parlament 8- 04-09 · создание коалиции в таком формате сделает внеочередные выборы в Раду ненужными , а если

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України

За повідомленнями

друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення

8 квітня 2009 р., середа

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Володимир Литвин: «Будь-які зміни в державі кожен має починати з себе»

Лариса Коба, "Голос України" ..........................................................................................3

На площі перед районним будинком культури, де майже півтори години тривала зустріч із зіньківчанами, Володимир Михайлович відповів на більшість запитань, які стосувалися мізерного розміру пенсій, можливості безплатної освіти в державі, зависоких цін на ліки.

Вибори–2009 — уже реальність. Про яку ще слід домовлятися "Україна

молода" ..............................................................................................................................4

Постанова Верховної Ради про призначення виборів Президента 25 жовтня набула юридичної сили. Вчора її було опубліковано в газеті Кабінету Міністрів «Урядовий кур’єр».

Тимошенко подружится с Ахметовым Ольга Куришко, "Экономические

известия" ...........................................................................................................................5

Близкий к Р.Ахметову замглавы фракции ПР Б.Колесников не исключил, что в Раде может быть создана коалиция БЮТ и регионалов. Колесников оценил вероятность такого союза, как 50/50. «Я сторонник скорейшего выхода Украины из кризиса. И если для этого нужно будет создать коалицию с БЮТ, то я за такую коалицию»,— подчеркнул депутат. Он говорит, что создание коалиции в таком формате сделает внеочередные выборы в Раду ненужными, а если такой сценарий не реализуется, то «надо проводить двойные выборы — и раньше 25 октября».

В БЮТ еще один раскол Дмитрий Коротков, "Сегодня"............................................6

В понедельник вечером в эфире 5 канала вице-спикер раскритиковал руководство фракции за нежелание идти на выборы и вводить открытые списки на выборах. "Два основных фактора, которые влияют на поступки Томенко, — личные амбиции и возможность уйти в другое плавание, — объяснил нам один из влиятельных нардепов в Блоке Тимошенко. — Проблема в том, что абсолютно все предложения вице-спикера не воспринимаются ни премьером, ни ее ближайшими помощниками".

Следующее заседание Верховной Рады может завершиться отставкой

Кабинета Министров Юлии Тимошенко Татьяна Ивженко, "Независимая

газета" ...............................................................................................................................6

Проходящие сейчас кулуарные переговоры обостряют ситуацию внутри политических сил, которые считаются основными игроками. Раскол, по словам политологов, назревает после пропрезидентского блока в Партии регионов. А заявления некоторых соратников Тимошенко свидетельствуют о том, что в БЮТ тоже может появиться внутренняя оппозиция.

Виктор Бондарь послал сигнал в центр Александр Свириденко, "КоммерсантЪ"

(Украина) ...........................................................................................................................8

Днепропетровский губернатор В.Бондарь решил опередить руководство "Единого центра" и написал заявление о выходе из партии. Накануне В.Бондарь имел продолжительный разговор

ВВЕЕРРХХООВВННАА РРААДДАА УУККРРААЇЇННИИ УУ ДДЗЗЕЕРРККААЛЛІІ ЗЗММІІ::

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ


2

с Президентом В.Ющенко и заручился его поддержкой. Представителей ЕЦ возмутило то, каким способом губернатор объявил о своем решении.

Сергей Гриневецкий: «Нейтралитет — одна из идей, способных объединить»

Феликс Артеменко, "Час пик" ..........................................................................................9

27 марта в Брюсселе состоялась презентация книги «Заявка на самоубийство: Зачем Украине НАТО?». Ее авторы — известные в Украине политики Г.Крючков, Д.Табачник, С.Гриневецкий, П.Симоненко и П.Толочко. Об истории книги, ее презентации, актуальных проблемах нынешней внешней политики страны редакции рассказал народный депутат от «Блока Литвина» С.Гриневецкий.

Влада: потрібне «перезавантаження» Наталія Ромашова, «День» .........................12

У Президента, щоправда, є умови — внести зміни до закону про вибори, перейшовши на пропорційну основу і відкриті партійні списки. Крім того, Ющенко наполягає на скасуванні депутатської недоторканності. Прес-секретар І.Ванникова підтвердила, що Глава держави вже наступного тижня винесе на розгляд депутатського корпусу законопроект про зміну виборчої системи.

НАТО не получит Украину Анатолий Орел, генеральный директор украинского

Центра международных и сравнительных исследований, "Известия"........................13

Время жизни идеи о членстве Украины в НАТО закончилось. Расширения НАТО на Украину и Грузию уже не будет. В этом вопросе, похоже, уже практически достигнут международный консенсус. А точка зрения России прекрасно известна и остается неизменной уже много лет. Неизменно негативным остается общественное мнение на самой Украине. И кто бы ни пришел к власти в стране в 2010 году, он будет вынужден бросить все силы на борьбу с кризисом и уж никак не на борьбу за вступление в НАТО.

Родственная монархия Наталия Ромашова, «Киевские Ведомости».......................15

«Ведомости» продолжают отслеживать карьерные и бизнес-успехи родственников высокопоставленных руководителей страны.

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

Володимир Литвин виступає за ліквідацію районних та обласних

держадміністрацій РБК-Україна..................................................................................17

Про це він заявив у ході поїздки до Полтави, передає радіо "Свобода".

Николай Томенко: "Нам нужна коалиция из пяти фракций" MIGnews.com.ua ..17

Об этом он заявил сегодня на брифинге, комментируя якобы расхождение его позиции относительно проведения одновременных досрочных президентских и парламентских выборов с позицией лидера БЮТ Ю.Тимошенко. Он выразил удивление по поводу того, что его позиция якобы расходится с позицией БЮТ: фракция БЮТ не принимала решения, что Блок является противником одновременных парламентских и президентских выборов.

Микола Томенко: "Проведення адміністративно-територіальної реформи

Кабміном можливе лише за згодою ВР і керівництва областей" РБК-Україна ....18

Віце-спікер наголосив, що парламент не ухвалював жодного рішення про початок проведення адміністративно-територіальної реформи. Він зазначив, що звернувся до керівництва ВР з тим, щоб парламент розглянув це питання.

Зачем Тимошенко добивается встречи с Путиным? Алла Присяжнюк, Сейчас ....18

А.Гудыма: "В принципе, Украина могла бы отказаться от закачивания больших объемов газа, как в 2008 году, но все же определенные резервы нужны. А это снова делает актуальным вопрос получения московских денег". По мнению Гудымы, минимум половину от обещанных Россией $5 млрд. необходимо направить не на покрытие дефицита платежного баланса каждого месяца, а на оплату газа, закачиваемого в хранилища.


3

Віктор Балога: "Верховна Рада і Кабінет міністрів України мають пристати

на пропозицію Президента" РБК-Україна .................................................................20

Глава Секретаріату звертає увагу, що після ініціативи Президента про одночасні вибори у ВР знову заговорили про імовірні нові формати коаліції, зокрема, між БЮТ і Партією регіонів. Однак, плани створити таку більшість малореальні, оскільки з тієї якості політичних сил, які зараз представлені у парламенті, навряд чи вийде міцна, стабільна і дієздатна конструкція.

Святослав Олийнык: «В случае проведения досрочных выборов более 50%

депутатов не попадут в парламент» Михаил Маркечко, Вовремя.info......................21

Мнение народного депутата от БЮТ о назначении досрочных выборов в парламент, о создании нового большинства, о расколе парламентских фракций, о переносе даты президентских выборов, а также о внесении изменений в Конституцию и возможности совпадения парламентских выборов с президентскими.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

В Україні дали старт виборам "Студія "1+1", ТСН ..................................................23

Гість в студії - Сергій Пашинський, народний депутат, фракція БЮТ 5 канал,

Час....................................................................................................................................24

Рішення парламенту про проведення президентських виборів набуло чинності ICTV, Факти ....................................................................................................................28

Виктор Ющенко не рассчитывает на то, что парламент поддержит

предложенную им редакцию Конституции Интер, Подробности ..........................29

Рішення Парламенту набуло чинності Новий канал, Репортер...............................30

Києво-Печерську Лавру вилучать з ЮНЕСКО СТБ, Вікна-новини........................30

Юрий Луценко не будет приносить извинения Борису Колесникову ТРК

"Украина", События .......................................................................................................31

Українська ЦВК почала готувати президентські вибори УТ-1, Новини ...............32

Україну чекають нові вибори або нова коаліція Тетяна Ярмощук, Радіо

Свобода ............................................................................................................................33

Голова Верховної Ради Володимир Литвин сподівається, що ясність у питанні визначення дати президентських виборів внесе Конституційний Суд Радіо

Ера-FM, Новини...............................................................................................................34

Друковані видання

Володимир Литвин: «Будь-які зміни в державі кожен має починати з себе»

Лариса Коба, "Голос України"

Колишня гетьманська столиця Гадяч зібрала громадян і мешканців навколишніх сіл. Голова жіночої громадської організації Євдокія Місюра з гіркотою розповіла Голові Верховної Ради про побори з породіль на медпрепарати та пологи. Багато гадячан прийшли публічно обуритися бездіяльністю місцевої влади. Тільки за останній час у Гадячі закрився хлібозавод, і тепер хліб привозять з Полтави. Були продані сирзавод і м’ясокомбінат. Володимир Литвин зауважив, що порядок треба наводити передусім із себе. Він навів приклад, коли на прохання


4

земляків у своєму селі посприяв будівництву пекарні, але як приїхав у черговий раз, то пекарня чомусь не працювала.

Гадячани порушували питання перед главою парламенту щодо забруднення довкілля місцевими підприємствами нафтогазового комплексу і неотриманням місцевими бюджетами коштів від видобутку вуглеводню.

Жителі 40-тисячного Зіньківського району передавали свої запитання, сподіваючись, що їх звернення таки будуть нарешті почуті, адже інші інстанції вони вже обійшли і все безрезультатно. Така ситуація, як повідомила депутат районної ради Людмила Герасименко, зокрема, із придбанням для центральної районної лікарні рентгенапарата. Голова спілки власників земельних і майнових паїв колишньої агрофірми імені Шевченка Людмила Лаврик, звертаючись до Володимира Литвина, повідала про багаторічне поневіряння селян і постійні нерозрахунки з боку орендарів і не тільки зазначеної агрофірми. Володимир Литвин на загал попросив дати координати орендарів і пообіцяв звернутися до Генпрокуратури з цього приводу. На площі перед районним будинком культури, де майже півтори години тривала зустріч із зіньківчанами, Володимир Михайлович відповів на більшість запитань, які стосувалися мізерного розміру пенсій, можливості безплатної освіти в державі, зависоких цін на ліки. Голову Верховної Ради просили посприяти у будівництві пам’ятника чорнобильцям, відродженні Опішні як культурно-туристичного центру. Володимир Литвин пообіцяв усі звернення вивчити і дати доручення юристам працювати. Проблемою для Зіньківського району є питання фактичного двовладдя. Вже вкотре районна рада висловлює недовіру голові районної держадміністрації, але Президент на це ніяк не реагує. Депутати районної ради очікують на позитивне сприяння з цього приводу Володимира Литвина.

Формат публічних зустрічей не обійшовся без політичного забарвлення. Для багатьох була цікавою думка Голови Верховної Ради стосовно ситуації в державі. Що далі чекати від політиків, які постійно лихоманять Україну. Володимир Литвин: «Вражає у нашій державі одне, на Сході голосують за «своїх» — щоб насолити «помаранчевим», а на Заході — за «помаранчевих», щоб не допустити «москалів». У центрі України — за всіх потроху, а тоді запитують у мене: чому олігархи грабують країну? Я відповідаю: що вони вами ж уповноважені, бо ви віддали їм свої голоси на виборах».

Володимир Литвин відверто відповів, що приїхав на запрошення полтавців і раніше вже побував у Великобагачанському та Хорольському районах: «Спілкуюся з вами, щоб знати, що те, що я роблю, має вашу підтримку. Мені соромно, як жалюгідно сьогодні живуть українці». Запитували у Володимира Литвина і про те, чи він йтиме у Президенти. В. Литвин: «Я прийшов сюди до вас не для цього. Я фаталіст. Треба жити так, як доля написана. А підсаджувати себе до якогось місця не варто». Голова Верховної Ради підтримав пропозицію зіньківчан, щоб місячну заробітну плату депутатів, які все одно нічого не роблять, передати тим, хто не отримує місяцями платні за свою роботу.

http://www.golos.com.ua/article/1239114259.html

Вибори–2009 — уже реальність. Про яку ще слід домовлятися

"Україна молода"

Постанова Верховної Ради про призначення виборів Президента 25 жовтня набула юридичної сили. Вчора її було опубліковано в газеті Кабінету Міністрів «Урядовий кур’єр». Але все ще може змінитися, адже Президент висловлював намір оскаржити постанову в Конституційному Суді. З іншого боку, вона може зберегти легітимність, якщо політики все–таки домовляться (скажімо, провести одночасно і вибори Президента, і парламенту).

Хай там як, а Центральна виборча комісія вже взяла постанову парламенту до уваги. «ЦВК уже розпочала підготовчі заходи до підготовки і проведення виборчого процесу, який почнеться 27 червня», — заявила вчора на прес–конференції заступник голови ЦВК Жанна Усенко–Чорна. Вона відзначила: Центрвиборчком сприймає цю дату як «константу» і виходить із того, що «така дата на цей момент є поки що однозначною».


5

За словами Усенко–Чорної, на проведення виборів слід виділити додаткові кошти. Як писала «УМ», у бюджеті–2009 на президентські перегони прописано 712 млн. грн. Цей кошторис встановлювався в розрахунку, що перший тур відбудеться в 2009 році, а другий — у 2010–му. Усенко–Чорна сказала, що ЦВК проситиме збільшити кошторис на 200 млн.

ДО РЕЧІ

Комітет виборців України робить свої висновки вже щодо дострокових виборів до Верховної Ради і закликає парламентаріїв якнайшвидше розглянути зміни до виборчого законодавства. Про це вчора на прес–конференції повідомив голова правління КВУ Олександр Черненко. Він нагадав, що у ВР зареєстровано вісім законопроектів, які пропонують запровадження в Україні системи виборів народних депутатів за відкритими списками, однак їх розгляд, за словами голови правління КВУ, гальмується партійними лідерами. Черненко каже, що підтримані профільним комітетом ВР проекти необхідно винести на розгляд уже на пленарному засіданні 14—17 квітня, оскільки після цього сесія не відновиться впродовж тривалого часу. «Якщо цього не станеться, ми закликаємо народних депутатів відмовитись від канікул, поки вони не вирішать питання виборчої реформи», — каже голова КВУ.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1385/180/48849/

Тимошенко подружится с Ахметовым

Ольга Куришко, "Экономические известия"

Основной интригой остается позиция Премьера Юлии Тимошенко, которая ради спасения Кабмина может возобновить переговоры с Партией регионов о создании коалиции, или пойти с регионалами на временный альянс — ради импичмента.

В Секретариате Президента курсирует информация о том, что Виктор Ющенко подпишет Указ о досрочном прекращении полномочий парламента 25 апреля с.г. Это последний день, когда Президент может распустить парламент,— за полгода до президентских выборов, которые состоятся 25 октября, Глава государства лишается этого права.

Министр юстиции Николай Онищук заявил: «Сегодня оснований для досрочного прекращения полномочий парламента нет. Я их не вижу». Министр заверил, что Виктор Ющенко не пойдет на шаг, противоречащий Конституции, а «решение о внеочередных парламентских выборах президент может принять только при наличии юридических оснований». Впрочем, такие основания главе государства может обеспечить Конституционный Суд, в который обратился Виктор Ющенко за толкованием легитимности правительства.

«КС приложит все силы, чтобы в месячный срок принять решение в деле по представлению президента о конституционности действий коалиции при формировании правительства»,— заявил вчера глава КС Андрей Стрижак содокладчикам мониторингового комитета ПАСЕ Ренате Вольвенд и Сабине Лойтгойзер-Шнарренбергер. Он констатировал, что судьи не имеют права спешить в таких вопросах, поскольку их решения не подлежат обжалованию. «Не следует думать, что на КС оказывается политическое давление»,— добавил господин Стрижак.

В оппозиции пока нет единого мнения по поводу предстоящего роспуска Рады. Замглавы фракции ПР Елена Лукаш говорит, что регионалы ждут от Президента соответствующего указа и «ПР надеется, что у Президента хватит мужества и сил его издать». Но, по словам госпожи Лукаш, партия выступает за одновременное проведение выборов и Президента, и парламента.

В то же время близкий к Ринату Ахметову замглавы фракции ПР Борис Колесников не исключил, что в Раде может быть создана коалиция БЮТ и регионалов. Господин Колесников оценил вероятность такого союза, как 50/50. «Я сторонник скорейшего выхода Украины из кризиса. И если для этого нужно будет создать коалицию с БЮТ, то я за такую коалицию»,— подчеркнул депутат. Он говорит, что создание коалиции в таком формате сделает внеочередные выборы в Раду ненужными, а если такой сценарий не реализуется, то «надо проводить двойные выборы — и раньше 25 октября».


6

Ранее в ПР только группа Андрея Клюева выступала за альянс с БЮТ. Не секрет, что именно господин Клюев в ПР — давний коммуникатор с БЮТ и ее лидером. Но все время соратники Рината Ахметова и Бориса Колесникова высказывались на счет симпатий своего однопартийца более чем сдержанно. Однако позавчера господин Ахметов выступил со словами поддержки в адрес Кабмина Юлии Тимошенко, заявив, что хочет бороться с экономической нестабильностью, а не с действующим правительством. «Я очень хочу, чтобы именно это правительство победило кризис и оказалось выше кризиса, чтобы аргументов было больше,— сказал Ринат Ахметов.— Я не могу желать другого, потому что это правительство борется с кризисом для блага украинского народа».

Рамочные переговоры об альянсе БЮТ и ПР действительно ведутся, и Андрей Клюев — далеко не главный их инициатор. «Но мы и сейчас аккуратно воспринимаем все предложения БЮТ»,— сообщил собеседник из руководства ПР. Он добавил, что если переговоры не увенчаются успехом, рассматривается еще один вариант, при котором Юлия Тимошенко согласится на одновременное проведение досрочных выборов Рады и президента — из расчета на президентское кресло. Регионалы при этом сценарии, предположительно, могут получить большинство мест в парламенте и, следовательно, сформировать правительство.

Председатель Комитета Верховной Рады по правовой политике Сергей Мищенко (БЮТ) полагает, что тенденция к объединению БЮТ и ПР — это не попытка уйти от досрочных выборов. «Бизнес-элиты в ПР готовы сотрудничать, и мне очень импонирует заявление Рината Ахметова, в отличие от диаметрально противоположной позиции Фирташа и Левочкина»,— сказал депутат. Он заверяет, что его фракция не будет реагировать на шантаж со стороны Секретариата Президента по поводу роспуска Верховной Рады.

http://www.eizvestia.com/state/full/4178495

В БЮТ еще один раскол

Дмитрий Коротков, "Сегодня"

Вслед за Андреем Портновым, который со своей командой объявил негласную войну группам Турчинова—Кожемякина и Онопенко—Корнейчука, в БЮТ объявился новый диссидент. Причем не менее влиятельный — вице-спикер парламента Николай Томенко. Накануне мы писали о заявлении Томенко, который вразрез с позицией Юлии Тимошенко предложил либо объединяться с оппонентами в парламенте, либо идти на досрочные выборы Президента и парламента. А в понедельник вечером в эфире 5 канала вице-спикер раскритиковал руководство фракции за нежелание идти на выборы и вводить открытые списки на выборах.

"Два основных фактора, которые влияют на поступки Томенко, — личные амбиции и возможность уйти в другое плавание, — объяснил нам один из влиятельных нардепов в Блоке Тимошенко. — Проблема в том, что абсолютно все предложения вице-спикера не воспринимаются ни премьером, ни ее ближайшими помощниками. А Коля — не мальчик, он не хочет быть номинальным лидером. Потому пошел ва-банк — либо его послушают, либо он получит повод уйти. Кстати, его идею поддерживают многие в блоке, потому что понимают — чем мучаться в этой "коалиции", лучше поменять все. Если точку зрения Томенко не поддержит премьер, он уйдет сам — туда, где его слово будет что-то значить. Могу предположить, что Коля окажется у Яценюка".

http://www.segodnya.ua/news/14044235.html

Следующее заседание Верховной Рады может завершиться отставкой Кабинета

Министров Юлии Тимошенко

Татьяна Ивженко, "Независимая газета"

Следующее заседание Верховной Рады состоится 14 апреля. Запланированное на нем рассмотрение программы деятельности правительства с пакетом антикризисных законов может завершиться отставкой кабинета министров Юлии Тимошенко. Дело в том, что за последние


7

несколько дней позиции президента Виктора Ющенко и лидера Партии регионов Виктора Януковича значительно сблизились. Оба выступают за одновременное проведение внеочередных президентских и парламентских выборов. Тимошенко против.

Вчера вступило в силу принятое 1 апреля постановление Верховной Рады о дате очередных президентских выборов – 25 октября. Хотя Ющенко считает правильной другую дату – 17 января 2010 года, но в Конституционном суде не подтверждают факт обращения президента с иском об обжаловании назначенного депутатами срока.

Более того, на днях Ющенко признал, что может согласиться с решением парламента. Правда, президент назвал запланированные выборы досрочными: «Я хочу официально заявить, что готов принять решение о досрочных президентских выборах в этой стране. Поскольку это решение сегодня от меня зависит… Второе: в пакете с этими действиями мы проводим досрочные парламентские выборы».

Партия регионов поспешила объяснить своим избирателям, что президента вынудили к решительному шагу акции протеста, только что проведенные оппозицией. Как известно, лозунгом акций стало требование об отставке всей власти и призыв к одновременному переизбранию президента и парламента. Глава государства поддержал оппозицию еще в одном вопросе: он выступил за новый закон о выборах Верховной Рады. Суть сводится к тому, что если и не отказаться от жесткой партийной системы выборов, то хотя бы законодательно ввести норму об открытых списках кандидатов в депутаты. Ранее избиратели вынуждены были голосовать фактически за лидера партии и за первую пятерку избирательного списка, имена остальных кандидатов формально не назывались. Вчера в президентском секретариате «НГ» подтвердили, что новый законопроект о выборах разрабатывается и будет передан депутатам на следующей неделе.

Теперь Верховной Раде предстоит утвердить новый закон, а также, возможно, принять решение об избрании в один день президента и парламента. В секретариате президента допускают возможность в тот же день провести и всенародный референдум о конституционной реформе. Проект новой Конституции глава государства передал в Верховную Раду в конце марта, документ вызвал резко негативную реакцию депутатов. На днях украинский МИД передал проект документа на утверждение Венецианской комиссии. Но даже если комиссия его одобрит, а президентскому окружению удастся провести его через референдум, конституционная реформа потребует длительного времени и единства взглядов не менее 300 депутатов. Сейчас парламентарии, скептически оценивая проект Ющенко, говорят, что проблема неактуальна, поскольку до момента рассмотрения документа многое в стране может измениться. В частности, депутаты уповают на то, что будут избраны новый президент и парламент.

Категорически против идеи Ющенко и Януковича выступает Блок Юлии Тимошенко. Депутат Валерий Писаренко отмечает, что действующее законодательство не предполагает и не разрешает одновременного избрания президента и парламента. С ним согласен представитель фракции «Наша Украина – Народная самооборона» Анатолий Матвиенко: «Досрочные выборы в парламент невозможно провести вместе с президентскими – период предвыборной кампании разный, непонятно, как формировать окружные и территориальные комиссии… Если бы Президент пошел 25 октября на президентские выборы, то можно было бы в марте вместе с местными выборами провести парламентские». Экс-спикер парламента и один из кандидатов на пост президента Арсений Яценюк предложил не корректировать законодательство, а провести президентские выборы в январе и досрочные парламентские – в марте. Политик считает, что это единственная возможность не обострять до предела ситуацию в Украине, а, напротив, разрешить многолетние политические конфликты.

Политолог Константин Бондаренко считает, что позиции президентского окружения и оппозиции ситуативно совпали потому, что Ющенко при крайне низком рейтинге популярности ищет способ остаться в украинской политике, а Партия регионов, наоборот, пытается сохранить и конвертировать в должности свою популярность. Поэтому и те, и другие заинтересованы в досрочных выборах и договоренностях о распределении полномочий.


8

Противодействие Тимошенко политолог Андрей Ермолаев объясняет как неготовностью ее блока к выборам в пик экономического кризиса, так и нежеланием БЮТ открывать списки кандидатов.

В этом смысле очередное заседание Верховной Рады 14 апреля может стать переломным. Депутат от БЮТ Андрей Кожемякин считает, что закулисные союзники Ющенко и Янукович сделают все, чтобы отправить премьера в отставку. Это позволит если не вывести Тимошенко из игры, то значительно уменьшить ее влияние. Депутат считает, что президентская сторона и оппозиция, прикрываясь заявлениями об антикризисной программе, делают все, чтобы не утвердить необходимые законы, позволяющие наполнить госбюджет и регулярно выплачивать зарплаты и пенсии. «Президент и Партия регионов готовы пожертвовать экономической безопасностью Украины, поставить на грань выживания население, чтобы только отправить правительство Тимошенко в отставку», – сделал вывод депутат.

Проходящие сейчас кулуарные переговоры обостряют ситуацию внутри политических сил, которые считаются основными игроками. Раскол, по словам политологов, назревает после пропрезидентского блока в Партии регионов. А заявления некоторых соратников Тимошенко свидетельствуют о том, что в БЮТ тоже может появиться внутренняя оппозиция.

Представитель этого блока – зампредседателя Верховной Рады Николай Томенко отметил, что если во вторник не будет утверждена единая антикризисная программа действий, то единственным выходом для страны станет переизбрание всей власти.

Между тем министр юстиции Николай Онищук заявил вчера на пресс-конференции, что назначение Верховной Радой президентских выборов на 25 октября 2009 года противоречит Основному закону.

http://www.ng.ru/cis/2009-04-08/1_Yuschenko.html

Виктор Бондарь послал сигнал в центр

Александр Свириденко, "КоммерсантЪ" (Украина)

Вчера председатель Днепропетровской облгосадминистрации Виктор Бондарь объявил о выходе из партии "Единый центр", которая позиционирует себя как пропрезидентская политическая сила. Его заявление, распространенное и подписанное управлением прессы и информации, утром появилось на сайте облгосадминистрации. "Я реально оцениваю собственные дела, поступки и текущую ситуацию. Для того чтобы не вызывать дальнейшей дискуссии относительно моих взглядов на реальное положение дел, считаю необходимым выйти из партии 'Единый центр',– цитируются слова господина Бондаря в пресс-релизе, распространенным областным управлением прессы.– Уверен, что глава государства поддержит такое решение".

Напомним, трения с руководством "Единого центра" у Виктора Бондаря возникли в конце марта, после публикации его интервью в журнале "Профиль". В нем господин Бондарь высказался в пользу необходимости создания нового политического проекта. Правда, сразу после выхода интервью губернатор отказался от своих слов. Однако это не смягчило реакцию президиума партии – 3 апреля господина Бондаря сместили с поста заместителя председателя ЕЦ, пообещав в будущем рассмотреть вопрос о лишении его партбилета.

Следует отметить, что в своем заявлении Виктор Бондарь призывает "всех прагматичных политиков объединиться" и ниже указывает, что "главным столпом, вокруг которого сегодня возможно объединение, является президент Украины". Но как увязывается решение покинуть единственную партию, которая безоговорочно поддерживает Виктора Ющенко, с вышесказанным, господин Бондарь не объяснил...

Ситуацию прояснили в Секретариате Президента. Они утверждают, что на выходе господина Бондаря из ЕЦ настоял именно Глава государства. "В конце марта у Виктора Васильевича прошла трехчасовая встреча с Президентом, в ходе которой губернатору было настоятельно рекомендовано покинуть ряды 'Единого центра'",– рассказал собеседник Ъ. В СП считают, что Виктор Ющенко больше не собирается поддерживать политический проект


9

"Единого центра", что свидетельствует о его решении переформатировать свою команду накануне выборов.

Большинство высокопоставленных представителей "Единого центра" предпочли не комментировать внутрипартийные проблемы. Единственным, кто решил высказаться по поводу выхода губернатора из партии, оказался первый заместитель председателя ЕЦ Виктор Тополов. Его возмутило то, каким образом господин Бондарь объявил о своем решении.

– Почему член нашей партии делает заявления через пресс-службу областной государственной администрации?! Какое отношение к ней имеет "Единый центр"? – негодовал господин Тополов.– Я хочу услышать слова самого Виктора Васильевича! Пусть господин Бондарь выйдет и скажет, что он думает, напрямую. И пусть он сам подпишет заявление, а не какое-то там управление прессы.

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1152072

Сергей Гриневецкий: «Нейтралитет — одна из идей, способных объединить»

Феликс Артеменко, "Час пик"

Несомненно, мировой кризис внесет существенные коррективы в систему международных отношений. Делать какие-то прогнозы о том, какой она будет система международной безопасности через два-три года — занятие неблагодарное, но то, что она будет совершенно другой — это точно.

27 марта в Брюсселе состоялась презентация книги «Заявка на самоубийство: Зачем Украине НАТО?». Ее авторы — известные в Украине политики Георгий Крючков, (народный депутат II-IV созывов, председатель Комитета ВР по вопросам национальной безопасности и обороны), Дмитрий Табачник (народный депутат от Партии регионов, первый заместитель председателя Комитета ВР по вопросам науки и образования), Сергей Гриневецкий (народный депутат от «Блока Литвина», заместитель председателя Народной партии, первый заместитель председателя Комитета ВР по вопросам национальной безопасности и обороны), Петр Симоненко (народный депутат от КПУ, первый секретарь ЦК КПУ) и Петр Толочко (академик НАНУ).

...Об истории книги, ее презентации, актуальных проблемах нынешней внешней политики страны наша редакция попросила рассказать одного из ее создателей — народного депутата от «Блока Литвина» Сергея Гриневецкого.

— Сергей Рафаилович, прежде всего, хотелось бы узнать — почему все же Брюссель —

город, где расположена штаб-квартира НАТО, или говоря пропагандистскими терминами,

«логово» евроатлантистов? Вы рассчитываете на то, что найдете в Европе более широкий

круг читателей, чем в Украине?

— Мы рассчитываем и на западного, и на украинского читателя. Именно поэтому книга была выпущена на двух языках: русском и английском. Что касается места презентации, то здесь также все очевидно — мы хотим, чтобы наша позиция, наше мнение, как политиков было услышано в Европе. Тем более что это не голословные заявления, которые допускают некоторые политики, и которые сводятся к тому, что «мы против НАТО, потому что НАТО — это плохо». Мы, авторы книги, отстаиваем свою позицию, базируясь, прежде всего, на данных социологических исследований, на анализе мировых тенденций, нынешнего социально-экономического и политического положения Украины.

К тому же, мне лично доводилось сталкиваться с тем, что на Западе все же слишком мало знают Украину и не всегда понимают те процессы, которые здесь происходят. Население Украины, в основном, против вступления в НАТО — это хорошо известно. Но ведь как объясняют это наши доморощенные евроатлантисты? Мол, срабатывают стереотипы мышления, какие-то остатки советской пропаганды, люди мало знают о НАТО. Но ведь это неправда. Не стоит принижать собственный народ. Он достаточно грамотен для того, чтобы разобраться — что к чему, необходимо ему НАТО, или нет. И поэтому мы хотим дать возможность западному читателю, который интересуется современной Украиной, более


10

детально ознакомиться с внутренними процессами в нашей стране, хотим помочь ему понять нас, а не пользоваться пропагандистскими клише, которыми пичкают его сторонники вступления Украины в НАТО.

К слову сказать, это подтвердил и тот интерес, который проявили к нашей книге западные журналисты. В зале, где проходила презентация, собрались более 40 представителей масс-медиа. А вы ведь знаете, что привлечь «их» журналиста какой-то новизной крайне сложно. Нам это удалось сделать… Значит, своей цели мы достигли.

— Авторы книги — люди, принадлежащие к разным политическим силам. Вы — один из

руководителей Народной партии, Дмитрий Табачник — известный «регионал», Петр

Симоненко — лидер коммунистов. Порой вы жестко критикуете друг друга. А здесь такое

единение…

— Народная партия, как известно, является сторонником постоянного и активного нейтралитета. И, напомню, что, подписывая соглашение о создании правящей коалиции, мы его приняли с замечаниями, одно из которых как раз говорило о том, что мы — за нейтралитет.

По моему личному мнению, нейтралитет — одна из тех идей, которые способны объединить украинский народ. Если идея НАТО народ Украины раскалывает, то идея нейтралитета — объединяет, что, помимо прочего, доказывает и пример нашего общего труда.

Таких идей, к слову сказать, немного. Кроме нейтралитета я бы назвал еще две. Первая — благосостояние народа. Второе — сильная и эффективная государственная региональная политика. К сожалению, пока что ни та, ни другая не воплощаются в жизнь. Может быть, поэтому у нас столько проблем.

— Книга была презентована уже после того, как стало ясно, что Украина фактически

получила «от ворот поворот». Еще в апреле на Бухарестском саммите НАТО Украине

отказали в получении плана действий по членству в НАТО (ПДЧ). Правда, при этом страны-

члены Альянса согласились, что Украина рано или поздно вступит, и вопрос предоставления

Киеву ПДЧ перенесли на декабрь. Но в декабре Совет НАТО на уровне министров иностранных

дел даже не стал рассматривать указанный вопрос. Далее, уже в феврале нынешнего года

Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер заявил, что Альянс продолжит процесс расширения,

однако будет при этом принимать во внимание позицию России. Вот — еще один сигнал для

нас. Можно с уверенностью сказать: в ближайшем будущем нам не следует ожидать

приглашения в НАТО. Не является ли в таком случае критика евроатлантического курса

украинского руководства напрасной тратой времени и сил?

— Безусловно, отказ в предоставлении Украине ПДЧ — провал внешнеполитического курса Президента и тех сил, которые его поддерживают. Но все же, я бы не стал оценивать ситуацию столь однозначно. Хотя бы потому, что Запад в своем отношении к Украине руководствуется, прежде всего, своими, исключительно прагматическими интересами. Сегодня, в условиях мирового экономического кризиса им выгоднее налаживать конструктивные отношения с Россией, и европейские страны предпочитают игнорировать украинские претензии.

В то же время в декабре Великобритания и США подвергли сомнению целесообразность инициативы российского президента о создании новой архитектуры общеевропейской безопасности. По одной причине — новая система, по их мнению, направлена на создание альтернативы НАТО. Таким образом, шанс переформатировать систему безопасности в Европе был упущен.

Несомненно, мировой кризис внесет существенные коррективы в систему международных отношений. Пока что делать какие-то прогнозы о том, какой эта система будет через два-три года — занятие неблагодарное, но то, что она будет совершенно другой — это точно.

Кроме того, вопрос о представлении ПДЧ был лишь формальностью. Да, если бы Украина его получила, это однозначно означало бы, что она имеет шанс стать членом НАТО. Даже если это произойдет через десять или двадцать лет. Это был бы позитивный сигнал для нынешнего украинского руководства, которое готово идти на любые жертвы и уступки ради


11

того, чтобы это ПДЧ получить. Однако, если быть откровенным, то Украину могут принять в Альянс и без ПДЧ. Такая практика тоже существует. И никто не даст гарантии того, что к вопросу о принятии Украины в НАТО не вернутся через несколько лет, в несколько иных условиях. Поэтому я считаю, что появление нашей книги более чем своевременно. Вопрос о том будет Украина членом НАТО, или не будет, с повестки дня не снят, и, следовательно, наш труд может быть весомым аргументом в споре.

— Будет ли Украина сама стремиться в НАТО, или нет — станет ясно через год-

полтора, когда состоятся президентские выборы и новый президент определится с

внешнеполитическими приоритетами. Что касается нынешнего Президента, то он, несмотря

ни на что, продолжает заявлять о приоритете евроатлантической интеграции для Украины.

Но ответит ли НАТО, и в частности, США, взаимностью? Ведь от новой администрации

США ожидают потепления отношений с Россией.

— Не стоит забывать об известной фразе, которую в XIX веке сказал премьер-министр Великобритании Пальмерстон: «У Англии нет вечных союзников, а есть вечные интересы». То же относится и к современным Соединенным Штатам. Достаточно проанализировать недавние заявления американских политиков и военных.

С одной стороны, НАТО провозглашает готовность к постепенному возобновлению диалога с Россией. Правда, при этом выдвигает целый ряд условий. С другой стороны, наблюдаются разногласия в подходах между США и ведущими европейскими странами-членами Альянса. На ближайшем саммите НАТО Франция и Германия намерены инициировать новую стратегию, цель которой состоит в росте «веса» Европы. Ангела Меркель недавно заявила, что НАТО не стоит превращаться в некую глобальную, всемирную организацию. США же, в свою очередь, считают, что НАТО должно трансформироваться из оборонного союза в альянс, который заботится о проблемах глобальной безопасности. И Президент США Барак Обама ясно и недвусмысленно заявил (цитирую): «Моя администрация желает перезагрузки отношений с Россией, но лишь таким образом, как это совместимо с членством в НАТО и совместимо с необходимостью послать четкий сигнал по всей Европе о том, что мы будем и в дальнейшем придерживаться основополагающего мнения: страны, стремящиеся присоединиться к НАТО, имеют возможность вступить в НАТО» (конец цитаты). Как говорится, комментарии излишни.

Ну, и не будем забывать о том, что от республиканской администрации Джорджа Буша новый американский президент получил наследство в виде Хартии о стратегическом партнерстве между Украиной и США. Аналогичное наследство, кстати, получит и новый украинский президент. То есть, уже есть определенные обязательства двух сторон, и с этим надо будет что-то делать. Хартия — это своего рода бомба замедленного действия, которая может быть приведена в готовность в любой момент.

— Сегодня в среде политиков присутствуют различные точки зрения о том, каким

должен быть украинский нейтралитет. Кроме того, существуют опасения, что

одностороннее объявление нейтральности вовсе не означает признание этого факта другими

государствами, а, следовательно, давление на Украину в той или иной форме, как с Востока,

так и с Запада сохранится…

— В начале февраля нынешнего года в Мюнхене состоялась ежегодная конференция по вопросам политики безопасности с символическим названием «Новое начало международных отношений». Так вот, по оценкам участников этой конференции (а это очень представительный форум, с участием первых лиц) международная и европейская политика в сфере безопасности должны получить новый импульс. В частности, провозглашалось, что страны, обладающие ядерным оружием, должны избегать политики «двойных стандартов» и уменьшить значение такого оружия в своих военных доктринах.

Это непосредственно касается Украины. Есть Будапештский меморандум, подписанный в 1994 году руководителями Украины, России, США и Великобритании (впоследствии Франции и Китая). Этим документом, как известно, ядерные государства гарантировали Украине военную и экономическую безопасность в обмен на ее ядерное разоружение, а также обязались воздерживаться от каких-либо форм давления на нашу страну. Выполнение


12

Будапештского меморандума, на наш взгляд, должно продемонстрировать готовность мировых лидеров следовать нормам международного права и отказаться от практики двойных стандартов, то есть, собственно говоря, дать тот самый новый импульс международной безопасности, о котором сегодня так много говорится. Для Украины же повышение статуса Будапештского меморандума станет первым шагом на пути к обретению нейтрального статуса.

— Спасибо за беседу. Надеюсь, что в ближайшее время мы сможем ознакомиться с

новой книгой и в Одессе.

http://www.chaspik.info/bodynews/4931.htm

Влада: потрібне «перезавантаження»

Наталія Ромашова, «День»

Учора в політичних та експертних колах продовжувалися палкі дискусії щодо ініціативи Віктора Ющенка — проведення одночасних дострокових президентських і парламентських виборів. У Президента, щоправда, є умови — внести зміни до закону про вибори, перейшовши на пропорційну основу і відкриті партійні списки. Крім того, Ющенко наполягає на скасуванні депутатської недоторканності. Прес-секретар Глави держави Ірина Ванникова підтвердила, що Глава держави вже наступного тижня винесе на розгляд депутатського корпусу законопроект про зміну виборчої системи. «Для Президента України оновлення політичної системи держави є стратегічним суспільним пріоритетом. Глава держави вважає, що криза українського політикуму диктує необхідність кардинального оновлення всіх державних інститутів. Віктор Ющенко сподівається, що політичні сили в парламенті реально підтримають «перезавантаження» політичної системи держави», — заявляє Ірина Ванникова. «Президент переконаний, що компроміс — це дорога з двостороннім рухом, якщо в парламенті цю аксіому зрозуміють вірно, Україна отримає шанс подолати магістраль конституційного оновлення і наблизиться до побудови політичної системи європейського зразка», — підсумувала прес-секретар гаранта Конституції.

Лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що його фракція готова підтримати закони про відкриті виборчі списки і зняття депутатської недоторканності, якщо таки буде прийняте рішення про одночасне проведення дострокових виборів Президента і Верховної Ради. А ось у пропрем’єрському таборі, як то кажуть, крутять носом: перший заступник лідера БЮТ Андрій Кожем’якин зауважив, що «біло-серцеві» залишаються противниками дострокових пакетних виборів.

Аргументи «за» і «проти» як конституційної реформи, так і президентсько-парламентських виборів — у поглядах експертів, опитаних «Днем».

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:

— ...Яка шалька терезів переважить? Я гадаю, позиція Рината Ахметова, який заявив про готовність співробітничати з урядом у питанні подолання кризи, зіграла ключову роль у згортанні акцій Партії регіонів на всій території України. Група Ахметова виступила проти дестабілізації. Разом із тим, я б не переоцінював готовність пана Ахметова йти на серйозні домовленості з Юлією Володимирівною. Він чудово розуміє, що стратегічного альянсу ПР і БЮТ не буде як у нинішньому, так і в майбутньому парламенті навіть після пакетного обрання Президента та ВР. Безперечно, можливе ситуативне союзництво цих політичних сил, але все-таки вони будуть нарізно.

Неможливо вирішити економічну кризу без стабілізації політичної системи. Тут потрібна консолідація влади в умовах існуючої Конституції, або зміна Конституції, причому, я б сказав, — більше духом права, ніж буквою закону.

У цій ситуації Президент абсолютно правий, вимагаючи негайного розгляду конституційного проекту. Але, на мій погляд, неможливо прийняти конституційні зміни до президентських виборів. Причина? По-перше, абсолютно полярне бачення, по-друге — неготовність сторін до укладання стратегічних договорів. БЮТ і Партія регіонів бояться, що вони один одного «кинуть». І ця боязнь, ця атмосфера тотальної недовіри присутня в


13

парламенті практично в усіх фракціях. Кожна фракція боїться, що її зрадять, здадуть, відсунуть і конституційні зміни в результаті виявляться не на їхню користь. З урахуванням цього, я гадаю, що питання конституційної реформи буде відсунене на 2011—2012 рік.

Василь Стоякін, директор Центру політичного маркетингу:

— ...За наявності бажання достроково припинити повноваження нині діючого парламенту можливо. Чи підкріплене це бажання політичною волею? Поки що ця воля не простежується. Все-таки ні в Януковича, ні в БЮТ, скажімо так, мотивації не вистачає.

Всі мої колеги в один голос твердять, що не розуміють логіку поведінки Януковича. Чого він хоче? Створюється таке враження, що Партія регіонів просто демонструє виборцям, що вони живі, що вони ще не вмерли. Всю зиму спали, а тут прокинулися і боремося проти «антинародного режиму». Відверто кажучи, ефективність дій Партії регіонів дуже й дуже сумнівна, хоча б тому, що ці дії непродумані.

...Соціологи фіксують падіння рейтингів Тимошенко і Януковича й їхні рейтинги вже ніколи не повернуться до минулого рівня. Іншими словами, для них це останній шанс.

Разом із тим, у нових політиків великих шансів немає. Виділити можна хіба що Яценюка, однак відразу ж варто сказати, що в Арсенія Петровича немає власного електорату. Він абсолютно все отримав від Ющенка, і виборці Яценюка — це виборці, які хочуть проголосувати за Віктора Андрійовича. Щоправда, не за того, який зруйнував їхні очікування, а за нового — такого, який їх ніколи не зрадить.

У нас є три основні групи виборців. Виборці Януковича, Тимошенко і Ющенка — Яценюка. Тож, боротьба вестиметься між цими трьома групами. Проте також потрібно зауважити, що нині налічується найбільша кількість виборців, які не визначилися. Ця група наближається до рейтингів Яценюка, а, можливо, навіть Тимошенко. Однак специфіка цих виборців полягає в тому, що вони абсолютно точно не перейдуть усі разом дружно на бік якого-небудь нового політичного проекту...

http://www.day.kiev.ua/272541/

НАТО не получит Украину

Анатолий Орел, генеральный директор украинского Центра международных и сравнительных исследований, "Известия"

В последнее время на Украине сложилась атмосфера нетерпимости к любому мнению по вопросам внешней политики, не совпадающему с мнением внешнеполитического руководства и обслуживающих его структур. Даже если это мнение правительств ведущих европейских стран. А в последнее время - и мнение администрации США в том числе.

Фактически нас пугают картиной глобального международного заговора против Украины, в котором вместе со злодеями из Москвы и их европейскими марионетками уже оказалась задействованной и администрация Барака Обамы. Очевидно, что в такой атмосфере запугивания невозможно никакое здравое рассуждение. Тем не менее международные эксперты Украины продолжают обсуждать старую и абсолютно неактуальную на сегодня тему членства в НАТО.

Время жизни идеи о членстве Украины в НАТО закончилось. Расширения НАТО на Украину и Грузию уже не будет. В этом вопросе, похоже, уже практически достигнут международный консенсус.

А точка зрения России прекрасно известна и остается неизменной уже много лет. Неизменно негативным остается общественное мнение на самой Украине. И кто бы ни пришел к власти в стране в 2010 году, он будет вынужден бросить все силы на борьбу с кризисом и уж никак не на борьбу за вступление в НАТО.

Уже сейчас становится очевидным, что процесс "перезагрузки" американо-российских, а также американо-европейских отношений будет включать в себя отказ от расширения НАТО далее на восток.


14

Ныне Украине следует как можно быстрее отказаться от каких-либо иллюзий по поводу "зонтика безопасности НАТО". А это означает отказ от нынешней иждивенческой позиции, от стремления переложить заботы о собственной безопасности на плечи других стран. И соответственно готовность без промедления включиться в диалог о новой системе безопасности в Европе, который уже полным ходом идет на континенте.

Единое поле европейской безопасности отсутствует, оно раздроблено до предела. Евроатлантическая система безопасности на основе НАТО не покрывает все страны, европейская система безопасности на основе совместной оборонной политики ЕС еще не функционирует. Создается небезопасный вакуум, от которого страдает в первую очередь Украина, ибо в случае разгорания новой "холодной войны" ее передовой фронт пройдет через нашу территорию.

Правда, в нынешней ситуации есть и свои позитивные аспекты.

Во-первых, как это ни парадоксально, в определенной степени отрезвляющее влияние оказал мировой экономический кризис. Именно благодаря ему завершен "крестовый поход" прошлых лет по насаждению демократии в разных уголках планеты. Именно кризис вернул многих на позиции здравого смысла и реализма. Да и на самой Украине кризис уже никому не позволяет ссориться с соседями так, как это было раньше. Кризис обнажил взаимозависимость всех - и вынудил заменить в повестке дня воинственную риторику поиском разумного компромисса.

Во-вторых, на ситуацию в Европе оздоровляющее воздействие оказала глобальная взаимозависимость мировых центров влияния. Выяснилось, что погасить вооруженный конфликт в Афганистане и снять напряженность вокруг иранской ядерной программы невозможно без содействия со стороны России.

При этом хотел бы подчеркнуть, что крайне ошибочным было бы интерпретировать примирительные жесты со стороны администрации Обамы как проявление слабости США. Считаю, что именно трезвость и прагматизм в сочетании с переходом к многостороннему формату действий уже сегодня составляют наиболее привлекательную сторону новой американской внешней политики, которая предоставляет определенный шанс для снятия появившегося в последние годы противостояния в восточноевропейском регионе.

И, наконец, самое главное - в Европе появилось понимание того, что косметическими мерами ситуации не исправить. Для восстановления в полном объеме доверия в межгосударственных отношениях необходима смена всей устаревшей матрицы безопасности на континенте.

Именно на это ориентирована инициатива президента России Дмитрия Медведева о заключении нового договора о коллективной безопасности в Европе. К сожалению, до последнего времени руководство МИД Украины близоруко пыталось замолчать содержание этой инициативы, ибо такой подход не вписывался в авантюрную политику нашей дипломатии. Между тем инициатива Медведева нашла позитивный отклик и вызвала неподдельный интерес в странах Западной Европы.

Что все сказанное может означать в применении к Украине?

Первое и самое простое. Украинской дипломатии необходимо как можно скорее выйти из летаргического сна и начать по крайней мере участвовать в общеевропейской дискуссии по вопросам безопасности. В противном случае новые договоренности в этой сфере будут просто заключены более инициативными игроками на сцене - и, естественно, без нас.

Второе. Крайне важно понять, что начавшееся постепенное потепление отношений между Москвой и Вашингтоном во всех смыслах выгодно Украине. Крайне важно уйти от пораженческих настроений, перестать считать, что Запад якобы бросил Украину на произвол судьбы, сделав ее разменной монетой в геополитических играх с Россией. Возвращение к любым формам "холодной войны" исключительно вредно для независимости Украины, ибо искусственно распаляет внутренние противоречия в стране. И наоборот, "перезагрузка" отношений означает, что Киев может смело развивать добрые отношения с каждым из своих


15

партнеров на основе собственной повестки дня, не опасаясь открытых столкновений между ними.

Третье. Следует прекратить политику замалчивания и отторжения инициативы президента России о новом договоре о коллективной безопасности только на том основании, что эти инициативы исходят из Кремля. Если непредвзято, без идеологических предрассудков, вдуматься в их смысл, то окажется, что многие их положения отвечают насущнейшим интересам нашей страны в области безопасности.

Например, тезис о том, что безопасность в Европе должна быть равной для всех и что на континенте не может быть "зон с различным уровнем безопасности", разработан как будто специально для Украины - страны, которая не желает вступать в НАТО и для которой закрыт доступ к членству в Евросоюзе. По моему глубокому убеждению, именно страны Восточной Европы - Украина, Белоруссия, Молдавия, страны Южного Кавказа - должны быть крайне заинтересованы в том, чтобы новая система безопасности на континенте была бы действительно "системой для всех, а не только для избранных".

Четвертое. Вопрос о роли и месте Украины в новой системе безопасности на континенте непосредственно упирается в вопрос о ее будущем статусе в сфере безопасности и о ее принципиальном отношении к вступлению в военные блоки.

По моему глубокому убеждению, только постоянный статус внеблокового государства может быть достойной альтернативой членству в НАТО.

Страна с неопределенной внешней политикой, страна, чей официальный курс в сфере безопасности резко противоречит и международным, и внутренним реалиям, - такая страна вряд ли сможет стать надежным партнером в определении новых параметров безопасности в Европе.

Если Киев будет продолжать шарахаться из стороны в сторону, менять международных партнеров при любых внутриполитических переменах, это никак не будет способствовать росту международного авторитета страны.

И наоборот, чем быстрее на Украине будет провозглашен принцип неприсоединения к военным блокам как основополагающий принцип ее внешней политики, чем быстрее он найдет воплощение в конкретных шагах отечественной дипломатии, тем быстрее в Европе начнут прислушиваться к мнению Киева, тем более авторитетным станет его голос.

Не имею ни малейших сомнений в том, что путь, пройденный Австрией и Финляндией, является кратчайшим и оптимальным путем для Киева к завоеванию аналогичного международного авторитета в сфере безопасности.

Пятое и последнее. Любая дискуссия о внеблоковом статусе для Украины в конечном итоге упирается в вопрос о международных гарантиях признания подобного статуса. И в этой связи заключение нового всеобъемлющего договора о коллективной безопасности в Европе даст Украине уникальный шанс на твердое юридическое признание ее будущего внеблокового статуса. Только общеевропейский договор о коллективной безопасности даст Украине надежные гарантии ее суверенитета, территориальной целостности и политической независимости.

Сегодня мы находимся в начале процесса, способного радикально изменить лицо Европы, как это сделал хельсинкский Заключительный акт.

http://www.izvestia.ru/comment/article3127149/

Родственная монархия

Наталия Ромашова, «Киевские Ведомости»

«Ведомости» продолжают отслеживать карьерные и бизнес-успехи родственников высокопоставленных руководителей страны.

Дом роскоши дочери Литвина


16

Владимир Литвин лишь единожды высказался о политических симпатиях своих родных: «Моя семья носила во время оранжевой революции на Майдан еду. А я об этом и не знал». Супруга спикера Татьяна Константиновна — экономист, а 27-летняя дочь Елена — известная в столице бизнесвумен. В апреле прошлого года Елена Владимировна в самом сердце Киева открыла не просто магазин — целый Дом роскоши. Заведение находится в помещении исторической усадьбы 1860 года. Дом роскоши спикерской дочери — это четыре этажа дорогих марок одежды. По словам Елены Литвин, она вошла «в коммерческое предприятие на равных условиях» с итальянскими партнерами.

До 2007 года Елена Литвин и ее муж — сын известного днепропетровского бизнесмена Дмитрий Крейнин — владели юридической фирмой «Гарантия». После развода с супругом (с ним она прожила 4,5 года) Елена сообщила, что не намерена продавать свою долю в юридической фирме. «По всей видимости, безвозмездно перепишу свою часть на одного из партнеров. Чтобы ни формально, ни юридически не быть причастной к компании. Неизвестно, чем они дальше будут заниматься. Хочу отвечать только за свою деятельность. Ведь у меня отец политик», — отметила тогда дочь Литвина.

«Отец спал и видел меня на какой-нибудь административной работе, но мы с друзьями еще на юрфаке стали думать о собственном деле. Последние полгода писали диплом и уже тогда вчетвером сняли офис, набрали людей в штат. Только после этого я папе рассказала. Он чуть в обморок не упал! Сказал: «Хватит страдать ерундой, иди на госслужбу. Но я хотела работать на себя, а не на кого-то. Там меня если бы куда-то и взяли, то исключительно за фамилию. Власть бы поменялась — и до свидания. Я много таких случаев знаю», — отмечала в одном из интервью Елена Владимировна. У действующего спикера есть также двадцатилетний сын-студент Иван.

Владимир Михайлович — старший в семье Литвинов. Брат спикера, генерал-полковник Николай Литвин, возглавляет Государственную пограничную службу Украины. Карьеру военного начал, естественно, еще до спикерских «погон» своего брата. Хотя злые языки связывают стремительный карьерный рост Николая Михайловича с работой в администрации Кучмы Владимира Михайловича. Впрочем, ментальная украинская «жаба» очень часто профессиональные и человеческие достоинства ставит в один ряд с карьерным протекционизмом. Но вот что интересно: и самый младший из братьев, генерал-майор Петр Литвин, дослужился до командующего Южным оперативным командованием Сухопутных войск.

Семейный подряд в Раде

Кстати, о наследственности профессий и политических занятий. В этом плане наиболее характерный пример 27-летней Леси Оробец. На последних выборах она заняла в списке НУ-НС номер отца, погибшего в ДТП в районе столичной станции метро «Петровка»). И пусть теперь — после активной публичной деятельности Леси Оробец — кто-то скажет, что она не на своем месте?!

Есть в этом ряду и другие примеры. Представителями одной фракции — Партии регионов — являются братья Клюевы: Андрей (1964 года рождения) и Сергей (1969 г. р.). Они ранее занимались бизнесом в рамках корпорации «Укрподшипник». В 2004-м оба трудились в штабе кандидата в президенты Виктора Януковича, а в 2006 году стали народными депутатами. Затем Андрей Петрович ушел на работу в правительство — вице-премьером по вопросам ТЭК, а Сергей Клюев остался исполнять обязанности нардепа. Нынче они собственники контрольного пакета акций «Проминвестбанка» — некогда крупнейшего в стране.

В оппозиционной ПР, которая, напомним, в нынешней Раде является самой численной фракцией (175 человек), плечом к плечу трудятся родные брат и сестра — Сергей Левочкин и Юлия Новикова (по мужу). За более чем год работы в Раде парламентский дебютант Новикова (до получения мандата была главой наблюдательного совета Николаевского комбината хлебопродуктов) написала четыре депутатских запроса и разработала десять законопроектов, из которых, правда, ни один так и не стал действующим законом. (Для примера: нардеп от НУ-НС Юрий Ключковский стал автором около трехсот законопроектов, из которых не больше десятка провалили во время голосования в ВР.)


17

Есть примеры и депутатского «семейного подряда». Недавно под «сине-белой» фракционной крышей родилась семья двух депутатов от ПР — Елены Лукаш и генерал-майора СБУ Григория Ильяшова. Елена, напомним, в январе родила дочь. С этого дня регионалы, не дожидаясь, пока родители придумают имя, окрестили малышку Кристиной, поскольку она появилась на свет в Крещенскую ночь. Родная сестра Елены Лукаш — Татьяна — с июня 2007-го трудится на посту члена ЦИК, секретаря Цетризбиркома.

В свое время Бенджамин Франклин, возмущенный речами англичан в парламенте, воскликнул: «Ослы! Уж лучше иметь наследственных профессоров математики, как в некоторых университетах Германии, чем наследственных депутатов!».

http://kv.com.ua/archive/205198/political/205255.html

Інтернет-ЗМІ

Володимир Литвин виступає за ліквідацію районних та обласних

держадміністрацій

РБК-Україна

Голова Верховної Ради Володимир Литвин виступає за ліквідацію районних та обласних держадміністрацій. Про це він заявив у ході поїздки до Полтави, передає радіо "Свобода". "Сьогодні треба ухвалити рішення: ліквідувати районні та облдержадміністрації, щоб люди обирали депутатів в округах", - заявив спікер.

За його словами, обрані народом керівники повинні сформувати виконкоми. "Тоді не буде зведення рахунків. Адже сьогодні відсутність ефективності влади призводить до того, що люди не знають, до кого звернутися", - заявив В.Литвин.

http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2009/04/07/528035.shtml

Николай Томенко: "Нам нужна коалиция из пяти фракций"

MIGnews.com.ua

Заместитель Председателя Верховной Рады Украины Николай Томенко считает, что идеальным выходом из кризиса является создание широкой коалиции из всех пяти фракций для осуществления единой антикризисной программы, но если этого не произойдет, то иного выхода, кроме досрочных выборов Президента и парламента, не будет.

Об этом он заявил сегодня на брифинге, комментируя якобы расхождение его позиции относительно проведения одновременных досрочных президентских и парламентских выборов с позицией лидера БЮТ Юлии Тимошенко.

Николай Томенко отметил, что для выхода из кризиса не может быть трех программ – президентской, правительственной и парламентской, поскольку это будет означать, что ни одна из них не будет выполняться.

Он также выразил удивление по поводу того, что его позиция якобы расходится с позицией БЮТ. По словам Николая Томенко, фракция БЮТ не принимала решения, что Блок является противником одновременных парламентских и президентских выборов. "Но мы не принимали и решения, что мы должны идти на такие выборы", - сказал заместитель Председателя Верховной Рады.

Он напомнил, что с сентября прошлого года, когда у Президента Виктора Ющенко и фракции Партии регионов возникла идея провести досрочные парламентские выборы, БЮТ всегда выступал за то, чтобы если такие выборы и проводить, то одновременно с досрочными президентскими. "Я всегда говорил, что если мы хотим обновить политическую элиту, то мы должны проводить одновременные парламентские и президентские выборы. Моя позиция не менялась. Мне странно сегодня слышать, что моя позиция не отвечает позиции БЮТ", - сказал он.


18

Николай Томенко отметил, что в начале этой недели он действительно высказал собственную позицию, что если не будет создана коалиция из большинства фракций для преодоления кризиса, то альтернативой остаются парламентские и президентские одновременные выборы. "Но фракция пока не собиралась и не обсуждала этот вопрос. Как только соберется фракция и примет какое-то решение, то можно будет говорить, что фракция против выборов и боится выборов, а Томенко поддерживает выборы", - сказал он.

http://mignews.com.ua/articles/347783.html

Микола Томенко: "Проведення адміністративно-територіальної реформи

Кабміном можливе лише за згодою ВР і керівництва областей"


Проведення адміністративно-територіальної реформи в умовах фінансово-економічної кризи Кабміном можливе лише за згодою ВР і керівництва областей. Про це на брифінгу заявив віце-спікер ВР, нардеп від БЮТ Микола Томенко, передає кореспондент РБК-Україна.

Він нагадав, що Кабмін прийняв розпорядження про проведення в Україні 12 семінарів, які "будуть пропагувати ідею проведення адміністративно-територіальної реформи", а також надаватимуть практичну допомогу областям у створенні територіальних громад.

Він наголосив, що парламент не ухвалював жодного рішення про початок проведення адміністративно-територіальної реформи.

Він зазначив, що звернувся до керівництва ВР з тим, щоб парламент розглянув це питання. "Я вважаю, що в умовах фінансово-економічної кризи, проведення адміністративно-територіальної реформи можливо лише за згодою парламенту та місцевого самоврядування. І, взагалі, воно є шкідливим і таким, що відволікає чиновників від виконання сьогодні тих завдань, за які вони отримують зарплату і на які вони були призначені вищими посадовими органами країни", - сказав він.


Зачем Тимошенко добивается встречи с Путиным?

Алла Присяжнюк, Сейчас

Намеченный на 8 апреля визит Юлии Тимошенко в Москву не состоялся. Несмотря на это, украинское правительство намерено и далее добиваться получения российского кредита, сообщил советник премьер-министра, народный депутат Александр Гудыма. По его прогнозу, Тимошенко и Путин встретятся до 1 мая. Хотя, если в Украине объявят перевыборы, никто никуда не поедет.

В последний день - вечером 6 апреля - НАК "Нафтогаз Украины" рассчитался с ОАО "Газпром" за поставленный в марте газ. Не смотря на то, что наибольшие должники - теплокоммунэнерго Донецкой, Харьковской, Днепропетровской областей и Киева - начали рассчитываться за газ, проблемная задолженность остается, отметил Гудыма.

В то же время, причин для паники нет: если "Газпром" начнет давить на "Нафтогаз", и последний не сможет расплатиться своевременно, Украина "еще больше уменьшит объемы потребления российского газа", сделал вывод эксперт. А это невыгодно российской стороне, поскольку из-за кризиса потребители, в том числе на внутреннем рынке, и так недобирают 20-30% законтрактованных в прошлом году объемов газа. Следовательно, прибыль "Газпрома" падает.

Но если с текущими расчетами за российский газ ситуация более-менее сносная (цена "голубого топлива" во втором квартале снижается, а потребление газа в весенне-летний период падает), то на закачку газа в подземные хранилища в бюджете "Нафтогаза" свободных средств нет.

В принципе, Украина могла бы отказаться от закачивания больших объемов газа, как в 2008 году, но все же определенные резервы нужны, признал советник премьера. А это снова


19

делает актуальным вопрос получения московских денег. По мнению Гудымы, минимум половину от обещанных Россией $5 млрд. необходимо направить не на покрытие дефицита платежного баланса каждого месяца, а на оплату газа, закачиваемого в хранилища.

Чекистский гнев

Как отмечают многие наблюдатели, подписание в Брюсселе между Украиной и ЕС совместного заявления о модернизации украинской ГТС стоило Тимошенко испорченных отношений с Путиным. Спустя две с половиной недели позиция российского руководства остается крайне жесткой.

Так, российский премьер пригрозил ЕС возможным изменением позиции России по всем основным проектам энергетического сотрудничества, включая закупку в Европе газотранспортного оборудования на $26 млрд., европейских инвестиций в добычу угля, развитие атомной энергетики и электроэнергетики.

Президент РФ Дмитрий Медведев на встрече с канцлером Германии Ангелой Меркель 31 марта настаивал на коррекции брюссельских договоренностей между Украиной и ЕС в целях обеспечения полноправного участия России в принятии решений и допуске "Газпрома" к формированию проекта и выполнению работ по модернизации украинской ГТС. Со своей стороны Меркель заявила, что ЕС и Украина должны учесть интересы России и не должны конфликтовать с Москвой по вопросу о модернизации украинской ГТС.

В Европейской Комиссии, однако, не склонны драматизировать риторику Путина, к которой уже успели привыкнуть, и идти на очевидные уступки Москве.

Комментируя заявление Путина, представитель Европейской Комиссии Ферран Таррадельяс Эспуни отметил, что угрозы и предупреждения российской стороны могут перевести обострение отношений с ЕС в политическую плоскость: "При такой формулировке вопрос касается уже не только энергетических, но и политических отношений между ЕС и Россией".

Как утверждают источники в Москве, резкость высказываний Путина объясняется тем, что совместное заявление Украины и ЕС о модернизации украинской ГТС было воспринято им как удар по проектам морских газопроводов в обход Украины, а также, что немаловажно, как нарушение личных договоренностей с Тимошенко.

К тому же, по словам одного из советников президента РФ, окружение Медведева и раньше было "не в восторге" от сближения Путина и Тимошенко. Теперь у Медведева появился повод упрекать премьера в излишней поддержке лидера БЮТ.

"Похолодание" отношений незамедлительно сказалось на акцентах на российском государственном ТВ: если раньше только Виктора Ющенко называли политиком, которому в России не пожмут руки, то теперь "мочат" обоих украинских лидеров - и Президента, и Премьера. По словам источника, о поддержке Тимошенко на президентских выборах речь больше не идет. Скорее всего, никому из потенциальных фаворитов - Тимошенко, Януковичу, Яценюку - явная поддержка оказана не будет.

Впрочем, в последние дни появилась информация, что Путин готов отказаться от неконструктивной роли "обиженного", поскольку российский бизнес положил глаз на "Укртелеком" и Одесский припортовый завод. Хотя в способности Тимошенко провести приватизацию этих гигантов появились большие сомнения.

Если визит Тимошенко в Белокаменную состоится в ближайшее время, то там ее, скорее всего, ждет увлекательный "спектакль" с Владимиром Владимировичем в главной роли. Его цель - публично пожурить Тимошенко за "непартнерское" поведение и добиться публичного дезавуирования или даже блокирования принятого в Брюсселе решения.

Компромисс или поражение?

Тимошенко активно ищет пути примирения с Путиным, о чем свидетельствуют ее заявления. Так, в программе "Свобода слова" на телеканале ICTV она прибегла к примиренческой риторике в отношении России: призвала к поиску компромисса, заявила о невозможности разъединения единой газотранспортной системы, назвала объемы зависимости


20

Украины от российских поставок энергоресурсов (70% природного газа, 70% нефти и 100% ядерного топлива).

При этом информационная защита команды Тимошенко строится на том, что, во-первых, интересы России никто не игнорировал, а во-вторых, Москва ошибочно наказала вместо Брюсселя Киев.

Как отметил Гудыма, России неоднократно предлагали участвовать в строительстве газопровода "Богородчаны-Ужгород" на равноправных условиях, как об этом в 2003 году договорились Путин и Кинах. Но российская сторона положила этот проект "под сукно", отдав предпочтение строительству газопроводов в обход Украины.

Кроме того, подписав заявление с Украиной, Евросоюз определил для себя приоритетным проект модернизации украинской ГТС. Логично, что в этой ситуации гнев РФ должен быть направлен не в сторону Украины, а против Евросоюза, отметил советник.

"Борьба будет очень интересной, но россияне обязательно пойдут на контакты. Подписание в понедельник технического соглашения свидетельствует, что процесс уже пошел. Временная пауза, которую взяла РФ, чтобы не пострадали ее амбиции, закончилась", - заявил Гудыма.

Кредитная пауза

Украина обращалась за кредитами к разным странам, но пока везде получила отказ. "Россия, как сильное государство, могла бы дать кредит без определенных сигналов. Но в Москве ждут завершения работы миссии МВФ. Если мы получим второй транш, у нас появятся новые возможности до конца года стабилизировать финансовую ситуацию в Украине", - подчеркнул А.Гудыма.

По его мнению, россияне сами заинтересованы в том, чтобы дать кредит Украине. В конце концов, когда "Газпром" наперед оплатил транзит в сумме $1,5 млрд., а затем деньги бумерангом вернулись назад в счет оплаты газа "РУЭ" в подземках, это тоже был своего рода кредит России Украине. Так почему бы еще раз не попробовать договориться, допускает Гудыма. Новая дата возможной встречи двух премьеров - 1 мая. Но деньги будут, резюмировал советник. Даже если визит будет отложен, Украина найдет деньги на финансирование дефицита платежного баланса

http://www.seychas.com.ua/news/2009/4/7/6608.htm

Віктор Балога: "Верховна Рада і Кабінет міністрів України мають пристати на

пропозицію Президента"


Верховна Рада і Кабінет міністрів України мають пристати на пропозицію Президента Віктора Ющенка і спільно почати працювати над політичним і юридичним оформленням одночасних дострокових президентських і парламентських виборів. Про це заявив глава Секретаріату Президента України Віктор Балога, повідомляє прес-служба Глави держави.

За його словами, пройшло п'ять днів відтоді, як В.Ющенко заявив про свою готовність піти на дочасні президентські і парламентські вибори, щоб одномоментно оновити всю конфігурацію влади для подолання політичної та економічної кризи. Враховуючи, що кризові процеси в державі щодня лише посилюються, дві державні інституції - Кабмін і Верховна Рада - мали б оперативно відреагувати на таку пропозицію.

Складається враження, що і Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, і Голова ВР Володимир Литвин всіляко обминають цю тему, наголошує В.Балога.

Глава Секретаріату звертає увагу, що після ініціативи Президента про одночасні вибори в ВР знову заговорили про імовірні нові формати коаліції, зокрема, між БЮТ і Партією регіонів. Однак плани створити таку більшість малореальні, оскільки з тієї якості політичних сил, які зараз представлені у парламенті, навряд чи вийде міцна, стабільна і дієздатна конструкція.


21

"Як не крути, а за нинішньої ситуації у Верховній Раді вихід один - дострокові вибори. Не варто складати "Лего" з матеріалу, який не підходить один до одного ні за кольором, ні за призначенням, ні за кріпленнями. Тому парламент і уряд мають пристати на пропозицію Президента і спільно почати працювати над політичним і юридичним оформленням одночасних виборів", - наголосив В.Балога.


Святослав Олийнык: «В случае проведения досрочных выборов более 50%

депутатов не попадут в парламент»

Михаил Маркечко, Вовремя.info

Мнение народного депутата от БЮТ о назначении досрочных выборов в парламент, о создании нового большинства, о расколе парламентских фракций, о переносе даты президентских выборов, а также о внесении изменений в Конституцию и возможности совпадения парламентских выборов с президентскими.

Вчера Томенко заявил, что ПР и БЮТ должны начать переговоры о сотрудничестве на

этой неделе, ведутся они сейчас?

Совершенно очевидно, что сейчас есть два конструктивных пути развития ситуации. Первый путь – это создание коалиции с ПР. Это не значит что из коалиции выйдет Блок Литвина, а значит, что к коалиции добавится ПР. В таком случае будет конструктивное переформатирование правительства, которое будет проведено кардинально на базе специалистов ПР, которые обеспечат результативное голосование. Таким образом, произойдет стабилизация правительства и стабилизация парламента.

Как будет делиться правительство?

Правительство будет поделено пополам, и это абсолютно справедливо. 50% правительства получит БЮТ и 50% получит ПР. Это первый конструктивный путь. Второй вариант развития ситуации происходит в случае невозможности реализации первого. В таком случае будут опять назначены досрочные выборы. Именно поэтому я не соглашаюсь с официальной позицией БЮТа о том, что мы против досрочных выборов в парламент. Нравится мне это или не нравится, но вероятность досрочных парламентских выборов в случае недоговоренностей с ПР очень высока.

Какие юридические или правовые основания для назначения досрочных выборов?

Это не имеет никакого значения. Правовые и юридические основания всегда являются вторичными после критических договоренностей. Если политическая воля будет соответствовать, правовые основания найдутся любые, причем в широком диапазоне от решения КСУ до сдачи 150 мандатов. Наличие правовых оснований не имеет ни малейшего значения, так как в основе лежат политические договоренности.

Кто заинтересован в досрочных выборах?

В первую очередь, в досрочных выборах заинтересован Секретариат Президента Украины, так как им нужно с 4% рейтинга обязательно успеть спрятаться под зонтик парламента, так как каждому из них нужна неприкосновенность. Сегодня Ющенко надо спрятать целую гвардию людей от уголовной ответственности и единственное место - парламент. Таким образом, сегодня на Президента давит весь Секретариат: Кислинский, Балога, Пукшин и т.д.

Почему за досрочные выборы выступает ПР?

Сегодня они выступают за выборы, а БЮТ против. Возьмусь спрогнозировать, что в течение месяца позиции этих сил диаметрально поменяются. В таком случае БЮТ будет поддерживать досрочные выборы, а ПР, наконец, поймет, что выборы им не нужны.

Почему ПР не нужны выборы?

У ПР рейтинг падает, поэтому выборы им станут невыгодны.

Но ведь у БЮТ тоже падает рейтинг?


22

У БЮТ рейтинг падает сильнее, а у «регионалов» он падает меньше. За счет падения рейтинга ПР и БЮТ рейтинг растет у третьих сил. Третьи силы у нас представляют Яценюк, Тягныбок и т.д. Досрочные выборы уменьшат представительство ПР и заведут в парламент не только новые политические силы, но и новые политические факторы. То есть всех своих оппонентов сегодняшнего дня ПР увидит в парламенте в виде больших политических фракций. В новом парламенте появится Яценюк, который сегодня в гордом одиночестве находится в парламенте.

БЮТ же сегодня находится в иллюзии того, что у нас все хорошо, и что мы всех побеждаем. По мере того, как эта иллюзия будет таять, возникнет точно такая же ситуация, как у Президента. В связи с тем, что случайно можно не выиграть президентские выборы, необходимо спрятаться Кабинету министров в парламент. В связи с этим БЮТ станет сторонником парламентских выборов.

Как на это может согласиться Тимошенко, чтобы не потерять поддержку населения?

Сначала надо определиться с рейтингом и определиться, какова стратегия кампании. Есть она вообще, или ее нет? Есть с чем идти, или нет? Через месяц я прогнозирую диаметральную смену позиций.

Когда могут назначить досрочные выборы?

Здесь возникает фактор того, что они могут и не произойти. Первый нюанс заключается в том, что от идеи досрочных выборов может отказаться ПР. Второе - процедура досрочных выборов обязательно в себя включает целый ряд последовательностей действий связанных с голосованием в парламенте. Для того чтобы обеспечить фактическое большинство в парламенте для бюджетного финансирования, нужно каким-то образом мотивировать депутатов нынешнего созыва, которых в случае проведения досрочных выборов более чем на 50% не будет больше в Раде. Я уверен, что в случае проведения досрочных выборов более 50% нынешнего состава Верховной Рады в парламент не попадут.

Такая ситуация будет в случае введения открытых списков?

Не важно, будут это открытые списки или закрытые. Рейтинги политических сил на сегодняшний момент показывают, что ни ПР, ни БЮТ, ни Блок Литвина, ни НУ-НС не наберут даже половину того, что они набрали на предыдущих выборах. Этот корабль не выдержит. Исходя из этого, найти голоса на выделение средств на выборы будет очень сложно.

По вашему мнению, какие шансы, что выборы будут назначены?

Я считаю, что в прогнозе 60 на 40. 60% за то, что назначат, а 40% - что их не будет.

Тимошенко все равно запретит их финансирование в таком случае.

Вот тогда и возникнет вопрос голосования в парламенте. В таком случае надо будет найти 226 депутатов, которые будут уверены в том, что после выборов они окажутся в парламенте. Я прогнозирую тут большие проблемы.

Сколько депутатов от БЮТ не пройдет в следующий парламент?

Я имею четкие предположения, но мне их неэтично высказывать в публичном масштабе. Большая часть БЮТ в парламент не пройдет.

Эксперты говорили, что БЮТ потеряет 40% фракции.

Если говорить о действующем парламенте, то большая половина его не появится в следующем созыве.

В случае назначения досрочных выборов, какие шансы, что самые большие партии и

блоки расколются на части и пойдут на выборы отдельными частями?

Я уверен, что так произойдет, поскольку еще один из выходов в этой ситуации это более мелкое дробление парламента. Сегодня этому процессу препятствует императивный мандат. Я также возьмусь прогнозировать, что тезис про императивный мандат может стать нереализованным? Если откроется плотина императивного мандата, то парламент естественным путем раздробится на более мелкие группы. Это уже произошло с НУ-НС, ПР и т.д. В таком случае парламент будет более результативным в своих действиях.


23

На сколько групп может расколоться БЮТ?

На данном этапе из этических соображений позволю себе не комментировать этот вопрос.

Сегодня вступило в силу постановление о назначении президентских выборов на 25

октября. Какие шансы того что оно будет обжаловано и выборы будут назначены на 17

января?

Дело в том, что я не вижу перспектив обжалования в КСУ решения парламента. Дело в том, что КСУ естественным способом уклоняется и правильно делает от принятия политических решений. Требовать сегодня от КСУ изменения решения Верховной Рады о дате президентских выборов, означает возложить на КСУ функцию Верховной Рады. КСУ в случае отмены такого решения должен сам назначить дату выборов, а это уже не входит в его полномочия, ведь это чисто политическая функция. Я могу дать 80-90% на то, что КСУ любым способом уклонится от принятия решения, не входящего в его компетенцию. Теоретически он может отменить дату выборов, но назначить - нет.

Может ли дата президентских выборов быть перенесена еще на пару месяцев, чтобы

избавиться в этой гонке от Яценюка?

Может быть, но не по решению КСУ, а по договоренности сторон. Что касается Яценюка, то у него сегодня кульминация рейтинга, и в дальнейшем ему не стоит рассчитывать, что он еще вырастет.

Кому сегодня выгодно избавится от Яценюка?

Яценюк сегодня не является ключевым игроком. Что сегодня делает Яценюк? Он пиарится, но на сегодня он позитивный элемент пиара исчерпал, и у него остается пиар, который заключается в самовосхвалении и самолюбовании. В последних сообщениях Яценюка просматривается нарциссизм.

Какие шансы того, что выборы парламента и президента совпадут?

Я этот вопрос отношу к техническим. Если будет политическая воля и юристам поставят задачу, то, как все это совместить мы найдем.

Будут ли внесены изменения в Конституцию до выборов?

Шансов все меньше и меньше, так как время уходит, а компромисс еще не найден. Исходя из того, что выборы президента с каждым днем становятся ближе, это нас подталкивает к более агрессивному противостоянию. К сожалению, шансы на принятие Конституции до президентских выборов все ниже и ниже.

Телебачення і радіомовлення

В Україні дали старт виборам "Студія "1+1", ТСН

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: В Україні теж дали старт виборам - президентським. Щоправда, з одного стартового пістолета. Оголошення про те, що чергове волевиявлення призначене на 25 жовтня, розмістив лише "Урядовий кур'єр". Парламентське джерело "Голос України" постанову Верховної Ради від 1 квітня не надрукувало. Я нагадаю, що Президент Ющенко про перевибори відгукнувся позитивно за однієї умови: якщо вони пройдуть в один день із парламентськими, і пообіцяв звернутися по тлумачення до Конституційного суду. Ну а поки ситуація з виборами неоднозначна, ЦВК готується і проводить масову комп'ютеризацію, аби транзитні сервери більше не повторилися.

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Дорога ложка до обіду, а комп'ютери - до президентських виборів. європейці надали українському центвиборчкому комп'ютери та принтери. Тепер, кажуть у ЦВК, "мертві душі" не голосуватимуть. Оргтехніка від ОБСЄ, в Україні на неї чекали рік. Півтори тисячі комп'ютерів та принтерів, їх доправлять у кожну область.


24

Любомир КОПАЙ, координатор проектів ОБСЄ в Україні: "Я вас могу заверить, что там никаких жучков нету. Это просто суровая техника".

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: У ЦВК часу не марнували. Поки співпрацювали з ОБСЄ, встигли зібрати базу даних, 36,5 мільйонів виборців. Навіть випробували систему на практиці. Хваляться, що зламати її не під силу навіть розвиненим країнам.

Жанна УСЕНКО-ЧОРНА, заступник голови ЦВК України: "Ця цифра підлягає ще уточненню, оскільки ми очікуємо що в цій базі даних є велика частина двійників потенційних".

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Аби вичистити реєстр від "мертвих душ, примар" та просто помилок, фахівці звірятимуть реєстр з базами даних міліції, податкової, армії, візниці та інших структур. До президентських виборів обіцяють впоратися. В ЦВК уже почали готуватися. Вибори 25 жовтня, як зазначено у постанові Верховної Ради, офіційний старт компанії 27 червня.

Андрій МАГЕРА, заступник голови ЦВК: "Вони є обов'язкові для Центральної Виборчої Комісії, в тому разі, якщо буде встановлена і поставлена під сумнів, а саме в Конституційному суді України, якщо буде відповідне рішення Конституційного суду України, настануть інші наслідки".

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: 712 мільйонів гривень на президентські вибори передбачені бюджетом. ЦВК проситиме уряд дати ще 200. Європейці, які фінансують українську демократію зі свого боку вимагають ще змінити законодавство. Зокрема ідеться про скасування відкріпних талонів та формування округів.

Любомир КОПАЙ, координатор проектів ОБСЄ в Україні: "Поправки. которые были приняты для 3 раунда, они уже сегодня не действительны, потому, что они принимались только на 3 тур и с момента, когда Президент инавгуировался, они утратили свое действие".

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: А от повне пере завантаження влади може стати проблемою. У Центрвиборчкомі про одночасні вибори Президента та парламенту наразі говорять лише гіпотетично. У Комітеті виборців теж кажуть: поки що згоди усіх політичних сил разом іти на вибори не видно.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова правління КВУ: "Щоб ці вибори організувати потрібна згода всіх цих сил, бо будь-яка з сил може заблокувати проведення одночасних виборів. Уряд не виділить коштів, спікер не захоче приймати відповідні зміни до законодавства і так далі і так далі".

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Для одних виборів чи кількох одночасно списки виборців формуватимуть вже маючи чинний електронний реєстр. Техніку для нього вже сьогодні відправили до Чернівців та Хмельницького. Найближчим часом комп'ютери та принтери отримують усі області та райони.

Гість в студії - Сергій Пашинський, народний депутат, фракція БЮТ

5 канал, Час

Лариса ГУБІНА, ведуча: Починаємо програму "Час" з економічної теми. Люди навіть без спеціальної освіти зараз розуміють терміни "інфляція" та "зростання цін" - процес знецінення грошей, через який на одну і ту ж саму суму можна придбати менше товарів та послуг. Отже, Сергій Пашинський - народний депутат БЮТ - в нашій студії. Доброго вечора, Сергію Григоровичу!

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Добрий вечір!

Лариса ГУБІНА, ведуча: Скажіть, будь ласка, причини, які можуть призводити до такого рівня інфляції. Уряд має якісь певні прогнози, але вони не збігаються з тими прогнозами і з тими реаліями, які є. В чому можуть бути реальні причини.

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Доброго вечора, шановні телеглядачі! Користуючись нагодою, хочу привітати всіх з великим святом Благовіщення. І це дійсно таке


25

свято, яке дає нам можливість подумати про вічне, про загальне. І на цьому фоні, дійсно, цікаве Ваше питання.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Про причини інфляції?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: В тому числі.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Не дуже блага звістка.

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Це не блага звістка, але це, якщо дивитися в динаміці і аналізувати, що відбувається… То от сьогодні, наприклад, ми всі побачили, що курс долара почав падати. Так? Це, до речі, і внаслідок тієї роботи, зробленою урядовою командою і командою Національного банку. Чому маховик інфляції почав розкручуватися? Ви пам'ятаєте, влітку минулого року у нас інфляція була нуль, ми її зупинили. Нагадую, просто, що курс долара, на жаль, - це всі пам'ятають і без економічної освіти - впав майже в два рази. І відповідно все, що стосується імпорто- і експортноорієнтованих товарів… (Це ж продукти харчування. Ми ж на експорт пшеницю поставляємо)… вони виросли в ціні. І зараз ми оце пожинаємо в першому кварталі плоди падіння курсу долара фактично.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Світовий банк має свою версію. Кажуть, що недостатньо антикризових заходів, недостатньо антикризових законів в Україні.

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Я дещо… через одну фразу я перейду до антикризових заходів, законів. Я абсолютно впевнений, і можу в цій студії через три місяці зустрітися і на цю тему поговорити, що якщо курс долара стабілізується, то це не дасть зростати і інфляції. Тому що будуть зрозумілі правила гри, і якраз курс долара от в цей раз… не надмірну кількість грошей в нас вливали, в економіку ззовні, а якраз курс долара привів до такої інфляції за останні 5 місяців. Ми ж розуміємо прекрасно, що маховик інфляції розкручується не за один день, і не за один тиждень. Тепер щодо антикризових заходів. Ну, Ви знаєте, в нас дуже великий масив законодавства. І не дивлячись на ті спроби, які наша урядова команда і наша команда в парламенті робить, які тільки причини не придумають, аби блокувати роботу того ж парламенту по принципу, чим гірше, тим краще. Так?

Лариса ГУБІНА, ведуча: То все ж таки є сенс у цих словах, представників Світового банку?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Ну, звичайно, в нас половина антикризових законів в парламенті не проголосована. І коли ми ставимо до опозиції прохання провести за регламентними нормами, провести їх через комітети, де вони очолюються, вони просто не проводяться. А без регламенту спікер не має права їх ставити без розгляду комітету на голосування. Я хочу сказати, що я надіюся і деякі заяви очільників Партії регіонів дають таку надію на те, що на наступному тижні ми все таки більше двох десятків законів, саме антикризових ухвалимо в залі Верховної Ради, вони запрацюють, і ми вирішимо нагальні проблеми. Хоча частково частину пакету ми вже прийняли, і він запрацював. От я хотів би звернути увагу, і дуже цікаво вам буде подивитися на статистику, що тільки то, що в листопаді, на початку листопада з металургами і хіміками на законодавчому рівні, у тому числі, ми прийняли пакет законів, ми дали можливість зараз показати їм невеликий ріст. Звичайно, це не вихід з кризи. Я не можу сказати, що криза закінчилася, але ми можемо вже побачити, нащупати ті шляхи виходу з цієї кризи, по яким нам треба рухатися.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Ще один неприємний термін, який прозвучав вчора: відомий фінансист Джордж Сорес, до якого, як відомо, дослухається прем'єр Юлія Тимошенко, заявив про загрозу дефолту в Україні. За його словами, наша економіка зараз у скрутному становищі. У відповідь міністр економіки Богдан Данилишин заявив сьогодні: розмови про банкрутство не мають під собою жодних підстав, оскільки уряд послідовно реалізує свою антикризову програму, яка направлена на підтримання економіки та повернення інвесторів в Україну. Отже, дві заяви двох економістів, фінансистів. Скажіть, у кого більше політики, а у кого більше реалій у заявах?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Я з величезною пошаною відношуся до такої легендарної особистості, як Джордж Сорес, але я абсолютно переконаний, що в нього


26

немає часу і можливості вивчати якусь конкретну динаміку на прикладі перших трьох місяців на Україні. Якби він її вивчив, я думаю, що такі заяви не робив би.

Лариса ГУБІНА, ведуча: В цьому істина причина цієї заяви, на Вашу думку? Прихильність до уряду Тимошенко Сореса закінчилася?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Ну, знаєте, тут немає ніяких суб'єктивних моментів. Джордж Сорес мав цілий спіч, де він сказав, що у долара США проблеми, у європейської економіки проблеми, у Східній Європі проблеми, і проблеми в Україні. Так? Я хотів би ще нагадати. Що таке дефолт? Дефолт - це відсутність можливості платити по своїм зобов'язанням. Я хочу сказати, що зовнішній борг України - я хочу, щоб це всі почули - за минулий місяць навіть зменшився. Він становить 13 мільярдів доларів, що у відсотках ВВП - один із найменших боргів в світі. Це перше. Друге, у нас є абсолютно всі підстави стверджувати, що ми зможемо його погашати і обслуговувати. Третє, дефолт - це коли країна не може покривати імпорт. У нас зараз навпаки - позитивний платіжний баланс. До речі, на жаль, позитивним він став у тому числі завдяки кризі Але в нас зараз експорт перевищує імпорт. І це, до речі, зіграло свою роль і в стабілізації курсу. Ми бачили це все. І це дає нам підстави говорити, що ні про який дефолт ми говорити не можемо: 13 мільярдів доларів, причому неповернення в цьому році. Це не та сума, яка може таку велику країну, як наша, везти к якимось ризикам. Тут я погоджують з паном Данилишиним, який щоденно отримує ці дані, про які я говорю, і робить свої висновки на підставі економічних об'єктивних даних.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Він сказав про економічні кроки, про залучення інвесторів. Ви нагадали нам про заходи щодо хімічної промисловості, металургії. Щодо залучення інвесторів, які в нас тут прогнози? Кого залучаємо, з яких країн, скільки грошей?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Я хотів би нагадати, все таки Ви згадували тут на початку передачі легендарну зустріч. Впевнений, що це історична зустріч, "великої двадцятки". І хотів би нагадати, які моменти вони ухвалили, щоб ми всі зрозуміли. Вони прийняли рішення влити в Міжнародний валютний фонд 1 трілліон доларів на першому етапі. І вже в четвер місія Міжнародного валютного фонду прибуває в Україну для продовження переговорів, тому що ті основні вимоги, які Міжнародний валютний фонд ставив до нас, ми виконали. Я надіюсь, що найближчим часом ми отримаємо наступний транш Міжнародного валютного фонду, і це буде сигнал для інвесторів про те, що з цією країною можна мати справу, що ми співпрацюємо з Міжнародний валютним фондом, що в нас є перспектива і ми будемо рухатися. Що стосується конкретних проектів, то, Ви знаєте, Юлія Володимирівна має проекти, зокрема, яскравий проект - наша співпраця з Японією. В нас точно такий проект, наприклад, починається з Новою Зеландією тощо. Я абсолютно переконаний, що якщо ми в політиці трошечки знизимо цей градус нездорового кипіння, то отримаємо транш МВФ, то в нас буде можливість проводити серйозні переговори про залучення інвестицій. Ще дуже важливий момент: шість самих великих іноземних банків, з іноземними інвестиціями, отримують мільярд євро статутні капітали. Це ті гроші, які підуть на кредитування. Ви говорите про успіхи майбутнього. Хочу перейти до, можливо, успіхів сьогоднішнього дня.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Робота "Нафтогазу" Вам знайома, і близька Вам енергетична тема. Скажіть, будь ласка, наскільки важливим зараз є підписаний документ - технічна угода, і до чого він відкриває шлях, власне в подальших переговорах?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Я хочу сказати, що ця технічна угода - це худограмки січневих контрактів. Це просто момент розвитку цих контрактів, їх врегулювання. Я хотів би трошечки сказати, що погоджуюся з Ігорем Діденко і просто пояснити декілька моментів. До речі, - дуже важливий момент, - це те, що був же ж міністр палива і енергетики України в Росії і проводив зі своїм колегою переговори. І зараз, я нагадаю, що в нас вже 4 роки контракти по газу заключають НАК "Нафтогаз" і РАУ "Газпром". Це господарюючі суб'єкти, а досягнуто домовленість, і зараз робочі групи з іншої сторони готують по… в газовій сфері - це є контракт… міжурядову угоду, де будуть принципи рівноправства, партнерства, погодження стратегічних тих чи інших планів і таке інше. Тепер щодо взагалі оцієї ситуації, яка виникла.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Ситуації навколо газотранспортної системи і модернізації?


27

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Навколо модернізації, навколо газотранспортної системи не буде ніколи ніякої ситуації. Наукова модернізація. Дуже проста, з моєї точки зору ситуація, коли ми досягли у Брюсселі домовленості, що будуть виділені кредитні кошти - я підкреслюю. На те, щоб модернізувати систему, в Росії була перша реакція ну не зовсім здорова. Особливо, це говорили, що в тому числі і журналісти постаралися, тому що деякі російські газети вийшли із заголовками, що українську газотранспортну систему забрала собі Європа. Це неправда. Я ще раз хочу підкреслити: навіть мови про несталу газотранспортну систему чи її передачу немає. Іде абсолютно комерційна операція про модернізацію. Я поясню в чому проблема: наша газотранспортна система в цілому була побудована в середині 70-х років. Коефіцієнт корисної дії, наприклад, газової турбіни 70-х років - 27 %. Наприклад, новітні взірці - це 50 %. В минулому році ми спожили тільки на перекачування газу 7 мільярдів кубічних метрів. Якби в нас стояли новітні турбіни, ми би спожили тільки 3,5 мільярди.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Безумовно, модернізація потрібна.

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Так от тут треба шукати не тільки політичну складову. Чому газовики розуміють: вони прекрасно розуміють, що це застаріле обладнання, яке треба міняти. Мова йшла про те, що в тому числі ми будемо проводити відкриті недефінансійні тендери, і будемо давати можливість, якщо в Росії ж якісь наробки, а в них є ці наробки… Росія хоче теж взяти участь в модернізації.

Лариса ГУБІНА, ведуча: За Вашими словами, "без участі Росії цей проект є мертвонародженим". Чому саме?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Звичайно, тому що в проекті модернізації є дві складові. Ми ставимо плани - збільшити транзит. Збільшити транзит до 180-ти мільярдів кубічних метрів газу. Без погодження з Росією, ну, це просто дійсно мертвонароджений. Ми ж не свій газ качаємо, на жаль. Ми качаємо російський газ і звичайно, якщо Росія буде готова давати нам 180, якщо в неї будуть такі обсяги газу, то ми будемо перекачувати. Так що я хочу сказати, що цей контракт розрахований не на рік, і не на два - на десятиліття. І саме тому досягнуто домовленість про міжурядову угоду - ми як транзитер, вони як постачальник, ми як споживач, вони як постачальник. І саме тому ми вже рухаємося в тому, щоб назавжди перегорнути ту сторінку.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Україна не відмовлялася, що Росія має брати участь у модернізації газотранспортної системи. Єдине, про що говорилися тоді, коли була палка дискусія - це умови, на яких Росія буде брати участь у модернізації газотранспортної системи.

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Росія буде брати участь, якщо захоче, на рівних умовах з іншими учасниками ринку.

Лариса ГУБІНА, ведуча: От ця фраза - "калькулятор і закони" - чи може це означати, що умови будуть залежати від кількості грошей, які Росія може вкладати в модернізацію газотранспортної системи.

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: На даний момент є домовленості з Європою. І Росія претендує, до речі, освоювати і європейські гроші. Я ще раз хочу сказати: ми повинні ці гроші потратити максимально ефективно на досягнення того чи іншого ефекту. Будуть це російські компанії, європейські чи українські… Бажано, звичайно, українські. Але ще раз хочу сказати, що на сьогоднішній день, наприклад, на Україні немає таких агрегатів, які досягають таких високих економічних показників. Будемо надіятися, до речі, що оцей контракт і підштовхне наших машинобудівників до виходу на якісь європейські стандарти.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Знову до "калькулятора і закону". Чи може це означати, що буде за певної кількості грошей переглянутий закон про те, що газотранспортна система є власністю України, і не може бути приватизована?

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Я нагадаю, що у 2006 році депутатом Юлією Володимирівною Тимошенко був поданий законопроект, парламент його прийняв 400 голосами, що не можна не тільки відчужувати, а й передавати в заставу. На сьогоднішній день ми перекрили всі ходи законодавству, щоби хтось якимсь чином відчудив або частину


28

газотранспортної системи... Так що говорячи про закони, пан Діденко і мав на увазі те, що це є власність України, яка не підлягає навіть заставі. І ми нашим європейськім і російським партнерам це пояснили, що: "Шановні друзі! Якщо ви думаєте, що через якісь інвестиції ви можете стати власником, то цього не буде, б наші закони не дозволяють. Якщо ви хочете інвестувати і отримати комерційний прибуток, ми готові сідати за стіл переговорів з калькулятором".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Знову ж таки, на брифінгу прозвучала фраза про те, що фінансові результати "Нафтогазу" за підсумками цього року будуть позитивними. Ви добре знаєтеся на ситуації у "Нафтогазі". Поясність, як таке можу бути, адже Верховна Рада ще не прийняла…

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Верховна Рада в черговий раз, я підкреслюю, провалила законопроект. До речі, Ви самі відповіли на те питання, які ж антикризові закони. Ми на минулому тижні, по моєму, у четвер чи п'ятницю, поставили на голосування законопроект, тому що дійсно 6 мільярдів за рахунок того, що в нас населення споживає газ нижче собівартості, 6 мільярдів - дика. Верховна Рада провалила. По-перше, подібний законопроект буде ще розгладься, по-друге, якщо він буде в черговий раз провалюватися, значить, Кабінет міністрів через свої фонди у рамках діючого бюджету буде шукати можливості і прикривати, тому що це не вина НАК "Нафтогазу". Це ті умови, які поставила наша держава для того, щоб забезпечити Теплокомуненерго. Я ще раз хочу нагадати, тому що навіть на Майдан під час відомих, як пані одна говорила, "100-тисячного мітингу", де було 2,5 тисячі чоловік, було сказано, що в нас населення платить за газ 1600 гривень за тисячу кубічних метрів. Це брехня: у нас населення платить трошечки більше 600 гривень, у нас теплокомуненерго платить трошки більше 800 гривень. І це є правда, ми відпрацювати сезон. Це будь-яка людина може подивитися. Але цю ж різницю треба покривати, теплокомуненерго. Мається на увазі оці 6 мільярдів гривень. Якщо законами України не буде врегульована ця ситуація, вона буде врегульована через спецфонди бюджети України.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Дуже дякую, що прийшли сьогодні до нашої студії.

Рішення парламенту про проведення президентських виборів набуло чинності ICTV, Факти

Олена ФРОЛЯК, ведуча: В Україні тільки готуються до виборів. Рішення парламенту про проведення президентських виборів 25 жовтня набуло чинності. Газета "Урядовий кур'єр" сьогодні опублікувала відповідну постанову, за яку 1 квітня проголосував 401 народний депутат. Віктор Ющенко документ назвав незаконним і виключно політичним, пообіцявши оскаржити його в Конституційному суді одразу після оприлюднення в пресі. Сьогодні глава держави свій намір звернутися до суду підтвердив в Одесі. У разі визнання законності постанови, передвиборча кампанія стартує 27 червня. У Центральній виборчій комісії сприймають цю дату реальною, тому комісія вже почала готуватися. Насамперед знадобляться зміни в державному бюджеті для фінансування виборів. За підрахунками ЦВК, потрібно 941 мільйон гривень, а в бюджеті передбачено лише 712.

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Виборчий процес розпочався. Парламентська постанова про обрання наступного президента 25 жовтня зранку набула чинності. Адже текст документа оприлюднив інформаційний рупор Кабміну - газета "Урядовий кур`єр". А відповідно до вітчизняного законодавства, закон чи постанова, ухвалені парламентом і підписані спікером, набувають чинності саме з моменту їхнього оприлюднення у засобах масової інформації. Згідно з календарним планом президентська кампанія має стартувати 27 червня. У Центрвиборчкомі вже почали підготовку до виборів. Тут планують просити в Кабміну додаткових 200 мільйонів гривень на фінансування виборчого процесу. Раніше уряд передбачив у бюджеті 712 мільйонів гривень. Дата 25 жовтня для вартових виборчого порядку наразі - закон.

Жанна УСЕНКО-ЧОРНА, заступник голови ЦВК: "Нагальним є виділення Кабінетом міністрів і прийняття закону про зміни до державного бюджету України щодо доповнення


29

недостатнього фінансування на підготовку і проведення виборів, а відтак Центральна виборча комісія сприймає ту дату, яка встановлена парламентом, як константу".

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Календар президентської кампанії 2009 виглядатиме так: 27 червня - початок, за місяць - завершення реєстрації кандидатів, 5 вересня мають створити дільниці, 25 жовтня - день виборів. Якщо Президента оберуть з першого разу, то інавгурація відбудеться 4 грудня, якщо з другого, а це 15 листопада, то наступного главу держави інавгурують напередодні Нового року. Тим часом чинний Президент Віктор Ющенко знову наголошує: відповідно до Конституції вибори глави держави мають відбутися 17 січня наступного року, а дата 25 жовтня - незаконна та суто політична. Перебуваючи нині на Одещині, Президент підтвердив: він оскаржуватиме її в Конституційному суді.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: "Я направлю до Конституційного суд запит з проханням протлумачити законність цього рішення. В мене немає сумнівів, що надзвичайно легко і досить швидко Конституційний суд дасть відповідь, що таке рішення не є конституційне і повноважне".

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: На рішення Конституційного Суду сподівається і голова Верховної Ради Володимир Литвин. 25 жовтня він називає датою політичною і переконаний, що насправді президентські перегони мають відбутися 17 січня. Сьогодні ж міністр юстиції Микола Оніщук заявив, що поки немає правових підстав для проведення дочасних президентських виборів. Для цього необхідна заява Президента про складення повноважень або інші підстави, передбачені Конституцією, яких на сьогодні також немає. Як поки немає підстав для проведення і дочасних парламентських перегонів.

Комітет виборців України вважає проблематичним проведення одночасних

парламентських і президентських виборів до 25 жовтня

Олена ФРОЛЯК, ведуча: Комітет виборців України вважає проблематичним проведення одночасних парламентських і президентських виборів до 25 жовтня. За словами голови правління КВУ Черненка запровадження нової виборчої системи і синхронне голосування передбачає ретельну підготовку і додаткове навчання членів виборчих комісій. Не менш важливо вчасно сформувати реєстр виборців. До 25 жовтня ще реально скласти новий список, хоча його якість не буде ідеальною. Допомагати з реєстром Україні взялася організація з безпеки та співробітництва в Європі. Сьогодні ОБСЄ передала комп'ютерну техніку для цієї системи. Загалом майже 1 тисячу машин і понад півтисячі принтерів на загальну суму майже 1 мільйон і 600 тисяч євро. Впродовж тижня всю комп'ютерну техніку розвезуть регіонами. Вона є фінальною ланкою створення державного виборців. Тепер залишились дрібниці. Аби реєстр запрацював, треба отримати атестат відповідності Держспецзв'язку. Члени Центрвиборчкому виключають несанкціонований доступ до цього реєстру. Інформація про виборця максимально захищена і не залишається в регіонах. Її в закодованому вигляді надсилають до Києва. Центрвиборчкомівці переконують, зламати цю систему не зможуть навіть фахівці найкращих спецслужб світу.

Любомир КОПАЙ, координатор проектів ОБСЄ в Україні: "Я вас могу заверить что там никаких жучков нету. Это просто суровая техника".

Жанна УСЕНКО-ЧОРНА, заступник голови ЦВК: "Система реєстру функціонуватиме на безпрецедентному рівні захисту і навіть розвідки розвинених держав не мають такого потенціалу, крім за винятком деяких з тим, що зламати таку систему".

Виктор Ющенко не рассчитывает на то, что парламент поддержит предложенную

им редакцию Конституции

Интер, Подробности

Ирина ЮСУПОВА, ведущая: Виктор Ющенко не рассчитывает на то, что парламент поддержит предложенные им накануне изменения в Конституцию. Об этом он сказал сегодня в Одессе, куда отправился с рабочей поездкой. Противники политреформы уверены, что в разгар экономического кризиса - не время переписывать основной закон страны. Сам Президент не


30

считает этот аргумент убедительным. Но подозревает, что политики всё же отвергнут его инициативы. Поскольку, цитирую, "появятся новые принципы формирования власти. И новое качество. А оно приведёт во власть других людей". Центральная избирательная комиссия начала подготовку к выборам Президента. Об этом сегодня сообщила зампредседателя ЦИК Жанна Усенко-Чёрная. Официально президентская кампания стартует 27 июня. В то же время, в Центризбиркоме заявляют: запланированных в бюджете денег на её проведение не хватает. Поэтому ЦИК намерена обратиться к Кабмину и Верховной Раде с просьбой внести изменения в государственную смету и закон о выборах Президента. Это нужно для того, чтобы составить уточнённые списки избирателей на базе нового госреестра.

Жанна УСЕНКО-ЧЁРНАЯ, зампредседателя Центральной избирательной комиссии:

"З усіх регіонів до Центральної виборчої комісії передана база даних. Вона сформована в єдину базу даних. До цієї бази даних включено 36,6 мільйонів виборців. Кожному виборцю України буде надіслано іменне повідомлення з роздруківкою його персональних даних, включених до реєстру, з пропозицією уточнити такі відомості".

Мировой банк ухудшил прогноз экономического развития для Украины

Ирина ЮСУПОВА, ведущая: Мировой банк ухудшил прогноз экономического развития для Украины. Об этом сегодня сообщили экономисты банка на пресс-конференции в Киеве. Падение валового внутреннего продукта до конца этого года составит 9 процентов. Раньше Мировой банк предполагал снижение на 4 процента. А инфляция может увеличиться до 16,5 процентов. Эти показатели очень отличаются от запланированных правительством. Принимая бюджет, Кабмин прогнозировал, что ВВП вырастет на 0,4 процента, а инфляция в этом году не превысит 9,5 процента.

Руслан ПИОНТКОВСКИЙ, старший экономист Мирового банка: "Існують значні ризики щодо ще більш негативного розвитку подій. Це може трапитися як в результаті подальшого перегляду перспектив світової і регіональної економіки, а також в результаті відкладання, затягування з тими необхідними кроками в антикризових заходах з боку органів української влади".

Рішення Парламенту набуло чинності Новий канал, Репортер

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Рішення Парламенту про проведення президентських виборів 25 жовтня набуло чинності. Постанову надрукувала газета "Урядовий кур'єр". Щоправда у парламентському "Голосі України" її й досі не має. Центральна виборча комісія вже розпочала підготовку до виборів. Нагадаю, минулого тижня депутати призначили вибори на останню неділю жовтня, а не на 17 січня наступного року, як того хотів Віктор Ющенко. Наприкінці минулого тижня, Президент заявляв, що піде на жовтневі вибори за умови, що переобиратимуть і Парламент. Президент - який був нині на Одещині - заявив, що для нього дата виборів принципової ролі не грає. На два місяці раніше чи на два місяці пізніше, Ющенко каже - головне - якісне політичне оновлення української влади. Президент нагадав свою умову - жовтневі президентські вибори мають проходити одночасно з парламентськими, причому ті мають відбутися за відкритими партійними списками. Якщо усі парламентарі на це згодні - тоді будь-ласка.

Києво-Печерську Лавру вилучать з ЮНЕСКО

СТБ, Вікна-новини

Сергій ПОПОВ, ведучий: Над Києво-Печерською Лаврою нависла небезпека вилучення зі списку ЮНЕСКО. Цього разу через конфлікт навколо тисячолітнього храму Спаса на Берестові.

Олена ГАЙВАН, кореспондент: На свято Благовіщення народні депутати вирушили до Києво-Печерської лаври не молитися, а працювати. У них виїзне засідання. У порядку денному


31

- питання, чи залишиться монастир у списку ЮНЕСКО. Чекаючи на добру звістку, присутні не можуть дійти згоди щодо маршруту. Парламентарів тягне в один бік, у керівництва заповідника свої плани.

"Є бажання пройти? Потім пройдете. Побудували вже ЮНЕСКО, водили оцими манівцями".

"Я дуже прошу, не сваріться, сьогодні Благовіщення".

Олена ГАЙВАН, кореспондент: Нарешті перша зупинка - храм Спаса на Берестові. Нині його зачинено на реставрацію. Для парламентарів відкривають. Сьогодні роботи в церкві зупинені. Пам'ятка стала каменем спотикання між національним заповідником і священиками чоловічого монастиря Києво-Печерської Лаври. Торік храм передали чинцям. Паноці радіють: кажуть, реставрують і правитимуть там служби. Керівники заповідника шоковані.

"Така передача призведе до знищення, руйнації цієї унікальної пам'ятки".

Олена ГАЙВАН, кореспондент: Священики Києво-Печерської Лаври літургісали тут кілька років тому - перед закриттям на ремонт. Від того що залишили після себе, реставратори плакали.

"Тут була ікона, лампадка, масло капало сюди".

Олена ГАЙВАН, кореспондент: Передача Спаса на Берестові до рук священиків монастиря врятує церкву - вважають міські чиновники. Вони кивають на негосподарність керівництва Національного заповідника. Мовляв, ці вродовж багатьох років і самі нічого не роблять, і іншим не дають.

Руслан КУХАРЕНКО, керівник ГУ Київської міськдержадміністрації з питань охорони культурної спадщини: "Однак чи відповідає це збереженню храму, воно не протирічить із принципами збереження храму. Єдине що - господар, протягом багатьох років, повинен був довести цей храм до відповідної експлуатаційної і реставраційної кондиції".

Олена ГАЙВАН, кореспондент: Сьогодні комісія дійшла висновку: опротестувати рішення Київради про передачу храму у прокуратурі. Депутати наполягають: богослужіння - небезпечні для пам'ятки історії.

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, голова комітету ВР з питань культруи й духовності: "Це не можна передавати жодній конфесії, так само, як Софія, в якій не ведеться відправа, тільки ведеться якісь унікальні свята - інавгурація президента, і таке інше. Це абсолютно тотожна, рівна Софії пам'ятка".

Олена ГАЙВАН, кореспондент: Конфлікт навколо храму вже вийшов за межі столиці, ба більше - країни. ЮНЕСКО погрожує вилучити зі свого списку Києво-Печерську Лавру.

Павло МОВЧАН, народний депутат України, фракція БЮТ: "Якщо він охоронний і належить до реєстру ЮНЕСКО, то нам можуть виставити претензії. Скажуть: що ви, варвари, робите в ХХ сторіччі".

Олена ГАЙВАН, кореспондент: Підчас останнього приїзду експертів ЮНЕСКО, чиновники похизувалися перед ними тільки президентським будівництвом - мистецьким Арсеналом і валами київської фортеці. Тепер урядники чекають на висновки.

Юрий Луценко не будет приносить извинения Борису Колесникову

ТРК "Украина", События

Елена КОТ, ведущая: Юрий Луценко не будет опровергать свои заявления 4-годичной давности о причастности Бориса Колесникова к совершению преступления. Публичное опровержения - это решение Печерского районного суда столицы. Сегодня, отвечая на вопросы в Интернет-чате, министр заявил, что подав апелляцию, Юрий Луценко на сайте написал: "В своем выступлении в Верховной Раде я лишь докладывал информацию, которая была использована Генпрокуратурой для возбуждения уголовного дела". Напомним, ровно 4 года назад Бориса Колесникова задержали по обвинению в вымогательстве с угрозой убийства. Дело касалось акций донецкого торгового центра "Белый Лебедь", однако бывшего директора Бориса


32

Пинчука обвинили в даче ложных показаний по делу Колесникова и приговорили к 8 годам лишения свободы. В заявлении Партии регионов говорится, что Луценко должен найти в себе мужество и опровергнуть неправдивую информацию.

Українська ЦВК почала готувати президентські вибори

УТ-1, Новини

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Українська ЦВК вже почала готувати президентські вибори. Верховна Рада призначила їх на 25 жовтня. Щоправда, спікер визнає, це політичне рішення, і Конституційний Суд за президентським поданням може жату змінити. Умови Віктора Ющенка зараз - вибори президента в пакеті з парламентськими, і тоді дата - не проблема. У союзниках у Глави держави поки тільки Партія регіонів. Міністр юстиції юридичних підстав для такого політичного маневру зараз не бачить, а спостерігачі взагалі застерігають від ще більшого хаосу.

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: Вибори Президента України відбудуться 25 жовтня цього року. Постанова Верховної Ради сьогодні була офіційно оприлюднена у газеті "Урядовий кур'єр". Однак, Віктор Ющенко вже збирається звернутися до Конституційного суду, щоб той розтлумачив законність ухвалення Парламентом такої постанови, про це Президент заявив сьогодні, перебуваючи із робочим візитом в Одесі.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України :"В мене не має сумніву, що надзвичайно легко і досить швидко, Конституційний суд дасть відповідь, що таке рішення не є конституційним і повноважним. І цю зняли".

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: Зі свого боку ЦВК вже розпочало підготовку до президентських виборів, старт кампанії - 27 червня. Бюджет понад 900 мільйонів. Це майже на половину більше від вартості попередніх перегонів. У ЦВК нарікають, в цьогорічному кошторисі закладена не вся сума. На вибори треба виділити ще 200 мільйонів. Допомагати Україні поспішає Європа, проте не грошима, а технікою. Багатофункціональні копіювальні пристрої, комп'ютери та спеціальні джерела для безперебійної роботи комп'ютерної техніки, такий подарунок Європейського Союзу для українського ЦВК. Для того, щоб вибори в Україні нарешті відбувалися за усіма європейськими стандартами. Понад тисячу одиниць техніки отримають регіональні відділи реєстру виборців по всій країні. Вартість обладнання - півтора мільйона євро. За допомогою цих комп'ютерів, члени комісій на місцях, матимуть захищений доступ до центральної системи реєстру виборців.

Артур ВІТРЕНКО, керівник служби розпорядника державного реєстру виборців України : "Ці комп'ютери замовлялися таким чином, щоб вони відповідали вимогам до захисту інформації, як ви бачите, вони не мають дисководів, вони будуть працювати тільки через мережу, попередньо про інстальовані".

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: Європейці радо вітають українців із отримання подарунка та обіцяють за місяць навчити технічний персонал користуватися спеціально розробленою системою реєстром виборців.

Любомир КОПАЙ, координатор проектів ОБСЄ в Україні: "Мы уже разработали тренинговые материалы, которые могут использоваться при тренингу людей, которые будут работать с регистром. И я думаю, что где-то к концу этого месяца или в начале следующего месяца могут начаться уже острые тренинги людей так, чтобы все было готово до проведения выборов".

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: У ЦВК обіцяють, електронний реєстр виборців повністю узгодять до початку президентських перегонів. На сьогодні фактично завершено первинне формування бази даних. До списку ЦВК включено понад 36 мільйонів виборців, однак ця цифра буде ще коригуватися. Автоматизована система після підключення техніки має отримати атестат відповідності, лише після цього списки виборців будуть остаточно узгоджені. Система захисту безпрецедентна.


33

Жанна УСЕНКО-ЧОРНА, заступник голови ЦВК: "Система реєстру функціонуватиме на безпрецедентному рівні захисту, і навіть розвідки розвинених держав не мають такого потенціалу, крім за винятком деяких, з тим, щоб зламати таку систему".

Наталія МАЛИШКО, кореспондент: Перші екземпляри комп'ютерного обладнання сьогодні отримують на Хмельниччині. А до кінця тижня і решта регіонів України.

Україну чекають нові вибори або нова коаліція

Тетяна Ярмощук, Радіо Свобода

Одночасні парламентські та президентські вибори чи новий, розширений формат коаліції? Про необхідність проведення одночасних виборів заявила низка політиків. Одначе після цього із табору регіоналів почали лунати заяви про ймовірність союзу між БЮТом та Партією регіонів.

Наприкінці минулого тижня Президент Віктор Ющенко заявив, що готовий призначити дострокові президентські вибори за умови одночасного з ними проведення виборів до Верховної Ради. Таку президентську ініціативу підтримав і головний опозиціонер Віктор Янукович. А однин з лідерів БЮТу Микола Томенко висловив думку про два виходи з кризи: компроміс між усіма політичними силами, або ж одночасні президентські та парламентські вибори.

Але щодо цього питання у таборі регіоналів існують і інші думки. Спочатку про необхідність співпраці з урядом у питаннях подолання економічної кризи заявив головний фінансист Партії регіонів Рінат Ахметов. А вже потім про ймовірність коаліції з Блоком Юлії Тимошенко заговорив регіонал Борис Колесніков. Шанси на створення такого союзу пан Колесніков визначив як 50 на 50. На думку ж регіонала Ярослава Сухого, коаліція з БЮТ можлива. Проте, каже він, все залежатиме від Прем’єра Тимошенко.

«Головною умовою буде негайне припинення популізму, демагогії, і негайне вжиття непопулярних заходів, які конче необхідні саме сьогодні. Тому що оці постійні балачки, що все гаразд, «всьо харахо прєкрасная маркіза», просто збивають людей з толку», – зазначив Ярослав Сухий.

БЮТ не вірить у любов регіоналів

Представники ж Блоку Юлії Тимошенко кажуть, що не проти зкоаліціюватися з Партією регіонів, однак не вірять у таку перспективу.

«Якщо б заява Партії регіонів про входження до коаліції сьогодні лягла на стіл, то, думаю, що така ініціатива отримала б підтримку всередині коаліції. Але я не бачу перспектив. Єдине, що може підштовхнути до цього Партію регіонів – це конституційний процес, якщо він розпочнеться у парламенті», – каже Радіо Свобода представник БЮТу Валерій Писаренко.

Електоральна дилема

Але наразі говорити, як про створення ширшого формату коаліції, так і про одночасні президентські та парламентські вибори зарано, зазначає політичний експерт Кость Бондаренко. Значна частина регіоналів не налаштована об’єднуватися з БЮТ. А для проведення одночасних виборів потрібна парламентська більшість, яка може ухвалити відповідне рішення. А такої більшості нині немає. Що ж стосується дострокових одночасних виборів, то, на думку пана Бондаренка, вони вигідні Президенту та Партії регіонів.

«Президенту можна малими силами спробувати підняти свій рейтинг і навіть пробитися на другий президентський термін. А Партія регіонів чудово розуміє, що сьогодні є пік її електоральної підтримки, а з осені може початися поступове падіння її рейтингів», – зазначив Кость Бондаренко.

Між тим, головний юрист країни Микола Оніщук заявив, що сьогодні для реалізації ідеї Президента Ющенка про одночасні вибори правових підстав немає.


34

Голова Верховної Ради Володимир Литвин сподівається, що ясність у питанні визначення дати президентських виборів внесе Конституційний Суд

Радіо Ера-FM, Новини

Про це спікер заявив у вівторок, відповідаючи на запитання мешканців смт. Диканька на Полтавщині.

На думку спікера, вибори Президента мали б відбутися 17 січня 2010 року.

Литвин пояснив, що, за Конституцією України, чергові вибори голови держави проводяться в останню неділю останнього місяця п`ятого року повноважень Президента України. Такою датою, за словами Голови Верховної Ради України, і є назване число, «але частина депутатів, які ініціювали прийняття постанови щодо проведення виборів 25 жовтня, дали своє обґрунтування, керуючись попередніми нормами Конституції».

Водночас Литвин переконаний, що у прийнятті рішення щодо проведення виборів у жовтні поточного року нині зацікавлені основні претенденти на посаду Президента.

«Вони прекрасно розуміють, що рейтинг буде падати, і його треба зафіксувати: бо у жовтні ще не буде проблем, як укласти угоди по газу, і доки люди ще будуть добрі», - зауважив він.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин не підтримує ідею проведення

всенародного референдуму з обговорення нової редакції Конституції України.

«Якщо у нас багато грошей, то давайте проводити», - сказав він, додавши, що «головне не те, що референдум буде проведений, а що робитимемо з результатами».

За словами Голови Верховної Ради України, «кожен прагне написати Конституцію «під себе».

«Мене лякають Конституції, написані за одну ніч. Я боюсь таких людей, таких Конституцій», - зазначив він.

На переконання Володимира Литвина, робота над Конституцією вимагає «знати минуле, традиції, історію і ментальність народу, питання сьогодення».

Україна має бути позаблоковою державою, вважає Голова Верховної Ради

Володимир Литвин

«Питання вступу або не вступу України до НАТО призведе до протистояння у країні. А нам треба зважати на позицію людей, більшість з яких проти вступу України до НАТО», - сказав спікер ВР під час візиту до Полтавської області.

При цьому він висловив думку, що для більшості українців питання вступу України до НАТО не актуальне, відзначивши, що і в НАТО Україну доки не сильно чекають.

«Ніхто нас у НАТО не приймає. Ми туди стукаємося, в ці двері, я маю на увазі нашу владу, а ці двері закриті», - сказав Володимир Литвин.

Documents

parlament 8- 04-09 · создание коалиции в таком формате сделает внеочередные выборы в Раду ненужными , а если