Український рушник – символ праці і краси.

(Зал прикрашений різними рушниками. На стінах плакати : «Хата без рушників – родина без дітей», «Рушник на кілочку – хата у віночку», «Не лінуйся, дівчинко, вишивати – буде чим гостей шанувати». Звучить пісня «Пісня про рушник» (сл. А.Малишка, муз. П. Майбороди). Учні одягнені в український одяг. На столі на вишитому рушнику хліб з сіллю).

Вчитель. Кого не хвилював, не бентежив відомий, що облетів увесь світ, музичний твір, створений А. Малишком і А. Майбородою! Небагатьом пісням судилося стати за життя їхніх авторів народними, улюбленими. Дуже важливою є тема, сюжет, котрі сколихнули, взяли за живе.

Сьогодні ми зібралися на свято, яке присвячене оберегу – українському рушнику.

Багато символів має наша Україна. Серед них – український рушник – символ єдності сім`ї, символ любові до рідної землі, до любої матусі, до коханої дівчини, символ працелюбності нашого народу.

Український рушник! Хто з нас не бачив його? Не було, мабуть, жодної оселі в Україні, котру б не прикрашали рушники. Хоч би яке бідне було господарство, а все ж чисто прибрана оселя палахкотіла багатством вишитих рушників.

Чи знаєте ви, що рушник здавна був не лише окрасою світлиці?

Учень 1 . У різних районах України рушник називають по – різному, залежно від його призначення. Приміром, рушник для витирання рук і обличчя –

утирачем, для посуду, стола й лави – стирачем. Рушники для прикрашання хати називали «кілковими», вішали їх над вікнами, у простінках між вікнами на спеціально вбиті в стіну кілочки. Рушники, які прикрашали ікони (образи), вішали на покуті. Такі рушники називаються «над образники» та «покутники».

Учень 2. Проводжаючи в далеку дорогу, на війну, чи в армію, мати дарувала синові, доньці, чоловікові рушник, щоб він зберіг їм життя, щоб швидше вони повернулися додому, щоб дорога була щасливою. Такі рушники називались «подарунковими».

Слово батьків . Відповідно до призначення, рушники різнились і за технікою виконання. Утирачі і стирачі ткали із цупких ниток. Покутники, подарункові, плечові – із тонкого, гарно вибіленого полотна. Жінки починали ткати рушники у так звані жіночі дні – середу, п’ятницю, суботу. А щоб заяснів рушник у хаті, треба було багато роботи переробити. Спочатку сіяли коноплі. Коли вони достигали, вибирали їх, мили, сушили, тіпали, терли на терці. Отримане волокно м’яли, микали мички. Готові мички закріплювали на гребінь і пряли полотно.

Учень 3 . Моя бабуся гарно вишиває:

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновий там грає.

І дивні птахи щебет ять.

Навік з’єдналось чорне і червоне,

Мойого краю гордість і краса.

Душа народу – малинові дзвони,

Його веселка і його краса.

Слово батьків . Чудодійна оберегова сила рушника в його візерунках. Рушник можна читати так, як читають книги. Треба лише розумітися на орнаментах. Зверніть увагу на орнамент рушників, якими прикрашений наш клас. Найдавніший орнамент українського рушника – дерево життя: квіти, листя, гілки. На кожному рушнику є такі собі крайчики-кривульки. То є знаки води – знаки життя. Чотирикутники – то символи сонця. На рушниках і кетяги калини, і дубове листя, і мальви, і колоски – це все поєднання сили і краси. А ось тут пташиний світ: півень, зозуля, голуб, соловейко. Як добре мати їх у своїй оселі! І вишивати все це треба з чистою думкою, світлою душею, з піснею.

( Звучить пісня «Два кольори» у запису)

Вчитель. Серед чорно-червоних вишивок є й інші кольори. Як ви думаєте, що вони означають?

- Червоний – нехай подорожньому завжди світить сонце.- Коричневий – щаслива дорога.- Зелений – зустріч з добрими людьми.- Синій – чисте небо.- Жовтий – символ здоров’я, успіху.

А хто розповість, що означають квіти на рушниках?(Розповіді учнів)

- Калина – символ місяця, сонця, зорі.

- Дуб – мужність, міцність.- Дуб і калина – нероздільність сили і краси.- Виноград – сім’я, родина.- Мак – невмируща пам'ять.- Лілія – дівочі чари.- Ружа з пуп’янком – народження, розвиток та безперервність життя.

Учень 4. Рушник супроводжує людину протягом усього життя. Побутує звичай рушником накрити діжу після випікання хліба, накривати хліб на столі. На Великдень накривають рушником кошик з паскою, а на Спаса накривають кошик з яблуками, несучи святити до церкви.

Учень 5. З давніх часів використовували рушник і в хліборобських обрядах. Весною, коли забрунювалися жита, люди родинами виходили в поле і тричі обходили лан, несучи на рушнику хліб-сіль. Так робили в перший день оранки, сівби і жнив. А по завершенні жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на вишитому рушнику, а ті надівали на господаря обжинковий вінок.

Учень 6. Певні функції виконував рушник під час будування хати; ним застеляли підвалини, піднімали сволок, а потім ці рушники дарували майстрам. З рушником, як і з хлібом, приходили до породіллі, вшановували появу немовляти в родині.

Учень 7. На заручинах, коли дівчина погоджується вийти заміж, вона перев’язувала рушниками сватів. У день весілля вставали наречені на вишитий рушник. Такий рушник називали плечовий, обрядовий, весільний.

Вчитель. Найбільше обрядових сюжетів, пов’язаних з рушниками, збереглося у весільному обряді. Рушники подавали і брали, коли йшли у свати, ними пов’язували молодих, підв’язували коровай, несли коровай на вишиваному рушнику, на рушничок щастя ставали молодята під час вінчання. Ці традиції збереглися і до нашого часу.

Слово батьків. Готувати рушники – означало дбати про дівочий посаг. Тому матері навчали своїх дочок ще з раннього віку вишивати. Довгими осінніми та зимовими вечорами дівчата, співаючи, мережили узори рушників. Від того, якими виходили рушники, скільки встигала дівчина їх вишити, складалася думка про її вдачу та працьовитість. Кращі узори переймали одне в одного.

(Звучить пісня «Вишиванка» у виконанні учениці)

Вчитель. В останню путь людину проводжають теж з рушниками. Рушниками прикрашають ікони в церкві, обв’язують хрести, що стоять на перехрестях доріг.

Учень 8. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушнику є високою ознакою гостинності українського народу. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.

Вчитель. Український рушник! Як багато промовляє до нас це слово, яке воно рідне і миле нам! Він пройшов крізь віки. Рушник і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, хто не черствіє душею. Хай символ цей буде хорошим оберегом для всіх!

Учні разом. Бажаємо вам:

Хай здоров’я ніколи не зраджує,

Будьте завжди ніжні, рідні, милі,

Щоб вам радість, щастя і любов

Вишиваним цвіли рушником!