Download pdf - Погляд №37 2012

Реклама

www.vidido.ua

За різними підрахунками, передвиборча кампанія кандидата-мажоритарника до парламенту в регіоні коштує до 1,2 мільйона доларів

Що ближче заповітна дата дня голосування, то частіше нагадують про себе кандидати. У поштових скриньках з’являється кольорова макулатура з щедрими обіцянками невідомих людей, стовпи, металеві розкладачки щільно заклеєні агітпродукцією, а ЗМІ видають безперервний потік передвиборчих гасел. Не важко здогадатись, що усе це потребує чималих фінансових вливань, розмір яких невпинно наближається до бюджету невеличкого містечка.

▶ 2

НА БУКОВИНІ ДОСІ Є СЕЛО, ДЕ НЕМАЄ СВІТЛА ▶ 17

▶ 11

ГРОШІ:Долар розхитали спекулянти

Скільки коштують вибори

ЧЕТВЕР• 13 вересня 2012 року • №37 (640)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

▶ 23▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶▶ 23232222223232322222222232222222222232222222232222222322222222222222332223

Оксана Забужко: "Наступною буде художня книжка"Відома українська письменниця завітала на Міжна-родний поетичний фестиваль до Чернівців не з порож-німи руками. Вона презентувала у Вірменській церкві свою нову книгу есеїстики "З мапи книг і людей"

– Про нас згадують

тільки під час

виборів...

– Знаю, старий, але

влаштувати вибори

щотижня –

НЕ МОЖУ

▶ 19

2 НОВИНИ 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

Скільки коштують вибори ◀ 1 Продовження

НАМ ПИШУТЬ

Чи страхувати пилосос від цунамі?

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

Щоправда, кандида-тів, які здатні вики-нути на вибори де-сятки мільйонів гри-вень, принаймні в на-шій області, не так ба-

гато. Переважно найбільші зу-силля спрямовують на особисте спілкування з виборцями. Про-те без бодай найменших фінан-сових вливань, провести кампа-нію не вдасться нікому.

Заплатив – зареєструвалиЗгідно із законом України,

аби кандидата в депутати по од-номандатному виборчому окру-гу хоча б зареєструвала ЦВК, необхідно внести заставу роз-міром 12 мінімальних зарплат, себто 13 тисяч 224 гривні. Ця умова є обов’язковою і обійти її не вдасться навіть найскупішим кандидатам.

Якщо людина хоче лише вдо-вольнити свої амбіції, то на цьо-му можна припинити фінан-сування своєї кампанії. Проте жоден з кандидатів не сходить з дистанції до фінішу. Тому на-далі розцінки на кампанію сво-їм розміром схожі на номери те-лефонів.

Бюджет кампанії може сягати 5 мільйонів доларів

За підрахунками голови комі-тету виборців Олександра Чер-ненка, ціна місця в списку цієї кампанії становитиме 3-10 міль-йонів доларів, а в прохідній час-тині списку партії, яка має сер-йозні наміри, може сягнути 80 мільйонів доларів. Бюджет ма-жоритарної кампанії – від 750 тисяч доларів до 5 мільйонів.

– В округах зазвичай бало-туються два-три «важковаго-вики», які вкладають у кампа-нію величезні суми, і для них головне – виграти за будь-яку ціну, – переконаний Олександр Черненко. – Якщо кандидат, що уклав величезні ресурси у свою кампанію, побачить, що

за тиждень-два до голосування він відстає від конкурентів, у хід підуть адмінресурс, підкуп ви-борців, аж до прямих фальсифі-кацій на дільницях і в комісіях.

За його словами, мажоритар-ка в Україні – це 225 округів, на кожнім з них буде по два-три кандидати, готові витратити на кампанію 4-5 мільйонів доларів.

В області кілька кандидатів, готових віддати мільйон

Якщо на загальноукраїнсько-му рівні розцінки передвибор-чої кампанії сягають 5 мільйо-нів доларів (близько 40 міль-йонів гривень), то на Буковині цей показник дещо нижчий.

– Місцеву кампанію вва-жаю досить скромною, в се-редньому 1,2 мільйона дола-рів. Хоча мені відомо з неофі-ційних джерел, що є кандидат, який вже витратив 2 мільйони доларів на вибори, – повідо-мив координатор громадсько-го спостереження за виборами на Буковині від громадянської мережі «ОПОРА» Назар Тимо-щук. – І сума до кінця виборів може подвоїтись.

У середньому кампанії кан-дидатів в області коштувати-муть сотні тисяч доларів, про-те окремі претенденти на депу-татське крісло можуть витрати-ти до 1,2-1,5 мільйона тих таки американських доларів. Решта ж буде працювати на рівні роз-клеювання листівок та друку рекламної продукції.

Колись для перемоги вистачало 15 тисяч

За словами досвідчених пар-ламентарів, які вже не один раз брали участь у виборах, колись на виборах до парламенту, коли була мажоритарна система, для перемоги вистачало витратити в середньому до 15 тисяч дола-рів. Переважно акцент робили на особисте спілкування та зу-стрічі з виборцями округу. Про-те з власного досвіду переко-нані, що навіть величезні суми не завжди допомагають вигра-ти вибори. Все залежить від ав-торитету, реально зроблених справ та конкурентів.

Молоді кандидати в депута-ти, які вперше беруть участь у кампанії такого рівня, переко-нують, що працюють з людьми фактично на ентузіазмі. Гроші ж витрачають на друк листівок та агітаційної продукції.

Друк середньої кількості ре-кламної продукції, залежно від рівня поліграфії, однора-зово може коштувати від 8 ти-сяч гривень. Година праці роз-клеювачів листівок може ко-штувати від 30 до 50 гривень, або ж відрядна сума за викона-ну роботу – 100 гривень за кіль-ка тисяч розданих чи розклеє-них листівок. Хоча залежно від округу ставки можуть колива-тись.

Окрім того, не варто забувати про зовнішню рекламу. На чис-ленних білбордах та сіті-лайтах красуються різнопартійні кан-дидати, почасти навіть «забува-ючи» зазначити, від якої ж до-стойної партії вони йдуть.

– Розцінки порівняно з ми-нулим роком фактично не змі-нились. Сьогодні орендува-ти білборд можна на місяць за 1200-1300 гривень, – розповів керівник МКП «Реклама» Ігор Воронич. – Хоча були сподіван-ня операторів рекламного рин-

ку, що розцінки на розміщення реклами різко зростуть.

За що рекламуються кандидати

Єдине, визначене законом, джерело фінансування своєї пе-редвиборчої кампанії канди-дата – це виборчий фонд, який формується за рахунок його ко-штів та добровільних внесків фізичних осіб. Нагадаю, що ці внески не можуть перевищува-ти від однієї особи більше, як 22 тисячі 40 гривень, тобто не більше двадцяти розмірів міні-мальних заробітних плат.

Забороняється робити вне-ски анонімним жертводавцям та іноземцям. Хоча граничного розміру виборчого фонду фак-тично немає.

Як зізнався один із кандидатів у депутати, переважно видатки, які йдуть на передвиборчу агі-тацію, насправді значно більші, ніж виборчий фонд. Адже роз-рахунки з людьми, за друк ре-кламної продукції, її розміщен-ня тощо почасти здійснюють го-тівкою, яка не обліковується.

Поява у ЗМІЗгідно з кошторисом видат-

ків Центральної виборчої ко-місії, лише на видатки на опла-ту послуг ЗМІ для забезпечен-ня ведення передвиборчої агі-тації передбачено у бюджеті 107 мільйонів 12 тисяч 400 гри-вень. Зауважте, наших з вами грошей, платників податків. За свої кревні ми змушені бу-демо спостерігати за нестрим-ним потоком обіцянок, популіз-му та відвертої брехні. Ці гроші про порційно розподілять між 22 двома партіями, які представле-ні у списку та 3095 мажоритар-никами в Україні.

Скільки витратять з власної кишені кандидати, не береться наразі підрахувати ніхто. Одно-

значно, що сума буде з кількома нулями, навіть за найскромні-шого перебігу.

Українські артисти готові висту-пати на вулиці за маловідомих кандидатів у народні депутати. Питання лише в ціні постаті кан-дидата, пише «Сегодня».

Віталій Козловський – $10 тис.Світлана Лобода – 25 тис. євро.Руслана – 15 тис. євроГайтана – $20 тис.

ЯКЩО ЗАПРОСИТИ АРТИСТА

Суми гонорарів

Наталя, бібліотекар

Насамперед на поліпшен-ня доріг та му-ніципального

транспорту. Депутатам цього, можливо, і не помітно – думаю, їм трохи легше пересуватися містом. Проте особисто я, до-бираючись до роботи у наших старих тролейбусах, відчуваю необхідність у нових дорогах.

Віталій, телеведучий

У нас є ба-гато дітей, які потребу-ють допомо-

ги. Наприклад, хворі на лейке-мію. Крім того, є люди похилого віку, пенсія яких не дозволяє їм нормально існувати. Ще хоті-лося, щоби більше грошей уряд витрачав на розвиток молоді.

Людмила, пенсіонер

На пенсію лю-дям. Пенсіоне-ри здебільшо-го отримують

близько восьмиста гривень, а за ці гроші непросто виживати. Я сама пенсіонер.

Опитування провів і фотогра-фував Олександр ЮХИМЕЦЬ

▶Куди варто було б спрямовувати гроші, які кандидати ви-тратять на вибори?

«Нещодавно придбав у одному із ма-газинів «Фокстрот» новий пилосос. Проте коли приніс його додому, ви-явив, що разом із гарантійним та-лоном мені підсунули страховий по-ліс, який я також підписав. Страхува-ти нову техніку від пожежі чи стихій-ного лиха я наміру не мав, тим паче, що це вартує додаткових грошей. Од-нак під час покупки мені ніхто цього не пояснив і не розказав, які саме па-пери я підписую. Чи законне подібне страхування і чи маю я право відмо-витися від нього?»

Віталій Н., пенсіонер

Як пояснила директор мага-зину «Фокстрот» Інесса Лесь, у їхніх магазинах справді нада-ють послугу страхування при-дбаної побутової техніки, од-нак справа ця добровільна.

– Гарантійний талон убезпе-чує покупця лише від полом-ки основних деталей техніки. А страхування допоможе по-вернути витрачені на покуп-ку гроші, якщо ваш телевізор чи мікрохвильовка постражда-ли від пожежі, затоплення, ви-буху, стихійного лиха, крадіж-

ки, протиправних дій третіх осіб тощо, – каже пані Лесь. – Оформляють страховку під час покупки строком на 12 місяців. Проте якщо клієнт упевнений, що із його технікою нічого не трапиться, він може відмови-тися від цієї послуги.

І навіть коли покупець чо-гось не зрозумів у момент по-купки або ж передумав стра-хувати обновку, він може від-мовитися від страхування про-тягом 14 днів. Зробити це мож-на й пізніше, проте процедура

буде більш і тривалою.Адвокат Максим Станкевич

каже, якщо людина вже підпи-сала документ, то повинна ви-конувати прописані у ньому умови.

– Очевидно, що у даному ви-падку для споживача були ство-рені некомфортні умови підпи-сання договору, адже стандарт-ний договір страхування має як мінімум дві сторінки. На-вряд чи у покупця був час, аби його детально вивчити. Однак такі дії не можна вважати про-

типравними, – пояснює пан Станкевич.

За словами адвоката, спожи-вач може ініціювати розрив до-говору за згодою сторін без до-даткового втручання інспекції з питань захисту прав спожива-чів чи інших офіційних установ. Якщо ж такий сценарій з яки-хось причин неможливий, мож-на подати до суду, вимагаючи припинення дії умов договору, або ж визнання його недійсним.

Підготувала Надія КАРБУНАР

3НОВИНИ13 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua

Реклама

Реклама

До Чернівців їде Патріарх Філарет

На Буковині первосвященик пробуде два дні

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ [email protected]

14-16 вересня Чернівецько-Буковинську єпархію УПЦ КП відвідає Предстоятель, Святійший Патріарх Київ-ський і всієї Руси-України Філарет (на фото). Супро-

воджувати главу церкви буде буковинське духовенство та ми-ряни.

Що ж до прийому Філарета, на відміну від московського патрі-арха Кирила (до його приїзду ре-монтували дороги тощо), то все буде досить скромно. Житиме Патріарх в одному із міських го-телів, а харчуватиметься в при-міщенні Чернівецької єпархії.

- Головною метою приїзду патріарха є освячення жіночо-го монастиря Преображення Господнього та храму на його території в селі Васловівці За-ставнівського району, – розпо-відає митрополит Чернівецький і Буковинський Данило. – Мо-настир розміщено на місці са-диби митрополита Євгена Гак-мана. До речі, збіглося так, що саме в день освячення сам Єв-ген Гакман прийняв сан єпис-копа.

Фактично будували монастир понад 12 років. Усе зроблено на пожертви парафіян, держава не допомагала. Монастир може прийняти 12 черниць, проте поки що тут поселилася лише одна, тому чекають охочих служителів церкви. Також на Буковині працює й чоловічий монастир. Щоправда, поки що він не освячений. Можливо, це зроблять наступного приїзду Патріарха.

Окрім освячення монастиря, з участю патріарха відбудеться ще три події: освячення іконостаса храму Різдва Пресвятої Бого-родиці, святкове богослужіння у храмі Преподобної Параскеви Сербської з нагоди 150-ї річниці освячення храму та освячення храму Святого рівноапостоль-ного князя Володимира.

Трансляції подій по телеба-ченню не буде – її не замовляли. Тому миряни, яким цікаво, мо-жуть прийти та побачити все на власні очі.

Приїзд Філарета на Буковину має зміцнити становище церкви на теренах Буковини.

- Приїзд Святійшого Патріар-ха – це ніби нова кров, сплеск у житті парафії, – каже митропо-лит. – Це величезне задоволення для вірян мати можливість по-спілкуватися з такими велики-ми особистостями.

Дата і час Подія Місце

14 верес-ня, 17.00

Освячення іконостаса храму Різдва Пресвятої Богородиці

м. Чернівці, вул. Возз'єднання, 28

15 верес-ня, 9.00

Освячення жіночого монастиря Пре-ображення Господнього

с. Васловівці, Застав-нівського району

15 верес-ня, 17.00

Святкове всеношне Богослужіння у храмі Преподобної Параскеви Сербської з нагоди 150-ї річниці

освячення храму

м. Чернівці, вул. Заньковецької, 24

16 верес-ня, 9.00

Освячення храму Святого рівно-апостольного князя Володимира

м. Чернівці, вул. Воробкевича, 1

Програма заходів приїзду предстоятеля УПЦ КП Філарета

4 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»НОВИНИ

Вони завітали до Чернівців на запрошення Віталія Михайлішина і стверджують, що лише за кілька днів перебування у нашому місті закохались у нього

Василь ПЕТРАК ✉ [email protected]

У рамках святкування Міжнародного фести-валю поезії «MERIDIAN CZERNOWITZ» та на за-прошення Віталія Ми-хайлішина до Чернів-

ців приїхали Надзвичайний і Повноважний Посол Федера-тивної Республіки Німеччина Й. В. Др. Крістоф Вайль, Надзви-чайний та Повноважний Посол Австрійської Республіки в Укра-

їні Вольф Дітріх Хайм, а також депутат Європейського парла-менту, постійний член коміте-ту із закордонних справ, голова групи «Друзів України» в Євро-парламенті, куди входять 59 де-путатів парламенту, Олександр Мірський.

Під час візиту поважних гос-тей очільник міста не лише по-казав Чернівці, познайомив з культурою та людьми, але й провів коротку екскурсію місь-кою радою.

За словами гостей, вони були вражені відкритістю та прозо-рістю роботи місцевих депута-тів. Адже Чернівці – єдине місто в Україні, де засідання місцево-го парламенту, міськвиконкому транслюють в он-лайн режимі.

– Кожен чернівчанин може побачити, як ухвалюють ті чи інші рішення, як працюють де-путати, що виноситься на роз-гляд, – розповів Віталій Михай-лішин. – Відтак громада може контролювати роботу своїх об-ранців, а це забезпечує прозо-рість та доступність.

Особливо приємно, що пер-ше відрядження в Україні По-

сол Німеччини здійснив саме в Чернівці. Він навіть заявив, що почувається трохи чернівчани-ном.

– Я лише з початку серпня розпочав свою роботу в Києві і вже тоді у моїх планах було, що перше відрядження треба здій-снити до Чернівців. Перші вра-ження від вашого міста – це лю-бов з першого погляду, – зізна-вся Др. Крістоф Вайль. – Дуже чудове європейське місто. Тут відчувається подих історії. З од-ного боку, тут відчуваєш мелан-холійний настрій, коли думаєш про цю історію, з іншого боку, охоплює почуття щастя, відчу-ваючи цей дух особливої толе-рантності, який насправді існує сьогодні.

Окрім того, Др. Крістоф Вайль пообіцяв, що двері його кабіне-ту завжди відкриті для Віталія Михайлішина. Це допоможе не лише вирішувати проблеми на найвищому рівні, але й залуча-ти інвестиції та іноземних під-приємців до Чернівців.

Дуже був задоволений пере-буванням у місті Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм.

Адже історії наших країн тісно переплетені і значний проміж-ок часу ми існували у складі од-ної держави.

Також знайшов щось подібне зі своєю рідною Ригою депу-тат Європарламенту Олександр Мірський. Він переконаний, що Чернівці на півкроку ближче до Євроінтеграції, ніж решта Укра-їни.

– У Чернівцях вперше. Приї-хав на запрошення Віталія Ми-хайлішина. Я сьогодні попро-сив, аби мене ніхто не супро-воджував, адже хотів сам про-гулятись вашим чудовим міс-том. Тут жив мій університет-ський товариш, від якого бага-то чув про Чернівці. Це справді чудове і прекрасне місто, – роз-повів Олександр Мірський. – Воно справді європейське. Я сам з Риги, мене обрали депута-том від Латвії. У нас також старе місто. Чернівці будували у різні час різні держави. Тут розмаїття європейських культур і кожна приносила щось хороше. Чер-нівці, на моє переконання, на півкроку ближче до Євроінте-грації, ніж решта України.

У Чернівцях гостювали європейські політики

● Віталій Михайлішин провів екскурсію міськрадою Послу Федеративної Республіки Німеччина Др. Крістофу Вайлю. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

У графіках руху, що на зупинках, правдивий тільки час їхнього ранкового відправлення

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

▪ Із завершенням відпусток та початком нового навчального року для чернівчан знову актуаль-ними стали проблеми з громад-ським транспортом, адже охочих їхати побільшало. Інколи чека-ти на них доводиться досить дов-го. Але скільки? Щоби хоч трохи полегшити собі життя, пасажири

нервово вдивляються у таблички з розкладом руху, що на зупинках. Втім, виявляється, марно.

– Їдучи на навчання 26 марш-руткою, чекаю 25 хвилин замість обіцяних 15, – каже студент-ка Жанна Козур. – Якщо більш «рейтингові» маршрути, до при-кладу, 9, 11 чи 12, ще хоч якось дотримуються зазначеного гра-фіка руху, то є такі рейси, на яких автобуса можна взагалі не дочекатися. Окрім того, у графі-ках не завжди вказано всі марш-рути, які мають зупинку: розкла-дів руху автобусів, які їдуть рід-ко, найчастіше взагалі немає.

– Якщо відбуваються якісь зміни в роботі маршруту, на-приклад, збільшується кількість машин, то таблички на зупин-ках замінюємо – запевняє за-ступник начальника міського центру пасажирських переве-зень Георгій Косован. – Втім, це буває не часто. Найчастіше до-водиться замінювати через те, що їх зривають люди.

Насправді користь від гра-фіка руxу, м’яко кажучи, міні-мальна. Навіть чиновники ви-знають, що громадський тран-спорт рідко коли дотримується вказаного інтервалу.

– Графіка руху маршрутки, звичайно, мали б дотримувати-ся, – каже Г. Косован. – Але, зва-жаючи на різноманітні фактори, скажімо, ремонт доріг чи зато-ри, вони можуть і запізнюватись.

Єдине, що початок руху маршрут-ки (а точніше час, коли вона буде на певній зупинці під час першого рейсу правдивий. А потім інтер-вал руху повністю залежить від ситуації на дорогах міста.

ІНФРАСТРУКТУРА

Маршрутки їдуть не за графіком

● Чиновники визнають, що громадський транспорт рідко коли дотримується вказаного інтервалу. Фото автора

Арт-інсталяцію на Центральній площі демонтували, а на клумбі висадили квіти

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

▪ Скульптуру з м’ячів, яку встановили напередод-ні футбольного чемпіона-ту ЄВРО-2012, демонтували минулими вихідними.

«Футбольну квітку» ро-зібрали, а платформу де-монтували. Що робити із м’ячами з арт-інсталяції, чиновники вирішували довго. Спершу планували встановити скульптуру на стадіоні «Буковина», а від-так передумали й виріши-ли роздати м’ячі школярам як пам’ятні сувеніри фут-больного свята.

- Після реставрації тих м’ячів, які залишилися, ми подаруємо їх усім 45 шко-лам, які є у Чернівцях, – розповідає куратор проекту Сергій Осачук. – На клумбі, де стояла «футбольна квіт-ка», висадили справжні кві-ти.

Наразі м’ячам, які про-стояли у металевих трима-чах, майже чотири місяці, дають «друге життя». Під-качують й підфарбовують. Адже фарба на них поча-ла злазити після першого ж дощу, здирали її й допитли-ві чернівчани.

Коли встановлювали скульптуру, вона складала-ся з 1600 м’ячів, коли ж ро-зібрали, їх не дорахували-ся. Чимало м’ячів чернівча-ни витягли з арт-інсталяції на згадку про ЄВРО-2012, багато виявилися проколе-ними. Ті, які вціліли, рес-таврують й роздадуть шко-лярам як сувенір.

- Йдеться не про м’яч, яким можно пограти у фут-бол, це як згадка, сувенір про те, що у Чернівцях сто-яла арт-інсталяція, яка ввій-шла до Книги рекордів Укра-їни, – пояснює С. Осачук.

«Футбольну квітку» роздадуть школярам

ПІСЛЯ ЄВРО-2012


Реклама

передвиборна агітація

Відділення УРОЛОГІЇ пропонує послуги:Лікування еректильних дисфункцій

Лікування простатиту

Ліцензія МОЗУ серія АВ № 526971 від 28.04.2010р.

Міжнародний медичний центр ОКСФОРД МЕДІКАЛ -ЧЕРНІВЦІпросп. Незалежності, 121-Ат.: 0372 51-01-02, 050 988-11-56www. oxford-med.com.ua

Консультація+відеодіагностикау проктолога - всього 125 грн.! Ціна діє до

30.09.12

Пакет послуг «Водійський»:При записі до проктолога та уролога – 20% знижка на обстеження*

* за додатковою інформацією телефонуйте (0372)51-0102

Для онкохворих збудують хоспіс

Біля онкодиспансеру для нього вже обрали місце

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

За кілька років на терито-рії обласного онкологіч-ного диспансеру побуду-ють хоспіс на 40 ліжок. Такий заклад області вкрай необхідний, адже

у ньому забезпечуватимуть гід-ний догляд невиліковно хво-рим, надаватимуть їм та їхнім рідним психологічну допомогу.

– Основне завдання хоспісу – допомога інкурабельним (тобто невиліковним) онкологічним хворим, – розповідає головний лікар Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспан-серу Анатолій Гонца. – На жаль, 20% пацієнтів, котрі звертають-ся до нас, мають захворювання четвертої стадії. Надавати допо-могу їм доводиться у стаціонарі разом із недужими, які ще ма-ють шанс вилікуватися, а це не зовсім коректно.

За словами пана Гонци, за ро-ботою подібних закладів він мав змогу спостерігати у Швеції та сусідній Румунії. Більшість хво-рих не перебуває у хоспісі постій-но, лише по кілька тижнів, аби дати змогу рідним відпочити. Тут також лікують не тільки па-ліативних хворих (із пухлинами ІІІ-ІV стадії захворювання), а й тих, хто ще має шанс на одужан-ня. Знаходяться такі пацієнти окремо один від одного, у різних відділеннях. Подібним чином планують організувати роботу чернівецького хоспісу. Передба-чається також, що у закладі пра-цюватимуть мобільні бригади у

складі лікаря, медсестри, психо-лога, юриста та волонтерів. Вони надаватимуть допомогу паліа-тивним хворим удома.

Анатолій Гонца вважає – у лікуванні онкохворих суттєво допомагає молитва. Тож плану-ють вибудувати на місці невелич-кої каплички, яка вже є на території закладу, церкву Святого Панте-леймона Цілителя, котра стане для хоспісу духовним центром. Хворі зможуть відвідувати служ-би, а до лежачих священик буде навідуватися сам.

Наразі для хоспісу виділено місце (туди вже завезли деякі будматеріали), розробляють проектно-кошторисну докумен-тацію. Гроші на будівництво планують збирати, як це робили

свого часу, щоб добудувати полі-клінічний корпус.

За кілька років у онкодиспан-сері також повинен з’явитися су-часний прилад для променевої терапії – лінійний прискорювач вартістю 1,2 мільйона доларів.

Придбає його для закладу благо-дійний фонд у рамках програми «Рак – виліковний». Проте для нового обладнання необхідно збудувати спеціалізоване при-міщення. Необхідні для цього 7 мільйонів гривень наразі вишу-кує Головне управління охорони здоров’я області. Уже виділено 98 тисяч гривень на проектну документацію.

▶Духовним центром для хоспі-су повинна стати церква Свя-того Пантелеймона Цілителя

● Наразі вже визначили місце для будівництва та завезли деякі матеріали. Фото Станіслава Пуздряка

6 ПРАВО. КРИМІНАЛ 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

Колишній депутат райради Якубовський обіцяв влаштувати вибух в помешканні голови ОДА Папієва


У серпні торік тодішній депутат Першотрав-невої райради Чернів-ців Юрій Якубовський телефонував і погро-жував вбити губерна-

тора, голову райради, секрета-ря міськради то його заступни-ка. Буквально днями суд визнав винним чоловіка у скоєнні зло-чинів, передбачених частиною 1 статті 263 – незаконне пово-дження зі зброєю та погроза по-садовій особі. Його позбавлено волі на 2 роки та 3 місяці.

– До проку-ратури звер-нулись голова Чернівецької ОДА, керівник Першотравне-вої райради та заступник місь-кого голови із заявами, що депу-тат Якубовський постійно їм по-грожує по телефону вбивством, фізичною розправою та пошко-дженням майна, – розповів про-курор Чернівецької області Пе-

тро Коваль. – Окрім того, надій-шла заява від працівників пси-хіатричної лікарні, в якій лікарі повідомляють, що до них у вій-

ськовій касці з ножем приходив цей чоловік та погрожував.

Самого 50-річного Якубов-ського було обрано в депутати на мажоритарному окрузі від Партії регіонів, з якої він зго-дом вийшов. До цього, за слова-

ми прокурора, чоловік служив у спецслужбі в чині підполков-ника, згодом викладав в одному із вузів, а в кінці липня його ви-гнали з психіатричної лікарні, де він працював, через система-тичні прогули.

Під час обшуку в помешкан-ні депутата правоохоронці зна-йшли каску, ніж та карабін, тер-мін реєстрації якого минув два роки тому.

Спочатку підозрюваний від-мовлявся давати свідчення, ви-магаючи адвоката. Проте один із захисників не захотів пред-ставляти інтереси затриманого,

а другий на той час був задіяний в іншому судовому процесі.

Зрозуміло, що депутату райради призначили судово-медичну експертизу, яка визна-ла його осудним.

Окрім того, він, за словами правоохоронців, неодноразово приходив до міської та районної ради, де погрожував застосува-ти силу до їхнього керівництва.

Мотиви таких вчинків ко-лишнього депутата так і зали-шились незрозумілими, оскіль-ки на контакт з пресою він йшов неохоче і конкретно пояс-нити свою мету не міг.

Засудили депутата, який погрожував вбити губернатора

● Депутат райради сяде за грати на 2,3 року. Фото з архіву «Погляду»

▶Лікарі кажуть, що чоловік приходив до них у касці та з ножем і погрожував убити

НАПАД

П’яний бив та душив міліціонера

Коли дільничний інспектор приїхав на виклик, п’яний чоловік накинувся на нього

▪ Надвечір на виклик у селі Брусенки виїхав помічник дільничного інспектора мілі-ції. Правоохоронцям надій-шло повідомлення, що п’яний зять б’є свою тещу. Коли мі-ліціонер оформляв заяву про злочин, зловмисник накинув-ся на нього з кулаками. Бив по голові, а коли міліціонер застосував сльозогінний газ, почав його душити.

Під час самозахисту право-охоронець був вимушений за-стосувати засіб травматичної дії, аби вгамувати чолов’ягу.

Наразі стосовно нападника порушено кримінальну спра-ву за ознаками складу злочи-ну, передбаченого ч. 2 ст. 345 – погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу КК України, повідоми-ли у прес-службі прокуратури області.

ЗҐВАЛТУВАННЯ

Мати звинувачує хлопця у зґвалтуванні доньок

17-річний хлопець вже був раніше судимий за зґвалтування, але отримав умовний термін покарання


▪ Про зґвалтування двох не-повнолітніх доньок, 15 та 13 ро-ків, спочатку повідомила їхня мати. З її слів, у липні цього року під час спільного відпо-чинку з доньками 17-річний односельчанин мав невзаємні інтимні стосунки з дівчатами.

Згодом з’ясувалось, що до правоохоронців також надій-шла заява директора одного із загальноосвітніх навчаль-них закладів про те, що двох учениць 1999 та 1997 років на-родження під час літніх кані-кул зґвалтував односелець.

Перевіркою встановлено, що юнак, раніше вже суди-мий за зґвалтування (умов-но), у липні та серпні 2012 року мав статеві зносини із малолітньою та неповноліт-ньою дівчатами, повідоми-ли у прес-службі прокуратури Чернівецької області.

Буквально за кілька днів щодо нього було порушено кримінальну справу за озна-ками складу злочину, передба-ченого ч. 1 ст. 155 – статеві зно-сини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Того ж дня підозрюваного у згвалтуванні затримали і доправили в ізо-лятор тимчасового тримання.

– Родина не дуже благопо-лучна. Але я вже тут 30 років працюю сільським головою і скарг на них ні від кого не чув. Вони малозабезпечені, мати ніде не працює, а бать-ко працював у лісі, – розпові-дає сільський голова села Ми-гове Василь Іванчук. – Діти в селі практично не бувають, вони навчаються у Вижниці в інтернаті і сюди приїжджа-ють лише на канікули.

Підвозячи пасажирів, він приглядав за новенькими іномарками і потім вночі знімав з них колеса


▪ 26-річний чернівчанин, по-при дві попередні судимості за крадіжки, у травні торік вла-штувався водієм в одну зі служб радіотаксі Чернівців.

Обслуговуючи пасажирів майже 3 місяці, він відслідкову-вав залишені напризволяще на

ніч господарями новенькі іно-марки і знімав із них колеса з титановими дисками.

Щоправда, йому вдалось обі-красти лише дві автівки, проте завдані збитки власникам ста-новлять 14,5 тисячі гривень. На третій крадіжці його спіймали на місці.

За ці злочини суд покарав ко-лишнього таксиста на 3,5 року позбавленням волі, повідомили в прес-службі Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черні-вецькій області.

ПІДРОБІТОК

Таксист крав колеса з автівок

Після вживання алкоголю чоловік посеред дня підпалив ковдру у квартирі в центрі та втік


▪ Під час досудового слідства було встановлено, що наприкін-ці минулого року чоловік розпи-вав спиртні напої в одній з квар-тир на вулиці Головній. Після розваг чоловік навмисно підпа-лив ковдру, а коли переконався, що вона загорілась, втік з оселі.

– Через що речі, які були в квартирі, почали горіти. Таки-ми діями зловмисник не лише пошкодив майно, але й ство-рив реальну небезпеку для життя людей, – повідомив в. о. прокурора Шевченківського району Олег Пелепюк. – Адже квартира розміщена у центрі Чернівців і в разі поширен-ня вогню, могли постраждати інші мешканці.

Днями Шевченківський ра-йонний суд Чернівців засудив палія на 3 роки позбавлення волі.

ПАЛІЙ

Засудили чоловіка за навмисний підпал квартири

На Буковині затримали громадянина Молдови за вбивство 14-річної давності

▪ Ще 4 січня 1998 року, пере-буваючи напідпитку, Михай-ло побив свого 60-річного од-носельця, через що той помер. З місця події зловмисник утік і тривалий час переховувався в Україні. І лише у травні цьо-горіч правоохоронці області його затримали у Глибоцько-му районі та доправили у СІЗО.

– Чоловіка розшукує поліція Молдови за заподіяння тяжких

тілесних ушкоджень, в резуль-таті яких настала смерть потер-пілого, – повідомив старший прокурор Чернівецької області з міжнародно-правових доручень Андрій Гуменюк.

Днями на виконання поста-нови Генеральної прокуратури України про його екстрадицію, чоловіка направили із Черні-вецького до Одеського СІЗО для подальшої передачі ком-петентним органам сусідньої держави.

Олексій МИКОСЯНЧИК

ЕКСТРАДИЦІЯ

Убивцю шукали 14 років

За це він не лише сплатить штраф, але й позбудеться посади

▪ Як з’ясувало слідство, на-чальник служби у справах ді-тей Вижницької райдержад-міністрації підробив довідку для свого сина. Він використав службове становище і склав свідомо неправдиву довідку про працевлаштування сина за призначенням Чернівецько-го національного університету ім. Ю. Федьковича.

Через що син, не відпрацю-вавши необхідних 3 роки за призначенням та не відшкоду-вавши 16 тисяч гривень держав-

них коштів за навчання, отри-мав диплом магістра права.

Вижницький районний суд Чернівецької області під-тримав позицію прокурату-ри і визнав винним у вчинен-ні корупційного правопору-шення цього чиновника. Від-так суд призначив йому 2400 гривень штрафу, повідомляє прес-служба прокуратури Чер-нівецької області.

Окрім того, згідно з чинним антикорупційним законодав-ством, коли рішення суду на-бере законної сили, чиновни-ка звільнять з посади.

Олексій МИКОСЯНЧИК

ЕКСТЕРНОМ

Чиновник придбав синові диплом магістра права


Реклама

Мер Сторожинця пішов з посадиЮлія ХОРОШУН

✉ [email protected]

▪ Сторожинець знову без мера. Цього понеділка про те, що йде з посади міського голови, ого-лосив Микола Карлійчук. Про своє рішення він повідомив на зібранні громади.

– Сьогодні я залишаю ратушу. Кожен сторожинчанин мусить знати, що тепер всі претензії стосовно міського господарства варто пред’являти депутатам, – заявив Сторожинецький місь-кий голова (він же голова місь-

квиконкому) Микола Карлійчук.Відставка очільника міста

стала наслідком іншої події, яка сталася ще минулого четверга. Під час чергової сесії міської ради депутати розпустили місь-квиконком. Відповідного питан-ня не було у порядку денному се-сії, його винесли на голосування за ініціативи депутатів.

Попри заклики міського го-лови Миколи Карлійчука, від-мовитися від голосування щодо цього питання, народні обранці ухвалили рішення про розпуск виконкому більшістю голосів.

У поясненні прийняття цьо-го рішення йшлося про те, що члени виконкому перевищили свої повноваження, вирішуючи важливі для життя громади пи-тання.

Нагадаємо, міським головою Сторожинця Миколу Карлійчу-ка обрали два роки тому. Відвід-ування на виборах становило менше 50 відсотків. До цього близько року справами керу-вала секретар міськради Ірина Порайко. Попереднього мера Миколу Бойчука ув’язнили на 8 років за хабар.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

● Виїжджаючи на дорогу, ролери ризикують потрапити під колеса авто. Фото з архіву «Погляду»

Ролери тренуються на дорозі

Водії від таких розваг не в захваті


Велосипеди, ролики і скейти набули популяр-ності серед молоді. Якщо раніше на дорогах мчали екстремали на скутерах і велосипедах, то тепер до

них приєдналися і ролери. Най-частіше побачити їх на дорозі можна ввечері. Катаються зде-більшого заради розваги.

Працівники ДАІ стверджують, що поки що найбільше на доро-гах страждають велосипедисти – за останні вісім місяців ДТП з потерпілими з їхньою участю складають 6% від загальної кіль-кості. Та постійну небезпеку ДТП створюють й ролери, які жодних правил дорожнього руху не до-тримуються та й про власну без-пеку не надто дбають.

- Захоплення молоді здоро-вим відпочинком – це звичайно, чудово. Але ж дорога – не місце для забав. Тим паче, пізно вве-чері перехожих мало і ніхто не заважає кататися на тротуарах. На дорозі ж ролери часто ство-рюють аварійні ситуації. Адже

ніколи не знаєш, куди він поїде, чи не спіткнеться і не впаде, про-їжджаючи між автомобілями, – каже таксист із досвідом Олег Пецовий. – А відповідати за таку безтурботність доведеться в пер-шу чергу водієві.

Самі ж ролери нічого страш-ного в тому, щоб проїхатися про-їжджою частиною, не бачать.

- Це нормально, – стверджує інструктор з катання на роликах Степан Пормерлян. – Інша річ, що кататися не всюди дозволяє якість дороги. Звичайно ж, це небезпечно, та ті, хто вміє, все ж виїздить на дорогу. Гасають про-їжджою частиною найчастіше заради азарту та для того, щоб вдосконалити свої вміння. Після такої практики і на змаганнях виступати легше, тому дехто це ро-бить заради успіху.

Ролери ствер-джують, що пе-ревага роликів у тому, що в будь-яку частину міста можна дістатися набагато швидше, ніж на громадському транспорті.

- Улітку на роботу добираюся тільки на роликах. Їхати дово-диться і по дорозі, і по тротуарах – залежно від того, де рівніше, – каже С. Пормерлян. – На дорозі

до нас ставляться по-різному. Одного разу мене навіть зупи-нили працівники ДАІ, але потім посміялися й відпустили. А ось таксисти нас недолюблюють. Часто підрізають, а іноді ледь не збивають.

Та попри всю зручність і опе-ративність, їздити на роликах проїжджою частиною заборо-нено. Можна кататися на спе-ціальних майданчиках, щоб не заважати руху транспорту та перехожим.

- У разі правопорушення сто-совно ролерів можуть застосо-вувати штрафні санкції, – роз-повідає старший інспектор ДАІ УМВС в Чернівецькій області Іван Добровольський. – Якщо поруш-ником є учень, то працівник ДАІ

чи міліції може зробити запис в щоденнику, і таким чином пові-домити батьків. Якщо це студент, то відповідно, повідомляють про це навчальний заклад, в якому він навчається. Також ролерів можуть доставляти у райвід-діл міліції, де з ними проведуть роз’яснювальну роботу.

▶Нерідко розваги молоді на про-їжджій частині автодоріг призво-дять до нечасних випадків

8 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»ФЕСТИВАЛІ

За сприяння Віталія Михайлішина у місті відбувся молодіжний фестиваль

Юліана ПОЛОНСЬКА ✉ [email protected]

Цьогорічні дні здоров’я, які регулярно проводять в усіх чернівецьких вузах, відзначили масштабно – організували спортивно-розважальний фести-

валь «Драйвова осінь». На тери-торії Музею архітектури та по-буту під відкритим небом про-тягом усього дня студенти роз-важались, беручи участь у різ-них естафетах. Аби максималь-но зацікавити молодь, і суть, і назви конкурсів були незвични-ми. У рамках фестивалю, зокре-ма, відбувся турнір з пейнтбо-лу, чемпіонат з «нетипових» ви-дів спорту, виступ команд КВН тощо.

Ідея організувати такий за-хід виникла у активістів Асоціа-ції молоді, а підтримав це почи-нання Віталій Михайлішин.

Організатор фестивалю Дми-тро Іллюк каже, без сприян-ня керівника міста влаштувати свято було б дуже складно, адже ідея виникла спонтанно й на все про все було лише п’ять днів. За кілька днів роздали близько семи тисяч флаєрів, аби якомо-га більше студентів могли взяти участь у заході.

Відвідав фестиваль і Віталій Михайлішин. У неформальній обстановці він поспілкував-ся з молоддю. Студенти мали унікальну можливість поста-вити будь-які запитання ке-рівнику міста й донести до нього своє бачення розвитку Чернівців.

Найбільше студентів, звісно, цікавило, де і як він навчався. Просили також розповісти якісь історії зі студентського життя. Декого зацікавило, чи цей фес-тиваль, часом, не передвибор-чий проект, адже відомо, що В. Михайлішин один з фавори-

тів виборчих перегонів до Вер-ховної Ради. На що Віталій Ми-хайлович дуже просто відпо-вів – до виборів цей захід сто-сунку не має і зазначив, що пла-нує проводити подібні молодіж-ні фестивалі щонайменше тричі на рік.

– Сподіваюся, фестиваль у по-дальшому зазнає змін і става-тиме дедалі кращим. А щоб це справді було так, прошу пода-вайте свої ідеї, – звернувся до

присутніх В. Михайлішин. – Ми зробимо все, аби ви почувалися максимально комфортно у на-шому рідному місті й гордо мо-гли сказати, я – чернівчанин.

До речі, цього вечора ні від кандидата в депутати, ні від молоді не прозвучало жодно-го слова про політику. Самі ж студенти від фестивалю були у захваті. Першокурсник ЧНУ Во-лодимир розповів, йшов сюди, щоби зарядитись емоціями пе-ред навчанням та послухати виступ «Бумбоксу». Доки че-кав на початок концерту, по-бачив багатьох давніх друзів та знайомих, котрих вже дав-

но не бачив, а також встиг кра-ще познайомитися з одногруп-никами.

– Ми прийшли компанією. Тут від самого ранку, брали участь у конкурсах. Було дуже весело, ми гарно провели ви-

хідний, – ділиться враженнями третьокурсниця БДМУ Оксана. – Цей фестиваль – чудова наго-да провести час корисно. Неспо-діванкою був візит В. Михайлі-шина. Мій друг, наприклад, ско-ристався можливістю і поста-вив йому кілька запитань. А ще ми зробили з Віталієм Михайло-вичем фото на згадку. Домови-лися, що всі опублікуємо їх у со-ціальних мережах.

Неформальний діалог зі сту-дентами завершився фотосесі-єю й тим, що В. Михайлішин за-співав разом із молоддю пісню.

Директор Музею архітекту-ри й побуту Олег Кучурян від-

значив, що раніше на території установи проводили різні свят-кування, проте всі вони були звичними й традиційними, як наприклад, Маланка. А ось що тут можна організувати такий молодіжний фестиваль, навіть і подумати не міг.

– До мене час від часу прихо-дять молоді люди й пропонують різні цікаві ідеї. Проте ніколи й подумати не міг, що тут мож-на провести такий фестиваль, як «Драйвова осінь», – сказав, звертаючись до В. Михайліши-на, директор музею. – Цей захід корисний ще й тим, що спону-кає молодь відвідувати музеї й

цікавитися культурою краю.– Ми будемо спілкуватися з

молоддю, слухати їхні ідеї та намагатимемося максимально втілювати їх у життя. Головне, аби була ініціатива, бо з вашою енергією можна зробити бага-то хорошого для нашого міс-та, – наголосив В. Михайлішин, звертаючись до учасників фес-тивалю.

Надвечір учасників та гостей фестивалю розважали місцеві рок-гурти і фаєр-шоу. Хедлай-нером концерту був спеціаль-но запрошений столичний гурт «Бумбокс». Їхнім виступом від-значили закриття фесту.

У Чернівцях відгриміла «Драйвова осінь»

● Для чернівецьких студентів «Бумбокс» виконав пісні з но-вого альбому й декілька ста-рих хітів. Фото прес-служби Чернівець-кої міської ради

● Атмосфера спілкування була невимушеною. Разом з молоддю В. Михайлішин заспівав пісню своїх студентських років. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

● Фестиваль «Драйвова осінь» відвідали близько 7 тисяч студентів. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

● Студенти-учасники фестивалю поділилися з В. Михайлішиним своїми ідеями щодо розвитку міста. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

13 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua РЕГІОН 9

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ

УЖЕ З 2013 РОКУ!!!

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України та ауди-торська фірма ТОВ «Тер Аудит»спільно з представниками ДПС у Черні-вецькій області, науковцями Тернопіль-ської філії ПВНЗ «Європейський універ-ситет» і Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюяна виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспро-можна економіка, ефективна держава» за напрямом «Реформа державних фінансів»

ОГОЛОШУЄ !!!Про проведення у місті Чернівці БЕЗКОШТОВНОГО науково-практичного семінару“Податкові різниці: економічний зміст, методика визначення”21 вересня 2012 року!!!з 10.00 год. до 18.00 год.вул.Комарова,13-а (конференц-зал готе-лю «Черемош»)

«День, в якому Ви нічого не взнали, - це втрачений день! Нам так багато потрібно взнати - і в нас так мало на це часу» (Аль-берт Ейнштейн)Цей день Ви не втратите !!!

Під час семінару відбуватиметься об-говорення введення в дію з 2013 року П(С)БО «Податкові різниці», методики розрахунку таких різниць, відображення їх у звітності, а також підходи до перевір-ки таких різниць державною податковою службою.

Прийдіть, і отримайте всю необхідну інформацію про зміни, які очікуються з 2013 року !!! Висловіть Своє бачення модернізації обліку !!!

Для отримання більш ґрунтовних відпові-дей експертів під час семінару, прохання надсилати Ваші запитання заздалегідь на e-mail: [email protected]

КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ ОБМЕЖЕНА!!!Тому, поспішайте пройти попередню

реєстрацію за номером телефону –

(096) 775-82-75

Фермери не довіряють кредиторам

Попри розмаїття державних програм щодо відшкодування позик, аграрії й далі байдужі до них. Кажуть, це завелика розкіш

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

Для розвитку навіть най-дрібнішим фермерам потрібні кошти, та брати їх у банку дуже дорого. Загалом, фін-установи пропонують

кредити на розвиток сільсько-го господарства під такі самі відсотки, як і підприємцям із інших галузей: щонайменше під 23% річних. А це, на думку самих аграріїв, непосильний тягар. Поміж тим існує де-кілька державних програм, за якими можна отримати бодай якесь відшкодування витраче-них на оплату позики коштів. Щоправда, скористатися та-кими привілеями фермери не дуже поспішають. Цьогоріч бу-ковинським аграріям обіцяють понад 10 мільйонів гривень на відшкодування відсотків за пільговими кредитами.

– Поки що ми лише подали до Міністерства заяви тих фер-мерів, хто претендує на кошти, – каже заступник начальника ГУ АПР краю Василь Сандуляк. – Але за тиждень-два отримає-мо відповідь, кому все-таки по-годились відшкодувати гроші. У принципі, Міністерство не має відмовити жодному з фер-мерів-претендентів на кошти, адже їхні заяви відповідають умовам програм.

Як і торік, фермери можуть отримати пільги на оплату по-зики, взятої на розширення своєї діяльності: реконструк-цію приміщення, придбан-ня обладнання або поголів’я. Якщо річна ставка за кредитом не перевищує 19%, то держа-ва може відшкодувати кошти на оплату процентів (подвій-ну процентну ставку НБУ, а це наразі складає 15%). Втім, за

словами В. Сандуляка, пільго-ві кредити серед буковинських фермерів особливого попиту не мають.

– Фермери не дуже актив-но ставляться до можливості отримати пільговий кредит. Цьогоріч претенденти на ко-шти – це декілька підприємств, які працюють здебільшого у садівництві та тваринництві.

КОМЕНТАРІ ДО ТЕМИНа відшкодування претендують переважно великі підприємства

Микола Олексюк, начальник ГУ АПР області– З семи найбільших сільськогоспо-дарських виробників краю сьогодні лише три підприємства беруть участь у кредитних програмах. Це «Сварог-вест»,

якому мають повернути більше 1 мільйона гри-вень за догляд та посадку садів, та 19 мільйонів

за будівництво фруктосховища у Cокирянському районі. Вже у грудні цього року майже 800 тисяч гривень відсотків, сплачених за кредит, відшко-дуємо МК «Агрохолдинг». Найбільше на Букови-ні кредитів останнім часом залучає ПП «Колос»: враховуючи відсотки, які їм мають відшкодувати ще за 2011 рік, наразі підприємство має отрима-ти майже 7 мільйонів 741 тис. гривень.

КАЖУТЬ ФЕРМЕРИЧому не берете пільговий кредит?

Юрій Кондратенко,директор Агрохолдингу «АМГ-Агро»Наше підприємство вирощує зернові культури у чотирьох районах краю. Окрім того, зараз намагаємося розви-

ватися і в тваринництві. Звичайно, потреба у коштах є завжди, особливо, зважаючи на те, що у агробізнесі дуже довгий цикл обігу коштів: іноді більше року. Аби вчасно почати сіяти озимі куль-

тури, доводиться продавати урожай тоді, коли ціна зерна або кукурудзи ще дуже низька. На жаль, сьогодні кредити дуже дорогі. Брати кошти на розширення навіть під 23% просто не маємо змоги. Втім, наше підприємство вже має досвід роботи з банками, тож, мушу сказати, що це вкрай невигідно. За 5 років, що ми повертаємо кредит, сплатили 12 мільйонів гривень відсотків. Натомість, від держави лише цьогоріч маємо отримати компенсацію 800 тисяч гривень.

Сергій Адамович, фермер-виноградарБільшу частину свого життя працюю у сільському господарстві. Останні 15 років серйозно займаюся вирощу-ванням винограду. Та за весь цей час

жодного разу не звертався до фінустанов за позиками: у справу вкладав лише кошти, які вдалося заробити. Вважаю, що відсотки, які потрібно сплачувати, не сприяють розвитку фермерства. А допомоги від держави не доче-каєшся, добре, що не заважають працювати.

● Фермери часто потребують кредитів на придбання спеціалізованої техніки. Фото автора

Реклама

Реклама

Реклама

10 ФАКТИ 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

Завдяки допомозі Віталія Михайлішина більшість міських медзакладів отримали необхідне устаткування та провели ремонти

Василь ПЕТРАК ✉ [email protected]

Медицина в Україні по-требує не лише не-гайного реформуван-ня, але й всебічної до-помоги задля поліп-шення матеріальної

бази, розширення переліку по-слуг, ремонту приміщень тощо. Переважно це лягає на місцеві бюджети, які не в змозі профінан-сувати весь спектр потреб. Проте керівник Чернівців намагається вирішити усі нагальні потреби, залучаючи кошти не лише бю-джетні, але й кошти з інших дже-рел. Саме завдяки цьому наші лі-карні отримують вкрай необхід-не обладнання та устаткування. Як наголосив Віталій Михайлі-шин, сьогодні завдання №1 – за-ручитися підтримкою Києва для ефективного відстоювання ін-тересів чернівецьких лікарів.

Дитяча поліклініка матиме новий дах

Лише за рік міська дитяча по-ліклініка надає медичну допомо-гу 44 тисячам дітей та підлітків. А кількість відвідувань вимірю-ється сотнями тисяч. Саме тому одним із найпріоритетніших на-прямків діяльності міської влади є допомога медичному закладу, який рятує життя нашим дітям. Адже без них ми не матимемо майбутнього і від нас насамперед залежить, чи будуть діти здорові.

– Головне, коли діти не хво-ріють. Ми намагаємось допо-магати лікарні усім, чим може-мо, але без вашої допомоги нам буде важко це робити, – звер-

нувся до працівників лікарні Ві-талій Михайлішин.

Одним із перших, але надзви-чайно важливих кроків, була за-купівля для поліклініки новіт-нього біохімічного аналізато-ра. Він коштував понад 48 ти-сяч гривень, але, каже Віталій Михайлішин, на цьому ніхто не планує зупинятись.

– Навесні ми отримали цей апарат. Він досліджує повний спектр біохімічних показників сироватки крові людини. Дуже просте і коротке досліджен-ня і практично через 10 секунд ми зчитуємо результат, – роз-повіла біохімік Вікторія Тата-рин. – Зручність в тому, що ми працюємо з мікродозами. Тоб-то у нас досліджуються малень-кі діти і не завжди зручно взяти 5 мл крові у дитини, яка фактич-

но новонароджена.Як розповідали працівники

поліклініки, за останні два роки для їхнього медичного закладу зроблено надзвичайно багато. Такого не було, напевно, ніколи.

– Буквально за останні два роки придбано кондиціонери для коридорів, зроблено поточ-ні ремонти, у філіалах замінено склопакети, придбано біохім-аналізатор за 48 тисяч гривень, – зауважив головний лікар місь-кої дитячої поліклініки Іван Хо-рошенюк. – Закуплено бойлери для всіх структурних підрозді-лів, де потрібна гаряча вода.

Але найбільшою проблемою наразі є дірявий дах поліклініки. Він потребує негайного ремонту, адже під час сильних дощів проті-кає і руйнує стелі та стіни.

– Сьогодні нагальна потре-ба лікарні – дах. На це потрібно 240-250 тисяч гривень. Я впев-нений, що ми знайдемо ці ко-шти. Вже за тиждень його по-чнуть міняти, – пообіцяв Віта-лій Михайлішин.

Окрім того, за рік в полікліні-ці було установлено кондиціо-нери на поверхах, бо в цю спеку вони були конче необхідні, за-куплено нові УЗД-апарати. За-гальна сума, виділена на цю по-ліклініку, понад 2 мільйони.

На поліклініку виділили 8 мільйонів

Майже 100 тисяч пацієнтів обслуговує міська поліклініка №2, що на вулиці Лесі Україн-ки. Проте ремонт приміщення поліклініки триває вже понад 5 років. Як і з дитячою лікарнею, розпочали його ще до кризи, але через фінансові коливання та безгосподарність колишньо-го керівництва міста роботи за-надто розтягнулись у часі.

– Що потрібно для цієї медич-ної установи та для інших, мож-на лише пальці на руці загинати, – наголосив Віталій Михайлішин. – Наразі ми закінчуємо ремонти роботи на першому поверсі. Але

насамперед потрібно нове сучас-не обладнання. Ремонт триває з 2007 року, загальна його вартість близько 8 мільйонів: це фасад-ні та внутрішні роботи. Ми допо-могли з обладнанням для лабора-торії та закупили кондиціонери. Лише на обладнання було спря-мовано 100 тисяч.

Проте основним напрям-ком діяльності політик вбачає у збільшенні зарплатні медичним працівникам. Хоча зараз у Чер-нівцях, на відміну від попере-дніх років, зарплатня виплачу-ється стабільно і до кінця року, незалежно від бюджетних ко-ливань, нею медпрацівники бу-дуть забезпечені повністю.

– Наразі ми закінчуємо рекон-струкцію поліклініки, ремонтні роботи. Загальна вартість робіт наразі становить понад 8 міль-йонів гривень, – наголосив го-ловний лікар міської поліклініки №2 Володимир Єленєв. – Зараз закінчуємо ремонт лабораторії, готуємось до її атестації. Заку-плено нове обладнання вартіс-тю 48 тисяч гривень, також інші необхідні прилади. Ми це роби-мо для того, аби умови для паці-єнтів поліпшилась.

– Особливість цієї поліклініки в тому, що на її базі функціонує Центр амбулаторної хірургії, де проводять понад 2 тисячі опера-цій за рік. Це – світовий тренд – хірургія одного дня. Людина в поліклініці перебуває один день і йде додому. На Західній Украї-ні таких центрів немає. Опера-ція обходиться в рази дешевше, ніж на стаціонарі.

На Роші збудують нову лікарню

Віталій Михайлішин пообі-цяв докласти максимум зусиль, аби віднайти кошти та наступ-ного року розпочати роботи з будівництва нової сучасної лі-карні у мікрорайоні Роша.

– Переконаний, що тре-ба будувати нову лікарню, але проект необхідно перероби-

ти. Йому шість років, але його окремо по поверху необхідно відкоригувати, підготувати но-вий кошторис, який, можливо, буде менший на 40 мільйонів, – вважає Віталій Михайлішин. – Щоб лікарям було комфортно працювати, а хворим відвідува-ти цю установу і почуватись як вдома. Думаю, що з наступного року ми почнемо будівництво.

За словами очільника міста, головне – не допустити, аби ця лікарня стала таким же довгобу-дом, як дитяча лікарня, яку від-криють до 20 жовтня. Потрібно передбачити усі нюанси, зокре-ма, вартість будівельних робіт, закупівлю сучасного обладнан-ня та устаткування тощо.

– Цього року за підтримки Ві-талія Михайлішина ми закупили новий УЗД-апарат преміум кла-су рівня діагностичного центру, вартістю майже 400 тисяч гри-вень, – розповів головний лікар комунальної медичної установи амбулаторія загальної практи-ки – сімейної медицини №1 Чер-нівців Анатолій Мимка. – Прове-дено необхідні ремонтні роботи у кабінетах та коридорах. Проте я переконаний, що для району треба збудувати сучасну лікар-ню. Вона дуже потрібна людям, оскільки лише за рік ми прийма-ємо майже 150 тисяч пацієнтів, а територія обслуговування дорів-нює третині площі Чернівців.

Будівництво дитячої лікарні на контролі

Щодня Віталій Михайлішин контролює процес будівництва дитячої лікарні, яку планують відкрити до 20 жовтня. Проте наразі перебігом робіт він не за-доволений і тому взявся особис-то контролювати усі процеси.

– Найбільша проблема, яка залишається, це усілякі дрібни-ці. Я буду щодня контролювати перебіг будівництва і до 20 жов-тня, як і обіцяв, ми здамо в екс-плуатацію дитячу лікарню. Я не задоволений тим, що було зро-блено за тиждень. Буду почина-ти свій день із відвідин цієї лі-карні. І будемо підбивати що-дня підсумки, аби в терміни і якісно завершити будівництво, – наголосив керівник міста.

Чернівецькі лікарні отримали мільйони гривень

ДУМКИ ВГОЛОС

Таня Левченко, мати маленької Насті

У мене дити-на захворіла. До садочка не хо-димо, вирішила проконсультува-тись у наших лікарів. Лікарі тут дуже хороші, вони гарні спеціа-лісти. Хоча приміщення потребу-ють удосконалення, треба ремон-ти робити. Але ми вдячні, що ке-рівництво міста, і особисто Віта-лій Михайлішин, постійно цікав-ляться проблемами поліклініки і вирішують їх. Колись у коридорі в спеку було занадто душно і діти не витримували, а тепер з конди-ціонерами тут комфортно.

● Люди довго не відпускали Віталія Михайлішина, дякуючи за піклування про лікарні. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

● Віталій Михайлішин розпитував лікарів про їхні потреби та проблеми і обіцяв докласти макси-мум зусиль задля їхнього вирішення. Фото прес-служби Чернівецької міської ради

11ГРОШІ13 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua

Як змінювався курс долара протягом 5 років(грн.)

8,8

7,9

7,1

6,2

5,4

4,5

10.07-5.08 5.08-1.09 1.09-8.09 8.09-3.10 2010-2012 (рік)

Долар розхитали спекулянти

Експерти кажуть, приводу панікувати і скуповувати долар немаєЮлія ХОРОШУН


Цього тижня гривню пе-ревіряли на міцність. На початку тижня курс долара США різко ско-чив угору. В обмінниках багатьох комерційних

банків його продавали по 8,20. Таке коливання курсу виклика-ло неабиякий ажіотаж й паніку серед населення. Відтак люди кинулися скуповувати долари.

Отримавши від Нацбанку гроші на кредитування еко-номіки, банкіри спробували перевести їх у долари й про-дати населенню, таким чином заробивши. Після втручання головного регулятора, ситуа-ція на валютному ринку дещо стабілізувалась, курс знизився.

Долари є, та на всіх не вистачає

Ми спробували купити умовно 100 доларів. Для чисто-ти експерименту обійшли об-мінники різних банків у різних районах міста. Всюди чули од-накову відповідь – доларів на продаж наразі немає, розкупи-ли. Купити потрібну нам суму вдалося тільки у міняйлів за курсом 8,3 гривні за долар.

Водночас банкіри перекону-ють, ситуація стабільна і валю-та є та обіцяють, що до кінця тижня проблем із купівлею до-лара не буде взагалі.

Як пояснила позиціонер «Приватбанку» Наталія Рабик, у відділеннях банку валюту продають, проте попит такий вели-кий, що просто не встигають її при-возити. На те, аби завезти долари із-за кордону, треба два робочих дні. У маленьких відділеннях, можливо, і справді купити долари наразі складно. Про-те у великих відділеннях – це не проблема. А ще проблеми створюють спекулянти, які скуповують долари за нижчим

курсом (8,13), а продають за за-вищеним (8,30).

– Якщо комусь потрібна зна-чна сума, наприклад, тисяча доларів, то її можна замовити у відділенні й отримати без про-блем, – зауважила Н. Рабик. – Для цього просто треба подати заяву касирові.

Що приводу панікувати не-має, запевнив і Нацбанк. Голова

відділення НБУ в Чернівецькій області Богдан Ковч пояснив, стрибок курсу і як наслідок дефіцит долара спровокували кілька факторів. По-перше, ви-нні комерційні банки, котрі вирішили заробити на грошах, виділених їм на рекапіталіза-

цію. По-друге, у США (основне джерело надходження валюти) напередодні був вихідний. По-третє, страйкувала авіакомпа-нія «Люфтганза» – головний перевізник валюти для україн-ських комерційних банків.

Однак зараз приводу для па-ніки немає взагалі. Валюта є, курс повернувся на попередні позиції.

Експерти радять не скуповувати долари, бо можна втратити

Стрибок долара, який став-ся минулого вівторка – при-чина не глобальних проблем в економіці, як наприклад, було під час масштабної кризи 2008 року, а лише дрібних спекуля-цій нечистих на руку банкірів, вважає фінансовий консуль-тант Дмитро Гліб. Це не привід панікувати і бігти скуповувати

валюту. Гривня наразі досить міцна, принаймні до кінця року ситуація навряд чи зміниться.

Закликає не піддаватися провокації й президент Укра-їнського аналітичного центру Олександр Охріменко.

– Окремі банки вирішили скористатися панічними на-строями на валютному рин-ку України і добре заробити. Через цілеспрямовані дії спе-кулянтів на міжбанківських торгах курс долара зріс до 8,2 гривні. Пояснив експерт. – Сьогодні ситуація на міжбанку стабілізувалася: доларом тор-гують по 8,14 гривні. Валюту взагалі треба міняти тільки тоді, коли різниця між курсом купівлі і продажу мінімаль-на. Якщо хтось продає долар за 8,28 гривні, а купує за 8,14 гривні – користі ніякої немає, однозначно можна втратити.

▶ Сьогодні курс долара стабілізувався. Його продають в середньому за 8,15 гривні

ДО ТЕМИВалютні коливання потягнули вгору ціни на пальнеКоливаннями курсу долара скористалися й торгівці пальним. Спершу на низці АЗС вартість літра пального зросла на 10 копі-йок, потім – ще в середньому на 20.За вихідні на АЗС «Окко» бензин подо-рожчав на 9-11 копійок, «WOG» підняла ціни на 10 копійок.На думку експерта паливного ринку Володимира Вілігорського, основна причина – нещодавні коливання дола-ра. Інших причин для цінового стрибка немає. Нафта на світовому ринку, яка є індикатором, не подорожчала.Не слід забувати й про сезонний фактор, який впливає на вар тість пального. Наразі триває збір урожаю цукрового буряка.

ЕКСПЕРТ КОМЕНТУЄДолар якщо і подорожчає, то на кілька копійокЄвген Житарюк,кредитно-ін-вестиційний радник ком-панії "Фінанс плюс"

Позиція гривні зараз досить міцна, попри те, що Нацбанк досі силою її утримує. Деваль-вація, в очікуванні якої ми живемо вже рік, таки можлива. Однак не думаю, що вона буде різкою. На початку наступного року долар може трохи додати у ціні. Але зростання буде не надто суттєвим, тобто не таким, як 2008-2009, бо серйоз-них підстав для цього немає. Орієнтовно долар кошутватиме 8,3-8,5 гривні.Аби не втратити заощадження, не треба їх тримати винятково в американській валюті. Най-ліпший варіант – поділити їх на три частини: 40 відсотків збе-рігати у доларах, 40 – у євро, решту залишити у національній валюті. ● Після різкого стрибка курс долара повернувся на попередні

позиції. Фото автора

Чи купували б долар?

Анна, студенткаТак, особисті кошти намагаюся зберігати в доларах. Іноземній валюті більше довіряю, ніж гривні.

Геннадій, водійБільше довіряю євро. Мені доводиться подорожувати Європою, тому цією валютою я частіше користуюся.

Максим, працівник сфери вентиляційних системМожливо, купував би. З тієї причини, що долар все ж зали-шається стабільнішою валютою, ніж гривня.

Галина, головний бухгалтерУ мене немає зайвих грошей. Я отримую зарплату в гривнях і доларами не користуюся.

Василь, охоронецьНе купував би долар. Надаю перевагу національній валюті. Та й кажуть, що гривня все ж залишиться стабільною.

Опитування та фото Олександра ЮХИМЦЯКурс долара, відповідно до офіційних

данних НБУ. Джерело finance.i.ua

12 ДІАЛОГИ 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

Справжні лісівники кажуть, що ліс – це їхнє життя

«Погляд» поспілкувався з унікальними й відданими сво-їй справі людьми, які обері-гають і відроджують у нашо-му краї зелені масиви. Вони стверджують: зберегти ліс – їх-

ній головний обов’язок пе-ред майбутніми поколіннями. А ще захоплено розповідають про свої щоденні будні, які для інших можуть видатися подви-гами. Тепер читачі «Погляду» знатимуть, чому у лісі сохнуть смереки, у які періоди можна віч-на-віч зустрітися з дикими тваринами, та як справляєть-ся зі своїми обов’язками єдина жінка-лісничий на Буковині.

«Легені планети» оберігають династіями

Костянтин Жолован, лісоруб Чемернарського лісни-цтва ДП «Берегометське ЛМГ»

4 жовтня взяв участь у XV Всеукраїнському чемпіонаті лі-сорубів, яке провело Держав-не агентство лісових ресурсів України. Представляючи Буко-вину на цих змаганнях, посів 7 місце із понад 35 учасників.

Досягти успіху мені допомо-гла щоденна наполеглива пра-ця, постійне вдосконалення майстерності. А також вміла батьківська і тренерська порада та підтримка викладача Сторо-жинецького лісового коледжу Віталія Слюсарчука, який допо-

магав у підготовці до змагань.Загалом, я наполегливо

йду до поставленої мети, по-іншому не можу. Люблю свою роботу, свій край, а ще радий, що у мене чудова сім’я, яка ро-зуміє і підтримує мене. Дружи-на Леонтина – перший порад-ник і критик, синочок Сергій-ко вже й сам придивляється, як працює ота бензопила, а мала Варварка хоч іще тільки на ніж-ки звелася, та, вірю, що незаба-ром і вона стане найкращим моїм вболівальником.

Єдина на Буковині жінка-лісівник Розалія Нагірняк (на фото) «тримає» на своїх тендіт-них плечах ціле Кіцманське ліс-ництво. І хоча це не зовсім жіно-ча робота, усе своє життя Р. На-гірняк віддає лісу.

Очолила Кіцманське лісни-цтво Розалія Нагірняк 2008 року. А загалом в лісгоспі – біль-ше тридцяти років (з 1979 року).

Працювати жінці доводить-ся з сьомої ранку до дев’ятої ве-

чора. Адже хоч і територія лісу, яка належить Кіцманському лісництву, порівняно невели-ка – 1784 га, протяжність – 50 км (ліс розкиданий від Пруту до Дністра). Тож, аби контро-лювати роботу та забезпечити лісничих необхідними матеріа-лами, їй доводиться витратити чимало часу.

Цікаво, що під керівництвом жінки у Кіцманському лісництві чоловіки не вживають алкого-лю. Їхню роботу ліснича контр-олює. Якщо керівник побачить в нетверезому стані – відразу за-ява на звільнення.

Керівником у Кіцманському лісництві працівники задоволе-ні, є робота, вчасно отримують зарплату.

– Якщо хочеш працювати, є гарна зарплата та не виникає жодних проблем із фінансуван-ням, – каже Р. Нагірняк.

Щодо лісових мешканців, то кіцманська ліснича каже, що у їхньому лісі не зустрічала ані вовків, ані оленів, хіба що «вов-ків» на двох ногах.

Віктор Орендович, директор Сторожинецького держлісгоспу, лісівник із 30-літнім стажем

Про те, що обрав профе-сію лісника – ніколи не шко-дував. Адже і мій дід, і бать-ко – були лісниками, сини та-кож пов’язали своє життя з лі-сом. Захищаю «зелені ресур-

си» тридцять років. За цей час траплялося чимало незабут-нього, бачив найрізноманітні-ших диких звірів, цікавих істо-рій безліч. Та є й, звичайно, чи-мало негативного. Дуже важка праця лісничого. Уявіть, одно-му доводиться наглядати за 450 га лісу, справитися дуже важко. А люди ж цього не розуміють, виїжджають на природу, зали-шають після себе купи сміття, а ми його потім маємо збира-ти на такій великій території. Ліс не поважають. Раніше тра-плялося, що залишали багаття, зараз, слава Богу, такого вже нема. Аби унеможливити всі ці випадки, лісівники облаштову-ють спеціальні місця для відпо-чинку.

Існують й інші, більш при-родні проблеми. У наших лі-

сах трагедія – масово сохнуть смереки, від цього просто сльози навертаються. При-чин багато, одна з них – не підходять умови, крім того, вже два місяці фактично нема дощу, а в смереки по-верхнева коренева система, тобто з глибин землі воду їй важко дістати. Лісничі нама-гаються зберегти ліс, адже не дай Боже, залишити Кар-пати без нього. Замість сме-рек насаджують дуби, буки і таке інше. Зараз контролю-вати ситуацію лісівникам до-помагає супутникове спосте-реження, і це великий плюс. Сподіваємось, що згодом фі-нансування лісового госпо-дарства буде ліпшим, завдя-ки чому можливостей у «гос-подарів лісу» побільшає.

Григорій Істратій, помічник лісника у Красноїльську

У лісі працюю майже 40 ро-ків. За ці роки бувало всяке. І диких звірів бачив, і браконьє-рів ловив. Якось натрапив на вовка. Відстань між нами була лише якихось кілька метрів. Вочевидь, тварина була не го-лодна, бо вже за хвилину вте-кла, а я собі пішов далі. Навіть злякатися не встиг. А ще бачив ведмедів, диких кабанів й ін-ших мешканців лісу. На щастя, на значній і безпечній відстані.

Браконьєри – справжня біда для лісництва. Зараз їх, що-правда, вже не так багато, од-нак не так давно зустрічав їх у лісі досить часто. Пам’ятаю, до-водилось ловити цілу групу. Їх було десятеро, а нас (покликав на допомогу прикордонників) – лише шестеро.

Супутникова система спо-стереження, про яку зараз ба-гато мови, вважаю, дуже по-трібна річ й варта тих коштів, що на неї витрачають. У нашо-му лісництві вона ще не пока-зала результатів, проте коле-ги з інших лісництв розповіда-ли, як за допомогою цієї систе-ми виявили незаконну вируб-ку лісу, завдяки чому вдалося швидко відреагувати й впійма-ти злодіїв.

У нашому лісі чимало таких місць, де, як кажуть, блуд бере. Якось і я потрапив у таке міс-це. Хоча знаю ліс, як своїх п’ять пальців, заблукав. Три годи-ни не міг знайти вихід. Негус-тий туман ускладнював ситуа-

цію. Зрештою таки вдалося ви-йти з лісу.

Зазвичай у ліс йду на увесь день. Проте час від часу, коли треба помітити дерева, які не-обхідно зрубати, виходжу на кілька днів.

Загалом у лісі багато ціка-вого, головне – побачити. Ось, наприклад, зараз – шлюбний період у лосів. Саме зараз є ве-лика імовірність побачити цих тварин.

А поза лісом живу, як і всі. У спадок від мого діда мені діс-талась унікальна дерев’яна криниця з незвичайною во-дою. Вона солона, точніше – ропа. Концентрація солі у воді така велика, що у ній не тоне навіть яйце. Колись ку-пувати цю воду до діда приїз-дили з усіх довколишніх сіл. Її використовували для при-готування їжі замість солі. Зараз криницею не користу-ються, однак я планую її від-новити. Хоча б для власних потреб.

Олександр Чебан, головний лісничий ДП «Сокирянський лісгосп»

Родом я з села Клішківці Хо-тинського району. Де-юре у лі-совій галузі з 2007 року (го-ловним лісничим працюю з 2012-го), а де-факто – з дитин-ства. Про себе можу сказати, що виховувався у лісі, адже змалку знаю усе про ліс, без нього не уявляю життя. Пер-ший досвід лісівника набував від рідних – батька і старшого

брата, які й досі є для мене взі-рцем.

Сьогодні виховую двох синів – Дмитра (1,5 року) і Максима (три місяці). Коли вони трохи підростуть, обов’язково пере-даватиму їм свій досвід. Пере-конаний, вони полюблять ліс так само, як я, і згодом також працюватимуть у лісовому гос-подарстві.

Як і кожен добрий лісівник, вважаю, що дерева, рослини, птахів і тварин необхідно охо-роняти. Дикі звірі у нашому лісгоспі трапляються не дуже часто, але коли вони є – це чу-довий показник. Їх необхідно не боятися, а оберігати, щоб збільшити їхню популяцію. Тим, хто лякається цих тварин, скажу: якщо їх не чіпаєш, то і вони нікого не чіпатимуть.

Стосовно непроханих гос-тей, браконьєрів, то суттє-вих випадків такого господа-рювання у нашому лісгоспі не було. А коли трапляються, на-приклад, порушення правил полювання, то одразу реагує-мо згідно з чинним законодав-ством.

Сторінку підготували: Ольга ШУПЕНЯ,

Юлія ХОРОШУН, Ольга МАКСИМЮК,

Ірина БЄЛОВА

«Люблю свою роботу, свій Карпатський край»

Захист лісу – справа, що передається від батька до сина

У рідному лісі і вовка бачив, і блуд брав

Єдина на Буковині жінка-лісник «тримає» ціле лісництво

«Змалку знаю усе про ліс, без нього не уявляю життя»

«Погляд» вітає з професійним святом усіх працівників лісу. Бажає наснаги до роботи, богатирського здоров’я, і щоб у ваших лісах не господарювали браконьєри!

Виноград продовжує життя

Фермер з Михальчі Сергій Адамович вирощує майже 200 сортів виноградуІрина ВОРНІЧЕСА


Виноград на Буковині є звичною культурою. У деяких селян він ви-конує суто декоратив-ну роль, створюючи на подвір’ї тінь, інші – пе-

редають від діда-прадіда рецеп-ти п’янких вин, які часто справ-ді заслуговують на увагу. Втім, останнім часом з’являється де-далі більше садівників, які за-певняють, що в наших умовах можна виростити чудовий сор-товий виноград, який ми звикли бачити лише у крамницях та ку-пувати його втридорога.

Сергій Адамович із села Ми-хальча, що на Сторожинеччи-ні, 15 років присвятив вирощу-ванню винограду. За це час він освоїв тонкощі цієї вибагливої культури та нині продає не лише плоди, а й саджанці багатьох сортів винограду. Про таємниці своєї справи він погодився поді-литися з читачами «Погляду».

– З чого почалося ваше захо-плення виноградом?

– Насправді садівництвом почав займатися задовго до ви-ноградарства. Ще сорок років тому мене зацікавили троянди. Спокусила в першу чергу еконо-мічна складова: навіть тоді кві-ти вартували дорого.

Попри те, що вирощувати троянди – велика праця, у нас з дружиною з першого разу все вийшло. Думаю, вся справа у енергетиці: є люди, у яких лег-ка рука, що вони посадять – все успішно приживеться. Так само і з виноградом. Якось на ринку зустрів чоловіка з Донбасу, який продавав саджанці. Я зацікавив-ся, оскільки з літератури вже знав дещо про виноградарство, зокрема назви сортів, які краще брати. Тож ризикнув і придбав по декілька кущиків тих, які, на мій погляд, були найкращими. Тоді довелося трохи витратити-ся, хоча насправді з усіх цих са-джанців хорошими виявилися лише два чи три. Втім, навіть з них дуже скоро почав збирати непоганий урожай.

Згодом у мене з’явилися нові й нові сорти винограду: нині маю 30 винних сортів та понад 150 десертних.

Для того щоб зайнятися вино-градом або тими ж трояндами, потрібно перш за все бажання. Але не менш важливо перечи-тати якнайбільше літератури. Я, до прикладу, й досі передплачую з десяток спеціалізованих газет та журналів.

- Який сорт винограду найкра-ще підходитиме до буковинсько-го клімату?

- Аби вибрати правильний виноград, немає ніяких про-блем. Взагалі, селекція у цій галузі розвивається дуже стрім-ко: якщо раніше інституту по-трібно було декілька років, аби вивести один сорт, то зараз се-лекціонери виводять десятки сортів щороку, які більш стійкі до шкідників та витримують морози деколи до 400С, мають великі ягоди, що не тріскають від вологи.

Як на мене, на Буковині дуже добре ростити виноград сортів «Віктор» та «Преображение». Вони дають добрий врожай та витримують температури, які властиві нашому регіону. Мож-на також звернути увагу на більш морозостійкі сорти, до прикладу, «Юпітер» (кишмиш-ний виноград без кісточок) ви-тримує температуру до 280С мо-розу, а також «Спартанець» та «Катамба», які можна не вкри-вати навіть при температурі -32-340С.

Окрім того, на відміну від «Лі-дії» та «Ізабелли» або давніх ту-рецьких сортів, які раніше були популярними на Буковині, ці сорти більш стійкі до хвороб та шкідників, а отже, їх не потріб-но так часто обробляти хіміка-тами.

– Чи можна захистити вино-град від сильних морозів, якщо зима все-таки виявиться суво-рою?

– Якщо виноград вже дорос-лий, але ви все-таки пережива-єте, що він не витримає холоду, можете укрити його. Та здебіль-шого навіть якщо у нього мерз-нуть бруньки, лоза може за рік відновитися.

Але якщо садите малень-кий саджанець восени, то все-таки варто його утеплити. По-перше, потрібно правильно садити, аби коренева шийка

була на 10 сантиметрів ниж-че землі. Коли настане зима, можна накрити саджанець грунтом, сформувавши такий собі горб. А можна обрізати 3-4 бруньки та накрити саджанець 1,5-2-літровою пляшкою. Попе-редньо відріжте від неї горло та зробіть шилом декілька дірок для повітря. Така міні-теплиця є ідеальним варіантом для мо-лодого винограду та захищає навіть при 40-градусному мо-розі.

– Існують якісь універ-сальні правила, з допомо-гою яких можна мати гарний урожай?

– Головне – добре поливати кущ та спушувати землю опіс-ля. Якщо цього не робити, на грунті утвориться кірка, кисень не буде потрапляти до коренів і урожай буде посереднім.

Важливо також підживлюва-ти грунт добривами. Найкраще для цього підходить перегній, який потрібно перемішати з землею (розподілити на глиби-ну 20 сантиметрів). Також мож-на вкривати землю скошеною травою, сіном або соломою, тоді кірка не буде утворювати-ся і коріння матиме добре жив-лення.

Окрім цього, варто приділяти чималу увагу листю: якщо воно хворе або пошкоджене шкід-никами, навряд чи буде бодай

якийсь урожай. Виноград 80% живлення отримує через листя, тож воно має бути здоровим.

– Прийнято вважати, що якіс-ний виноград на наших ринках переважно імпортний. Чи багато винограду, який виростили на наших полях?

– До середини літа та навіть до початку серпня весь вино-град, який є на прилавках, заво-зять з інших країн. Вже у серпні з’являється український. Але не з Криму, як прийнято вважати, а з Запорізької та Миколаїв-ської областей. Серед іншого є й буковинський виноград, але його не дуже багато.

Кримського винограду, який так активно рекламують, ледь вистачає для туристів, які при-їжджають відпочивати на пів-острів. Тож кмітливі виногра-дарі з інших областей більше частину урожаю реалізують саме там, адже на курорті про-дати виноград можна за вищою ціною.

Загалом, для буковинців ви-ноград може скласти альтер-нативу яблуням. Якщо вклас-ти трохи сил та коштів, можна збирати чималий урожай. До того ж виростите натуральний продукт, який навіть під час продажу матиме попит, адже привозний виноград зривають ще зеленим та багато разів об-робляють хімікатами.

1313 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua СТИЛЬ ЖИТТЯ

Як правильно їсти виноградВиноград краще зберігати мінімум часу, а найкраще – їсти одразу ж після того, які зірвали з гілки. Тоді він має найбільшу біологічну активність, а корисні речовини, які в ньому містяться, найкраще засвоюються. У світі існують навіть клініки, які лікують безліч захворювань саме за допомогою винограду. До прикладу, загальновідомим є факт, що синій виноград запобігає утворенню ракових клітин, а також сприяє роботі мозку. Та для найбільшої користі виноград потрібно їсти натщесерце тричі на день впродовж півтора місяця (якраз скільки триває сезон). Варто з’їдати по 300 грамів за півгодини до сніданку, за 2 години до обіду та через 3 годи-ни після обіду. Поступово добову дозу винограду потрібно збільшувати з 1 кілограма до 2,5, а потім знову поступово зменшувати.

● С. Адамович показує виноград, вирощений власноруч. Вага грона сягає 1,5 кілограма. Фото автора

Як обирати саджанці 1. Не потрібно купувати

саджанці у «випадкових» продавців. Дізнайтеся, звідки підприємці, чи давно займа-ються виноградарством та адресу, за якою можна буде звернутися, якщо виникнуть якісь проблеми. З моєї практи-ки, якщо продавець пропонує якісну розсаду, він залюбки йде на контакт. Останнім часом з’явилося чимало аферистів, які йдуть до лісу і продають будь-які саджанці під виглядом сортових дерев та кущів.

2. Спробуйте зробити легеньку подряпину на

саджанці: якщо слід білий, кущ житиме, якщо коричневий чи чорний – пропаде або буде хворіти.

3. Саджанець не має бути надто маленьким: хоча б

10-20 сантиметрів завдовжки.

4. На ділянці, де посадите виноград, не повинно

бути дерев, особливо великих. Пам’ятайте, що коріння дерева такої ж довжини, як і крона. Якщо біля нього посадити ви-ноград, то дерево «нападатиме» на його живлення і він ніколи не виросте.

5. Не садіть з північного боку буде і повільніше рос-

ти і дозріватиме на 1-2 тижні пізніше.

6. Навіть якщо саджаєте один кущ, обробити

потрібно цілу смугу грунту. Про-слідкуйте, аби не було бур’янів та розкидайте перегній по всій площі. Адже вже за перший рік коріння розростеться на 1 метр донизу.

7. Якщо добре доглядати, то вже за рік кущ дасть

перший врожай.

14 ФАКТИ 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

Оптики відзначили півстолітній ювілей

Демографи прогнозують іс-тотне збільшення чисельнос-ті населення країни. За даними Держкомстату, тільки за півро-ку в Україні народилося 248520 осіб, а це майже на 17 тисяч більше, ніж за аналогічний пе-ріод 2011 року.

Експерти пов’язують пози-тивні демографічні зрушення з розвитком соціальних програм, поліпшенням якості медичного обслуговування, відкриттям пе-ринатальних центрів і зростан-ням добробуту українців. Під-вищення народжуваності – це дуже красномовний показник рівня життя і упевненості лю-дей у завтрашньому дні.

Вагітних жінок і молодих мам з колясками зустрічається чим-раз більше. За даними органів реєстрації актів цивільного ста-ну при Мін’юсті України, 2011 року у нас уперше з 1990-х ро-ків народжуваність перевищи-ла смертність. Радісна статисти-ка торкнулася шести областей України – Волинської, Закарпат-ської, Івано-франківської, Ки-ївської, Рівненської, Чернівець-кої. Приємно усвідомлювати, що українці обзаводяться дітьми.

Молоді матері стають соці-альною «кастою», такою ж пре-стижною, як колись ділові жін-ки. Вони спілкуються на фору-мах, створюють клуби за інтер-есами і навіть погоджуються на роль домогосподарок. А головне – жінки наважуються не лише на одну дитину! Це, поза сумнівом, є результатом стабільності у сус-пільстві і матеріальної допомоги держави сім’ям на новонародже-них. Сім’ї розраховують на соці-альні виплати, які сьогодні до-сягли 27 552 грн. за першу дити-ну, 55 000 грн. – за другу, 110 000 грн. – за третю і наступних.

Страна «у цікавому стані»За словами прем’єр-міністра

України Миколи Азарова, дер-жавна програма допомоги при народженні дитини і одночас-ний розвиток медицини дозво-лить за 1,5 роки досягти пере-вищення народжуваності над смертністю в усіх областях Укра-їни. «За підсумками 6 місяців по-точного року, народжуваність виросла до 11 немовлят на тися-чу осіб населення. У той же час тривалість життя в Україні упер-ше за час незалежності виросла

на 1,4 роки». І хай би як би сьо-годні лаяли уряд, а зростання на-роджуваності, тривалість життя краще за будь-які слова свідчать про те, що загальні сподівання щодо майбутнього позитивні.

Згідно з даними Держкомста-ту, на 1 серпня 2012 року чисель-ність населення України скла-ла 45,6 млн. жителів. У першо-му півріччі в усіх регіонах краї-ни зафіксовано зростання наро-джуваності. За січень-травень народилося 208,3 тисячі дітей, а це на 13,9 тисячі більше, ніж за відповідний період торік. Рі-вень народжуваності збільшив-ся з 10,3 до 11,0 новонароджених на тисячу населення.

Крім того, смертність скоро-тилася на 2,7 тис. осіб – з 15,5 до 15,3 на тисячу чоловік населен-ня. Зниження смертності заре-єстровано у 14 регіонах, а най-істотніша динаміка зафіксова-на у Криму, Запорізькій облас-ті й Севастополі. Якщо 2011 року населення скоротилося при-близно на 144 тисячі громадян, то 2012-го цифра вже є у 4 рази меншою.

Також зменшилася смерт-ність дітей до 1 року з 8,8 до 8,7

померлих на 1 тис. новонаро-джених. Якщо 2009 року смерт-ність серед новонароджених склала 4801 людину, то 2010 року ця цифра скоротилася до 4564, а 2011-го – до 4511.

При цьому, за даними Держ-комстату, упродовж січня-травня 2012 року зафіксовано міграційний приріст населен-ня України, що склав 14,1 тися-чі осіб. Зросла чисельність насе-лення у Закарпатській, Волин-ській, Рівненській областях, а також у Києві та Севастополі.

Якщо все йтиме так і нада-лі, то 2013 року в Україні вже буде зафіксовано абсолютний приріст населення, – перекона-ний прем’єр Микола Азаров. І саме тому український уряд те-пер приділяє багато уваги сфе-рі охорони здоров’я і відкриттю перинатальних центрів.

Курс на відродженняНа початку 2008 року фінан-

сова криза і не продумана еко-номічна політика спустошили казну, виплати на новонародже-них були мінімальними і упро-довж трьох років не збільшува-лися. Це призвело до того, що

чисельність населення за цей період значно скоротилася.

На відміну від неефектив-ної політики «помаранчевого» уряду, який довів нашу країну до демографічної кризи, успі-хи нинішньої влади очевидні. Реалізація соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича сприяє відродженню населення України.

2010 року, коли країною по-чали керувати «регіонали», не-обхідні ресурси для соціальної допомоги було віднайдено і ви-плати істотно збільшилися. Вже з початку 2011 року за першу ди-тину держава давала 17 952 грн., за другу – 36 720 грн., за третю – 73 440 грн. 2012 року виплати збільшилися вже двічі. А надалі їхня сума, згідно з передвибор-ними обіцянками Партії регіо-нів, складатиме: на першу дити-ну – 55 000 грн., на другу – 110 000 грн., на третю і наступні – 220 000 гривень.

Приємно усвідомлювати, що нинішня влада нарешті почала мислити стратегічно, адже діти – наше майбутнє! І це майбутнє в надійних руках.

Марія ВИСОКА

Бебі-бум по-українськи: що готує нам Уряд?

Кафедру називають однією з найпотужніших у ЧНУ

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

Цього тижня виповнило-ся 50 років з часів засну-вання оптичної спеці-альності.

На урочистостях, які відбувалися у Мармуро-

вій залі, ректор Степан Мель-ничук назвав кафедру опти-ки флагманом усього універси-тету, адже саме оптикам нале-жать найпомітніші наукові до-слідження.

Здобутки кафедри – більше 3000 наукових публікацій, 60 кандидатів та понад 10 докто-рів наук.

Завдяки зусиллям вчених вдалося суттєво розширити міжнародні зв’язки. Зокрема, інженерно-технічний факуль-тет став членом Міжнародно-го лазерного Центру кра-їн Східної та Цент ра льної Європи, Між-народного то-вариства інженерів-оптиків (SPIE) та Міжнародного оптич-ного товариства Америки (OSA).

Науковці факультету входять до редколегії 3-х міжнародних оптичних журналів у Польщі,

Нідерландах, Великобританії та США.

До речі, завдяки публікаціям

у провідних наукових виданнях світу, двоє випускників кафе-дри, а саме декан інженерно-технічного факультету Олег Ан-гельський та проректор з нау-кової роботи ЧНУ Олександр Ушенко, вже не вперше потра-

пляють до сотні кращих науков-ців України за рейтингом нау-кометричної бази «Scopus».

Як пояснив Олександр Ушен-ко, Scopus – потужна світова по-шукова система, яка виникла у процесі глобалізації та інфор-маційної революції. Вона ін-дексує понад 17 тисяч науково-технічних та медичних журна-лів. Бібліотека імені Вернад-ського уклала угоду з цією ба-зою даних і вже кілька років за її показниками оцінюють і українських науковців. Основні критерії – кількість публікацій

у рейтингових наукових видан-нях, кількість посилань зовніш-ніх авторів та індекс Гірша. Що-квартально рейтинги поновлю-ють. Наразі, піднявшись ще на кілька сходинок, Олег Ангель-ський та Олександр Ушенко по-сідають відповідно 14 та 37 схо-динки.

У рамках святкування ювілею кафедри на фасаді корпусу №1 також встановили меморіаль-ну дошку видатному вченому-оптику Войцеху Рубіновичу, який народився в Садгорі, на-вчався і працював в ЧНУ.

● Декан інженерно-технічного факультету Олег Ангельский отримував привітання від колег та ке-рівництва університету. Фото автора

▶Чернівецькі вчені-оптики серед кращих в Україні та мають потужні міжнародні зв’язки

ДУМКИ

Студенти ЧНУ навчатимуться у суботуТакі заходи вживуть задля економії комунальних витрат


▪ Звістка про те, що в ЧНУ навчатимуться у суботу спо-чатку існувала лише як чутки, проте зараз достеменно відо-мо, що так воно і буде. Сту-денти від такого нововведен-ня не в захваті, адже вчитися доведеться по три суботи на місяць.

За словами ректора ЧНУ Степана Мельничука, студен-ти ходитимуть на пари протя-гом 10 субот. Це дасть змогу завершити навчальний про-цес до 31 рудня 2012 року. Піс-ля цього вони підуть на кані-кули до середини лютого, а викладачі та працівники ЧНУ – у відпустку чи відгули. Поки що, правда, невідомо, як вре-гулюють ситуацію з праців-никами вузу та як оплачува-тимуть такий відпочинок.

Керівники вузу запевня-ють, що корочення семестру є вимушеною дією. Адже ЧНУ недоотримав на оплату ком-послуг значну частину гро-шей. Тому доведеться еконо-мити на обслуговуванні кор-пусів та гуртожитків.

- У першій половині 2012 року фінансовий стан ЧНУ був стабільний, хоча й важким. Міністерство виділило нам на комунальні послуги замість 4,5 млн. грн. тільки 0,8 млн., – каже С. Мельничук. – Муси-мо жорстко економити, скоро-чуючи навчання у зимовий пе-ріод і штати, підвищуючи на-вантаження в межах чинного законодавства.

ЗДОРОВ’Я 1513 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua

Реклама

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

-

Буковинський міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів

проводить навчання інвалідів 1-3 груп працездатного віку зі спеціальностей:

● оператор комп’ютерного набору ● конторський службовець (бухгалтер) ● швачка ● кравець ● молодша сестра з догляду

Проживання, харчування, навчання, соціально-психологічний та медичний супровід, культурні заходи в центрі здійснюються безоплатно для інваліда.

За довідками і направленням звертатись до районних управ-лінь праці та соціального захисту населення.

Адреса центру: м. Чернівці, вул.. Південно-Кільцева, 8 АКонтактні телефони: (03722) 4-59-04, 4-73-21

Що покаже проба Руф’є

Вона є основним критерієм для визначення фізкультурної групи

Ольга КРУЧКО ✉ [email protected]

На початку нового року однією із обов’язкових процедур для школярів є проходження медичного огляду, одним із осно-вних завдань якого є ви-

значення фізкультурної групи.За словами завідуючої відді-

ленням профілактики міської дитячої поліклініки Олена Став-ничук, для визначення фізкуль-турної групи школярі мають що-року проходити профілактичне медобстеження, яке включає візит до педіатра, вузьких спеці-алістів, здачу аналізів та пробу Руф’є. Потім педіатр видає ви-сновок, де вказує, у якій групі має бути учень.

Як проводять пробу

У пробі Руф’є використову-ють значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) – пульс y різні часові періоди відновлення піс-ля фізичних навантажень. У ви-пробуваного, який перебуває в положенні сидячи, після 5 хв. від-починку вимірюють ЧСС (протя-гом 15 с) – ЧСС 1.

- Ми вимірюємо кілька разів тиск, щоб отримати більш-менш

однакові результати, – розпові-дає завідуюча відділенням профі-лактики міської дитячої поліклі-ніки Олена Ставничук. – Учень має повністю заспокоїтись.

Далі учень має протягом 45 хвилин присісти 30 разів, три-маючи руки перед корпусом і рахуючи вголос (щоб зберігати правильне дихання). Після цього школяр сідає на стілець.

Підраховуєть ЧСС протягом

перших 15 с після навантаження (ЧСС 2), потім протягом остан-ніх 15 після 1-ї хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф’є розраховують за форму-лою:

Індекс Руф’є = (4 • (ЧСС 1 + ЧСС 2 + ЧСС 3) – 200) /10- Якщо все провести правиль-

но, то результат буде правди-вим, – пояснює Олена Ставни-

чук. – Треба слідкувати, щоб дитина не зробила присідання, наприклад, за 15-20 секунд, що дасть неправдиві результати. Згідно з результатами проби, дітей ділять на групи: основну (до 6,8), підготовчу (7-9,8) та спецмедгрупу (10-14 і більше).

Замість оцінки – «зарах."-"незарах.»

Замість оцінок школярі, яких зарахували до спецмедгрупи, отримуватимуть «зарах.» або «незарах.», пояснює начальник обласного управління Коміте-ту з фізичного виховання та спорту МОНС України Корнелій Жукотинський. Школярам, ко-трі навчаються у підготовчій групі, рекомендують стави-ти «зарах."-"незарах.», проте можуть виставляти й поточні оцінки – наприклад, за знання теорії, техніки тощо, а також за учать у спортивно-масовому житті школи. Проте фізичне на-вантаження таких учнів оціню-вати не можна.

Назва медичної групи Характеристика фізичного навантаження

Основна група Фізична підготовка – в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індиві-дуальних особливостей розвитку дитини

Підготовча група Поступове збільшення навантаження без здачі нормативів

Спеціальна група Фізична підготовка проводиться за спеціальними програмами з урахуванням характеру та ступеня відхилень

● Тиск перед випробуванням вимірюють кілька разів, щоб визначити, коли учень буде повністю спокійний. Фото автора

▶ Якщо показники проби Руф’є високі, дитину направ-ляють на до обстеження

Фізичне навантаження у групах

ЦЕ ЦІКАВОТорік кожен четвертий школяр навчався у спецмедгрупіЧверть чернівецьких школярів (5,6 тис. із 21,3 тис. дітей) навчалась торік у спецмедгрупі, майже половина – 44,2% (9,5 тис.) – були розпо-ділені у підготовчі групи (практично здорові діти, із середнім рівнем за результатами проби Руф’є), лише 79 дітей за станом здоров’я (переваж-но, кардіологічні патології) цілком звільнили від фізкультури. Серед най-поширеніших причин «виключення» школяра із основної групи – орто-педичні, очні, ендокринологічні та неврологічні (зокрема, ВСД) патології.

16 СПОЖИВАЧ 28 січня, №4 (503) «Погляд»16 СПОЖИВАЧ 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

Кореспондент «Погляду» дізнавалась, чи дотримується персонал чернівецьких їдалень санітарних норм

Ірина БЄЛОВА ✉ [email protected]

Кожен з нас бодай раз у житті знаходив у своє-му обіді волосину. І це ще добре, якщо страва була домашня. Зазвичай такі сюрпризи чекають

нас у різноманітних кафе, їда-лень і навіть ресторанах. Зви-чайно, ніхто не застрахований від помилки, та такі ляпсуси за-лишають серйозні плями на ре-путації закладу. Тому власни-ки ресторанів, які себе поважа-ють, зазвичай ретельно слідку-ють за дотриманням персона-лом санітарно-гігієнічних норм.

Міські їдальні – не приклад

Аби переконатися в сумлін-ності персоналу чернівецьких закладів громадського харчу-вання, ми вирішили зробити своєрідний рейд ними.

Якщо у відносно дорогих кафе та ресторанах (де обід ко-штує не менше 50 гривень) по-милки та неохайність персона-лу помітити важко (щоправда, бачили ми далеко не весь про-цес приготування), то дешевші залишають бажати кращого. У їдальнях видають страви без ру-кавичок, дівчата з нафарбова-ними, а то й накладними нігтя-ми, на їхніх пальцях чимало ка-блучок. Часто трапляються офі-ціантки із незаплетеним волос-сям.

Та найгірша ситуація в кіос-ках з фаст-фудом. Тут продавці, що одночасно й готують їжу, на-певно, про гігієну не чули. Вони часто не вдягають рукавички,

не заплітають волосся, а мані-кюр клубний. Крім того, їм по-стійно вдається одночасно спіл-куватися по телефону і готувати гамбургер. На жаль, ніхто осо-бливо не звертає уваги на стан їхньої шкіри, на руках можна побачити порізи та опіки.

Менеджер Чернівецького кафе Марина Кисилийчук пояс-нює, що контролювати персо-нал має керівництво закладу, адже ті ж офі-ціанти – об-личчя кухні. Звертати ува-гу треба не ли-шень на охай-ність (хоч це і головне), а й на особисті риси. Персонал має бути привітним, ввічливим та терплячим, гар-но поводитись із відвідувачами, не забувати про них, але й не нав’язуватися постійно.

– Порушення санітарно-гігієнічних норм з боку персо-налу трапляються рідко. Крім того, підловити персонал на не-дотриманні норм важко, адже за правилами, СЕС має повідо-мити заклад про перевірку за десять днів до неї. Тож праців-ники мають час добре підготу-ватися, – запевняє заступник го-ловного санітарного лікаря Чер-нівецької облСЕС Наталія Клім-чук. – Та все ж керівництво, або інша відповідальна особа закла-дів зобов’язана щодня переві-ряти персонал щодо дотриман-ня санітарно-гігієнічних норм. І якщо, наприклад, в кухаря зна-йшли хоч якісь порізи чи гній-ники – негайно відсторонити від роботи, бо від цього зале-жить безпека споживачів. До-тримання інших норм також важливе.

Головне – медичне обстеження

Медичні книжки мають мати всі працівники кухні (не тільки виробничий персонал), навіть посудомийка і прибиральниця. Медобстеження треба проходи-ти регулярно. Під час влашту-вання на роботу, окрім огляду, необхідно здійснити обстежен-

ня на бацилоносійство, глисто-носійство. Хворих на активну форму туберкульозу, кишкові інфекції (дизентерія, черевний тиф), шкірно-венеричні, гній-ничкові та деякі інші захворю-вання, наприклад, СНІД, акти-номікоз, не допускають до ро-боти з харчовими продуктами. Обстеження на наявність тубер-кульозу (флюорографія) здій-снюють 1 раз на рік. Інші до-

слідження проводять у стро-ки, які встановлено місцевою санітарно-епідеміологічною станцією. Результати дослі-джень заносять в індивідуаль-ні медичні книжки. Хворих і ви-явлених бацилоносіїв необхід-но негайно усунути від роботи до повного видужання, підтвер-дженого лабораторно. Недотри-мання цих правил може спричи-нити зараження клієнтів.

Етикет офіціантаКоли приходиш пообідати, а

тебе зустрічає офіціант, у яко-го на обличчі незадоволення, ніби ти йому щось винен, їсти вже не хочеться. Існують цілі трактати, де описують прави-ла етикету офіціантів та бар-менів. Недарма за кордоном останніх вважають мало не психологами.

– Будь-якому свідомому офі-ціанту приємно, коли клієн-ти після одного відвідання зно-ву приходять в заклад. Це за-слуга не тільки вправних куха-рів, але й грамотних офіціан-тів, – каже чернівецький офіці-ант Ігор Мельничук. – Найголо-вніше, щоб персонал не був бай-дужим до забаганок відвідува-ча, за будь-яких умов залишав-ся привітним, стриманим, на-віть якщо клієнт поводиться на-хабно, та тактовним. Цю роботу треба любити, інакше доведеть-ся важко, та й чайових ніхто не залишить.

Страва дня – обід із волоссям

● Видаючи готову страву, кухар має обов’язково бути в рукавичках. Фото автора

▶Санслужбам важко «підловити» порушення персоналу, адже вони вимушені попереджувати заклади про перевірки

1 Посудомийки є двох видів: «чорні» – ті, що миють посуд, в

якому готують кухарі, та «білі» – миють посуд для сервіровки сто-лу та подання готових страв. За правилами гігієни, вони не мають працювати разом, на одному ро-бочому місці.

2 Посудомийки та прибираль-ниці не мають заходити на

кухню та, тим паче, брати участь в приготуванні страв.

3 Вимоги до одягу не такі жор-сткі. Важливо, щоб посудо-

мийка мала не промокаючий фар-тух та не слизьке взуття.

4 Волосся також має бути зі-браним.

5 Медична довідка – обов’язково.

Ольга Курінна, кухар

Кожен власник ресторану до-бре розуміє, аби

заклад був успішним, необхід-но добре слідкувати за персона-

лом. Важливо щодня перевіряти, чи всі дотримуються санітарно-гігієнічних норм. Адже якщо репу-тацію хоч раз зіпсують, відновити добре ім’я буде дуже важко. Тому відвідуючи заклад громадсько-го харчування, звертайте увагу на приміщення та вигляд персоналу.

НА ЗАМІТКУ

▶Вимоги до персоналу закладів громадського харчування

1 Одяг та взуття кухарів має бути чистим, охайним та

обов’язково змінним.

2 Нігті мають бути не нафар-бованими та підстриженими.

Адже відомо, що лак відлущуєть-ся і може потрапити в їжу. Ана-логічно нігті – можуть випадко-во зламатися. Крім того, під час щоденної роботи на кухні нігтями легко поранитися.

3 Волосся зібране під ковпак або косинку. Для кухарів це

правило №1. Жодне пасмо не має визирати.

4 Персонал не має права їсти, курити на робочому місці. Для

цього відведено спеціальні місця.

5 Осіб, що мають вугрі або інші захворювання шкіри, порізи,

опіки, до роботи не допускають. Якщо ви бачити , що їжу в закладі готує людина, уражена ними – мо-жете сміливо скаржитися мене-джеру.

6 З прикрас персоналу дозво-лено носити тільки обручку.

Хоча для запобігання травмуван-ню варто зняти всі каблучки, на-віть обручки. Професійні кухарі добре знають, що деякими прила-дами легко задіти цю прикрасу і поранитися.

7 Персоналу заборонено носити одяг з короткими рукавами.

Хоча це правило змінне. Зазви-чай кухарі мають два види форми – літню і зимову. Рукава в них не мають заважати. Та літня зазви-чай все ж з короткими, бо на кух-ні в спеку дуже важко.

8 Кухарі не мають права носи-ти на роботі відкрите взут-

тя. Навіть у спеку – шльопанці за-боронені. Всі обов’язково мають бути у шкарпетках і закритих туф-лях. Крім того, взуття має бути на низьких підборах.

9 Працівники закладу ні в якому разі не мають брати руками хліб

чи іншу їжу. Для цього використову-ють спеціальні прибори. Також вар-то звернути увагу, щоб подаючи та-ріль, офіціант не торкався верхньої крайньої частини пальцями. Таріль і прибори мають бути сухими.

10Коли кухарі видають вже го-тову їжу, вони мають надіти

одноразові рукавички.

11Мабуть, найважливіша вимо-га – наявність медичної книж-

ки з регулярним проходженням медоглядів.

12Перед відвідуванням уби-ральні форму обов’язково

знімати, після – руки миють та де-зінфікують. Для миття рук у кож-ному виробничому цеху має бути умивальник з гарячою і холодною водою та чисті рушники.

Вимоги до кухарів

1 Обов’язково змінний одяг. Що-правда, чимало закладів, осо-

бливо нічних клубів, не надто ви-багливі до форми. Якщо запла-новано якусь тематичну вечірку, вона відповідає тематиці.

2 Офіціантам вже дозволе-но фарбувати нігті, правда,

тільки прозорим лаком. Руки ма-ють бути охайними і догляну-тими.

3 Носити ковпак не треба, та во-лосся має бути заплетеним. Що

стосується чоловіків, то вони мають бути підстриженими, поголеними, тобто мати охайний вигляд.

4 Беручи на роботу бармена, кожний солідний заклад ви-

магає в нього довідку нарколога, що він не алкозалежний.

5 Всі офіціанти та бармени ма-ють мати медичні книжки.

Вимоги до офіціантів та барменів

Вимоги до інших кухпрацівників (посудомийки, прибиральниці)

ів та барменів

хпрацівників

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17РЕГІОН13 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua

На Буковині й досі є села, в яких ніколи не було світла, люди живуть при свічках


Далеко в горах розкину-лось мальовниче село Фальків Вижницького району. Хоча сьогодні назвати його повноцін-ним населеним пунк-

том не випадає. Нині тут по-стійно мешкають три родини, загалом 14 людей з дітьми. Хоча у вихідні чи влітку сюди приїз-дить чимало людей і сільські хати, що залишились, майже ні-коли не пустують. Окрім того, тут працюють кілька десятків лісорубів та працівників лісни-цтва. Здавалось би, село не зо-всім мертве, але на межі коми. Тут немає звичного нам елек-тропостачання, а люди корис-туються свічками і вряди-годи вмикають генератори, аби по-дивитись останні новини.

У магазин треба їхати 3 години

– Раніше світло тут було, ди-зель працював від 6 ранку до обіду, і від 5 до 8 години вечора. Але я вже забув коли то було. До-бре, що свій двигун маємо, та й крутимо його. Але солярки бере багато. Десь півтора літра на три години. А коли немає пали-ва, то сидимо біля свічки, – роз-повідає про свій побут житель Фалькова Павло. – До магазину йдемо у Шепіт. Коней запрягли і поїхали. Три години туди і на-зад стільки ж часу. Якщо пішки йти, то можна за день не повер-нутись.

Проте не завжди тут було так незатишно та порожньо. Ко-лись у селі постійно жили до 2 тисяч людей. Переважно, при-їжджі робітники у лісі. Але тоді тут була власна їдальня, клуб, навіть пологовий будинок. А за-раз місцеві мешканці лише по-казують місця, де колись стоя-ли хати чи були заклади культу-ри та побуту.

Ба більше. Колись поблизу села проходила вузькоколійка,

якою до Берегоме-та возили ліс, але зараз залиши-лось лише місце, де вона проля-гала. Хоча люди в лісі ще знахо-дять шестиметрові рейки, але їх залишилось дуже мало. Давно розібрали.

У кожній хаті свій дизель– Я тут залишився найстарі-

ший житель. Більше нікого не-має. Хто умер, хто виїхав. Ніхто не хоче жити без світла. Ні но-вин не можемо подивитись, ні холодильник увімкнути, – з жа-лем переповідає історію села 80-річний місцевий мешканець Олександр Лазор. – Тут живу з 1955 року, колись 20 років пра-цював на дизелі, який забезпе-чував світлом все село. Якщо за-пізнишся на хвилину на робо-ту і невчасно увімкнеш світло, могли серйозно покарати. Та за все життя попрацював на різ-них посадах. Весь час у лісі чи з деревиною. Колись тут 88 ро-дин жили, була залізниця, лі-карня, навіть свій пологовий бу-динок. Величезна їдальня, бара-ки для робітників. А зараз нічо-го немає. Дітей та онуків шкода, їм найважче.

Буквально ро-ків чотири тому світлом забезпечува-ло лісництво, запус-каючи погодинно гене-ратор, але сьогодні та-кої можливості не ма-ють, бо пального на це ніхто не виділяє.

– Для населення світла немає, мага-зину немає, люди-на мусить все приво-зити з собою, з ак уповую-чи на тижні продукти. Але хліба можна ку-пити хіба що на три дні, бо він довго не стоїть, – розповів ліс-ник Фальківського лісництва Василь Гуменюк. – Раніше пра-цювала генераторна, яка дава-ла світло на село, але зараз цьо-го немає. Я можу давати світло, виділяючи солярку, яку мені да-ють, лише на великі свята: Но-вий рік, Різдво чи Великдень. Але нам ліміт на це не виділя-ють. Адже генераторна спожи-ває 5 літрів на годину, а це ко-штує чимало.

За словами місцевих, тут мешкали до двох тисяч люду. Було багато приїжджих, які пра-цювали в лісі. А зараз повтікали у сусідні села. Нині тут мешка-ють три родини – 14 людей, на-віть з малими дітьми.

Молоді, окрім роботи у лісі, більше немає чим займатись. Жодних розваг чи спілкування з однолітками. Якщо влітку, каже 23-річний Сергій, ще не так сум-но, бо є багато роботи, то взим-ку, буває, не знаєш куди себе по-діти.

– Скучно, але вже звикли тут. Хочеться до села, бо немає з ким навіть поговорити, – роз-повідає Сергій. – До школи нас возили раз на тиждень в інтер-нат, а у вихідні привозили на-зад додому. Ми тут з братом та батьками залишились, а сестра живе окремо.

Поки ми розмовляли, цей

хлопчина, який ще в дитинстві втратив праву руку, хвацько орудуючи сокирою, рубав вели-чезні колоди. Ніколи не міг уя-вити, що людина з таким калі-цтво не втратить жагу до життя та оптимізм, постійно працюю-чи та борючись з незручностя-ми.

Щоправда, чи не у кожній хаті тут є власні генератори, якими жителі борються з цілко-витою темрявою та ізоляцією. Проте вми-кають його раз на кілька днів, бо заба-гато споживає пального.

– Улітку менше витрачаємо палива для генератора, а взимку значно більше. В середньому літра со-лярки вистачає, щоб три годи-ни було світло. Ось і порахуйте – 30 літрів на місяць по 10 гри-вень, – каже 30-річний місцевий мешканець Дмитро. – Продукта-ми запасаємось на тиждень, а за хлібом доводиться кожних кіль-ка днів їздити чи ходити до Ше-пота. Замість холодильника у нас підвал, все, що може швид-ко зіпсуватись, ховаємо туди.

Аби подзвонити, треба дертись на гору

Якщо для нас це дика екзо-тика, то для цих людей – по-всякдення. Особливо сутужно

взимку, допоки важка техні-ка лісгоспу не проб’є першу ко-лію, з села немає жодної змо-ги вибратись. Люди ізольовані від усього всесвіту. Якщо в до-статній кількості не запаслись продуктами, то може бути кеп-сько, хоча, кажуть вони, усі до-бре навчені й такого ніколи не буває.

Старші люди кажуть, що цей ліс колись належав церкві і його ніхто не рубав. Ще навіть за-раз можна знайти смереки, яку двоє дорослих чоловіків не год-ні обійняти. Це величезні та мо-гутні дерева.

Окрім відсутності електро-енергії, люди не можуть корис-туватись мобільним зв’язком.

– Телефонний зв’язок тут

лише он на тій горі. Там навіть місце витоптане. Більше ніде знайти його навіть не намагай-тесь, марно. Хоча можна натра-пити на румунський роумінг, але грошей з’їдає чимало, – ка-жуть люди.

І справді, доки ми їхали до Шепота, зв’язатись ні з ким так і не вдавалось. Лише час від часу нас вітала у мережі сусідня Ру-мунія.

Попри, здавалось би, спар-танські умови життя, люди тут привітні та гостинні. Вони не втратили тих найнеобхідні-ших та найважливіших чеснот – взаємодопомоги та підтрим-ки, поваги до оточення та при-роди.

На околиці цивілізації ПРЯМА МОВА

Раїса Сахарнян, 55 років

Ми лише в су-боту на дві го-

дини запускаємо генератор, бо грошей на бензин не вистачає. Про нашу проблему вже роки говорять, але її ніхто навіть не намагався вирішити. Взагалі не-має світла десь чотири роки, як закрили генераторну. Але і тоді давали світло по дві-три години.Якби вибори були щороку, то на-певно солярку нам давали (смі-ється пані Раїса, – авт.). А так ми забуті усіма. Я тут 55 років живу, і з кожним роком дедалі гірше. А мій батько з 1955 року живе і ба-гато чого може розповісти.Крім світла, не вистачає ще й здоров’я. Напишіть, нехай Укра-їна знає, що є такий куточок, де люди і досі живуть без світла. Як казав колишній наш лісничий, тут люди живуть як аборигени.До магазину добираємось так: сідаємо на робочу вантажівку та й їдемо у Шепіт чи Берего-мет. Але доводиться їхати з но-чівлею, бо машина ввечері ро-бітників відвозить, а вранці по-вертається назад. Без свого транспорту тут дуже складно.Дуже прикро, що через спеку у лісі немає білих грибів, вони нас дуже рятували. А колись сюди тисячі людей за ними приїздили.

о-и, а

з-кі і-о,в

и-о-и. к-с-и

о-

и-о

а. о-й е а

и-з-ь у и а-

якою до Берегоме-та возили ліс, але зараз залиши-лось лише місце, де вона проля-гала. Хоча люди в лісі ще знахо-дять шестиметрові рейки, але їх залишилось дуже мало. Давнорозібрали.

У кожній хаті свій дизель– Я тут залишився найстарі-

ший житель. Більше нікого не-має. Хто умер, хто виїхав. Ніхто не хоче жити без світла. Ні но-вин не можемо подивитись, ні холодильник увімкнути, – з жа-лем переповідає історію села 80-річний місцевий мешканець

Буквально ро-ків чотири тому світлом забезпечува-ло лісництво, запус-каючи погодинно гене-ратор, але сьогодні та-кої можливості не ма-ють, бо пального на це ніхто не виділяє.

– Для населеннясвітла немає, мага-зину немає, люди-на мусить все приво-зити з собою,з ак уповую-

● Сьогодні у селі мешкають лише три родини, хоча колись тут було до 2 тисяч жителів. Фото автора

▶Аби мати світло бодай по дві-три години, необхідно витратити понад 300 гривень на бензин чи солярку

● Якби не генератори, то світла в оселях ніколи б не було. Фото автора

З ПЕРШИХ УСТ Чому ганяємо вечірнім містомЛюбитель погасати нічним містом, водій Микита, розпо-вів про таємниці нелегальних вуличних перегонів.– Перегони влаштовують на кількох вулицях Чернівців, а також за містом по об’їзній дорозі, – розповідає Микита. – На відміну від фільмів про вуличні перегони, у нас ма-сових заїздів через усе місто не влаштовують. Як правило, це нетривалі гонки. Скажімо, на проспекті Незалежності або Червоноармійській водії мчать від одного світлофора до іншого.Такі вуличні перегони мають стихійний характер. Ті, хто полюбляє кататися нічним містом, можуть випадково по-бачити авто з об’ємом двигу-на, відповідним до свого. Вони знайомляться із власником та пропонують позмагатися. Якщо той погодиться, домов-ляються про час та місце.Учасники беруть із собою ком-панію друзів. Якщо є глядачі, то хтось із них дає «відмашку» на старті. Проте частіше водії стартують за сигналом одного із пари учасників. Це не зовсім чесно. Бо той, хто дає сигнал, тисне на газ раніше.– Краще стартувати за сигналом світлофора, коли водії зриваються зі старту на зелене світло, - каже Микита. - Проте після десятої вечора світлофори на цих вулицях не працюють (зелене світло не горить).Що ж до інцидентів, то наш ге-рой запевняє, що в його прак-тиці не траплялося жодного. – Пам'ятаю, якось на об’їзній дорозі суперник підрізав мене, – згадує гонщик. - Я не хотів ризикувати автомобілем та власним здоров’ям, тому "від-дав" ту гонку.Об’їзна дорога, за словами Микити, є найнебезпечнішим місцем для проведення перего-нів. Траса там доволі вузька, а по обидва боки дороги гравій. Не хочеться й думати, що може статися з автомобілем, якщо не вписатися і виїхати з траси.

Записав

Олександр ЮХИМЕЦЬ

18 АВТО 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»

RENAULT СЕРВІС запускає акцію для клієнтів «ТО зі знижкою»

З 10-го вересня у офіційно-му сервісному центрі RENAULT компанії «Автоподіум» стартує акція «ТО* зі знижкою». Період її проведення: 10 вересня – 31 жовтня 2012 р.

Турбуючись про своїх клієн-тів, «Автоподіум» проводить чергову сезону акцію по сервісу, щоб всі власники автомобілів Renault змогли скористуватися максимально вигідними цінами

на послуги та товари в Чернів-цях.

Таким чином, в період сервіс-ної акції «ТО зі знижкою» клієн-там пропонується:

Провести комплекс операцій ТО з економією до 19%;

Спеціальні ціни на моторні мастила ELF – від 69 грн/л;

Придбати запасні частини групи ТО зі знижками до 34%;

Додаткові знижки на допо-

міжні товари, такі як акумуля-торні батареї, сталеві колісні диски, колісні ковпаки, гумові килимки, бризковики і т.д.

Запрошуємо всіх клієнтів Renault завітати до офіційно-го сервісного центру Renault по вул. Енергетичній, 2В, (0372) 587-440, де працюють за високими стандартами якості та надають своїм клі-єнтам висококваліфіковане

сервісне обслуговування з ви-користанням лише оригіналь-них запасних частин та мате-ріалів.

Renault Сервіс – це завжди найкраще співвідношення ціни та якості!

Детальну інформацію про акційну вартість ТО**, а також

адресу сервісу, Ви зможете зна-йти на сайті компанії «Автоподі-ум» www.avtopodium.com.ua

* технічне обслуговування; ** вказана на сайті вартість

ТО є консультативною. Для розрахунку фінальної вартос-ті зверніться до майстра-при-ймальника Renault Сервісу.

На власний страх і ризик

Допоки в Чернівцях нема офіційних змагань з вуличних перегонів, автолюбителі гасають вночі міськими дорогамиОльга МАКСИМЮК


Уночі вулиці Чернівців перетворюються на траси для вуличних пе-регонів. Близько 10-12 години вечора Кали-нівська та Червоноар-

мійська, проспект Незалежності (кільце біля готелю "Турист"), а також об’їзна дорога (в райо-ні заправки "Wog"), на якийсь час стають місцем нелегальних змагань автолюбителів. Тюнін-говані автівки наввипередки на шаленій швидкості гасають ніч-ними дорогами.

– Зазвичай збираємося у субо-ту, – розповідає один із учасників нічних перегонів, автолюбитель Олександр. – Про місце зустрічі

домовляємося переважно через Інтернет напередодні виїзду, аби не дізналися даішники. Якщо приїжджають патрулі, місце пе-регонів відразу змінюється.

Учасники перегонів – люди різного віку та стану. Переваж-но, це члени знаменитого Чер-нівецького клубу "DRIVE2.ru", інших клубів автолюбителів, та-ких, як "BMW" тощо.

– Найчастіше змагання вла-штовуємо на дорогах, де най-менш насичений рух автотран-спорту, – каже Олександр. – Та буває таке, що просто спілкує-мося, обмінюємося новинами, перегонів не влаштовуємо.

Раніше нічні перегони про-бували проводити навіть на ма-маївецькій трасі. Та це місце не прижилося серед любителів по-гасати вночі.

Щодо безпеки самих учас-ників перегонів та глядачів, то їхню безпеку ніхто не гарантує.

Як повідомили в УДАІ Черні-вецької області, для виявлення інформації про проведення неле-гальних вуличних перегонів про-водять моніторинг в Мережі.

– Часто нам на те-лефон довіри "102" дзвонять мешканці, які повідомляють, де у місті влаштува-ли перегони, – каже інспектор відділу організації дорожнього руху УДАІ УМВС у Чернівецькій області Андрій Бобирь. – Наш екіпаж виїжджає на те місце. По-бачивши працівників ДАІ, гон-щики швидко розбігаються. Вла-штовувати вуличні перегони на

громадських дорогах забороне-но. Згідно із правилами дорож-нього руху, максимальна швид-кість руху у населеному пункті 60 км/год. Для проведення зма-гань мають бути спеціально облад-нані майданчики, дозвіл від ДАІ, перекриття руху транспорту тощо.

За словами старшого інспек-тора УДАІ в Чернівецькій облас-ті Анатолія Дроня, працівники ДАІ цілодобово вартують в місті Чернівці та на маршрутах патру-лювання. Якщо водії порушують правила дорожнього руху, пра-цівник ДАІ складає протокол.

Вуличні перегони влаштовують на дорогах, де найменш насичений рух автотранспорту

Легальні вуличні перегони викорінять нелегальні

Іван Мельничук, віце-президент автоклубу «Буковина»Аби викорінити нелегальні нічні перегони, вирішили влаштувати офіційні змагання серед автолюбителів. Такі змагання повинні відбуватися згідно з усіма вимогами безпеки. Адже нелегальні перегони – як базар: вони неконтрольовані, ніхто не відповідає за безпеку, часто трапляються бійки серед учасників, що можуть спричи-нити трагічні наслідки.

На День незалежності провели такі змагання офіційно вперше. Нам це вдалося, було багато учасників та глядачів. Якщо отримаємо згоду від відповідних структур, плануємо провести змагання з вуличних перего-нів 6 жовтня до дня міста.Учасником змагань може стати кожен охочий автолюбитель. Для цього треба стати членом Чернівецького місцевого осередку автолюбителів федерації автоспорту. Отримати ліцензії та написати заяву на участь у змаганні. (Чернівецький місцевий осередок автолюбителів федерації автоспорту розміщено за адресою вул. Руська, 226 в).

● В офіційних змаганнях з вуличних перегонів беруть участь і професіонали. Фото О. Юхимця

на правах реклами

ДОВІДКАВуличні перегони (англ. street racing) – нелегальні перегони на приватних автомобілях, що проводять на міських дорогах.Стріт-рейсинг – американський винахід. Він являє собою пере-гони на максимальне приско-рення по прямій ділянці траси з твердим покриттям на 1/2 або 1/4 милі (804 або 402 метри). У кожному заїзді беруть участь тільки два автомобілі або мото-цикли. Для того, щоб зрівняти початкові шанси учасників, встановлено класифікацію за типами конструкції, ваги і об’єму двигуна. Переможець в кожному класі визначається по олімпійській системі.

13 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua 19КУЛЬТУРА

А поки що письменниця у Чернівцях презентувала свіжу «З мапи книг і людей»Віталія КОЗМЕНКО


Відома українська пись-менниця Оксана За-бужко завітала на Між-народний поетичний фестиваль «Meredian Czernowitz» до Чернів-

ців не з порожніми руками. Вона презентувала у Вірменській церкві свою нову книгу есеїсти-ки «З мапи книг і людей». У Чер-нівцях авторка мала неабиякий успіх: у глядацькій залі «пере-аншлаг» (незважаючи на те, що звукова апаратура підводила), а за автографом до Забужко шику-валися у довжелезні черги.

В ексклюзивному інтерв’ю «Погляду» письменниця розпові-ла про свої забобони, ставлення до політики й про те, що її здиву-вало в Чернівцях.

«Натхнення шукати не треба»

- Пані Оксано, кілька днів тому побачила світ ваша нова книга. Чому людям, які люблять читати, її варто придбати?

- Тому що ця книжка – не про-сто про книги, які я читала, чи людей, яких мала щастя знати, – а про життя в культурі. Не тіль-ки ми «проживаємо» прочитані книги (фільми, вистави) – але й вони «живуть» нами, і це, може, одна з найбільших таємниць, якою володіє письменник. Крає-чок цієї таємниці я й спробувала привідкрити у книжці.

- Вочевидь, щоб написати кни-гу на 400 сторінок, потрібне неа-бияке натхнення?

- Натхнення така штука, що його не треба спеціально шука-ти. Бог його знає, звідки воно бе-реться. Це речі, які витають в по-вітрі. Для натхнення потрібен режим внутрішньої ввімкнутос-ті на вібрації світобудови. Якщо є конкретний вплив людей, то

писати рано, все треба «пере-травити». Як Леся Українка каза-ла: «Спочатку треба начитатися, а потім все забути і тільки після того можна писати». Тобто тоді, коли це вже перейшло в хіміч-ний склад твоєї крові.

- Що потрібно, аби бути чита-бельним автором?

- Письменник відповідальний навіть не перед людьми, а пе-ред мовою. Адже йому треба як-найточніше зафіксувати в слові оте, що витає на рівні відчуттів і лише після того люди тобі ска-жуть: «Так, так, так, це саме те, що я відчував». В цьому й полягає письменницька професія. Щоб попадати треба мати такий собі рецептивний апарат, абсолют-но чистий, не забитий інформа-ційним шумом, шансоном, теле-баченням, лайном, яке на нас ва-литься з усіх кінців, тільки всти-гай вуха затуляти. Тримати його в чистоті – це найважче.

- Вашу попередню книгу «Му-зей покинутих секретів» на 800 сторінок нещодавно перевидали втретє?

- Так. Але ніщо не береться з нічого. Ніхто з нас не творить ні-

чого з нічого. За кожним із нас, хто намагається сказати своє слово у культурі, є ось ці історії, розказані до нас. У «Музеї по-кинутих секретів» близько 400 сторінок викинула у чернетки. Може десь ще їх використаю.

- Як ви самі зауважували, ви письменник довгих дистанцій. Над чим наразі працюєте?

- Наступною буде художня книжка. Це не буде такий ве-личезний роман, як «Музей по-кинутих секретів», не сподівай-тесь. Ще не знаю, чи повість, чи роман, воно само собою скла-деться. Наразі більшого сказати не можу, бо маю такий забобон. Доки текст не дійшов до того етапу, коли я не сумніваюся у за-головку, доти про це не говорю.

«Верховна Рада – замкнута банка з павуками»

- На носі вибори. Вам не пропо-нували йти до Верховної Ради?

- Ще й як кликали. Мене з 2006 року кличуть йти до ВР. Можна сказати, тягнуть за «білі руці». Цього літа представни-кам кількох партій відмови-

ла. Але що мене справді врази-ло – це готовність десятків лю-дей, у тому числі притомних, по-вірити, ніби письменник у зені-ті своєї кар’єри – письменник, на чиєму рахунку, нівроку, оті самі «три полки стремительным по-черком» і найбезцінніший у світі «електорат» – сотні тисяч чита-чів на різних мовах, що чекають од нього нових книжок, – на про-позицію «до партійного спис-ку» вмить пошле те все до дідь-ка та рвоне під цирковий купол на Грушевського: засідати в од-ному залі з Колесніченком, Че-четовим, потомственним чекіс-том Кожемякіним та всіма інши-ми нашими гопниками й чекіс-тами, потомственними й непо-томственними, скільки їх там є.

- Як ви ставитеся до тих пись-менників, які йдуть в політику?

- Люди з різних міркувань під-даються політичній кон’юнктурі. Тут я боюся узагальнень, бо в кож-ного можуть бути свої причини.

- Найболючіше питання для більшості українців – це мовний законопроект. Як його оцінюєте?

- Двома словами відповісти не вийде. Ці негідники, які вшква-рили, зляпали нашвидкуруч так званий закон, котрий є антиза-конним з будь-якої точки зору. Після його прийняття Верхо-вна Рада втратила ті рештки ле-гітимності, які вона мала в очах українців. В принципі вона в нас нелегітимна з 2008 року. Коли коаліція не складалася й пови-нні були бути перевибори, але вони швиденько між собою до-мовилися. Верховна Рада – за-мкнута банка з павуками і те, що вони роблять, не має жодно-го стосунку до інтересів україн-ського народу.

Оцінювати цей закон, окрім, як «геть з пляжу» – означає просто лицемірити.

У місті Івасюка нема пристойного fm-каналу

- Пані Оксано, чи не хотіли б повернутися до свого викла-дацького минулого?

- Чому ні. Якщо будуть про-позиції, то можна розгляну-ти її, але як разове дійство. Бо цикли лекцій я вже читати не буду. Востаннє це робила

на початку 1990-их років, коли була на двадцять років молодша і в мене було на двадцять років більше часу.

- Що порадили б теперішнім студентам?

- Я завжди кажу у всіх ауди-торіях, повторюю, як мантру: «Треба менше дивитися телеві-зор, якомога більше читати хо-роших книжок і слухати якісну музику». Бо, коли я питаю у во-дія в автобусі, навіщо крутить шансон, він відповідає, – так це ж радіо. Це пасивне сприйняття, що грають, те й пускають. Ну і, вибачте, у місті Івасюка не мати пристойного якогось бодай од-ного fm-каналу, де б звучала гар-на музика... Це ж справа прести-жу. Люди, які приїжджають у міста, що претендують на роль культурної столиці, як ось, Чер-нівці, хочуть почути не шансон і не попсу, а почути, чим це міс-то прикметне в тому числі і в му-зичній культурі.

Оксана Забужко: «Наступною буде художня книжка»

Валерій Пузік, художник із Хмельницького

Фестиваль «Meridian

Czernowitz» сподобався фактично усім, окрім кількох нюансів. Перший – звук на концерті гурту «QARPA». Підводила звукова апаратура й на презентації книжки Оксани Забуж-ко. Її виступ теж не справив особли-вого враження, оскільки авторка примудрилася на одне питання від-повідати двадцять хвилин і через це інші залишилися без відповіді.Чекав Семенчука та Іздрика, а вони не приїхали – це теж мінус. Власне, через це я раніше поїхав додому.Найбільше запам’яталася «Ніч поезії» на терасі кафе «Брістоль». Жаль, що

модератор вечора заборонив залиша-тися в кафе й продовжувати перфо-менс, мовляв, мені завтра теж працю-вати, тому ми вийшли на вулицю.Наступного року, звичайно, при-їду, адже такий фестиваль про-пускати не варто. Шкода лише, що на вересень припадає і «Meredian Czernowitz», і Форум видавців, і фестиваль у Кам’янці-Подільському «Respublika». Щось одне потрібно пропускати, адже ро-боту ніхто не відміняв.Хочу відзначити, що у Чернівцях дуже відкриті і добрі люди.

Вікторія Бодніцька, студентка

На жаль, я не була постійною учасни-

цею всіх днів фесту. Але знайо-мі, особливо ті, що волонтери і музи, казали, що їм організація не дуже. Особисто мене організа-ційні питання влаштовували, на-віть ті, що були ввечері. Зокрема «Ніч молодої буковинської поезії». Це було чудово, романтично і та-ємничо. Шкода, звісно, що захо-ди проводили в різних кінцях міс-та, хоч і були спеціальні трансфе-ри, на мою думку, це не дуже ком-фортно.Придбала лишень нову книжку Ан-дрія Любки, дуже чекала її, адже коли він презентував у нас «Кілле-ра», то обіцяв, що цього року вийде ще його поетична збірка.Щодо пар, то однокурсники, які були на фестивалі волонтерами і музами, розповідали, що мали офіційне звільнення, а для нас,

на жаль, – ні. Хоча, як я поміти-ла, й не було особливого зацікав-лення в групі до фестивалю, тому мені з моїм одногрупником дове-лося якось викручуватися та від-прошуватися, хоча викладачі самі ж нам нагадували про «Meridian Czernowitz», як одну з основних по-дій осені.

Остап Ножак, викладач ЧНУ

Був на трьох за-ходах поетичного фестивалю. А саме

на виставці книг, читанні поль-ської та дитячої поезії. Сподобало-ся все, крім виставки. Від неї чекав більшого розмаху, можливо, біль-ше книжок.Також цього року помітив, що по-

етичний фестиваль почав набува-ти «кітчевості», зниження до попу-лярного рівня. Зокрема підтвер-дженням може бути те, що поети читали свої вірші на Калинівсько-му ринку.Здивувало, що не було французь-ких авторів. Хоча фест ще молодий, можливо з роками його організато-ри точніше визначаться з напрямом поетичного фестивалю.Загалом класно, коли таких лю-дей, як Оксана Забужко чи Юрій Андрухович можна зустріти на вулиці. Це можливість поспілку-ватися наживо, не лише знавцям їхньої творчості, а й тим людям, які колись, до прикладу, філфак закінчували й чули десь такі пріз-вища.На фестивалі познайомився з кіль-кома поетами та журналістами.

▶Враження чернівчан та гостей міста від поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz»

13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»20 СПОРТ

Два «золота» привезли із ОдесиІз 400 спортсменів вихованці клубу «Лідер» були одними з найсильніших

Ольга КРУЧКО ✉ [email protected]

▪ Минулими вихідними в Оде-сі відбулися Всеукраїнські зма-гання серед каратистів «Кубок Одеси». За головні призи боро-лися і чернівецькі спортсмени – вихованці клубу «Лідер».

- Ми привезли зі змагань дві золоті нагороди, одну срібну

та одну бронзову, – розповідає один із тренерів клубу Олек-сандр Пікулін. – Це дуже хоро-ший результат, адже змагалися понад 400 спортсменів з усієї України.

Золоті нагороди на кубку ви-бороли Віктор Стефанюк (кате-горія 12-13 років -40 кг) та Ро-ман Журавець (категорія 14-15 років -63), крім того Віктор по-сів третє місце у категорії 12-13 років -45кг, а Роман – 2-ге серед спортсменів категорії 16-17 ро-ків -61кг.

До півфіналу пробилися та-кож Микита Тишковський та Валерій Чоботар, показавши хороші результати.

- Змагання видались дово-лі важкими, адже виступав відразу у двох категоріях, – розповідає володар золотої нагороди Роман Журавець. – Таким чином, впродовж одного дня провів 7 боїв. На перемогу був налаштований, почувався впевнено та рішу-че, адже ґрунтовно готувався до змагань.

● На фото (зліва направо): Стефанюк Віктор, Чоботар Валерій, Анна Щербакова (клуб «Спарта», Одеса), Журавець Роман, Тиш-ковський Микита. Фото з архіву В. Чоботаря

Міжнародний турнір завершили у Грозному

Буковинські боксери вибороли дві бронзові нагороди

Буковинські боксери стали учасниками чет-вертого міжнародного турніру з боксу, присвя-ченого памяті першого президента Чеченської

Республіки Ахмата Кадирова. Після повернення наших спортс-менів ми поспілкувалися з буко-винським фахівцем Едуардом Погодіним.

- Едуарде, хто представляв наш бокс у Грозному ?

- Нашу делегацію у складі шести боксерів західного регі-ону України очолив Володимир Дворцов (головний тренер бок-серської олімпійської збірної на-шої держави зразка 1996 року). Він був представником деле-гації, а я – старшим тренером, який формував нашу команду. У боксерський колектив входи-ли два чернівчанина – майстер спорту України Олександр По-годін (вага 75 кг) та кандидат у майстри спорту Сергій Ксендзов (вага 69 кг). Нашу поїздку під-тримала міська федерація боксу (Володимир Загурський), рес-торан «Кіото» (Павло Трекуш), Машзавод (Віктор Сідляр) та клініка «Angelholm».

- Що можете сказати про здо-бутки наших боксерів?

- У цих змаганнях взяли участь 128 боксерів із 15 країн

світу. Найпотужніші команди представили збірні Росії, Куби, Казахстану, Узбекистану, Бол-гарії, Чеченської республіки, і, звісно, України. Представни-ки нашої держави здобули дві бронзові нагороди.

- Які призи отримали пере-можці та призери змагань ?

- Цінні призи та грошові ви-нагороди спортсменам нас при-ємно здивували. У деяких ваго-вих категоріях призові за перше місце складали 10 тисяч доларів. Щобільше, переможець турніру отримав авто «Тойота Королла».

- Які враження від визиту до Грозного?

- Вразило ставлення до спорту в Чеченській Республіці. За ста-тистикою 30 відсотків її населен-ня займаються різними видами спорту. Це найвиший відсоток у Росії. Велику увагу приділяють важкій атлетиці, боротьбі, фут-болу, армрестлінгу, змішаним єдиноборствам, боксу.

Після прибуття у аеропорт Грозного ми були приємно зди-вовані східною гостинністю. Нас розмістили неподалік від місця змагань, забезпечили хар-чуванням та надали можливість проводити тренування. Ми по-бачили сучасне та гарне місто з чудовими дорогами, широкими

проспектами та грандіозним житловим комплексом Грозний сіті.

Приємно вразило відношення чеченців до нас, українців. Коли дізнавалися, що ми із Західної України, то це викликало море позитивних емоцій. Господиня ресторану, де ми снідали, ска-зала, що західноукраїнці, як че-ченці поважають релігію, дуже виховані та інтелегентні.

Загалом про Грозний та Чеч-ню залишилися позитивні вра-ження. Сподіваємося, що на-ступного року також візьмемо участь у цьому турнірі.

● На фото (зліва направо): боксер Владлен Харламов (Івано-Франківськ), тренер Едуард Погодін, Олександр Погодін, Сергій Ксендзов (усі-Чернівці).

МОТОСПОРТБуковинці відзначилися на етапі Кубка УкраїниТроє буковинських мотогон-щиків відзначилися у Косові Івано-Франківської області на четвертому етапі Кубка Укра-їни (західний регіон). У класі 65 кубічних сантиметрів і у класі «ветерани» гонку вигра-ли відповідно Максим Купина з Кіцманя та Олег Скрипников (Чернівці).У класі до 500 кубічних сантиметрів чернівчанин Андрій Малаєв став бронзо-вим призером. За підсумка-ми чотирьох етапів у класі 125 кубічних сантиметрів у лідерах Андрій Маханьков (Хмельницький) і наш Вален-тин Андрієць.У класі 65 кубічних сантиме-трів попереду йде Максим Купина, у класі «ветерани» – Олег Скрипников. А ось у класі до 500 кубічних сантиметрів трійку лідерів складають Ан-дрій Кричфалушій, Олександр Матей (обидва — Закарпаття) та наш Андрій Малаєв.

ЛЕГКА АТЛЕТИКАНаші земляки відзначилися на першості ТернополяУ Тернополі відбулася 16 відкрита першість міста та обласного ЦФЗН «Спорт для всіх» з пробігу навколо озера ( 9,25 км ), присвячені Дню фізичної культури та спорту. У цих змаганнях відзначилися буковинці. Зокрема, у групі чоловіки 70 років і старші перемогу святкував ветеран буковинського спорту Олек-сандр Громик.Перші місця також посіли: Танасій Маковійчук (чоловіки 60-64 р., Кіцманський район Чернівецької області), Ганна Марченко (жінки 20-29 р., тренер – викладач Черні-вецької ДЮСШ), Сергій Лека (юнаки 14 р. і молодші, ЗОШ № 3, Чернівці), Яна Кукуляк (дівчата 14 р. і старші, Чернів-ці, ЗОШ №30).Друга сходинка дісталася тренерові – викладачеві з легкої атлетики Чернівецької ДЮСШ Михайлові Арсенюку (чоловіки 40-44 р.), а також Андрію Саїну (юнаки 14 р. і молодші, Чернівці, ЗОШ №3) та Ганні Ковцун (дівчата 14 років і старші, Чернівці, ЗОШ №3). Трійку кращих замкнув викладач фізики Чернівецько-го ліцею медичного профілю №3 Олег Букатар (чоловіки 45-49 р.).

ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ БОКС

Кличко прагнув перемогти чисто ▪ Чемпіон світу з боксу у над-

важкій вазі Віталій Кличко че-рез кілька днів після перемож-ного бою з Мануелем Чарром дав оцінку поєдинку.

- Головна помилка Чарра на рингу?

– Він ще молодий. Я контро-лював поєдинок, бачив всі його рухи. Хоробрість, бажання бок-сувати до кінця – дуже важливі якості. Але цього недостатньо. Потрібно ще дуже багато компо-нентів, що ведуть до перемоги. І найважливіший з них – досвід, що дозволяє прочитати супер-ника, розкусити його, змусити зробити помилки і покарати за

них. У Чарра подібного досвіду поки недостатньо, він провів дуже мало боїв.

- Ваша думка про техніку Ма-нуеля?

– Він технічний боксер, але подивіться статистику: всі бок-сери у важкій вазі показали найкращі результати після 30 років.

- Реванш з Чарром вам не ці-кавий?

- Мало місце необ’єктивне зіставлення мого поєдинку з Ленноксом Льюїсом з боєм про-ти Чарра. Я вигравав у Льюїса, бив його. Але рефері зупинив протистояння, керуючись реко-

мендаціями лікаря. У випадку з Чарром поєдинок йшов в одні ворота, вимагати реваншу без-глуздо.

- Ваша перша думка, після зу-

пинки бою?Розчарування. Я хотів боксу-

вати далі і завершити цей по-єдинок так, щоб не було жодних домислів і розмов на цю тему.

ТУРНІР ПАМ’ЯТІ

21СПОРТ13 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

М КОМАНДА І В Н П Р/М О

1 "Сталь» Алчевськ 9 6 1 2 12 – 3 19

2 "Севастополь» Севастополь 9 4 3 2 14 – 6 15

3 "Зірка» Кіровоград 9 4 3 2 13 – 5 15

4 "Буковина» Чернівці 9 4 3 2 9 – 6 15

5 "Олександрія» Олександрія 9 4 3 2 9 – 8 15

6 "Геліос» Харків 9 3 5 1 6 – 2 14

7 "Авангард» Краматорськ 9 4 2 3 9 – 7 14

8 "Олімпік» Донецьк 9 4 2 3 8 – 8 14

9 "Суми» Суми 9 4 1 4 7 – 11 13

10 "Миколаїв» Миколаїв 9 4 3 2 7 – 5 12

11 "Полтава» Полтава 9 3 3 3 8 – 9 12

12 "Оболонь» Київ 8 3 2 3 9 – 8 11

13"Нафтовик-Укрнафта» Охтир-ка

9 2 4 3 8 – 12 10

14 "Арсенал» Біла Церква 9 3 1 5 7 – 11 10

15 "Кримтеплиця» Молодіжне 9 3 1 5 6 – 10 10

16 "Динамо-2» Київ 8 2 1 5 10 – 15 7

17 "Одеса» Одеса 9 1 2 6 5 – 13 5

18 "Титан» Армянськ 9 1 2 6 5 – 13 5

▶Турнiрна таблиця

«Буковина» здолала опір «Кримтеплиці»

У 9 турі першості України суперником чернівець-кої «Буковини» був ко-лектив «Кримтеплиця» (Молодіжне). Цікаво, що у попередніх двох

сезонах підопічні Вадима Зайця не змогли перемогти у рідних стінах представників Криму. На жаль, напередодні матчу з

«Кримтеплицею» буковинський колектив мав серйозні кадрові проблеми. Зокрема, через дис-кваліфікацію пропускав гру досвідчений захисник Андрій Донець, у лазареті команди пе-ребував Іраклій Циколія. Ви-йшло так, що Руслану Гунчаку довелося грати у центрі захисту.

У стартовому складі «Букови-

ни» вийшов нападник Руслан Платон, який двома результатив-ними ударами приніс перемогу чернівецькій команді – 2:1. Крим-ські футболісти вразили ворота наших земляків під завісу зустрі-чі. Відзначився Руслан Зейналов.

Учора в 10 турі першості Укра-їни «Буковина» грала на виїзді з ФК «Севастополь».

БОМБАРДИР

Руслан Платон: «Нам хотілося перемогти більше, аніж «Кримтеплиці» ▪ Досвідчений нападник Руслан

Платон після 11-річної перерви зіграв у Чернівцях за рідну «Бу-ковину». У матчі з «Кримтепли-цею» 30-річний футболіст зумів двічі вразити «рамку» супер-ника. Після завершення матчу «Буковина» – «Кримтеплиця» ми поспілкувалися з Русланом.

- Руслане, за рахунок чого «Буковині» вдалося перемогти кримську команду?

- За рахунок голів. У футболі перемагає той, хто забиває на один гол більше. Наша команда сьогодні, так би мовити, била-ся. Я чув від хлопців про те, що «Буковині» не вдавалося пере-магати «Кримтеплицю» у рід-них стінах. Нам дуже хотілося зламати цю неприємну тради-цію. Добре, що нам це вдалося. Ми серйозно налаштовувалися

на гру. Гадаю, що нам хотілося перемогти більше, аніж «Крим-теплиці».

- До матчу з «Кримтеплицею» ти востаннє зіграв перед чер-нівецькими вболівальниками 11 років тому. Які ж у тебе вра-ження від «Буковини» сучасного зразка?

- 11 років – це великий про-міжок часу. Зараз у «Буковині» виступають молоді, перспек-тивні хлопці. Відчувається те, що у них є потенціал. Якщо вони працюватимуть над со-бою, то усе у них буде добре, а «Буковина» боротиметься за найвижчі місця.

- Сьогодні тобі вдалося двічі вразити «рамку» суперника. І все ж, ти мав можливість від-крити лік забитим голам ще у Миколаєві...

- Дійсно, у Миколаєві я мав гарний момент для того, щоби відзначитися. На жаль, забити тоді не вдалося. А ось сьогод-ні мене підтримували близькі люди. Звісно, що дуже хотілося відзначитися. Мені вдалося за-бити двічі. А це дуже приємно.

- У матчі з МФК «Миколаїв» ти зіграв лише один тайм. З чим це пов’язано?

- Треба було подивитися тро-хи з боку – як хто працює, чого від кого очікувати. Хотілося та-кож зрозуміти якійсь тренерські задумки. Зрештою, мені трохи не вистачає фізичної форми. Я прийшов у «Буковину» вже у розпал першості України. У цих змаганнях було зіграно сім ту-рів. Це серйозний термін. Треба набрати оптимальних конди-цій, а тоді буде усе гаразд.

● Руслан Платон (№24) – герой матчу «Буковина» – «Кримтепли-ця». Фото Романа Ковальчука

ПІСЛЯ МАТЧУВадим Заяць,головний тренер ФСК «Буковина» У нас були вели-чезні проблеми зі складом. Деякі футболісти пропускали гру через дискваліфікацію, а інші грали, так би мовити, «на уколах». Цим ви-конавцям було заборонено грати у футбол, однак вони проявили мужність та вийшли на поле. Враховуючи той потенціал, який є у наших футболістів, скажу, що вони зіграли чудово. Впродовж 80 хвилин гри команди «Кримте-плиця» не було. Потім відбулися заміни. Футболісти вийшли на заміну та забули про те, що необ-хідно грати у футбол, боротися та обігрувати суперника. Якщо би ми програли так, як 80 хвилин, то була б перевага у три – чотири мячі.

● Захисник Різван Аблітаров веде боротьбу з футболістом «Кримтеплиці» Василем Палагнюком. Фото Романа Ковальчука

ПАРАЛІМПІАДА

Україна посіла четверте місце із 84-мa медалями

Українці завершили змаган-ня у Лондоні на четвертому місці із 84-ма медалями (32 золоті, 24 срібні та 28 бронзо-ві). Австралійці опинилися на п'ятому місці - 32 золота, 23 срі-бла та 30 бронз.

Вище українців розмісти-лись команди Великої Британії, у яких 120 медалей (34 золоті), росіяни - 102 медалі (36 золо-тих) та китайці - 231 медаль (95 золотих).

Україна у Пекіні 2008 року також посіла четверте місце, але з меншою кількістю меда-лей: тоді спортсмени виграли 24 золота. Виступ української команди в Лондоні є наразі найкращим для команди в іс-торії Паралімпійських ігор від-

тоді, як вона почала брати в них участь 1996 року.

Найбільше медалей українці здобули у плаванні - одразу 44, із яких 17 були золотими. Далі легка атлетика - 22, із яких 8 зо-лотих. Крім того, три «золота» в дзюдо, два у велосипедному спорті та по одному в академіч-ному веслуванні та стрільбі.

Найкращими спортсмена-ми за кількістю нагород стали плавці Наталія Прологаєва із трьома золотими та однією срібною та Максим Веракса - з таким самим результатом.

Українська олімпійська ко-манда виступила в Лондоні значно гірше, якщо порівнюва-ти з паралімпійцями - 20 меда-лей, шість із яких золоті.

СПОРТИВНЕ ОРІЄНТУВАННЯ

Буковинка Наталія Шелепюк стала чемпіонкою світуНеподалік міста Карлові Вари (Чехія) відбувся X чемпіонат світу зі спортивного орієнтування-рогейну 24 годин. У змаганнях взяли участь представники 32 країн світу.Приємно, що у Чехії відзначилися буковинські спортсмени. Зокре-ма, представниця ДЮСШ № 4 На-талія Шелепюк (тренер – Георгій Бордіян, спонсор – Геннадій Фе-доряк) стала чемпіонкою серед

юніорок, а інша наша землячка Поліна Іванчак (тренер – Юхим Штемплер, спонсор – центр екі-пірування Х-Road-ПП Олександр Коваль) в цій же групі посіла третю сходинку.Зазначимо, що Наталія Шелепюк у травні цього року в Литві стала чемпіоном Європи, де вперше ви-конала норматив майстра спорту України.

22 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»АРТ-ПОГЛЯД

Лорак: «Я хочу залишатися собою»

Відома буковинська співачка у концертному турне не мавпуватиме Мадонну

Ольга ШУПЕНЯ ✉ [email protected]

Першого жовтня, о 19:00, у Літньому театрі висту-пить народна артистка України Ані Лорак. Чер-нівецькі шанувальники побачать співачку в рід-

ному місті після трирічної пере-рви.

– Ані, чому після перемоги на «Євробаченні-2008» дуже рідко виступаєте на Буковині?

– Зазвичай я щороку у Літ-ньому театрі даю свої концерти, винятком був той період, коли чекала і народила доньку. А цьо-горіч знову вийду на буковин-ську сцену, де колись вперше виступила на фестивалі «Доля».

– Кароліно, Ви відвідували концерт Мадонни, бо Вам імпо-нує ця епатажна співачка. Ска-жіть, чим особливим буде Все-український тур «Обними меня», може запозичили щось від аме-риканської поп-зірки?

– Я хочу залишатися собою. Представлю нову програму, нові пісні, нові балетні постановки, живий звук та позитивні емоції для всіх моїх глядачів. Вважаю, що треба займатись тим, що виходить у тебе найкраще. Для мене – це музика.

– Як святкуватимете своє на-родження у кінці вересня?

– Поки що вирішуємо, мож-ливо, це буде поїздка за кордон, а можливо, будемо відзначати у Києві у сімейному колі. Я за-вжди щаслива, коли зі мною по-руч моя родина.

● Квитки на концерт Ані Лорак у Чернівцях вартують від 150 до 450 гривень. Фото надано Ю. Луньовою

«... за нею точно уже всі скучили»Олег Сандуляк, організатор концерту Ані Лорак у ЧернівцяхАні Лорак вирушить на гастролі після свого дня народження. У Чернівцях відбудеться третій концерт її Всеукраїнського туру (перше міс-то – Вінниця, друге – Хмельницький). Оскільки співачка не виступала на Буковині три роки поспіль, за нею точно уже всі скучили. На жаль, Кароліна приїжджає до нас досить рідко через свою зайнятість. Вона активно занурилася у ро-сійський шоу-бізнес і у Москві буває щонаймен-ше 5-7 разів на місяць. Враховуючи її активний гастрольний графік, вихідних у неї практично не

буває. Співачка працює майже завжди, це для неї нормальний стан.

ГОСТІ МІСТА

«Бумбокс» поспілкувався лише з «Гуцулами»Відомий український гурт дав годинний концерт для чернівчан

Олександр ЮХИМЕЦЬ ✉ [email protected]

▪ Минулої неділі в рамках фес-тивалю «Драйвова осінь» відбув-ся концерт, хедлайнером якого став популярний в Україні та за її межами гурт «Бумбокс». Не-зважаючи на майже тригодинне запізнення музикантів, численна публіка все-таки їх дочекалася.

За словами одного з організа-торів концерту Ігоря Кравціва, за-тримка артистів спричинена не-простим переїздом гурту з Одеси. Адже вони відіграли там свій кон-церт о першій ночі й лише потім вирушили на Буковину власним автобусом «Неоплан».

За півгодини до виходу на сцену «Бумбоксу» публіку розі-грівали реп-дует «Опришки», гурт «Немой Music Band» та фор-мація «Тіні вогню». Проте час

від часу глядачі все одно сканду-вали: «Бумбокс, Бумбокс!», ба-жаючи швидше побачити своїх улюбленців.

Хедлайнери не розчарували чернівчан і подарували їм годин-ний виступ, на початку якого за-співали кілька пісень зі свого нового альбому «Середній вік». Далі у виконанні лідера й соліста гурту Андрія Хлив-нюка звучали здебільшого давні хіти («Вона носила квіти в волоссі», «Та, что», «Поліна» тощо). Під час кон-церту Андрій передав вітан-ня творчим побратимам, гурту «Гуцул Каліпсо». До речі, у Чер-нівцях обом гуртам вдалося зу-стрітися в неофіційній обстанов-ці. «Гуцули» були єдиними, кому вдалося поспілкуватися з артис-тами «Бумбоксу». Від гостей на-шого краю автографи дісталися лише обраним.

Як пояснив І. Кравців, Андрій Хливнюк зі своєю командою були надто втомлені і після кон-

церту хотіли відпочити. До того ж наступного дня на них чекали із виступом у столиці.

– Відмова від спілкування аб-солютно не є хворобою зірковос-ті у хлопців. Скажу більше – їхній побутовий райдер доволі скром-

ний: звичні канапки, фрукти, сири, хліб, – каже Ігор. – Хіба що з напоїв вони після концерту по-любляють італійські вина та ні-мецький лікер «Єгермейстер».

Єдине, до чого зірковий гурт був вимогливий, так це до якості звучання.

- Їм важливіша творча віддача публіці, аніж формальне роз-давання автографів, – зауважив Ігор.

▶ На біс артисти не ви-йшли. Організатори ка-жуть, що це через законо-давство, яке не дозволяє галасувати після 23:00

Реклама

2313 вересня 2012 р., №37 (640) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: [email protected]Телефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою «Позиція» опубліко-вані на правах реклами. Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 12.09.2012 р. Замовлення № 67 Наклад* 16450

Відповідальний за випуск Олексій МИКОСЯНЧИК*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

УВАГА!

Триває передплата

на газету

«Погляд»в усіх поштових

відділеннях областіПоштовий індекс 98703

▶Четвер 13.09Вночі +10°С, вдень +27°Ссонячно

▶П’ятниця 14.09Вночі +13°С, вдень +24°Схмарно

▶Субота 15.09Вночі +14°С, вдень +24°Схмарно

▶Неділя 16.09Вночі +11°С, вдень +23°Схмарно

▶Понеділок 17.09Вночі +12°С, вдень +23°Схмарно

▶Вівторок 18.09Вночі +9°С, вдень +22°Ссонячно

▶Середа 19.09Вночі +8°С, вдень +22°Ссонячно

14.09 – з 15.00 до 18.0019.09 – з 00.00 до 8.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДА

ПОГОДАБуде хмарно, але тепло13 вересня: Мінлива хмарність, без опадів. Вночі та вранці міс-цями туман. Вітер південно-східний 5-10 м/с. Температу-ра повітря вночі +6+11°, в горах +3+8°. Денна температура ста-новитиме +22+27°. 14 вересня – 15 вересня: Мінли-ва хмарність. Вдень 15 вересня невеликий короткочасний дощ, місцями гроза, решта часу без істотних опадів. Вітер 14 верес-ня змінних напрямків 3-8 м/с, 15 вересня північно-західний 7-12 м/с. Температура повітря вночі 14 вересня +6+11°, в го-рах +3+8°, 15 вересня +9+14°, в горах +5+10°. Денна темпера-тура становитиме + 19+24°.Температура води на ранок 12 вересня становила: р.Прут м.Чернівці – +16,8°, на Дні-стровському водосховищі – +20,4°.За даними спостережень ме-теостанції Чернівці 13 верес-ня найвища температура пові-тря +30,6° тепла спостерігалась 2011 року, найнижча +4,3° те-пла в 1945 року.

Чернівецький обласний центр гідрометеорології

▶Цього тижня святкують день народження

19.09 – сільський голова с. Ошихлібська Канюк Тарас Олександрович

19.09 – сільський голова с. Шиловецька Гончар Станіс-лав Сергійович

20.09 – міський голова м. Хотин Варгуляк Геннадій Борисович

22.09 – сільський голова с. Атаки Гулецький Сергій Михайлович

23.09 – сільський голова с. Підиківці Корнецький Василь Іванович

Вітаємо!Від усього серця вам бажаємЗдоров’я, затишку, тепла!Хай гарний настрій розквітає,Щоб в серці молодість жила.Бажаєм вам снаги і сили,Щоб був щасливим кожен день,Щоб до 100 років ви раділи,Вітанням люблячих людей.

Пам’ятник заввишки 59,5 сантиметра прикріпили на фасаді «Букініста»

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

На початку тижня Чернів-цях біля книгарні «Букі-ніст» з’явився ще один не-стандартний пам’ятник. Скульптура чоловіка

із заліза розмальована різни-ми кольорами, а над головою жовто-голубі серп і молот – так виглядає новий проект А. Федірка.

- Наша краї-на ще маленька, – пояснює ми-тець. – Ми маємо величезні про-блеми з минулого, вони пере-йшли в сьогодення й, мабуть, не зникнуть, але серп і молот жовто-блакитні – це так правди-во. Серп – жне, а молот – заби-

ває цвяхи. Символ цей точно су-блімує стан суспільства в країні.

Епатажний чернівецький ми-тець встановив скульптуру, при-свячену всім колишнім, тепе-рішнім та майбутнім депутатам. І перед камерами власноруч прикрутив скульптуру до полич-ки на фасаді «Букініста».

А перед тим попросив жур-налістів доторкнутися до пам’ятника й загадати бажання, адже після встановлення скуль-птура буде така ж недосяжна, як наші народні депутати.

- Після теракту 11 вересня у США країна змінилася, сподіва-

юся, що і в Чернівцях щось змі-ниться, після встановлення цьо-го пам’ятника, – додав епатаж-ний митець.

Сам йти в політику не хоче, мовляв, змінювати професію можна, але не стиль життя.

Серп і молот – атрибути депутатів

КАЖУТЬ ПЕРЕХОЖІ

Тетяна Миколаївна, домогосподарка

У принципі, цікаво, але не зрозуміло для чого. Чи сподо-бався пам’ятник невідомому депутату, сказати не можу.

Анатолій, художник

Я поважаю тих людей, які працюють творчо. Федірко креативно поставився до створення пам’ятника, а гу-мор, він завжди лікує в таких депресивних періодах. Вважаю, що іронічний підхід автора доречний в цей час.

Юрій колекціонер

Усі пам’ятники потрібні. Якщо це тільки не постамент Сталіну, Леніну чи Гітлеру. До того ж в контексті тих скульптур, які вже є тут, пам’ятник невідомому депутату досить доречний.

● Анатолій Федірко встановлює скульптуру. Фото автора

▶Епатажний митець пам'ятник присвятив всім колишнім, тепе-рішнім та майбутнім депутатам

24 РЕКЛАМА 13 вересня 2012 р., №37 (640) «Погляд»