Сучасні наукові підходи до

організації навчально-

виховного процесу

Підготували: Перемєєнко О.В. – вчитель російської мови, світової літератури

Чайка Н.Ю. – вчитель математики

Компетенція – це

• результат освітніх технологій, методів, організаційних форм, навчального середовища та є основою для формулювання індикаторів рівня кваліфікації;

• сукупність знань, умінь і навичок, які придбані під час навчання та необхідні для виконання конкретної роботи.

Компетенції – критерії якості освіти• 1. Політичні й соціальні компетенції (пов'язані зі здатністю

брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень)

• 2. Компетенції, що стосуються відношень у суспільстві (міжкультурні компетенції)

• 3. Компетенції, що визначають володіння усним і письмовим спілкуванням

• 4. Компетенції, пов'язані з адекватним сприйманням та застосуванням сучасної інформації

• 5. Компетенції, що реалізують здатність і бажання вчитися як основу безперервної підготовки в професійному плані, а також в особистому й громадському житті

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний ізтакими підходами до навчання, як

• особистісно орієнтований (потребує трансформаціїзмісту освіти, перетворення його з моделі “для всіх”на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можнавиміряти);

• діяльнісний (може бути реалізований тільки вдіяльності, тобто в процесі виконання конкретнимучнем певного комплексу дій).

Про компетентнісний підхід до формування змістуосвіти зазначено в Державних стандартах освіти, йогореалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Професійні компетенції – це ті, які єнеобхідними для здійснення певної професійноїдіяльності. Вони є невід’ємними від об’єкта тапредмета праці та відображають професійнукваліфікацію. Професійні компетенції мають своюспецифіку, поєднують знання й навички, необхіднідля реалізації професійної діяльності й певнихпосадових обов'язків.

Ключові компетенції• навчальна (уміння здобувати інформацію з різноманітних

джерел різними способами, виділятиголовне, аналізувати, оцінювати, використовувати напрактиці; складати алгоритм навчальної діяльності;здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозуватирезультат такої діяльності, докладати зусилля до йогодосягнення; формулювати, висловлювати, доводити власнудумку; здатність навчатися протягом усьогожиття, підвищувати професійний рівень);

• здоров’язберігаюча (здатність зберігатифізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я – своє таінших людей);

• соціальна (здатність до співробітництва в групі такоманді, мобільність, уміння адаптуватись і визначатиособисті цілі та виконувати різні ролі й функції вколективі, планувати, розробляти й реалізовуватисоціальні проекти індивідуальних і колективних дій;уміння визначати й реалізовувати мету комунікації взалежності від обставин; підтримувати взаємини;розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях);

• компетентність щодо інформаційних і комунікативнихтехнологій (уміння використовувати джерелаінформації, зокрема ІКТ, для власного розвитку, технічнакомпетентність, уміння раціонально використовуватикомп’ютер для пошуку, опрацювання йсистематизації, зберігання й передаванняінформації, оперувати технологіями та знаннями, щозадовольнять потреби інформаційного суспільства);

• загальнокультурна (спроможність аналізувати йоцінювати досягнення національної, європейської тасвітової науки й культури, орієнтуватися в культурному йдуховному контексті сучасного суспільства; знати рідну йіноземні мови, інтерактивно їх використовувати;опановувати моделі толерантної поведінки, створюватиумови для конструктивної співпраці в умовах культурних,мовних і релігійних відмінностей між людьми танародами; застосовувати методи самовиховання,орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей);

• громадянська (здатність орієнтуватися в проблемахсуспільно-політичного життя, здійснювати захист своїхгромадянських прав та інтересів; взаємодіяти з органамидержавної влади на користь собі й суспільству);

• підприємницька (здатність співвідносити власніекономічні інтереси з наявнимиматеріальними, трудовими й природнимиресурсами, інтересами інших людей та суспільства; бутиготовим активно діяти, організовувати власну трудову йпідприємницьку діяльність і працю колективу;змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринкупраці; оцінювати власні професійні можливості таздібності; складати й реалізувати планипідприємницької діяльності, приймати економічнообґрунтовані рішення; презентувати інформацію прорезультати власної економічної діяльності).

Як ФОРМУЮТЬСЯКЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ?

Ключові компетентності досягаються впроцесі навчання через усі без виняткупредмети й виховні заходи.

За набуття ключових компетентностейвідповідальна не тільки школа: на їхформування впливаютьсім’я, масмедіа, релігійні та культурніорганізації.

Гуманістичний підхід до формування зазначенихкомпетенцій розкриває людину як унікальну ціліснуособистість, що розвивається у процесі активноїсамореалізації свого творчого потенціалу в системівзаємодії з іншими людьми. Кінцевою метоюгуманістичного підходу до формування компетенцій єформування самосвідомості та становлення його як

особистості в суспільстві.

Системний підхід відображає взаємозв'язок івзаємозалежність явищ і процесів навколишньогосередовища. Його сутність у тому, що він дозволяє виявититі інтегративні системні властивості та якісніхарактеристики, які відсутні в окремих складовихкомпонентах систем

Характерними ознаками акмеологічного підходу єпрогресивна спрямованість, інтенсивність, принципованезавершеність (відкритість для наступного виткарозвитку). Нагальним завданням акмеологічного підходудо навчання є озброєння суб'єкта діяльності знаннями йтехнологіями, що забезпечують можливість його успішноїсамореалізації в різних сферах діяльності, зокрема в сферіобраної професії. Акмеологічний підхід передбачаєзадіяння творчого потенціалу людини, що відповідаєсучасним соціально значущим цілям та орієнтирам.

ВисновкиГоловне завдання освіти сьогодні – навчити

молодих людей творчо і плідно взаємодіяти ізсуспільством і в такий спосіб досягати статусуповноправних і компетентних громадян,послідовно та поетапно створювати умови длянабуття учнями необхідних компетентностей.

Компетентнісний підхід – лише один ізчинників, що сприяють модернізації змістуосвіти, він лише доповнює низку освітніхінновацій, не применшуючи значеннякласичних підходів.