«батько» ліхенології –
Erik Acharius (1757-1819),
учень Карла Лінея
Lichen (лишай)
Lichenographiae Suecia prodromus (1798)
Methodus lichenum (1803)
Lichenographia universalis (1810)
Synopsis methodica lichenum (1814)
у 1867 р. швейцарський ботанік
Сімон Шведенер (1829-1919 рр.)
відкрив подвійну природу лишайників
"Die Flechten als Parasiten der Algen"
Докази паразитичної природи симбіозу:
- водорості сильно змінені:
посилений фотосинтез,
пригнічене розмноження;
- живлення гриба здійснюється
за допомогою гаусторій;
- гриб контролює чисельність
клітин водорості;
- гриб зазвичай не може існувати
самостійно (облігатний
паразитизм), а водорості
чудово розвиваються окремо
ЛИШАЙНИКИ НЕ Є ТАКСОНОМ
І КОЖЕН КОМПОНЕНТ ТАЛОМУ МАЄ
ВЛАСНУ НАУКОВУ НАЗВУ І
ОКРЕМЕ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Гіфи гриба - основний формоутворюючий
компонент талому лишайника
Латинська назва лишайника – це назва
його грибного компонента: Xanthoria, Parmelia, Cladonia...
Водорості (за рахунок продуктів фотосинтезу)
забезпечують гриб органікою
МІКОБІОНТ
близько 25 тисяч видів (в Європі близько 2000)
Ascomycota Basidiomycota
Dictyonema glabratum
Multiclavula
ichthyiformis
Lichenomphalia sp.
Cladonia sp.
Caloplaca saxicola
ФОТОБІОНТ 40 родів водоростей і ціанобактерій
фікобіонт ціанобіонт
Nostoc, Stigonema зелені водорості:
Trebouxia, Trentepohlia
Інколи жовто-зелені, бурі:
Heterococcus, Petroderma
Trebouxia spp.
рід названий на честь О. Требу,
який на початку 20 ст. вивчав
гриби та водорості Харківщини
Найпоширеніші
фотобіонти
Трикомпонентні (ціано-фіко)-лишайники
Peltigera aphthosa
цефалодія, що містить ціанобактерії – структура азотфіксації
використання флуоресцентних зондів до рРНК показало,
що клітини базидієвих дріжджів утворюють захисний кортекс
симбіотичні дріжджі продукують токсичну
«вульпінову кислоту»
Інколи лишайникоподібні симбіози утворюють
зелені водорості (Chlorella xanthella)
та актинобактерії (Streptomyces spp.)
актинолишайники (actinolichens)
вперше
виявлені
у 1964 р.
Лишайники (разом з мохами) –
«піонерні» істоти, що заселюють скелі
та забезпечують утворення первинного ґрунту
первинна сукцесія
за участю лишайників,
«вивітрювання» гірських порід
Лишайники – екстремалофіли, що є важливими
продуцентами в умовах тундри
Оленячий мох
(Cetraria islandica та ін.)
Ягель
(Cladonia alpestris та ін.)
Манна небесна
(Aspicilia esculenta)
Лишайники – екстремалофіли, що є важливими
продуцентами в умовах пустелі
Лишайники – агресивні біодеструктори
пошкодження вітражів
Середньовічних соборів
лишайниками
Xanthoria, Caloplaca
Pseudevernia furfuracea
Вторинні метаболіти лишайників широко використовуються
як ароматичні сполуки та фіксатори запахів
при виготовленні парфумів
Деякі лишайники мають виразні антимікробні властивості
Lobaria pulmonaria –
лобарія легенева
Теофраст
Деякі лишайники мають виразні антимікробні властивості
додавали в борошно при виготовленні корабельних сухарів
Лишайники – продуценти
імуностимулюючих речовин
Umbilicaria esculenta має
противірусну активність
β-Glucan isolated from
Umbilicaria esculenta
induced expression of the
DC maturation markers
CD80, CD86,
and MHC class I and II
some lichen polysaccharides enhance
production of nitrous oxide (NO) by
macrophages and also alter the production
levels of various proinflammatory and
antiinflammatory cytokines (IL-10, IL-12,
IL-1β, TNF-α, and IFN-α/β) by macrophages
and dendritic cells
Лишайники – джерело природних фарбників
орсель (orchil) – фіолетовий барвник
кротталь (crottal) – бурий барвник
Орсеїн – гістологічний барвник з деяких лишайників
використовується для виявлення
еластинових волокон в судинах
Лишайники – індикатори цілісності лісових ценозів
(в т.ч. індикатори пралісів)
Usnea, Bryoria,
Lobaria, Sticta та ін.