1 ЧЕРВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

Щороку в перший день літа відзначається Між-народний день захисту дітей – прекрасне свято ра-дості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань, прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прослав-ляли свої родини і рідний край. Діти – наш найдо-рожчий скарб, наша радість і майбутнє. Саме тому святий обов’язок родини, школи, органів влади та громадськості – подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей дітей, забезпечити їм належний рі-вень освіти і виховання.

Впевнені, що, об’єднавши зусилля, ми зробимо все, аби захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців.

Нехай здійсняться всі Ваші мрії і задуми! Голова райради Василь КОВЕНЬКО. Голова райдержадміністрації Володимир ТКАЧУК.

ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ РАЙОНУ! Сердечно вітаємо Вас з великим християн-

ським святом – Днем Святої Трійці. Це одне з найважливіших свят, що розкри-

ває глибини християнської віри. У день П’ятидесятниці Святий Дух зійшов на

апостолів і надихнув їх нести в світ істину, прав-ду та любов до ближнього.

Цієї світлої днини разом із запашною зелен-ню в наші домівки входить мир, злагода та Божа благодать.

Людські серця наповнюються добром, щирістю та душевним теплом.

Нехай Свята Трійця єднає, освячує та береже кожного з нас на дорозі правди та порозуміння, а духовне піднесення стане благо-датним ґрунтом для нових благих починань!

Нехай Боже благословення буде запорукою процвітання й до-бробуту кожної родини та кожного мешканця Володимиреччини!

Голова райради Василь КОВЕНЬКО. Голова райдержадміністрації Володимир ТКАЧУК.

3 Анонс

Анонс

У наступному

У наступному

номері «ВВ»

номері «ВВ»

ІНТЕРВ

‘Ю З ОД

НИМ З

КРАЩИХ

ВЧИТЕЛ

ІВ УКР

АЇНИ

ПАВЛОМ

ЯРУТО

Ю

теми цього номера «ВВ»

1 2 3Про трагічну

загибель оди-н а д ц я т и р і ч н о -го хлопчика та масштабну по-

жежу в Сваринях – чи-тайте на

стор. 2

Про відкрито-тя центру обслу-говування плат-ників податків та спецдотацію

на молодняк ВРХ – чи-тайте на

стор. 10

Полицькі во-лейболісти -- другі в області! Детальніше про це читайте на

стор. 11

№ 22 (7553)ЧЕТВЕР,

31 ТРАВНЯ2012 РОКУ

не треба ють і жителі і мешканці ьми хуторів ні. Мабуть, а у нашому журналіст-ародознав-люди зачи-і бережуть тупи не раз й сон бага-і обов’язок байдужість Її не раз хо-о піддавали ливали бру-а 4 Генсеків, дження но-ми цінностя-е ті ж норми моралі, все юдей і наро-же помагає м, – як і 36

Подорож на пуп ЗемліПисьменник Максим Кідрук про одруження Письменник Максим Кідрук про одруження

і ворогів України: «Живим не дамся!»і ворогів України: «Живим не дамся!»

До уваги рекламодавців!

В редакції нові бан-ківські реквізити:

Розрахунковий ра-хунок – 26001301644735 у Володимирецькому відділенні Ощадбан-ку, МФО 333368, код 38184974.

На кінофестиваль мандрівників «Пілігрим», що вперше відбувся у Житомирі, я приїхала виключно заради розмо-ви з молодим, успішним, надзвичайно амбітним і... трохи самозакоханим письменником у жанрі «тревелог» Мак-симом Кідруком, дослідником древніх цивілізацій світу і земляком з Великої Волині. Макс народився опівночі пер-шого квітня, в містечку Володимирець на Рівненщині. На-певне, саме Всесвітній день сміху і вплинув на його здат-ність з гумором розповідати про свої подорожі.

Сьогодні Кідрука в Україні видно і чути набагато біль-ше, аніж інших, можливо, набагато серйозніших пись-менників. На інтелектуальному рахунку Максима шко-ла із золотою медаллю, «водний» університет у Рівному, аспірантура Королівського технологічного інституту у Стокгольмі, подорожі неходженими стежками 28 країн Південної Америки, Африки, Азії, Європи та Океанії, шість художніх романів та чотири наукові праці з програмуван-ня.

Як хлопець з маленького поліського містечка досягнув загальнонаціонального успіху ще замолоду? Ким є Кідрук насправді: невтомним мандрівником, вдалим послідовни-ком, чи все ж таки справжнім літератором? Чи має шанси сучасний український автор стати повнокровним учасни-ком світового літературного процесу, жити на гроші, за-роблені писанням? Саме це я і намагалась з’ясувати в осо-бистій розмові з Максимом.

– Максе, коли вперше бачиш тебе «наживо», впадає у вічі дуже дивне і не менш гарне тату у тебе на пе-редпліччі. Що воно означає?

– Це ронго-ронго – писемність ра-пануйців, що колись населяли острів Пасхи. До речі, ці письмена донині не розшифровані. Тату мені зробив корін-ний рапануйєць, в ніч перед вильотом з острова Пасхи.

– Під час подорожі Намібією й Анголою ти вчив корінних африкан-ців української мови. Навіщо?

– Мандруючи Намібією, я знайшов плем’я хімба, навчив його кількох фраз українською – щоб поставити африканців у приклад Азарову. Темношкірі люди говорять україн-ською краще за Миколу Яновича. Відео, яке я назвав «Азаров, ай-яй-яй!», усі бажаючі можуть пере-глянути в мережі Інтернет.

– Не так давно ти повернув-ся з мандрівки Бразилією. Де саме був, кого зустрічав? І най-головніше: як тобі бразильські жінки: такі ж гарні, як головна героїня телесеріалу «Рабиня Ізаура»?

– Я принципово не відвідував міст, де тусуються туристи, тому і в Ріо не заїжджав навмисне. По-дорожую виключно по незвіданих місцях, куди важко добратись туроператорам, тому й прилетів у бразильський аеропорт Сан-Паулу, а не в Ріо-де-Жанейро. Мій шлях проліг до найзаболо-ченішого місця Землі, котре має назву Пантанал – воно півроку перебуває під водою. В Пантаналі водяться величезні рептилії, біля нашого намету буквально «гу-ляли» крокодили. Одного з них, особливо настирливого, я назвав Петя. А чого варта рибалка на піранью! Цю хижу рибку вудять на шматки м’яса з кров′ю. Самої

рибалки мені виявилось за-мало, тому я роздягнувся і пір-нув з човна у воду, під крики та улюлюкання гіда. Хоча розумів: якщо маю на тілі якусь подря-пинку – то це буде моє останнє плавання. Та якось пронесло...

Анаконду не бачив, на жаль. А от бразильських жінок бачив... З цього приводу хочу висловити своє «фе»: вони мені зовсім не сподобались, бо непропорційні, неохайні. Коли вихо-див на пляж, то завжди звертав увагу на їхні брудні нігті. За увесь час пере-бування в Бразилії мені зустрілась

лише одна дуже гарна дівчина, і то з’ясувалось, що вона парагвайка. В порівнянні з Перу чи Мексикою, де теж є багато гарних жінок, Бразилія явно пасе задніх щодо краси. Мене донині дивує: де організаторам карнавалу в Ріо-де-Жанейро вдається знаходити привабливих жінок-учасниць?

(Закінчення на 5-ій стор.).

ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА РАЙОНУ! Щиро вітаємо Вас із професійним свя-

том! У цей день ми вшановуємо працю тих людей, від яких залежить стан наших водних об’єктів, життєдіяльність меліора-тивних систем та віддача земель, на яких розташовані ці системи. День працівників водного господарства – це свято всіх і кожного. Розвиток усіх галузей економі-ки, забезпечення людей якісною питною водою залежать від надійного функціонування водогосподарських об’єктів. Це ставить сьогодні підвищені вимоги перед Вами.

Переконані: Ваш професіоналізм, вміння та працелюбність до-зволять з гідністю виконати поставлені державою завдання на бла-го процвітання Батьківщини. Здоров’я Вам усім! І нехай джерела, які б’ють із земних глибин та з глибин Ваших душ і сердець, ніколи не втрачають своєї сили і краси!

Голова райради Василь КОВЕНЬКО. Голова райдержадміністрації Володимир ТКАЧУК.

«ЯКОСЬ БУДЕ!» – самозас-покоювали себе з питань благо-устрою та санітарного стану у січні-квітні багато підприємців та керівників установ і організацій. І це при тому, що перевірками за-ймалися 12 спеціалістів райСЕС, які у 24-х рейдах «накрили» 104 об’єкти. Результат – складено 19 протоколів про порушення сані-тарних норм. І складається вра-ження, що лише зовнішнім ви-глядом і гламуром назв ваблять сільського покупця магазини «Лі-совичок», «Ромашка», «Едель-вейс», а то й такі солідні заклади (якщо судити по назві), як «Має-ток» чи «Маркет».

Але прискіпливе око санін-спектора скрізь мимохіть за щось зачепиться. За чотири місяці у санпротоколи потрапили дев’ять власників магазинів, семеро про-давців та четверо сільських го-лів, і всі – стосовно благоустрою

та очистки. Оскільки інспектор-ські стріли вцілили в очільників Довговолі, Лозок, Красносілля і Половель, виходить, саме тут санітарна обстановка найбільш напружена? У Половлях, до речі, взагалі закрито пункт видалення відходів, а в Ромейках, Городці, Красносіллі і Сопачеві це зробле-но до усунення недоліків. 28-ми відповідальним за благоустрій особам зроблено попередження.

За квітнем настав травень. Думаєте, здоровим весняним ві-тром повіяло від райСЕСівських рейдів? Тримай, як кажуть, кише-ню ширше! Ті ж порушення щодо очистки і благоустрою виявлено у Собіщицях, Більській Волі, Старій Рафалівці, Каноничах, Новаках, Озері, Білому і Воронках. Знову складені протоколи «скрашу-ються» іменами сільських голів – каноницького, новаківського, озерського, старорафалівсько-

го, собіщицького, біленського і воронківського. А ще порушення виявились і при перевірці торго-вельних та харчових об’єктів. Як і раніше, «відзначилися» підпри-ємці-власники і продавці. А в селі Білому умільці мислити у межах пресловутого «якось воно буде» попросту замкнули торгточки на час перевірки. (Біленські лісопил-ки ні від кого не замикались, од-нак у двох випадках їх зупинено через відсутність висновку щодо поводження з відходами).

Що ж це таке? Не вміємо працювати чи не хочемо пови-сипати пісок з рукавів? Тими ж перевірками відмічено хорошу роботу Полицької сільради по благоустрою села й утриманню сільського сміттєзвалища. Та є і такий у нашій пошті лист, який дозволяє глянути на проблему благоустрою очима громадськос-ті. Стосується він переважно райцентру, однак своїм смислом зачіпає всіх.

У 60-80-х роках «батько» райо-ну (мається на увазі Г.К.Головко) майже щодня вдосвіта «прогу-лювався» Володимирцем, щоб потім дати наряди відповідним службам, пише нам громадський кореспондент Ілля Ґудзь. А чому цю звичку не перейняти й ниніш-нім очільникам, представникам дорвідділу, ДАІ, природоохорон-цям та дільничним інспекторам? Хай би пройшлися, скажімо, від вулиці Соборної до вулиці Ви-шневої, а прогулявшись Вишне-вою, яка з’єднує північ селища з півднем, завітали у парк. Цими вулицями зазвичай користуються і дорослі, і школярі. І всім їм од-наково незручно, а подекуди – й небезпечно.

Парк, як зазначається в листі, вже не парк, а суцільний будмай-данчик з поєднанням функцій автодрому. Бо ж парки, як відо-мо, не для машин. Парковими доріжками прогулюються люди і бігають, розважаючись, діти.

Мами і бабусі не повинні боятися там за малюків, озираючись на проїжджі авто. У нас же автівки гасають навіть зеленою зоною, «видихуючи» любителям парко-вого відпочинку карбон і нітро-ген. Колись рядочками стояли лавочки і на клумбах росли квіти. А зараз?..

Східна окраїна басейну, що прилягає до парку, взагалі вра-жає вандалізмом. Але невже такі невловимі зловмисники? Їх дав-но можна було вистежити і про-вчити. Але ніяк не відступимося від отого «якось воно буде», властивого, на думку автора, навіть керівництву і правоохо-ронцям. Бо ж згадувані обходи, до яких варто вдатися, вельми продуктивні, а недоліки виправ-ляються оперативно: керівники різних відділів одразу отримують протокольні доручення.

«Наше суспільство, – зазнача-ється в листі, – не бажає перехо-дити від мислення економічного до мислення екологічного і ди-виться на природу не як на храм, а як на майстерню, що вже само собою згубно. Та й поводиться у цій «майстерні» по-варварськи».

Григорій ОСТАПЕНКО.

Усіх вражає чарівна краса червоних маків. Але ця краса підступна. Снодійний мак є небезпечною

рослиною, оскільки він містить шкідливу одурманюючу речовину – опіум. Без спеціальної ліцензії вільний посів маку в Україні заборонений. Тому кожен, хто засіяв свою ділянку дурманом і вже підрахував прибуток, то нехай загляне до Кримінального кодексу України: 12 розділ, ст. 310.

Згідно ч.1 ст. 310 КК України, «незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян або арештом на строк до шести місяців чи обмеженням волі на строк до трьох років». Ч.2. ст. 310 КК України жор-сткіша: «незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за подібні злочини, або вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель у кількос-ті 500 і більше рослин карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років».

Міліція хоче застерегти підприємливих громадян: по-сів снотворного маку та конопель карається згідно з чин-ним законодавством. Тому з 1 червня по 28 вересня 2012 року працівники міліції будуть виявляти і притягувати до відповідальності незаконнослухняних громадян. Адже красу маку ліпше возвеличувати в наших піснях, а не в порушених кримінальних справах. Як кажуть у народі, «береженого й Бог береже».

У травні до чергової частини районного відділу звер-нулися батьки неповнолітньої Марини (ім’я зміне-

но з етичних міркувань): їх дочка покинула населений пункт і зникла в невідомому напрямку, не повідомивши про своє місцеперебування. Подія резонансна, оскільки зникла неповнолітня дитина.

На пошуки Марини було задіяно фактично весь осо-бовий склад районного відділу. Проводилося відпрацю-вання прилеглої території та встановлення можливих свідків зникнення неповнолітньої. Були перевірені місця масових скупчень громадян: ринки, автостанції та заліз-ничні вокзали. Пошуки неповнолітньої не дали бажаних результатів. Лише на третю добу Марину працівники мі-ліції знайшли і повернули батькам.

На запитання, де вона була весь цей час, дівчина відпо-віла, що вдома не цікаво, батьки мало приділяли уваги, а їй хотілося бути незалежною і дорослою. Марина увесь цей час ночувала в лісі, плавала на човні по річці Стир та но-чувала в знайомих людей, тобто вчилася бути дорослою.

Під час спілкування з батьками Марини було вста-новлено, що вона схильна до бродяжництва (вже неод-норазово покидала помешкання батьків). Брак уваги до Марини батьки спростовують: у великій сім’ї увага розпо-діляється рівномірно. Але чомусь інші діти намагаються допомагати батькам по господарству, а в Марини відсут-нє бажання фізично працювати та прислухатися до дум-ки дорослих. На її думку, бути вільною – це бути вільною у своїх думках та поведінці.

Але Марина не врахувала, що за діяння неповнолітніх відповідальність несуть їх батьки. Батьків Марини при-тягнуто до адміністративної відповідальності; надано інформацію до органів виконавчої влади з метою забез-печення соціального захисту даної категорії дітей.

Якщо не вжити ніяких заходів впливу, то схильність неповнолітньої Марини до бродяжництва рано чи пізно приведе її на лаву підсудних. Адже контингент «неповно-літніх бродяг» зазвичай не живе за законами цивілізова-ного суспільства.

Підготував Василь СЕРГІЙЧУК,заступник начальника Володимирецького РВ УМВС.

2 «Володимирецький ВІСНИК»31 травня 2012 року ОФІЦІЙНООФІЦІЙНО

•

102 повідомляє

Під гострим кутом

101 повідомляє

•

Двадцять другого травня на річці Горинь втопився 11-річний хлопчик.

Трагедія сталася в с.Чаква. Як стало відомо, хлопчик разом зі своєю мамою та сестричкою пішли на поле біля річки Горинь збирати щавель. Хлопчик, проходячи біля крутого обриву річки, впустив у воду капця. При спробі дістати його впав у воду. Стрімка течія потягла дитину на глибину. В тому місці в р. Горинь впадає р. Вирка, там багато стрімких вирів. В один із таких і потрапила дитина.

Побачивши, що братик тоне, сестричка відразу по-чала кликати на допомогу. Неподалік селяни випасали худобу; вони, почувши крики, кинулися на порятунок. Та поки прибігли, були втрачені дорогоцінні хвилини. Коли хлопчика витягнули з води, він ще подавав хоч і слабкі, але все ж ознаки життя. Дитину каретою швид-кої допомоги було госпіталізовано до Володимирецької центральної районної лікарні, але в дорозі його життя обірвалося; лікарі констатували смерть.

Служба цивільного захисту Володимирецького райо-ну в черговий раз звертається до батьків: не залишайте дітей без нагляду, дбайте про їх безпеку! Виховуйте у дітей навички безпечної поведінки, обережності у по-водженні біля води та під час купання. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам’ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя. А щоб не-

ждана мить не стала бідою, потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Не зайвими для всіх будуть і рекомендації про першу медичну допомогу потерпілому при утопленні.

Насамперед очищуємо верхні дихальні шляхи від піс-ку, мулу та водоростей. Для цього кладемо потерпілого вниз обличчям, трохи піднімаємо його. Натискаємо сво-їм ліктем на його спину, щоб вивільнити дихальні шляхи потерпілого від води. Рукою вичищаємо порожнину рота від мулу, піску та водоростей.

Подразнюємо корінь його язика та глотку пальцями, щоб викликати у людини блювання; після чого кладемо потерпілого на спину, щоб його голова була відкинута назад.

Далі визначаємо наявність дихання впродовж п’яти секунд; якщо воно відсутнє, починаємо робити штучну вентиляцію легень способом “з рота в рот”. Одночасно розігріваємо тіло шляхом розтирання.

І ще. Не забудьте викликати карету “швидкої допомо-ги”! При дотриманні всіх інструкцій існує велика ймовір-ність, що ви врятуєте життя людині!

Будьте дуже обережні та уважні під час перебування на водоймах!

Андрій МУРАВИНЕЦЬ,начальник караулу 16-ої ДПРЧ.

Ніна РИЖА, інспектор РОКАРСВО.

Двадцять другого травня о 12 год. 20

хв. до служби порятун-ку «101» надійшло пові-домлення про пожежу в приватному господарстві громадянина М. у селі Сва-рині по вулиці Ленінській. За вказаною адресою від-разу направили черговий караул 16-ої державної пожежно-рятувальної час-тини смт Володимирець та місцеву пожежну охорону с. Городець. Пізніше до-датково залучили місцеву пожежну охорону села Ве-ликі Цепцевичі.

По прибуттю рятуваль-ників вогонь вже намага-лися загасити сусіди та односельчани погорільців. Враховуючи наявність ві-тру, суху спекотну погоду, а також те, що будівлі були дерев’яні, вогонь швидко поширювався. Перш ніж пожежу вдалося локалі-зувати, вогонь встиг охо-пити дві надвірні будівлі, дровітню та житловий бу-динок. Існувала реальна загроза поширення вогню на розташований зовсім поруч, на відстані метра, інший житловий будинок.Але, на щастя, цього вда-лося уникнути.

Завдяки людям, які до-помагали гасити пожежу, вдалося запобігти розпо-всюдженню пожежі на бу-дівлі сусідніх господарств. Щоб приборкати вогонь, з

місцевого дослідного гос-подарства «Городецьке» залучили два трактори з бочками, які забезпечува-ли підвіз води. Спільними зусиллями бійців МНС, місцевої пожежної охоро-ни та населення пожежу вдалося ліквідувати, хоча збитків завдано значних.

Як пізніше вдалося з’ясувати, пожежа виникла в одній з господарських бу-дівель, з якої вогонь пере-кинувся на сусідню будів-лю та дровітню, а згодом

і на житловий будинок. В результаті вогнем повніс-тю знищено дерев’яний житловий будинок розмі-ром 7х4 м, дві дерев’яні господарські будівлі розмі-рами 8х4 та 5х3 відповідно та дерев’яну надвірну бу-дівлю для зберігання дров розмірами 5х3 м.

Очевидці говорять, що нібито напередодні ви-никнення пожежі бачили біля даних будівель дітей, які там гралися, хоча ніхто чомусь офіційних свідчень

дати не захотів. На даний час причину та розміри збитків встановлюють фа-хівці Володимирецького районного сектору Держ-техногенбезпеки.

Андрій МУРАВИНЕЦЬ,начальник караулу

16-ої ДПРЧ.

Михайло ЧЕРВУК,інспектор Володими-

рецького РС УДІТБ у Рівненській області.

МАСШТАБНА ПОЖЕЖА У СВАРИНЯХДля її гасіння було залучено три одиниці пожежної техніки

ВТОПИЛАСЯ 11-РІЧНА ДИТИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ ОПЕРАЦІЯ «МАК»

БАЖАННЯ БУТИ ДОРОСЛОЮ

Кажуть, відмовки на зразок «Живемо помаленьку…» властиві людям, які бояться сполохати удачу. І хай би собі добра людина так задобрювала свою долю. Та, бува, це невинне словечко, як маска, приховує аж ніяк не підпри-ємницьку вправність і ділову кмітливість. І тоді маскою скромного простачка прикривається звичка по-мишачому прошмигнути між законодавчими нормами або й про-ігнорувати закон, поклавшись на оте звичне «якось воно буде»…

ЯКОСЬ ВОНО БУДЕ?..

3 «Володимирецький ВІСНИК» 31 травня 2012 рокуОФІЦІЙНООФІЦІЙНО

3 червня -- День працівників водного господарства

5 червня -- День охорони навколишнього середовища

Двадцять п‘ятого трав-ня відбулася 13 сесія

районної ради. На порядку денному стояло 21 питання; за короткий час по всіх при-йнято рішення. Усі питання обговорювалися на президі-ях та на засіданнях постій-них комісій, тож на сесії особли-вих дебатів не було.

Районними депутатами було затверджено такі ра-йонні програми: «Запобіган-ня та лікування серцево-су-динних та судинно-мозкових захворювань на 2012-2016 роки», «Створення промис-лових плантацій енергетич-ної верби у Володимирець-кому районі», «Зайнятості населення Володимирець-кого району на 2012-2014

роки», «Розвитку дошкільної освіти району на 2012-2017 роки». Про виконання рані-ше затверджених програм, стан автомобільних доріг та стан електропостачання в населених пунктах допо-відали начальник управ-ління економіки РДА Раїса Одиноцька, начальник філії «Володимирецький райав-тодор» Роман Руденко та начальник Володимирецької дільниці ПАТ «АЕС Рівнеобл-енерго» Василь Іваницький.

Також депутати дали зго-ду на прийняття приміщень дитячого садочка № 3 та сільського клубу села Сопа-чів у спільну власність гро-мади району, розмежування жилих приміщень у ФАПах

Дубівки і Довговолі, на спи-сання сараю Бишляцької ЗОШ, автомобіля Терцентру (його передали на запчас-тини на МНВК); прийняли й ряд інших рішень. Зокрема, було затверджено зміни до районного бюджету, про-екти «Вапнування кислих ґрунтів» та «Забезпечення інформаційних потреб насе-лення зони спостереження РАЕС», які будуть подані на всеукраїнські конкурси.

В ході обговорення депута-тами було висловлено ряд за-уважень та пропозицій на пер-спективу, які свідчать про те, що більшість наших обранців ак-тивно працюють у своїх округах.

(Вл. інф.).

ПРОЙШЛА 13-ТА СЕСІЯ РАЙРАДИ

•

•

•

•

ШАНОВНІ БАТЬКИ! Запрошуємо Вас та Ваших дітей 1 червня 2012 року взяти участь

у заходах з нагоди Дня захисту дітей!

План заходів:

10.00 год. в смт Володимитрець по вул. Єврей-ській – конкурс малюнків на асфальті «Світ, в якому я живу» (діти віком від 6 до 12 років).

10.00 год. в с. Каноничі на базі загальноосвітньої школи – спортивна естафета «Свято дитинства».

11.00 год. в смт Володимирець на базі дошкіль-ного навчального закладу «Казка» – святкова гра «Ігроландія».

12.00 год. в смт Володимирець, районний Бу-динок культури – вшанування школярів-переможців та призерів всеукраїнських, обласних змагань, кон-курсів, олімпіад «Земля, де сходить юних дарувань зоря…».

12.00 год. в смт Володимитрець по вул. Єврей-ській – дитячі велоперегони «Веселі гонки» (для дітей віком від 3-х до 5-ти років включно).

16.00 год. в смт Володимирець – дитяча диско-тека в приміщенні диско-клубу «Браво».

Примітка: Для участі у районній дитячій вело-гонці «Веселі гонки» батьки мають попередньо заре-єструвати дитину на участь в районному центрі со-ціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: смт Володимирець, вул. Єврейська, 5 або за тел. 2-52-59. Реєстрація учасників буде проводитися 1 червня 2012 року з 09.00 год. до 11.30 год.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року затверджено новий Порядок виготовлення і видачі

посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї. Для отримання посвідчень одному з батьків за місцем його

реєстрації необхідно подати такі документи: заяву батька або матері про видачу посвідчень; копії свідоцтв про народження дітей; копію свідоцтва про шлюб (крім батька або матері, які виховують дітей самостійно); копії сторінок паспорта батька та матері з даними про прізвище, ім’я, по батькові, дату його видачі і місце реєстрації; довідку про склад сім’ї (форма № 3); фотокартки (батьків та дітей) розміром 30х40 міліметрів; довідку із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищо-го навчального закладу (для осіб від 18 до 23 років у разі, коли вони навчаються за денною формою навчання); довідку структурного підрозділу, виконавчого органу міської ради про те, що за місцем реєстрації батька або матері посвідчення не видавалися (у разі реєстрації батьків за різною адресою).

Строк дії посвідчень визначається окремо для кожної ба-гатодітної сім’ї. Для продовження строку дії посвідчень до райдержадміністрації подаються документи, зазначені вище. Дітям з багатодітної сім’ї посвідчення видаються з шести ро-ків. У разі досягнення дитиною 14-річного віку в посвідчення вклеюється нова фотокартка. У разі втрати посвідчення ви-дається його дублікат. Посвідчення видаються безоплатно.

Документи для оформлення посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї здавати в сільські та селищні ради або у відділ у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації. Видача посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї проводиться в четвер у відділі у справах сім’ї та молоді райдержадміні-страції.

Відділ у справах сім’ї та молоді РДА. ЛІСИ ВІДВІДУВАТИ ЗАБОРОНЕНО!З метою запобігання реальній загрозі виникнення чис-

ленних пожеж у лісах області і мінімізації їх наслідків роз-порядженням голови Рівненської обласної державної адмі-ністрації від 14 травня 2012 року № 234 “Про тимчасову заборону відвідування населенням лісових масивів об-ласті в пожежонебезпечний період 2012 року” заборонено відвідування лісів населенням та в’їзд до них транспортних засобів (крім транзитних шляхів та випадків, коли знахо-дження громадян та транспорту обумовлено виробничою необхідністю і виконанням службових обов’язків).

Вищеназваним розпорядженням зобов’язано постійних лісокористувачів області забезпечити ефективну охорону від пожеж закріпленого лісового фонду.

Руслан САВСЮК,начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій РДА.

Відповідно до Указу Президента України перша неділя червня від-

значається як професійне свято пра-цівників водного господарства України (в минулому столітті воно називалося „День меліоратора”).

Людство водною меліорацією за-ймалося з давніх давен. Вода потрібна всім живим організмам, навіть людина на сімдесят відсотків складається із води. Ось чому ще в давній Греції, за часів Ар-хімеда, людство займалося питаннями добування, подачі, розподілу води. Відо-мим гвинтом Архімеда вода подавалася по дерев’яних лоточках до споживачів як для питних потреб, так і для вирощуван-ня сільгоспкультур.

У нинішній час в Україні понад три млн. гектарів осушених земель. В нашо-му районі питанням осушення перезво-ложених земель інтенсивно приділялася увага з середини 60-х років ХХ століття. Щорічно в сільськогосподарський обіг вводилися сотні гектарів осушених угідь, де вирощувалися нові сорти з високими врожаями. Так, до проведення меліора-тивних робіт на наших заболочених по-ліських землях збирали зернових 6-12 ц/га, картоплі – 60-90 ц\га. Після проведен-ня меліоративних робіт при дотриманні відповідної агротехніки врожайність зер-нових зросла до 22-25 ц/га, а на окремих ділянках – до 40 ц/га; врожай картоплі зріс до 180-220 ц/га, на окремих ділянках – до 360 ц/га.

На сьогоднішній час в районі побудо-вано 31 меліоративну систему на загаль-ній площі 36033 га. На осушених землях нараховується понад 15000 га ріллі. У минулому столітті землі використовува-лися на 100% за своїм призначенням, з дотриманням агротехнічних вимог, засто-совувалися науково обґрунтовані сівоз-міни, тож і мали повні комори.

На даний час використовується за призначенням лише п’ята частина зе-мель без дотримання сівозмін. Не про-

водяться експлуатаційні заходи, зокрема очистка каналів, вирубка чагарнику, що призводить до підтоплення окремих ді-лянок.

Наш край також багатий і на прекрас-ні водні об’єкти. Так, в районі налічуєть-ся 12 озер загальною площею водного дзеркала 772,8 га, 47 ставків загальною площею 334,71 га, 2 середніх річки про-тяжністю 173 км. та 11 малих річок про-тяжністю 173,56 км. Найбільші озера – Біле озеро (площа 453 га), Воронківське озеро (21 га), Луківське озеро (80,8 га), Біле в селі Біле (25,9 га), в селі Озеро (31,4 га).

Також ми багаті і на джерела. Немає жодного населеного пункту, де б не було джерела, проте вони здебільшого недо-глянуті або запущені. На перший погляд маємо великі запаси води. Але пробле-ма у відсутності акумулюючих водойм. Практично ми працюємо на скид води, а в посушливий період вологи недостат-ньо. Найбільшої шкоди ми завдали самі собі. Розкрадання інженерних елементів осушувальної системи порушило режим роботи всієї системи. Сьогодні дренаж-на сітка та шлюзи-регулятори виведені з ладу. Тут доречне прислів’я „Ніхто біль-шої шкоди не завдасть, як сам собі”.

Друга проблема – питна вода. На пер-ший погляд її теж достатньо. Але при аналізах вона не відповідає якості питної води через надмірний вміст шкідливих речовин.

Володимирецьке управління водного господарства організоване з дільниці в окреме управління в 1976 році. Загальна площа осушених земель – 36 033 га., з гончарним дренажем – понад 27 000 га. Протяжність каналів складає 1 984,92 км, на балансі управління – 273,4 км; нара-ховується 1588 гідротехнічних споруд (на балансі управління – 223 шт.), 90,74 км дамб (на балансі управління – 33,14 км), 16 насосних станцій; балансова вартість систем – 22 752 653 грн., міжгосподар-

ської мережі – 18 374 585 грн. Наше управління спрямовує свою

роботу на збереження безаварійної ро-боти водогосподарського меліоративного комплексу та контроль за раціональним використанням та охороною водних ре-сурсів, на підготовку меліорованих сис-тем до роботи, на збереження і ремонт основних фондів та вирішення інших проблемних питань меліорації і водних ресурсів в районі.

В поточному році відведено води понад 50,5 млн. мз, виконано ремонтно-доглядових робіт на суму 500 тис. грн., проведено вирубку чагарнику на площі 76,42 га, обкошено каналів на площі 68,6 га, виконано поточний ремонт 47 ГТС, проведено ремонт 2-х насосно-силових агрегатів, виконано робіт по спецфонду понад 30 тис. грн., зекономлено електро-енергії на суму 15,2 тис. грн.

Хочеться відмітити кращих наших працівників, які щоденною працею зро-били великий внесок для виконання поставлених завдань перед нашим управлінням. А саме в. о. заступника начальника управління Сергія Літвина, трактористів-машиністів Володимира Га-лочкіна, Сергія Павлюка, Анатолія Місь-ка, токаря РММ Ростислава Блищика, машиніста насосних установок Леоніда Гузоватого, оглядачів ГТО Василя Кібиша та Олександра Бойка.

На закінчення хочеться подякувати ветеранам, пенсіонерам, всім праців-никам водного господарства за їхню не-легку працю, побажати їм і їхнім родинам міцного здоров’я, щастя, сімейного до-бробуту, добра і достатку. Нехай ваша невтомна праця і в подальшому сприяє відтворенню і економічному використан-ню водних ресурсів та отриманню ваго-мих врожаїв на меліорованих землях на благо нашої України.

Павло БУРАВСЬКИЙ,начальник Володимирецького УВГ.

Питання охорони навколишнього природного середовища в нашій державі набуває усе більшої ваги, з розряду на-

уково-теоретичних ці проблеми вже переходять у ранг націо-нальної та міжнародної політики.

Хоча Володимиреччина в порівнянні з іншими регіонами Рівненської області не відзначається високим промисловим потенціалом, екологічних проблем, які потребують терміново-го вирішення, маємо чимало. Серед них – відсутність у ра-йоні цивілізованої системи поводження з відходами (у першу чергу – сучасних технологій утилізації відходів), поганий стан каналізаційного водовідведення, відсутність ефективних спо-руд попередньої очистки промислових стічних вод, відсутність дозвільних документів на роботу лісопильних рам та інших де-ревообробних цехів, самовільне спалювання сухої природної рослинності і т.д.

Як і раніше, болючою залишається проблема засмічення територій навколо підприємств та об’єктів приватного під-приємництва. Слід зауважити, що вплив на довкілля кожного підприємства найперше залежить від розуміння цих проблем керівником і його бажання діяти в рамках чинного природоохо-ронного законодавства. Вони повинні діяти на основі дозволів, підставами для отримання яких є інвентаризація джерел вики-дів в атмосферу, ліміти гранично допустимих скидів у поверх-неві водойми, ліміти на утворення та розміщення відходів ви-робництва і т.д. Розробка їх, звісно, вимагає фінансових затрат, які, може, й обтяжливі, але виправдані. Адже підприємство платить збір за забруднення довкілля на підставі отриманих дозволів, а ці кошти будуть залучені на природоохоронні за-ходи, тим самим зберігаючи довкілля для нинішнього та май-бутніх поколінь.

Анатолій СКІБЧИК,держінспектор з охорони навколишнього

природного середовища Рівненської області.

ЗВІТУЮТЬ МЕЛІОРАТОРИ

ЯК ОТРИМАТИ ПОСВІДЧЕННЯ БАГАТОДІТНОЇ СІМ‘Ї?

З 1 червня розпочнеться виплата компен-сацій вкладникам Ощадбанку колишньо-

го СРСР. Для того, аби в ощадкасах не було величезних черг, безкоштовно випустять 6 мільйонів платіжних карток – за кількістю заре-єстрованих вкладників Ощадбанку СРСР, що так і не отримали компенсації. Саме на таку «Національну картку» й перерахують кошти кожному вкладнику.

Гроші з картки можна буде зняти в установах Ощадбанку, через його банкоматну мережу або розрахуватися ними в закладах торгівлі і аптек.

«Національна карта» справді заслуговує на своє ім’я, адже це картка нашої, української платіжної системи НСМЕП (Національна сис-тема масових електронних платежів), яка була створена за ініціативою Національного банку ще у 2000 році. До цього часу НСМЕП не віді-гравала помітної ролі на ринку платіжних кар-ток, який фактично поділений між міжнародни-ми платіжними системами Visa і MasterCard. 6 мільйонів «Національних карток», до випуску яких вже приступив концерн ЄДАПС, пере-розподіляють картковий ринок в Україні на користь національної системи. Це дозволить

уникнути монополії іноземних платіжних сис-тем в Україні, зробить платіжні картки більш надійними та сучасними. Та й ціни на послуги вітчизняної системи платежів встановлювати-муться у гривнях, а не в доларах, що сприя-тиме зменшенню «доларизації» української економіки.

Для країни та НБУ «Національна карта» – це дуже кваліфікована і неінфляційна схема компенсацій втрачених вкладів Ощадбанку. Для громадян – зручний засіб зекономити при придбанні товарів в торговельних мережах.

До речі, ті громадяни, які отримають на них компенсацію за вкладами Ощадбанку СРСР, зможуть без зайвої паперової тяганини по-класти їх на депозит з надзвичайно привабли-вими відсотковими ставками. Також на ці карт-ки можна зараховувати пенсії та інші соціальні виплати і знімати їх в мережі 6000 відділень, 1300 банкоматів (цілодобово) Ощадного банку.

Сергій ЄРМОЛЕНКО,помічник голови департаменту

економічного аналізу Національного Банку України.

«НАЦІОНАЛЬНА КАРТКА» – ВИГІДНО ДЛЯ ДЕРЖАВИ І ДЛЯ ЛЮДЕЙ

РІВЕНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ НА РАЕС –

ВИСОКИЙ Пожежно-технічний стан РАЕС перевіряють інспектори

Головного управління Державної інспекції техногенної без-пеки України в Рівненській області. Перевірці підлягають практично всі об’єкти РАЕС. А головна мета – перевірити, як дотримуються вимог пожежної та техногенної безпеки на станції.

– Загалом рівень пожежної та техногенної безпеки на вітчизняних АЕС задовільний, – говорить Валерій Новак, головний інспектор відділу нагляду за об’єктами підви-щеної небезпеки та «Євро-2012» Департаменту пожежної безпеки Держтехногенбезпеки України. – Якщо говорити про РАЕС, то ступінь виконання основних протипожеж-них заходів тут навіть вищий, ніж на ЗАЕС і ЮУАЕС. Адже сьогодні на РАЕС повністю реконструйовано автоматичну протипожежну сигналізацію у приміщеннях каналів систем безпеки всіх чотирьох енергоблоків, обладнано установка-ми газового пожежогасіння приміщення з електронною та електричною апаратурою і впроваджено систему проти-димного захисту на енергоблоці №4, яка сприяє безпере-шкодній евакуації персоналу. Крім того, величезний обсяг робіт протипожежного призначення здійснено в рамках продовження ресурсу першого та другого енергоблоків. Вважаю, що такими темпами РАЕС виконає решту капі-тальних протипожежних заходів до кінця цього року.

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ РАЕС.

За ініціативи районного відділу куль-тури 2012 рік оголошений Роком сільського фестивалю. Можливо

тому, що святкування Дня села здебільшого стали однаковими за формою та змістом. Але ми переконані, що в кожному поселенні своя «родзинка», або, як зараз модно говори-ти, «бренд», притаманний саме цьому селу.

Перший такий захід пройшов у Дубівці і мав назву «Фестиваль Дубівських приймаків». Основою його проведення став той факт, що в Дубівці справді багато приймаків. Завідуюча клубом Діана Гаврилюк, знаючи про це, і стала ініціатором фестивалю. Більше 40 запрошень було роздано приймакам Дубівки на свято! Не всі зважились прийти, але взяти участь в тако-му дійстві не побоялись найдостойніші, найпо-важніші приймаки, яким далеко за 50, але вони не цураються «гордого звання» «Приймак».

Після урочистого концерту, присвяченого Дню села, що проходив у приміщенні клубу, вся багаточисельна публіка перейшла на те-риторію КДК, де й розгорнулося фестивальне дійство.

Ось під музичний супровід та гучні оплес-ки глядачів вишикувалось п’ятеро дубівських приймаків: Сергій Шепель, Сергій Сад, Іван Прокопчук, Микола Гапончук та наймолодший з цієї когорти Віктор Дяденчук. Усім їм перед початком бойових маневрів було дано наста-нови, які вони вислухали уважно і намотали, як-то кажуть, на вус: «Зразковий зять повинен бути слухняним, старанним, мовчазним; зраз-ковий зять схожий на поламаний телевізор, що видає зображення, але мовчить; зразковий зять повинен пам’ятати, що в кожній жіночій помилці є чоловіча вина. І остання настанова, товариші приймаки: лишайте взуття на ганку – босяком легше втікати! Служіть дружині, тес-тю й тещі!»

А далі з вуст ведучої прозвучали слова:

«Ну, що ж, бачу, наш підрозділ до зятів-ських маневрів готовий. Всі у постійній бо-йовій формі, щоб зятівська служба медом не здавалася…» І розпочались конкурсні змагання. Що тільки не доводилось вико-нувати дубівським приймакам! Можливо, й

за житку не всі таке робили… І корову доїли, і білизну розвішували, і рибу вудили, і навіть в автомобільних гонках участь брали. А коли діло дійшло до кухні, то довелось і дружин під-ключати, яким в кінці програми чоловіки муси-ли ще й зачіски зробити. І нарешті: «Приймаки, вільно!»

До речі, дружини приймаків не тільки в кон-курсі допомагали, а й прямо за клубом рибну юшку готували і потім нею всіх учасників та гостей свята пригощали. А звання «Супер-приймак» заслужено отримав поважний дід Микола Гапончук, в якого була надійна група підтримки з дітей та онуків, а також сильний конкурент в особі наймолодшого приймака фестивалю, зятя діда Миколи ─ Віктора.

Отож перший фестиваль дубівських при-ймаків, як кажуть, вдався на славу. І всім гля-дачам стало зрозуміло, що такий фестиваль стане в Дубівці традиційним, адже холостяки та приймаки з сусідніх сіл, які споглядали за його азартним ходом, і самі були не проти взя-ти в ньому участь та отримати цінні призи й бурхливі оплески глядачів.

Марія ДУКАЧ, методист районного Будинку культури.

4 «Володимирецький ВІСНИК»31 травня 2012 року СОЦІУМСОЦІУМ

•

•

…Столиця України зустріла робочим гамором і гуркотом ма-шин. А народний родинний ама-торський фольклорний колектив “Родинонька” із села Лозки 17 травня 2012 року поспішав за адресою: Київ, Мельникова, 42, Український національний канал державного телебачення.

Приїхали ополудні. Методис-ти зустріли і провели нас у сту-дію «Фольк Мюзік». У гримерках костюмери підготували членів ко-лективу до виступу. А з телестудії лунали рідноспіви. Тут виступали наші земляки – фольклорний ан-самбль і бандуристки із Кузнецов-ська та митці із Дубно. Ми за них хвилювалися не менше, ніж за себе.

Знімальна група в студії пра-цювала без перерви аж до 18-ої години. Отоді ми оцінили сповна роботу тележурналістів. Яка це копітка праця! Перед нами ар-тисти декілька разів переписува-лися.

І ось запросили на сцену нас. “Родинька” вийшла до Оксани Пе-кун зі своїм хлібом-короваєм.

– Ми Вас вітаєм з радістю і миром,Хай наша пісня лине з краю в край. На рушнику даруємо ми щироПоліський наш, родинний коровай!Акапельно проспівали відібра-

ну у першому турі Оксаною Пекун стародавню пісню. І дав Бог, її за-писали за один раз.

Оксані Пекун та всій знімаль-ній групі сподобався поліський «натуральний» співочий колорит, і вона запросила нас продовжити зйомки програми із низкою ве-селих, дотепних та жартівливих українських пісень.

У перерві ведуча тісніше по-знайомилася з учасниками “Ро-диноньки” і щиро привітала кож-ного. А “Родинонька”, як той маків цвіт, починається від нашої мами Леоніди Улянівни Прокопчук (71 рік). Її права рука – рідна сестра – Віра Улянівна, 75 років. Поруч – дорогі наші сусіди, подружжя Євгенії Василівни та Івана Ми-хайловича Шуриберків, яким на сьогодні вже виповнилося за 60, але загара до української народ-ної пісні у них дуже і дуже вели-ка. Звеселяють колектив своїм гарним чоловічим голосом Роман Гнатович Мазлай та колишній сільський голова Віктор Микола-йович Башмаков.

Не уявляю рідну “Родинонь-ку” без рідних своїх сестер. Хоч якою заклопотаною у податковій інспекції була Світлана Адамівна, але після роботи і в сніг, і в дощ приїжджала на репетиції. Фарма-цевтом працює Людмила Адамів-на, і теж завжди знаходить час для творчості.

Зараз колектив працює над розширенням і поповненням сво-їх рядів. По Лозках і Кошмаках, Великому Жолудську, Жовкинях та інших селах Володимиреччини збираємо забуті старі наспіви та пісні. Відкрили досіль потаємну скарбницю приплакувальних пі-сень на гробках та весільні наспі-ви «До короваю», «До матері і ро-дичів молодого», «До молодої».

Найцікавішу царину відкриває «Перезов», коли на другий день після весілля родина молодої, перевдягнена у лахміття та ди-вовижний одяг, іде “…будити мо-лоду і несе їй їсти”. Це незабутні сторінки поліських традицій, які, на жаль, з кожним роком і з кож-ним весіллям зникають. У моду

вводять “Вєрку Сердючку“, часто – вульгарні конкурси від тамади. А забуваються найрідніші обря-ди, свої звичаї: батьківські благо-словення, настанови шанувати свекрів і тестя з тещею; нівелю-ються особисті сімейні традиції і сімейні порядки. Тож справжнім острівцем української самобут-ності є програма «Фолькмюзік» Оксани Пекун.

Наразі хочу висловити глибоку вдячність своєму колективу за те, що вони, незважаючи на зайнятість та домашні весняні клопоти, внесли свою неоціненну частку в історію нашого села Лозки та району.

А відбулися ці зйомки на теле-баченні завдяки нашим місцевим спонсорам, давнім друзям-під-приємцям села Лозки та благо-дійному фонду Василя Яніцько-го “Наш край”. Василь Петрович перебував за кордоном, потім на Рівненщині проводив свою кон-ференцію, але дотримав слова і таки встиг приїхати в Київ і зустрі-тися з нами на телестудії. Фонд Василя Яніцького «Наш край» оплатив нам також і транспорт до столиці.

Наш колектив “Родинонька” шле низький уклін людям, які до-помагають своїми добрими спра-вами піднятися творчим колекти-вам і обдарованим особистостям. Бо таке наше життя, коли маєш талант, але не маєш коштів…

Хай береже вас Бог і допома-гає у всіх хороших починаннях і ділах!

Розповідь керівника народ-ного родинного аматорського фольклорного колективу ”Ро-динонька” Галини МОСКАЛИК записала Галина ТЄТЄНЄВА.

Фото Віталія Огородника.

НАД КИЄВОМ КРИЛА НАД КИЄВОМ КРИЛА Три свята зустрілися 22 травня

цього року у селі Городець: хра-мовий престольний празник, День села і традиційний сільський фестиваль “Городець у вишиванці”. Престольний празник парафіяльна громада городчан відзначає 249-тий раз. Наступного року друга найстаріша церква району (після Старорафалівської) стрічатиме ювілей – 250 років із дня заснування. “Городець у вишиванці” – свято порівняно моло-де, йому лише три роки. І започатку-вав його виходець із нашого краю (нині житель Рівного), почесний громадянин села Городець, автор і ведучий проекту “Го-родецький автограф”, письменник і журна-ліст Віктор Мазаний. А день села – як іменини громади – найчастіше приурочують до пре-стольних свят.

В Городці урочис-тості щороку мають свою «родзинку». Ось і нині перед сільрадою влаштували подіум, прикрасили його як справжню театральну сцену. Учасниці етно-графічного гурту “Бе-региня” готували не тільки запальні пісні, але й куліш та млин-ці. До початку дійства весь проспект зайняли діти, що каталися на маленьких “джипах”.

Як тільки закінчи-лася служба у Свято-Миколаївському храмі і вісім священиків по-благословили жителів Городця, Велихова та Сваринь, біля сільра-ди вдарили музики. То грали музиканти Ада-ма Левковича із Довго-волі, його відомий гурт “Візит”.

За традицією сіль-ський голова Лідія Кузьмич, обрана «мером» уп’яте, ого-лосила про початок торжества. Подя-кувала всім жителям за розуміння, а депутатам – за активну позицію і тісну співпрацю. Тримав слово і директор ДГ ”Городецьке” Микола Сонько. Заступник голови Рівненської облради Михайло Кривко привітав земляків із Днем села, порадів їх успіхам, згадав рідну школу і материнську науку, розповів про свою роботу на терені області.

Від імені районної влади побажання здоров’я, миру, добра і благополуччя передавав заступник голови РДА Ярос-лав Березюк. Оригінально і як завжди з подарунками піднявся вітати городецьку родину письменник Віктор Мазаний. Він передав музею та бібліотеці найновіші книги про Авеніра Коломійця, знаме-нитих земляків, енциклопедичні видан-ня… Словом, подарував цілий книжко-вий фонд.

Сільський голова зачитала привітан-ня від земляка з-за океану, посла Украї-ни у США Олександра Моцика.

А далі події розвивалися за сценарі-єм. Вшанували найстаршу і наймолод-шого жителів сільської ради. Визначили кращу сім’ю у вишиванці та кращу виши-ванку. Вручили премії і подарунки най-активнішим, хто високо несе честь Го-родця. Це – спортсмени, вишивальниці, працівники освіти, культури, сільського господарства.

А вже щодо пісень, то вони лилися на всі лади: від солов’їного співу довговіль-ки Ірини Левкович до частівок поважних артисток місцевої “Берегині” у постолах.

А ще сільський голова поінформува-

ла, що на святі працює “Куточок центру зайнятості”, де можна почерпнути ко-рисну інформацію; подякувала спонсо-рам, назвавши їх поіменно, та зверну-лася до всіх присутніх, наголосивши, що спонсором має стати кожна родина. Бо сьогодні вранці у Сваринях згоріла хата і всі хліви у молодої сім’ї, де виховується трійко маленьких діток.

На святі розіграли лотерею, і голов-ний приз – порося, що спонсорував Микола Сонько, – виграла маленька дівчинка, яку послали за батьками за-брати виграш.

А ще всі відвідали виставку виши-вок, рукоділля та художніх картин про найвизначніші місця у Городці. Веселий настрій молодь тримала аж до заходу сонця. І ще при зорях і місяці на небі то тут, то там гурти родичів і сусідів, вша-новуючи свято, веселили один одного із побажанням: ”Ще за рік діждати!”

Галина ТЄТЄНЄВА.Фото Олени Ярощук.

ФЕСТИВАЛЬ ДУБІВСЬКИХ ПРИЙМАКІВ

РОЗПРАВИЛА РОДИННА ПІСНЯ…РОЗПРАВИЛА РОДИННА ПІСНЯ…

ГОРОДЕЦЬ У ВИШИВАНЦІ

АНОНС: наступні сільські фестивалі в рамках святкування Дня села пройдуть у Каноничах («Каноницькі коровайни-ці» 12.07) та Балаховичах («Вас запро-шує всіх радо Балаховицька громада» 29.07).

(Закінчення. Поч. на 1-ій стор.).

– А якби твою книгу видали у Бразилії і тамтешні жінки таки ді-знались, що ти про них думаєш? Або скажу інакше: якщо за кордо-ном так мало гарних жінок, то чому так багато гарних і незаміжніх укра-їнок?

– Я відверто описав свої враження про бразилійок у книзі «Любов і пі-раньї», звісно, письмово висловився трохи толерантніше... Щодо власного одруження, то тут скажу ще відверті-ше: живим не дамся! Ні жінкам, ні во-рогам! Українських жінок теж не дам нікому ображати. Саме тому в квітні 2011 року я полетів в Нову Зеландію,

в рамках акції «На Зеландію!», яку організував із Сергієм Притулою. Ак-ція мала за мету відплатити за огид-ний конкурс «Win a Ukrainian Wife» («Виграй дружину з України»), котрий провела оклендська FM-станція і який позиціонував Україну як потен-ційну країну для секс-туризму. Такий собі бевзь Грег Морган, переможець конкурсу, мав їздити Києвом у супро-воді дівчат з шлюбних агентств, кож-ного дня з іншою, і, наче б, шукати методом проб собі дружину... Україна мовчки проковтнула образу. Єдиною офіційною особою, котра відреагу-вала адекватно, став посол України в Австралії та Новій Зеландії Вален-тин Адомайтіс, до нього приєдналась Асоціація українців Нової Зеландії.

Коли пристрасті дещо вгамува-лись, новозеландські ЗМІ опублікува-ли інтерв’ю з горе-женихом, в якому він розповідає землякам, що «жінки в Україні дуже гарні, але тупі, з ними нема про що говорити». Про нашу сильну стать Грег сказав так: «Жод-ної конкуренції, всі чоловіки в Украї-ні – алкоголіки». І це при тому, що в анкеті на сайті радіостанції Морган з гордістю зазначив: «Випиваю не час-тіше, ніж два рази в день»...

– І як, вдалось встановити пра-пор відплати на радіовежі Оклен-да?

– Акція мала два відплатно-ідео-логічних етапи. В останню ніч пере-бування в Окленді я провів її просвіт-ницьку частину – розклеїв плакати, створені за допомогою організації «Фемен». На постерах зображена гарна напівоголена жінка у віночку, яка в одній руці тримає закривавле-ний серп, а в іншій – відірвані чоловічі гонади. Саме гарне літературне сло-во «гонади», а не медичне «геніта-лії», найбільше підходить до цієї час-тини чоловічого тіла, я його вичитав у словнику. На плакаті пише: «Greg! We are waiting! Try to win a wife again» – це попередження для усіх шукачів секс-забавок в українках. В офіційній частині акції я подав скаргу до від-повідної контролюючої організації Нової Зеландії, після чого радіостан-ції-провокатору на деякий час взагалі заборонили проводити розважальні конкурси.

Та на цьому мої пригоди не закін-чились: в ніч перед вильотом я опи-нився в поліцейському постерунку, потім заснув в аеропорту і затримав виліт «Боїнга»...

– Якщо ми вже говорили про Бразилію, то мушу запитати про

футбол. Тим більше, на порозі «Євро-2012».

– Так, бразильці і футбол як рідні брати, ця гра надзвичайно пасує до їх бурхливого темпераменту. Я не слідкую за чемпіонатами, та якось потрапив у місто, де щойно відбув-ся футбольний матч. Я подумав, що розпочалась війна чи революція, таке було пожвавлення на вулицях. Гуля-ло усе і усі.

– Максиме, коли я вперше поба-чила твої тревелоги в мережі кни-гарень «Є», то чомусь подумала, що ти, як і я, в дитинстві захоплю-вався книгами норвезького манд-рівника Тура Хейєрдала. Туру я особисто завдячую тим, що стала журналістом, адже ще зі школи мрі-

яла написати з ним інтерв′ю, або, як Юрій Сєнкєвіч з відомої радян-ської телепередачі «Клуб телеман-дрівників», здійснити подорож на папірусному чи бальсовому човні у складі інтернаціональної коман-ди Хейєрдала...

– Усе це так, але не він один. Коли я збирався на острів Пасхи (Максим Кідрук став першим офіційно зареє-строваним українцем, який відвідав острів Пасхи, мандрівник описав цю подорож у двотомному романі «Подо-рож на Пуп Землі» – прим. автора), то перечитав усе і про усіх, хто його відвідував. Про Тура в тому числі. Проте Джеральд Даррелл для мене є ще одним великим прикладом, як писати з величезною любов’ю про людей і тварин. Цей знаменитий ан-глійський натураліст, мандрівник і письменник, автор книги «Моя сім’я та інші звірі», справив на мій світо-гляд визначальне враження.

– В сучасній українській літера-турно-мандрівній тусівці не виста-чало таких людей як ти, як команда «Еквітас», Артем Чапай. Скажи: ти відчув цю прогалину, цю незапов-нену нішу, чи це просто потужний піар, літературне шоу, а можливо – твоя місія? Запитую, та знаю, що правдиво відповідати на такі за-питання невигідно жодному з авто-рів.

– Чому? Я відповім. Це певний менеджмент мене як письменника. За три роки я став професійним літе-ратором, живу з роялті за свої твори. Саме тому я принципово не роздаю книжки, бо це єдине джерело мого фі-нансового благополуччя. Мене дра-тує, коли кажуть: подаруй! Ви ж не приходите до кондитера і не кажете: дай мені булочку чи тістечко? Або до перукаря з проханням постригти без-коштовно. Та коли мова заходить про письменника, то безліч людей про-сять подарувати книгу. Коли ти кажеш «ні», то бачиш здивовані і розчарова-ні очі. На тебе ображаються.

Так ось, про тревелог. Це була дійсно вільна ніша, хоча подорожі для мене не є самоціллю, це джере-ло факторів, характерів і місць для включення в мої майбутні романи. Я збираюсь писати технотриллери. З 2008 року, після смерті Майкла Край-тона, ця ніша у світі теж залишилась незаповненою (найвідоміший роман Крайтона – «Парк Юрського періоду» та однойменний блокбастер прине-сли письменнику світову славу – прим. автора).

У технотриллерах зазвичай опи-сують катастрофи як результат люд-ських помилок в галузі новітніх тех-нологій, особливо біотехнологій. В моєму новому романі йтиметься про діяльність інтернаціональної групи вчених, котра залізла з нетрі людсько-го мозку і спровокувала техногенну катастрофу. На якомусь етапі науков-цям вже не вдається контролювати ситуацію, і тоді в групу «вливається» український програміст. Хлопця спо-кусили запропоновані великі гроші... Події відбуватимуться там, де я сам неодноразово бував – на півночі Чилі, в найсухішій пустелі планети Атакамі.

– Як ти сам оцінюєш свій та-лант? Він для тебе легка ноша чи тягар?

– Відповім словами Сті-вена Кінга: «Талант? Немає ніякого таланту. Шість-сім годин на добу писання і чи-тання. Не зупинятися, поки не напишеш дві тисячі слів, – от і вся запорука успіху».

– У тебе є літератур-ний агент? Чи ти сам собі агент?

– Наразі біля мене є осо-ба, яка займається органі-зацією моїх виступів, над-силанням прес-анонсів. Це не зовсім агент, це, швид-ше, дружня допомога.

– Зрозуміла, місце вже зайняте... Колего, як спі-вавтор книги на краєзнав-чу тематику, скажу тобі «дякую». Бо ти працюєш на те, щоб в Україні плоди інтелектуальної праці на-решті стали повноцінним товаром, за який платять. Як за булочки, тістечка, зачіски...

– Дякую навзаєм. Багато хто не розуміє: коли існував СРСР, то книги видавали всім і вся за державний кошт, величезними накла-дами; книгопродукцію зму-

шували купувати мішками в так звану «нагрузку» до придбання автівки чи мотоцикла, вона масово надходила у бібліотеки. А от коли «совок» роз-валився... Тільки деякі автори зрозу-міли, що треба писати так, щоб про-дати книжки, а не роздати їх друзям і знайомим, бо все одно вони видані за гроші спонсорів.

– Нещодавно бачила в мережі Інтернет рейтинг найуспішніших українських авторів в плані ре-алізації їх літературних творів. Мене здивувало, що, приміром, на двадцять п’ятій сходинці «Топ-25» опинився відомий автор, котрий продав лише 244 примірники... Максиме, ти володієш інформаці-єю, скільки твоїх книжок прода-лось в Україні, скажімо, за останній рік?

– Я здогадався, про який саме рейтинг ти говориш. Це абсолютно непрофесійне дослідження; напев-но, його складали журналісти, які не читали жодної української книжки. Твоє питання в принципі не зовсім етичне для письменника, але я від-повім: продано десь двадцять тисяч моїх книжок. За них я отримав суму коштів, на які можна жити та подоро-жувати. Хоча в рейтингу мене немає з невідомих причин. Трохи образливо, але я не збираюсь вживати якихось заходів, щоб довести, що таки дій-сно заробляю на своїх творах; просто взяв гонорар і поїхав в наступну подо-рож – у Намібію. Якщо не віриш мені, то запитай людину, яка продала ще більше книжок, аніж я – це письмен-ник з Луцька Володимир Лис. Та, за іронією авторів рейтингу, Лиса в ньо-му теж немає...

– Я теж не повірила в об’єктивність згаданого рейтин-гу, бо «Записки українського са-машедшого» Ліни Костенко мені вдалось придбати лише з третього завозу у книгарню – роман розби-рали, наче гарячі пиріжки, а в «Топ-25» пані Ліна лише на 12 місці...

З Володимиром Лисом ми зем-ляки, народились на протилежних кінцях одного лісу. Запитувати в Лиса про кількість проданих ним книг не буду, бо впевнена: його епо-хальний роман «Століття Якова» не придбав лише той український книголюб, хто собі ворог. А от при-віт від тебе, Максиме, передам обов’язково. Дякую за інтерв′ю.

Розмовляла Світлана ФЕДОНЮК.

Луцьк-Житомир-Луцьк.

ЯК ШВИДКО плине час. Позаду Воскресіння Гос-

поднє, вже й Вознесіння про-майнуло, а через декілька днів будемо святкувати Трійцю. А думки раз по раз повертаються до головного свята всіх хрис-тиян – Воскресіння. Напевно, я тебе здивую, коли скажу, що смерть на хресті Сина Божого і Його воскресіння були задума-ні Богом ще в доісторичні часи. Уяви собі, Земля не існувала, а на небі вже вирішувалося питан-ня: «Хто ж піде на Землю, хто помре за гріх людей?» (Об’явл., 13:8). Адже Творець передба-чав, що створена Ним людина буде спокушена древнім змієм, вибере собі згубний шлях, який заведе її в духовне рабство, у безвихідь. Тому Син Божий ска-зав: «Я піду, щоб виконати волю Твою, Боже!» (Пс., 39:7,8). Я по-мру!

Тебе цікавить, чому ж Бог не зумів створити таку людину, яка б чинила лише добро, тоді від-пала б потреба Сину Божому по-мирати. Але таке твориво було б подібне до робота, Творець же наділив людину незалежною во-лею і неповторною індивідуаль-ністю, щоб вона самостійно, по своїй волі, вибирала собі шлях.

З тих пір чимало часу про-майнуло. Вже розбіглися у без-межному просторі створені Бо-гом галактики, сузір’я, сонячні системи, ось і голуба планета у всій первозданній красі звершує свій політ. Ось уже й наші пра-батьки за скоєний гріх вигнані з Едему, а їх нащадки, як і перед-бачив Творець, вибрали собі згубний широкий шлях.

Тож і настав час Сину Божо-му зійти на Землю, прийняти тіло земної людини від Діви Ма-рії, щоб ціною власного життя викупити людство з рабства і показати дорогу до Світла.

В уяві постають картини страдницького шляху Сина Люд-ського від народження до Гол-гофи. Уже й гробниця опечатана і варта поставлена, щоб, бодай, учні не викрали тіло Учителя і не оголосили, що Він воскрес. Юдейські старійшини передба-чили все, щоб з «Цим Самозван-цем», який назвав Себе Єговою, було назавжди покінчено…

Минула пасхальна субота… і тільки-но зажевріло небо, вісник нового дня, як земля потрясла-ся, Ангел зійшов з неба і відва-лив камінь від гробу – Христос воскрес! Смерть не змогла утримати в своєму царстві тлін-

ня Сина Божого!Місія Сина Божого була за-

вершена, висока ціна за гріх людства сплачена, двері у Не-бесне Царство відчинені! Та Син Божий ще залишався на Землі, щоб вивести учнів з по-чуття страху і невір’я і підготу-вати їх до великої місії. Тож Він упродовж сорока днів з’являвся своїм учням, зміцнюючи їх віру. Давав їм доторкнутися до Своїх рук зі слідами від ран. Їв із ними, щоб пересвідчити їх, що вони бачать не якесь марево або ви-діння. Коли ж усі сумніви учнів відносно воскресіння розвія-лись, Учитель сказав їм: «Через декілька днів… ви отримаєте силу, як Дух Святий зійде на вас і ви будете моїми свідками… аж до краю землі». Сказавши це, Учитель залишив Землю… (Дії апостолів, 1:8,9).

Син Божий знав, що місія учнів буде надзвичайно тяжкою і небезпечною, адже всі вони, крім Іоана, загинуть насиль-ницькою смертю, і не тільки вони, а й їхні послідовники, які й дотепер стають жертвами релі-гійного фанатизму. Ще за життя Христос говорив учням: «Надхо-дить час, коли кожен, хто вбива-тиме вас, буде вважати, що ніби тим служить Богові» (Єв. Івана, 16:1). Щоб донести Добру звіст-ку народам, які потопали в ідо-лопоклонстві і були вороже на-лаштовані до нової віри, учням дійсно необхідна була надпри-родна сила. Тому вони чекали обіцяного. Вже минуло десять днів після Вознесіння Учите-ля. Наступало юдейське свято завершення збору врожаю – П’ятидесятниця. Єрусалим був наводнений прочанами.

Аж раптом зчинився сильний шум: з неба зійшов Дух Святий, третя особа Бога, щоб довер-шити справу спасіння людства, розпочату Богом Отцем і продо-вжену Богом Сином. Ось тому день зішестя Духа Святого на Землю у християнській традиції називаємо Трійцею. У цей бла-гословенний день учні отримали очікувану силу від Духа Святого, і вже ніщо не стояло їм на заваді вістити народам Правду Божу.

Хтось з учнів, долаючи тяжку дорогу, досягне Африки, хтось буде проповідувати в Азії, інші

в Європі, Андрій Первозванний принесе Добру новину нашим прабатькам у Придніпров’я. На-роди, прийнявши Христову на-уку, розрушать капища своїх ку-мирів і будуть славити Бога, який помер за них на хресті і воскрес, і дав їм надію на вічне життя.

Пройде ще багато часу, коли і в Київській Русі приймуть Хрис-тову віру та повкидають своїх дерев’яних і кам’яних бовванів у сивочолий Дніпро. Згодом і на наше Полісся прийде Добра звістка, і наші земляки залишать своїх ідолів та з радістю будуть служити Спасителю Христу.

З повагою до тебе, ша-новний читачу, – Дослідник

Біблії.

На малюнку: проповідь апостола Павла в Афінах.

5 «Володимирецький ВІСНИК» 31 травня 2012 року СОЦІУМ СОЦІУМ

«Коли настав день П’ятидесятниці, всі вони (учні) були однодушно разом… Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер… І всі вони наповнилися Духом Святим» (Дії святих апостолів, 2:1-4).

Подорож на пуп Землі РОЗДУМИ НАПЕРЕДОДНІ

ТРІЙЦІ

“Володимирецький ВІСНИК”“Володимирецький ВІСНИК”31 травня 2012 року31 травня 2012 року ВІТАЄМО!ВІТАЄМО!6Дуже милу, чарівну, напрочуд кра-Дуже милу, чарівну, напрочуд кра-

сиву, розумну, добру, порядну, люблячу дружину, маму і тещу

ТАРАСЮТУТАРАСЮТУ Тамару Дмитрівну Тамару Дмитрівнущиросердечно вітаємо із 50-літнім ювілеєм. Нехай квітуча весна буде за-вжди з ТТобою, дарує тепло і радість. обою, дарує тепло і радість. Нехай ТТвій життєвий полудень стане вій життєвий полудень стане зоряним часом великих справ, заслу-жених успіхів, втілених мрій. Нехай Господь Бог щедро дарує ТТобі щас-обі щас-ливу і довгу життєву дорогу, успіхів вражаючих та благополуччя в роди-ні! Сил і снаги ТТобі, родинного тепла обі, родинного тепла

і щастя, міцного здоров’я на довгі, плідні, цікаві, і щастя, міцного здоров’я на довгі, плідні, цікаві, чудові роки на многая і благая літа!чудові роки на многая і благая літа!

З любов’ю чоловік В’ячеслав, З любов’ю чоловік В’ячеслав, діти Алла і Богдан та зять Денис.діти Алла і Богдан та зять Денис.

У цю прекрасну травневу днину вітаємо з 60-річ-чям людину з добрим серцем і щирою душею, нашо-го дорогого кума

ПРОНІНА Володимира Миколайовича.Бажаємо здоров’я і миру в родині, щоб щастя

велося кожної днини. Тепла і поваги – від добрих людей, любові та ласки – від внуків, дітей. Хай втома минає і добре живеться, все вмієть-ся, можеться, легко вдається. Хай Ісус Христос рожденний, що прийшов спасти наш світ, дасть Вам вік благословенний й прожити многа-многа літ!

Кума Валя із сім’єю.

Зірка небесна яскраво світила, гарну Зірка небесна яскраво світила, гарну новину нам сповістила, що цієї світлої, доброї днини в нашої матусі

ЖОГЛО Тамари Антонівни ЖОГЛО Тамари Антонівни із села Хиночі -- іменини! З 55-річчям Вас, дорогенька!

Спасибі, рідненька, за ласку й тепло, за Спасибі, рідненька, за ласку й тепло, за те, що навчили робити добро. Спасибі за те, що зростили, жаліли, і все пробачали, навча-ли й терпіли. За щирість сердечну й турбо-ту про нас любов нашу й вдячність прийміть в добрий час. Дай Боже Вам жити і горя не знати, щоб соту весну гуртом

зустрічати. Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є, хай силу й здоров’я він Вам дає.хай силу й здоров’я він Вам дає.

З любов’ю – чоловік, З любов’ю – чоловік, доньки із зятями, доньки із зятями,

син з невісткою та онуки.син з невісткою та онуки.

У ці прекрасні та теплі травневі дні своє У ці прекрасні та теплі травневі дні своє 35-річчя від Дня народження святкував наш 35-річчя від Дня народження святкував наш коханий чоловік, люблячий татусь і добрий коханий чоловік, люблячий татусь і добрий

зятьзять БАБИЧ Василь Кузьмич БАБИЧ Василь Кузьмич

із села Лозки. Вітаємо його!із села Лозки. Вітаємо його!Зичимо сонячних днів і щастя великого без бере-Зичимо сонячних днів і щастя великого без бере-

гів. Багато удачі, натхнення, тепла і щоб кожна мрія гів. Багато удачі, натхнення, тепла і щоб кожна мрія здійсненна була. Нехай в Тебе справи ідуть здійсненна була. Нехай в Тебе справи ідуть досконало і щоб головного в житті виста-досконало і щоб головного в житті виста-чало: здоров’я, любові та вільного часу. і чало: здоров’я, любові та вільного часу. і хай в Тебе буде все вищого класу!хай в Тебе буде все вищого класу!

Дружина Мирослава, Дружина Мирослава, діти Настя, Богдан, Павлик діти Настя, Богдан, Павлик та сім’ї Дукачів і Мирончуків.та сім’ї Дукачів і Мирончуків.

1 червня дорога 1 червня дорога наша мама та бабуся

РИБАЧОК РИБАЧОК Галина Григорівна Галина Григорівна

святкуватиме славне 65-річчя від Дня наро-дження, а 2 червня наш тато та дідусь

РИБАЧОК РИБАЧОК Іван Панасович

святкуватиме черговий День народження! Щиро вітаємо святкуватиме черговий День народження! Щиро вітаємо наших дорогеньких батьків!наших дорогеньких батьків!

Ви найдорожчі для нас у світі, і Вашою ми любов’ю зі-Ви найдорожчі для нас у світі, і Вашою ми любов’ю зі-гріті. Бо поки батьки є, доти є сонце, доти пташина і гріті. Бо поки батьки є, доти є сонце, доти пташина і цвіт під віконцем, доти краса, доти поміч, розрада, жи-цвіт під віконцем, доти краса, доти поміч, розрада, жи-віть нам, рідненькі, сто років на радість. Ми дякуєм Богу, віть нам, рідненькі, сто років на радість. Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є, хай силу й здоров’я він Вам дає.що Ви у нас є, хай силу й здоров’я він Вам дає.

Донька Наташа з чоловіком Миколою, Донька Наташа з чоловіком Миколою, син Олександр з дружиною Іриною, син Олег син Олександр з дружиною Іриною, син Олег з дружиною Наташею та онуки Павло, Дмитро, з дружиною Наташею та онуки Павло, Дмитро,

Іван, Роман, Руслан, Дарина і Ярослав.Іван, Роман, Руслан, Дарина і Ярослав.

У перший день літа славна дата, 65-річчя від Дня народження, завітає до чудової жінки

РИБАЧОК Галини Григорівни.Щиро вітаємо її!Ваш ювілей – поважна дата, про це на-

гадувать не слід. А краще щиро побажати здоров’я, щастя й довгих літ. Щоб ніколи не знали Ви втоми. Хай мир і злагода будуть у домі. Всього Вам найкращого в світі бажаєм, щоб щастя з Вами скрізь було й життя тро-яндами цвіло.

З повагою – З повагою – сім’я Росошиків. сім’я Росошиків.

Дорогу люблячу донечку, сестричку та тітоньку ТАРАСЮТУ Тамару Дмитрівну

вітаємо в ці чудові весняні дні із золотим ювілеєм!Сьогодні ти гарна й молода, і в серці стільки ра-

дості й тепла, і, кажучи по правді, так несхоже, що дата ця до тебе вже прийшла. Щоб дорогу сонце осявало, нехай удача жде Тебе завжди. А ще любові щиро зичим, здоров’я, квітів і краси, і літ щасливих до сторіччя й гараздів із води й роси. Хай доля дарує тобі многії літа, а в серці довіку живе доброта.

Любляча матуся Валентина Олександрівна, сестричка Алла, племінники Тарас і Оксана.Колектив прокуратури Володимирецького району

щиро вітає прокурора району МІСЬКЕВИЧА Сергія Андрійовича

з черговим Днем народження. Зичимо міцного здоров’я, оптимізму і всіляких гараздів у житті.

Нехай дорога Ваша буде довга-довга, щоб все в житті задумане збулось, а чаша щастя повна-по-вна, щоб через вінця аж іще лилось. Нехай

для Вас квітує білий світ, збувають-ся найкращі світлі мрії, і доля посилає щедрих літ, добра, здоров’я, радості, надії!

Любого синочка, внука, племінника і брата ТРОНЕВИЧА Олександра Васильовича

із Кузнецовська щиро вітаємо з 20-річчям від Дня народжен-ня!

Хай буде те, чого Ти так чекаєш, хай буде те, чого Ти так бажаєш. Лише одне не хочем ми збагнути – літа не можна

повернути. Тож так живи, щоб потім не жаліти, щоб серцю не було чого боліти. Хай сонечко Тобі смієть-ся з неба, хай далі у житті все буде так, як треба.

На Бога покладай свої надії і будь упевнений – здійсняться Твої мрії.

З любов’ю – вся рідня.З любов’ю – вся рідня.

2 червня 75-й День народження зустрічає наша матуся та бабуся

СЕРГІЙЧУК Віра Фадеївна з Балахович. Вітаємо її і шлемо побажання до-бра, здоров’я та родинного благополуччя! бра, здоров’я та родинного благополуччя!

Матусю, бабусю, голубко єдина! Вас щиро вітає вся наша родина. Спасибі за те, що нас зростили, за нас вболівали і тратили сили. За руки ласкаві, ніжні, робочі, за довгії-довгі недо-

спані ночі. За усмішку щиру, за хліб на столі – спасибі, рідненька, уклін до землі. Тож будьте, мату-сю, Ви завжди щасливі. Ми дякуєм долі, що Ви у нас є, сю, Ви завжди щасливі. Ми дякуєм долі, що Ви у нас є,

хай силу й здоров’я Господь Вам дає.хай силу й здоров’я Господь Вам дає.З повагою –З повагою –

сини і дочки, невістка і зяті та 8 онуків.сини і дочки, невістка і зяті та 8 онуків.

У день святої Трійці дорога наша дру-жина та мамаРИМАРЧУК Валентина Володимирівнасвяткує славне 30-річчя від Дня наро-дження.

Ми Тебе вітаємо із великим святом, ми Тобі бажаємо радості багато. Хай сміється сонце з голубого неба і троян-да перша зацвіте для Тебе. Хай в житті

Твоєму горя не буває, на устах усмішка маком розцвітає. Хай для Тебе буде гарна кожна

днина, до-рога, кохана, люба, будь за-вжди щаслива.

З любов’ю – чоловік Віктор, донька Катруся

і сини Михайло та Юрко.

Щиро вітаємо з 70-річчям від Щиро вітаємо з 70-річчям від Дня народження хорошу людину

МОСКАЛЮК МОСКАЛЮК Софію Степанівну.Софію Степанівну.

З роси і з води Вам, дорога З роси і з води Вам, дорога ювілярко!

Бажаєм здоров’я, добра, дов-Бажаєм здоров’я, добра, дов-голіття. Хай вистачить щастя на ціле століття. Хай радіс-но буде і в будні, і в свято. Хай завжди веселістю повниться хата. Зичим Вам щастя і довго прожити і щоб на сторіччя мо-гли запросити.

З повагою – сім’я Росошиків. З повагою – сім’я Росошиків.

Щиро вітаємо дорогу нашу Щиро вітаємо дорогу нашу РИМАРЧУК РИМАРЧУК

Валентину Володимирівну Валентину Володимирівну із села Дубівка з 30-річчям від Дня на-із села Дубівка з 30-річчям від Дня на-родження, яке вона зустрічає 3 червня!родження, яке вона зустрічає 3 червня!

У цей ювілейний і сонячний день хай У цей ювілейний і сонячний день хай небо сміється Тобі голубе. Хай щастя небо сміється Тобі голубе. Хай щастя дорогу трояндами встелить, хай про-дорогу трояндами встелить, хай про-мені сонця цілують Тебе. Нехай май-мені сонця цілують Тебе. Нехай май-буття буде гарним і світлим, і роки буття буде гарним і світлим, і роки любистком пахучим цвітуть. Земних любистком пахучим цвітуть. Земних Тобі радощів, щастя довіку. Нехай Тебе Тобі радощів, щастя довіку. Нехай Тебе люблять, шанують і ждуть.люблять, шанують і ждуть.

Мама, сестри і брати Мама, сестри і брати зі своїми сім’ями.зі своїми сім’ями.

Сердечні привітання, щирі побажання здоров’я і добра шлемо Сердечні привітання, щирі побажання здоров’я і добра шлемо дорогому чоловіку, наставнику і турботливому батьку та дідусю дорогому чоловіку, наставнику і турботливому батьку та дідусю

ГЕРМАНУ Віктору Кириловичу ГЕРМАНУ Віктору Кириловичу з нагоди 55-річчя, яке він зустрів наприкінці прекрасної травневої з нагоди 55-річчя, яке він зустрів наприкінці прекрасної травневої пори.пори.

Нехай цвітуть під небом синьооким ще довго-довго дні й літа, Нехай цвітуть під небом синьооким ще довго-довго дні й літа, а тиха радість, чиста і висока, щоденно а тиха радість, чиста і висока, щоденно хай до хати заверта! Бажаємо здоров’я, хай до хати заверта! Бажаємо здоров’я, сонця у зеніті, любові, доброти і щастя сонця у зеніті, любові, доброти і щастя повен дім, нехай у серці розкошує літо і повен дім, нехай у серці розкошує літо і соняхом квітує золотим. Хай постійний соняхом квітує золотим. Хай постійний успіх, радість і достаток сиплються, успіх, радість і достаток сиплються, немов вишневий цвіт, хай життєвий немов вишневий цвіт, хай життєвий досвід творить з буднів свято, а Гос-досвід творить з буднів свято, а Гос-подь дарує довгих-довгих літ.подь дарує довгих-довгих літ.

З любов’ю – З любов’ю – дружина та сини з сім’ями.дружина та сини з сім’ями.

Сьогодні святкує свій День народження РОСИЦЬКА Ніна Сергіївна.Щиро вітаю її і бажаю всього того, що потрібно жінці

для щастя.Хай кожен день ясніє небом чистим й світанки сяють,

скупані в росі, у серці – радість розцвіта іскриста і мрії хай збуваються усі. А на порозі хай зійдуться в одній до-розі успіх, радість, кохання, і лише щастя хай будить

зрання. Прийми усі ці побажання, весняних кві-тів скромний цвіт, нехай це щире привітання

звучить на добру сотню літ!

З повагою – Ольга Дем’янівна.

Найщиріші побажання добра та щастя шлемо разом із привітаннями нашим колегам, депутатам районної ради ЮСЬКУ Миколі Степановичу, БУД-НИКУ Юрію Степановичу та ЯМПОЛЬСЬКІЙ Лю-бові Іванівні з нагоди чергового Дня народження.

Вітаємо Вас і бажаємо здоров’я міцного, щастя стільки, щоб серцю весело було. Щоб до ніг Вам стелилося житнє колосся, щоб незгоди у Вашім житті не було. Щоб Вам хліба з роси, щоб Вам щастя з води, і, як здавна у нас повелося, щоб добра доля Вас не цуралась, щоб краще в світі жилося.

Районна рада.Районна рада.

Колектив Балаховицького НВК щиро вітає з 35-річчям свою колегу, вчительку біології

ЮСЬКО Тетяну Сергіївну.Нехай рікою щастя ллється, в родині гарно все ведеть-

ся, і серце хай не знає болю на довгий вік і світлу долю. А ще любові щиро зичим, здоров’я, квітів і краси. І літ щасливих – до сторіччя, й гараздів – із води й роси. Хай б’ється джере-ло добра бурхливо, хай буде рівним Ваш життєвий шлях: прекрасним, щедрим – наче хлібна нива, чарівним – як мелодія в піснях.

Профком та педагогічнийПрофком та педагогічний колектив Балаховицького НВК. колектив Балаховицького НВК.

4 червня 4 червня НА РУШНИЧОК ЩАСТЯНА РУШНИЧОК ЩАСТЯ стають голова сільської ради села стають голова сільської ради села Жовкині Жовкині ПАРЕЙКО Валерій Іванович ПАРЕЙКО Валерій Іванович та його наречена та його наречена ВЛАСОВА Ольга ВЛАСОВА Ольга Іванівна!Іванівна!

Під дзвони весільні в цей радісний Під дзвони весільні в цей радісний час від щирого серця вітаємо Вас, мо-час від щирого серця вітаємо Вас, мо-лодята!лодята!

Сьогодні дві долі стають на рушник, Сьогодні дві долі стають на рушник, щоб стали дві долі – одною навік. Нехай щоб стали дві долі – одною навік. Нехай же квітує на тім рушникові калинове щас-же квітує на тім рушникові калинове щас-тя із цвітом любові, й барвінок плететь-тя із цвітом любові, й барвінок плететь-ся, й не знає кінця, назавжди єднаючи ві-ся, й не знає кінця, назавжди єднаючи ві-рні серця. Щоб Вашому роду від роду й до рні серця. Щоб Вашому роду від роду й до роду вовіки віків – не було переводу.роду вовіки віків – не було переводу.

З повагою – З повагою – колектив сільської ради.колектив сільської ради.

3 червня наша люба донечка3 червня наша люба донечкаВАШКЕВИЧ Олена МихайлівнаВАШКЕВИЧ Олена Михайлівна

святкує п’ятнадцятиріччя від Дня на-родження та День Ангела. Сердечно ві-таємо нашу дорогу Оленку!

Нехай Господь Тебе боронить від Нехай Господь Тебе боронить від невзаємності і зла, нехай дитяча без-турботність не сходить із Твого чола. Нехай ніколи не міліє душі бездонне джерело, хай в ньому родяться надії і множиться тепло. Хай певні будуть Твої кроки, а небо завжди голубе. Тобі сьогодні 15 років – тож з Днем народ-

ження Тебе! З любов’ю – З любов’ю –

мама і тато.мама і тато.

З першим 50-річчям, з прекрасним полуднем віку щиро ві-таємо чудову жінку

ТАРАСЮТУ Тамару Дмитрівну.Зичимо міцного здоров’я, оптимізму і всіляких гараздів у

житті!Опадає тихо із гвоздики цвіт, п’ятдесят пелюсток --

п’ятдесят вже літ. Та дарма, не тре-ба в час цей сумувати: квітам долі Вашої довго квітувати. Ми Вам сотню років хочем нагадати і земного щас-тя щиро побажати. Хай квіти на ра-дість рясно цвітуть, сили і здоров’я Вам додають!

Міша, Тоня і Іван.Міша, Тоня і Іван.

2 червня зустрічатиме свій 35-річний ювілей коха-2 червня зустрічатиме свій 35-річний ювілей коха-ний чоловік, люблячий і турботливий татусь

КОБЕЦЬ Василь Борисович із села Біле.із села Біле.

Наш славний і рідний, найкращий на світі, з Тобою Наш славний і рідний, найкращий на світі, з Тобою нам завжди затишно і світло. Ти – гарний господар нам завжди затишно і світло. Ти – гарний господар і батько чудовий, даруєш турботу та море любові. і батько чудовий, даруєш турботу та море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, Ти вмієш підтримати Спасибі за ласку, за руки умілі, Ти вмієш підтримати словом і ділом. Нам в рідному домі надійно та щиро; словом і ділом. Нам в рідному домі надійно та щиро;

живи нам на радість у щасті та мирі. Хай живи нам на радість у щасті та мирі. Хай Бог милосердний з високого неба да-Бог милосердний з високого неба да-

рує усе, чого Тобі треба, а Матін-рує усе, чого Тобі треба, а Матін-ка Божа, Цариця Свята, дарує ка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і довгі літа.щасливі і довгі літа.

З любов’ю – дружина З любов’ю – дружина Надія та діти Ромка, Надія та діти Ромка,

Лілька і Софійка. Лілька і Софійка.

У цю чудову весняну пору прекрасна ювілейна дата – 65-річчя від Дня народження – завітала до дорогої нашої мами та бабусі, жительки села Великого Жолудська

ХОНДОКИ Ольги Миколаївни.Щиро вітаємо її!Люба матусю, бабусенько мила, спасибі велике, що Ви

нас зростили. Що Ви нас любили, усім помагали, моли-лись за нас, добра нам бажали. За руки робочі, за хліб

на столі спасибі Вам, рідна, уклін до землі. За Ваше добро і турботу про нас сьогодні ми щиро віта-

ємо Вас!Чоловік, дочка Алла, зять Віталій,

син Анатолій, невістка Ольга,онуки Богдан, Віталій, Ілонка та Артемчик.

-

-

й -і х й

-

ДДДД

хх

є

--

с с

--і