Подорож від древнього містечка до сучасного села ТАРТАКІВ

Історична довідка

Назва села Тартаків походить від пристрою для нарізки дерева

«тартак» (лісопильня). Вперше письмова згадка про

Тартаків подана  1426 р. в документі князів Земовита і

Владислава, виданому в Сокалі у справі розмежування володіння

Готґарда.

Розпочинаємо подорож

ТАРТАКІВ

Станція 1. Костел св. Архангела Михаїла

Вид костелу ззовні

Вид костелу всередині

Чудотворна ікона Матері Божої

Станція 2. Тартаківська ратуша — неіснуюча на сьогодні ратуша в селі Тартаків

До ратуші вело 5 в’їзних брам

Для захисту від нападу грабіжників ринок був перетворений на

замково- оборонну фортецю

Село Тартаків 1916р.

Відео

Станція 3. Дерев'яна капличкаВибудували люди невеличку

дерев'яну капличку, щоб збиратися на піднесення Духа до Бога і величати серед густих лісів Всемогучого Сотворителя світу. І ту скромну каплицю вибрала собі Пречиста Діва за свою святиню,

прославляючись чудесами в своїй чудотворній іконі.

На місці спаленої каплички було збудовано спочатку дерев’яну, а потім

муровану церкву Різдва Пресвятої Богородиці

Станція 4. Замок-палац Потоцьких (XVII ст)

Францішек Салезій Потоцький

(1700- 1772) - найбагатший польський магнат свого часу. Крайчий коронний (стольник) від 1736, воєвода волинський від 1755, во євода київський від 1756. Відігравав значну роль у політичному житті Польщі, зокрема, призначався послом короля в Турції та входив до складу делегації польського сейму, що займалась питанням вирішення територіального устрою Польщі.

Францішек Салезій Потоцький. Невідомий

художник. XIX ст. (копія з полотна ХУЛІ ст.).

Зберігається у Львівському історичному

музеї.

Софія Потоцька

Перша дружина магната, Софія Жечицька, померла 174 1 року, її два сини також віддали Богові душу у дитячому віці. Тому 1750 року Францішек Салезій одружився вдруге.

Софія Потоцька з Жечицьких.Невідомий художник. XIX ст. (копія з полотна XVIII

ст.) Зберігається у Львівському історичному

музеї.

Анна Ельжбета Потоцька

(1724- 1772)Донька Станіслава Потоцького гербу Пилава і Маріанни Ящ.

Її батько був стражником великим від 1728 року воєводою смолецьким

протягом 1735-1744, воєводою київським у 1744-1756 роках, познанським від 1756 року,

старостою галицьким, снятинським та

коломийським. Від шлюбу з Францішком Салезієм

Потоцьким (1742) мала 5 дітей - Аделаїду Антоніну , Пелагею

Терезу Людвіку Пелагею (1758-1783),

МаріаннуКлиментину (?-1779), Станіслава Щенсного (1752-

1805).

Анна Ельжбета Потоцька. Невідомий художник. XIX ст. (копія з полотна XVIII

ст.) . Зберігається у Львівському історичному

музеї..

Вашій увазі сценка із життя панів Урбанських

Приємного перегляду!!!

Із древнього містечка перенесемось у сучасне село

Тартаків