bozykiwci.ucoz.uabozykiwci.ucoz.ua/_tbkp/konspekti_urok-v_5_klas-semestr.docx · Web viewЗміст Вступ Урок 1 Світова література – духовна скарбниця

Зміст

Вступ

Урок № 1

Світова література – духовна скарбниця людства. Роль книжки в

сучасному житті 7

Урок № 2

Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних

народів. Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах

різних народів. Література і фольклор. 10

КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Урок № 3

Жанрова специфіка фольклорної та літературної казки. Різновиди

казок, їх характерні ознаки. 13

Урок № 4

Індійська народна казка «Фарбований шакал». Відкриття в образах

тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки. 16

Урок № 5

Японська народна казка «Момотаро, або Хлопчик – Персик».

Відображення кмітливості, сміливості в образі Момотаро.

Національний колорит японських казок. 18

Урок №6

Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація

мистецтва і усвідомлення образу митця у казці. Значення фантас –

тичних елементів. 21

Урок № 7

Арабська народна казка « Сіндбад - Мореплавець» (третя

подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людя –

ності в казці. 24

3

Урок № 8

Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини

над обставинами. 28

Урок № 9

Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Значення діяльності братів

Грімм у збиранні й збереженні фольклору. 32

Урок № 10

Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Моральні цінності в казці 35

Урок № 11

Брати Грімм «Пані Метелиця». Характеристика образів персо –

нажів. Антитеза у казці. 38

Урок № 12

Позакласне читання. Російські народні казки. «Василиса

Прекрасна» 43

Урок № 13

О.С.Пушкін. «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» 48

Урок № 14

Робота над ідейно – художнім змістом «Казки про мертву царівну»

О.С.Пушкіна. 54

Урок № 15

Перемога справжньої краси над заздрощами та підступністю. 57

Урок № 16

Г.К.Андерсен (1805-1875) «Соловей». Протиставлення «справж –

нього і штучного» в казці. 63

Урок № 17

Соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі

імператора. 68

Урок № 18

Оскар Уайльд (1854-1990). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх

4

характеристика. 71

Урок № 19

Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція

образу головного героя. 75

Урок № 20

Позакласне читання. Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» 80

Урок № 21

Розвиток зв’язного мовлення. Складання казки за прислів’ями. 84

Урок № 22

Контрольна робота. Вступ. Казки народів світу. 87

ПРИРОДА І ЛЮДИНА 93

Урок № 23-24

Джон Кітс (1795-1821). «Про коника і цвіркуна». Поетизація

образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре

ніколи…”) Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня

подорожнього». Зображення взаємозв`язку різних сфер природи й

людини в поетичному творі. 93

Урок № 25

Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення

краси весняної природи у вірші. Зв`язок із фольклором (пісня) 101

Урок № 26

Виразне читання напам`ять поезій Генріха Гейне «Задзвени із

глибини…» та Йоганна Вольфганга Гете «Нічна пісня подорож –

нього» 107

Урок № 27-28

Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Лобо». Робота над змістом

Твору 111

Урок № 29

Авторські спостереження за світом природи. 117

5

Урок № 30

Утвердження любові до всього живого. Любов Лобо до Бланки. 121

Урок № 31-32

Зображення художніх образів та їх розкриття в подіях твору. 125

Урок № 33

Розвиток письмового мовлення. Твір-характеристика персонажа за

простим планом. 131

Урок № 34

Контрольна робота з теми «Людина і природа» 135

6

Урок № 1

Тема. Світова література – духовна скарбниця людства.

Роль книжки в сучасному житті

Мета: зацікавити учнів новим навчальним предметом; розкрити значення

світової літератури та ролі книжки у сучасному житті людини;

дати початкове поняття про літературний процес, оригінальну та

перекладну літературу; виховувати інтерес до читання, шанобливе

ставлення до книжки.

Обладнання: карта світу, виставка книг дитячих письменників світу, зразки

читацьких щоденників, вислови про книгу

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Книги – мов ріки, які наповнюють

собою увесь світ; це джерело мудрості.

Ярослав Мудрий

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Сприяння та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя

Світова література – один із нових предметів, який ви будете вивчати.

Це дуже цікавий предмет, завдяки йому ми зможемо подорожувати усіма

країнами світу. Читаючи твори, ми не просто довідаємося про життя людей

далеких країн, а і доторкнемося до невичерпної скарбниці духовності.

Вивчаючи твори письменників світу, ви переконаєтесь у тому, що для всіх

людей спільними є віра в добро, боротьба з різними проявами зла,

7

несправедливості, насильства, прагнення до любові, щастя, милосердя,

взаєморозуміння.

Подорожувати країнами світу нам допоможе наш підручник, карта

світу.

2. Знайомство з підручником, письменниками та творами, які

будуть вивчатися у 5 класі.

3. Слово вчителя

Для того, щоб ми могли читати твори, які написали російські,

англійські, німецькі, французькі письменники нам допомогли перекладачі.

4. Знайомство з поняттями, їх запис у зошитах

оригінал і переклад

автор і перекладач

5. Робота з епіграфом до уроку

Книги – мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело

мудрості …

Ярослав Мудрий

Чи знаєте ви, хто такий Ярослав Мудрий?

Чому книги порівнюються з ріками?

Чи згодні ви з твердженням, що книга – джерело мудрості?

Які книжки любите читати ви?

6. Демонстрація читацьких щоденників.

Пояснення для чого потрібно вести читацький щоденник.

ІV. Підведення підсумків уроку

Експрес – опитування

8

Чому предмет, який ми будемо вивчати, називається світова

література?

Що таке скарбниця?

Чому світова літературу називають скарбницею духовних надбань

людства?

V. Домашнє завдання

Дібрати вислови про книгу, її роль у житті людини. Прокоментувати їх.

9

Урок № 2

Тема. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних

народів. Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах

різних народів. Література і фольклор.

Мета: сформувати поняття про фольклор, його окремі жанри; засвоїти

поняття про прислів’я, приказки, загадки, пісні; особливості їх

побудови, сприяти залученню школярів до скарбниці народної

мудрості, виховувати повагу до культури інших народів світу.

Обладнання: виставка збірок казок, міфів, легенд, загадок, прислів’їв,

приказок, пісенники; словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

Народ – живе, вічне джерело мудрості

В. Сухомлинський

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Виразне читання та коментування висловів про книгу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


«Народ – живе, вічне джерело мудрості», - так сказав

В. Сухомлинський. З давніх – давен найдорогоціннішим скарбом людини був

розум. Набуті роками знання люди передавали через слово. Людська фантазія

збирала їх, наче перлини, так народжувалися перекази, легенди, казки, пісні,

прислів’я, приказки, загадки. Усе це зберігалося в пам’яті, поповнювалося і

передавалося від покоління до покоління.

10

Так з’явилась усна народна творчість, яку пізніше вчені назвали

фольклором.

2. Словникова робота

Фольклор (від англ. народ і мудрість) – усна поетична творчість народу.

Прислів’я – це влучний образний вислів, що містить у собі оцінку, події,

явища, рис характеру людини, має навчальний зміст.

Приказка – це стислий короткий вислів, без повчального змісту.

3. Слово вчителя.

А тепер спробуємо розібратися у тому, як побудовані прислів’я,

приказки, в чому їх особливості. Прислів’я має подвійний смисл: прямий і

переносний. Йому властива афористичність, стислість, точність судження про

найрізноманітніші сторони життя.

Приказка – це незакінчене судження. Її теж властиві образність та

метафоричність. У чому ж полягає відмінність між ними ? Прислів’я завжди

містить повчання, а приказка такого повчального смислу не має .

4. Робота з підручником

Виразне читання учнями прислів’їв і приказок, тлумачення їхнього

змісту. Визначення у чому полягає відмінність між ними.

5. Бесіда з учнями

Чого навчають прислів’я та приказки різних народів світу?

Які моральні цінності є головними для всіх людей?


Багато спільного з прислів’ями та приказками є у загадках. Їх об’єднує

метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою та

побутом, а також стислість і чіткість викладу.

11

Але загадки більш давні за походженням, в них відкривається повний

простір для творчої фантазії народу. Щоб відгадати загадку, слід зіставити

життєві явища на основі їх подібності,а це вимагає кмітливості,

спостережливості.

7. Спостереження над загадками, схожими за змістом у

фольклорі різних народів.

Українська: Два брати під одним дахом, один одного не бачать.

Російська: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.

Грецька: Два брати посварились, одна гора їх розвела.

Албанська: Дві сестриці не можуть одна на одну подивитись.


Фольклор тісно пов’язаний із життям народу. Це яскраво відображено і

у народній пісні. Саме в пісні ми відчуваємо і материнську любов, і

переживання за долю рідних людей, які залишили рідний день. У піснях

звучать радість і журба, кохання та зрада….

9. Робота з підручником.

Читання та пояснення змісту пісень.


У чому причина живучості фольклору?

Чи виникають в наш час прислів’я, приказки, загадки, пісні?

Про що це свідчить?


1. Вивчити напам’ять кілька прислів’їв, приказок.

2. Виписати у зошит 5 загадок.

12

Урок № 3

Тема. Жанрова специфіка фольклорної та літературної казки. Різновиди

казок, їх характерні ознаки.

Мета: засвоїти поняття про казку, як жанр фольклору, її різновиди та

характерні ознаки, привернути увагу до казок про

тварин;розвивати навички усного зв’язного мовлення, творчі

здібності учнів; виховувати інтерес до читання.

Обладнання: виставка збірок казок народів світу.


Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Читання напам’ять прислів’їв , приказок та пояснення їх змісту.

2. Відгадування загадок.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Усі ми родом із дитинства, тому дуже любимо казки, їх чудовий і

різноманітний світ. Він захоплював в усі часи і дорослих, і дітей. Герої

улюблених казок – відважні воїни, зачаровані красуні. Вони приходили до

нас у сни, вселяли любов і надію.

2. Словникова робота.

Казка – твір, в основу якого покладено вигадані, фантастичні чи

авантюрні події.

Фольклорна казка – витвір народної фантазії.13

Літературна казка – створена конкретним автором, присутність якого

виявляється у тексті у його ставленні до героїв, оцінці тих чи інших подій

тощо.


Казка завжди відображала віру і сподівання людей на краще

життя. Саме тому добро в ній завжди перемагало зло, розумні, чесні,

працелюбні герої були сильнішими за ледарів, брехунів. Часто реальні події

поєднувались з вигадкою, фантастикою. Позитивним героям допомагали і

килим – самоліт, чоботи – скороходи, шапка – невидимка тощо.

Казки поділяються на три різновиди:

Казки про тварин;

Чарівні казки;

Побутові казки.

Найдавнішим видом казок є казки про тварин . Улюблені герої цих

казок – хитрунка – лисиця, полохливий заєць, вовк – лихоманець,

вайлуватий ведмідь. Боротьба звірів за своє існування нагадує життя людей,

їхні позитивні риси або вади.

Чарівні казки беруть початок у міфічних обрядах. У них

відобразилось прагнення людей протистояти силам природи, мрії про краще

життя, про полегшення фізичної праці.

У побутових казках – реальне життя людей, соціальні конфлікти,

що виникають у суспільстві. Тут бідний перемагає багатого, кмітливий

солдат стає царем і править справедливо, молодший брат, якого всі вважають

дурнем і нікчемою, завдяки своєму доброму серцеві, кмітливості, розумові,

отримує, на відмінно від середнього та старшого, щастя й багатство тощо.

Типові елементи побудови казки:

Зачин;

Кінцівка;

14

Трикратні повтори.

4.Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Найбільше я люблю читати казки про …

5. Читання учнями російської народної казки «Василина

Прекрасна».

6. Бесіда.

Чи сподобалася вам казка?

До якого різновиду належить ця казка? (обґрунтувати)

Назвіть типові елементи казки (зачин, кінцівку, трикратні

повтори)

Чому навчає казка «Василина Прекрасна»?


Експрес – опитування

Які є види казок?

З яких типових елементів складається казка?

Як ви думаєте, чому найдавнішим видом різновидом казок є казка

про тварин?


Прочитати індійську народну казку «Фарбований шакал»

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Індію.

15

Урок № 4

Тема: Індійська народна казка «Фарбований шакал». Відкриття в образах

тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки.

Мета: ознайомити школярів зі змістом казки «Фарбований шакал»;

визначити головних і другорядних персонажів; розвивати уміння

виразно читати, визначати основну думку, робити висновки;

виховувати зневажливе ставлення до лицемірства, брехні,

корисливості.

Обладнання: збірка індійських казок, ілюстрація до казки «Фарбований

шакал», карта світу.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Інтелектуальна гра «Найкмітливіший»

Завдання та умови заходу. Участь бере дві команди по п’ять учнів.

Решта журі, вболівальники. Команди біля дошки розгадують кросворд

упродовж 6 хв. Перемагає та команда, що першою упорається із завданням.

2. Літературний диктант

1. Казка, що має конкретного автора… (літературна)

2. Казка, яку створив народ… ( народна)

3. У казках завжди перемагає ….(добро)

4. Риса людини, яка часто засуджується у казці…. (лінощі)

5. Риса, яка завжди у казках у пошані… (працьовитість)

6. У казці засуджується… (брехня)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.16

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

3. Розповідь підготовленого учня про Індію.

4. Виразне читання казки «Фарбований шакал».

5. Опрацювання ідейного змісту казки.

Як звали шакала?

Що привело його у місто?

Де сховався шакал від голодних псів?

Як вдалось йому повернутися до лісу?

Чому мешканці лісу не впізнавали Чандараву?

Яку новину повідомив шакал переляканим звірам?

З чого розпочав свою «діяльність» новий цар?

Яким було життя Чандарави на новій посаді?

Як мешканці лісу дізналися про того, хто над ними владарював?

Який вирок за свою хитрість і брехню отримав шакал?

Якою є основна думка казки «Фарбований шакал»?

6. Робота в групах. (надати міні – коментар).

1 група дати характеристику головному персонажу (Чандарава)

2 група охарактеризувати другорядні персонажі (лев, тигр,

пантера, вовк, шакал).

3 група поміркувати над питанням: така риса характеру, як

хитрість вважається негативною чи позитивною.


Складання грона.

Які негативні людські якості викриває народ у казці «Фарбований

шакал»?

(доброта, чемність, відвертість, щирість, повага до інших…)


Прочитати казку І. Франка «Фарбований Лис».

17

Урок № 5

Тема: Японська народна казка «Момотаро, або Хлопчик – Персик».

Відображення кмітливості, сміливості в образі Момотаро.

Національний колорит японських казок.

Мета: ознайомити школярів зі змістом казки «Момотаро, або Хлопчик –

Персик».; розкрити національний колорит казки; розвивати

уміння аналізувати прочитане; на прикладі головного героя

виховувати кмітливість, сміливість.

Обладнання: карта світу, краєвиди Японії.


Хід уроку


ІІ. Актуалізація опорних знань.

Експрес – опитування.

Про кого розповідається у казці українського письменника І. Франка

«Фарбований Лис»?

Хто є головним героєм казки?

У чому схожість Лиса Микити і Чандарави?

Чим вони відрізняються?

Як ви думаєте, яка з казок побачила світ першою?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1.Вступне слово вчителя

Далеко на сході,серед бурхливих хвиль Тихого океану на численних

островах знаходиться Японія,яку називають «країною, де сходить сонце».

Тут живуть люди, котрі вклоняються красі та вміють її створювати. Вони

18

люблять займатися архітектурою декоративних садів, вирощують дивовижні

квіти,насолоджуються уславленою чайною церемонією, знають секрети

оранжування букетів (ікебана), мають мистецтво каліграфії ,театр «кабукі», у

якому грають тільки чоловіки, боротьбу дзю - до та сумо. Навіть свята у них

зовсім не схожі на ті , до яких звикли європейці. Наприклад , тільки в Японії

є свято «ханамі» (це свято милування квітучою сакурою), «цунамі»(свято

милування місяцем) тощо.

Сьогодні на уроці ми дізнаємось , які казки створював цей дивовижний

народ, що схвалював ,а що засуджував у них.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1.Виразне читання японської народної казки «Момотаро, або

Хлопчик – Персик».

2. Бесіда

Чи сподобалась вам казка? Чим?

Проти кого борються герої казки?

Яким ви собі уявляєте головного героя – Момотаро?

Чого навчає казка?

Як ви розумієте зміст прислів’їв: « Краще без грошей, ніж без

друзів».

«Спільними зусиллями можна й гору пересунути»?

Чи можна даними прислів’ями пояснити те, що відбувається у

казці «Момотаро, або Хлопчик – Персик»?

3. Робота з ілюстраціями до казки.

Які епізоди зображено на малюнках?

Чи таким ви собі уявляли Момотаро?

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

19

Продовжити речення:

Сьогодні на уроці я дізнався …

Мене зацікавило …

Подібний сюжет я зустрічав у казках …

VІ.Домашнє завдання.

Підготувати розповідь про героїв казок, схожих на Момотаро.

Намалювати малюнки.

20

Урок № 6

Тема. Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація

мистецтва і усвідомлення образу митця у казці. Значення

фантастичних елементів.

Мета: розширити кругозір учнів, ознайомивши їх з короткими

відомостями про Китай, його культуру, з текстом народної

казки; вчити аналізувати твори літератури та живопису;

розвивати мислення та творчу уяву учнів; виховувати доброту,

наполегливість, стійкість характеру.

Обладнання: карта світу, ілюстрації художника Г. Спірна до казки «Пензлик

Маляна».


Якщо твориш зло, ти спричиняєш його самому собі

Коран

Хід уроку


ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Огляд – конкурс малюнків до казки «Момотаро, або Хлопчик –

Персик»

2. Розповідь про героїв казок з подібним сюжетом.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної

діяльності.

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

3. Робота з картою світу.

4. Розповідь учителя про Китай.21

Китай – одна з найстародавніших держав на земній кулі. Тут дивовижні

природні умови: є дуже високі гори, ріки, пустелі. Люди вирощують рис, чай,

кавове дерево, кокосові пальми, банани, бавовник. У давнину в Китаї

панували багатії, яких називали поміщиками, а правив країною імператор.

Китайці дуже талановитий народ. Відомо, що один з багатіїв мав у Пекіні

сад, де ювеліри створили штучний виноградник із золота, срібла, коштовних

каменів. Майстри виготовляли чудові художні вироби, відомі в усьому світі:

глиняні іграшки, декоративні вази, віяла, прикрашені узорами скриньки,

розшиті різнобарвним шовком панно, різьблені вироби з кістки слона, з

коштовних каменів. Стародавні китайські художники малювали тушшю. Це

чорна або кольорова водяна фарба для малювання. Народ Китаю складав

пісні, легенди, казки, в яких дракон символізував владу, а фенікс – безсмертя.

V. Осмислення нового матеріалу.

1. Виразне читання учнями казки «Пензлик Маляна».

2. Обговорення прочитаного

Яким було найбільше бажання Маляна?

Що і як хлопчик малював?

Чому і як змінився характер малюнків хлопчика?

У чому проявлялась твердість характеру Маляна?

Як допомагав пензлик хлопчику?

Чому він потрапив до в’язниці?

Що змусило імператора відпустити Маляна на волю?

Чому загинув імператор?

Які казкові перетворення відбулися у казці «Пензлик

Маляна»?

3. Робота з ілюстрацією до казки «Пензлик Маляна»? Г. Спіріна.

«Журавлик»

Який епізод казки відображено художником?22

Який фон ілюстрації?

Чому саме такі фарби використав художник?

Що символізує птах?

VІ. Підсумок уроку.

Знайди правильну відповідь.

1. Маляну пензлик подарував:

а) шкільний учитель;

б) сивобородий дідусь;

в) Малян сам заробив гроші і купив пензлик.

2. У маєтку поміщика Малян намалював:

а) ковдру;

б) багато золота;

в) вогнище у грубці.

3. Довгий ланцюг цеглин перетворився для імператора на :

а) золото;

б) удава;

в) корабель.


Підготувати розповідь про те, як розвивається характер Маляна

в результаті випробувань.

23

Урок №7

Тема. Арабська народна казка « Сіндбад - Мореплавець» (третя

подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й

людяності в казці.

Мета: розповісти учням про джерела збірки арабських казок « Тисяча і

одна ніч» та про місце в ній циклу про Сіндбада – мореплавця,

дати відомості про місцевий колорит та засоби його творення;

прищеплювати учням інтерес до вивчення казок народів світу;

розвивати творчу уяву, виховувати почуття любові до рідного

краю.

Обладнання: збірка казок « Тисяча і одна ніч», зміст казки « Сіндбад-

Мореплавець», ілюстрації до арабських казок, роздатковий

матеріал.

Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.

Що за розкіш ці казки!

Кожна – поема.

О. Пушкін

Хід уроку

I. Актуалізація знань учнів про казку.

1. Бесіда

Що таке казка?

Яке головне правило казки?

Назвіть 3 групи казок? Хто їх герої?

Які казки належать до чарівних?

Чим відрізняються побутові казки від чарівних?

24

II. Мотивація навчальної діяльності.


Хоч би якими несхожими були казки різних народів світу, спільного між

ними багато, адже казка – всюди казка. Найголовніша особливість казки –

художня вигадка. Розвиток подій у ній, або ж сюжет завжди чіткий,

дохідливий, позбавлений надмірних деталей, описів та розмірковувань. Риси

персонажів у казці перебільшені. То ж, коли читаєш казку немає чого

дививуватися.

Попри близькі сюжети казки різних народів світу мають і певні ознаки,

свій національний колорит, елементи побуту, географічні деталі.

III. Робота над темою уроку.

1. Оголошення теми, мети уроку.

Відомою на весь світ є збірка арабських казок « Тисяча і одна ніч».

Однією з найкращих казок усієї збірки, є казка про Сіндбада – мореплавця.


Усі казки збірки « Тисяча і одна ніч» немовби закладені у велику рамку

розповіді про винахідливу Шахразаду і жорстокого царя Шагріяра. Дівчина

розповідає казки царю не для розваги, а заради порятунку. Султан Шагріяр

розчарувався у жінках, викривши свою дружину у зраді. Охоплений гнівом і

жагою помсти, він щоночі одружувався з новою дівчиною, а на ранок

віддавав наказ відрубати їй голову. Так тривало три роки. І ось дружиною

султана стала Шахразада, дочка візира.

1001 ніч розповідала вона своєму чоловікові казки, а вранці зупиняла

розповідь на найцікавішому місці. Так Шахразада не лише зуміла зберегти

собі життя, а й стала коханою дружиною султана і матір’ю його дітей.

Збірка складається з розповідей різних жанрів. Сюди потрапили навіть

розповіді про реальних історичних осіб – халіфів, богословів, учених, поетів.

3. Знайомство з роздатковим матеріалом.

25

Картка - інформатор

«Тисяча і одна ніч»

Збірка арабських казок

Формувалась протягом восьми століть.

Автори – народи Індії, Персії, Туреччини, Іраку, Єгипту.

Шахразада – винахідлива

дочка візира.

Шагріяр – жорстокий султан.

Жанри казок

Казки про тварин

основа

Побутові повісті

Дидактичні казки

із хроні і антологій

з Біблії і давньоперсидської

літератури

Пригодницько - фантастичні


31 ніч розповідала Шахразада казку про Сіндбада – мореплавця.

Казка складається із 7 частин, названих подорожами. Це розповідь про

завзятого і відважного купця, який відкрив багато нових земель. Герой

відправляється в подорож через допитливість, бажання пізнати щось нове.


Басра – назва міста на південному сході Іраку.

Линва – міцна мотузка з волокон та дроту.

Карк – шия.

Рожен – металевий прут, на який настромлюють м’ясо або рибу для

смаження на вогні.

26

6. Знайомство з коротким змістом першої та другої подорожей

Сіндбада.

Перша подорож

Сіндбад зі своїми супутниками опинився замість острова на спині

великої риби і у дивовижний спосіб урятувався, а потім потрапив до країни

царя аль – Міграджана.

Друга подорож

Порятунок з острова, на якому жив величезний птах Фух. Політ на

цьому птахові і двічі чудовий подарунок з долини зміїв, у якій Сіндбад

набрав безліч коштовних каменів.

7. Робота з змістом третьої подорожі Сіндбада.

Голосне читання казки.

« Сіндбад – мореплавець», подорож четверта.

IV. Підсумок уроку.

Що придбав Сіндбад з третьої подорожі?

V. Завдання додому.

1) Скласти простий план третьої подорожі Сіндбада.

2) Дати відповідь на питання:

« Чим відрізняється Сіндбад від своїх супутників?»

3) Намалювати ілюстрації до казки « Сіндбад – мореплавець».

27

Урок № 8

Тема. Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини

над обставинами.

Мета: розвивати навички аналізу художнього твору, формування вміння

вдумливого і послідовного читання, формувати думку, вміння

грамотно її висловлювати, виховувати сміливість, порядність.

Обладнання: текст казки, ілюстрації.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Кожний свого щастя коваль.

Прислів’я.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

1. Літературна гра « Про кого йде мова?»

1) « Їх було багато, мов сарани. Вони кинулись до корабля і

видерлися на нього. Вони вкриті волоссям, наче чорною повстю. У них

жовті очі й чорні обличчя…» ,( Про диких мавп)

2) « Очі його були як дві жарини, зуби - як кабанячі ікла, рот – як

колодязь, губи – як у верблюда, нігті – як кігті у лева, а вуха звішувалися аж

до плечей» ( Чорний велет – людожер )

3) « Я взяв шматок дерева, прив’язав собі до ніг, другий прив’язав

до лівого боку, а третій – до правого. Ще одну деревину я прилаштував до

живота…» ( Про Сіндбада – Мореплавця)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.


28

На попередньому уроці ми говорили про те, що одна із обов’язкових

ознак казки – випробування героя. Сьогодні, користуючись змістом третьої

подорожі Сіндбада ми розглянемо, які перешкоди довелося долати герою.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Бесіда

Про що розповідається в третій подорожі Сіндбада?

Що там було дивовижного і незвичайного?

Що розповість Сіндбад про людей цього міста ( Мавп’ячого

міста)?

Чого навчився Сіндбад за морями?

Які нові знання здобував?

Як він їх використовує?

2. Творча робота.

Завдання учням.

Розкажіть про життя Сіндбада в Мавп’ячому місті.

3. Складання карти третьої подорожі Сіндбада.

29

Карта третьої подорожі Сіндбада

Корабель

знову на кораблі

Знову на кораблі

4. Робота над складанням характеристики Сіндбада.

Сенкан

Сіндбад

Сміливий

Безстрашний

Допитливий

Не впадає у відчай

Життєрадісний

Оптимістичний

Кмітливий

Чесний

Добрий

30

Басра

Багдад

Острів - гора

Замок людоже-

ра

Величезний дракон

Мореплавець

5. Робота в зошитах. Запис до зашитів.

Тема казки: розповідь про відважного купця, мандрівника, відкривача

нових земель.

Головна думка: прославлення сміливого відкривача нових земель, а в

його образі усіх люденй, які мають у житті активну позицію, досягають

мети та успіху.

Головний герой казки – Сіндбад – Мореплавець. Це активна людина,

любить мандрувати, пізнавати щось нове, захоплюється красою природи,

нових міст, чемний, доброзичливий, прислухається до порад оточуючих

його людей, скромний, вміє визнавати свої помилки.

6. Аналіз та обговорення дитячих ілюстрацій до казки.

IV. Узагальнення результатів роботи.

Знайдіть у тексті казки назви предметів і персонажів чарівного

світу.

Щоб Сіндбад міг порадити іншим?

V. Підсумок уроку.

Що називається чарівною казкою?

Чи казка про Сіндбада – Мореплавця належить до чарівних

казок?

Які почуття у нас викликають головні герої? Чому?

Поясніть значення епіграфу нашого уроку « Кожний свого щастя

коваль». Чи справді це так?

VI. Завдання додому.

Прочитати казку братів Грімм « Пані Метелиця

31

Урок № 9

Тема. Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Значення діяльності братів

Грімм у збиранні й збереженні фольклору.

Мета: донести до учнів значення творчості братів Грімм,їх роль у

популяризації та збереженні народної казки, дати поняття про

роль збирачів народної творчості; розвивати навички виразного

читання,поглибити знання про переклад та оригінал; виховувати

загальнолюдські цінності: доброту, ввічливість, доброзичливість.

Обладнання: портрети Я. та В.Грімм, збірки казок братів Грімм, ілюстрації.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

У казках відкривається чарівний світ,

який зберігся і в нас, у наших рідних лісах,

підземних печерах, у глибинах моря.

В.Грімм

Хід уроку

І.Організаційний момент.


1. Бесіда.

Що таке фольклор?

Яке значення фольклору для розвитку літератури?

Що таке народна казка?

Який основний конфлікт казки?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.


32

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з незвичними людьми –

збирачами казок. Завдяки цим людям ми пізнаємо чарівний світ казки.

ІV. Робота над темою уроку.

1.Презентація портретів братів Грімм.

2.Розповідь учителя.

Мабуть, всі люди добре знають казки «Кіт у чоботях», «Король

Дроздоборід», «Бременські музиканти», «Гензель та Гретель». Ці та багато-

багато інших казок дійшли до нас завдяки праці відомих людей Якоба та

Вільгельма Грімм. Ці люди долучилися до копіткої роботи – вони вирушили

на пошуки народних скарбів – народних казок та переказів.

3. Робота з підручником.

Знайомство з матеріалом про життя та творчий доробок братів

Грімм.

Голосне читання учнями статті підручника про братів Грімм.

4.Бесіда.

Що ви дізналися про німецьких збирачів казок братів Грімм?

Що вам відомо про сім’ю братів та про дитячі роки?

Чому вчені Грімм почали збирати та записувати казки?

Які ви знаєте збірки казок братів Грімм?

У чому полягає їх заслуга?

5. Робота з епіграфом уроку.

6. Подорож – знайомство з книжковою виставкою збірок казок

братів Грімм.

7. Словникова робота. Запис у зошити.

33

Оригінал - те саме, що і взірець(справжня річ).

Переклад – текст, перекладений з однієї мови на іншу.

Вчитель. Ми читаємо казки братів Грімм у перекладах з німецької

мови.


Скажіть, будь ласка, який головний конфлікт всіх народних казок.

(Боротьба добра зі злом)

9. Робота в групах.

Учні поділені на 3-4 групи. Кожна група малює портрет добра та портрет

зла, підбираючи різні кольори.

Учні пояснюють намальоване.

(Традиційно білий колір - добро, чорний – зло)

V. Узагальнення вивченого.

1. Бесіда.

Що нового ви дізналися з уроку?

Яка різниця між авторами та збирачами народних казок?

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати казку «Пані Метелиця» братів Грімм.

34

Урок № 10

Тема. Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Моральні цінності в казці

Мета: опрацювати зміст казки; вчити аналізувати казку; розкрити

духовний світ героїв , конфлікт між добром і злом,

утверджувати доброту , любов, милосердя, турботу про рідних

людей ; виховувати естетичне сприйняття слова.

Обладнання : зміст казки , ілюстрації до неї

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Експрес – опитування .

Що вам відомо про братів Грімм? Яка їхня роль у збереженні народних

казок?

Хто переклав казку «Пані Метелиця» українською мовою?

Назвіть дійових осіб казки?

Де відбувається дія?

Які стосунки в родині вдови , дружні чи байдужі ?

ІV. Мотивація навчальної діяльності .


Сьогодні ми з вами будемо «розмовляти « з казкою . Що значить

«розмовляти» з казкою ? Ставити запитання і відповідати на них. Для чого

це потрібно . Звичайно , для того, щоб зрозуміти ,для чого народ створив

казку.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу .35


Починаючи з сьогоднішнього уроку ми з вами почнемо аналізувати

художні твори за певним планом.

План аналізу художнього твору .

1. Тема твору.

2. Сюжет.

3. Система образів.

4. Ключові слова для характеристики героїв твору.

5. Ідея , головна думка.

6. Художні засоби.

2. Запис у зошити теми уроку та плану аналізу художнього

твору

3. Робота над змістом казки. Голосне читання вчителя змісту

казки.

4. Складання плану , запис основних елементів сюжету казки

І. Зачин ( «жила на світі одна вдова і мала вона дві доньки»)

ІІ. Основна частина .

1. Зав’язка :

- ставлення вдови до дочок;

-праця пасербиці;

- біля криниці;

- стрибок у колодязь.

2. Розвиток дії :

-на чудовій луці;

- зустріч з піччю;

- зустріч з яблунею ;

- у пані Метелиці;

- сум за рідною домівкою.

36

3. Розв’язка:

-нагородження дівчини;

-повернення додому;

-повторення основної частини , де головна героїня – рідна дочка.

ІІІ. Кінцівка ( «…не відмилася , скільки вона жила на світі «)

5. Стислий переказ учнями сюжету казки за даним планом .

6. Визначення теми казки і запис у зошити.

Тема: - ставлення батьків до рідних і нерідних дітей ;

- стосунки між батьками і дітьми.

VІ. Фронтальне опитування.

Якою на вигляд була пані Метелиця? Знайдіть її опис в тексті .

зачитайте.

Що сказала пасербиці пані Метелиця?

Чому дівчинка перестала її боятися?

Як поводилася пасербиця в пані Метелиці?

Як жилося дівчинці в пані Метелиці ?

Чому пані Метелиця не заперечувала , щоб пасербиця

повернулась додому?

Як пані Метелиця віддячила дівчинці за її працьовитість?

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

1) Виписати з казки «Пані Метелиця» «ключові» слова для

характеристики головних героїв.

2) Розповісти першу частину казки від імені пасербиці . а другу частину

казки від імені рідної дочки мачухи.

Урок №1137

Тема. Брати Грімм «Пані Метелиця». Характеристика образів

персонажів . Антитеза у казці.

Мета: вчити аналізувати художній твір, формувати навички порівняльної

характеристики героїв, розкрити духовний світ героїв та втілення

в образах героїв казки конфлікту між добром і злом , вчити

характеризувати героїв за їх вчинками ; розвивати зв’язне

мовлення ; виховувати доброту , любов, милосердя.

Обладнання : підручник , таблиці, малюнки до казки.


Посеешь слово – пожнешь поступок.

Посеешь поступок – пожнешь характер.

Посеешь характер – пожнешь судьбу.

Російське прислів’я.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

1. Гра «Закінчи речення»

1) Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була…

( Попелюшкою в домі)

2) Починок упав у криницю , дівчинка побігла до мачухи та…

( розказала про таке нещастя)

3) Хліб почав гукати до неї : «Ох , витягни мене. Витягни ,бо…

( згорю , я вже давно спікся»)

4) Яблуня просить до неї : « Ох , обтруси мене . Яблука мої…

( давно вже достигли.»)

5) А щойно пасербиця ввійшла в двері , півень злетів на цямрину і

заспівав …38

(« Кукуріку, кукуріку ! Наша дівчина їде, на ній золота без ліку»)

6) І прийшла ледащиця додому , вся вкрита смолою, а півень,

побачивши її ,злетів на цямрину і загорлав…

(Кукуріку , кукуріку! Наша ледащиця іде, що брудна буде довіку!)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності .


На сьогоднішньому уроці , працюючи з змістом казки та обговорюючи

вчинки її персонажів доторкнемося до народної мудрості , до духовних

цінностей всього людства . Кожна казка чогось навчає .В кінці

сьогоднішнього уроку ви повинні дати відповідь на проблемне запитання: «

Чого навчила мене казка братів Грімм «Пані Метелиця».

ІІІ. Робота над темою уроку. Оголошення теми , мети уроку


Антитеза –

Альтруїзм –

Егоїзм –

Запис у зошити пояснення слів.

2. Бесіда

Назвіть героїв казки.

Які з них позитивні , а які негативні?

Хто з героїв вам найбільше сподобався?

Які два світи зображені у казці?

3. Складання таблиці

«Система образів казки»

Реальний світ Казковий світ

39

мачуха Хліб

рідна дочка нерідна дочка яблуня

півень пані Метелиця

автор ( народ)

4. Перевірка домашнього завдання та запис у зошити ключових

слів для характеристики героїв.

Вдова

(мачуха)

набагато більше любила рідну доньку ;

пасербицю лаяла на всі застави

Пасербиц

я

вродлива, роботяща, була Попелюшкою в домі , у

всьому була старанна, бідна дівчина

Рідна

дочка

погана й ледача , гидка й ледащиця, ледарка

5. Робота над характеристикою персонажів казки.

Робота в групах.

Учні діляться на три групи:

перша - ті , які співчувають пасербиці ;

друга - ті , які засуджують вдовину доньку;

третя - ті, які порівнюють образи дівчат.

Відповідаючи на запитання учні наводять аргументи і художні засоби.

Перша група .

Чому ви співчуваєте героїні?

( Мачуха не жаліла її, лаяла. Роботяща , щодня пряла. Добра :

допомогла витягти хліб, обтрусила яблуню. Все старанно робила у

пані Метелиці.)

Отже, пасербиця мала право бути нагородженою.

40

Друга група .

Чому ви засуджуєте вдовину дочку?

( Мачуха її любила. Була байдужа до пасербиці. Ледача, нічого

не робила. Жадібна і заздрісна , сама пішла до бабусі за золотом. Не

допомогла хлібу і яблуні . На другий день у пані Метелиці почала

лінуватися.)

Третя група .

Що ви можете порівняти в казці ?

( Золотий дощ – чорна смола . Ці два кольори , схожі на дві долі

дівчат. Одна отримала нагороду за свій добрий , лагідний, привітний

характер та шляхетні вчинки. Інша була покарана за заздрість ,

лінощі, жадібність та погані вчинки. Одна до кінця життя не буде

соромитися себе, а інша , як горлав півень : «Брудна буде довіку».

6. Складання порівняльної характеристики героїнь

Пасербиця Рідна дочка

працьовита,скромна, лагідна,

привітна, люб’язна, добра, чуйна

ледача, груба. жорстока

готова допомогти іншим,

альтруїстка

усе робить тільки для себе,

егоїстка

«гаряче серце» «холодне» серце

Автор (народ)

захоплюється пасербицею засуджує рідну дочку

7. Робота з епіграфом уроку.

Бесіда.

Як ви розумієте це російське прислів’я ?

Підберіть подібне українське?

( Як постелиш так і виспишся).

41

Як стосуються дані слова нашої казки?

ІV. Підсумок уроку.

1. Відповідь учнів на проблемне запитання :

«Чого навчила мене дана казка?»


«Казка – цінна спадщина кожного народу. У ній відбито

найзаповітніші думки й сподівання , розум і мудрість , велич і

духовну красу багатьох поколінь,»- пише у передмові до казок

братів Грімм В.Романець.

Великим щастям стає для людини зустріч в дитинстві з казкою.

V. Завдання додому.

Прочитати російську народну казку «Василиса Прекрасна».

Урок №12

Тема. Позакласне читання. Російські народні казки.

«Василиса Прекрасна»

42

Мета : дати поняття про сюжет та композицію художнього твору, вчити

аналізувати художній твір; знаходити ключові слова ,добирати

цитати для характеристики героїв ;ознайомити з міфологічним

значенням числа три; збагачувати словниковий запас; розвивати

вміння виразно читати твори; виховувати доброту , щирість ,

чуйність.

Обладнання : збірка російських народних казок ,ілюстрацій до них.

Тип уроку: засвоєння знань , умінь і навичок.

Давно , в дитячій любий вік,

В далекім ріднім краю

Я чула казку. Чула раз,

А й досі пам’ятаю.

Леся Українка.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда:

Дайте визначення фольклору.

В чому полягає відмінність між фольклором та писемною

літературою .

Назвіть жанри фольклору.

Що таке казка?

На які групи поділяються казки?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


У дитинстві всі слухають або читають казки . У кожного народу є свої

улюблені казки , в яких відбилися його уявлення про життя щастя , добро і

зло. Особливе місце серед казок займають чарівні або фантастичні казки – 43

короткі оповіді про уявні пригоди сміливого героя, який проходить через

низку випробувань і здобуває винагороду, що повністю змінює його життя.

З такою казкою ми познайомимося на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку


Сюжет - це подія чи система пов’язаних між собою подій , у процесі

розвитку яких у творі розкриваються характери персонажів і весь зміст

твору.

Композиція – побудова художнього твору.

2.Слово вчителя.

Ви на кожному кроці чуєте два коротких , але дуже важливих для

людини слова: добро і зло. Вони протилежні за змістом. В кожному з них

велика сила , але яка різна. Згадайте прислів’я , яке підтвердить мою думку:

« Добро будує,зло руйнує».

3.Робота з змістом казки .

Бесіда .

Який герой найбільш сподобався?

А який не сподобався?

Який уривок здався найстрашнішим?

А який найпоетичнішим?

4. Робота зі схемами

Батько Мати

+ ?44

Василина

Яка була перша родина у Василини і яке було її життя?

Мачуха її доньки

- ? + ?

Василина і батько

Як склалося життя Василини у другій родині? Що вона втратила ,

і що «придбала»?

Висновок. Василина втратила все, що було у неї в першій родині (любов

батьків , мирне життя).

Придбала дівчинка тяжку роботу, образи та покарання.

5. Робота з змістом казки .

- Як в казці описано Василину і доньок її мачухи? Вони були різні?

Однакові? Дружили чи ворогували ?

Порівнюємо:

Василина Доньки мачухи

Красуня А) зовнішність негарні

Добра Б) риси характеру злі

Роботяща вередливі

Працелюбна ліниві

?

Ворогували

6. Переказ учнями епізодів казки та зачитування тексту.

Перший епізод. Похід до Баби Яги за вогнем.

45

(учні переказують уривок , а фрагмент про вершників – виразно

читають)

Другий епізод. Зустріч з Бабою Ягою.

Виразне читання епізоду польоту Баби Яги.

Бесіда .

Чи злякалася Василина Баби Яги?

Що стереже Баба Яга ?

( вона стереже царство мертвих на землі , про що свідчать черепи людей ,

яких вона спекла і з’їла).

Як поставилася Баба Яга до Василини?

Коли ви читали про пригоди героїні , що відчували , чого хотіли ,

про що думали?

Третій епізод . Повернення додому.

Що там трапилося і чому так сталося?

Яка доля очікує дівчину?

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого

1. Літературна гра «Про кого йдеться?»

1) «У якомусь царстві в давні часи жили собі на узліссі в маленькій

хатинці дід і баба та їхня…» (донька Василинонька, казка «Василина

Прекрасна»)

2) «покликала мати Василиноньку і дала їй маленьку …» (лялечку, казка

«Василина Прекрасна»)

3) « Коли це скаче повз неї… - сам білий , на коні білому , збруя на коні

ясна. (вершник, казка «Василина Прекрасна»)

4) «Купила їй бабуся льону , сіла … прясти «( Василина , казка «Василина


5) «Побачив … полотно, здивувався. (царевич , казка «Василина


46

6) «Не розлучуся з тобою , будеш моєю …» ( дружиною , казка «Василина



Прочитати казку О. Пушкіна «казка про мертву царівну і сімох богатирів».

Урок № 13

Тема. О.С.Пушкін. «Казка про мертву царівну і сімох богатирів»

47

Мета: дати учням поняття про літературну казку; розповісти про

дитячі роки О.Пушкіна; зацікавити творчістю великого

російського письменника; розвивати навички правильного,

вдумливого виразного читання та розуміння прочитаного;

виховувати в дітей любов до художнього слова.

Обладнання: альбом «О.С.Пушкін», виставка книжок «Казки О.С.Пушкіна»,

ілюстрації до них.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.

1. Розповідь вчителя про літературну казку.

Літературна казка з`явилася не як наслідок колективної творчості, її

написав конкретний автор (Карло Колоді «Пригоди Піноккіо», Г.К.Андерсен

«Снігова королева», Л.Керрол «Аліса в Країні Чудес»). Ми не тільки знаємо,

хто написав ту чи іншу казку, ми відчуваємо присутність автора в ній. Автор

не приховує свого ставлення до героїв, до того, що відбувається. Автор

сміється, співчуває, жаліє, співпереживає. Літературна казка створюється в

писемній формі. У казці наявні побутові подробиці, часто вказано час і місце,

де відбуваються події (із казки Ш.Перро «Попелюшка» ми дізнаємося про

тогочасну моду; про те, що Малюк і Карлсон мешкають у Стокгольмі, а

Аліса – у Країні Чудес). Літературна казка може бути не тільки прозовою, а й

віршованою («Казка про мертву царівну та сімох богатирів» О.Пушкіна).

Запис у зошитах.

Літературна казка – це казка,яка написана письменником.

48

2. Робота над таблицею «Народна і літературна казка»

Народна казка Літературна казка

1. Автор – народ 1. Автор - письменник

2. Форма створення – усна, передається з уст в уста.

2. Форма створення – писемна, записується.

3. Сюжет – мандрівний (у різних народів подібні казки).

3. Сюжет існує в єдиному варіанті.

4. Дія – не визначене місце, не вказаний час.

4. Дія – чітко визначені місце і час.

5. Своєрідність визначається літературним родом: мова казки – прозова.

5.Своєрідність визначається літературним стилем автора.

3. Розповідь про дитячі роки життя О.Пушкіна

О.С.Пушкін – великий російський поет – народився у Москві 1799 року

(помер 1837 р.). Ріс разом зі своєю старшою сестрою Ольгою і молодшим

братом Льовушкою.

Мати, Надія Йосипівна Ганнібал, була онукою арапа Петра І, який

пізніше став російським генералом.

Батько, Сергій Львович, походив із збіднілого старовинного

дворянського роду.

У сім`ї Пушкіних захоплювались літературою, поезією. Зокрема, брат

батька, Василь Львович, був відомим на той час поетом. Діти змалечку

вчились складати вірші.

Олександр рано захопився книжками. В батьківському домі була багата

бібліотека, і він частенько дні, а то й ночі проводив за читанням. В

одинадцятирічному віці уже дивував дорослих своїми знаннями, поетичними

здібностями. Від його віршів була у захваті Ольга – улюблений товариш і

співбесідник брата.

49

Усе життя особливу любов Олександр Сергійович відчував до своєї

няньки Орини Родіонівни, простої і доброї селянки. Колись вона була

кріпачкою. Отримавши «вільну», відмовилася йти від господарів, навіки

пов`язавши свою долю з сім`єю Пушкіних. Ця дивовижна жінка була

неграмотна, але знала безліч російських пісень, казок, прислів`їв, повір`їв та

билин, які майстерно оповідала.

Мастерица ведь была

И откуда что брала!

А куда разумны шутки,

Приговоры, прибаутки,

Небылицы, былины

Православной старины!

О.С.Пушкін уже був відомим поетом, коли записав зі слів няні сім

казок і поетично обробив їх як казки. Це були розповіді про царя Салтана,

про попа та його робітника Балду, про мертву царівну та сімох богатирів, про

рибака та рибку тощо.

Поет рано почав писати: «…на восьмом году возраста…-, згадував його

брат Лев Сергійович, - он сочинял на французком языке маленькие комедии

и эпиграммы на своих учителей». У дев`ять років писав байки, п`єси, навіть

велику поему з казковим сюжетом. Ці твори не збереглися, але ми знаємо про

них зі спогадів сестри поета.

4. Вікторина «Чи знаєш ти цю казку?»

Жил был поп,

Толоконный лоб.

Пошел поп по базару

Посмотреть кой – какого товару.

Навстречу ему Балда

Идет, сам не зная куда.

50

(«Сказка о попе и работнике его Балде»)

В синем небе звезды блещут,

В синем море волны плещут;

Туча по небу идет,

Бочка по морю плывет.

(«Сказка о царе Салтане»)

Жил старик со своею старухой

Возле самого синего моря;

Они жили в ветхой землянке

Ровно тридцять лет и три года.

Старик ловил неводом рыбу,

Старуха пряла себе пряжу.

(«Сказка о рыбаке и рыбке»)

Посади ты эту птицу, -

Молвил он царю, - на спицу;

Петушок мой золотой

Будет верный сторож твой:

Коль кругом все будет мирно,

Так сидеть он будет смирно;

Но лишь чуть со стороны

Ожидать тебе войны,

Иль набега силы бранной,

Иль другой беды незванной,

Вмиг тогда мой петушок

Приподымет гребешок.

(«Сказка о золотом петушке»)

51

У лукоморья дуб зеленый;

Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот ученый

Все ходит по цепи кругом;

Идет направо, пень заводит,

Налево – сказку говорит.

(«Руслан и Людмила»)

ІІІ. Осмислення знань, одержаних на уроці.

Робота над «Казкою про мертву царівну і сімох богатирів» О.С.Пушкіна.

1. Читання казки вчителем та учнями «ланцюжком» та

пояснення значення невідомих слів.

Дівич – вечір – обрядова вечірка молодої напередодні весілля;

прощання з дівуванням.

Боги – тут: образи, ікони.

Піл – лавка в селянській хаті між піччю і стіною.

Крижень – самець великої сірої качки.

Сарачин – супротивник у війні.

Рогатка – металевий обруч з довгими вістрями, який з метою

покарання одягали на лице і замикали на шиї.

Докука – турбота, проблема.

ІV. Узагальнення й систематизація знань.

1. Бесіда.

Яке враження справила на вас казка?

Хто з героїв вам більше сподобався?

Які епізоди найбільше сподобались?

Які картини виникають у вашій уяві на самому початку казки?

52

З якою метою автор вводить до розповіді картини зимового пейзажу?



Переказувати зміст казки за складеним планом, намалювати

ілюстрацію до казки.

Урок №14

53

Тема. Робота над ідейно – художнім змістом «Казки про мертву царівну»

О.С.Пушкіна.

Мета: продовжити роботу над ідейно-художнім змістом казки,

розкрити її головну думку; вчити учнів давати розгорнуту усну

відповідь на запитання за змістом прочитаного; розвивати

образне мислення; виховувати доброту, працелюбність,

лагідність.

Обладнання: ілюстрації до казки.


Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

1. Перевірка знань учнів.

Літературний диктант.

1. Бог дочку цариці дав, як…(свят-вечір) настав.

2. Рік пройшов і цар …(із другою побравсь).

3. В цариці придане дано …(дзеркальце), яке…(розмовляло).

4. Царівна молода між тим підросла і як квітка …(розцвіла).

5. Цариця покликала …(Чорнявку), щоб завести царівну …(в ліс).

6. Чорнявка пожаліла царівну і …(відпустила).

7. Царівна в лісі блукала і набрела на… (терем).

8. Її зустрів …(пес), якого звали…(Соколик).

9. Черниця кинула царівні …(яблуко отруєне).

10.Єлисей в пошуках нареченої звертається до…(сонця, місяця, вітру).

11.Цариця померла від… (люті).

12.Єлисей і царівна…(зіграли весілля).

ІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань

54

1. Бесіда.

Назвіть героїв казки. Які з них суто казкові, а які – реальні?

Хто, на вашу думку, є головними героями твору? (Цариця -

мачуха, царівна)

Які чарівні істоти, предмети допомагають їм? (Царівні – сім

богатирів, пес, цариці – Чорнявка, чарівне дзеркальце)

Знайдіть і прочитайте опис цариці.

Чому зла цариця хоче згубити молоду царівну? Яке завдання вона

дає Чорнявці? У чому полягає жорстокість задуму цариці?

Хто така Чорнявка? Як ви гадаєте, чому служниця не виконала

наказу цариці? Як у цьому вчинку розкривається характер Чорнявки?

Перекажіть уривок, в якому царівна потрапляє до богатирів. Як

вона поводиться?

Як відносяться богатирі до царівни? Прочитайте сцену сватання

богатирів до царівни за ролями.

З якою метою завітала черниця до царівни? Якими словами

характеризує її автор?

Хто і як попереджає царівну про небезпеку?

Хто такий Єлисей?

Виразно прочитайте звернення Єлисея до Сонця, Місяця, Вітру.

Яким ви уявляєте Єлисея? Чи подобається він вам?

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

Як же закінчується казка? Які почуття охопили вас під час сцени

пробудження царівни?

То яка ж ідея «Казки про мертву царівну та сімох богатирів»?


55

Що у казці, на думку автора, головне в людині: чарівна

зовнішність чи красива душа? Як ви гадаєте, чи завжди зовні привабливі

люди мають гарну душу?

Подивившись на зовнішню форму віршованої казки, скажіть, в

чому полягає її відмінність від прози?


Підібрати цитати для характеристики головних героїв.

Урок №15

56

Тема. Перемога справжньої краси над заздрощами та підступністю.

Мета: вчити учнів порівнювати героїв, визначати їх риси характеру;

розвивати навички роботи з художнім текстом, виділяти в ньому

справжні цінності; виховувати повагу до високих людських

цінностей.

Обладнання: портрет О.Пушкіна, учнівські ілюстрації до казки.


Хід уроку

І.Актуалізація знань учнів.

Де відбуваються казкові події?

У чарівних казках часто вживаються магічні числа «3», «6», «7».

Наведіть приклад такого вживання в казці О.С.Пушкіна.

ІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.


Головними героями «Казки про мертву царівну і сімох богатирів»

О.Пушкіна є цариця – мачуха і царівна. Тому ми сьогодні на уроці будемо

говорити саме про цих героїв, їх позитивні і негативні якості.

2. Гра «Так чи ні?»

(Використовуємо цитати)

Цариця була негарна, бридка. (Ні, вона була вродлива)

І поправді молодиця,

Що й казать, була цариця:

І висока, і струнка,

І розумна, і метка..57

Ти, царице, повсякчас,

За людей усіх миліша,

І рум`яніша, й біліша.

Водночас вона була дуже горда, зла, вередлива. (Так)

Тільки дуже вередлива

Гордовита і злослива.

Цариця-мачуха дуже любила свою пасербицю-царівну,

раділа, що дівчинка підростає красунею. (Ні)

Як рівнятись їй зі мною?

Я пиху в ній заспокою!

Та скажи: чи ж можна їй

Дорівнять красі моїй?

На землі за мене кращу

Не знайде ніхто й нізащо,

Це й не чувано ніде!

Серце цариці було чуйне і лагідне, вона чинила лише добро,

нікому не заздрила. (Ні)

З чорних заздрощів смутна,

Кида дзеркальце під лавку,

Кличе дівчину Чорнявку

І дає наказа їй,

Цій прислужниці своїй,

Завести царівну в хащі

І, живу, напризволяще

Під сосною кинуть там

На поживу злим вовкам.

Вона нічого не робила, тільки розважалася перед дзеркальцем.

(Так)

І цариця в тую ж мить

58

Ну сміятись та радіть!

І підморгувать очима,

І поводити плечима,

І крутитись перед ним,

Перед дзеркальцем своїм.

Вдома в ті часи без діла

Люта мачуха сиділа.

Цариця померла від люті, що її підступні плани не здійснилися,

адже царівна залишилася живою і стала ще гарнішою. (Так)

Як взяла царицю злість –

Дзеркальце об землю – трісь!

В двері миттю похопилась

І з царівною зустрілась –

І від люті в той же час

Лиходійка вмерла враз.

Отже, ми можемо сказати, що цариця заздрісна, горда, вередлива,

жорстока, підступна, пихата, самозакохана, лінива.

3. Бесіда.

Що повідомляє автор про юну царівну? (Вона дуже гарна,

сумирна, непримхлива)

Це не сподобалось злій цариці, тому вона наказує Чорнявці

звести зі світу скромну красуню. Чому прислужниця не виконала наказу своєї

господині і відпустила царівну? (Чорнявка любила царівну і не бажала їй зла)

Куди потрапила царівна, блукаючи у лісі?

Про які риси характеру героїні ми дізналися, коли читали про її

життя у лісовому теремі? (Працьовитість)

Обійшла царівна дім,

До ладу прибрала в нім,

59

Засвітила Богу свічку,

Розпалила жарко пічку,

Застелила гарно стіл

І лягла собі на піл.

Сором`язливість, ввічливість, привітність.

Тут вона до них зійшла,

Їм пошану віддала,

Низько в пояс уклонилась,

Лагідно перепросилась,

Що, мовляв, до них зайшла,

Хоч не прохана була.

Правдивість і вірність.

Всі до серця ви мені,

Всі розумні та ставні,

Кожен кожному з вас рівний,

Та є суджений в царівни!

Наречений любий цей –

Королевич Єлисей.

Чуйність, лагідність.

«Підожди, бабусю рідна!-

Їй з вікна кричить царівна,-

Пригрожу сама я псу

І чогось тобі знесу!»

Чи сподобалась вам царівна? Чим саме?

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.60

1. Складання таблиці учнями в зошиті.

Цариця Царівна

ВродливаВередливаГордаЗлаПідступнаЖорстокаСамозакоханаЛіниваЗаздрісна

ГарнаСумирнаДобраНепримхливаЧуйнаСором`язливаВірнаПрацьовитаПравдиваВвічливаПривітна

Головні герої казки Пушкіна і схожі, і різні водночас. У чому ж полягає

їхня несхожість? (У характерах і, відповідно, у вчинках)

А чим вони схожі? (Обидві героїні дуже гарні зовні)

Щаслива та людина, у якій зовнішня краса поєдналась з красою

внутрішньою.

А якій красі надали б перевагу ви, якби мали в руках чарівну річ?

Чому?

Так, краса зовнішня швидко минає, відцвітає. Краса ж внутрішня

залишається з людиною повік. Пригадайте, якими подіями закінчується

казка?

З якою метою, на вашу думку, Пушкін ставить ці образи поряд? (Цим

Пушкін показав торжество і перемогу любові, добра, краси над злом)

ІV. Підсумок уроку

Кожна казка нас чомусь вчить, дає нам уроки, на щось натякає… А

який урок дає нам «Казка про мертву царівну і сімох богатирів»?

Так, найголовніше у житті – творити добро. Нехай воно стане сенсом

вашого життя.

61


Прочитати про Г.К.Андерсена

Урок № 16

62

Тема. Г.К.Андерсен (1805-1875) «Соловей». Протиставлення

«справжнього і штучного» в казці.

Мета: познайомити учнів з «великим казкарем, що відкрив шлях до

людського серця», розкрити зміст казки «Соловей»; формувати

уявлення учнів про антитезу як художній прийом; розвивати

навички переказу казки, образне мислення учнів; виховувати

любов до краси живої природи.

Обладнання: карта світу, портрет Г.К.Андерсена, твори

письменника, ілюстрації до казок.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення учня про Данію, Копенгаген

2. Розповідь учителя про Г.К.Андерсена

Уявіть собі, що ми якимось чином опинилися у минулому столітті.

Данія. Невелике містечко Оденсе. Вулицями вечірнього міста йде великий

натовп людей. Вони несуть смолоскипи. Гримлять музики. Люди прямують

до ратуші. У натовпі чути вигуки: «Здоров’я! Сто років життя!”. А у вікні

ратуші їм ніяково посміхається худорлявий блакитноокий чоловік.

Так жителі Оденсе вітали з днем народження свого славетного земляка,

Ганса Кристіана Андерсена. Запишемо це ім’я. (Демонструється портрет). І

коли Андерсен помер, у Данії було оголошено національний траур, а на його

могилі стоїть пам’ятник з написом: “Від датського народу».

Що ж зробила ця людина?

63

Дійсно Андерсен – письменник, який написав безліч прекрасних казок.

А одній з героїнь його казок навіть поставлено пам’ятник. Вам подобаються

твори цього письменника? А коли хтось нам подобається, ми намагаємося

якомога більше знати про цю людину. Хто був Андерсен? Хто були його

батьки? Він народився в сім’ї шевця, в бідній родині. Хлопчик дуже любив

театр, а оскільки батько не міг часто давати гроші на відвідування театру, то

він змайстрував собі театр сам, і театр, і акторів-ляльок. Добрі люди хотіли

допомогти обдарованому хлопчику, розповіли про нього датському принцеві,

тодішньому правителю Данії, але принц відповів: «Мистецтво не для бідних,

нехай краще вчиться шити одяг або класти цеглу».

Датський письменник Ганс Кристіан Андерсен був єдиним сином

бідного шевця і прачки. Батько любив читати і прилучав до цього хлопчика,

який ріс обдарованою дитиною, мрійливою і добродушною, спостережливою

і розважливою. Любив читати і слухати народні казки, захоплювався театром

і мріяв стати актором.

Тернистим був шлях Андерсена до здобуття освіти. Після навчання у

місцевій школі для бідних продовжував вчитися у гімназії, яку не закінчив

через матеріальну скруту батьків, а набути робітничої спеціальності не хотів.

Згодом (за допомогою друзів) йому знову пощастило навчатися в

гімназії, потім стати студентом столичного університету, де успішно

навчався і займався художньою літературою. Писав нариси, оповідання,

романи, вірші, п’єси.

Визнання як письменника прийшло до Андерсена після виходу в світ

його перших казок «Принцеса на горошині», «Гидке каченя», «Русалочка».

Тритомна книга «Казки, розказані дітям» засвідчила про велике

мистецьке обдарування Андерсена. Протягом 40 років письменницької

діяльності Андерсен створив багато казок, які внесли у літературу свіжий

оригінальний струмінь. Його твори написано правдиво і просто, дохідливою

мовою, майстерно, з прекрасним умінням поєднувати казкове і реальне.

64

Деякі казки написані за сюжетами і мотивами народних творів («Нове

вбрання короля», «Дикі лебеді», «Великий Клаус і маленький Клаус» та ін.).

Основна думка казок Андерсена: щасливий не той, хто прожив життя

для себе, а той, хто приніс людям радість і надію.

Великий казкар говорив: «Моє життя – прекрасна, розкішна казка. Якби

тоді, коли я вступив у світ маленьким, бідним, самотнім хлопчиком, до мене

з’явилась всемогутня чарівниця і сказала: “Обери собі мету і напрям, а я буду

направляти і захищати!» - моя доля не могла б бути щасливішою,

розумнішою і кращою».

Існує Міжнародна літературна премія імені Ганса Крістіана Андерсена.

3. Читання казки «Соловей» учителем.

4. Словникова робота:

Камергер – придворне звання (чин);

імператор – титул глави держави в деяких монархічних країнах,

вищий ранг порівняно з королем, царем;

бонза – пихатий, зарозумілий службовець;

крамар – дрібний торговець;

капельмейстер – керівник та диригент хору або оркестру;

арія – музичний твір, що виконується одним співаком.


1. Бесіда.

Які ваші враження від казки?


Назвіть героїв казки. Хто з них у вас викликає симпатію?

Хто знав солов’я і погодився провести придворних до нього?

( Дівчинка)

З якими тваринами сплутали придворні солов’я? (З коровою, жабою)65

Яким був справжній соловей?

Чого не вистачало у пісні штучного солов’я? (Душі)

2. Робота з ілюстраціями в підручнику.

Яка пташка приваблює нас своїм виглядом? (Штучна, бо вона

красивіша)

3. Складання порівняльної таблиці.

Справжній соловей. Штучний соловей

Зовнішній виглядМаленька, сіренька

пташка. Золота іграшка.

Спів. Сльози. Одна пісня.

Реагування на хворобу

імператора

Рятує імператора своєю піснею.

Мовчить.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

Тож яка краса протиставляється у казці? (Штучна і справжня)

Як у художній літературі називається прийом протиставлення?

(Антитеза)

Стосовно яких образів казки «Соловей» використано цей прийом?

(Штучного і справжнього солов’я)


« Продовжіть речення»

Сьогодні на уроці я:

- познайомився…

- був вражений…66

- зробив висновок…


Переказувати казку за складеним планом, намалювати ілюстрації до

казки.

Урок 17

Тема. Соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі

імператора.67

Мета: поглиблювати навички аналізу художніх образів; навчати учнів

робити самостійні узагальнення та висновки; виховувати і

розвивати почуття доброти до ближнього, уміння співчувати

чужому горю; розуміти значення і велич мистецтва.

Обладнання: портрет Г.К.Андерсена, ілюстрації до казок.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання

Що вам відомо про Г.К.Андерсена?

Назвіть головного героя казки «Соловей».

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.


Сьогодні на уроці ми з вами повинні розкрити образ солов’я та показати

зміни в образі імператора. А для цього ми зупинимося на окремих епізодах

казки.

2. Робота над текстом казки.

Де відбувається дія казки?

Опишіть палац імператора.

Як імператор дізнався про солов’я? Як цей випадок характеризує

імператора? («Виявляється, у нас тут живе незвичайна пташка, яка

зветься «соловей». Кажуть, що вона найкраща у моїй великій державі.

Чому мені про неї ніколи не доповідали?»)

68

Яким був соловей? З чим автор порівнює його спів? ( Зі скляними

дзвіночками.)

А яке враження справив спів солов’я на імператора? Чому? ( Він

заплакав, тому що вперше почув голос природи. Душа імператора

розкрилась назустріч пісні – і він заплакав.)

А чому ж соловей відмовився від нагороди? ( Він вже отримав вищу

нагороду – сльози. Талант радує людей від усієї душі, а не за плату.)

Опишіть штучного солов’я. Хто зробив китайському імператорові

дивний подарунок?

Чому придворні були у захваті, а прості люди відчували, що щось тут

не те? ( Живого співу живої душі ніщо не замінить. Адже в живій душі

знаходить відгук те, що йде від серця, а в придворних живої душі не

було, тому їм милим був штучний соловей.)

Чому справжній і штучний соловей не змогли співати разом?

Чому справжній соловей залишив палац? ( Всі захопилися цяцькою, а

про нього забули. Соловей – творець, йому нецікаво було слухати спів

цяцьки.)

Яке є українське прислів’я, що відповідає цьому епізоду? Чи справді

гарне – то найкраще?

Не все золото, що блищить.

( Діти записують у зошит.)

Що трапилось з іграшкою? Які заходи вжив імператор, щоб оживити

штучного птаха? ( Він послав за придворним медиком.)

А що ж трапилося далі? Що мучить імператора в останні хвилини його

життя?

Чи допоміг штучний птах імператорові?

Що примусило справжнього солов’я повернутися до імператора?

( Соловей оцінив в імператорові те, що проявилось сльозами.)

Як сталося, що смерть відступила від імператора?

69

Як же закінчується казка?

ІV. Узагальнення знань.

Що таке тема та ідея твору?

Визначте тему казки.

Розгадайте головоломку. Чи згодні ви з тим, що ці слова містять

головну думку казки?

Не зо що

то, щить все

те бли ло

Відповідь: « Не все те золото, що блищить.»

V. Підсумок уроку

У казці Андерсена в боротьбі, в протистоянні перемогло добро,

мистецтво одержало перемогу над смертю.

Неможливо собі уявити життя без мистецтва. Тому ми можемо

сказати: «Мистецтво вічне».

І саме Андерсен, як і всі казкарі світу, прагнув утвердити добро на

землі, пробуджуючи його в людських душах за допомогою своїх дивовижних

казкових героїв.

VІ. Домашнє завдання Прочитати казку О.Уайльда «Хлопчик-зірка».

Урок № 18

Тема. Оскар Уайльд (1854-1990). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх

характеристика.

70

Мета: познайомити дітей з відомостями про Оскара Уайльда,

допомогти краще засвоїти ідейно-художній зміст казки,

познайомити з героями, їх характеристикою; розвивати

усне мовлення, уяву та образне мислення; прищеплювати

учням поняття про справжню красу, її ознаки та місце в

житті людини.

Обладнання: політична карта світу, портрет О.Уайльда.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя про Оскара Уайльда.

Оскар Уайльд – видатний англійський письменник ХІХ століття,

автор багатьох творів (оповідань, віршів, п’єс, роману). Знайомство із

творчістю цього митця починається з його казок («Щасливий Принц»,

«Зоряний хлопчик», «Соловей і троянда» та ін.).

У «чарівних оповіданнях» Оскара Уайльда (саме так називав свої твори

письменник) відкривається дивовижний світ, сповнений краси, любові і

милосердя.

Письменник був закоханий у все вишукане і прекрасне. Краса стала

основою не тільки його творчості, а й життя.

О.Уайльд вважав, що художник – створіння надзвичайне, і тому

справжній митець повинен вирізняти з натовпу невігласів. Відповідно до

власного афоризму – «Необхідно або самому бути твором мистецтва, або

носити на собі твір мистецтва» - письменник одягався в оксамитові костюми,

короткі штани, шовкові панчохи. Він прогулювався Піккаділі з квіткою

71

соняшника або лілеї в руках, і весь його вигляд ображав загальноприйняті

уявлення про пристойність, викликав глузування і роздратування.

Карикатури на Уайльда не сходили зі сторінок сатиричного журналу

«Панч». Навіть з’явилась комічна опера, головний герой якої – товстий поет

– був дуже схожий на Уайльда .

Попри це Уайльд мав багато друзів і прихильників, які цінували його талант,

чарівність, доброзичливість, дотепність. Жарти й афоризми письменника

були дуже популярні:

«Художник творить життя»;

«Життя коротке, мистецтво вічне»;

«Коли Добро безсиле, воно – Зло»;

«Любов мусить прощати всі гріхи, тільки

не гріх проти любові».

Протягом життя Уайльд переконався, що справжня краса впливає на

людину, вона здатна облагородити душу, зробити її прекрасною і людяною.

2. Читання казки «Хлопчик – зірка» вчителем.


1. Бесіда.

Чому, на вашу думку, казка починається з опису зими?

З якими героями ми познайомилися?

Про що розмовляли лісові мешканці? Як ставився до зимової негоди

кожен із них?

Що знайшли у лісі лісоруби? Як вони вчинили із знахідкою?

Де виховувався Хлопчик-зірка? (Хлопчик-зірка ріс, виховувався разом

з дітьми лісоруба).

Яким автор змальовує хлопчика? Зачитайте його портретну

характеристику.

З чим автор порівнює хлопчика? (З квіткою).

72

2. Запис схеми на дошці та в зошитах.

« золоті кучері – як

пелюстки нарциса»

Хлопчик

« немов квітка « губи – як пелюстки

в полі» червоної троянди»

« очі – як фіалки»

Чому саме з квіткою порівнюється хлопчик? ( Квітка – символ краси.)

З якими ж саме квітками порівнюється хлопчик і чому?

3. Запис схеми на дошці і в зошитах.

Квітка – символ краси

троянда - любов

фіалка – ніжність, доброта

нарцис – гордість, себелюбство

Що ви можете сказати про інших героїв казки?

Хто із лісових мешканців лаяв холодну погоду?

(Вовк,Коноплянки)

Кому до вподоби була морозна погода? (Совам).

До кого в рабство потрапив Хлопчик-зірка?

Чому Зайченя тричі рятувало хлопчика? (Хлопчик тричі врятував

його

від пастки мисливця.)

Знайдіть опис матері хлопчика. Що вас вражає в описі жебрачки?

(«Зранені босі ноги, з яких сочилася кров».)

А як же Хлопчик-зірка відносився до інших героїв, до своїх

рідних?

73


Хто ж головний герой казки?

Назвіть позитивних і негативних героїв.

V. Домашнє завдання.

Скласти план казки.

Намалювати ілюстрацію до казки.

Урок № 19

Тема. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція

образу головного героя.

Мета: виділити найголовніші епізоди, де йдеться про шлях героя

від жорстокості до набуття справжньої краси і добра; розвивати74

вміння виділяти головне в характеристиці героя; виховувати

любов до матері, добро.

Обладнання: портрет О.Уайльда, ілюстрації до казки.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1. Літературний диктант.

1) Додому поверталося … Лісорубів. (Двоє)

2) Холодну погоду лаяли … . (Вовк, Коноплянка)

3) Морозна погода була до вподоби … . (Совам)

4) Вибравшись з лісу, лісоруби побачили … . ( Зірку, що впала)

5) Другий Лісоруб узяв дитину, хоч сам був дуже бідний тому, що … .

( Вважав неприпустимим покинути дитя напризволяще)

6) Дружина Лісоруба сприйняла появу в домі чужої дитини … .

( Спочатку розсердилась на чоловіка, потім пожаліла хлопчика)

7) Хлопчик-зірка виріс … . ( Дуже вродливим, але жорстоким)

8) Хлопчик-зірка зверхньо і жорстоко поводився з тваринами, з іншими

людьми, тому що … . (Вважав, що він походить від Зірки)

9) Хлопчик перетворився із вродливця на потвору, коли … . (Вигнав рідну

матір

10) Хлопчик-зірка потрапив у рабство до … . (Злого чаклуна)

11) Зайченя рятувало хлопчика тричі, тому що … . (Хлопчик врятував

його від пастки мисливця)

12) Батько і мати простили хлопчикові образу, тому що … . (Він покаявся,

допоміг жебракові, поцілував матір і омив її сльозами)

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.75

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.

Як ви думаєте, чому казка починається з опису зими? Яка роль пейзажу

тут? ( Є першою сходинкою до розуміння деяких рис характеру

Хлопчика-зірки – дитини: холодність, байдужість.)

Яким був Хлопчик-зірка? («Виростав він гордий, себелюбний,

жорстокий»)

1. Читання уривка від слів « Проте ця врода…» до слів «

просити милостиню».

2. Складання схеми.

«Гордий, себелюб- гордість

ний, жорстокий».

жорстокість

«Гордував і попихав

сільськими дітьми, себелюбство

називав іх своїми

слугами». зверхність

«Не мав співчуття до немилосердя

нужденних, сліпих,

калік, всіх скривджених зневага

долею».

байдужість

«Кидав на них камінці,

проганяв на шлях, по-

крикував». взяли верх над вродою,

красою, добротою,

«Не слухав, посміхався любов’ю, ніжністю,

зневажливо». співчуттям.

76

Розкажіть про поведінку Хлопчика-зірки. Як ви можете

охарактеризувати його вчинки? Який з них був найстрашніший?

Чому?

Поясніть слова Василя Симоненка :

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Як ви вважаєте, чому хлопчик втратив вроду і з гарної квітки

перетворився на бридку жабу?

3. Складання схеми.

Квітка Жаба

краса потворність

ніжність грубість

любов ненависть

ДОБРО ЗЛО

Учитель. За народними повір’ями з жабою пов’язували все лихе,

бридке.

Багато прислів’їв було складено про жабу. Особливо поганою ознакою

було, коли жаба наближалася до дверей житла. Про це свідчить прислів’я:

“Жаба біля порога – нещастя не за рогом». Огиду у дорослих і острах у дітей

викликали малі жабенята. Вважалося, що то недобрі діти, які, покинуті

матерями, силами природи були перетворені на жабенят.

Розкажіть, як герой шукав матір? Чому він «ніде ніколи не зустрів ні

любові, ні доброзичливості, ані милосердя»? («Світ повівся з ним так само,

як він чинив у дні своєї гордині»)

Хто допомогає Хлопчику-зірці виконувати завдання злого чаклуна?

Чому?

77

Чому хлопчик віддав золоті монети прокаженому? Яких нових рис

характеру набуває герой? («Твоя біда гірша ніж моя» - говорить хлопчик.

Настало остаточне усвідомлення становища іншої людини, з’явилося

співчуття.)

Коли і чому краса повернулася до Хлопчика-зірки?

ІV. Осмислення знань, одержаних на уроці.

Як ви розумієте слова Миколи Луківа:

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

Використовуючи власні малюнки, дайте відповідь: як і чому

змінювався головний герой.

V. Узагальнення вивченого.

1. Розв’яжіть і прочитайте головоломку.

Н Е Ь : Ю Д Ь Г И З Д Л Д И У . Л Д А У Н О Б Я Б Ю

Чи згодні ви з тим, що у цьому прислів’ї міститься головна думка

твору?

У чому полягає справжня краса людини?

VІ. Підсумок уроку.

Як бачимо, хлопчик подолав шлях від жорстокості до набуття

сравжньої краси. За все те зло, яке скоїв, він покараний самою

природою. Коли хлопчик починає робити добро і іншим, йому також

починають допомогати. Зрештою він отримує прощення і до нього

повертається його зовнішня краса. То що ж важливіше: краса чи добро?

Звичайно, добро. Тож творіть добро!

78

VІІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до позакласного читання А.Ліндгрен «Пеппі -

Довгапанчоха».

Урок №20

Тема. Позакласне читання. Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом шведської

письменниці Астрід Ліндгрен , з її героїнею – дівчинкою Пеппі;

розвивати вміння давати характеристику літературному герою за

79

його вчинками , аналізувати твір ; виховувати оптимістичне

сприйняття світу , прагнення до самостійності .

Обладнання: казка – повість Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»,

зошити , малюнки дітей до твору.

Тип уроку: засвоєння знань , умінь та навичок.

Книга для дітей повинна розвивати віру

в здатність робити чудеса , у саме

існування чудес.

А. Ліндгрен.

Хід уроку

І. Оголошення теми , мети , завдань уроку.

ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.


Астрід Ліндгрен (1907-2002) – шведська письменниця , автор творів для

дітей і юнацтва. Народилася в родині землевласників , « в стародавньому

червоному будинку в глибині яблуневого саду «. Ще в школі їй віщали

майбутнє письменниці , але вона дала собі слово не писати , щоб не бути

схожою на інших . 1941 рік захворіла її дочка і, коли мати вичерпала весь

запас історій , попросила раптом: «Розкажи мені про ПеппіДовгупанчоху».

Незвичайне ім’я змусило Ліндгрен вигадати і незвичайну героїню. 1944 рік

занедужала й сама Астрід. Вона обробила свої усні розповіді , один

екземпляр подарувала дочці , а другий послала у видавництво. Як і очікувала

Ліндгрен , видавництво не зрозуміло її героїню й повернуло рукопис.

1945 рік Ліндгрен здобула премію за книгу «Брітт Марі полегшує

серце» , тоді в наступному році видали і перероблений варіант «Пеппі».

«Пригоди відомого детектива Калле Блюмквиста»(1946) стали наступною 80

книгою , яка знову була відзначена премією. Так Ліндгрен стала

професійною письменницею.

Звідки ж брала Ліндгрен матеріал для своїх творів? Із свого

дитинства. Бурлаки , які просились у її батька на ночівлю , змусили

задуматися дівчинку над тим , що не у всіх людей є свій дім ; їхні розповіді

розширювали її кругозір , учили бачити , що світ населений не тільки

гарними людьми. Тема боротьби добра й зла , одна основних в її творах ,

народилося вже тоді. Письменниця вважала , що «не можна сидіти і

вигадувати якісь історії . Треба поринути у власне дитинство». Тільки тоді

можна написати те, що розбудить фантазію дитини. А це вона вважала

найважливішим завданням літератури, тому що ні кіно, ні телебачення не

залишають простору для уяви . Уявлення ж , на думку Ліндгрен , -

найважливіша здібність людства, « тому що усе велике , що колись

здійснилося у світі , народжувалося спочатку в людській уяві». Крім того,

книга для дітей повинна розвивати віру у здатність робити чудеса, у саме

існування чудес. Але дива у творах Ліндгрен завжди народжуються із самої

реальності , як в історії про Маля і Карлсона , що живе на даху.

2. Робота над змістом казки - повісті «Пеппі Довгапанчоха».

Історія про Пеппі зверненна до усіх : і маленьких, і дорослих . у кого

весела вдача і добре серце , хто вміє сміятися над смішним і сумувати над

сумним і непомітно вчиться таким чином розуму. І це поєднує її з народною

казкою.

Народні казки завжди захищали диваків , тих, хто «не як усі», і в цьому

виявляється народна мудрість - розуміння того , що в таких своєрідних

натурах скриті великі здібності , які проявляються в певних життєвих

обставинах.

Чи сподобалась вам Пеппі і чим?


Хто така Пеппі і як вона попала в маленьке шведське місто ?

81

Як Пеппі поставилась до загибелі батьків? Що вона сама собі іноді

говорила? ( «не бійся , мамо, я не пропаду»)

Хто ще жив з Пеппі на віллі і яку назву мала вілла?

Що говориться у творі про фізичну силу Пеппі? Знайдіть про це

слова в тексті й зачитайте.

Для чого Пеппі використовує свою незвичайну силу?

3. Перевірка знань тексту.

1) Літературна гра.

Учні поділяються на дві команди ; члени кожної команди

почергово ставлять супротивнику запитання за змістом твору .

Виграє та команда , яка відповіла на більшу кількість запитань.

2) Робота в групах.

Кожна група характеризує Пеппі за уривками з твору( можна

про інсценувати уривок , потім узагальнювати) :

а) Пеппі захищає від хлопців дівчинку ;

б) Пеппі й поліцейські ;

в) Пеппі й злодій ;

г) Пеппі в школі;

д) Пеппі на пожежі.

4. Продовження роботи над змістом твору.

Чи можна сказати , що Пеппі дуже добра дівчинка ? Доведіть свою

думку прикладами з твору. Можна зачитати уривки з тексту.

Розкажіть про самовідданість Пеппі.

Чи можна сказати , що Пеппі - велика вигадниця? Доведіть свою

думку прикладами із твору.

Чого більш за все не любить Пеппі? ( Несправедливості, боягузтва,

підлості)Які слова вона часто вимовляє , коли щось робить? ( «Це було б

тільки справедливо»)

За що Томмі й Анніке полюбили Пеппі?

82

Томмі й Анніке зрозуміли душу Пеппі? Чого не вистачало Пеппі в

житті?

Уявіть себе самотніми в пустому будинку? Чи весело вам буде? А як

поводила себе Пеппі? Як називають таких людей? ( оптимістами)

5. Виразне читання уривка з тексту.

Від слів « Вона …. вона дуже самотня зараз …» ( остання сторінка казки

– повісті).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Чи є різниця між Хлопчиком – зіркою і Пеппі і яка?

З ким із них ви хотіли потоваришувати ? на кого з них можна

покластися?

Яка головна думка, ідея казки – повісті?

Чого вчить нас твір «Пеппі Довгапанчоха»?


Зробити малюнки до оповіді про Пеппі

Урок № 21

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання казки за прислів’ями.

Мета: вчити використовувати прислів’я у мовленні,пояснювати їх

розвивати творчу уяву, усне та писемне мовлення, виховувати

розсудливість, добре ставлення до людей.

Обладнання: збірки прислів’їв ,«Книга для читання» К. Ушинського

Тип уроку: урок розвитку мовлення.83

Хід уроку



1. Повторення вивченого матеріалу про прислів’я.

2. Наведення прикладів прислів’їв, пояснення, у якій ситуації

можна використовувати.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1.Вступне слово вчителя

Крізь століття дійшли до нас короткі влучні вислови, що завжди були

окрасою мови. У них закладено мудрі повчання. Майже кожну життєву

ситуацію можна пояснити певними прислів’ями чи приказками, що дадуть

оцінку події, явищу, рисам, характеру людини, та її вчинкам.

ІV. Підготовча робота до написання твору.

1.Творчі вправи:

Підібрати прислів’я до життєвих ситуацій.

Людина робить добру справу, але заздрісники намагаються

зашкодити їй, та все ж вона не зважає на це. (Пси виють, а місяць світить.

Собака гавкає, а караван іде).

Товариш засумував дуже, а ви з ним поговорили, втішили його, він і

забувся про сум. ( Від теплого слова і лід розмерзає. Добре слово краще,

ніж мед).

2. Яка може бути ситуація, коли вживають такі прислів’я :

Добро будує, а зло руйнує ( з єврейської )

84

Одна голова – добре, а дві – краще ( з російської ).

Добрий початок – половина роботи ( з німецької ).

3. Які прислів’я будуть влучними до казок «Фарбований шакал»

(Усе минається, правда лишається . Дій по правді й нікого не бійся)

«Момотаро, або хлопчик – Мізинчик» (Краще без грошей, ніж без друзів.

Спільними зусиллями, можна й гору Тайвань пересунути).

4. Читання зразка твору за прислів’ями з книги К. Ушинського.

Визначити, яке прислів’я могло б бути заголовком до цієї казки. Іде

багатий чоловік на базар, поганяє з усіх сил коней. Назустріч йому йде

бідний. Питає багатий у зустрічного чоловіка: «Чи далеко ще до міста?»

Подивився той на колеса і каже: «А якщо тихо поїдеш, то до ночі доїдеш».

Розсердився багатий на таку відповідь та й ну коней гнати сильніше. Проїхав

трохи, але переднє колесо злетіло, а залізна вісь в землю в’їхала і зламалася.

Довелося йому шукати коваля. Цілий день ремонтували воза. Тільки на

другий день пізньої ночі приїхав багатий до міста.

5. Вибір теми для складання казки, обговорення її:

Як працюватимеш, так і житимеш.

Сім раз відміряй, а один раз – відріж.

Що посієш, те й пожнеш.

Хто рано встає, тому Бог дає.

V.Робота над складанням казки за прислів’ям.

VІ.Підсумок уроку.

Чого навчились ви сьогодні на уроці?

VІІ. Домашнє завдання.

85

Закінчити складання казки.

Урок № 22

Тема . Контрольна робота. Вступ. Казки народів світу.

Мета: перевірити рівень засвоєння матеріалу з теми «Вступ. Казки

народів світу.»; виявити , які складові навчального матеріалу учні

засвоїли добре. А які потребують коригування ; розвивати зв’язне

мовлення , виховувати бажання вдосконалювати набуті знання.

Обладнання : матеріали для тестової перевірки знань.

86

Тип уроку: урок перевірки , оцінки і корекції знань , умінь і навичок.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Оголошення теми , мети уроку.

ІІ. Робота над темою уроку.

- Ознайомлення учнів із змістом контрольної роботи.

- Повідомлення критеріїв оцінювання. Виконання учнями завдань.

Варіант 1

Рівень І

1. Один із основних жанрів усної народної творчості , розповідний твір

про вигадані , фантастичні події , які сприймаються і переживаються як

реальні , це :

а) прислів’я

б) приказка

в) казка

2. До якої теми можна віднести іспанську приказку «Угорі та

недузі пізнаєш , хто твої друзі?»

а) людської праці;

б) справжньої дружби;

в) людського щастя.

3. Якоб і Вільгельм Грімм були :

а) збирачами народних казок;

б) авторами казок;

в) перекладачами казок.

4. Учитель з казки « Пензлик Маляна» здивовано витріщив

очі , а потім як гаркне:

87

а) «Злидар! Малювати , бачте, йому захотілось. Ану, геть

звідси!»

б) «Малювати , бачте, йому захотілось. Ану, заходи у

клас».

в)»Малювати , бачте, йому захотілось. Йди до іншого

вчителя».

5. Казка про «Сіндбада - мореплавця» - це казка:

а) про тварин;

б) побутова;

в) пригодницько – фантастична.

6. Хто є дійовими особами казки «Василина Прекрасна»:

а) стара баба, хліб, яблуня, півень;

б) баба Яга,лялечка, птахи,миші;

в) пасербиця , мачуха, рідна дочка.

7. Кому присвячується поема О. Пушкіна «Руслан і Людмила»?

а) Державіну;

б) Жуковському ;

в) Пущину.

8. Лукомор’є – це:

а) затока ;

б) луговина;

в) узлісся.

9. В чому мораль казки Андерсена «Соловей»?

а) цінність справжньої краси;

б) штучна красивість робить людину пихатою;

в)

10. Що приймає за солов’я камергер :

а) горобця;

б) жабу;

88

в) корову.

11. Казка «Соловей» Андерсена - це:

а) епічний твір;

б) ліричний твір;

в) драматичний твір.

12. Хлопчик – зірка перетворився на:

а) жабу, схожу на людину;

б) людину з гидким обличчям та лускою на тілі;

в) на змія з трьома головами.

Рівень ІІ

1. Продовжіть правильно речення:

Головним конфліктом народних казок є…

2. Поясніть прислів’я «Усе велике починається з дрібного»

3. Схарактеризуй людські якості Пасербиці з огляду на її вчинки та

ставлення до людей.

Рівень ІІІ.

Напишіть невеличкий твір на тему:

1) «Краса народної казки».

2) «Що таке справжня краса» ( за мотивами казки Андерсена «Соловей»).

Варіант 2.

Рівень І

1. Найдавніший вид казки - це :

а) казки про тварин;

б) героїчно – фантастичні казки;

в)побутові казки

2. Учені і письменники брати Грімм є представниками:

а) англійської літератури;

89

б) німецької літератури;

в) французької літератури.

3. Яка характеристика дається в казці «Пані Метелиця»

пасербиці?

а) добра і чуйна;

б) гидка і лінива;

в) гарна і працьовита.

4. У казці « Пензлик Маляна» хлопцю допоміг одержати

пензлик:

а) сивобородий дідусь;

б) Малян сам заробив гроші і купив пензлик;

в) Шкільний учитель.

5.До якої збірки входить казка про Сіндбада - мореплавця:

а) Українські народні казки;

б) «Тисяча і одна ніч»;

в) Літературні казки.

6. У казці «Василина Прекрасна» пасербиці постійно допомагає:

а) берізка;

б) лялечка;

в) дівка - чорнявка.

7. Про кого в пролозі до поеми «Руслан і Людмила» сказано : «Вірно

служить»?

а) Про морського дозорця;

б) про бурого вовка ;

в) про грозного царя.

8. Назви казкових героїв , які згадуються у вступі до поеми Пушкіна

«Руслан і Людмила»:

а) Баба Яга , цар Кощей, Русалка ;

б) лис Ренар , тигр Шер - Хан, Мауглі;

90

в) Падчірка, бабина дочка,мачуха.

9. Який випадок змінив життя солов’я з казки Андерсена «Соловей»:

а) його піймали і принесли в палац;

б) куховарочка запросила солов’я в палац;

в) солов’я забажав послухати імператор.

10. Про кого в казці « Соловей» говориться :

а) про живу пташку;

б) про штучну пташку;

в) про куховарочку.

11. Хто написав казку «Хлопчик – зірка» :

а) Пушкін;

б) Шарль Перро;

в) О. Уайльд

12. Кого прогнав хлопчик – зірка із хати лісорубів:

а) ніщенку;

б) рідну матір;

в) служницю.

Рівень ІІ

1.Продовжіть речення:

Літературна казка це…

2. Поясніть прислів’я «Людина без батьківщини - як насіння без землі»

3. Схарактеризуй Сіндбада - мореплавця.

Рівень ІІІ.

Напишіть невеличкий твір за прислів’ям :

3) «Без труда – нема й плода»

4) «Не все те золото , що блищить».

ІІІ. Підсумок контрольної роботи.

Збір робіт.

ІV. Завдання додому.91

Уроки № 23-24

Тема. Джон Кітс (1795-1821). «Про коника і цвіркуна». Поетизація

образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре

ніколи…”) Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня

подорожнього». Зображення взаємозв`язку різних сфер природи

й людини в поетичному творі.

92

Мета: ознайомити з перлинами світової поезії, життям та творчістю

поетів; дати поняття про тему та ідею твору, пейзаж, епітети,

метафори; розвивати навички виразного читання поезії,

спостереження над ліричним твором та його аналізу;

розширювати кругозір учнів; виховувати естетичні смаки, любов

до природи, художнього слова.

Обладнання: портрети поетів, збірки їх творів, репродукції пейзажів різних

художників (за вибором учителя), аудіо запис «Пори року»

П.Чайковського, слайд шоу визначних місць Англії та

Німеччини.

Тип уроків: вивчення нового матеріалу.

Хід уроків

І. Аналіз контрольної роботи

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Що впливає на настрій людини більше, ніж природа довкола? Напевно,

ви помічали, що в похмурий день, коли небо кошлатиться сірими хмарами,

понурих людей на вулицях набагато більше, ніж у ясну днину, коли сонце,

дерева і люди наче радіють, усміхаються одне одному. З давніх-давен

природа вражала людину своєю красою, викликала різні почуття – від

щирого захоплення до смертельного жаху. Давні люди вважали все в природі

живим: гори, річки, ліси, дерева - олюднювали їх. Талановиті поети складали

гімни природі, підкреслюючи її роль у житті людини, художники

змальовували її пензлем, композитори – звуками.

(Перегляд ілюстративних матеріалів, прослуховування музичних

фрагментів)

93

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Все, що ми побачили і прослухали є змалюванням природи в різних

видах мистецтва. І це називається пейзажем. Пейзаж, або опис природи, не

лише допомагає уявити місце і час розгортання подій того чи іншого твору.

Він розповідає нам про внутрішній світ персонажа, його почуття. Тож пейзаж

не лише відтворює, неначе «фотографує» довкілля, здебільшого він тісно

пов`язаний із внутрішнім світом персонажів і є його виявом.

- Запис до літературознавчих словничків або зошитів

Пейзаж – опис природи в літературному творі

І сьогодні ми ознайомимося із зразками справжньої поезії, для якої не

існує меж, пов`язаних із часом, місцем проживання, національністю. Усіх

людей єднає вічна, нетлінна краса. І дуже щасливою є та людина, яка вміє

осягнути цю красу серцем і душею, зобразити в поетичних рядках. І зараз ми

будемо вчитися осягати цю красу, оспівану у віршах чудових поетів.

ІV. Оголошення теми і мети уроку

1.Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці є декілька понять з теорії літератури, які ви

повинні засвоїти і, можливо, вам здасться, що з ними ви ніколи не

зустрічались, але це не так і ви в цьому переконаєтесь. Для цього вам

потрібно буде згадати деякі поняття, з якими ви вже зустрічались на уроках

української літератури і , особливо, української мови.

Знайомство з поетичними творами ми розпочнемо з поезії англійського

поета-романтика Джона Кітса «Про коника і цвіркуна».

Але спочатку познайомимось з поетовою країною – Англією (перегляд

слайд шоу про Англію).

Джон Кітс прожив дуже коротке і нелегке життя, яке спалахнуло

яскравим метеоритом на небосхилі англійської поезії і так само стрімко 94

згасло залишивши по собі чудові вірші, які і сьогодні вражають читачів

своєю довершеністю і красою. Адже їх автор вважається третім (після

Байрона і Шеллі) великим поетом молодшого покоління англійських

романтиків. Коли поетові було всього 15 років, він залишився сиротою і

опікуни відправили його здобувати професію лікаря в госпіталях Лондона,

так як вчитись в університеті він не мав за що. Але любов до літератури

перемогла і Джон став членом одного з літературних гуртків і зайнявся

літературною творчістю. Проте це заняття не давало йому коштів для

існування і він жив у постійній бідності. Його і без того хворобливий

організм не витримав, він захворів на сухоти і у віці 25 років помер. Але по

ньому залишились його прекрасні вірші, з одним з яких ми зараз і

познайомимось.

2. Виразне читання учителем вірша Джона Кітса «Про коника і

цвіркуна» в різних перекладах:

Поезія землі не вмре ніколи.

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться – стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,

Нагадуючи всім, хто задрімне,

Спів коника в траві на сіножаті.

95

Про коника і цвіркуна

Ніколи не вмирає спів землі.

Коли вже птиці в лісові околи

Втечуть од спеки й викошене поле

На мить затихне в літньому теплі,

Озветься коник. Сівши на стеблі,

В захопленні не томлячись ніколи,

Він тішитиме сонце ясночоле –

Й тремтітимуть од щастя мотилі.

А вже в зимі, коли від холоднечі

Поглибшає в хатині тишина,

Цвіркун співає пісню нам з-під печі.

Росте в дрімоті пісня негучна,

Спів коника і літа молодечі,

Дзвінкі луги нагадує вона. (Переклад Дмитра Павличка)


4. Самостійне читання учнями віршів Джона Кітса про себе,

потім, за бажанням, читання вголос

5. Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

Яке враження справили на вас вірші? Який переклад сподобався

більше? Чим саме?

Що вразило найбільше в обох перекладах?

Ще в початкових класах і на уроках з розвитку мовлення ви

ознайомилися з поняттям «тема». Згадайте, що таке тема твору?

Яка тема вірша «Про коника і цвіркуна»?

Але у кожного твору є не тільки те, про що він, тобто його тема, але й

те, заради чого він написаний, що хотів цим твором виразити автор – його

головна думка, або ідея. Попробуйте знайти, що хотів нам сказати своїм 96

віршем Джон Кітс. Можливо, головна думка твору є в самому вірші?

Знайдіть її.

Отже, яка ідея вірша Джона Кітса «Про коника і цвіркуна»?

Що розуміє автор під словами «поезія землі»? А як розумієте ці слова

ви?

Яких персонажів ми зустрічаємо у вірші? Що вони уособлюють?

Який настрій викликає у вас вірш «Про коника і цвіркуна»? Свою

думку обґрунтуйте.

Запис до літературознавчих словничків або зошитів:

Тема літературного твору – це те, про що у творі розповідається

Ідея – головна думка літературного твору

6. Ознайомлення з життям і творчістю Й.В. Гете і його

віршем «Нічна пісня мандрівника».

Великий німецький поет-просвітитель Йоганн Вольфганг Гете є

автором багатьох шедеврів, якими пишається німецький народ. Серед них

всесвітньовідома трагедія «Фауст», чудова балада «Вільшаний король», з

якими ви ще зустрінетесь на шляху вивчення світової літератури, а також

багато інших творів, серед яких і чудова мініатюра «Нічна пісня

мандрівника». Шанобливе ставлення німців до Гете, вшанування його

пам`яті нагадує ставлення українців до Тараса Шевченка. Недаремно ж і

сьогодні німецький культурний центр в Україні називається саме Гете-

Інститутом, хоча Німеччина дала світові немало інших талановитих

письменників, композиторів, філософів. (Перегляд слайд шоу про

Німеччину)

7. Виразне читання вчителем вірша Гете «Нічна пісня

мандрівника» (в перекладі М. Бажана) і «Нічна пісня подорожнього» (в

перекладі П. Тимочка), а також вірша Михайла Лермонтова «Із Гете» (в

перекладі Т. Масенка)

97

8. Виразне читання вірша учнями (за бажанням)


10. Обмін враженнями, порівняння різних перекладів вірша Гете, а

також віршів Гете і Кітса

Яке враження справив на вас вірш Гете «Нічна пісня мандрівника»?

Про що, по-вашому, цей вірш, тобто яка його тема?

А яка ідея, тобто головна думка вірша?

Яким настроєм пронизаний вірш Гете? Як він впливає на читача?

Який із перекладів вірша вам більше припав до душі і чому?

Чи зберігається ритмомелодика вірша, загальне звучання в обох

перекладах?

Що спільного і відмінного у віршах Й.В. Гете і Джона Кітса?


Для того, щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм

точну, образну характеристику, письменники вживають спеціальні засоби

виразності мовлення – тропи. З деякими з них ви вже знайомилися на уроках

української літератури, як от з порівняннями, епітетами, уособленнями. З

іншими познайомитеся в 5 класі і навіть на найближчих уроках, як от з

метафорою, королевою тропів. Ще з іншими – в наступні роки вивчення

літератури.

Згадайте з української літератури, що таке епітети?

Запис до літературознавчого словничка або зошита:

Епітети – художні означення

Як визначити, які з означень є епітетами, а які ні?

Очікувана відповідь:

Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників-означень, що просто

характеризують предмет, вказуючи на його форму, розмір, колір, матеріал 98

або властивість. Наприклад, золота обручка – золотий характер, хижі звірі –

хижі пазурі, дорослий хлопець – дорослий вчинок тощо.

12. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Виписати епітети з віршів Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» та Гете

«Нічна пісня мандрівника», Михайла Лермонтова «Із Гете» і визначити їх

роль.

Кітс Гете Лермонтов

Невтомний (голосок); Нічна (імла); Темна (ніч) ;

довгий (танок); лагідні (долини);

крижане (мовчання); свіжа (мла)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

На основі поезії Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» складіть

«психологічний портрет» автора, тобто дайте характеристику поетові.


Поет любить природу, милується нею, переконаний у вічності «поезії

землі», спостережливий, уважний, оптимістичний.

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Джона Кітса, Й.В. Гете;

прочитати статті про поетів за підручником, відповідати на запитання

підручника

VII. Підведення підсумків уроку

99

Урок № 25

Тема. Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення

краси весняної природи у вірші. Зв`язок із фольклором (пісня)

Мета: ознайомити з життям і творчістю поета, допомогти усвідомити

красу, художню майстерність його вірша «Задзвени із

глибини…»; розвивати навички виразного читання, аналізу

ліричних творів, уміння висловлювати власну думку та

враження від прочитаного, визначати художні засоби

100

виразності; виховувати любов до природи, до поетичного слова,

естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, репродукції

пейзажів, фотоматеріали, аудіо - та відеозаписи

Тип уроку: урок виразного читання (конкурс на кращого читця)

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

Природа, різні пори року завжди надихали поетів, музикантів,

художників на створення шедеврів. Одним з них можна з повним правом

назвати вірш «Задзвени із глибини…» ще одного великого німця - поета-

романтика ХІХ ст. Генріха Гейне. Багато поколінь людей отримують

справжню насолоду, читаючи глибоко ліричні, пронизливі твори цього

видатного німецького поета. Сподіваюсь, що й ви не залишитеся байдужими

до його поетичних шедеврів.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Виразне читання віршів Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» та Гете

«Нічна пісня мандрівника» з висловленням власних вражень та частковим

аналізом

Повторення літературознавчих понять «пейзаж», «тема», «ідея».

Визначення теми та ідеї вивчених поезій.

«Усне малювання»

Створіть словесну картину, зображену в поезії Гете, додавши власні

деталі, прикмети.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

101


Розповідь про великого німецького поета Генріха Гейне хочу розпочати

з вірша відомого українського поета Максима Рильського, який створив

образ поета-романтика, який навмисне ховає свої почуття за маскою блазня.

Арлекін з трояндою в руці

Йде серед буйного карнавалу.

Щоки і чоло в смішній муці,

А в очах далекий відблиск жалю.

Правда, смішно вірити й любить,

Правда, смішно з квітів милуватись?

Скільки років, скільки вже століть

Люди вміють їсти й цілуватись?

Він сміється, щоб не заридать,

Він плига під звуки сарабанди,-

Та нікому б не здолав оддать

Арлекін кривавої троянди!

Попри карнавальну зовнішність, у серці поета-Арлекіна живе

нездоланна віра у силу мистецтва, краси та любові, які символізує троянда.

Квіти - одне з найпрекрасніших творінь природи, це те найсвятіше,

найзаповітніше, невимовне, що приховане в глибинах душі. Те, що квіти

приносять радість, естетичну насолоду, знають усі. Та квіти мають ще й

певну мову, наділені певним символічним значенням.

Генріх Гейне в збірці «Нові поезії», наслідуючи фольклорні традиції

свого народу, у вірші «Задзвени із глибини…» звертається також до образу

троянди. Прослухайте цей вірш і спробуйте пояснити, що символізує троянда

в даній поезії.

Задзвени із глибини

Тихої печалі,

Мила пісенько весни102

Линь все далі й далі!

Линь, дзвени, знайди той дім,

В квітах сад зелений,

І троянду перед ним

Привітай від мене.

Переклад Л. Первомайського


У вірші Гейне маленька квітка стала образом-символом весни,

оновлення, отчого дому. Поет не відкрив чогось нового в поетичному світі,

але додав до нього своє бачення традиційного символу, який існує багато

років.

2. Виразне читання вірша Гейне «Задзвени із глибини…» учнями

про себе та вголос (за бажанням)


4. Обмін враженнями про вірш, евристична бесіда

Про яку пору року йдеться у вірші?

Яким настроєм пронизаний вірш?

Визначте тему та ідею даного вірша.

Які образи, крім троянди, зустрічаються в поезії? Що вони означають?

Випишіть в зошити епітети, використані Гейне (тиха (печаль), мила

(пісенька), зелений (сад)). Який настрій вони створюють?


В літературних творах, як ви вже знаєте, є не лише епітети, а й інші

засоби виразності, або тропи. І сьогодні ми познайомимося з королевою троп

– метафорою. З уроків української мови ви знаєте про те, що в слові є не

лише пряме значення, але й переносне. Але в літературі використовується не

лише переносне значення слів, але й перенесення ознак одного предмета або

103

явища на інші на основі подібності чи контрасту. Це і є метафора.

Наприклад, океан пахощів. Слово океан тут використано в переносному

значенні – щось безмежне і неосяжне: пахощі літньої ночі різноманітні, не

мають меж і осягнути їх неможливо.

Запис в літературознавчі словнички або в зошити:

Метафора – слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного

предмета або явища на інші на основі подібності чи контрасту.

Одним із видів метафори є прийом персоніфікації, або «олюднення»,

коли природа, наприклад, ніби жива істота, тремтить, чує, спить тощо.

Запис в літературознавчі словнички або зошити:

Персоніфікація (уособлення) – уподібнення неживих предметів чи явищ

природи людським якостям. Це один із видів метафор.

Наведіть приклади метафор у вивчених віршах (Дж. Кітса – голосок

обнизує, зима заковує, цвіркун заводить пісню; Г. Гейне – пісенько, знайди

дім, привітай троянду; Й.В. Гете – ніч лягла; вкрила мла). Яка роль метафор у

названих віршах? Як вони допомагають розкрити ідею? Який настрій

створюють?

6. Завдання пошуково-дослідницького характеру (виконується в

групах)

І група знаходить образи, засоби виразності вірша Джона Кітса «Про

коника і цвіркуна» і пояснює, як автор з їх допомогою розкриває ідею вірша?

Очікувана відповідь

У вірші яскраві образи коника і цвіркуна, один з яких символізує літо,

сонце, зелені трави, невтомне стрекотання і рух, а інший – зиму, теплий дім,

затишок, спокій і сон, але обидва ці образи доповнюють один одного і ніби

символізують вічну поезію землі. Розкрити ідею вірша про те, що поезія

землі вічна допомагають засоби виразності: епітети – невтомний (голосок),

довгий (танок), крижане (мовчання); метафори – поезія землі не вмре, не

104

оніміє; голосок обнизує, коник поймає, зима заковує, цвіркун заводить пісню,

спів коника.

ІІ група порівнює різні переклади вірша Й.В. Гете «Нічна пісня

мандрівника» і аналізує їх настрій.


У вірші Й.В. Гете в перекладі М. Бажана зображено спокійний,

лагідний нічний пейзаж завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець»,

словосполученню «пташиний грай» в значенні «пташині ігри, галас».

У поезії М Лермонтова в перекладі Т. Масенка нічний пейзаж дихає

величчю й лагідністю, тиша аж бринить. Це враження створюється за

допомогою подвійного заперечення («Не курять дороги, листя не тремтить»).

«Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» - переконує нас автор.

ІІІ група виявляє риси фольклору у вірші Г. Гейне «Задзвени із

глибини…»


Генріх Гейне у вірші «Задзвени із глибини…» використав образ

троянди, характерний для усної народної творчості, як символ весни,

оновлення, отчого дому. Характерними для фольклору є також епітети – тиха

печаль, мила пісенька, зелений сад; повтори – линь все далі й далі; линь,

дзвени. Та й сам вірш нагадує і за змістом і за формою народну пісню.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Згадати, з якими тропами познайомилися на уроці і навести приклади їх

використання у вивчених віршах.

VI. Домашнє завдання

Виразно читати та аналізувати вірші Д. Кітса, Й.В. Гете, Г. Гейне.

Вивчити напам`ять вірш, що сподобався. Намалювати ілюстрації до вивчених

віршів (за бажанням)

105

Урок № 26

Тема. Виразне читання напам`ять поезій Генріха Гейне «Задзвени із

глибини…» та Йоганна Вольфганга Гете «Нічна пісня

подорожнього»

Мета: поглибити знання учнів з теорії виразного читання; розвивати

навички виразного читання напам`ять поетичних творів; вміння

передавати почуття, настрої, емоції, виражені у віршах, за

106

допомогою інтонації, міміки, жестів; виховувати любов до

природи, до людини, до поезії, прагнення до самовдосконалення,

естетичні смаки

Обладнання: портрети письменників, репродукції з картин відомих

художників відповідної тематики, ілюстрації до творів про

природу учнів, грамоти або сувеніри для переможців

конкурсу читців

Тип уроку: урок виразного читання (конкурс на кращого читця)

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Ви, напевне, помічали, що красиве, виразне, вдумливе

читання завжди справляє приємне враження, краще сприймається для

розуміння та запам`ятовування. Проте не всім однаково добре вдається

гарно читати, щоб володіти увагою слухачів і якнайкраще передавати зміст

вивчених творів. Але цього вміння можна навчитися, адже є ціла наука

виразного читання, з деякими складовими якої ми вже знайомі, а з іншими

познайомимося на уроці.

Оголошення теми й мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

1. Що таке виразне читання?

2. За якими критеріями оцінюється виразне читання? (Знання тексту,

виразність читання, передача голосом думок, настроїв, почуттів, виражених в

творі).

3. Поясніть, що означає кожен критерій?

107

4. Якою мовою написані вивчені твори? (Віршованою)

5. Що таке віршована мова? (Це по-особливому організована мова, для

неї характерні ритм, рима, твори написані строфами)

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

- Познайомимося з основними складовими виразного читання.

(Визначення записати в зошити або літературознавчі словнички).

Темп - швидкість читання. Буває швидкий, пришвидшений, середній,

повільний.

Інтонація – словесний малюнок, який підкреслює мету висловлювання,

його емоційну забарвленість. Існує понад 20 видів інтонацій (розповідна,

питальна, спонукальна, оклична, сумна, гнівна, ніжна, зажурена, весела,

жартівлива, пафосна, піднесена, підвищена, знижена тощо).

Пауза – зупинка голосу на певний час з метою виділення, підкреслення

певного виразу, відділення однієї думки від іншої. Паузи бувають короткими

(на деяких комах, у довгих висловлюваннях без розділових знаків), середніми

(на деяких комах, тире, двокрапках), довга (крапка, три крапки, в кінці

віршованого рядка).

Логічний наголос – виділення голосом найважливішого слова, головного

у висловлюванні.

Крім цих складових, відповідними повинні бути також міміка і жести,

проте їх не повинно бути забагато.

IV. Конкурс на кращого читця віршів Г.Гейне та Й.В. Гете

Слово вчителя. Краса поезії найбільше відчувається, коли вірші

читаються вголос, коли читець уявляє те, про що він говорить, і вміє

засобами виразного читання передати почуття автора та свої власні, розкрити

душу поета. Адже

Душа поета – вічна таїна,108

Всі засміються, а вона заплаче,

Бо свідком стільки раз була вона

Розлук земних і зоряних побачень.

Вона йому яснила хмурий день,

Очей не відривала від кохання,

Щоб він знаходив вірші для пісень,

Щоб кожна пісня не була остання.

Душа поета – крило любові,

Вона у пісні, вона у слові,

Душа поета, вона в безсонні,

Вона в молитві, в святій іконі.

Душа поета в словах привіту,

Де правда гордо іде по світу.

Душа поета – сльозинка щастя,

Почуйте душу, і вам воздасться!

Душа поета входить в кожний зал,

Чи залітає, як небесна птиця,

Вона не просить квітів чи похвал,

Вона лиш хоче людям поклониться.

Душа поета як тонка струна

І водночас безмежна, як планета,

Схиляє небо до землі вона,

Щоб ви відчули зоряність поета!

Тож спробуйте своїм виразним читанням віршів вивчених поетів

передати настрої і почуття, виражені в поезіях і те, що відчули в цих поезіях

ви. Проводимо конкурс на кращого читця поезій Г. Гейне та Й.В. Гете.

- Обрання журі з допомогою лічилки, або якщо клас невеликий, виступ

читця оцінює кожен учень.

Оцінюється:

109

знання тексту;

виразність декламування;

артистичність (кожен пункт оцінюється в 12 балів).

V. Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців,

оцінювання результатів

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Учням пропонується закінчити одне з речень (головна умова – не

повторюватись)

На уроці мені найбільше сподобалось…

Найкраще душу поетів виразити вдалося, на мою думку, …

Мені надовго запам`ятається …

Я зрозумів (зрозуміла), що виразне читання - …

VI. Домашнє завдання.

Прочитати про Сетона-Томпсона за підручником. Розпочати читання

оповідання «Лобо»

Уроки № 27-28

Тема. Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Лобо». Робота над змістом

твору

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, художника,

знавця тварин, викликати інтерес до його оповідання, визначити

головну думку; з'ясувати роль ключових слів для розкриття ідеї і

характеристики образів; розвивати мислення , зв'язну мову дітей,

110

виховувати доброту, любов до тварин, відповідальне ставлення

до природи навколишнього світу.

Обладнання: портрет письменника, книги Сетона-Томпсона, ілюстрації та

малюнки до оповідання.

Тип уроків: засвоєння знань, умінь і навичок.

Учись любити все навколо себе:

Траву і квіти, кущик, деревце,

Жучка і пташку, і блакитне небо,

І синьооке чисте джерельце.

Усе прийшло на білий світ, щоб жити,

Щоб дарувати радість і красу...

Дмитро Білоус

Хід уроків

І. Оголошення теми, мети і завдань уроку.


Учитель. Діти, зверніть, будь ласка, увагу на епіграф, який записано на

дошці. Прочитайте його і дайте відповідь на таке запитання: про що ми

будемо з вами розмовляти сьогодні ?( Відповіді дітей.)

Молодці. Дійсно, ми сьогодні будемо говорити про красу природи ,її

мешканців, про різноманітність тваринного світу.

1. Бліц - вікторина

Що таке природний світ? (Це все , що навкруги нас: ліси, ріки , моря,

тварини , рослини...)

Де і коли ви частіше зустрічаєте тварин? ( У лісі, у зоопарку, у цирку, у

бабусі в селі...)

111

Де можна по побачити багато різних тварин? ( У лісі, у зоопарку, у

цирку, у бабусі в селі...)


Зоологія - комплексна біологічна наука про тварин .

3. Літературна гра “ Про кого йдеться? “

Сірий, зубастий -

по полю ганяє .( Вовк)

Продовжують гру учні. Вони задають один одному загадки про вовка.

Потім зачитують виписані дома прислів'я, приказки про вовка.

Назвіть казки , народні й літературні, де вовк є дійовою особою.



Колись вовкам не було рівних серед великих хижаків. Розумні , хитрі

й непримхливі , вони були широко розповсюджені на нашій планеті. Але

вовки заважали людині , знищували овечі отари й навіть вважались

людожерами — і людина полювала на них довгі роки.

Зараз вовків можна зустріти тільки в густих лісах і далеко в горах.

2. Перевірка творчого домашнього завдання.

Учні розповідають про вовків за енциклопедією.

3. Доповнення вчителя ( якщо учні про це не скажуть)

Вовча зграя — це родина , в якій живе до двадцяти вовків ,серед яких

шість — вісім дорослих. Усі підкоряються вожаку та його подрузі , вовчиці -

матері. Це їх діти , що вже виросли , але не зуміли завести власні території.

Нові вовченята народжуються тільки у пари вовків. За своєю природою

112

вовки тягнуться один до одного , допомагають собі подібним , але тільки в

своїй зграї.

Про вовків дуже цікаво розповів канадський письменник , зоолог за

фахом Ернест Сетон-Томпсон.


Ернест Сетон — Томпсон (1860-1946) народився в Англії, але через

шість років його батьки переїхали до Канади. У першу зиму Ернест пішов до

школи . Він згадував , що зима тягнулася довго-довго. В березні нарешті

прийшов справжній весняний день .Маленька пташка прилетіла на тополю

біля його дому і тихо заспівала. Ернесту здавалося , що він бачить її синю

спинку . Не знаючи чому, хлопчик розплакався . З того часу він кожного року

чекав синю пташку , а з нею весну. Хто його знає, може, цей “ синій птах” і

пробудив в ньому те сильне почуття , яке зробило його всесвітньо відомим

письменником.

У дитинстві Сетон- Томпсон вирізьблював із дерева звірів і птахів , їх

зображення заповнювали його зошит для малювання. Він вів щоденник своїх

спостережень за тваринами , із зацікавленістю читав книги про природу.

Вже в шкільні роки Сетон -Томпсон вирішив стати натуралістом і

мандрівником , але батько був проти цього . Він не хотів бачити свого сина

природознавцем . Згодом Сетон-Томпсон все ж таки здійснив свою мрію.

“ Я пішов своєю власною дорогою, не знаючи й не запитуючи ні у кого,

чи була це найкраща дорога. Я знав тільки одне: це була моя дорога ,“ -

написав він пізніше.

В Україні відомі такі твори Сетона-Томпсона , як “ Розповіді про тварин

“, “Маленькі дикуни”, “,Рольф у лісах”.

Твори Сетона -Томпсона читають і дорослі , і діти. В них мова йде про

найголовніше : про життя на Землі , про наш дім- природу.

113

Оповідання Сетона-Томпсона відрізняються від усіх попередніх відомих

нам історій про тварин відсутністю в них казково-міфологічного елементу.

Його герої живуть у справжніх , а не вигаданих преріях , нападають на

справжніх корів , овечок та інших свійських тварин .Вони сильні й

жорстокості , кмітливі й розумні .А ще — гідні поваги сильного

супротивника. Саме таким виступає й оповідач -мисливець, науковець-

натураліст . Людина перемагає звіра в чесній боротьбі , кидаючи до бою

проти гідного противника найкращі знаряддя техніки. Сильна , мужня

людина поважає почуття вовка , оскільки бачить у них свідчення сили волі ,

потяг до життя за законами природи.

5. Вивчення літературознавчих понять.

Запис у зошитах, які твори називаються оповіданнями

6. Робота з текстом.

Читання окремих епізодів твору «Лобо»

7. Запитання до учнів.

Чому оповідання називається «Лобо» ?

Де відбуваються події?

Які почуття викликало в мексиканців саме ім’я вовка ? Чому ?

Як характеризується у творі вовча зграя? Які були закони її життя?

Наведіть приклади дбайливого піклування Лобо про свою зграю.

Розкажіть про спроби людей знищити вовка.

Чому самовпевнений мисливець не зміг знищити вовчу зграю?

Як закінчились інші сироби мисливців знищити Лобо і його зграю?

8.Творче завдання.

1) Робота з текстом.

Знайдіть цитати, які характеризують Лобо і його зграю.

114

2) Складання схеми для характеристики персонажів.

ЛобоСтарий сірий вовк Володар Лобо , могутній

ватажок зграї сірих вовків

надзвичайно дужий і хитрий звір.

деспотично панував у краї

Знаменитий вовк, перевертень , могутній клич, гострий нюх.

Вовча зграя

П’ятеро підлеглих величезних розмірів , дорідні , вгодовані , ситі,

вередливі до харчу

Красива біла вовчиця Бланка- самиця , подруга Лобо.

9. Робота в групах .

Як ставиться автор до Лобо і його зграї?

З ким порівнює автор Лобо?

У чому їх схожість і відмінність?

Яка головна думка 1 частини твору?

Ставлення автора до вовка у цій частині оповідання.

ІV. Підсумок уроку


Зміст 2 ч. оповідання

Зробити малюнки до 2 частини оповідання.

115

Урок № 29

Тема. Авторські спостереження за світом природи.

Мета: опрацювати другу частину оповідання; визначити головну думку ;

з’ясувати роль ключових слів для розкриття ідеї і характеристики

116

образів; удосконалювати навички виразного читання , розвивати

образне мислення; виховувати доброту , любов до тварин.

Обладнання : портрет Ернеста Сетона – Томпсона , ілюстрації і малюнки

учнів до оповідання, підручник .

Тип уроку: комбінований

Люди і звірі

Ми – діти однієї

матері – природи

В.Біанкі

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Слово вчителя

Ми продовжуємо подорож у казкову країну природи і пізнаємо її

таємниці.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Тлумачення слова : прерія - рівнинна місцевість у Північній Америці з

трав’ янистою рослинністю степового типу.

2. Звучить музика Пола Уінтера « Гімн Землі».

3.Фронтальне опитування

Що таке оповідання? Чим воно відрізняється від повісті?

Хто такий Ернест Сетон- Томпсон ? Що ви можете повідомити про

нього?

Чому він обрав фах зоолога?

Які його книги відомі в нашій країні ?

117

Де відбувається дія в оповіданні «Лобо»?

Хто головний герой повісті ?

Що ви можете розповісти про зграю «Лобо»

Чим вона відрізнялася від інших вовчих зграй ?

Які почуття викликали у Вас Лобо і його зграя ?

Який заголовок ви б дали першій частині оповідання ? ( « Лобо –

несхильний володар Курумпо» )

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1 . Бесіда з учнями:

Коли і де розпочинається дія в 2 –й частині оповідання ?

Для чого автор повідомляє про наукові інтереси оповідача ?

З чого починається протистояння людини і звіра ?

Як змінюється ставлення оповідача до вовка в процесі боротьби ?

Які факти підтверджують кмітливість Лобо ?

Яким стає відношення людини до звіра ?

2 . Робота в групах:

Етапи підготовка до протистояння

розгортання дії початок боротьби

в 2 частині твору: події та розчарування

звання людини

повага до гідного супротивника

3. Складання цитатного плану до дій автора

План

« Аби ліпше вивчити місцевість , я багато їздив верхи ».

« Я зрозумів: шкода і думки вполювати Лобо в горах верхи на

коні ».

118

«Бракувало достатньої кількості капканів ».

« Вдався до отрути ».

« Зусилля йшли нанівець».

4. Розповідь учнів .

Приклади кмітливості Лобо

Лобо і отруєні приманки.

Напад зграї на отару овець. Про які особливості овець і цапів

говорить автор?

Лобо і капкани.

5. Виразне читання уривків оповідання.

Яким є ставлення оповідача до вовка на початку історії ? Як воно

змінюється в процесі боротьби ?

Вивчаючи повадки вовчої зграї , науковець знайшов « Ахіллесову

п’яту», тобто слабке місце Лобо. В чому вовк виявився вразливим?

Як мисливець зібрався використати чутливість свого ворога?

6. Продовження складання таблиці.

Ключові слова для характеристики персонажів твору .

Лобо Сірий проноза; старий пройдисвіт ; сірий поганець ;диявольська хитрість старого пройди ; старий вовкулака

Зграя Сірі грабіжники Автор Погодився без вагань , радіючи можливості познайомитися з

ватажком; старий пройдисвіт був хитріший ; все в мені співало від радості; я був певен, що він таки упіймався , а може , ще хтось з його зграї; Лобо поповнив іменем сіроманця довгий список героїв, що були нездолані наодинці й загинули через необережність друга , якому сліпо довіряли .

7.Перевірка творчого домашнього завдання .119

8.Проблемні запитання

Що поєднує в оповіданні Лобо з людиною?

Прочитайте епіграф . Як ви його розумієте ?

Яка головна думка другої частини оповідання?

9. Робота над мовою оповідання.

Які художні засоби використовує письменних для створення художнього

образу Лобо? ( Епітети і метафори . Автор олюднює вовка .) Наведіть

приклади .

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Що нового ми дізналися про Лобо?

Хто хитрішим виявився в другій частині оповідання ?


1. Прочитати третю частину оповідання « Лобо » , скласти простий план.

2. Продовжити складання таблиці « Ключові слова для характеристики

персонажів твору».

Урок № 30

Тема. Утвердження любові до всього живого. Любов Лобо до Бланки.

120

Мета: опрацювати зміст третьої частини оповідання ; розкрити любов до

світу природи , показати красу самовідданого кохання Лобо до

Бланка; визначити головну думку твору , з'ясувати роль

ключових слів для розкриття ідеї ; закріпити вміння учнів

характеризувати образи літературних героїв за їх вчинками ;

розвивати навички виразного читання ; виховувати доброту,

повагу до почуттів людей і тварин.

Обладнання : портрет Ернеста Сетона — Томпсона , ілюстрації і малюнки

дітей до оповідання “Лобо” , папка “ Учись вчитися “, зашити,

підручник.


Лобо поповнив іменем сіроманця

довгий список героїв , що були

нездоланні наодинці й загинули через

необережність друга , якому

сліпо довіряли.

Е. Сетон -Томпсон

Хід уроку

I .Оголошення теми , мети , завдань уроку.



Безталанний - 1. Який не має талану , щастя ; нещасний , безщасний ,

бездольний , бідолаха.2. Те саме , що бездарний .

Неприкаяний - ( розм.) занепокоєний , той, що не знаходить собі місця.

2. Літературна гра “ Знавці “.

121

На зачитані вчителем слова скажіть “ так “ чи “ні” . Дайте правильну

відповідь.

1) “ Побачивши людей , вовчиця надала бігу , але голова телиці , що

важила понад сто фунтів , добряче їй заважала ” . - “ Ні ” ( Понад п'ятдесят

фунтів )

2) “ Я зібрав усі капкани — двісті міцних сталевих вовчих пасток — і

поставив їх по чотири вздовж усіх стежок , які вели в ущелину “. - “ Ні “

( Сто тридцять пасток )

3) “ Кожен капкан важив щонайменше триста фунтів “. - “ Так “.

Що таке фунт ? Скільком грамам він дорівнює ? ( Англійська міра

ваги, що дорівнює 409.5 г. )


1. Перевірка творчого домашнього завдання.

2. Запитання до учнів .

Як можна назвати третю частину оповідання?

Який негаразд у зграї Лобо помітив мисливець ?

На який план наштовхнуло його це відкриття?

Чому красуня — вовчиця потрапила в пастку ? Яка риса вдачі згинула

її ?

Як оповідач описує страждання Лобо від втрати подруги ? Знайдіть і

зачитайте про це слова з тексту .

(На голос Бланки озвався басовитим виттям вірний Лобо. Старий ватажок

блукав , мов неприкаяний. Він не хотів її кидати , але нічим не міг зарадити

біді ,порятувати. Войовничий клич воїна - звитяжця , хижу лють і

нескореність заступили відчай , горе і глибокий сум. Він знавісніло гасав

навколо ранчо, втративши страх. Він ні на мить не припиняв пошуків своєї

подруги , натрапив на її слід , сліпо , не роздумуючи , кинувся вперед і

потрапив у пастку”)122

Як називається художній засіб , який використовує автор для опису

страждань вовка? ( Метафора)

Як оповідач висловлює своє захоплення вірністю Лобо подрузі?

Знайдіть у тексті про це слова і виразно їх прочитайте . Які ще почуття до

Лобо з'являються в грудях у мисливця ?( “ Від його скорботи хололо серце .

Я ніколи б не повірив , що відчуватиму таке гостре почуття жалю до нього .

Безталанний герой ! “ )

Як ковбої , яким Лобо завдав стільки шкоди , поставились до його горя.

( “ Суворі , стримані ковбої не уявляли , щоб вовк так гірко побивався “)

І ось Лобо потрапив у пастку . Що в рухах і поведінці Лобо вказує на

його незламність і фізичну силу?

Що змінилося в поведінці полоненого Лобо і чому? Знайдіть у тексті

про це слова і виразно їх прочитайте.

Про що свідчить відстороненість вовка від навколишнього світу?

Доведіть , що влада і воля — дві рівновеликі сили для Лобо?

3. Виразне читання уривка з оповідання .

4. Виразне читання уривка вчителем.

“ Я знав ланцюг з його могутньої шиї. Один з ковбоїв допоміг мені

відтягти труп у повітку , де лежала й Бланка . Ми поклали Лобо поруч із

нею, і ковбой сказав : ”Нарешті ти знайшов її. Тепер ви знову разом ”

Що символізують дії оповідача і слова ковбоя?

5. Розповідь про Лобо від імені оповідача.

6. Запитання до учнів.

Поміркуйте , про що розповів нам письменник у своєму

оповіданні:

а) про захоплююче полювання на зграя Лобо;

123

б) про жорстоку боротьбу людей зі зграєю вовків;

в) про вірність розбитого ,але нескореного серця;

г) про могутнього володаря Курумпо ;

д) про пригоди вовчої зграї на чолі з Лобо.

Слово могутній підкреслює тільки фізичну силу Лобо ?

Скільки разів використовується в оповіданні слово герой ?

( “... поповнив іменем сіроманця повний список героїв ...”; “

Безталанний герой ! Він ні на мить ...” ; “ Старий невгамовний свавільнику !

Герой незліченних спустошливих набігів !”) Про що це свідчить?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Чи сподобався вам образ Лобо і чим ?

Які характерні особливості поведінки інших тварин поєднує в

собі Лобо?


1. Написати твір — мініатюру на тему: “ Моє ставлення до Лобо”.

2. Зробити малюнки на тему: “ Природа навколо нас “.

Уроки № 31-32124

Тема. Зображення художніх образів та їх розкриття в подіях твору.

Мета: визначити головну думку твору, закріпити вміння учнів

характеризувати образи літературних героїв за їх вчинками,

розвивати пізнавальну діяльність учнів ; виховувати доброту,

повагу до почуттів людей і тварин.

Обладнання: портрет Е. Сетона -Томпсона , папка “ Світ природи ”

ілюстрації і малюнки до твору, музика Чайковського “ Пори

року ”

Тип уроків: бінарний

Він створив книги ,

зі сторінок яких природа ,

здається, промовляє сама

за себе, закликаючи до людини,

як до співучасника і друга

Д. Урнов

Хід уроків

I .Оголошення теми , мети , завдань уроку.

1.Вступне слово вчителя.

Діти! Уявіть собі , що ви отримали лист , в якому були написані такі

слова : “ Люди і звірі ; ми діти однієї матері — природи ” , і замість підпису

слід Вовка.

Щоб це могло означати ?

Чи міг це міг написати Чорний Вовк? Ні ? Чому ви так вважаєте ?

Тому що Вовки не вміють писати ?

ІІ. Робота над темою уроку

125

Дійсно , звичайні вовки не вміють, а Чорний Вовк вміє.

Він написав багато оповідань про звірів. Ці твори читають в усіх

країнах світу. Відкрию вам, друзі, таємницю, що Чорний Вовк — людина.

Таке ім'я дали канадські індійці своєму другові — письменнику , художнику і

натуралісту Ернесту Сетону -Томпсону.

Ви вже чимало фактів дізналися про життя автора ,мені ще хочеться

повідомити про любов хлопчика до птахів та звірів ще з дитинства . Юний

натураліст купляв на зароблені своєю працею гроші книги про своїх

улюбленців , вів власний щоденник спостережень .

Одного разу , як згадував Ернест , він побачив в книжковому магазині

чудовий довідник “ Птахи Канади “ , який коштував 1 долар . Батько не дав

грошей на книгу, їх треба було заробити самому. Цілий місяць хлопчик рубав

і складав дрова в багатого фермера , але зароблених грошей не вистачало.

Тоді він став ловити комахи для колекції одній англічанці. І ось бажана книга

була придбана. З її сторінок на хлопчика дивилися здивованні і стурбовані

пернаті; “ Я був на сьомому небі від щастя ”, - згадував цей день автор.

“ Я впевнений , - каже Сетон — Топмсон, що кожна з цих тварин

дорогоцінна спадщина , котру ми не маємо права знищувати без потреби “ .

Посібниками для юних дослідників стали такі його твори , як “ Згорток

березової кори “, “ Малі дикуни “ (1903) і “ Рольф у лісах “ ( 1911 ) .

Розвиваючи почуття поваги до тварин , ці книги одночасно збагачують

юного читача різноманітними відомостями та практичними навичками . “ Я

пізнав муки спраги і вирішив викопати колодязь ,щоб з ньому черпали

інші” , - зауважував у передмові до однієї з повістей письменник.

Упродовж усього життя Сетон — Томпсон невтомно нагадував

людям, що мила любов до навколишнього світу може стати джерелом

розуміння цінності життя. Сам він не мислив власного буття без спілкування

з природою. В 30 -і роки побудував дім на дикому, незатишному місці ,

поблизу індіанського селища , щоб дожити віку серед незайманої природи.

126

Вчитель біології :

Переконаний що твори канадського письменника можуть бути

справжнім посібником для юних натуралістів, вони справжня енциклопедія

лісного життя для тих , хто любить і готовий захищати природу та їх

мешканців

Я хочу відмітити такі його твори:

“ Біографія гризлі “ ( 1900 )

“ Звірі — герої “ ( 1906)

“ Біографія сріблястої лисиці “ (1909)

“ Повість про те , як два хлопчика вели в лісі життя індійців і чому вони

навчилися “.

Правдиво і детально описував вчений — натураліст повадки і

поведінку птахів і тварин. За свої дослідження в галузі зоології він отримав в

Канаді посаду “ державного натураліста “ А за наукові праці був удостоєний

високої нагороди Америки — золотої медалі “ Елліот”

Вчитель малювання :

З дитячих років у Сетона — Томпсона було захоплення живописом .

Світ знає його як талановитого художника- анімаліста , Батько ,

переконавшись в здібностях сина до малювання , віддав його на навчання до

художниці , бо був впевнений , що писати картини І продавати їх — це

справа ,яка заслуговує уваги . Юний Ернест поєднав талант художника і

інтерес до світу тварин і птахів . Перша його картина , написана маслом ,

зображала портрет яструба , якого він малював з натури.Художню освіту він

отримав в Торонтському коледжі мистецтв і в Лондонській школі живопису

і скульптури при Королевській академії .

Улюбленим місцем його прогулянок став зоосад , звіринці Лондону ,

Парижу , де малював улюблених птахів і звірів.

127

Напевно, тоді і виникла в нього ідея ілюструвати свої оповідання

малюнками , які були виконані з любов ' ю , теплом і гумором.

Бажання митця було передати мешканцям лісу настрої і почуття ,

якими , на його думку , вони володіють . І багато світових натуралістів

підтвердили його спостереження.

Вчитель літератури :

Оповідання автора про звірів повні драматичних подій і часто мають

трагічний кінець. Письменник захоплюється “ характерами “ своїх героїв ,

відмічаючи в них те , що властиве тільки людям.

Наприклад , ризикуючи життям , рятує від собак срібну подругу лис

Доміно (повість “ Доміно “) . Захищаючи господаря , кидається на

величезного медведя — гризлі крихітна собачка ( “ Нерозумний Біллі

“) . Сміливо веде себе , заплутуючи лисицю , яка прийшла розорити її гніздо з

пташенятами куропатка («Червоношийка “)

Одним з найкращих творів митця є оповідання “ Лобо “ , яке було також

улюбленим твором Томпсона .

Вчитель малювання :

Автор твору намалював Лобо на картині , яку назвав “ Лобо — король

вовків» . Картина мала великий успіх , і я впевнений , що вона вам теж

сподобається .

Вчитель зоології:

Діти, до ваших знань про вовків хочу доповнити наступне . Зоологи

вважають цих тварин розумними істотами.

Вовки приносять багато втрат мисливцям і фермерським господарствам.

А тому люди регулюють їх чисельність на певній території , не забуваючи ,

що в природі повинна бути певна кількість хижаків.


Діти , перекажіть коротко сюжет оповідання , доповнюючи цитатами з

тексту.

128

1. Переказ учнів тексту

2. Бесіда :

Чому місцеві жителі назвали Лобо перевертнем ?

Як вплинула кмітливість вовка на людей ?

Як загинув герой незліченних спустошливих набігів ?

Так, вовк був переможний людиною. Фермери Курумпо були безмежно

раді цій звістці , мисливець отримав обіцяну премію . Але простота сюжету

тільки посилали психологізм твору , його драматизм.

Справа в тому , що такий кінець твору викликав у читачів почуття жалю

до тварин.

Сетон — Томпсон згадував : “ Мене засипали гіркими докорами за те ,

що я вбив Лобо , а головне за те , що я детально розповів про це “,

Вовк не вступає лисиці, а навпаки - багато в чому її перевершує

В більшості випадків він завжди обдумує свої вчинки , вміє знайти вихід

з важких ситуацій , намагається обманути зграю собак , при цьому показує

велику обережність і хитрість , не втрачаючи пильності . Його зір , слух , нюх

чудово розвинені , він все відчуває навіть на великій відстані.


Фінал оповідання трагічний . Давайте прослідкуємо , чому так сталося ?

В чому вовк виявився вразливим ? Хто заволодів його серцем ?

Як оповідач описував страждання Лобо від втрати подруги?

Які почуття охопили людину ?

Чи відчуває оповідач задоволення від своєї жорстокості й радості від

перемоги?

ІІІ. Підсумок уроку

Дійсно, Лобо загинув через свої почуття до Бланки. Почуття, яке

вважалося довгий час може бути властиве тільки людині, — є і в звірів :

щось середнє між любов'ю і взаємністю ,між піклуванням і відданістю.129

Спостерігаючи за трагедією старого Лобо ,читачі відчувають до нього

співчуття. Автор теж хоче передати цей настрій людям , викликати в їх

серцях сумнів: чи завжди права людини, яка посягає на життя звіря , навіть

такого хижого, як вовк.

Гроза Куррумно, Лобо , став безпомічним і беззахисним після смерті

Бланки . Він відмовляється від їжі , не пробує вирватися з полону , життя

його втратило сенс.

Подорож по казковій країні природи продовжується, і ми будемо

пізнавати її таємниці . В цьому велика допомога чудових книг Сетона –

Томпсона. Ми повинні берегти природу , дбати про братів наших менших,

якщо ми бажаємо , щоб наші нащадки бачили світ таким, яким бачимо його

ми , подбаємо разом про збереження довкілля . Користуйтеся багатствами

природи розумно і дбайливо.

ІV. Домашнє завдання

Написати оповідання про будь-яку тварину, супроводжуючи розповідь

власними ілюстраціями.

Урок № 33

130

Тема. Розвиток письмового мовлення. Твір-характеристика персонажа

за простим планом

Мета: допомогти учням глибше зрозуміти характер персонажа та його

значення для розкриття головної думки твору; розвивати писемне

мовлення учнів, образне та логічне мислення, уміння працювати з

текстом художнього твору; виховувати любов до природи,

найкращі людські якості.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору

Тип уроку: розвиток зв`язного мовлення

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

Кому з нас не хочеться бути добрим співрозмовником, з яким цікаво

спілкуватися? Хто не хотів би мати багато друзів? Хто не мріяв досягати

успіху в якихось перемовинах? А це значною мірою залежить від того,

наскільки добре ми володіємо мовою, засобами виразності, прийомами

переконання. І саме це завдання покликані виконувати спеціальні уроки, які є

в курсах української мови і літератури, і світової літератури – це уроки

розвитку зв`язного мовлення. Якраз такий урок ми проведемо сьогодні.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Робота з орієнтовним планом-характеристикою

літературного персонажа (на дошці)

Ім `я персонажа, його місце в творі.

Зовнішній вигляд, портрет героя

Його риси характеру, вчинки, ставлення до інших героїв твору.

Ставлення інших героїв до персонажа.131

Ставлення автора до свого героя.

Моє ставлення до героя літературного твору.

2. Повторити, що таке цитати і як їх використовувати в

своєму творі.

Цитата – це коротенькі уривки з твору, які підтверджують ваші думки

про літературного героя. Цитати беруться в лапки. Їх повинно бути небагато

(2-3 на весь твір).

IV. Робота над темою уроку

1. Складання плану твору учнями самостійно.

2. Перевірка складених планів, вибір найкращих варіантів

Орієнтовний план

1) Лобо- головний герой оповідання Сетона-Томпсона.

2) Фізична досконалість, зовнішня краса героя.

3) «Людські» риси характеру тварини – кмітливість, хитрість,

спостережливість, вірність зграї та подрузі, туга за втраченим життям.

4) Любов до Лобо оповідача, повага мисливців.

5) Моє ставлення до володаря Курумпо.

3. Написання твору на чернетках. Прослуховування кількох

творів з коментарями

4. Написання творів у чистовому варіанті (обсяг твору – 3І4

сторінки)

Зразок твору, написаного від імені героя

132

Я – Лобо

Я – вовк. Живу в Канаді, у великій скотарській окрузі Курумпо. Я –

ватажок вовчої зграї. Мою зграю бояться всі люди в окрузі, тому що ми

полюємо на їхню худобу. Деколи ми її навіть не їмо, а просто загризаємо

задля розваги. Потрібно ж нам якось веселитися. Я нічого не боюся, окрім

того, що у всіх тутешніх чоловіків є рушниці. І тому я наказую своїй зграї не

наближатися до людини. Звичайно, мене і моєї зграї люди хочуть позбутися,

адже ми завдаємо їм великої шкоди. Та це їм ніколи не вдасться.

Одного разу я зі своєю зграєю пішов на полювання. Ми побачили череду

корів і вибрали собі телицю. Тільки зграя її роздерла, як ми почули голос

ковбоя і втекли. Через деякий час ми повернулися, але я зупинив зграю, тому

що відчув дивний запах. Це була отрута. Ми відокремили всі отруєні частини,

а все інше спожили. Пастки ж людей не давали мені і моїй зграї спокою, вони

були на кожному кроці. Якось ми поверталися з полювання, аж тут на стежині

лежать печінка і нирки телиці. Я відразу зрозумів, що вони так просто тут не

лежали б, це все «подарунки» мисливців. І ще одна частина моєї здогадки

така: останнім часом дуже вже багато м`яса лежить на полі. Це, напевне, люди

про нас, вовків, так «дбають», але ми не голодні. Я вирішив подякувати тому

«доброму» чоловікові, склав всі куски на купу і обгидив їх, висловивши таким

чином йому свою «подяку». Люди ставлять на нас, вовків, не тільки м`ясні

приманки, але й замасковані капкани. Одного разу я, як завжди, вів свою

зграю на полювання. Раптом я знову відчув дивний запах від того місця, на

яке я мав ставати. Отрута? Ні, це, здається, метал. Я відходжу назад і починаю

гребти землю навкруг того місця. Аж ось клацнули лещата. Мої здогадки

були вірними – то замаскований капкан. Інші капкани я знаходив так само.

Ще у мене є подруга – вовчиця. Я все їй дозволяю. Вона навіть йде зі мною

попереду. Ось і сьогодні вона поруч. Та нам знову трапляється пастка –

зарізана телиця. Я наказую всім вовкам не зачіпати її. Та моя подруга не

слухає мене, кидається обнюхувати телицю і потрапляє в пастку. На щастя,

133

вона може бігти, хоча їй і заважає голова телиці. А втім, вона сильна вовчиця

і якось позбудеться капкана. Я і зграя повертаємося додому. Наступного

ранку я чую поклик моєї подруги. Вона просить допомоги. Я їй відповідаю,

але допомогти не можу, тому що біля неї люди. Коли люди пішли, я біжу на

те місце, звідки чувся поклик вовчиці. Це місце залила кров, і я розумію, що

мою подругу вбито. З цього часу я перестаю боятися людей і біжу до них,

щоб вони повернули її мені. Я кружляю навколо їхніх осель і на полі

знаходжу тіло своєї подруги. Я відразу ж кидаюсь до неї, та попадаю у пастку.

На другий день до мене приходять люди. Я намагаюсь втікати, але мені

заважають капкани. Люди кидають мені ласо, і я хватаю його зубами. Два дні

і дві ночі я лежу прикутий. Мене покидають сили. Та я не втрачаю надії і

кличу своїх підданих, та ніхто не йде мені на допомогу. Я прощаюся зі всіма

своїми володіннями. І мені дуже жаль, що я вже більше ніколи їх не побачу.

Роздольська Алла, 2006 р.


Повторити тему «Людина і природа». Підготуватись до контрольної

роботи

Урок № 34

134

Тема. Контрольна робота з теми «Людина і природа»

Мета: систематизувати й узагальнити знання з теми; виявити рівень знань,

умінь та навичок учнів з метою їх корекції; розвивати пам`ять,

творче, асоціативне та логічне мислення школярів, уміння

висловлюватися з приводу прочитаного, аналізувати літературні

твори; виховувати любов до природи, гуманізм, естетичні смаки.

Обладнання: завдання різних рівнів складності

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

Хід уроку

І. Оголошення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

ІІ. Основний зміст роботи

1. Інструктаж до виконання різнорівневих завдань

2. Виконання контрольної роботи

І варіант

Початковий та середній рівні. Тести

1. Джон Кітс є поетом:

а) французьким; б) англійським; в) німецьким.

2. Вірш «Задзвени із глибини» написав:

а) Джон Кітс; б) Й.В. Гете; в) Г. Гейне.

3. Художнім означенням називається:

а) антитеза; б) епітет; в) метафора.

4. Фольклорний образ-символ, зображений Г. Гейне у вірші «Задзвени із

глибини»:

а) сад; б) троянда; в) пісенька.

5. Велика скотарська округа, «володарем» якої був вовк, головний герой

оповідання Е. Сетона-Томпсона «Лобо»:135

а) Канада; б) Онтаріо; в) Курумпо.

6. Неслухняна подруга Лобо, якій він дозволяв робити, що заманеться:

а) Багіра; б) Дорофея; в) Бланка.

Достатній рівень. Відповіді на запитання

1. Що таке тема літературного твору? Визначте тему та ідею вірша

Джона Кітса «Про коника і цвіркуна».

2. Наведіть приклади використання метафор у вивчених поезіях Джона

Кітса, Й.В. Гете, Г. Гейне.

3. Чи міг, по-вашому, Лобо врятуватися від загибелі?

Високий рівень. Творча робота. Розгорнута відповідь на запитання

Люди чи тварини в оповіданні Е. Сетона-Томпсона «Лобо»

виглядають привабливіше і чому?

ІІ варіант

Початковий і середній рівні. Тести

1. Г. Гейне є представником літератури:

а) німецької; б) англійської; в) російської.

2. Автор поезії «Нічна пісня мандрівника»:

а) Г.Гейне; б) Дж. Кітс; в) Й.В. Гете.

3. Перенесення ознак з одного предмета на інший методом співставлення

або контрасту – це

а) метафора; б) епітет; в) антитеза.

4. Символ невмирущості поезії землі, літа і зими у вірші Джона Кітса

«Про коника і цвіркуна»:

а) птахи і пісні; б) коник і цвіркун; в) стодоли і хати.

5. Чудова ілюстрована книга – мрія 10-літнього Е. Сетона-Томпсона, на

яку він заробляв свої перші гроші:

а) “Птахи Канади»; б) «Тварини Канади»; в) «Динозаври».

6. «Володар» великої скотарської округи, ватажок вовчої зграї, головний

герой оповідання Е. Сетона-Томпсона:

136

а) Дік; б) Лобо; в) Дінгою

Достатній рівень. Відповіді на запитання

1. Що таке тема літературного твору? Визначте тему та ідею вірша

Г. Гейне «Задзвени із глибини…» або Й.В. Гете «Нічна пісня мандрівника».

2. Хто, на вашу думку, винен у тому, що Лобо загинув?

3. Наведіть приклади використання епітетів у вивчених творах Д. Кітса,

Й.В. Гете, Г. Гейне, Е. Сетона-Томпсона.

Високий рівень. Творча робота. Розгорнута відповідь на запитання

Доведіть, що автор оповідання «Лобо» з любов`ю та співчуттям

ставиться до свого героя.

ІІІ. Домашнє завдання.

Прочитати про Марка Твена за підручником. Розпочати читання повісті

«Пригоди Тома Сойєра» (1-3 розділи)

137

Documents

bozykiwci.ucoz.uabozykiwci.ucoz.ua/_tbkp/konspekti_urok-v_5_klas-semestr.docx · Web viewЗміст Вступ Урок 1 Світова література – духовна скарбниця