-
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИВійськовий інститут телекомунікацій
та інформатизації
Національного технічного університету України„Київський
політехнічний інститут”
V-й НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР
„Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційнихсистем та мереж
спеціального призначення”
22 жовтня 2009 року
(Доповіді та тези доповідей)
Київ – 2009
-
2
ББКЦ4 (4Укр)39П-768
У збірнику матеріалів п’ятого науково-практичного семінару
опубліковано доповіді та
тези доповідей вчених, науково-педагогічних працівників,
ад’юнктів, здобувачів, курсантів і
студентів Військового інституту телекомунікацій та
інформатизації Національного
технічного університету України „Київський політехнічний
інститут” та інших вищих
навчальних закладів, в яких розглядаються пріоритетні напрямки
розвитку
телекомунікаційних систем та мереж спеціального призначення.
-
3
ЗМІСТ
(Доповіді)1. Голь В. Д., Солодовник В. І. Аспекти застосування
атмосферних оптичних
систем передачі для радіорелейного зв’язку………………………………………… 122.
Ільяшов О.А. Полігауссовський розподіл структурних сигналів у
телекомунікаційних мережах спеціального призначення…………………………..
223. Кувшинов О. В. Методи оперативного управління засобами
завадозахисту
військових систем радіозв’язку……………………………………………………..... 274.
Міночкін А.І., Романюк В.А. Координація та інтелектуалізація рівнів
OSI –
нова парадігма управління мобильними радіомережами…………………………...
315. Науменко М. І. Самоорганізація в системі підготовки
військових
фахівців………………………………………………………………………………… 376. Польщиков К.О.
Методи управління інтенсивністю потоків даних в мобільній
радіомережі спеціального призначення…………………………………………….. 417.
Приходько Ю. І. Методологічні засади інноваційного розвитку
військової
освіти…………………………………………………………………………………… 488. Слюсар В. І.
Метаматеріали в MIMO-антеннaх……………………………………. 53
(Тези доповідей)1. Ананьїн О. В. Компенсація впливу завад в
каналі радіоуправління системи
радіозв’язку…………………………………………………………………………….. 652. Андреєв Б.М.,
Терещенко О.М. Характеристики надійності елементів і мереж у
системах зв’язку………………………………………………………………………... 663. Ахтанін О.
Г., Тарасюк Ю. М. Обробка сигналів земних станцій на борту
супутника ретранслятора з цифровою
антенноюрешіткою…………………………
67
4. Башкиров О. М. Підвищення пропускної спроможності системи
передачі данихпро повітряну обстановку……………………………………………………………...
68
5. Бердников О. М. Впровадження послуг Triple Play на
телекомунікаційнихмережах………………………………………………………………………………... 69
6. Берестов Д. С. Визначення та формування профілів захищеності
інформації вавтоматизованих системах……………………………………………………………. 70
7. Бичков А. М., Нестеренко М. М. Аналіз загроз безпеки
інформації та методівпротидії при використанні складних запитів у
СУБД……………………………..... 71
8. Бовда Е. М. Інформаційні технології в АСУ………………………………………...
729. Богданов В. В. Організаційно-технічні аспекти впровадження
інфраструктури
керування ключами в інформаційно-телекомунікаційних
системах………………. 7410. Богданов В. В., Маковецький О. М. Методика
вибору раціонального варіанта
системи захисту інформації на основі експертних даних……………………………
7611. Богучарский В. В., Дідок Л. А. Розвиток системи зв’язку та
передачі даних в
Збройних Силах України……………………………………………………………… 7812. Богуш К. Ю.
Нормування форми сигналу для розпізнавання мови в
інтелектуальних системах…………………………………………………………….. 7913. Божко В.
І. Методологія архітектурної реалізації програмного
забезпечення
критичного застосування в системах що інтенсивно
йоговикористовують…….....
80
14. Борисов І. В., Макарчук О. М. Оцінка ефективності
застосування сигнально-кодових конструкцій в каналах з навмисними
завадами………………………….... 81
15. Бугера М. Г., Сілко О. В. Методика забезпечення
автентичності навчальноїзвітності в об’єктно-орієнтованому
навчальному середовищі……………………… 82
-
4
16. Бурба О. І., Жилінський І. В. Методика формування обрису
автоматизованихсистем на стадії розробки
концепції………………………………………………….. 83
17. Бурячок В. Л., Кафтан В. О., Костюк Т. Я. Класифікація
об’єктів за методомкластерізації кількісних
даних………………………………………………………... 84
18. Вакуленко О. В., Гребеніченко А. Р. Алгоритм вибору
раціонального сценаріюмодернізації мережі
доступу………………………………………………………….. 85
19. Вакуленко О. В., Липовий О. І. Аналіз принципів побудови
систем управліннясучасними телекомунікаційними мережами в умовах
надзвичайних ситуацій….... 87
20. Вертегел С. Г., Тупкало В. Є. Визначення рівня автоматизації
завдань і функційорганів військового
управління………………………………………………………. 89
21. Ветлинський С. О, Раєвський В. М. Узагальнена характеристика
протоколіввипадкового множинного доступу з контролем
несучої…………………………… 90
22. Войтко Ю. М., Карпенко Б. О., Якорнов Є. А. Визначення
різниці різниць фазв мікрохвильових фазових системах спеціального
призначення………………….. 92
23. Восколович О. І. Аналіз параметрів при проектуванні
радіомодемівспеціального призначення з
багаточастотнимисигналами……………………….....
93
24. Ган С.О. Тендеції безпеки інформації в спеціальних
інформаційно-комунікаційних системах……………………………………………………………… 94
25. Гахов С. О. Методика оцінювання ефективності захисту
інформації віднесанкціонованого доступу в інформаційних системах
спеціальногопризначення……………………………………………………………………………. 95
26. Генов М. С. Комбіновані методи захисту поліграфічної
продукції……………….. 9727. Герасимов Б. М.,Шугалій Є. П. Розподіл
інформаційного ресурсу між
робочими місцями оперативного персоналу органів управління
військами…….... 9828. Герасимов Б.М., Шугалій Є.П. Методика синтезу
структури органів управління
військами по критерію оперативності………………………………………………... 9929.
Гєлєсєв В. О., Карпенко Б. О., Якорнов Є. А. Використання
вагової
міжкадрової обробки в системах спеціального призначення для
сегментаціїрухомих об’єктів зображення………………………………………………………....
100
30. Горбенко В. І., Заремський М. Й., Нищук А. М., Cілко О. В.
Процедурарозподілу пам’яті автоматизованих комплексів спеціального
призначення……… 101
31. Горбенко В. І., Павлюк С. В., Ратанін Є. Г., Cілко О. В.
Процедуравизначення параметрів матриці перемежіння в
телекомунікаційнихсистемах…………………
102
32. Горьков В. К. Організація розробки технічного
проектуінформаційних систем………………………………………………………………..... 103
33. Грохольський Я.М. Гібридне кодування та винесене
компандування…………… 10534. Гулак Ю. С., Долгаленко О. В.
Удосконалення системи захисту об’єктів та
підрозділів Збройних Сил від порушників…………………………………………… 10735.
Гулак Ю. С. Питання захисту інформації при підготовці і в ході
ведення
оборонної операції Збройними Силами України…………………………………….
10836. Гурський Т. Г., Марченко А. О., Толюпа С. В. Перспективні
напрямки
розвитку широкосмугових систем радіозв’язку……………………………………..
10937. Дідик В. О., Натальченко О. О., Шевченко Л. Ю. Забезпечення
безпеки
АСУ……………………………………………………………………………………... 11038. Драглюк О. В.,
Ліманська О. Л. Децентралізовані однорангові мережі передачі
даних ……………………………………………………………………….................... 11139.
Драчук О. В. Використання технології внесення помилок для пошуку
дефектів
безпеки в програмних продуктах……………………………………………………. 112
-
5
40. Дружинін С. В., Климович О. К., Захараш О. М. Аналіз
стратегіймаршрутизації в телекомунікаційній мережі
військовогопризначення…………....................................................................................................
113
41. Дружинін С. В., Рвачова Н. В. Методика визначення доступної
для трафікуданих пропускної спроможності телекомунікаційної
мережі……………………... 114
42. Дружинін С. В., Янсонс Я. В., Шинкарьов М. М. Імітаційна
модель длявизначення якості обслуговування в мережах IP
телефонії……………………….... 115
43. Єсаулов М.Ю. Алгоритм об’єктивної кластеризації загроз
безпеки……………… 11644. Загребельний О. Ю., Біленький А. В. Нечітка
система управління доступом в
мобільних радіомережах…………………………………………………………….... 11745. Залогін
С. М., Іванков Ю. М., Малишкін В. В., Тамаровський В. В. Оцінка
ефективності обчислювальної системи масового обслуговування
спеціальногопризначення…………………………………………………………………………… 118
46. Замаруєва І. В., Бабіч О. М. Методика виявлення ознак
маніпулюваннясвідомістю в інформаційних текстових повідомленнях
ЗМІ……………………… 119
47. Заруднєв Д. І., Стейскал А. Б. Математична модель дискретних
повідомленьцифрових систем радіозв’язку………………………………………………………..
120
48. Захараш О. М. Аналіз методів моделювання імовірнісно-часових
характеристикмультисервісних мереж зв’язку………………………………………………………..
122
49. Звір В. Б. Шляхи забезпечення ефективного
функціонуваннятелекомунікаційної мережі спеціального призначення
……………………………. 123
50. Звягінцев О. Г., Ладик О. І. Моделювання системи
стільникового зв’язкуWCDMA………………………………………………………………………………… 124
51. Іваненко О. О. Шляхи удосконалення волоконно-оптичної
системипередачі…...
125
52. Ільінов М. Д., Шафранський О. П., Шацький І. О.
Результатиекспериментального дослідження електричних характеристик
низькопрофільнихантен на
циліндричнійповерхні………………………………………………………..
126
53. Ільінов М. Д., Шацький І. О., Шафранський О. П. Антена
базової станціїсистеми мобільного
радіозв’язку…………………………………………………….. 128
54. Ільницький С. В., Сілко О. В. Аналіз існуючих підходів щодо
синтезу системидистанційного навчання, проблеми та шляхи їх
вирішення………………………... 130
55. Каравацький В. О. Тенденції розвитку елементної бази засобів
телекомунікацій,теорії електрозв’язку та антенно-фідерних
пристроїв………….. 132
56. Карловський І. В., Штаненко С. С. Шляхи вдосконалення
діагностикирадіоелектронної апаратури військового
призначення……………………………… 133
57. Карпенко Б. О., Лінчевська І. Л., Мазуренко О. В., Якорнов
Е. А. Дискретніантенні системи спеціального призначення з
контрольним розділеннямрадіосигналів за
відстанню……………………………………………………………. 134
58. Катін П. Ю., Кузавков В. В., Гунько Д. Ю. Тестування програм
обробкизображень з чисельною оцінкою ефективності для систем відео
спостереження.... 135
59. Коваленко А. О. Удосконалений стеганографічний метод
центрування значеньколірних компонент…………………………………………………………………...
137
60. Ковбаса Ю. В. Аналіз стандартів технології CDMA……………………………….
13861. Кокотов О. В., Шевченко А. С. Модель загроз інформації в
системах
безпроводового зв’язку в умовах ведення інформаційної
війни………………….... 14062. Колос Ю. О., Манько О. В., Орищук І. О.
Характеристики та параметри
телекомунікаційних мереж як засобу здійснення інформаційної
боротьби……...... 141
-
6
63. Колос Ю. О., Міхєєв Ю. І. Технології використання засобів
інформаційноїборотьби в інформаційних мережах…………………………………………………..
142
64. Кондратюк А. Г. Шляхи підвищення функціональної живучості
напрямківтелекомунікаційної мережі спеціального
призначення…………………………….. 143
65. Кононова І. В., Петров А. В. Аналіз можливостей IP-телефонії
з поглядубезпеки функціонування мережі……………………………………………………… 144
66. Корнієнко О. О., Правило В. В. Бездротові технології доступу
дотелекомунікаційних мереж………………………………………………………….... 146
67. Костина О. М. Напрями розвитку засобів зв’язку і
автоматизації в ЗбройнихСилах України………………………………………………………………………….
147
68. Коцюба В. П., Ніколаєнко Д. М. Розвиток управління частин і
підрозділівзв’язку та інформаційних систем в сучасних
умовах……………………………….. 148
69. Коченовський Д. О. Перспективи використання GRID технологій
в сучаснихтелекомунікаціях …………………………………………………………………….... 149
70. Кочетков О. В. Підвищення завадо - стійкості пакетів
повідомлень у цифровихлініях зв’язку рухомих
об’єктів………………………………………………………. 150
71. Круковський І. А., Перегуда О. М. Методика оцінки якості
програмногозабезпечення………………………………………………………………………….... 151
72. Круковський І. А. Розширені вимоги до реалізації OLAP у
прикладнихінформаційних системах…………………………………………………………….... 152
73. Крупська М. В., Ладик О. І. Удосконалення технології
широкосмуговогодоступу CDMA……………………………………………………………………….... 153
74. Кувшинов О. В., Жук О. Г. Методика управління режимами
роботи засобіврадіозв’язку в умовах навмисних
завад……………………………………………... 155
75. Кузавков В. В. Основи інформаційної війни……………………………………….
15676. Кулажський В. І., Кульчицький О. С. Інформаційна безпека
систем
планування та управління адміністративно-господарською
діяльністю………….. 15877. Куліков С. П., Комаров В. С., Олексіюк В.
В., Демченко Р. М.,
Комаров Р. О. Тенденції розвитку безпілотних літальних апаратів
як елементугеоінформаційних систем……………………………………………………………...
160
78. Куляниця О. Й., Рябченко А. М. Особливості опису
широкосмуговихрадіосигналів…………………………………………………………………………… 161
79. Лаврут О. О. Динамічна зміна режиму функціонування системи
супутниковогозв’язку за допомогою використання тензорного
аналізу…………………………… 163
80. Ладик О. І., Головченко І. О. Перспективи застосування
технології MIMO……. 16481. Ладик О.І., Донець А.Ю., Завдовєєва О.С.
Застосування імітаційного
моделювання процесів в середовищі GРSS………………………………………….. 16582.
Ладик О. І., Муравйова О. Г. Стандарт IPV6 у мобільних
мережах…………….. 16683. Липський О. А., Коваленко І. Г., Максименко
Ю. Л., Васильченко В. В.
Аналіз впливу навмисних завад на радіорелейні лінії зв’язку при
передачі ІРтрафіку…………………………………………………………………………………. 167
84. Лисенко А. І., Валуйський С. В. Підвищення стійкості
мобільних радіомережзв’язку за рахунок використання супутникових та
псевдосупутникових систем... 168
85. Лисенко О. І., Кірчу П. І. Застосування адаптивної системи
керуваннябезпілотним літальним апаратом при створенні локальної
мережі зв’язкуспеціального призначення…………………………………………………………….
169
86. Лисенко О. І. Мірошниченко А. В. Синхронізація базових
станцій мережімобільного зв’язку нового
покоління………………………………………………… 170
87. Литвиненко Є. О., Помін А. Г. Економічна доцільність
побудовикорпоративного CDMA……………………………………………………………….. 171
88. Літвін К.К., Літвін К.І., Шелепенко Ю.В. Модифікація
алгебраїчного декодера
-
7
в апаратурі передачі даних……………………………………………………………. 17389. Літвін
К. І., Літвін К. К., Шелепенко Ю. В. Блокові сигнально-кодові
конструкції каскадного типу…………………………………………………………. 17490.
Лук’янчук І. В. Підвищення безпеки передачи інформації в
системах
радіозв’язку з використанням широкосмугових сигналів…………………………..
17591. Любарський С. В., Лазар Ю. В.Оцінка ефективності
застосування програмних
прийомів шифрування інформації в додатках, розроблених на мовах
високогорівня…………………………………………………………………………………….. 176
92. Люлін Д. О., Іохов О. Ю., Кротов В. Д. Перешкодостійкість
DTMF сигналівпри передачі коротких повідомлень в системах зв’язку
ЗСУ…………………….... 177
93. Малигін М. М. Модель оцінки рівня захищеності інформації в
автоматизованихсистемах на базі теорії нечітких мір та
нечітко-інтегральногообчислення………………………………………………………………………………
179
94. Малюга А. В. Методи та засоби контролю знань тих, хто
навчається у системахдистанційного
навчання………………………………………………………………. 180
95. Малярчук М. В., Слюсар В.І. Попередня фільтрація OFDM
сигналів в системіMIMO при додатковому стробуванні відліків
АЦП……………………………….... 182
96. Мацаєнко А. М., Цімура Ю. В., Шацький І. А. Синфазні антенні
решітки нанизькопрофільних випромінювачах…………………………………………………..
183
97. Машков О. А., Шуренок А. В., Самчишин О. В. Застосування
інформаційноїсистеми забезпечення функціональної стійкості системи
радіомоніторингу……... 185
98. Мєшков І. Н., Черкасова Ю. О., Висоцька Т. М., Нечушкін М.
П. Тенденціїрозвитку мереж рухомого радіозв’язку……………………………………………….
186
99. Микусь С. А., Романюк І. М. Основні фактори, які впливають
на процесорганізації зв’язку під час підготовки миротворчих
операцій……………………… 187
100. Микусь С. А. Методика оцінки районів розгортання вузлів
зв’язку пунктівуправління з’єднання та військових
частин…………………………………………. 190
101. Міцан І. Б. Методичний підхід до оцінювання якості
поліграфічної продукціїспеціального
призначення……………………………………………………………. 192
102. Могилевич Д. І., Правило В. В., Явіся В. С. Стан та
перспективи використаннябездротових технологій в телекомунікаційних
мережах……………………………. 194
103. Назаревич В. В. Математична модель для управління
територіальнорозподіленими підрозділами на основі геоінформаційних
систем………………... 196
104. Настич Ю. Б., Бугера М. Г. Розробка алгоритму шифрування
інформації „APR”комбінованим методом на основі залишкових
чисел……………………………….. 197
105. Наталенко П. П., Шелепенко Ю. В. Перспективи і напрями
розвиткуінформаційно-телекомунікаційних систем………………………………………….
198
106. Науменко Ю. Б. Розширена модель захисту критичних систем
управління натрьох рівнях інформаційної
взаємодії………………………………………………. 199
107. Недайбіда Ю.П., Ляшенко В.Г., Ромащенко В. М., Шугалій О.О.
Модельконтролю завантаження АСУ в реальному часі функціонування
системуправління тактичної ланки ЗСУ…………………………………………………….. 200
108. Носовськой Р. О., Горбенко В. І. Структура і склад
автоматизованої навчальноїсистеми мови програмування асемблеру з
елементами захистуінформації……………………………………………………………………………....
202
109. Овсянніков В. В., Паламарчук C. А., Паламарчук Н. А. Вимоги
щодо захистуінформації в автоматизованих системах рухомих засобів
зв’язку…………………. 203
110. Овчаров О. О. Метод турбо кодування з повторенням для
підвищеннязавадозахищеності багатоканальної програмованої
радіостанції в умовах впливунавмисних
завад………………………………………………………………………... 204
111. Ольшанський В. В., Бортнік Л. Л. Задача розробки
вдосконаленого методу
-
8
оцінки радіоканалу…………………………………………………………………….. 205112. Панченко
А. Ю. Хусаінов П. В. Вибір засобів візуалізації мережевого
оточення
об’єкта атаки…………………………………………………………………………… 206113. Панченко І.
В. Дослідження фаззі-систем автоматичного регулювання
потужності передавача при „Глибоких” завмираннях сигналу в
адаптивномуканалі радіозв’язку……………………………………………………………………. 207
114. Пивовар С. О. Методика оцінки якості обслуговування в IP
мережах іззастосуванням нечіткої логіки…………………………………………………………
209
115. Пилипенко А. А. Алгоритм підвищення точності наведення в
цифровихантенних решітках з високою разрешаючою можливістю за
допомогоюкореляційної матриці………………………………………………………………….. 210
116. Півень С. О., Іванов Б. П. Удосконалення зв’язку в Збройних
Силах України.... 211117. Польщиков К.О., Здоренко Ю.М., Шкіцькій
В.В. Аналіз методів боротьби з
перевантаженнями, що використовуються при передаванні
ТСР-трафіку втелекомунікаційних мережах………………………………………………………….
212
118. Пономарьов Ю. В., Нетребко Р. В. Моделювання як спосіб
підвищення якостіметрологічної підготовки майбутніх
інженерів……………………………………… 213
119. Правило В. В., Шарапанюк О. А. Метод формування спектра
шумоподібногосигналу…………………………………………………………………………………. 215
120. Прищепа Т. О., Лисенко О. І. Використання єволюційних
структур длярозв’язання задач синтезу та управління
телекомунікаційними системами……… 216
121. Прохорчук Ю. Ю., Макарчук О. М. Послідовний аналіз
статичнихвипробувань......................................................................................................................
218
122. Проценко М. М. Методика вибору вейвлет-функції для обробки
цифровихсигналів……………………………………………………………………………….... 219
123. Радзівілов Г. Д., Бевзюк Б. М. Методи оцінки факторів, що
впливають наякість передачі у ВОСП зі спектральним
розподіломканалів……………………………...
220
124. Радзівілов Г. Д., Труш О. В. Оцінка динамічної точності
системи фокусуваннястанції лазерного
запису…………………………………………………………….... 221
125. Раєвський В. М. Порівняльний аналіз кінцевих засобів
проводовоготелефонного зв’язку…………………………………………………………………… 222
126. Раєвський В. М., Тихонюк С. В. Можливість застосування
методумножинного доступу з контролем несучої та визначенням
конфлікту
вкорпоративнихрадіомережах…………………………………………………………………………...
223
127. Різуненко А. О. Метод зменшення ентропії значень
коефіцієнтів трансформантзображень для побудови графічного
компресора………………………………….. 225
128. Роговець М. А., Шуренок В. А., Дзюбчук Р. В. Методика
когнітивного аналізуінформаційно-аналітичної
роботи…………………………………………………..... 226
129. Розум І. Ю. Відеозв’язок в перспективній системі зв’язку
механізованої бригади……. 227130. Ролік О. І., Можаровський П. Ф.,
Покотило О. О. Застосування агентського
підходу до управління інформаційно-телекомунікаційною системою
АСУспеціального призначення……………………………………………………………. 228
131. Романов О. І., Нестеренко М. М. Розвиток систем
управліннятелекомунікаційними мережами на базі стандартів
TMN………………………….. 230
132. Рябцев В. В., Субач І. Ю. Структура інтелектуальної системи
управлінняякістю освіти та підготовки……………………………………………………………
231
133. Савісько П. А. Оперативно – тактичні принципи побудови
233
-
9
АСУВ………………..134. Савісько П. А., Романюк І. М. Особливості
організації інформаційного
процесу управління на основі нових (сучасних)
інформаційнихтехнологій………………..
235
135. Самойлов І. В., Кокотов О. В. Використання експертних
парних порівнянь дляпобудови нечітких відношень інтервального типу
в системах діагностики……… 237
136. Сівківська А. П., Ладик О. І. Розвиток технології
четвертого поколіннястільникового зв’язку
………………………………………………………………..... 238
137. Сілко О. В. Методика оцінки ефективності модульної побудови
комплексівзасобів автоматизації радіотехнічних підрозділів
повітряних сил Збройних СилУкраїни………………………………………………………………………………….
239
138. Слотвінська Л. І. Захист поліграфічної продукції
тисненням…………………….. 240139. Слюсар І. І., Слюсар В. І., Зінченко А.
О. Шляхи підвищення потенційних
можливостей систем зв’язкуз цифровим діаграмо утворенням……………………
241140. Слюсар В.І., Масесов М.О. Вимірювання характеристик
радіоканалів МІМО та
МУЛЬТИ-МІМО в приймачах станцій спеціального призначення…………………
242141. Слюсар В. І., Троцько О. О. Оцінювання впливу ефекту
допплера на пропускну
спроможність телекомунікаційних систем з безпілотними
літальнимиапаратами………………………………………………………………………………. 243
142. Сова О. Я., Жук О. В., Жук П. В. Проблема управління
потоками даних умобільних радіомережах з динамічною
топологією………………………………… 244
143. Солодовник В. І., Голь В. Д. Цифрові мережі нового
покоління на базітехнології DWDM із застосуванням
EDFA–підсилювачів…………………………. 246
144. Степанов М. М., Уварова Т. В. Використання
геоінформаційного забезпеченнядля вирішення завдань з модернізації
озброєння та військовоїтехніки…………………………………………………………………………………..
247
145. Степанюк О. А. Аналіз конкурентних технологій покоління4G:
LTE, MOBILE WIMAX………………………………………………………….. 248
146. Стрюк О. Ю., Дядик Д. Ф. Метод аналітичної оцінки ступеня
стискузображень……………………………………………………………………………… 249
147. Стрюк О. Ю. Метод підвищення якості обслуговування
абонентів базовоїстанції радіомережі…………………………………………………………………….
250
148. Субач І. Ю., Міщенко В. О., Симоненко О. А., Саєнко О. Г.
Моніторингданих в інформаційнихмережах……………………………………………………………..
252
149. Субач І. Ю., Міщенко В. О., Саєнко О. Г. Методологічні
основиінтелектуального здобуття знань з систем моніторингу
інформаційних мереж…... 253
150. Сушин О. М., Шугалій Є. П. Захист інформації від витоку
технічнимиканалами……………………………………………………………………………….. 254
151. Твердохлібов В. В. Напрями розвитку системи зв’язку сил
спеціальногопризначення Збройних Сил України…………………………………………………
255
152. Терезюк О. Э., Шацький І. О. Колінеарні
антени………………………………..... 256153. Тимченко О. М. Основні принципи
побудови та напрями розвитку
автоматизованих систем управління Збройних Сил розвинених країн
світу……… 258154. Ткаленко О. М. Протокол MPLS – нова технологія
для
використання у мережах ІР………………………………………………………….... 260155.
Ткачов П. О. Методи та способи захисту програмного забезпечення,
яке
розповсюджується на оптичних носіях інформації, від
несанкціонованоговикористання, копіювання та
тиражування…………………………………………. 261
156. Токовенко А. В., Ладик О. І. Порівняльні властивості
технології DECTТА Wi-Fi………………………………………………………………………………… 262
-
10
157. Толюпа С. В., Мінакова М. В. Реалізація інтелектуальних
послуг намультисервісних мережах нового покоління…………………………………………
263
158. Фесьоха В. В., Хусаінов П. В. Вимоги до мультиагентної
системи аналізумережевого трафіка…………………………………………………………………….
265
159. Фігурна О. С. WiMAX: безпровідна магістраль у
майбутнє…………………...….. 266160. Фриз П. В., Рихальський О. Р.
Удосконалена система обслуговування
космічних апаратів в умовах однопунктної технології
управління………………… 267161. Хусаінов П. В., Головко О. О. Вибір
способу представлення структури мережі в
пам’яті ЕОМ…………………………………………………………….…………........ 269162. Цема В.
Ф., Ладик О. І. Функціі тарифікації підсистеми IMS……………………..
270163. Чумак В. К., Палій С.С. Вплив перехресних завад в
системі
МІМО……………...271
164. Чучмій А.В.,Гамалій Н.В. Шляхи удосконалення інформаційної
боротьби вЗбройних Силах України……………………………………………………………… 272
165. Шевцов С. Ю.,Фесенко О. Д. Протиріччя між логічною
структурою іструктурою інформаційних потоків в мережах
SDH………………………………... 273
166. Шевченко А. С., Артюх С. Г. Аналіз загроз інформації в
системіширокосмугового зв’язку стандарту IEEE 802.16
………………………………...... 274
167. Шемендюк О. В., Хусаінов П. В. Особливості пріоретизації
повідомленьв різних умовах діяльності………………………………………………………….....
275
168. Шестаков В. І., Гудзь С. М. Формалізація задачі розподілу
сил та засобівмоніторингу мережі інтернет………………………………………………………….
276
169. Шохін Б. П., Кафтан В. О., Костюк Т. Я.
Інформаційно-пошукова підсистема всистемі
розвідки……………………………………………………………………….. 277
170. Щербакова Т. П., Ладик О. І. Інтелектуальні системи
інформаційної безпеки.... 278171. Яблокова С.П., Куляниця О.Й.,
Кальчук І.А. Матричний метод класифікації
радіозасобів мереж зв’язку…………………………………………………………... 279172.
Явіся В.С., Войцеховський Ю.В. Волоконно-оптичні систем передачі
з
дослідженням методів компенсації хроматичної дисперсії…………………………
280173. Явіся В. С., Корнієнко С. В. Аналіз можливостей локальних
обчислювальних мереж……. 281174. Явіся В. С., Легкобит В. С.
Перспективи впровадження нових стандартів
телекомунікаційного обладнання…………………………………………………….. 283175.
Явіся В. С., Порох С. В. Оцінка можливості впровадження додаткових
послуг в
телекомунікаційній мережі підприємства………………………………………….....
284176. Явіся В. С., Чередниченко О. Ю. Перспективи використання
технології xDSL в
мережах загального користування…………………………………………….…........
285177. Явіся В. С., Шкоденко Ю. П. Варіант розвитку мереж
мобільного зв’язку……... 286
Гуманітарна секція1. Ананьїн В.О., Пучков О.О. Роль військової
освіти в формуванні особистості
військового професіонала……………………………………………………………. 2872. Бецько
О.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології як засіб
індивідуалізації навчання та формування особистості курсантів
вищихвійськових навчальних закладів……………………………………………………... 289
3. Волошина Н.М., Терещенко Т.П. Сучасні аспекти
військово-патріотичноговиховання майбутніх фахівців
телекомунікаційних систем та
мережспеціальногопризначення…………………………………………………………….
291
4. Гавриленко К.М. Іноземна мова як засіб розвитку
комунікативних здібностей
-
11
у курсантів вищого військового
навчальногозакладу………………………………..
293
5. Гнаткевич Л.О. Проблеми формування національної технічної
інтелегенції…... 2946. Гнатовська Л.Ю. Телекоммунікаційні системи
та формування особистості
фахівця ………………………………………………………………………………... 2957. Єфімова О.М.
Педагогічні підходи та вплив інформаційного суспільства на
розвиток особистості у процесі навчання вВТНЗ…………………………………..
297
8. Жицька С.А., Жицький К.О. Роль іноземних мов у формуванні
особистостівійськового фахівця………………………………………………………………….. 299
9. Зарівна О.Т., Гангал А.В., Хімай Н.І. Підготовка військового
професіонала взахідній військовій школі……………………………………………………………..
301
10. Лягіна І. А. Культурна свідомість як чинник формування
полілінгвокультурноїкомпетенції студентів немовних вузів на
заняттях з англійської мови…………… 303
11. Назаренко І. М. Роль естетичного виховання у формуванні
особистостімайбутніх офіцерів……………………………………………………………………. 305
12. Несин Ю. М. Нові інформаційні технології та прийняття
рішень……………….. 30613. Романюк І. М., Микусь С. А. Принципи
кредитно-модульної технології
навчання……………………………………………………………………………….. 30714. Романюк І. М.
Модульні технології навчання як напрямок у досягненні
відповідної якості вищої військової освіти………………………………………….
31015. Уваркіна О.В., Степаниця С.Л., Коваль А.М. Інформаційна
безпека як
чинник захисту особистості в сучасних умовах……………………………………..
31216. Шаблій О. С. Сучасні проблеми формування особистості
фахівця
телекомунікаційних систем та систем зв’язку спеціального
призначення вінформаційному суспільстві………………………………………………………….
314
17. Шалова Н.С. Формування особистості національної технічної
інтелігенції вумовах сучасного
суспільства……………………………………………………....... 315
-
12
к.т.н. Голь В.Д. (ВІТІ НТУУ „КПІ”)Солодовник В.І. (ВІТІ НТУУ
„КПІ”)
АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ АТМОСФЕРНИХ ОПТИЧНИХ СИСТЕМПЕРЕДАЧІ ДЛЯ
РАДІОРЕЛЕЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ
Атмосферні (бездротові, відкриті) оптичні системи передачі
(АОСП) призначені дляпередачі цифрових потоків даних через
атмосферу в інфрачервоному оптичному діапазонідовжин хвиль.
Сьогодні разом із стандартним терміном АОСП в літературі
зустрічаютьсянаступні назви, що вживаються для таких систем:
– АОЛ(П) – Атмосферна Оптична Лінія (Передачі);– БОКЗ –
Бездротовий Оптичний Канал Зв’язку;– БОЛЗ – Бездротова Оптична
Лінія Зв’язку;– ЛАЛ – Лазерна Атмосферна Лінія.Сама технологія
передачі ґрунтується на передачі даних модульованим
випромінюванням в інфрачервоній частині спектра через атмосферу.
Оптична атмосфернасистема зв’язку між двома пунктами складається з
двох спарених приймально-передавальнихпристроїв (рис. 1 ,а),
розташованих в межах прямої видимості на обох кінцях лінії
інаправлених один на одного (рис. 1 ,б). Передавачем служить
напівпровідниковий лазернийдіод (робочий діапазон довжин хвиль 810,
830 або 910 нм). У передавачі також знаходитьсямодулятор оптичного
випромінювання сигналом, що передається. Модульований
лазернийпромінь колімірується оптичною системою і прямує у бік
приймача. Як приймачвикористовується високочутливий фотодіод
(робочий діапазон довжин хвиль 750 ... 950 нм).Випромінювання
впливає на фотодіод, унаслідок чого регенерується
початковиймодульований сигнал. Далі, сигнал демодулюється і
перетворюється в сигнали вихідногоінтерфейсу. З обох сторін лінії
використовується система лінз, з боку передавача – дляотримання
вузького, когерентного та спрямованого променя, а з боку приймача –
дляфокусування прийнятого випромінювання на фотодіод.
а бРис. 1. Пояснення роботи АОСП
Для організації дуплексного каналу передачі в кожному
приймально-передавальномублоці встановлені модуль приймача і від
одного до трьох модулів передавачів, які разомзабезпечують прийом і
передачу по паралельних променях. Все устаткування забезпечує
-
13
„прозору” трансляцію даних через себе і не вимагає додаткових
мережевих пристроїв дляконвертації або маршрутизації пакетів
даних.
Основними перевагами використання АОСП в порівнянні з іншими
бездротовимирішеннями є: висока конфіденційність зв’язку,
невикористання радіодіапазону, відсутністьнеобхідності в дозволах
на використання радіочастотного спектра і відсутність
принциповихобмежень швидкості передачі.
Організаційні перевагиАОСП не використовує радіодіапазон і не
створює перешкод в радіочастотному
спектрі, внаслідок цього дане устаткування не потрапляє під дію
Закону України прорадіочастотний ресурс, оскільки під
радіоустаткуванням маються на увазі системи, щопрацюють в діапазоні
до 400 ГГц. Реальні частоти оптичних систем в тисячі разів
вищевстановленої межі. Установка оптичних систем не приводить до
порушення роботиіснуючих радіосистем і устаткування. Як результат
застосування АОСП не потребує дозволівУДЦР і інших регулюючих
органів. Робота устаткування не пов’язана з регулярнимиплатежами за
користування середовищем передачі, як це має місце у разі
радіосистем. Умістах, а особливо, в мегаполісах доступні частоти
настільки щільно використовуються, щоце очевидна перевага грає
домінуючу роль. До того ж час, необхідний на підготовку іотримання
документів для експлуатації радіосистем складає біля півроку, якщо
взагалівільний діапазон є в наявності.
АОСП вимагає малий час для розгортання. Оптичне устаткування
вимагаємінімальних потужностей для роботи (десятки Вт),
підключається, найчастіше,безпосередньо в порти стандартного
мережевого або телекомунікаційного устаткування і невимагає багато
місця для розміщення.
Технічні перевагиАОСП не чутлива до радіоперешкод. Установка
бездротових оптичних систем
можлива навіть в зонах з високими перешкодами від
радіоустаткування або промисловогоустаткування, де використання
радіосистем проблематичне.
Висока скритність та розвідзахищеність тракту. Жодна бездротова
технологіяпередачі не може запропонувати таку конфіденційність
зв’язку. Перехопити сигнал можнатільки встановивши сканери-приймачі
безпосередньо в промінь від передавачів. Практичнаскладність
виконання цієї операції, а також легка можливість визначення
наявностістороннього приймача у проміні, роблять перехоплення
практично неможливим. Наявністьлазерних променів не можна визначити
за допомогою різноманітних сканерів.
Відсутнє принципове обмеження на швидкість передачі. Атмосфера,
як середовищерозповсюдження оптичних сигналів, позбавлена низки
явищ, які негативно впливають напроцес розповсюдження і суттєво
обмежують швидкість передачі. Це одна з ключовихтехнічних переваг
атмосферних оптичних систем зв’язку, яке викликало бурхливе
зростанняінтересу до технології серед виробників і потенційних
замовників.
Мінімальна затримка в тракті передачі та прозорий механізм
передачі. СистемиАОСП є всього лише конверторами середовища
передачі, тобто немає особливої різниці впротоколах передачі і т.
п. Відсутність складних перетворень сигналу приводить до того,
щозатримка в тракті передачі, що вноситься оптичною системою, стає
незначною.
Аналіз чинників, що визначають умови функціонування систем
зв’язку і вищенаведенихпереваг АОСП, дозволяє сформулювати основні
напрями їх впровадження [4]. АОСПможуть застосовуватися в наступних
випадках:
– як абонентські лінії і лінії прив’язки (для військового
зв’язку, в першу чергу, на лініях,які розгортаються поблизу з
лінією зіткнення з супротивником);
– на внутрішньооб’єктових і сполучних лініях;– для утворення
сітки ліній в локальних обчислювальних мережах;– як релейні вставки
у ВОСП (наприклад, при подоланні водних перешкод і т. п.);– для
зв’язку між ретрансляторами на льотнопідйомних засобах (ЛПЗ);
-
14
– для зв’язку між ретрансляторами на ЛПЗ і космічних апаратах
(КА);– для зв’язку між ретрансляторами на КА;– на лініях ЛПЗ (КА) –
підводний об’єкт;– для зв’язку між кораблями флоту (в першу чергу,
військово-морських сил).
З іншого боку, в діапазоні, що використовують для роботи АОСП,
необхідновраховувати цілий ряд чинників, які впливають на якість
зв’язку. Основними з них є: погодніумови і вплив атмосфери.
1. Погодні умовиОсобливі погодні умови, такі, як дощ, сніг,
туман і т. д., можуть значно погіршити
видимість і, таким, чином понизити ефективність використання
діапазону інфрачервоногозв’язку. Такі умови мінливі, проте,
загальні сезонні тенденції визначаються кліматичноюзоною, широтою і
іншими відомими географічними параметрами місцевості, де
плануєтьсяустановка устаткування. Інші чинники, що погіршують
видимість, це піщаний пил, міськоюсмог і різні види аерозолів.
2. Вплив атмосфериРізні чинники, такі, як вологість, атмосферний
тиск і склад атмосфери (процентний
зміст молекул кисню, азоту, вуглекислого газу і т. д.) мають
вплив на працездатністьатмосферного оптичного тракту не менш
значний, чим сніг або туман. Наприклад,молекулярний склад атмосфери
має істотне значення, оскільки молекули можуть створювативузькі
лінії або цілі смуги поглинання в робочому спектрі випромінювання
системи,поглинаючи від енергії світла до 80 … 90 % і більше. Таким
чином, за певних умов,атмосфера, залишаючись прозорою у видимому
спектрі, в той же самий час може виявитисянепрозорою в конкретній
ділянці інфрачервоного спектра.
Крім того, в атмосфері спостерігаються турбулентні явища, які
приводять дофлуктуації показника заломлення середовища, коливанням
світла і спотворенням сигналу,що приймається. Проте, не дивлячись
на вказані проблеми, атмосферний оптичний зв’язоквиявився цілком
надійним на відстанях декількох кілометрів.
Атмосфера міст, насичена різними домішками і багата по газовому
складу, помітновідрізняється по пропускних спроможностях від
істотно чистішої атмосфери сільськоїмісцевості. Також, помітно
відрізняється склад атмосфери приморських зон відконтинентальних,
субтропіків від арктичних зон. Крім того, склад атмосфери міняється
взалежності від пори року. Облік всіх цих чинників дозволяє більш
повно реалізуватиможливості бездротових оптичних систем.
За чисто якісними ознаками вказані явища можна розділити на три
основні групи:поглинання і розсіяння молекулами газів повітря,
ослаблення на аерозолях (пил, дощ, сніг,туман) і флуктуації
випромінювання на турбулентностях атмосфери. Стисло зупинимося
накожному з цих явищ.
Поглинання світлового потоку видимого і інфрачервоного
діапазонів визначається,перш за все, молекулярним поглинанням,
украй нерівномірним за частотою. Вономаксимальне на резонансних
частотах молекул повітря, води, вуглекислого газу, озону іінших
компонент атмосфери. На рис. 2 ,а приведений спектр поглинання
сонячноговипромінювання, кожна із зображених тут смуг поглинання, є
результатом накладення іперекриття декількох смуг як одного і того
ж газу, так і різних газів. У інших атмосфернихумовах і інших
регіонах подібні графіки розрізнятимуться із-за різного змісту
водяної пари іінших компонент повітря. Є ділянки спектра, де
поглинання незначне, вони називаютьсявікнами прозорості. Очевидно,
що найбільш придатним для роботи АОСП є діапазондовжин хвиль трохи
нижчий за 1 мкм. Проте при меншому кроці зміни довжини хвилі(рис. 2
,б) і у вікнах прозорості існують цілі сукупності різних смуг
поглинання.
Якщо довжина хвилі лазера відома, то поглинання його
випромінювання може бутизаздалегідь визначене для будь-яких
реальних умов в атмосфері. Якщо лазерневипромінювання потрапляє в
центр сильної лінії спектра, то воно поглинається атмосферою
-
15
на 100 % навіть на невеликій відстані. Тому для АОСП слід брати
лазери звипромінюванням, що знаходиться на ділянках спектра
атмосфери, зайнятих широкимивікнами прозорості або в проміжках між
слабкими лініями поглинання, в мікровікнахпрозорості. При цьому
частота випромінювання повинна бути стабілізована з
достатньовисокою точністю, особливо якщо вона знаходиться на
близькій відстані від лініїпоглинання газів.
а.
б.Рис. 2. Залежність поглинання Т0, % (а) та коефіцієнта
передачі К (б) в атмосфері
від довжини хвилі сонячного випромінювання
Крім молекулярного поглинання розповсюдженню променя заважає
молекулярнерозсіяння променистої енергії мікрозгустками молекул
повітря, що мають різну щільність ірізні показники заломлення. Ці
неоднорідності в газовому середовищі вельми нестабільні ізалежать
від місцевих температурних умов, пори року і доби, а також від
вмісту домішок вкожній конкретній мікрозоні атмосфери. Молекулярне
розсіяння достатнє добре вивчено.Складені докладні таблиці
коефіцієнтів розсіяння у видимій і інфрачервоній областяхспектра,
які забезпечують достатньо точний кількісний розрахунок втрат
енергіївипромінювання на заданій відстані [1–3]. Цей тип розсіяння
не надає істотної шкоди АОСПна відміну від аерозольного розсіяння,
яке буде розглянуто нижче.
Атмосфера є механічною сумішшю з газів, пари, крапель рідини і
твердих частинок. Уній завжди в змінній кількості присутні пил,
дим, кристали льоду. Тому атмосфера єаерозолем, склад якого
безперервно змінюється із-за перемішування. Кажучи проаерозольне
розсіяння загалом, мають на увазі аерозольне ослаблення, обумовлене
не тількирозсіянням, але і поглинанням випромінювання частинками
аерозоля. Всі типи атмосфернихаерозолів можна об’єднати в наступні
основні класи: хмари, тумани, серпанки, поморозь іопади – дощ або
сніг. У хмарах і туманах найбільш вірогідне значення радіусу
частинокскладає 5 … 6 мкм, а в серпанках на 1 … 2 порядки
менше.
-
16
Тому ослаблення мікронного випромінювання в серпанках нижче. При
цьомутеоретично і експериментально показано, що ослаблення сигналу
при дощі і снігопадіменше, ніж при тумані (табл. 1).
Таблиця 1Ослаблення випромінювання в діапазоні 0,85 мкм
залежно від погодних умовПогодні умови Затухання, дБ/км
Ясна погода 0 … 3Слабкий дощ 3 … 6Середній дощ 6 … 22
Сніг невеликої щільності 6 … 26Легкий туман (серпанок) 20 …
30
Густий туман 50 … 100
На рис. 3 приведені криві ослаблення лазерного сигналу в різних
аерозолях.
Рис. 3. Залежність ослаблення світла в аерозолях від відстані
при різних метеофакторах:1 – сніг середньої щільності; 2 – сильний
дощ (40 мм/годину); 3 – сніг невеликої щільності;
4 – середній дощ (20 мм/годину); 5 – серпанок (МДВ = 2 км)
З табл. 1 і рис. 3 видно, що головними обмежувачами дальності
АОСП є густий сніг ігустий туман, для яких аерозольне ослаблення
максимальне.
На розповсюдження лазерного променя сильний вплив надає також
турбулентністьатмосфери, тобто випадкові просторово-часові зміни
показника заломлення, викликаніпереміщенням повітря, флуктуаціями
його температури і щільності. Тому на світлові хвилі,що
розповсюджуються в атмосфері, впливає не тільки поглинання, але і
флуктуаціїпотужності, що передається.
Турбулентність атмосфери приводить до спотворень хвильового
фронту і, отже, доколивань і розширення лазерного пучка і
перерозподілу енергії в його поперечномуперетині. У площині
приймальної антени це виявляється в хаотичному чергуванні темних
іяскравих плям з частотою від доль герца до декількох кілогерц. При
цьому іноді виникаютьзавмирання сигналу (термін запозичений з
радіозв’язку) і зв’язок стає нестійким. Завмираннянайсильніше
виявляється в ясну сонячну погоду, особливо в літні жаркі місяці, в
годинисходу і заходу сонця, при сильному вітрі. Наприклад, на рис.
4 показано дві крайнізалежності вірогідності помилок BER для
системи АОСП від дальності зв’язку при яснійпогоді – одна в умовах
сильної турбулентності атмосфери, інша в умовах слабкої.
Звичайнізначення BER лежать між цими кривими.
Відстань, км
Затухання, дБ
-
17
Найпростішим способом боротьби із завмираннями є збільшення
розміру приймальноїоптичної антени або використання декількох
приймальних антен (до 8). При цьомувідбувається усереднювання
флуктуацій випромінювання, що приймається окремимиелементами, і
вирівнювання сигналу. Інший спосіб полягає в некогерентному
складанні водному каналі випромінювання декількох лазерів. При
практичному використанні лазерів всистемах атмосферного зв’язку
необхідно враховувати сукупний вплив взаємодіївипромінювання з
атмосферою – що одночасно поглинає, розсіюючою і
випадковонеоднорідною середовищем. Цей вплив може змінюватися в
надзвичайно широкомудіапазоні. Тому для забезпечення працездатності
АОСП на заданій дистанції з певним рівнемнадійності (або
доступності каналу) необхідно мати достатній динамічний
запасенергетичного потенціалу.
Рис. 4. Залежність вірогідності помилок BER від відстані при
слабких завмираннях в атмосфері(крива 1) і сильних завмираннях
(крива 2) для АОСП. Дощ, туман, сніг, серпанок відсутні
Чим більше запас потужності системи, тим менше погодні умови
впливають напрацездатність лінії. Розрахунок необхідного
динамічного діапазону АОСП може бутипроведений таким чином:
Найважливішим параметром оптичного тракту є енергетичний запас
Ре оптичноготракту:
Ре = Рпер – Рпр, (1)де: Рпер – рівень потужності випромінювання
передавача;
Рпр – рівень потужності випромінювання на вході приймача.
Цей параметр для існуючих систем з інтерфейсом G.703/Е1 може
мати значення,представлені в таблиці 3.
Таблиця 3Енергетичний запас оптичного тракту деяких АОСП
Система Рпер, дБм Рпр, дБм Ре, дБSkyCell E1-T6000 24,8 – 60,0
84,8SkyCell E1-T4000 24,8 – 45,0 69,8SkyCell E1-T338 20,0 – 45,0
65,0SkyCell E1-T456 14,8 – 45,0 59,8
Для нормальної роботи тракту необхідно, щоб виконувалася умова:
Ре > Рв, т. т.енергетичний запас Ре оптичного тракту повинен
бути більше, ніж сумарні втрати в ньому.Сумарні втрати Рв в тракті
можна оцінити за формулою:
Рв = Ропт + Ратм + Рвпр, (2)
BER
10-6
10-8
10-10
10-12
10-14
10-16
10-18
10-200 1 2 3 4 5
км
-
18
де: Ропт – втрати оптичного узгодження;Ратм – втрати сигналу в
атмосфері;Рвпр – втрати в приймачі.Зі всіх складових тільки
величина Рвпр не залежить від відстані між оптичними блоками
і для більшості систем знаходиться в діапазоні від 1 до 2 дБ.
Дві інших величини, окрімпрямої залежності від відстані, залежать
від оптичної апертури, з якою розповсюджуєтьсяпромінь, розміру
лінзи приймача (для Ропт), і від фізичних характеристик
атмосфери(для Ратм).
У першому наближенні Ропт можна визначити з простого
співвідношення площі плямивід променя на стороні приймача до площі
лінзи цього приймача, тобто, це величинапостійна для кожної
конкретної дистанції:
Ропт = ,(3)
де Pt – імпульсна потужність передавачів (Вт);Pr – чутливість
приймача при співвідношенні сигнал/шум 10/1 (Вт);L – відстань від
передавача до приймача (м);θ – повний кут випромінювання передавача
(рад);Dr – діаметр апертури оптичної системи приймача (м).Природне
бажання деяких виробників зменшити Ропт шляхом зменшення повного
кута
випромінювання передавача. Проте, при дуже малих кутах
випромінювання передавачасистеми стають чутливими до тремтіння
атмосфери в жаркий період і до стабільностіположення опор.
Наприклад, при допустимому відході положення будівлі на кут в 1,5
хв(0,43 мрад) при зміні сезонів, і враховуючи, що допуск на
точність позиціонування системскладає близько 30 секунд (0,15
мрад), на будівлі можна встановлювати системи з повнимкутом
випромінювання передавача тільки більше 1,16 мрад. Якщо для
компенсаціїнестабільності опор можна застосувати системи
автокорекції положення, то позбавитися відвпливу тремтіння
атмосфери можна тільки розширюючи промінь. Таким чином,
оптимальнавеличина цього кута лежить в межах від 2 до 10 мрад. При
дуже великому куті розбіжностірізко збільшуються втрати Ропт.
Подивимося, яку величину Ратм припускає типова оптична система
на дистанції,наприклад, в 1,5 кілометра. Приймаючи кут
випромінювання передавача в 2 мрад, якмінімально прийнятний і
діаметр вхідної лінзи в 100 мм, використовуючи формулу (3)отримаємо
Ропт = 29,5 дБ. Тоді для Ре = 60 дБ і Рвпр = 2 дБ:
Ратм < Ре – Ропт – Рвпр = 60 – 29,5 – 2 = 28,5 дБ або: Ратм
< 28,5 дБ/км.Що ж означають величини Ратм з практичної точки
зору? Абсолютно очевидно, що чим
більше допустима величина Ратм, тим більше суворі погодні умови
може подолати оптичнасистема. Проте, користувачам само це значення
говорить тільки про можливості конкретноїсистеми в порівнянні з
іншими. В той же час, запас в 28,5 дБ на дистанції 1,5 км може
бутималим для хорошої роботи тракту в Москві і цілком достатнім для
Астрахані. Складністьзавдання полягає в тому, щоб з’ясувати
відповідність цієї величини конкретнимпогодним умовам.
Вираз для Ратм у загальному вигляді можна представити наступним
чином:Ратм = а · L, (4)
де: L – відстань в км,а – питоме загасання сигналу в атмосфері
дБ/км.
Проте, обчислення параметра а і �
