1

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

з проведення виховної роботи

в університеті

2014-2015 навчальний рік

2

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ЗІ СТУДЕНТАМИ В АКАДЕМІЧНИХ ГРУПАХ

У 2014/2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

3

У збірнику ―Методичні матеріали з проведення виховної

роботи в університеті‖ розміщено методичні рекомендації для

кураторів академгруп із проведення виховних заходів, план вихо-

вної роботи університету.

Матеріали підготував

завідувач кафедри історії та політології

доктор історичних наук, професор Мандрик Я.І.

Відповідальний за випуск

проректор з науково-педагогічної роботи

професор Чеховський С.А.

Дане видання є власністю ІФНТУНГ.

4

ЗМІСТ

ПАМ’ЯТКА НАСТАВНИКУ АКАДЕМГРУПИ ......................... 6

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ КУРАТОРСЬКИХ ЗАНЯТЬ У АКАДЕМГРУПАХ УНІВЕРСИТЕТУ ...................................... 8

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ СЕРЕД СТУДЕНТІВ ІФНТУНГ НА 2014/2015 НАВЧАЛЬНИЙ РІК ............................................... 42

5

Розбудова самостійної Української держави, інтеграція в європейське та світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління і побудова громадянського суспільства пе-редбачають орієнтацію на людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного процесу, зобов’язують весь колектив університету по-стійно його поліпшувати.

В університеті відпрацьовується експеримент переведення змісту і форм підготовки спеціалістів на рівень міжнародних стандартів. Передбачено гуманізацію та гуманітаризацію навча-льно-виховного процесу, подолання розриву між наукою, осві-тою і культурою, протистоянням техніцизму гуманізмові, поєд-нання зусиль гуманітарних, загальнотехнічних і спеціальних кафедр у національно-патріотичному вихованні.

Організація виховної роботи в університеті здійснюється на основі вимог державної концепції національного виховання сту-дентської молоді, врахування етнічних, соціальних і духовних особливостей колективу.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональ-них взаємин, формування в молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвине-ної духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудо-вої й екологічної культури.

Мета національного виховання конкретизується через систему завдань, що є загальними не тільки для усіх вихов-них закладів, а й для всього суспільства. Зокрема, такими за-вданнями є:

– забезпечення умов для самореалізації особистості відпові-дно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;

– відхід від уніфікації у процесі виховання, від орієнтації на «усередненого» вихованця;

– формування національної свідомості та людської гідності, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

– виховання правової культури: поваги до Конституції, за-конодавства України, державної символіки, знання та дотриман-ня законів;

6

– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання пова-ги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;

– формування мовленнєвої культури, оволодіння і вживання української мови;

– виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;

– утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доб-рочинностей;

– культивування найкращих рис української ментальності – працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з при-родою, толерантності, шанобливого ставлення до жінки, любові до рідної землі;

– формування почуття господаря й господарської відповіда-льності, підприємливості та ініціативи, підготовка дітей і молоді до життя в умовах ринкових відносин;

– забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охо-рони і зміцнення їх фізичного, психологічного та духовного здо-ров’я;

– формування соціальної активності та відповідальності особистості через включення вихованців у процес державотво-рення, формування суспільних стосунків;

– забезпечення високої художньо-естетичної культури, роз-виток естетичних потреб і почуттів;

– вироблення екологічної культури людини, розуміння не-обхідності гармонії її відносин з природою;

– прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв’язку між іде-ями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– спонукання вихованців до активної протидії проявам амо-ральності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській ді-яльності.

Набуття цих цінностей і якостей має нині не лише особисте, а й загальнодержавне, загальнолюдське значення.

Головним завданням подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу є пошук і використання таких форм, методів, принципів виховного впливу, які б максимально враховували особ-ливості перехідного до ринкових відносин періоду, глибокі зрушен-ня в духовному житті, органічно вписувалися в нову модель вищої

7

школи, сприяли інтеграції ВНЗ в єдину державну систему безперер-вної освіти. Виховання у вищій школі має набирати рис творчого, індивідуального, проблемного процесу і здійснюватись за найактив-нішої участі самих студентів.

Отже, на сучасному етапі суспільного розвитку у вихованні студентської молоді має домінувати творчий фактор, що визначає основу духовності людини, культури сучасного спеціаліста.

Особливу увагу колектив університету спрямовує на ради-кальне поліпшення виховної роботи в гуртожитках.

Весь навчально-виховний процес повинен вестися на фун-даменті українознавства як методології опанування навчальних предметів. Одночасно в університеті створено сприятливі умови для успішного навчання і вільного духовного зростання студен-там-іноземцям відповідно до їх національних традицій, ідей та переконань. У дружніх взаєминах розвиваються і збагачуються національні культури, формуються загальнолюдські цінності.

ПАМ’ЯТКА НАСТАВНИКУ АКАДЕМГРУПИ У сучасних умовах головною метою навчально-виховного

процесу є не тільки висока професійна підготовка фахівця–спеціаліста, а й виховання громадянина, всебічно підготовленого до здійснення національного ідеалу, до чинної участі в розбудові держави. Сьогодні велике занепокоєння викликає самозамкне-ність, відсутність у багатьох молодих людей усвідомлення себе як частки свого народу, пасивність і нігілізм у політичному і духов-ному житті. Тому весь процес виховання повинен спиратися на поєднанні і взаємозбагаченні національних і загальнолюдських цінностей на основі українознавства.

Виховна робота у ВНЗ – двосторонній процес, взаємодія вихователя і студента. Читаючи лекції, проводячи практичні за-няття, зустрічаючись із студентами викладач повинен пам’ятати про свій соціальний статус і роль, покликання і обов’язок – бути прикладом, взірцем для студентів, старшим товаришем і батьком. Педагоги повинні не тільки передавати свій досвід і знання, але й розвивати здібності і потенційні можливості студентів, формува-ти національну свідомість, науковий світогляд, культурні ціннос-ті, ясну мету і волю до її досягнення, ростити особистість, в якій

8

поєднувались би високий фаховий рівень, духовний суверенітет, почуття свободи і обов’язку.

Центром виховної роботи з студентами є академічна група. Головне завдання наставника академгрупи – формування дружно-го здорового студентського колективу, здатного самостійно ви-рішувати питання навчання і виховання, виховувати у кожного студента почуття відповідальності перед своїми рідними, това-ришами, викладачами, перед своїм народом за оволодіння знан-нями, за свою успішність і поведінку в гуртожитку, в стінах уні-верситету і поза його межами.

Роль академнаставника полягає у спрямуванні виховної ро-боти в групі відповідно до побажань і ініціативи студентів та плану організації і проведення виховної роботи в університеті на рік. Для цього наставник повинен:

1. Допомогти активу групи скласти план заходів виховної роботи, обговорити його на зборах групи.

2. Вивчити склад студентів (походження, матеріальне ста-новище, національність), духовний, моральний і інтелектуальний потенціал, захоплення, схильність, вплив сім’ї і соціального се-редовища. Знати як, чим живе кожен студент і група в цілому.

3. Слідкувати за розвитком фахового, морального та інтеле-ктуального рівня студента. Динамічний портрет групи фіксувати в журналі наставника групи.

4. Регулярно зустрічатись з активом, а також з усією групою для подання допомоги у вирішенні назрілих питань.

5. Разом з активом аналізувати стан поточної успішності групи, виявляти труднощі в навчанні і допомагати негайно їх ви-рішувати.

6. Залучати студентів групи і викладачів до проведення ін-формаційних оглядів (двічі в місяць) з питань внутрішньої і зов-нішньої політики України, життя області та університету.

7. Один раз в семестр організовувати разом з деканатом зу-стрічі з провідними вченими, представниками творчих спілок і органів місцевої влади. Виявляти, яку участь бере група в загаль-ноуніверситетських та міських заходах.

8. Допомагати активу групи організовувати екскурсії в музеї міста відвідування виставок, концертів, вистав тощо.

9

9. З участю бібліотеки і активу групи організовувати прове-дення тематичних бібліографічних оглядів, тематичних бесід, ди-спутів, залучати студентів до виступів у клубі-діалозі.

10. Виявляти нахили у студентів до наукової роботи, допо-магати визначити напрям і обрати тематику і керівників.

11. Цікавитися умовами життя студентів, які проживають в гуртожитку, з метою покращання побуту та організації відпочинку.

12. Надавати студентам допомогу в підготовці до занять та іспитів, навчати їх регулярно працювати в бібліотеці.

13. Розвивати у студентів прагнення своєю успішністю і участю в громадському житті, в спортивно-військових змаганнях зайняти призові місця на факультеті і в університеті.

14. Рішення кафедри, деканату, ректорату, профкому про заохочення чи покарання студента групи чи з іншого приводу не-обхідно приймати з подання академнаставника або з його участю.

15.Академнаставник має право на зменшення педнаванта-ження, моральну винагороду, грошову премію. Наставниками академгруп назначаються авторитетні викладачі з стажем педаго-гічної роботи не менше п’яти років за поданням деканатів

1.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ КУРАТОРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

У АКАДЕМГРУПАХ УНІВЕРСИТЕТУ

ВЕРЕСЕНЬ 2014 РОКУ

1. До 133-річчя із дня народження В.Винниченка, відомого громадсько-політичного діяча України: голови уряду Української Народної Республіки-Генерального Секретаріату, голови Дирек-торії УНР; відомого письменника, основні твори: ―Відродження нації‖ І-ІІІ частини, ―Революція в небезпеці‖, ―Біля машин‖, ―Го-лод‖, ―Голота‖, ―Краса і сила‖ та ін.

Роки життя: 7.08.1880 – 6.03.1951 рр.

1 При складанні плану виховної роботи використані методичні

рекомендації та плани виховної роботи дирекцій інститутів, деканатів, науково-технічної бібліотеки (НТБ) і Центру культури і дозвілля студентів (ЦКІДС) університету

10

2. 75 років тому із вступом червоної армії у Західну Україну розпочалася радянізація наших земель.

3. 70 років тому розпочалося переселення етнічних україн-ців із Польщі до радянської України.

4. До Дня машинобудівника. 5. До Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної

промисловості. 6. На перших курсах: знайомство зі студентами, виявлення

їх інтересів, запитів; ознайомлення із сімейно-побутовими умо-вами проживання.

7. Ознайомлення студентів-першокурсників із історією уні-верситету. Екскурсія до музею університету.

8. Проведення бесід за темами: формування професійних якостей сучасного спеціаліста; охорона та зміцнення здоров’я студентів; організація співпраці з батьками студентів.

9. Налагодження та підтримка зв’язків із батьками студентів групи.

1 вересня усі першокурсники беруть участь у святі посвя-

чення у студенти. Цей день і є днем Знань. На перших заняттях незалежно від предмету ведеться бесіда із студентами про те, що в цей день мільйони учнів і студентів розпочинають свій шлях до країни знань. Навести конкретні приклади про широку сітку на-вчальних закладів в Івано-Франківській області. Охарактеризува-ти роботу нашого університету.

В доступній формі довести до свідомості студентів те, що тільки освічена людина може успішно вдосконалювати себе, сус-пільство, брати активну участь в розбудові Української держави.

Виходячи із того факту, що триває війна на Сході України між українською армією та військами Російської Федерації та її найманцями із так званих ДНР та ЛНР, звернути особливу увагу в бесідах зі студентами на проблему єдності України і її соборнос-ті, боротьби за незалежність нашої держави, повернення тимча-сово анексованого Росією Криму.

27 серпня 2014 р. минуло 158 років із дня народження

І.Я.Франка. Син селянина, І.Я.Франко завдяки своїм феноменаль-ним розумовим здібностям, колосальній працелюбності зумів пі-днятися до висот літературної творчості і стати поруч із

11

Т.Г.Шевченком, одним із найвизначніших духовних і революцій-них провідників України.

Його перу належать твори, глибокі наукові розвідки із різ-них проблем людського життя. Він найвизначніший поет пошев-ченківської доби (зб. ―Зів’яле листя‖, ―Мій Ізмарагд‖, 100 опові-дань, новел, 10 повістей та романів), драматург, історик літерату-ри, літературний критик, мовознавець, етнограф, філософ, еконо-міст, історик, перекладач.

І.Я.Франко — патрон нашого міста. Його прізвищем у 1962 р. було перейменовано м. Станіслав. Поет не раз бував у нашому мі-сті, виступаючи на шевченківських вечорах, із партійними спра-вами, працював у архіві, готуючи свої твори на історичну темати-ку. На пошанування І.Я. Франка в нашому місті його прізвищем названо одну із найкращих центральних вулиць, де йому встано-влено погруддя, а в центрі відкрито великий пам’ятник поруч із обласним музично-драматичним театром, який також носить ім’я поета.

У вересні минає 70 років із того дня (1944 року), коли між

Тимчасовим урядом Польщі (Польським комітетом національно-го відродження) та урядом радянської України була укладена угода про переселення українців із Польщі до УРСР, а поляків із України до Польщі. У прикордонних з УРСР польських землях споконвічно проживало 750-800 тис. українців. Угода формально передбачала добровільне переселення їх в Україну. Однак біль-шість українців не бажало покидати землі своїх предків, тому по-чалося примусове переселення (депортація) українців із цих зе-мель (Закерзоння). Людей зганяли з рідних земель на підставі то-го, що вони не були поляками. У цьому питанні комуністична влада Польщі співпрацювала з польським антикомуністичним озброєним підпіллям, вояки якого вночі оточували українські се-ла, спалювали оселі, вбивали жителів. Так, лише на Холмщині було ліквідовано 150 сіл і вбито 15 тис. українців. Уряд УРСР ні-як не реагував на такий розвиток подій.

Рішучий опір депортації українців чинили підрозділи УПА, але зупинити її не змогли.

Останнім актом цієї трагедії стала операція ―Вісла‖, що проводилася з 28 квітня до кінця липня 1947 р. За допомогою ар-мії уряд Польщі поставив за мету остаточно виселити українців

12

із Закерзоння. 150 тис. українців невеликими групами були роз-селені в західних і північних районах Польщі, до 4 тис. було за-проторено до концтабору, де багато з них загинули, до 520 тис. вислано в УРСР. (У 1990 р. Сенат Польщі засудив операцію ―Вісла‖ як злочинну операцію проти українського народу).

8-12 вересня Знайомство кураторів із студентами, закріпленими за ними

академічними групами. Для кращого знайомства з групою не-обхідно провести процедуру передачі групи від куратора ку-ратору. Складання списків студентів, адреси проживання їх та батьків, стану соціальної захищеності, що важливо для виховної роботи щодо запобігання можливих правопорушень.

Інформація кураторів про організацію навчальної, виховної та наукової роботи. Розповідь про університет (ректорат, факуль-тети, кафедри) та необхідність дотримуватись відповідних пра-вил поведінки. Наголосити про недопустимість так званої «сту-дентської творчості» на партах і лавках аудиторій.

Рекомендуємо кураторам спільно із студентами скласти план виховної роботи, врахувавши побажання студентів.

13 вересня – день фізкультури і спорту Роз'яснити студентам, що рух – це здоров'я. Саме показни-

ком рівня здоров'я є рухова активність людини – показником працездатності і можливостей. Треба пам'ятати, що стан нашого здоров'я на 75-80% залежить від нас, і тільки 20-25% – від меди-цини.

Ознайомити студентів з кафедрою фізичного виховання, за-просивши для бесіди викладача названої кафедри. Повідомити про спортивні змагання в указаний день і можливу участь у них студентів підшефної групи.

Студенти всіх курсів повинні усвідомити необхідність від-відування занять з фізичного виховання.

17 вересня У цей день 75 років тому, 1939 р., радянські війська за до-

мовленістю з Німеччиною увійшли на територію Західної України, яка перебувала під польською окупацією. Розпочався процес по-вторного «возз'єднання» західноукраїнських земель із СРСР у

13

складі УРСР. Чому повторне «возз'єднання»? Справа у тому, що справжнє возз'єднання Західної України з рештою України відбу-лося в січні 1919 р. Актом Злуки ЗУНР та УНР.

Прилучення Західної України до СРСР відбулося не віль-ним волевиявленням українців, а внаслідок горезвісного військо-вого договору 1939р. між фашистською Німеччиною і Радянсь-ким Союзом. Саме цей договір прискорив початок Другої Світо-вої війни, за що несуть історичну відповідальність СРСР і Німеч-чина.

Нині ще чимало жителів України і окремих представників влади оцінюють вересень 1939 р., як «золотий вересень». Тому бажано на виховних годинах нагадати студентам, що той вере-сень приніс жителям краю море крові, горя і сліз. Відбулось «виз-волення» від демократії, української мови і культури. Тільки впродовж 1939-1941 pp. було репресовано близько 1,5 мільйонів західних українців. Свідченням цьому є розстріл в'язнів у Дем'я-новому Лазі (м. Івано-Франківськ), Галичі, Яблуневі, в усіх містах Західної України.

17 вересня Саме цього дня 1866 року в Холмі (тепер Польща) народив-

ся Михайло Грушевський, видатний український історик, полі-тичний та державний діяч, голова Наукового Товариства імені Т.Шевченка (НТШ), голова Української Центральної Ради, пер-ший український Президент, академік АН УРСР і АН СРСР.

Відрадно, що перший в Україні пам'ятник Михайлові Гру-шевському урочисто відкрито у вересні 1992 р. на подвір'ї місце-вої гімназії у м. Коломиї, його автор – Віктор Римар.

Студентам доцільно підготувати реферати на такі теми: 1. М.Грушевський – державний діяч. 2. М.Грушевський – історик. 3. М.Грушевський та Західна Україна і Гуцульщина. 21 вересня Цього дня весь християнський світ східного (православного)

обряду святкує Різдво Пресвятої Богородиці – Діви Марії. 21 ве-ресня 2005 року на подвір’ї нашого університету поруч із голов-ним корпусом було освячено прекрасну каплицю із статуєю Матері Божої. З того часу рішенням ректорату університету день

14

21 вересня проголошений Днем університету, який щороку від-значається як свято нашого ВНЗ.

21 вересня – Міжнародний день миру Цей день вважається Днем миру і в Україні. У цей день за

закликом ООН пропонується припинити усі міжнародні конфлікти. Студентам слід нагадати, що Перша світова війна забрала

10 млн. життів, а Друга – понад 50 млн., в тому числі 7 млн. укра-їнців..

Особливо проблема миру актуальна в наш час. Адже в 2002 р. американські війська та війська їх союзників розгромили режим талібів в Афганістані, в квітні 2003 – знищили диктаторський ре-жим Хусейна в Іраці, а в серпні 2008 року російські війська здій-снили акт агресії проти суверенної Грузії.

Із студентами доцільно провести дискусію з приводу цих конфліктів. Її тема може бути приблизно такою: «Чи таким шля-хом слід боротися з міжнародним тероризмом, коли гинуть тисячі мирних жителів».

ЖОВТЕНЬ 1. До Міжнародного дня студента. 2. Підготовка учасників художньої самодіяльності до огляду

– конкурсу. 3. Ознайомлення студентів із Правилами внутрішнього роз-

порядку і культури поведінки. 4. Ознайомлення студентів із правами та обов’язками сту-

дентів. 5. Проведення бесід та круглих столів: про вимоги до студе-

нтів адміністрації університету, деканатів, кафедр; про головні завдання студентів на період їх навчання в університеті; про бе-режливе ставлення до навчально-лабораторного та аудиторного устаткування університету; про правила проживання у гуртожит-ках університету.

6. Відвідання гуртожитків університету, ознайомлення із умовами проживання там студентів групи.

7. Організувати зустріч із медичними працівниками універ-ситету.

15

1 жовтня – День людей похилого віку Указом Президента України встановлено щорічно відзнача-

ти 1 жовтня як День людей похилого віку. В розмові із студентами слід наголосити, як вони поведуть-

ся з похилими, так їхні діти поведуться з ними. В академічних групах при допомозі студентського профко-

му організувати постійну шефську роботу студентів групи із пен-сіонерами, самотніми людьми похилого віку, колишніми викла-дачами кафедр чи працівниками університету (у відповідності до рекомендованого списку).

14 жовтня У цей день відзначаються три важливі події: День свята

Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та 71 річниця з часу заснування Української Повстанської Армії (УПА). А наступного дня – 15 жовтня – день пам'яті Сте-пана Бандери, провідника ОУН, який загинув 15 жовтня 1959 р. від рук московського агента КДБ Б.Сташинського.

Студентам потрібно розповісти, що для встановлення свята Покрови Пресвятої Богородиці послужила подія, яка відбулася у Х ст., коли Царгород, столицю Візантії, взяли в облогу араби. За переказом, в одному храмі, присвяченому Пречистій Діві Марії, народ ревно молився за охорону міста і під час молитви св. Анд-рій Юродивий бачив видіння, як Пресвята Богородиця в супрово-ді св. Івана Богослова та святих ангелів з'явилась у храмі, зняла зі своєї голови покров – омофор та простягла над народом. І сталося чудо. Араби зняли облогу міста і відійшли. З цього часу імпера-тор Лев Мудрий та патріарх Константинополя вирішили окремим святом відзначати цю подію.

У нас, в Україні, це свято також урочисто відзначають. Во-но має свою історію. Наші князі, козаки і гетьмани, Запорозьке військо й УПА вважали Пречисту Діву Марію своєю покровите-лькою і заступницею.

Указом Президента України від 7 серпня 1999 року за істо-ричне значення і заслуги Українського козацтва у спорудженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення установлено День Українського Козацтва, який відзначають щорічно 14 жовтня – в день свята Покрови Пречис-тої Богородиці.

16

За народними уявленнями Свята Покрова опікувалася шлю-бом, сім’єю, а також мала вплив на тепло, вітер, сніг, урожай, здоров'я. Це свято знаменує поворот від осені до зими. За пові-р'ям, після Покрови земля має відпочивати. Копати, сіяти вважа-ють за великий гріх. Народна мудрість застерігає: «Хто сіє по Покрові, той не матиме й корові». Тому землероби поспішають закінчити до свята всі польові і городні роботи. На того, хто не встигає впоратися, дивляться з осудом – як на грішника, що на-кладає недорід на всі поля.

28 жовтня Цього дня 1944 року було остаточно звільнено Україну від

фашистської окупації. Куратор наголошує, що звільнення України пов’язане з ко-

рінним переломом у Другій світовій війні. Він розпочався пере-могою радянських військ під Сталінградом, подальшим розгро-мом німецьких військ під Курськом і Орлом (липень 1943 р.), ка-пітуляцією Італії перед союзниками.

24 грудня 1943 р. почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні.

Найскладнішими воєнними операціями в Україні були: Ко-рсунь-Шевченківська – (7 лютого 1944 р.), Кримська (квітень-травень 1944 р.), Яссо-Кишинівська (серпень 1944 р.). У липні 1944 р. під Бродами радянські війська розбили українську дивізію СС ―Галичина‖ чисельністю до 10 тис. вояків, яка воювала в складі вермахту і була створена ОУН – мельниківцями як прооб-раз майбутньої армії української держави. Для українського на-роду ця битва була однією з найтрагічніших, оскільки по обидва боки фронту опинилися представники однієї національності. 27 липня 1944 р. було звільнено Львів і наш Станіслав. На заключ-ному етапі, під час Карпато-Ужгородської операції 27 жовтня 1944 р. був звільнений Ужгород, а 28 жовтня – вся Закарпатська Україна.

Так завершилося звільнення України від фашистської оку-пації, на її землі вернулася радянська влада.

17

ЛИСТОПАД 1. До 81 річниці голодомору – геноциду в Україні. 2. До 96 річниці УНР, ЗУНР. 3. Залучення студентів групи до роботи в наукових гуртках. 4. Ознайомлення студентів із роботою органів студентсько-

го самоуправління, громадських організацій університету. 5. Екскурсія в геологічний музей університету. 6. Проведення бесід на теми: як працювати з книгою і готу-

ватися до семінару; як працювати у бібліотеці; як краще організу-вати аудиторну і самостійну навчальну роботу; про етику поведі-нки; про звичаї та традиції українського народу.

7. Культпоходи до театру міста, відвідання концертних про-грам.

8.Обговорення результатів атестації. 1 листопада – 96-а річниця з дня перемоги на західноук-

раїнських землях національно-демократичної революції і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Саме 1 листопада 1918 р. Січові Стрільці, представники української інтелігенції та молоді в кількості 1,5 тисячі осіб під проводом сотника Дмитра Вітовського встановили українську владу у Львові. Повалено австро-угорський колоніальний режим в Східній Галичині, Буковині і Закарпатті. Загальна площа ЗУНР склала 70 тис. кв. км, населення 6 млн. осіб.

Законодавча влада перейшла до рук Української Національ-ної Ради, а виконавчу – мав Державний Секретаріат. Президент Української Національної Ради – С.Петрушевич, голова Секрета-ріату – К.Левицький.

Державою ЗУНР прийнято 10 доленосних законів. Серед них – закон про землю, сейм, судочинство. Закон про поборю-вання хабарництва передбачав кару в 20 тис. гривень або арешт до шести місяців. Цікавим був закон про державність української мови, який складався всього з 4-х пунктів. Розроблено також про-ект Конституції ЗУНР (автор С.Дністровський).

22 січня 1919 року в Києві урочисто було проголошено Акт Злуки ЗУНР і УНР. З того часу ЗУНР одержала назву Західні об-ласті УНР. Але це об'єднання не було повністю реалізоване. У

18

липні 1919 року Українська Галицька Армія (УГА) під тиском поляків покинула край і об'єдналась з армією УНР.

З самого початку існування ЗУНР доводилось воювати з Польщею, яка при допомозі країн Антанти повалила цю держав-ність.

Проіснувала ЗУНР в краї всього 257 днів (1.XI. 1918 – ли-пень 1919). У Наддніпрянській Україні уряд ЗУНР функціонував до листопада 1919, а в еміграції (Відень) – до травня 1923 р. Весь час існування держави склав 1657 днів.

ЗУНР – це демократична держава. Вона здійснила віковічну мрію українців – Акт Злуки із УНР. Цю державу встигли визнати 8 країн світу. У ній була багатопартійна злагода.

Вона впала не політично, а військово від Польщі. Її зрадили країни Антанти, допомігши полякам. Непослідовною була і полі-тика УНР щодо ЗУНР. Проте, ЗУНР мала загальносвітове зна-чення. Її існування – свідчення державницьких устремлінь украї-нців.

Пропонуємо кураторам організувати в групі конференцію за такою примірною тематикою:

1. Становище в Західній Україні напередодні створення держави ЗУНР.

2. Перемога національно-демократичної визвольної рево-люції і проголошення ЗУНР.

3. Внутрішня політика ЗУНР. Її законодавча діяльність. 4. Зовнішньополітична діяльність ЗУНР. Акт Злуки ЗУНР і

УНР. Література до конференції мається у всіх підручниках і по-сібниках з історії України.

9 листопада – День української писемності і мови Визначений він Указом Президента України (жовтень

1997 р.) на день преподобного Нестора Літописця за релігійним календарем.

Нестор (рік народження невідомий – помер після 1113 року) – видатний письменник і літописець ХІ-ХІІ ст., автор і упорядник «Повісті временних літ». У цьому творі закладено основу літопи-сання в Україні, де описується історія слов'ян, утвердження хрис-тиянства, історія князівської влади.

У цей день в бесідах із студентами слід говорити про жалю-гідне українське книгодрукування, менше 10% книжок друкуєть-

19

ся українською мовою. Навести приклади порушення 10 статті Конституції України про державність української мови. Запропо-нувати студентам висвітлити причини такого становища і накрес-лити заходи щодо відродження української мови. Поговорити і про стан вживання української мови в нашому університеті та інших ВНЗ регіону. Навести конкретні факти про недоліки у цій справі.

Є нагода поговорити про якість і грамотність написів на дверях кабінетів, різних оголошень, реклам тощо. Радимо зібрати «букет» наявних порушень і направити їх на адресу відповідної адміністрації.

17 листопада – День студента Уже стало в Україні щорічною традицією у цей день відзна-

чати День студента. Відзначається він і студентами нашого уні-верситету та інших ВНЗ міста й області.

Кураторам доцільно взяти під особистий контроль підгото-вку і проведення цього свята. Зробити відповідні профілактичні заходи щодо недопущення правопорушень чи аморальних вчин-ків.

У бесідах слід відмітити, що студенти всіх країн світу, в то-му числі і в Україні, щорічно відзначають цей Міжнародний день студента. Напередодні цього свята в усіх академічних групах провести бесіди про історію цього свята, різні заходи виховного характеру, спортивні змагання, зустрічі з відомими людьми краю тощо. Головне, щоб День студента не перетворювався в масові веселощі з пияцтвом і дебошем.

Історія студентського дня аж ніяк не пов'язана з веселоща-ми, а скоріше це день пам'яті та скорботи. Його було встановлено у 1941 році на зустрічі в Лондоні студентів країн, що боролися проти фашизму, в пам'ять про антифашистський виступ чеських студентів у листопаді 1939 року. Найвизначніші з них – демон-страція у Празі 15 листопада, у день похорону загиблого у сутич-ці з фашистами студента Яна Оплетала. 17 листопада фашисти провели жорстоку каральну операцію проти студентів і виклада-чів празьких ВНЗ. Понад тисячу чоловік було відправлено у концтабір. Перший раз Міжнародний день студентів відзначено у 1941 році. Цьому дню завжди передував тиждень боротьби за мир і дружбу. Крім того,студентам необхідно наголосити, що цього

20

дня 17 листопада 1943 р. у м. Станіславі німецькі фашисти на те-перішній вулиці Страчених (біля обласної філармонії) розстріля-ли 27 молодих хлопців і дівчат – членів ОУН, які були арештова-ними в тодішньому театрі (теперішня філармонія).

Нині у День студента важливо поговорити про проблеми студентського життя, накреслити заходи по його покрашенню.

20 листопада – День відмови від паління Третій четвер листопада щорічно за ініціативою Всесвітньої

Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) проводиться акція кинути палити хоча б на один день.

Рекомендуємо кураторам напередодні цього дня провести спеціальні бесіди із студентами або запросити для цього фахівців. А своїм особистим прикладом, і також, прикладом інших викла-дачів обґрунтувати шкідливість паління для здоров'я людини.

За задумом організаторів Міжнародного дня відмови від па-ління, кожен курець міг би почати відлік часу в новому житті – житті без тютюну, або ж спробувати відмовитися від згубної зви-чки хоч би на один день.

Міжнародна медична громадськість характеризує проблему тютюнопаління як епідемію через масштаби поширення та згубні наслідки вживання нікотину. За інформацією Всесвітньої органі-зації охорони здоров'я (ВООЗ), щорічно в Європі від хвороб, по-в'язаних з тютюнопалінням гине 1,2 млн. людей, з них у кожній країні-понад 100 тисяч. Дослідження в деяких країнах показують, що паління призводить до смерті близько 50% постійних курців, які залучилися до цієї справи ще у підлітковому віці. Половина з них йде з життя ще у працездатному віці.

За даними Міністерства Охорони здоров'я України у нас ку-рить близько 50% чоловіків та 20% жінок.

22 листопада – День пам'яті жертв голодоморів і полі-

тичних репресій Згідно з Указом Президента України від 31 жовтня 2000 року

кожної четвертої суботи листопада відзначається такий день. Напередодні цього дня або після нього кураторам рекомен-

дується із студентами провести відповідну бесіду або підготувати окремих студентів, які б могли розповісти про злочини радянсь-кої влади на території України за 72 роки її існування.

21

Для розповіді про голодомор 1932-1933 pp. варто залучити студентів родом із Східних областей, які на прикладах своїх пре-дків або сусідів могли б навести конкретні факти злочинів радян-ського тоталітаризму в їх місцях народження.

Рекомендуємо провести студентську конференцію за таким планом:

1. Голодомор 1921-1922 pp. 2. Голодомор 1932-1933 pp. 3. Голодомор 1932-1933 pp. і Західна Україна. 4. Політичні репресії 30-х років. 5. Політичні репресії 1939-1941 pp. в Західній Україні. 6. Голодомор 1946-1947 pp. Подаємо деякі фактичні матеріали про злочини радянської

влади. Тільки в Україні за 72 роки її існування було замордовано 42 млн. українців.

Терор щодо українців почався ще в роки правління В.Леніна. За його вказівкою і його старанного учня Й.Сталіна бу-ло фізично винищено цілий пласт української нації (священослу-жителів, передову інтелігенцію і національно свідоме селянство). Уже 29 січня 1918 р. російські матроси у бою під Крутами (Чер-нігівщина) потопили в крові 300 напівозброєних студентів, що захищали УНР. 9 лютого червоний полковник Муравйов розстрі-ляв 5 тисяч мирного населення м. Києва. У 1920 році було зни-щено близько 2 тисячі військових діячів Української Галицької Армії, які потрапили в полон до більшовиків. У 1921-1922 роках в Україні голодомор забрав 1,5 млн. душ.

21 листопада 1921 р. під м.Базаром на Житомирщині було розстріляно 359 українських вояків – учасників боротьби за зві-льнення України від більшовицької окупації.

У 1932-1933 pp. голодомор призвів до смерті близько 8 млн. українців. Цей спланований акт геноциду був помстою селянам за їх волелюбність. Внаслідок третього голодомору 1946-1947 pp. загинуло близько 1 млн. українців.

Важливо підкреслити, що голодомору на Західній Україні не було. Край був під владою Польщі. Західноукраїнська преса рішуче осуджувала геноцид у Східній Україні. Збирались кошти, продукти голодуючим, але на кордоні все конфісковувалося. Га-лицькі вчені М.Возняк, Ф.Колесса, В.Щурат і К.Студинський, як академіки АН України, відмовилися від зарплати, що їм надходи-

22

ла з Києва. В.Стефаник відмовився від написання брехливої стат-ті, що нібито немає в Україні голоду.

Молодий член ОУН М.Лемик 22.10.1933 р. розстріляв у Львові представника радянського консульства в знак протесту проти голодомору.

І, насамкінець, студенти повинні знати, що за відстоювання ідеї незалежності України та боротьбу за її реалізацію понад 1,5 млн. західних українців були депортовані у віддалені райони колишнього Радянського Союзу, а сотні тисяч були страчені на своїй землі.

Якою є мета заходів щодо викриття злочинів радянської си-стеми? Насамперед – це зберегти пам'ять про те, що принесла ця система українцям, і зокрема, західним. Це засторога того, щоб більше таке ніколи не могло повторитися. Бо ж є ще ті сили в Україні, які прагнуть до повернення радянської системи.

ГРУДЕНЬ 1. Про підсумки роботи області та держави в 2014 році. 2. Про підсумки екзаменаційної сесії у групі. 3. Відвідання музеїв міста. 4. Зустрічі із цікавими, видатними людьми України, ветера-

нами визвольних змагань та праці. 5. Відвідування виставок міста. Склалося так, що основні події та ювілейні дати, з якими

повинні бути ознайомлені студенти, відбувалися на початку гру-дня, протягом 1-10 числа місяця. Це, передусім: 1 грудня – 23-а річниця Всеукраїнського референдуму про підтвердження Акту проголошення незалежності України, 1 грудня – Всесвітній День боротьби із СНІДом, 3 грудня – Всесвітній День інвалідів, 6 грудня – День Збройних сил України і 10 грудня – 64-а річниця прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної Декларації прав людини.

Враховуючи те, що у грудні буде тільки два виховних за-няття, радимо кураторам самим зробити інформації про названі вище події та ювілейні дати. Подаємо короткі відомості про них.

23

1 грудня – 23-а річниця Всеукраїнського референдуму У голосуванні про ставлення до Акту незалежності України

взяли участь 31891,7 тис. громадян, тобто 84,2% від загальної кі-лькості включених до списків, із них на запитання бюлетеня від-повіли «Так, підтверджую» 28864,1 тис. громадян або 90,3%.

У голосуванні з виборів Президента взяли участь 31892,4 тис. осіб. До виборчого бюлетеня було включено шість кандидатів: В.Гриньова, Л.Кравчука, Л.Лук'яненка, Л.Табурянського, В.Чор-новола та І.Юхновського. За Л.Кравчука висловилися 19643,6 тис. громадян, які взяли участь у голосуванні, тобто 61,8%, 7,4 млн. виборців (23,3%) віддали свої голоси В.Чорноволу. Л.Кравчук – перший всенародно обраний Президент України.

Характеризуючи зовнішній резонанс референдуму потрібно відмітити і таке. 7-8 грудня 1991 р. Президенти України Л.Крав-чук, Росії Б.Єльцин та голова Верховної Ради Білорусії С.Шуш-кевич під час зустрічі на білоруській землі у Біловезькій пущі за-явили про те, що СРСР припиняє своє існування і підписали уго-ду про створення «Співдружності незалежних держав» (СНД): 21грудня в Алма-Аті про приєднання до СНД заявили інші рес-публіки колишнього СРСР (за винятком країн Балтії). СРСР пе-рестав існувати.

1 грудня – Всесвітній день боротьби із СНІДом Про небезпеку синдрому набутого імунодефіциту треба го-

ворити систематично. Але у визначений всесвітній день, особли-во слід загострити увагу на проблемах СНІДу.

Студентам слід нагадати, що за останні 23 роки ця хвороба в світі забрала понад 20 млн. життів, близько 60 млн. стали ВІЛ-інфікованими. День у день ця армія поповнюється ще 5,6 млн. осіб. Усі вони – переважно молодь 15-25 років. Фахівці запевня-ють, що вже кожен сотий житель планети інфікований. Тобто 1% населення Землі є носієм вірусу, здатного викликати невиліковне захворювання.

За темпами зростання епідемії СНІДу Україна випереджає всі (!) держави Центральної та Східної Європи. На сьогодні у на-шій країні офіційно зареєстровано близько 70 тис. ВІЛ-інфікова-них, хоча реальна їх кількість, можливо сягає 280000. Принаймні щомісяця додається 500-600 випадків захворювань. Найбільш складна ситуація в південних областях. Головний метод попере-

24

дження СНІДу – здоровий спосіб життя. Викладачі-куратори не повинні обмежуватись лише розповідями про СНІД. Вони мають можливість урізноманітнювати форми попередження цієї невилі-ковної хвороби (зустрічі і бесіди з хворими на СНІД, зустрічі із фахівцями, відвідування інфекційних лікарень).

3 грудня – Всесвітній день інвалідів Головною метою заходів, що проводяться в рамках відзна-

чення цього дня, є забезпечення рівних прав інвалідів в суспільс-тві та поліпшення ситуації навколо цієї категорії людей.

Одним із заходів, визначених Радою Європи, є проведення народного маршу, який розпочався 26 січня 2003 року в Афінах пройшов всіма 15 країнами Європейського Союзу і закінчився 3 грудня 2004 року у Римі.

Про те, що належну увагу слід приділяти інвалідам і в Україні свідчать такі факти. У нас нараховується їх 2 млн., з яких 3 тисячі стали інвалідами Чорнобильської катастрофи. В Івано-Франків-ській області – 67 тисяч інвалідів.

У розмові із студентами слід з'ясувати соціальні причини інвалідності та роль медицини в полегшенні долі інвалідів.

6 грудня – День Збройних сил України Саме 23 роки тому 6 грудня 1991 року Верховна Рада Укра-

їни прийняла Закон про Збройні сили України. Цей день і вважа-ється Днем Української Армії.

Студенти повинні знати, що головним завданням українсь-кої армії є гарантування національної безпеки країни і підтри-мання миру в світі.

Українська армія – армія оборони, армія миру. Служба в збройних силах України – почесний обов'язок кожного її громадя-нина. Із студентами слід поговорити і про навчання на кафедрі вій-ськової підготовки університету.

Доцільно організувати поздоровлення із святом дівчат, юнаків групи – потенційних військовослужбовців.

10 грудня – День Декларації прав людини 66 років тому 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея

ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини.

25

У 30-и статтях Декларації проголошено найголовніші осо-бисті, а також політичні, соціальні й духовні права особи. Перед-усім йдеться про право на життя загалом, у тому числі й на гідне життя, на безпеку, на здоров'я, на свободу, розпоряджатися со-бою, виходячи із права на власне переконання, права на грома-дянство, володіння майном, право вільно обирати місце прожи-вання.

У Декларації проголошено і рівні права для всіх, незалежно від віку, статі, раси, віри, національності, ідеологічних і політич-них переконань. Декларація має рекомендаційний характер і тому СРСР хоча її визнавав, але не виконував. Не виконував він і під-сумкову Декларацію наради країн Європи, США і Канади з пи-тань прав і свободи людини, прийнятої 1 серпня 1975 року в Хельсінкі.

Викладачу-куратору варто проаналізувати як виконується ця Декларація в Україні, адже наш Парламент її ратифікував. Це означає, що наша країна взяла на себе зобов'язання повністю ви-конувати статті Декларації.

У заключній частині виховного заняття в грудні місяці слід націлити студентів на організаційно-методичну підготовку до зи-мової екзаменаційно-залікової сесії. Крім того, підвести підсумки виховної роботи за семестр і вислухати пропозиції студентів до її вдосконалення у наступному семестрі та можливість їх врахування.

СІЧЕНЬ 2015 р.

На першому виховному занятті у весняному семестрі підве-

сти підсумки зимової екзаменаційної сесії та скорегувати план виховної роботи на наступний весняно-літній семестр, звернувши увагу на художньо-естетичне та моральне виховання.

Куратор наголошує, що 48 років тому, 2 січня 1967 р., нака-зом Міністерства освіти УРСР на базі заочної філії Львівського політехнічного інституту в м. Івано-Франківську було створено самостійний ВНЗ – Івано-Франківський інститут нафти і газу. За роки свого існування ІФІНГ здобув статус державного, а потім національного технічного університету найвищого IV рівня акре-дитації. Як єдиний ВНЗ у нафтогазовій галузі наш ІФНТУНГ став потужним навчальним і науковим центром всієї Української держави.

26

16 січня Ця дата відома як Всесвітній День релігій. Започаткована

вона з ініціативи ООН ще 1950 року. У 2003 р. вона вперше при-йшла і в Україну. Напередодні або після цього дня провести від-повідну бесіду із студентами про значення релігії у житті людей, щоденну молитву, відвідування церкви тощо. Можна запросити для бесіди з групою священика.

Загострити увагу на необхідності в Україні створення єди-ної християнської церкви. Одна держава – єдина церква. Прикла-дом у цьому є Польща.

22 січня – День української незалежності і соборності. За

щасливої долі ці дві важливі історичні події відбулися саме в цей день – перша – 22 січня 1918 року, а друга – 22 січня 1919 року.

22 січня 1918 р., Центральна Рада IV Універсалом проголо-сила самостійність УНР. У ньому говорилося:

"Віднині УНР стає самостійною, від нікого не залежною, ві-льною, суверенною Державою Українського народу.

З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею, Ав-стрією, Румунією, Туреччиною й іншими ми бажаємо жити в зго-ді й приязні, але ніяка з них не може вмішуватися в життя Самос-тійної Української Республіки".

Акт злуки ЗУНР і УНР пройшов такі три етапи: 1) попередній договір у Фастові 1.12.1918 р.; 2) 2-3.01.1919 р. в м. Станіславі Українська Національна

Рада ЗУНР одноголосно схвалила умови договору; 3) 22 січня 1919 р. Акт Злуки був урочисто проголошений

на Софіївському майдані в Києві. ЗУНР дістала статус Західної Області УНР (ЗОУНР), а її президент – Є.Петрушевич став шос-тим членом Директорії.

21 січня 1919 р. Всенародні збори Закарпаття, які відбулися в Хусті, проголосили злуку краю із Українською соборною дер-жавою.

З нагоди 71 річниці Акту Злуки ЗУНР і УНР 21.01.1990 р. від Івано-Франківська, Львова аж до Києва проліг символічний живий ланцюг, як ознака відродження і консолідації України. В акції взяло участь понад 3 млн. осіб.

27

25 січня – Тетянин День Його назва походить від імені мучениці Татіани. Вона жила

в Римі в ІІІ ст. н.е., виховувалася у християнській вірі. Під час го-ніння на віру язичники привели її до храму Аполлона, вимагаючи від неї поклоніння ідолу. Татіана стала читати молитву Христу. Після цього поганський ідол упав і розбився, придавивши багато язичників. За це Татіану стратили. Згодом її було приєднано до святих, а її день став святом студентства, через те, що в день свя-тої мучениці в 1755 році російська імператриця Єлизавета Петрі-вна підписала указ про заснування в Москві університету. Цього дня відбувалися урочистості, читався звіт про діяльність ВНЗ за рік. Тому День Тетяни був проголошений Днем студентства.

За іншою версією, він названий так тому, що збігався із за-кінченням зимової екзаменаційної сесії.

29 січня Важливе виховне значення має розмова про студентський

подвиг і героїчну смерть молодих патріотів під Крутами. Саме 29 січня 1918 р., понад 300 юнаків – студентів і учнів

Київських навчальних закладів віддали своє життя у боротьбі з московсько – більшовицькою армією біля залізничної станції Крути на Чернігівщині, відбиваючи наступ противника на Київ. Серед героїв Крут встановлено прізвища 21-го галичанина. Командир Студентського Куреня – сотник Омельченко.

А чому ж регулярна армія не захищала далекі підступи до Києва? Відповідь проста – неправильна політика Центральної Ра-ди, яка відмовилася від створення регулярної армії.

Героїчний опір студентів більшовицьким військам мав істо-ричне значення:

1. На кілька днів затримано взяття більшовиками м. Києва, що дало можливість евакуюватись українському уряду.

2. Дано можливість підписати 9.02.1918 р. Брестський мир з Німеччиною та її союзниками.

3. Приклад виховання студентської молоді. Варто призначити одного із студентів групи, який би зробив

доповідь про подвиг під Крутами.

28

ЛЮТИЙ 1. Про завдання колективу групи в другому семестрі. 2. Річниця Революції Гідності. Вшанування пам’яті героїв

Небесної Сотні Майдану. 3. Участь у спортивних змаганнях університету, факультету. 4. Участь у заходах художньої самодіяльності факультету,

університету. 5. Проведення дискусії: ―Хто ти? Який ти?‖ 6. Проведення круглого столу: ―Духовність у житті людини‖. 7. Проведення круглого столу: ―Ти і Україна‖. 8. Бесіда ―Єдина Соборна Україна‖. 12 лютого Минає 26 років з того часу, коли 11-12 лютого 1989 року в

Києві відбулася установча конференція прихильників демократи-зації України (письменників, науковців, студентів, робітників), на якій було створено Товариство української мови ім. Т.Г.Шевченка (ТУМ). Це була перша громадська органі-зація в Україні, створення якої не було санкціоновано кому-ністичною владою.

У статуті Товариства йшлося про формування почуття лю-бові до української мови, а через неї – до всієї культури українців, про необхідність утвердження української мови як державної, про допомогу українцям за межами тодішньої СРСР.

Промовці на конференції засуджували політику денаціона-лізації і русифікації України, яка проводилася Росією і Радянсь-кою владою. Головою ТУМ було обрано Д.Павличка. Товариство налічувало у вересні 1989 р. 70 тис. осіб, а на червень його чисельність зросла до 200 тис.

Першим головою ТУМ в м. Івано-Франківську був поет, ко-лишній депутат Верховної Ради С.Пушик.

На виховній годині, присвяченій ювілею ТУМ, є можли-вість ще раз поговорити про стан використання української мови як державної. Загострити увагу на небезпеку введення в країні двомовності, про що так наполягають лівоцентристські сили.

29

14 лютого – День святого Валентина, День закоханих З недавнього часу, щорічно, тепер уже у нас, греко-католи-

ків і православних (раніше лише у католиків) відзначається це свято, як свято закоханих. Святий Валентин – реальна історична особа, який жив у III ст. по Христі. Римський імператор Клавдій II видав указ, який забороняв військовим одружуватися. Він вважав, що шлюб утримує чоловіків удома, а їхнє призначення – бути мужніми солдатами та воювати за процвітання Риму. Молодий християнський священик Валентин, до речі, відомий лікар, не по-слухався цього наказу й таємно вінчав закоханих легіонерів. Ви-явивши "антидержавні" одруження, імператор наказав покарати порушника наказу.

У в'язниці Валентин кожного дня писав дочці начальника тюрми, яку колись він вилікував, записки. Молода пара закоха-лась. Перед стратою 14.02.270 р. Валентин написав дівчині тільки два слова: ―Твій Валентин‖, які потім стали символом вічного ко-хання, прихильності, вірності. Дата смерті молодого священика залишилась в пам'яті людей навіки. А сам святий Валентин став покровителем закоханих. Є й інша легенда, в якій йдеться, що в останній день свого життя Валентин надіслав дочці тюремника ніжного і прощального листа. Звідси і вітальні листівки ―Вален-тинки‖ у вигляді сердечок. До речі, значна частина ―Валентинок‖ анонімна.

21 лютого. Саме цього дня щорічно відзначається Міжна-

родний день рідної мови. Куратору доцільно особисто провести бесіду із студентами

про проблеми української мови. Приблизний план бесіди: 1. Корінні причини російщення північних, східних і півден-

них регіонів України. Російське і радянське законодавство про обмеження і витіснення української мови із вжитку.

2. Чому неприйнятною є двомовність в Україні? 3. Законодавство України щодо статусу державності україн-

ської мови. 4. Заходи щодо виконання 10 статті Конституції України.

30

БЕРЕЗЕНЬ 1. До 201 річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка. 2. До Міжнародного жіночого дня. 3. Проведення бесід на теми: про організованість та відпові-

дальність; про профілактику та запобігання у студентському сере-довищі негативних явищ (пияцтва, паління, наркоманії, СНІДу).

4. Проведення круглого столу: ―Актуальні проблеми внут-рішньої та зовнішньої політики України‖.

5. Проведення дискусії: ―Твої можливості самореалізації в умовах позааудиторної роботи. Чи використовуєш ти їх?‖

8 березня – Міжнародний День жінок Це свято найкрасивішої половини людства. Воно стало тра-

диційним. Ми його справедливо пов'язуємо із початком весни і щиро вітаємо усіх дівчат, мам, сестер і бабусь з їхнім святом. І, звичайно, ми рекомендуємо нашим юнакам щиро привітати на-ших студенток, жінок-викладачів із святом весни, подарувати їм весняні квіти. Безумовно, ми не збираємося це свято жінок відмі-нити чи принизити. Проте, нагадуємо, що в українців є історично традиційне свято – День матері, яке щороку відзначається в Укра-їні 11 травня.

Враховуючи те, що студенти повинні бути всебічно ознайо-млені з історією України, з різноманітними подіями світового ма-сштабу, вважаємо доцільним повідомити і про події, пов’язані із встановленням святкування 8 Березня.

Коротко: 8 березня Клара Цеткін і Роза Люксембург (члени Компартії Німеччини) у 1910 році в Копенгагені на конгресі жі-нок внесли пропозицію відзначати 8 Березня – як Міжнародний День жінок. У Росії вперше, у 1913 році, за пропозицією більшо-виків, стали відзначати цей день.

Однак ці дані історії не повинні відмінити День 8 Березня, як свято жінок. Це може зробити тільки вищий законодавчий ор-ган країни.

9-10 березня – традиційні шевченківські дні. 9 березня

минає 201 річниця від дня народження генія українського народу, поета, художника, пророка української державності Т.Г.Шевченка.

31

Народився Т.Г.Шевченко у центрі України (Черкащині). Україна у 19 ст. не мала держави, але символічно можна сказати, що вона її мала в одній особі – особі Шевченка.

У його поетичній творчості можна простежити шлях тво-рення незалежної України. Ось він:

1. Кривдники України – Росія, Польща і власні визискувачі – «Раби, подножки. грязь Москви Варшавське сміття ваші пани Ясновельможнії гетьмани».

2. Вихід з становища, в якому опинилась Україна, – націо-нально-визвольна боротьба – «... кайдани порвіте».

З. Творення власної держави – «В своїй хаті своя правда, і сила,. і воля».

4. Взірець держави – козацька республіка і США – «Коли ми діждемося Вашингтона з новим праведним законом».

Студентам необхідно проілюструвати ці думки поетичною творчістю Т.Шевченка.

Основні ідеї, які сповідують українці ідуть від Шевченків-ського генія:

– Найважливіша суспільна цінність – нація. – Бог і Україна. – «Свою Україну любіть, ...За неї Господа

моліть». – Вірність Україні і самовіддана праця для неї. – Пропаганда національно-визвольної революції. – Самостійна незалежна Україна –«І оживе добра слава,

слава України!» – Прагнення волі і свободи – «І на оновленій землі врага не

буде, супостата». – Опора на власні сили. – Жертовний патріотизм – «Караюсь, мучуся, але не каюсь!» – Національна честь і гідність. – Заклик до єднання – «Обніміться брати ж мої, молю вас,

благаю!» – Релігійність. – Шанування національної спадщини – «І чужому научай-

тесь, й свого не цурайтесь» – Толерантність до інших народів. – Солідарність з поневоленими – «Смирись. Кавказ! Идет

Ермолов» – у О. Пушкіна, у Т.Шевченка:

32

«Борітеся – поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая» («Кавказ»)

Студентам рекомендується проявити і свою громадсько-політичну активність в питанні захисту українського генія Тараса Шевченка. З цією метою:

Законним шляхом підтримати ідею встановлення 9 Березня в нашій державі офіційного святкового дня – Всеукраїнського національного Шевченківського свята:

Студентам рекомендувати взяти участь в усіх заходах з на-годи шевченківських днів, які будуть проводитись як в універси-теті, так і в місті Івано-Франківську.

15 березня 15 березня 1939 року в Хусті всенародно обраним сеймом

було проголошено незалежність Карпатської України і обрано Президентом країни Августина Волошина.

Закарпаття – етнічна українська територія, що ще за часів Київської Русі була заселена руськими племенами. У першій по-ловині XI ст. почався процес захоплення Закарпаття Угорщиною. Століття гноблення, асиміляції, географічна відірваність від ін-ших українських земель не вбили в українців Закарпаття праг-нення здобути незалежність і об'єднатись.

Попри всі намагання окупантів знищити національну свідо-мість або витворити якусь нову націю «русинів-руженів», українці використовували кожен сприятливий момент, щоб зв'язати себе з українськими землями. Після розпаду у 1918 р. Австро-Угорщини Закарпаття висловилося за об’єднання із ЗУНР та УНР. Два деле-гати від Закарпаття були у складі УН Ради у Станіславі та на Тру-довому Конгресі в Києві.

Після Першої світової війни Закарпаття перейшло до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 р. уряд останньої погодився на створення автономного українського уряду на Закарпатті, який 26 жовтня очолив А.Волошин.

З 15 березня 1939 р. Закарпаття – незалежна держава. Сейм ухвалив Конституцію країни. Було створено збройні сили «Кар-патську Січ». Велику допомогу в цьому дала ОУН. Серед них

33

шеф штабу «Карпатської Січі» М. Колодзинський, О.Ольжич, З.Коссак, Р.Шухевич.

14 березня1939 р. Угорщина при допомозі німецьких фаши-стів та при мовчазній згоді Радянсього Союзу, який боявся роз-повсюдження ідей незалежності на всю Україну, розпочала відк-риту агресію проти Карпатської України. Героїчна оборона три-вала близько трьох тижнів. Тут вперше фашисти відчули справж-ній опір за період їх агресивних дій у Західній Європі.

Агресія проти закарпатців показала справжнє обличчя фа-шистів. Вони ніколи не погодяться на самостійність України. То-му марними були сподівання ОУН на незалежність української держави після можливого падіння Радянського Союзу у війні з Німеччиною.

Нападом угорських і німецьких фашистів на Закарпаття слід вважати початком Другої світової війни, а не агресією німців проти поляків у вересні 1939 р.

Для проведення виховного заняття слід залучити студентів із Закарпаття, що навчаються в університеті. Приблизно можна запропонувати такі питання для обговорення:

1. Закарпаття – етнічна українська земля. Княжий період її історії.

2. Закарпаття в складі Чехословаччини. 3. Проголошення незалежної Карпатської України. 4. Проблема русинства у Закарпатті. 5. Закарпаття в складі незалежної України після 1991 p. 20 березня – 376 річниця із дня народження гетьмана

України Івана Мазепи Народився він 20 березня 1639 р. на Білоцерківщині в укра-

їнській шляхетній сім'ї. Закінчив Києво-Могилянську академію. Гетьман України з 1687 по 1709 рік. Своїм політичним хистом і культурою підніс авторитет гетьманської влади, виявив себе ве-ликим меценатом мистецтв і наук.

Основною програмою Івана Мазепи була розбудова україн-ської самостійної державності на ґрунті козацько-гетьманського ладу і соборності українських земель. Заради цього він вважав за можливе співжиття України з Росією на засадах російсько-укра-їнського договору 1654 р. Але Росія зрадила Україну, перетвори-вши її у свою колонію. Мазепа відчув нищення України при ца-

34

рюванні Петра І. Це проявилося в скасуванні козацького устрою, в обурливих діях російських військ на території України, у непо-сильних податках, повинностях на користь Москви, у будівництві російських міст, фортець, доріг, нищенні культурних цінностей. Нарешті «викрадення» імені «Русь» і назва ним Московської дер-жави. Це не зміг витримати Іван Мазепа і «зраджує» Росії. Така «зрада» проти ворога його народу є позитивною і виправданою.

Переглянувши свою політику щодо Росії, Іван Мазепа укла-дає угоду з шведським королем Карлом XII і польським королем Станіславом Ліщинським.

Однак шведсько-українські війська під Полтавою 1709 р. потерпіли поразку. Занадто в Україні вкоренилися проросійські настрої і Мазепу не підтримало українське суспільство. Були й військові прорахунки. Разом з Карлом XII і залишками його армії Мазепа відступив на турецьку територію. Помер під Бендерами. У наш час його прах перепоховано в Батурині.

Якщо політичні, державницькі і військові зусилля Івана Ма-зепи не принесли бажаних наслідків, то в галузі розбудови украї-нської культури, науки, будівництва його вклад неоціненний. Він опікувався Києво-Могилянською колегією, сприяючи перетво-ренню її у 1701 р. в академію, вбачаючи в ній один з важливіших факторів збереження національного духу і української державної ідеї. Будував церкви у Києві, Чернігові, Переяславі тощо. Всього біля 12 церков. Підтримував він і творчість Стефана Яворського, Іоанна Максимовича, Феофана Прокоповича та ін. Перу Мазепи належать пісня «Ой горе тій чайці», багато віршів і книга «Весіл-ля», в якій детально описано весь довесільний і весільний процес. Вершиною його інтимної ліричної поезії є його листи до Мотрі Кочубей.

Усі культурні набутки Івана Мазепи складають національну гордість українців, свідчать про духовну велич самого гетьмана.

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом Для бесіди із студентами пропонується куратору або іншому

фахівцю університету розповісти про цю страшну стару недугу. Поза тим даємо таку коротку довідку. За останнє десяти-

ліття захворюваність на туберкульоз в Україні зросла вдвічі, сме-ртність – у 2,7 рази. Щороку реєструється понад 33 тисячі нових випадків захворювання та близько 11 тисяч смертей від цієї хво-

35

роби. Сьогодні на обліку в лікувально-профілактичних закладах перебувають майже 680 тисяч чоловік. Але це-лише офіційно за-реєстровані хворі, котрі у зв'язку з безвихідним становищем зве-рнулися за медичною допомогою. А реальна кількість туберку-льозників у 2-2,5 рази більша від зареєстрованої.

Однією з основних причин зростання захворювання на ту-беркульоз є соціальні негаразди.

КВІТЕНЬ 1. До 29-ї річниці Чорнобильської трагедії. 2. До 175-ї річниці виходу в світ першої поетичної збірки

Т.Шевченка ―Кобзар‖. 3. 361 річниця Переяславської ради: правда і фальсифікації. 4. До Дня геолога. 5. Проведення зборів групи із порядком денним: ―Етика мі-

жособистісних відносин у життєдіяльності університету‖. 6. Екскурсії по визначних місцях міста, області, держави. 7. Підготовка до участі в огляді-конкурсі факультетської

художньої самодіяльності. 8. Відвідування студентів, які проживають у гуртожитках.

Бесіди про правила поведінки та проживання у гуртожитках уні-верситету.

9. Індивідуальні бесіди із студентами групи з питань універ-ситетської життєдіяльності.

7 квітня – Всесвітній день здоров'я У розмові із студентами напередодні цього дня або після

необхідно зауважити, що приділяти увагу власному здоров'ю раз на рік не годиться. Про нього слід дбати щоденно, усім своїм способом життя. Бо ж здоров'я не купиш, а втративши його – не повернеш.

Але матеріальне становище далеко не всім дає змогу ―хар-чуватися за наукою‖, додає проблем і екологічна ситуація. Однак робіть те, що принаймні усі можуть: зарядка зранку, прогулянка пішки (якщо працюєте, сидячи за столом), чи проживіть день без сигарет, а потім взагалі покиньте цю забаганку, від якої потерпа-

36

ють і оточуючі, і, нарешті, не зловживайте спиртним. Перерахо-ване під силу усім. Пам'ятайте: «Рух – це здоров'я».

17 квітня Починаючи з 1999 р. кожної третьої п'ятниці у нашій країні

(у світі з 1983 р.) відзначається Всесвітній день охорони пам'я-ток історії та культури

Куратору для розмови із студентами потрібно добре підго-туватися, щоб глибоко переконати їх у необхідності брати відпо-відну участь у захисті нашої національної спадщини. Адже в усіх місцях народження чи проживання студентів є певні пам'ятники історії та культури, які вимагають дбайливого ставлення до них, а то й захисту.

Для кураторів повідомляємо, що Україна є унікальною дер-жавою щодо різних пам'яток історії та культури. Це, передусім, перше у світовій історії наземне житло, вік якого 50 тисяч років. Це – Трипільська цивілізація, що проіснувала понад 2 тисячі ро-ків і створила одні з найдавніших протоміст в історії людства. Це – Кам'яна Могила біля Мелітополя, де ще 14 тис. років до н.е. бу-ло письмо. Це ж культура Київської Русі – найбільш цивілізова-ної країни тогочасної Європи.

На сьогодні до Державного реєстру України внесено понад 58 тисяч пам'яток археології, 49 тисяч – історії, понад 5 тисяч – монументального мистецтва, понад 16 тисяч – архітектури. У той же час кожна п'ята пам'ятка – в аварійному стані.

Під час розповіді куратору доцільно провести опитування студентів про те, які вони знають пам'ятки в Україні, своїй облас-ті, кожному населеному пункті. Варто вияснити пам'ятки історії та культури Івано-Франківщини.

18 квітня – Всесвітній День Землі і День довкілля, що

відзначається щорічно у третю суботу квітня, пропонуємо кура-торам об'єднати в одне виховне заняття, присвячене екологічним проблемам країни.

Подаємо коротку інформацію про названі дні, на яку слід звернути увагу.

На виконання Указу Президента України від 6 серпня 1998 р. у нас в країні відзначається День довкілля. Мета цієї акції – при-ведення до належного санітарного стану населених пунктів, місць

37

масового відпочинку, створення зелених насаджень. У цей період всі християни, зазвичай, готуються до свята Воскресіння Христо-вого, наводять порядок не тільки у своїх думках, але й у домі, на рідній землі.

На завершення розповіді про День довкілля слід підкресли-ти, що на єгипетських пірамідах, які збудовані 4,5 тис. років то-му, є напис: «Людство загине, якщо не житиме за законами при-роди». Та протягом усього свого існування людство робить усе навпаки – живе тільки заради себе, проявляючи егоїзм, руйнуючи крок за кроком природу – середовище свого життя. Якщо цей процес не зупинити – не залишиться шансів на виживання ні нам, ні майбутнім поколінням.

День Землі в Україні вперше відзначався у 2003 році. Запо-чаткований американськими студентами, школярами та їхніми викладачами, які запропонували широкому загалу людей зазир-нути в глибину існуючих проблем довкілля і спільними силами навчитися берегти нашу планету.

У світі у День землі проводяться різноманітні акції, присвя-чені охороні довкілля. Приміром, в Італії організовують лежачі протести на автострадах проти автомобільних газів. А на Гаїті у цей день – національне свято.

Актуальною проблемою є збереження землі, її довкілля і в Україні. У нас 25% світових запасів чорнозему. Є що берегти.

А тим часом ще радянська влада довела наші землі до еко-логічної катастрофи. Та й мало що робить нинішня влада для по-ліпшення довкілля.

На території України, яка складає менше 1% суходолу Зем-лі, накопичено 5% забруднення планети. Тобто Україну зробили чи не найзабрудненішою країною світу. Адже тут викидали в ат-мосферу близько 20 млн. тонн, а у воду понад 1,5 млрд. куб. м. нечистот.

Радіологічним обстеженням виявлено зараження території в 11 областях, а зараження овочів нітратами утричі вище від допус-тимої концентрації.

В Україні на цей час знищено 20 тис. малих річок. Річки – це ніби кровоносні судини землі. Треба рятувати їх усіма засоба-ми, адже 80% захворювань населення – через вживання забруд-неної води.

38

Земля – як влучно визначив Іван Франко, «всеплодющая ма-ти», і є наше спільне багатство. А, значить, маємо всіляко обері-гати її під виснаження і безгосподарності та приумножувати її родючу силу. Це давно вже зрозуміли в багатьох країнах. Саме тому 18 квітня відзначається Всесвітній день землі.

26 квітня – минає 29 років від дня Чорнобильської тра-

гедії. Україна наодинці залишилася з її наслідками. А вони стра-шні. Радіацією уражено майже 10% території нашої країни. Це 2293 населених пункти. Потерпілими визнано 3 млн. 427 тис. громадян України – кожен 15-ий житель країни.

На занятті слід навести факти і цифри медичних наслідків Чорнобильської катастрофи. Доцільно доручити студентам родом з Житомирської, Київської областей зробити інформацію про стан радіаційного забруднення їх місця народження чи прожи-вання та його наслідки.

27 квітня – минає 36 років з того трагічного дня, коли перестало битися серце Володимира Івасюка – композитора, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, за-сновника сучасної української естради.

Композитор Володимир Івасюк родом з Буковини, закінчив Львівський медичний інститут і Львівську консерваторію. Автор 107 пісень і 33 інструментальних твори. Його пісні: «Водограй», «Червона рута», «Два перстені», «Я піду в далекі гори», «Любов цвіте один-єдиний раз», «Пісня буде поміж нас» та інші.

На виховному занятті доцільно прослухати пісні Володими-ра Івасюка.

ТРАВЕНЬ 1. До дня Конституції України (26 червня). 2. Проведення круглого столу: ―Мій факультет, мій універ-

ситет – моя радість і гордість. 3. Проведення круглого столу: ―Духовні скарби народу.

Найстрашніші втрати – духовні‖. 4. Дискусія на тему: ―Тютюн та алкоголь знищують тебе. Чи

не так?‖

39

5. На зборах студентів групи обговорити питання культури поведінки, стосунків між собою, з викладачами і співробітниками університету; морального обов’язку студента перед батьками і державою.

6. Проведення дискусій: ―Що означає бути патріотом Укра-їни‖, ―У чому перевага правової держави?‖ ―Чи потрібен я держа-ві таким, яким я є сьогодні?‖

7. Проведення бесід на теми: ―Держава та особа‖; ―Грома-дянином бути зобов’язаний‖; ―Українська мова – державна мова України‖; ―Мова і закон‖; ―Чи все у житті стосується тебе?‖; ―Ди-сципліна чи необхідність?‖

1-2 травня – день свята трудового народу і його солідар-

ності в боротьбі за соціально-економічні і політичні права і свободи. Саме такого змісту мають бути лозунги всіх тих, хто вийде на Першотравневі демонстрації, візьме участь в мітингах і маївках.

Рішення про його щорічне відзначення прийняв у липні 1889 року установчий конгрес другого Інтернаціоналу, організа-ція, яка об’єднувала ліві (комуністичні та соціалістичні) партії Європи того часу. Днем святкування було встановлено 1 травня, на знак солідарності з робітниками Чикаго, які організували в цей день страйк і демонстрацію, що закінчилась кривавою сутичкою з поліцією. Згідно українського законодавства 1-2 травня є святкові дні.

В Україні вперше святкування Першого травня відбулося у Львові 1890 р.

Це свято нині в Україні демократичними силами не сприй-мається. Проте політичні партії лівого і лівоцентристського спрямування (КПУ, СПУ, СДПУ(о) та інші) проводять свої полі-тичні акції, закликаючи владу захищати соціальні права громадян України.

Більшість населення України Першотравневі свята пов'язує із святом весни, краси, пробудження природи та використовують ці дні для домашніх робіт і праці на дачах, городах.

9 травня – День перемоги над фашистською Німеччи-

ною. Саме в цей день 9 травня 1945 р. радянські війська звільни-ли Прагу від німців, чим закінчилась війна у Європі. Щоправда,

40

цілий світ відзначає свято Перемоги 8 травня, бо саме в цей день було підписано акт капітуляції Німеччини.

Ціною багатомільйонних жертв приблизно 30 млн. чоловік колишнього СРСР, в тому числі понад 8 млн. українців, було одержано перемогу. На жаль, ще до сьогоднішнього часу на дер-жавному рівні не визнано УПА, як воюючу сторону у Другій сві-товій війні. Матеріальні втрати України за роки війни дорівню-ють 285 мільярдам карбованців (100 млрд. доларів). Знищено 714 міст і містечок, 28 тисяч сіл, зруйновано 2 мільйони будинків, внаслідок чого понад 10 мільйонів людей залишилися бездомни-ми. Винними у такій трагедії рівномірно є СРСР і Німеччина, Сталін і Гітлер. Вони перед війною розділили сфери впливу (до Німеччини – Польща і частина Прибалтики; до СРСР – Західна Україна і Західна Білорусія, Молдавія і частина Прибалтики). По-тім один напав на іншого, незалежно, хто це зробив першим. Ілюструє це такий документ: 19 серпня 1939 року Сталін на таєм-ному засіданні Політбюро обґрунтував потребу "великої війни в Європі" й видав секретний наказ про мобілізацію.

Рекомендується кураторам з нагоди 68-ї річниці Перемоги для зустрічі із студентами запросити ветеранів війни, воїнів ко-лишньої УПА.

10 травня – День матері Щороку другої неділі травня в усіх країнах світу відзнача-

ється День матері. Започаткований він 1910 р. у США американ-кою Анною Джервіс із Філадельфії, яка у ранньому віці втратила матір і жила постійною думкою про неї.

Українська громадськість святкувала День матері спочатку у Канаді, де в 1928 році Союз Українок Канади вперше провів цей день. У 1929 році вже відзначали у Львові, де ініціатором урочистостей стала письменниця і редактор тижневика ―Жіноча доля‖ Олена Кисілевська.

В Україні культ матерів відомий ще з Трипілля. Саме три-пільці вперше створили статуетку матері з грудною дитиною на руках.

Мати – це найясніша зоря на небі людини. Мати прищеп-лює дитині перші поняття про мораль та релігію, навчає її рідної мови.

41

Мати для немовляти є найпершою правдивою Батьківщи-ною!

Письменниця Ольга Дучимінська так писала про значення Свята матері: «Свято це має подвійне значення. По-перше, при-чинюється до піднесення ваги й пошани матері-людини, а по-друге, це символ нашого відродження, це предтеча великої бу-дуччини... Мати – це той вогонь, який огріває хату щирою любо-в'ю і який лучить усіх членів родини. Мати - це символ чогось найкращого, найбагатшого, найліпшого. Мати перша виховує ди-тину і дає їй путівку на все життя».

У цей День матері відправляється Богослужіння на честь матерів, відбуваються святочні походи, концерти, вистави. Діти давали матерям подарунки.

У розмові кураторів із студентами розглянути, а як вони шанують своїх матерів?

21 травня – День Європи Повідомити студентів, що Указом Президента щороку у

третю суботу травня, починаючи з 2003 року в країні відзначати-меться День Європи. У європейських країнах цей день відзнача-ється 9 травня.

Дню Європи в Україні будуть приурочені різні заходи щодо співробітництва з європейськими країнами на різному рівні, по-чинаючи від окремих установ, організацій на місцях до розгор-тання їх на державному рівні. У певній мірі до такого співробіт-ництва повинні залучатися і студенти, наприклад, в напрямі сту-дентських взаємозв'язків, особливо через наших земляків, які працюють в європейських країнах.

23 травня – День Героїв Свято Дня Героїв було запроваджене рішенням II Великого

Збору ОУН 1941 р. Датою його вважають 23 травня. У цей день постають перед нами образи тих, хто ніс тягар

визвольної боротьби, і серед них виділяються постаті ідеолога українського націоналізму Миколи Міхновського (загинув 3 тра-вня 1924 року), Головного отамана УНР Симона Петлюри (заги-нув 25 травня 1926 року), геніального стратега, творця ОУН пол-ковника Євгена Коновальця (загинув 23 травня 1938 року). Усі вони були вбиті радянською системою. Бо вона боялася прикладу

42

послідовності і наполегливості, політичного розуму в їх боротьбі за українську самостійну державу.

Студентам необхідно рекомендувати взяти участь у масових заходах до Дня Героїв, що будуть проводитися в Івано-Франків-ську.

31 травня – Всесвітній день боротьби з палінням Нині паління чи не найпоширеніша шкідлива звичка. Сподіваємось, що у кураторів є достатня кількість аргумен-

тів, щоб переконати студентів у правильності вищесказаних слів. На останньому виховному занятті підвести підсумки вихов-

ної роботи за 2014/2015 навчальний рік. Пообіцяти врахувати по-бажання студентів для розробки плану виховної роботи на 2015/2016 н.р.

ЧЕРВЕНЬ 1. До Дня молоді. 2. Проведення круглих столів: ―Народ – єдине джерело вла-

ди в Україні‖; ―Конституція – логічне продовження Акта прого-лошення незалежності України‖; ―Що дала народу Конституція України?‖; ―Чи потрібна політична реформа в Україні?‖; ―Я – громадянин держави Україна‖.

3. Проведення зборів групи за підсумками сесії. 4. Проведення бесід на теми: ―Дисципліна і самодисциплі-

на‖; ―Краса і багатство української мови‖; ―Українська мова у світі‖; ―Про віру, культуру, освіту‖; ―Духовні скарби народу‖; ―Мистецтво жити гідно. У чому воно полягає?‖; ―Інтелігентна людина. Яка вона?; ―У чому краса людини?‖; ―Культура одягу‖; ―Косметика. Ворог чи друг?‖; ―Ким бути і яким бути?‖.