16
1 Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт Микола Риженков Київ, липень 2015 року

Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт

  • Upload
    -

  • View
    25

  • Download
    5

Embed Size (px)

Citation preview

1

Автономні торговельні преференції ЄС:

вплив на український експортМикола Риженков

Київ, липень 2015 року

2Про що ми говоримо

• Метою дослідження є вивчення впливу запровадження автономних торговельних преференцій (АТП) на українських експортерів.

• Для аналізу ми використовуємо ряд різних джерел інформації:– Офіційна статистика Державної служби статистики

України та Державної фіскальної служби України– Результати опитування підприємств– Інформація щодо використання тарифних квот– Мікро-дані на рівні підприємств-експортерів

3Коротко про АТП

• АТП були запроваджені ЄС наприкінці квітня 2014 року для підтримки української економіки у часи економічної та політичної кризи.

• АТП є одностороннім застосуванням ЄС положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), включаючи скасування/зниження ввізних мит та надання нульових тарифних квот.

• Перед запровадженням АТП, оцінки ІЕД показували, що цей захід може допомогти збільшити український експорт до ЄС на 4,5% у річному вимірі, а найбільше можуть виграти підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості.

4Фактори впливу на експорт

• АТП були не єдиним чинником, що впливав на український експорт в цілому та до ЄС зокрема.

• Вплив АТП підсилювався:– девальвацією гривні– переорієнтацією з російського ринку– рекордно високий урожай зернових

• Вплив АТП послаблювався:– окупацією українських територій– падінням світових цін на сировину– подорожчанням імпортної сировини (девальвація

+ додатковий імпортний збір)

5Місячна динаміка експорту

• У 2014 році загальний експорт товарів знизився на 23,5%, у першій половині 2015 року – на 35,1%.

• Експорт до ЄС зріс на 1,5% у 2014 році (у травні- грудні знизився на 2,9%), у першому півріччі 2015 року - знизився на 35,5%.

• Травень 2014 р. – сплеск приросту (+36,1%), з листопаду 2014 р. - падіння експорту до ЄС.

6Зміни у структурі експорту

• Травень-грудень 2014: приріст експорту деревини, промислові вироби, машин та устаткування, продовольства.

• Півріччя 2015: падіння за усіма групами.

• У підсумку: падіння за усіма широкими групами товарів.

• Більше наближення: зростання експорту продуктів тваринного походження, виробів з каменю, тваринних або рослинних жирів та олій, різних товарів та виробів, виробів з деревини, готових харчових продуктів.

7Тарифні квоти у 2014 році

• Використано 14 з 27 квот за принципом «перший прийшов – перший отримав», з них 4 – повністю (сік, томати, крупи, мед)

• Використано 6 квот з 10 за принципом імпортних ліцензій, з них – 2 повністю (кукурудза, пшениця)

• 17 квот не використано

8Тарифні квоти у 2015 році

• Використано 12 з 27 квот за принципом «перший прийшов – перший отримав», з них 3 – повністю (крупи, мед, сік)

• Використано 4 квоту з 10 за принципом імпортних ліцензій, з них – 1 повністю (кукурудза)

• 21 квоту не використано

9Аналіз використання ТК

• Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці є обмежуючими, тобто були реальним драйвером до розширення експорту на ринок ЄС.

• Ефективному використанню тарифних квот перешкоджали:– Проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів;– Недотримання стандартів СФЗ;– Недостатнє внутрішнє виробництво;– Існування інших ключових ринків;– Низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже –

низький попит;

– Відсутність торговельних партнерів.

10Аналіз поведінки експортерів

• В основі динаміки експорту лежить поведінка фірм-експортерів.

• Можливі наступні варіанти поведінки фірми на зовнішньому ринку:– Вхід на експортний ринок, якщо вона не

торгувала з цим партнером до цього або тимчасово переривала свою співпрацю з даним торговельним партнером

– Вихід з експортного ринку, назавжди або тимчасово

– Продовження експорту на зовнішній ринок, збільшуючи або зменшуючи обсяг торгівлі з даним торговельним партнером.

11Динаміка фірм на ринку ЄС

• Чистий приріст на ринку ЄС склав 3003 фірми: 5302 увійшло, 2299 вийшло.

• «Кістяк» експортерів – 3003.• 2106 фірм або 55% зменшили

обсяги експорту.• Експорт фірми «кістяку» у 5

разів перевищував експорт нової фірми та у 4 рази фірми, що вийшла.

• Притік фірм на ринок ЄС значно перевищував вихід нових фірм на ринок країн решти світу (без РБК МС).

12Динаміка фірм: деталі

• Додатна динаміка виходу на ринок:– Деревина– Продовольчі товари– Промислові вироби

• Негативна динаміка:– Машини та устаткування

• Кількість фірм-експортерів на ринок ЄС зросла на 49%.

• Протягом 8 місяців у 2014 кількість зросла на 4,5%.

• Високий притік протягом перших місяців, потім – затухання.

13Внесок динаміки фірм

• На експорт української продукції до ЄС найбільший вплив мало скорочення середнього експорту фірми-експортера.

• Нові підприємства зі значно меншими обсягами постачань не змогли суттєво вплинути на загальну динаміку експорту до ЄС.

• Проте притік нових експортерів зміг значною мірою нівелювати негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС.

• На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим, більшу роль відігравало зниження експорту фірмами

• Позитивним ефектом від АТП можемо визначити стимул, який отримали фірми, щоб виходити на ринок ЄС.

14Висновки

• АТП мали позитивний вплив на експортерів в ЄС, проте їх дії було недостатньо для компенсації цілої низки негативних факторів, які впливали на експорт протягом 2014-2015 роки:– Негативні фактори: окупація територій, падіння цін на

сирову, подорожчання імпортної сировини та комплектуючих.

– Позитивні фактори: девальвація, переорієнтація з російського ринку, високий урожай зернових.

• У 2014 році динаміка експорту до ЄС була кращою, ніж у експорту до решти країн світу.

• У першій половині 2015 року падіння експорту до ЄС співставне з динамікою торгівлі з третіми країнами.

15Висновки

• Україна не використовує всі можливості експорту в межах тарифних квот. Невідповідність стандартам, недостатнє виробництво, орієнтація на інші ринки, низький попит – причини невикористання тарифних квот.

• Притік нових експортерів зміг значною мірою нівелювати негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС та пом’якшити ефект від згортання експорту «кістяку» експортерів:– Чистий приріст експортерів на ринок ЄС склав 3003 фірми:

5302 увійшли, 2299 вийшли.

• Ефект АТП: стимул до виходу на ринок ЄС.

16

Контактна інформаціяІнститут економічних досліджень та

політичних консультаційwww.ier.com.ua

[email protected]Вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01030, Україна

Тел. +38-044-278-6360 Факс +38-044-278-6336

https://www.facebook.com/IER.Kyiv