можливих ризиків для бюджетних процесів.

18


О. Г. Барило,І. Д. Погорєловська, к.е.н.(Національний університетДПС України)

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СЕРВІСІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Сучасний період розвитку людства характеризується інформатизацією суспільства, що сприяє не тільки прискоренню науково-технічного прогресу та інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, а й створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму – соціальних мереж. Розвиток мережі Інтернет, збільшення кількості користувачів та он-лайн сервісів для спілкування та обміну інформацією, зумовлюють актуальність досліджень з покращення позицій та ефективності використання цих ресурсів, оскільки вони стрімко завойовують світову аудиторію. Інструменти, що раніше планувалися як засоби комунікації, сьогодні стали повноцінними рекламними засобами. І це абсолютно логічно, адже мільйони відвідувачів соціальних мереж – це потенційні клієнти для бізнесу. Тому при такому активному розвитку соціальних мереж постає завдання ефективного застосування їх в бізнесі.

Метою даної роботи є висвітлення можливостей застосування соціальних мереж для ефективного ведення бізнесу в сучасних умовах.

Проведене дослідження можливостей використання соціаль-них мереж для бізнесу показало, що їх існує велика кількість (рис. 1).

Рис 1. Способи використання соціальних мереж для бізнесу

19

Розміщення банерівРеклама бізнесу

Створення та підтримка іміджу компанії

Налагодження комунікацій між учасниками соціальних мереж

Контекстна реклама1

3

Прихована реклама2


Найбільш поширений спосіб їх використання − реклама в різноманітних її проявах. Люди, що спілкуються в Інтернеті, діляться своїми враженнями, перебувають у психологічно розслабленому стані, тому реклама легко проникає у їх підсвідомість і закріплюється там як готовий імператив до дії. Існує безліч форм поширення реклами в соціальних мережах, серед яких, на нашу думку, найбільш ефективними для бізнесу є такі:

– контекстна реклама – це текстове або графічне оголошення на інтернет-сторінках відповідно до тексту на сайті, або відповідно до пошукового запиту змісту. Основні переваги контекстної реклами в тому, що звернення формується лише до цільової аудиторії, можливість спостерігати за ефективністю рекламної компанії, оплата тільки за результат. Наприклад, сайт «ВКонтакті» пропонує унікальний сервіс внутрішьої контекстної реклами. Бюджет від 2 дол. США дозволяє розміщувати повноцінні контекстні оголошення з картинкою, платити тільки за «клік» і користуватися потужною системою таргетингу на сайті. Особливість ціноутворення на сайті полягає в тому, що оплата йде не через реальну валюту, а через голоси рекламодавця. Мінімальна вартість одного «кліка» по контексту – 0,1 голосу або − 2 центи [2];

− розміщення банерів. Банери, як правило, містять зображення, анімацію чи надписи інтригуючого змісту, що переконують «клікнути» на них мишкою, та є гіперпосиланням на рекламований сайт. Перевагами є розміщення банерної реклами за аналогічним принципом цільової аудиторії як і при розміщенні контекстної реклами. Рекламодавець також може контролювати охоплення і частоту переглідів рекламних повідомлень для цільової аудиторії [3];

− прихована реклама. Це спосіб неофіційного розміщення реклами, яка не є прямим згадуванням про фірму або продавця. Здійснюється за допомогою створення груп у соціальних мережах потенційних клієнтів і споживачів або активної участі у вже створених групах, розміщення, і використання в рекламі вірусного відео або фото, активне пряме спілкування з Інтернет користувачами [4].

20


Реклама в соціальних мережах більш ефективна для ведення бізнесу в сучасних умовах, порівняно з традиційними способами реклами, тому, що дозволяє не тільки прорекламувати товар, бренд або послугу, але й розповісти докладно, в чому конкурентні переваги фірми через індивідуальний контакт з кожним споживачем. На сучасному етапі розвитку суспільства потенціал даного ринку дуже великий. Зокрема, за оцінкою Асоціації комунікаційних агентств Росії, в 2009 році рекламодавці витратили в Рунеті 19 млрд руб., при цьому близько 30 % рекламних бюджетів пішло на просування в соціальних мережах [6].

Другий спосіб використання соціальних мереж для бізнесу – підтримка позитивного іміджу фірми. Для цього можна використовувати корпоративну веб-сторінку в соціальних мережах, в якій викладаються й обговорюються плани, дії та ініціативи організації. Обов’язковою умовою є постійне її поновлення та наповнення актуальним і цікавим контентом. Крім того, мають постійно залучатися і підтримуватися активне спілкування користувачів соціальних мереж. Застосування автоматизованих систем аналізу текстів дозволяє також регулярно отримувати оперативну інформацію про скарги і пропозиції від клієнтів.

З метою формування та підтримки позитивного іміджу фірми необхідно брати участь в сторонніх обговореннях, використовуючи численні групи за інтересами, та нейтралізувати негативну інформацію про діяльність фірми в соціальних мережах. Мається на увазі те, що десять позитивних відгуків змусять користувачів забути про один негативний на першій сторінці.

Третій спосіб застосування соціальних мереж відображає можливості встановлення комунікацій з користувачами. За допомогою соціальних мереж можна залучити або навіть знайти цінних фахівців з потрібним досвідом, навіть якщо вони не подавали прямої заявки про пошук роботи.

Соціальні мережі відіграють все більшу роль у стратегії європейських та американських компаній щодо підбору кадрів.

21

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціЗокрема, за даними дослідження [1] було отримано наступні результати:

− 83 % американських роботодавців відповіли, що будуть набирати співробітників через соціальні мережі в цьому році;

− 46 % будуть витрачати більше коштів на соціальний найм;− 80 % проглядатимуть соціальні профілі;− 73% американських компаній, використовують соціальні

мережі для пошуку та найму кваліфікованих працівників. Для нашої держави недоліком є те, що більшість

роботодавців не використовують можливості соціальних мереж для цього пошуку. Саме тому просування ідеї використання соціальних мереж при наймі на роботу у вітчизняні фірми є першочерговим. Оскільки світовий досвід показав, що такий спосіб рекрутингу надає можливість істотної економії не тільки часу та зусиль менеджерів, але й значно заощаджує фінансові витрати підприємства на пошук і найм висококваліфікованих спеціалістів.

Проаналізувавши можливості використання соціальних мереж для ведення бізнесу в сучасних умовах, можемо виділити ряд позитивних та негативних аспектів для ведення бізнесу (рис.2).

Рис. 2. Переваги та недоліки застосування

соціальних мереж для бізнесу

22

Соціальні мережі

Переваги Недоліки

привертання уваги великої кількості потенційних клієнтів до товару

створення корпоративної веб-сторінки

стимулювання реалізації товару (послуг)

нейтралізація негативної інформації про фірму, що з’являється в Інтернеті

створення позитивного іміджу фірми

можливість зворотного зв’язку із споживачами

зменшення витрат часу на пошук кваліфікованих фахівців

поширення спаму

тиск на користувача

витік конфіденційної інформації


За наявності недоліків організації варто врахувати наступні моменти при розробці політики щодо використання соціальних мереж:

− необхідно роз’яснити співробітникам, що вони втрачають право недоторканності особистого життя, коли відправляють інформацію на сайти соціальних мереж;

− використовуючи соціальні мережі для бізнесу ні в якому разі не можна спамити учасників. Постійний спам, що надходить на сторінку користувача, дратує його і може викликати зворотну реакцію на вашу продукцію, послуги та негативне ставлення до вашого бренду;

− пам’ятати, що успіх бізнесу в соціальних мережах базується на довірі, яку треба спочатку завоювати, а потім – не втратити.

Отже, соціальні мережі можна використовувати не лише для реклами, пошуку клієнтів і реалізації продукції, товарів чи послуг. Соціальні мережі – це безмежний інформаційний простір, що відкриває нові напрями та можливості в бізнесі. Кожен може стати лідером у соціальній мережі, організувати свою бізнес-групу і вести свій швидкий і вигідний бізнес.

ЛІТЕРАТУРА1. Пошукові системи та соціальні мережі. [Електроний ресурс]. –

Режим доступу: http://recruiting.jobvite.com2. Реклама на Vkontakte Ru.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.demis-advert.ru/vkontakte.3. Реклама в социальных сетях.[Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://sarafan.biz/?page_id=4884. Реклама в соціальних мережах.[Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://ratusha.com.ua/reklama-v-socialnykh-merezhakh.html5. Соціальні мережі на стражі.[Електроний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.execmba.ru 6. Шуклин А. Социальные сети в бизнесе [Електронний ресурс]. −

Режим доступу: http://it-world.ru/news/master/150302.html

23

http://it-world.ru/news/master/150302.html

http://www.execmba.ru/

http://ratusha.com.ua/reklama-v-socialnykh-merezhakh.html

http://sarafan.biz/?page_id=488

http://www.demis-advert.ru/vkontakte

http://recruiting.jobvite.com/


О. О. Бібко(Київський національнийекономічний університет ім. Вадима Гетьмана)

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ

РОЗВИТКОМ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Одним із визначальних факторів структурної перебудови й прискорення економічного зростання економіки України є розробка стратегії переходу до нової моделі розвитку на основі використання сучасних економіко-математичних методів та інформаційних технологій. У сучасних умовах нестаціонарності економіки України важливого значення набуває проблема оцінки та аналізу стратегічних перспектив розвитку виробничо-економічних систем, успішне функціонування яких є гарантом стабільності держави в цілому. Критичну ситуацію для українських вуглевидобувних підприємств створюють важко прогнозована динаміка ринку, недосконалість законодавства, обмежені внутрішні ресурси та зростання агресивності зовнішнього середовища, особливо у фінансовій сфері. Ці чинники є відмінною рисою діяльності вуглевидобувних підприємств на ринку. Оскільки кількість і складність ситуацій у зовнішньому середовищі зростають, система управління повинна відповідно набувати нові якості, збільшуючи можливості з формування та реалізації рішень, адекватних ситуації, що складається.

Аналіз тенденцій діяльності вуглевидобувних підприємств в країні підтвердив об’єктивну необхідність удосконалення їх системи управління. У цих умовах велике значення відводиться впровадженню в практику вуглевидобувних підприємств ідей і технологій управління стратегічним розвитком.

Навіть наявність достатнього рівня ресурсного потенціалу вуглевидобувних підприємств без обґрунтованої, чітко визначеної

24


стратегії розвитку та адаптації до агресивного зовнішнього середовища не може забезпечити ефективності його функціонування, тому проблема управління стратегічним розвитком вимагає комплексного системного розв’язання через складність перебігу процесів життєдіяльності вуглевидобувних підприємств, необхідність врахування значної кількості факторів, різноманітних умов і критеріїв ефективності управління. Вирішення завдань ефективного управління стратегічними процесами вуглевидобувних підприємств неможливе без застосування широкого кола економіко-математичного інструментарію.

Запропонована концепція дослідження процесів управління стратегічним розвитком вуглевидобувних підприємств:

1) базується на певному поєднанні теорій менеджменту стосовно діяльності вуглевидобувних підприємств (зокрема, на системному та ситуаційному аналізі, цільовому та інноваційному підходах до управління тощо). Вуглевидобувне підприємство розглядається як відкрита виробничо-економічна та матеріально-речовинна система. Використання тільки однієї із зазначених засад не дає змоги досягти потрібних результатів – розвитку вуглевидобувного підприємства у коротко- та довгостроковій перспективі;

2) орієнтує на дослідження умов, у яких функціонує вуглевидобувне підприємство. Завдяки цьому вдається створювати адекватні наявним умовам системи стратегічного управління, що відрізняються одна від одної залежно від особливостей вуглевидобувного підприємства та характеристик зовнішнього середовища;

3) концентрує увагу на необхідності збору та застосування баз даних стратегічної інформації. Аналіз, інтерпретація і застосування інформації для прийняття стратегічних рішень дають змогу визначити зміст та послідовність дій щодо змін на вуглевидобувному підприємстві завдяки зменшенню невизначеності ситуації;

25


4) створює умови для прогнозування наслідків рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію відповідним розподілом виробничих та інвестиційних ресурсів;

5) передбачає застосування певних інструментів і методів розвитку вуглевидобувних підприємств (цілей, «дерев цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів, проектів і програм, стратегічного планування та контролю тощо);

6) створює передумови для побудови ефективної системи управління, яка дає змогу функціонувати вуглевидобувному підприємству у стратегічному режимі, що, у свою чергу, забезпечує його існування у довгостроковій перспективі.

На концептуальному рівні розробки системи стратегічного управління розвитком вуглевидобувних підприємств розглянуто чітке визначення загальної аксіоматики опису управлінських процесів та набір моделей, що характеризують всі базові компоненти системи управління, до числа яких можна віднести: 1) модель спостерігача; 2) модель об’єкта управління; 3) модель регулятора; 4) критерій оптимізації (цільовий функціонал). Стосовно завдання управління стратегічним розвитком вуглевидобувного підприємства даний набір елементів моделі управління трансформується у систему, яка включає: 1) модель обліково-аналітичної системи; 2) модель функціонування підприємства; 3) модель розробки і вибору стратегічних альтернатив розвитку підприємства; 4) цільову функцію управління і програму стратегічного розвитку підприємства.

Стисло опишемо кожну з визначених моделей.1. Модель обліково-аналітичної системи (МОАС). Метою

розробки моделі є формалізація алгоритму оцінки і аналізу стану вуглевидобувного підприємства. На основі МОАС формується система управлінського обліку, що виконує функції збору, організації, обробки і представлення інформації, необхідної для прийняття коректних управлінських рішень. Зокрема, на основі МОАС формуються структура внутрішньої звітності,

26


бланки обліку, анкети, способи вибору і розрахунку контрольно-аналітичних показників тощо.

2. Модель функціонування вуглевидобувного підприємства (МФ). Метою розробки моделі є формалізація способів опису стану об’єкта управління (вуглевидобувного підприємства) і розробка алгоритму синтезу управлінських рішень на основі інформації, отриманої від обліково-аналітичної системи. Залежно від завдань, що стоять перед розробником моделі, структура і зміст МФ можуть варіюватися у широких межах: від агрегованого представлення ключових бізнес-процесів до математичного опису взаємозв’язку параметрів ресурсних потоків вуглевидобувного підприємства (матеріальних, трудових, інвестиційних тощо) та їх розподілу між окремими вуглевидобувними підрозділами.

3. Модель розробки і вибору стратегічних альтернатив розвитку вуглевидобувного підприємства (МСАР). Метою розробки моделі є формалізація алгоритму оцінювання ступеня впливу загроз зовнішнього середовища на зміну показників діяльності вуглевидобувного підприємства, визначення можливих сценаріїв розвитку та прогнозних значень результатів їх реалізації.

4. Цільова функція управління вуглевидобувним підприємством (ЦФУ). Метою розробки моделі є формалізація алгоритму оцінки ефективності функціонування вуглевидобувного підприємства за критерієм, що відображає переваги основних зацікавлених сторін (власників, керівництва, персоналу та ін.), та надання практичних рекомендацій стосовно напрямів розробки управлінських заходів безпосереднього впливу на стан критичних показників. Критерій ефективності задається незалежно від МОАС,

27


МФ і МСАР, але має функціональний зв’язок з ними. Це означає, що в рамках однієї і тієї ж «трійки» МОАС-МФ-МСАР може бути задано декілька різних критеріїв ефективності і, відповідно, декілька цільових функцій.

Інтегральний критерій ефективності управління вуглевидо-бувним підприємством в цілому (мета вищого рівня) повинен давати можливість оцінювати всі види організаційних перетворень, а не тільки окремі аспекти діяльності цього підприємства. Це дозволяє надати усім бізнес-процесам строго цільовий характер і управляти стратегічним розвитком вуглевидобувного підприємства як єдиною системою.

На основі ЦФУ і МФ будується програма стратегічного розвитку вуглевидобувного підприємства, що фіксує планову зміну параметрів стану підприємства у часі, МФ займає центральне становище в моделі управління вуглевидобувним підприємством, оскільки, по-перше, визначає взаємозв’язок МОАС і МСАР, а по-друге, є основою синтезу програми розвитку підприємства. Саме тому від адекватності МФ прямо пропорційно залежать якість і результати функціонування вуглевидобувного підприємства.

Послідовність опису моделей, в загальному випадку, не відповідає реальному порядку їх розробки і тим більше алгоритму функціонування створених на основі МОАС-МФ-МСАР виробничо-економічних систем. На практиці всі вказані моделі будуються в інтерактивному режимі при постійному узгодженні і коригуванні їх параметрів.

Запропонований комплекс моделей для управління стратегічним розвитком вуглевидобувних підприємств може бути використаний для підвищення рівня обґрунтованості управлінських рішень щодо формування стратегічних альтернатив у нестабільному ринковому середовищі, що дозволить поліпшити якість управління для збереження життєздатності та сприятиме підвищенню ефективності діяльності вуглевидобувного підприємства.

28

Інформаційні технології, моделювання в економіці та хмарні технологіїВ. Б. Бігдан,Е. П. Карпець, к.е.н.,В. М. Кузьменко, к. ф.-м.н.,Ю. М. Чорний (Інститут кібернетикиімені В. М. Глушкова НАН України)

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ СУПРОВОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНОГО

ПРОЦЕСУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПОКАЗНИКІВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

У 2010–2011 роках в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України було виконано науково-дослідні роботи, результатом яких стало формування моделей прогнозування бюджетних показників для чотирьох областей України – Вінницької, Житомирської, Полтавської та Черкаської.

Моделі були створені в рамках розробки інформаційно-аналітичної системи супроводження бюджетного процесу (ІАСБП) на регіональному рівні, яка докладно описана в [1].

У результаті проведених досліджень та виконаних робіт були визначені джерела статистичних даних та необхідні форми звітності. Зібрано, проаналізовано та класифіковано статистичні дані за період з 2006 року по 2011 рік та сформовано інформаційно-аналітичне забезпечення для прогнозних розрахунків [2].

На основі статистичних даних проведено параметризацію, верифікацію та тестування комплексу математичних моделей ІАСБП, які описують функціонування економіки досліджуваних областей.

У ході практичної реалізації моделей інформаційно-аналітичної системи супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні було обраховано прогнозні показники доходної та видаткової частин бюджетів зазначених областей для 2011–2013 років [2].

29


Практично реалізовані моделі дозволяють проводити оцінку впливу фінансово-економічних інструментів на розвиток економіки обраних областей у прогнозних періодах та вдосконалювати їх бюджетні системи.

За результатами роботи можна зробити такі узагальнення та зауваження:

1. Моделі функціонування регіональних економік згідно методичної бази були представлені фінансовим, реальним, соціальним та суспільним секторами для обраних видів економічної діяльності (ВЕД). Для всіх чотирьох областей притаманною є дрібно-структурна організація місцевих економічних процесів. Вибір десяти видів економічної діяльності, які найбільш суттєво впливають на формування місцевих бюджетів, можна вважати прийнятним і достатнім для формування моделей за умови врахування обмежуючих критеріїв. Докладніше узагальнений перелік ВЕД, що обрано за критерієм сумарного максимуму по показнику «Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), у відсотках» наведено в таблиці 1. Крім того, враховувались аналогічні критерії для показників «Податок на прибуток» та «Непрямі податки».

Таблиця 1Узагальнений перелік ВЕД для досліджуваних областей

Обсяг реалізованої продукції(робіт, послуг), %

Вінни-цька

Жито-мирська

Полтав-ська

Черка-ська

Всього по економіці 100 100 100 100

1 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство, [A] 10,76 5,52 5,69 20,88

2 Добувна промисловість, [C(CA+CB)] – 3,81 7,42 –

3 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, [DA] 27,01 19,12 11,87 20,78

4 Хімічна та нафтохім. промисловість, [DG, DH] 2,31 2,31 16,74 8,7

5 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, [DI] – 4,53 – –

6Металургійне виробництво та

виробництво готових металевих виробів, [DJ]

1,26 2,84 – –

30


Продовження таблиці 1

7 Машинобудування [DK,DL,DM] 2,68 3,26 12,48 4,5

8 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, [E] 9,06 9,04 3,43 5,62

9 Діяльність транспорту та зв’язку, [I] 2,26 - - -10 Будівництво, [F] - 4,03 3,73 3,1

11Торгівля; ремонт автомобілів,

побутових виробів та предметів особистого вжитку, [G]

37,19 31,78 29,72 15,57

12Операції з нерухомим майном, оренда,

інжиніринг та надання послуг підприємцям [K]

2,99 – 2,54 12,59

13 Сума за ВЕД 95,52 86,23 97,26 97,3814 Інші ВЕД 4,48 13,77 2,74 2,62

2. Більшість первинних статистичних даних, які були зібрані для формування інформаційної бази системи, – достовірні. Але інформація, яка збирається і надається відповідними органами, не є однорідною, що зумовлено методологічними особливостями обробки звітних статистичних даних, а саме: статистичні дані за перші три квартали, на відміну від річних показників, збираються не за всіма категоріями підприємств. Цей факт був врахований, а дані скориговані при підготовці даних до параметризації. При подальшому практичному застосуванні системи необхідно враховувати особливості збору первинних даних статистичними органами України.

3. Для більшості прогнозованих показників, що стосуються видатків та доходів регіонального бюджету, були обрані такі функціональні залежності, які адекватно відтворюють фінансово-економічні тенденції кожної з областей. Але в процесі використання системи з’ясувалось, що не всі функціональні залежності, що були запропоновані теоретично, належним чином відображають реальні економічні процеси. Зокрема, виникла потреба в уточненні функцій інвестицій та функцій розрахунку оборотного капіталу для всіх видів економічної діяльності. Також слід підібрати більш відповідні функції для обчислення витрат спеціальних фондів бюджетних установ. Наступна таблиця

31

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціпоказує узагальненні значення середнього відхилення розрахунку прогнозованих показників від реальних для Черкаської області.

Таблиця 2

Назва показникаЗначення середнього

відхилення, %Чиста виручка від реалізації + Інші операційні доходи 2,16

Витрати на оплату праці (без соцвідрахувань) 1,11Разом видатків 4,73

Видатки – всього 6,10Податкові надходження 1,60

Офіційні трансферти 7,50Разом доходів 2,50

Доходи – всього 5,01

4. На етапі ретроспективних прогнозів для переважної більшості прогнозованих показників рівень похибки за результатами параметризації перебував у методично визначених межах, що ілюструють графіки співставлення фактичних показників та ретроспективних прогнозів для показників реального сектора економіки Вінницької області (рис. 1).

32


Рис.1. Порівняння прогнозованих показників «чиста виручка» та «витрати на оплату праці» з фактичними статистичними даними по реальному сектору Вінницької області, млн грн

До аналогічних висновків приводить також зіставлення ретроспективних прогнозів показників доходів та видатків регіонального бюджету з фактичними статистичними даними, що свідчить про досить високий ступінь достовірності досліджуваних гіпотез (рис. 2, 3).

Рис.2. Порівняння ретроспективних прогнозів показників доходів та видатків з фактичними статистичними даними для Вінницької області, млн грн

33


Рис. 3. Динаміка фактичного та прогнозованого балансу бюджету для Вінницької області, млн грн

5. Розроблені прогнози дозволяють проводити оцінку впливу фінансово-економічних інструментів на економіку обраних областей і можуть використовуватися для вдосконалення їх бюджетних систем.

ВисновкиПовноцінне впровадження ІАСБП потребує ще певних зусиль

як з боку розробників, так і з боку потенційних користувачів. Перш за все це стосується подальшої формалізації й удосконалення методологічної підтримки процедури створення та постійного оновлення інформаційного забезпечення, а також автоматизації процесу параметризації, верифікації та валідації комплексу моделей у процесі їх налаштування на конкретний регіон.

Проведені розрахунки із застосуванням ІАСБП для обраних областей показали можливість її використання для потреб супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні. Не менш корисним може бути застосування ІАСБП на державному рівні. У цьому випадку ефективне оцінювання та прогнозування бюджетних показників для всіх регіонів та країни в цілому потребує великого обсягу розрахунків, для яких могла би використовуватися сучасна суперЕОМ, особливо при автоматизації процесу параметризації економічних залежностей у моделях.

34


ЛІТЕРАТУРА1. Как обосновать бюджетно-налоговую политику

государства? Опыт научного проектирования и реализации автоматизированной системы сопровождения бюджетного процесса на региональном уровне. – Вишневский В. П., Лепа Р. Н., Половян А. В. и др. – ІЕП НАН України. – Донецьк, 2011. – 116 с.

2. І. В. Сергієнко, В. А. Пепеляєв, П. С. Кнопов та ін. Звіт про науково-дослідну роботу «Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Житомирська та Вінницька області)» (заключний) // Рукопис. – Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України. – Київ, 2011. – 167 с.

35


Л. В. Глушак(ННК Інститут прикладного системного аналізу НТУУ КПІ)

ФОРМАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ ROADMAP. РОЗРОБКА ЛІНІЙКИ РОЗВИТКУОб’єктивна невизначеність майбутнього здатна знецінити

найвитонченіші перспективні розробки, що унеможливлює задання значення множини показників, необхідних для розрахунку ефективності інвестиційних проектів на десятиліття в майбутнє. Такі об’єкти як кластери підприємств, промислова політика в різноманітних областях та інші потребують, щоб стратегічні рішення усіх суб’єктів були узгодженими, оскільки саме на розбіжностях та протиріччях в стратегіях особливо важливих гравців ринку виникають загальні кризи.

Для розробки стратегії розвитку об’єкта в майбутньому пропонується використовувати інструментарій сценарного аналізу «технологічні структурні карти» (technology roadmapping) – створення візуального представлення плану сценарію розвитку технологій, що фіксує можливі сюжети та точки критичних рішень.

Побудова Roadmap узагальнено описується наступною структурою:

– попереднє вивчення проблеми;– застосування методів якісного аналізу;– розробка сценаріїв;– супроводження та уточнення сценаріїв.

На першому етапі для попереднього вивчення проблеми більш детально аналізують її особливості, визначають напрямок досліджень, формують найвагоміші критерії та цілі. Методи, що використовуються на цьому етапі, досить організаційно прості , та їх коректне застосування має істотне значення. Недостовірність чи неповнота інформації на цьому етапі здатні ввести не тільки неточність у розроблюваний сценарії, але і систематичні помилки в оцінці довгострокових перспективах розвитку. Дані, отримані від експертів, формують дві групи 36


множин: вагомі події із стратегій розвитку конкурентів та кластеру в цілому, та ключові множини (а також їх елементи) необхідні для досягнення цілей конкретного об’єкту. Події із стратегій розвитку конкурентів та кластеру в цілому поділяють на припущення та наміри, котрі формують лінійку розвитку – спосіб технологізації роботи з експертами у процедурах прийняття рішень, що також дозволяє мінімізувати їх лобістські рішення. На етапі «застосування методів якісного аналізу» пропонуються використовувати метод передбачення «Розробка майбутнього «(Futures Workshops). Розробка майбутнього виконується інструментарієм «діаграм зв’язку» (Mind Map), котрі формуються у вигляді дерева, на якому зображені слова, ідеї, задачі та інші поняття – розгалуження від центральної ідеї, поняття, цілі. Основа цієї форми запису – принцип «радіального мислення», який відноситься до асоціативних процесів мислення, відправною точкою для яких є центральний об’єкт. Такий спосіб запису дає можливість діаграмі необмежено рости та доповнюватись. Діаграма зв’язку розробляється експертами так, щоб вершина дерева відповідала за ціль, а будь-яке асоціативне розгалуження, де кожна група елементів відповідає достатності для досягнення своєї вершини, закінчується елементом із сформованої раніше множини.

Рис. 1. Діаграма зв’язку банку для закріплення позицій в ТОП 10 по активах

До розробленої діаграми зв’язку застосовується SWOT-ана-ліз відносно лінійки розвитку для виділення сильних та слабких

37

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцісторін стратегії, а також виділення із лінійки розвитку можливостей та загроз, які можуть розкритися в сценарії. Методом взаємного впливу (Cross-Impact Analysis) будують однозначні залежності між елементами множин сильних сторін та можливостей, а також слабких сторін і загроз, які накладають жорсткі рамки на терміни виконання кожного з етапів діаграми зв’язку. Карту асоціативних зв’зків необхідно обновити з урахуванням розширення стратегії на зовнішній простір.

На наступному етапі розробка сценаріїв виконується на основі доповненої на зовнішні фактори та часові рамки діаграму зв’язку у формі діаграми Ганта (відрізки, розміщені на горизонтальній шкалі часу).

Рис 2. Приклад діаграми Ганта банку для закріплення позицій в ТОП 10 по активах

Кожен відрізок відповідає окремому завданню або підзадачі із асоціативного дерева досягнення цілі, довжина відрізка відповідає тривалості завдання. Діаграму Ганта доцільно використовувати у поєднанні із таблицею зі списком робіт, котра більш детально розкриває сутність кожного етапу розробленого сценарію. Рядки в цій таблиці відповідають окремо взятій задачі із діаграми, а стовпці містять про неї додаткову інформацію.

38


На завершальному етапі (триває до завершення сценарію) відбувається коректування розробленого сценарію за допомогою ітеративного процесу:

1) внесення змін та доповнень в Лінійку розвитку;2) розширення ключових множин;3) застосування SWOT-аналізу до видозміненої лінійки

розвитку;4) обновлення діаграм зв’язку;5) внесення змін до сценарію.Таким чином, описаний алгоритм передбачення не тільки

виділяє ключові події із розвитку секторів, кластерів, промислових підприємств в цілому, але і дозволяє наглядно відобразити результати для спостереження та контролю під час виконання сценарію.

39


Л. В. Дубчак(Національний університетДПС України)

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАСОБАМИ PROJECT EXPERT

Планування розвитку підприємства потребує застосування сучасних методик та інструментів, які знижують витрати виробництва. Одним з таких ефективних методів є метод імітаційного моделювання, основу якого складає сценарний підхід.

Імітаційні моделі дозволяють «програвати» різні варіанти розвитку підприємства, стану зовнішнього економічного оточення тощо Діяльність підприємства в такій моделі відображається за допомогою описів руху грошових потоків як подій, що відбуваються в різні періоди часу.

Названий підхід є основою аналітичної системи Project Expert, яка базується на методиці аналізу і оцінки інвестиційних проектів UNIDO (United Nations Industrial Development Organization) і стала стандартом де-факто в сфері бізнес-плану-вання та інвестиційного проектування.

Аналітична система Project Expert зорієнтована на міжна-родні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), що полегшує роботу з іноземними інвесторами.

Project Expert надає можливість ефективного застосування сценарного аналізу, а універсальність алгоритмів і показників, які використовуються в розрахунках, дозволяють застосовувати їх для широкого спектру ситуацій невизначеності, а також модифікувати і доповнювати іншими інструментами [1].

Система вирішує завдання проектування розвитку бізнесу, аналізу ризиків й ефективності інвестиційних проектів підприємств будь-якої галузевої приналежності й масштабів діяльності на основі побудови фінансової моделі, їхнього функціонування з урахуванням змін економічного оточення.

За допомогою Project Expert можна проаналізувати альтернативні варіанти розвитку проекту і вибрати оптимальний

40


шлях розвитку підприємства, визначити потреби підприємства в коштах, підібрати оптимальну схему фінансування й умови кредитування, оцінити запаси міцності бізнесу, ефективність вкладень для всіх учасників проекту, вибрати варіанти виробництва, закупівель тощо [2].

Дана система має засоби, що дозволяють провести детальний фінансовий аналіз проекту, який враховує вплив на нього загальноекономічних факторів, що характеризують соціально-економічне середовище, а саме: тенденцію в інфляції, співвідношення курсів валют, динаміку масштабів і структури витрат на виробництво, включаючи сировину, матеріали і комплектуючі вироби, заробітну плату керівництва і виробничого персоналу, вартість основних фондів, особливості порядку і часу проходження платежів за реалізовану продукцію, загальний інвестиційний клімат і умови залучення капіталу, можливі зміни в системі податків.

Фактично у фінансовій моделі Project Expert імітуються всі платежі, пов’язані з реалізацією проекту модернізації підприємства. Модель враховує оточення підприємства, податкову політику, зміни курсів валют та банківських відсоток тощо.

Після введення необхідних даних система обчислює фінансові показники модельованого інвестиційного проекту, що дозволяє досліджувати вплив змін параметрів моделі на них.

Побудувавши за допомогою Project Expert фінансову модель підприємства або інвестиційного проекту, можна:

– розробити детальний фінансовий план і визначити потребу в грошових коштах на перспективу;

– визначити схему фінансування підприємства, оцінити можливість і ефективність залучення грошових коштів із різних джерел;

– розробити план розвитку підприємства реалізації інвестиційного проекту, визначивши найбільш ефективну стратегію маркетингу, а також стратегію виробництва, яка забезпечує

41

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціраціональне використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів;

– програвати різні сценарії розвитку підприємства, змінюючи значення факторів, які можуть впливати на його фінансові результати;

– сформувати стандартні фінансові документи, розраховувати найбільш поширені фінансові показники, провести аналіз ефективності поточної і перспективної діяльності підприємства;

– підготувати бізнес-план підприємства, який повністю відповідає міжнародним вимогам.

У систему вбудовано модуль опису податкового оточення, який дозволяє встановлювати різні види податків, умов, формул, періодичність їх нарахування і виплат, навіть індивідуальні податки на кожну статтю надходжень і витрат, включаючи різні режими податкових пільг

Передінвестиційна і інвестиційна фази будь-якого проекту вимагають ретельного пророблення графіка робіт і переліку ресурсів. Система Project Expert формує календарний графік підготовчих робіт і первісних капітальних вкладень – діаграму GANTT.

Система допомагає визначити етапи робіт, вказати використовувані ресурси, необхідні для виконання цих етапів, порядок їхньої оплати, встановити взаємозв’язок між етапами і сформувати активи підприємства.

Система дозволяє врахувати додатково інформацію про вплив сезонності на ціну, задати схему, по якій буде формуватися ціна того чи іншого продукту протягом проекту. У процесі розробки стратегії продажів у Project Expert враховуються фактори часу, такі, як: час реалізації продукту (послуги), час затримки платежу після постачання продукції, а також умови оплати продукту чи послуги споживача (по факту, чи з передплатою в кредит).

При моделюванні збуту враховується обсяг складських запасів готової продукції і терміни їхнього збереження, відсоток втрат при збуті продукції тощо.

42


Система передбачає опис графіка виробництва і різних видів витрат, зв’язавши складною математичною залежністю обрані параметри фінансової моделі підприємства. Виробничий план може бути сформований системою автоматично в залежності від планованих обсягів збуту.

Результати імітаційного моделювання за допомогою Project Expert дозволяють підготовлювати фінансові звіти, по яким можна визначити стан підприємства в будь-який момент часу [3].

Результати моделювання діяльності підприємства відбиваються у фінансових звітах: звіт про прибутки і збитки, баланс, план грошових потоків Cash-Flow.

Cash-Flow є основним документом, призначеним для визначення потреби в капіталі, вироблення стратегії фінансування підприємства, а також для оцінки ефективності використання капіталу.

Аналітична система Project Expert автоматично визначає, який обсяг коштів буде достатній для покриття дефіциту капіталу в кожен розрахунковий відрізок часу. Система здійснює поточний моніторинг змін у проекті, відслідковується вплив поточних змін вихідних даних проекту на його результати.

Перевага Project Expert полягає в тому, що потреба в капіталі визначається з урахуванням інфляції, що дозволяє уникнути помилок у плануванні бюджету проекту.

Project Expert є закритою системою, тобто користувач немає можливості самостійно впливати на розрахунковий алгоритм [4].

Раніше аналітичну систему Project Expert використовували, в основному, для підготовки бізнес-планів з метою залучення кредитів у банках, представленню проектів інвесторам, оцінки і управління зростом вартості бізнесу. Бізнес-середовище сьогодення – це дуже динамічний процес змін ринків, технологій, продуктів, які потребують від підприємства швидкого реагування. Тому головним фактором успіху стає можливість швидкого прорахунку різних варіантів розвитку підприємства,

43

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцірозробки прогнозів на майбутнє і побудови в віртуальному режимі ефективної бізнес-моделі в нових економічних умовах.

ЛІТЕРАТУРА1. Кадыкова И. Н., Триусова В. А. Использование

сценарного анализа при управлении отечественными компаниями в современных условиях // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. 2011. – № 3 (15). – С. 27–42.

2. Кадыкова И. Н., Шевченко Е. А. Оценка бизнеса в системе Project Expert как елемент антикризисного менеджмента // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2009. – № 1 (5). – С. 68–80.

3. Цисар И. Ф., Нейман В. Г. Компьютерное моделирование экономики. – М.: «Диалог-МИФИ». 2002. – 304 с.

4. http://www.projectexpert.com.ua/

44

http://www.projectexpert.com.ua/


М. С. Каранфілов(Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇОстанні роки все більшої популярності набувають так звані

хмарні технології або хмарні обчислення(Cloud computing). Хмарні технології – це технологія, яка надає користувачам

Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса.Тобто навіть з смартфона, який має підключення до Інтернету можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати свої дані використовуючи потужності віддаленого сервера. На перший погляд, здавалось б це не дуже потрібно, але невеличким фірмам, установам, які не мають змоги придбати і обслуговувати власні дата-центри (сховища даних) або опрацювання складних обрахунків, це безумовно вихід з ситуації. Зрозуміло, що все це не безкоштовно і за використання різноманітних послуг слід платити, але, судячи з розвитку ІТ-сфери, таку технологію вважають перспективною. Структура хмарних технологій або хмарних обчислень показана нижче у вигляді діаграми.

Діаграма, що представляє «хмару»

Хмарні обчислення (англ. Cloud Computing) — це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та

45

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцісервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера. При використанні хмарних обчислень програмне забезпечення надається користувачеві як інтернет-сервіс. Користувач має доступ до власних даних, але не може управляти і не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему і програмне забезпечення, з яким він працює. «Хмарою» метафорично називають Інтернет, який приховує всі технічні деталі. Згідно з документом IEEE, опублікованим у 2008 році, «Хмарні обчислення – це парадигма, в рамках якої інформація постійно зберігається на серверах у мережі Інтернет і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад на персональних комп’ютерах, ігрових приставках, ноутбуках, смартфонах тощо». Хмарні сервіси, що дозволяють перенести обчислювальні ресурси й дані на віддалені інтернет-сервери, в останні роки стали одним з основних трендів розвитку IT-технологій. Концепція хмарних обчислень з’явилася ще в 1960 році, коли американський учений, фахівець з теорії ЕОМ Джон Маккарті (John McCarthy) висловив припущення, що коли-небудь комп’ютерні обчислення стануть надаватися подібно комунальним послугам (public utility). Аналогією обчислювальних «хмар» зі звичного життя можуть служити електростанції. Хоча домовласник може купити електрогенератор і піклуватися про його справність самостійно, більшість людей вважає за краще отримувати енергію від централізованих постачальників. Провайдери хмарних рішень дозволяють орендувати через Інтернет обчислювальні потужності та дисковий простір. Переваги такого підходу – доступність (користувач платить лише за ті ресурси, які йому потрібні) і можливість гнучкого масштабування. Клієнти позбавляються від необхідності створювати і підтримувати власну обчислювальну інфраструктуру. За оцінками експертів, використання хмарних технологій в багатьох випадках дозволяє скоротити витрати в два-три рази в порівнянні з вмістом власною розвиненою IT-структури. «Хмара» відкриває новий підхід до обчислень, при якому ані обладнання, ані програмне забезпечення не належать підприємству. Замість цього провайдер надає замовнику вже

46


готовий сервіс. До допомоги «хмар» часто вдаються молоді компанії-стартапи, які потребують великих обчислювальних ресурсів для обслуговування користувачів, але не можуть дозволити собі створення і експлуатацію власного дата-центру. Одним з перших широкодоступних хмарних інтернет-сервісів стала електронна пошта з веб-інтерфейсом. У цьому випадку всі дані зберігаються на віддалених серверах, а користувач отримує доступ до своїх листів через браузер з будь-якого комп’ютера або достатньо потужного мобільного пристрою. Виділяють наступні моделі надання послуг за допомогою хмари:

Програмне забезпечення як послуга (SaaS)Платформа як послуга (PaaS)Інфраструктура як послуга (IaaS)Обчислювальна хмара може бути розгорнута як: приватна,

публічна, громадська або гібридна.Приватна хмара (англ. private cloud) – це хмарна

інфраструктура, яка призначена для використання виключно однією організацією, що включає декілька користувачів (наприклад, підрозділів). Приватна хмара може перебувати у власності, керуванні та експлуатації як самої організації, так і третьої сторони (чи деякої їх комбінація). Така хмара може фізично знаходитись як в, так і поза юрисдикцією власника.

Публічна хмара (англ. public cloud) – це хмарна інфраструктура, яка призначена для вільного використання широким загалом. Публічна хмара може перебувати у власності, керуванні та експлуатації комерційних, академічних (освітніх та наукових) або державних організацій (чи будь-якої їх комбінації). Публічна хмара знаходиться в юрисдикції постачальника хмарних послуг.

Громадська хмара (англ. community cloud) – це хмарна інфраструктура, яка призначена для використання конкретною спільнотою споживачів із організацій, що мають спільні цілі (наприклад, місію, вимоги щодо безпеки, політику та відповідність різноманітним вимогам). Громадська хмара може перебувати у спільній власності, керуванні та експлуатації однієї

47

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцічи більше організацій зі спільноти або третьої сторони (чи деякої їх комбінації). Така хмара може фізично знаходитись як в, так і поза юрисдикцією власника.

Гібридна хмара (англ. hybrid cloud) – це хмарна інфраструктура, що складається з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватних, громадських або публічних), які залишаються унікальними сутностями, але з’єднанні між собою стандартизованими або приватними технологіями, що уможливлюють переносимість даних та прикладних програм (наприклад, використання ресурсів публічної хмари для балансування навантаження між хмарами).

Загальною характеристикою компаній, що будують свої продукти на основі хмар, є впевненість у тому, що мережа Інтернет в змозі задовольнити потреби користувачів в обробці даних. Найбільшими гравцями на ринку інфраструктури як послуги є Amazon, Microsoft, VMWare, Rackspace та Red Hat. Хоча деякі з них пропонують більше ніж просто інфраструктуру, їх об’єднує мета продавати базові обчислювальні ресурси.

Платформа як послуга (PaaS), наприклад, Google Apps забезпечує стосунки для бізнесу в режимі он-лайн, доступ до яких відбувається за допомогою інтернет-браузера, тоді як ПЗ і дані зберігаються на серверах Google.

Прикладами програмного забезпечення (SaaS) як послуги, що працює на основі обчислювальної хмари, є сервіси Gmail та Google docs.

Загалом хмарні технології мають як плюси, так і мінуси. Вона доволі економічна і доцільна для організацій, корпорацій, фірм і т.і. Вона не потребує значних ресурсів вашого пристрою (будь-то КПК, планшет, смартфон, нетбук або комп’ютер), але вона вимоглива щодо доступу до Інтернету.

Недоліки «хмарних» рішень зводяться, в основному, до проблеми довіри постачальнику сервісу, від якого залежить як безперебійна робота, так і збереження важливих даних користувача. Крім того «хмарні обчислення» висувають високі вимоги до якості каналів зв’язку, які гарантують повсюдний якісний доступ в Інтернет.

48


І. Г. Кожевніков, Л. П. Ліщук(Національний університетДПС України)

ОГЛЯД СУЧАСНИХ ХМАРНИХ ФАЙЛОВИХ СХОВИЩ

Розглянуті сучасні хмарні файлові сервіси SkyDrive та Google Docs, описані їх основні можливості. Перспективним напрямом здається інтеграція даних сервісів у навчальний процес.

Завжди є файли, в яких є потреба як на роботі або на навчанні, так і вдома – починаючи від документації, статей до відеоматеріалів, фотографій і т.д. Багато людей працюють порізно та обмінюються інформацією. При цьому невідомо, чи це остання версія документу. Є користувачі, які віддають перевагу PC, інші користуються Mac.

SkyDrive – персональний хмарний сервіс Microsoft, головне призначення якого зберігання та обмін користувацькою інформацією. Створений у 2007 році цей сервіс постійно вдосконалюється.

Щоб почати використовувати SkyDrive потрібен ідентифікатор Windows Live ID – єдиний ключ до сервісів Microsoft (Hotmail, Messenger ітд.).

На сьогодні SkyDrive надає 25 Gb для зберігання інформації, яка може зберігатись у папках з різними рівнями доступу від виключно персонального до публічного. Відкрити доступ можна не тільки до папки повністю, а і до окремих файлів у цій папці. Створювати папки, переносити, копіювати файли та папки можна звичайним перетаскуванням або за допомогою звичної для користувачів Windows правої кнопки миші.

Функції роботи інтерфейсу лежать на HTML5 та CSS3. Слід зазначити, для підтримки потрібно встановити Silverlight.

49


Існує декілька способів поділитись документом – відправити по e-mail, надати доступ, вказавши електронну адресу, поділитись посиланням на файл або розмістити у соціальних мережах.

Перегляд фото можливий в режимі слайд-шоу. Існує функція географічного відображення місця, де зроблена світлина.

SkyDrive підтримує перегляд PDF.Дуже важливою функцією є інтеграція SkyDrive та веб-

додатків Office у Office, який встановлений на PC або Mac. Поряд з роботою з документами у веб-додатках можна працювати з документами з хмари прямо на комп’ютері. Якщо правильно налагодити сервіс, є можливість працювати з документами одночасно з іншими людьми.

SkyDrive інтегрований із смартфонами під керуваням Windows Phone 7. За допомогою спеціальних додатків можна переглядати, організовувати файли та папки, створювати нові директорії, організовувати доступ. Також з останніми нововведеннями SkyDrive разом з іншими сервісами став єдиним додатком для користувачів iPhone.

SkyDrive стане великою частиною нової версії ОС Windows 8. Розробники заявляють, що протягом 2012 року можливості SkyDrive будуть вдосконалюватись та оновлюватись, щоб стати «жорстким диском для всього світу»[1].

Сервіс буде інтегрований з іншими додатками SkyDrive, заохочуючи до зберігання даних на хмарі. Отримати доступ до цих даних можна буде з будь-якого пристрою, без відвідування сайту SkyDrive. Сервіс буде автоматично доступний для будь-яких файлових операцій у системі

SkyDrive буде працювати на Windows Vista та Windows 7. З’явиться можливість завантажувати файли до 2 Gb через Explorer.

Ділитися файлами можна буде через програму Mail, причому кількість вкладень у повідомлення є необмеженою, оскільки фактично користувач ділиться посиланнями на файл.

50


Для забезпечення безпеки буде передбачений механізм дво- факторної аутентифікації, коли для доступу необхідно мати підтверджений номер телефону.

Google Docs можна визначити як безкоштовний офісний онлайн-сервіс. Він включає текстовий редактор, табличний редактор та службу для створення презентацій. У сукупності це об’єднується хмарною технологією зберігання файлів.

Google відмовився від створення окремого файлового сервісу. Замість цього в Google Docs дозволено завантажувати будь-які файли, зберігати їх та використовувати для сумісної роботи. На ці потреби виділено безкоштовно 1 Gb пам’яті. Максимальний розмір одного файлу – 250 Mb.

Основні можливості сервісу – створення та редагування текстових таблиць, використання документів в реальному часі, спільне редагування документів декількома користувачами, відстеження змін у документах. Також є можливості надання різних прав доступу до файлів.

Більшість форматів файлів можна переглядати у Google Viewer. Крім того, Google відкрив Google Documents List API, що дозволяє стороннім додаткам синхронізувати файли з Google Docs або використовувати його як файловий сервер.

У сукупності з іншими веб-сервісами Google, які об’єднані єдиним акантом, ми отримуємо досить потужну систему, яка може реалізовувати практично всі сучасні завдання. Сьогодні вже існують плагіни, які дозволяють інтегрувати Google Docs у Microsoft Office.

Розглянуті сервіси представляться досить корисним для сумісної роботи невеликих команд, у навчанні, для власних потреб. Однак, майбутня інтеграція SkyDrive в ОС Windows 8 здається перевагою перед Google Docs. Така інтеграція надасть доступ до файлів практично з усіх електронних пристроїв.

51


ЛІТЕРАТУРА1. S.Sinofsky Connecting your apps, files, PCs and devices to

the cloud with SkyDrive and Windows 8. URL: http://blogs.msdn.com/b/b8/archive/2012/02/20/connecting-your-apps_2c00_-files_2c00_-pcs-and-devices-to-the-cloud-with-skydrive-and-windows-8.aspx.

2. Домашня сторінка SkyDrive. – URL: http://windows.microsoft.com/uk-UA/skydrive/home.

3. Домашня сторінка Google Docs. – URL: http://docs.google.com.

4. The Windows Blog. – URL: http://windowsteamblog.com.

52


І. Д. Погорєловська, к.е.н.(Національний університетДПС України)

КОРПОРАТИВНІ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БІЗНЕСУ

Ринкові умови створюють для більшості суб’єктів господарювання середовище високої конкуренції, що вимагає від них постійного пошуку засобів формування конкурентних переваг як у сфері виробництва товарів чи надання послуг, так і у сфері їх просування на ринок.

Конкурентні переваги, як правило, досягаються за рахунок зменшення витрат, підвищення якості, збільшення швидкості бізнес-процесів і потребують постійного пошуку та запровадження суттєво нових технологій, засобів чи методів здійснення виробничої та комерційної діяльності.

Інновацією, що створює практично необмежені можливості для підвищення конкурентоспроможності бізнесу, є інтерактивний простір мережі Internet. Всесвітня мережа Internet, створення та швидке поширення якої зумовлене динамічним розвитком глобаль-них інформаційно-комунікаційних технологій, сприяє ліквідації географічних і національних кордонів економічного простору, надає унікальні можливості для віртуального спілкування та формування соціальних мереж, кількість активних користувачів яких весь час зростає (Facebook, Odnoklassniki, VKontakte, Orkut, QZone). Зокрема, лише соціальна мережа Facebook у 2011 році об’єднала більше 800 мільйонів користувачів із 127 країн світу [1].

Такі властивості соціальних мереж як чітке визначення цільової аудиторії, встановлення надійного зв’язку з потенційними клієнтами, організація лаконічної реклами, анонс майбутніх подій все частіше застосовуються у бізнесі [2, 3].

Водночас з метою більш ефективного використання можливостей соціальних мереж для розвитку та підвищення

53

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціконкурентоспроможності бізнесу створюються на базі корпоративної інформаційної системи, що об’єднує в єдиний інформаційний простір бізнес-архітектуру компанії, її персонал та ІТ-архітектуру, корпоративні соціальні мережі (рис.1).

Рис. 1. Сервіси та складові корпоративної соціальної мережі

Водночас корпоративна соціальна мережа забезпечує:– оперативний зв’язок з усіма структурними підрозділами та

офісами компанії за рахунок використання різноманітних засобів комунікацій (ІР-телефонія, відеозв’язок, чати, блоги);

– доступ до всіх інформаційних ресурсів компанії, у тому числі відео- та аудіоформатах, у реальному часі, незалежно від місця знаходження співробітників – в офісі, в іншому місті, дома 54

Реклама бізнесу

Підтримка позитивного

іміджу компанії

Взаємозв’язок (з партнерами, колегами)

Вирішення кадрових питань

Корпоративна соціальна мережа(на базі корпоративного веб сайту)

Сервіси соціальних мереж

Бізнес-архітектура ІТ -архітектураПерсонал

компанії

Складові корпоративної інформаційної системи


чи в дорозі, що сприяє прийняттю оперативних, обґрунтованих рішень та у цілому прискоренню бізнес-процесів;

– контроль за діяльністю всіх служб та структурних підрозділів, термінами та якістю виконання завдань, а також простоту управління компанією;

– прозорість роботи компанії, контроль над корпоративними мережними ресурсами та високий рівень безпеки;

– умови для формування позитивного іміджу компанії, налагодження довгострокових взаємовідносин з клієнтами, а також – для швидкої та своєчасної реакції компанії на зміни у зовнішньому та внутрішньому оточені;

– вирішення кадрових питань – залучення до бізнесу кваліфікованих, з відповідним досвідом роботи фахівців та можливість організації централізованого дистанційного навчання;

– скорочення витрат на експлуатацію мереж та підвищення цінності інвестицій в мережеву інфраструктуру.

Крім того, корпоративна соціальна мережа створює також умови для формування згуртованого висококваліфікованого колективу, збільшення «нематеріальних» ресурсів компанії, оскільки співробітники можуть активно спілкуватися між собою, дізнаватися про захоплення, інтереси один одного, обмінюватися досвідом, знаннями, ідеями тощо. У таких мережах створюються умови не лише для формування джерела інформації про працівників компанії, але й про потенційних клієнтів (споживачів), партнерів, конкурентів тощо.

Позитивним прикладом запровадження соціальних мереж у бізнесі є досвід американської компанії Cisco Systems, Inc – лідера мережних технологій для Іnternet, спеціалісти якої працюють у різних країнах світу [http://www.cisco.com/]. Саме внутрішня соціальна корпоративна мережа, що була створена у 2007 році, дозволила організувати взаємодію між працівниками компанії, не проводячи для цього спеціальних фінансово витратних міжнародних конференцій для обміну інформацією, досвідом та обговорення проблемних питань.

55

http://www.cisco.com/


Отже, інноваційним інструментом розвитку бізнесу та підвищення його конкурентоспроможності може бути корпоративна соціальна мережа, створена на базі корпоративної інформаційної системи компанії. Особливо актуально це для компаній, філії яких розміщені у різних містах чи країнах. Тому вважаємо за доцільне розглянути можливість створення соціальної корпоративної мережі державної податкової служби України, активними учасниками якої мають бути й платники податків як діючі, так і потенційні. Разом з тим необхідно зазначити, що всі нововведення, як правило, потребують значних капіталовкладень та залучення до інноваційних процесів досвідчених кваліфікованих спеціалістів, мають певний інноваційний лаг, пов’язані з ризиками та невизначеністю результатів, що і зумовлює складність їх реалізації.

ЛІТЕРАТУРА1. World Map of Social Networks [електр. ресурс]:

http://vincos.it/world-map-of-social-networks/ 2. Каталог социальных сетей [електр. ресурс]: http://www.

social-networking.ru/soccat/ 3. Перспективи розвитку соціальних мереж: корпоративні

соціальні мережі [електр. ресурс]: http://businessprojects.com.ua/?p=601

56


В. Ю. Свириденко (Національний університетДПС України)

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЙ В УМОВАХ

ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

За останнє десятиріччя в розвитку інформаційних технологій відбувся значний стрибок. Однак на інформаційні технології зазвичай у вітчизняних компаніях припадає мала доля витрат і у важки часи кризи керівництво компанії, як правило в першу чергу врізає ІТ-бюджет, забуваючи про те, що за вдяки інвестиціям в інформаційні технології компанія починає отримувати більше прибутків і біліше економити. На сьогодні інформаційні технології (ІТ) тісно пов’язані з виробничою діяльністю – так, як не можливо було уявити ще десять років тому. До того ж, в останні роки в компаніях спостерігається лавинне збільшення потоків інформації, але це пішло на користь не усім. Більшість компанії взагалі не вивчає накопичену інформацію, як зберігається в різноманітних базах інформаційних систем, не намагаються шукати за їх допомогою нових джерел прибутку, адже керувати інформацією – означає керувати бізнесом.

Завдяки інформаційним технологіям компанії знаходять нові канали продаж, нові сегменти споживачів і навіть формують нові бізнес-моделі, тому скорочувати витрати на інформаційні технології зараз важче ніж коли-небудь. Скорочуючи ІТ-бюджет, можна нанести невиправні збитки основним напрямам роботи компанії – від сфери продаж до обслуговування клієнтів. У будь якому випадку (якщо тільки положення не катастрофічне) припиняти ІТ-інвестиції в період спалу для бізнесу особливо небезпечно.

Якщо керівництво компанії та ІТ-служби разом проаналізують бізнес-процеси від початку до кінця і приймуть

57

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціграмотні інвестиційні рішення, то ефект від впровадження може в десятки разів перевищити звичайну економію від скорочення витрат на інформаційні технології. Інформаційні технології все тісніше переплітаються з бізнес-процесами, тому в інформаційних системах відтворюються усі виробничі збої, накладки та прогалини, що підривають ефективність компанії. Знаходячи такі вразливі місця одразу ж двох боків – виробництва і інформаційних технологій – компанія виявляє проблеми, які виникають через застарілі процеси, виконання операцій в ручну, зайвих робіт та різних вад. Виправлення не значної кількості помилок може призвести до значного економічного ефекту. Іноді доводиться впроваджувати нові інформаційні системи, але частіше достатньо трохи розширити функціональні можливості програмного забезпечення або модернізувати окремі блоки системи. Бізнес-стратегія та ІТ-стратегія: дві сторони однієї медалі

Збільшити прибутки важко завжди і особливо під час кризи, тим більше якщо цього можна досягти не піднімаючи цін. В біль-шості компаній практика ціноутворення бажає бути кращою і зокрема це стосується складних В2В-угод. Оскільки моделі ціноутворення залежать від ІТ-пропозицій, які керують процесами і послідовністю операцій, від таких систем багато в чому залежить, наскільки вдасться попередити зниження доходів.

Ще одне важливе завдання в умовах кризи – не підвищуючи заробітної плати, домогтись від співробітників компанії збільшити продуктивності праці, наприклад збільшити обсяги виробництва. Автоматизація роботи та інформаційні технології тут відіграють важливу роль.

Перш за все в умовах кризи потрібно знайти ті виробничі сфери, дохідність і ефективність яких можна підвищити дуже швидко. Завдяки новим і ІТ-проектам, і ІТ-пропозиціям маркетологам можна розширити сферу потенційних клієнтів, об’єднати базу потенційних клієнтів з CRM-системою і відслідковувати послідовність стосунків клієнта з компанією.

58


Керівництво багатьох вітчизняних компаній, на жаль, вважає, що інформаційні технології в бізнесі є «тягарем» до основного бізнесу компанії. Це – неправильна оцінка ситуації на ринку і не містить чіткого поняття можливостей інформаційних технологій. Жодна добра команда не реалізує бізнес-проект, якщо структура управління не буде опиратись на ІТ-технології, і не буде сприяти швидкому прийняттю рішень та ефективному перетворенню їх у життя. Багато хто з менеджерів вважають, що розробка ІТ-стратегій і ІТ-проектів сьогодні не потрібна – не до них, втриматись би на плаву, але той, хто не замислюється про майбутні труднощі, неодмінно отримає близькі неприємності. Становлення і розвиток ІТ-служби довгий і складний шлях. Зроблені помилки відгукнуться в майбутньому, а тактичні помилки поспіх прийняті в рамках боротьби із кризою, здатні обернутись багатомільйонними витратами через кілька років.

Результати роботи ІТ повинні оцінюватись з точки зору досягнення окремих бізнес-цілей:

1) який вклад ІТ вносить для досягнення окремих бізнес-цілей;

2) як існуюча ІТ-інфраструктура в системі підтримує

стратегічні наміри компанії ;

3) як з часом змінюється бізнес-імпульс;?4) яка думка компанії відносно ІТ-послуг?Керівникам компаній варто поставити собі питання, чи

правильно побудовано бізнес, яким я керую, формалізований він чи ні. Будь-яка дія, операція повинні фіксуватись, щоб керівництво і підлеглі могли потім управляти отриманими даними. Якщо цього не має, бізнес – хаотичний і жодне впровадження не наведе в ньому порядку. Тільки після формалізації можна впроваджувати ІТ-технології і автоматизацію. Ще до початку ІТ-проектів потрібно провести структуровку бізнес-процесів, визначити фактори, що впливають на ефективність

59

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцібізнесу, і провести оптимізацію процесів. Це допоможе уникнути неприємностей при впровадженні і заощадити кошти.

Фактором, що впливає не вдачі ІТ-проекту є фінансування, але крах може бути як від недостатнього фінансування, так і нераціонального його використання. На стадії експлуатації інформаційних систем суттєвими факторами ризику, що впивають на недосягнення мети є:

1. Неефективна взаємодія між бізнесом та інформаційними технологіями при визначенні оптимального рівня підтримки;

2. Не використання всього потенціалу технологій;3. Не можливість забезпечення оптимальних умов

супроводження і розвитку інформаційної системи;4. Помилки в розрахунках навантаження на елементи

інфраструктури і обслуговуючий персонал.Щоб запобігти подібних загроз, на підприємстві потрібно

створити комплексну систему, інтегруючу ризик в менеджменті, внутрішній контроль і внутрішній аудит як на рівні основної діяльності, так і на рівні підтримуючих інформаційних технологій. Ступінь зрілості даної структури визначатиметься її спроможністю забезпечити на потрібному рівні раціональне, результативне та безпечне використанні інформаційних технологій для досягнення основної мети в діяльності компанії. Чим більше рівень зрілості, тим менше рівень ІТ-ризиків і тим більше ефективність використання інформаційних технологій.

ЛІТЕРАТУРА1. Кобёрн А. Современные методы описания функциональных требований к системам. М.: «Лори», 2008.

2. Каплан Д., Робертс Р., Сайкс Дж. Экономные инвестиции в ИТ // Вестник McKinsey – 2009. – № 20.

3. Волков Ю. Управление бизнес-процессами на предприятии: интеграция в корпоративные системы // http://yurivolkov.com/index_ru.html 2007.

60


В. С. Сидоренко(Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ АКТИВІВ, ЗВАЖЕНИХ ПО РИЗИКАХ (RWA),

ДЛЯ РОЗРАХУНКУ РИЗИКІВ КОНТРАГЕНТІВ У МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ БАНКАХ

Сучасні процеси глобалізації розповсюдились практично на всі сфери господарської діяльності. На сьогодні не існує такої країни, яка б не брала участі у міжнародних операціях. За останні 50 років ми могли спостерігати дуже стрімкий розвиток та становлення міжнародного середовища. Це було зумовлено тим, що з’явилися нові технології, які значно полегшили здійснення операцій на міжнародних ринках. Передусім йдеться про такі фактори: транспортна система та логістика, інформаційні технології та міжнародні платіжні системи.

Сьогодні міжнародному фінансовому простору притаманні такі риси, як напруженість та невизначеність у страховому секторі, тиск регулюючих органів, що змушують банки враховувати та зменшувати ризики, фінансові кризи, що постійно повторюються і які супроводжуються кризою довіри. Все це змушує банки приділяти багато уваги ідентифікації, оцінці та зниженню ризиків.

Оскільки банківські установи піддаються впливу багатьох факторів, доцільно також класифікувати банківські ризики, в залежності від їх природи. Важливий вклад у класифікацію банківських ризиків внесла компанія Coopers & Lybrand, яка у 1996 році підготувала документ під назвою «Загально прийняті принципи управління ризиком». Згідно з ним фінансові інститути найбільш піддаються наступним загрозам: ринкові, кредитні, операційні ризики, ризики ліквідності та ризики події.

Особливістю сучасних міжнародних інвестиційних банків є те, що поряд із загально прийнятими банківськими ризиками, вони також враховують так звані ризики контрагентів. Ризиком

61

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціконтрагента первинно називали підтип кредитного ризику стосовно ринку деривативів. Однак, після кредитної кризи 2007 року і невдач великих міжнародних фінансових інститутів, таких як Bear Sterns, Lehman Brothers, Fannie Mae & Freddie Mac, ризик контрагента було розглянуто більшістю учасників ринку в якості головного фінансового ризику та згодом виділено у окремий тип ризику. Джерелами ризику контрагентів традиційно вважаються позабіржові торги деривативами та операції з цінними паперами.

Підрозділи управління ризиками відповідають у банках за аналіз ризиків та вчасне реагування на зміни ринкового середовища шляхом управління ризиками. Для здійснення успішної діяльності у цьому напрямі, поряд з багатьма іншими показниками, використовуються показники зважених за ризиком активів (risk weighted assets, RWA), що характеризують ризики, які виникають під час здійснення операцій на ринку деривативів. Роль RWA полягає в тому, що регулятори використовують цю метрику, щоб визначити мінімальний розмір капіталу, який фінансова установа повинна резервувати для захисту своїх вкладників. Кожному активу на балансі банку присвоюється певна вага ризику (risk weight, RW) залежно від специфіки активів і методів, які використовуються для розрахунку RWA. RWA за дефолтом (default RWA) розраховується шляхом множення RW на суму, яку фінансова установа може втратити у випадку дефолту контрагента (exposure at default, EAD). До того, як вийшов у світ Базель-3, фінансові установи повинні брати до уваги лише RWA, що розраховані тільки відносно ризиків дефолту контрагентів. Не брався до уваги той факт, що фінансова установа може понести втрати внаслідок погіршення кредитної якості контрагента внаслідок несприятливих умов ринку, без фактичного дефолту контрагента. Протягом фінансової кризи 2007–2009 це було одним з основних джерел втрат банків. У відповідь на це, Базель-3 вимагає від фінансових установ резервувати капітал відносно поправки кредитної вартості (credit value adjustment, CVA) і, отже, банки та інші фінансові установи повинні

62


розраховувати також RWA для волатильності CVA (CVA vol RWA).

Показники RWA розраховуються для кожного окремого контрагента на базі так званих профілів вразливості (Exposure profiles) та ринкових даних (Market Data). Ці показники, як було зазначено вище, поділяються на наступні типи:

Default RWA – показник, що показує суму, яку може втратити банк при погіршенні фінансового стану контрагента;

CVA vol RWA – показник, що показує суму, яку може втратити банк при дефолті контрагента;

Total CCR RWA – загальний показник, що характеризує загальну суму під ризиком, е сумою двох попередніх.

RoRWA (Return on RWA) – показник, що характеризує норму доходності певного активу по відношенню до його RWA.

Також розраховують інкрементні по кумулятивні значення RWA. Для цього спочатку отримують Baseline RWA (значення RWA на момент Т-2) та Scenario RWA (значення на момент Т-1):

Incremental Total CCR RWA = Baseline Total CCR RWA – Scenario Total RWA

Cumulative Total CCR RWA = Sum(Incremental Total CCR RWA)

Маючи показники RWA за певний період, фінансові установи можуть проаналізувати тенденції фінансового стану контрагентів та вчасно відреагувати, оскільки ці показники являють собою потужний інструмент контро бо за ризиками контрагентів. Також ці показники дозволяють значно зменшити обсяг необхідних резервів, оскільки в іншому випадку банки зобов’язані резервувати певний фіксований відсоток від капіталу, що значно перевищує суму, розраховану з використанням RWA. Особливо корисними ці показники стають, коли їх використовують у комплексі з іншими показниками, такими як, наприклад, система показників Greeks для оцінки чутливості активів до змін ринкового середовища, показники P&L (Profs & Loss) для оцінки ступеня впливу певних факторів на ступіть ризику.

63


В. А. Одинець, к.е.н.(Національний університетДПС України)

ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Бізнесові та управлінські структури різної форми власності, які прагнуть стійкого розвитку в умовах глобалізації економіки та світової кризи, повинні перш за все бути інвестиційно привабливими. Опис бізнес-процесів, їх моделювання – способи відображення внутрішніх та зовнішніх складових діяльності в доступному наочному вигляді для інвесторів.

Під поняттям «бізнес-процес» (англ. Business Process) будемо розуміти впорядкований за часом набір завдань, які виконуються в певній послідовності та виконання яких забезпечує досягнення наперед встановленої бізнес-цілі підприємства (випуск певного асортименту, певної собівартості та кількості продукції, тощо) за певний фіксований проміжок часу.

Розрізняють три види бізнес-процесів: управління (управляють функціонуванням системи підприємства, наприклад, корпоративне управління та стратегічний менеджмент); основні (складають основний бізнес компанії, наприклад, постачання, виробництво, маркетинг та збут, тощо); забезпечувальні (обслуговують основний бізнес, наприклад, бухгалтерський облік, кадрове, інформаційне забезпечення).

Бізнес-процес починається з попиту споживача і закінчується його задоволенням.

Моделювання бізнес-процесів – це відображення діяльності по процесах, з тим, щоб в подальшому дані процеси можна було аналізувати і вдосконалювати.

Моделювання бізнес-процесів (Business Process Modeling – BPM) – формалізований, виконаний за певними правилами опис послідовності дій фахівців у формі логічних блок-схем. У моделі бізнес-процесів певні послідовності окремих дій об’єднуються у

64


відповідні процедури і сценарії бізнес-процесів. Описується взаємодія фахівців різних підрозділів в рамках одного бізнес-процесу. Моделювання бізнес-процесів відіграє величезну роль в управлінні бізнес-процесами. Доведено, що оптимізація бізнес-процесів за допомогою їхнього моделювання на 20–30 % знижує витрати.

Взаємозв’язана система бізнес-процесів зображає весь комплекс завдань і функцій структурних підрозділів, виконання яких необхідно забезпечити у процесі діяльності.

Формалізація і опис бізнес-процесів є ключовою умовою для їх автоматизації.

Комп’ютерне бізнес-моделювання та аналіз дозволяє дослідити складні управлінські процеси за допомогою експериментів не з реальною системою, а з її комп’ютерною моделлю, у якій модель використовується як цілісний засіб для оцінки і обговорення різних варіантів управління.

Впровадження системи бізнес-моделювання дозволяє: • удосконалити систему управління на основі

реінженірингового підходу «як має бути?»;• забезпечити прозорість бізнес-процесів;• виявити «вузькі місця»;• виявити розрахункове і фактичне завантаження кожного з

підрозділів, аж до окремого співробітника;• прогнозувати результати планових змін у діяльності;• оцінити витрати на виконання певної процедури, операції

або досягнення поставленої мети;• автоматизувати управління бізнес-процесами.Для наочності та зручності моделювання і аналізу

використовують графічне описання бізнес-процесів.На сьогодні найвідомішими мовами (нотаціями) графічного

моделювання бізнес-процесів є UML, ARIS, IDEF, які практично реалізуються, зокрема, за допомогою програмних комплексів BPWin та ARIS. Наприклад, Концептуальна модель бізнес-проце-су «Апеляція платників податків», розроблена в середовищі BPWin (див. рис. 1).

65


Рис. 1. Концептуальна модель бізнесу-процесу «Апеляція платників податків»

ЛІТЕРАТУРА1. Бондаренко В. Є., Одинець В. А. Моделювання бізнес-

процесу прийому податкової звітності засобами програмного продукту BPWin. – Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2009. С. 208–212.

2. В. Репин, В. Елиферов. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2004.

3. Маклаков С. В. Моделирование бизнес-процессов с AllFusion Process Modeler (BPWin 4.1). – М.: ДИАЛОГ МИФИ, 2004. – 240 с.

4. Одинець В. А. Деякі проблеми модернізації державної податкової служби. Модернізація Державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку: Матеріали науково-практичного семінару. 8 вересня 2001

66


року. Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2011. С. 200–204.

5. Одинець В. А. Напрями реформування державної податкової системи України. – Гармонізація оподаткування в умовах глобалізацій них та інтеграційних процесів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2011. С. 215–217.

6. Одинець В. А. Напрямки модернізації державної податкової служби. Інформаційно-аналітичний журнал «Схід». – Донецьк, № 7(57), 2003. – С. 26–29.

7. Одинець В.А.,Мамченко С.Д. Перспективи управління бізнес-процесами. – Науковий вісник Національної академії ДПС України, № 2 (37), – 2007. С. 18–23.

67


О. В. Тищенко (Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО

УРЯДУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО В УКРАЇНІ

Наприкінці XX сторіччя розвиток інформаційних технологій призвів до нової форми взаємодії з державою – «електронного уряду».

Електронний уряд (англ. e-Government) – це спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.

Створення електронних урядів сьогодні можна вважати глобальним процесом. Його часто подають в контексті розвитку «інформаційного суспільства», «електронної демократії». Нині побудовою «електронних урядів» займаються майже всі держави. Щороку складаються світові рейтинги, в яких відображається ступінь розробки «електронного урядування» в різних країнах на основі загальноприйнятих показників. За його впровадженням слідкують спеціальні комісії. Наряду з цим залишається багато питань не вирішених щодо впровадження «електронних урядів».

Саме поняття «електронного уряду» з’явилося на початку 90-х років, реалізовуватися ж практично воно почало тільки наприкінці 90-х.

Етапи створення «електронного уряду» можна поділити на 3 частини, які являють собою сукупну технологію створення таких систем взагалі в усьому світі. На першому етапі необхідною є

68


наявність Інтернет-сторінок державних органів. Другий етап називають інтерактивним, який передбачає появу можливості спілкування між громадянином та державним органом через спеціальні форми повідомлень, розміщені на порталі. Третій етап – транзакційний, на якому відбувається безпосередній обмін всією необхідною інформацією між громадянином та державою, надання всього спектру державних послуг і т.д. [1]. Нині провідні країни світу, в цілому, перейшли на третій етап. Вважається, що найбільш повно та ефективно система електронного урядування впроваджена й використовується в Сінгапурі та Естонії [2], а також США. Крім цього, створенням електронного уряду активно займаються Канада, Корея, Японія, Австралія, Фінляндія, Швеція – найрозвиненіші країни світу. Україна наразі знаходиться тільки на першому етапі.

Сінгапур став першою країною, де у 1999 році був створений масштабний урядовий портал eCitizen Centre (www.ecitizen.gov.sg). Портал підтримує кілька розділів: бізнес, оборона, освіта, зайнятість, охорона здоров’я, житло, правопорядок та інше.

Уряд Естонії в рамках реалізації концепції «електронного уряду» створив і ввів в дію в червні 2001 року інтернет-портал «Сьогодні вирішую я» (Tana otsustan mina), за допомогою якого будь-який житель республіки може взяти участь в управлінні державою – висловити свою думку стосовно того, що відбувається в країні, запропонувати поправки до законопроектів і т.д.

В США, де ідеї про необхідність розробки e-government вперше прозвучали на державному рівні в 1998 р., мали наслідком відкриття порталу firstgov.gov(нині – usa.gov). На сьогодні ця система охоплює майже 80 % всіх установ. Набагато потужніше працює «електронний уряд» в Канаді, реалізований через портал canada.gc.ca. Його потужність наближається до потужності Сінгапуру. В Ірландії за аналогічними принципами (надання державних послуг, інформації та ін. через Інтернет) працює портал RevenuOn-Line, В Польщі – KSIZUS, у Нідерландах – Kadaster-on-line.

69


У Великобританії – з 2000 року реалізується програма «E-citizen, e-business, e-government» («Електронний громадянин, електронний бізнес, електронний уряд») у рамках проекту «Стратегічної структури для обслуговування суспільства в інформаційному столітті». Програма передбачає розвиток і використання всіх електронних видів державних послуг – вони можуть надаватися через Інтернет, мобільний зв’язок, цифрове телебачення, центри обслуговування викликів.

У пострадянських країнах на цей час реалізуються різні проекти, які становлять основу «електронного уряду»: удосконалюється телекомунікаційна інфраструктура, починається широке вживання корпоративних систем в митній, фінансовій, податковій областях; формуються різні електронні реєстри, кадастри.

В Російській Федерації процес створення електронного уряду отримав назву федеральної цільової програми «Електронна Росія». Програма була розрахована на 2002–2010 роки. Проте, як відмічають деякі критики, практично ця програма не є виконаною й державні послуги не інформатизовані належним чином. З 2011 року в Росії стартувала інша програма – «Інформаційне суспільство», метою якої є розвиток Інтернет-технологій в країні та створення технопарків. Вона розрахована на 2011–2020 роки.

Україна вступила в цей процес фактично в 2002 році, коли було введено в дію центральну частину єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів. На початку квітня 2003 року вже було в цілому розроблено програму «Електронна Україна», розраховану на 2003–2010 роки, проте, і до сьогодні конкретні дії по програмі не завершені. За даними Всесвітнього економічного форуму, який відбувся в Давосі (Швейцарія), рейтинг України за індексами, що стосуються інформаційно-комунікаційних технологій (у 2010–2011 роках), становить: глобальний індекс конкурентоспроможності – 89 місце із 139 країн; індекс технологічної готовності – 83 місце із 139 країн; індекс мережевої готовності – 90 місце із 138 країн; готовність уряду – 122 місце із 138 країн; використання урядом (чого?) – 75 місце із 138 країн;

70


рейтинг за електронною готовністю – 64 місце із 70 країн; індекс електронного уряду ООН – 54 місце із 192 країн.

Виходячи з таких низьких рейтингів, Україні необхідно проводити цілеспрямовану політику з упровадження електронного урядування, яке забезпечить: розвиток і широке впровадження засобів забезпечення віддаленого доступу до інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; надання електронних державних послуг з використанням центрів надання послуг на основі єдиної інфраструктури міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії та взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами; формування нормативно-правової бази, що регламентує порядок і процедури збору, зберігання та надання відомостей, що містяться в державних інформаційних системах, а також контролю за використанням державних інформаційних систем.

Основними проблемами упровадження електронного урядування в Україні є: відсутність єдиних стандартів та регламентів функціонування системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису; відсутність Концепції, Стратегії та програми розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування, базових законів «Про електронну комерцію», «Про персональні дані», «Про електронну інформаційну систему «Електронний Уряд»; відсутність інтегрованої системи інформаційних ресурсів та інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування; обмежений або відсутній доступ юридичним та фізичним особам до державних інформаційних ресурсів; недосконалість діючих урядового порталу, веб-сайтів органів державної влади, що не забезпечують інтерактивний режим функціонування; недостатні якість та кількість послуг, що надаються із застосуванням електронних засобів; недостатній рівень підготовки державних службовців; системи електронного

71

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцідокументообігу органів державної влади мають вкрай обмежену функціональність.

Державна політика з упровадження електронного урядування повинна передбачати: цілеспрямовану узгоджену діяльність всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суспільства, громадянина та людини, бізнесу; підвищення ефективності інформатизації адміністративних процесів в органах державної влади та місцевого самоврядування; створення інформаційної інфраструктури електронного урядування; забезпечення навчання державних службовців, громадян, представників бізнесу ІКТ застосуванню технології електронного урядування; створення системи мотивації розвитку електронного урядування та використання його можливостей.

Отже, впровадження електронного урядування в Україні забезпечить ефективне вирішення державних проблем, а також пропонуватиме громадянам більш якісні адміністративні послуги, які можна отримати будь-де і будь-коли, тобто 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

ЛІТЕРАТУРА1. Григорьев П. В. Электронное правительство –

возможности и необходимость [Електронний ресурс] / П. В. Григорьев // Центр технологий электронного правительства, 2010. – Режим доступу: http://open-gov.ru/?p=224- Назва з екрану

2. Россия может стать третьей страной мира с электронным правительством [Електронний ресурс] // Официальный интернет-портал новостной службы Вести, 16.07.2010. – Режим доступу: http://www.vesti.ru/doc.html?id=377791- Назва з екрану.

72

http://www.vesti.ru/doc.html?id=377791

http://open-gov.ru/?p=224


А. П. Яковлева, А. Л. Гонцовський(ННК «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ»)

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОВИДОБУВНОГО

ПІДПРИЄМСТВА

Вступ. У сучасних умовах паливно-енергетичний комплекс у визначальній мірі забезпечує функціонування всіх галузей економіки України. Фактично він посів місце несучої конструкції як в економіці, так і в державі загалом. Розв’язання основних проблем галузі тісно пов’язане із забезпеченням енергетичної незалежності держави.

У останні роки актуальним у сфері розвитку газової промисловості залишається питання відкриття нових унікальних родовищ природного газу, залучення яких в експлуатацію вимагає від галузевої науки розробки принципово нових техніко-економічних рішень.

Постановка завдання. Сьогодні назріла гостра потреба у розв’язанні завдань планування відборів у масштабі окремої газоносної провінції. У зв’язку зі збільшенням частки газу в паливному балансі постає питання про створення та надійне функціонування газопостачальної системи країни.

Ціль написання даної роботи – заповнення існуючих прогалин у математичному моделюванні та оптимізації роботи газовидобувних підприємств. Одним із завдань, що стоїть перед розробниками газопостачальної системи, є створення моделей раціональної роботи родовищ газу. У цій роботі визначаються оптимальні темпи видобутку газу. Критерієм оптимізації вибрано критерій максимального прибутку газовидобувного підприємства.

Основний матеріал. У роботі використовується критерій прибутку [1], за яким встановлюється величина оптимальної інтенсивності функціонування газовидобувного підприємства.

73


При економічному аналізі будь-якого газовидобувного підприємства слід виходити з наступних умов:

– річний видобуток постійний і не залежить від кількості зроблених капіталовкладень;

– річний видобуток постійний і не залежить від кількості зроблених капіталовкладень, але відбувається підвищення ціни на газ;

– річний видобуток з часом зменшується без додаткових капіталовкладень;

– річний видобуток підтримується постійним за допомогою додаткових капіталовкладень.

У роботі [2], відповідно до вищенаведених умов функціонування газовидобувного підприємства, побудовано наступні моделі визначення оптимальних темпів видобутку з газових родовищ:

а) Модель І. Річний видобуток постійний і не залежить від кількості зроблених капіталовкладень. Прибуток за термін експлуатації родовища у цьому випадку описується за допомогою наступної функції

( ) ,1 QКQej

СЦП птjT −−−= − (1)

де Ц – ціна газу за 1000 м3; С – поточні витрати на видобування 1000 м3 газу; птК – питомі капіталовкладення на видобування 1000 м3 газу; j – показник, що характеризує ефективність газового

підприємства; T – термін експлуатації родовища, QVT = ; V –

об’єм запасів родовища; Q – об’єм річного видобутку газу (в 1000 м3).

б) Модель ІІ. Річний видобуток постійний і не залежить від кількості зроблених капіталовкладень, але відбувається підвищення ціни на газ. Функція прибутку за термін експлуатації родовища у цьому випадку наступна

( )( ) ( ) ,110 QКej

CQej

QЦП птjTTj −−−−

−= −−α

α (2)

де 0Ц – ціна газу за 1000 м3 на початок періоду T , QVT = ; α –

показник підвищення ціни на газ.74


в) Модель ІІІ. Річний видобуток з часом зменшується без додаткових капіталовкладень. Функція прибутку у цьому випадку наступна

( )( ) ( ) ,11 0QeTКe

jСЦП TптTj

−−−+−= −+− λλ

λλ (3)

де λ – технологічний параметр (визначається окремо для кожного родовища); T – термін експлуатації родовища, що

визначається із співвідношення ∫ −=T

t dteQV0

0 .λ

г) Модель IV. Річний видобуток підтримується постійним за допомогою додаткових капіталовкладень. Прибуток за термін експлуатації родовища у цьому випадку описується за допомогою наступної функції

( ) ( ) ,11

−−−−= − TптjT eT

Кej

СЦQП µ

µ (4)

де µ – коефіцієнт підвищення капіталовкладень, який визначається статистичним шляхом окремо для кожного родовища.

Задача оптимізації для побудованих моделей і функцій прибутку (1)–(4) формулюється наступним чином: знайти такі оптимальні темпи видобутку оптQ і термін розробки родовища T , які забезпечують максимум прибутку газовидобувного підприємства.

Дослідження функцій прибутку показали, що вони є угнутими, а отже, мають єдину точку максимуму. Поставлена задача розв’язується за допомогою чисельних методів оптимізації (наприклад, за допомогою стандартних програм, що реалізують метод золотого перерізу [3]).

До цих пір величину птК ми вважали заданою. Це припущення дійсне для сугубо неоднорідних пластів, які складаються з окремих пасток газу, погано взаємодіючих між собою. У цьому випадку можна вважати, що загальний річний рівень видобутку Q пропорційний кількості свердловин

75


,nAQ ⋅= (5)де n – кількість свердловин; A – коефіцієнт пропорційності.

Об’єм капіталовкладень в основному пов’язаний з бурінням і облаштуванням свердловини, і отже, сума капіталовкладень К дорівнює

,nCK св ⋅=

де свC – вартість будівництва свердловини.Величина питомих капіталовкладень дорівнює

.constA

СnAnС

QKK свсв

пт ==⋅

⋅==

У загальному випадку об’єм видобутку в залежності від кількості свердловин підчиняється експоненційному закону

),1(0neQQ ⋅−−= ν (6)

де 0Q – граничний рівень видобутку при n → ∞ ; ν – коефіцієнт, який враховує взаємодію свердловин.

При малих ν ця формула майже не відрізняється від (5). Враховуючи формулу (6), величина питомих капіталовкладень буде дорівнювати

,)1(0

nсв

пт eQnС

QKK ⋅−−

⋅== ν

тобто птK залежить від кількості свердловин n. Тому визначення максимального прибутку газовидобувного підприємства в цьому випадку більш складніше, але за допомогою чисельних методів ця задача також розв’язується достатньо швидко.

ВисновокУ межах даної роботи наведено моделі, за якими

встановлюється величина оптимальної інтенсивності функціонування газовидобувного підприємства. Ці моделі базуються на знанні техніко-економічних характеристик розробки окремих газових родовищ. У якості такої характеристики береться залежність мінімальних сумарних приведених затрат від

76


темпів відборів. Також було досліджено випадок, коли величина питомих капіталовкладень на видобування газу не є заданою. Запропоновані моделі можуть широко використовуватись для прогнозування та оптимізації роботи газовидобувних підприємств.

ЛІТЕРАТУРА1. Коротаев Ю. П., Сенюков Р. В. Методы оптимизации и

их применение в задачах нефтяной и газовой промышленности. – Москва, 1976. – 59 с.

2. Гонцовський А. Л., Яковлева А. П. Моделі визначення оптимальних темпів видобутку з газових родовищ // Інтелектуальні системи прийняття рішень та проблеми обчислювального інтелекту: Матеріали міжнародної наукової конференції «Інтелектуальні системи прийняття рішень та проблеми обчислювального інтелекту» (17–21 травня 2010 р., м. Євпаторія).

3. Васильев Ф. П. Численные методы решения экстремальных задач. – М.: Наука, 1988. – 550 с.

77

Інформаційно-аналітичне забезпечення та моделювання процесів оподаткування

Н. В. Глущук,А. В. Шапка (Національний університет

ДПС України)

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В УМОВАХ

ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

На сьогодні виникла нагальна потреба трансформації суспільства і держави відповідно до європейських цінностей, норм і стандартів, створення інформаційного суспільства. Практично всі сфери суспільного життя в тій чи іншій мірі знаходяться під безпосереднім впливом суб’єктів інформаційної політики держави. Становлення та ефективність розвитку інформаційного суспільства є пріоритетним завданням розвитку країн міжнародного співтовариства.

Питання розвитку інформаційного суспільства української держави та процес входження її до світового простору набуває в наш час особливої важливості. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» проголошує, що розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, впровадження в діяльність органів державної податкової служби та органів місцевого самоврядування визначити одним із пріоритетних напрямів політики нашої держави.

Основні результати наукових досліджень даного питання ґрунтуються на практиці роботи органів податкової служби та наукових розробках таких вітчизняних вчених, як: В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Є. В. Додін, Р. А. Калюжний, С. В. Ківалов, В. В. Копєйчиков, В. Л. Наумов, В. П. Пєтков, О. П. Рябченко, М. М. Тищенко, І. К. Туркевич, В. В. Цвєтков, В. Л. Чубарєва та ін.

77


Метою даної статті є розроблення напрямів з удосконалення інформаційного забезпечення діяльності органів ДПС в умовах переходу до інформаційного суспільства. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні зміни функціональної спрямованості діяльності податкових органів у нових історичних умовах.

Взагалі діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і переосмислення оточуючого середовища, включаючи умови її існування. Особливим різновидом діяльності людини є юридична діяльність – система значущих, законодавчо регламентованих дій та операцій, що спрямована на задоволення як публічних так і приватних інтересів. В залежності від норм права, які реалізуються, виділяють правоохоронну діяльність. Саме правоохоронну спрямованість має діяльність органів податкової міліції, що стосується організації оподаткування та забезпечення його здійснення. Вона включає в себе не тільки порядок встановлення та стягнення податків, але й діяльність пов’язану з формуванням податкової служби, забезпечення функціонування її управління.

Робота податкової служби має своє відображення і логічне завершення в юрисдикційній діяльності податкових органів. В правовій літературі юрисдикційною діяльністю вважається законодавчо встановлена правомочність державних органів або посадових осіб давати правову оцінку їх діям, а також самих громадян з точки зору законності оцінювати правомірність чи неправомірність тих чи інших суперечностей.

Сучасна діяльність органів державної податкової служби є неможливою без інформації, оскільки вона базується на цілодобовому оперативному пошуку, отриманні, переробці, упорядкуванні, аналізі, осмисленні та використанні великих масивів статистичних даних. Без належної інформації неможливо оцінити ситуацію на керованих об’єктах, визначити проблеми, передбачити перебіг подій, окреслити цілі, які повинні бути досягнуті.

Так, Закон України «Про інформацію» у ст. 1 визначає інформацію як документовані або публічно оголошені відомості

78


про події та явища та/або дані, що можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді [1].

Окремим видом інформації є податкова інформація, яку чинне законодавство визначає як сукупність відомостей, що створенні або отриманні суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Стаття 72 Податкового кодексу України встановлює, що податкова інформація може надходити: а) від платників податків та податкових агентів; б) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; в) від банків, інших банківських установ; г) від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; д) від підрозділів податкової служби та митних органів[2].

Сфера оподаткування є надзвичайно динамічною, комплексною, вона потребує постійного вдосконалення, взаємодії управлінських структур, що можливе при належному інформаційному забезпеченні.

Для якісного управління процесами в інформаційному просторі необхідним є функціонування комплексної керуючої системи, яка складається з наступних підсистем: суб’єктів, (держава, територіальні та інші громади, громадські організації); об’єктів (процеси у внутрішньому, міжнародному і глобальному сегментах інформаційного простору та їх похідні); механізму здійснення керуючого впливу (державний апарат, інститути держави і суспільства, громадський сектор, засоби масової інформації); механізму реагування на впливи зовнішнього середовища та забезпечення зворотного зв’язку (спеціальні державні органи, спеціальні структурні підрозділи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації, правоохоронні органи тощо) [4, c. 265].

Узагальнення досвіду США та Німеччини у сфері організації управління інформаційними ресурсами дозволяє визначити, що

79

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіційого використання в Україні можливе у напрямку: створення та визначення правового статусу відповідних інформаційно-аналі-тичних структур; правового закріплення обов’язку підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності надавати органам податкової міліції необхідну інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків й встановлення заходів відповідальності за його невиконання; створення сучасної інформаційної системи податкових органів.

У зв’язку з цим органи податкової служби відчули значні труднощі при вирішенні поставлених перед ними завдань через недостатню оснащеність засобами обчислювальної техніки і зв’язку; через відсутність комп’ютеризованих методик вибору суб’єктів оподаткування для наступної перевірки, оцінки бюджетних втрат від несплати податків; через відсутність інформаційної системи, що забезпечує вирішення комплексу задач збору, накопичення, обробки й аналізу великих обсягів необхідних відомостей, а також інформаційної взаємодії з банками даних інших правоохоронних органів і установ кредитно-фінансової системи [5, с. 123].

Надзвичайно складною науковою задачею при організації діяльності податкових органів є розробка ідеології побудови системи управління інформаційними ресурсами органів податкової служби України.

Розробка і впровадження такої системи управління передбачає комплекс заходів організаційного, науково-технічного, кадрового, матеріального і фінансового характеру, спрямованих на вирішення проблем управління інформаційними ресурсами підрозділів податкової міліції.

Таким чином, діяльність органів державної податкової служби України в умовах інформаційного суспільства можлива тільки на основі якісно нового інформаційного забезпечення.

Необхідно провести ретельну роботу з метою законодавчого створення в Україні дійсної моделі взаємодії системи бухгалтерського обліку та оподаткування. Діяльність податкових органів в умовах інформаційного суспільства повинна адаптуватися

80


до міжнародних стандартів з урахуванням вітчизняного законодавства і національних інтересів України.

ЛІТЕРАТУРА1. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р.

№ 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – С. 650.

2. Податковий кодекс України: за станом на 19.01.2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2012.

3. Головач А. В. Керівник в органах державної податкової служби: адміністративно-правовий статус: монографія / А. В. Головач. – Х.: Золота миля, 2011. – 584 с.

4.Максюта А.О. Управління інформаційними ресурсами органів державної податкової служби України / А.О. Максюта // Право та Україна. – Київ. – №1. – 2011. – С. 262–267.

5. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / В. Б. Аверьянов ; отв. ред. В. В. Цвєтков. – К. : Наук. думка, 1990. – 148 с.

6. Панченко Г., Савостенко О. Інформатизація – невід’ємна складова ефективного управління. Регіональний аспект / Г. Панченко, О. Савостенко // Вісник УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 410–416.

81


О. О. Дмитрук (Національний університет


ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДПС УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Сучасні глобалізаційні тенденції, які проявляються в Європі та світі, зокрема в економічній і інформаційній сфері, поступово переплітаються з основними сферами в державному управлінні податкових правовідносин в Україні. Запровадження новітніх інформаційних технологій в процесі оподаткування значно прискорює процес отримання, обробки, зберігання та аналізу інформації, відкритий та оперативний доступ до якої сприяє ефективності її використання органами та підрозділами державної податкової служби України (далі – ДПС України).

Євроінтеграційна ідея за останні роки набула широкої підтримки в українському суспільстві, оскільки вона є не лише головним зовнішньополітичним пріоритетом, але й пріоритетним напрямом внутрішньої політики української держави. Проголошення повноправного членства в ЄС залишається стратегічною метою для нашої держави.

Процес інтеграції України до Європейського Союзу вимагає якісних політичних, фінансових, соціально-економічних перетворень. Цей складний, довготривалий процес наша держава повинна пройти заради досягнення кінцевої мети – не тільки створення конкурентоспроможної економіки в країні, а і створення умов для якісно нового рівня життя громадян.

Для стабільного соціально-економічного та політичного розвитку України необхідне систематичне надходження коштів до бюджетів усіх рівнів. У зв’язку з цим особливої важливості набуває процес автоматизації та інформатизації не тільки адміністрування податків, а й діяльності органів та підрозділів ДПС України.

82


Вагомий внесок у дослідження інформаційного забезпечення органів та підрозділів ДПС України зробили наступні дослідники та практики-податківці: В. Б. Авер’янов, М. Я. Азаров, В. І. Антипов, О. М. Бандурка, В. Т. Білоус, А. І. Брезвін, В. Д. Басай, З. С. Варналій, В. В. Копейчиков, Р. А. Калюжний, О. М. Костенко, М. В. Коваль, П. В. Мельник, О. В. Солдатенко, А. А. Папаїка, О. М. Розум, Л. Л. Тарангул, Д. Я. Семир’янов, П. В. Цимбал та ін.

Разом з тим питання інформаційного забезпечення діяльності ДПС України в умовах євроінтеграції залишається відкритим.

Метою цієї роботи є дослідження сучасного стану інформаційного забезпечення діяльності ДПС України в умовах євроінтеграції.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та її державами-членами від 16 червня 1994 року, яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельних, економічних та гуманітарних питань [3], основні параметри подальшого співробітництва визначені Указами Президента України від 11.06.1998 р. «Про затвердження Стратегії інтеграції України до ЄС» [4], від 14.09.2000 р. «Про програму інтеграції України до ЄС» [5], Постановою Верховної Ради України від 17.01.2002 р. «Про рекомендації за підсумками парламентських слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до ЄС», Законом України від 18.03.2004 р., «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» [8] та ін.

Інформаційне забезпечення діяльності органів ДПС України передбачає також впровадження і інформаційних технологій з метою розроблення і здійснення заходів щодо вдосконалення механізму справляння податків та підвищення рівня обслуговування платників податків шляхом створення інформаційних та інформаційно-аналітичних систем.

83


Основними завданнями, які ставляться перед процесом інформатизації в органах ДПС України є: створення підсистеми електронного цифрового підпису для системи прийняття та обробки податкової звітності та реєстрації податкових накладних в електронному вигляді; підвищення автоматизації управлінської діяльності шляхом створення інформаційно-аналітичної та інших систем; забезпечення розподіленого оброблення даних в органах податкової служби, оперативного інформаційного обміну між ними та збереження даних в центральному сховищі.

Практика діяльності органів та підрозділів ДПС України підтверджує пріоритетне значення інформаційного забезпечення як ланки, що зумовлює ефективність роботи всієї податкової системи. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримку органів ДПС у всіх напрямах службової діяльності, надаючи багатоцільову, статистичну, аналітичну та довідкову інформацію, для прийняття потрібних рішень.

На думку дослідника, інформаційне забезпечення органів ДПС України – комплекс організаційних, правових, технічних, технологічних заходів, засобів та методів, що забезпечують, у процесі управління і функціонування системи, інформаційні зв’язки між її елементами, шляхом оптимальної організації інформаційних масивів баз даних і знань.

У зв’язку з розвитком та модернізацією органів ДПС України, одночасно із збільшенням кількості платників податків та обов’язкових платежів до бюджету, надзвичайно збільшився потік інформації, що надходить на адресу податківців, зросла кількість документів, що потребують негайного реагування, обсяг інформації давно перейшов межу, коли прості засоби обробки інформації дозволяють оперативно та доброякісно її обробити. Це можна здійснити лише за умови функціонування певних інформаційних систем.

Інформаційна система – організований комплекс збирання, зберігання, накопичення, обробки, оновлення, пошуку, відображення та надання споживачам інформації, необхідної для ефективного управління [2].

84


Елементами, які входять до складу інформаційних систем, що функціонують в органах ДПС України є: інформація (відомості), організаційні та технічні засоби, методи та процедури роботи з інформацією, джерела та здобувачі інформації, носії (паперові, електронні, магнітні тощо). До основних завдань інформаційних систем необхідно віднести: постійне поповнення необхідною інформацією; своєчасне забезпечення відповідних споживачів достовірними даними; збирання, обробка даних про стан та результати роботи об’єктів для інформування вищих органів управління; аналітична обробка інформації, яка необхідна для прийняття управлінських рішень у сфері оподаткування.

На нашу думку, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби – це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Для інформаційного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується наступна інформація: від платників податків та податкових агентів (інформація, яка міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах); про фінансово – господарські операції платників податків; від застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України (інформація про об’єкти оподаткування, що надаються та реєструються такими органами).

Податкова практика свідчить, що на сьогодні у ДПС України розробляється та функціонує ряд автоматизованих інформаційних систем: АІС ДПА обласного рівня, що забезпечує комплексну автоматизацію функцій роботи з базами даних обласних апаратів; АІС «Пільги» (містить інформацію про пільги та дані щодо кількості платників податків); АІС «Галузь» (забезпечує автоматизоване створення зведених даних районного рівня про платників податків і накопичення інформації за результатами їх фінансово-економічної діяльності та мобілізації

85

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцікоштів у бюджет України); АІС «Облік податків і платежів» районного рівня (забезпечує автоматизацію облікових функцій, автоматизований розрахунок податкової заборгованості та пені за порушення термінів сплати, формування довідок та звітності ДПІ районного рівня); системні локально-мережеві АРМи районного рівня: «Підприємці», «Земля», «Облік платників», «Аудит», «Пільги», «Свідоцтво», «Касові апарати», «Банк», «Звіт» на ін.

Для досягнення максимально позитивного результату у застосуванні інформаційних систем та технологій в діяльності ДПС України в умовах інтеграційних процесів необхідно вирішити цілий комплекс складних організаційно-правових, інформаційно-технологічних та психологічних проблем.

Сьогодні в процесі євроінтеграції органам та підрозділам ДПС України необхідно: не тільки створити високопрофесійну автоматизовану податкову службу, а й поступово адаптувати її до європейських правових норм; досягнути прийняття прозорих та зрозумілих нормативно-правових актів з питань оподаткування та інформаційного забезпечення власної діяльності; запровадити механізм поетапного скорочення податкового тягаря; підвищити податкову культуру платників податків; вдосконалити кадрову політику та систему оплати праці працівників податкових органів; автоматизувати всі процеси адміністрування податків; створити єдину, високопрофесійну, корпоративну команду податківців.

Євроінтеграційна стратегія розвитку України співпадає з цілями розвитку державної податкової служби, які в свою чергу потребують: спрямування зусиль державної податкової служби на збільшення дохідної частини бюджету шляхом вдосконалення та лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення неофіційного сектора економіки; скорочення витрат на адміністрування податків шляхом спрощення системи; подальша автоматизація та інформатизація процесів оподаткування, реформування організаційно-функціональної структури органів ДПС України.

86


Сучасний розвиток ДПС України в нових умовах соціально-економічних та політичних перетворень, що проходять в нашому суспільстві, має здійснюватись на усвідомленні необхідності докорінної зміни філософії спілкування з платниками податків, поступової заміни фіскальної на добровільну сплату податків, що потребує переходу до європейських та світових цивілізованих форм.

Отже, основними напрямами інформаційного забезпечення діяльності органів ДПС України в умовах євроінтеграції є: створення якісно нової податкової служби, яка дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій та збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів

ЛІТЕРАТУРА 1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. –

1996. – № 30. – Ст.141.2. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон

України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 80. – Ст. 286.

3. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співробітництвами та їх державами-членами, 10.11.1994 р., ратифікована Законом України від 10.11.1994 р., ВВР, 1994 р., № 46.; Протокол до Угоди ратифіковано Законом України від 06.07.2005 р., ВВР. – 2005. – № 34.

4. Указ Президента України від 11.06.98 р. № 615/98 «Про затвердження Стратегії інтеграції України до ЄС» // Урядовий кур’єр. – 1998.

5. Указ Президента України від 14.09.2000 р. №1072/2000 «Про програму інтеграції України до ЄС» // Урядовий кур’єр. – 2000.

6. Постанова Верховної Ради України від 17.01.2002 р. №2999-ІІІ «Про рекомендації за підсумками парламентських

87


слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до ЄС» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 22.

7. Про Державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року, № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37

8. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18.03.04 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 2. – Ст. 12.

9. Литвин О. В. Відповідальність за розголошення закритої інформації / О. В. Литвин // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали V міжнародної міжвузівської науково-практичної конференції, 24 травня 2004 р. – Ірпінь: НАДПСУ, 2004. – С. 509–511.

88


М. С. Лаба, В. С. Толочко (Департамент інформатизації та обліку платників податків ДПС України)

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ПОДАТКОВИХ

НАКЛАДНИХ В ОРГАНАХ ДПС

З метою покращання адміністрування податку на додану вартість, а також запровадження автоматичного відшкодування ПДВ в органах державної податкової служби реалізовано механізм реєстрації податкових накладних платників податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до норм Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних виконується поетапно. Сьогодні, почина-ючи з 1 січня 2012 року, реєстрації підлягають податкові накладні з сумами ПДВ більше 10 тис. грн та податкові накладні на поставки підакцизних або імпортованих товарів незалежно від суми ПДВ.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Наявність у Єдиному реєстрі контрагентів платника ПДВ – продавців із заявленими до податкового кредиту сумами ПДВ дозволяє максимально усунути розбіжності для отримання автоматичного відшкодування ПДВ та інформації щодо правильності, достовірності, своєчасності виписки податкової накладної партнерами по бізнесу-продавцями, а також для упередження непорозумінь і помилок при складанні податкової декларації з ПДВ.

Відсутність факту реєстрації продавцем товарів/послуг податкових накладних у Єдиному реєстрі не дає права покупцю

89

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціна включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в подат-ковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Необхідно зазначити, що запроваджений у органах ДПС механізм реєстрації податкових накладних по своїй масштабності має безпрециндентний характер.

Так, за 2011 рік у Єдиному реєстрі податкових накладних усього було зареєстровано 244,2 тис. податкових накладних, а тільки за один день 31 січня 2012 року цей показник становив 330 тис., що майже на 100 тис. накладних більше ніж за весь 2011 рік.

За лютий місяць цього року через приймальний шлюз ДПС України було отримано понад 4 млн 700 тис. податкових накладних, а з початку року усього у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано понад 9,7 млн податкових накладних.

Кількість платників, які подають звітність через Інтернет, постійно зростає і на сьогодні становить понад 320 тисяч.

Єдиний реєстр податкових накладних інтегровано у схему Інформаційного порталу органів ДПС України, який супроводжується та підтримується в актуальному стані на центральному рівні. Доступ працівників районних інспекцій та регіональних служб до інформації з Єдиного реєстру організовано через веб-інтерфейс.

На сьогодні у рамках розширення електронного сервісу та з урахуванням звернень платників податків, які обрали електронний спосіб звітування ДПС України реалізовано можливість отримання відомостей із Єдиного реєстру як покупцями так і продавцями, про що розміщено інформацію на офіційному веб-сайті ДПС України у рубриці «Платникам податків про Єдиний реєстр податкових накладних».

90


М. С. Лаба, П. С. Чернов(Департамент інформатизації та обліку платників податків ДПС України)

КАРТА ТІНЬОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

На виконання доручення Президента України у Щорічному посланні до Верховної Ради України у податкових органах розпочато широкомасштабну роботу з детінізації економіки: створена система раннього виявлення та припинення діяльності тіньового сектору економіки та руйнування схем мінімізації податків. Ця система дозволяє аналітичним шляхом, без втручання у фінансово-господарську діяльність платників податків, із застосуванням сучасних методів обробки податкової інформації та інформаційних баз даних органів державної податкової служби, виявляти резерви наповнення бюджету, визначати ризики мінімізації розрахунків з бюджетом по платежах, регіонах, платниках податків та шляхи їх подолання, зменшуючи податкове навантаження на сумлінних платників податків.

Розроблені спеціалістами Державної податкової служби України методи аналізу та прогнозування дозволяють не тільки точно оцінити загальні обсяги тіньової економіки, а й локалізувати її учасників по територіях та видах діяльності.

Складовими Комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки є:

– визначення певних категорій платників, в тому числі підприємств групи ризику («податкові ями», «транзит ери»), «вигодо набувачів», «сплячі СГ», «СГ, що не звітують», «новостворені СГ»;

– за визначеними категоріями платників створення «Карти тіньового сектору економіки», на якій окреслені підприємства-платники ПДВ, що мінімізують податкові зобов’язання.

91


Інформаційно-аналітична система (далі – ІАС) «Карта тіньового сектору економіки України» надає можливість:

1) перегляду інформації в режимі реального часу;2) представлення інформації у картографічному вигляді;3) відображення кількісних та вартісних показників по

кожній з категорій підприємств;4) створення єдиного інформаційного поля для усіх

районних ДПІ, регіональних ДПС та керівництва ДПС України;5) економії робочого часу при формуванні звітних

показників.Функції ІАС «Карта тіньового сектору економіки України»

передбачають перегляд користувачем наступних аналітичних інформацій:

– економічний зріз розподілу платників податків за категоріями уваги;

– кількісні та вартісні показники обсягів тіньового сектору економіки у вигляді карти в розрізі регіонів, державних податкових інспекцій окремого регіону;

– десять державних податкових інспекцій з найбільшими обсягами тіньового сектору економіки по Україні або в окремому регіоні;

– десять суб’єктів господарювання з найбільшими обсягами по Україні або в окремому регіоні або у визначеній державній податковій інспекції.

На поточний час інформаційно-аналітичною системою «Карта тіньового сектору економіки України» користуються понад 1 900 працівників органів ДПС, з них:

– керівники та фахівці на рівні ДПС України – понад 40 користувачів;

– керівники та фахівці органів ДПС регіонального рівня – понад 540 користувачів;

– керівники та фахівці органів ДПС районного рівня – понад 1 380 користувачів.

92


«Карта тіньового сектору економіки України» використовується податківцями для упередження приховування прибутків від оподаткування платниками ПДВ.

Для керівників всіх територіальних підрозділів ДПС України карти є настільними книгами щодо детінізації української економіки та надають можливість визначати ризики мінімізації розрахунків з бюджетом, оцінювати певні процеси та приймати відповідні управлінські рішення для адекватного податкового супроводження бізнесу на своїх територіях.

93


С. Л. Лондар, д.е.н.(ДННУ «Академія фінансового управління»Міністерства фінансів України)

СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ПОДАТКУ

НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ Відповідно до вимог статті 21 нової редакції Бюджетного

кодексу1 України, прийнятої в 2010 році, Міністерство фінансів України разом з проектом закону про Державний бюджет повинно розробити прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди і подати його до Верховної Ради. У місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет на наступний рік цей прогноз уточнюється і схвалюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений середньостроковий прогноз вперше розробляється для 2013-2014 років трьохрічного періоду 2012-2013 років. У прогнозі враховуються положення державних цільових програм, Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»2, Податкового кодексу України3, найкращий досвід розвинутих європейських країн у сфері середньострокового бюджетного прогнозування і планування. Метою зазначеного прогнозу є вдосконалення механізму управління бюджетним процесом як складової частини системи управління державними фінансами, встановлення взаємозв’язку між стратегічними цілями розвитку держави та можливостями бюджету у

1

Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 08.07.2010, з 01.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-172 Програма економічних реформ на 2010 – 2014 рік “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: –: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf3 Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

94

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17


середньостроковій перспективі, забезпечення прозорості, передбачуваності та послідовності бюджетної політики.

У середньостроковому бюджетному плануванні і прогнозуванні одним із найбільш відповідальних складових є середньострокове прогнозування доходів бюджету. На сьогодні в Україні методики середньострокового прогнозування доходів бюджету знаходяться на стадії формування. В даній роботі розглядаються можливості середньострокового прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств на основі методів, які використовуються в міжнародній практиці та багатофакторної економетричної моделі, що створена на базі основних показників економічного та соціального розвитку України.

Моделювання та прогнозування надходжень з податку на прибуток українських підприємств, розглядалось у роботах В. П. Вишневського4, С. Л. Лондара5, О. В. Зварич6. Проте прогнозування зазначених надходжень на середньостроковий період має свої особливості і потребує подальшого вивчення.

У Міністерстві фінансів України в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку Проекту модернізації державних фінансів, затвердженого Законом України від 24.09.2008 № 591-VI «Про ратифікацію Угоди про позику між Україною та міжнародним банком реконструкції та розвитку»7 було розроблено ряд методик для прогнозування показників надходжень до бюджету, в тому числі, надходжень

4 Вишневський В. П. Оподаткування підприємств і моделювання економічної динаміки: Монографія / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2006. – 320 с.5 Лондар С.Л. Моделювання надходжень із податку на прибуток підприємств в умовах українського економічного середовища / С. Л. Лондар // Фінанси України. – 2010. – № 12. – С. 12–206 Зварич О.В. Середньострокове прогнозування доходів бюджету та їх зв'язок з макроекономічними показниками / О.В. Зварич // Фінанси України. – 2011. – № 8. – С. 59–757 Закон України від 24.09.2008 № 591-VI Про ратифікацію Угоди про позику (Проект модернізації державних фінансів) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/591-17

95

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/591-17

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціППП. Ці методики затверджено наказом міністра фінансів України від 24 грудня 2010 року № 1646. Методики використовуються для прогнозування показників дохідної частини в короткостроковому (квартальному) та річному періоді, але окремі складові цих методик можуть бути основою для створення методик середньострокового прогнозування. Щодо прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств, то для розрахунку обсягу прогнозних надходжень загалом використовується близько двох десятків показників. Зрозуміло, що для середньострокового прогнозування надходжень податку на прибуток прямо використати зазначену методику неможливо, оскільки для розрахунку необхідно мати всі перелічені показники на трьохрічний період. У міжнародній практиці для подібного прогнозування використовується значно менша кількість показників, які, як правило, офіційно надаються урядовими установами на середньострокову перспективу, широко використовується також сценарний підхід8.

Розглянемо можливі підходи до середньострокового прогнозування надходжень з податку на прибуток українських підприємств базуючись на допущенні, за аналогією з міжнародною практикою, що основою інформаційного забезпечення є прогноз макроекономічних показників, представлених в урядовому прогнозі економічного та соціального розвитку України на 2013 та 2014 роки (Постанова КМУ від 28.11.2011 р. № 1216). В зазначеній постанові надано середньостроковий прогноз: валового внутрішнього продукту; індекса споживчих цін; індекса цін виробників промислової продукції; прибутку прибуткових підприємств; фонду оплати праці найманих працівників; середньомісячної заробітної плати; кількості зайнятих економічною діяльністю у віці 15–70 років; рівня безробіття; продуктивності праці; сальдо торговельного балансу; експорту товарів і послуг; імпорту товарів і послуг.

Серед найбільш поширених у міжнародній практиці ме-тодів, які широко використовуються для середньострокового

8 Republique Francaise Minestere de L’Economie des Finances et de L’Industrie [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.economie.gouv.fr/

96


прогнозування доходів бюджету9 і можуть бути застосованими для прогнозування надходжень з податку на прибуток підприємств, є так званий метод ефективної ставки. Як базу з розрахунку такої ставки для податку на прибуток застосовують або найбільш загальні економічні показники (наприклад, ВВП) або більш специфічні (наприклад, загальний обсяг доходу (прибутку) до оподаткування). Прогнозний показник обсягу податку на прибуток в цьому разі можна розраховувати за формулою:

ефектtt SБАЗАППП *= , (1)де tППП – податок на прибуток підприємств у майбутній прогнозований період; tБАЗА – база оподаткування у майбутній прогнозований період; ефектS – ефективна ставка. Остання визначається через відомі показники у попередній період:

100*1-t

1-t

БАЗАПППSефект =

, (2)де −1-tППП обсяг податку на прибуток підприємств за попередній період; −1-tБАЗА база за попередній період.

Ефективна ставка, яка є відношенням сумарних надходжень з податку до величини бази оподаткування, на відміну від ставки, обумовленої податковим законодавством, відображає не величину податкових відрахувань щодо обсягу ідеальної (потенційної) бази, а величину податкових надходжень щодо реальної податкової бази. Остання є «усередненою» та більш вузькою за потенційну внаслідок наявності у практиці оподаткування податкових пільг, декількох (відмінних від стандартної) податкових ставок, податкової недоїмки, ухилянь від сплати податку тощо.

Результати прогнозування надходжень від ППП за методом ефективної ставки з використанням ВВП як податкової бази представлено у таблиці 1. При розрахунку прогнозних показників податку на прибуток підприємств на 2012–2014 роки використовувався песимістичний прогноз обсягу ВВП,

9 Government Offices of Sweden Ministry of Finance [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.sweden.gov.se/sb/d/2062?setEnableCookies=true

97

http://www.sweden.gov.se/sb/d/2062?setEnableCookies=true

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціприведений у Постанові КМУ 28.11.2011 р. №121610. Ефективна ставка розрахована як середня ефективна ставка за три попередні роки, оскільки в цьому разі відхилення фактичних і розрахункових («прогнозних» для минулих періодів) значень надходжень з досліджуваного податку було найменшим.

Таблиця 1Прогнозування надходжень з податку на прибуток

підприємств за методом ефективної ставки із застосуванням обсягу ВВП як бази оподаткування

Рік ВВП,млрд грн

ППП-прогнозне млрд грн

ППП фактичне, млрд грн

Абсотне відхилення,

млрд грн

Ефективна ставка

1998 102,6 5,7 1999 130,4 6,4 2000 170,1 8,9 7,7 0,05002001 204,2 10,2 8,3 0,04502002 225,8 10,1 9,4 0,04252003 267,3 11,4 13,2 0,04392004 345,1 15,1 16,2 0,04602005 441,5 20,3 23,5 0,04982006 544,2 27,1 26,2 0,04942007 720,7 35,6 34,4 1,2 0,04972008 948,1 47,1 47,9 0,8 0,04882009 913,3 44,6 33,0 11,6 0,04482010 1094,6 49,0 40,4 8,6 0,04122011 1314,0 54,1 54,7* 0,6 0,03822012 1500,0 57,3±4,6 53,5** 0,03822013 1687,8 64,5±4,6 55,1** 0,03822014 1854,1 70,8±4,6 56,5** 0,0382

Джерело. Складено на основі власних розрахунків автора.*Дані 2011 р. – уточнена інформація Державної казначейської служби України11;**Дані 2012 р. – інформація з Пояснювальної записки до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012рік»12;

10 Постанова КМУ «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 і 2014 роки» від 28.11.2011 р.№1216 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=907-2011-%EF11 Офіційний сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/159400

98

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=907-2011-%EF

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=907-2011-%EF


**2013–2014 рр. – прогнозні показники МФУ13 Точність, з якою представляються прогнозні величини для

2013–2014 років, складає 4,6 млрд грн. Вона визначена на основі врахування відхилень прогнозних та фактичних значень ППП за останні п’ять років включно з 2011 роком. Відхилення в більш ранні роки, з огляду на інфляційний вплив, при розрахунку величини середнього відхилення не застосовувались.

Перевагою використання методу ефективної ставки є можливість застосування різних баз для підвищення точності розрахунку прогнозного показника. У рамках нашого досліджен-ня надходжень податку на прибуток підприємств одним з найбільш відповідних економічних показників як бази є прибуток (фінансовий результат) прибуткових підприємств. За аналізові-ний період, мали також місце зміни ставки оподаткування, що зумовлювали прямий вплив на обсяг надходжень від ППП. Очевидно, що адекватною базою для розрахунку ефективної ставки буде ряд, розрахований як добуток k×FR = (Став-ка)*(Фінансовий результат), в якому показник Ставка – це став-ка оподаткування податком на прибуток підприємств, Фінан-совий результат – фінансовий результат прибуткових підприємств.

Застосуємо даний показник для прогнозування методом ефективної ставки (табл. 2).

Точність, з якою представляються прогнозні величини для 2013-2014 років, складає 4,6 млрд.грн. Отримані значення для 2012, 2013, 2014 років складають 53,7±4,6, 55,1±4,6, 51,9±4,6 млрд.грн відповідно, і є близькими до значень прогнозних показників Міністерства фінансів України.

12 Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" Інформація про соціально-економічне становище країни та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2012 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GF6Y000A.html13 Проект Постанови КМУ «Прогноз Державного бюджету України на 2013 та 2014 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish

99

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_09_15/JF6Y000I.html

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_09_15/JF6Y000I.html


Таблиця 2Прогнозування надходжень ППП за методом ефективної

ставки із застосуванням k×FR як податкової бази

k×FR,

млрд грн

ППП-прогнозне млрд грн

ППП факт*,

млрд грн

Абсотне відхилення,

млрд грнЕфективна

ставка1998 6,0 5,7 1999 8,1 6,4 2000 10,8 8,8 7,7 0,81772001 11,5 8,5 8,3 0,74162002 10,9 8,3 9,4 0,76572003 13,2 11,4 13,2 0,86142004 18,4 16,8 16,2 0,91432005 22,3 21,8 23,5 0,97812006 27,7 26,6 26,2 0,96002007 45,7 41,9 34,4 7,5 0,91752008 48,4 43,4 47,9 4,5 0,89612009 36,0 31,9 33 1,1 0,88642010 52,7 47,0 40,4 6,6 0,89102011 58,9 51,3 54,7* 3,4 0,87072012 61,7 53,7±4,6 53,5** 0,87072013 63,2 55,1±4,6 55,1** 0,87072014 59,6 51,9±4,6 56,5** 0,8707

Джерело.Складено на основі власних розрахунків автора.*Дані 2011 р. – уточнена інформація Державної казначейської

служби України;**Дані 2012 р. – інформація з Пояснювальної записки до ЗУ «Про

Державний бюджет України на 2012рік» ;**2013–2014 рр. – прогнозні показники МФУ

100


Таким чином, підхід до середньострокового прогнозування з використанням методу ефективної ставки, за умови правильного вибору бази, може вважатися допустимим.

Розглянемо можливість підвищення точності прогнозування за рахунок використання для прогнозування економетричних моделей, в яких факторні змінні вибираються з спектру показників, перелічених у Постанові КМУ від 28.11.2011 р. № 1216 «Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р.№907 «Аналіз кореляційного взаємозв’язку обсягу надходжень з податку на прибуток підприємств до Зведеного бюджету України із макроекономічни-ми показниками, врахованими в зазначеній Постанові, показує, що суттєвий взаємозв’язок надходжень з податку на прибуток підприємств до Зведеного бюджету України існує з такими факторами, як валовий внутрішній продукт, прибуток прибуткових підприємств, експорт товарів і послуг.

У роботі використовувалась специфікація моделі вигляду:332211 XaXaXaY ⋅+⋅+⋅= , (3)

де Y – надходження з податку на прибуток підприємств, як частка ВВП, a1, a2, a3 – відповідні коефіцієнти при факторних змінних Х1

(добуток фінансового результату (прибутку прибуткових підприємств) та законодавчо встановленої ставки оподаткування як частка ВВП), Х2 (експорт товарів і послуг як частка ВВП), Х3

(фіктивна змінна, пов’язана із зміною податкового законодавства). Моделювання проводилось з допомогою прикладних програм Eviews 7.0 та Exel 2007.

Фіктивна змінна Х3 може приймати значення 0, 1, -1 залежно від того, який ефект щодо податкових надходжень закладається при зміні податкового законодавства. Для прикладу в табл. 3 приведено розрахунок ефекту впливу на обсяг надходжень з податку на прибуток у 2011 році законодавчих змін, зафіксованих у Податковому кодексі України (крім ефекту зміни ставки оподаткування, що враховується змінною Х1). Як видно, цей ефект позитивний, тому фіктивній змінній приписувалось у 2011

101

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціроці величина «+1». Якщо у якісь періоди змін не було, фіктивній змінній присвоювалась величина «0».

Таблиця 3Розрахунок зміни надходжень ППП до Зведеного бюджету

у 2011 році внаслідок впровадження положень Податкового кодексу (крім зміни ставки оподаткування), млрд грн +

5

РОЗДІЛ Ресурс Сальдо+ -

Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств 1. За рахунок наближення податкового та бухгалтерського обліку 7,48

2. Заборона віднесення на витрати платника податку на прибуток витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – платників єдиного податку

0,17

3. Додаткові надходження за рахунок скасування окремих місцевих податків, що включалися до витрат платника 0,17

4. Заборона щодо врахування витрат на маркетингові, консалтингові та інжинірингові послуги, придбані у нерезидента у складі витрат платника податку

0,61

5. Запровадження 0 % ставки з податку на прибуток підприємств для підприємств з оборотом до 3 млн грн

0,53

6. Запровадження 0 % ставки податку на прибуток для підприємств літако- та суднобудування, готелів 0,13

7. Запровадження 0% ставки по податку на прибуток підприємств для підприємств легкої промисловості8. Звільнення від оподаткування прибутку підприємств енергетичної галузі9. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зерна, крім першої поставки (збільшення валових витрат у зернотрейдерів під час придбання зерна у с/г виробника)

1,36

10. Врахування у складі витрат сум ремонтів та поліпшення основних засобів 2,22

11. Зміни фінансового ресурсу від впровадження касового методу для визначення податку на прибуток підприємств житлово – комунального господарства

0,13

12. Недонадходження бюджету внаслідок звільнення машинобудування агропромислового комплексу від сплати податку на прибуток

0,03

Всього: +8,43 -4,40 +4,03

102


Перелік законодавчих актів, які враховують інші зміни щодо податку на прибуток підприємств, ніж зміни ставки оподаткуван-ня, а також значення фіктивної змінної, що використовувались при моделюванні, приведено у таблиці 4.

Таблиця 4Законодавча база, що використовувалась

для визначення значення фіктивної змінної Х3

Рік Значення змінної

Реквізити Законів України

1998 1 20.11.1998 - №269-141999 02000 -1 02.03.2000 – №1523-3

2001 -124.04.2001 – № 2323-1411.05.2001 – № 2355-1420.09.2001 – № 2712-14

2002 1 12.02.2002 – № 2975-14 (набрання чинності з 01.01.2002 до 1.01.2003)

2003 1 01.01.2003 – № 349-15 10.06.2003 – № 856-15

2004 02005 1 01.01.2005 – № 1957-152006 -1 01.01.2006 – № 2229-152007 02008 1 04.06.2008 – № 309-17

2009 1

01.01.2009 – № 694-17 11.06.2009 – № 1254-1701.07.2009 – № 1474-1715.10.2009 – № 1608-17

2010 0

2011 1 Податковий кодекс, набрання чинності з 01.01.2011 р.(розділ ІІІ набрав чинність з 01.04.2011)

2012 02013 0

2014 1 Передбачається внесення змін щодо розширення бази оподаткування

На основі сформованого масиву даних, здійснювався кореляційно-регресійний аналіз із застосуванням методики уточнення (табл. 5) з використанням адаптивного коригування методом найменших квадратів. За допомогою останнього модель

103

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцікоригувалась на максимальну відповідність найбільш актуальним даним, якими вважались очікувані дані 2011 року. Розрахунок проводився з використанням засобів Exel 2007. У функції «пошук рішення» ставились умови: сума квадратів відхилень модельних значень від статистичних має бути мінімальною, крім цього, модельна розрахункова величина податкових надходжень і така сама статистична величина для 2011 року мають збігатися.

При моделюванні здійснювались всі стандартні процедури щодо визначення адекватності моделей, проведення тестів на мультиколінеарність, гетероскедастичність, автокореляцію.

Отримані величини шуканих коефіцієнтів а1, а2, а3 при значенні коефіцієнта детермінації 0,992 приведено в таблиці 6.

Таблиця 5Коефіцієнти економетричної моделі (3)

до і після процедури уточнення

Факторна змінна Коефіцієнт Уточнений коефіцієнтХ1 0,78816 0,81003Х2 0,00522 0,00247Х3 0,00499 0,00402

Джерело. Складено на основі розрахунків автора.

У табл. 6 та на рис. 1 приведено результати прогнозування надходжень з податку на прибуток підприємств у 2013–2014 роках на основі побудованої багатофакторної економетричної моделі за умови реалізації песимістичного та оптимістичного сценаріїв.

104


Таблиця 6Фактичні і розрахункові модельні показники

та прогноз надходжень ППП на 2012–2014 роки на основі багатофакторної економетричної моделі

Рік

Розрахункові модельні значення

надходжень, млрд. грн

Фактичні надходження надходжень,

млрд.грн

kхFR, млрд. грн, (Х1)

Експорт, млрд.

грн, (Х2)

Фіктивна змінна,

(Х3)

Абсо-лютне відхи-лення, млрд. грн

1998 5,3 5,7 6,0 17,6 11999 6,8 6,4 8,1 17,1 02000 8,4 7,7 10,8 19,5 -12001 8,7 8,3 11,5 21,1 -12002 10,0 9,4 10,9 23,4 12003 12,1 13,2 13,2 29,0 12004 15,5 16,2 18,4 41,3 02005 20,4 23,5 22,3 44,4 12006 20,8 26,2 27,7 50,2 -12007 37,9 34,4 45,7 64,0 0 3,52008 44,2 47,9 48,4 85,6 1 3,72009 33,9 33,0 36,0 54,3 1 0,82010 44,1 40,4 52,7 69,3 0 3,72011 54,7 54,7 58,9 88,7 1 0,0

песим оптим песим оптим песим оптимпесим оптим2012 51,8±2,3 53,1±2,3 53,5* 61,7 63,1 92,6 98,0 02013 53,3±2,3 55,7±2,3 55,1** 57,4** 63,2 65,9 100,0 110,5 02014 58,0±2,3 63,6±2,3 56,5** 62,4** 59,6 65,3 107,0 123,7 1

Джерело. Складено на основі власних розрахунків автора. * Пояснювальна записка до ЗУ «Про Державний бюджет України

на 2012 рік» ;** Прогнозні показники МФУ. Проект Постанови КМУ «Прогноз

Державного бюджету України на 2013 та 2014 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish

105


0

10

20

30

40

50

60

70

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Рік

млр

д. г

рн.

Фактичні надходження ППП Розрахункові модельні значення ППППесимістичний модельний прогноз Оптимістичний прогноз МФУ

Песимістичний прогноз МФУ Оптимістичний модельний прогноз

Рис. 1. Оптимістичний та песимістичний прогноз надходжень ППП до Зведеного бюджету України в 2012–2014 роках

Таким чином, у результаті проведеного дослідження показано, що найбільш придатним для середньострокового прогнозування надходжень з податку на прибуток підприємств є метод з використанням економетричної моделі, в якій використовуються для формування факторних змінних окремі такі показники, як прибуток прибуткових підприємств, експорт товарів і послуг, приведені в урядовому прогнозі економічного та соціального розвитку України на 2013 та 2014 роки (Постанова КМУ від 28.11.2011 р.№1216), а також вплив змін податкового законодавства. Необхідно зазначити, що при відхилення зовнішніх і внутрішніх умов, врахованих у песимістичному і оптимістичному сценаріях розвитку національної економіки України, будуть змінюватись і показники на основі яких здійснювалось моделювання. Тому для вчасного коригування прогнозованих величин, необхідно здійснювати відповідний моніторинг.

106


С. А. Лубковський (Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У СФЕРІ

ПРИБУТКОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Забезпечення швидкого і ефективного відновлення економіки України, яка зіткнулася з необхідністю мінімізації наслідків поширення фінансово-економічної кризи, що охопила її в другій половині 2008 року, та досягнення нею докризового рівня, а також створення передумов для подальшого її зростання, соціально-економічного розвитку, підвищення добробуту держави і громадян, на сьогодні є одними із ключових завдань українського суспільства. Задля цього доцільним, на наш погляд, вважається аналіз виявлених проблем та, на його основі, розробка відповідних заходів державної політики щодо їх розв’язання. Так, одним з них (а, можливо, і ключовим), який заслуговує на особливу увагу, є реалізація структурних перебудов в економіці й сфері надання суспільних благ і послуг, зокрема в соціальній сфері. Тому перед державою постає необхідність розробки та проведення реформ з метою створення сприятливого середовища для відновлення й реструктуризації економічного потенціалу держави, людського капіталу, інвестиційної привабливості, а також інформаційного поля та доступності інформації, в тому числі, забезпечення дотримання критерію прозорості. Об’єктивна необхідність такого інформаційного середовища зумовлюється відкритістю та інтеграцією національних економік, міжнародними зв’язками, тобто, іншими словами, процесами глобалізації, в яких наявність чи відсутність достовірної та прозорої інформації для прийняття різного роду управлінських рішень стає повноцінним за важливістю фактором як виробництва, так і якісних транзитивів у соціально-економічних відносинах.

107


Таким чином, постає питання створення умов для володіння, використання та поширення лише надійної інформації, оскільки занадто велика її кількість, з урахуванням її різноманіття, так само є негативним явищем, як і повна її відсутність або недостовірність. Але реалії економічних відносин ілюструють, що суб’єкти економічних відносин діють, як відзначає Дж. Е. Стігліц, в умовах асиметричної інформації, при чому така розбалансованість характерна для фінансів як макрорівня, так і мікрорівня, а також для процесу їхньої взаємодії.

Згідно даної парадигми ринкова економіка функціонує в умовах асиметричної інформації; це означає, що вона складна й багатогранна, а доступність до неї різна у різних економічних суб’єктів, тобто останні з об’єктивних причин матимуть різний теоретичний максимум прибутку. Крім того, ідея ринкового механізму, як і він сам, не забезпечує загального рівноважного стану в економіці, оскільки кожна галузь формує свою специфічну рівновагу. І «в умовах асиметричної інформації підвищується регулююча роль держави» [1, с. 169].

Одним із найбільш необхідних для суспільства і, в той же час, дискусійних видів взаємодії фінансів макрорівня і мікрорівня є взаємовідносини, що виникають між державою, зокрема податковими органами, та юридичними і фізичними особами в процесі оподаткування їх прибутків, доходів та результатів господарської діяльності. Для ефективного виконання податковою системою та податком, як фінансовою категорією, своїх функцій – фіскальної та регулюючої – важливим, на наш погляд, залишається питання стабільності інформаційного середовища та створення передумов для забезпечення рівного доступу до нього.

Інформацію, що пов’язана зі сферою оподаткування, як частини суспільних відносин, можна розглядати у контексті різних аспектів для різних суб’єктів процесу адміністрування податкових платежів до Державного та місцевих бюджетів. Але безспірною складовою даного інформаційного поля є законодавство, що регулює процеси в сфері оподаткування, зокрема прибуткового. Основними критеріями, за якими можна

108


охарактеризувати ступінь асиметричності податкового законодавства, на наш погляд, є наявність чи відсутність його уніфікації та кодифікації, а також кількість підзаконних актів, що покликані роз’яснювати чи розкривати особливості застосування окремих норм.

Наприклад, у період до проведення податкової реформи, практика прийняття і застосування підзаконних податкових актів, наряду з іншими причинами, була викликана відсутністю в українському нормотворенні практики експертної оцінки законодавчих актів, моделювання їх в умовах практичного застосування, апробації на окремих підприємствах чи регіонах, що суттєво спростили би процедури податкового адміністрування та значно здешевили б їх [2, с. 239].

Так, за даними інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон», наприклад, застосування норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» регламентувало 299 постанов Уряду, інструкцій, положень, порядків, податкових роз’яснень, листів та інших документів міністерств та відомств, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» – 1275, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» – 708.

Щодо діючого на сьогодні Податкового кодексу [3], то у процесі його прийняття вищезгадані уніфікація та кодифікація відбулися, що допомогло вирішити досить чимало питань, які стосувалися податкового адміністрування і податкового менеджменту, зокрема в сфері прибуткового оподаткування, що були спричинені суперечностями податкових норм, зафіксованих у відповідних законодавчих актах. В частині підготовки підзаконних нормативно-правових актів, Кодексом передбачено необхідність затвердження всього 192 таких документів, що майже в 10 разів менше, ніж їх було прийнято за період чинності законів, зазначених вище. Крім того, в ньому передбачені також можливість платника податків, наприклад, податку на прибуток підприємств чи податку на доходи фізичних осіб, отримати з

109

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціпроблемного питання індивідуальну податкову консультацію; також на електронній сторінці Державної податкової служби України [4] запропонована до їх уваги «Єдина база податкових знань» та послуга «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Остання допоможе особі, що розпочинає господарські відносини з контрагентом, оцінити податкові ризики діяльності з ним на основі наступної інформації: чи є такий партнер платником податку на додану вартість, чи є він банкрутом, чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, чи є інструментом для мінімізації податків («податкова яма») та інше.

Таким чином, це все безпосередньо створює передумови для розвитку і розширення інформаційного поля, а також сприяє підвищенню доступності, стабільності та достовірності останнього для учасників податкових відносин, що є однією з необхідностей в рамках забезпечення формування податкової культури, повноти надходжень податкових платежів до бюджетів, що, в свою чергу, створить фінансові можливості для надання якісних суспільних благ та послуг і, як результат, узгодження інтересів платників податків та суспільства в цілому.

ЛІТЕРАТУРА1. Теорія фінансів [Текст]: підручник / С. В. Бойко,

Л. П. Гацька, В. В. Гошовська [та ін.] ; під заг. ред. В. М. Федо-сова, С. І. Юрія. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 574 с.

2. Податкова система [Текст] : навч. посібник / [І. О. Лютий, Л. М. Демиденко, М. В. Романюк та ін.] ; за ред. І. О. Лютого ; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 445 с.

3. Податковий кодекс України: Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI: [Електор. ресурс]. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.

4. Офіційний веб-сайт Державної податкової служби України: [Електор. ресурс]. – http://www.sta.gov.ua/control/uk/index.

110


Т. В. Микитенко, к.е.н, Т. М. Міщенко(Національний університет


УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ПОДАТКОВИХ ОРГАНАХ

Реалізація стратегічного курсу України на побудову соціально орієнтованої економіки європейського типу і забезпечення її сталого розвитку потребує суттєвого підвищення ефективності та конкурентоспроможності податкової політики. Дієвим інструментом реалізації податкової політики держави є податковий контроль, ефективність якого зокрема, забезпечує система управління якістю в податкових органах.

Ефективним засобом якісного реформування податкових органів є запровадження системи управління якістю відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2001, що сприятиме оптимізації процесів планування, розподілу ресурсів, а також визначенню додаткових заходів до об’єктивного оцінювання результатів їх діяльності.

З метою підвищення результативності та ефективності діяльності органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України затверджена Постанова «Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади» від 11 травня 2006 р. № 614. На виконання Постанови ДПСУ активно розпочала роботу щодо реалізації вказаної Програми в центральному апараті та в регіональних органах. Наказом ДПА України від 17.04.07 № 235 «Про запровадження системи управління якістю в органах ДПС України» передбачено, що відповідальність за процеси управління системою якості покладається на структурний підрозділ, який відповідно до положення, уповноважений визначати загальні правила виконання процесу всіма структурними підрозділами та здійснює

111

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціконтроль за їх дотриманням. Планом заходів запровадження та забезпечення функціонування системи управління якістю у Державній податковій службі України передбачено оцінювання результатів запровадження системи управління якістю, що передбачає використання певних критеріїв та визначення показників.

Корисним стане врахування досвіду зарубіжних держав щодо оцінювання якості та ефективності діяльності податкових органів, а саме: досвід Податкового управління США щодо використання системи показників оцінки ефективності та якості діяльності як за окремими напрямами роботи, так і в цілому. Така оцінка діяльності здійснюється за напрямами: обслуговування платників податків; примусові заходи; модернізація податкової служби; додаткові показники.

Оцінка ефективності та якості діяльності податкових органів передбачає використання показників, які входять до різних рівнів оцінки. Перший рівень оцінки передбачає використання стратегічних показників, які вимірюють загальну ефективність роботи, ступінь досягнення поставлених цілей та реалізації місії. Другий рівень – операційні показники вимірюють ефективність виконання окремих видів робіт. Показники третього рівня ґрунтуються на внутрішніх стандартах роботи податкових органів та ключових показниках за окремими напрямами.

Стратегічні показники ефективності та якості діяльності податкових органів охоплюють такі види показників: результати діяльності; задоволення потреб користувачів та задоволення потреб співробітників Податкового управління та регіональних офісів. Система стратегічних показників результатів діяльності дають можливість оцінити досягнення стратегічної мети – виконання достатнього обсягу роботи, своєчасне і ефективне забезпечення відчутного результату для всіх користувачів. До вказаної системи включені показники: відсоток декларацій, наданих в електронному форматі, відсоток добровільно і вчасно сплачених податків, коефіцієнт зростання заходів мотивуючого до сплати податків характеру тощо.

112


Оцінка ступеня задоволення потреб користувачів передбачає визначення стратегічного показника – індексу задоволеності платників податків, який вказує на досягнення стратегічної мети – надання якісних, своєчасних і професійних послуг внутрішнім та зовнішнім користувачам в доброзичливій та шанобливій атмосфері. Для оцінки ступеня задоволення потреб працівників податкових органів передбачений показник – індекс задоволеності співробітників Податкового управління і регіональних офісів, який характеризує створення сприятливого середовища для роботи шляхом забезпечення ефективного керівництва, адекватного тренування і відповідних допоміжних послуг.

Кожен напрям та рівень оцінки ефективності та якості діяльності податкових органів передбачає використання показників, які б характеризували: отримані результати; продуктивність та ефективність діяльності.

Показники отримуваних результатів описують очікувані результати від виконання тієї чи іншої програми або діяльності. Вони характеризують події або умови, що є зовнішніми по відношенню до самої програми або діяльності, і це дуже важливо для потенційних бенефіціарів та/або суспільства.

Показники продуктивності діяльності характеризують ступінь інтенсивності діяльності протягом певного періоду часу, включаючи критерії виміру самої продуктивності (наприклад, своєчасності здійснення).

Показники ефективності характеризують рівень вправності у виконанні певних дій, впровадженні програм і отриманні результатів, в тому числі усунення даремної витрати ресурсів, зусиль, часу і коштів. Ефективність є результатом співставлення отриманих результатів і витрачених на їх досягнення ресурсів. Але найбільш суттєві для управління якістю, з точки зору уповноважених представників Податкового управління США, є ключові показники, які мають бути доведені до широкого кола зовнішніх користувачів.

113


Оцінка ефективності та якості діяльності податкових органів за напрямом “Примусові заходи” включає система ключових показників:

– якість виїзних перевірок (із застосуванням Національної системи оцінки якості);

– якість камеральних перевірок (із застосуванням Національної системи оцінки якості);

– відсоток перевірених декларацій середніх і великих корпорацій;

– кількість податкових повідомлень по прострочених або несплачених боргах на долар витрат на утримання відділів, які виконують цю роботу;

– сума податків по прийнятих деклараціях від малого, середнього і великого бізнесу, донарахувань відділів податкового аудиту фізичних і юридичних осіб в розрахунку на одного співробітника цих відділів;

– кількість податкових повідомлень по прострочених або несплачених боргах на долар витрат на утримання відділів, які виконують цю роботу;

– динаміка суми заборгованості по податках підприємства;

– кількість завершених податкових розслідувань; – кількість винесених вироків по кримінальних

розслідуваннях; – % розслідувань, що завершилися вироком; – економічна ефективність податкових розслідувань,

тобто витрати на утримання відповідних відділів, судові витрати тощо в розрахунку на один вирок.

Система збалансованих показників оцінки ефективності та якості діяльності податкових органів передбачає використання додаткових показників за відповідними напрямами: податкові пільги і відшкодування (% платників податків (ПП), що звертаються за відшкодуванням податкового кредиту; обробка поданих декларацій; % декларацій фізичних осіб, поданих в електронній формі; % декларацій юридичних осіб, поданих в

114


електронній формі; тощо), збір податків (ефективність мобілізації податкових платежів, повнота мобілізації податків, % своєчасно і добровільно сплачених податкових платежів від їх загальної суми); обслуговування ПП (кількість звернень ПП на одного співробітника; рівень задоволення ПП телефонними консультаціями та письмовими консультаціями).

Інтегрований показник якості обслуговування (визначається на підставі аналізу вибірки випадків згідно з критеріями своєчасності, коректності і етичних норм).

Отже, у процесі інтеграції України до ЄС нагальною є потреба реформування системи податкових органів, ефективним засобом для цього є запровадження системи управління якістю в них. Однією із умов побудови та впровадження системи управління якістю є визначення й розробка системи показників внутрішнього оцінювання ефективності, результативності та якості діяльності.

ЛІТЕРАТУРА1. Про затвердження Програми запровадження системи

управління якістю в органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 614 // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Про запровадження системи управління якістю в органах ДПС України: Наказ ДПА України від 17.04.07 № 235 // http://sta.gov.ua.

3. http://www.irs.gov/pub/newsroom/long_term_measures.pdf 4. http://www.irs.gov/pub/irstl/2008_measures__data_dictionary_0

2042008.pdf 5. Системи управління якістю вимоги ДСТУ ISO 9001-2001, Держстандарт України. – К.: 2001.

115

http://www.irs.gov/pub/irstl/2008_measures__data_dictionary_02042008.pdf

http://www.irs.gov/pub/irstl/2008_measures__data_dictionary_02042008.pdf

http://www.irs.gov/pub/newsroom/long_term_measures.pdf

http://sta.gov.ua/

http://zakon.rada.gov.ua/


С. Л. Пелих(ДПС України)

ПРОЦЕДУРИ ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКІВ ПРОЦЕСІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ДПС УКРАЇНИ

Ризик породжується об’єктивно існуючими невизначеністю, конфліктністю, нестачею інформації на момент оцінювання, прийняття управлінських рішень, неоднозначністю прогнозів, змінами як в навколишньому середовищі, так і в самій системі, еволюційно-трансформаційними процесами, нестачею часу для наукового обґрунтування значень економічних і фінансових показників та підтримки прийняття відповідних рішень.

На практиці існує безліч визначень ризику.Податковий ризик – це економічна категорія, що від об-

ражає особливості сприйняття суб’єктами економічних відносин об’єктивно існуючих невизначеності, конфліктності та загроз, притаманних процесам оподаткування і адміністрування подат-ків, що призводять до невикористаних можливостей і фінансових збитків як для держави так і для платника податків [1].

Ризик – це можливість виникнення певної події, настання якої призводить до фінансових чи іншого виду втрат членів та/або учасників платіжної системи.

Виходячи з узагальненого визначення під поняттям „ризик” розуміється ступінь потенційної можливості для суб’єкта понести фінансові або інші втрати внаслідок негативних відхилень від очікуваних результатів, що ґрунтуються на чинних нормах права та враховуються суб’єктом при прийнятті рішень.

Що стосується терміну «податковий ризик», то в ДПС України за основу взято наступне визначення: «Під податковим ризиком слід розуміти теоретичну ймовірність того, що внаслідок певних дій платника податку певні платежу до бюджету можуть надійти не в повному обсязі або несвоєчасно». Також у методичних рекомендаціях ДПА існує наступне визначення:

116


«Податковий ризик – це вірогідна можливість порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету».

Для виявлення ризикових суб’єктів господарювання на практиці використовуються індикатори ризиків – певні критерії (ознаки), що вказують на наявність або можливість негативного перебігу подій.

Групування індикаторів проводиться відповідно до визначених груп ризиків:

– індикатори випадкових ризиків; – індикатори оптимізації оподаткування;– індикатори ухилення від оподаткування.Індикатори ризиків визначаються структурними підрозділа-

ми органів ДПС в процесі адміністрування податків та постійно актуалізуються. Порядок формування переліків (шаблонів) індикаторів ризиків, їх затвердження та використання визначаєть-ся Державною податковою службою України.

Вага індикаторів, як правило, визначається, з урахуванням ступеню ризику, щодо якого визначено ці індикатори. Порядок розрахунку ваги індикаторів визначається Державною податковою службою України.

Для визначення ризиків в ДПС України пропонуються для використання такі методи:

– метод історичного аналізу, що полягає у визначенні схожості ситуації, схеми або документу, по яких визначається ризик, з тими, що спостерігалися, використовувалися або готувалися раніше;

– метод аналогій, який базується на використанні досвіду та напрацювань, набутих іншими державними органами України або податковими органами інших країн в аналогічних (схожих) ситуаціях;

– аналітичний метод, який передбачає використання таких технологій, як моделювання, аналіз за схемою «причина-наслі-док» та інші;

117


– метод «зворотного аналізу», який полягає у вивченні виявлених на практиці фактів невідповідності податкових стягнень їх прогнозованим розмірам і встановленні причин та зовнішніх ознак цих відхилень, які у подальшому буде можливо використовувати для виявлення ризиків на ранніх стадіях адміністрування;

– індивідуальне опитування, тобто проведення опитувань, у тому числі анонімних, учасників або потенційних учасників процесу, щодо якого визначаються ризики.

Що стосується останніх наукових досліджень у даній галузі, податкові ризики прийнято поділяти на податковий ризик держави та податковий ризик платника податку [1].

Податковий ризик держави – це економічна категорія, яка характеризує невизначеність кінцевого результату діяльності щодо забезпечення надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів, державних цільових фондів, унаслідок можливого впливу (дії) на нього ряду об’єктивних та/або суб’єктивних факторів, неефективного адміністрування податків та порушень податкового законодавства.

Податковий ризик держави є складним ризиком, тобто таким, що включає інші ризики, зокрема ризики, управління якими зі сторони органів ДПС України повністю або частково неможливе. Це – природно-кліматичні ризики (стихійні лиха) та політико-економічні ризики (зміна або реорганізація політичної або економічної систем). До ризиків, управління якими зі сторони органів ДПС України можливе, відносять ризики порушення податкового законодавства, операційні та організаційно-управлінські ризики.

Що таке управління ризиками? Це інструмент прийняття рішень, а саме процедури і дії, які дають можливість виявити, оцінити, прослідкувати та усунути ризики до або під час їх перетворення у проблеми.

Метою є забезпечення можливостей для податкової служби виконання своїх завдань.

118


Ризики, притаманні будь-якій діяльності, існують завжди, але не завжди спрацьовують. Ризик, що реалізувався, перетворюється у проблему.

Ризик порушення податкового законодавства може розглядатися за двома аспектами:

– ризик порушення податкового законодавства платниками податків;

– ризик порушення податкового законодавства державними службовцями.

Ризик порушення податкового законодавства платниками податків характеризується можливістю (ймовірністю) ненавмисного або навмисного порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства, в результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету, виражені в грошовій формі.

Ризик порушення податкового законодавства державними службовцями характеризується можливістю (ймовірністю) зловживань та корупційних дій з боку працівників державних відомств, в результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету, виражені в грошовій формі.

Ризик порушення податкового законодавства платниками податків, державними службовцями інших відомств, природно – кліматичні та соціально-політичні ризики відносяться до зовнішніх ризиків адміністрування податків. До внутрішніх ризиків відносяться операційні та організаційно-управлінські ризики.

Операційні ризики адміністрування податків характеризуються невизначеністю кінцевого результату здійснення операційних процесів, завданням яких є забезпечення надходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів, унаслідок можливого впливу (дії) на них об’єктивних та/або суб’єктивних факторів, неефективного управління та порушень податкового законодавства.

Організаційно-управлінські ризики адміністрування податків характеризуються можливістю (ймовірністю) впровадження неефективної організаційної структури органів та

119

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціпідрозділів ДПС України, системи прийняття управлінських рішень, планування, ціле покладання, прогнозування, що у свою чергу впливає на невизначеність результатів діяльності операційних процесів адміністрування податків.

Податковий ризик платника податків відноситься до різновиду підприємницьких ризиків. Чинниками його можуть бути: зміна податкової політики, у результаті чого може збільшитися податковий тиск, і відповідно, збільшиться податкове зобов’язання; можливість донарахувань і платежів та штрафів за ненавмисне порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства; помилки та недоліки при плануванні, проектуванні та організації бізнесу.

Ризики держави як суб’єкта у сфері оподаткування можливо умовно розподілити на два типи:

– невиконання бюджету, у випадку реалізації яких обсяги надходжень до бюджетів не досягатимуть прогнозованих розмірів;

– економічної неефективності, у випадку реалізації яких витрати на забезпечення прогнозованих розмірів надходжень до бюджетів по окремих видах податків (зборів) перевищуватимуть економічно доцільні.

У межах зазначених типів визначаються такі групи ризиків та факторів (причин) їх виникнення, а саме випадкові ризики, ризики оптимізації оподаткування, ризики ухилення від оподаткування та процедурні ризики.

До ризиків невиконання бюджету відносяться випадкові ризики, ризики оптимізації оподаткування та ризики ухилення від оподаткування, які можна представити наступним чином.

I група – випадкові ризики, які можуть реалізуватися без свідомого бажання реального або потенційного платника податків уникнути оподаткування, та зумовлюються факторами:

– необізнаності платника;– невмисної помилки платника.

Ризики І групи (випадкові ризики) є ризиками низького ступеню, оскільки не є системними, можуть бути легко

120


нівельовані (виправлені, усунені) та не спричиняють значних втрат бюджету.

II група – ризики оптимізації оподаткування, які зумовлюються усвідомленим намаганням реального або потенційного платника мінімізувати рівень сплати податків, уникаючи прямих порушень норм чинного податкового та іншого законодавства, та зумовлюються факторами:

– недосконалості законодавчого забезпечення процесів адміністрування податків;

– недосконалості нормативного забезпечення процесів адміністрування податків.

III група – ризики ухилення від оподаткування, які визначаються усвідомленим намаганням реального або потенційного платника мінімізувати рівень сплати податків або уникнути оподаткування шляхом порушення чи невиконання вимог чинного податкового та іншого законодавства.

Ризики ІІ групи (ризики оптимізації оподаткування) та ІІІ групи (ризики ухилення від оподаткування) є ризиками високого ступеню, оскільки визначаються усвідомленим намаганням платника уникнути оподаткування, складно піддаються визначенню, кваліфікуванню, документуванню та виправленню (уникненню, усуненню), спричиняють значні втрати державного бюджету.

До ризиків економічної неефективності відносяться процедурні ризики, які зумовлюються чинним (запропонованим) регламентом процедур адміністрування податків та/або вимагають використання при цьому неадекватно великих людських чи матеріальних ресурсів.

Процедурні ризики є ризиками середнього ступеню, оскільки можуть бути виправлені (уникненні, усунені) шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правової бази або визначених процедур.

Для уникнення (усунення) кожного визначеного ризику розробляється та впроваджується конкретизований перелік заходів, що розробляється на підставі стандартного переліку.

121

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціКонкретизований перелік заходів має надавати відповіді на три запитання: хто?, що?, коли?

ЛІТЕРАТУРАВітлінський В. В. Редич О. В. Методологічні основи

управління ризиками у адмініструванні податків. Вісник НУДПСУ; № 3 (46), 2009. с. 107–113.

122


Т. І. Пильник(Національний університет


ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ОБЛІКУ ПЛАТНИКІВ

ПОДАТКІВ У ПОДАТКОВІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ З ПРОЦЕСАМИ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ОБЛІКУ

ПЛАТНИКІВ В ІНШИХ КРАЇНАХ

Одним з основних напрямів Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року є удосконалення процедур реєстрації та обліку платників податків в органах ДПС України та процедур надання послуг з видачі документів, необхідних платникам податків для ведення їх діяльності, спрямоване на створення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та виявлення потенційних платників податків, забезпечення повного, своєчасного надходження податків та зборів, які встановлені законодавством України.

Державна реєстрація юридичних осіб, приватних підприємців – це процес, що має глибокі історичні корені у всьому світі. У всіх цивілізованих країнах здавна склалася і досить успішно функціонує система заходів щодо здійснення реєстрації, є розгалужена мережа реєструючих органів.

Досвід Російської Федерації, а також багатьох інших країн, у тому числі Австралії, Англії, Сінгапуру, Туреччини, США, свідчить про те, що державна реєстрація юридичних та фізичних осіб не повинна мати суто формальний характер, тобто виконувати виключно статистичну та облікову функції. Роль і значення цього інституту набагато ширше і крім цього включає головним чином контроль за створенням, реорганізацією та ліквідацією платника податків, іншими змінами його статусу.

123


Інститут державної реєстрації юридичних осіб і приватних підприємців у законодавстві України за кілька останніх років просунувся вперед, але потребує свого подальшого вдосконалення, в тому числі використовуючи досвід інших, більш розвинутих держав.

Сьогодні в Україні створено податкову систему, яка за своїм складом та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. Закони з питань оподаткування розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також міжнародних економічних організацій.

Як відомо кожна країна має своє бачення щодо реєстрації платників податків. Визначити якусь одну як еталон неможливо, адже на фоні позитивних якостей існують і деякі недоліки. Тому копіювати чиюсь систему не варто, але й відмовлятися від кращих здобутків також буде не вірно, адже на їх досягнення країни витратили не одне десятиліття.

У країнах Євросоюзу пріоритетом діяльності податкових органів є робота з неплатниками .

В Україні таким особам приділяється недостатньо уваги. Робота органів ДПС України зосереджується навколо платників податків, які свідомо та самостійно реєструються в установленому порядку.

Зарубіжні країни мають єдиний державний інформаційний ресурс стосовно даних про громадян, нерезидентів, платників податків, об’єкти оподаткування тощо, з доступом до нього в межах повноважень органів державної влади, прокуратури, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, фізичних та юридичних осіб. Органи державної влади мають можливість оперативно отримувати достовірну інформацію, не вимагаючи від громадян різноманітних довідок, а громадяни - економію часу, який вони витрачали на отримання довідок.

В Україні сьогодні лише створюються технічні можливості для забезпечення доступу державним органам у межах їх повноважень до інформації, наявної в базах даних інших державних органів.

124


У деяких країнах, наприклад у Швеції, особа автоматично отримує цивільний реєстраційний номер від народження або імміграції в країну. Таким чином, громадянин Швеції не має потреби звертатися до податкової служби, подавати заяви, очікувати на документ.

В Україні ще не вдалося врегулювати питання щодо автоматичного присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків на підставі інформації Мін’юсту про новонароджених.

Нормою для багатьох країн Європи є визначення ризикових платників податків під час проведення процедури їх реєстрації платниками ПДВ.

Наприклад, в Ірландії податківці вибірково відвідують взятих на облік платників податків, результати відвідування порівнюють з реєстраційними даними та іншою інформацією, а податківці Великої Британії та Литви мають повноваження отримувати додаткову інформацію від платника, якщо заява на реєстрацію платником ПДВ містить сумнівні дані. У Швеції – використовують інформацію, отриману від третіх осіб.

В Україні аудит реєстрації суб’єктів господарювання не передбачено чинним законодавством, зокрема відповідні положення, які пропонувалося внести до Податкового кодексу, не були прийняті. Таким чином, кількість перевірок сум ПДВ, заявлених платниками до відшкодування, залишається досить великою.

В Європейських країнах, за бажанням платника податків, податкові органи допомагають йому визначити перелік податків та платежів, які йому необхідно сплачувати.

Платники податків Україні повинні самостійно визначати, які податки та платежі, відповідно до законодавства вони мають сплачувати. Це іноді призводить до ситуації, коли сумлінним платнику податкам призначають штрафні санкції за податками, що не були визначені та сплачені ними не з метою ухилення від оподаткування, а по незнанню.

125


В багатьох країнах Євросоюзу за одним податком існує тільки одна форма податкової звітності. Форми податкової звітності прості та зрозумілі. Інструкції по заповненню форм виписані таким чином, щоб не було можливості їх різного трактування. Наприклад, у Нідерландах та Бельгії декларація з ПДВ складається з 1 сторінки.

Податковим Кодексом України встановлено 23 податки та збору (18 загальнодержавних та 5 місцевих). Кількість форм податкової звітності значно перевищує загальну кількість податків та зборів, тому що в Україні застосовується практика, коли для адміністрування одного податку затверджується декілька форм податкової звітності та додатків до них.

У таких країнах як Швеція, Данія, Велика Британія застосовується найбільш ефективна, прозора та проста системи сплати податків − Єдиний рахунок. Ця система дозволяє платнику податків одним платіжним дорученням сплатити грошові зобов’язання по всім податкам та зборам, обов’язковим йому до сплати, та стовідсотково запобігає помилок при перерахуванні коштів. При цьому податкова служба має реальну картину про стан розрахунків платників податків з бюджетами, а саме – ситуація, коли у одного платника податків одночасно по одному податку обліковується переплата, а по іншому податковий борг є неможливою.

На сьогодні в Україні відсутні технічні можливості для запровадження Єдиного рахунку для сплати податків, але ведеться робота щодо їх створення.

Разом з тим Україна підтримує стосунки у сфері оподаткування з іншими державами, які застосовують діючі в усьому світі стандарти, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку і Організацією Об’єднаних Націй, завдяки чому забезпечується адаптація законодавства України у сфері адміністрування податків до законодавства інших країн.

– Україні бажано перейняти досвід зарубіжних країн щодо:

126


– автоматичного присвоєння реєстраційного номера фізичній особі при народженні (США, Франції, Швеції);

– визначення на етапі взяття на облік переліку податків та платежів, які йому необхідно сплачувати (Бельгія);

– проведення аудиту реєстрації суб’єктів господарювання (Великої Британії, Литви, Швеції);

– подачі платниками податків заяви та податкову звітність, здійснення звірки, отримування різноманітних документів та консультацій у будь-якому органі податкової служби виконавчого рівня або по телефону чи в електронному вигляді (Франції, Ірландії, Данії та ін.).

ЛІТЕРАТУРА1. Стратегічний план розвитку державної податкової

служби України на період до 2013 року, затверджений наказом ДПА України від 29.09.05 № 420 (із змінами).

2. Концепція операційної діяльності за бізнес-процесом «Реєстрація платників податків», затверджена 25.04.06.

3. Міжнародний досвід: адміністрування податків в Європі та в Україні http://www.sta.gov.ua

127

http://www.sta.gov.ua/


В. Л. Плескач, д.е.н.,Т. Ю. Зінчук (ДННУ «Академія фінансового управління»)

СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Реформування бюджетно-податкової системи має базуватися на знанні реалій у системі середньострокового бюджетного планування, при цьому вимоги щодо якості прогнозів є підвищеними. Один із основних показників, що характеризує економічну потужність національного господарства і визначає здатність виконувати державою свої функції, це є обсяг доходів державного бюджету.

Середньострокове бюджетне планування покликано поліпши-ти макроекономічний баланс шляхом створення узгоджених і реалістичних прогнозів доходів до бюджету, визначити загальні цiлі бюджетної політики; окреслити чіткі пріоритети у дохідній частині бюджету. При запровадженні середньострокового бюджетного планування та прогнозування необхідно передусім розглянути можливості формування дохідної частини бюджету і, зокрема, податкових надходжень у середньостроковій перспективі. Адже податкові надходження становлять більшу частку доходів бюджету, і темпи економічного зростання країни залежать від можливостей фіскального простору.

До питань планування податкових надходжень зростає увага як в наукових дослідженнях, так i в практичній дiяльностi цент-ральних органів влади та органів місцевого рівня у зв’язку з тим, що, наприклад, для останніх все більшого значення набувають об’єктивні оцінки дохідного потенціалу територій та регіонів.

Доходи бюджетів України дуже чутливі до змін макроекономічних показників. Тому вихідною засадою і важливим елементом бюджетних розрахунків є ретельно обґрунтовані макроекономічні та макрофінансові прогнози, без

128


яких неможливе якісне складання бюджету. Відповідно подібні передбачення мають бути доступними для контролю, відкриті для незалежної експертизи. Також для аналізу процесу бюджетного планування і прогнозування важливими показниками є формування та виконання дохідної частини бюджету, зокрема запланована та фактична структура доходів бюджету, питома вага дохідних джерел у валовому внутрішньому продукті тощо. Варто зазначити, що важливим засобом підвищення збалансованості бюджету до 2011 р. було короткострокове прогнозування, оскільки традиційно таке прогнозування передує процесові складання плану і є для нього вихідною базою. Серед основних методів середньострокового прогнозування доходів бюджету вирізняють експертний метод, детерміністичний метод, прогнозування на основі моделей з використанням динамічних часових рядів та економетричних моделей [1]. Вибираючи той або інший метод прогнозування, слід виходити з наявних даних, характеру прогнозування, завдань прогнозування та інших чинників.

Економетричне прогнозування базується на основі моделей, які розробляються з урахуванням економічної теорії, статистики і є концептуально більш складним. Найчастіше використовується для прогнозу доходів бюджету. Основою середньострокових прогнозів є точні вихідні дані, вимоги до яких достатньо жорсткі, адже середньострокові моделі повинні включати взаємовплив між прийнятими урядом рішеннями та динамікою різних сфер економіки. У більшості випадків виявляється, що комбінуючи методи прогнозування на основі економетричних моделей та моделей часових рядів, вдається досягнути високої точності прогнозів.

Спрогнозуємо податкові надходження та основні бюджетоформуючих податків державного бюджету України. Середньостроковий прогноз податкових надходжень державного бюджету наведено на рис. 1.

129


0,0

50,0

100,0

150,0

200,0

250,0

300,0

350,0

400,0млрд грн

Роки

П о да т ко ві н а дхо дж е н н я

П р о гн о з н а о сн о ві е ла ст и чн о ст і

Тр е н до ви й п р о гн о з

П р о гн о з н а о сн о ві п и т о мо ї ва ги у В В П

П р о гн о з н а о сн о ві се р е дн ьо го т е мп у р о ст у

Рис. 1 Прогноз податкових надходжень державного бюд-жету

Складено за даними: ДННУ «Академія фінансового управління» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ndfi.minfin.gov.ua.

Середньостроковий прогноз податку на прибуток підприємств державного бюджету наведено на рис. 2.

0,0

10,0

20,0

30,0

40,0

50,0

60,0

70,0

80,0

90,0

100,0

млрд грн

Роки

По дат о к н а до да н у ва р т іст ь

Пр о гн о з н а о сн ові е ла ст и чн о ст і

Тр е н до ви й пр о гн о з

Пр о гн о з н а о сн ові пи то м о ї ва ги у В В П

Пр о гн о з н а о сн ові се р едн ьо го т е м пу р о ст у

Рис. 2 Прогноз надходжень податку на прибуток підприємств до державного бюджету

130



Середньостроковий прогноз акцизного податку державного бюджету наведено на рис. 3.

0,0

10,0

20,0

30,0

40,0

50,0

60,0

70,0

80,0

90,0

млрд грн

Роки

Акцизний податок

Прогноз на основі еластичності

Трендовий прогноз

Прогноз на основі питомої ваги у ВВП

Прогноз на основі середнього темпу росту

Рис. 3 Прогноз надходжень акцизного податку до державного бюджету.


Незважаючи на важливість підвищення точності прогнозування дохідної частини бюджету, на сьогодні розроблення і подальше удосконалення методології бюджетного прогнозування відбувається без урахування всього спектру макрочинників, екзогенних факторів та глобальних тенденцій розвитку світової економіки, економічних циклів тощо.

Прогнозування є складовою процесу середньострокового бюджетного планування, це спонукає аналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їх використання, виявляти найбільш істотні чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників. Адже головною метою прогнозування доходів бюджету є визначення близьких до

131

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціреальних показників надходжень у плановому році та двох наступних за ним роках у розрізі податків, зборів та інших надходжень територій, що дало б змогу розробляти необхідні заходи і механізми мобілізації доходів бюджетів відповідних рівнів.

Обґрунтованість прогнозів передбачає досягнення цілей, що ставляться щодо прогнозування дохідної частини бюджету, серед яких, зокрема:

– адекватна оцінка обсягу фінансових ресурсів, що надійдуть до бюджету держави у річному та середньостроковому періоді;

– визначення взаємозв’язків показників бюджету з основними макропоказниками, зокрема валовим внутрішнім продуктом;

– ідентифікація різних факторів, що впливають на динаміку показників доходів бюджету;

– моніторинг можливостей бюджетного забезпечення показ-ників соціально-економічного розвитку держави тощо.

ЛІТЕРАТУРА1. Державний бюджет і бюджетна стратегія в умовах

економічних ре форм: у 4 т. / ДННУ «Акад. фін. Управління» ; за заг. ред. М. Я. Азарова. – К., 2011. – Т. 3 : Бюджетне планування і прогнозування на середньострокову перспективу – інноваційна складова управління у сфері державних фінансів. – 2011. – 480 с.

132


О. В. Редич, к.е.н.(Національний університетДПС України)

МОДЕЛЮВАННЯ ЯКІСНИХ ЗМІН У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДПС НА ОСНОВІ

КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Для побудови системи оцінювання результативних показників діяльності органів ДПС пропонується використовувати наступні визначення та поняття:

Абсолютні показники – фактичні дані результатів здійснення операційних процесів (процесів адміністрування податків) або іншої діяльності органів ДПС (встановлені завдання із збору податків і платежів, надходження податків та платежів до бюджету, нарахування за результатами перевірок, сплата за результатами перевірок, кількість платників, затрати на утримання органів ДПС тощо).

Відносні (якісні) показники – показники, що характеризують якість здійснення операційних процесів (процесів адміністрування податків) та іншої діяльності органів ДПС і розраховуються як відношення двох абсолютних показників. Відносні показники визначають питому вагу, відсоток, значення у розрахунку на одного працівника, платника тощо.

Цільовий показник діяльності органів ДПС – мінімальне та максимальне значення відносного показника, що встановлюється експертною робочою групою на підставі розрахунків (статистики) декількох звітних періодів для визначення цілі (мотивації) результату діяльності.

Критерії – показники, що розраховуються на основі відносних показників і які використовуються для розрахунків інтегральних критеріїв. Критерії обчислюються на основі відносних показників за правилами нормування (приведення значень критеріїв у діапазон 0–1 або 1–100).

133


Інтегральний критерій – показник якості операційних процесів (процесів адміністрування податків) або іншої діяльності органів ДПС, що розраховується як сума добутків критеріїв та їх вагових коефіцієнтів

Ваговий коефіцієнт – коефіцієнт, що характеризує впливовість критерію на загальний результат, важливість критерію тощо. Вагові коефіцієнти критеріїв формуються експертним шляхом (експертною робочою групою) із дотриманням умови: сума вагових коефіцієнтів повинна дорівнювати «1» (або 100 % при встановленні значень вагових коефіцієнтів у відсотках). У розрахунку використані вагові коефіцієнти, підібрані експериментальним шляхом, у зв’язку із неповнотою первинних даних для обчислення всього масиву показників і критеріїв.

Інтегральний критерій результативності діяльності органів ДПС – показник, що характеризує результативність збору податків і платежів та економічну ефективність діяльності органів ДПС, як результат виконання встановлених завдань;

Інтегральний критерій якості операційних процесів (процесів адміністрування податків) органів ДПС – показник, що обчислюється на онові критеріїв якості окремих операційних процесів і характеризує загальну якість операційної діяльності органів ДПС (діяльності з адміністрування податків).

Інтегральний критерій якості діяльності органів ДПС – загальний критерій, що розраховується на основі всіх критеріїв (показників) діяльності ОДПС (результативності, якості операційної діяльності, рівня порушення законодавства працівниками ДПС)

На рис. 1. показана узагальнена схема моделювання якісних змін у діяльності органів ДПС на основі методології інтегральної згортки показників.

134


Рис. 1. Узагальнена схема моделювання якісних змін у діяльності органів ДПС

На рис. 2 показано узагальнена схема розрахунків Інтегрального критерію якості діяльності органу ДПС України. На основі масиву розрахованих значень Інтегральних критеріїв усіх органів ДПС можна здійснювати статистичний аналіз та обгрунтовувати рішення на основі дисперсійного аналізу, відхилення від середнього тощо.

Узагальнена формула розрахунку інтегральних критеріїв наведена нижче (1):

ij

n

iijij qwIK ∑

==

1max

10,1

1<<=∑

=ij

n

iij ww

(1)де IKij – відповідний інтегральний критерій i-го органу ДПС j – го регіону; wij – ваговий коефіцієнт нормованого показника qij.

Аналіз якісних змін у діяльності органу ДПС можна здійснювати на основі порівняння зміни значень інтегральних критеріїв у часі, або у порівнянні їх із ключовими (цільовими) показниками (2):

i jtt

i jtt I KI KI K i j

1212 −=∆ − (2)

де ∆IKt2-t1ij – величина якісних змін: t1, t2, – дати, на які

здійснюється порівняння якісних змін.

1. Формування масивів

Прогнознихзначень

абсолютних показників результатів діяльності

органів ДПС

2. Розрахуноквідноснихпоказників 4. Розрахунок

нормованих критеріїв та їх

добутків із ваговими

коефіцієнтами

3. Встановлення вагових

коефіцієнтів

5. Розрахунокінтегральних

критеріївякості

діяльностіорганів ДПС

135


Нижче наведена узагальнена схема розрахунків Інтегрального критерію якості діяльності органів ДПС України (IKядij) (рис. 1):

Рис. 2. Узагальнена схема розрахунків інтегрального критерію якості діяльності органів ДПС України (IKядij)

Для прикладу у таблиці 1 наведено статистику розподілу розрахованих станом на 1.10.2010 р. значень Інтегрального критерію результативності діяльності органів ДПС, що характеризує виконання органами ДПС встановлених завдань по збору

Інтегральний критерій якості діяльності органу ДПС України (IKяд

ij)

IKядij = W

ІКрд ∙ ІКрд

ij + W

ІКяод ∙ІКяод

ij + W

ІКрпз ∙ІКрпз

ij

Інтегральний критерій результативності

діяльності органів ДПС України (ІКрд

ij)

Інтегральний критерій якості операційних

процесів органів ДПС України (ІКяод

ij)

Інтегральний критерій рівня правопорушень

законодавства працівниками ДПС

(ІКрпзij)

Показники виконання встановлених завдань,

еконо-мічної ефективності, динаміки показників тощо.

WІКрд Х

WІКяод Х

WІКрпз Х

Показники результатів основних (податковий блок)

та допоміж-них процесів (управлінська діяльність,

документообіг.)

Показники результативності профілактичних заходів,

питома вага адмін. порушень, відкритих кримінальних

справ тощо.

136


платежів, питому вагу відхилення від встановлених завдань, динаміку збору платежів, економічну ефективність – затратність та продуктивність. Вагові коефіцієнти встановлювались експертним методом.

Таблиця 1

Назва показника ЗначенняКількість органів ДПС, включаючи 27 регіональних ДПА 490Середнє значення інтегрального критерію результативності по ДПС України загалом

64,99

Середньоквадратичне відхилення, δ 7,15Мінімальне значення 33,93Максимальне значення 87,61

Дана статистика дозволяє формувати науково обґрунтовані об’єктивні правила класифікації органів ДПС за рівнем результативності. Зокрема, якщо прийняти середнє значення інтегрального критерію результативності діяльності органів ДПС рівним 65.0, а середньо-квадратичне відхилення δ = 7.0, то при класифікації органів ДДПС на три групи за рівнем результативності отримаємо такі правила: (табл.2):

Таблиця 2

№ групи Група органів ДПС за рівнем результативності діяльності

Значення інтегрального критерію

1 Група високої результативності ІКр> 72 %2 Група помірної результативності 58%<ІКр<72 %3 Група низької результативності ІКр<58%

Результат класифікації органів ДПС за значеннями інтегрального критерію результативності діяльності (табл. 3).

Можна також, відзначити, що масиви розрахованих значень інтегральних критеріїв дозволяють здійснювати регресійно-кореляційний аналіз причинно-наслідкових зв’язків факторів та явищ, що впливають на якість діяльності органів ДПС,

137

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцізастосовувати сучасні методи та засоби інтелектуального аналізу для формування і розпізнавання економічних явищ, зокрема у сфері реалізації податкової політики.

138


Таблиця 3

№ г р.

Значення інтегрального

критерію результативності

Кількість органів

ДПС

Питома вага органів ДПС у загальній кількості,%

Сума відхилення

від вст. завдань,

(тис. грн)

Питома вага відхилення у загальній

сумі по Україні, %

1

ІКр> 72% (Група високої

результативності)

57 12,3 - -

258%<Ікр<72%

(Група помірної результативності)

331 71,5 8 132 563 46,86

3ІКр<58%

(Група низької результативності)

74 16 9 225 628 53,14

Всього 462 100 17 358 191 100

ЛІТЕРАТУРА1. Редич О.В. Результати оцінювання ключових показників

ефективності діяльності органів ДПС. Гармонізація оподаткування в умовах глобалізацій них та інтеграційних процесів: Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національний університет ДПС України. 2012. – 386 С. 295–297.

2. Зведений звіт про застосування методології інтегральних критеріїв при оцінці процесів адміністрування податків та результативних показників діяльності органів ДПС України. ДРМ ДПС. – 2011 р., С. 54.

139


О. М. Розум, О. О. Косиця (Національний університет ДПС України)

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДПС УКРАЇНИ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Пріоритетним напрямом державної політики України є розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя і діяльність органів державної влади. Отже, дослідження ролі та значення використання інформаційних технологій в діяльності органів ДПС України перебуває в безпосередньому зв’язку з державними планами й програмами, зокрема актуальність цього напряму досліджень обґрунтовано в концепціях, які закріплені Законом України від 9 січня 2007 року «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», Законом України від 4 лютого 1998 року «Про національну програму інформатизації», Указом Президента України від 20 жовтня 2005 року «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» та ін.

Сфера оподаткування є провідним інструментом державного управління економікою країни. Діяльність Державної податкової служби України (далі – ДПС України) та виконання нею фіскальної, контролюючої та правоохоронної функцій, значною мірою залежить від функціонування досконалої системи інформаційного забезпечення.

Проблема інформаційного забезпечення органів ДПС висвітлюється в працях вчених та практиків, таких, як М. Я. Азаров, І. В. Арістова, О. О. Бандурка, В. Т. Білоус, А. В. Головач, А. В. Дегтяр, М. В. Коваль, О. М. Розум, Д. Я. Семир’янов, Т. О. Проценко, В. О. Шамрай та інші.

140


Однією з найважливіших ознак сучасного суспільства є широке використання у всіх сферах суспільної діяльності, як у державному, так і приватному секторах, переваг інформаційних технологій. Впровадження інформаційних технологій є необхідною умовою удосконалення інформаційного забезпечення діяльності органів ДПС України.

Так, на інтернет-ресурсі, вільній енциклопедії «Вікіпедія» зазначається, що техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη – майстерність, техніка; грец. λογος – (тут) передавати) – наука ( «корпус знань «) про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв’язання задач людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці). [1]

Якщо звернутися до самого визначення терміна технологія, до його споконвічного значенням (техно – майстерність, мистецтво; логос – наука), то ми прийдемо до висновку, що мета технології полягає в тому, щоб розкласти процес досягнення якого-небудь результату на складові елементи. Класифікація технологій може здійснюватись за різними ознаками, наприклад відповідно до тієї чи іншої галузі науки, техніки, економіки, суспільних відносин, тощо.

Сучасні технології засновані на досягненнях науково-технічного прогресу і орієнтовані на виробництво продукту: матеріальна технологія створює матеріальний продукт, інформаційна технологія – інформаційний продукт.

Окремий клас технологій складають інформаційні технології. Інформаційні технології (ІТ, англ. information technology, IT) – це широкий клас дисциплін та галузей діяльності, що відносяться до технологій керування, накопичення, обробки і передачі інформації.

Інформаційна технологія – процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, накопичення, обробки та передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації

141

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0




Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцінової якості про стан об’єкта, процесу або явища (інформаційного продукту) [1].

Цей процес складається з чітко регламентованої послідовності виконання операцій, дій, етапів різного ступеня складності над даними, що зберігаються на комп’ютерах. Основна мета інформаційної технології – в результаті цілеспрямованих дій з переробки первинної інформації для отримання необхідної для користувача нової інформації.

У ході проведеної авторами роботи встановлено, що більшість дослідників в основному під інформаційними техноло-гіями мають на увазі комп’ютерні технології. Зокрема, інформаційні технології мають справу з використанням комп’ю-терів і програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі і отримання інформації. І під видами сучасних інформаційних технологій розуміють: інформаційні технології опрацювання даних; інформаційні технології керування; інформаційні технології підтримки прийняття рішень; інформаційні технології експертних систем.

Рівень управління об’єктами господарювання в сьогоднішніх умовах почав відставати від розвитку економічних відносин у суспільстві, тому пріоритетним напрямом податкової політики держави є впровадження в діяльність ДПС України новітніх інформаційних технологій. Ця мета досягається завдяки успішній реалізації процесу модернізації ДПС та впровадження норм Податкового кодексу України. Також слід відмітити, що на виконання Указу Президента України від 09.12.10 №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» здійснено реорганізацію Державної податкової адміністрації України у Державну податкову службу України, в структурі якої створено Департамент інформатизації та обліку платників податків Державної податкової служби України, на який покладено функції впровадження, супроводу та експлуатації інформаційно-аналітичних систем; ведення баз даних, програмного та технічного забезпечення; реєстрації та обліку платників

142


податків, що не можливо без використання інформаційних технологій.

Належний рівень інформаційного забезпечення, як зазначено в науково-практичному коментарі до Податкового кодексу України за загальною редакцією М. Я. Азарова, може бути досягнутий за рахунок широкого застосування інформаційних технологій. Дієвим способом вирішення проблем здійснення інформаційного забезпечення діяльності ДПС є запровадження відповідного комплексу, який передбачає подання, приймання та комп’ютерну обробку податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді, створення електронних реєстрів податкових накладних та використання аналітичних процедур для всебічного та оперативного аналізу даних податкової звітності [2].

Аналіз науково-дослідних матеріалів свідчить, що впровадження інформаційних технологій в діяльність органів ДПС України має два аспекти – правовий та технічний. Для побудови якісної та інформаційно-розвиненої податкової служби із запровадженням програм комп’ютеризації та максимальної автоматизації обробки даних необхідно розробити та вдосконалити систему правового регулювання використання інформаційних технологій та забезпечити належне програмне та технічне забезпечення.

Значний вклад у дослідження даної проблеми був здійснений А. В. Головачем. У своєму монографічному дослідженні «Керівник в органах державної податкової служби: адміністративно-правовий статус» він пише, що «…здійснити інтеграцію існуючих інформаційних систем ДПС та інформаційних ресурсів, тобто створити єдину інформаційно-телекомунікаційну систему збору, обробки та передачі даних, необхідних для прийняття стратегічно важливих рішень у сфері податкової діяльності. Утім, застосування сучасних інформаційних технологій має базуватись на вивченні досвіду діяльності податкових органів інших країн. Певні позитивні кроки в цьому напрямку вже здійснюються. Так,

143

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціреформування системи ДПС відбувається з урахуванням пропозицій та зауважень Світового банку. При цьому основний акцент робиться на покращенні якості обслуговування платників податків, розширенні спектру послуг із запровадженням новітніх інформаційних технологій, та, водночас, підвищенні ефективності діяльності служби. Нові інформаційні технології та передові системи зв’язку відкривають широкі можливості раціоналізації не тільки управлінської праці керівника ОДПС, але й всієї системи взаємовідносин платників податків з державою» [3].

На сьогодні вже звичайною практикою стало подання податкових декларацій і звітності в електронній формі (у вигляді комп’ютерних файлів або по електронним каналам зв’язку), а також надання електронного підпису платникам податків за рахунок держави. Але в багатьох зарубіжних країнах у відкритому електронному доступі вже давно функціонують державні реєстри компаній, бази даних телефонних служб, інформаційні бази центральних банків, бюджетної системи, податкових та митних органів і т.д. Зокрема, в США і Японії існує можливість подання податкової звітності по мобільному телефону, а в Західній Європі функціонує система єдиного (міжнародного) номеру банківських рахунків.

З огляду на вищевикладене не викликає сумніву той факт, що інформаційні технології поступово стають основою інформаційного забезпечення органів ДПС України. Саме тому постає необхідність надалі продовжувати дослідження в напрямку по формулюванню поняття інформаційного забезпечення органів ДПС України з урахуванням державної політики України та ролі інформаційних технологій в управлінні всіма сферами суспільного життя в умовах прийняття нашої держави асоційованим членом Європейського Союзу.

ЛІТЕРАТУРА1. Інтернет ресурс «Вікіпедія», режим доступу

http://uk.wikipedia.org/wikі

144

http://uk.wikipedia.org/wik%D1%96


2. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. /кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. – 2389 с. – С. 332.

3. Головач А.В. Керівник в органах державної податкової служби: адміністративно-правовий статус: монографія / А.В. Головач. – Х. Золота миля, 2011. – 584 с.

4. Розум О. М. Інформаційне забезпечення виявлення, розкриття та розслідування податкових злочинів. / О. М. Розум // Підприємство, господарство і право. – 2010. – № 10. – С. 43–50.

5. Розум О. М. Інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової діяльності податкової міліції / О. М. Розум // Науковий вісник НУДПСУ (економіка і право). – 2010. – № 4 (51). – С. 245–251.

6. Розум О. М., Безрученко В. С. Деякі аспекти інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності у сфері оподаткування. / О. М. Розум, В. С. Безрученко // Право та управління. – 2011. – № 3. – C. 224–229.

7. Використання інформаційного ресурсу підрозділами податкової міліції для прийняття управлінського рішення: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / В. Я. Мацюк; Держ. податк. адмін. України, Нац. акад. держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2004. – 16 с. – С. 11.

8. Інформаційне забезпечення законотворчого процесу в Україні [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Маруженко Олексій Петрович; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2009. – 20 с.

9. Косиця О. О. Щодо вдосконалення інформаційного забезпечення підрозділів податкової міліції. / О. О. Косиця // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми удосконалення законодавства» практики протидії злочинності у сфері господарської діяльності» – Національний університет ДПС

145


України, НДІ фінансового права. – К.: Вік прінт, 2009. – 278 с. – С. 105–109.

146


И. С. Санжаревская(Департамент прогнозирования,

анализа, учета и отчетности ГНС Украины)

ВЕКТОР РАЗВИТИЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛИТИЧЕСКОЙ РАБОТЫ В НАЛОГОВОЙ

СЛУЖБЕ – РАСШИРЕНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Департамент прогнозирования, анализа, учета и отчетности не стоит в стороне от процессов совершенствования информационно-аналитического обеспечения, происходящих в период реформирования налоговой службы.

Это относится как к проектам, связанным с Программой модернизации ГНС Украины, так и к текущей работе департамента.

По роду своей деятельности Департамент прогнозирования, анализа, учета и отчетности является аналитическим центром взаимосвязанных показателей работы налоговой службы: от поступления платежей, формирования отчетности и сопровождения всех этапов бюджетного процесса, до внедрения новых сервисов обслуживания крупных плательщиков налогов. В нем соединяются все информационно-аналитические потоки по формированию доходной части бюджета, его выполнению, поиску и использованию резервов базы налогообложения, обмену информацией с государственными органами.

Поэтому деятельность департамента охватывает как стратегический уровень развития службы, так и тактику их реализации.

К примеру, без преувеличения можно сказать, что сегмент «Учет платежем» в проекте «Налоговый блок» Программы модернизации является базовым элементом реформированной системы учета платежей, формирования отчетности и

147

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціпоследующей аналитической обработки информации из баз данных налоговой службы. Этим закладывается основа информационно-аналитического обеспечения деятельности налоговой службе в будущем.

Так сказать, переходным «мостиком» от стратегии к тактике является один из проектов Программы модернизации – контракт «Разработка и внедрение модельного аппарата по определению влияния макроэкономических показателей на уровень налоговых поступлений». В мае текущего года заканчивается авторское сопровождение по данному контракту. ГНС Украины активно работает с разработчиками и стремится использовать все возможности общения с ними для получения практических навыков экономико-математического моделирования. Почти за год авторского сопровождения было направлено 30 писем подрядчику и получено 29 консультаций в телефонном режиме. В результате четырежды было обновлено программное обеспечение и пятикратно дополнялось Пособие пользователя! Сейчас ожидается обновленная версия программного обеспечения с разграничением прав пользователей. Опыт показывает, что такая форма общения с разработчиками, как авторское сопровождение, при реализации сложных проектов, связанных с применением информационных технологий или экономико-математических методов, является оправданным и эффективным. В свою очередь, применение в практической прогнозно-аналитической работе налоговой службы экономико-математических моделей позволит повысить аргументированность расчетов по прогнозам поступлений на новый 2013 бюджетный год.

По нашему мнению, результаты работы службы в целом напрямую зависят от продуманной, взвешенной тактики реализации поставленных задач.

В прогнозно-аналитической работе основной акцент делается на развитие информационных технологий по всем аспектам деятельности налоговой службы. Так, в части:

148


– прогнозно-аналитической работы планируется расширение ее направлений для оперативного выявления проблем по выполнению доведенных показателей доходов и своевременного реагирования на них, а также использование модельного аппарата по определению влияния изменения макроэкономических показателей на уровень налоговых поступлений;

– анализа расчетов с бюджетом по секторам экономики и крупным плательщикам налогов – внедряется проведение кластерного анализа и мониторинга основных сегментов экономики, новые сервисы обслуживания крупных налогоплательщиков. Реалии сегодняшнего дня показывают, что необходимо перейти от традиционного подхода к оценке экономической ситуации: государство – сектор экономики – регион к различным неформальным видам систематизации информации о налоговом потенциале регионов, сегментов экономики, групп налогоплательщиков – кластерному анализу. К примеру, проведение анализа движения товарно-финансовых потоков независимо от отраслевой или региональной принадлежности субъектов хозяйствования. По нашему мнению, это позволит расширить рамки аналитической работы, раскрыть резервы расширения базы налогообложения и привлечь их в бюджет. В части обслуживания крупных налогоплательщиков, идет работа по внедрению нового сервиса – горизонтального мониторинга, который является одной из форм общепринятых мировых стандартов аудита. Замена существующего постаудита на мониторинг текущей деятельности плательщика налогов позволит налоговой службе оперативно реагировать на его проблемы;

– совершенствования отчетности – это унификация отчетности и совершенствование методов ее формирования, так как учет и отчетность – это базис прогнозно-аналитической работы. Основная задача – обеспечение удобства пользования, доступности в получении и понятности для всех потенциальных

149

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціпотребителей: как органов государственной власти, так и для структурных подразделений ГНС Украины и налогоплательщиков (по запросам на публичную информацию).

Залогом успеха в развитии информационных технологий в прогнозно-аналитической работе является наличие команды профессионалов, понимающих значимость поставленных задач и способная слаженно и оперативно их выполнять.

В ГНС Украины в дистанционном режиме функционируют две учебные программы повышения квалификации персонала – «Модернизация ГНС Украины» и «Экономический анализ в деятельности органов ГНС Украины». Согласно применяемой модели дистанционного обучения в программе по экономическому анализу предусмотрено дистанционное обучение в течение 4-х месяцев с доступом к учебно-методическим материалам в рабочее время через интернет с одной 3-х дневной очной сессией для защиты выпускной работы. Так сложилось, что для специалистов аналитических подразделений в течение года одновременно реализуется две учебные программы в разных форматах – очном и дистанционном (с одной завершающей очной сессией).

Опыт трех лет функционирования профессиональной программы повышения квалификации по специальности «Экономический анализ в деятельности органов ГНС Украины» показывает, что техническая база налоговой службы, преподавательский состав, уровень подготовки учебно-методических материалов, базовый уровень подготовки специалистов территориальных налоговых органов позволяют перейти при повышении квалификации от очных форм обучения к дистанционным.

Расширение применения информационных технологий в прогнозно-аналитической работе позволит повысить ее качественный уровень и будет способствовать формированию своевременных, аргументированных и многовариантных управленческих решений, создаст надлежащую информационную базу для дальнейшего реформирования ГНС Украины.

150


Д. Я. Семир’янов, к.ю.н.,Н. А. Литвин, к.ю.н.,О. А. Долгий (НДЦ ПО НУ ДПС України)

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

ПОДАТКОВОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИПерехід України до ринкової економіки зумовив погіршення

криміногенної ситуації у сфері оподаткування. Злочинними елементами постійно запроваджуються нові схеми та способи ухилення від оподаткування, «відмивання» незаконно одержаних доходів, здійснюються різноманітні махінації з фінансовими ресурсами. Це підтверджують дані Держфінмоніторингу України. У 2011 році цим відомством було направлено до правоохоронних органів 580 матеріалів (323 узагальнених та 257 додаткових узагальнених), які були підготовлені на основі 135 758 повідомлень щодо фінансових операцій, котрі підлягають фінансовому моніторингу. З цих матеріалів 227 (39,1 %) скерували до ДПС України. За результатами перевірки отриманих від Держфінмоні-торингу матеріалів тільки минулого року правоохоронні органи країни порушили 85 кримінальних справ, а ще 115 узагальнених матеріалів були використані при розслідуванні 118 інших кримінальних справ.

За обставин, що склалися в економіці країни, особливого значення набуває належне інформаційно-аналітичне забезпечення управління підрозділами державної податкової служби України – як обов’язкова умова підвищення рівня результативності виявлення нових злочинних схем у сфері господарської діяльності, визначення шляхів їх руйнування та притягнення до відповідальності винних осіб. Та поки що не вироблено системного підходу до інформаційно-аналітичного забезпечення управління органами і підрозділами податкової служби. Методологія здійснення аналітичних досліджень у сфері протидії відмиванню доходів, іншим видам податкових правопорушень тільки напрацьовується. Існує нагальна потреба в уточненні функцій і завдань

151

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціінформаційно-аналітичного забезпечення управління органами і підрозділами податкової служби. Останнє зумовлює необхідність наукової розробки, систематизації та впровадження у практику заходів з його удосконалення.

До основних напрямів інформаційно-аналітичної діяльності в податковій службі можна віднести наступні:1) розробка і впровадження нових та експлуатація існуючих інформаційних систем податкової служби з метою комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення службової діяльності;2) інформування органів державної влади про результати та проблеми протидії податковим правопорушенням, підготовка пропозицій про внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Щодо першого напряму, то важливу роль тут відіграє удосконалення правового регулювання інформаційно-аналітичного забезпечення управління органами і підрозділами податкової служби. Воно створює основи для:– безперешкодного отримання співробітниками відповідних інформаційно-аналітичних підрозділів податкової служби інформації, необхідної для проведення аналітичних досліджень, спрямованих на вироблення ефективних управлінських рішень та визначення проблем і методів протидії податковим правопорушенням;– ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їх повноти, вірогідності, актуальності, комплексності та системності;– створення багатоцільових інформаційно-аналітичних систем для забезпечення управління органами і підрозділами податкової служби;– впровадження новітніх методів у сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення управління в органах і підрозділах податкової служби.

Стосовно другого напряму зазначимо, що одним з головних завдань інформаційно-аналітичної діяльності в органах і підрозділах податкової служби є інформування органів державної влади про результати, проблеми і методи протидії податковим

152


правопорушенням, що передбачає проведення наступних проблемно-цільових досліджень:

– виявлення й оцінку загроз економічній безпеці держави в податковій і бюджетній сферах;– моделювання і прогнозну оцінку впливу на криміногенну обстановку підготовлених до реалізації чи реалізованих державними органами рішень у сфері оподаткування;– виявлення головних факторів, що визначають оперативну обстановку у сфері оподаткування;– виявлення основних тенденцій розвитку злочинності у сфері оподаткування і її взаємозв’язків з іншими видами злочинів;– виявлення характерних способів і схем здійснення податкових правопорушень;– виявлення найбільш криміногенних зон у галузях і видах господарської діяльності;– вивчення факторів і механізмів утворення тіньової економіки й оцінку її обсягів;– вивчення каналів і способів приховування об’єктів оподаткування в процесі зовнішньоекономічної діяльності і вироблення рекомендацій з повернення прихованих коштів;– дослідження соціально-економічних наслідків порушень податкового законодавства;– вироблення рекомендацій щодо попередження порушень податкового законодавства та ін.

Належним чином організована інформаційно-аналітична робота в органах і підрозділах податкової служби дозволить, за допомогою комп’ютерних методів, суттєво покращити ефективність пошуку ознак податкових правопорушень, позбавить ревізорських, оперативних працівників і слідчих від нетипової роботи, пов’язаної із статистичною обробкою відомостей, надасть управлінській діяльності в податковій службі більшої цілеспрямованості, обґрунтованості, оперативності та результативності.

153


В. В. Романенко(Науково-дослідний інститут фінансово права Національного університету ДПС України)

ПОДАТКОВИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ:

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Ризик-менеджмент як система підходів та методів прийняття оптимальних управлінських рішень на основі аналізу масивів значущої інформації, зокрема щодо ризиків, набув широкого застосування в роботі податкових служб європейських країн. У даному контексті ризик – це загроза або імовірність того, що дія чи подія може несприятливо вплинути на здатність організації досягати своїх цілей.

З 2004 року група науковців та представників податкових служб Німеччини, Греції, Італії, Нідерландів, Австрії, Швеції, Великобританії та Польщі, очолювана представником Генерального Директорату Податкового та митного об’єднання (DG TAXUD) Європейської Комісії працювала над проектом «Аналіз фіскальних ризиків» («Fiscalis Risk Analysis Project»). Результатом роботи став документ «Керівництво з ризик-менеджменту для податкових адміністрацій» («RISK MANAGEMENT GUIDE FOR TAX ADMINISTRATIONS») [2], у якому відображені наукові засади, практичні рекомендації та досвід використання підходів податкового ризик-менеджменту. Зокрема, виділено стадії процесу управління ризиками:

Виявлення ризику – види ризиків, рівні виявлення, ризикові групи платників податків, джерела виявлення тощо.

Аналіз ризику – джерела, аналіз, його узгодження, координація та продуктивність.

Ранжування ризиків – визначення їх пріоритету та перевірка.

154


Усунення ризиків – подолання, зниження або перекривання ризиків, координація і якість втручання.

Оцінка ефективності.Також увагу приділено організаційним факторам, технічному

забезпеченню, загальній організації податкового ризик-менедж-менту в різних країнах, а також конкретним прикладам застосування представлених методів ризик-менеджменту.

Враховуючи актуальність подальшого розвитку теми податкового ризик-менеджменту, робоча група проекту «Аналіз фіскальних ризиків» («Fiscalis Risk Analysis Project») була розширена шляхом включення представників майже всіх країн-членів ЄС [1, с. 2]. Результатом роботи став документ «Керів-ництво з управління ризиками щодо дотримання законодавства» («Compliance risk management guide for tax administrations») [1]. У порівнянні з оригінальним Керівництвом [2], в оновленому більше уваги приділяється теоретичним основам та практичним методам впливу на поведінку платників податків, а також досвіду їх використання у країнах-членах ЄС. Такий вплив реалізується найрізноманітнішими методами: відвідування шкіл, де прово-диться роз’яснювальна робота з учнями (Польща, Кіпр, Австрія і Швеція); створення відеопродукції на тему «яким би було суспільство, якби не сплачувалися податки», розміщення коротких інформаційних оголошень у форматі «Оплачено Вами» на об’єктах громадського користування – від паркових лавок до шкільних будівель (Швеція) тощо.

Варто зазначити, що теоретичні основи та практичні рекомендації щодо впливу на поведінку платників податків виділені в окремий розділ документа [1], де, зокрема, розглянуті психологічні механізми мотивації людини в контексті сплати податків.

Аналіз європейського досвіду щодо податкового ризик-менеджменту дозволяє зробити наступні висновки: якщо ще кілька років тому податковий ризик-менеджмент у країнах ЄС застосовувався здебільшого у формі аналізу ризиків,

155

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціорієнтованого на більш якісний відбір суб’єктів господарювання для податкових перевірок, то в останні роки управління ризиками було значно розвинене, як всередині, так і за межами ЄС. Розвиток ризик-менеджменту здійснюється як систематичний процес, в якому приймаються ефективні та дієві рішення, що мають на меті стимулювати дотримання законодавства та запобігати ухиленню від сплати податків.

Одним із найважливіших чинників дотримання податкового законодавства є, у вузькому розумінні, вплив на поведінку платників, їх мотивація до сплати податків, а у більш широкому розумінні – розвиток податкової культури суспільства.

ЛІТЕРАТУРА1. Compliance risk management guide for tax

administrations. Access mode: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/com

2. mon/publications/info_docs/taxation/risk_managt_guide_en.pdf

3. Risk management guide for tax administrations. Access mode: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/tax_cooperation/gen_overview/risk_management_guide_for_tax_administrations_en.pdf

4. Tax Risk Management / A. Bakker S. Kloosterhof. Access mode:http://books.google.com.ua/books?id=cH0UjLw8T0C&pg=PA130&lpg=PA130&dq=Guide+on+Risk+Management+for+tax+administrations&source=bl&ots=DCYWPqHOZn&sig=o1OMESfme0Q5FI1PonFIbIbKdv0&hl=uk&sa=X&ei=TdtyT5vxEbPb4QSS85XrDg&ved=0CCAQ6AEwADgK#v=onepage&q=Guide%20on%20Risk%20Management%20for%20tax%20administrations&f=false

156


З. М. Безсмертна(Національний університет ДПС України)

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ «ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ»

Цивілізована ринкова економіка потребує збалансованої оподаткування. На жаль, в Україні на даний час зустрічаються непоодинокі випадки ухилення платниками податків від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Такий стан виконання податкових зобов’язань змушує державу удосконалювати механізм контролю за ходом нарахування та сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів) і застосовувати більш жорсткі заходи погашення податкової заборгованості.

Метою модернізації державної податкової служби є завоювання довіри суспільства, забезпечення ефективного громадського контролю за адмініструванням податків, який переконає платників у прозорості відносин; виведення інформатизації податкових органів на якісно новий рівень; підвищення культури платників і фаховість податківців; спрощення та впорядкування податкового законодавства і нормативної бази, виведення їх на максимально прозорий та доступний для платників рівень.

Одним з механізмів реалізації вказаної програми модернізації є впровадження інформаційних технологій як в роботу державної податкової служби, так і в систему оподаткування в цілому. Інформатизація податкової служби є важливим державним завданням, необхідною умовою виконання функціонального призначення ДПС України.

Враховуючи критичну ситуацію в Україні щодо погашення податкового боргу, державною податковою службою проводиться робота саме з вдосконалення процесу його стягнення.

Нагальною потребою сьогодення є забезпечення співробітників податкової служби удосконаленою інформаційною

157

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціінтегрованою базою даних. Що дозволить всебічно аналізувати діяльність платника і, не виходячи з кабінету, володіти інформацією про можливі порушення в роботі підприємств. Недосконалість інтегрованої бази даних на сьогодні приводить до неможливості застосування діючих у міжнародній практиці сучасних автоматизованих технологій організації контролю за платниками.

Так на виконання наказу ДПС України від «Про впро-вадження нових підходів в організації роботи підрозділів стяг-нення податкової заборгованості в органах державної податкової служби та програмного забезпечення АС «Картка боржника та нова система звітності у підрозділах примусового стягнення податкової заборгованості» розроблено та вдосконалюється прог-рамне забезпечення з обліку податкового боргу та автоматичного формування форм звітності – АС «Картка боржника».

З метою досягнення основних цілей за напрямом погашення податкового боргу необхідно забезпечити:– вдосконалення процедур стягнення податкового боргу,

реєстрацію (скасування реєстрації) податкової застави в автоматичному режимі Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на базі електронного обміну інформацією між ОДПС та зазначеним реєстром вивільнить час податкового керуючого для здійснення безпосередньої роботи щодо погашення податкового боргу;

– запровадження стандартної форми збору інформації про платника податків як плану проведення співбесіди та здійснення попереднього аналізу фінансового стану платника податків дозволить спільно з платником визначити джерела для погашення податкового боргу, а у разі недосягнення спільної домовленості визначить подальші дії (заходи стягнення) податкового керуючого:

– взаємодію з органами державної влади у процесі розробки пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

158


– взаємодію органів ДПС з іншими міністерствами, відомствами та організаціями з питань стягнення податкового боргу, зокрема, щодо отримання інформації;– поліпшення прозорості, професіоналізму та ефективності діяльності державної податкової служби України;– справедливе та неупереджене ставлення до всіх платників податків;– створення корпоративної або інтегрованої системи телекомунікаційного зв’язку в органах державної податкової служби України;– поліпшення співробітництва з податковими органами країн світу з метою забезпечення захисту економічних інтересів України у галузі оподаткування шляхом забезпечення ефективного обміну податковою інформацією та проведенням спільних дій по боротьбі з ухиленнями від оподаткування; – зміцнення кадрового потенціалу ДПС України, у тому числі у підрозділах погашення податкового боргу, шляхом переходу від наявної кадрової політики до системного та комплексного управління персоналом.

У відповідності до норм Податкового кодексу до платника податків, який має несплачену суму податкових зобов’язань застосовуються наступні заходи примусового погашення:

Надсилання податкової вимоги;Опис активів, на які поширюється право податкової застави;Опис активів в рахунок погашення податкового боргу;Реалізація активів в рахунок погашення податкового боргу.Автоматичний доступ до можливих джерел необхідної

інформації на базі інтегрованої інформаційної системи забезпечить надходження повної та оперативної інформації щодо боржника та його активів з метою погашення податкового боргу.

Підставою для стягнення будь-яких активів боржника в рахунок погашення його податкового боргу є відповідне рішення, яке направляється для відома платнику та третім особам (у т. ч. банкам), у яких стягуються активи боржника що перебувають у податковій заставі.

159


Бізнес-процес «Погашення податкового боргу» в даному випадку можна розглядати, як комплекс взаємопов’язаних процедур організаційно-методологічного забезпечення погашення податкового боргу.

У разі погашення податкового боргу в автоматичному режимі здійснюється скасування рішення про стягнення активів боржника, що прискорить процес відкликання заходів стягнення податкового боргу.

Організація роботи у підрозділах стягнення податкового боргу.Інформаційно-аналітична система органів ДПС допоможе

податковому керуючому при плануванні роботи на поточну дату та на майбутні періоди. Відповідно до запланованого заходу за щоденним планом дій здійснюватиметься запит на вибір інформації, необхідної для його виконання.

Будь-яке вдосконалення передбачає заміни «старого» на «нове» прогресивне. Суттєві зміни за проектом визначені як ризики, які вимагають їх усунення, тобто забезпечення умов, при яких можливе безперешкодне впровадження проекту.

Наприклад, визначено ризики стосовно відсутності необхідного обміну інформацією та створення відповідних інтерфейсів, зокрема, з зовнішніми партнерами та джерелами надання інформації.

Елементами високого ризику є – законодавчі. Результатом від впровадження проекту за напрямом

«Погашення податкового боргу».Стабільне збільшення надходжень податків та зборів до

бюджетів.Зростання рівня добровільної сплати податків.Збільшення прозорості та доброчесності податкової служби.Підвищення професійного рівня персоналу податкових

органів.Зростання довіри до державної податкової служби з боку

суспільства і особливо платників податків.ЛІТЕРАТУРА

1. Податковий кодекс України.

160


2. Закон України від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР «Про систему оподаткування» зі змінами та доповненнями.

161

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіці

С. С. Погорєловський (Національний університет ДПС України)

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВИСОКОЧАСТОТНОЇ ТОРГІВЛІ НА СТАН РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Рух на фінансовому ринку значною мірою визначається структурою біржової індустрії, що об’єднує біржі з різними бізнес-моделями і з різних країн світу, та можливістю одночасного доступу до кількох торговельних майданчиків, швидкістю, достовірністю та повнотою інформації про рівень і динаміку біржових індексів, яку отримують інвестори, кредитори, фінансові посередники. Більшість організованих ринків сьогодні мають ринкову модель, що базується на використанні електронних книг заявок, і відмовилися від традиційної організації торгівлі, що відбувалась у торговельній залі біржі за посередництва людей. Важливою складовою мікроструктури фінансових ринків стали сучасні інформаційні технології, системи та комп’ютерні мережі, що значно полегшили реалізацію складних комплексних торговельних стратегій та прискорили швидкість торгівлі.

Саме розвиток інформаційних технологій та їх широке застосування на фінансовому ринку зумовили появу інтернет-трейдингу, автоматитчного трейдингу, високочастотної торгівлі (англ. hіgh frequency tradіng, НFT) як його різновиду.

Інтернет-трейдинг – це одна із технологій управління капіталом: як особистими коштами приватних інвесторів, так і засобами інвестиційних і страхових компаній, фондів, банків та інших юридичних осіб. При цьому мережа Інтернет вико рис-товується для зв’язку між інвестором і брокером. Для зв’язку з біржею онлайн-брокери використовують надійні виділені канали з великою пропускною здатністю, що робить процес торгівлі набагато більш оперативним, ніж по телефону чи з використанням паперових документів. Основними характеристи-ками інтернет-трейдингу або торгівлі через Інтернет, є доступність, зручність, швидкість здійснення угод, можливість вибору стратегій довгострокового чи середньострокового

158

Інформаційні технології фінансових ринків та електронна комерція

інвестування, короткострокових спекуляцій чи високочастотної торгівлі протягом одного дня, торгівлі волатильністю, арбітраж тощо. При цьому успішність бізнесу значною мірою залежить від знань, досвіду і самодисципліни трейдера [1].

В Україні динаміка розвитку інтернет-трейдингу є позитивною. Зокрема на Українській біржі участь у торгах 2011 року взяло близько 10 тисяч інтернет-трейдерів. Фахівці зазначають, що для залучення приватних інвесторів на біржу необхідні нові інструменти – фьючерси на золото, нафту, валютну пару, допуск іноземних паперів. Наприклад, поява у 2011 році такого інструменту строкового ринку, як опціон, сприяла активізації інвестиційних інтересів інтернет-трейдерів [2].

Високочастотна торгівля, що здійснюється з використанням сучасних трейдерських високочутливих програмно-технічних засобів (торгових роботів) забезпечує отримання прибутку за рахунок значних обсягів торгів навіть при мінімальних коливаннях цін, є ознакою сучасного ринку. За даними консультаційно-аналітичної компанії Tabb Group у 2009 р. частка високочастотної алгоритмічної торгівлі на фондовому ринку США становила понад 70 %, тоді як у 2005 р. – лише 21 %. Для європейських ринків, за оцінками європейського регулятора ринку цінних паперів, у 2007 році – лише 9 %, а у 2010 р. – від 25 до 35 %. Дані з основних ринків Азіатсько-Тихоокеанського регіону свідчать про меншу частку високочастотної торгівлі у порівнянні з американським чи європейським ринками (від 10 до 30%), однак, враховуючи повторення на цих ринках тенденцій західних країн, можна очікувати на подальше зростання цього показника до рівня ЄС та США [3].

Детальне вивчення характеристик високочастотної торгівлі [1, 4] показало, що вона:– дозволяє реалізувати різні стратегії, починаючи від маркет-мейкінгу (англ. market maker – творець ринку) до арбітражу (фр. аrbitrage – справедливе рішення, логічно пов’язані угоди);

159

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%C2%A4%D0%A1%D0%82%D0%A0%C2%B0%D0%A0%D0%85%D0%A1%E2%80%A0%D0%A1%D1%93%D0%A0%C2%B7%D0%A1%D0%83%D0%A0%D1%94%D0%A0%D1%91%D0%A0%E2%84%96_%D0%A1%D0%8F%D0%A0%C2%B7%D0%A1%E2%80%B9%D0%A0%D1%94

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%92%D0%A0%D0%85%D0%A0%D1%96%D0%A0%C2%BB%D0%A0%D1%91%D0%A0%E2%84%96%D0%A1%D0%83%D0%A0%D1%94%D0%A0%D1%91%D0%A0%E2%84%96_%D0%A1%D0%8F%D0%A0%C2%B7%D0%A1%E2%80%B9%D0%A0%D1%94

http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=675&pub=5225

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіці– забезпечує оперативний аналіз значних обсягів інформації про стан ринку та формування відповідних стратегій торгівлі, мінімізацію торговельних витрат і виконання угод;– має високий щоденний торговельний оборот і значну питому вагу скасованих заявок у порівнянні з кількістю виставлених;– змінює структуру біржового обороту, розподіляючи його між різними класами інвесторів;– може застосовуватися непублічними компаніями, які не мають клієнтів і торгують на власні кошти, тому регулятори не вимагають від них реєстрації;– зумовлює залежність успішності від здатності бути швидшими за конкурентів; – збільшує обсяг торгів, значно прискорює зростання ринку та додає йому ліквідності;– сприяє більш точному й швидкому ціноутворенню;– звужує спред між цінами купівлі та продажу;– скорочує розбіжність цін між торговельними майданчиками;– має високу щільність виставлених заявок, коли протягом однієї секунди може генеруватись по кілька сотень заявок по певному фінансовому інструменту.

Торгівля стала настільки швидкою, що усього за кілька мілісекунд комп’ютери на фондових біржах «поглинають» мільярдні суми. Протягом 500 мс, які необхідні трейдеру, щоб натиснути на кнопку «миші», високопродуктивні комп’ютери, працюючи за певними алгоритмами, встигають самостійно здійснити сотні операцій купівлі-продажу з мілі-, макро- і наносекундним тактом.

Водночас, «миттєвий крах» американського ринку, що відбувся 6 травня 2010 року зумовив актуалізацію досліджень впливу на ринок автоматичного трейдингу і високошвидкісної торгівлі. Саме в цей день, протягом 20 хвилин (з 14–40 до 15–02), провідні фондові індекси США зазнали найбільшого за свою історію внутрішньоденного коливання курсів (рис. 1).

160


Рис. 1. «Миттєвий крах» американського ринку 06.05.2010 року

Джерело. SnP: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/00/Flash_Crash.jpg

Основні індекси ринку акцій та ф’ючерсів раптово впали більш як на 5–6 % протягом кількох хвилин, а потім так само швидко повернулися до своїх попередніх значень. Майже 8 тис. акцій та паперів індексних фондів відчули на собі подібні короткочасні коливання курсів, які інколи сягали 15 %. Протягом кількох хвилин було укладено майже 20 тис. торговельних угод із 300 цінними паперами за курсом, які більш як на 60 % відрізнялися від попередньої ціни. Деякі акції втратили майже 100 % своєї вартості і продавалися за ціною в 0,01 дол. США. У процесі найбільшого падіння в історії торгів американський фінансовий ринок за 15 хвилин втратив понад 1 трлн. дол. США [5].

Звичайно, Україну це теж зачепило, оскільки закордонні інвестори, як правило, керуються передусім глобальними

161

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцічинниками, а не поліпшенням чи погіршенням стану економіки окремо взятої країни. Напрямок руху західних грошей у травні різко змінився. Зокрема у першому кварталі 2010 року спекулятивний капітал активно заходив в Україну, що спричинило стрімке зростання ринку до 75 %. А в травні спостерігалися масова втеча спекулянтів з українських фондових майданчиків. Підтвердженням цього є динаміка індексу на Українскій біржі (рис. 2) та динаміка змін індексу ПФТС 06.05.2010 року (рис. 3).

Рис. 2. Динаміка змін на Українській біржі 06.05.2010 року

Джерело. UX: http://www.ux.ua/ru/index/ux/

162

http://www.ux.ua/ru/index/ux/


Рис. 3. Динаміка змін індексу ПФТС 06.05.2010 року Побудовано автором за даними: PFTS:

http://www.pfts.com/uk/shares-indexes/

Падіння українського ринку протягом травневих днів у рази перевищив зниження як європейських індексів, зокрема індексу FTSE 100 на Лондонскій біржі (рис. 4) так і азійських індексів. Наприклад, індекс KRX Корейської фондової біржі (Південна Корея) (рис. 5).

Основною причиною цього експерти називають слабку розвиненість українського ринку і велику залежність від іноземного капіталу, присутність на ньому великої кількості недосвідчених інвесторів та інтернет-трейдерів, перегрів ринку в результаті президентських виборів та погіршення короткострокових перспектив ринку сталі [6].

163

http://www.pfts.com/uk/shares-indexes/


Рис. 4. Динаміка змін індексу FTSE 100 на Лондонскій біржі

Джерело. FTSE: http://www.londonstockexchange.com/exchange/prices-and-markets/stocks/indices/summary/summary-indices-chart.html?index=UKX

Рис. 5. Індекс KRX Корейської фондової біржі, Південна Корея

Побудовано автором за даними: http://eng.krx.co.kr/m1/m1_3/m1_3_1/JHPENG01003_01.jsp

164


Отже, події 6 травня 2010 року наочно показали, що незважаючи на переваги, які надає високочастотна торгівля окремим учасникам ринку, вона породжує специфічні ризики, що можуть стати загрозою для ефективності і цілісності ринку. У стресових умовах взаємодія між автоматизованими торговельними програмами і алгоритмічними торговельними стратегіями може швидко підірвати ліквідність і викликати безлад на ринках, а високий обсяг торгів не завжди є надійним індикатором ліквідності ринку, особливо в період значної волатильності. Тому актуальними є завдання розробки пропозицій щодо регулювання автоматичного трейдингу і високошвидкісної торгівлі для відповідних регуляторів фінансового ринку. На нашу думку такі рекомендації мають включати положення та норми щодо введення обов’язкових пауз у торгах у разі різких змін курсу акцій, а також обов’язкового тестування нових торговельних алгоритмів, можливе також встановлення податків на високочастотну торгівлю (наприклад, у розмірі 1%). Тобто cучасні інформаційно-комунікаційні технології, які є важливою складовою мікроструктури фінансових ринків, не лише полегшили реалізацію складних торговельних стратегій, але й потребують наукових досліджень щодо пошуку механізмів регулювання їх впливу на ринок.

ЛІТЕРАТУРА1. Старенко Д., Сухоруков А. Один клик и ты - капиталист. Версия 2.0

украинская. – К.: Баланс бизнес букс, 2011. – 208 с.http://finance.eizvestia.com/full/trejdery-zamedlili-hod http://univer.ua/ua/internet-trading/ http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?

id=675&pub=5225http://www.techdaily.com.ua/zaprohramovanyj-obvalhttp://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina_vtratila_bilshe_polovini_kapitalu__e

vropeyski_novini_obvalili_vitchiznyani_rinki_do_rivniv_-60235.html

165

http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina_vtratila_bilshe_polovini_kapitalu__evropeyski_novini_obvalili_vitchiznyani_rinki_do_rivniv_-60235.html

http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina_vtratila_bilshe_polovini_kapitalu__evropeyski_novini_obvalili_vitchiznyani_rinki_do_rivniv_-60235.html

http://www.techdaily.com.ua/zaprohramovanyj-obval



http://univer.ua/ua/internet-trading/

http://finance.eizvestia.com/full/trejdery-zamedlili-hod


П. Стельмах,Л. Гончар, к.е.н. (Тернопільський національнийекономічний університет)

ВИКОРИСТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ

У глобалізованому світі все більше уваги приділяється забезпеченню ефективності постачання продукції, товарів і послуг. Для цього використовуються інформаційні потоки, які призначені для планування і відстеження дій щодо руху продукції як всередині, так і між підприємствами. Нерідко процес створення продукції й супроводження до завершення її життєвого циклу є частиною інформаційних потоків.

На сьогоднішній час склалась така ситуація, що багато комп’ютерних систем, які непов’язані між собою, зберігають інформацію, яку вони використовують, для обміну в різних, несумісних форматах і структурах даних. Для взаємодії цю інформацію часто перетворюють, перекладають і передають вручну між комп’ютерними системами, що вимагає значних грошових витрат і часу.

На сучасному етапі розвитку економіки електронна комерція набуває все більшого й більшого значення. Виробники та дистриб’ютори класифікують свою продукцію для того, аби потенційні клієнти мали можливість знайти її в електронних каталогах. У моделі B2B (Business to Business)[1] бізнес клієнт також зацікавлений в класифікації товарів. Клієнт хоче отримати перелік усіх пропозицій, щоб порівняти їх й виокремити найкращу з них. У більшості випадків порівняння і оцінка таких пропозицій здійснюється за допомогою комп’ютерних систем. Тому виникає необхідність класифікувати продукцію з однозначними, унікальними й чітко визначеними властивостями для спрощення і полегшення її порівняння та оцінки.

166


Є очевидним, що інтеграція чи взаємодія між підприємствами зумовлює потребу у стандартизації структур даних. Ця стандартизація не може охоплювати усі типи даних, оскільки підприємства завжди матимуть власні, унікальні дані. Проте вона повинна використовувати так звані «структурні дані», тобто дані, на основі яких створюються щоденні операції, дані щодо категорії, типу, виду продукції.

Класифікаційні системи з докладним набором властивостей для різних видів продукції є досить складними системами даних. Створення такої системи, яка відповідала б вимогам великих підприємств, вимагає тривалого періоду часу. Цілком очевидно, що створення й підтримка тільки однієї такої системи і її використання усіма учасниками бізнесу є набагато ефективнішою та економічнішою.

Як відомо, класифікаційна система eCl@ss є однією з найбільш використовуваних систем класифікації продукції в Європейському союзі, особливо в Німеччині. Ця система забезпечує єдину і послідовну класифікацію продуктів, матеріалів і послуг по всьому ланцюжку постачань. Кожний окремий продукт в системі має свій унікальний код, за допомогою якого можна легко знайти даний продукт в системі[2].

Виробники та постачальники, які класифікують товари та послуги відповідно до eCl@ss, можуть співпрацювати з усіма існуючими і потенційними клієнтами по всьому світу (навіть без знання іноземних мов), класифікувавши свою продукцію тільки один раз. Мовою системи є мова кодів. Наприклад, для користувачів системи з Франції назва продукції буде на французькій мові, для користувачі з Китаю на китайській, з Іспанії на іспанській, але код цієї продукції для всіх користувачів буде один і той самий. Класифікаційна система eCl@ss – це 4-ступінчаста ієрархічна система, яку можна представити таким чином (див. рис. 1).

167


Рис. 1 Структура системи eCl@ss

Перші три рівні (сегменти, основні групи і групи) представляють групи товарів. Четвертий рівень (категорії товарів) – товари та послуги. Ключові слова та синоніми служать для швидкого, цілеспрямованого знаходження категорій товарів. На четвертому рівні товари та послуги можуть бути однозначно описані за допомогою властивостей (наприклад, матеріал, колір, температура плавлення тощо). Перелік усіх властивостей – це набір властивостей. Властивість може мати значення, яке визначає найбільш корисну її характеристику (наприклад, властивість – колір; значення – червоний).

Для прикладу, електрохімічні батареї в eCl@ss мають ідентифікатор 27-05-01-01. Цифра 27 – це сегмент (Електротехніка, автоматизація, технологічний процес управління), цифра 05 – це основна група (Акумулятори, батареї), цифра 01 – це група (стаціонарні акумулятори, батареї) і цифра 01 – це (електрохімічна батарея). Ця електрохімічна батарея має перелік властивостей які характеризують її, а саме: висота, довжина, маса, діаметр, ємність, робоча температура тощо.

Графічне зображення системи eCl@ss представлено рис. 2.

168


Рис. 2. Графічне зображення системи eCl@ss

Переваги використання класифікаційної системи eCl@ss є такими:

169


– створена на основі національних і міжнародних стандартів;1. охоплює всі продукти, матеріали і послуги;2. забезпечує пошук за ключовими словами, щоб допомогти

користувачам знайти відповідний продукт (без навігації по складній ієрархічній системі);

3. доступна на шести мовах;4. підтримується на міжнародному рівні – з Європи

поширюється в США та Азію за підтримки місцевих партнерів;

5. забезпечує швидкий пошук та ідентифікацію товарів;6. забезпечує швидкий і недорогий спосіб обробки замовлень.

[3]Таким чином, використання класифікаційних систем в

електронній комерції, зокрема eCl@ss, надає бізнес структурам можливість створити простий і зрозумілий доступ до продукції потенційним замовникам й ефективний механізм формування та оперування замовленнями без участі людини.

ЛІТЕРАТУРА1. Richard C. Maddock, Richard L. Fulton: «Marketing to the

Mind: Right Brain Strategies for Advertising and Marketing» ISBN: 1-567-20031-1, 1996.

2. Harry Beckwith: «Selling the Invisible: A Field Guide to Modern Marketing» ISBN: 0-446-52094-2, 2007

3. eCl@ss Introduction – [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.eclass.de.

170


В. М. Антоненко, к.т.н. (Національний університет ДПС України),Ю. В. Рогушина, к.ф.-м.н.(Інститут програмних систем НАН України)

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ

В ЕКОНОМІЧНИХ ЗАСТОСУВАННЯХ ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ЗНАНЬ

В даний час головні напрямки розвитку інформаційних технологій (ІТ) пов’язані зі створенням інформаційних систем, які використовують знання у відповідних предметних областях (ПрО).

Управління знаннями – це сукупність процесів, що пов’язані з ефективним створенням, збереженням, поширенням і використанням знання для виконання цілей. Термін «управління знаннями» («knowledge management») вперше було використане в 1986 р. американським вченим Карлом Віігом на конференції у Швейцарії, де проводилася Міжнародною організацією праці під егідою ООН, за аналогією з такими поняттями, як «управління даними» та «управління інформацією». На сьогодні існує багато досить суперечних визначень цього терміну, що відображають різні аспекти, пов’язані з ефективним використанням знань у різних областях [1].

Процес управління знаннями йде у чотирьох основних напрямках:

– дослідження знань і їхня систематизація; – усвідомлення знань і визначення їхньої цінності; – планування і здійснення дій відповідно до результатів

аналізу знань; – постійна актуалізація і переосмислення знань.

171


Сучасні системи управління знаннями (СУЗ) базуються на новітніх інтелектуальних інформаційних технологіях та використовують усе різноманіття інформаційних ресурсів (ІР) та сервісів Web. Проте використання Інтернет-технологій викликає і низку нових проблем, до яких призводять розподіленість, динамічність та протирічність такого інформаційного середовища. Тільки такі СУЗ є досить конкурентоспроможними та забезпе–чують ефективне функціювання відповідних економічних систем.

Основні проблеми управління знаннями в Web пов’язані з [2]: 1) Інтеграцією знань, отриманих від різних ІР (наприклад,

інтеграція відомостей, що були здобуті з різних текстових або мультимедійних документів, доступ до яких надає Web та відповідні пошукові системи);

2) Пошуком протиріч між знаннями, що відображені в контенті різних ІР, оцінкою їх достовірності та надійності;

3) Здобуттям нових знань з вже наявних та їх поданням у формі, зрозумілій користувачеві (приміром, аналіз текстового документа з метою відповіді на конкретне питання користувача або створення анотації цього документа);

4) Пошуком знань, потрібних конкретному користувачеві для вирішення певних задач (ця проблема не зводиться до розробки ефективних інформаційно-пошукових систем (ІПС), які обробляють окремі, не пов’язані один з одним запити корис–тувача, але потребує формування набору документів та аналізу цього набору з метою формування бази знань конкретної задачі);

5) Автоматизацією створення метаданих, що коректно описують контент ІР (як текстових, так і мультимедійних) на рівні змісту, та ефективним пошуком у таких метаописах (наявнсть метаоисів значно прискорює обробку документів на семантичному рівні та допомагає у вирішенні інших проблем, проте на сьогодні, на жаль, значна частка Web-контенту або взагалі не супроводжується метаописами, або ці метаописи не є коректними та правдивими).

172


Можна навести ще багато прикладів проблем, що виникають у процесі управління знаннями в Web, але всі вони зводяться до наступних:

1. Вибір засобів подання знань (досить потужних, щоб задовольнити різноманітні потреби користувачів, але придатних для швидкої обробки та розуміння людиною);

2. Розробка методів створення нових знань за наявною інформацією (приміром, створення метаопису ІР, формування онтології ІР, логічне – індуктивне, традуктивне, дедуктивне – виведення, виконання запитів до БЗ);

3. Розробка методів порівняння різних інформаційних об’єктів на семантичному рівні (приміром, інтеграція або пошук відмінностей двох онтологій, співвідношення інформаційного запиту та ІР, що відповідають цьому запиту, визначення ПрО за контекстом ІР);

4. Оцінювання якості нових знань (достовірності, непроти-річності, актуальності, повноти).

Управління знаннями в сучасному Web має певну специфіку, пов’язану як з величезними обсягами даних, що обробляються, так і з динамічністю, гетерогенністю і децентралізованістю даних. В рамках проекту Semantic Web сьогодні розроблено велику кількість стандартів, методів та програмних засобів управління знаннями, але вони ще не стали, на жаль, широко росповсюдженими у Web-застосуваннях. Центральним компонентом концепції Semantic Web є застосування онтологій, що дозволяють формалізувати знання щодо Про. Онтології, на відміну від XML Schema, є представленням знань, а не форматом повідомлень. Над онтологіями можна виконувати операції логічного виведення.

Різні інструментальні засоби надають наступні можливості: створення онтологій і їх зв’язування з різними ІР; перевірка онтологій на непротирічність, удосконалення онтологій; виконання операцій логічного виведення над онтологіями. Крім того, деякі питання управління знаннями в Web на сьогодні ще не знайшли остаточного вирішення: приміром, автоматизована

173

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціпобудова метаописів та онтологій ІР, довірча оцінка наявних метаописів, засоби співставленення довільних онтологій, автоматизоване поповнення онтологій. Детальніше це проаналізовано в [3].

Актуальність розробки методів та засобів здобуття та управління онтологічними знаннями в розподіленому середовищі для забезпечення пошуку інформації на семантичному рівні з метою підтримки наукових досліджень обумовлена тим, що зараз більшість сучасних розподілених застосувань призначені для вирішення інтелектуальних задач та базується на використанні знань, для обробки яких створено вже велику кількість теоретичних методів, стандартів та інструментальних засобів, проте відсутня інтегрована методологія управління знаннями, яку можна було б ефективно застосовувати на всіх етапах життєвого циклу знань.

Аналіз публікацій показує, що саме онтології є адекватним і ефективним засобом для моделювання уявлень про різноманітні ПрО, які дозволяють формально подавати їх семантику. У різних джерелах пропонуються різні формальні моделі представлення онтологій. В усіх них є присутнім:

1) множина термінів (понять, концептів), що може підрозділятися на множину класів і множину екземплярів;

2) множина відношень між поняттями, у якому можуть явно виділятися відношення «клас-підклас», ієрархічні (таксономічні) відношення і відношення синонімії (подоби), а також функції - спеціальний випадок відношень, для яких n-й елемент відношення однозначно визначається n-1 попередніми елементами;

3) аксіоми і функції інтерпретації понять і відношень.До теперешньго часу в процесі створення різноманітних

інформаційних систем застосовувалися різні засоби для представлення та обробки знань. Найпоширеніші з них – це продукційні правила, семантичні мережі та фрейми. Проте в сучасних розподілених ІС зазвичай надають перевагу онтологіч-

174


ному представленню знань. Одним з важливих аргументів на користь такого вибору є зв’язок онтологій з дескриптивними логіками. Внаслідок цього виникає потреба у розробці онтологіч-них моделей інформаційного середовища сучасного Web і його користувача, що відображає певні інформаційні потреби, предметної області, яка його цікавить, та проблеми, які він прагне вирішити; і моделі інформаційних ресурсів, що має відображати не тільки їх формальні властивості, але й семантику. Саме співставлення таких онтологічних моделей забезпечує виконання семантичного пошуку (рис. 1).

Засоби інтелектуалізації Інтернет

Користувач Інженер зі знань

Репозиторій онтологій

Репозиторій анотованих данихТекстові

ІР

БД

Інформаційнийпростір Інтернет

Мультиме-дійні ІР

ІПС

Провайдер ІР

Рис. 1. Структура інтеграції знань в інтелектуалізованому інформаційному просторі Web

Проте наявність онтологій відповідних ПрО та інструментальних засобів їх оброблення не є достатньою умовою для управління знаннями в Web. Крім цього, для функціювання інтелектуаьних Web-застосувань потрібні засоби ефективного збереження та пошуку потрібних знань – репозиторії онтологій.

Таким чином, проблема інтелектуалізації Інтернету сьогодні зводиться до вирішення наступних основних проблем:

175


1) розробка автоматизованих засобів семантичного анотування гетерогенних інформаційних ресурсів Web (Web-сервісів, повнотекстових, мультимедійних, частково структурованих тощо);

2) автоматизації створення формальної моделі інформаційних потреб користувачів Інтернет, які дозволяли б персоніфікувати відомості, які їм надаються, та забезпечила б більш високу пертинентність інформаційного пошуку;

3) розробка алгоритмів співставлення на семантичному рівні описів інформаційних ресурсів та інформаційних потреб користувачів;

4) наявність засобів перевірки правдивості та коректності відомостей, доступ до яких забезпечує мережа Інтернет;

5) наявність надійних та зручних репозиторіїв онтологій.За наявністю репозиторіїв виникає потреба в засобах

представлення метаданих щодо онтологій, що містяться в такому репозиторії. В даний час більшість онтологій існують у чистому виді, без додаткової інформації, наприклад, про авторство, такий, як це передбачено Dublin Core для текстових документів. Це утрудняє їхнє використання для академічних і промислових кіл, тому що не дозволяє ефективно виявити, знаходити і повторно застосовувати онтології. Тому виникає необхідність у виробленні стандарту метаданих, так називані метадані для онтологійОдин з таких засобів представлено в OMV (Ontology Metadata Vocabulary) [4]. OMV являє собою модель метаданих для онтологій і пов’язаних з ними сутностей. Вона відображає ключові аспекти інформації щодо метаданих онтології, наприклад, походження, приступність, наявність статистики. OMV розроблена модульно і реалізована мовою OWL.

Шаблон для елемента метаданих у OMV містить ім’я елемента метаданих; тип онтологічного примітива, використову-ваного для представлення елемента в OWL: Class, ObjectProperty чи DatatypeProperty, його унікальний ідентифікатор; коротке визначення його призначення тощо. В процесі виконання поставленої задачі запропоновано модель семантичного пошуку

176


на основі стандартів Semantic Web [5], що базується на формуванні та співставленні онтологічної моделі інформаційної потреби користувача (включаючи модель самого користувача, цікавлячої його предметної області та задачі, для рішення якої користувач шукає інформацію) з онтологічними моделями приступних інформаційних ресурсів (повнотекстових та мультимедійних документів, Web-сервісів, складних об’єктів); розроблено підхід до створення формальної онтологічний моделі узагальненої інтелектуальної задачі, спрямований на пошук і вирішення протиріч і нечіткостей у постановці задачі; запропоновано метод персоніфікації пошуку повнотекстових інформаційних ресурсів на основі аналізу рівня персональної складності тексту для оцінки його розуміння конкретним користувачем.

ЛІТЕРАТУРА1. Hirotaka T. Beyond Knowledge Management: Lessons from

Japan. – http://www. sveiby.com/articles/LessonsJapan.htm2. Гапоненко А. Л. Управление знаниями. – http://www.

koism.rags.ru/publ/download.php3. Плескач В. Л., Рогушина Ю. В. Інтелектуалізація

інформаційних ресурсів як базовий напрямок сучасного етапу розвитку ринку ІТ // Ринок технологій: проблеми та шляхи вирішення . Тези доповідей. – К.: УкрІНТЕІ 2007. – С. 105–111.

Palma R., Hartmann J., Haase P. OMV Ontology Metadata Vocabulary for the SemanticWeb. 2009. – 76 p. – http://kent.dl.sourceforge.net/project/omv2/OMV%20Documentation/OMV-Reportv2.4.1.pdf

4. Рогушина Ю. В., Гладун А. Я. Технологии Semantic Web и их использование при разработке интеллектуальных приложений // Проблеми програмування, № 2–3, 2008. – С. 385–394.

177

http://kent.dl.sourceforge.net/project/omv2/OMV%20Documentation/OMV-Reportv2.4.1.pdf

http://kent.dl.sourceforge.net/project/omv2/OMV%20Documentation/OMV-Reportv2.4.1.pdf


В. М. Гужва, к.е.н., проф.,О. М. Помазун (Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ СППР З УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Задачі прийняття рішень, пов’язаних з управлінням бізнес-процесами (УБП), є досить складними і вимагають спеціальної підтримки. Тому використання інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень стає невід’ємною складовою при управлінні бізнес-процесами на підприємстві.

Основною метою створення СППР є підвищення якості рішень і значне підвищення ефективності роботи групи з управління бізнес-процесами. При цьому якісно розроблена СППР повинна підтримувати всі етапи управління бізнес-процесами від визначення бізнес-процесів до контролю за їх вдосконаленням.

Узагальнюючи досвід щодо створення СППР, пропонується виокремити наступні етапи проектування СППР УБП:

1. Дослідження проблемної області та аналіз задач прийняття рішень.

На даному етапі описується перелік труднощів і «вузьких місць «, специфічних для задач УБП, які вимагають спеціальної підтримки. До основних труднощів можна віднести:

1) неможливість прогнозувати процес;2) труднощі з об’єднанням атрибутів і цілей;3) труднощі з обробкою даних, необхідних для ПР;4) проблеми з аналізом і формуванням логічного висновку;5) труднощі з візуалізацією результатів;6) неточність процесу еврістичних суджень.Отже, необхідно описати конкретні ситуації та задачі, що

вимагають прийняття рішень, а також відповідні умови щодо їх підтримки. Для цього визначається перелік ситуацій і задач прийняття рішень, які мають бути реалізовані в СППР. 178


Під час опису проблемної ситуації необхідно навести її характеристику, визначивши ступінь її стуктурованості; ступінь неточності вхідних даних, варіантів рішень, імовірності настання наслідків; рівень часового горизонту.

На цьому етапі також наводиться характеристика особи або групи осіб, які беруть участь у прийнятті рішень. Також описується рівень повноти знань ОПР щодо структури проблеми; визначаються вимоги щодо подачі та використання інформації для прийняття рішень.

2. Вибір методу проектування СППР. Вибір методу проектування залежить від виду самої СППР.

Види СППР можна умовно поділити до чотирьох найвідоміших «шкіл» з їх створення: аналіз рішеннь, числення рішень, дослідження рішень, процес впровадження.

Не дивлячись на те, що сучасним СППР притаманні властивості різних напрямів, при створенні СППР розробникам рекомендується притримуватись вимог відповідно обраної «школи».

3. Визначення функціональних можливостей СППР. На цьому етапі пропонується порядок роботи користувача з

системою, описується розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв’язання задачі. Також на цьому етапі наводиться опис основних функцій системи підтримки прийняття рішень з УБП.

4. Проектування компонентів СППР. Відповідно обраних методів і способів підтримки прийняття

рішень на даному етапі проектуються база даних, база моделей та інтерфейс користувача. Зазначимо, що при проектуванні користувацького інтерфейсу важливо обґрунтувати механізм організації взаємодії користувачів із СППР (формальний діалог, природна мова чи графічний діалог) та описати основні вимоги до користувацького інтерфейсу системи виходячи із трьох аспектів: мови дій, мови відображення і бази знань (прим. —

179

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцітермін «база знань» використовується в контексті, що повинен знати користувач, щоб вести діалог з системою).

Задачі прийняття рішень з УБП є досить складними і, як правило, вимагають групового обговорення та групової підтримки прийняття рішень, тому для підтримки роботи групи пропонується розробити групову систему підтримки прийняття рішень (ГСППР). Така система дозволить об’єднати в мережі всіх учасників команди на всіх етапах їх роботи.

Оскільки перед командою можуть стояти різні задачі, то до учасників такої команди пропонується залучати спеціалістів з різних галузей. В залежності від функцій і характеру роботи з СППР усіх можливих користувачів можна поділити на три групи: особи, що відповідають за змістовні результати рішення підзадач і задачі в цілому, яких можна назвати кінцевими користувачами; особи, що забезпечують нормальне функціонування СППР та спеціалісти – розробники моделей, алгоритмів і програм.

Для підтримки групової роботи команди управління бізнес-процесами в режимі ГСППР пропонується залучити наступних фахівців: керівник, фасилітатор, експерт, аналітик, програміст і звичайні члени робочої команди.

Для забезпечення наскрізної підтримки усіх етапів управління бізнес-процесами СППР повинна включати такі підсистеми: блок аналізу предметної області, блок генерування ідей, блок аналізу ризику, блок узгодження рішення з партнерами, блок узгодження рішення з опонентами, блок генерування можливих рішень, блок прийняття рішення, блок контролю виконання прийнятого рішення.

Для створення СППР УБП доцільно її подавати як трирівневий веб-додаток на основі системи керування базами даних, веб-серверу додатків і технології веб-браузера на рівні представлення користувачам системи (рис. 1). При цьому інтерфейс користувача буде подаватись у вигляді веб-сторінок. Їх основною метою є відображення інформації для користувачів, отримання введених користувачем даних і передача введеної користувачем інформації до асинхронного компоненту системи.

180


Функціональним навантаженням інтерфейсу є підтримка автоматичної передачі даних між компонентами (базою даних та базою моделей), а також вибір опцій передачі даних.

Основним компонентом СППР УБП підприємства є асинхронний компонент ГСППР. Цей компонент обробляє запити від інтерфейсів користувачів системи, включає базу даних обговорення, що зберігає структуровану інформацію, отриману від кожного експерта групи. Експерт, виходячи з власних переваг, може відповідати на запити та пропозиції фасилітатора або іншого члена групи. Це можуть бути: визначення, упорядковані дані, критерії оцінки для проблеми, оцінка важливості кожного критерію.

Ці дані, як правило, структуровані в різних функціональних областях так, щоб в подальшому вони могли бути поновленні та використані при вирішенні інших задач.

База даних зберігає всю інформацію про обговорення, переписку, документи. Таким чином ця інформація може бути використана при прийнятті інших рішень.

181


А с и н х р о н н и йк о м п о н е н т

Г С П П Р

П ід т р и м к аф а с и л іт а т о р а

База

моде

лей

База

дан

ихКо

рист

увач

П р о т о к о л ир о б о т и

Ін т е р ф е й ск а н а л уз в'я з к у

В и б р а н ім о д е л і

Г р у п а О П Р

Ф а с и л іт а т о р

С т о р ін к ик о р и с т в у ч а

З о в н іш н ід о д а т к и

База

дан

ихС

исте

ма

Сервер веб-додатківБраузер

СКБД

Рис. 1. Архітектура СППР з управління бізнес-процесамиКомпонент підтримки фасилітатора допомагає йому

ефективно організовувати, вести і контролювати увесь процес групового прийняття рішення. В функції фасилітатора входить також управління протоколами процесу прийняття рішень.

Фасилітатор може мати інформацію про всіх ОПР, має права адміністрування учасників обговорення. Тобто він може управляти паролями учасників як в режимі відкритого обговорення, так і в анонімному режимі. В процесі сесії фасилітатор може бачити, на якій стадії знаходиться процес ПР, містить інформацію про дату й зміст повідомлень кожного з ОПР.

Фасилітатор має доступ до управління базою моделей та сховищем рішень та відповідає за забезпечення безпеки при зверненні до бази даних.

Заснована на правилах підсистема СППР УБП підприємства – заснований на правилах компонент, написаний переважно на мові програмування. Включає правила, що допомагають користувачам

182


та фасилітатору вибирати відповідну модель з бази моделей чи сховища рішень.

Правила, сформульовані відповідно типу задач, визначення та структури проблеми, кількості критеріїв і альтернати, тощо. Ця підсистема отримує дані, які передаються і зберігаються в базі даних як вхідна інформація з поточної проблеми.

Вибрана модель може бути поновлена як на вхідних даних, так і за допомогою взаємодії між фасилітаторм і підсистемою СППР УБП підприємства. Правила є достатньо гнучкими, що дозволяє змінювати і добавляти моделі. В разі необхідності можуть бути застосовані декілька правил.

Крім правил, в підсистемі передбачена можливість зберігати коментарі та пояснення до моделі. Ці пояснення повинні зберігати достатньо інформації, щоб допомогти фасилітатору вибрати кращу модель, знати її переваги й недоліки.

В СППР УБП підприємства також повинна бути можливість інтеграції з базами даних. При проектуванні БД цієї системи необхідно забезпечити збереження не лише інформації про предметну область, а й інформацію про стан і дії користувача. Виявляється доцільним розглядати базу даних як дві окремі частини, об’єднані між собою номером сеансу роботи. З іншого боку, розроблена база даних повинна забезпечити не лише цілісне використання інформації, а й взаємодію користувача з системою.

Зазначимо, що інтелектуальне середовище роботи СППР УБП підприємства включає базу даних, базу моделей та сховища рішень. При цьому основою інтелектуального середовища становять компоненти бази моделей, що містять відомі методи багатокритеріальної оптимізації (наприклад, метод аналізу ієрархій, теорія ігор) та інші моделі (наприклад, написані на мові програмування С++).

Отже, проблема створення СППР УБП підприємства є досить складною, але в той же час потребує на своє вирішення, оскільки більшість підприємств і організацій, що сьогодні

183

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціфункціонують у світовому економічному просторі, в процесі свої діяльності щоденно мають вирішувати слабоструктуровані задачі, приймати рішення за умов неповної інформації. Тому розроблення та розвиток методів і технологій створення СППР УБП підприємства є актуальними та своєчасними.

ЛІТЕРАТУРА1. Бідюк П. І., Коршевнюк Л. О. Проектування комп’ютер-

них інформаційних систем підтримки прийняття рішень – Київ: ННК «ІПСА» НТУУ «КПІ», 2010 – 340 с.

2. Ситник В. Ф. Системи підтримки прийняття рішень: [навч. посіб.] / В. Ф.Ситник. – К.: КНЕУ, 2004. – 614.

184


В. І. Ночвай, к.т.н.(Національний університетДПС України)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ПРОЦЕСІВ НАДАННЯ ПОСЛУГ

В ОРГАНАХ ДПС УКРАЇНИ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

На сучасному етапі розвитку концепцій управління на передній план вийшли системи управління якістю та системи управління знаннями, які служать направляючою основою розвитку інформаційних систем. Адже інформаційні системи, самі по собі здебільшого виконують функції обслуговування процесів організації. Виключенням тут можна вважати інфор-маційні системи підтримки прийняття рішень та експертні системи. Проте вони також рідко використовуються для прийняття рішень щодо розвитку та управління в самій організації. Як правило мова йде про рішення щодо ефективного вирішення прикладних аналітичних чи технічних завдань організацією. Тому саме системи управління якістю та знаннями можна відзначити як такі що спрямовані не лише на покращення процесів надання послуг, а й на ефективний розвиток внутрішніх процесів управління в організації. Управління якістю – скоординована діяльність по спрямуванню та контролюванню організації щодо якості. В органах виконавчої влади системи управління якістю відіграють ще одну надзвичайно важливу функцію – це орієнтація рішень на споживача послуг, якими є громадяни. Таким чином органи державної служби орієнтують свою діяльність на обслуговування суспільства та його членів, що і повинно бути основною метою діяльності держслужбовця.

Європейська організація з контролю якості визначає продукцію хорошої якості як таку, що максимально сприяє здоров’ю і щастю людей при мінімальних витратах енергії та

185

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінших ресурсів протягом усього її життєвого циклу виробництва, проектування і відновлення (повторне використання) при допустимій дії на навколишнє середовище. Є чотири узагальнені категорії продукції [1]: послуги, інтелектуальна продукція, технічні засоби, перероблені матеріали.

Саме послуга є основним результатом діяльності органів Державної податкової служби (ДПС) України і, меншою мірою, інтелектуальна продукція. Надання послуг здійснюється у взаємодії між постачальником і замовником і включає дії з матеріальною продукцією, наданою замовником (грошові відра-хування), нематеріальною продукцією (податкові декларації), надання нематеріальної продукції (інформації); створення сприятливих умов для замовника.

Якість – ступінь, до якого сукупність власних характеристик (відмітних властивостей) продукції задовольняє вимоги (загальнозрозумілі чи обов’язкові потреби та очікування) замов-ника. Таким чином систему управління якістю (СУЯ) можна розглядати як систему прийняття рішень за критеріями якості управління та надання послуг відповідно. Загальні наміри та спрямованість організації визначаються політикою організації у сфері якості, на основі якої встановлюються цілі організації в сфері якості в ході планування якості для окремих функціональ-них рівнів організації. При цьому в програмі якості документ-туються методики операційних процесів та відповідні ресурси. Підвищення якості виконання завдань можливе при забезпеченні прийняття ефективних, обґрунтованих рішень, тобто при підвищенні якості управління на усіх рівнях ДПС України.

Механізм управління якістю полягає у встановленні завдання - плану з якості (на основі вивчення потреб і можливостей), виконанні робіт для його досягнення, порівняння одержаної якості з завданням на основі оцінки споживачів та вжиття заходів з ліквідації відхилень. Він враховує основні принципи теорії управління, такі як – наявність програми поведінки об’єкта управління та планових значень параметрів; існування засобів виявлення і вимірювання відхилень об’єкта від

186


планових значень та можливості їх усунення. Різноманітні складові частини системи управління якістю повинні бути інтегровані в єдину систему управління, яка використовує спільні елементи.

Важливим є вибір адекватних критеріїв прийняття рішень та управління, відображають зміну якості процесів надання послуг. Основними критеріями прийняття рішень в системі управління якістю це є ступінь задоволення вимог зацікавлених сторін. При цьому потрібно вимірювати і контролювати як задоволеність зацікавлених сторін та характеристики продукції так і окремі процеси, показники системи управління, інтегральні показники якості. [2,3] Універсальним критерієм управління якістю слугує інтегральний показник якості [1] – відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її розробку, виготовлення і використання. Таким чином в результаті впровадження СУЯ всі процеси надання послуг можна вимірювати кількісними показниками, які можна контролювати і на їх основі приймати рішення щодо вдосконалення процесів надання послуг. Кожен процес СУЯ реалізовується у вигляді системи «вхід-вихід «, елементами якої є окремі операції, направлені на досягнення заданих цілей, що оцінюються конкретними показниками. Для кожного процесу повинно бути визначено сукупність показників, за якими буде оцінюватися виконання цього процесу, схема аналізу цих показників та схема прийняття рішень за підсумками аналізу стосовно поліпшення якості. Ці рішення полягають у виборі варіантів дій для корегування та запобігання невідповідностям: заходи спрямовані на усунення невідповідності та їх наслідків; надання дозволів на використання продукції або здійснення процесу після усунення невідповідностей; заходи спрямовані на виключення повторної появи невідповідностей.

Отже комплексна система управління якістю, повинна функціонувати на базі інформаційної системи підтримки прийняття рішень в яку надходить інформація про наявні та

187

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціможливі невідповідності вимог: вимірювання процесів та рівня задоволеності, результати аналізу даних і показників, оцінки ризиків [4] та ін. характеристики організаційно-управлінської діяльності органів ДПС України. На основі одержаної інформації необхідно розробити схему прийняття рішень щодо корегувальних та запобіжних дій з врахуванням можливостей системи електронного документообігу ДПС України.

ЛІТЕРАТУРА1. Шаповал М. І. Менеджмент якості. К.: Знання, 2007.2. Редич О. В. Концептуальні основи впровадження

системи оцінювання результативних показників діяльності органів ДПС / О. В. Редич // Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку : матеріали науково-практичного семінару. –Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2010, с.58-66

3. Ночвай В. І., Редич О. В. Використання показників якості надання послуг у системі оцінювання результативних показників діяльності органів ДПС // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право) № 4 (55): – 2011 – С. 4-10.

4. Вітлінський В. В. Редич О. В. Методологічні основи управління ризиками у адмініструванні податків. Вісник НУДПСУ, №3 (46), 2009, с. 107–113.

188


С. Д. Постіл, к.т.н.,Є. В. Синьовид (Національний університет ДПС України)

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ WEB MINING

Необхідність автоматичного аналізу інформації з інтернету викликана високою доступністю великої кількості і постійно зростаючої інформації, а також популярністю веб-послуг серед всіх категорій користувачів. Перетворення Інтернет в глобальну інформаційну інфраструктуру дозволило звичайним користувачам бути не тільки споживачами інформації, але її творцями та розповсюджувачами. У цьому зв’язку для ефективного вирішен-ня завдань пошуку, структурування та аналізу в основному хаотично організованої інформації в мережі розвивається новий напрямок в методології аналізу даних – Web Mining [1, 2].

Web Mining застосовує методи і алгоритми Data Mining для виявлення і пошуку залежностей і знань у мережі Інтернет.

Всі сайти мережі Інтернет зберігаються на веб-серверах. Щоб отримати доступ до сторінки сайту браузер посилає запити на веб-сервер. У відповідь на них повертаються файли, необхідні для формування інтернет-сторінки у вікні браузера. Завантаживши сторінку, користувач переглядає наявну на ній інформацію. Після чого він може перейти на іншу сторінку відповідно до структури сайту, зв’язки в якій встановлюються за допомогою гіперпо-силань. Для зручності навігації сторінки можуть бути об’єднані в категорії, а вони, в свою чергу, в розділи.

Всередині категорій між сторінками може підтримуватись різноманітна структура (ієрархічна, послідовна, мережна). На більшості сайтів передбачений швидкий перехід з будь-якої сторінки на головну. Залежно від обраної структури користувач переміщується з однієї сторінки на іншу. На малюнку 1 зображено фрагмент структури сайту, де сторінки пронумеровані згідно з порядком їх перегляду.

189


Рис. 1. Шлях користувача на сайті

Можна помітити, що між п’ятою та шостою переглянутими сторінками прямого посилання немає, але виходячи зі структури очевидно, що після п’ятої сторінки користувач повернувся до першої. Звідси повний його шлях по сайту буде наступним: 1, 2, 1, 3, 4, 5, 4, 3, 1, 6, 7, 8, 7, 8, 9, 7, 6, 10.

Виходячи з перерахованих особливостей розміщення інфор-мації в мережі Інтернет виникають проблеми з аналізу веб-даних.

Всесвітня мережа зараз містить величезну кількість інформації і прихованих в ній знань. Користувачі за різних умов можуть переглядати різноманітні документи, аудіо- і відеофайли. Однак це різноманіття даних приховує в собі проблеми, які можуть виникнути не тільки при аналізі, але і при пошуку необхідної інформації в Інтернет.

1. Проблема пошуку потрібної інформації пов’язана з тим, що користувач не завжди відразу може знайти необхідні йому електронні ресурси. Лише невеликий відсоток посилань серед запропонованих пошуковими системами приводить до необхідних документів. Також достатньо важкий пошук такими засобами неіндексованої інформації.

2. Проблема виявлення нових знань. Навіть за наявності великої кількості знайденої інформації, витяг із неї користувачем корисних знань є досить трудомістким і непростим завданням. Сюди ж можна і віднести складності, що пов’язані з осмисленням відомостей та сприйняттям тих ідей, які були вкладені авторами.

3. Проблема вивчення інтересів користувачів пов’язана з наступним наданням інформації, яка була б їм цікава. Це особливо

190


актуально для електронних торговельних порталів, які могли би консультувати користувачів при виборі товару.

В методології пошуку, структурування та аналізу інформації з Інтернету – Web Mining можна виділити наступні етапи:

1. Вхідний етап (input stage) – одержання «сирих» даних із джерел (логи серверів, тексти електронних документів).

2. Етап попередньої обробки (preprocessing stage) – дані представляються у формі, необхідної для успішної побудови тієї чи іншої моделі.

3. Еетап моделювання (pattern discovery stage).4. Етап аналізу моделі (pattern analysis stage) - інтерпретація

отриманих результатів.Конкретні процедури кожного етапу залежать від

поставленого завдання. У зв’язку з цим виділяють різні категорії Web Mining:

• Аналіз використання веб-ресурсів (Web Usage Mining).• Витяг веб-структур (Web Structure Mining).• Витяг веб-контенту (Web Content Mining).

Аналіз використання веб-ресурсів грунтується на витягу даних з логів веб-серверів. Метою аналізу є виявлення уподобань відвідувачів при використанні тих чи інших ресурсів мережі Інтернет. Тут вкрай важливо здійснити ретельну попередню обробку даних, видалити зайві записи лога, які не важливі для аналізу.

Кожен користувач мережі має свої індивідуальні уподобання і погляди, залежно від яких він відвідує ті чи інші ресурси. Виявивши, які сторінки і в якій послідовності відкривав користувач, можна зробити висновок про його інтереси і стиль мислення. Аналіз загальних тенденції серед усіх відвідувачів показує, наскільки ефективно працює електронний портал, які його сторінки відвідуються найбільше, які менше.

На основі цього аналізу можна оптимізувати сайт: знайти раніше непомічені проблеми у функціонуванні, дизайні і багато іншого.

191


Витяг веб-структур, як напрямок розглядає взаємозв’язки між веб-сторінками. Побудовані моделі можуть бути використа-ні для категоризації веб-ресурсів, пошуку схожих і розпізнавання авторських сайтів. В залежності від поставленої задачі структура сайту моделюється з певним рівнем деталізації. У самому простому випадку гіперпосилання представляють у вигляді спрямованого графа: G = (D, L), де D – це набір сторінок, вузлів або документів; L – набір посилань.

Витяг веб-структур може бути використано як підготовчий етап для витягу веб-контенту.

Витяг веб-контенту – пошук знань в мережі Інтернет. Він є непростим і трудомістким завданням. Саме цей напрям вирішує Web Mining. Він заснований на поєднанні можливостей інформаційного пошуку, машинного навчання і Data Mining. При цьому аналізується зміст документів: виявляють схожі за змістом слова та їх кількість. Потім вирішується завдання кластеризації або класифікації. Документи групуються за семантикою.

Проведено аналіз способів побудови WEB-сайтів. Завдання витягу інформації з WEB була б набагато простішим, якби існував єдиний стандарт побудови сайтів. На даний час такі стандарти відсутні – все різноманіття сайтів і Web-сторінок пояснюється творчим задумом веб-дизайнерів. Єдине, що їх об’єднує, – це мова HTML, яка визначає зовнішній вигляд Інтернет-ресурсів, але вона не може описати його зміст.

Незважаючи на відсутність між різними Інтернет-джере-лами візуальної подібності, можна виділити кілька тенденцій. В основному переважна кількість сторінок мають «дворівневе подання «. Під дворівневим поданням ми розуміємо структуру сайту, коли існує заголовна сторінка, що містить анонси або заголовки останніх повідомлень і набір сторінок, що містять безпосередньо вміст матеріалу. Існують і такі джерела, які містять необхідні повідомлення на першій сторінці (відсутні сторінки другого рівня).

192


Заголовних сторінок може бути кілька - по одній для кожного розділу теми. З міркувань єдиного дизайну, ці сторінки, як правило, мало чим відрізняться одна від одної.

Поряд з великими сторінками розділів на сайті може також знаходитися стрічка новин, що містить усі нові теми чи відповіді на тему до поточного часу. Наявність подібної сторінки першого рівня сильно полегшує завдання збору, так як відпадає не обхід-ність в перегляді сторінок. Однак такі стрічки не обов’язково містять всі посилання. Наприклад, вони можуть включати теми тільки за останні кілька годин, що неприйнятно в разі опитувань з інтервалом, що перевищує цей проміжок часу.

Виходячи з того, що не існує єдиного стандарту побудови веб-сайтів, то не можливо створити універсальну програму для сканування всіх веб ресурсів. Тому для таких цілей створюється так звані програми-посередники.

Активні дослідження в області роботи з web інформацією призвели до появи великої кількості інструментів, що використовуються для створення програм-посередників. Вони використовують методи, запозичені з таких областей як обробка даних на природній мові, мови і граматики, машинне самонавчання, інформаційний пошук, бази даних і онтологія. В результаті чого вони надають самі різні можливості.

Було проведено дослідження основних сайтів українського Інтернету та їх способів побудови. Виконаний аналіз показав, що переважна більшість з них використовує поряд з дворівневим поданням табличну структуру відображення інформації.

Web Mining є новим перспективним напрямком аналізу інтернет-ресурсів для оптимізації структури веб-сайтів, отриман-ня знань про відвідувачів сайту, опису соціальних мереж а також для автоматичного пошуку і структуризації інформації з Інтернету.

193


ЛІТЕРАТУРА1. Барсегян А. А. і ін. Аналіз даних і процесів: Навч.

посібник. 3-е вид., перераб. і доп. – Спб.: Бхв-Петербург, 2009. – 512 с.

2. Паклін Н. Б., Орешков В. И. Бізнес-аналітика: від даних до знань: навч. посібник. 2-е изд., пер-роб. і доп. – Спб.: Питер, 2011. – 704 с.

194


С. П. Ріппа, д.е.н., проф. (НДЦПО НУДПСУ (Україна), Едвард Страйм, проф. (Бристонський коледж (США)

ЗНАННЯ-ОРІЄНТОВАНІ ІНТЕРНЕТ-СЕРВІСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

В останніх два десятиліття відбулись суттєві змістовні і структурні зміни всієї інформаційної сфері – це 1) формування фрагментарного (для країн другого і третього світу) і цілісного (для провідних країн) інформаційного суспільства, 2) поява і розвиток довірчого Інтернету (Семантичного Вебу) і перехід від БД до баз знань; 3) соціалізація і гуманізація Інтернет-середовища. Зазначені зміни можна продовжити, причому деякі з них є не менш важливими – інновації, віртуалізація, глобалізація, екологія, реформування науково-освітньої сфери тощо. Остаточний перелік сучасних тенденцій і трендів цивілізаційного розвитку та інформатизаційних перетворень також є примарним завданням. Загальновідомо наскільки швидко зростають обсяги інформації, виникають та впроваджуються нові знання у техніці, освіті, науці, економіці, гуманітарній сфері тощо. На порядку денному виникають ризики і загрози інформатизації, їх необхідно також враховувати – це кіберзлочинність, засмічення інформаційного простору, загрози кібервійн та кібертероризму тощо.

Невід’ємною складовою сучасного інформаційного суспільства є Інтернет (як феномен, процес та система), його розширення і підвищення впливовості, які протікають за складними сценаріями, які важко охарактеризувати звичайними показниками аудиторії Інтернету (статистика користувачів Інтернету на сайтах W3C, bigmir.net та ін.). Поняття Інтернету як всесвітньої комп’ютерної мережі, де підмережі і окремі комп’ютери обмінюються інформацією через відповідні протоколи, вже вичерпало себе. Відбувся перехід на новий цивілізаційний віток

195

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінформатизації та раніше нерозривна пара «дані – інформація» розширилась до усвідомлення інтелектуального ланцюга – «дані – інформація – знання – мудрість» (рис. 1), тобто кількість переросла в якість (змістовність, семантику) і додатково відбулась соціалізація Інтернету, поки що в тієї частині, яка називається Семантичною Павутиною (або Семантичним Вебом).

Рис. 1.

За даними рейтингів і статистики 2011–2012 рр. основна маса користувачів переміщується в Інтернет – це означає, що більшість сервісів (пошукових, інформаційних, мультимедійних, комерційних, банківських, бібліотечних, освітніх тощо) також прискореними темпами переорієнтовуються на глобальну мережу (рис.2). За результатами опитувань для країн «великої двадцятки» (G20) дослідники вирахували, що населення витрачає в онлайні від 3 % до 6% своїх доходів. Люди оплачують зазвичай пошукові сервіси, електронний зв’язок, Інтернет-банкінг та інвестиційні функції.

196


Рис. 2.

У свою чергу за прогнозами експертів очікується, що у розвинених державах (G20) Інтернет-економіка буде збільшуватися приблизно на 8 % в рік, тоді як в країнах, що розвиваються темпи зростання виявляться більш ніж удвічі вищими: середній рівень складе 18 %, а в Індії та Аргентині досягне 23–24 % в рік. Це означає, що, фактично, незалежно від кризи очікується значне зростання як кількісно, так й якісно обсягів Інтернет-операцій інформаційного та економічного змісту для всіх його сегментів. Не є виключенням і сфера оподаткування. За оцінками фахівців на 2011 рік в Україні обсяг електронної торгівлі наблизився до 2,5 млрд грн, а до 2015 року ця сума за прогнозами може збільшитись у 3–4 рази, причому понад 90 % великих і середніх суб’єктів господарювання здійснюють декларування через Інтернет. В цьому контексті набувають підвищеного попиту сервіси і послуги, орієнтовані на

197

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінноваційні семантичні інформаційні технології. Їх переваги базуються на багато-платформному програмному забезпеченні (гетерогенному), відкритих стандартах і технологіях програмного коду та нечутливості до змін форматів, наявності неструктурованої інформації та вимогам прийняття рішень в умовах неповної інформації. Одна із можливих конфігурацій подібної семантичної платформи (на прикладі блог-сайту НДЦПО НУДПСУ) наведена на рис. 3.

Рис. 3. Семантична платформа сайту НДЦПО НУДПСУ

Як видно із архітектури веб-сайту НДЦПО можливості семантичної платформи в повній мірі відповідають вимогам сучасних сервісів щодо інтеграції з СУБД, базами знань та систем дистанційного навчання за стандартами Веб 2 і 3.

198

Інформаційні технології в освіті

В. М. Антоненко, к.т.н., Н. К. Сьомка,Л. Л. Філіппова, к.пед.н.(Національний університет ДПС України)

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Інформатика і комп’ютерний інтелект стали рушійною силою і каталізатором науково-технічного прогресу сучасного суспільства. Найцікавіші з компонент цього процесу, без сумніву, це мультимедійні технології, бурхливий розвиток яких, в інтересах людини, неможливо зупинити. Навпаки, потрібно робити все можливе для прискореного розвитку в цій новій і багато обіцяю-чій сфері [1].

Останніми роками увагу педагогів та вчених привернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією ми розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей. Технологію мультимедіа становлять спеціальні апаратні й програмні засоби.

До комп’ютерних засобів мультимедіа відносять: спеціальне програмне інтегроване середовище, уведення й розпізнавання мови, керування голосом; уведення відеоданих; канали передачі відеоінформації; стандарти зберігання відеоданих; а також: драйвери й компакт-диски до них; аудіо карти, аудіо колонки, навушники й мікрофони; відео карти; аудіо і відео периферійні пристрої (цифрові кінокамери й фотоапарати та ін.). Такі технології включають засоби аудіо, візуальних і віртуальних

197

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцікомунікацій, та використовуються у процесі організації, планування й керування різними видами діяльності.

Засоби мультимедіа дозволяють створювати бази, банки даних і знань у сфері культури, науки й виробництва. Мультимедійні технології широко використовуються в рекламній діяльності, при організації керування маркетингом, засобів і методів просування товарів і послуг, у навчанні й дозвільній діяльності (рис. 1). Вони впевнено завойовують ринок користувачів [2].

Враховуючи нагальні проблеми сьогодення, задача сучасної вищої школи постає не тільки в придбанні фахових знань, а й знань сучасних інформаційних технологій, без яких неможливо, в повній мірі, використовувати найновітніші досягнення в науково-технічному прогресі інформаційної індустрії України й світу.

Ця задача має три головні гілки: інформатизація навчального процесу на базі мультимедійних технологій, вивчення новітніх інформаційних мультимедійних додатків що унаочнюють різноманітні фахові галузі та створення сучасних наукових віртуальних лабораторій для дослідження процесу фахової діяльності у вищій школі.

На сьогодні інформатизація навчального процесу може бути вирішена на базі створення і реалізації процедурних моделей процесу фахової діяльності та відповідних засобів інформаційної підтримки на основі мультимедійних технологій з використанням уніфікованих програмних середовищ та спеціалізованого технічного забезпечення та апаратних засобів.

198


Рис. 1. Мультимедійні технологіїНаприклад, задача візуалізації процесу навчання передбачає

створення процедурних моделей для сценаріїв подання фахових знань (розробка методик подання матеріалу) та розробку інформаційної підтримки візуалізації процесу навчання з використанням інтерактивної комп’ютерної графіки та 2D і 3D моделювання. Сценарії інформаційної підтримки спираються на засоби графічного відображення та візуалізації інформації, аналітичні моделі геометричних об’єктів, геометричне моделювання, графічне відображення та геометричні перетворення. При цьому, необхідно враховувати: методи зображення тривимірних об’єктів, алгоритми побудови реалістичних зображень, відсікання, розгорнення, видалення, проектування ліній і поверхонь, зафарбування і т.д. [2]. Сценарії інформаційної підтримки будуються на функціональних можливостях сучасних графічних систем з використанням стандартів комп’ютерної графіки та врахуванням області застосування: ділова графіка, інженерна графіка, ілюстративна графіка, графіка відображення

199

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцінаукових результатів. Причому, засоби інформаційної підтримки в залежності від типу навчання (аудиторні заняття, практичні, самостійні, дистанційні) можуть використовувати різні мультимедійні технології.

В сценаріях інформаційної підтримки повинні враховуватися рішення задач ергономічної експертизи, навколишнього середовища в організації професійної діяльності. При проектуванні цих засобів необхідно враховувати особливості дизайну в сфері тієї чи іншої форми навчання (у сфері економіки, фінансів, культури, освіти, торгівлі, транспорту, будівництва, туризму тощо); особливості стану середовища, художнього образотворчого вираження дизайну, технологій виробництва.

Особливості формування інформаційної підтримки на основі мультимедійних технологій вносять специфіку в дистанційні форми навчання, та передбачають активне використання мережевих технологій і технологій розробки ефективного дизайну сайтів, які реалізують усі форми навчання при поданнях фахових знань. Крім того, при вирішенні завдань по досягненню іміджевої індивідуальності сайту, необхідно враховувати безліч додаткових (іноді, чисто технічних) вимог до сайту: розробка навігації, застосування різних технологій оформлення, швидкість завантаження сторінок, якість графіки та подання мультимедійних додатків. Сучасний сайт для дистанційної форми навчання – це не просто набір сторінок. У ньому присутні складні методологічні рішення наочності подання матеріалу, програмні рішення доступності інформації та подання фахових знань з урахуванням всіх можливостей мультимедійних технологій [2].

Здобуття фахових знань передбачає не тільки процедури та сценарії навчання, а й розробку засобів організації процесу наукових досліджень. З цією ціллю в багатьох вузах для дослідження процесу фахової діяльності створюють віртуальні мультимедійні дослідницькі лабораторії (ВМДЛ). В основу методології розробки таких лабораторій може бути положено онтологічний підхід, що передбачає створення на його основі

200


узагальненої структури процедур проектування ВМДЛ, аналізу та ранжування бізнес-процесів на всіх етапах життєвого циклу фахової діяльності з метою визначення фахових знань студентів та визначення кон’юктури та попиту на фаховому ринку праці [3].

У цьому випадку методологія керування процесами досліджень на базі віртуальних мультимедійних дослідницьких лабораторій може бути практично уніфікованою і використана незалежно від предметної області. У розвитку такої методології та інструментальних засобів бачимо тенденцію до інтеграції CALS-технологій, CASE-технологій, інженерії знань, імітаційного та віртуального моделювання процесів [4].

За повідомленнями інформаційного агентства CIA глобаль-на технологічна революція намічена на найближчі 15 років. Її фундаментом стануть біо-, нано- і інформаційні технології (у тому числі і технології мультимедіа). У промисловості почнуть застосовуватися якісно нові технологічні рішення. Швидке прототипування на базі розвинених мультимедійних систем автоматизованого проектування (САПР) дозволить у стислий термін створювати і аналізувати моделі майбутніх товарів і пристроїв (наприклад, автомобілів) без тривалого циклу проектування. Максимально індивідуалізується процес обслуговування клієнтів.

Перспективи нанотехнологій (зборка нанороботами довільних об’єктів з будь-яких підручних матеріалів ) виглядають ще більш привабливими, але менш визначеними. Найбільш імовірна поява розроблених за допомогою нанотехнологій високопродуктивних процесорів і комп’ютерних пристроїв зберігання даних і створення одиничних пробних версій квантових комп’ютерів, що у свою чергу спричинить вихід технологій мультимедіа на небачений рівень.

Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати для ефективної організації процесу пізнання, створення на заняттях різноманітних проблемних ситуацій, впровадження у навчальний процес індивідуалізованих і колективних форм навчання, розвитку в студентів навичок пошукової діяльності,

201

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцітворчої ініціативи, продуктивного й критичного мислення, активізації пізнавальних мотивів, дослідницьких компонентів і самостійності в навчальній діяльності, вміння прогнозувати результати своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку самостійних шляхів вирішення поставлених завдань, тобто креативності.

Таким чином, використання засобів ММТ дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв’язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.

ЛІТЕРАТУРА1. Тимофеев А. В. Информатика и компьютерный интеллект. –

М.: Педагогика, 1999. – 128 с.2. Анисимова Н. С. Теоретические основы и методология

использования мультимедийных технологий в обучении: Дисс. д-ра пед. наук: 13.04.02: Санкт-Петербург, 2002. – 330 с.

3. Палагин А. В., Михайлюк А. В, Величко В. Ю., Петренко Н. Г. К интеграции онтологий предметных областей // Book «Information Models of Knowledge», ITHEA, Kiev, Ukraine-Sofia, Bulgaria, 2010, pp. 69-85.

4. Палагин А. В., Тихонов Ю. Л., Петренко Н. Г., Величко В. Ю. Знание – ориентированные системы разработки электронных курсов обучения // Book «Information Models of Knowledge», ITHEA, Kiev, Ukraine-Sofia, Bulgaria, 2010, pp. 304–313.

202


Н. М. Воровченко (Національний університетДПС України)

ОГЛЯД ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕО

Ефективність програмованого навчання з використанням мультимедіа-технологій уже визнана.

Педагоги – практики і науковці наголошують на високих можливостях мультимедійних засобів щодо реалізації дидактичних підходів у навчальному процесі.

Імбер В. вважає що, практика використання електронних посібників показала ефективне та якісне засвоювання викладеного матеріалу студентами. Якщо матеріал був звуковим, то студент запам’ятовував близько 14 % його об’єму. Якщо інформація була представлена візуально – запам’ятовування становило 13 %. При комбінуванні зорового та слухового впливу запам’ятовування підвищувалося до половини, а якщо студент залучався до активних дій в процесі вивчення, то засвоювання матеріалу сягало до 75 % [1, c. 114].

Мультимедійні засоби дають можливість тією чи іншою мірою реалізувати закони дидактики, але ефективність реалізації цих можливостей повністю залежить від якості «дидактичного сценарію «, створеного викладачем-методистом, досвідченим як в теорії педагогіки і психології, так і на практиці викладання навчальних предметів.

Використання інформаційного середовища в навчальних цілях є абсолютно новим і найбільш перспективним напрямком в системі вищої освіти. Змістовна основа масової комп’ютеризації навчального процесу в навчальному закладі пов’язана з тим, що комп’ютер, перш за все, є ефективним засобом оптимізації розумової праці взагалі, і як ніякий інший технічний засіб, який здатен активізувати самостійну роботу студентів. В той же час, комп’ютерні технології дають можливість більш глибокого

203

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцівивчення потенціалу людини щодо засвоєння знань. Дані про потенціальні можливості людської пам’яті дозволили створювати нові та удосконалювати існуючі комп’ютерні засоби навчання, вивчати закономірності засвоєння знань в умовах мультимедіа [3, c. 166].

Мультимедійний, анімований, інтерактивний урок у супроводі голосу впродовж 10-15 хвилин – результат ефективної мультимедійної навчальної програми. Мультимедійний супровід уроку дає змогу побачити предмет об’ємним [2, c. 131].

Отже, на певному етапі організації дистанційного навчання постає питання: за допомогою якого ПЗ можна створити відеоуроки з екрану монітора без відеокамери. Як створений файл зробити мінімальним за об’ємом?

Сьогодні ми маємо широкий вибір інструментарію для створення відео уроків. Лабораторія дистанційного навчання Інституту післядипломної освіти Національного університету ДПС України рекомендує для створення відео проекту такі програмні продукти та сервіси як Screenr, UVScreenCamera, Jing.

Якщо ви хочете створити відеоролик, записуючи процеси на вашому робочому столі без необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення, то вам допоможе Screenr [5].

Screenr – досить таки корисний сервіс для тих хто хоче швидко записати невеликий (максимальна довжина 5 хвилин) скринкаст.

Скринкаст – це невеличке відео записане з екрану монітора тривалістю до 5 хвилин.

Такий скринкаст можна використовувати для того щоб наглядно пояснити студентам виконання практичних, лабораторних робіт, бухгалтерських розрахунків, банківських операцій та інше. Буде результативним розміщення таких навчальних відео в дистанційному курсі в системі дистанційного навчання.

Функціонал сервісу дуже простий, виділяємо потрібну область і тиснемо на record, можна призупинити запис нажавши на паузу й пізніше продовжити запис. Запис ведеться зі звуком

204


через мікрофон, але можна й відключити звук повністю. Працює Screenr, за допомогою Java. Отже java-клієнт повинен бути встановлений на комп’ютері.

Критерії, які спонукали нас до використання сервісу Screenr наступні:

По-перше, це те, що сервіс абсолютно безкоштовний.По-друге, це інтерфейс flash-плеера, у якому є все, що

необхідно для використання навчальних відео роликів.По-третє, це симпатичність самого сайту й соціальна

орієнтованість, що сьогодні є одним з факторів успішності того або іншого проекту.

По-четверте, сервіс працює безпосередньо в web, нічого встановлювати, крім Java-клієнта, на комп’ютер не потрібно, що робить сервіс зручним у використанні, якщо ви працюєте на різних машинах.

UVScreenCamera – програма для швидкого створення демонстраційних і навчальних фільмів у форматі UVF, EXE, SWF, AVІ зі звуком [4].

Навіщо це потрібно? – Відео з екрана є самим наочним способом пояснити іншим, що потрібно робити на комп’ютері в тій або іншій ситуації. З огляду на те, що UVScreenCamera дозволяє додавати у відео різного роду вставки, підписи, пояснення, а також звукові коментарі, з її допомогою можна створювати дуже зрозумілі й дохідливі відеоінструкції на всі випадки життя.

Варто пам’ятати, що багато відеоуроків вже створені кимось до вас і доступні в Інтернеті. Не завжди вдається зробити відеоінструкцію на якусь тему краще, ніж уже зробив хтось інший. Ну а якщо готовий урок знайти не вдається, тоді створіть його самі, і UVScreenCamera Вам у цьому допоможе.

У безкоштовній версії програми є наступні можливості:• запис відео всього екрана, виділеної області або

окремого вікна; • додавання у відеофайл аудиосупровождения з

мікрофона;

205


• редагування отриманого запису з додаванням і видаленням вставок, підписів, пояснень. При цьому, у відео можна вставляти звук, текст, підкреслення, затемнення, картинки, стрілки, рамки й ін.

Якість створюваного відео досить високе. Інтерфейс програми не складний. Користувачам, що мають

навіть мінімальний досвід роботи з комп’ютером, буде не складно самостійно у всьому розібратися. Є російськомовний інтерфейс (потрібно вибрати під час установки).

Усе, що потрібно для запису фільму в найпростішому випадку це:

1. Запустити UVScreenCamera. 2. Виконати дії, які повинен побачити користувач при

перегляді фільму. 3. Зупинити UVScreenCamera. 4. Зберегти фільм у будь-якому з форматів UVF, EXE, AVІ,

SWF, FLV.

206


Рис. Робоча область UVScreenCamera

Фільми, записані за допомогою UVScreenCamera, мають наступні переваги:

• Компактний розмір (формати UVF, EXE) – 40К...200К / 1 хв (або 5 хв. 25 хв / 1 Мб)

• Гарна якість при високому дозволі (10 кадрів/сек при 1024 x 768 x 32).

• Помірні вимоги до «заліза». • Працює під Wіndows 9x / Me / Nt / 2000 / XP / 2003 /

Vіsta / Seven.

ЛІТЕРАТУРА1. Імбер В. Впровадження інформаційно-телекомунікацій-

них технологій в навчальний процес ВУЗів// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2009. – № 4. – С. 113–116.

2. Воровченко Н. М. Створення якісного навчального контенту для СДН. Тези доповіді / Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції: в 2 ч. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. – С. 129–131.

3. Ротарь О. С. Проблема использования электронных учебников с видеосопровождением практических работ в учебных заведениях и через Интернет. Проблема сохранности данных при работе рабочей станции в сети / Сборник научных трудов – Х.: «Міськдрук», 2011. – С. 159–166.

4. http://www.chaynikam.info/uvscreencamera.html 5. http://www.screenr.com.

207

http://www.chaynikam.info/uvscreencamera.html


В. О. Дроздов, д.фіз.-мат.н.,М. О. Дроздов, к.фіз.-мат.н.,В. В. Ковальчук, д.фіз.-мат.н.,В. О. Рац, В. О. Шлапак, к.фіз.-мат.н.(Одеська військова академія )

ВІРТУАЛЬНИЙ ФІЗИЧНИЙ ПРАКТИКУМ.ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

ДОСТУПНИМИ ЗАСОБАМИ

Фізика є пріоритетною базовою дисципліною в освітньому процесі при підготовці не тільки інженерних кадрів, але й значної частини фахівців гуманітарного профілю. Глибоке розуміння фізичних явищ і процесів, фундаментальних законів фізики і їхнього нерозривного зв’язку з переважною більшістю областей людських знань становить не тільки необхідну основу для освоєння надалі всього спектра спеціальних дисциплін, але й формує у майбутніх фахівців наукову картину світу – основу здатностей людини до вдосконалювання свого професійного багажу протягом всього життя.

Сьогодні наукова база фізики бурхливо розвивається й це приводить до необхідності адекватної й своєчасної зміни й удосконалювання як навчальних програм вивчення фізики, так і змістовної частини всього навчального комплексу. Ефективне здійснення цього процесу є неможливим без використання й впровадження сучасних технологій навчання, ініціативних педагогічних інновацій, широкого застосування сучасних інформаційних технологій навчання.

На жаль, кризовий стан економіки практично виключає відновлення й поповнення фізичних практикумів приладами і обладнанням з необхідною якістю й кількістю придбань. Більше того, різко скоротився й занадто перенапружений у роботі штат інженерно-технічного складу навчальних лабораторій уже не в змозі повноцінно «рукодільничать», як це було можливим

208


раніше. На допомогу тут вчасно розвинулись сучасні інформаційні технології. Але «фірмові» пропозиції віртуальних лабораторних робіт часто грішать очевидною недосконалістю й залишають бажати кращого. Більш того, вони вимагають значних фінансових витрат. Як правило, їхнє самостійне створення здійснюється спеціальними програмними засобами, що вимагають неможливих витрат часу. Результатом є поява «віртуалок», у яких образи приладів, механізмів і пристроїв суттєво відрізняються від реально існуючих, що наповнювали раніше фізичні практикуми [1].

Авторами пропонується спосіб фронтального проведення лабораторного фізичного практикуму з використанням стандартного пакета MS «Word», «Power Point», а також «Excel», який пройшов успішну апробацію в навчальному процесі. Технічною базою реалізації проекту віртуального лабораторного практикуму став комп’ютерний клас, оснащений також комплексом великомасштабних мультимедійних презентацій (мультимедійний проектор з великим екраном, пристрій звуковідтворення, лазерна указка). Методика підготовки до його проведення наступна. Насамперед, у текстовому редакторі «Word» створюється методична розробка лабораторної роботи з подальшим використанням її текстових та графічних матеріалів в створенні мультимедійної презентації. Таких презентацій створюється дві. Одна присвячена ілюстрації теоретичної частини лабораторної роботи. Інша, по суті, є анімацією дій виконавця лабораторної роботи з точним відтворенням зовнішнього вигляду приладів і пристроїв, задіяних звичайно в реальній лабораторній роботі. Це було досягнуто завдяки можливостям Іnternet та сучасної цифрової фотографії. З використанням сайту You Tube для кожної з 25 лабораторних робіт була зібрана досить доречна відеотека навчальних фрагментів, що вдало доповнює пояснення викладача про об’єкт дослідження в теоретичній частині.

Для моделювання фізичних процесів й наступного їх впровадження в механізм віртуальної лабораторної роботи були

209

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцівикористані можливості пакетів «Excel», «Electronics Workbench», «Designlab», «Micro-logic», «Ni Multisim10», а також «LabVіew». Крім того, проведення лабораторних занять за можливістю забезпечується і традиційними «залізними» засобами.

Відзначимо важливі особливості, що виявилися в процесі реалізації авторського підходу в проведенні лабораторного практикуму:

– можливим стало віртуальне моделювання практично будь-яких лабораторних робіт фізичного практикуму з максимальним наближенням зображень до виду реальних приладів і устаткування. Більше того, стали можливими лабораторні роботи, які й раніше неможливо було здійснити через очевидні технологічні труднощі, витрати й проблеми забезпечення техніки безпеки (наприклад, за дослідженням ядерних реакцій, фізичних основ дозиметрії);

– методична розробка кожної лабораторної роботи у вигляді електронного документа істотно спростила доступ до неї кожного з тих, хто навчається. Вони одержують її задовго до виконання лабораторної роботи для попереднього вивчення й підготовки основної частини звіту по лабораторній роботі;

– фронтальна мультимедійна презентація з використанням наочних відеоматеріалів дозволяє викладачу вести активний аудиторний діалог з тими, кого навчають, що значно прискорює усвідомлення ними методики проведення лабораторної роботи й передбачених у ній вимірювань, принципів дії приладів і устаткування, цілей і завдань проведення лабораторної роботи. Як правило, такий підхід дозволяє тим, кого навчають, самостійно зробити висновки про практичну цінність спостережуваних фізичних явищ, закономірностей і процесів;

– пропонуєма методика віртуального лабораторного практикуму дозволяє легко перейти від презентацій, проведених викладачем фронтально на великому екрані до індивідуальних дій на персональних робочих місцях комп’ютерного класу;

210


– використання доступних стандартних програмних засобів для анімації віртуальної лабораторної роботи дозволяє передати її електронну презентацію для віртуального повторення тими, кого навчають, у процесі наступної самостійної роботи за виконанням остаточного звіту;

– віртуальний лабораторний практикум за авторською методикою дозволяє конструювати його безпосередньо силами самого викладацького складу кафедри, чим досягається органічна єдність, оперативність і ефективність у впровадженні інноваційних педагогічних ідей.

ЛІТЕРАТУРА1. А. Х. Абдрахманова, Е. С. Нефедьев, С. Е. Нефедьев

Лабораторный практикум по дисциплине «Физика» в компьютерном классе. Уч. пособие. Казань, КГТУ, 2005. – 77 с.

211


А. І. Жаров, к.філос.н., професор,П. В. Кисличенко,О. М. Щурко(Національний університет ДПС України)

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ

Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ сторіччі передбачає в найближчі роки суттєві зміни в підходах до підготовки сучасного спеціаліста. Зміни в освітній системі, які відбуваються в умовах її глобалізації, неодмінно призводять до змін самого процесу навчання, а саме умов та структури навчальної інформаційної взаємодії між його суб’єктами, а також представлення навчального матеріалу та навчально-методичного забезпечення.

Безсумнівно, що всі ці зміни повинні забезпечити доступність, ефективність та якість освіти для кожного, хто навчається.

Пріоритетний розвиток освіти передбачає підготовку потенційно прогресуючої кадрової основи держави, її соціально-політичного та економічного зростання у світі глобальних змін. Створення Європейського простору вищої освіти та реалізація стратегічних принципів Болонського процесу до 2020 р. вказують на необхідність приведення вітчизняних нормативних актів у відповідність із новими пріоритетами розвитку європейської вищої школи, що ставить освіту в особливі умови щодо її модернізації.

Наше суспільство знаходиться на етапі переходу до «інформаційної епохи». У зв’язку з цим важливою задачею інформатизації освіти є формування насиченого інформаційного середовища, яке забезпечить залучення учасників освітнього процесу до використання інформаційно-комунікативних

212


технологій у всіх областях діяльності в школах, вищих школах – навчальної, поза навчальної адміністративної тощо.

На сьогоднішній день значна частина засобів навчального призначення складається з електронних видавництв, розподіле-них інформаційних ресурсів, локальних та глобальних мереж. Структура представлення навчального матеріалу набуває нелінійного характеру на відміну від традиційного варіанту, де вона може бути чи лінійною, чи концентрованою.

В нових реаліях використання навчально-методичного забезпечення сучасного покоління, заснованого на засобах інформаційно-комунікативних технологій, створює передумови не тільки для зміни структури представлення навчального матеріалу, але й в цілому для реалізації нових дидактичних можливостей освітнього процесу.

При цьому ефективність використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі досягається за рахунок їх інтеграції з іншими інноваційними педагогічними технологіями, полегшується вирішення управлінських завдань. Однією з найважливіших задач є накопичення змістової загальнокультурної складової інформаційного простору з урахуванням досвіду, знань та традицій, накопичених в освіті.

Так, інтегрування інформаційно-комунікативних технологій з інноваційними педагогічними технологіями можливо при наявності достатнього рівня інформаційної культури як складової професійної компетентності.

Автори дослідження згодні з професором Н. В. Бекетовим, який відмічає, що розвиток інформаційної культури педагогів відбувається в процесі їх професійної підготовки та підвищення кваліфікації при вирішенні наступних задач: формування базових знань в сфері інформаційно-комунікативних технологій; формування професійних мотивів використання інформаційних та комунікативних технологій, діяльність у високо розвинутому інформаційному середовищі; розвиток навичок професійної діяльності в глобальних та локальних мережах; формування

213

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінформаційно-бібліографічних навичок забезпечення освітнього процесу; засвоєння технологій формування інформаційно-освітнього простору в освітньому закладі та особистого простору педагога.

Сучасне суспільство періоду глобалізації має наступні специфічні вимоги до фахівців: здатність упродовж всього життя бути відкритим до нових знань і вміти самостійно їх знаходити та використовувати в практичній діяльності; самостійно формувати власні професійні навички для впровадження нових методів роботи; постійно вдосконалювати вміння шукати власні моделі вирішення різних ситуацій; гнучко реагувати на зміни в соціально-економічних процесах у суспільстві; легко адаптуватись до інновацій; необхідність нестандартного та творчого мислення в процесі вирішення тих чи інших завдань.

Наприклад, дослідники в контексті цієї статті вивчили і здійснили аналіз навчальних планів та програм з предмету «Фізичне виховання» університетів США.

Так, плани університетів США мають три типа курсів – обов’язкові, частково елективні (вибіркові) та повністю елективні. Обов’язковими є загальноосвітні та професійні, які вивчаються в основному на молодших курсах та повинні бути включені в навчальний план кожного студента.

Частково елективні - курси, які пропонуються для вибору як один варіант з декількох можливих.

Повністю елективні являють собою курси по вибору, аналогічні нашим факультативним заняттям.

В навчальних планах американських університетів немає вказівок на звичні для нас години аудиторних занять, а маються так звані «залікові години». Залікова година – це прийнятий у більшості університетів Північної Америки спосіб вимірювання тривалості та обсягу роботи з курсу. Наприклад, курс, який оцінюється в три залікові години, включає теоретичний матеріал, роботу з підручниками, конспектування та звичайно відповідає навчальному обсягу від 34 до 364 аудиторних занять. Він має 3 одногодинові лекції в тиждень та продовжується один семестр.

214


Тривалість семестру – від 12 до 16 тижнів в залежності від навчального закладу.

Структура навчального плану в університетах США та Канади проста. Вона складається з загальноосвітніх дисциплін, загальнопрофесійних теоретичних дисциплін, чи «предметного ядра «, та дисциплін профілізації. Загальноосвітні дисципліни мають своєю метою інтелектуальний розвиток майбутнього спеціаліста.

«Предметне ядро» містить матеріал, необхідний всім студентам, які навчаються за даною основною спеціальністю.

«Предметне ядро» по основній спеціальності «Фізичне виховання» включає історію та філософію фізичного виховання, вивчення рухів, біомеханізму, фізіології фізичних вправ, соціально-психологічних аспектів рухів.

Необхідно відзначити, що основною формою проведення занять в зарубіжних університетах залишається лекція, при цьому активізується роль самостійної роботи, яка займає до 60 % загального бюджету навчального часу студентів. В залежності від ступеня індивідуалізації навчального процесу визначилось два направлення: групове навчання з елементами взаємо- та самонавчання; індивідуальне самонавчання, яке планується разом з викладачами.

В якості прикладу наведемо «предметне ядро «, яке включає перелік навчальних дисциплін при підготовці по спеціальності «Фізичне виховання» в університеті Альберта, США, 2005 р. та на Україні. У них «Філософія фізичного виховання та спорту» у нас «Філософія».

На наш погляд, заняття фізичною культурою не тільки відіграють роль релаксуючого, відновлюючого, здоров’язбері-гаючого для студента, але й велику навчальну функцію в області організації дозвілля, колективних ігор, рекреаційних корпоративних заходів в майбутній професійній діяльності. Ця спрямованість досить чітко виражена в освітній системі ВНЗ США.

215


Для України сутність Болонського процесу полягає не в зміні базових основ національної системи освіти, а її узгодження, взаєморозуміння, формування правил, норм і механізмів дотичного, толерантного розвитку освіти в європейському просторі. А це означає, що модернізаційні процеси в освіті України ініційовані Болонськими деклараціями, мають розгортатися навколо національної «педагогічної матриці».

Отже, в європейський освітній простір Україна має увійти модернізованою у світлі болонських вимог і єдиних Європейських стандартів. Проте Болонський процес не слід ідеалізувати. Дозволимо собі нагадати, що Сполучені Штати не підписали Болонської угоди.

Глобалізаційні тенденції, які проявляються в Європі та світі, зокрема в економічній, правовій, податковій та інформаційній сферах, поступово переплітаються з основними напрямами в державному управлінні податковими правовідносинами не тільки в Україні, а й за її межами. Використання інформаційних технологій у процесі оподаткування викликає якісно новий розвиток інформаційних правовідносин, що значно прискорює процес отримання, оброблення, зберігання, передачі, аналізу та захисту інформації, відкритий та оперативний доступ до якої сприяє ефективності її використання органами державної податкової служби України.

Особливо це важливо в умовах сучасності і потребує нормативно-правового врегулювання за допомогою загальнообо-вязкових гарантованих правил поведінки як в державі, так і з іншими суб’єктами міжнародного права. Тому, сьогодні необхідно враховувати особливості як європейського, так і національного законодавства у професі формування інформацій-ного суспільства в Україні відповідно до Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки».

Таким чином, на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства в усіх провідних країнах світу ступінь використання інформації, інформаційних технологій та інформаційних

216


можливостей стає безпосереднім чинником соціально-економіч–ного зростання, забезпечення економічної безпеки держави.

ЛІТЕРАТУРА1. Соколов И. А., Колин К. К. Развитие информационного

общества России и актуальные проблемы информационной безопасности // Информационное общество. – 2009. – № 4–5. – С. 98–105.

2. Петрушенко Ю. Електронні суспутники курсантської науки // Міліція Укрїни. – 2–1. – № 7 – 8.

3. Калманович В. Л., Никонова В. Г. Сравнительный анализ учебных планов и программ по предмету «Физическое воспитание» университетов США и России // Теория и практика физической культуры. – 2009. – № 6. – С. 85–87.

217


В. Л. Журавський, к.держ.упр. (Національний університет


КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ

КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДПС УКРАЇНИ

Реформування системи підвищення кваліфікації має здійснюватися на основі модернізації форм і методів навчання з урахуванням специфіки галузі чи сфери управління; переорієнтації системи підвищення кваліфікації на надання спеціальних знань, формування вмінь, необхідних для виконання роботи за певною професією, посадою; формування узгодженої системи оцінювання отриманих знань, умінь та навичок за результатами підвищення кваліфікації згідно з вимогами, необхідними для виконання роботи за певною професією, посадою, а також формування системи оцінювання під час добору фахівців; запровадження системи безперервного професійного навчання кадрів. Для забезпечення ефективного функціонування системи підвищення кваліфікації необхідно удосконалити відповідну нормативно-правову базу; розробити ефективний механізм вивчення потреб і оцінки якості навчання, поліпшення ресурсного забезпечення, посилення кадрового і науково-методичного потенціалу; впровадити інноваційні форми та види підвищення кваліфікації [1, 2].

В процесі реформування системи підвищення кваліфікації працівників органів ДПС України доцільно використати сучасні концепції, зокрема: компетентністний підхід; концепції управління знаннями, концепції організації, що навчається.

218


Привабливість компетентністного підходу полягає в тому, що він має практичну спрямованість. В його рамках кінцева мета будь-якого навчання полягає в тому, щоб працівник засвоїв такі форми поведінки, набув такі знання, уміння, навички і особистісні характеристики, які дозволять йому успішно здійснювати професійну діяльність, тобто оволодів набором необхідних для цього компетенцій. Компетенції – це не просто знання і вміння, це володіння такими формами поведінки і індивідуальними характеристиками, які потрібні для успішної професійної діяльності. Не менш важливими крім знань і умінь є особистісні риси, установки, цінності, переконання, емоції, самооцінка тощо. Багато компаній вважають моделі і профілі компетенцій основою в управлінні персоналом взагалі, і в корпоративному навчанні – зокрема. Створення профілів професійної компетентності посад державної служби визначено одним із пріоритетних завдань державної кадрової політики [1].

Епоха Інтернету передбачає нові підходи до управління знаннями. Управляти знаннями в організації означає їх застосовувати, оцінювати, зберігати, трансформувати, передавати, оновлювати, розвивати тощо. В сучасних умовах організаційні знання розглядаються як активи компанії. Де ці активи знаходяться? В якій формі вони існують?

Організаційні знання зазвичай поділяють на два типи: явні (explicit) і приховані (tacit). Явні знання – це формалізовані знання, ті, що містяться в різноманітних документах (паперових чи електронних), таблицях, презентаціях і т.д. Це бази даних, бази знань, методології, технології, ноу-хау і т.п. Вони доступні як правило, всім корпоративним співробітникам. Проблеми їх пошуку і отримання відносно добре вирішуються. Неявні знання – це знання і досвід конкретних працівників ніяк і ніде не зафіксовані в рамках даної організації. Такі знання за оцінками експертів складають 50–80 % організаційних знань. Вони є власністю цих співробітників і нікому недоступні, бо вони знаходяться в головах конкретних людей, або взагалі, на рівні їх

219

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціпідсвідомості. Якщо вони якось і зафіксовані (помітки, електронні таблиці тощо), то все одно – за тих, чи інших причин – недоступні оточуючим. Одна із проблем управління знаннями як раз і полягає в тому, щоб зробити їх корпоративною власністю (часто говорять майном) [3–5].

На сьогодні виділяють два підходи до управління знаннями – процесний і практичний. У першому випадку акцент робиться на процесах роботи зі знаннями: створення, обмін, розповсюдження і повторне використання у нових проектах; у другому – на створенні в організації професійних співтовариств для продукування знань.

Процесний підхід передбачає кодифікацію і формалізацію знань на основі формальних процедур обробки за допомогою відповідних технологій (інтранет, сховища даних, бази знань, репозитарії, інструментарій підтримки прийняття рішень, засоби групової роботи тощо). В таких організаціях розробляються спеціальні процедури збору, зберігання і поширення явних знань. Слабкістю цього підходу є те, що він не достатньо ефективний, коли потрібно «дістати» неявні знання, а також те, що він примушує людей використовувати фіксовані і інколи маловиразні схеми і шаблони.

Практичний підхід передбачає, що значна кількість організаційних знань є неявними, тому жорсткі і формальні процедури фіксації знань не придатні для передачі розуміння. Тут акцент робиться більше на формування в організації такого оточення і створення співтовариств практиків, де полегшуються процеси обміну знаннями і їх засвоєння. Співтовариства виступають як неформальні групи працівників, які регулярно зустрічаються для обміну ідеями і кращим досвідом [3].

Сутність організації, що навчається полягає в тому, що вона отримує здібності до того, чого не могла робити, тобто змінюється сама і змінює середовище навколо себе. При цьому розуміється не просто навчання окремих співробітників, а групове навчання, здобуття групового знання. В такій організації здійснюється не просте накопичення знань, а й досвід їх

220


використання, створюються нові ідеї, уявлення і способи дій. Суть не в простому підвищенні кваліфікації, а в нарощуванні потенціалу гнучкості, змінності, адаптивності. Одним із методів функціонування і розвитку організації, що навчається, є корпоративне навчання.

Американським дослідником М. Педлером був описаний ряд ознак організації, що навчається:

1. Гнучкість у виробленні стратегій. Стратегії розглядаються не як щось незмінне, а як те, що постійно змінюється в залежності від викликів часу і обставин.

2. Співробітники активно беруть участь у розробці стратегій і тактик організації, тобто в нив привносяться ідеї, цінності, цілі не тільки вищого керівництва, а і всього персоналу.

3. Відкритість інформації. Організація відкрита для інформації із зовні і так же легко надає інформацію про себе. Для прийняття рішень використовується як зовнішня так і внутрішня інформація.

4. Контроль і облік сприяють розвитку організації. Система обліку і контролю будуються на цьому принципі та мають також і навчальну функцію.

5. Підрозділи надають один одному послуги в рамках організації для успішної діяльності організації в цілому.

6. Гнучка система заохочень. Поняття «винагорода» розуміється ширше, ніж «оплата праці». При цьому винагорода залежить від внеску працівника у загальні результати, а форми прийнятних винагород визначаються колективним досвідом.

7. Структура організації відкриває можливості: посади не є чимось незмінним, а розглядаються як умови, варіанти для розвитку і зростання, які достатньо легко можуть бути зміненими. Можуть змінюватися межі підрозділів, регламенти і процедури.

8. Збір і аналіз інформації про те, що проходить поза і навколо організації, входить, в тій чи іншій мірі, до обов’язків кожного співробітника.

221


9. Присутній постійний обмін досвідом з клієнтами і партнерами – організація прагне до спільного навчання і спільних проектів.

10. Атмосфера сприяє навчанню. Сама корпоративна культура у своїй основі така, щоб заохочувати працівників до постійного зростання і розвитку, при цьому признаючи його право на помилки і надаючи йому необхідний ресурс часу на навчання.

11. Можливості для саморозвитку співробітників. Навчання – найважливіша частина кар’єри працівника, воно планується і підтримується [6].

Європейський стандарт по управлінню знаннями так характеризує «організацію, що навчається»:

Чому навчається така організація?1) Використовувати навчання для досягнення своїх цілей.2) Допомагати людям оцінити ефект від навчання в

організації.3) Уникати повторення одних і тих же помилок.4) Пов’язувати індивідуальну ефективність з ефективністю

організації.5) Створювати структури і процеси, що підтримують

навчання.6) Сприяти постійному творчому діалогу.7) Бути сприятливою до відкритого співробітництва всіх

працівників і прийняттю ризиків.Як виглядає організація, що навчається?8) Навчання проходить у співробітництві і «поверх бар’єрів».9) Дані швидко перетворюються у корисні знання «в

потрібному місці і в потрібний час». 10) Інвестує в навчання, що відхиляється від головного

напряму роботи, підтримує людей і групи, які бажають здійснювати спеціальні навчальні проекти.

Як еволюціонує організація, що навчається?

222


11) Проводить постійний моніторинг поточних думок про процес навчання.

12) Пов’язує цілі навчання з баченням і місією організації.13) Бачить нові перспективи.14) Находить і «вирощує» лідерів менеджменту.15) Виявляє «больові точки» і «вузькі місця», де може

допомогти більш ефективне навчання.Отже, реформування системи підвищення кваліфікації

працівників органів ДПС України потрібно проводити з врахуванням сучасних досягнень науки і практики. Актуальним і перспективним є застосування компетентністного підходу при формуванні змісту навчання, а основні положення концепції управління знаннями та концепції організацій, що навчаються – при запровадженні інноваційних форм і видів підвищення кваліфікації.

ЛІТЕРАТУРА1. Стратегія державної кадрової політики на 2012–2020 роки,

схвалена Указом Президента України від 1 лютого 2012 року № 45/2012.2. Концепція реформування системи підвищення кваліфікації

державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 р. № 1198-р.

3. Татьяна Андрусенко. Управление знаниями // журнал «Корпоративные системы». – № 5, 2006. Режим доступу: http://www.management.com.ua/qm/qm104.html#_2

4. Альбина Крымская. Хронологическая шкала основных событий в развитии концепции «управления знаниями» за рубежом и в России. Режим доступу: «http://www.kmtec.ru/publications/library/select/chron_km.shtml

5. IJCAI-99 Workshop on Knowledge Management and Organizational Memories, Stockholm, Sweden, 31st July 1999. Режим доступу: http://translate.google.ru/translate?hl=ru&sl=en&tl=ru&u=http%3A%2F%2F129.215.202.23%2F~alm%2Fkamlnks.html&anno=2

6. Дж.Стюарт. Тренинг организационных изменений, СПб, «Питер», 2001, С. 107.

223

http://translate.googleusercontent.com/translate_c?anno=2&hl=ru&rurl=translate.google.ru&sl=en&tl=ru&u=http://www-sop.inria.fr/acacia/WORKSHOPS/IJCAI99-OM/&usg=ALkJrhgqxzRPyeHNjlDOv3Kwcix1_c7EQw

http://www.management.com.ua/qm/qm104.html#_2

http://www.enterprise.com.ua/

http://www.enterprise.com.ua/

http://www.management.com.ua/strategy/km.php


224


С. В. Заєць, к.е.н., В. В. Кравченко(Національний університетДПС України)

ВИКОРИСТАННЯ SAKAI ДЛЯ СТВОРЕННЯ КАФЕДРАЛЬНОГО ПОРТАЛУ

Сьогодні в світі, згідно з підрахунками компанії Monarch Media Inc [1], посилаючись на дослідження Epic Performance Improvement [2], в освітній діяльності застосовуються більше 50 Систем Підтримки Навчання (СПН), серед них вирізняють Moodle, CloudCourse, ILIAS, OLAT, Open Elms, Canvas та інші. Але, як зазначає більшість дослідників, тільки декілька з них мають функціональність, що дозволяє розглядати їх, як рішення корпоративного класу.

Однією з таких систем є поки маловідоме в Україні середовище Sakai [3]. Початок розробці Sakai поклала п’ятірка великих університетів: Мічіганський, Стенфорд, Массачусетсь-кий технологічний інститут, Берклі та університет Індіани за фінансової підтримки фундацій Мелона та Хьювлета. В основу розробки були покладені новітні досягнення в царині сучасної педагогіки, найкращі практики викладання в сучасних ВНЗ і досягнення в ІТ-індустрії. Завдяки використаним в розробці технологіям, доступ до навчального середовища, що базується на платформі Sakai можливий не тільки з комп’ютерів, але і смартфонів та інших мобільних пристроїв. Система Sakai відмінно масштабується. Наприклад, в університеті Індіани, США, Sakai одночасно користуються 100 тис. студентів.

Зі зростанням масштабів поширення використання Sakai серед великих ВНЗ США свою підтримку в її розвитку надали IBM, Oracle, Adobe, Atlassian та інші ІТ-компанії. Показовою є підтримка російською компанією Астерос Смольного інституту Санкт-Петербургського університету. Sakai було локалізоване на російську мову і за останній рік-півтора кількість інсталяцій в російських ВНЗ значно зросла.

225


У Росії системи мережевого і дистанційного навчання на платформі Sakai працюють в більше ніж десятці великих ВНЗ, серед яких СПбГУ, МДЛУ, ІТМО, СевКавГТУ, КубГУ, ННГУ, ТГГПУ. Сумарно вони обслуговують більше 30 тисяч студентів, яким доступно не менше 1000 різних навчальних курсів.

Sakai сертифіковане згідно галузевих стандартів, в тому числі IMS Global Learning Consortium [4, 5].

Sakai позиціонує себе не просто як СПН, а більше як CLE (Collaboration and Learning Environment: середовище співпраці та навчання) для навчальних закладів та OAE (Open Academic Environment: відкрите академічне середовище) для наукових колективів. Крім складових функціоналу стандартної системи електронної форми навчання таких, як: Завдання, Календар, Залікова книжка, Екзамени та тести, Розклад, Статистика відвідувань, Портофоліо робіт, в середовище інтегровані функції співпраці та взаємозв’язку: Дошка оголошень, Новини, Список учасників, Ресурси, Зовнішні веб-сторінки, Блог, Чат, Дискусійний форум, Опитування, Підключення до соціальних мереж, Обмін файлами, Електронна пошта, Конференц зал, Словник, Вікі та інше.

За умови поєднання CLE та OAE Sakai надає можливість створення особистого простору в спільному середовищі, яке відповідає індивідуальним потребам збирання та керування зовнішніми ресурсами, з підключенням до співпраці внутрішніх та зовнішніх експертів. Виграшною стороною цієї платформи також є створення взаємодії з іншими платформами та інших платформ з нею, впровадження практики відкритого громадського навчання, створення та підтримання мережі осіб, здатних відповідати на запитання та надавати зворотній зв’язок, поєднувати науковців з спільними інтересами, заохочувати зв’язок між науковцями, викладачами та студентами.

Замість обмеженої контейнером дошки обговорень синтезована Sakai надає змогу поширювати коментарі в середовищі шляхом інтегрування їх в інші модулі, розширює функціонал залікової книжки на роботу в цілому в середовищі, підсилює безпеку та конфіденційність зв’язку.

226


Все це робить привабливим Sakai для використання в якості платформи навчального порталу будь-якого рівня. Враховуючи те, що існує доволі багато прикладів вдалого використання Sakai для вирішення менш глобальних задач, було вирішено розгорнути портал кафедри статистики та математичних методів в економіці на базі Sakai CLE версії: 2,8 з видом на подальшу інтеграцію з Sakai OAE 3 версії: 1+. Впровадження порталу дозволить кафедрі вирішити ряд нагальних завдань, а саме:

– надати можливість співпраці викладачам кафедри за межами кафедральних приміщень (вдома, на дачі, у відрядженні чи відпустці тощо);

– забезпечити студентів навчальним матеріалом в електронній формі;

– здійснювати електронне тестування студентів з предметів, які викладаються на кафедрі;

– налагодити більш тісну взаємодію між викладачами та студентами;

– надати студентам можливість спільної роботи над колективними завданнями та проектами;

– сформувати у студентів навички наукової роботи та публікації своїх робіт;

– проведення он-лайн конференцій та олімпіад зі статистики та математичних методів в економіці;

– впровадити практику он-лайн опитувань;– надати можливість викладачам інших кафедр

приймати участь в роботі в якості внутрішніх експертів;

– напрацювати досвід з новітніх методів навчання в умовах застосування нових технологій;

– надбати досвід наукової роботи за умов використання он-лайн технологій;

– представити роботу кафедри у всесвітній мережі.Середовище розгорнуто на двох серверах: 1) Xeon Е5405

2Ггц 4ядра/ 2Гб/ LSI SAS RAID1 2xSeagate 68Гб/ Scientific Linux

227

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіці6.1/ MySQL 5 2) Xeon 603 2.8Ггц 2ядра/ 1Гб/ SCSI Adaptec RAID5 5xSeagate 137Гб/ Ubuntu Server 11.10/ JDK1.6/ Tomcat 5.5.35/ Sakai CLE 2.8.1. На допоміжному ПК розгорнуто Ubuntu Server як контролер домену та почтовий сервер.

Істотним викликом при впровадженні Sakai стала локалізація на українську мову, велика частка роботи вже завершена, напрацьовані сегменти проходять тестові випробування україномовного Sakai CLE версії: 2.8.1. Під час локалізації, з однієї сторони були збережені дух та традиції, внесені великими західними університетами, а з іншої переклад був зроблений максимально зрозумілим для сучасного українського викладача, а особливо для викладачів та науковців старшого віку. В обсяг роботи ввійшов не тільки переклад інтерфейсу користувача, але й файлів допомоги та інструкцій з роботи в середовищі, що становило більше 140 документів англійською мовою.

Протягом роботи в навчально-науковій лабораторії кафедри у студентів була виявлена незадоволена потреба у впровадженні подібного навчального середовища: вони почали використовувати засоби безпосередньо не призначені для цих цілей, як то: електронну пошту, мережеві сховища, соціальні мережі та інші подібні он-лайн послуги.

Отже, існує гостра необхідність підтримки освітнього процесу за допомогою мережевих ресурсів - класу програмних продуктів, які допомагають реалізувати як дистанційну, так і очну моделі навчання. Використання СПН - реальна необхідність для ВНЗ та ознака хорошого тону в сфері бізнес-освіти, за причинами:

СПН полегшує збір та перевірку робіт, що зручно викладачам;СПН надає централізований доступ до всіх навчальних

матеріалів, що зручно студентам;СПН дозволяє безпосередньо зв’язатися з усіма

студентами і викладачами - це зручно адміністративним службам. Крім того, розширюються можливості моніторингу та контролю навчального процесу.

228


СПН працює 24 години на добу і без вихідних, що зручно всім.І це лише частина переваг, які дає Sakai або аналогічна

СПН.ЛІТЕРАТУРА

1. Monarch Media Inc – Режим доступу – http://www.monarchmedia.com/enewsletter_2010-3/open-source-lms-sakai-and-moodle.pdf

Epic Performance Improvement Ltd. – Режим доступу http://www.epic.co.uk/

Sakai. – Режим доступу. – http://sakaiproject.org/2. Sakai. – Режим доступу – http://www.sakaiproject.

org/blogs/lancespeelmon/it%E2%80%99s-official-sakai-3-has-passed-ims-global%E2%80%99s-lti-certification

3. IMS Global Learning Consortium. – Режим доступу. – http://www.imsglobal.org/cc/statuschart.cfm.

229

http://sakaiproject.org/

http://www.epic.co.uk/


В. М. Кухаренко, к.т.н.,О. В. Рибалко(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»)

ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Хмарні обчислення (програмне забезпечення як послуга чи SAAS) - це виконання програм, розташованих на зовнішніх серверах. Зараз їх використання стає дуже популярним навчальній практиці.

У такому підході: програмне забезпечення відстежується і контролюється; управління версіями програмного забезпечення спрощено; небезпеки розповсюдження вірусів зводяться до мінімуму; вихідні дані і отримані файли можна зберігати, управляти централізовано на серверах брандмауерів; можна працювати на простих конфігураціях комп’ютерів.

У число кращих програмних продуктів [1], які можуть бути використані у навчальному процесі, входить Твіттер (1 місце), Google Docs (3 місце), програми ведення блогів (14 місце) і проведення вебінарів (45 місце) та інші.

Навчальні заклади повинні заохочувати ведення викладачами своїх блогів [2]. Блогосфера сприяє відкритості - це простір для обговорення, обміну інформацією та спілкування один з одним. Блог викладача [3] - це критичний аналіз останніх публікацій, погляди на деякі проблеми, роздуми. Надалі інформація може перетворюватися в доповіді на конференціях, статті, навчальні заняття. Їх можуть бачити учні, колеги по роботі. Блоги мають можливість сказати вам, хто був на вашому сайті і прочитав сторінки вашого блогу. Написання таких блогів змушує читати блоги інших дослідників.

Якісний дистанційний навчальний процес обов’язково передбачає спілкування - асинхронне (пошта, форум) і синхронне (чат, скайп). З 2009 року почалося активне розповсюдження нового засобу спілкування - вебінару. Вебінар (веб + семінар =

230


вебінар) - групова робота в Інтернеті з використанням сучасних засобів спілкування - відео, флеш і чат.

Програмне забезпечення для проведення вебінарів, як правило, дозволяє:

– демонструвати документи в найбільш поширених форматах; – передавати голос і відеозображення ведучого і кількох

учасників; – спілкуватися в чаті; – демонструвати відеоролики; – малювати графічні об’єкти і набирати текст на білій дошці; – здійснювати перехоплення екрану комп’ютера; – розміщувати файли для обміну; – проводити опитування слухачів. Вебінари можуть бути використані для проведення лекцій зі

зворотним зв’язком; тематичних семінарів; захисту виконаної роботи; групової роботи, проведення опитувань; демонстрації техніки роботи на комп’ютері; тренінгів.

З порадами, як підготуватися та провести вебінар для своїх учнів, можна познайомитись у статті [4].

Дуже зручно в навчальному процесі використовувати сервіси Google. Це: безкоштовно, не вимагає підтримки, захищена конфіденційність, централізоване зберігання, доступ в будь-який час, добрі фільтри, учні вже їх використовують, можливе використання мобільних пристроїв.

На базі цих сервісів можна організувати співпрацю учнів, створювати групи, вести блоги, працювати з документами, проводити опитування, створювати розклад, групувати всі події на одній сторінці

(https://docs.google.com/present/edit?id=0AclS3lrlFkCIZGhuMnZjdjVfODMyM3Q1OGgzZnQ)

Google почав експлуатацію API «Apps для навчальних закладів», який дозволяє освітнім закладам проводити налагодження додатків для своїх потреб та інтегрувати сторонні програмні засоби. Якщо Google не створить спеціального

231

https://docs.google.com/present/edit?id=0AclS3lrlFkCIZGhuMnZjdjVfODMyM3Q1OGgzZnQ

https://docs.google.com/present/edit?id=0AclS3lrlFkCIZGhuMnZjdjVfODMyM3Q1OGgzZnQ

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціфункціоналу для учнів, інша фірма може розробити начальні додатки, які перетворять Google Apps у віртуальну навчальну систему [5].

Тwitter заснували в березні 2006 року Джек Дорсі, Біз Стоун, Євангеліє Уїльмс і Ноан Глесс. Суть Тwitter - це створення потоку повідомлень до 140 символів (мікроблоги) і вибірка із загального потоку своїх повідомлень (на ім’я автора або приналежності до професійної групи). Можливе використання мобільного телефону.

Тwitter - це постійний анонс інформації в реальному часі будь-якої галузі або напряму; експертні оцінки; ефективна система налагодження контактів. Він дозволяє розміщувати оголошення, надавати посилання, проводити опитування, читати повідомлення видатних діячів науки, політики та ін..

У навчальному процесі Тwitter корисний для отримання даних, думок учнів; надання інформації, створення проблем і питань для обговорення, супроводу інформації авторитетного викладача або вченого та аналізу його діяльності (http://mindshift.kqed.org/2011/07/28-creative-ideas-for-teaching-with-twitter/).

Всі ці та інші інструменти хмарних обчислень дозволяють учню формувати персональне навчальне середовище (ПНС) - термін, який з’явився кілька років тому в західній літературі, пов’язаний з практичним застосуванням ідей e-learning 2.0.

ПНС - це не тільки комфортне середовище для виконання діяльності, але засіб створення персональної навчальної мережі (ПНМ), мережі, де ми можемо взаємодіяти не тільки з нашими прямими колегами, наприклад, учасниками співтовариства ning або списку розсилки, але і їх партнерами по спільній діяльності. Це істотно розширює наше коло спілкування, дає можливість отримувати набагато більше професійної інформації. ПНМ можна розглядати як «зону найближчого розвитку», яку визначив Л. С. Виготський [6]. За його думкою, взаємодія з соціальним середовищем, у тому числі з іншими особистостями, має важливе значення для сприяння когнітивного зростання та придбання

232

http://t.co/JznlIRLI

http://t.co/JznlIRLI


знань. Навчання передбачає відповідну соціальну природу та процес, при якому учень зростає у інтелектуальному житті.

Відбір інструментів для ПНС - справа суто особиста, залежить від цілей автора. Але чим різноманітніше ПНС, тим більше навчальних можливостей з’являється у учня. Тому рекомендується її постійно розвивати з урахуванням нових можливостей соціальних сервісів, які постійно стають прості-шими для використання. Це сприяє розвитку ПНС учасників навчального процесу і досягнення поставлених власних цілей.

Алгоритм створення персонального навчального середовища:– Створіть акант на Gmail.com, Twitter.com, Facebook.com.– Створіть свій блог (наприклад, http://blogger.com),

напишіть про себе.– Зареєструйтеся у спільноті ning (наприклад,

http://www.elearningpro.ru/).– Створіть свої канали на Diigo, Delicio, Google Reader.– Напишіть свій блог (бажано з посиланнями).– Підключіть користувачів з Твіттеру.– Розкажіть про ваш блог (twitter, ning).– Створіть свою мережу зв’язків (twitter, RSS, facebook).– Вивчайте особливості ваших інструментів.– Слідкуйте за змінами через igoogle netvibes.com.На базі ПНС та ПНМ може розгоратися краудсорсінг, ідея

якого була запропонована Джеффом Хоу у 2006 році як об’єднання моделі Вікі та аутсорсінга [7]. За Хоу, кваліфіковані однодумці будуть співробітничати через Інтернет для надання дешевих послуг різним організаціям.

Прикладом краудсорсінгу може бути педагогічне проекту-вання нових дистанційних курсів, до якого мають бути залуче-ними фахівці різних напрямів. Така розробка дистанційного курсу забезпечує високу якість при низьких фінансових витратах.

Велику роль у формуванні ПНМ останнім часом відіграють куратори (зберігачі) контенту, ті, хто постійно у мережі, збирають, групують, аналізують та розповсюджують інформацію.

233

http://www.elearningpro.ru/

http://blogger.com/


Куратор контенту виконує наступні функції [8]:– Оптимізує, редагує назви;– Форматує зміст;– Вибирає та додає відповідне зображення;– Коментує текст для його розуміння;– Додає вступ для конкретної аудиторії;– Класифікує з використанням метаданих;– Інтегрує посилання;– Перевіряє першоджерела;– Фільтрує вхідний зміст;– Пропонує елементи інших кураторів;– Шукає новий відповідний зміст та нові джерела;– Надає поради та інформацію краудсорсингу.Робота куратора контенту відбувається у три етапи [9]:

дослідження (збір та оцінка інформації), актуальність та контекст (аналіз інформації), інсайт (визначення унікальної інформації та можливості прогнозування).

Для формування ПНС використовувався відкритий дистанційний курс «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні» (http://el-ukraine.wikispaces.com/), який проходив з 23 травня по 3 липня 2011 року. Для проведення курсу використовувались Вікі, список розсилки, Twitter, DIIGO, блоги слухачів та агрегатор netvibes. Тематика курсу: персональне навчальне середовище, інструменти для проектування дистанційного курсу, інструменти розробки дистанційного курсу, інструменти для проведення дистанційного навчального процесу, підготовка викладачів для дистанційного навчання, мобільне навчання. Нижче наведені висловлювання слухачів курсу.

«Але головне такі курси просто необхідні не тільки для підвищення кругозору та кваліфікації романтиків сфери освіти, а й для формування згуртованих спільнот таких дружних, доброзичливих і захоплених своєю справжньою професією людей. Мабуть, друге навіть важливіше».

234

http://el-ukraine.wikispaces.com/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F+%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0


«В курсі, як не дивно, мені сподобалася його «відкритість», учасники виявляли величезне бажання бути корисними один одному, в будь-який момент можна задати питання і отримати не одну відповідь. Такий зв’язок в курсі мене приємно здивував. А також сподобалося те, що нічого не нав’язували, кожен брав від курсу те, що йому було цікаво чи необхідно».

ЛІТЕРАТУРА1. The Top 100 Tools for Learning 2011 List Електронний ресурс –

Режим доступу: http://c4lpt.co.uk/recommended/2011.html 2. Casper Stephen T. Why Academics Should Blog: A College of One’s

Own Електронний ресурс - Режим доступа: http://www.dictionaryofneurology.com/2011/04/why-academics-should-blog-college-of.html

3. Wheeler Steve. Seven reasons teachers should blog Електронний ресурс - Режим доступу: http://steve-wheeler.blogspot.com/2011/07/seven-reasons-teachers-should-blog.html

4. Кухаренко В. М. Експеримент «Дистанційне навчання для середньої школи». Комп’ютер у школі та сім’ї: Науково-методичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 21–24

5. Электронное обучение в облаке Електронний ресурс - Режим доступу: http://hrm.ru/ehlektronnoe-obrazovanie-v-oblake

6. PLE and Vygotsky by Attwell Режим доступу: http://www.pontydysgu.org/2010/04/personal-learning-environments-and-vygotsky/

7. The Future of E-Learning is Crowdsourcing. Online Universities Електронний ресурс Режим доступу: http://www.onlineuniversities.com/blog/2011/11/the-future-of-e-learning-is-crowdsourcing/

8. Liz Wilson . Why content curator is not editor. Електронний ресурс - Режим доступу: http://community.paper.li/2012/03/07/why-a-content-curator-is-not-an-editor/

9. The Role of Content Curator in Social Media Marketing Режим доступу: http://www.kpd-i.com/kpdi/post/the-role-of-content-curator-in-social-media-marketing/

235

http://www.kpd-i.com/kpdi/post/the-role-of-content-curator-in-social-media-marketing/

http://www.kpd-i.com/kpdi/post/the-role-of-content-curator-in-social-media-marketing/

http://community.paper.li/2012/03/07/why-a-content-curator-is-not-an-editor/

http://community.paper.li/2012/03/07/why-a-content-curator-is-not-an-editor/

http://community.paper.li/author/lwilson/

http://www.pontydysgu.org/2010/04/personal-learning-environments-and-vygotsky/

http://www.pontydysgu.org/2010/04/personal-learning-environments-and-vygotsky/

http://hrm.ru/ehlektronnoe-obrazovanie-v-oblake


М. А. Сендзюк,В. П. Кисіль(Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ

В ЕКОНОМІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

У відповідності з Законом України «Про національну програму інформатизації» і доповненнями до нього, що затверджувались на Верховні Раді щорічно, а також іншим законодавчими і нормативними актами та досвідом впровадження інформаційних систем в споріднених навчальних закладах розроблена Концепція створення інформаційно-аналітичної системи управління університетом, яка передбачає автоматизацію управління навчальним процесом, науковою і господарською діяльністю. З урахуванням принципів системного підходу в університеті ведуться паралель роботи за трьома наведеними напрямами, кінцевою метою яких є створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління університетом.

Для виконання поставлених в концепції цілей в університет створений Центр автоматизації управління університетом. Його структура, функції і технологічні інструкції користувачам системи викладені на офіційному сайті університету. Центр здійснює розроблення проектної документації, впровадження і підтримку комп’ютерних технологій з автоматизації управління університетом. За цими напрямами робіт центр співпрацює з ПП «Політек-СОФТ», що має великий досвід з впровадження комп’ютерних технологій у навчальних закладах.

Перед Центром в якості першочергових стояло завдання автоматизувати управління навчальним процесом, застосовуючи найбіль прогресивні комп’ютерні технології наряду. На основі узагальнення досвіду в процесі виконання проектних робіт

236


визначено структуру єдиної інформаційної бази та виокремлено для користувачів наступні модулі: «Кафедра», «Деканат», «Навчальний центр», «Ректорат», «Приймальна комісія», «Дистанційне навчання», «Навчально-методичний центр», «Бібліотека», «Видавництво». Кожний з наведених модулів автоматизує функції відповідного структурного підрозділу і надає можливість отримувати необхідну інформацію в реальному режимі часу для підтримки прийняття рішень з управління начальним процесом. Основними модулями в управлінні навчальним процесом є перші три, тому розглянемо їх функції

Модуль «Кафедра» автоматизує функції за такими напрямами: навчальний процес, методична робота, наукові дослідження.

На сьогодні на кафедрах автоматизовані такі функції з управління навчальним процесом: розрахунок навчальної загрузки за викладачами кафедр, доведення до викладачів розкладу, складеного навчальним центром, підтримка викладачами електронного журналу з обліку поточної успішності, надана можливість кафедрам отримати статистичні зведення про стан поточної успішності на задану дату. Находиться в процесі впровадження пакет програм, що забезпечує складання статистичних зведень про результати здачі студентами екзаменаційних сесій, що використовуються для аналізу успішності. Ведеться розроблення програм, які забезпечать складання і контроль виконання індивідуальних навчальних планів викладачів кафедр (передбачається два послідовні етапи впровадження і підтримки комп’ютерними технологіями індивідуальних планів викладачів).

На майбутнє у відповідності з концепцією створення інформаційної системи в університеті передбачено запровадження електронної картки навчальної дисципліни, в якій буде зафіксовано кадрове забезпечення дисципліни, наявність і характеристики навчальних посібників за їх призначенням і формами подання, а також комплектність методичного забезпечення, зокрема наявність

237

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціпрограм дисципліни, методичних рекомендацій до їх вивчення, технологічних карт на навчальний рік, тощо. Наявність таких показників в базі даних дасть можливість аналізувати якість забезпечення навчального процесу усіма необхідними засобами і формувати план видання навчальних та навчально-методичних посібників, який повинен находити відображення в індивідуальних планах викладачів.

Плани наукових досліджень і видань кафедри також можуть бути зафіксованими в базах даних і контролюватись керівницт-вом університету. Ця інформація може накопичуватись навіть за ряд років і використовуватись для складання звітів.

Адміністраторами електронних ресурсів кафедри надана можливість:

– реєстрація викладачів, а при потребі зміна реєстраційних даних в системі ведення електронних журналів;

– надання їм методичної допомоги;– здійснювати формування збірних груп з вибіркових

дисциплін (при потребі для деяких нормативних дисциплін), що вивчаються студентами різних факультетів.

Модуль «Деканат» автоматизує функції: формування та підтримка навчальних карток студентів; видача екзаменаційних відомостей; контроль та аналіз успішності студентів (видача журналів і списків студентів, та зведень про їх успішність); підготовка та видача наказів; визначення навантаження з вибіркових дисциплін;видача довідкової інформації про сплату студентами за навчання, за проживання в гуртожитку та спожиту додаткову електроенергію; підтримка довідника про поселення та проживання студентів у гуртожитках; видача довідок студентам, в тому числі викликів на сесію студентів заочної та вечірньої форм навчання; підготовка документів до випуску студентів, зокрема замовлень на дипломи, наказів про присвоєння кваліфікації, книг реєстрації видачі дипломів та додатків до дипломів; складання статистичної звітності (щомісячних довідок про

238


контингент студентів і статистичних звітів за формою ф.2–3 нк). Цей модуль передбачає можливість друку всіх видів довідок(згідно навчального процесу), додатків до диплому, а також можливість моніторингу успішності студентів факультету.

Модуль «Навчальний центр» автоматизує наступні функції: підтримка навчальних планів; складання розкладу занять, екзаменаційних сесій, ліквідації академічної заборгованості для студентів (входить до ПК «Директива»); облік і документальне оформлення переводів, поновлень на навчання, а також дозволів на вивчення додаткових навчальних дисциплін; облік і оформлення документів, пов’язаних з випуском і присвоєнням кваліфікації випускникам;облік руху контингенту, видача довідок та складання поточних і річних статистичних звітів; моніторинг та аналіз успішності студентів за результатами сесії; розрахунок педагогічного навантаження (по вибірковим дисциплінам, кафедрам і по університету в цілому) та підготовка штатного розпису науково – педагогічних працівників (входить до ПК «Директива»); підготовка аналітичних документів для аналізу виконання педагогічного навантаження.

Модуль «Ректорат» надає можливість моніторингу навчальної роботи в звітах поточної та підсумкової успішності студентів, а саме звіти: про стан поточної успішності студентів університету; про позитивні підсумкові результати навчання студентів; про негативні підсумкові результати навчання студентів, а також соціальні дані заданого студента та стан його успішності на поточний момент.

На базі вище наведених модулів з метою здійснення моніторингу навчального процесу та підготовки інформації для прийняття рішень щодо його удосконалення був впроваджений електронний журнал обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

Журнал являє собою сучасну і удосконалену форму обліку навчальної діяльності студентів, передбачену інструктивними

239

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціматеріалами «Документація та звітність у ВНЗ» форма № 20. Введення журналу спрямовано на:

– забезпечення відкритості та прозорості навчального процесу;

– формування зворотного зв’язку між студентами та викладачами і адміністрацією університету;

– відображення особистісного та професійного зростання кожного студента;

– забезпечення контролю за виконанням своїх обов’язків усіма сторонами навчального процесу.

Моніторинг електронного журналу надає можливість на контроль виконання наступних нормативних документів, що регламентують навчальний процес:

– положення про організацію навчального процесу в університеті;

– положення про систему контролю знань студентів;– методичних матеріалів щодо змісту та організації

самостійної роботи– студентів, поточного і підсумкового контролю знань з

дисципліни;– робочих навчальних програм дисциплін;– графіку навчального процесу;– В журналі відображаються:– дотримання затвердженого в установленому порядку

розкладу аудиторних та поза аудиторних занять.– траєкторія особистих успіхів студентів протягом

навчання в університеті та динаміка успішності академічних груп.

– відвідування студентами семінарських (практичних, лабораторних) занять;

– накопичені бали за всі види робіт, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни, зокрема:

– отримані бали на семінарських (практичних) заняттях;– результати експрес-контролю;

240


– результати модульних (контрольних) робіт;– результати участі в колоквіумах, тренінгах;– результати відпрацювання студентами пропущених

занять;– результати інших видів робіт.Журнал ведеться в розрізі кожної дисципліни навчального

плану, з наступною автоматичною інтеграцією результатів роботи студентів у зведеній відомості. Для відображення результатів навчання студентів з різних академічних груп, які вивчають іноземну мову чи вибіркові дисципліни у одного викладача, формуються віртуальні навчальні групи. Результати навчальної діяльності студентів автоматично розносяться по журналах академічних груп студентів відповідних факультетів. При закріпленні за однією академічною групою кількох викладачів, всі викладачі отримають доступ до сторінки журналу на якій відображаються результати роботи студентів цієї групи. Всі зміни, що вносяться в електронний журнал, автоматично реєструються. У разі необхідності, можливе здійснення аналізу історії змін, хто їх здійснив та коли. До початку сесії в останній день занять доступ викладачів до журналу автоматично припиняється.

Модуль «Електронний журнал» функціонує на основі використання Web-інтерфейсу та Internet-технологій (є cgi-сценарієм) та розрахований на роботу (на сервері) в операційній системі Windows Server 2000/2003/2008 з використанням Web-сервера та системи управління базами даних Firebird.

241


Н. В. Ситник, к.е.н.(Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

Українські вузи відсутні навіть в числі першої тисячі рейтингу найбільш конкурентоздатних вищих учбових закладів світу. Місце в міжнародному рейтингу навчальних закладів багато в чому залежить від розміру бюджету, що припадає на одного студента та від його технологічного рівня. Не розглядаючи проблеми бюджету, які поки що для Українських вузів з відомих причин є недосяжними, надамо лише приклад, річний бюджет Стенфордского університету становить 3,5 мілліардів доларів на 15 тисяч студентів. Зупинимося на технологічних аспектах, що характеризують організацію навчального процесу. Технологічний рівень є одним з визначальних успішності та конкурентоздатності вузу. На жаль, поки що, в переважній більшості вузів України витрати на інформаційні технології сприймаються як витратна, а не інвестиційна та інноваційна складова.

Перспективним напрямом використання в учбовому процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). «Хмара», яка є синонімом інтернету, є новою бізнес-моделлю для надання та отримання інформаційних послуг. Хмарні обчислення працюють таким чином: замість придбання, установки та управління власними серверами обчислювальні потужності арендуються в «хмарах» у Microsoft, Amazon, Google чи іншої компанії. «Хмари» містять тисячі серверів, які розміщені в датацентрах та забезпечують роботу десятків тисяч додатків, які одночасно використовуються багаточисельними користувачами. Концепція хмарних обчислень – стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття і відповіддю на потреби малого

242


і середнього бізнесу, який має потребу в використанні інформаційних технологій, але обмежений в коштах на придбання дорого обладнання та ліцензійного програмного забезпечення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються самою перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в «хмари» на протязі найближчих 5–7 років. За оцінками аналітиків до 2015 году обсяг ринку хмарних обчислень сягне 200 млрд долларів [3].

Згідно технології хмарних обчислень програми запускаються і видають результати роботи у вікно стандартного веб-браузера на локальному персональному компьютері, при цьому всі додатки та дані, які потрібні для їх виконання, знаходяться на віддаленому сервері в інтернеті. Не слід вважати, що хмарні обчислення це будь-яка послуга, що надається через Інтернет, тобто не слід плутати цю технологію з Веб 2.0. Головна відмінність хмарних технологій від звичної роботи за персональним комп’ютером полягає в тому, користувач використовує ресурси не свого комп’ютера чи сервера локальної мережі, а ресурси віддалених серверів, які знаходяться в хмарних розподілених центрах оброблення даних – датацентрах. В «хмарах» зберігаються не лише дані, а і додатки, таким чином встановлення нового програмного забезпечення, та його оновлення, тестування на віруси, резевне копіювання та інше обслуговування виконується в центрах оброблення даних.

Унікальність та освітні можливості хмарних технологій привнесли революційні перетворення в систему навчання багатьох країн. В США в університетах функцінують віртуальні обчислювальні лабораторії – Virtual Computing Lab (VCL), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідних процесів. В Южній Кореї запущена програма заміни всіх паперових підручників для средньої школи на електроні, які зберігаються в спеціальній «хмарі» і доступні з будь-якого пристрою, який має підключення до Інтернету. В Росії з 2008

243

http://www.tadviser.ru/index.php/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціроку при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [1], яка ставить на меті використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторійй (хабів) в конкретних предметних областях для надання принципово нових можливостей по передачі знань: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т.п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, в навчальних програмах включені дисципліни з вивчення цих технологій. «Хмарне навчання» надає не лише широкий спектр навчальних матеріалів для студентів та наукових матеріалів для підтримки роботи аспірантів і молодих викладачів, перш за все це інтегроване хмарне середовище, яке дозволяє по іншому підійти до організації роботи викладача з групою. Зокрема це створення віртуальних персональних комп”ютерів (ПВК). ПВК – це засіб доступу до сервісів іноваційного освітнього простору учбового закладу, яка формується на базі технології хмарних обчислень. Для кожного студента створюється окремий ПВК, який поступово по мірі навчання наповнюється відповідними хмарними сервісами, які необхідні для освоєння навчальної програми. Застосування нової освітньої платформи – персональний віртуальний комп’ютер дозволить відійти від традиційного поняття компьютерний клас. Запуск ПВК можна організовувати в будь-якій аудиторії, для цього потрібні ноутбуки чи нетбуки, які підтримують безпроводне підключення по стандарту Wi-Fi. Таким чином, хмарні обчислення – це не лише технологічна інновація, яка впроваджується в навчальному закладі, це зовсім інша парадигма в організації освітнього процесу.

Впровадження в учбовий процес технології хмарних обчислень надає ряд переваг учбовим закладам. Перша перевага - це економія коштів, які потрібні на технічне переоснащення комп’ютерних центрів вузів та сниження витрат на персонал, який обслуговує комп’ютерне обладнання. Еластичність хмарних обчислень дозволить справитись з піковими навантаженнями в

244


кінці учбових семестрів завдяки використанню віртуальних персональних комп”ютерів. Хмарні обчислення дозволять економити кошти на оплату ліцензій на програмне забезпечення його супровод та адміністрування, потрібно буде платити лише за фактичне використання хмарних сервісів.

Хмарні обчислення на сьогодення пропонують такі сервіси:PaaS: Platform as a Serviсe – «Платформа як послуга»;IaaS: Infrastructure as a Service – «Інфраструктура як

послуга»;SaaS: Software as a Service – «Програмне забезпечення як

послуга»;DaaS: Data as a Service – «Дані як послуга»;WaaS: Workplace as a Service – «Робоче місце як послуга»;AaaS: All as a Service – «Все як послуга».Головними розробниками, що надають послуги хмарного

сервісу, на сьогодення є компанії Amazon, Microsoft, Googlе, IBM, HP і NEC та інші. Деякі сервіси на базі хмарних обчислень розроблені спеціально для освітніх закладів, найбільш відомими являються Live@edu – розробка Microsoft, Googlе Аpps Education Edition.

Паккет Live@edu – дозволяє створювати кожному учаснику власний віртуальний простір, в якому доступні такі сервіси, як: електронна пошта, текстові й голосові повідомлення, відеодзвінки, обмін файлами (у тому числі зображеннями), різного роду оповіщення (у тому числі з інтеграцією в спільні календарі) і т.д.

Пакет Google Apps Education Edition надає для учбових закладів безкоштовні послуги, а сама: електронну пошту, календар, засоби миттєвого зв’язку за допомогою голосових, текстових і відео повідомлень, онлайн відео-сховище та засоби групової роботи над документами.

Проаналізувавши стан впровадження хмарних технологій в вузах України, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та

245

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінтернет-джерелах [2]. Переважна більшість вузів лише починає впроваджувати цю технології в учбовий процес та включати відповідні дисципліни для її вивчення. Так, наприклад, в ДВНЗ Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьма в новий навчальний план підготовки бакалаврів спеціальності «Інтелектуальні системи прийняття рішень» напряму підготовки 8101 «Комп’ютерні науки» включений новий курс «Хмарні обчислення». Звичайно навчати студентів передовим технологіям це важливо, але не менш важливим є застосування цих технологій в освітній діяльності. Тому необхідна розробка комплексної програми впровадження технології хмарних обчислень в учбовий процес та економічне обгрунтування доцільності її впровадження. Розробка такої програми є одним із завдань, яке виконується в рамках наукових досліджень кафедри «Інформаційні системи в економіці».

ЛІТЕРАТУРАИванников В. П. Облачные вычисления в образовании,

науке и госсекторе. – http://paco.ipu.ru/pdf/P301.pdfСейдаметова З. С., Сейтвелиева С. Н. Облачные сервисы в

образовании. – http://ite.ksu.ks.ua/webfm_send/211 1. Plummer D. C. Cloud Computing Confusion Leads to

Opportunity / Daryl C. Plummer, David W. Cearley, David Mitchell Smith – Report № G00159034. –Gartner Group, 2008. – http://www.gartner.com/it/content/868800/868812/ cloud_computing_confusion.pdf

246

http://ite.ksu.ks.ua/webfm_send/211

http://paco.ipu.ru/pdf/P301.pdf


О. В. Поденежко, к.ф.-м.н.(Національний університетДПС України)

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ

ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ОРГАНАХ ДПСПріоритетним напрямом державної політики в Україні є

розвиток сучасного інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, а саме Інтер-нет – технологій, в усі сфери державного і суспільного життя.

Однією із стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства є використання сучасного інформаційно-аналітичного ресурсу податкової служби, результатом якого має стати масштабне розширення спектру послуг для платників податків, підвищення рівня дотримання ними норм податкового законодав-ства, а відтак – зростання податкової свідомості громадян потребує розробки та запровадження адаптованих для потреб платників інформаційних систем та мереж.

Новим у роботі податківців стане можливість не тільки відходити від зайвих перевірок, а й вчасно попередити платника про наявні ризики та дати йому змогу виправити допущені помилки.

Отже, використання Інтернет – технологій в органах ДПС надасть можливість створити нові, більш зручні, умови для платників щодо використання ними податкових зобов’язань на добровільних засадах, дистанційно, з індивідуальними сервісами та за кваліфікованою допомогою фахівців центрального рівня

Програма модернізації ДПС України передбачає докорінну перебудову роботи податкової служби з фіскальної на максимально сприятливу для платників податків. Найголовнішою стратегічною метою модернізації є створення умов для забезпечення добровільно-го виконання платниками податків вимог податкового законодавст-ва, повного та своєчасного надходження податків до бюджетів усіх рівнів, прозорості діяльності органів державної податкової служби.

247


Впровадження новітніх інформаційних технологій в роботу органів ДПС передбачає підготовку висококваліфікованих фахівців ,які спроможні проводити системний аналіз можливих ризиків при проведенні аудиторських перевірок і виявлення причин і схем ухиляння від оподаткування господарюючими суб’єктами.

Для досягнення мети на нашу думку слід більше уваги звертати при складанні практичних завдань, передбачених навчальними програмами для підготовки фахівців в галузі оподаткування, приділяти увагу моделюванню реальних ситуацій, які виникають під час роботи в органах податкової служби. Розглянемо конкретний приклад:зробити аналіз навантаження на фонд заробітної плати будівельного підприємства і знайти можливі причина переходу заробітної плати в «тінь».

В якості вхідних даних будемо використовувати розміри заробітної плати яка пропонується роботодавцями [1] та розмір номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності що надається Державною службою статистики України [2].

Галузь Заробітна плата штатних працівників

Запропонована роботодавцями

Будівництво 1178 грн/міс до 4500 грн/міс

Розрахунки виконаємо в системі електронного документообігу «M.E.Doc» [3] ,створивши відповідні документи звітності (нарахування єдиного внеску у відповідності з класом професійного ризику і податку з доходів фізичних осіб) до органів ПФУ і ДПСУ спочатку для підприємства будівельної галузі.

Таблиця 1

248


Результати розрахунків наведені в таблиці 2 і у вигляді діаграми на рис. 1

Таблиця 2Порівняльний розрахунок на фонд заробітної плати між

офіційними і запропонованими роботодацями даними

Сума нарахованої заробітної

плати

ЕСВ ПДФОЕСВ на суму ЗП

3,60% 15% 38,11%1

178,00грн.42,41грн

170,34грн

448,94грн

4 500,00грн 162,00грн

650,70грн

1 714,95грн

Втрати бюджету

119,59грн

480,36грн

1 266,01грн

Коефіцієнт «тонізації» 2,82 2,82 2,82

Рис. 1З наведених даних випливає, що найбілиший вплив на

втрати бюджету дає единий соціальний внесок на сумму заробітної плати , на який в загальній структурі бюджетних нарахувань припадає 68 %, коефіциєнт «тенізації» заробітної плати (К=Втрати бюджету/вактично сплено до бюджету) при цьому дорівнює 2,82.

249


Промоделюємо вплив вищеозначенного внеску на рівень приховування заробітної плати від опадаткування шляхом поетапного зменшення ЕСВ на суму ЗП з 38,11% до 9,53% і відповідно поступового наближення розміру заробітної плати до реального рівня. З наведеного на рис.2а графика видно ,що при зменьшенні ЕСВ на суму ЗП в чотирі рази рівень «тінізації» заробітної плати падає до нуля,а при незмінному розмірі ЕСВ на суму ЗП зростають надходження до бюджету за рахунок ПДФО і ЕСВ робітника, що в майбутньому позитивно вплине на розмір його пенсійного забезпечення (рис. 2б).

а)

б)

Рис. 2

ЛІТЕРАТУРА1. http:// www.job.ukr.net

250

http://www.job.ukr.net/


2. http://www.ukrstat.gov.ua/ 3. http://www.me-doc.com.ua/ukr/

251

http://www.ukrstat.gov.ua/


І. В. Терещенко-Самойлова(Національний університетДПС України)

СУЧАСНИЙ СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В

НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ДПС УКРАЇНИВпровадження сучасних інформаційних технологій у

повсякденне життя суспільства послужило каталізатором для розвитку інноваційних процесів і в освіті. Інтернет як джерело ін-формації давно вже став реальністю, невід’ємною частиною нашого життя. Загальний зміст поняття «інформатизація» в Національному університеті ДПС України (далі – НУДПСУ) являє собою сукупність взаємозв’язаної організаційної, навчальної, наукової, методичної діяльності, що спрямована на задоволення освітніх потреб на основі створення, розвитку і застосування систем, мереж, ресурсів, технологій, які використовують сучасні комунікаційну техніку та програмні засоби. До складу інформаційних ресурсів входять знання, відомості, дані, отримувані в результаті дослідницької та практичної діяльності науково-педагогічних та інших працівників, що можуть бути використані у діяльності університету як фактор підвищення її ефективності. Інформаційні ресурси є концентрацією наявних фактів, навчальних матеріалів і знань, які відбивають стан НУДПСУ і використовуються у підготовці висококваліфікованих фахівців, провадженні науково-дослідної діяльності, перепідготовці і підвищенні кваліфікації науково-педагогічних кадрів.

Необхідність використання передових методів навчання, активну інтеграцію НУДПСУ до світового інформаційного простору, підготовку навчально-методичних матеріалів нового покоління, впровадження у навчальний процес освітніх інформаційних ресурсів, розвиток внутрішньої інфраструктури і створення зовнішньої системи дистанційної освіти та взагалі розвиток інформатизації в університеті викладено у основних нормативних документах НУДПСУ:

252


– Статуту НУДПСУ;– Програмі розвитку НУДПСУ на 2011–2018 роки

(Програма ректора П. В. Мельника);– Програмі підвищення якості підготовки фахівців у

НУДПСУ на період до 2015 року;– Наказі Про інформатизацію у НУДПСУ № 406 від

16.03.2012 р., що затверджує склад та Положення Координаційної Ради з інформатизації.

У документах зазначається необхідність широкого використання новітніх технологій у навчальному процесі, інформатизації науково-освітніх програм, впровадженні елементів дистанційної освіти в рамках заочної форми навчання, створенні електронних підручників і навчальних посібників, навчальних відеоматеріалів, тренінгових комп’ютерних програм, автоматизації процесу формування робочих навчальних планів, навчального навантаження науково-педагогічних працівників, формування розкладу занять, формування університетської електронної бібліотеки та локальних електронних бібліотек на кафедрах, створення методик дистанційного навчання тощо.

Для вирішення визначених завдань по модернізації освітянської діяльності у контексті входження НУДПСУ до європейського наукового та освітянського простору важливою умовою залишається перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, яка забезпечує постійне поліпшення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу.

Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників НУДПСУ за програмами «Дистанційні технології навчання» та «Впровадження дистанційних технологій навчання в університеті» в Інституті післядипломної освіти НУДПСУ надало можливості для науково-педагогічних працівників реалізовувати здобуті знання та навички по використанню інформаційних ресурсів та засобів у своїй професійній діяльності.

253


За період з 2009 по 2012 р.р. на курсах підвищення кваліфікації в ІПО НУДПСУ за програмами «Дистанційні технології навчання» та «Впровадження дистанційних технологій навчання в університеті» навчалися 89 науково-педагогічних працівників і фахівців університету та філій.

Програми навчання передбачають:– використовувати основні Інтернет-сервіси в своїй

професійній діяльності для підготовки навчальних матеріалів; – знаходити, вибирати та опрацьовувати велику кількість

ресурсів, що надає Інтернет;– ознайомлення з перевагами системи дистанційного

навчання Moodle (далі СДН Moodle) та можливостями широкого застосування системи у навчальному процесі.

На сьогоднішній день в СДН Moodle НУДПСУ зареєстро-вано 1883 користувача. Навчальні курси структуровані по підрозділам у 11 категорій:

– на кафедрі військової підготовки – створено та успішно працює 6 дистанційних курсів з навчальних розділів дисциплін;

– на факультеті фінансів та банківської справи з 6-ти зареєстрованих курсів 4 працюють, 2 – у стадії розробки;

– обліково-економічний факультет – з 4-х працює 3, 1 – розробляється;

– юридичний факультет – з 4-х зареєстрованих курсів всі розробляються;

– на факультеті підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції працює 1 навчальний дистанційний курс;

– факультет економіки та оподаткування – з 4-х зареєстрованих працюють 2;

– фінансово-економічний коледж – розроблені в СДН Moodle 2 навчальні дисципліни.

Роботу СДН Moodle в НУДПСУ забезпечує Лабораторія дистанційного навчання Інституту післядипломної освіти. Працівники Лабораторії приймають участь у навчанні за програмою підвищення кваліфікації науково-педагогічних

254


працівників університету, надають допомогу у створенні навчаль-них дистанційних курсів, консультації по їх супроводженню.

Лабораторія дистанційного навчання проводила досліджен-ня можливостей найбільш популярних систем дистанційного навчання: Moodle, ILIAS, aTutor, Blackboard Learning System, Dokeos, «Віртуальний університет» та по деяким перевагам визначило необхідність подальшого дослідження саме СДН Moodle.

Moodle (www.moodle.org) є системою, дистрибутив якої розповсюджується безкоштовно за принципами ліцензії Open Sourse. Кожний користувач має доступ до джерела-коду системи і може її модифікувати та доповнювати новими інструментами та рішеннями.

СДН Moodle має простий, інтуїтивно зрозумілий, ефектив-ний, крос-платформний інтерфейс у вікні браузера. Проста установка на платформах, що підтримують PHP. Працює з більшістю широко використовуваних базами даних, інсталюється у довільному операційному середовищі MS Windows, Unix, Linux.

СДН Moodle є доволі різносторонньою, її використання надає переваги всім - і студентам, і викладачам.

Викладач має наступні можливості та переваги при застосуванні СДН Moodle у навчальному процесі:

– мати у структурованій формі навчально-методичне забезпечення дисципліни та зручний інструмент по обліку і контролю роботи студентів;

– встановлювати потрібні терміни виконання студентами завдань;

– програмне забезпечення, європейський стандарт СДН Moodle по організації навчального процесу за модульною системою, що вимагає Болонська декларація;

– можливість використання аудіо та відео матеріалів при організації навчального процесу;

255

http://www.moodle.org/

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Dokeos&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Blackboard_Learning_System&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=ATutor&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/wiki/ILIAS

http://ru.wikipedia.org/wiki/Moodle


– бути включеним до Європейського реєстру власників авторських курсів;

– широкі можливості по змінам, розширенню, доповненню та корегуванню навчально-методичних матеріалів дисципліни;

– тести для проведення контролю знань студентів із застосуванням різних за типом питань;

– автоматизовану система рейтингової оцінки самостійної роботи студентів;

– програмне забезпечення, що захищене від несанкціоно-ваного доступу, змін та пошкодження (знищення);

– програмне забезпечення для можливості виконання науково-методичних розробок за власним вибором, послідов-ністю та темпом.

А студент, використовуючи можливості СДН Moodle у навчанні має:

– логічно структурований та комплектний навчально-методичний матеріал, що покращує умови для самостійного опанування дисципліни;

– засоби самотестування; – засоби виконання завдань та оцінювання незалежно від

людського фактору (викладача); – можливість особистої участі та допомоги викладачу по

комп’ютерному забезпеченню навчального процесу; – реальну участь у науковій роботі студентів; – модульну організацію навчального процесу, що в

кінцевому варіанті дасть можливість обходитися без екзаменів; – розширені Internet-ресурси; – можливість дистанційного опанування навчальних

матеріалів; – можливість дострокового завершення екзаменаційної сесії. Для НУДПСУ використання можливостей СДН Moodle

забезпечує: – модульну організацію навчального процесу за вимогами

Болонської декларації;

256


– повнокомплектне науково-методичне забезпечення дисциплін;

– інтеграцію НУДПСУ у європейський науково-освітній простір;

– включення НУДПСУ до світового реєстру власників електронних форм організації навчально-методичного процесу;

– Internet-середовище для електронних форм навчання; – можливість оперативного контролю навчального процесу. Отже, СДН Moodle забезпечує навчальний процес за такими

характерними рисами, як гнучкість, модульність, велика аудиторія, економічність, технологічність, якість та практична спрямованість, а також надає можливість у майбутньому включити наш навчальний заклад до світового реєстру власників електронних форм організації навчально-методичного процесу, а викладачам бути включеним до Європейського реєстру власників авторських курсів. А тому СДН Moodle доцільно і далі впроваджувати у навчальний процес НУДПСУ.

Як висновок необхідно зазначити, що користь від впровадження та використання інформаційних технологій в НУДПСУ очевидна, тому що це забезпечує найповнішу реалізацію навчально-методичних, науково-дослідних, виховних, організа-ційних та інших завдань діяльності нашого навчального закладу.

ЛІТЕРАТУРА1. Статут Національного університету ДПС України, затв. наказом

ДПА України від 26.04.2007 № 257.2. Програма розвитку Національного університету ДПС України на

2011–2018 роки (Програма ректора Мельника Петра Володимировича).3. Програма підвищення якості підготовки фахівців у НУДПСУ на

період до 2015 року затв. наказом НУДПСУ від 09.02.2011 № 200. 4. Наказ Про інформатизацію у Національному університеті ДПС

України від 16.03.2012 № 406.

257


В. М. Антоненко, к.т.н.(Національний університетДПС України),В. О. Швед, Л. Р. Мізіна (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»)

БЕЗПЕКА НА ЕТАПАХ РОЗГОРТАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СЕРВІСУ

Організаціям, які повинні забезпечити постійне дотримання належного рівня сервісу необхідно вирішити декілька ключових вимог, перш ніж вони зможуть перемістити конфіденційні дані у хмари. Розглянемо відповідність завдань, що стоять перед організаціями та системами, які беруть ініціативи з розгортання програмного забезпечення у хмарах, щоб забезпечити захищеність та відповідність даних і ресурсів з максимальною ефективністю.

Проблематика розгортання програмного забезпечення як сервісу

Багато підприємств бажають скористатися перевагами продуктивності, економії витрат і масштабованістю, що пропонують хмарні інфраструктури. Тим не менш, необхідність дотримання вимог рівня обслуговування не зникають, коли підприємство розгортає хмарні рішення, будь то розгортання програмне забезпечення як сервісу (SaaS) чи повної інфраструктура-як-послуга (IaaS) [1]. Важливо попіклуватись про вирішення наступних питань:

– роз’яснення щодо забезпечення безпеки. Коли організації мігрують важливі дані до середовища публічних хмар, їм доводиться довіряти своїм постачальникам

258

Інформаційна безпека

хмарного середовища, принаймні на рівні досягнутих домовленостей. Відповідні функції і обов’язки клієнта і постачальника будуть істотно відрізнятися в залежності від моделі розгортання хмари. Наприклад, у випадку середовища IaaS, клієнт збереже такі обов’язки, як захист даних і виправлення, а продавець може нести відповідальність за фізичну безпеку, сегментації мережі, а також ізоляцію орендарів в багатокористувацьких середовищах. Незалежно від прийнятої моделі хмари, організаціям необхідно забезпечити розмежування відповідальності покладеної на них, та переконатись, що заходи постачальника для забезпечення безпеки очевидні та можуть бути перевіреними.

– забезпечення конфіденційності даних і довіри. Коли важливі дані знаходяться під контролем хмарних послуг, організації повинні мати чітке уявлення про те, як ці дані можуть бути збережені. Наприклад, деякі провайдери хмар мають правила уточнюючі, що, в разі розірвання договору, вони будуть зберігати дані про клієнтів, поки не будуть заплачені всі борги, що може бути причиною відмови від послуг багатьох організацій. В інших випадках, якщо провайдер хмар викликаний до суду, вони можуть погодитися передати записи для одного або декількох клієнтів до правоохоронних органів [2]. Нарешті, питання, пов’язані з належним виведенням з експлуатації носіїв даних з копіями додатків та образами віртуальних машин також може представляти проблеми.

– розгляд можливих регіональних особливостей. Є багато правил, які є не тільки специфічними для даного регіону, але які передбачають, де чутливі інформаційні ресурси можуть і не можуть розміщуватись. В багатьох країнах також існують закони, що обмежують


можливість передачі та обробки даних за кордоном. Як наприклад, в частині європейських країн, медичні заклади не можуть користуватися хмарними послугами для зберігання даних про пацієнтів, якщо об’єкти провайдера не знаходяться виключно в межах кордонів конкретних країн [2].

Технічні вимоги по забезпеченню безпеки розгортання сервісів

Рис. 1. Етапи розгортання програмного забезпечення

З метою задоволення своїх нормативних вимог у віртуа-лізованих середовищах хмари, організації повинні виходити за рамки основних елементів управління доступом користувачів і активно застосовувати надійні політики безпеки [3]. На рис. 1 приведені етапи життєвого циклу програмного забезпечення при введенні в експлуатацію. Для досягнення приведених вище цілей, системи розгортання ПЗ повинні відповідати таким вимогам:

– контроль привілейованого доступу користувачів. Відповідно з великою кількістю мандатів безпеки організацій для захисту від внутрішніх загроз та пом’якшення ризиків, пов’язаних з зловмисними діями адміністраторів. Системи повинні забезпечувати, щоб навіть в багатокористувацьких середовищах хмар, мали місце прозорість та керованість безпеки, необхідні для захисту чутливих даних. Для цього система повинна розділяти віртуальні модулі, які містять конфіденційні

Етапи розгортання ПЗ

260


дані. В результаті, система безпеки отримає контроль та забезпечить неможливість адміністраторів хмарних послуг зловживанням своїми правами суперкористувача і, що користувачі, які мають доступ до одного сервісу чи його частини не може отримати доступ до екземплярів іншої групи. Крім того, необхідно забезпечити контроль та сповіщення про зміни в критичних правилах доступу для відповідальних осіб.

– захист від несанкційованого копіювання екземплярів сервісу. В хмарних середовищах, примірники можуть постійно мігрувати між віртуальними машинами. З урахуванням мінливості цих умов, система розгортання повинна гарантувати, що віртуальні образи і конфіденційні дані, якими вони володіють, не залишались випадково в не використовуваних системах, або системах, до яких можуть отримати доступ сторонні особи чи сервіси. Система розгортання повинна також зберігати повний контроль над ізольованістю даних, захищеністю та спільним використанням в багатокористувацьких хмарних середовищах. Використовуючи шифрування віртуальних екземплярів, можна істотно скоротити ймовірність компрометування системи через доступ до її фізичних носіїв, так і забезпечити захист від цілого ряду вразливостей. Крім того, система повинна забезпечувати можливість точного застосовування політики безпеки для конкретних підмножин даних. Це зображає шлях яким може бути запечена безпека даних при розгортанні програмного забезпечення як сервісу.

– забезпечення відслідковування дій. Для системи важливо не тільки забезпечити надійний процес розгортання, а й передбачити надійне збереження інформації про всі дії виконувані системою або адміністратором з її використанням. Це є важливим для відслідковування всіх змін, що були внесені протягом розгортання сервісу, або під час експлуатації системи. Для цього повинне бути використане централізоване управління процесом змін. Функція перевірки цiлiсностi виявляє не заплановані зміни, якi, можливо, було зроблено вручну на серверi

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціi попередити оператора, який може прийняти рiшення про iнтегрування цих змiн в остаточну конфiгурацiю або ж їх вiдхилення i повернення до єталонної конфiгурацiї.Також відслідковування дій може бути використано для аудиту роботи системи та у випадку нештатних ситуацій значно спрощує розслідування їх причин.

ВисновкиВ даній доповіді розглянута проблематика розгортання

програмного забезпечення як сервісу в хмарних системах з точки зору забезпечення безпеки цього процесу. Показана важливість врахування багатьох факторів, в тому числі законодавчих для забезпечення конфіденційності важливих даних та контролю над ними. Запропоновані технічні вимоги для систем розгортання програмного забезпечення як сервісу в хмарних системах.

ЛІТЕРАТУРА1. A. Bellissimo, J. Burgess, K. Fu. Secure Software Updates:

Disappointments and New Challenges. HotSec 2006. http://www.usenix.org/events/hotsec06 /tech/full_papers/bellissimo/bellissimo.pdf

2. T. Coupaye, J. Estublier. Foundations of enterprise software deployment. Feb 2000. http://equipes-lig.imag.fr/adele/Les.Publications/intConferences/CSMR2000Est.pdf

3. Dirk C. Aumueller. IT-Compliance Analysis for Cloud Computing. University of Applied Sciences Darmstadt, 2010. http://germany.emc.com/collateral/about/news/emc-publications/articles/it-compliance-analysis-for-cloud-computing-dirk-aumueller.pdf

262

Інформаційна безпекаВ. С. Безрученко, к.ф.-м.н.(Національний університет ДПС України)

ПРОТИДІЯ НЕПРАВОМІРНОМУ ЗАХИСТУ КРИМІНАЛІСТИЧНО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Під час виявлення та розслідування злочинів у сфері оподаткування у працівників податкової міліції виникають труднощі, пов’язані з тим, що суб’єкти злочинної діяльності, як правило, мають високий освітній рівень, вміло використовують найсучасніші інформаційні технології, телекомунікаційні засоби та засоби комп’ютерної техніки. Але, при правильному поєднанні оперативних та процесуальних заходів існує багато можливостей для отримання доказової інформації з цих джерел.

Як правило, при використанні суб’єктами господарювання спеціального програмного забезпечення для ведення бухгалтерсь-кого та складського обліку і звітності, в кінці робочого дня проводиться архівація або всіх даних, або трансакцій за робочий день. При отримання повідомлення про прибуття до будівлі, де знаходяться комп’ютери з конфіденційною інформацією, співробітників правоохоронних органів, відповідальні особи, не бажаючи викриття інформації про операції, що проводяться з порушенням податкового законодавства, вживають різних заходів задля унеможливлення несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на машинних носіях (електронних, магнітних, оптичних).

Такі заходи можна поділити на дві групи:• пов’язані с фізичним псуванням чи видаленням

інформації;• пов’язані з видаленням чи приховуванням інформації

програмними засобами.До першої групи можна віднести такі заходи.Жорсткий диск (вінчестер) комп’ютера за допомогою

спеціальних шлейфів може бути розміщений на відстані у

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцідекілька десятків метрів від системного блоку, тобто, не лише в іншому приміщенні, але і в іншій будівлі. В разі виникнення загрози для інформації, що на ньому зберігається, він може без перешкод бути фізично від’єднаний від системного блоку та вилучений.

Існують пристрої для миттєвого стирання інформації на жорстких дисках, дискетах, касетах, стрімерних стрічках і всіх інших магнітних носіях інформації, а також на електронних (flash-пам’ять) та оптичних (CD, DVD дисках) носіях інформації [1].

Для стаціонарних комп’ютерів застосовується розташування пристроїв для миттєвого знищення інформації на жорстких дисках всередині корпусу, так що зовні неможливо розпізнати, які з комп’ютерів обладнані такими пристроями. За наявності електричного живлення, знищувачі інформації можуть знаходитися в режимі готовності до стирання інформації без обмеження часу. Крім того, передбачена можливість їх автономного живлення, незалежно від наявності живлення комп’ютера. Існують варіанти пристроїв для знищення інформації одночасно на кількох жорстких дисках, в тому числі з’єднаних у RAID-масиви, пристрої знищення інформації для серверного обладнання.

Для з’йомних вінчестерів, електронних та оптичних носіїв використовуються окремі пристрої (інформаційні сейфи), які, як правило, мають автономне джерело живлення, і можуть бути застосовані як в разі знеструмлення працівниками право охорон-них органів джерел енергопостачання будівлі, так і в разі транспортування накопичувачів інформації.

Для транспортування, зберігання і миттєвого стирання інформації на жорстких дисках переносних комп’ютерів (Notebook) використовують розміщення ноутбуків в спеціально-му кейсі.

Принцип дії пристроїв знищення інформації на магнітних носіях заснований на створенні в модулі накопичення заряду імпульсного магнітного поля, при дії якого на магнітний носій, відбувається знищення записаної інформації без можливості її

264


відновлення. Час накопичення заряду для стирання усього 2-3 секунди, тобто знищення інформації може бути проведено дійсно миттєво.

Для управління пристроями миттєвого стирання інформації використовуються різні алгоритми. Це може бути кнопка на корпусі приладу, або кнопка, замаскована в інтер’єрі. Можна використовувати функцію, коли миттєве знищення даних відбувається при несанкціонованому проникненні в приміщення або розкритті корпусу комп’ютера. Додаткове обладнання дозволяє стирати інформацію дистанційно, по сигналу з брелока, пейджеру, стільникового телефону, по мережі.

Враховуючи достатньо помірну ціну таких пристроїв – порядку 1-2 тис. у.о., можливо очікувати їх широке розповсю-дження. Крім того відомі більш прості, але також дієві пристрої фізичного знищення інформації – молоток, яким неважко безповоротно порушити геометрію поверхонь, чи мікрохвильова піч для знищення оптичних носіїв інформації.

Інформація програмними способами може бути знищена таким чином.

Робота програмного забезпечення для ведення бухгалтерсь-кого та складського обліку може бути організована за клієнт-серверною технологією чи за технологією віддаленого доступу, причому обслуговуюча частина програмного забезпечення (сервер) може разом з базами даних розміщуватись на окремому комп’ютері, доступ до якого здійснюється через локальну, чи навіть глобальну мережу. Фізичне розміщення комп’ютера з базами даних обмежується лише необхідністю забезпечити на ньому доступ до мережі, він може знаходитись навіть за кордоном. В разі виникнення загрози для конфіденційної інформації доступ до серверу може бути припинено непомітно для співробітників правоохоронних органів при отриманні повідомлення про небезпеку.

Інформацію з магнітних, електронних та оптичних носіїв, що допускають перезапис, можна знищити за допомогою

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціспеціального програмного забезпечення, принцип дії якого заснований на багатократному перезаписі носія випадковими шаблонами. Ініціювати роботу такого програмного забезпечення можна безпосередньо знаходячись за комп’ютером, або через мережу, або за допомогою спеціальних контролерів, які вмонтовуються в комп’ютер, і здатні отримувати зовнішній сигнал від довільних проводових чи мобільних приладів [2].

У відмінності від пристроїв, що забезпечують фізичне видалення інформації на всьому носії, таке програмне забезпе-чення дозволяє провести знищення інформації за заздалегідь визначеними критеріями або налаштувати автоматичне видален-ня на певний час або дату. Вартість таких програмних засобів на порядок менша, ніж пристроїв фізичного видалення інформації, крім того існують і free- та shareware версії такого програмного забезпечення. В залежності від обсягу інформації, яка підлягає знищенню, робота програм багатократного перезапису носіїв інформації потребує певного часу.

Існують послуги щодо дистанційного видалення даних на ноутбуках, в яких попередньо вмонтовані пристрої GPS [3]. До речі, для ноутбука, обладнаного таким пристроєм, одночасно існує можливість відстеження його місцезнаходження.

Інший клас програмного забезпечення дозволяє шифрувати диски [4], створюючи на жорсткому диску файл, доступ до якого можна отримати лише за допомогою паролю. Після введення паролю, програмне забезпечення емулює віртуальний логічний диск, робота з яким нічим не відрізняється від роботи з будь-яким іншим диском.

Використовується і цифрова стеганографія, методи якої за допомогою спеціального програмного забезпечення дозволяють приховувати інформацію шляхом її накладення «поверх» цифрового зображення, відео або звукового файлу. При їх відтворенні різниця між вихідним файлом, і тим, що містить приховану інформацію, не відчувається органами сприйняття людини. До того ж у якості файлов-контейнерів можуть використовуватись файли із специфічним змістом, що буде

266


психологічно відштовхувати співробітників правоохоронних органів від її перевірки.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що існує достатньо розвинутий арсенал технічних та програмних засобів знищення чи приховування інформації.

Для протидії спробам знищити чи приховати інформацію суб’єктами протиправної діяльності співробітникам правоохо-ронних органів доцільно проводити такі заходи.

Перш за все, необхідно організувати отримання оперативної інформації з негласних джерел. Надзвичайно важливими є відомості щодо організації процесів обробки, накопичення та зберігання конфіденційної інформації у суб’єктів господарював-ня, наявність пристроїв чи спеціального програмного забезпечення для її знищення чи видалення, принципи їх дії, алгоритми ініціювання, місцезнаходження приладів, що можуть надавати сигнал на ініціювання знищення чи видалення, інформація про осіб, які відповідають за ці дії.

При використанні суб’єктами господарювання паролів важливою буде навіть неповна інформація про кількість символів паролю, розкладку клавіатури та регістр, у якому він вводиться. Це може у порядки скоротити час, необхідний програмам – зломщикам паролів для підбору потрібної комбінації символів.

При наявності оперативної інформації про місцезнаходження приладів, що ініціюють знищення даних, та про відповідальних за ці дії осіб, заблокувати використання таких приладів можна шляхом легендованого перебування поряд з цими особами чи в певних місцях безпосередньо в момент вилучення комп’ютерної техніки.

Якщо достеменно відомо про відсутність приладів автономного живлення у пристроїв знищення інформації чи у комп’ютерів (у випадку використанні програмних засобів знищення інформації ), ефективним буде знеструмлення ліній, до яких вони підключені.


У ході підготовчої стадії вилучення комп’ютерної техніки у керівника суб’єкту господарювання необхідно відібрати пояснення, а при порушенні кримінальної справи допитати із з’ясуванням питань щодо:

• наявності приладів знищення інформації, які з комп’ю-терів обладнані такими пристроями;

• наявності програмного забезпечення для знищення інформації;

• алгоритмів і пристроїв їх ініціювання;• наявності програмного забезпечення для шифрування

даних;• наявності приладів автономного живлення у пристроїв

знищення інформації та у комп’ютерів;• установчих даних на осіб, що відповідають за

збереження інформації;• паролів чи електронних ключів, необхідних для

доступу до інформації.Цікавим є досвід Великобританії у вирішенні цих питань, де

у парламент надійшла поправка до Закону «Про слідчі заходи», у якій пропонується вважати злочином відмову від надання правоохоронним органам ключів до шифру, що значно вповільнює проведення слідчих дій [5].

Зрозуміло, що для отримання інформації на машинних носіях від суб’єктів господарювання, що працюють із порушенням податкового законодавства оперативний працівник правоохоронних органів повинен мати певну технічну підготовку, яка дозволить йому не лише правильно поставити завдання, але і проінструктувати негласний апарат щодо методів їх виконання.

Якщо комп`ютер підключений до мережі «Інтернет», то у керівника підприємства необхідно вилучити договір з адміністра-тором мережі (Інтернет – провайдером), до якої підключене дане підприємство та організувати за його допомогою виїмку і збереження електронної інформації, яка належить підприємству чи надійшла на його адресу. Необхідно також відібрати пояснення або допитати осіб, які відповідають за резервне копіювання інформації.

268


Після отримання пояснення чи допиту керівника підприємства та інших працівників, яким стало відомо про характер та мету дій слідчої групи доцільно до початку огляду і вилучення комп’ютерних засобів забезпечити нагляд за діями вказаних осіб з метою попередження витоку інформації та спроб знищити інформацію в комп’ютерах.

З метою недопущення дистанційного псування інформації, наприклад, за допомогою радіозв’язку, необхідно унеможливити використання будь-яких засобів зв’язку працівниками підприємства, виключити живлення міні-АТС та опечатати її, екранізувати системні блоки комп`ютерів.

ЛІТЕРАТУРА1. http://www.info-protect.ru/product/182.html2. http://trm.1-lab.ru/ 3. http://www.dell.com/downloads/emea/services/ru/ru/P

roSupport_Laptop_Tracking_Recovery_Remote_Data_Delete_FINAL.pdf

4. http://www.xakep.ru/magazine/xs/041/038/1.asp 5. http://www.securitylab.ru/news/215825.php

http://www.xakep.ru/magazine/xs/041/038/1.asp

http://trm.1-lab.ru/


В. С. Безрученко, к.ф.-м.н.,Ю. Б. Турчиняк(Національний університетДПС України)

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ – ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ

На межі ХХ–ХХІ ст. в світі йде процес формування інформаційного суспільства, все більше розвиваються інформаційні мережі, виникає унікальний симбіоз комп’ютерів і комунікацій, людська цивілізація вступає в епоху інформації. Інформація стає вирішальним чинником у багатьох галузях народного господарства і зрештою – головною цінністю ХХІ ст., яка в свою чергу є об’єктом багатьох не законних посягань та злочинних дій.

За відносно короткий відрізок часу проблематика комп’ю-терної злочинності, а особливо – організованої комп’ютерної злочинності, сьогодні вже має чітко визначений, як національний, так і міжнародний та транснаціональний характер.

Комп’ютерна злочинність все більше й більше, загрожує як економічним основам держави, так і світовій економічній системі, всій безпеці людства.

На погляд національних та зарубіжних спеціалістів, незаконне використання комп’ютерів дає більшу прибутки для злочинців з меншими ризиками, ніж скоєння традиційних злочинів шляхом викрадення грошей в банках, тому число таких злочинів з кожним днем зростає.

Згідно з думкою американських експертів, у США середня вартість збитку від одного кіберзлочини становить 500 тис. дол., тоді як одне фізичне пограбування банку обраховується у 3,2 тис. дол. За заявою ФБР, американські бази даних щомісяця зазнають понад тисячу атак іноземних хакерів. Збитки від одного кіберзлочини на Заході складають в середньому від 450 тис. до 1 млн дол. США. Щорічні витрати фірм США – 1000 млрд дол.,

270


Великобританії – 4,45 млрд дол., країна Західної Європи – 39 млрд. дол. і ці цифри з кожним роком зростають.

В Міністерстві внутрішніх справ України відзначили, що по прибутковості кіберзлочинність перевищує доходи від торгівлі наркотиками і зброєю разом узятими. Прибуток світової кіберзлочинності за п’ять років склав 1 трлн доларів. З 2004 року по 2009 рік прибуток світової кіберзлочинності виріс вдесятеро, до $1 трлн, заявив начальник департаменту боротьби із злочинністю, пов’язаною з торгівлею людьми, Міністерства внутрішніх справ Юрій Кучер [1].

Вищезазначені проблеми не оминули стороною і Україну, а швидше навпаки з геометричною прогресією прогресують. З одного боку немає єдиної чітко визначеної нормативно – правової бази котра б регулювала дану сферу, а з іншого – не ведеться планомірна підготовка кваліфікованих кадрів у ЗС України та інших військових формуваннях.

Україна є важливим центром хакерства і кіберзлочинності. Про це заявив британський журналіст та історик, автор низки досліджень і книг про організовану злочинність у Європі Міша Ґленні. За його словами, Україна – дуже важливий центр хакерства і кіберзлочинності, поруч із такими центрами як Росія, Бразилія, Китай і меншою мірою – Індія. У цих країнах – досить освічене молоде населення, високий рівень безробіття і обмежені можливості працевлаштування і це в свою чергу створює надзвичайно сприятливі умови для розвитку злочинності даного типу [2].

Утім кіберзлочинність не є негайною загрозою для нашої держави. А на даний час Україна тут в особливому становищі, адже має один із найнижчих у Європі рівнів під’єднаності до інтернету. Ідеться десь про 20% користувачів інтернету від загалу населення. І це означає, що відносно мало людей можуть бути потенційними жертвами кіберзлочинності.

Іншим аспектом кіберзлочинності, в результаті якого Україна перебуває у відносній безпеці є те, що більшість

http://tsn.ua/groshi/pributok-svitovoyi-kiberzlochinnosti-za-p-yat-rokiv-sklav-1-mlrd-dolariv.html

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцікіберзлочинів є злочинами проти власників кредитних карток. А більшість власників кредиток живе у США, західній Європі, Японії і на Близькому Сході. Це означає, що українці – у відносній безпеці. Але попри низький рівень користування інтернетом Україна стала місцем, де кіберзлочинність досить давно перетворилася на галузь бізнесу [2].

Стосовно перетворення кіберзлочинності на галузь бізнесу варто навести приклад: хакера, який на замовлення виводив із ладу комп’ютерні системи, затримали працівники СБУ в Дніпропетровську під час чергової спроби зламу. Зловмисник, використовуючи заражені вірусами комп’ютери, влаштовував численні інформаційні запити, які перевантажували «замовлені» інтернет-сервери. Трохи раніше жертвою хакерів став офіційний сайт Партії регіонів. Цьому зламу передувала най масштабніша за всю історію існування українського сегмента інтернету DоS-атака на компанію Imena.UA/MiroHost.net – найбільшого в країні хостера та реєстратора доменних імен. Експерти б’ють на сполох: поширення кіберзлочинності в Україні набуває загрозливого характеру [3].

А. Слободняк та С. Бурденко зазначають, що Україна зараз упевнено входить до першої десятки країн, із яких здійснюється найбільша кількість хакерських атак у мережі професійне, як і аматорське, хакерство у нас досить поширене.

Б. Буткевич у статті під назвою «Кіберзлочинність в Україні обслуговує навіть політиків. Розцінки хакерського ринку» наводить прайс розцінки хакерського ринку, у відповідності до якого:

– Написання вірусу – від 300 до 3,5 тис. дол. США.– Bot-розсилка – від 20 до 200 дол. США на годину.– База електронних адрес для розсилки – від 300 до 10 тис.

дол. США.– DoS-атака від 1 тис. дол. США на год.– Злам великої корпоративної мережі – від 10 тис. дол.

США.

272


За вище згадувані правопорушення Кримінальний кодекс України встановлює наступну відповідальність:

– Злам комп’ютера – ст. 361. Штраф – 10,2 – 17 тис. грн, ув’язнення до 6-ти років.

– Створення і поширення вірусів ст. 361-1. Штраф – 8,5 – 17 тис. грн, ув’язнення до 5-ти років.

– DoS- атака та поширення SPAM ст. 363-1. Штраф – 8,5 – 17 тис. грн, ув’язнення до 5-ти років.

– Крадіжка грошей ст. 185. Штраф – 850– 1,7 тис. грн, ув’язнення до 12-ти років.

З огляду на «розцінки» хакерського ринку та міри відповідальності за дані правопорушення, автори можуть зробити висновок, що даний вид нелегального бізнесу можна назвати надзвичайно рентабельним на території України.

Отже, «чума» ХХІ ст. – кіберзлочинність заполоняє все ширші простори і завдає надзвичайно великих втрат економікам найрозвинутіших держав світу, більшість яких активно модернізують власні сектори безпеки відповідно до викликів сучасності. Цей процес відбувається паралельно з активним реформуванням систем управління відповідним сектором безпеки, впорядкуванням нормативного поля, що має забезпечити цілісність державної політики в даній сфері, активною роз’яснювальною роботою серед населення щодо небезпек кіберзагроз, збільшенням чисельності підрозділів, зайнятих у системі кіберзахисту, посиленням контролю за національним інформаційним простором. Що в свою чергу варто б було робити в Україні.

ЛІТЕРАТУРА1. http://tsn.ua/groshi/pributok-svitovoyi-kiberzlochinnosti-za-p-

yat-rokiv-sklav-1-mlrd-dolariv.html2. http://tsn.ua/ukrayina/ukrayinu-viznali-centrom-svitovoyi-

kiberzlochinnosti.html3. http://cripo.com.ua/index.php?sect_id=6&aid=83823

http://cripo.com.ua/index.php?sect_id=6&aid=83823

http://tsn.ua/ukrayina/ukrayinu-viznali-centrom-svitovoyi-kiberzlochinnosti.html

http://tsn.ua/ukrayina/ukrayinu-viznali-centrom-svitovoyi-kiberzlochinnosti.html


Л. В. Ваганова (Хмельницький національний університет)

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних умовах на економічну безпеку підприємств вагомий вплив має її інформаційна складова. Це обумовлено тим, що саме через інформаційне середовище здійснюються багато загроз та ризиків у різних сферах економічної діяльності. Сьогодні потрібні нові підходи до побудови системи комплексного забезпечення інформаційної безпеки, яка є важливою складової економічної безпеки підприємств. І завданням інформаційної складової повинно бути не тільки захист інформаційних ресурсів підприємства. Важливо також своєчасно забезпечити керівництво підприємства достовірною інформацією щодо процесів, які відбуваються в зовнішньому і внутрішньому середовищах.

В умовах інформаційної економіки успішна діяльність підприємства залежить від своєчасного одержання інформації про процеси, які відбуваються на ринку, в конкурентному середовищі, у сучасних технологіях й інноваціях, а також від рівня надійності захисту власних інформаційних ресурсів та інтелектуальної власності [4, c. 177–179].

Під інформаційною безпекою мають на увазі захищеність інформації і підтримуючої інфраструктури, які можуть завдати збитку власникам інформаційного ресурсу або користувачам інформації і підтримуючої інфраструктури [5, c. 60].

Система економічної безпеки підприємства повинна розпізнавати інформаційний вплив, аналізувати отриману інформацію і з метою її захисту формувати в системі управління відповідну реакцію на дії зовнішнього середовища. Для успішного вирішення цієї задачі необхідно організувати ефективну роботу зі збору усіх видів інформації, що має відношення до діяльності підприємства [4, c. 179–180].

274


Загальна система забезпечення інформаційної безпеки підприємства складається із двох підсистем, які можна представити у вигляді рис. 1.

Рис. 1 Система забезпечення інформаційної безпеки підприємства

Для ефективної системи інформаційної безпеки підприємницької діяльності безумовно необхідно, щоб на підприємстві існував інформаційно-аналітичний підрозділ, що є складовою служби безпеки, функціями якого є захист будь-якої інформації організації, висвітлення обстановки всередині і поза межами підприємства, вчасно одержувати випереджальну інформацію про життєво важливі для підприємства процеси і знаходити засоби її оптимального використання.

Розглядаючи зміст процесу забезпечення інформаційної складової економічної безпеки підприємства, необхідно виділити

Система забезпечення інформаційної безпеки

підприємства

Підсистема інформаційного забезпечення

Підсистема захисту інформації та

інтелектуальної власності підприємстваВключає одержання в

необхідних обсягах достовірної інформації про процеси, що відбуваються на ринку, які

можуть вплинути або впливають на діяльність і

розвиток підприємства, а також на стан його безпеки; встановлення тісного

взаємозв’язку між елементами підсистеми інформаційного

забезпечення системи інформаційної безпеки

підприємства.

Включає організаційні заходи щодо захисту

інформаційних ресурсів, інженерно-технічні засоби

попередження несанкційованого доступу до інформаційних ресурсів

й правових захист інформації та

інтелектуальної власності підприємства.

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцітакі основні функції інформаційно-аналітичного підрозділу підприємства, належне виконання яких необхідне для досягнення належного рівня забезпечення інформаційної складової економіч-ної безпеки підприємства [1, c. 131], [2, 311], [3, c. 71]:

1) збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерела-ми відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів;

2) опрацювання та систематизація одержаної інформації, що проводиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для більш глибокого аналізу;

3) аналіз одержаної інформації, який включає всебічну обробку одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу;

4) захист інформаційного середовища підприємства;5) зовнішня інформаційна діяльність, яку спрямовують на

створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємст-ва та протидію спробам завдати шкоди репутації даної фірми через поширення про неї хибної інформації.

6) прогнозування тенденцій розвитку наукового і технолог-гічного процесу в сфері технологій діяльності підприємства;

7) оцінювання рівня економічної безпеки підприємства за всіма її складовими в цілому, розроблення рекомендацій для його підвищення;

8) інші види діяльності щодо забезпечення інформаційної складової економічної безпеки підприємства;

9) розроблення та видання правил (інструкцій, рекоменда-цій, вказівок) щодо забезпечення безпеки, які відповідають загальним правилам діяльності фірми та вимогам до обробки інформації;

10) упровадження програми забезпечення безпеки, вклю-чаючи класифікацію ступеня таємності інформації (якщо така є) й оцінювання діяльності;

276


11) розроблення та забезпечення виконання програми навчання й ознайомлення з основами інформаційної безпеки в масштабах фірми;

12) розроблення та супровід переліку мінімальних вимог до процедури контролю за доступом до всіх комп’ютерних систем, незалежно від їх розміру;

13) відбір, упровадження, перевірка та експлуатація відповідних методик планування, відновлення роботи всіх підрозділів фірми, що беруть участь в автоматизованій обробці найважливішої інформації;

14) розроблення та впровадження перегляду правил забезпечення інформаційної безпеки, а також робочих програм, призначених для підтримки правил, інструкцій, стандартів і рекомендацій фірми;

15) участь в описі, конструюванні, створенні та придбанні систем із метою дотримання правил безпеки при автоматизації виробничих процесів;

16) вивчення, оцінювання, вибір та впровадження апаратних і програмних засобів, функцій і методик забезпечення інформаційної безпеки, що застосовується у комп’ютерних системах фірми.

Практичні правила забезпечення інформаційної безпеки на всіх етапах життєвого циклу інформаційної системи мають носити комплексний характер і ґрунтуватися на перевірених практикою прийомах і методах. Наприклад, обов’язкове вико ристання деяких засобів ідентифікації і аутентифікації об’єктів та суб’єктів, засобів резервного копіювання, антивірусного контро-лю і т.д. Режим інформаційної безпеки в подібних системах забезпечується [5, c. 60]:

– на адміністративному рівні – політикою безпеки організації, в якій сформульовані цілі у сфері інформаційної безпеки і способи їхнього досягнення;


– на процедурному рівні – шляхом розробки і виконання розділів інструкцій для персоналу, присвячених інформаційній безпеці, а також заходами фізичного захисту;

– на програмно-технічному рівні – вживанням апробованих і сертифікованих рішень, стандартного набору контрзаходів: резервного копіювання, антивірусного і парольного захисту, міжмережевих екранів, шифрування даних і т.д.

При створенні системи інформаційної безпеки важливо не виключити жодного істотного аспекту – в цьому випадку інформаційній технології, що вживається, буде гарантовано відповідний рівень інформаційної безпеки.

ЛІТЕРАТУРА1. Берлач А. І. Безпека бізнесу : навч. посіб. для вищ. навч.

закл. / А. І. Берлач ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К. : Університет «Україна», 2007. – 280 с.

2. Білокомірова Я. М. Інформаційне забезпечення економіч-ної безпеки підприємницької діяльності // Вісник економіки транспорту і промисловості № 29. – 2010. – С. 308 – 311.

3. Живко М. О. , Босак Х. З. Основні чинники інформаційної безпеки підприємства // Актуальні проблеми економіки № 8 (98). – 2009. – С. 67–74

4. Захаров О. І. Інформація в управлінні системою економіч-ної безпеки підприємства//Менеджмент та маркетинг http:// www. nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Vzuk/2009_19/177_186.pdf

5. Степанова О. М., Дегтярьова Л. М. Інформаційна безпека в умовах розвитку інформаційної системи підприємства // Інформаційна безпека № 1 (1). – 2009. – С. 59–63

278

Інформаційна безпекаА. Н. Волокита, Ву Дык Тхинь,И. В. Коханевич, А. Е. Бидков(ННК «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ»)

МОДЕЛЬ ПОДДЕРЖКИ БЕЗОПАСНОСТИ РЕСУРСОВ CLOUD СИСТЕМ

НА УРОВНЕ ИНФРАСТРУКТУРЫ

ВведениеРеализуя новый подход к предоставлению ИТ услуг,

облачные системы подвержены традиционным компьютерным и сетевым проблемам безопасности, таким как обеспечение конфиденциальности, целостности и доступности. При этом возникают дополнительные угрозы, связанные с самой концепцией облачных вычислений [1].

Обеспечение безопасности является одной из ключевых задач облачных вычислений. Возможность эффективного решения данной проблемы становится определяющим фактором успешности данной технологии в будущем.

Проблемы безопасности облачных вычисленийНа основании публикаций [2, 3] выделены основные угрозы

безопасности облачных вычислений:1. Несанкционированное использование облачных

вычислений.2. Безопасность взаимодействия провайдера и

пользователя.3. Уязвимости аппаратного обеспечения.4. Потеря или утечка данных.5. Большое количество анонимных учетных записей.6. Потенциально опасные программные интерфейсы.7. Организационные каналы утечки.


Структуру облачной системы на уровне инфраструктуры можно представить в виде объединения ресурсов: вычислитель-ных серверов, хранилища данных и виртуальных образов (рис. 1). Ресурсы объединяются через внутреннюю сетевую инфраструк-туру и управляются менеджером облачной системы.

М е н е д ж е р о б л а ч н о й с и с т е м ы

О б р а з ы в и р т у а л ь н ы х м а ш и н

Д а н н ы е

В ы ч и с л и т е л ь н ы е с е р в е р а

В н у т р е н н я я с е т е в а я

и н ф р а с т р у к т у р а

В н е ш н я я с е т ь / И н т е р н е т

Х р а н и л и щ еВ н е ш н и й и н т е р ф е й с

П о л ь з о в а т е л ь

Рис. 1. Структура типичной облачной системы

Безопасность системы зависит от защищенности всех ее компонент. Для каждого ресурса требуется свой подход к обеспечению безопасности.

Обобщенная модель поддержки безопасности облачных вычислений на уровне инфраструктуры

Cloud предоставляет три основных типа ресурсов: хранилище образов виртуальных машин, набор вычислительных серверов, на которых они могут быть запущены, а также массив хранилищ данных. Безопасность инфраструктуры – безопасность разных уровней «облака», в основном, сетевого уровня, уровня хост-платформы, а также уровня прикладных программ.

Существующие решения [4, 5, 6] по-отдельности не обеспе-чивают полноценное покрытие задач поддержки безопасности cloud computing. На рис. 2 представлена обобщенная модель поддержки безопасности облачных вычислений, позволяющая обеспечить защиту ресурсов на уровне инфраструктуры.

280


Гост ева я ви ртуа льн ая м аш и н а

С лой ви рт уали зац и и

У п равлен и е ц елост н ост ью си ст ем ы

М он и т ор

Блок журн али рован и я

П ере хва т си стем н ы х вы зовов Ядро О Схост-п лат ф орм ы

Обф ускац и я

У п равлен и е п ри ви леги ям и

Дост уп к дан н ым ауди т а

О бра т н а я связь

У п равлен и е ролям и

М ен еджер кон ф и ден ц и альн ос т и

Х ос т-п лат ф орм а

П ользоват ель

М ен еджер облачн ой си ст ем ы

У п ра вле н и е ре сурсам и

В н еш н и й и н те рф ей с

М он и т ори н г

Блок ф и льт ровСи ст ем а

разгран и че н и я доступ а

Блок кон троля ц елос т н ост и

Х ран и ли щ е обра зов ви ртуальн ы х м аш и н

Блок уп равлен и я безоп асн ос тьюобра зов ви рт уальн ы х м аш и н

К он т роль дост уп а к дан н ы м

Х ран и ли щ е дан н ы х

Рис. 2. Обобщенная модель піддержки безопасности облачных вичислений


Вся собираемая информация об использовании ресурсов хранится в общем блоке мониторинга. Пользователь имеет доступ к тем данным мониторинга, которые непосредственно связаны с ним.

Менеджер конфиденциальности обеспечивает безопасность взаимодействия пользователя и облака, поддерживая шифрова-ние и предоставляя дополнительные возможности по управлению правами доступа и контролю данных. Поддержка взаимодействия обеспечивается с помощью менеджера облачной системы. Блок контроля доступа к данным разграничивает доступ к данным пользователя и предоставляет информацию об их использовании.

Образы виртуальных машин хранятся в специальном хранилище, которое поддерживает систему контроля версий. Данное хранилище защищено с помощью системы разграничения доступа, блока контроля целостности, а также фильтров. Взаимодействие с хранилищем происходит через блок управле-ния безопасностью.

При запуске гостевой ОС, образы виртуальных машин загружаются из хранилища на хост-платформу. Мониторинг системы происходит на протяжении всего времени работы, все потенциально опасные события заносятся в специальные журналы.

ВыводыВ данной работе была рассмотрена типичная структура

облачных вычислений на уровне инфраструктуры, перечислены основные угрозы облачных вычислений.

Предложенная обобщенная модель поддержки безопасности облачных вычислений на уровне инфраструктур обеспечивает поддержку безопасности основных ресурсов cloud систем. Стоит также учитывать, что не все проблемы могут быть полностью решены программно-техническими средствами, так как система защиты включает в себя и организационно-технические мероприятия.

282


ЛИТЕРАТУРА1. Badger Lee, Grance Tim, Patt-Corner Robert, Voas Jeff.

DRAFT Cloud Computing Synopsis and Recommendations Special Publication 800-146, May 2011.

2. Srinivasamurthy Shilpashree, Liu David Q.. Survey on Cloud Computing Security.

3. Hubbard Dan, Sutton Michael etc. Top Threats to Cloud Computing V1.0. Cloud Security Alliance, March 2010.

4. Wei Jinpeng, Zhang Xiaolan, Ammons Glenn, Bala Vasanth, Ning Peng, Managing Security of Virtual Machine Images in a Cloud Environment. CCSW ‘09: Proceedings of the 2009 ACM workshop on Cloud computing security pages 91–96. November 2009.

5. Mowbray Miranda, Pearson Siani. A Client-Based Privacy Manager for Cloud Computing. COMSWARE ‘09: Proceedings of the Fourth International ICST Conference on COMmunication System softWAre and middleware. June 2009.

6. Lombardi Flavio, Di Pietro Roberto. Transparent Security for Cloud. SAC ‘10: Proceedings of the 2010 ACM Symposium on Applied Computing, pages 414–415. March 2010.


Г. В. Дем’янчук, Ю. В. Коваленко, О. О. Купрієнко (Національний університетДПС України)

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ЛЮДИНИ ДЛЯ АВТЕНТИФІКАЦІЇ

Важливим елементом сучасних інформаційних систем є розробка досконалих і доступних методів автентифікації, серед яких слід виділити системи біометричної автентифікації.

Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що на даний час має місце інтенсивний розвиток сучасних систем контролю доступу, причому саме у бік біометричних методів завдяки їх зручності, надійності, достовірності та помірній вартості.

Головна мета біометричної ідентифікації полягає в створенні такої системи реєстрації, яка украй рідко відмовляла б в доступі легітимним користувачам і в той же час повністю виключала несанкціонований вхід в комп’ютерні сховища інформації.

Суть біометричної автентифікації полягає у отриманні певного зображення, створення певного шаблону шляхом обробки зображення і подальшого порівняння з зразком шаблона, який зберігається в системі.

Серед методів біометричної автентифікації найбільш розвиненим на даний момент є розпізнавання за статичними характеристиками: за відбитком пальця, райдужною оболонкою ока та голосом.

При розпізнаванні за відбитком пальця необхідно отримати зображення папілярного візерунка одного або декількох пальців. Далі це зображення обробляється, знаходяться його характерні особливості, сукупність яких і утворює унікальний шаблон, що характеризує особу.

284


Розпізнавання за райдужною оболонкою ока здійснюється шляхом сканування достатньо портативної камери зі спеціалізо-ваним програмним забезпеченням, що дозволяє охоплювати зоб-раження частини обличчя, з якого виділяється зображення ока.

Автентифікація людини за голосом – один з традиційних способів розпізнавання особи. Оскільки цей метод безконтактний і не вимагає від людини особливих зусиль, ведуться роботи зі створення голосових замків і систем обмеження доступу до ін-формації.

Слід зазначити, що кожний з розглянутих видів біометрич-ної автентифікації характеризується певними особливостями, які залежать від вимог до простоти його використання, вартості та точності методу.

Точність того чи іншого методу має три скаладові:– коефіцієнт помилкової відмови в доступі;– коефіцієнт помилкового допуску, ураховує випадки

надання системою доступу неавторизованому користувачеві;

– ймовірність того, що система взагалі не зможе прийняти жодного рішення.

Отже, головною перевагою біометричних технологій є надійність, але і в цих методах автентифікації існують певні проблеми. По-перше, біометричний шаблон порівнюється не з результатом первісної обробки характеристик користувача, а з інформацією що надійшла до місця порівняння. По-друге, слід враховувати різницю між застосуванням біометричних методів на контрольованій або не контрольованої території, наприклад, до пристрою сканування рогівки можливо піднести муляж. По-третє, біометричні дані людини змінюються, так що база шаблонів потребує оновлення. По-четверте біометрична автентифікація дороге устаткування. Наприклад, для кожного комп’ютера, що входять до цієї системи, необхідно придбати спеціальний сканер. Але головна проблема полягає в тому, що будь-яка помилка для біометрії виявляється фатальною. Якщо

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцібіометричні дані скомпрометовані, необхідно як мінімум проводити істотну модернізацію всієї системи.

ЛІТЕРАТУРА1. Кухарев Г. А. : Биометрические системы: методы и

средства идентификации личности человека. – С.-Пб.: Политехника, 2001. – 240 c.

2. http://www.biometrics.ru/3. http://www.bezpeka.com/ru/lib/spec/bio/art288.html4. http://sin.od.ua/5. http://techportal.ru/

286

http://sin.od.ua/

http://www.bezpeka.com/ru/lib/spec/bio/art288.html

http://www.biometrics.ru/

Інформаційна безпекаВ. Г. Головань, к.тех.н., професор,А. В. Головань, к.тех.н.,О. М. Дроздов, В. В. Маміч (Одеська військова академія)

ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ

ОСВІТНЬОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Проблема захисту інформації в інформаційних мережах існує від часу створення таких систем. Зловмисні або випадкові спотворення їх дії, втрата інформації, або несанкціонований доступ часто приводять до значних матеріальних витрат, буває, несуть загрозу суспільству або життю окремих громадян. Випадкові завади за часом все більше усуваються з розвитком інформаційних систем і технологій. Значно складнішими для запобігання стають зловмисні втручання в комп’ютерні мережі, бо там теж йде розвиток відповідних технологій та засобів, причому, як правило, він є випереджувальним по відношенню до розвитку технологій та засобів протидії зовнішнім впливам. Проблема захисту інформаційних мереж виявилася надзвичайно складною, що можна помітити за вибухоподібним характером росту чисельності наукових публікацій, присвячених найрізнома-нітнішим її аспектам. Для несанкціонованого вторгнення в інформаційні мережі у порушників природним чином склався певний мотиваційний фон, основними реперами якого стали бажання заволодіти кодами доступу до матеріальних або фінансових джерел, джерел таємної інформації цивільного або воєнного характеру, наміри у знищенні чи спотворенні будь-якої інформації або створення штучних завад у дії інформаційних систем конкурента чи противника. Для досягнення такої мети порушники використовують весь спектр можливого впливу – від програм спеціального призначення до фізичних приладів та

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціустаткування електромагнітної, акустичної, оптичної або іншої фізичної дії. Відповідно, в захисті інформації є необхідним комплексний підхід з випереджувальним аналізом ймовірних сценаріїв вторгнення в інформаційну систему певного призначен-ня. Комплексність передбачає наявність взаємоузгоджених заходів в забезпеченні інформаційної безпеки організаційного, фізичного чи програмно-технічного характеру. Як відомо, абсолютно надійного захисту інформації досягти неможливо, тому необхідно діяти в режимі оптимізації захисних дій на досягнення максимально можливого рівня захисту з мінімізацією можливих за вихідними умовами загроз.

З розвитком інформаційних систем освітнього призначення виявилися деякі специфічні проблеми захисту інформації в комп’ютерних мережах. Перш за все, йдеться про загрози втрати чи знищення інформації, яка несе певну інтелектуальну цінність. Крім того, будь-які порушення в дії таких налагоджених систем, органічно включених у навчальний процес, можуть призвести до зриву нормального навчального процесу, або втрати важливої для його продовження інформації з важкими наслідками матеріаль-ного або морального характеру. У деяких випадках можуть бути зачепленими і інтереси держави, якщо втрачена інформація відносилася до обмеженого або таємного режиму доступу.

Як показує практичний досвід, в більшості випадків захист інформації від знищення можна забезпечити багаторазовим її резервним збереженням. Інколи вдається відновити інформацію і без резервного її збереження, але такий спосіб не тільки може виявитися не придатним, але, як правило, несе помітні витрати часу та матеріальних коштів.

Випадки несанкціонованого доступу до інформації в комп’ю-терних мережах освітнього призначення супроводжуються читанням, оновленням, спотворенням або знищенням інформації при відсутності на це відповідних повноважень. Порушник дося-гає такої мети з використанням чужого імені, паролю, зміною системних адрес фізичних пристроїв, використанням залишкової інформації після входу в систему і роботи в ній законного

288


користувача, модифікацією програмного та інформаційного забезпечення, крадіжкою носіїв інформації, зняттям інформації програмними чи апаратними засобами. Для успішного захисту інформації адміністратор комп’ютерної системи має володіти якомога більшими відомостями про можливі засоби здійснення несанкціонованого доступу до неї. Шляхами несанкціонованого доступу до інформації найчастіше виступають маскування під зареєстрованого користувача, копіювання носіїв інформації з подоланням бар’єрів захисту, використання програмних шпи-гунських закладок і програмних «троянських» пакетів, розкра-дання носіїв інформації чи її незахищених залишків в системі, використання нестатків операційних систем і мов програмування. Крім того часто використовуються фізичні способи перехоплення інформації через акустичні випромінювання, злочинним виводом з ладу апаратних механізмів захисту, перехопленням електромагнітних випромінювань тощо.

Для захисту інформації від несанкціонованого доступу можуть застосовуватись наступні основні заходи: організаційні заходи (пропускний режим; збереження носіїв і пристроїв у сейфі, всі інші обмеження фізичного доступу) технічні засоби (фільтри, екрани для апаратури, ключі для блокування клавіатури або системних блоків, пристрої фізичної аутентифікаціїї, електронні ключі на мікросхемах, інші інноваційні засоби), програмні засоби (парольний доступ; програмне блокування, інші інноваційні засоби), криптографія.

В інформаційних мережах освітнього призначення сьогодні особливого значення набувають засоби фізичної аутентифікації осіб, оскільки тут проблема захисту інформації перехрещується з необхідністю гарантування взаємодії освітньої системи з конкретною особою з числа таких, які навчаються [1]. Авторами з такою метою пропонується успішно випробуваний на практиці метод двофакторної біометричної аутентифікації користувача заснований на автоматичному електронооптичному скануванні

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціобличчя і аналізу голосового спектру в промовлені кодового слова з наступним їх сумісним розпізнаванням за відповідними образами, які зберігаються в базі даних інформаційної системи.

ЛІТЕРАТУРА1. Афанасьев А. А. и др. Аутентификация. теория и

практика обеспечения безопасного доступа к информационным ресурсам / М.: Горячая линия – Телеком, 2009.

290

Інформаційна безпекаЛ. О. Дубчак(Тернопільський національний економічний університет),М. П. Карпінський, д.т.н., проф.(Університет в Бєльсько-Бялій, Польща)

СПОСІБ ВИБОРУ МЕТОДУ МОДУЛЯРНОГО ЕКСПОНЕНЦІЮВАННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СТІЙКОСТІ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ДО ЧАСОВОЇ АТАКИ

Захист інформації в комп’ютерних системах та мережах від сучасних атак спеціального виду є актуальною задачею. Особ-ливо доцільно забезпечити стійкість системи від часової атаки, яка проводиться достатньо просто та дозволяє зловмиснику визначити ключ шифрування швидко і з високою ймовірністю правильності результату.

На сучасному етапі в криптосистемах застосовуються асиметричні алгоритми захисту інформації типу RSA, в яких основною операцією є модулярне експоненціювання Nxy m mod= . Існує багато методів піднесення до степеня за модулем, кожен з яких характеризується своєю продуктивністю та нормованою стійкістю до часової атаки [1]. Тому є актуальною задачею вибір методу модулярного експоненціювання в залежності від рівня продуктивності та стійкості в кожному окремому випадку. Вирішити це завдання можна засобами нечіткої логіки.

Для побудови нечіткої системи вибору методу модулярного експоненціювання необхідно врахувати необхідний рівень продуктивності, стійкості до часового аналізу та затрат пам’яті. Моделювання нечіткого висновку варто здійснити по типу Мамдані [2]. На рис.1 наведено узагальнену схему розробленої нечіткої системи.


Рис. 1 Нечітка система вибору методу модулярного екпоненціювання

Побудову розробленої нечіткої системи можна здійснити засобами Fuzzy Logic Toolbox середовища MATLAB. Система правил в даному випадку містить 74 правила типу «if … then… «. Поверхня значень цієї системи зображена на рис. 2.

Рис. 2 Поверхня значень розробленої нечіткої системи

Розроблена нечітка система вибору методу модулярного експоненціювання дозволяє побудувати засіб для швидкого переконфігурування системи захисту інформації відносно необхідного значення стійкості, продуктивності та затрат пам’яті.

Нечітка система

продуктивність

стійкість до часового аналізу

затрати пам’яті

метод модулярного експоненціювання

292


ЛІТЕРАТУРА1. Карпінський М. П., Васильцов І. В., Дубчак Л. О. Оцінка

ризику витоку конфіденційної інформації внаслідок часового аналізу алгоритмів модулярного експоненціювання // Вісник ТДТУ. – 2006. – № 4. – С. 135–144.

2. С. Д. Штовба «Введение в теорию нечетких множеств и нечеткую логику» http://www.matlab.ru/fuzzylogic/book1/index.asp

http://www.matlab.ru/fuzzylogic/book1/index.asp


А. І. Жаров, к.філос.н., професор,Г. С. Комлик (Національний університет


ФОРМУВАННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ ОРГАНАМИ ДПС УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Кіберзлочинність сьогодні – один з найпоширеніших економічних злочинів в Україні. Проблематика комп’ютерної злочинності, особливо її складової – організованої комп’ютерної злочинності сьогодні вже має чітко визначений , як національний, так і міжнародний характер. Так, в за останнє десятиліття можна спостерігати стійку тенденцію до збільшення кількості кіберзло-чинів – за майже десять останніх років більше ніж вшестеро. Спектр кіберзлочинів різноманітний – від створення комп’ютер-них вірусів, вчинення крадіжок, різних видів шахрайства, комп’ютерних підробок до порушення авторських прав та розповсюдження дитячої порнографії. Зареєстровані випадки так званого кібертероризму, коли комп’ютер використовувався як зброя для блокування важливих систем життєзабезпечення та створення загрози для цілих груп населення.

На сьогоднішній день більшість потужних держав світу (США, Росія, ЄС, Китай, Індія та інші) перебувають у процесі трансформації власних військових підрозділів з огляду на можливості використання мережі інтернет. За даними керівника компанії McAfee, оприлюдненими на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2010 р.і, у 2009-2010 рр. уже понад 20 країн планували або здійснили різноманітні інформаційні операції. Формуються спецпідрозділи, що мають на меті: ведення розвідувальної роботи в мережах, захист власних мереж, блокування і «обвал» структур супротивника із

294


використанням можливостей кіберпростору. Згідно з офіційними заявами такі підрозділи створено у США (U.S. Cyber Command), Великобританії (урядовий Cyber Security Operations Centre), Німеччині (Internet Crime Unit та Federal Office for Information Security), Австралії (The Cyber security operations centre), Індії та інших державах. Активну позицію щодо протидії кіберзагрозам посідає провідна міжнародна безпекова організація – НАТО (Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence). На даний час провідні держави світу все більше уваги приділяють розвитку та захисту власних інформаційних ресурсів, а також можливості впливати на інформаційні ресурси інших країн, що в цілісному вигляді описується проблемою забезпечення кібербезпеки держави [1]. В Україні, на зразок інших країн існує потреба формування і розвитку спеціальних , підрозділів по боротьбі з кіберзлочинністю: у МВС – у структурі підрозділів боротьбі з організованою злочинністю, та у підрозділів державної служби по боротьбі економічною злочинністю; у Державній податковій адміністрації, в складі податкової міліції; у Службі безпеки України, в підрозділах контррозвідки.

Сьогодні провідним навчальним закладом із підготовки фахівців-правоохоронців з протидії кіберзлочинності для системи МВС України визначено Національну академію внутрішніх справ України. На виконання доручення міністерства внутрішніх справ України Вчена рада академії запровадила в навчальний процес нову спеціалізацію «протидія кіберзлочинності» освітньо-квалі-фікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство». Нині в академії на базі навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції вже навчаються за новою спеціалізацією 40 курсантів. Підготовку фахівців такого рівня контролює особисто міністр.

Тому, на думку авторів доцільно б було розглянути пер-спективи підготовки спеціалізованих кадрів, в податковій міліції, по боротьбі із кіберзлочинністю (в сфері не тільки економіки та і

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціоподаткування) на базі Національного університету державної податкової служби України.

Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури та публікацій з розслідувань кіберзлочинів свідчить, що незважаючи на пильну увагу з боку вчених до зазначеної проблеми, а також теоретичну і практичну значимість їхніх досліджень, питання щодо підготовки спеціалістів у сфері протидії кіберзлочинності ОВС України і в ДПС України, не піддавалося комплексному дослідженню.

За останні роки в Україні окремі елементи боротьби з кіберзлочинністю, в тому числі кадрового забезпечення спеціаль-но уповноважених підрозділів, що здійснюють протидію кіберзлочинності висвітлювались у працях таких українських вчених як: Д. С. Азаров, В. М. Бутузов, В. Б. Вєхов, В. О. Голубєв, В. Д. Гавловський, В. І. Гурковський, Р. О. Калюжний, Е. В. Рижков, М. Я. Швець,В. Г. Хахановський, В. П. Шеломенцев, В. С. Цимбалюк, О. М. Юрченко, Ю. В. Ящуринський та ін

Проблема недостачі підготовлених кваліфікованих кадрів створених для протидії кіберзлочинам, а також прогалини в законодавстві України, в першу чергу, породжують сприятливі умови для розвитку кіберзлочинності.

Офіційна статистика не дає в повній мірі можливості одержати достовірні дані щодо кримінологічної характеристики злочинів, що вчинюються у сфері використання інформаційних технологій, динаміки й її структури. Це відбувається як через її недосконалість, так й через високу латентність таких видів злочинів. Дана тенденція спостерігається не тільки в Україні. За кордоном, де накопичена чимала й достовірна статистика кіберзлочинів, до суду доходять справи про менш ніж 1 % порушень. При цьому слід пам’ятати, що, за твердженням фахівців, ревізія в змозі виявити не більше 10 % електронних розкрадань.

Одною з причин такої низької ефективності розкриття та розслідування злочинів, учинених із використанням комп’ютер-них технологій, є те, що працівники податкових та інших

296


правоохоронних органів усе ще не готові до ефективного розкриття та розслідування подібних злочинів.

За механізмом і способами здійснення злочини у сфері інформаційних технологій є специфічними і, як вже згадувалось раніше, мають високий рівень латентності. Так, за даними Національного відділення ФБР по кіберзлочинам, від 85 % до 97 % кримінальних посягань в цій сфері навіть не виявляється. За оцінками інших експертів, латентність кіберзлочинів в США сягає 80 %, Великобританії – до 85 %, ФРН – 75 %, Росії – більше 90 % [1].

Ситуація погіршується ще й тим, що подекуди рівень латентності збільшується штучним шляхом. Наприклад, коли один із західних банків зазнав збитків у розмірі 140 млн. дол. США від «нальоту» московських хакерів, його керівництво навіть не зробило про це офіційної заяви, бо приховувало «брудні» капітали. І такі випадки є непоодинокими. Фінансові структури, які займаються «сумнівними» оборудками, докладуть усіх зусиль, щоб такого роду інформація не вийшла за межі їх установи, тим більше, – стала відомою податковим та іншим правоохоронним органам.

Згідно з дослідженням, третина українських компаній за останній рік відзначила зростання ризику кібератак. Кіберзлочинність сьогодні – один з п’яти найбільш поширеніших економічних злочинів в Україні. Про це йдеться у повідомленні Pricewaterhouse Coopers, передає канал 24. Тим часом, за даними «Лабораторії Касперського», майже половина компаній уже відзначають зростання кількості таких атак. Водночас, лише 13 % опитаних зізналися, що остерігаються їх. Подібне ставлення до власної безпеки викликає тривогу у фахівців, оскільки недооцінка існуючих ризиків у кінцевому результаті може дорого коштувати безпеці економіки держави. Адже, як показує практика, кібератаки часто призводять до витоку клієнтських баз чи персональних даних користувачів [2].

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_ukrayini_borotimutsya_z_kiberzlochinnistyu_na_zakonodavchomu_rivni&objectId=169331


Тому, зважаючи, що загрози від кіберзлочинності ніколи не зникнуть, доки світ залишається у електронній залежності та в процесі формування глобального інформаційного суспільства, необхідно розробити стратегію захисту на кожному підприємстві, у національному масштабі та в усьому світі. Протидія комп’ю-терній злочинності передбачає: створення відповідної законодав-чої бази; комплексу організаційних заходів, у тому числі підготовку кадрів високої кваліфікації; відповідне спеціальне технічне забезпечення.

За словами цитованого в статті колишнього співробітника Washington Post і автора блога KrebsonSecurity.com Брайана Кребса, єдине, що заважає результативній боротьбі з кіберзло-чинністю – відсутність дієздатної правоохоронної системи [3].

Тому реалії сьогодення вимагають активного формування відповідних підрозділів у ДПС, МВС, СБУ, ЗС України, а в свою чергу діяльність цих підрозділів потребує єдиної чітко визначеної нормативно – правової бази котра б регулювала сферу інформаційних відносин.

ЛІТЕРАТУРА1. Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України. –

К.: НІСД, 2011. – 30 с.2. http://www.epravda.com.ua/news/2011/12/18/310129/3. http://tsn.ua/nauka_it/amerikanci-viznali-ukrayinu-

spravzhnim-rayem-dlya-hakeriv.html

298

http://www.epravda.com.ua/news/2011/12/18/310129/

Інформаційна безпекаО. В. Литвин, к.ю.н., професор (Національний університетДПС України)

ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Державна податкова служба України, як спеціальний орган виконавчої влади має великі масиви інформації (загальної та податкової), яка не може бути широко розповсюджена та, відповідно, повинна бути захищена. Інформаційна безпеки в органах державної податкової служби – це одна із основних умов існування демократичного інформаційного суспільства, що дозволить забезпечити конфіденційність та цілісність інформації. Забезпечення інформаційної безпеки є одним із найпотужніших важелів в економічних відносинах, від якого значною мірою залежить формування доходної частини державного бюджету [8, с. 4]. Інформаційна безпека має велике значення для забезпечення життєво важливих інтересів будь-якої держави. Створення розвиненого і захищеного інформаційного середовища є неодмін-ною умовою розвитку суспільства та держави, в основі якого мають бути найновіші автоматизовані інформаційні системи.

Останнім часом в Україні відбуваються якісно нові зміни у соціально-економічній, політико-правовій, управлінській та інших сферах діяльності держави, які зумовлені інтенсивним упровадженням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій. Швидке зростання рівня інформатизації діяльності органів державної влади, проникнення її в усі сфери життєво важливих інтересів країни, крім переваг створює і нові стратегічні проблеми. У першу чергу посилюється небезпека несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних, інформа-ційних і телекомунікаційних систем та мереж.


В процесі реформування та реорганізації системи органів державної податкової служби України (далі – органи ДПС України) одне із основних завдань полягає у забезпеченні захисту інформації (податкової, оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної), яку використовують в повсякденній діяльності працівники органів ДПС України та податкової міліції.

Розглядом питання яке стосується захисту інформації в органах ДПС України були присвячені праці дослідників та вчених-юристів: В. Б. Аверьянова, В. М. Антипова, І. В. Арістової, К. І. Белякова, В. М Брижко, В. Д. Гавловського, В. М. Глушкова, Р. А. Калюжного, М. В. Коваля, В. В. Копейчикова, Б. А. Кормича, В. П. Пєткова, В. М. Росоловського, Р. А. Семир’янова, Т. В. Субіної, В. С. Цимбалюка, В. О. Шамрая, М. Я. Швець, В.К. Шкарупи та інші.

Мета роботи полягає у розгляді та аналізі особливостей захисту інформації в умовах реформування податкової служби України. Взагалі, перед розглядом основного питання роботи, необхідно зазначити про характеристику суб’єктного складу учасників інформаційної діяльності в системі органів податкової служби.

Так, під суб’єктами інформаційних відносин в діяльності органів ДПС України виступають: працівники органів державної податкової служби України; фізичні та юридичні особи – платники податків; державні організації, установи, підприємства України; інші держави, їх громадяни та юридичні особи; міжнародні організації та особи без громадянства. Під об’єктом інформаційної діяльності органів ДПС України слід розуміти робочі приміщення податкової служби, які призначені для проведення нарад, конференцій та приміщення, в яких розміщені автоматизовані інформаційні системи, засоби обчислювальної та комп’ютерної техніки і інші технічні засоби, призначені для роботи з інформацією як з обмеженим доступом.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України [1], законів України: «Про інформацію» [2], «Про державну таємницю» [3], «Про захист інформації в автоматизованих

300


системах» [4], «Про державну податкову службу в Україні» [5], «Про оперативно-розшукову діяльність» [6] та «Концепції захисту інформації в органах державної податкової служби України» [7] основним об’єктом захисту в інформаційних системах є інформація з обмеженим доступом, та яка становить державну або іншу, передбачену законодавством України, таємницю, конфіденційна інформація, що є державною власністю чи передана державі у володіння, користування чи розпорядження.

Взагалі, об’єктом захисту в інформаційній системі органів ДПС України є інформація з обмеженим доступом, яка циркулює та зберігається у вигляді даних, повідомлень, які мають певну обмеженість і цінність як для її власника, так і для потенційного порушника технічного захисту інформації.

На сучасному етапі реформування та реорганізації органів ДПС України серед основних реальних та потенційних загроз безпеці в інформаційній сфері є розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та інтересів податкової служби (зокрема конфіденційної інформації, що є власністю фізичних та юридичних осіб – платників податків, захист якої забезпечується згідно із законодавством України), а також порушення цілісності інформаційних ресурсів органів ДПС України [7]. Серед потенційних загроз, які можуть призвести до розголошення чи оприлюднення інформації виступає: виток інформації технічними каналами зв’язку, несанкціонований доступ до інформації, яка обробляється, циркулює та зберігається на рівні районної податкової інспекції, підрозділах апарату ДПС областей та ДПС України. Саме з метою протидії зазначеним загрозам в органах ДПС України створена та функціонує система захисту інформації, яка дозволяє вирішувати практично весь комплекс завдань необхідних захисту інформації на всіх рівнях діяльності податкової служби України.


Обов’язковою умовою забезпечення захисту інформації, яка циркулює в органах ДПС України, є одержання об’єктивної оцінки рівня захищеності інформації, це здійснюється через систему державної експертизи і атестації [7]. Розглядаючи практику діяльності підрозділів податкової міліції необхідно зазначити про інформацію, яка потребує забезпечення технічного захисту з метою недопущення настання негативних наслідків в результаті її розголошення. До такої інформації необхідно віднести: відомості з питань оперативно-розшукової діяльності, що надаються за спеціальними запитами правоохоронних органів та органів виконавчої влади, якщо вони не становлять державної таємниці; інформацію щодо осіб – організаторів конвертаційних центрів; матеріали службових розслідувань за фактами надзвичайних подій серед особового складу, перевірок скарг та заяв громадян, пов’язаних з оперативно-розшуковою, службовою діяльністю підрозділів податкової міліції, якщо вони не містять секретних відомостей; інформацію про норми, організацію і порядок забезпечення, обліку та зберігання озброєння у структурних підрозділах податкової міліції органів ДПС України.

Отже, підсумовуючи вище викладений матеріал, маємо зазначити, що з метою формування цілісної та захищеної інформаційної системи органів ДПС України необхідно провести комплекс організаційно-правових та науково-методичних заходів із впровадження новітніх методів роботи з інформацією та організації її належного захисту.

ЛІТЕРАТУРА1. Конституція України: прийнята Верховною Радою

України 20 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2011 року. – № 13–14, 15–16, 17. – Ст. 112.

302


3. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

4. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України вiд 19.04.1994. – 1994 р. – № 16. – Ст. 93.

5. Про захист інформації в автоматизованих системах : Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 31. – С. 286.

6. Про державну податкову службу в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.

Витяг з Концепції захисту інформації в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 14.09.06 № 549 та погодженої ДСТСЗІ СБ України від 06.09.06 // [електронний ресурс]. Режим доступу.: www.sta.gov.ua

7. Субіна Т. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки в органах державної податкової служби України [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Субіна Тетяна Володимирівна; Держ. податк. адмін. України, Нац. ун-т держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2010. – 219 арк.

http://www.sta.gov.ua/


О. П. Марковський, О. І. Федоречко (Національний технічний університет України «КПІ»)

МЕХАНІЗМ ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ НА ОСНОВІ ОПЕРАЦІЙ НА ПОЛЯХ ГАЛУА

Сучасний етап розвитку інформаційних технологій все більше підтверджує відому тезу академіка В. М. Глушкова про настання ери безпаперової звітності. Фактично, вже сьогодні зростаючий рівень динаміки ділових відносин диктує такий рівень оперативності документообігу, що може бути досягнутим лише використанням сучасних комп’ютерних та мережових технологій. В повній мірі ця тенденція стосується податкової служби. За умов переходу до безпаперового документообігу великої ваги набуває забезпечення автентичності електронних документів: тобто гарантування їх авторства і цілісності.

Найбільш поширеним на сьогоднішній день механізмом цифрового підпису є DSA (Digital Signature Algorithm). Він базується на математичних операціях модулярного експонен-ціювання над числами великої розрядності. Зростання обчислю-вальних потужностей, які потенційно можуть бути використані для підробки підпису диктує необхідність постійного збільшення розрядності чисел. Так, в сучасних умовах для забезпечення потрібного рівня захищеності, розрядність чисел становить 2048 з перспективою збільшення в найближчі роки до 4096. Збільшення розрядності чисел має наслідком експоненційне зростання часу обчислень. Причому, темпи зростання об’єму обчислень випереджають збільшення швидкодії комп’ютерних систем.

Сутність алгоритму DSA полягає в слідуючому. При гене-рації ключів алгоритму виконується наступна послідовність дій.

1) Генерується просте l-розрядне число p. Наприклад, при l=6 p= 43.

304


2) Знаходиться число q фіксованої розрядності b≈ l/2, що є подільником числа p-1. Наприклад, якщо p= 43, то р-1= 42 = 6⋅7 і тоді q=7, b=3.

3) Довільним чином вибирається число h, таке, що h<p-1 і h(p-1)/q mod p > 1. Наприклад, якщо вибрати h = 5, то 56 mod 43=16.

4) Обчислюється phg qp mod/)1( −= . Наприклад при p=43, q=7 та h=5,g=16.

5) Вибирається число x<q, наприклад, x = 5.6) Обчислюється pgy x mod= . Для прикладу y=165 mod 43 =

21.Згенеровані описаним способом числа p, q g та y –

являються компонентами відкритого ключа, а x – закритий ключ. Процедура формування цифрового підпису полягає в

наступному. При передачі документу m формується його хеш-сигнатура

H(m) фіксованої розрядності. Стандартом для формування передбачено використання хеш-алгоритму SHA-1. Нехай, для прикладу, H(m)=37. Лице, що підписує повідомлення виконує таку послідовність дій:

1)Довільним чином вибирається k таке, що k<q; наприклад k = 3.

2)Обчислює qpgr k mod)mod(= . В рамках прикладу, що розглядається, значення r обчислюється як: r = (163 mod 43)mod 7 = 11 mod 7 = 4.

3)Визначається мультиплікативна інверсія k-1 так, що k⋅k-1 mod q = 1. Для приклада, при k = 3 значення k-1= 5, оскільки 3⋅5 mod 7 =15 mod 7 =1.

4) Обчислюється qrxmHks mod))((( 1 ⋅+⋅= − . В рамках прикладу, що розглядається значення s =(5⋅(37+5⋅4))mod 7 = 285 mod 7 = 5.

5)Цифровий підпис, що складається з r і s відсилається приймачеві.

Одержувач документу перевіряє цифровий підпис наступним чином.


1) Для отриманого документу m’ за встановленим хеш-алгоритмом обчислюється хеш-сигнатура H (m’). Якщо документ не змінено, то m=m’ і відповідно H(m)=H(m’).

2) Знаходиться мультиплікативна інверсія s-1 така, що s ⋅s-1 mod q = 1. Якщо q=7 i s=5 тоs-1=3.

3) Обчислюється qsmHu mod))'(( 11

−⋅= . Для прикладу, що розглядається u1 = (37⋅3) mod 7 = 111 mod 7 = 6.

4) Обчислюється qsru mod)( 12

−⋅= , для прикладу u2 = (4⋅3) mod 7=12 mod 7= 5.

5) Обчислює qpygv uu mod)mod)(( 21 ⋅= . Для прикладу, що розглядається v = ((166⋅215) mod 43) mod 7 = 11 mod 7 = 4

6) Якщо v = r, то вважається, що документ не зазнав змін при передачі і від підписаний лицем, яке знає закритий ключ х.

Операція модулярного експоненціювання над числами, довжина яких перевищує розрядність процесора, виконується фрагментами при цьому враховується можливість переносу в наступний фрагмент. Одним з напрямків підвищення продуктивності реалізації модулярного експоненціювання є заміна арифметичних операцій на логічні, при виконання яких не потрібно враховувати перенос. Фактично мова йде при заміну операції арифметичного модулярного експоненціювання на аналогічну операцію на полях Галуа.

В плані захищеності використання операцій арифметичного модулярного експоненціювання та експоненціювання на полях Галуа практично є ідентичним. Дійсно, якщо Ah mod M = ξ порушення захисту в математичному сенсі є ідентичним віднаходженню мінімального h з рівняння Ah = j⋅M + ξ при відомих значеннях А, М та ξ і не відомому значенні j. Практично це рівняння може бути розв’язане лише шляхом перебору, об’єм якого при великій розрядності перевищує технічні можливості комп’ютерних систем. Якщо через символ ⊗ позначити операцію множення без переносів, через А|р – експоненту

степені р на основі множення без переносів, тобто AAh

j

h

1|

=⊗= , а

через D rem M – остачу від поліноміального ділення D на M, то операція експоненціювання на полі Галуа з утворюючим

306


поліномом М може бути позначена як A|h rem M. При цьому порушення захисту в математичному сенсі означає віднаходження мінімального h, що задовольняє рівнянню A|h = j⊗M ⊕ ξ в якому заданими є значення А, М та ξ. Цілком очевидним є те, що єдиним шляхом розв’язання цього рівняння є також перебір.

Аналіз математичних принципів, покладених в основу DSA показує, що в ньому використовується два простих числа p і q, для яких існує g таке, що:

1mod =pg q . (1)Відповідно, за умови (1) для будь-яких цілих х та n

виконується наступне: (gx +n⋅q mod p)mod q = =(gx mod p) mod q. Аналогічно, в модифікації DSA на основі експоненціювання

на полях Галуа потрібно також застосування 3-х компонент: l-розрядного числа р, b-розрядного числа q та числа g для яких (1) трансформується в:

g|q rem p = 1. (2)Число р є простим в алгебрі множення без переносів, тобто

його не можна представити у вигляді добутку без переносів двох чисел. Прикладом 9-розрядного (l=9) простого в алгебрі множення без переносів є число p=29910 = 1001010112. Число q має бути простим в арифметичному сенсі подільником 2l-1-1. Наприклад, якщо l=9, то 2l-1-1 = 255 = 3⋅5⋅17, відповідно, можливим варіантом може бути q=17. Умові (2) задовольняє g=29.

Процес генерації ключів модифікації DSA на основі експоненціювання на полях Галуа полягає в наступному:

1) Генерується просте в алгебрі множення без переносів l-розрядне число p. На практиці число l має бути не меншим 1025. Наприклад, вибирається 9-розрядне число p=299.

2) Знаходиться число q - один із простих, в арифметичному сенсі, подільників числа 2l-1-1 та число g, що задовольняє (2). Якщо p=299, то можливими значеннями q та g є q=17 i g=29.

3) Вибирається випадкове x, наприклад x=10.


4) Обчислюється x=10 = g|x rem р. Якщо p=299, g=29, а x=10, то y = 29|10 rem 299 = 114.

Згенеровані описаним способом числа p, q g та y - являють cобою відкритий ключ, тоді як x – закритий ключ.

Процедура формування цифрового підпису лицем, що знає закритий ключ х полягає в наступному.

При передачі документу m формується його хеш-сигнатура H(m) фіксованої розрядності. Нехай, для прикладу, H(m)=134. Лице, що підписує повідомлення виконує таку послідовність дій:

1) Довільним чином вибирається k таке, що k<q; наприклад k = 14.

2) Обчислюється r = (g| k rem р) mod q. Якщо p=299, g =29, q=17, а k=14, то y = (29|14 rem 299)mod 17 = 88 mod 17 = 3.

3) Визначається мультиплікативна інверсія k-1 така, що k⋅k-1 mod q = 1. При q=17 і k =14 значення k-1 = 11, оскільки 11⋅14 mod 17 = 154 mod 17 =1.

4) Обчислюється qrxmHks mod))((( 1 ⋅+⋅= − . В рамках прикладу, що розглядається значення s =(11⋅(134 + 10⋅3)) mod 17 = 1804 mod 17 = 2.

5) Цифровий підпис, який складається з двох компонентів r та s відсилається одержувачу документу. Для наведеного вище прикладу одержувачу відсилається пара r =3 i s =2.

Одержувач документу отримує текст документу m’ та дві компоненти цифрового підпису (r та s). Перевірка цифрового підпису проводиться виконанням наступної послідовності дій:

1) За допомогою встановленого хеш-алгоритму обчислюєть-ся хеш-сигнатура прийнятого документу H(m’).

2) Обчислюється мультиплікативна інверсія s-1 компоненти s цифрового підпису, тобто знаходиться таке s-1, що добуток s⋅s-1 mod q = 1. Для s=2 s-1 = 9 оскільки 18 mod 17 = 1.

3) Обчислюється qsmHu mod))'(( 11

−⋅= . Для прикладу, що розглядається u1 = (134⋅9) mod 17 = 1206 rem 17 = 16.

308


4) Обчислюється qsru mod)( 12

−⋅= . Для поточного прикладу u2 = (3⋅9) mod 17=27 mod 17 =10.

5) Обчислюється )||(( 21 uu ygv ⊗= rem p)mod q. Для прикладу, що розглядається, чисельне значення v=((29|16⊗114|10) rem 299) mod 17 = ((51⊗130)rem299)mod 17=(6630rem 299)mod17= = 88 mod 17 = 3.

6) Якщо v = r, то вважається, що документ не зазнав змін, а також він підписаний лицем, яке знає закритий ключ х. Для прикладу, що ілюструє виклад, v=3=r, тобто цілісність та автентичність документу вважається доведеною.

Головною перевагою запропонованого способу є більша продуктивність у порівнянні з DSA. В DSA базовою операцією є обчислення (gu ⋅ yw mod p)mod q. Час Т1 виконання цієї операції визначається формулою:

T1=3⋅n⋅(s3⋅tm+ 1.5⋅s(2⋅s+n)⋅ta+n⋅s⋅ts), (3)де tm – час виконання команди множення, ta - час виконання команди арифметичного додавання, ts – час виконання команди зсуву, t XOR – час виконання команди логічного додавання; n –розрядність чисел ; w-розрядність процесору, s – число процесорних секцій числа (s = n / w). Згідно з документацією процесорів Intel, команда множення займає близько 10 тактів, команда арифметичного додавання – 3 такти, зсуву – один такт. Виходячи з наведеного, формула (3) в оціночному плані може бути представлена у вигляді:

T1 ≈ (16.5⋅n2⋅s + 30⋅n⋅s2)⋅τ, (4)τ – тривалість тактового інтервалу. В запропонованій модифікації DSA на основі алгебри кінцевих полів час Т2 виконання базової операції (g|u ⊗ y|w rem p)mod q визначається як:

T2 =0.375⋅s⋅n2 ⋅txor ≈ 0.375⋅s⋅n2 ⋅τ. (5)Порівняння (4) та (5) свідчить про те, що запропонована

модифікація цифрового підпису дозволяє прискорити його формування не менш ніж в 45 разів. Зокрема, при n=1024 і

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцірозрядності процесору w=32, s=32, прискорення процесу перевірки цифрового підпису становить T1/T2 = 46.5.

В. Є. Мухін, Я. І. Корнага,Л. В. Сидоренко (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»)

МЕХАНІЗМИ ПІДТРИМКИ БЕЗПЕЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ

В РОЗПОДІЛЕНИХ БАЗАХ ДАНИХ

Системи управління базами даних (СУБД), в особливості розподілені реляційні СУБД, стали домінуючим інструментом зберігання великих масивів інформації. Розвинені інформаційні програми покладаються не на файлові структури операційних систем, а на багатокористувацькі СУБД, виконані за технологією клієнт-сервер, в зв’язку з цим забезпечення інформаційної безпеки СУБД, і, в першу чергу, їх серверних компонентів, набуває вирішального значення для безпеки організації в цілому.

Для СУБД важливі всі три основні аспекти інформаційної безпеки – конфіденційність, цілісність та доступність. Таким чином виникає ряд проблем пов’язаних з необхідністю забез-печення захисту потоків даних, якими обмінюються в клієнт-серверних системах. Побудова засобів захисту даних сервера СУБД є актуальною проблемою, яку потрібно постійно вирішувати та вдосконалювати [1, 2].

На рис. 1 представлена узагальнена схема засобів підтримки безпечної обробки даних в розподілених базах даних між клієнтом та сервером. Вона включає в себе наступні елементи:

• комп’ютерна мережа – середовище передачі даних;• сервер бази даних;• база даних;

310


• робоча станція клієнта, з якої формуються запити на сервер бази даних;

• cервер безпеки даних, в склад якого входять блоки аутентифікації, розмежування доступу до даних, шифрування та управління моніторингом [3, 4].

Клієнт в даній моделі в залежності від поставленої задачі виконує запит до бази даних, який через комп’ютерну мережу незалежно від її типу (локальна, регіональна, глобальна) попадає на сервер захисту даних.

Сервер безпеки даних складається з чотирьох блоків, які відповідають за свій напрямок безпеки.

Перший блок виконує внутрішню аутентифікацію, що проводиться засобами СУБД та зовнішню, яка проводиться засобами операційної системи. Процедура аутентифікації реалі-зується шляхом перевірки ідентифікатора користувача та його паролю в залежності від розділу БД до якого він звертається.

Другим блоком сервера безпеки даних є використання механізму розмежування доступу. В клієнт-серверних системах зазвичай використовують-ся три моделі: дискреційна, мандатна та рольова. Перша та друга моделі використовуються для побудови захисту СУБД традиційно, а от рольова модель розроблена порівняно недавно, вона є більш складною та базується на принципах, що закладені як в дискреційній так і в мандатній моделях.

Третім блоком є блок шифрування даних. В СУБД дані шифруються прозорим та непрозорим способом, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Для шифрування використовуються алгоритми шифрування, зокрема, алго-ритми групи AES та RSA. Шифрування запитів можна проводити як на рівні самої ОС так і в СУБД.

Четвертим блоком серверу безпеки даних є блок управління моніторингу. Важливим є фактор оперативного реагування на загрози, який пов’язаний з тим, що процедура моніторингу проводиться за накопленими статистичними даними на протязі

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціпевного періоду часу. З іншого боку цього недостатньо для підтримки комплексного захисту СУБД, тому потрібна розробка спеціальних засобів моніторингу, які дозволять проаналізувати всі запити клієнтів-робочих станцій на сервер даних з точки зору ймовірності реалізації несанкціонованого доступу, про що сигналізується через внутрішні та зовнішні системи повідомлень адміністратора.

Рис. 1. Засоби підтримки безпечної обробки даних в розподілених базах даних

Пропонується механізм динамічного моніторингу, який являє собою процес оперативного оцінювання дій суб’єктів (клієнтів) в контексті їх небезпеки з точки зору реалізації несанкціонованого доступу. Визначимо інтервал ∆T – період комплексної оцінки дій суб’єктів. При відносно великому значенню ∆T моніторинг фактично стає статичним, тобто, на протязі періоду ∆T дії суб’єктів не оцінюються з точки зору ймовірності реалізації несанкціонованого доступу і відповідно

Блок аутентифікація

Сервер Бази ДанихБаза Даних

Мережа передачі

данихБлокуправління

моніторингом

Блок шифрування

Блок розмежування

доступу

Робоча станція

Сервер Безпеки Даних

312


істотно зростає ймовірність реалізації загроз безпеці процесу обробки даних.

Пропонується зменшити період ∆T комплексної оцінки безпеки, тим самим зменшити ймовірність реалізації загроз безпеці СУБД. Для реалізації даного підходу застосовується направлений аналіз послідовності дій суб’єктів і формується оцінка ймовірності того, що дана послідовність приведе до несанкціонованого доступу, що дозволяє виявляти потенціальні несанкціо-новані дії на їх початковій стадії.

Перспективним напрямком підвищення ефективності захисту розподілених реляційних баз даних є використання спеціальних механізмів політики безпеки процесів обробки даних з врахуванням запропонованого підходу на основі динамічного моніторингу дій клієнта бази даних.

ЛІТЕРАТУРА1. С. Н. Смирнов. Безопасность систем баз даннях. «Гелиус

АРБ», 2007. – 352 с.2. В. П. Мельников. Информационная безопасность и

защита информации. «Academiya», 2007. 3. А. Поляков. Безопасность Oracle глазами аудитора:

нападение и защита. «ДМК Пресс», 2009. – 336 с.4. Г. М. Ладыженский. Системы управления базами данных.

«Jet Infosystems», 2007.


О. А. Сокіл, А. В. Солоницький,А. В. Вальковський,(Національний університетДПС Украни)

ФОРМУВАННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ХХІ століття це ера інформаційних технологій і сучасний світ практично неможливо уявити без них. Основою даних технологій є широке використання комп’ютерної техніки та новітніх засобів комунікацій. Сьогодні комп’ютери впроваджу-ються в різноманітні галузі людської діяльності. Усі найва-жливіші функції сучасного суспільства, так чи інакше, пов’язані з комп’ютерами, комп’ютерними мережами і комп’ютерною інформацією.

Більшість держав світу не встигають за врегулюванням процесів, що спричинені стрімким розвитком інформаційних технологій (кібертехнологій), тобто науково-технічний прогрес відбувається на скільки швидко, що законодавчо врегульовувати відносини кіберпросторі стає надзвичайно важко.

Питанням кіберзлочинності займаються такі зарубіжні та українські вчені як: Волчинская Е., Баурин Ю., Дашян М., Дешамп С, Кохутов М., Марков А., Юрасов А. та ін.

Терміни «комп’ютерна злочинність», «кіберпростір» вперше з’явилась в американській, а потім і в іншій іноземній літературі на початку 60-х років минулого століття. «Комп’ютерна злочинність» – це порушення чужих прав та інтересів по відношенню до автоматизованих систем обробки даних [1, с. 387]. За останні 10–15 років сформувалось поняття «кібер-злочинність» – під якою розуміють злочинність в традиційному сенсі цього слова, але яка має місце в мережі Інтернет [2, с.165]. Кіберзлочинність – це поняття, яке охоплює, на нашу думку, комп’ютерну злочинність (де комп’ютер – предмет злочину, а

314


інформаційна безпека – об’єкт злочину) та інші зазіхання, де комп’ютер є знаряддям або способом злочину проти власності, авторських прав, громадської безпеки, моралі тощо.

В офіційних матеріалах ЄС міститься таке визначення кіберпростору: «віртуальний простір, в якому циркулюють електронні дані світових портативних комп’ютерів» [3]. У безпековому документі Великобританії Стратегія безпеки кібер-простору для Об’єднаного Королівства: убезпеченість, безпека та еластичність кіберпростору кіберпростір визначений як «всі форми мережевої, цифрової активності. Він включає в себе контент та дії, що здійснюються через цифрові мережі»[4]. Водночас поняття «кіберпростір» так і не визначене в єдиному на сьогоднішній день міжнародному документі, спрямованому на протидію злочинам у кіберсфері – Конвенції про кіберзлочин-ність. В ухваленій 2011 року Стратегії кібербезпеки для Німеччини кіберпростір визначається як «вся інформаційна інфраструктура, що доступна через інтернет поза будь-якими територіальними кордонами» [5].

Розповсюдження комп’ютерних вірусів, шахрайства з пластиковими платіжними картками, крадіжки коштів з банківських рахунків, викрадення комп’ютерної інформації та порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем – це далеко не повний перелік подібних злочинів. Дану категорію злочинів називають: кіберзлочини та комп’ютерні злочини. Оскільки вони використовуються для назви одних і тих самих суспільно-небезпечних діянь, то їх можна вважати синонімами та рівнозначними. У зв’язку з ратифікацією Україною Конвенції про кіберзлочинність 7 вересня 2005 року вважається за доцільне вживати термін «кіберзлочини», але в самій Конвенції відсутнє визначення терміна «кіберзлочинність».

На думку авторів кіберзлочинність – це особливий вид злочинних діянь, що здійснюються у кіберпросторі (або за допомогою його технічних можливостей), несуть у собі суспільну небезпеку і відповідальність за які передбачена законодавством.


Стратегія національної безпеки України (від 12 лютого 2007 року) зазначає, що Україна має «розробляти та впроваджувати національні стандарти та технічні регламенти застосування інформаційно-комунікаційних технологій, гармонізованих з відповідними європейськими стандартами, у тому числі згідно з вимогами ратифікованої Верховною Радою України Конвенції про кіберзлочинність», однак і досі : в Україні відсутні системні нормативні документи, що описували б загрози Україні саме у кіберпросторі, визнали б їх і формували цілісну державну політику з кібербезпеки; в Україні відсутні загальнонаціональні міжвідомчі координаційні структури; більшість представників відомств, задіяних у системі забезпечення кібербезпеки України, зазначають незадовільне кадрове забезпечення відомств відповідними фахівцями у сфері інформаційної безпеки; не завжди прозорим є розподіл обов’язків спеціальних державних інститутцій щодо убезпечення кіберпростору держави. Дана проблема є продовженням невизначеності нормативного поля, зокрема відсутності стратегічних документів, в яких подібний розподіл обов’язків (можливо із визначенням відповідального органу) було б зроблено.

Україна залишається уразливою (особливо її телекомуніка-ційна складова), й не в останню чергу через надмірно широке запровадження західних програмних продуктів і використання матеріально-технічної бази іноземного виробництва;

відсутні усталені визначення ключових понять і термінів («кіберпростір», «кібербезпека», «кіберзахист», «кібератака», «кі-бервійна», «кібертероризм», «кіберзброя», «кіберінфраструк-тура», «критична кіберінфраструктура»), що можуть ефективно застосовуватися в практиці правоохоронної діяльності; не сформоване (не реформоване) чинне нормативно-правове поле у сфері кібербезпеки; відсутня Єдина загально державна системи протидії кіберзлочинності з відповідним нормативним забезпеченням.

316


Тому, Україна має продовжити активні кроки на шляху розбудови власної системи кібербезпеки та протидії кібер-злочинам. Доцільно пришвидшити підготовку та подальше прий-няття Верховною Радою України Законопроекту про кібернетик-ну безпеку України. Також варто зазначити, що більшість розви-нених держав світу ухвалили національні стратегії з кібербезпеки та протидії кіберзлочинам, які визначають середньо – та довгострокові пріоритети та завдання державних органів у даній сфері. Україні, крім згаданого Законопроекту про кібернетичну безпеку, доречно також створити відповідний документ.

Отже, швидка інформатизація держави та масштаби потенційних наслідків здійснення комплексних злочинів у кіберпросторі, обумовлюють

необхідність розгляду даної проблеми на найвищому державному рівні та в найкоротші строки.

ЛІТЕРАТУРА1. Дашян М. С. Право информационньїх иагистралей. - М,

2007. – 288 с.2. Юecасов А. В. Основи злектронной коммерции. Учебник. –

М.: Горячая линия-Телкои, 2008. - 480 с.3. Glossary and Acronyms (Archived) / European Commission

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://ec.europa.eu/information_society/tl/help/glossary/ /index_en.htm#c. [Accessed 03 Nov 2009]

4. Cyber Security Strategy of the United Kingdom: safety, security and resilience in cyber space [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.officialdocuments.gov.uk/document/cm76/7642/7642.pdf

5. http://www.enisa.europa.eu/media/news-items/german-cyber-security-strategy-2011-1.

http://www.enisa.europa.eu/media/news-items/german-cyber-security-strategy-2011-1

http://www.enisa.europa.eu/media/news-items/german-cyber-security-strategy-2011-1


Т. В. Субіна, к.ю.н. (Науково-дослідний центр з проблем оподаткування, Національний університет ДПС України)

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ГЛОБАЛЬГІЙ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Для задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудову відкритого демократичного суспільства був виданий Указ Президента України «Про заходи розвитку національної складової глобальної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31 липня 2000 р. № 928/2000 [1, с. 130]. Саме тому визначенням мети розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет стало забезпечення широкого доступу громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні до цієї мережі, а також ефективне використання її можливостей, у тому числі і в суспільних відносинах.

Поряд із позитивними чинниками щодо застосування глобального інформаційного доступу до мережі Інтернет є і негативні фактори, пов’язані із руйнуванням, пошкодженням, копіюванням, незаконним отриманням інформації, яка є власністю держави або юридичних чи фізичних осіб.

На сьогодні мережа Інтернет перетворилася у всесвітню глобальну систему, велику магістраль, дорогу, що сприяє зростанню несанкціонованого впливу на інформацію, істотно загострює проблеми безпеки у мережі Інтернет [2, с. 192]. Інтернет – це беззаперечно, багатосторонній рух. І, як будь-який рух, він потребує правил, а ще точніше – правового забезпечення [3, с. 139–140].

Безперечно мережа Інтернет є одним із основних засобів формування нових суспільних інформаційних відносин, який повинний бути врегульований правовими нормами.

318


Основними напрямами правового забезпечення необхідно визначити такі:

Захист від шкідливої інформації.Підтримка авторських і суміжних прав в умовах

розповсюдження інформації в електронній формі, захист від незаконного копіювання такої інформації.

Питання електронного документообігу, (доменне) ім’я логіна, правове регулювання відносин при використанні електронно-цифрового підпису.

Питання кіберекономіки (електронні гроші, реклама, маркетинг, електронні публікації, електронні контракти).

Інформаційна безпека як стан захищеності всіх об’єктів інформаційних правовідносин в глобальній мережі Інтернет.

Правопорушення в мережі Інтернет [4, с. 248].Аналізуючи засади правового регулювання, що здійснюються

через глобальну мережу Інтернет, необхідно звернути увагу і на деліктну поведінку окремих осіб.

На нашу думку, найбільш вразливою ланкою у сфері інформатизації є електронна пошта, яка має відкритий доступ до глобальної мережі Інтернет, кожен може отримати інформацію електронним листом на свою електронну пошту, а також без усяких перешкод відіслати інформацію, дані, відомості в усі куточки світу.

Найбільшу небезпеку для суспільства, держави становить транскордонна організована кіберзлочинність: комп’ютерний тероризм, диверсії, інші прояви інформаційної боротьби кримінальних формувань із державою, правоохоронними органами; крадіжки інформації з комп’ютеризованих баз даних і порушення права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми, шахрайства з використанням комп’ютерних технологій, особливо у сфері міжнародних економічних відносин (кредитно-фінансові, банківські) тощо [5, с. 178–179]. Окремі вчені наголошують уже не тільки про деліктну поведінку окремих осіб, а про так звані «інформаційні війни». Так, Требін М. зазначає, що

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінформаційна війна – це соціальне явище, що є однією з форм розв’язання існуючих різних суперечностей в усіх сферах суспільного життя між державами, націями, народами, спеціальними групами засобами інформаційного насильства. Метою інформаційної війни – є забезпечення необхідного ступеня власної національної безпеки в усіх сферах суспільного життя і максимальне зниження рівня захищеності національної безпеки протидіючої сторони [6, с. 65].

На сьогодні в Україні ще не достатньо розроблені правові методики та тактики боротьби з комп’ютерними злочинами, злочинами в глобальній мережі Інтернет, що ускладнена трьома основними причинами:

– злочинні діяння мають місце у кіберпросторі (тобто злочини вчиняються з використанням комп’ютерної чи комунікаційної мережі);

– міжнародні комп’ютерні мережі, такі як Інтернет, є відкритим середовищем, що дає можливість зловмисникам вчиняти певні дії за межами кордону, а правоохоронні органи повинні вчинити слідчі дії, обмежуючись територією власної держави. Таким чином, боротьбу із злочинами в глобальній мережі Інтернет не можна здійснювати без належного міжнародного співробітництва;

– відкритість глобальних інформаційних мереж надає можливість правопорушникам вибирати різні сфери для вчинення злочину. Правопорушники можуть вибирати ті країни, в яких певні

діяння, здійснені у кіберпросторі, не визначаються як адміністративні, кримінальні правопорушення, або в яких не розроблені ефективні процесуальні норми щодо боротьби зі злочинністю з використанням інформаційно-телекомунікаційних системах [7, с. 34–35].

Аналізуючи викладене вище зазначаємо, що при здійсненні злочину у мережі Інтернет правопорушник особисто не присутній на місці злочину, чим і ускладнюється правове регулювання відносин в інформаційній сфері. Отже, забезпечення інформацій-ної безпеки при використані мережі Інтернет потребує

320


удосконалення шляхом врегулювання правових норм, методик і тактик щодо боротьби з правопорушеннями, які здійснюються у глобальній мережі Інтернет.

ЛІТЕРАТУРА1. Про заходи розвитку національної складової глобальної

мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні : Указ президента України від 31 липня 200 р. № 928/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – Ст. 130.

2. Мунтіан В. І. Економічна безпека України : [монографія] / В. І. Мунтіан. – Київ, 1999. – С. 192.

3. Майстренко О. Інтернет : законодавче регулювання / О. Майстренко // Право України. – 2002. – № 4. – С. 139–140.

4. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – [2-е., перераб. и доп.] – М. : Юрист, 2005. – 512 с.

5. Гриценко В. Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики України / В. Гриценко, В. Гавлосвький, В. Цимбалюк // Науковий вісник : збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2002. – № 3 (17). – С. 178–180.

6. Требін М. Інформаційне суспільство, війни нової епохи / М. Тербін // Віче. – 2002. – № 4 (121). – С. 65.

7. Бутузов В. М. Специфіка протидії комп’ютерній злочин-ності / В. М. Бутузов // Організаційно-правове забезпечення електронного оподаткування : збірник тез – Ірпінь : Національний університет державної податкової служби України, 2008. – С. 34–35.


І. А. Терейковський, Л. О. Терейковська, к.т.н. (Національний технічний університет України «КПІ»,Київський національний університет будівництва та архітектури)

НЕГОМОГЕННА МАРКІВСЬКА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ

ЗАХИСТУ ВЕБ-ОРІЄНТОВАНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ

Одним із перспективних напрямків підвищення ефективноті систем розпізнавання атак на інформаційні ресурси Веб-орієнтованих комп’ютерних систем є підвищення достовірності прогнозу параметрів захисту за рахунок вдосконалення відповідних моделей [3]. При цьому результати [3] свідчать про перспективність негомогенної марківської моделі. В базовому випадку випадковий процес зміни параметрів захисту можливо представити у вигляді переходів по станам гомогенного ланцюга Маркова (ЛМ) [1]. Стани ЛМ слід трактувати як певні кванти області можливих значень експлуатаційних параметрів. Ймовірність перебування параметру в одному із станів ЛМ можливо розрахувати за допомогою системи рівнянь Колмогорова-Чемпена

−+−−−=

−+−−−=

−+−−−=

N,jjj,NNNN

i,jjj,iiii

,jjj,

p)t(P......p)t(P...)t(P)t(P...................................................................................,p)t(P......p)t(P...)t(P)t(P...................................................................................,p)t(P......p)t(P...)t(P)t(P

111

111

111 11111

,(1),

де Pi(t) – ймовірність перебування параметру в i-му стану в момент часу t, N – кількість станів ЛМ, pi,j – ймовірність переходу із стану i в стан j за один крок процесу.

322


Рівняння Колмогорова-Чепмена є рекурсивним виразом, який дозволяє розрахувати ймовірність стану будь-якого етапу процесу, при відомому розподілі ймовірностей в початковий момент часу ( 0P ) та відомих ймовірностях переходу ( p ). Крім того, при вирішенні (1) для перевірки результатів використовують умову нормування

11

=∑=

N

ii )t(P . (2)

Розрахунок перехідних ймовірностей гомогенного ЛМ реалізується шляхом обробки статистичних даних

rkiki,ik )t(L/)t(L)t(p =− 1 , (3)

∑=

−− =M

ii,iki,i L/)t(pp

111 ,

(4)де p (tk)i-1,i – ймовірність переходу між (i-1)-им та i-м станом на інтервалі tk, L(tk)i – кількість піддослідних об’єктів, які перейшли із (i-1)-го в i-ий стан на інтервалі tk, L(tk)r – загальна кількість піддослідних об’єктів на момент часу tk, pi-1,i – інтенсивність переходу між (i-1)-им та i-им станом, L – загальна кількість реєстрацій.

Гомогенна марківська моделі (1-4) придатна для моделювання тільки стаціонарних процесів, які в багатьох випадках не відповідають динаміці параметрів захисту. Досить часто [3] динаміка параметрів носить багатоперіодичний характер (рис. 1), моделювання якого потребує використання негомогенних моделей.

Рис. 1. Графік кількості запитів до Веб-серверу.


Деталізація рис. 1 вказує на те, що показаний на ній графік можна представити як композицію елементарних нестаціонарних процесів

∑∑==

==N

ii

N

ii )t(FXX

11Σ

. (5)

Графіки елементарних нестаціонарних процесів X=F(t) показано на рис. 2 та рис. 3. Точку в якій процес втрачає стаціонарність будемо називати нестаціонарною.

Рис. 2. Процес 1-го роду Рис. 3. Процес 2-го роду

Моделювати функцію X=F(t) можна шляхом послідовного використання двох стаціонарних ЛМ – М1 та М2. М1 слід використовувати на інтервалі А1В, а М2 – на інтервалі ВА2. При цьому розподіл ймовірностей М1 в точці B слід використовувати в якості початкового розподілу для М2. Крім цього, перший ЛМ буде відрізнятись від другого тільки ймовірностями переходів, які слід визначити за допомогою (3, 4), розділивши піддослідний статистичний інтервал точкою В навпіл. Зазначимо, що точка В може відповідати як максимуму так і мінімуму елементарної нестаціонарної функції. Таким чином, М1 та М2 будуть утворювати негомогенну марківську модель М, яка дозволяє моделювати елементарні нестаціонарні процеси

{ } ]A,B[t],B,A[t,)t(M),t(MM 22112211 ∈∈= . (6)Розглянемо більш складний нестаціонарний одноперіодич-

ний процес, графік якого показано на рис. 4. По аналогії з елементарними нестаціонарними процесами термін його тривалості слід розділити на окремі інтервали типу АВ та ВА, кожен із яких відповідає окремому стаціонарному ЛМ. В першому наближенні будемо вважати, що частотні характери-тики процесу стаціонарні

constf = , (7)

324


де f – частота процесу.

Рис. 4. Графік одноперіодичного процесу

Це дозволяє визначити період процесу шляхом спектрального аналізу даних методом Фур’є, попередньо виділивши із ряду тренд

∑=

=T

tii ))tfcos()t(X̂(

Ta

122 π , (8)

∑=

=T

tii ))tfsin()t(X̂(

Tb

122 π , (9)

)ba(T,)f(I iii2250 += , (10)

( )iil fl)f(Im a x)f(I 1=⇒= , (11)

де )t(X̂ – статистичні дані з виділеним трендом, ,T/if),T(,q,q...i i =−== 1501 T− кількість точок ряду.

Нестаціонарні точки на протязі першого періоду будуть відповідати локальним мінімумам та максимумам піддослідної функції на протязі цього ж інтервалу часу. Інші нестаціонарні точки розраховуються так

1AliAi +×= , (12)1BliBi +×= , (13)

де і – номер періоду.Незмінність частоти одноперіодичного процесу також

означає, що для його моделювання достатньо періодичного застосування двох ЛМ – М1 та М2. Ланцюг М1 буде відповідати

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціінтервалам типу АВ, а ланцюг М2 – інтервалам типу ВА. Загальна одноперіодична марківська модель виглядатиме так

]A,B[t],B,A[t,)}t(M),t(M{M

ii)i(

ii)i(

)i()i(o

∈∈=

21

2211 . (14)

Аналіз типової статистики свідчить – зміна параметрів захисту може відповідати багатоперіодичному ряду даних як з стаціонарною так і з не стаціонарною періодичністю. При цьому кожну періодичну складову ряду можливо моделювати за допомогою розробленої одноперіодичної марківської моделі виду (14), перехідні ймовірності якої повинні визначатись з врахуванням впливу на процес всіх гармонік. В результаті багатоперіодичну марківську модель можна представити так

∑=

=K

ii

oi

b )T(MM1

, (15)

де oiM – одноперіодична марківська модель, що відповідає і-й

періодичній складовій, Ті – інтервал існування і-ої періодичної складової.

Достовірність моделі (15) безпосередньо залежить від точності визначення періодичних складових процесу. Для процесів з стаціонарною періодичністю тривалість періодів можливо розрахувати методом Фур’є (6-10). Для процесів з не стаціонарною періодичністю тривалість періодів та моменти появи нових частот доцільно розрахувати методом вейвлет-перетворень, зміст якого полягає в обчисленні скалярного добутку піддослідних даних з базисним вейвлетом при різних масштабах та зміщеннях [2]. В результаті отримують матрицю вейвлет-коефіцієнтів, елементи якої показують, наскільки динаміка процесу в даній точці схожа на вейвлет певного масштабу. Максимальні елементи матриці відповідають найбільш значимим періодичним складовим процесу. Розрахунок вейвлет-коефіцієнтів здійснюється так

∫∞

∞−

−

−= dt

abt)t(fa)b,a(W *, ψ50 , (16)

maa −= 0 , (17)makb −×= 0 , (18)

326


де W – коефіцієнт вейвлет-перетворення, ψ – базовий вейвлет, * – процедура комплексного сполучення, a – масштаб вейвлету, b – зміщення вейвлету, m – параметр масштабу, k – параметр зміщення, a0 – початковий масштаб, m, k, a0 цілі числа, причому a0>1.

Вирази (1–18) складають основу математичного забезпечення негомогенної марківської моделі прогнозу параметрів захисту Веб-орієнтованих комп’ютерних систем.

ЛІТЕРАТУРА1. Вентцель Е. С. Теория вероятностей / Е. С. Вентцель. −

М. : Наука, 1969. − 576 с.2. Дьяконов В. П. Вейвлеты. От теории к практике./

В. П. Дьяконов. – М.: СОЛОН-Р, 2002. – 448 с.3. Менаске Д. Производительность Web-служб. Анализ,

оценка и планирование / Менаске Д., Виргилио А. ; пер. с англ. − СПб. : ДиаСофтЮп, 2003. − 480 с.


Д. О. Томайли (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»)

ПРОБЛЕМА СТЕГАНОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНИХ

СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

В наш час жодна компанія не захищена від крадіжок інформації. Як показує статистика, компанії несуть колосальні збитки від витіку інформації, яка спричинена інсайдерами [1]. Для зменшення кількості витіків конфіденційної інформації багато компанії розробляють спеціалізовані системи моніторингу та захисту інформації, але всі ці системи направлені на постійні та не складні методи крадіжок інформації. До таких методів можна віднести просте копіювання на носії інформації, відсилання конфіденційної інформації по електронній пошті та з використанням різноманітних Інтернет – ресурсів. В наш час існують багато безкоштовних засобів, що вільно розповсюджу-ються по мережі Інтернет, які використовують стеганографічні методи приховування інформації [2].

Було проведено аналіз найвідоміших систем захисту інформації на предмет якості вирішення проблеми, яку несуть в собі стеганографічні методи приховування інформації та обрана система захисту інформації від компанії SearchInform для подальшого поглибленого аналізу. Як поглиблений аналіз обраної системи, так й аналіз найвідоміших систем захисту інформації показав низький рівень захищеності від загрози, яку несуть в собі стеганографічні методи приховування інформації.

Проблема стеганографічного захисту інформації в сучасних системах захисту інформації

Існують безліч різноманітних алгоритмів та методик приховування інформації в різноманітні стеганографічні

328


контейнери [3]. Найбільш розповсюдженим стеганографічним контейнером є звичайне зображення.

Все програмне забезпечення, яке здатне з використанням стеганографічних методів приховування інформації, приховувати інформацію в зображення, базується на тому, що кожен піксель зображення має три кольорові канали (R – червоний, G – зелений та B – синій). Кожен з цих кольорових каналів може містити значення від 0 до 255 ( «11111111» в бінарному представленні). Тобто кожен кольоровий канал містить 8 бітів інформації та змінюючи тільки частину яких, можна приховати повідомлення. Але т. я. найбільш вживаними є формати зображень, в яких частина інформації зображення втрачається, використання нижнього пів байту є вкрай складним та потребує складних алгоритмів приховування інформації. Безкоштовні засоби приховування інформації, з використанням стеганографічних методів приховування інформації, як правило використовують верхню частину пів байту. Не зважаючи на те, що порівнявши зображення, яке не містить прихованого повідомлення (порожній стеганографічний контейнер) з зображенням, в якому приховане повідомлення, людина помітить різницю, зараз не існує методів достовірного визначення факту передачі прихованої інформації. Проблема полягає в знаходженні методів виявлення факту передачі прихованого повідомлення не маючи можливості порівнювати зображення з імовірно прихованим повідомленням з зображенням, в якому 100 % нема прихованого повідомлення. Існують багато точок зору на те, яким чином можна виявити приховане повідомлення, та існують багато різноманітних теоретичних публікації на цю тему, але так й не вдалося знайти у вільному доступі жодне програмне забезпечення, яке б змогло визначити факт приховування повідомлення в зображенні з не великою імовірністю похибки. Це можна пояснити тим, що на цей час не існує універсального алгоритму, який б дав змогу вирішити цю проблему в загальному випадку, а вирішення проблеми частково дає бажаного результату.


ВисновокНаведена проблема потребує глибокого математичного

аналізу та вирішення в найкоротші строки. Зволікання сприяє втратам таємної інформації, яка належить державам, компаніям та приватним особам.

ЛІТЕРАТУРА1. Утечки корпоративной информации и персональных

данных в 2010 году [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.anti-malware.ru/node/3632, дата візиту: 2.02.2012.

2. Стеганография [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Стеганография, дата візиту: 2.02.2012

3. В. Г. Грибунин, И. Н. Оков, И. Н. Туринцев «Цифровая стеганография», 2002 г.

330

http://www.anti-malware.ru/node/3632

Інформаційна безпекаВ. М. Антоненко, к.т.н., Н. К. Сьомка, Л. Л. Філіппова, к.пед.н.(Національний університет

ДПС Украни)

ДО ПИТАННЯ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ І ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ

УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

У динамічних ринкових умовах проблема мінімізації ризиків у процесі реалізації різних типів проектів стає особливо актуальною. Відсутність повної інформації, існування протидію-чих тенденцій, елементи випадковості та інші економічні умови господарювання обумовлюють важкопрогнозованість процесу управління. Більшість проектних рішень приймається в умовах невизначеності та економічного ризику. Саме тому ризик-ме-неджмент є однією з найважливіших складових ефективної проектної діяльності. Недарма Том Демарко пише про те, що для управління проектом досить управляти його ризиками.

Теоретичні та методичні аспекти проектного ризику відображені в роботах провідних вітчизняних та зарубіжних вчених: Н. Адамової, Л. Батенка, С. Бушуєва, В. Василенка, М. Грашина, О. Загородніх, Л. Кобиляцького, В. Ліщинської, І. Мазур, М. Ньюэлла та ін.

Проте, проблема формування комплексного підходу до ризик-менеджменту в управлінні проектами залишається недос-татньо розробленою та потребує подальших досліджень у напрямку пошуку механізмів управління проектними ризиками.

Під надійністю проекту будемо розуміти його властивість зберігати основні параметри всередині допустимої області при можливих впливах несприятливого характеру. Таке визначення надійності проекту в широкому сенсі означає, що надійний проект може бути успішно виконаний в умовах, коли результат проекту залежить від невизначених і випадкових факторів, що роблять негативний вплив.


У більш вузькому сенсі під надійністю проекту розуміється ймовірність успішного його завершення. Протилежним до поняття надійності є поняття ризику – ймовірності невиконання проекту, тобто ймовірності того, що результати проекту виявляться поза допустимої області. Постає питання. Від чого ж залежить надійність проекту, як, і за яких умов нею можна управляти? Підвищення надійності проекту при використанні інформаційної системи управління проектами виконується за допомогою підсистеми управління ризиками.

Американський Інститут управління проектами (PMI), який розробляє і публікує стандарти в галузі управління проектами, в Керівництві до Зводу знань з управління проектами (PMBOK-3), визначив, що управління ризиками – «систематичні процеси, пов’язані з ідентифікацією, аналізом ризиків та прийняттям рішень, які забезпечують мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій і максимізацію імовірності і наслідків настання позитивних подій». Отже, управління ризиками проекту є процес підвищення надійності його реалізації який включає наступні взаємопов’язані стадії:

– планування управління ризиками (вибір підходів і планування діяльності з управління ризиками проекту);

– ідентифікація ризиків (визначення ризиків, здатних вплинути на проект, і документування їх характеристик);

– якісна оцінка ризиків (якісний аналіз ризиків і умов їх виникнення з метою визначення їх впливу на успішне завершення проекту);

– кількісна оцінка ризиків (кількісний аналіз ймовірності виникнення та впливу наслідків ризиків на проект);

– планування реагування на ризики (визначення процедур і методів з ослаблення негативних наслідків ризикових подій);

– моніторинг та контроль ризиків (моніторинг ризиків, виконання плану управління ризиками проекту і оцінка ефективності дій з мінімізації ризиків).

332


Аналіз існуючих підходів показав, що сучасна теорія і практика управління проектами не має аналітичних моделей і методів, які носили б комплексний характер, враховували б альтернативність і неповноту інформації, оцінювали б надійність і ефективність прийнятих рішень. Проблема моделей і аналітичних методів управління ризиками та підвищення надійності управління проектами, в даний час також повністю не вирішена.

У теорії надійності систем структурні методи є основними методами розрахунку показників надійності в процесі проекту-вання об’єктів, що піддаються розукрупнення на елементи, характеристики надійності яких в момент проведення розрахун-ків відомі або можуть бути визначені іншими методами. Розрахунок показників надійності структурними методами включає:

– представлення об’єкта у вигляді структурної схеми, що описує логічні співвідношення між станами елементів і об’єкта в цілому з урахуванням структурно-функціональних зв’язків і взаємодії елементів, прийнятої стратегії обслуговування, видів і способів резервування та інших факторів;

– опис побудованої структурної схеми надійності об’єкта адекватної математичної моделі, що дозволяє в рамках введених припущень обчислити показники надійності об’єкта за даними про надійність його елементів в розглянутих умовах застосування.

Управління виконанням проекту – це визначення і засто-сування необхідних управляючих впливів з метою успішної реалізації проекту. Якщо виконання проекту відбувається відпо-відно до наміченого плану, то управління фактично зводиться до виконання – доведення до учасників проекту планових завдань та контролю їх реалізації.

На стадії планування ризиків Проектний Менеджер (ПМ) виконує задачу підбору складу та організації взаємопов’язаної роботи виконавців при обмеженні на фінансові та часові ресурси. Якщо вимоги до результатів проекту задані, якщо відомі характеристики зовнішніх чинників, то єдине, чим може

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціуправляти ПМ при мінімізації ризиків, це – надійністю виконавців і способом розподілу ресурсів між ними. Якщо виконавців розглядати як систему взаємопов’язаних елементів, то надійність проекту в цілому, залежить від надійності виконавців і системи розподілу ресурсів між ними.

Для аналітичної оцінки рівня надійності можливі два підходи. Перший підхід полягає в тому, що, знаючи можливості необмеженої кількості незалежних виконавців, ПМ може вибрати ті з них, які забезпечать мінімальний ризик. Другий передбачає фіксований склад виконавців, які повинні бути так залежні, щоб система управління проектом мала максимальну надійність. При незалежних виконавцях ризик проекту і оптимальне їх число визначаються методами теорії ймовірностей досить просто. Якщо ж виконавці залежні і надійність проекту залежить від надійності виконавців, то ПМ слід використовувати більш складні моделі. У разі ненадійних виконавців витрати на реалізацію проекту будуть більші, ніж при абсолютно надійних виконавцях.

Можливі варіанти використання апаратної надмірності, тобто дублювання ідентичними елементами, для підвищення надійності проекту. Основною проблемою при виборі рівня надмірності, збільшенні кількості виконавців, є зростання витрат. Побудова адекватної моделі проекту, тобто моделі, яка зв’язує ризик і витрати, дозволяє в більшості випадків досить просто визначити оптимальний склад виконавців проекту і оптимальний, з точки зору надійності, розподіл фінансування між ними. З одного боку, введення дублюючих елементів є одним з найбільш широко використовуваних методів підвищення надійності. З іншого боку, в ряді випадків просте дублювання виконавців виглядає не дуже ефективно. Якщо виконавці не є абсолютно надійними, тобто існують ненульові ймовірності їх відмови (невиконання завдань), то для підвищення надійності системи слід вводити надмірність. В цьому випадку виникає оптимізаційна задача – яке має бути співвідношення між надійністю і витратами. Двом різним підходам до управління надійністю відповідають два різних типи надмірності – апаратна і

334


функціональна. Апаратній надмірності відповідає випадок, коли до складу виконавців вводяться дублюючі один одного виконавці – в разі відмови одного його замінює інший. Функціональній надмірності відповідає введення до складу проекту таких виконавців, які разом з іншими можуть виконувати функції виконавців, які відмовились. В цьому випадку у ненадійних виконавців витрати на реалізацію проекту будуть більші, ніж при абсолютно надійних виконавцях.

Введення такого роду апаратної надмірності, крім додат-кових витрат на підвищення надійності, має ряд інших аспектів. Якщо ПМ орієнтується на максимальні результати проекту він змушений залучати більше число виконавців, ніж це мінімально необхідно. Якщо можуть відмовити всі виконавці ПМ несе витрати, пов’язані з невиконанням проекту. Однак, можлива ситуація, коли жоден з виконавців не відмовить, тоді прибут-ковість проекту виявиться більша за необхідну. Якщо ПМ має можливість реалізувати цей фактор, то він отримає додатковий прибуток на стимулювання виконавців. Наведені міркування ілюструють, що у випадку, коли результат проекту залежить від випадкових і невизначених факторів, вибір ПМ критеріїв оптимальності грає істотну роль.

Основною проблемою при виборі рівня надмірності дублюючих елементів є зростання витрат. Побудова адекватної моделі проекту, тобто моделі, яка зв’язує ризик і витрати, дозволяє в більшості випадків досить просто визначити оптимальний склад виконавців проекту і оптимальний, з точки зору надійності, розподіл фінансування між ними. З одного боку, введення дублюючих елементів є одним з найбільш широко використовуваних методів підвищення надійності. З іншого боку, в ряді випадків просте дублювання виконавців не завжди є ефективним. Збільшення числа взаємозамінних виконавців з одного боку підвищує надійність, а з іншого – вимагає витрат.

Завдання ПМ полягає в пошуку оптимального співвідно-шення між надійністю і витратами. Якщо представити проект у

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцівигляді набору вимог F-функцій, які повинні реалізовувати виконавці до моменту закінчення проекту, F(f1, ..., fn), де fi – функція, реалізована іншим виконавцем. Розглянемо деяку множину виконавців, що володіють набором функцій F. Будемо називати набір виконавців функціонально повним щодо цілей проекту F, якщо будь-яка функція із F може реалізуватися виконавцями (або їх комбінацією). При цьому одну й ту ж мету можна досягти різними шляхами, тобто, існує досить багато колективів-виконавців, функціонально повних в F. Набір виконавців називається мінімально повним, якщо відмова хоча б одного з виконавців призводить до втрати функціональної повноти – відмови проекту в цілому. Якщо одна з функцій одного з виконавців може бути замінена комбінацією функцій інших виконавців, то ця функція є надмірною, а набір виконавців – функціонально надлишковою.

Оптимальним рішенням буде рішення, коли функціонально надлишковий набір виконавців володіє не меншою надійністю, ніж мінімально повний. Для вирішення завдання формування оптимального складу виконавців проекту ПМ повинен:

– сформулювати набір вимог до проекту F;– з безлічі потенційних виконавців вибрати функціонально

повні щодо ~ F підмножини;– для кожного з цих підмножин визначити надійність

проекту і витрати;– визначити оптимальну з тієї чи іншої точки зору

комбінацію надійності і витрат, що задовольняє додатковим обмеженням.

Ще однією складовою надійності управління проектом є схема розподілу ресурсів між виконавцями. В якості ресурсу можуть виступати фінанси, сировина, енергія, обладнання, трудові ресурси, обчислювальні потужності тощо. Основною проблемою тут є те, що ПМ, як правило, невідомі справжні потреби виконавців в ресурсі того чи іншого виду. Якщо невідома ще й точна залежність їх ефективності від кількості отриманого ресурсу, так як сумарна кількість ресурсу в більшості

336


випадків обмежена, то виникає задача оптимізації розподілу ресурсу. Існують різні схеми розподілу ресурсів: неманіпульовані механізми розподілу ресурсу (за принципом рівного розподілу, прапорціонального розподілу і рівних прибутків) і маніпульовані принципи (пріоритетні та конкурсні). Аналітична оцінка надійності з урахуванням застосування тих чи інших механізмів розподілу ресурсів може бути виконана на основі імовірнісних методів.

В даний час розроблені процедури перетворення вихідних структурних моделей в шукані розрахункові математичні моделі, що дозволяють виконати їх алгоритмізацію і автоматизувати отримання кількісних результатів оцінки надійності різних структурних варіантів.

Таким чином, однією з умов підвищення надійності є розробка механізмів управління виконавцями, що спонукають їх до максимального використання ресурсів.


О. В. Шакірова, к.ю.н. (Міжрегіональна фінансово-юридична академія)

ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ ЗАХИСТ В ОРГАНАХ ДПС В УМОВАХ НАБУТТЯ

УКРАЇНОЮ АСОЦІЙОВАНОГО ЧЛЕНСТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Згідно зі статтею 18 Конституції України зовнішньоеконо-мічна діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Сучасні глобалізаційні тенденції, які проявляються в Європі та світі, зокрема в економічній, правовій, податковій та інформаційній сферах, поступово переплітаються з основними напрямами в державному управлінні податковими правовідноси-нами не тільки в Україні, а й за її межами. Запровадження новітніх інформаційних технологій у процесі оподаткування викликає якісно новий розвиток податкових правовідносин, що значно прискорює процес отримання, обробки, зберігання, передачі, аналізу та захисту інформації, відкритий та оперативний доступ до якої сприяє ефективності її використання органами та підрозділами державної податкової служби (далі – ДПС) України.

У силу специфічності інформації як феномену, а саме її транснаціональності, інформаційна проблематика взагалі, та, зокрема, проблема впровадження інформаційних технологій в економічну, юридичну, податкову та інші сфери є актуальною не тільки для нашої держави, але й для Європейського Союзу і міжнародного співтовариства в цілому.

В нових умовах в Україні виникла гостра проблема якісно нової парадигми державної інформаційної політики, яка б

338


відповідала національним інтересам суверенної незалежної держави, в умовах сучасної інформаційної революції, глобалізації інформаційних процесів та впровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини.

Виходячи з конституційних положень, одним з основних напрямів державної політики в інформаційній сфері є розробка і впровадження необхідних засобів та режимів отримання, збереження, поширення і використання суспільно значущої інформації, створення розвиненої інфраструктури в інформацій-ній сфері. Це поширюється на всі органи виконавчої влади, зокрема і на органи ДПС України.

Аби повною мірою усвідомити важливість та значення інформації, її захисту для нормального функціонування органів і підрозділів ДПС України маємо зрозуміти, що ж таке інформація.

Конституція України, як нормативно-правовий акт найви-щої юридичної сили, визначає інформацію та сутність державного управління інформаційною сферою.

Наукове значення і трактування поняття «інформація» знайшло власне відображення у дисертаціях, підручниках, монографіях, наукових працях тощо.

Так, інформація (від латинського слова information – роз’яснення, викладення) – це відомості (або їх сукупність) про предмети, явища та процеси оточуючого нас світу [1, с. 304].

В енциклопедичному словнику дається наступне визначення поняттю «інформація «: - це відомості, що передаються людиною усним, письмовим або іншим способом; загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному та рослинному світі; передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму [1, с.304].

У своїх працях К. Шеннон визначив одну з перших теорій під назвою «статична теорія інформації», її «структурність, організованість, недоторканість» [2, с. 461].

Відповідно до теорії, яку висловлює Б. Бірюков, «інформація» виявляється тоді, коли хоча б два елементи у

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцісукупності різняться і вона зникає, коли об’єкти склеюються, ототожнюються [3, с. 243].

Так, аналіз проведений філософом І. Новиком, дозволяє стверджувати, що «інформація представляє собою якісну та кількісну характеристики організованості відображення» [4, с. 61].

Академік А. Берт ще у середині ХХ століття зазначив, що «життя неможливе в інформаційному вакуумі» [5, с. 259–260].

На думку автора, інформація – це певна сукупність відомостей або даних про певні події, процеси, явища, які задокументовані або публічно оголошені у визначеному законодавством порядку.

Податкова практика свідчить, що надійне функціонування податкової системи можливе тільки у разі використання передових інформаційних технологій, які ґрунтуються на сучасній комп’ютерній техніці.

На наш погляд, для податкових органів означена проблема є актуальною за умов модернізації і реформування ДПС, що здійснюються в рамках адміністративної реформи в країні, концепція якої затверджена Указом Президента України, та в подальшому поступовому розвитку податкової служби вона набуває все більшої ваги. На користь цього твердження висунуті концептуальні положення розвитку та модернізації ДПС України, де значне місце відведено впровадженню в її роботу розвинених інформаційних технологій та сучасному оснащенню органів ДПС досконалою комп’ютерною технікою. Зокрема, створення інтегрованої бази даних, телекомунікаційної мережі, системи інформаційної взаємодії із зовнішніми структурами, системи електронного документообігу, єдиного комп’ютерного реєстру нормативних документів про оподаткування, а також налагодження системи обміну оперативною та аналітичною інформацією з іншими правоохоронними органами, розширення в цілому інформаційного забезпечення кожної ланки податкової служби тощо.

340


Зростання рівня інформатизації ДПС України виводить на передній план питання захисту податкової інформації, під якою відповідно до нормативних актів ДПС України регулюють інфор-мацію у сфері оподаткування, що є у розпорядженні посадо-вих осіб контролюючих органів або стала їм відома у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків. Несанкціонований доступ до цієї інформації сторонніх осіб суттєво підвищує ступінь професійного ризику податківців. Зокрема, саме тому державна податкова служба має бази даних фізичних і юридичних осіб у масштабах країни, розпоряджається іншою інформацією, що становить інтерес для різних осіб, у тому числі кримінальних. Використання цієї інформації злочинними угрупованнями, конкурентами та іноземцями може завдати значної шкоди як окремим громадянам й суб’єктам інформа-ційної діяльності, так і державній податковій службі, іншим правоохоронним, державним органам.

Особливого значення у цьому контексті набуває інформація, яка може бути використана з метою завдання шкоди працівникам податкової служби, нормальній діяльності її органів. У цьому зв’язку захист податкової інформації можна вважати одним із пріоритетних напрямів мінімізації професійного ризику праців-ників органів ДПС України, а це вимагає визначення і класифі-кації податкової інформації, що впливає на безпеку податківців.

Автор згідний з точкою зору О. Долгого, який виділив таку класифікацію податкової інформації за такими основними, найбільш наближеними до потреб практики, ознаками: за належністю (суб’єктами володіння); за походженням; за способом отримання; за часом отримання; за режимом доступу; за змістом [6, с. 75–79].

Розгляд питання щодо інформації та її захисту в органах ДПС України в умовах євроінтеграційного поступу є дуже важливою та актуальною проблемою.

У зв’язку з реформуванням та модернізацією органів ДПС України, в умовах прийняття та реалізації положень Податкового кодексу України, одночасно зі збільшенням кількості платників

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціподатків, надзвичайно збільшився потік інформації, яка надходить до податкової служби, зросла і кількість документів, що потребують негайного реагування, обсяг інформації давно перейшов межу, коли прості засоби оброблення інформації дозволяють оперативно та доброякісно її обробляти. Це можна здійснити лише за умови функціонування інформаційних систем.

Сьогодні інформаційна система ДПС України складається із Центральної бази даних (далі – ЦБД) податкових органів, до складу якої входить Державні реєстри платників податків юридичних та фізичних осіб; Державний реєстр платників ПДВ; реєстри прибуткових та неприбуткових організацій, підприємств; реєстр постійних представництв нерезидентів; реєстр фіктивних підприємств і фіктивних податкових накладних; реєстр утрачених паспортів; масив суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема таких, які акредитовані на митних постах; реєстр інформації (подекадної) про стан розрахунків платників із бюджетом (АІС «Галузь» «Пільги») та інші.

Досвід, накопичений працівниками податкової служби, свідчить, що, як правило, на всіх етапах роботи з інформацією, інформаційними технологіями необхідно забезпечувати їх безпеку від внутрішнього та зовнішнього впливу.

У подальшому дослідник визначає, що під захистом інформації в органах ДПС України маємо розуміти широкий комплекс організаційно-правових, технологічних, психологічних заходів, спрямованих на попередження, усунення порушень і загроз податковій інформації, режиму конфіденційності платни-ків податків (фізичних та юридичних осіб), здатних завдати шкоди суб’єктам оподаткування, органам ДПС України і державі в цілому.

Таким чином, впровадження інформації та її захист в органах ДПС України в умовах набуття її асоційованого членства в Європейському Союзі дозволить оперативно обробляти накопичені в базах дані про податки, суб’єктів підприємницької діяльності, фізичних та юридичних осіб, активізувати процес обміну інформацією між структурними підрозділами та іншими

342


органами державної влади, забезпечити належний рівень захисту інформаційних ресурсів органів ДПС України, сприяти налагодженню взаємного обміну інформацією із зарубіжними податковими органами.

ЛІТЕРАТУРА1. Советский энциклопедический словарь. – М., 1989.2. К. Шеннон Работы по теории информации и

кибернетики. – М., 1963.3. Бірюков Б. В. Кибернетика и методология науки. –

М., 1974.4. Новик И. Б. Кибернетика: философские и

социологические проблемы. – М., 1963.5. Берт А. И. Проблемы управления и кибернетика. –

М., 1967.6. Долгий О. Класифікація інформації: зв’язок із забез-

печенням безпеки працівників державної податкової служби // ідприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11. – С. 75–79. Шакірова О.В., Жаров А.І. Дезінформація та забезпечення інформаційної безпеки податкових та інших правоохоронних органів // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2005». Т.47. Право – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 43–45.

7. Шакірова О. В. Інформація та її захист в органах ДПС України в умовах євроінтеграційного поступу // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 7 (87). – С. 104–108.


Ю. Н. Шилов (Национальный технический

университет Украины «Киевский политехнический институт»)

ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ ВОПРОСНО-ОТВЕТНАЯ СИСТЕМА ДЛЯ

АУДИТА СИСТЕМ БЕЗОПАСНОСТИ

Потребность в более продвинутом интеллектуальном анализе данных и в технологиях поиска данных неуклонно растет с момента появления интернета. С учетом экспоненциального роста доступной в сети информации, вопросы защиты этой информации от несанкционированного доступа становятся все более важными. Аудит системы безопасности веб-сайта – сложная задача, требующая быстро и эффективно предоставлять результаты для широкого спектра разнообразных вопросов. Пока еще нет единого решения, которое с помощью полученных из сети индексированных данных, смогло бы обеспечить точный ответ на любой из них. Тем не менее, существуют несколько способов обеспечить более эффективные результаты. Один из них – разработка улучшенного взаимодействия с пользователями для нахождения результатов, которые точнее соответствуют индивидуальным запросам. Данную сферу исследования обычно называют вопросно-ответной системой (англ: Question-Answering System, QA-System).

Вопросно-ответная система обеспечивает ответы на простые вопросы с помощью распознавания естественного языка, поиска информации и анализа данных структурированного или неструктурированного текста. Информация предоставляется на основе документов из интернета или из локального хранилища. Современные разработки QA-систем позволяют обрабатывать множество вариантов запросов фактов, списков, определений,

344


вопросов типа Как, Почему, гипотетических, сложных и межязыковых.

В основе любого метода обработки информации лежит модель представления этой информации. В базовом прогоне системы часто применяется модель набора слов (англ: bag of words). Для проверки некоторых типов ответом можно использовать заранее подготовленные регулярные выражения. Например, для вопроса «В каком городе родился Х», хорошим шаблоном подтверждающего текста может быть «Х родился в городе А», где А – ответ. Следующей естественной структурой представления текста является его дерево синтаксического разбора. Его эквивалентом является дерево грамматических зависимостей. Также во многих вопросно-ответных системах используются логические формы. Такое представление позволяет применять математический аппарат лямбда-выражений и автоматическое доказательство теорем.

Типичной архитектурой вопросно-ответной системы является архитектура метапоисковой системы, т.е. система надстраивается поверх классической системы поиска по ключевым словам. Выделяют 4 подзадачи: анализ вопроса (А1), поиск фрагментов текста (А2), выделение ответов-кандидатов (А3) и проверка ответов (А4).

Современные QA-системы обычно включают особый модуль – классификатор вопросов, который определяет тип вопроса и, соответственно, ожидаемого ответа. После этого анализа система постепенно применяет к предоставленным документам все более сложные и тонкие методы NLP, отбрасывая ненужную информацию.


Рисунок 1. Архитектура QA-системыМетодики поиска ответа основываются на вычислении

схожести структуры вопроса с текстом, из которого извлекают ответ. К данным методикам относят: подсчет пересечения множеств отношений, сопоставление предикатов, вычисление схожести деревьев грамматических зависимостей.

На следующем этапе фильтр выделяет фразы, похожие на ожидаемый ответ (например, на вопрос «Кто …» фильтр вернет кусочки текста, содержащие имена людей). И, наконец, модуль выделения ответов найдет среди этих фраз правильный ответ.

Таким образом, на основе QA-системы можно организовать экспертную систему оценки безопасности, используя базу знаний систем безопасности. Такой подход, во-первых, позволит уменьшить траты на обеспечение безопасности, и, во-вторых, сможет создать систему, которая сможет самостоятельно дина-мически адаптироваться к увеличению количества информации о защитах и уязвимостях.

ЛИТЕРАТУРА1. Ferrandez и др. Deep vs. Shallow Semantic Analysis

Applied to Textual Entailment Recognition // Advances in Natural Language Processing 5th International Conference

346


on NLP, FinTAL 2006 Turku, Finland, August 23–25, 2006 Proceedings.

2. Соловьёв А. А., Пескова О. В. Построение вопросно –ответной системы для русского языка: модуль анализа вопросов // Новые информационные технологии в автоматизированных системах: материалы 13 научно-практического семинара. – Моск. гос. ин-т электроники и математики, 2010.

3. Alexander Solovyev. Syntactic and Semantic Models and Algorithms in Question Answering. // Труды 13-й Всероссийской научной конференции «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции», 2011.


В. Е. Мухин, к.т.н. (Национальный технический


АНАЛИЗ РИСКОВ В ЗАДАЧАХ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Комплекс сложных научно-технических проблем, связанных с созданием высокопроизводительных, надежных и защищенных компьютерных систем, в условиях перехода общества от индустриальной эры к информационной не только сохраняет, но и усиливает свою актуальность. Фактически, единственным решением проблемы хранения и обработки сверхбольших инфор-мационных массивов является использование распределенных компьютерных систем, обеспечивающих параллелизацию обработки данных. При этом весьма актуальным является направ-ление поддержки безопасности распределенных информацион-ных технологий, реализующих хранение, обработку и представ-ление информации, и во многом определяющих надежность системы национальной безопасности.

Развитие информационных технологий, особенно распреде-ленных и беспроводных телекоммуникационных компьютерных систем, вызывает появление новых угроз информационной безопасности, что подтверждается статистическими данными по выявляемым событиям нарушения безопасности, свидетельст-вующими о высокой вероятности попыток осуществления агрессивных воздействий со стороны агентов вторжений в независимости от качества и сложности применяемых мер и средств защиты.

На данный момент существует значительное количество вариантов организации распределенных компьютерных систем, при этом спецификой их функционирования является постоянное

348


динамическое изменение структуры используемых программных и аппаратных ресурсов. Поскольку основная часть взаимодей-ствий в распределенных компьютерных системах реализуется через открытые коммуникационные каналы и среды, возникает целый ряд проблем, связанных с обеспечением их безопасности. Масштабирование структуры распределенных систем приводит к нарушению условий принятой политики безопасности, появле-нию новых уязвимостей в системе защиты и соответствующих каналов утечки информации. Службам сопровождения, следящим за эксплуатацией распределенных компьютерных систем, необходимо принимать специальные меры для адаптации средств защиты к новым конфигурациям.

Традиционные мероприятия, прежде всего, предусматри-вают изоляцию систем и защиту ресурсов за счет поддержки разграничения прав пользователей. Кроме того, современные подходы к организации механизмов защиты информации в компьютерных системах предусматривают централизацию средств защиты (сертификационные агентства, службы регистрации и авторизации единые для всей системы), что накладывает значительные ограничения на их применение при динамическом масштабировании систем. Таким образом, концепция построения традиционных средств защиты компьютерных систем входит в противоречие с главной целью использования распределенных компьютерных систем – совместным использованием ресурсов независимо от географических рубежей и границ организаций.

Кроме того, для распределенных компьютерных систем неэффективным оказывается обеспечение безопасности на основе механизмов сохранения определенных фиксированных состояний, безопасность которых формально доказана или подтверждена экспериментально. В данных условиях требуется обеспечение и контроль безопасности с учетом гетерогенности сред, прогнози-рование реакции комплексных средств защиты и оперативное выявление инцидентов безопасности, что обуславливает

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцінеобходимость применения принципиально новых подходов к обеспечению безопасности данных систем [1].

Данные подходы базируются на принципах адаптивного управления динамическим процессом изменения состояний безопасности распределенных компьютерных систем и сред их функционирования, направленного на постоянную поддержку выполнения требований по их устойчивой безопасности, связан-ных с обеспечением стабильного функционирования и целостности данных в таких системах и на предотвращение появления состояний, не удовлетворяющих требованиям безопасности. При этом наиболее перспективным направлением является разработка специальной технологии управления информационной безопасностью на основе механизмов техничес-кого управления параметрами средств защиты, реализующих контроль и модификацию структуры и параметры данных средств в зависимости от казываемых воздействий. Теоретической базой для решения этих задач является построение моделей и средств, позволяющих автоматизировать процесс управления безопасностью распределенных компьютерных систем (РКС) с целью постоян-ного поддержания информационной безопасности на множестве параметров РКС, что позволит создать системы, способные противостоять целенаправленным угрозам безопасности.

Таким образом, весьма актуальными являются вопросы разработки теоретических основ и реализации механизмов адап-тивного управления информационной безопасностью на основе механизмов минимизации рисков защищенности для повышения безопасности функционирования распределенных компьютерных систем, что позволит повысить национальную информационную безопасность.

ЛИТЕРАТУРА1. Мухин В. Е. Риск-ориентированная информационная безо-

пасность. – Киев, НТУУ «КПИ», «Политехника», 2011. – 292 c.

350

Інформаційна безпекаВ. П. Широчин, В. Є. Мухін, В. В. Стешин, О. В. Коваль,А. С. Льозін(Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»)

АПАРАТ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

В ЗАСОБАХ БЕЗПЕКИ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ

Захист комп’ютерних систем за допомогою традиційних методів забезпечення безпеки стає уразливим в умовах невиз-наченої або неповної інформації. Завдання у вигляді нечіткої відповіді стають проблемними для сучасних технологій. Побудова моделей, які б набували властивостей людського інтелекту сьогодні є важливим кроком у створення розумних, на основі штучного інтелекту, систем захисту.

Невизначеність в системах захисту компенсується за допомогою методів нечіткої логіки. Використання нечітких множин та особливої алгебри лінгвістичних величин дозволяє описувати невизначені вхідні дані та формувати вихідну інформацію, або приймати правильне рішення.

Методи нечіткої логіки застосовуються в комп’ютерних системах для швидкого моделювання складних динамічних систем, проведення аналізу та порівняння із заданим ступенем точності, проведення якісних оцінок вхідних і результуючих даних [1, 2]. Завдяки цьому ми можемо давати якісний результат та оцінку, оперувати критеріями «можливо», «більш як можливо», «менше» та ін. Така інформація буде важливою при прийнятті рішення в умовах виникнення загрози.

Застосування нечіткої логіки характеризується такими понят-тями як нечітка множина, лінгвістична змінна, нечітка істинність

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцііншими словами описом нечітких вхідних даних, що формують приблизне міркування [3].

Нечітка множина відрізняється від звичайної тим що її значення не мають чіткої відповідності і набуття значення чіткого «ні» або чіткого «так» і містить скоріше характеристичні функції приналежності до тієї чи іншої відповіді. Лінгвістична змінна також відіграє важливу роль у нечіткій логіці. Вона формує ряд характеристик основаних на правилах прийняття рішення.

На рис. 1 запропонована узагальнена схема виконання процесу перетворення нечіткої інформації у визначені значення. Дана модель є проміжною ланкою між системами реагування та інструментами захисту комп’ютерних систем. Складається вона з наступних компонентів:

–вхідний блок перетворення даних;–блок прийняття рішення;–база знань;–вихідний блок перетворення даних.

На першому етапі отримуються нечіткі величини взяті з об’єкта вимірювання та перетворюються у нечіткі лінгвістичні дані, які можуть бути оброблені блоком прийняття рішень, що порівнює їх із базою знань та формує значення відповідності. Блок перетворення даних після прийняття рішення видає керуючу інформацію сформовану у чітке значення.

Для більш точного та правильного реагування системи на загрозу та несанкціонованих дій користувача, база знань повинна мати достатню кількість інформації. Підвищення інтелектуаль-ного рівня системи досягається постійним поповненням та накопиченням бази правил у процесі навчання: чим більше даних у системи, тим більша точність вихідної інформації.

Запропонована модель дозволить оперувати нечіткими даними у системі захисту інформації, системі опрацювання та моделювання безпеки. Для реалізації даного алгоритму дій необхідно використання нових архітектур для нечітких обчислень, елементної бази контролерів та нечітких систем керування. Також потрібно розробити інтерфейс, що повідомить

352


адміністратора про можливість виникнення загрози. Клієнт отримує рішення (результат), яке дозволить вчасно прийняти рішення по підвищенню безпеки. Пропонується використовувати дану модель, як частину загальної системи захисту основаної на штучному інтелекті та адаптивних методах.

Рис. 1. Модель процесу перетворення інформації в блоці з нечіткою логікою

Перспективним напрямком у розвитку захисту комп’ютер-них систем є використання методів швидкого реагування на загрози, що досягається завдяки технологіям на основі штучного інтелекту. Невизначеність та нечіткість поставлення завдання, інформації – фактори, які ставлять під загрозу безпеку даних, оброблюваних в сучасних комп’ютерних системах, що обумовлює використання аппарату нечіткої логіки.

ЛІТЕРАТУРА1. Р. И. Трухаев. Модели принятия решений в условиях

неопределенности. – М.: Наука, 1981. – 258 c. 2. С. А. Орловский. Проблемы принятия решений при

нечеткой исходной ин-формации. –М.: Наука, 1981. – 208 с.


3. А. Е. Алтунин, М.В. Семухин. Модели и алгоритмы принятия решений в нечетких условиях: Монография. – Тюмень: ТГУ, 2000. – 352 с.

354

Інформаційна безпекаВ. П. Широчин, А. Н. Волокита, Ву Дык Тхинь, А. И. Тимошенко (Национальный технический


УГРОЗЫ БЕЗОПАСНОСТИ НА УРОВНЕВОЙ СЕРВИСНОЙ МОДЕЛИ CLOUD COMPUTING

ВведениеСейчас множество компаний делают упор на технологию

облачных вычислений, среди них такие гиганты как: Microsoft, Amazon, IBM, Google, Apple, VMware и т.д. Технология облачного вычисления все больше и больше интегрируется в нашу повседневную жизнь, если раньше было очень престижно завести свой онлайн-почтовый ящик, то сейчас он есть уже у каждого школьника, а современный почтовый сервис является частью облачных вычислений. Благодаря cloud computing, ученные со всего мира могут очень быстро обменяться данными исследований, проводить расчеты сложных задач, а также общаться в режиме рабочего времени.

В то же время возникает множество проблем связанных с реализацией и управлением безопасности внутри и за пределами «облака». Основные проблемы:

– Традиционные атаки на ПО – уязвимость сетевых протоколов, операционных систем, модульных компонент и т.д.

– Функциональные атаки на элементы облака – тип атак связан с многослойностью облака, общая защита системы равна защите самого слабого звена.

– Атаки на клиента – перехваты веб-сессий, Cross Site Scripting.


– Угрозы виртуализации – уникальный вид атак для облачных вычислений.

– Комплексная угроза облаку – этот тип угрозы связан с управляемостью облаком как единой информационной системой и поиском злоупотреблений или других нарушений в работе облака.Так каким же образом можно уберечь приватное «облако «,

от уязвимостей, которые возможно будут использованы при реализации угроз. И каким образом будет проходить процесс управления безопасностью? Для ответа на эти вопросы, далее будут рассмотрены существующие виды угроз, а также предложены варианты их устранения.

Возможные реализации угроз и варианты их устранения в Cloud Computing

Первым шагом в повышении безопасности облачных вычислений является определение существующих угроз:

Несанкционированное использование Cloud Computing.Получение неправомерного доступа.Использование незащищенного программного интерфейса.Потеря или утечка информации.Кража персональных данных.Угроза от внутренних пользователей.Исходя из видов угроз, можно определить уязвимости,

связанные с этой угрозой и устранить их. Также, в свою очередь, все угрозы можно отнести к сервисным моделям cloud computing. В данной статье угрозы показаны относительно трех основных сервисных моделей: Software as a Service (SaaS) – программа как сервис, Platform as a Service (PaaS) – платформа как сервис, Infrastructure as a Service (IaaS) инфраструктура как сервис [1]. Для наглядности разбиения угроз по уровням сервисной модели, была разработана «Таблица возможных реализаций угроз в Cloud Computing», в которой определены угрозы безопасности «облака» относительно его уровней (таблица 1).

356


Определив основные виды угроз для облачных вычислений, проанализируем их и определим наиболее подходящие методы их устранения.

Таблица 1 Возможные реализации угроз в Cloud Computing

Угрозы Возможная реализация Сервис моделиSaaS PaaS IaaS

Несанкционированное

использование Cloud Computing

Использование Cloud Computing для реализации DDoS атак – –

Получение неправомерного

доступа

Использование уязвимостей гипервизора для повышения

привилегий доступа к виртуальному и физическому

оборудованию

–

Использование незащищенного программного

интерфейса

Начиная от процедуры аутентификации, авторизации и

заканчивая шифрованием, программные интерфейсы

должны обеспечивать максимальный уровень защиты.

– – –

Потеря или утечка

информации

Утечка или потеря данных может произойти от множества

различных факторов

– – –

Кража персональных

данных

Основной целью злоумышленника является получение логина и пароля

пользователя

- - -

Угроза от рабочего

персонала

Используя свое служебное положение сотрудник (злоумышленник) по

неопытности или намерено может получить доступ к

информации и в результате навредить ей

– – –

Прочие виды угроз

В результате популярности Cloud-провайдера, их клиентом может стать злоумышленник,

– – –


который изучает структуру “облака” провайдера изнутри.

Несанкционированное использование Cloud Computing. Основным направлением данной угрозы является использование услуг cloud-провайдеров для размещения на них вредоносного кода или использование для DDoS атак.

Для устранения этой угрозы необходимо усовершенствовать процедуру регистрации пользователей, усложнив тем самым для злоумышленника шанс выдать себя за не существующую или другую личность. Также в поиске злоумышленника поможет всестороннее исследование сетевой активности пользователей сервиса и отслеживание основных черных листов на предмет появления там сети облачного провайдера, который используется как ботнет для рассылки спама [2].

Получение неправомерного доступа. Для управления доступом виртуальной машины к аппаратным ресурсам используется гипервизор, при этом существуют теоретические методы как обойти изоляцию в виртуальной среде, а также примеры потенциальных уязвимостей гипервизора [3]. Первым шагом избежания угрозы является внедрение самых передовых методов установки, настройки и защиты виртуальных сред, применение надежных правил аутентификации и авторизации при проведении административных работ. Также нужно использовать системы обнаружения несанкционированного доступа и проводить своевременные процедуры сканирования и обнаружения уязвимостей.

Использование незащищенного программного интерфейса. Интерфейс управления облаком является важной составляющей в системе его защиты, от надежности этого интерфейса зависит безопасность всего облака. Интерфейс управления должен обеспечивать максимальный уровень защиты от различного типа атак злоумышленников в связи с тем, что через них проходят такие процедуры как авторизация и аутентификация. В связи с этим нужно убедиться, что используются надежные методы

358


аутентификации и авторизации, понять всю цепочку зависимости между различными сервисами и проверить используются ли устойчивые алгоритмы шифрования.

Потеря или утечка информации. Причин потери или утечки информации может быть множество. Одной из них может быть случайное уничтожение ключа шифрования, что приведет к невозможности восстановить данные, которые были зашифро-ваны этим ключом, другой причиной может быть утечка информации, которая случается чаще всего в результате передачи данных через не защищенный канал связи и т.д. Поэтому данные, которые передаются должны быть защищены и зашифрованы, для этого должна быть внедрена надежная система управления ключами шифрования. Также не окажется лишним и анализ модели защиты данных на всех этапах функционирования системы и обеспечение своевременного резервного копирования данных.

Кража персональных данных. Довольно известный вид угрозы, с которым сталкивается множество пользователей каждый день. Основной целью злоумышленника является логин и пароль пользователя. Получив доступ к аккаунту пользователя, злоумышленник может использовать его в своих целях. Основными решениями нейтрализации данной угрозы является запрет на передачу учетных записей, использование двух факторных методов аутентификации, внедрение проактивного мониторинга несанкционированного доступа [4].

Угроза от внутренних пользователей. Зачастую, на стороне провайдера не внедрена система мониторинга за активностью сотрудников, это означает, что злоумышленник может получить доступ к информации клиента, используя свое служебное положение. Но также могут быть и ситуации, когда злоумыш-ленник находится не со стороны провайдера, а со стороны клиента, в этом случае, нужны регламентированные правила найма сотрудников в публичных контрактах с пользователями. Создание прозрачной системы безопасности, наряду с публика-

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіціциями отчетов об аудите безопасности внутренних систем провайдера.

Другие виды угроз. Примером одного из таких видов угрозы является изучение провайдера cloud-сервисов изнутри. Часто злоумышленник или группа злоумышленников специально пользуются сервисами провайдера для их детального изучения, чтоб впоследствии навредить провайдеру или клиенту или всем вместе. Методами решения данного вида угрозы можно предложить выше упомянутый запрет на передачу учетных записей, также использование двух факторных методов антен-тификации и внедрение проактивного мониторинга несанкциони-рованного доступа.

Для конкретизации условного места размещения угрозы, в «облаке» или за его пределами, была разработана схема, наглядно показывающая условное место расположения угроз (рис. 1. Схема расположения угроз).

360


Рис. 1. Схема условного расположения угроз

Схема состоит из двух частей. Внизу показана клиентская сторона (Clients), символизирующая удаленных пользователей, которые с помощью программного интерфейса и канала связи, соединяется с облаком. На верхней части схемы показано «облако» (Cloud Computing), получающее запросы от клиентов, обрабатывающее их и отправляющее ответы. Канал связи на схеме разделен на два, для демонстрации отправки и получения данных через разные физические и виртуальные каналы. «Облако» на схеме состоит из трех сервисных моделей SaaS, PaaS, IaaS. Угроза «получение неправомерного доступа» относится только к провайдеру, из-за того, что она направлена на получение высоких привилегий над контролем своего «облака», и чаще всего она реализуется через бесплатные продукты SaaS модели. «Несанкционированное использование Cloud Computing» – проблема с которой сталкиваются множество провайдеров облачных вычислений, тоже является угрозой провайдера, и реализуется на не дорогих сервисных решениях SaaS и PaaS модели. Третьей угрозой является «использование незащищен-ного программного интерфейса», на схеме этот блок размещен между каналом связи и клиентом, именно сторона клиента является небезопасной для этого вида угрозы. «Потеря или утечка информации» чаще всего происходит из-за небрежности персонала, но возможна и в результате шпионажа, и возможна как на стороне клиента так и провайдера. В результате плохой защищенности канала связи или передачи данных в не закодированном виде на этапе ее передачи, возникает такой вид угрозы как «кража персональных даннях». Также, в результате неопытности или с целью навредить, существует «угроза от рабочего персонала» которая допустима на стороне как провайдера так и клиента. И последним видом угрозы, который

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцірасположен вне блоков «клиент» и «облако», является «прочие виды угроз», которые могут быть как на стороне клиента или провайдера так и на обеих сразу.

ВыводыВ данной работе приведены основные виды угроз,

существующие в компьютерных системах на основе облачных вычислений. Данные угрозы, были проанализированы и расставлены в таблице безопасности Cloud Computing, относительно уровней сервисной модели облачных вычислений. Также, в зависимости от вида угрозы, были предложены существующие методы их устранения, и разработана схема условного места расположения угроз с подробным описанием.

ЛИТЕРАТУРА1. Волокита А. Н, Тимошенко А. И.: «Разделение рисков

между клиентом и провайдером Cloud Computing» стр. 206–209.: HPC-UA 2011 1st International Conference on High Performance Computing.

2. Портал новостей о науке и технике Linzik URL: http://linzik.com/novosti-softa/7792-v-oblake-amazon-ec2-obnaruzhen-pervyj-botnet.html – В «облаке» Amazon EC2 обнаружен первый ботнет.

3. Интернет портал Хакер URL: –http://www.xakep.ru/post/47673/?print=true – Атака на Intel Trusted Execution Technology №2.

4. Портал онлайн семинаров по технологиям и разработке TechDays URL: http://www.techdays.ru/videos/1453.html – Проактивный мониторинг exchange server 2007 с помощью system center operations manager.

362

http://www.techdays.ru/videos/1453.html

http://linzik.com/novosti-softa/7792-v-oblake-amazon-ec2-obnaruzhen-pervyj-botnet.html

http://linzik.com/novosti-softa/7792-v-oblake-amazon-ec2-obnaruzhen-pervyj-botnet.html

Інформаційна безпекаЕ. Н. Перетятко(Национальный технический

университет Украины «Киевский политехническийинститут»)

СРЕДСТВА ВИЗУАЛИЗАЦИИ ДЛЯ АНАЛИЗА АКТИВНОСТЕЙ И ВОЗМОЖНЫХ ВТОРЖЕНИЙ

НА УЗЛАХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМ

На сегодняшний день обеспечение безопасности систем является очень востребованной задачей. Для решения такой задачи часто используют оценку угроз. При оценке угроз для визуализации безопасности систему можно представить в виде графа.

Для различных систем графы могут быть как очень малыми, так и чрезмерно большими. Отсюда возникает задача построения изображения графа с лучшим визуальным восприятием его. Под изображением графа необходимо понимать изображение мно-жества вершин, связанных ребрами. При визуальном восприятии графа возникают проблемы, связанные с:

– восприятием графа при большом количестве связей;– отображением частоты запросов в узлах (вершинах);– слиянием представления связей, размещённых на одной

линии. Иногда необходимо представить граф в графической форме,

так чтобы была видна его структура. К примеру, это может пригодиться при визуализации связей между подсистемами. Зачастую такие графы содержат в себе настолько большое количество рёбер, что изображенный граф визуально разобрать практически невозможно.

Для устранения этой проблемы можно использовать метод, принцип которого тот же, что и в кабельных сетях. Чтобы не

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцізапутаться в проводах, когда их слишком много, провода объединяют в жгуты. Применим этот метод для рёбер.

Рассмотрим прорисовку одного ребра: Необходимо провести ребро из вершины P0 в вершину P4.

Для начала необходимо найти путь между этими вершинами. Он проходит через точки P1, P2, P3.

Теперь проведем кривую через полигон, образованный точками P0, P1, P2, P3, P4:

Рис. 1. Проведение кривой между вершинами

Для визуализации лучше всего в качестве кривых подходят кусочно-заданные кубические B-сплайны (кубический B-сплайн – это набор кривых третьего порядка в двухмерном пространстве, для которых выполняется условия сшивки первых и вторых производных на краях).

Введём параметр λ для управления степенью связанности ребер, который принимает значения от 0 до 1 (0 – ребра представляют собой независимые прямые линии, 1 – ребра максимально связаны друг с другом).

Математически это выглядит так:

S(t) — точки сплайна, S’(t) — результирующая кривая, которая отображается на экран в виде ребра.

После преобразований изображение графа (рис. 2) приобретает лучший вид для визуального восприятия.

За счет связки ребер проглядываются зависимости между подсистемами, что делает представление системы значительно яснее.

364

http://ru.wikipedia.org/wiki/B-%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD


Метод связывания ребер можно сочетать с различными методами рисования деревьев, что является его большим преимуществом.

Рис. 2. Топология сети после преобразования с параметром λ = 0.85

При довольно-таки сложных системах с большим количеством узлов и связей сложно визуально определить загруженность каждого узла. В таком случае можно отобразить степень связности узла через цветовую оценку. К примеру: зелёным цветом отображать нормальную загруженность, желтым -повышенную, оранжевым – опасную, а красным – возможное вторжение. Такое представление даёт нам возможность однозначно определять загруженность узла.

При графическом отображении системы связи часто изображаются в виде прямых линий. Расположение прямых дуг на одной линии приводит к их визуальному слиянию, что затрудняет анализ графа. Следовательно, нужно изменить форму рёбер так, чтобы они не сливались. Одно из решений – представление дуги в виде окружности (изгиб дуг).

Для этого представим смежные вершины в виде точек (А и В) с координатами x и y. Построение окружности возможно

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцітолько в том случае если знать центр окружности O(x0;y0) и его радиус R. Радиус круга выбираем равным расстоянию между точками A и B, а треугольник ABO будет равносторонним. Далее, вычислив радиус, проводится дуга между точками А и В. Таким образом при любом изображении графа дуги не будут сливаться, что позволяет нам лучше визуально оценить связанность узлов в системе.

Для анализа безопасности информационной системы зачас-тую необходимо её представление в графической форме. С помощью приведённых методов можно улучшить восприятие графического представления системы. Связывание рёбер даёт возможность лучшей визуализации связей между подсистемами. Отображение степени связности узла через цветовую оценку улучшает определение безопасности узла. Представление дуг в виде окружностей предотвратит слияние представлений связей в сети.

ЛИТЕРАТУРА1. Касьянов В. Н., Евстигнеев В. А., «Графы в програм-

мировании: обработка, визуализация и применение», 2003.

2. Kumar, D. and Harous, S., «Distributed Simulation of Timed Petri Nets: Basic Problems and Their Resolution «, IEEE Transactions on Systems, Man and Cybernetics, Vol. 24, No. 10, 2002.

3. Holliday, M. A. and Vernon, M. K., «A Generalized Timed Petri Net Model for Performance Analysis «, IEEE Trans. on Software Eng., vol. SE-13, No. 12, 2006, pp. 1297-131

4. Евстигнеев В. А., Применение теории графов в программировании, 2009.

5. David Joyner, Minh Van Nguyen, Nathan Cohen, Algorithmic Graph Theory, 2010.

366

Інформаційна безпекаО. С. Снежко, В. П. Широчин, д.т.н., проф.(Національний технічний університет України «КПІ»)

АПАРАТНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ПІДПИСІВ

Для вирішення проблемного завдання підвищення продук-тивності і безпеки організації документопотоків в системах електронної комерції та інших системах електронного документ-тообігу, запропоновано розробку співпроцесора формування цифрового підпису на прикладах алгоритмів EGSA і DSA. Проведено моделювання алгоритмів і функціональних схем співпроцесора. Показано, що апаратна реалізація хеш-згортки повідомлень і електронного цифрового підпису (ЕЦП) як пари: «відбитка» хеш-образу повідомлення і «робочого» відкритого ключа, дозволяє всього в декілька разів підвищити продуктив-ність у порівнянні з програмною реалізацією, але виключає можливі атаки , які можуть проводитися на сертифіковані пакети програм ЕЦП.

Електронні листи та повідомлення стають юридичними документами: договорами і контрактами, нормативними доку-ментами, наказами та законодавчими актами, бухгалтерськими документами, звітами і відрядними документами тільки в тому випадку, якщо вони супроводжуються ліцензійною ЕЦП з підтвердженням автентичності клієнтів і співробітників підприємства.

Найбільш гостро питання захисту документообігу варто для підприємств, що мають територіально-розподілену структуру. Такі підприємства можуть мати декілька локальних обчислю-вальних мереж (ЛОМ), розташованих в різних містах, в тому числі в різних регіонах України, і змушені використовувати для передачі інформації різні глобальні обчислювальні мережі (ГОМ) загального користування, наприклад, мережа Internet.


При електронному документообігу виникають різні загрози з боку користувачів ГОМ, які можна розділити на дві основні категорії:

– загрози цілісності інформації за рахунок модифікації повідомлень та їх хеш-образів;

– загрози контрольованості (автентичності) отримання інформації від того клієнта, який підписує документ.Використання апаратних засобів формування електронного

цифрового підпису (ЕЦП) допоможе зберегти цілісність інформації, встановити авторство посланого документа та значно ускладнити порушення та модифікацію функцій підсистем в порівнянні з програмною реалізацією.

У пропонованій статті розглядається комплексний метод захисту переданих електронних документів, що забезпечує як цілісність, так і конфіденційність документів на основі апаратної реалізації блочного шифрування та формування ЕЦП, що дозволяє в декілька разів підвищити продуктивність у порівнянні з програмною реалізацією, та виключає можливі атаки , які можуть проводитися на сертифіковані пакети програм ЕЦП.

Створення спецпроцесорів формування ЕЦП дозволить вирішити разом кілька проблемних науково-технічних завдань, які полягають в:

– підвищенні продуктивності документообігу за рахунок зменшення часу на формування та перевірку ЕЦП;

– підвищення криптостійкості за рахунок ускладнення процесу розкриття таємних ключів підписувача та документа;

– підвищення криптостійкості за рахунок виключення можливостей втручання та модифікації контексту програмного коду.З порівняння характеристик трьох відомих алгоритмів (RSA,

EGSA, DSA), не враховуючи ЕЦП на основі еліптичних кривих, показано, що кращим алгоритмом цифрових підписів є DSA, тому що розмір цифрових підписів менший ніж у RSA і має багато переваг перед RSA та EGSA, ніж недоліків. Головним

368


недоліком алгоритму DSA перед останніми є більше часу на формування цифрового підпису.

Для подальшої реалізації запропоновано наступну функціо-нальну схему спецпроцесору формування цифрового підпису DSA (CpuDSA):

Рис. 1. Загальна функціональна схема спецпроцесору (CpuDSA)

Перелік визначень у схемі: IsRight – сигнал дійсності повідомлення з підписом; Sign – сигнал підписування повідомлення; Check – сигнал перевірки повідомлення; H – дайджест повідомлення; p, q, x, y, g – параметри для формування вихідного цифрового підпису та перевірки сприйнятого підпису, кожний з яких складається з двох складових підпису: s – зашифрований двома таємними ключами відбиток дайджеста повідомлення розміром 256 бітів, r – відкритий ключ документа 256 бітів, який змінюється для кожного нового повідомлення..

Функції блоків: Блок-1 хеш-функції виконує алгоритм хешування SHA-256 та має результат – дайджест Н отриманого повідомлення довжиною в 256 біт, який надалі по сигналу Run

Проблеми впровадженняінформаційних технологій в економіцівикористовується для формування складової s цифрового підпису; Блок-2 по схемі DSA отримує дайджест повідомлення H від блоку хеш-функції і видає дві складові підпису (r, s) повідомлення у розмірі 512 біт; Блок-3 готує параметри, які буде використано для двох блоків нище. Такими параметрами є – p, q, g, а також x та у – таємний та відкритий ключ клієнта. Додатній Блок-4 при необхідності перевіряє цілісність отриманого повідомлення М з підписом, формує дайджест від блоку 1 та з врахуванням відповідного підпису (r,s) формує єдиний діагностичний параметр z, і як результат порівняння z = r формує сигнал – прийняти як ціле або не прийняти (модифіковане) повідомлення (IsRight).

Для моделювання роботи спецпроцесору CpuDSA формування ЕЦП по схемі DSA з алгоритмом хеш-функції SHA-256 була розроблена програма ModelingSP. Щоб дослідити роботу спецпроцесору, треба відкрити створений файли sign.vcd за допомогою програми gtkwave від Linux.

У програми ModelingSP є не тільки інтерфейси для моделювання роботи цього спецпроцесору, а й для моделювання процесу формування цифрового підпису та його перевірки на програмному рівні, з реєстрацією проміжків часу для порівняння швидкості формування цифрового підпису на програмному та апаратному рівнях.

Програма ModelingSP написана на мові програмування С++ з бібліотеками Qt та systemC.

Аналіз процесу роботи спецпроцесору (CpuDSA) формуван-ня цифрового підпису зафіксований на часових діаграмах. Часові діаграми збережені у файлі sign.vcd. Щоб їх відкрити, треба використати програму GTKwave від Linux.

370


Рис. 2. Приклад часової діаграми формування цифрового підпису

Щоб порівняти швидкість формування цифрового підпису повідомлення та його перевірки на програмному та апаратному рівнях, зафіксовані інтервали часу виконання операцій. Зображення графічного інтерфейсу, на якому зафіксовано час на виконання операцій, наведено на рис. 3.

Рис. 3. Графічний інтерфейс для аналізу часу виконання операцій формування ЕЦП на програмному та апаратному (CpuDSA) рівнях


Таблиця 1Порівняльні дані наведені у таблиці 1

Рівні

Характеристики

Програмний Апаратний

Частота генерації імпульсів

2 ГГц (процесор

)

500 МГц (блоки підписування повідомлення та перевірки ЕЦП), 200

МГц (блок хеш-функції)Час на виконання формування ЕЦП повідомлення (мс)

20–40 2–3

Час на виконання перевірки ЕЦП

повідомлення (мс)

40–80 6–8

З таблиці видно, що на апаратному рівні формування цифрового підпису та його перевірки дозволяє всього в декілька разів (у 8-10 разів) підвищити продуктивність безпечного документообігу у порівнянні з програмною реалізацією, але виключає можливі атаки, які можуть проводитися на сертифіковані пакети програм ЕЦП.

ЛІТЕРАТУРА1. В. П. Широчин, С. В. Широчин, В. Є. Мухін Основи безпеки

комп’ютерних систем. Лекції. – К: «Корнійчук», 2009. – 286 с.

2. Арутюнов В. В. Основы информационной безопасности – Учебное пособие. – М.: МФЮА, 2008.

3. Духан Е. И., Синадский Н. И., Хорьков Д. А. Применение программно-аппаратных средств защиты компьютерной информации. – Екатеринбург: УГТУ-УПИ, 2008. – 182 с.

4. http://www.ucrf.gov.ua/uk/doc/laws/1149760377/ – Закон України «Про електроний цифровий підпис».

372


О. М. Розум (Національний університет ДПС України)

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ

Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу (далі – ЄС) визначає основні та пріоритети напрямки спільної діяльності у соціально-економічній, політичній, інформаційній, правовій та правоохоронній сферах.

України та ЄС формують спільні вектори діяльності у процесі реалізації основних засад внутрішньої та зовнішньої політики, а відповідно, і спільні інтереси в подоланні організованої економічної злочинності, фінансового шахрайства та іншої протиправної діяльності, що має транскордонний і міжнародний характер.

Проводячи аналіз чинного законодавства України в галузі інформатизації та інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів та здійснюючи ґрунтовне осмислення наукових праць у різних галузях юридичної науки маємо зазначити, що не всі аспекти проблеми щодо визначення та характеристики інформаційного забезпечення податкової міліції досліджені у повній мірі. У зв’язку із цим дослідження у загальнотеоретичному, організаційно-правовому та практичному аспектах проблеми інформаційного забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції набуває особливої важливості.

Разом з тим, наукове дослідження проблеми інформаційного забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції, взагалі, та, зокрема, в контексті використання інформаційних технологій з метою виявлення злочинів у сфері оподаткування, є актуальним з наступних причин: по-перше, новому періоду в розвитку країни, пов’язаного з побудовою інформаційного суспільства повинні відповідати новітні інформаційні технології, в тому числі, і в сфері інформаційного забезпечення діяльності податкової міліції;

3

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціпо-друге, за умови зростання інтелектуальних знань та рівня підготовки правопорушників, які вчиняють злочини у сфері оподаткування, виникає необхідність у застосуванні новітніх інформаційних та комп’ютерних технологій у діяльності підроз-ділів податкової міліції; по-третє, результати комплексного дослідження визначеного напрямку мають велику практичну значимість для впровадження в практичну діяльність податкової міліції новітніх інформаційних технологій протидії правопору-шенням та злочинам у сфері оподаткування.

Метою роботи виступає аналіз теоретичних основ інформа-ційного забезпечення діяльності податкової міліції.

Вагомий внесок у дослідження інформаційного забезпе-чення діяльності податкової міліції, використання в оперативно-розшуковій та кримінально-процесуальній діяльності інформа-ційних технологій досліджували наступні дослідники та прак-тики-податківці: М. Я. Азаров, В. І. Антипов, О. М. Бандурка, В. Т. Білоус, А. І. Брезвін, Р. А. Калюжний, М. В. Коваль, В. В. Лисенко, П. В. Цимбал, В. С. Цимбалюк, В. В. Шейбут та інші.

Аналіз податкової та правоохоронної практики податкової міліції свідчить про те, що порушники податкового, пенсійного, валютного чи іншого законодавства України почали частіше використовувати інформаційні, комп’ютерні та Інтернет-технології. Маємо зазначити, що основними умовами зростання рівня використання комп’ютерних та інформаційних технологій особами, які вчиняють правопорушення у сфері оподаткування стали наступні: глобальне поширення інформаційних мереж зв’язку і комп’ютеризація людської діяльності; спрощення доступу до використання інформаційних технологій широкого кола користувачів через персональні комп’ютери, планшети та ін.

Діяльність підрозділів податкової міліції спрямована на профілактику та протидію злочинам у сфері оподаткування, зменшення проявів «тіньової» економіки і повернення довіри платників податків до податкових органів. Тому для досягнення зазначених цілей постійно вживаються комплексні організаційно-правові, практичні та тактичні заходи із використанням новітніх інформаційних технологій і засобів автоматизації процесів управ-

3


ління, які спрямовані на запобігання, виявлення та розслідування професійно розроблених, замаскованих схем ухилення від сплати податків, що перешкоджають наповненню державного бюджету України.

У нових умовах роботи підрозділів податкової міліції, коли основу їх діяльності складають: профілактика, виявлення, викриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування і відшкодування завданих державі збитків; упередження не закон-ного формування та відшкодування податку на додану вартість; протидія розкраданню бюджетних коштів під час проведення тендерних закупівель; протидія незаконному обігу підакцизних товарів і інше, спостерігається тенденція до подальшого збіль-шення обсягів інформації, яка характеризує дану групу злочинів. Тому, на сьогоднішній день не можливо переоцінити рівень інформаційного забезпечення діяльності, як податкової міліції, так і органів ДПС України.

Так, наприклад, О. І. Остапенко зазначав, що інформаційне забезпечення профілактики правопорушень забезпечує наявність знань, необхідних для суб’єктів профілактичної діяльності. Виходячи з цього, інформацію у сфері профілактики податкових правопорушень доцільно сприймати як «сукупність документо-ваних або публічно оголошених та реалізованих згідно з чинним законодавством відомостей або заходів профілактичного змісту» [12, с. 116].

Маємо зазначити, що інформаційне забезпечення охоплює системи руху і перетворення інформації, включаючи класиці-каційні переліки всіх даних, методи їх кодування, зберігання та передачі. Розробка інформаційного забезпечення спрямована на використання технічних засобів управління для постачання інформації відповідним органам управління з метою організації, по-перше, безперервного процесу збирання, опрацювання, збері-гання і пошуку інформації, а також передачі її на різні рівні управління; по-друге, високої надійності й вірогідності інфор-мації відповідно до встановлених вимог щодо збирання та опрацювання на кожному з рівнів управління [13, с. 403].

3


Основні теоретичні підходи до формування єдиної системи інформаційного забезпечення діяльності податкової міліції ґрун-туються на категорії «інформація» та спрямовані на осмислення її правового змісту і значення. Загальновідомо, що в основі всіх сучасних наукових підходів до розгляду категорії «інформація» лежать праці Н. Вінера, Л. Кершнера, К. фон Вейцзеккера та К. Шеннона. Останній є розробником першої теорії інформації, створеної на основі техніки зв’язку і призначеної для підвищення надійності та ефективності засобів масової комунікації [14, с. 16].

Безпосередньо законодавче визначення поняття інформація міститься у ст. 1 Закону України «Про інформацію», де визначено, що «інформація – це документовані або привселюдно оголошені відомості про події або явища, що відбуваються в суспільстві, державі і навколишньому природному середовищі».

Також поняття інформації визначено в нормах Цивільного кодексу України та законах України: «Про телекомунікації» [3], «Про державну таємницю» [4], «Про науково-технічну інфор-мацію», «Про телебачення і радіомовлення» [5], «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [6], «Про захист інформації в автоматизованих системах» [7], «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [8], «Про інформаційні агентства» [9], «Про Національну програму інформатизації» [10], «Про Концепцію Національної програми інформатизації» [11] і в інших норма-тивно-правових актах та джерелах міжнародного права.

Одним із провідних напрямків реалізації інформаційного забезпечення в діяльність податкової міліції виступає запровад-ження інформаційних технологій.

Під інформаційними технологіями маємо розуміти суку-ність методів, програмно-технічних засобів та виробничих процесів, які інтегровані між собою з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів [15, с. 114 ].

Під застосуванням інформаційних технологій, в практичній діяльності податкової міліції, необхідно виділити, цілеспрямо-вану організовану сукупність інформаційних процесів з викорис-танням засобів інформаційної, обчислювальної і комп’ютерної

3


техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук оперативної інформації та організацію надійного доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Отже, підсумовуючи вище викладений матеріал необхідно зазначити, що впровадження інформаційних технологій в діяльність податкової міліції надасть змогу: оперативно оброб-ляти накопичені в базах даних інформацію про податки, суб’єктів підприємницької діяльності, фізичних та юридичних осіб; активізувати процес обміну інформацією між підрозділами податкової міліції та іншими правоохоронним органами; забезпе-чити належний рівень захисту інформаційних ресурсів підрозді-лів податкової міліції.

ЛІТЕРАТУРА1. Конституція України [Текст] : [офіц.текст: за станом на 10

жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України, – 1996. – №30. – Ст. – 92.

2. Про інформацію [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48.

3. Про телекомунікації [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12.

4. Про державну таємницю [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України – 1994. – № 16.

5. Про телебачення і радіомовлення [Текст] : [Закон України: офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.

6. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.

7. Про захист інформації в автоматизованих системах [Текст] : [Закон України: офіц.текст: за станом на 10 жовтня

3


2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.

8. Про бібліотеки і бібліотечну справу [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – Ст. 45.

9. Про інформаційні агентства [Текст]: [Закон України: офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 13. – Ст. 83.

10. Про Національну програму інформатизації [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Закон України Відомості Верховної Ради України. –1998. – № 27–28. – Ст. 181.

11. Про Концепцію Національної програми інформатизації [Текст] : [Закон України : офіц.текст: за станом на 10 жовтня 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27–28. – Ст. – 182.

12. Остапенко О.І. Профілактика адміністративних право-порушень (адміністративно-правовий аспект) / О.І. Остапенко. Т-Львів, 2001. – 165с.

13. Калюжний Р. А. Інформаційне забезпечення державного управління (на прикладі системи органів внутрішніх справ) /

Р. А. Калюжний // Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 467 с.

14. Философский энциклопедический словарь / гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев. – М. : Сов. энциклопедия, 1983. – 840 c.

15. Мацюк В. Я. Організаційно – правові засади інфор-маційного забезпечення управління органами податкової міліції. Вісник Запорізького юридичного інституту / В. Я. Мацюк – 2003. – № 1. – С. 114–123.

3


А. І. Жаров, к.філос.н., професор,Т. В. Білоус, В. С. Полянська (Національний університет


ПРОБЛЕМНІ ПОНЯТТЯ ФЕНОМЕНУ ІНФОРМАЦІЇ: ФІЛОСОФСЬКО-

ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

В сучасних умовах соціально-економічного розвитку суспільства інформаційна індустрія виступає могутньою рушійною силою окремих галузей, країн і світової економіки. Побудова інформаційного суспільства – це закономірний і невідворотний результат розвитку цивілізації. Всі сфери суспільного життя пронизані різноманітними інформаційними відносинами.

Актуальність теми статті обумовлена особливим значенням інформації в розвитку «інформаційної епохи» ХХІ сторіччя, а також умовами стрімкої глобалізації, тобто формування єдиного планетарного фінансово-економічного простору.

Ступінь розробленості. Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються під впливом зростання значення інформації, зумовила гострий інтерес до цих проблем у наукових дослідженнях. Ще з 60-х років ХХ століття на заході з’являються концепції постіндустріального інформаційного суспільства (Д. Белл, Р. Арон, З. Бзежинський, Ф. Махлуп та ін.). Технічні аспекти інформації розробляли Н. Вінер, К. Шеннон, А. Урсул [1–5].

В теперішніх економічних дослідженнях увага зосереджу-ється на питаннях сутності та ролі інформаційних ресурсів у виробничому процесі, впливу інформації на всю систему економічних відносин, у тому числі на вартісні відносини та відносини власності.

3


Складність та багатоаспектність проблем інформації та тих змін, що вона несе в собі, зумовлюють необхідність і важливість глибшого теоретичного дослідження та вивчення новітньої практики накопичення, обробки, пакетування та розповсюдження інформації.

Аби повною мірою усвідомити значення та важливість інформації, необхідно зрозуміти, що таке інформація.

Конституція України, як нормативно-правовий акт найви-щої юридичної сили, визначає поняття інформації та сутність державного управління інформаційною сферою. Норми Консти-туції розвинені і доповнені в низці законів України, зокрема таких, як Закони України: «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про науково-технічну інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про інформаційні агентства», «Про Національну програму інформатизації», «Про концепцію Національної програми інформатизації», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» тощо.

Сьогодні наукове визначення і трактування поняття «інформація» широко використовується в різних сферах та знайшло відображення у всіх сферах життєдіяльності.

Так, інформація (від латинського слова informatio – роз’яс-нення, викладення) – це відомості (або їх сукупність) про предмети, явища та процеси оточуючого світу [6, с. 304].

В енциклопедичному словнику дається наступне визначення поняттю «інформація»: це відомості, що передаються людиною усним, письмовим або іншим способом; загальнаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному та рослинному світі; передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму [6, с. 304].

Так, К. Шеннон визначив одну із перших теорій інформації під назвою «Статистична теорія інформації», а також її структурність, організованість, неоднорідність [3, с. 461].

3


Відповідно до теорії, яку висловлює Б. Бірюков, «інформа-ція» виявляється тоді, коли хоча б два «елементи» у сукупності різняться, і вона «зникає», коли об’єкти «склеюються», «ототожнюються» [7, с. 243].

Науково-дослідний аналіз, проведений у теорії філософа І. Новика, дозволяє стверджувати, що «інформація представляє собою якісну та кількісну характеристики організованості відображення» [8, с. 61].

Академик А. Берг ще в середині ХХ сторіччя зазначив, що «життя неможливе у інформаційному вакуумі» [9, с. 259–260].

У спеціальній літературі існують різні визначення інформації. Це, зокрема: «зміст повідомлення, сигналу, пам’яті, а також відомості, що містяться в повідомленні, сигналі або пам’яті» [10, с. 41]; «повідомлення, відомості про що-небудь, які передаються людьми» [11, с. 222]; «дані, що характеризують об’єкт пізнання і можуть бути виділені суб’єктом, який пізнає у відображенні об’єкта, що пізнається» [12, с. 37]; «відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому відбуваються і сприймаються людиною або спеціальними пристроями з метою забезпечення цілеспрямованої діяльності» [13, с. 12].

Відмінність у поглядах на поняття «інформація» пояснюєть-ся різницею методологічних підходів до поняття змісту інформації. Як зазначають Б. В. Бірюкова, В. Н. Тростнікова і А. Д. Урсул, зі словом «інформація» пов’язані дві різні галузі дослідження.

Одна з них – наука – розділ техніки або математики, а інша метанаука – розділ семіотики, математики, психології. Зрозуміло, що в усіх наведених визначеннях основна складова – це термін «зміст». Саме якісні особливості інформації становлять її практичну цінність і використовуються під час вирішення завдань експертом. Це можуть бути дані, що характеризують об’єкт пізнання, або відомості (знання) для передачі.

Так, Н. С. Полевой з метою з’ясування природи інформації і сутності інформаційних процесів, які лежать в основі пізнання

3

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціподії злочину, пропонує виходити з тісного її зв’язку з відображенням як якістю всієї матерії [12, с. 61].

Наприклад, виникає питання: чи існує відмінність між поняттям інформації в криміналістиці від аналогічного поняття в інших галузях наукового знання? У криміналістиці маємо справу з двома видами інформації. Перший – це обсяг знань, що зберігається, передається, обробляється на комп’ютері (документи, бази даних тощо). Другий – це інформація власне комп’ютерна, криміналістично значуща, тобто сліди (матеріальні і віртуальні), що залишаються рухом у комп’ютерну інформацію першого виду, і сліди, що залишаються самим комп’ютером на останній.

Нині у спеціальній літературі набуло поширення поняття «інформаційне забезпечення» (інформаційне забезпечення оперативно-розшукової та експертної діяльності, дізнання, розслідування злочинів тощо). Є. Д. Лук’янчиков зазначає, що інформаційне забезпечення слід розуміти в двох функціональних значеннях, а саме, з одного боку, як правове регулювання і його сутність, з точки зору інформаційного підходу, з позиції повноти і досконалості, чіткості регулювання діяльності, а з іншого - вдосконалення діяльності у плані наукового, методичного забезпечення, використання криміналістики та інших прикладних і спеціальних дисциплін (судової медицини, судової психології) з метою підвищення якості діяльності [14, с. 10].

Отже, в сучасній науці зміст поняття інформації не є однозначним, а залежить від галузі застосування. Якщо за критерій поділу інформації обрати порядок (форму) та засоби її виявлення, можливо виділяти інформацію, яка встановлюється процесуальними або факультативно-допоміжними засобами.

Одночасно із дослідженням феномена інформації, розроб-ками визначень інформації неодноразово робилися спроби здійснити її класифікацію, у тому числі і представниками юридичних наук. Як відмічає С. Ясечко, що стосується всіх наявних класифікацій інформації, то вони, перш за все,

3


поділяються на два основні види: доктринальну (теоретичну) і законодавчу, яку ще називають легальною.

А. Азімов вказує, що в суспільстві циркулюють різні види інформації: економічна, політична, правова, а також науково-технічна [15, с. 5]. Кожна з них має своїх власників, сферу застосування і передбачає виключність прав.

Залежно від критерію А. Антонов розрізняє такі види інформації: за рівнем мислячо-діяльнісної переробки; за модульністю (спрямованістю) повідомлення; за формою фіксації інформації [16, с. 42–43].

В. Лопатін також виділяє декілька підстав для класифікації інформації: 1) за ступенем організованості (упорядкованості); 2) за видом носія (формою закріплення); 3) за функціональним призначенням (за сферою застосування) 4) за ступенем доступу [16, с. 146].

В. Копилов, класифікуючи інформацію, ґрунтується на з’ясуванні ролі, в якій вона виступає у правовій системі, і поділяє її на правову і неправову [17, с. 44–48].

Викликає цікавість наукова стаття О. Долгих «Класифікація інформації: зв’язок із забезпеченням безпеки працівників державної податкової служби», в якій він відмічає, що сучасний період розвитку державної податкової служби характеризується прискореним створенням інформаційних технологій, оскільки теорія і практика державного управління визнають інформацію невід’ємною його складовою.

Зростання рівня інформатизації ДПС України ставить на передній план питання захисту податкової інформації.

Автор дає класифікаю податкової інформації за такими основними, найбільш наближеними до потреб практики, озна-ками: за належністю (за суб’єктами володіння); за походженням; за способом отримання; за часом отримання; за режимом доступу; за змістом.

Що стосується законодавчої класифікації, то в чинному Законі України «Про інформацію» насамперед йдеться про галузі

3

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціта види інформації. Так, визначаючи поняття галузі інформації, законодавець називає сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності суспільства та держави, а саме: політичну, економічну, духовну, науково-технічну, соціальну, екологічну і міжніродну інформацію.

ЛІТЕРАТУРА1. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в

США. – М., 1966.2. Виннер Н. Кибернетика. – М., 1968. – 328 с.3. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетика. –

М., 1983.4. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики. – М.,

1987. – 552 с.5. Урсул А.Д. Информация. Методические аспекты. – М.,

1971. – 296 с.6. Советский энциклопедический словарь. – М., 1989.7. Бирюков Б. В. Кибернетика и методология науки. – М.,

1974.8. Новик И. Б. Кибернетика: философские и

социологические проблемы. – М., 1963.9. Берг А.И. Проблемі управления и кибернетика. – М.,

1967.10. Энциклопедический словарь для начинающих / Под.

ред.Д.А. Поспелова. – М., 1994. – 470 с.11. Философский энциклопедический словарь / Ред. кол.:

С. С. Аверинцев и др. – 2-е изд. – М.: Сов. Энцикл., 1989. – 815 с.12. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика. – М.,

1982. – 298 с.13. Кукарникова Т. Э. Информатика: учеб. пособие. –

Воронеж, 2000. – С.12.14. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного

забезпечення розслідування злочинів. – Донецьк: Академія, 1998. – 112 с.

3


15. Азимов Ч. Н. Научно-техническая информация и право. - Х., 1987.

16. Бачило И. Л., Лопатин В. Н., Федотов М. А. Информа-ционное право / под ред. Б. Н. Топорникова. – СПб, 2001. – 789 с.

17. Копылов В. А. Информационное право. – М., 2003. – 512 с.

3


Д. О. Мороз (Національний університет


АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПОДАТКОВОЮ МІЛІЦІЄЮ

В сучасних умовах розвитку суспільних відносин в Україні, на які значний вплив здійснюють світові і євроінтеграційні процеси, особливо актуальним постає питання впровадження новітніх інноваційно-інформаційних технологій в правоохоронну діяльність.

Інформатизація українського суспільства, яка проголошена Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні 2007–2015 роки» [2] в сучасних умовах залишається однією з рушійних сил впровадження інформацій-них технологій в усі сфери суспільного життя, в правоохоронну діяльність податкової міліції та органів державної влади.

Дослідження особливостей адміністративно-правових відно-син при використанні інформаційних технологій підрозділами податкової міліції є важливим елементом комплексного завдання, яке визначено Податковим кодексом України [1], Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» [3].

Метою роботи є дослідження адміністративно-правових відносин в сфері використання інформаційних технологій підрозділами податкової міліції.

Вагомий внесок у дослідження специфіки адміністративних правовідносин в сфері використання інформаційних технологій підрозділами податкової міліції, як складової інформаційного забезпечення органів ДПС України, зробили наступні дослідники та практики-податківці: В. Б. Авер’янов, М. Я. Азаров, В. І. Анти-пов, О. М. Бандурка, В. Т. Білоус, А. В. Головач, В. Р. Жвалюк, Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, М. В. Коваль, П. В. Мельник,

3


В. А. Некрасов, Д. Я. Семир’янов, О. М. Розум, В. В. Лисенко, О. В. Литвин, Д. Г. Мулявка, П. В. Цимбал, В. С. Цимбалюк, Г. Л. Чигрина, В. В. Шейбут, В. К. Шкарупа та інші.

Ми поєднуємо думку тих авторів, які зазначають що поняття «інформаційні технології» являється похідним від такої категорії «інформація».

У тлумачному словнику української мови зазначено, що інформація – це відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність тощо [5, с. 239]. Існує загально прийняте визначення, що інформація – це сукупність зафіксованої на матеріальному носії відомостей про події чи стан зовнішнього світу, що мають пізнавальне значення для суб’єкта пізнання [6, с. 181]. Дослідник згодний із думкою професора, П. В. Цимбала, який виділяє, що інформація – це такі відомості, джерелом яких є дані, що отримані самими органами державної податкової служби від платників податків, підприємств, установ, організацій, державних служб [7, с. 10]. Ми також поєднуємо погляди академіка А. А. Маркевича, який під інформацією виділяє «відомості, котрі являються об’єктом певних операцій: передачі, розподілу, зберігання та безпосереднього використання з метою задоволен-ня певних потреб» [6, с. 181].

Діяльність підрозділів податкової міліції тісно переплітаєть-ся з інформацією про злочини пов’язані з ухиленням від сплати податків; джерелами інформації про зазначені злочин; інформа-ційними процесами та інформаційними ресурсами ДПС України.

Інформацію, яка була одержана та задокументована в процесі здійснення оперативно-розшукової чи кримінально-процесуальної діяльності підрозділами податкової міліції необхідно синтезувати, проаналізувати та виділити лише той сегмент, який викликає оперативний інтерес та являється актуальним в даний час. Тому для покрашення виконання вище згаданих заходів можливе застосовування інформаційних технологій.

На сьогоднішній день існує певна проблема по формуванню єдиного комплексного науково-практичного підходу щодо

3

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцівизначення місця та ролі інформаційних технологій в діяльності податкової міліції. Саме тому, важливого значення набуває процес практичного впровадження інформаційних технологій в правоохоронну діяльність податкової міліції.

Маємо зазначити, що процес впровадження інформаційних технологій є складовим елементом комплексної системи інфор-маційного забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції.

Ми поєднуємо думку В. Плішкіна, який визначає інформа-ційне забезпечення як комплекс організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, засобів та методів, котрі забезпечують у процесі управління і функціонування системи, інформаційні зв’язки між її елементами (суб’єктами й об’єктами) шляхом оптимальної організації діяльності інформаційних технологій та баз даних [9, с. 531].

На думку автора, інформаційні технології – це сукупність методів, програмно-технічних засобів та виробничих процесів, які інтегровані між собою з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

Аналізуючи положення чинного законодавства маємо зазначити, що податкова міліція здійснюючи правоохоронну діяльність використовує елементи інформаційного забезпечення в наступних випадках: приймає та реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення у сфері оподаткування; здійснює їх перевірку та приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою та вживає заходи щодо відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушень та злочинів у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними службових обов’язків; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового

3

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F


законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

Інформацію, яку використовує працівник податкової міліції при здійсненні оперативно-розшукової чи кримінально-проце-суальної діяльності має великий об’єм, розгалужена та різному-нітна. В перспективі зазначена інформація має бути зосереджена в спеціальних автоматизованих базах та банках даних, за допомогою яких працівник податкової міліції зможе оперативно отримати необхідну інформацію.

Зазначена вище інформація пов’язана із змістом і результатами фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва, звітними даними, змістом взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання, даними, які характеризують наявність ліцензій та дозволів на здійснення тих чи інших видів підприємницької діяльності тощо.

Під застосуванням інформаційних технологій, в практичній діяльності податкової міліції, необхідно розуміти, цілеспрямо-вану організовану сукупність інформаційних процесів з вико рис-танням засобів обчислювальної та комп’ютерної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук оперативної та іншої інформації і організації надійного доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» визначає що ДПС України та її територіальні підрозділи здійснюють, зокрема, функцію організації роботи щодо ство-рення інформаційних систем, автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації і комп’ютеризації робочих місць органів ДПС України [3].

У відповідності до визначених законом завдань та функцій органи державної податкової служби України виконують контрольно-перевірочну роботу щодо платників податків в частині здійснення ними фінансово-господарських операцій. Тому в практичній діяльності, як правило, користуються можливостями автоматизованих інформаційно-пошукових систем і відповідними системами обліків. Важливе значення також має

3

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцітак зване автоматизоване робоче місце (далі – АРМ), за допомогою якого можна набагато простіше впоратися із завданнями, які стоять перед його користувачем.

Аавтоматизоване робоче місце (далі – АРМ) можна визначити як сукупність інформаційних ресурсів, програмного і технічного забезпечення, організаційних заходів індивідуального чи колективного користування з метою виконання функцій управління певними процесами [8].

Створення та застосування відповідних АРМів та інших інформаційних технологій, як в діяльності ДПС України, так і практичній роботі податкової міліції можливе лише при існуванні чітко прописаних норм в законодавстві України. А оскільки чинне законодавство містить зазначені положення, зокрема норми п. 7 ст. 8, п. 3 ст. 21 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» [3], п. 17 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [4] та ін., що дає підстави стверджувати про наявність певного роду адміністративних правовідносин з приводу створення, засновування інформаційних технологій в практичній діяльності податкової міліції.

Отже, підсумовуючи вище викладений матеріал необхідно зазначити, що подальший розгляд питання щодо використання інформаційних технологій податковою міліцією є актуальним, з урахуванням вимог, які встановлюються державою. Створення та удосконалення відповідного рівня інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності підрозділів податкової міліції має важливе значення для оперативного, своєчасного та повного виконання завдань які ставляться перед органами ДПС України.

ЛІТЕРАТУРА1. Конституція України від 28 червня 1996р. // Відомості

Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 92.2. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства

в Україні 2007–2015 роки: Законом України від 9 січня 2007 року № 537-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 2. – Ст. 12.

3


3. Про Державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року, № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.

4. Про оперативно-розшукову діяльність: Закону України від 18.02. 1992 року № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 304.

5. Тлумачний словник української мови /укладачі Т. В. Ко-вальова, Л. П. Коврига. – Харків : Син текс, 2007. – 672 с.

6. Налоговое расследование / Под общей ред. Ю.Ф. Кваши.- М: Юристъ, 2000. – 1093 с.

7. Цимбал П. В. Попередження, виявлення, розкриття та розслідування податкових злочинів: монографія. – Ірпінь. – 2009. – 189 с.

8. Розум О. М. «Інформаційно забезпечення виявлення, розкриття та розслідування податкових злочинів» // Підприєм-ництво, господарство і право. – 2010. – № 10.

9. Литвин О. В. Критерії адміністративно-правової оцінки ефективності діяльності працівника аналітичної служби / О. В. Литвин / Право та управління. – 2010. – № 1. – С. 97–103.

3


О. В. Харенко (Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана)

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ

ІНФОРМАЦІЇ: АНАЛІЗ ТЕРМІНОЛОГІЧНО-ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ

В «інформаційній складовій» сучасного національного права України останнім часом досить широко вживаються визначення та терміни, поява яких обумовлена стрімкими темпами науково-технічного розвитку, впливом інформаційних технологій на соціальну діяльність, становленням інформаційних відносин, формуванням міжгалузевих наукових знань. Це зумовило часте вживання, а іноді й використання у якості правових категорій, термінів та визначень, які часто потребують уточнень, перегляду чи корегування.

Вітчизняний вчений-філософ Т. Г. Геращенко вважає, що в умовах науково-технічного прогресу, переходу суспільства до нової фази розвитку – інформаційного, зростає значення інформаційних процесів, у зв’язку з чим виникає необхідність розробки та конкретизації змісту категоріального апарату, здатного до оптимального опису цих процесів та явищ [4, ст. 6].

Проблеми сутності, співвідношення та ролі «інформаційних» категорій у сучасних соціально-правових процесах розглядаються у дослідженнях І. В. Арістової, В. М. Брижка, К. І. Бєлякова, Р. А. Калюжного, Н. В. Кушакової-Костицької, А. М. Новиць-кого, П. І. Орлова, Д. Прокоф’євої, В. С. Цимбалюка, М. Фігеля та інших вітчизняних вчених-юристів.

Термінологічно-понятійний апарат (термінологічна система або термінологія) – це наукова мова тієї чи іншої галузі знань, тобто сукупність термінів певної галузі знань науки, пов’язаних із відповідною системою понять. Відповідно, під термінологічно-

3


понятійним апаратом інформаційної діяльності друкованих засобів масової інформації слід вважати сукупність термінів, які відображають систему понять даної сфери наукових знань. Загалом, багатство і обширність термінологічно-понятійного апа-рату конкретної галузі знань – права – є, по суті, відображенням її рівня розвитку. Розвиток наукового знання зумовлює тривалий і складний процес зміни термінологічно-понятійного апарату, удосконалення її всієї концептуальної системи.

Детальніше розглянемо структурні одиниці, з яких складається поняття «інформаційна діяльність друкованих засобів масової інформації», а саме: «діяльність», «інформація «, «інформаційна діяльність», «друковані засоби масової інформ».

Перш за все, звернемося до визначення поняття «діяльність». Під діяльністю розуміють специфічно людську форму активного ставлення до світу, спосіб буття людини [2, ст. 67]; специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе і умови свого існування [3, ст. 134]; об’єктивний процес взаємодії між людьми і природою, головною особливістю якого є колективність, або суспільна форма діяльності, предметність, знарядійність, покладання та реалізація мети, вольове ставлення, універсальність, контрольованість та керованість із боку суб’єкта [4, ст. 189].

Грунтуючись на принципі взаємозв’язку явищ матеріально-го і духовного світу, виникає необхідність аналізу сутності інформації, її зв’язку із здатністю соціальної діяльності до самоорганізації [1, ст. 6].

«Інформація» сьогодні виступає однією з найважливіших категорій системи суспільних відносин. Але досі у сучасній філософсько-методологічній думці, теоретичних та прикладних науках, у тому числі у праві, однозначне трактування змісту категорії «інформація» практично відсутнє. Проблема полягає в тому, що «сучасні визначення категорії «інформація» намагаються відобразити спочатку філософську суть, а потім –

3

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцінайважливіші властивості сфери суспільних відносин» [5, ст. 7]. Дослідження показують, що визначення категорії, що розглядається, залежить перш за все від конкретної галузі знань чи суспільного життя, у якій ведеться дослідження (предметна галузь суспільних відносин, організація управління соціальною системою тощо), а також характеру завдань, для яких вводиться це поняття [6, ст. 12].

Якщо розглядати поняття «інформація» як об’єкт правового регулювання, то повинна бути регуляція щодо документальних або публічно оголошених відомостей [6, ст. 44]. На думку законодавця, інформація як категорія розуміється як «будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді» [7, ст. 1]. Специфіку інформації зумовлюють такі юридично значимі ознаки: 1) нематеріальний характер (самостійність відносно носія, тобто цінність інформації полягає в її суті, а не в матеріальному носії, на якому вона зафіксована); 2) суб’єктивний характер (інформація виникає в результаті діяльності суб’єкта, який наділений свідомістю, тобто вона є результатом інтелек-туальної діяльності); 3) необхідність об’єктивації для включення у правовий обіг; 4) кількісна визначеність; 5) можливість багаторазового використання; 6) зберігання інформації у суб’єкта, який її передає; 7) здатність до відтворення, копіювання, збереження і накопичення [8, ст. 34].

У редакції Закону Україні «Про інформацію» на 1 січня 2011 року інформаційну діяльність визначено як сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. У редакції Закону Україні «Про інформацію» від 13 січня 2011 року визначення поняття «інформаційна діяльність» вилучено, а замість цього зазначено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.

У іншій, аналітичній інтерпретації до інформаційної діяльності можна включити діяльність людини, пов’язану з

3


процесами отримання, перетворення, накопичення і передачі інформації [9, ст. 57].

Поєднуючи поняття «діяльність» та «інформація» отримуємо наступне: інформаційна діяльність – це множина (чи комплекс) дій, спрямованих на створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорону та захист будь-яких відомостей та/або даних, щоб задовольнити інтереси людини, громадян, юридичних осіб, суспільства, держави, міжнародного співтовариства.

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) – преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи і відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити і панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп’ютерні та інші лінії зв’язку. Усім цим засобам притаманні якості, що їх об’єднують – звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації.

Засоби масової інформації, узяті як ціле і будучи важливою складовою частиною масової комунікації суспільства, здобувають особливу суспільну значимість у своїй інформаційній діяльності. Це у поєднанні з широкими можливостями засобів масової інформації викликає необхідність вивчати інформаційну діяльність цих засобів.

Друкованими засобами масової інформації в Україні вважаються періодичні та продовжувані видання, які виходять під постійною назвою з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію [10, ст. 1]. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.

Діяльність друкованих засобів масової інформації - це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів [10, ст. 6].

3

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B6

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0


Таким чином, під інформаційною діяльністю друкованих засобів масової інформації слід розуміти множину (чи комплекс) дій, спрямованих на збирання, творення, редагування, підготовку будь-яких відомостей та/або даних до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою поширення цієї інформації серед читачів.

Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем.

Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується [10, ст. 1]. Друковані ЗМІ в Україні не можуть бути використані для інформації, яка спрямована на: повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, зазі-хання на права та свободи людини; на поширення відомостей, що становлять державну або іншу передбачену законодавством таємницю, на поширення порнографії, а також із метою вчинення інших кримінальне караних діянь. Особливого значення набуває відбір інформації для опублікування. Це має принципове зна-чення у процесі інформування про важливі суспільні явища. Саме журналіст, який професійно збирає, готує інформацію для поши-рення через друковані ЗМІ, є ключовою фігурою. Діяльність жур-наліста грунтується на договірних відносинах з редакціями ЗМІ.

Отже, термінологічно-понятійний апарат, що застосовується за напрямом інформаційної діяльності друкованих засобів масової інформації, в умовах державної стратегії розбудови інформаційного суспільства в Україні знаходиться у стадії свого динамічного розвитку разом із розвитком науки інформаційного права. Системність у розробці термінологічно-понятійного апарату, наявність чітких та загальновизнаних визначень, базових категорій та термінів забезпечить формування та розвиток окремих інститутів інформаційного права, зокрема інституту правового регулювання друкованих ЗМІ, а також стимулюватиме розробку та практичне впровадження сучасних методів та

3


методик підвищення ефективності державного управління даною сферою суспільних відносин.

ЛІТЕРАТУРА1. Геращенко Т. Г. Філософсько-методологічний аналіз

сучасної парадигми інформації: Дис. … канд. філософ. наук: 09.00.09 / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренко. – Суми, 2003. – 163 с.

2. Філософія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; за заг. ред. С. П. Щерби. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.

3. Психологія: підручник / за ред. Ю. Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.

4. Історія філософії України [Текст] : підручник / М. Ф. Та-расенко; М. Ю.Русин, І. В. Бичко. – [Б. м. : б. и.], Київ «Либідь» 1994 рік. – 416 стр.

5. Інформатизація, право, управління: організаційно-правові питання / Калюжний Р. А., Крупчан О. Д., Гавловський В. Д., Гу-цалюк М. В., Цимбалюк В. С., Швець М. Я. – К., 2002.

6. Інформація в праві: теорія і практика [Текст] : [Моногр.] / К.І. Бєляков ; ДНДІ М-ва внутріш. справ України. – К. : КВІЦ, 2006. – 116 с.

7. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

8. Международное информационное право: методические материалы к междисциплинарному спецкурсу / Сост. Т. М. Смыслова. – М.: СТЭНСИ, 2002. – 192 с.

9. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики). – К.: «Освіта України», 2010. – 388 с.

10. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2782-ХІІ // Відомості верховної ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.

3


В. С. Цымбалюк, к.ю.н. (Национальная академия правовых наук Украины)

ИНФОРМАТИКА КАК ОБЪЕКТ ИНФОРМАЦИОННОГО ПРАВА:ОПРЕДЕЛЕНИЕ

СУЩНОСТИ И СОДЕРЖАНИЯ

Summary. The article proposes to consider the issues defining the relationship of entities and the content of informatics, of informatization, of information society as a legal category that should be reflected in the draft of the Code of information.

Анотація. Пропонуються до розгляду питання щодо визначення взаємозв’язку сутностей і змісту інформатики, інформатизації, інформаційного суспільства як правових категорій, що повинні знайти відображення у проекті Кодексу України про інформацію.

В порядке постановки проблемы в общем виде предлагается обратить внимание на применение в нормативно-правовых актах различных органов государственной власти, а также в научных и учебных источниках такого понятия как: информатика и определяющих его содержание других терминов, категорий.

Так, в Конституции Украины, среди общественных отношений, которые определяются исключительно законами Украины, указано вместе с организацией государственной статистики также информатика (п. 12 ст. 92) [1]. С этого можно сделать вывод, что информатика в Украине имеет конститу-ционно-правовой статус: важного объекта правоотношений. Однако анализ содержания указанного конституционного положения вызывает неопределенность: что такое информатика как понятие права? Ответов на этот вопрос, с точки зрения общей теории права, может быть несколько.

Первый ответ, что напрашивается у правоведа – должен быть соответствующий специальный, конституционного уровня законодательный акт: Закон Украины «Об информатике». Но со

3


времени принятия Конституции Украины такого нормативно-правового акта не было принято.

Второй ответ – информатика как объект правоотношений может быть определена в другом законодательном акте, где регулируются правоотношения связанные с информацией. Но в Законе Украины «Об информации» определения информатики нет. Проведенные исследования показали, что и других законодательных актах, где определена информатика как объект правоотношений в Украине нет. В связи с этим, исходя из положений теории права, возникает необходимость, прежде всего доктринального определения информатики как объекта права.

Цель этой публикации состоит в освещении отдельных результатов исследования о соотношении сущности и содер-жания понятий информации, информатики, информатизации и информационного общества, как разновидностей ключевых объектов (предметов) правоотношений информационного права. Исследования проводились в рамках темы НИР «Методология кодификации информационного законодательства» (РК УкрИНТЭИ № 0110U001020) отдела теории и истории информационного права, Научно-исследовательского центра правовой информатики Национальной академии правовых наук Украины.

Обращение к справочной литературе в Украине на юридическую тематику относительно определения информатики как юридической категории дало такой результат. Информатика – научная деятельность по исследованию (изучению) информа-ционных структур и процессов сбора (получения, приобретения), отображения, регистрации, накопления, сохранения (хранения) и распространения (реализации) информации с помощью електрон-но-вычислительных машин [2, с. 79]. С этого определения можно сделать логический вывод: информатика – это только научная дисциплина, связанная с исследованиями деятельность относительно информации. Из такого определения информатики вытекает вывод, что она должна быть определена в перечне научных направлений (отраслей наук, научных дисциплин).

3


В 2003 году, в паспорте специальности 01.05.01 – теоретические основы информатики и кибернетики ВАК Украины была определена общая для них научная формула [3]. По этой формуле информатика и кибернетика в научном смысле взаимосвязаны по существу понятиями, которые являются составляющими физико-математических наук и определены следующим образом в единстве содержания как отрасль науки.

«Информатика и кибернетика – отрасль науки, которая разрабатывает математические основы создания компьютерных систем, их применение для решения сложных информационных проблем, а также разрабатывает и изучает общие математические модели предметных областей, ориентированных на их отражение в компьютерном мире».

Из такого определения информатики возникает вопрос, а с чем связано то, что она, как наука, подобно статистике получили статус конституционности в регулировании исключительно на законодательном уровне? Учитывая, что законодательство не регулирует содержания науки, а общественные отношения то, соответственно, сущностью информатики, исходя из положений общей теории права, следует понимать в единстве трех составляющих: отрасли общественных отношений, отрасли науки, учебной дисциплине.

Относительно учебной дисциплины дискуссия не возникает – информатика преподается как в общеобразовательных школах, так и в вузах. При этом следует отметить, что в вузах информатика преподается независимо от направления подготовки за специальностями и преимущественно на первом году обучения.

С этого следует, что искать определение информатики нужно в учебной литературе. Изучение учебной литературы позволило сделать вывод, что разными авторами даются разные определения информатики. Из них, для примера и сравнения можно дать такие:

4


Информатика как понятие дважды вводилось в общественный оборот. Впервые – как неологизм, построенный в соответствии к законам латинского словосочетания для обозначения научной дисциплины, связанной, непосредственно с научно-технической информацией, повторно – как калька с французского informatique, что употребляется для определения науки о электронно-вычислительные машины (ЭВМ) и их использовании [4, с. 4]. Из этого определения можно также сделать предположение, что как категория информатика составляется из двух понятий: информация и автоматика (или автоматизация), т.е. в содержании – автоматизация информа-ционных процессов (операций) в социальных системах на основе ЭВМ (компютеров), а также – науки о создании автоматов для информационных процессов. По мере развития информатики как науки в ней сформировалось соответствующее формулирование содержания, преимущественно в физико-математическом и техническом (инженерном) содержании. Это, естественно, не может быть приемлемо для понимания информатики как объекта общественных отношений.

На основе понимания содержания информатики как науки, опосредствовано, косвенно, отдельные ее составляющие содер-жания имеют место в различных законодательных интерпрета-циях. В частности это проявляется при законодательном опре-делении информатизации [5] и информационного общества [6]. При этом возникает возможность для различного толковать информатику: как кому вздумается. Относительно научных толкований такое вполне возможно. Но относительно органов власти существует ограничение согласно статье 6 Конституции Украины. Итак, для законодательного определения информатики возникает необходимость наработки ее на научном уровне в соотношении с такими категориями как информатизация и информационное общество.

Анализ доступных опубликованных исследований по проблемам информации, информатике, информатизации, инфор-

4

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіцімационного общества как объектов общественных отношений информационного права свидетельствует, что специальных работ, посвященный указанной в названии темы этой статьи, как юридической проблемы не проводилось. Отдельные аспекты проблематики темы статьи нашли частичное отражение в рамках публикаций по информационному праву, в частности такой его подотрасли как право об информатизации (информатизационного права или инфраструктурного права, или телекоммуникацион-ного права) и в контексте правовой информатики.

Правовая информатика преимущественно рассматривается как комплексное направления научных исследований по системной информатизации правотворчества, правоприменения и правового образования в структуре юридических наук. Среди украинских исследователей этого направления информатики можно отметить таких как: А. О. Баранов, К. А. Беляков, В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, П. В. Мельник, А. И. Новицкий, Н. Б. Новицкая, В. Г. Пилипчук, В. М. Попович, В. Г. Ханановский, В. О. Шамрай, М. Я. Швець, Ю. В. Ящуринський и другие.

Большинство авторов содержание правовой информатики раскрывается через такую правовую категорию как информа-тизация. В частности, М.Я.Швець определяет правовую информатику как отрасль исследования проблем системной информатизации законотворческой, нормотворческой, правоприменительной, правоохранительной, судебной и правообразовательной деятельности [7]. Аналогичные по сути определения правовой информатики нашли отражение в ряде коллективных публикаций представителей НИЦ правовой информатики НАПрН Украины [8–24].

Следует отметить, что определение правовой информатики, которое предлагается исследователями этого НИЦ, придержи-ваются не все украинские ученые. Так, Н.Б.Новицкая [26] придерживается определения правовой информатику, которое предложил российский исследователь О.А.Гаврилов.

Информатик как термин также применяется наряду с термином информатизация в Основных принципах развития

4


информационного общества на 2007–2015 годы [6]. Таким образом, можно обобщить, как правовые категории информатика, информатизация и информационное общество взаимосвязаны по существу. При этом информатика определяет информатизацию, последняя определяет сущность и содержание информационного общества. По смыслу определения информатики как отрасли общественных отношений предлагается следующее:

Информатика – это отрасль общественных отношений, связанных с деятельностью относительно инженерии: разработ-ки, создания, внедрения, применения научных знаний о компьютерных системах для решения информационных потреб-ностей, ынтересов человека, общества, государства на основе моделей предметных сфер их жизнедеятельности, ориентирован-ных на отражение в электронно-цифровой среде.

Указанные научные положения в перспективе должны быть применены при разработке проекта Кодекса Украины об информации. В частности, в специальной части этого Кодекса, где формируется за объектно-субъектными признакам институ-ционализация правоотношений, должно быть, наряду с разде-лами: о средствах массовой информации (масс-медиа право), о информационной безопасности и другими, раздел под названием, что условно предлагается сконструировать следующим образом, как «Информатика. Информатизация. Телекоммуникации».

ЛИТЕРАТУРА1. Конституція України. – К.: «Парламентське видавництво»,

2011. – 64 с.2. Інформаційне суспільство. Дефініції…/ В. М. Брижко,

В. С. Цимбалюк та ін. / під. ред Р. А. Калюжного і М. Я. Швеца. – Київ: «Інтеграл», 2002. – 220 с.

3. Паспорт спеціальності 01.05.01 – теоретичні основи інформатики та кібернетики: Про затвердження паспортів спеціальностей: Постанова президії Вищої атестаційної комісії України від 02.07.2003р. № 23-07/7. Режим доступу: rada.gov.ua.

4


4. Елементи інформатики: довідник / В. С. Височинський та ін. за ред. А. І. Кардаша. – Львів, «Світ», 1990. – 192 с.

5. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР // Відомости Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – № 27–28. – Ст. 181.

6. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки: Закон України від 09.01.2007 р. № 537-V // ВВР. – 2007. – № 12. – Ст. 102.

7. Швець М. Я. До питання визначення терміну «правова інформатика» / М. Я. Швець // Правова інформатика. – 2004. – № 2. – С. 89.

8. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): [Монографія] / Р. А. Калюжний, О. Д. Крупчан, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець. / за заг. ред. М. Я. Швеця, О. Д. Крупчана – Київ: НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. – 191 с.

9. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики. [Монографія]. / Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, Ю. В. Яцишин, А. С. Ластовецький / за ред. Р. А. Калюжного та В. О. Шамрая – Київ: АДПС України, 2002. – 296 с.

10. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права. [Монографія]. / В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, Р. А. Ка-люжний, В. М. Попович, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, О. І. Яре-менко / за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного.– Ужгород: «ІВА», 2003. – 240 с.

11. Правова інформатика: системна інформатизація законот-ворчої, правозастосовсовчої, правоохоронної, судочинної та право освітньої діяльності в Україні. [Монографія] / В. М. Брижко, І. А. Вознюк, В. Д. Гавловський, О. В. Глодківська, Л. М. Задорожня, Р. А. Калюжний, Ю. А. Клімашевська В. А. Саницький, В. Ф. Севастьянов, В. М. Смаглюк, В. Г. Хахановський, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, О. І. Яременко

4


/ За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – Ужгород: «ІВА «, 2003. – 168 с.

12. Інформаційне право та правова інформатика у сфері захисту персональних даних. [Монографія] / В. Брижко, М. Гуцалюк, В. Цимбалюк, М. Швець / за ред. М. Швеця. – К.: НДЦПІ АПрН України, 2005. – 334 с.

13.Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цим-балюк, М. Швець, М. Коваль, Ю. Базанов / за ред. М. Швеця. – К.: НДЦПІ АПрН України. 2006. – 234 с.

14. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право / В. Брижко, М. Швець В. Цимбалюк / за ред. М. Швеця. – К.: НДЦПІ АПрН України. 2007. – 234 с.

15. Інформатизація соціального управління: теорія і практика (організаційно-правовий аспект). [Посібник]. Наукове видання / Павловський В. Д., Гуцалюк М. В., Коваленко О. І., Цимбалюк В. С. та інш.) – Київ – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. 2001. – 190 с.

16. Нормативно-правові та методологічні засади упорядку-вання інформаційних відносин: [науково-методологічний посіб-ник] / В. М. Брижко, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець / за ред. В. Тація, В. Тихого, М. Швеця. – К.: ТОВ «ПанТот», 2009. – 324 с.

17. Інформатизація управління соціальними системами (організаційно-правові питання теорії і практики. [Навч.посіб.] / В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, В. С. Цимбалюк, М. В. Гуца-люк, Ю. В. Ящуринський; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – К.: МАУП, 2003, – 336с.

18. Основи інформаційного права України: [навч.посіб.] / В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський та ін.; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника. –К.: «Знання», 2004. – 274 с.

19. Правова інформатика: [підручник]. У 2-х т. – К.: Парлам. вид-во, 2004. Т. 1. – 416 с.

20. Правова інформатика: [підручник]. 2-ге вид., доп.та перероб. / за ред. В. Дурденця, Є. Моісеєва та М. Швеця. – К.: ТОВ «Панот» 2007. – 524 с.

4


21. Інформаційна культура: навч.посіб. / за заг.ред. М. Я. Швеця, Р. А.Калюжного. – Ірпінь, НУДПС України, 2007. – 254 с.

22. Основи інформаційного права України: [навч.посіб.] / В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський та ін.; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника. 2-е вид., переробл.і допо. –К.: «Знання», 2009. – 414 с.

23. Цимбалюк В. С. Інформаційне права (основи теорії і практики): [Монографія] / В. С.Цимбалюк. – К.: «Освіта України», 2010. – 388 с.

24. Цимбалюк В. С. Інформаційне права: концептуальні по-ложення до кодифікації інформаційного законодавства : [моно-графія] / В. С. Цимбалюк. – К.: «Освіта України», 2011. – 426 с.

25. Новицька Н. Б. Окремі питання щодо формування правової інформатики як науки та навчальної дисципліни // Правова інформатика. – 2004. – № 4. – С. 34–38.

4


Н. Б. Новицька, к.ю.н. (Національний університет


АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ СУСПІЛЬНОЇ

МОРАЛІ В ІНТЕРНЕТ

Початок ХХІ століття відзначається стрімким вступом людства в інформаційну сферу складних комунікаційних процесів, які на засадах високої культури, моральності політичної і технічної еліт та населення обумовлюють вигляд і місце держав у світі, на світовому ринку товарів і послуг. Серед основних тенденцій розвитку інформатизації суспільства, що стосується практично всіх сфер життєдіяльності, включаючи економіку, державне управління, науку, мистецтво, слід відзначити стрімкий розвиток інформаційної мережі Інтернет. З кожним днем Інтернет все впевненіше входить у повсякденне життя людини та суспільства в цілому. До сфери Інтернет поступово й органічно вливаються такі галузі економіки, як зв’язок, засоби масової інформації, консультаційні послуги і т. ін. Основна особливість глобальної мережі Інтернет – відсутність кордонів.

Як уже зазначалось, величезний потік інформації надходить в Інтернет із різних джерел; користуватися нею може будь яка людина практично з будь-якого куточка світу. Причому міжнародне спілкування з використанням Інтернет ніким не регулюється (не існує органу управління мережею, а основний засіб встановлення правил – саморегулювання). Тому перед країнами постала нагальна потреба прийняття єдиного законод-авства яке б дало змогу регулювати відносини в мережі Інтернет. На Всесвітній зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства у Женеві було прийнято Декларацію принципів Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання нового тисячоліття було визнано, що Інтернет став публічним ресурсом глобального масштабу і управління його вико рис-танням повинно стати одним із основних питань порядку денного

4

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціінформаційного суспільства. Управління використанням Інтернет на міжнародному рівні необхідно здійснювати на багато сто-ронній, демократичній, основі за участі органів державного управління, приватного сектора, громадянського суспільства та міжнародних організацій. Таке управління повинно забезпечу-вати справедливий розподіл ресурсів, сприяти доступу для всіх, гарантувати стабільне та захищене функціонування Інтернет, беручи до уваги багатомовність [1].

У зв’язку з розвитком інформаційно-комунікаційних відно-син, розвитком мережі Інтернет, суспільство стикнулось з необхідністю адміністративного регулювання окремих правовід-носин в мережі Інтернет. Україна не залишилась осторонь цих процесів. Спочатку було прийнято Національну програму інформатизації головною метою якої стало забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією на основі широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави. Одними з основних завдань Програми визначено формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг інтеграція України у світовий інформаційний простір; сприяння комп’ютеризації органів державної влади, їх інформатизації та автоматизації процесу прийняття та ухвалення рішень [2].

Важливим етапом розвитку чинного законодавства, що прискорив розвиток національної складової Інтернету став Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31 липня 2000 року № 928/2000 [3]. Метою даного Указу було визначено розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу громадян до цієї мережі, ефективне використання її можливостей для розвитку вітчизняної науки, освіти, культури, підприємницької діяльності, зміцнення міжнародних зв’язків, належне інформаційне забезпечення здійснення органами дер-жавної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, повніше задоволення потреб міжнародного

4


співтовариства в об’єктивній, комплексній інформації щодо різних сфер суспільного життя в Україні. Вищезазначений нормативно-правовий акт визначив одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, розвитку підприєм-ництва саме розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів.

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день власниками більшості Інтернет сторінок є анонімні особи, що не суперечить більшості міжнародних угод щодо мережі Інтернет. Разом з тим, інформація, що знаходиться на цих сторінках дуже часто суперечить нормам суспільної моралі. Всі ми розуміємо, що це зло з яким потрібно боротися. У 2003 році в Україні було прийнято Закон України «Про захист суспільної моралі», який встановив правові основи захисту суспільства від розповсюджен-ня продукції, що негативно впливає на суспільну мораль [4]. Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі було визначено створення необхідних правових, економічних, та організаційних умов, що сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, які становлять загрозу фізичному інтелектуальному, морально психологічному стану населення. Державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють Міністерство культури і мистецтв України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України, Міністерство внутрішніх справ України, Генеральна прокуратура України, Державна митна служба України, Держав-ний комітет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. З

4

Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіціметою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створюється Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі (далі – Національна комісія). Разом з тим, до компетенції Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі не входить контроль за інформацією, що розміщена в мережі Інтернет.

На нашу думку, необхідно створити спеціальний правоохо-ронний орган, який би займався перевіркою, виявленням та попередженням правопорушень в національному секторі мережі Інтернет.

Деякі іноземні фахівці пропонують притягувати до відповідальності осіб, які заходять на сайт з інформацією, яка суперечить нормам суспільної моралі. Проте ця пропозиція не може бути прийнятною, адже за електронною адресою не можна встановити якою інформацією наповнено сайт.

Автоматичне блокування сайту – це обмеження прав людини, що суперечить статтям 34 та 41 Конституції України. Оператор мережі не завжди може кваліфіковано визначити межі дозволеного в змісті конкретного сайту. Більше того, створені автоматично програми, що блокують ті чи інші сайти, порушують авторські та майнові права конкретних осіб – власників сайтів.

Ми вважаємо, що для того щоб врегулювати ці відносини на адміністративному рівні необхідно вирішити питання щодо введення нового адміністративного стягнення – блокування сайту.

ЛІТЕРАТУРА1. www.ua.org./rassian/conferen/wsis/dec.Polf2. Закон України «Про Національну програму інформатика-

ції» від 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР3. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку

національної складової глобальної інформаційної мережі

4


Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31 липня 2000 року № 928/2000

4. Закон України «Про захист суспільної моралі» № 1296 від 20.10.2003 р.

5. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

4


Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції

«Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці»23.01.2012–30.03.2012

Матеріали друкуються в авторській редакції.

Здано до друку 19.09.2012 р. Формат 60×84/16.Папір офсетний № 1. Гарнітура «Times New Roman».

Ум. друк. арк. 20.9. Друк. арк. 21.3.Тираж 300 прим. Замовлення № 341.

Підготовлено до друку Видавничо-інформаційним центромНаціонального університету ДПС України

08200, вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справидо державного реєстру видавців, виготівників і

розповсюджувачів видавничої продукції

4


Серія ДК № 4336 від 12.06.2012 р.

4