Зіньківська спеціалізована школа I –III ступенів №2

Діюча програма початкової школи вимагає розвитку самостійності

у розв’язуванні текстових задач. Кожен учень повинен уміти

коротко записати умову задачі, ілюструючи його за допомогою

малюнка чи схеми, креслення, обгрунтувати кожен крок в аналізі

задачі й у її розв’язуванні, перевірити правильність розв’язання.

Головне для кожного учня на даному етапі – зрозуміти задачу,

тобто усвідомити, про що ця задача, що в ній відомо,що потрібно

довідатися, як зв’язані між собою дані, які відносини між даними

і шуканими. Для цього необхідно учити дітей розбивати текст

задачі на частини і моделювати ситуації, відбиті в задачі.

Розв’язати задачу – означає встановити зв’язок між даними і

невідомими величинами на основі умови задачі, обрати, а точніше

відшукати правильний шлях розв’язання та правильно виконати

арифметичні дії .

Текстові задачі ще називають сюжетними, бо в них дається словесний

опис подій, явищ, дій, процесів.

Сюжет задачі – це опис, а опис можна представити по - різному. Для

цього можна раціонально та продуктивно використовувати

моделювання.

Модель – засіб наукового пізнання, система, яка здатна

відображаючи та відтворюючи об’єкт , замінювати його так, щоб

у результаті ми отримали нову інформацію про нього.

Моделювання в системі початкової ланки освіти дає можливість

формувати вміння та навички моделювання різних ситуацій, явищ, дій.

У результаті моделювання ми будуємо схему, графік, малюнок, формулу,

позначаємо їх значками, знаходимо способи розв’язання та здійснюємо

математичні обчислення.

Враховуючи особливості розвитку

математичної діяльності, на відповідних

етапах варто використовувати різні види

моделей.

А враховуючи зміст моделей та особливості

їх застосування, у роботі слід дотримуватися

такої послідовності:

Було - Прилетіло -

Стало - ?

1) маніпулювання предметними зображеннями з метою

безпосереднього відтворення задачної ситуації, тобто

моделювання на основі використання предметних зображень

тих об’єктів, про які йдеться в задачі, та опорних слів

скороченого запису;

Було -3 Прилетіло -5

Стало - ?

2) моделювання за допомогою лічильного матеріалу, який має

узагальнений характер

На цьому етапі загальний вигляд моделювання даної задачі залишається таким самим, лише предметне зображення замінюється відповідною кількістю лічильного чи геометричного матеріалу, який «підписується» цифрами, що передає числове значення величини.

Було – 3 пташки Прилетіло – 5 пташок Стало - ?

3) складання найпростішого скороченого запису з

використанням опорних слів та цифр.

Для цього школярів потрібно вчити знаходити в умові задачі опорні слова,

величини, а також їх значення; встановлювати залежності між ними; правильно

відтворювати ці залежності у короткому запису.

4) побудова різних моделей скороченого

запису.

Маса одного

ящика

Кількість

ящиків

Загальна

маса

Однакова

3 21

8 ?

«У трьох однакових

ящиках 21 кг апельсинів.

Скільки кілограмів

апельсинів у 8 таких

ящиках?»

Звичайну умова цієї

задачі відразу

записують у таблицю:

Таблиця – це теж модель задачі, але більш

абстрактна, ніж схематичний малюнок чи

креслення.

При початковому знайомстві з цією задачею

доцільніше змоделювати її умову по-іншому, у виді

схематичного малюнка чи креслення.

5) ознайомлення з особливостями побудови різних

видів структурних моделей.

На даному етапі слід

звернути увагу на

особливості побудови

різних видів

структурних моделей.

Особливо велику роль

відіграє моделювання

при розв’язанні задач

на рух. При цьому

модель повинні

створювати самі учні

під керівництвом

учителя.

Задача.

Від пристані в протилежних

напрямах одночасно

відійшли два катери. Через 2

год вони були на відстані 128

км один від одного.

Швидкість першого катера 35

км/год. Знайди швидкість

другого катера.

Задача.

Довжина алеї 540м. Від

двох кінців алеї одночасно

назустріч один одному

побігли Петрик та його

песик. Через 2 хв Петрик

надів на песика новий

повідок. З якою швидкістю

біг Петрик, якщо

швидкість песика була 150

м/хв?

Первинне

сприйняття

умови задачі Аналіз задачі

з опорою на

життєву

ситуацію Розбити

текст задачі

на частини Створення

моделі

самими

дітьми.