КровинкаКровинкаТеребовлянський районТеребовлянський районТернопТернопіільська областьльська область

Підготувала:Підготувала:Вчитель історіїВчитель історії

Кровинківської ЗОШКровинківської ЗОШІ- ІІ ступенівІ- ІІ ступенівГаврон Н. Б.Гаврон Н. Б.

ПлощаПлоща 2,5 км. кв.2,5 км. кв.Кількість населенняКількість населення1424 чол.1424 чол.

• За твердженнями поляків, що перейменували під час своєї окупації село на Кровінку, щоб воно звучало на польський лад, назва села походить від того, що тут були колись великі бої. Проте, як стверджують «Акти Гродські» ще за княжих часів село називалося Кровинка і було передмістям Теребовлі. Тому більш ймовірніша версія, що назва села походить від великих пасовищ у центрі села, де в ті давні часи, випасалась  корови теребовлян.

• У XV столітті поселення згадується як Кравінія.

Поблизу Кровинки було виявлено під час археологічних Поблизу Кровинки було виявлено під час археологічних досліджень слов'янське городище 6 — початку 7 ст. н. е.досліджень слов'янське городище 6 — початку 7 ст. н. е.

Після розпаду Галицько-Волинського князівства, Після розпаду Галицько-Волинського князівства, становище селян було дуже важким. Крім економічного і становище селян було дуже важким. Крім економічного і політичного гноблення поляків, село терпіло постійні політичного гноблення поляків, село терпіло постійні напади турків  і татар. Лише протягом 1605—1629 рр. село напади турків  і татар. Лише протягом 1605—1629 рр. село разом з Теребовлею зазнали 15 таких нападів, що разом з Теребовлею зазнали 15 таких нападів, що закінчувалися повним пограбуванням для села.закінчувалися повним пограбуванням для села.

Жителі Кровінки підтримали  Б. Хмельницького під час Жителі Кровінки підтримали  Б. Хмельницького під час його  визвольного походу. У цей час в селі поселяється його  визвольного походу. У цей час в селі поселяється легендарний С. Морозенко, що згодом приєднується до легендарний С. Морозенко, що згодом приєднується до загонів Хмельницького.загонів Хмельницького.

У 1672 році село зазнало значних руйнувань збоку турків, У 1672 році село зазнало значних руйнувань збоку турків, а 1675 року зазнало повного зруйнування.а 1675 року зазнало повного зруйнування.

З приходом до влади Австрійської імперії становище З приходом до влади Австрійської імперії становище селян дещо покращилося. Було засновано однокласові селян дещо покращилося. Було засновано однокласові школи з українською мовою навчання.школи з українською мовою навчання.

Перед першою світовою війною в селі виникає читальня Перед першою світовою війною в селі виникає читальня "Просвіти". 1911р. в Кровинці утворилося товариство "Просвіти". 1911р. в Кровинці утворилося товариство "Сокіл". 24 серпня 1914р. у село ввійшли російські війська і "Сокіл". 24 серпня 1914р. у село ввійшли російські війська і перебували тут до серпня 1917р., до повернення австрійців. перебували тут до серпня 1917р., до повернення австрійців. У червні 1919р. в село прийшли польські війська, а на У червні 1919р. в село прийшли польські війська, а на початку липня 1919р. - українська армія. У серпні 1920р. початку липня 1919р. - українська армія. У серпні 1920р. повернулися росіяни, а через два місяці -поляки.повернулися росіяни, а через два місяці -поляки.

У 1930р. люди заложили фундамент читальні "Просвіти", яка У 1930р. люди заложили фундамент читальні "Просвіти", яка була повністю збудована і посвячена на Покрови, приблизно була повністю збудована і посвячена на Покрови, приблизно в 1931-32р.р. в 1931-32р.р. У вересні 1939р. прийшли радянські У вересні 1939р. прийшли радянські війська. В роки німецької окупації (1942-1943р.р.) війська. В роки німецької окупації (1942-1943р.р.) жителі села висипали могилу на честь січових жителі села висипали могилу на честь січових стрільців і закатованих більшовиками. 22 березня стрільців і закатованих більшовиками. 22 березня 1944р. в село вступили радянські війська. Могилу 1944р. в село вступили радянські війська. Могилу було розкинуто.було розкинуто. Після повернення радянських Після повернення радянських військ на Теребовлянщині зростає: активність військ на Теребовлянщині зростає: активність загонів УПА. Активну участь у боротьбі проти загонів УПА. Активну участь у боротьбі проти більшовиків беруть і жителі села. У Кровинці був більшовиків беруть і жителі села. У Кровинці був районний штаб ОУН і деякий час перебував під районний штаб ОУН і деякий час перебував під обласний провід. обласний провід.

Не кращим стало життя жителів села після вересня Не кращим стало життя жителів села після вересня 1939 року . трагічно склалася доля найбільш активних 1939 року . трагічно склалася доля найбільш активних членів "Просвіти". У 1946р. в селі почали організовувати членів "Просвіти". У 1946р. в селі почали організовувати колгосп.колгосп. На початку 1949р. в селі було завершено На початку 1949р. в селі було завершено організацію колгоспу, який дістав назву "30-річчя організацію колгоспу, який дістав назву "30-річчя Жовтня". У 1970 році кровинківське господарство було Жовтня". У 1970 році кровинківське господарство було об'єднане з лошнівським колгоспом "Маяк". об'єднане з лошнівським колгоспом "Маяк".

В 1970р. побудоване нове приміщення школи, В 1970р. побудоване нове приміщення школи, розраховане на 200 учнівських місць із кабінетною розраховане на 200 учнівських місць із кабінетною формою навчання. На території села працює сільська формою навчання. На території села працює сільська бібліотека з книжковим фондом 10 000 книг, сільський бібліотека з книжковим фондом 10 000 книг, сільський клуб на 120 місць, сільське відділення зв'язку, дитячий клуб на 120 місць, сільське відділення зв'язку, дитячий садок "Сонечко" на 50 місць. фельдшерсько-садок "Сонечко" на 50 місць. фельдшерсько-акушерський пункт, комплексно-приймальний пункт, акушерський пункт, комплексно-приймальний пункт, нова майстерня.нова майстерня.

Колгосп "50-річчя Жовтня" проіснував до 1991р. В Колгосп "50-річчя Жовтня" проіснував до 1991р. В цьому ж році в Кровинці було створено колгосп ім. цьому ж році в Кровинці було створено колгосп ім. МорозенкаМорозенка

Перший етап будівництва: 6 ст. н. е. Останній етап:7 ст.н. Перший етап будівництва: 6 ст. н. е. Останній етап:7 ст.н. е. Місце для будівництва городища було вибрано на е. Місце для будівництва городища було вибрано на правому березі річки Гнізна. Тут на височині, правому березі річки Гнізна. Тут на височині, домінуючою над річковою долиною, було влаштовано домінуючою над річковою долиною, було влаштовано майданчик поселення. Крутий берег річкової долини майданчик поселення. Крутий берег річкової долини прикривав підходи до городища зі сходу, а з півдня прикривав підходи до городища зі сходу, а з півдня майданчик городища обмежував глибокий яр, що майданчик городища обмежував глибокий яр, що простягнувся по вісі захід-схід.простягнувся по вісі захід-схід.

  Городище було найбільш доступним з західної та північної Городище було найбільш доступним з західної та північної сторони - тут не було солідних природних укріплень, і сторони - тут не було солідних природних укріплень, і тому з цього боку підступи до городища перекрила тому з цього боку підступи до городища перекрила штучна лінія оборони, представлена двома рядами штучна лінія оборони, представлена двома рядами валів, які чергувалися з 2 рядами ровів. Ймовірно, валів, які чергувалися з 2 рядами ровів. Ймовірно, колись висота зовнішнього валу була близько 5 метрів, колись висота зовнішнього валу була близько 5 метрів, а внутрішній вал піднімався на висоту 6-8 метрів. а внутрішній вал піднімався на висоту 6-8 метрів. Верхню крайку валів увінчували дерев'яні укріплення. Верхню крайку валів увінчували дерев'яні укріплення. Городище було невеликим - його зміцнення захищали Городище було невеликим - його зміцнення захищали майданчик діаметром близько 40 метрів.майданчик діаметром близько 40 метрів.

Суджені за зв 'язок з ОУН-Суджені за зв 'язок з ОУН-УПАУПА Бірут Євстахій АнтоновичБірут Євстахій Антонович 1914 р.н. член ОУН, член т. «Луг», 1914 р.н. член ОУН, член т. «Луг»,

засуджений 1949 р. на 25 років ув'язнення, за зв'язок з ОУН, засуджений 1949 р. на 25 років ув'язнення, за зв'язок з ОУН, допомагав повстанцям, постачав харчування, одяг, тощо.допомагав повстанцям, постачав харчування, одяг, тощо.

Галюлька Ярослав ІвановичГалюлька Ярослав Іванович 1929 р. народився в Польщі, за 1929 р. народився в Польщі, за зв'язок з ОУН засуджений 10.07.1950 р. на 10 років ув'язнення зв'язок з ОУН засуджений 10.07.1950 р. на 10 років ув'язнення за ст. 54 - 3 і 54 - 2 і відбував ув'язнення в Карагандинсь кій обл., за ст. 54 - 3 і 54 - 2 і відбував ув'язнення в Карагандинсь кій обл., звільнений 7.08.1956 р.звільнений 7.08.1956 р.

Забірка Євстасій ГригоровичЗабірка Євстасій Григорович 1902 р.н., член ОУН, за зв'язок з 1902 р.н., член ОУН, за зв'язок з ОУН 1944 р. арештований і засуджений на 10 років ув'язнення ОУН 1944 р. арештований і засуджений на 10 років ув'язнення за ст. 54 - 3 і 54 -2, звільнений 1956 р.за ст. 54 - 3 і 54 -2, звільнений 1956 р.

Паньків Ганна ВасилівнаПаньків Ганна Василівна 1924 р.н., член ОУН. За зв'язок і 1924 р.н., член ОУН. За зв'язок і допомогу повстанцям арешто вана в 1946 р., засуджена допомогу повстанцям арешто вана в 1946 р., засуджена військовим трибуналом. Відбувала покарання в спецтаборі м. військовим трибуналом. Відбувала покарання в спецтаборі м. Кара ганда.Кара ганда.

Пасіка Онуфрій АндрійовичПасіка Онуфрій Андрійович 1907 р.н., член ОУН, працював в 1907 р.н., член ОУН, працював в одноосібному господарст ві. За зв'язок з ОУН засуджений одноосібному господарст ві. За зв'язок з ОУН засуджений 7.09.1944 р.за ст. 54-3 на 10 років ув'язнення. Звільнений 7.09.1944 р.за ст. 54-3 на 10 років ув'язнення. Звільнений 9.05.1954 р.9.05.1954 р.

Хвалибога Петро АдамовичХвалибога Петро Адамович 1920 р.н., член ОУН, працював на 1920 р.н., член ОУН, працював на залізничній станції. За зв'язок і допомогу повстанцям залізничній станції. За зв'язок і допомогу повстанцям арештований 30.08.1944 р. засуджений на 10 років тюрми. Зві арештований 30.08.1944 р. засуджений на 10 років тюрми. Зві льнений 16.03.1954 р.льнений 16.03.1954 р.

Чорний Андрій МихайловичЧорний Андрій Михайлович «Капуста» 1920 р.н., член ОУН, 1944 «Капуста» 1920 р.н., член ОУН, 1944 р. арештований і засу джений на 10 років ув'язнення за ст. 54 - 3 р. арештований і засу джений на 10 років ув'язнення за ст. 54 - 3 і 54 - 2, 1946 загинув в тюрмі.і 54 - 2, 1946 загинув в тюрмі.

Вивезені на Сибір за зв 'язок з ОУНВивезені на Сибір за зв 'язок з ОУН Василецька Франка АдамівнаВасилецька Франка Адамівна 1910 р.н., 1910 р.н., Василецький Зеновій ПетровичВасилецький Зеновій Петрович 1933 р.н. вивезені 10.02.1940р. звільнені 1946р., 1933 р.н. вивезені 10.02.1940р. звільнені 1946р., Василецький Петро ІвановичВасилецький Петро Іванович 1908 р.н., 1908 р.н., Забірка Олексій Мико лайовичЗабірка Олексій Мико лайович 1876 р.н., 1876 р.н., Забірка Парасковія МартинівнаЗабірка Парасковія Мартинівна 1882 р.н., 1882 р.н., Забірка Текля ОлексіївнаЗабірка Текля Олексіївна 1924 р.н., виселені 21.10.1947 р. в Читинську обл., звільнені ВІ959 р., 1924 р.н., виселені 21.10.1947 р. в Читинську обл., звільнені ВІ959 р., Креденсор Ольга СтепанівнаКреденсор Ольга Степанівна 1923 р.н., 1923 р.н., Левандівська Ганна ОлексіївнаЛевандівська Ганна Олексіївна 1900 р.н. вивезені 21. 101947 р., в Читинську обл., звільнені в лютому 1957 р., 1900 р.н. вивезені 21. 101947 р., в Читинську обл., звільнені в лютому 1957 р., Левандівський Олексій МихайловичЛевандівський Олексій Михайлович 1896 р.н., 1896 р.н., Пасіка Адам Петро вичПасіка Адам Петро вич 1894 р.н., 1894 р.н., Пасіка Антон ІвановичПасіка Антон Іванович 1886 р.н. (помер 14.07.1954 р.), 1886 р.н. (помер 14.07.1954 р.), Пасіка Галина АдамівнаПасіка Галина Адамівна 1924 р.н. звільнені 1956 р., 1924 р.н. звільнені 1956 р., Пасіка Марія ВасилівнаПасіка Марія Василівна 1895 р., 1895 р., Па сіка Ольга СтепанівнаПа сіка Ольга Степанівна 1923 р.н.,виселені, в Читинську обл.,звільнені в 1957 р., 1923 р.н.,виселені, в Читинську обл.,звільнені в 1957 р., Пасіка Степан ПетровичПасіка Степан Петрович 1884 р.н., 1884 р.н., Пасіка Юлія МихайлівнаПасіка Юлія Михайлівна 1889 р.н., звільнена 7.11.56 р., 1889 р.н., звільнена 7.11.56 р., Сигнатович Богданна АндріївнаСигнатович Богданна Андріївна 1939 р.н., 1939 р.н., Стародомська Катерина МихайлівнаСтародомська Катерина Михайлівна 1923 р.н. вивезена в Красноярський край, 1923 р.н. вивезена в Красноярський край, Хвалибога Богданна МиколаївнаХвалибога Богданна Миколаївна 1939 р.н. 1939 р.н.

вивезені 21. 101947 р. в Чи тинську обл., звільнені в 1960 р., вивезені 21. 101947 р. в Чи тинську обл., звільнені в 1960 р., Хвалибога Марія МиколаївнаХвалибога Марія Миколаївна 1915 р.н., 1915 р.н., Хвалибога Юлія Федорівна Хвалибога Юлія Федорівна 1887 р.н., померла 11.02.1957 р., 1887 р.н., померла 11.02.1957 р., Чорна Ганна АндріївнаЧорна Ганна Андріївна 1936 р.н. 1936 р.н. Чорна Олександра АндріївнаЧорна Олександра Андріївна 1938 р.н., звільнена 13.04.1960 р., 1938 р.н., звільнена 13.04.1960 р., Чорна Павліна СтепанівнаЧорна Павліна Степанівна 1910 р.н., 1910 р.н., Штик Ми кола ПавловичШтик Ми кола Павлович 1894 р., 1894 р., Штик Михайлина ЙосипівнаШтик Михайлина Йосипівна 1889 р.н., 1889 р.н., Штик Павло Євстахович 1939Штик Павло Євстахович 1939 р.н. звільнені 29.09.1959 р., р.н. звільнені 29.09.1959 р., Штик Стефанія МатвіївнаШтик Стефанія Матвіївна 1918 р.н 1918 р.н..

ПамПам’’ятки села ятки села КровинкиКровинки

У 1848 р. після після цілого ряду виступів селян по всій Галичині У 1848 р. після після цілого ряду виступів селян по всій Галичині було скасовано панщину. На честь цієї події жителі села було скасовано панщину. На честь цієї події жителі села поставили хрест. Після приходу більшовиків його було розбито. поставили хрест. Після приходу більшовиків його було розбито. Відновили його лише після проголошення незалежності України.Відновили його лише після проголошення незалежності України.

ПАМПАМ’’ЯТНИК, ПРИСВЯЧЕНИЙ ВОЇНАМ, ЩО ЯТНИК, ПРИСВЯЧЕНИЙ ВОЇНАМ, ЩО ЗАНИНУЛИВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ ЗАНИНУЛИВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ

(1941- 1945 рр.), поставлений у 1995 році.(1941- 1945 рр.), поставлений у 1995 році.

МОГИЛА, ПРИСВЯЧЕНА МОГИЛА, ПРИСВЯЧЕНА ВОЇНАМ УПА, зведена у ВОЇНАМ УПА, зведена у

1992 році1992 році

Ще до початку першої світової війни в селі було закладено фундаменту Ще до початку першої світової війни в селі було закладено фундаменту нової церкви, будівництво якої закінчили в 1924р. На Покрови церкву нової церкви, будівництво якої закінчили в 1924р. На Покрови церкву освятили. При ній було свічкове братство "Апостольства Молитви", до освятили. При ній було свічкове братство "Апостольства Молитви", до якого входило 124 жінки. Церкві належало 0,25 га городу, 30 га орного якого входило 124 жінки. Церкві належало 0,25 га городу, 30 га орного

поля. А сама вона належала до парафії м. Теребовлі.поля. А сама вона належала до парафії м. Теребовлі.

На початку ХХІ ст біля На початку ХХІ ст біля церкви поставили нові церкви поставили нові

дзвонидзвони

У 2004 р. за кошти У 2004 р. за кошти громати було побудовано громати було побудовано капличкукапличку

В 1970р. побудоване нове приміщення школи, В 1970р. побудоване нове приміщення школи, розраховане на 200 учнівських місць із кабінетною розраховане на 200 учнівських місць із кабінетною

формою навчанняформою навчання

Залізничний міст, побудований Залізничний міст, побудований австрійцями у кн. ХІХ ст.австрійцями у кн. ХІХ ст.

У селі народилисяУ селі народилися::Морозенко НМорозенко Н. — військово-політичний . — військово-політичний

діячдіячПасіка О. — художник, скульптор, різьбярПасіка О. — художник, скульптор, різьбярС. Гаврон — один з праведників народів С. Гаврон — один з праведників народів

світусвітуМуц О. - український політикМуц О. - український політик У селі вчителювалиУ селі вчителювали::Білогуб-Вернигів Г. — бандуристкаБілогуб-Вернигів Г. — бандуристкаБудний С. — поетБудний С. — поет

Морозенко СтаніславМорозенко Станіслав

Морозенко СтаніславМорозенко Станіслав

Навчався у Краківському і Падуанському Навчався у Краківському і Падуанському університетах, з 1638 — полковник реєстрового університетах, з 1638 — полковник реєстрового козацького війська. В 1645 — 1649 — полковник козацького війська. В 1645 — 1649 — полковник корсунський, організатор військових дій на Поділлі, корсунський, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти Славний козаче», в пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти Славний козаче», в якій відображено його подвиги в боротьбі проти якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.татар, мужність і героїчну смерть.

Загинув під Збаражем в липні 1649 (див. Збаразька Загинув під Збаражем в липні 1649 (див. Збаразька облога 1649).облога 1649).

Остап ПасікаОстап Пасіка

Остап ПасікаОстап Пасіка 1929 року в с. Кровинка Теребовлянського району 1929 року в с. Кровинка Теребовлянського району

на Тернопільщині народився Остап Пасіка, на Тернопільщині народився Остап Пасіка, талановитий журналіст і художник, займався талановитий журналіст і художник, займався декоративною різьбою по дереву. Ще в 1944 році декоративною різьбою по дереву. Ще в 1944 році (15 річним хлопцем) він почав працювати біля (15 річним хлопцем) він почав працювати біля друкарського станка. О. Пасіка навчався на друкарського станка. О. Пасіка навчався на факультеті журналістики Львівського факультеті журналістики Львівського університету, згодом десяток років присвятив своє університету, згодом десяток років присвятив своє життя редакціям різноманітних газет. Через життя редакціям різноманітних газет. Через погані умови праці захворів на туберкульоз погані умови праці захворів на туберкульоз легенів і був змушений погодитись на лобектомію. легенів і був змушений погодитись на лобектомію. Через це та деякі інші ускладнення медичні Через це та деякі інші ускладнення медичні комісії постійно визнавали його непрацездатним. комісії постійно визнавали його непрацездатним. Про Остапа Пасіку відзнято 6 кінофільмів. Та й Про Остапа Пасіку відзнято 6 кінофільмів. Та й сам митець є художником-постановником сам митець є художником-постановником трисерійного кінофільму про наше козацтво – трисерійного кінофільму про наше козацтво – «Море і Україна». «Море і Україна».

Роботи Остапа ПасікиРоботи Остапа Пасіки

Будний Степан ФранковичБудний Степан Франкович

Будний Степан ФранковичБудний Степан Франкович Будний Степан Франкович (23 серпня 1933, містечко Струсів, нині Будний Степан Франкович (23 серпня 1933, містечко Струсів, нині

село Теребовлянського району Тернопільської області — 22 червня село Теребовлянського району Тернопільської області — 22 червня 1958, м. Тернопіль, похований у селі Струсів) — український поет. 1958, м. Тернопіль, похований у селі Струсів) — український поет. Член НСПУ (1991, посмертно).Член НСПУ (1991, посмертно).

Рано залишився без батька.Рано залишився без батька. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету

(1957). Перші твори опубліковані у багатотиражці університету, (1957). Перші твори опубліковані у багатотиражці університету, обласній газеті «Радянська Буковина» (м. Чернівці), готував до обласній газеті «Радянська Буковина» (м. Чернівці), готував до друку збірку поезій «Пелюстки кохання». Після закінчення навчання друку збірку поезій «Пелюстки кохання». Після закінчення навчання С. Будного хотіли залишити в Чернівцях — пропонували роботу в С. Будного хотіли залишити в Чернівцях — пропонували роботу в одній із шкіл та редакції обласної газети. Але Степан відмовився. одній із шкіл та редакції обласної газети. Але Степан відмовився. Працював учителем у с. Кровинка Теребовлянського району, Працював учителем у с. Кровинка Теребовлянського району, користувався струсівською районною газетою «Червоні зорі».користувався струсівською районною газетою «Червоні зорі».

1958 захворів на меланобластому. За неповних півроку створив у 1958 захворів на меланобластому. За неповних півроку створив у лікарні цикл поезій «Щоденний бій», підготував до друку збірку лікарні цикл поезій «Щоденний бій», підготував до друку збірку «Людина до сонця йде» (вийшла з благословення Павла Тичини).«Людина до сонця йде» (вийшла з благословення Павла Тичини).

Твори Будного публікувалися в альманасі «Ранок» (1959), збірка Твори Будного публікувалися в альманасі «Ранок» (1959), збірка «День поезії» (1967).«День поезії» (1967).

Музику на слова Будного створили Б. та І. Кравчуки, В. Подуфалий, Музику на слова Будного створили Б. та І. Кравчуки, В. Подуфалий, Б. Климчук, О. Герман, В. Обухівський, М. Олещук, Л. Романчук, Я. Б. Климчук, О. Герман, В. Обухівський, М. Олещук, Л. Романчук, Я. Вишиваний та ін. Будний став першим лауреатом літературно-Вишиваний та ін. Будний став першим лауреатом літературно-мистецької премії в Чернівцях.мистецької премії в Чернівцях.

ДЯКУЮ ЗА ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!УВАГУ!!!