Подорож від древнього містечка до сучасного села ТАРТАКІВ
Історична довідка
Назва села Тартаків походить від пристрою для нарізки дерева
«тартак» (лісопильня). Вперше письмова згадка про
Тартаків подана 1426 р. в документі князів Земовита і
Владислава, виданому в Сокалі у справі розмежування володіння
Готґарда.
Розпочинаємо подорож
ТАРТАКІВ
Станція 1. Костел св. Архангела Михаїла
Вид костелу ззовні
Вид костелу всередині
Чудотворна ікона Матері Божої
Станція 2. Тартаківська ратуша — неіснуюча на сьогодні ратуша в селі Тартаків
До ратуші вело 5 в’їзних брам
Для захисту від нападу грабіжників ринок був перетворений на
замково- оборонну фортецю
Село Тартаків 1916р.
Відео
Станція 3. Дерев'яна капличкаВибудували люди невеличку
дерев'яну капличку, щоб збиратися на піднесення Духа до Бога і величати серед густих лісів Всемогучого Сотворителя світу. І ту скромну каплицю вибрала собі Пречиста Діва за свою святиню,
прославляючись чудесами в своїй чудотворній іконі.
На місці спаленої каплички було збудовано спочатку дерев’яну, а потім
муровану церкву Різдва Пресвятої Богородиці
Станція 4. Замок-палац Потоцьких (XVII ст)
Францішек Салезій Потоцький
(1700- 1772) - найбагатший польський магнат свого часу. Крайчий коронний (стольник) від 1736, воєвода волинський від 1755, во євода київський від 1756. Відігравав значну роль у політичному житті Польщі, зокрема, призначався послом короля в Турції та входив до складу делегації польського сейму, що займалась питанням вирішення територіального устрою Польщі.
Францішек Салезій Потоцький. Невідомий
художник. XIX ст. (копія з полотна ХУЛІ ст.).
Зберігається у Львівському історичному
музеї.
Софія Потоцька
Перша дружина магната, Софія Жечицька, померла 174 1 року, її два сини також віддали Богові душу у дитячому віці. Тому 1750 року Францішек Салезій одружився вдруге.
Софія Потоцька з Жечицьких.Невідомий художник. XIX ст. (копія з полотна XVIII
ст.) Зберігається у Львівському історичному
музеї.
Анна Ельжбета Потоцька
(1724- 1772)Донька Станіслава Потоцького гербу Пилава і Маріанни Ящ.
Її батько був стражником великим від 1728 року воєводою смолецьким
протягом 1735-1744, воєводою київським у 1744-1756 роках, познанським від 1756 року,
старостою галицьким, снятинським та
коломийським. Від шлюбу з Францішком Салезієм
Потоцьким (1742) мала 5 дітей - Аделаїду Антоніну , Пелагею
Терезу Людвіку Пелагею (1758-1783),
МаріаннуКлиментину (?-1779), Станіслава Щенсного (1752-
1805).
Анна Ельжбета Потоцька. Невідомий художник. XIX ст. (копія з полотна XVIII
ст.) . Зберігається у Львівському історичному
музеї..
Вашій увазі сценка із життя панів Урбанських
Приємного перегляду!!!
Із древнього містечка перенесемось у сучасне село
Тартаків