літературне читання 2 клас ІІ семестр

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко

Літературнечмтаыыа(за підручником В. О. Науменко) | | | | | | | £ |

II семестр

клас

Харків Видавнича група «Основа»

2013

УДК 37.016 ББК 74.263

К56

Ковальчук Н. О., Настенко А. І.К56 Літературне читання. 2 клас. II семестр (за під

ручником В. О. Науменко). — 152 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

ІвВК 978-617-00-1866-3.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків літературного читання в 2 класі (II семестр), складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К .: Видавничий дім «Освіта», 2012) для шкіл з українською мовою навчання за підручником В. О. Науменко (К. : Видавництво «Генеза», 2012).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дадуть змогу творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани- конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.УДК 37.016 ББК 74.263

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект» КОВАЛЬЧУК Наталія Олексіївна,

НАСТЕНКО Антоніна Іванівна

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ. 2 КЛАС. II СЕМЕСТР

(за підручником В. О. Науменко)

Головний редактор Ю. Є. Бардакова Редактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лебедева

Коректор О. М. Журенко Підписано до друку 18.07.2013. Формат 84x108/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 9,5. Замовлення № 13-07/15-05.TOB «Видавнича група “Основа” »

61001, -м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33

e-mail: [email protected] Свідоцтво суб’ єкта видавничої справи

ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

ISBN 978-617-00-1866-3© Ковальчук Н. О., Настенко А. І., 2013 © ТОВ «Видавнича група “Основа” », 2013

mailto:[email protected]

ЗМІСТ

Орієнтовне календарне планування...................................................................................................................6

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ............................................................................................. 9

Поетична збірка 1 .................................................................................................................................................... 9Урок 51. Тарас Шевченко — гордість і слава України. Пейзаж у художньому творі.

Тарас Шевченко « Зоре моя вечірняя...» .......................................................................................... 9Урок 52. Образи української природи в поезії Тараса Шевченка.

«Сонце заходить, гори чорніють.. . » ...............................................................................................11Урок 53. Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Тече вода з-під явора» ................................................. 13Урок 54. Тарас Шевченко «Тихесенько вітер віє...», «Он гай зелений п охиливсь...».........................15Урок 55. Леся Українка «З гір на д о л и н у ...» ...............................................................................................17Урок 56. Урок позакласного читання. Тарас Ш евченко............................................................................ 19Урок 57. Леся Українка «Барвіночку мій хрещ атий...»............................................................................ 21Поетична збірка 2 ................................................................................................................................................23Урок 58. Олександр Олесь «В небі жайворонки в’ю ться ...» ...................................................................... 23Урок 59. Порівняння. Олександр Олесь «Ліс в осен и »................................................................................25Урок 60. Олександр Олесь «Біга зайчик-скакунець»...................................................................................27Урок 61. Дива в природі. Іван Сенченко «Зустріч із зайцем »................................................................... 29Урок 62. Емоційність. Катерина Перелісна «Змерз»...................................................................................31Урок 63. Поетичні картини зими. Катерина Перелісна «Віхола» .......................................................... 33Урок 64. Урок позакласного читання. «Буду я природі др угом »............................................................. 35Поетична збірка 3 ................................................................................................................................................37Урок 65. Зачарувала все зима. Микола Вороний «С н іж ин ки»................................................................ 37Урок 66. Любов Забашта. «Біле свято з и м и » ...............................................................................................39Урок 67. Людина і природа. Любов Забашта «Берізонька»...................................................................... 41Поетична збірка 4 ................................................................................................................................................43Урок 68. Незвичайні вчинки. Платон Воронько «Казка про рукавичку»..............................................43Урок 69. Іскорки гумору. Платон Воронько «Причина», «Картина» .................................................... 45Урок 70. Художній образ. Платон Воронько «В лісі є зелена хата» ....................................................... 47Урок 71. «Літо пахне суничками». Діалог. Платон Воронько «Суничка-сестричка».........................49Урок 72. Урок позакласного читання. Батьківщина — рідний край ....................................................... 51Урок 73. Природа відкриває свої таємниці. Володимир Л учук................................................................ 53Урок 74. Білий вірш. Володимир Лучук «Білий в ір ш » ............................................................................ 55Урок 75. Коли твір відкриває свої таємниці. Володимир Лучук «Дикий мак».

ЗіркаМензатюк « М а к » .................................................................................................................... 57Урок 76. Лісові дива. Ліна Костенко «Білочка в о се н и » ............................................................................ 59Урок 77. І знов засипле все зима. Ліна Костенко «Баба Віхола», «П р я л я »...........................................61

З

Урок 78. Сумно хлюпає дощ. Ліна Костенко «Соловейко застудився».Підсумок з вивчення поезій Ліни Костенко...................................................................................63

Урок 79. Дивовижний світ природи. Вадим Скомаровський «К лени».................................................... 65Урок 80. Урок позакласного читання. «А вже весна, а вже красна...».................................................... 67Урок 81. Допоможемо птахам узимку. Вадим Скомаровський «Щиглик».

Настрій персонажа............................................................................................................................. 69Урок 82. Літні дива. Вадим Скомаровський «Козубок-Колобок»............................................................. 71Урок 83. Як побачити дива? Ганна Чубач «У лісочку на пеньочку»....................................................... 73Урок 84. Коли твір відкриває свої таємниці. Ганна Чубач « Р о с а » .......................................................... 75Урок 85. А вже весна, а вже красна... Анатолій Костецький «Починається в е сн а » ............................77Урок 86. Принади літнього ранку. Анатолій Костецький «Рибалка-дивак»........................................79Урок 87. Буду я природі другом. Анатолій Костецький «Не хоч у».......................................................... 81Урок 88. Урок позакласного читання. Країна дитячих ж урн ал ів .......................................................... 83Урок 89. Поетичні картини зими. Анатолій Камінчук «Баба В іхола».................................................... 85Урок 90. Природа оживає. Анатолій Камінчук «Котики вербові», «Береза розвивається».

Звуконаслідування .......................................................................................................................... 87Урок 91. Коли твір відкриває свої таємниці. Анатолій Камінчук «Р е м е з » ...........................................91Урок 92. Кожна квітка красива і неповторна. Тамара Коломієць «Н агідка»........................................93Урок 93. Рушники ви мої, рушники. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»..................................95Урок 94. Коли твір відкриває свої таємниці. Ігор Калинець «Про що розповіла нагідка» ............... 97Урок 95. Гумористичний вірш. Ігор Січовик «Віддячила», «Хитра к и ц я » ...........................................99Урок 96. Урок позакласного читання. Хліб — усьому голова................................................................ 101Урок 97. У кожного свій талант. Іван Світличний «Півень-горлопан»,

«Слухала Лисичка Солов’я » ........................................................................................................105Урок 98. Повтори і пригадай. Підсумок за розділом «З літературної скарбниці»............................107

Оповідання.........................................................................................................................................................109

Скринька цікавих і повчальних іс т о р ій ..................................................................................................109Урок 99. Олександр Копиленко «Хоробре к о ш е н я » ................................................................................109Урок 100. Птахи — наші друзі. Юрій Старостенко «Смілива зозулька»..............................................111Урок 101. Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Тико і Волохан»..............................................113Урок 102. Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Хвиля-напасниця»........................................115Урок 103. Побачити прекрасне. Основна думка твору.

Василь Сухомлинський «Які вони б ід н і» ...................................................................................117Урок 104. Урок позакласного читання. «Мамо люба, добра, м и л а .. .» .................................................119Урок 105. Дорожчого за Вітчизну немає нічого. Василь Сухомлинський

«Верба — мов дівчина золотокоса» ............................................................................................121Урок 106. Характер персонажа. Віра Артамонова «Ясенок» ................................................................ 123Урок 107. Портрет у художньому творі. Володимир Сенцовський «Бабусин о н у ч о к » ..................... 125Урок 108. До уміння потрібне терпіння. Андрій М’ястківський «Мудра г о л к а » ...............................127

4

Урок 109. Людина і природа єдині. Василь Струтинський «Як дихає в е р б а » .....................................129Скринька с м іх у ................................................................................................................................................131Урок 110. Анатолій Григорук «З курми лягай, з півнями вставай»....................................................... 131Урок 111. Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко

«Як ми літали в космос» .............................................................................................................. 133Урок 112. Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко

«Як ми літали в космос» .............................................................................................................. 135Урок 113. Урок позакласного читання. Казки народів світу................................................................... 137

Літературні казки.............................................................................................................................................139

Скринька казок українських письменників...............................................................................................139Урок 114. Іван Франко «Лис Микита» (уривок) .........................................................................................139Урок 115. Берись дружно, не буде сутужно. Юрій Ярмиш «Та сама м и ш к а ».....................................141Урок 116. Скупий, аж синій. Василь Чухліб «Заячий холодок» .......................................................... 143Скринька казок зарубіжних письменників...............................................................................................145Урок 117. Шарль Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок»....................................................... 145Урок 118. Ганс Крістіан Андерсен « Принцеса на горошині » ................................................................ 147Урок 119. Підсумок за розділом «Літературні к а з к и » ............................................................................ 149Урок 120. Урок позакласного читання. «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом» .................. 151

5

№з/п

51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

61

62

63

64

65

66

67

68

69

70

71

72

73

74

75

76

77

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Тема уроку Дата

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) Поетична збірка 1

Тарас Шевченко — гордість і слава України. Пейзаж у художньому творі. Тарас Шевченко « Зоре моя вечірняя...»

Образи української природи в поезії Тараса Шевченка. « Сонце заходить, гори чорніють. ..»

Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Тече вода з-під явора...»

Тарас Шевченко «Тихесенько вітер віє...», «Он гай зелений похиливсь...»

Леся Українка « 3 гір на долину...»

Урок позакласного читання. Тарас Шевченко

Леся Українка «Барвіночку мій хрещатий»

Поетична збірка 2

Олександр Олесь «В небі жайворонки в’ються...»

Порівняння. Олександр Олесь «Ліс восени»

Олександр Олесь «Біга зайчик-скакунець»

Дива в природі. Іван Сенченко «Зустріч із зайцем»

Емоційність. Катерина Перелісна «Змерз»

Поетичні картини зими. Катерина Перелісна «Віхола»

Урок позакласного читання. «Буду я природі другом»

Поетична збірка З

Зачарувала все зима. Микола Вороний «Сніжинки»

Свято зими. Любов Забашта. «Біле свято зими»

Людина і природа. Любов Забашта «Берізонька»

Поетична збірка 4

Незвичайні вчинки. Платон Воронько «Казка про рукавичку»

Іскорки гумору. Платон Воронько «Причина», «Картина»

Художній образ. Платон Воронько «В лісі є зелена хата»

«Літо пахне суничками». Діалог. Платон Воронько «Суничка-сестричка»

Урок позакласного читання. Батьківщина — рідний край

Природа відкриває свої таємниці. Володимир Лучук

Білий вірш. Володимир Лучук «Білий вірш»

Коли твір відкриває свої таємниці. Володимир Лучук «Дикий мак». Зірка Мензатюк «Мак»

Лісові дива. Ліна Костенко «Білочка восени»

І знов засипле все зима. Ліна Костенко «Баба Віхола», «Пряля»

б

№з/п

78

79

80

81

82

83

84

85

86

87

88

89

90

91

92

93

94

95

96

97

98

99

100

101

102

103

104

Тема уроку Дата

Сумно хлюпає дощ. Ліна Костенко «Соловейко застудився». Підсумок з вивчення поезій Ліни Костенко

Дивовижний світ природи. Вадим Скомаровський «Клени»

Урок позакласного читання. «А вже весна, а вже красна...»

Допоможемо птахам узимку. Вадим Скомаровський «Щиглик». Настрій персонажа

Літні дива. Вадим Скомаровський «Козубок-Колобок»

Як побачити дива? Ганна Чубач «У лісочку на пеньочку»

Коли твір відкриває свої таємниці. Ганна Чубач «Роса»

А вже весна, а вже красна... Анатолій Костецький «Починається весна»

Принади літнього ранку. Анатолій Костецький «Рибалка-дивак»

Буду я природі другом. Анатолій Костецький «Не хочу»

Урок позакласного читання. Країна дитячих журналів

Поетичні картини зими. Анатолій Камінчук «Баба Віхола»

Природа оживає. Анатолій Камінчук «Котики вербові», «Береза розвивається». Звуконаслідування

Коли твір відкриває свої таємниці. Анатолій Камінчук «Ремез»

Кожна квітка красива і неповторна. Тамара Коломієць «Нагідка»

Рушники ви мої, рушники. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»

Коли твір відкриває свої таємниці. Ігор Калинець «Про що розповіла нагідка»

Гумористичний вірш. Ігор Січовик «Віддячила», «Хитра киця»

Урок позакласного читання. Хліб — усьому голова

У кожного свій талант. Іван Світличний «Півень-горлопан», «Слухала Лисичка Солов’я»

Повтори і пригадай. Підсумок за розділом «З літературної скарбниці»

Оповідання

Скринька цікавих і повчальних історій Олександр Копиленко «Хоробре кошеня»

Птахи — наші друзі. Юрій Старостенко «Смілива зозулька»

Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Тико і Волохан»

Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Хвиля-напасниця»

Побачити прекрасне. Основна думка твору. Василь Сухомлинський «Які вони бідні»

Урок позакласного читання. «Мамо люба, добра, мила...»

Дорожчого за Вітчизну немає нічого. Василь Сухомлинський «Верба — мов дівчина золотокоса»

Характер персонажа. Віра Артамонова «Ясенок»

Портрет у художньому творі. Володимир Сенцовський «Бабусин онучок»

№з/п Тема уроку Дата

108 До уміння потрібне терпіння. Андрій М’ястківський «Мудра голка»

109 Людина і природа єдині. Василь Струтинський «Як дихає верба»

Скринька сміху

110 Анатолій Григорук «3 курми лягай, з півнями вставай»

111 Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко «Як ми літали в космос»

112 Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко «Як ми літали в космос»

113 Урок позакласного читання. Казки народів світу

Літературні казки

Скринька казок українських письменників

114 Іван Франко «Лис Микита» (уривок)

115 Берись дружно, не буде сутужно. Юрій Ярмиш «Та сама мишка»

116 Скупий, аж синій. Василь Чухліб «Заячий холодок»

Скринька казок зарубіжних письменників

117 Шарль Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок»

118 Ганс Крістіан Андерсен «Принцеса на горошині»

119 Підсумок за розділом «Літературні казки»

120 Урок позакласного читання. «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом»

121 Підсумковий урок за рік*

* Підсумковий урок за рік учитель планує і проводить на власний розсуд.

8

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1Урок 51. ТАРАС ШЕВЧЕНКО — ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ.

ПЕЙЗАЖ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ...»

Мета: продовжувати ознайомлення учнів із життям і творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення учнів.

Хід урокуI. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Хмариноньки-хмаринки,Химерні, волохаті,Вмостились на хвилинку У хлопчика на хаті.

2. Робота над чистомовкою

Ку-ку-ку, ку-ку-ку! Сидить пташка на сучку!Ки-ки-ки, ки-ки-ки! Посадили огірки!Ко-ко-ко, ко-ко-ко! Люблю свіже молоко!

3. Гра «Продовжте чистомовку»Учитель пропонує склад, а діти намагаються скласти чистомовку.4. Гра «Зоряна година»Завдання: з букв слова скласти слова.Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора...

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові і ху

дожникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо прислів’я.чен Та на сон для

Шев ко рас че це нас(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)— Майже два сторіччя тому народився в селі Моринці, що на Черкащині,

хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю сироти випали тяжкі поневіряння.

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі... (Кріпак — особисто залежний від поміщика селянин.)

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на ненависть і погорду.

Т. Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар України — був також видатним художником. Подивіться на автопортрет Т. Г. Шевченка.

Дата

Клас

9

Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе. Портрет виконаний у 1840 р., на ньому Тарас зображений у 26-річному віці.

На сьогоднішньому уроці ми почнемо вивчати поезії Т. Г. Шевченка. Його творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся все життя.

Фізкультхвилинка

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ...» (с. 55)

1. Вступне слово вчителя— За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солдатом у да

леку Орську фортецю. Там він пробув десять довгих років. Йому забороняли писати і малювати. У цих казахських пісках Шевченко згадував мальовничу природу України, тужив за нею і свою тугу виливав у віршах.

2. Виразне читання вірша вчителем— З якою інтонацією читається вірш?3. Словникова робота

Вечірняя сідаєтихесенько позичаєпохилилась зеленіїрозіслала розпустила

Читання слів у стовпчиках на одному диханні.— Знайдіть і прочитайте слова — назви дій.4. Читання вірша учнями

5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— До кого звертається поет?— Що він просить у зорі?— Яку річку згадує поет у вірші? Що він про неї говорить?— Що означає вислів «... у Дніпра веселочка воду позичає » ?— Який пейзаж (картину природи) змальовує Тарас Шевченко у вірші?— За чим журиться поет?— Як ви гадаєте, чому автор використовує таку форму слів: сонечко, весе

лочка, тихесенької6. Гра «Добери риму»— Які рими дібрав поет у своєму вірші?Горою... (тобою);сідає... (позичає);розпустила... (похилилась).7. Гра «Хто краще?»Конкурс на краще читання вірша.

V. ПІДСУМОК УРОКУ— Кому був присвячений сьогоднішній урок?— Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?— Як народ ушановує пам’ять поета і художника?— Чи є у вашому місті місця, що пов’язані з ім’ям великого Кобзаря?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯРозглянути вдома з батьками збірку Т. Г. Шевченка «Кобзар».

10

Урок 52. ОБРАЗИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. «СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ, ГОРИ ЧОРНІЮТЬ...»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички виразного читання віршів; учити аналізувати прочитане; виховувати любов до поезій великого Кобзаря.




Пішов Федір до Федота,Щоб побачити єнота.Єнот фиркнув, налякався,У куточок заховався.Пішов Федір до Федота,Не побачивши єнота.

В.Гринько

2. Гра «Доберіть антоніми»Темний — ... (світлий)', зустрічає — ... (проводжає); тихо — ... (голосно); чорний — ... (білий); ранок — ... (вечір); угору — ... (униз); говорить — ... (мовчить); сміється — ... (плаче).3. Робота над чистомовкою

Ець-ець-ець — подув сильний вітерець,Аї-аї-аї — облітає листя в гаї,Го-го-го — ми збираємо його,Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.Язик донизу — си-си-си,Вуса, вуса у оси.Язик угору — ша-ша-ша,Наша Маша в ліс пішла.Язик донизу — са-са-са,Укусила в ніс оса.Язик угору — ши-ши-ши,Машу в лісі ми знайшли.

4. Гра «Шифрувальники»Вінок - нок + р + ші = ... (вірші).Київ - їв - и + об + за + ря = ... (Кобзаря).

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯРозповіді учнів про свої враження від перегляду «Кобзаря».

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми продовжимо вивчати вірші великого Кобзаря. Адже ніде так

не розкривається душа народу, як у його творах.

Клас

Дата

11

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ,ГОРИ ЧОРНІЮТЬ...» (с. 56)

1. Читання вірша вчителем— У якому темпі, з яким почуттям читається вірш?Фізкультхвилинка

2. Словникова роботаНіміє пташечкатихне серцемчорніють садочоквиходить темнийодпочиває дивлюся

Читання слів «луною» за вчителем.— Прочитайте стовпчики слів на одному диханні.— Що означають слова першого стовпчика?— Знайдіть слово — назву дії в другому стовпчику.— Знайдіть слово — назву ознаки.3. Колективне читання вірша «луною» за вчителем

4. Читання вірша учнями

5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Яку пору доби поет описує у вірші?— Як поет описує захід сонця?— Які зміни відбуваються у навколишній природі?— Чому радіють люди?— Куди лине серцем поет?6. Гра «Диктор телебачення»Прочитати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви

тися на глядачів.7. Гра «Добери назву дії до назви предмета»Сонце... (заходить).Гори... (чорніють).Пташечка... (тихне).Поле... (німіє, чорніє).Люди... (радіють).Зоря... (виходить).8. Гра «Читає Незнайко»Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».9. Порівняння віршів «Зоре моя вечірняя...» і «Сонце заходить...»— Порівняйте два прочитаних вірші. Чи подібні в них пейзажі? Поясніть

свою відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Який пейзаж змальовує поет у цьому вірші?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш.Намалювати малюнок до вірша.

12

Урок 53. ПОЕТИЧНІ ПЕРЛИНИ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Т. Г. Шевченка; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова.




В будь-якого будяка Будячиха будь-яка.

О.Орач


Ба-ба-ба, ба-ба-ба!Он на березі вербаї Бу-бу-бу, бу-бу-бу!Доглядаємо вербу!Бі-бі-бі, бі-бі-бі!Сидить голуб на вербі!Би-би-би, би-би-би!Голуб полетів з верби!Бу-бу-бу, бу-бу-бу!Я люблю свою вербу!

3. Розчитування за складовою таблицею

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Виставка-презентація дитячих малюнків

2. Конкурс на краще читання вірша «Сонце заходить, гори чорніють...»

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ста

вами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.

Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА...» (с. 56)

1. Виразне читання вірша вчителем— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час читання вірша?2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Явір — білий клен.Пишатися — тут: буйно рости, квітнути, мати надзвичайно привабливий

вигляд.

Клас

Дата

13

Ряска — багаторічна трав’яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.

Яр — глибока довга западина (переважно з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками.

2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.Тече долиноювода калинонькаявора верболозияром пишаєтьсяхлюпощуться качуром

— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?— Які звуки позначає буква я?— Яке слово у другому стовпчику «зайве»? (Пишається — назва дії.)— Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)Фізкультхвилинка

3. Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем— Який куточок рідної природи оспівує поет у своєму вірші?— З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись

чарівними краєвидами.)4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Як ви розумієте словосполучення «пишається калинонька»?— Куди тече вода?— Що Шевченко пише про качку? її качаточок?— Які слова свідчать про безмежну любов поета до рідної землі?5. Гра «Знайди риму»

Долину... (калина)Молодіє... (зеленіють)Горою... (осокою)За ними... (своїми)

6. Робота в групахСтворення і презентація словесних малюнків до вірша.7. Добирання слів — назв дій до слів — назв предметів

Вода... (тече)Калина... (пишається)Явір... (молодіє)Верболози й лози... (зеленіють)Качаточка... (хлюпощуться)Качечка... (випливає, ловить, розмовляє)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Що оспівує в ньому поет?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити вірш напам’ять.

14

Урок 54. ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ТИХЕСЕНЬКО ВІТЕР ВІЄ...», «ОН ГАЙ ЗЕЛЕНИЙ ПОХИЛИВСЬ...»

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички правильного, виразного, швидкого читання; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мовлення, критичне мислення, творчі здібності дітей; сприяти національному вихованню учнів.



1. Дихальна гімнастика— Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати

урок із дихальної гімнастики.— Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: о-о-о-о...— Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте склади: пім-пам-пом-пум-пем-пім; мам-мом-мум-мім-мем-мим.2. Робота над скоромовкою

Лінь лежить у Ліни в ліжку,Каже: «Я посплю тут трішки».Через неї лежебока Ледь не відлежала боки.

Н. Становська

3. Розпитування за складовою таблицею

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще читання з пам’яті вірша Тараса Шевченка «Тече вода

з-під явора...».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ—Прочитайте акровірш, яке слово виділили?

Ти мусиш нам співця назвати,Адже умів лиш він один Рабів німих так захищати.А хто так оспівав, як він,Садок вишневий коло хати?

Д. Білоус

— То кому присвячений сьогоднішній урок? (Присвячений видатному українському поету, письменнику, художнику — Т. Г. Шевченку.)

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Тихесенько вітер віє...» (с.57)1) Вступне слово вчителя.— Перебуваючи в Санкт-Петербурзі, в 1844 p. Т. Г. Шевченко написав ві

дому поему «Сон».Послухайте уривок з цього твору.2) Виразне читання вірша вчителем.— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо, розмірено)

Клас

Дата

15

3) Словникова робота.Мріти — тут: ледве виднітися.Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Вітер вієстепи мріютьярами зеленіютьсторожа розмовляють

— Що означають слова першого стовпчика? (Назви предметів.)— Що означають слова другого стовпчика? (Назви дій предметів.)— Доберіть синонім до слова сторожа. (Охорона)Фізкультхвилинка

4) Читання вірша учнями.— З ким автор порівнює тополі?— Які дерева згадує поет у вірші?5) Добирання до слів — назв предметів слів— назв дій.Вітер... (віє)степи, лани... (мріють) верби... (зеленіють) сади... (похилились) тополі... (стоять,розмовляють)2. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Он гай зелений похиливсь...» (с. 57)

1) Вступне слово вчителя.— Перебуваючи в засланні, далеко від Батьківщини, Т. Г. Шевченко на

писав вірш «Якби ви знали, паничі...». У цьому вірші поет згадує своє важке дитинство, оспівує чудову українську природу.

2) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?— З чим поет порівнює ставок?— Що говорить про верби?3) Гра «Збери словосполучення».

Гай виглядаєверби похиливсьставок купають

4) Гра «Віднови вірш».

Велику книгу__________ , дорослі й дітиІ «Кобзарем» ї ї __________ . заповітиВ тім «Кобзареві» зложив________ , написавЩоб знали вс і:__________ й ______ . назвав

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чого вчать вірші Тараса Шевченка?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити один з віршів Т. Г. Шевченка напам’ять.

16

Мета: ознайомити учнів з творами великої української поетеси Лесі Українки; удосконалювати навички виразного читання; навчати дітей помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати пам'ять, естетичний смак; виховувати любов до рідного краю.




Жив жучок між бур’янами,Жив без тата і без мами.Жив і жив, і не тужив —Жовтим листям ворушив.Жаба квакнула: «Попався!»,Жук завмер — так налякався.

Г. Чубач

— Знайдіть слова — назви предметів. Утворіть від них слова зі зменшу- вально-пестливим значенням.

Жук — жучок, бур’ян — бур’янець, тато — татусь, мама — мамочка, матуся, листя — листячко, жаба — жабка.


Би-би-би — зелені боби,Пи-пи-пи яблука купи,Бі-бі-бі — я кажу тобі,Пі-пі-пі — смітинки в крупі,Ти-ти-ти — високий рости,Ті-ті-ті — вогонь у плиті,Ди-ди-ди — вийшли із води,Ді-ді-ді — не видно у воді.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурсне читання віршів Т. Г. Шевченка з пам’яті.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Гра «Живі склади»В учнів на голові — корони із написаними складами. Вони шикуються,

утворивши слова Леся Українка.— Що ви знаєте про Лесю Українку?— Які твори поетеси вам відомі?2. Розповідь учителя— Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалася казками і переказами.

Природа щедро обдарувала Лесю, дала не лише поетичний хист, а й неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на постійні муки від тяжкої хвороби.

Урок 55. ЛЕСЯ УКРАЇНКА «З ГІР НА ДОЛИНУ...»Клас

Дата

17

Узимку 1881 p., коли Лесі було десять років, у Луцьку на річці Стир дівчинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім — рука. На дванадцятому році життя Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях, а потім уразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною. Самостійно вивчила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мови. Леся Українка стала високоосвіченою людиною завдяки своїй надзвичайній силі волі.


1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту Олеся Гончара— Що нового ви дізналися про Лесю Українку?2. Як приходить весна?По вулицях біжать струмки. Дзвенять сміхом, весело дзюркотять. Весна

розтоплює сніги, знімає крижані кайдани. Вода виривається на волю.— Які з виділених слів допомогли тобі побачити, а які — почути прихід

весни? Опиши, як ти уявляєш початок цієї пори року.Фізкультхвилинка. Вправа для зняття втоми очей

3. Опрацювання вірша Лесі Українки «З гір на долину...» (с. 58)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Яку пору року описала поетеса у вірші?2) Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями, кожен— у своєму темпі.— Якими словами поетеса змальовує весняну воду?— Яку ознаку весни втілюють ці слова?— Як ви гадаєте, чому авторка порівнює весняну воду з волею?3) Хорове читання вірша (скоромовкою, повільно, швидко).

4) Гра «Знайди рими».Долину... (рину);збиваю... (зриваю);запруди... (люди);вода... (молода).5) Гра «Актори».За завданням учителя прочитати:а) захоплено;6) здивовано;в) байдуже.б) Робота за ілюстрацією.— Розгляньте ілюстрацію.— Яку пору року зобразив на ній художник?— Які кольори він для цього використав?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового дізналися про Лесю Українку?


18

Урок 56. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати навички свідомого, правильного та виразного читання, критичне мислення, творчі здібності дітей; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія.

Хід урокуІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Вступна бесіда— Сьогоднішній урок присвячений видатному українцеві — Т. Г. Шев

ченкові.— Що ви знаєте про Тараса Григоровича?— Темної ночі перед світом 9 березня в селі Моринці, на Черкащині, в хаті

Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта народився хлопчик, майбутній великий співець України Тарас Григорович Шевченко.

Минає рік, два, п’ять років. Росте Тарас Шевченко. Батьки — на панщині, брат — десь пастушить, сестра на городі, а маленький Тарас — по бур’янах. Не любив хлопець сидіти в темній хаті, не любив сумних розмов про злидні, про горе. Все було тікає з хати до сонця, на простори. Чого-чого тільки він не наслухається — все про тих же панів: і як людей били, і як продавали людей, на собак міняли, засилали в Сибір, у москалі голили.

Тяжка доля дісталася і Тарасові.Батьки рано померли, і пішов хлопець поневірятися: пас гусей, овець,

носив у школу воду, у дяка дрова рубав, дітей глядів. Та було в нього прагнення до малювання та складання віршів.

1-й у ч е н ь 3-й у ч е н ьУ тяжкій неволі Ріс малий Тарас.Він не вчився в школі, Він ягнята пас.

В пана — бусурмана В Петербурзі дім. Кріпаком у пана Був Тарас у нім.

2-й у ч е н ь 4-й у ч е н ьВмерли мама й тато... Сирота — в дяка,Тут була в хлоп’яти Грамота гірка.

Хоче малювати, Прагне він до знань, Та за це багато Зазнає знущань.За ясну свободу, Світле майбуття — Він віддав народу Все своє життя!

— Поховано Тараса Григоровича Шевченка над Дніпром нечій горі, яку зараз називають Тарасовою.

III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ— Які книжки бачите на виставці? Які з них ви читали?— Знайдіть на виставці «Кобзар»— У кого вдома є «Кобзар»?

IV. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ— Які твори Т. Г. Шевченка ви читали вдома?

на високій Чер-

Дата

Клас

19

1. Конкурс на кращого читця віршів Т. Г. Шевченка

2. Конкурс «Чи знаєш ти твори Т. Г. Шевченка?»• ...соловейко в темнім гаї сонце зустрічає... («Світає, край неба палає...»)• ...сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає... («Садок вишневий коло

хати...»)• ...хлюпочуться качаточка поміж осокою... («Тече вода із-за гаю...»)• ...пташечка зраділа і защебетала... («Зацвіла у лузі червона калина...»)• ...у Дніпра веселочка воду позичає... («Зоре моя вечірняя...»)• ... ще треті півні не співали,

ніхто ніде не гомонів... («Реве та стогне Дніпр широкий...»)3. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...»

V. ЧИТАННЯ ТВОРІВ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА

1. Л. Большаков «Випадок»

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Яким було дитинство Тараса?2) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Що зникло у солдата?— Кого звинуватили у крадіжці?— Хто насправді вкрав гроші у солдата?— Яких знущань зазнав малий Тарас?— Хто щиро співчував хлопчикові?— Який подарунок він отримав від сестри Катерини?2. В. Ковалюк «Тарасів сон»

1) Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

2) Бесіда за змістом.— Які думки оволоділи Тарасом того вечора?— Куди він побіг, ховаючись від мачухи?— Хто приснився Тарасові?— Що сказала мати синові уві сні?— Про що він просив померлу маму?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Тяжким було життя великого Кобзаря. Україні він віддав своє життя

і мріяв бачити її народ вільним і щасливим. До своїх нащадків він звертався зі словами:

І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.

— Український народ пам’ятає свого великого Кобзаря.— Як увічнена пам’ять Т. Г. Шевченка?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Буду я при

роді другом». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

20

Мета: вдосконалювати техніку читання віршованих творів, виразність, артистичність читання; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання; виховувати любов до художнього слова.



1. Читайте, додаючи склади!Мали — ... (на) лимо — ...(над)воро — ... (на) бузи — ... (на)воро — ... (та) мор — ... (ква)2. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться!

ШКОДЛИВИЙ ЦАПНа городі цап, цап Капусточку хап, хап,Борідкою трусь, трусь,Капусточку хрусь, хрусь,Ратичками туп, туп,Капусточка хруп, хруп,А за цапом дід, дід

— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще читання з пам’яті уривка з вірша лесі українки «з гір

на долину...».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Відгадайте загадку.

* Зелене листя, зелений килим,Зима сховала під снігом білим.Весна настала і сонце гріє —Зелений килим увесь синіє. (Барвінок)

— Розгляньте цю чудову рослину. (Демонстрування слайда чи малюнка.) З барвінку та калини в давнину робили весільні вінки. Кожна дівчина власноруч садила і вирощувала барвінок собі на віночок. Про барвінок складено багато пісень, легенд. Послухайте одну з легенд.

Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їхній синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму. Посватався Бар до іншої, котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла розбити того кохання.

І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для батьківського благословення і чекали тієї хвилини, щоб піти до святої церкви до шлюбу.

Аж тут казна-звідки ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим настоєм

Урок 57. ЛЕСЯ УКРАЇНКА «БАРВІНОЧКУ МІЙ ХРЕЩАТИЙ...»

З батурою хтось, хтось. Цап як скоче: брик, брик, На все село крик, крик,На синяки дме, дме, Вигукує: «Ме! ме!»За ним Рябко та: «Гав! Гав! Оце тобі, щоб не крав».

маши — ... (на) лопа — ... (та) сини — ... (ця)

Клас

Дата

21

якогось зілля. За хвилину на місці, де стояли Бар і Вінка, вже нікого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Упала матінка Барова на те місце, де стояв її син, і скропила землю слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом...

А назвали âoro барвінок. І тягнеться він до хат, до батьківських могил. Кожна дівчина вплітає âoro у свій весільний вінок.

— Послухайте, з якою любов’ю описує барвінок Леся Українка.Фізкультхвилинка

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ «БАРВІНОЧКУ МІЙ ХРЕЩАТИЙ...» (с. 59)

1. Виразне читання вірша вчителем— Як поетеса звертається до барвінка?2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Хрещатий — який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста.2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Зелений садиларясний викохаланавесні здасисябарвіночку хрещатий

— Прочитайте слова, що називають ознаку предмета; дію предмета.3. Виразне читання вірша учнями

4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Знайдіть у прочитаному уривку з твору Лесі Українки слова, якими пое

теса описує барвінок.— Які слова вказують на те, що поетеса дуже любить цю квітку?— Як ви гадаєте, чому авторка використовує саме слово викохала, а не ви

ростила!5. Гра «Добери риму»Дрібний... (рясний); навесні... (мені).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З яким твором Лесі Українки ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Що нового дізналися про барвінок?— Тарас Шевченко у своїх творах теж не оминув увагою цю чарівну квітку.

Послухайте, з якою любов’ю він пише про барвінок.

«БАРВІНОК ЦВІВ І ЗЕЛЕНІВ...»Барвінок цвів і зеленів, Потоптав веселі квіти,Слався, розстилався; Побив... Поморозив...Та недосвіт перед світом Шкода того барвіночкаВ садочок укрався. Й недосвіта шкода!

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВідповідати на запитання підручника «Повтори і пригадай» (с. 59).

22

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2

Урок 58. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ...»

Мета: дати учням уявлення про творчість Олександра Олеся; вчити правильно, свідомо, виразно читати віршовані твори; виробляти вміння обґрунтовувати свої міркування; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до художнього слова.



1. Робота над скоромовкоюБіля баби баба сіла.Баба бабі бубоніла.


Че-че-че — бабуся калачі пече.Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.Па-па-па — розсипана крупа.Пе-пе-пе — кошеня сліпе.По-по-по — річка Лімпопо.

3. Слухайте, повторюйте, продовжуйте!

Со-со-со — сонце, сорока, сода, солома.Са-са-са — сад, сапа, сарай, сачок.Су-су-су — сум, сумка, сутінки, сушка.Сі- сі-сі — сітка, сіль, сірка, сівалка.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯУчні виконують завдання рубрики «Повтори і пригадай» (с. 59).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю відомого українського

поета Олександра Олеся.Олександр Олесь — псевдонім відомого поета, казкаря, драматурга і пе

рекладача Олександра Івановича Кандиби. Народився він 4 грудня 1878 р. на Сумщині. Батько майбутнього поета походив із чумаків, а мати — з кріпаків. Першою вчителькою хлопчика була мати. Вона в 4 роки навчила сина читати і писати, а в 9 років він написав свій перший вірш. Удома в них був «Кобзар», а поезії з нього хлопчик знав напам’ять. Олександра Олеся називають королем української поезії. 80 композиторів написали понад 200 музичних творів на слова цього митця.

— Послухайте одну з таких пісень.Звучить пісня «Айстри» (сл. Олександра Олеся, муз. Андрія Селезньова, ви

конує Андрій Селезньов).


1. Робота над загадкою

• Угорі тремтить сіренька цятка І пісні співає голосні,

Бубоніла з півгодини Баба бабі про новини.

Клас

Дата

23

Та жаль, що тільки навесні.Скажи скоріше, без відмовок,Що за пташка?.. (Жайворонок).

— Вірш, який ми будемо сьогодні читати, Олександр Олесь присвятив цій дивовижній пташці.

2. Виразне читання вірша вчителем (с. 60)— Яка пора року описується у вірші?3. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Мла — прозорі випари, рух яких ледве помітний у жаркий день; марево.2) Читання стовпчиків слів на одному диханні.

Грають дзвонятьв’ються заливаютьсясміються щебечутьвиглядають полохливо

— Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.— Які букви позначають м’якість цих приголосних?Фізкультхвилинка

4. Робота в парахУчні в парах читають одне одному вірш.— З якою інтонацією читається вірш? (Радісно, піднесено, із захопленням)5. Читання вірша учнями за строфами

6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Прочитайте слова, якими поет описує спів жайворонка, передайте го

лосом захоплення.— З чим вітають жайворонки своїми піснями?— Які квіти полохливо виглядають із землі?7. Гра «Відшукай риму»В’ються... (сміються); день... (пісень)', співають... (вітають); впали... (сказали); у млі... (з землі); диво... (полохливо).8. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту Олеся Гончара— Яку особливість жайворонка описав Олесь Гончар?— Якими словами?— Виберіть з двох текстів про жайворонків слова за зразком: в’ються, зали

ваються, сміються... Запам’ятайте їх.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З творчістю якого поета почали знайомитися на сьогоднішньому уроці?— Який твір поета читали?— Що нового дізналися на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1-иіа група. За змістом виділених слів складіть розповідь на тему «Світ

очима пролісків».2-га група. Складіть розповідь на тему «Як співає жайворонок?».

24

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся; удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, знаходити порівняння, робити висновки з прочитаного; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.

Урок 59. ПОРІВНЯННЯ. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «ЛІС ВОСЕНИ»



1. Робота над чистомовкоюАв-ав-ав — не лови ґав.Ив-ив-ив — я квіти полив.Ви-ви-ви — чорні брови.Ва-ва-ва — книжка нова.Ву-ву-ву — вип’ємо каву.


На стежину, на стіжок Тихо падає сніжок.Дружно вийшли ми на ганок, Ми співаємо пісень:— Сніже, сніже, добрий ранок,— Сніже, сніже, добрий деньї

А. Камінчук

Ув-ув-ув — новину почув. Ві-ві-ві — здивувались паві. Ів-ів-ів — льон зацвів.Во-во-во — намальовано криво. Ов-ов-ов — накололи дров.

3. Гра «Хто це? Що це?»Цікава, захоплююча, ілюстрована... (книжка).Солодка, запашна, червона... (ягода).Весела, мелодійна, задушевна... (музика).Прудка, маленька, пухнаста, руда... (білка).


Робота в групахУчні в групах розказують складені розповіді «Світ очима пролісків» та

«Як співає жайворонок». Найкращу розповідь від кожної групи презентують усьому класу.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— З творчістю якого поета почали знайомитися на попередньому уроці?— Сьогодні ми продовжимо вивчати твори Олександра Олеся.— Чому буде присвячений його вірш, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

• Гостя до лісу прийшла — Золотом ліс фарбувала,Фарби з собою несла. Сонечко вниз опустила,В неї роботи чимало — І павутинки пустила. (Осінь)


1. Робота за підручником (г. 61-63). Виразне читання вірша вчителем— Чи сподобався вам вірш?— Який настрій він у вас викликав?

Клас

Дата

25

2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Шум — тут: те саме, що піна.Вколо — навколо, навкруги.2) Читання слів «луною» за вчителем.Скошені, похило, тріпоче, осінніми, зайнялися, пройнялися, брехеньки,

стрепенувся, неначе.Фізкультхвилинка

3. Гра «Бджілки»Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.— Знайдіть у тексті порівняння. Поміркуйте, навіщо поет використовує

такий художній прийом і чому добирає саме такі порівняння.4. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами

5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Що автор говорить про лани і степи?— Як поет передав полохливість зайця, обережність лиса?— Яким ви уявляєте собі лиса? зайця?— Голоси яких пташок почув автор у лісі?— Що він говорить про спів шпака, скрекотання сороки?6. Гра «Диктор телебачення»Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на

глядачів.7. Робота за ілюстрацією— Розгляньте малюнок. Знайдіть рядки вірша, які проілюстрував ху

дожник.8. Гра «Хвиля»Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля прибива

ється до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

9. Гра «Знайдіть риму»Лани — ... (восени); похило — ... (мило); золоте — ... (цвіте); вами — ... (квітками); квітки — ... (нагідки); зайнялися — ... (пройнялися).

10. Читання слів Тамари Коломієць та Грицька Бойка— Які слова вам допомогли уявити прихід зими?— Як ви вважаєте, чому обидва автори, змальовуючи зиму, використали

слово срібний?— На чому вони хотіли наголосити?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З яким віршем ознайомились на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш.

26

Урок 60. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «БІГА ЗАЙЧИК-СКАКУНЕЦЬ» Дата

■я КласМета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати учнів орієнтуватися в тексті, добирати рими; збагачувати словниковий запас; спонукати дітей до творчості; виховувати любов до мовного багатства.




Ма-ма-ма — прийшла до нас зима. .......Ло-ло-ло — кучугури намело.Ем-ем-ем — саночки візьмем. .......Дем-дем-дем — на гірку підем.Ам-ам-ам — ой, весело нам.

2. Робота над скоромовкою «дощиком»

їхав грудень возом,Віз мішок морозу,До морозу криги,А до криги — снігу.

3. Гра «Відгадай предмет за ознаками»Білий, пухнастий, м’який — ... (сніг).Холодна, люта, морозна — ... (зима).Злий, тріскучий, лютий — ... (мороз).4. Гра «Блискавка»Сніг, зима, іній, мороз, заметіль, холод, суховій, хурделиця.— Яке слово «зайве»?— Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова?

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще читання вірша.— Якій порі року присвятив свій вірш Олександр Олесь?



• Чудо-сани прилетіли,Скакуни в тих санях білі.В санях тих сидить цариця Білокоса, білолиця.Рукавом махає,Сріблом все вкриває. (Зима)

— Які слова вам допомогли відгадати загадку?2. Вправа «Мікрофон»— За що любите зиму ви? Розкажіть.Зима — чудова пора року. Ми любимо її за скрипучий білий сніг, за моро

зець, який щипає за ніс і щоки, за чудові зимові розваги.Олександр Олесь дуже любив природу, спостерігав за її життям. Свої спо

стереження відобразив у чудових віршах.Сьогодні ми прочитаємо ще один вірш поета.

27


1. Виразне читання вчителем вірша О. Олеся «Біга зайчик-скакунець» (с. 63)— Назвіть головну героїню вірша. (Зима)2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Помело — мітла.Затишок — тихе місце, захищене від вітру.2) Читання слів «луною» за вчителем.

Сховався мерщійскакунець вгледілазоставсь тарілцізабіліла сховався


3. Гра «Бджілки»Самостійне напівголосне читання учнями вірша, кожен — у своєму темпі.— Відшукайте у вірші слова, якими описано дії зими.— Якою ви її уявляєте?— Чим подібні характери зими і весняної води у прочитаних вами поезіях?4. Гра «Упізнай героя»

• Не ходжу я, а скакаю,Бо нерівні ноги маю.Через поле навмання Перегнав би я коня. (Заєць)

• Червонясту шубку має,По гілках вона стрибає.Хоч сама мала на зріст,Та великий має хвіст,Як намисто, оченята...Хто це? Спробуй відгадатиі (Білка)

• Сіра шубка із пір’їн,На морозі жвавий він.Не орел цей стрибунець.Хто це, діти?.. (Горобець)

— Як зима доганяє зайця?— Де він від неї сховався?— Що зима зробила для білки?— Як ви уявляєте картину, змальовану словами горобці в сніговій тарілці?5. Робота за змістом малюнка— Розгляньте малюнок. Які фарби на ньому переважають?— Які рядки вірша проілюстрував художник?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Яку пору року відобразив поет у своєму вірші?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш. Підготувати запитання за його змістом.

28

Урок 61. ДИВА В ПРИРОДІ. ІВАН СЕНЧЕНКО «ЗУСТРІЧ ІЗ ЗАЙЦЕМ»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; формувати оцінні судження, вчити сприймати змальовані словами образи природи, відчувати образність художнього слова; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бережливе ставлення до природи.



1. Робота над скоромовкою— Читайте швидко й чітко!

КЛЮЄ КУРКА КРУПКУКурник Кривенький На горбку. Гарненька Курка В курнику. Не турбуйте Курку!

КлюєКуркаКрупку.КрупкаДрібненька,КуркаРябенька.

Г. Бойко

Розчитування за складовою таблицею

Навчіться читати виразно!

2.

3.— Прочитайте вірш декілька разів.

У ЛУЗІ Заєць в лузі Сіно косить,А зайчиха В скирту зносить,А малесенькі зайчата,Куцохвостики вухаті Возять возом сіно В хату,Щоб було м’якенько Спати.

А. Костецький

— Що читали? (Вірш)— Чому так вирішили? (Римуються слова.)


1. Робота в групах. Гра «Ти мені, я — тобі»Учні ставлять одне одному запитання за змістом прочитаного вірша.2. Конкурс на краще виразне читання вірша


* Я маленький, я вухатий,Сірий, білий, волохатий.

Дата

Клас

29

Я стрибаю, я тікаю,Дуже куций хвостик маю. (Заєць)

— Зайчик є одним з героїв обох віршів Олександра Олеся. Згадайте, як вони називаються. («Ліс восени», «Біга зайчик-стрибунець»)

— Що лякало зайця восени? (Жовтий лист.)— Взимку? (Зима кидала в нього снігом, доганяла на помелі.)— Сьогодні ми прочитаємо, як розповів про свою зустріч із зайцем пись

менник Іван Сенченко. Сподіваюся, вам буде цікаво.


1. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Чи сподобалося вам оповідання? Що вас у ньому вразило?Фізкультхвилинка


1) Довідкове бюро.Запона — завіса.Смух — хутро, шерсть.Фуркати — пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати

(про птахів).Купина — кущ; багаторічна рослина зі схиленими квітками й довгим коре

невищем.Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.2) Читання слів «луною» за вчителем.Мережана, куріп’ячу, пташиної, навшпиньки, мереживо, гойднулася, зав

більшки, фуркнули.3. Читання тексту учнями «ланцюжком»

4. Аналіз змісту розповіді з елементами вибіркового читання— Де автор побачив куріп’ячу хатку?— Яке значення має слово купина в прочитаному тексті?— Прочитайте опис куріп’ячої хатки.— Що прозирнуло крізь мережану запону пташиної хатки?— Що здивувало оповідача?— Що на нього дивилося?— Яким був заєць?— Хто був із ним разом у хатці?— Знайдіть співзвучні за змістом рядки у вірші «Біга зайчик-скакунець»

та в оповіданні Івана Сенченка.Це цікаво знати!Самець білої куріпки видає звуки, подібні до гавкання собаки.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вас найбільше вразило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНамалювати малюнок до оповідання.

ЗО

Мета: ознайомити учнів із творчістю Катерини Перелісної; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розвивати уяву, образне мислення; збагачувати активний словник учнів; виховувати допитливість, любов до природи.

Урок 62. ЕМОЦІЙНІСТЬ. КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА «ЗМЕРЗ»



1. Прочитай, зрозумій!

ХТО РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?

За струмком дзюрчить село, На бджолу,Небо Дуб старийВ сонечко зійшло, Спиляв пилу...У ставку сплеснувся шпак, Хто жУ садку співа щупак, Розплутає слова?!Вистрибнув на півня пліт, ВиКукурікнув сірий кіт, Не зможете бува?Сіла квітка В. Шаройко

2. Читай, відповідай швидко: хто це, або що це?Свіже, прохолодне, чисте — ... (повіт ря).Пекуче, палюче, гаряче — ... (сонце).Справжній, вірний, щирий — ... (друг).Чисте, безхмарне, блакитне — ... (небо).3. Робота над скоромовкою

Тишком-нишком Вийшла мишка із нори,В шкряботушки Ніс і вушка догори.


Гра «У художньому музеї»Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їхніх робіт, коментують

кожен свою роботу.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю письменниці Катерини Пере

лісної.


1. Біографічна довідка— Катерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) (1902—

—1995) — українська поетеса і письменниця, авторка численних творів для дітей.

Народилася Катерина 1902 р. у Харкові.Навчалася в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові. У цій гімназії

викладали найкращі харківські україністи.

Клас

Дата

31

Твори Катерини Перелісної навіть покладені на музику.Її лагідні вірші, мов ніжні сонячні промінчики, зігрівають душу.2. Опрацювання вірша Катерини Перелісної «Змерз» (с. 65-66)

1) Робота над загадкою.

• Я ловлю комах, жучків, їм маленьких черв’ячків,В теплий край я не літаю,Під стріхою хату маю.Цвірінь — сів я на хлівець,Зовуть мене... (горобець).

— Як живеться горобчикові взимку? Прочитаємо, як про це у своєму вірші говорить поетеса.

2) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини постали у вашій уяві під час слухання вірша? Фізкультхвилинка

3) Читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Що почула поетеса у цвірінчанні горобчика? Знайдіть у тексті вірша

окличні речення.— Для чого використовує їх авторка? З яким проханням звертається го

робчик до дитини?— Доведіть за текстом, що поетеса співчуває горобчикові, переживає за

нього.— Чи можна сказати, що вірш емоційний, тобто насичений почуттями, пе

реживаннями?5) Гра <Знайди риму».Летить... (цвірінчить), закриває... (шукає), цвірінь... (кинь), холодний...

(голодний).3. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання учнями тексту Віктора Терена.— Про кого ви прочитали текст? Як ви здогадалися, що письменник пише

про горобчика? Прочитайте опис пташки.Довідкове бюроСвитка — старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого

грубого сукна— Які слова допомагають зрозуміти хвилювання письменника за пташку

взимку?— Які рядки, з прочитаного тексту й вірша «Змерз» подібні за змістом?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Який висновок для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯУяви, що взимку горобчик щодня прилітав до годівниці й потоваришував

із тобою. Придумай і розкажи історію своєї дружби з пташкою.

32

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Катерини Перелісної; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.



1. Робота над скоромовкоюВибіг Гришка на доріжку, Взяв з доріжки Гришка кішку —На доріжці сидить кішка. Хай спіймає кішка мишку.

2. Читайте, відповідайте: який? яка? яке?Будинок — ... білка — ...лев — ... зірка — ...пиріг — ... бабуся — ...

3. Читайте, думайте, доповнюйте!Слухають, пишуть — ... (сидять, ідуть, читають).Лащиться, дряпається — ... (радіє, грається).4. Гра «Додай слово»Лащиться (хто?) — ... (собака).Дзвенить (що?) — ... (дзвінок, струмок).Віє (що?) — ... (вітер).Гуркоче (що?) — ... (грім).Блимає (що?) — ... (блискавка).Малює (хто?) — ... (художник).Повзе (хто?) — ... (гадюка).

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на кращу розповідь про дружбу із пташкою.


В небі хмара пролітала,Білий пух порозсипала.Це на санях їхала Хуртовина-Віхола.

— Що ви можете сказати про слова віхола, хуртовина? (Це слова, близькі за значенням.)

— Доберіть ще близькі за значенням слова до слів хуртовина і віхола. (Завірюха, хуга, хурделиця, заметіль, метелиця...)

Вправа «Мікрофон»— Що ви знаєте про віхолу? Розкажіть.— Сьогодні ми прочитаємо, як описує у своєму вірші віхолу поетеса Кате

рина Перелісна.

Урок63. ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ ЗИМИ.КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА «ВІХОЛА»

яблуко — ... дерево — ... сонце — ...

Клас

Дата

33

V. с п р и й м а н н я и у с в ід о м л е н н я н о в о г о м а т е р іа л у

1. Виразне читання вірша вчителем (с 66-67)— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання вірша?— Який настрій у цього вірша? (Веселий, жартівливий)2. Словникова робота

Віхола їхаланапаковані побігайчикимальовані розігналисязакрутилася злякалися

Читання слів «буксиром» за вчителем; у парах; скоромовкою.Фізкультхвилинка

3. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами

4. Гра «Актори»За завданням учителя прочитати вірш:а) захоплено;б) здивовано;в) сердито.5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— До кого їхала віхола?— На чому вона їхала? Які були саночки?— Хто був запряжений у саночки?— Як поетеса пояснює, чому почалася завірюха?— Чи можна назвати вірш «Віхола» казкою? Чому?6. Гра «Добери риму»Віхола... (їхала)', мальовані... (напаковані); зайчики... (побігайчики)', розігналися... (злякалися)', схопилися... (закрутилися)', віхола... (заїхала).7. Гра «Читає Незнайко»Учитель читає уривки з віршів Катерини Перелісної, навмисне припускаю

чись помилок. Учні повинні їх помітити і виправити.• Сніг-сніжок • Сани розігналися

Із неба (хмар) летить, Зайчики сховалися (злякалися),Землю закриває. Віхола схопилася,Змерз горобчик, В полі загубилася (закрутилася).Цвірінчить —Крихіток (зерняток) шукає.

8. Читання вірша Н. Забіли— Які особливості сніжинок підкреслює поетеса?9. Робота в групах. Гра «Хто краще опише сніжинку?»

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чого вас навчив сьогоднішній урок?— Що нового ви дізналися сьогодні?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСкласти розповідь про зиму.

34

Урок 64. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. «БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ»

Мета: розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи із творами про природу; розвивати навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.




їжак та їжаченя їжачиха помагає —їздять по гриби щодня. Сироїжки їм збирає.

2. Гра «На гірку — з гірки»— Читайте слова у стовпчиках: перший стовпчик — згори вниз, другий —

знизу вгору.Дощ гілкалев ряскасад квіткамох зябликсич тюленьмеч люстрадуб тюбиклис лялька

3. Гра «Додай склад»Б у - ... (ке/ге); моло — . • (ко);бу — .. (зок); моло — . . (дець);б у - . (лава), моло — . . (ток);бу — .. (динок); моло — . . (чай);б у - .. (лка); моло — . . (дий).

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Наш дивний світ — Тож бережи його,Такий, як казка. Будь ласка.

— Перед вами — павутинка зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

ду при ді гом

Бу я ро дру(Буду я природі другом.)— Як ви розумієте ці слова?— Сьогодні ми будемо читати твори про природу. Сподіваюся, ми ще більше

переконаємося, що природі ми не сусіди, а її часточка. І від знань про неї і бережливого ставлення до природи залежить наше щасливе життя.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧИТАЦЬКОГО ДОСВІДУ ШКОЛЯРІВ1. Робота з виставкою книжок— Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?

Клас

Дата

35

— Твори яких авторів ви вже читали?— Які назви мають книжки?2. Розглядання та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до теми

V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ

1. Вірш Петра Сотниченка «Умійте природу любити»— До чого нас закликає автор?— Що кожен з вас може зробити для збереження природи?2. Вірш Лідії Компанієць «Бідолаха»— Чому вірш має таку назву?— Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки.— З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?— Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.— Давайте разом спробуємо розгадати анаграми.Ровона цяниси гобецьро рокасо телдя тіласвкаВорона синиця горобець сорока дятел ластівка— Яка пташка «зайва» в цьому рядочку? Чому?— А як ми можемо допомогти цим пташкам узимку?3. Гра «Хто більше?»Учитель називає птаха, а діти мають за його назвою пригадати лічилку,

скоромовку, казку, пісеньку, народну прикмету тощо.Качка — українська народна казка «Кривенька качечка».Сорока — Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок. Журавель — Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.Українська народна казка «Лисиця та Журавель».Гуси — Дикі гуси відлітають — кінець бабиного літа.

VI. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ НОВОГО ТВОРУ (оповідання Олександра Ємченка «Драма на болоті»)

1. Читання оповідання вчителем— Коли ви найбільше хвилювалися, слухаючи оповідання?2. Читання оповідання учнями «ланцюжком»— Хто врятував лосиху від вовків?— Хто виходжував зранену лосиху?— Чому лосиха знову прийшла до єгеря?— Хто образив її цього разу?— Чому оповідання має таку назву?— Який учинок лосихи свідчить про її довіру до завідуючого ветлікарнею?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ— Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до неї вам най

більше сподобалися? Хто їх автори?— Яка головна думка об’єднує ці твори?Пам’ятайте, любі діти, Щоб пташки у нас співали,Щоб сади у нас цвіли, І дерева підростали,Щоб літали в чистім небі Щоб земля була у квітах,—І лелеки, й журавлі, Бережіть природу, діти!

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Бать

ківщина — рідний край ». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

36

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА З

Урок 65. ЗАЧАРУВАЛА ВСЕ ЗИМА. МИКОЛА ВОРОНИЙ «СНІЖИНКИ»

Мета: ознайомити учнів з творчістю видатного майстра поетичного слова Миколи Вороного; удосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до художнього слова.




Уранці Уляна Уласа Ураз умивать узялася.Улас утікав, ухилявся:Учора уже умивався.

Ю. Кругляк

2. Гра «Пеньок»Котик білкакотик гілкакошик білкакотик білкакотик білка

3. Гра «Додай склад — утвори слово»

щукащукащукащокащука

М імі — , мі — , мі — ,

..(сяць) .(кроб).(ністр) .(раж)

м і ■

мі ■ мі ■

...(нус)

...(ра)

.. .(сто)

гогогого

...(мін)

...(нчар)

...(пак)

...(ра)

го — ...(лос) го — ...(лка) то — ...(луб)

4. Робота над прислів'ям— Прочитайте прислів’я. Як ви його розумієте?

будь не щасливим

бути лінивим Хочеш

(Хочеш бути щасливим — не будь лінивим.)


Робота в групахУчні в групах розказують свої розповіді про зиму. Обирають кращу розпо

відь і розказують перед усім класом.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із творами видатного май

стра поетичного слова Миколи Вороного. Його твори надзвичайно мелодійні, проникливі, сповнені любові до рідної землі.

Клас

Дата

37

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Біографічна довідка— Микола Кіндратович Вороний народився 7 грудня 1871 р. у сім’ї реміс

ника на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Коли хлопцеві було півроку, родина переїхала до Харкова. Спочатку він навчався в Харківському, а потім — у Ростовському реальному училищі. Перші вірші Вороний почав писати, ще навчаючись у Харківському реальному училищі. У 1893 р. він надрукував перший вірш «Не журись, дівчино».

2. Опрацювання вірша М. Вороного «Сніжинки» (с. 68-69)1) Виразне читання вірша вчителем.— Яка картина постала у вашій уяві під час слухання вірша? Фізкультхвилинка

2) Словникова робота.Сюди вітрець пушиночки зеленнювродились ковдрою променистої дурнесенькийприбратись злючою

Читання слів «луною» за вчителем.— Прочитайте слова — назви предметів; назви дій; назви ознак.— Прочитайте слова скоромовкою, «дощиком».3) Читання вірша «ланцюжком» за строфами.— Простежте, як змінюється настрій сніжинок від веселого до сонливого.

Чому так відбувається?4) Гра «Диктор телебачення».Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на

глядачів.— Назвіть пестливі слова, які поет уживає у вірші. Про що це свідчить?5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Із чим порівнюють себе сніжинки? Прочитайте.— Про що турбуються сніжинки?6) Робота в групах.Дібрати з вірша:1-ша група — слова — назви предметів;2-га група — слова — назви ознак;3-тя група — слова — назви дій.7) Гра «Знайди риму».Сніжиночки... (пушиночки); води... (сюди); носилися... (крутилися); зими... (ми); спатоньки... (матінки); малі... (землі);буйнесенький... (дурнесенький); нас... (час);

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш.

блідная... (бідная); суха... (кожуха); нагріємо... (накриємо); сніжком... (пушком); злючою... (пахучою); в сні... (навесні); колосистої... (променистої); урожай... (край).

38

Мета: ознайомити учнів з творчістю Л. Забашти; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розвивати уяву, фантазію, вміння робити висновки; збагачувати активний словник учнів; сприяти розвитку читацьких інтересів; виховувати любов до поетичного слова.

Урок 66. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. «БІЛЕ СВЯТО ЗИМИ»



1. Додайте склад або букви, утворіть слова

Очі — (ов)очі; рій — (об) рій; він — (дз)він; міль — (дак)міль; кіл — (со)кіл; так — (лі)так;

парк — парк(ета); жир — жир (аф); доба — доба(вка); крок — крок (одил); лимон — лимон(ад); кит — кит(иця).

2. Читайте! Помічайте! Продовжуйте!Рано — нора; мило — ломи; мара — рама; сосна — насос; банка — кабан;

Марко — комар; Мишко — комиш; товар — варто; терка — катер; наказ — казна; наша — шана.

3. Розчитування за складовою таблицею


Віл везе важучий віз —Вовну, вату, верболіз.Вперся віл, і впало з воза Вісім в’язок верболозу.

Ю. Кругляк

Чечір-вечір, чечір-вечір. Хтось воркує біля печі. Чорні лапи, вуса, ротик, Чечір-вечір, чорний котик!

Г. Чубач

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще виразне читання вірша.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із творчістю української

письменниці Любові Забашти.Вона тонко відчуває красу природи. Її поетичні рядки переливаються різ

ними кольорами, випромінюють радість і ніжність.


1. Біографічна довідка— Любов Василівна Забашта — поетеса, драматург, прозаїк — народи

лася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті.

Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії.

Клас

Дата

39

2. Опрацювання вірша Л. Забашти «Біле свято зими» (с. 70)1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини постали у вашій уяві під час слухання вірша?2) Словникова робота.

Снігурі пуховихмалята навкругиурочисто убраннямнарум’янюють простягаючи

Читання слів «луною» за вчителем.— Прочитайте слова з м’якими приголосними.Фізкультхвилинка3) Колективне читання вірша «луною» за вчителем.4) Читання вірша «ланцюжком» за строфами.— Спробуйте пояснити назву прочитаного вірша.— Чому поетеса назвала сніги пуховими?— Чому сніги засвітилися червонястим і жовтим?— Хто зустрічає біле свято зими?5) Робота в групах.Вибрати із тексту слова:1-ша група — слова — назви предметів;2-га група — слова — назви дій;3-тя група — слова — назви ознак.6) Гра «Добери слово».— До слова — назви предмета оберіть слово — назву дії.

Снігурі летятьсанчата біжатьялинки засвітилисямалята застрибалисніги хитають

7) Гра «Добери риму».Веселі... (оселі); сніги... (навкруги); ялинки... (зупинки).8) Гра «Котик і мишки».Першою починає читати «мишка». Коли вона прочитає декілька слів або

речення, то починає читати «котик». Він намагається наздогнати «мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають одне і те саме.

9) Гра «Диктор телебачення».Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на

глядачів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового ви дізналися про письменницю Любов Забашту?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНамалювати малюнок до вірша.

40

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.

Урок 67. ЛЮДИНА І ПРИРОДА.ЛЮБОВ ЗАБАШТА «БЕРІЗОНЬКА»

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ


1. Розучування вірша

Веселка веселу хустину Повісила біля хатини.Війнув вітерець, і хустина У небо злетіла із тину.

2. Ч итайте, відповідайте: хто це? що це?Білий, запашний, смачний — ... (хліб). Червоне, соковите, запашне — ... (яблуко). Прозора, джерельна, холодна — ... (вода). Висока, білокора, струнка — ... (береза). Тиха, зоряна, місячна — ... (ніч).


Ма-ма-ма — холодна зима. Му-му-му — молока кому? Мо-мо-мо — до школи йдемо. Ми-ми-ми — нові килими. Мі-мі-мі — веселій кумі. Ме-ме-ме — хто книжку візьме?

Ам-ам-ам — нікому не дам. Ом-ом-ом — помиємо з милом. Ем-ем-ем — туди не підем. Ум-ум-ум — у класі шум. Им-им-им — від багаття дим. Ім-ім-ім — збудуємо дім.


Гра «У художньому музеї»Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують



• Білокора і вродлива,Віти — коси до землі,Де вона — й земля щаслива,Вся в святковому вбранні. (Береза)

— Які слова допомогли вам відгадати загадку?— Сьогодні ми прочитаємо вірш Любові Забашти «Берізонька».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Л. ЗАБАШТИ «БЕРІЗОНЬКА» (с. 70-77)

1. Виразне читання вірша вчителем— Як авторка називає березу? Чому?

Клас

Дата

41


1) Довідкове бюро.Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини із довгим розпу

щеним волоссям.2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Кіски стоїшкущах миєшзелені добрийсестричку поставтевітрисько посадітьшпаківню прилетів

Прочитайте стовпчики слів на одному мовному диханні; скоромовкою.— Яке слово «зайве» в першому стовпчику? (Зелені — прикметник,

решта — іменники). У другому стовпчику? (Добрий — прикметник, решта — дієслова.)


3. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.— Доведіть рядками вірша, що поетеса милується берізкою.4. Читання вірша «ланцюжком» за строфами— Як поетеса звертається до берези?— З чим порівнює стовбур дерева?— Прочитайте рядки, якими авторка звертається до читача.— Яке бажання у вас виникло?5. Гра «Добери риму»Лісова... (розвіва); кущах... (дощах); не точіть... (посадіть); на гілках... (птах).6. Цікаво знати!

Слухання легенди «Як на землі з'явились берези»Був час... Забули люди про доброту. Почали заздрити одне одному. Обма

нювати одне одного. Чорні думки в їх головах народилися. Чорні почуття в їх серцях поселилися. Земля застогнала. Кіркою заздрості, кіркою брехні покрилася. Великий стогін до неба дійшов... Здригнулася небесна діва від жаху. Великий біль пронизав її серце. Не витримало воно. Розсипалося. Шматочки по землі розвіялися. У людину потраплять — людина очищається. У дерево потраплять — дерево біліє. Так з’явилися на нашій землі берези. Говорять, що це шматочок небесного життя.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Доповни речення»• Сьогодні на уроці я вчився...• Я дізнався...■ Найбільше мені сподобалося...• Хочу ще навчитися...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВідповідати на запитання рубрики «Повтори і пригадай» (с. 71).

42

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Дата

КласУрок 68. НЕЗВИЧАИНІ ВЧИНКИ.

ПЛАТОН ВОРОНЬКО «КАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Платона Воронька; учити розуміти текст, виділяти головне, аналізувати, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до рідного слова.




Ви сичі-горлачі,Не кричіть уночі!Бо в траві на землі Сплять мишата малі.

Читання скоромовки «дощиком».— Дощик накрапає (читати повільно і тихо).— Дощик сильніший (скоріше і голосніше).— Злива (голосно і скоромовкою).— Дощ слабшає, дощ накрапає, дощ припинився (у зворотному напрямку).2. Зарядка для язичка

Де ж наш пустун-язичок?Ліг на бочок і мовчок.А ми зараз його розбудимо!— Поплямкаємо губами!— Поклацаемо зубами (щоб міцніші були)\— Посичали гускою: с-с-с.— Подзижчали комариком: дз-дз-дз.— Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш. .......— Подирчали трактором: др-др-др.

3. Читай чітко, весело!

— Гей, Федько!—Питають люди, —Чом залізУ кропиву ти?— А тому, що З дідусемМи на пасіку .......Ідем.Там такі кусючі бджоли —Гірш, ніж лікарські уколи.Нажалю своє тут тіло, щоб не такОд бджілБолілої

К. Дяченко

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯУчні відповідають на запитання рубрики «Повтори і пригадай» (с. 71).

43

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.— Прочитайте його назву. («Поетична збірка 4»)— Прочитайте передмову до розділу.— До чого спонукають вас автори?— Відкриває цей розділ письменник Платон Воронько.


1. Біографічна довідка— Платон Воронько — видатний український дитячий поет. На його

віршах виростають цілі покоління української малечі. Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, нібито вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт...» таін.

Народився письменник 1 грудня 1913 р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському Літінституті.

Учасник Другої світової війни, командир підрозділу підривників партизанського з’єднання Ковпака. Майже всі свої літературні премії отримав за «дорослі» вірші, але справжню славу здобули його неповторні поезії для дітей.


2. Опрацювання вірша П. Воронька «Казка про рукавичку» (с. 72-73)

1) Гра «Угадайте казку».

• Що за хата на узліссі, Так вже тісно їм усім —Вся ворушиться, дрижить? Ось-ось-ось порветься дім.Де не взявсь — кабан біжить. Що за дім такий лежить,Тут і вовк іде, й ведмідь, І ворушиться, й дрижить?Й кожен хоче в хатці жить. (Рукавичка)

— Платон Микитович Воронько написав свою казку про рукавичку. Погляньте на текст і скажіть, чим він відрізняється від української народної казки? Ще вірш.)

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша.— Хто є головним героєм вірша? (Хлопчик)— З якою інтонацією слід читати вірш? (Не поспішаючи, розмірено, ніби

даючи хлопчикові час на роздуми.)3) Читання вірша учнями «ланцюжком».— Яким ви уявляєте хлопчика?— Чи можна назвати його бешкетником?— Простежте за текстом, як розмірковував герой? Назвіть причину його

вчинку.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового ви дізналися про письменника?


44

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Платона Воронька; удосконалювати навички правильного виразного свідомого читання; розвивати уяву, фантазію учнів; вчити розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до художнього слова.

Урок 69. ІСКОРКИ ГУМОРУ.ПЛАТОН ВОРОНЬКО «ПРИЧИНА», «КАРТИНА»



1. Прочитайте! Посміхніться!

Якби пшоно, якби сіль, То зварила б я борщу.То зварила б я кисіль. Якби трохи простокваші,Якби снігу та дощу, То зварила горщик каші.— Що незвичайного у цьому вірші? Чого не буває?2. Робота над чистомовкою

Енька-енька-енька — донечка маленька.Ае-ає-ає — маму все чекає.Ила-ила-ила — посуд перемила.Ла-ла-ла — квіти полила.Иця-иця-иця — росте в мами помічниця.


Норці не потрібна нірка.Норка носить теплу шкірку.

4. Читання груп слів на одному диханніВіє лугвода ланивесна лунавранці любийвітер летітивстала люди

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще читання вірша «Казка про рукавичку».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо ознайомлення з творами Пла

тона Воронька.Прочитаємо, як доброзичливо, з іскоркою гумору Платон Воронько розпо

відає про вчинки ваших ровесників.


1. Опрацювання вірша П. Воронька «Причина» (с. 73-74)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями.— Чому захворів хлопчик?— Що ти йому порадиш?

Клас

Дата

45

2) Виразне читання вірша учнями.— Як автор ставиться до свого героя?— Чому вірш називається «Причина»?3) Гра <Знайди риму».Хлопчина... (причина); кутку... (садку); тихо... (лиха); віт... (живіт).Фізкультхвилинка

2. Опрацювання вірша П. Воронька «Картина» (с. 73-74)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте назву вірша. Як ви вважаєте, про що в ньому йтиметься?2) Виразне читання вірша вчителем.— Хто намалював незвичайну картину?3) Гра «Дощик». Читання вірша хором.

4) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Як ви гадаєте, чи сподобалася хлопчикові власна картина? Обґрунтуйте

свою думку відповідними рядками вірша.— Чи можна намальовану хлопчиком картину назвати небилицею? Чим

вона особлива?6) Робота в парі.— Уявіть, що художник усе виправив. Спробуйте переробити вірш так, аби

все було намальовано правильно.Учні зачитують свої вірші.— Який варіант вірша вам подобається більше?— Чому?7) Гра «Добери риму».Картина... (малина); усіх... (сніг); дивина... (низина); зайчата... (курчата); летять... (висять); зорі... (осокорі); картина... (новина); подарував... (намалював).8) Робота над змістом малюнка.— Розгляньте малюнок. Зіставте його зі змістом вірша. Прочитайте рядки

вірша, які проілюстрував художник.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Які вірші Платона Воронька читали на сьогоднішньому уроці?— Які за настроєм ці вірші?— Як автор ставиться до своїх героїв?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати виразно вірші Платона Воронька.

46

Урок 70. ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ.ПЛАТОН ВОРОНЬКО «В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА» Клас

Дата

Мета: вдосконалювати техніку читання поетичних творів; формувати читацьку самостійність; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати естетичний смак.



1. Вправи для розвитку дихання• «Задми свічку»;• « Понюхай квіточку »;• « Пий чай із блюдця »;• « Подми на кульбабку »;• «Насос»;• « Годинник».

2. Читання скоромовки «дощиком»Діти читають хором:

• накрапає дощ (тихо);• дощ сильнішає (голосніше);• злива (голосно);• дощ слабшає (тихіше);• дощ припинився (читання припиняється).

Скрекоче сорока сороці:— А я у сорочій сорочці!Сорока сороці скрекоче:— А в мене яєчко сороче!

О.Орач


Ку-ку-ку, ку-ку-ку!Сидить пташка на сучку!Ки-ки-ки, ки-ки-ки!Посадили огірки!Ко-ко-ко, ко-ко-ко!Люблю свіже молоко!


Гра «Хто краще7»Конкурс на краще виразне читання вірша.


• Буркотливий, вайлуватий,Ходить лісом дід кошлатий:Одягнувся в кожушину,Мед шукає і ожину.Літом любить полювати,А зимою — в лігві спати.

47

Як зачує він весну —Прокидається від сну. (Ведмідь)

— Сьогодні ми прочитаємо вірш про ведмедів, автором якого є Платон Воронько.


1. Виразне читання вірша П. Воронька «В лісі є зелена хата» вчителем (с. 75)— Хто живе в лісовій зеленій хаті?2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Вереда — вередлива людина; той, хто вередує.Кошівка — те саме, що кошик.2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Поснули набридашепоче ведмежатанайменший в кошівці

— Прочитайте слова здивовано; сердито; байдуже.Фізкультхвилинка

3. Читання вірша учнями— З якою інтонацією слід читати слова ведмедиці? (Заспокійливо, ласкаво)— Ведмежати? (Роздратовано, вередуючи)4. Гра «Торнадо»— Починайте читати повільно, поступово збільшуючи швидкість читання.— Яким ви уявляєте синка-ведмедика?— Якою — його маму?— Як поетові вдалося створити такі художні образи?5. Гра «Читає Незнайко»Учитель читає вірш, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помі

тити їх і виправити.В лісі є красива (зелена) хата,Там поснули ведмежата,А найменший — вереда,Любій (сивій) мамі набрида.Каже: «Я не хочу спати,Утечу мерщій (вночі) із хати,Коли меду не даси,Риби, масла (сала), ковбаси!»

6. Робота за ілюстрацією— Розгляньте малюнок.— Кого на ньому зобразив художник?— Розкажіть, якою є ведмедиця; вередливе ведмежа?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто є його автором?


48

Мета: вчити учнів читати діалоги, інтонувати речення, аналізувати прочитане; розвивати вміння читати за розділовими знаками, виховувати любов до художнього слова.




Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.Чу-чу-чу — я капусту посічу.Щок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.Чний-чний-чний — ой, який же борщ смачний!Че-че-че — бабуся калачі пече.Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.Чі-чі-чі — їж, будь ласка, калачі.


Наварили смакоти —Будем їсти я і ти.А сороки і ворони Будуть їсти макарони.

В. Чепуренко

3. Читайте правильно, швидко, чітко!Кожен стовпчик прочитати згори вниз, а потім — знизу вгору.

Урок 71. «ЛІТО ПАХНЕ СУНИЧКАМИ». ДІАЛОГ.ПЛАТОН ВОРОНЬКО «СУНИЧКА-СЕСТРИЧКА»

Джем ґудзикджин дзвоникдзвін джунглідзиґа джерелодзьоб дзеркалобджола дзвіночкиджміль кукурудза

4. Читайте, думайте, доповнюйте!Слухають, пишуть, сидять, малюють — ... (діти).Співає, літає, будує, годує — ... (пташка).Повзе, блищить, шипить, жалить — ... (гадюка).Пише, запитує, навчає, перевіряє — ... (вчитель).


Гра «Обличчям до обличчя»Учні повертаються одне до одного у парі та читають виразно вірш.


• Пахне галявинка невеличка —Швидко виросли сестрички, —

Клас

Дата

49

Чепурушки круглолиці Заховались у травиці.Чорні крапочки на личках...Здогадалися?.. (Сунички).


1. Опрацювання тексту «Літо пахне суничками» (с. 76)— Чи доводилося вам збирати сунички? Де? Розкажіть.— Коли достигають сунички?— Прочитайте, як про це сказано в тексті (с. 76).— Перечитайте текст повільно. Зупиняйтеся на виділених словах, уяв

ляйте себе на суничній галявині.— Які запахи ви відчуваєте?— Які картини бачите?— Чим суниці на галявині нагадують запашні озерця?Фізкультхвилинка

Цвіт суниці ми зривали,У торбиночку складали,А зимою чай варили І ніколи не хворіли.Раз здорові всі малята,То почнемо танцювати.

(Декілька танцювальних вправ на місці.)2. Опрацювання вірша Платона Воронька «Суничка-сестричка»

1) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.— Між ким відбувається діалог у вірші?— Який настрій у співрозмовників?— Які слова свідчать про те, що суничка весела й рада розмові?Діалог — розмова між двома чи кількома особами.2) Робота в парах.— Прочитайте вірш за особами.3) Гра «Добери рими».Умита... (налита);в теплі... (землі).3. Повтори і пригадай!— Назвіть персонажів поезій Платона Воронька.— Як автор ставиться до своїх героїв?— Назвіть вірші, у яких Платон Воронько пропонує вам пильніше приди

витися до себе, до своїх учинків. Поясніть свою відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З якими творами Платона Воронька ознайомилися?— Який із його віршів сподобався найбільше? Чому?


50

Урок 72. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. БАТЬКІВЩИНА — РІДНИЙ КРАЙ

Мета: збагатити знання учнів про наш край, про історію, культуру своєї Вітчизни; розвивати навички читання, зв'язне мовлення; виховувати громадянські почуття, любов до Батьківщини, до рідної мови.



1. Робота над чистомовкоюПа-па-па — розсипана крупа.Пе-пе-пе — кошеня сліпе.По-по-по — річка Лімпопо.Іп-іп-іп — зеленіє кріп.Ап-ап-ап — травку щипле цап.


Гра «Дощик»

У діброві — дуби,Під дубами — гриби,Трава — між грибами,Хмарки — над дубами.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬЗвучить пісня «Україна — рідний край».— Про що співається у пісні?— З чого і де починається Батьківщина?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Є багато країн на землі,В них — озера, річки і долини.Є країни великі й малі,Та найкраща завжди — Батьківщина.

— Як називається наша Батьківщина?— Сьогодні ми будемо говорити і читати про наш край — Україну.

Україна — це те місце, де ви народилися, де живуть ваші батьки, родичі.А ви знаєте, де ви народилися? (Відповіді дітей.)— Ось це місце, де ви народилися, і є вашою Батьківщиною, яка є часткою

нашої країни — України. (Демонстрування на мапі.)— Україна — це держава, яка має свою історію, культуру, свою мову.

Кожна людина любить той край, де народилась і живе. Вона пишається своєю рідною землею. Завжди із захопленням говорить про квітучі весняні сади, про чудовий спів солов’я, плакучу вербу, що схилилася над стрімкою річкою.

Батьківщина — це казки, які розповідала тобі бабуся, це зелена травичка і блакитна річечка.

V. РОЗГЛЯДАННЯ ВИСТАВКИ КНИГУчитель звертає увагу учнів на збірки творів поетів: П. Воронька, JI. Кос

тенко, Д. Білоуса, О. Олеся, В. Сосюри, JI. Компанієць, М. Познанської.Фізкультхвилинка

Уп-уп-уп — поживний суп. Оп-оп-оп — у річці короп. Пу-пу-пу — по широкому степу. Пи-пи-пи — золотаві снопи.

Клас

Дата

51

VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ

1. М.Хоросницька «Моя Україна»— З чого ж почалася Україна для кожного з нас?Виразне читання вірша учнями.— Постарайтеся передати інтонацією теплоту, з якою поет говорить про

Україну.— Отже, Україна для кожного з нас починається із пісні, із рідної мови,

з молитви, що навчає мама.2. В. Самійленко «Ім'я нашої Батьківщини»— У якому творі говориться про назву нашої країни?— З якого твору слова і хто їх автор?

* На Вкраїні â для Вкраїни Будем жити й помремо.

3. П. Воронько «Журавлики — журавлі»— Про що запитують у журавлів?— За чим вони сумували в казкових гаях?Читання вірша за особами.4. Л. Костенко «Буває часом»Читання вірша учнями.— З яким почуттям слід читати вірш? (захоплення).Конкурс на кращого декламатора віршів.5. Робота в групахСкладання словесного малюнка «Краса моєї України».

VII. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ТВОРІВ ПРО УКРАЇНУ

1. Робота над оповіданням Т. Волгіної «Удома краще»

1) Читання оповідання учнями самостійно.— Звідки приїхав Романко?— Чи сподобалося хлопчикові місто?— Чому хлопчику в селі краще?— Яке прислів’я є основною думкою твору?2) Читання оповідання за особами.

2. Робота над віршем В. Сосюри «Любіть Україну»

1) Виразне читання вірша вчителем.— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто, піднесено)— До чого закликає поет?2) Виразне читання вірша учнями за строфами.— Знайдіть слова — назви ознак, які вживає автор у своєму вірші.

VIII. ПІДСУМОК УРОКУ— Напевно, кожен із вас відчув на сьогоднішньому уроці у своєму серці га

рячу любов до своєї землі, бажання бути гідним своєї Батьківщини.Любіть і шануйте свою країну, її мову, народ!

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «А вже

весна, а вже красна... ».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

52

Урок 73. ПРИРОДА ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.ВОЛОДИМИР ЛУЧУК Клас

Дата

Мета: ознайомити учнів із творчістю Володимира Лучука; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати художнє сприймання явищ природи, творчууяву; виховувати любов до прекрасного.

ХІД урокуI. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ


1. Робота над чистомовкоюРа-ра-ра — висока гора.Ро-ро-ро — гостре перо.Рі-рі-рі — сонце угорі.Ру-ру-ру — не псуй кору.Ри-ри-ри — книжку бери.


Пішли рясні дощі.Ловилися лящі.А хлопці — мов хлющі,Забули про плащі.Та що їм ті дощі,Коли такі лящії

Хлющ — сильний дощ, злива.Змокнути ( стати), як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще виразне читання вірша Платона Воронька.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми починаємо вивчати творчість українського поета Володи

мира Лучука.


1. Біографічна довідка— Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). У 1945 р. ро

дина була переселена в село Доросині Волинської області і зазнала всіх бід від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду, і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане...

Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов’янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру.

Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі інші побутові справи для нього не існували.

Ті, хто знав Володимира Івановича, називають такі головні риси його характеру, як доброта, довір’я до людей, невтомність у праці та сміливість у пошуку вагомого, як добірне зерно, слова. Мабуть, не випадково свою першу збірку поезій він назвав так промовисто — «Довір’я».

Ір-ір-ір — великий двір. Ир-ир-ир — голландський сир. Ря-ря-ря — ясна зоря. Ар-ар-ар — вправний кухар. Ер-ер-ер — молодий шофер.

53

Дітей він дуже любив. Навіть під час творчих поїздок у Прагу на вулицях міста він мав про що поговорити з дітьми. І хоч розмови були короткі, зате контакт налагоджувався доволі швидко.

Надійною підтримкою та помічницею у царині дитячої літератури була для Володимира його дружина Оксана Сенатович. їхнім подружнім гаслом стали такі слова: «Якщо ти поет — напиши для дітейі». А написав В. Лучук чимало: «Сіла хмара на коня», «Хитрий лис малює ліс», «Чарівний глобус», «Уставати рано треба», «Я малюю голуба», «Жива вода», «Дарунки для мами» тощо.

2. Читання статті про поета у підручнику (с. 77)— Чого поет навчає маленьких читачів своїми творами?Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша В. Лучука про жовті глечики

1) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання учнями вірша.2) Довідкове бюро.Нахильці — зігнувши верхню частину тіла, нахилившись. Просто з посу

дини, без склянки і т. ін. (пити).Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної

повені.3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Про яку незвичайну ознаку заплав ідеться у вірші? Прочитайте відпо

відні слова.— Що поет називає жовтими глечиками?— Що підказало автору такий образ?4) Цікаво знати!Королевою водного королівства вважається латаття — символ чистоти,

свіжості та тиші. Свою квіткову корону водяна королева розкриває вранці і закриває вдень. І так — протягом чотирьох днів, а потім з’являються нові квітки. Триває церемонія коронації латаття з кінця весни. Забарвлення квіток вражає своєю різноманітністю.

Глбчики жовті, латаття жовте, або кубйшка жовта (народні назви: жовта водяна лілія, жовта маківка, бабка, збанок, збанятник, лопатень жовтий, лопушняк жовтий, мак водяний, товстушка, водяна царівна, ру- сальна квітка) — багаторічна водяна трав’яниста рослина родини лататтєвих. В Україні жовті глечики здавна пов’язували з русалками (одна з народних назв рослини — русальна квітка). Вважалося, що рано вранці та у вечірні години жовті квіти не можна ні зривати, ні навіть торкатися їх — бо русалка, яка стереже свою улюблену квітку, може розсердитися, схопити людину за руку і втопити. Вірили також, що у літні місячні ночі найбільше русалок збирається у тих місцях, де найбільше жовтих глечиків.


Гра «Закінчи речення»• Сьогодні на уроці я вчився...• Я вперше дізнався...• Мені було цікаво...• Найбільше сподобалося...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНамалювати латаття жовте.

54

Мета: ознайомити учнів з поняттям «білий вірш»; вчити розуміти прочитане, виділяти в ньому головне; розвивати образне мислення; розширювати уявлення учнів про навколишній світ; виховувати любов до прекрасного.

Урок 74. БІЛИЙ ВІРШ.ВОЛОДИМИР ЛУЧУК «БІЛИЙ ВІРШ»

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ



На шафі — шапка, у шафі — шуба. У Соні — шашки, у Саші — шишки.

2. Гра «Так чи ні?»

Зіграти хочеться мені З тобою, друже, в «Так чи ні?». Тобі питання задаю,Готуй же відповідь свою. Відповідай, коли мастак, Єдиним словом - «ні» чи «так». Скажи, співає сом пісні?Не гайся з відповіддюі (Ні)Чи вміє плавати гусак?Ну що на це ти скажеш? (Так) Чи може стати у вогні Вода холодним льодом? (Ні) Скажи мені, червоний мак В січневу пору квітне? (Ні)А крокодили на сосні Свої будують гнізда? (Ні)Чи може вище гір літак У вишину злетіти? (Так)Узори пишні на вікні Мороз малює взимку? (Так)Чи правда, друже мій, що рак,

Коли повзе, то задки? (Так)Якщо не їстиме три дні,Верблюд ходити зможе? (Так)До забіяк і розбишак Чи є в людей повага? (Ні)Чи достигають навесні Пшениця й жито в полі? (Ні)Коли розсердиться їжак,Слона він може вбити? (Ні)Ріка біжить удалині,Чи є у неї ноги? (Ні)А чи буває сон у сні?Чекаю відповідії (Так)Перекривив синицю шпак,Таке буває, друже? (Так)Скажи, морози крижані Страшні для мавп тропічних? (Так) Чи правда це, що вовк усмак Наївся груш і яблук? (Ні)А під кінець скажи мені —Цікава гра у «Так чи ні»? (Так)




IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира Лучука.


1. Виразне читання вірша вчителем (с. 78)— Яке слово найчастіше зустрічається в цьому вірші?— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

Клас

Дата

55


1) Довідкове бюро.Огир — кіньКресати — сильно вдаряти, сікти.2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Креше кожухимайструє борошновдягнули крайнебарозпростер кмітливим


Тихесенько котик крадеться,Мишку, може, він діждеться.Мишка з нірки вибігає,Котик її доганяє.Бігав, бігав — не догнав,Спотикнувся та й упав.

3. Читання вірша учнями «ланцюжком»

4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання— Чи можна назвати прочитаний вірш загадкою?— Якщо так, відгадайте, хто такі білий огир, білий дід, біла баба; що таке

біле сито, біле борошно.— Які картини зумів намалювати поет за допомогою лише одного слова

білий?— Спробуйте знайти риму в прочитаному творі. Вам це не вдалося зробити.— Зауважте: вірші без рими називають білими.— Послухайте ще один білий вірш.

Білі вірші, як білі ночі,Що не закінчуються з сонцем,Що є присутні у кожнім світлі Кожної зірки на небосхилі.Білі вірші, як білі квіти,Що білим снігом падають влітку,Встеляють землю пухнастим килимом,Чистим малюнком прикрашають світ.

— З чим автор порівнює білі вірші?— Чому саме такі порівняння обирає поет?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— З якими віршами ознайомилися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Замініть рядками з «Білого вірша» подані речення (с. 78).Сніг ішов усю ніч і вкрив усе довкола. Мороз скував кригою річку. Іде сніг.

56

Урок 75. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК «ДИКИЙ МАК». ЗІРКА МЕНЗАТЮК «МАК»

Мета: навчати учнів читати вдумливо і виразно, усвідомлювати зміст прочитаного, розмірковувати, придивлятися, прислухатися до звучання художнього слова; розвивати мовлення учнів, естетичний смак; прищеплювати любов до художнього слова.



1. Гра «Дощик». Робота над скоромовкоюДіти читають хором:

• Накрапає дощ (тихо);• Дощ сильнішає (голосніше);• Злива (голосно);• Дощ слабшає (тихіше);• Дощ припинився (читання припиняється:).

Заболіло горло в горили —Бо горила багато говорила.

2. Читай чітко, весело!

— Гей, Федької —Питають люди, —Чом залізУ кропиву ти?— А тому, що З дідусем Ми на пасіку Ідем.Там такі кусючі бджоли —Гірш, ніж лікарські уколи.Нажалю своє тут тіло, щоб не такОд бджілБолілої

К.Дяченко

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ— Прочитайте, як ви замінили рядками з «Білого» вірша подані речення

(с. 78).


• Я крилатий і пухнастий,Золотистий і смугастий,Над лужком танок веду,Дзвінко, весело гуду. (Джміль)

— Сьогодні ми поринемо в таємниці художніх творів. Під час читання розмірковуйте, уявляйте, придивляйтеся, прислухайтеся.


1. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту про джмеля (с. 79)— Які звуки та образи виникли у вашій уяві?

Клас

Дата

57

— Який це звук — оксамитовий? Пригадайте, яка на дотик тканина оксамит. Цю ознаку перенесено на звук. Переносне значення слова оксамитовий — приємний, м’який.

— Які з виділених слів допомогли вам побачити джмеля? Опишіть його.Фізкультхвилинка

Плів павутинку павучок —І заболів йому бочок.Встанем разом на хвилинку Й проведем фізкультхвилинку.Руки вгору, руки вниз,Вліво, вправо повернись.Сіли — встали, сіли — встали,Кошенята заплигали,У долоньки заплескали І за парти посідали.

2. Опрацювання вірша В. Лучука «Дикий мак» (с. 79-80)

1) Робота над загадками.— Відгадайте загадки і дізнайтеся, які квіти вибрав джміль. Знайдіть їх на

малюнку.■ Наче сонця серединка, * Запалали в чистім полі

Пелюстків біла хустинка. Квіти гарні, всі червоні.Знає бджілка і мурашка, То палає влітку такЩо звуть квіточку... (ромашка). Польовий червоний... (мак).

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями.— Поміркуйте, як треба читати вірш.— Спробуйте передати голосом, що маку стало соромно.3) Виразне читання вірша учнями.— Як ви гадаєте, чому мак хотів підслухати розмову?— Оберіть відповідь:а)був занадто цікавий;б) був невихований.— Чому мак почервонів?— Знайдіть у вірші риму.3. Опрацювання тексту Зірки Мензатюк «Мак» (с. 79-80)

1) Виразне читання тексту вчителем.— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання тексту?2) Виразне читання тексту учнями.— Як ви вважаєте, чи звертається письменниця до вас?— Що вам захотілося зробити, запам’ятати?— Які образи квітки маку створено у прочитаних вами текстах?— Закінчіть думку: «Мак хотів підслухати таємницю і від сорому...».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що було найбільш цікавим?— Чого вас навчає текст Зірки Мензатюк «Мак»?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити напам’ять вірш «Дикий мак».

58

Урок 76. ЛІСОВІ ДИВА. ЛІНА КОСТЕНКО «БІЛОЧКА ВОСЕНИ»

Мета: ознайомити учнів з творчістю Ліни Костенко; навчати учнів виразно читати віршовані твори; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання; виховувати любов до природи.




їжак та їжаченя їздять по гриби щодня, їжачиха помагає —Сироїжки їм збирає.


Са-са-са — летить оса,Зу-зу-зу — веду козу,За-за-за — іде коза,Су-су-су — відро несу,Шу-шу-шу — листя ворушу.

3. Гра «Доповни словосполучення»Великий камінь, а маленький... (камінець).Великий прапор, а маленький... (прапорець).Великий корінь, а маленький... (корінець).Великий гребінь, а маленький... (гребінець).Великий ремінь, а маленький... (ремінець).4. Читайте тільки назви тварин!Порт, рись, клен, їжак, липа, вовк, горох, нічка, гадюка, лавка, море,

клей, єнот, барабан, молоко, малина, лев, кіт, підручник, ведмідь, стіл, журнал, газета.


Конкурс «Хто краще?»Учні розказують з пам’яті вірш В. Лучука «Дикий мак».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю української поетеси

Ліни Костенко.


1. Біографічна довідка— Народилася Ліна Василівна на Київщині в учительській сім’ї. Батьки

майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими і порядними. Батько знав дванадцять мов, добре був обізнаний у всіх навчальних предметах школи. Закінчила Ліна Костенко Київський педагогічний інститут і Московський літературний інститут. Писати вірші почала з дитинства.

Довгий час (15 років) її не визнавали як поетесу. Це був сумний період в її житті, в історії української літератури. Зараз Ліна Василівна Костенко живе і працює в Києві, продовжуючи радувати нас своїми творами.

Дата

Клас

59

2. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Білочка восени» (с 81)

1) Гра «Упізнай персонажа твору».

• Багряна шубкаІ розкішний хвостик.Ліс їй дари приносить:Осипають сосни шишки

2) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш?— Якою ви уявляєте білочку?Фізкультхвилинка

3) Словникова робота.Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Пороші міркуєв’язочка випадутьбурундук гіллячкахпосиплеться нашпилює

— Яке слово «зайве» у першому стовпчику? (Посиплеться) У другому? (Гіллячках)

4) Читання вірша учнями за строфами.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Які гриби сушить білочка?— На чому вона їх сушить?— Про що міркує?— Чому не спиться білочці?— Як ви розумієте виділений вислів?— Порівняйте його з висловом полум’я ще не погасло. Чи справді день

може погаснути? А полум’я?— Зауважте: у виділеному вислові слово погас ужито в переносному зна

ченні.6) Робота за ілюстрацією.— Розгляньте малюнок. Прочитайте рядки вірша, які йому відповідають.3. Чи знаєш ти?Широко поширена думка, що білка харчується горіхами. Далеко не тільки

горіхами і, тим більше, не лише лісовими горіхами. Все, що є в лісі їстівного, входить до її меню: всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну, і звісно, вміст шишок хвойних дерев. За день білка може обробити до 15 ялинових шишок і понад 100 соснових. Вона, схопивши зубами лусочку, піднімає її вгору, таким чином, що та відлітає і насіннячко показується назовні. На таку обробку однієї соснової шишки цей звір витрачає близько З хвилин. У денний раціон білки входять 100-150 шишок. Цієї кількості продукту достатньо, щоб угамувати голод і відкласти запаси жиру.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Чого можна навчитися у білочки?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати виразно вірш.

Час уже збирать горішки. Клопотлива і метка,А в дупло несе грибка.

(Білка)

60

Урок 77.1 ЗНОВ ЗАСИПЛЕ ВСЕ ЗИМА. ЛІНА КОСТЕНКО «БАБА ВІХОЛА», «ПРЯЛЯ»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане, робити висновки, узагальнення; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.




Віл везе важучій віз —Вовну, вату, верболіз.Вперся віл, і впало з воза Вісім в’язок верболозу.

Ю. Кругляк2. Додайте склад або букви, утворіть слова!Очі — (ов)очі; парк — парк (етп);рій — (об)рій; жир — жир(аф);він — (дз)він; доба — доба(вка);міль — (5ж)міль; крок — крок(одил);кіл — (со)кіл; лимон — лимон(ад);так — (лі)так; кит — кит (иця).

3. Читайте! Помічайте! Продовжте!Рано — нора; мило — ломи; мара — рама; сосна — насос; банка — кабан;

Марко — комар; товар — варто; терка — катер; наказ — казна; наша — шана.4. Продовжуй!

Дощ — як хлопчик по стежині: Блискавиця б’є по хмарі:Туп — (myn-myn). Бу — (бу-бу).І гуркоче грім у небі: Дзюркотить вода у річці:Го — (го-го). Хлюп — (хлюп-хлюгі).

Д. Мостовий

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще виразне читання вірша.


• Кружляє ніжний білий пух, Співають весело синички.Міняє зайчик свій кожух. Ведмідь в барлозі вже дріма...Вдіває лиска рукавички, Яка пора, скажіть?.. (Зима).

— Які слова допомогли вам відгадати загадку?— Сьогодні ми прочитаємо вірші Ліни Костенко, які вона присвятила

чарівниці-зимі.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Опрацювання вірша Л. Костенко «Баба Віхола»1) Виразне читання вірша вчителем.— Чи сподобався вам вірш? Хто його головна героїня?

Клас

Дата

61

2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити

де-небудь.б) Читання стовпчиків слів «буксиром», в парах, скоромовкою.

Решето метальнійситечко вешталасьпорожньо добрії


3) Читання вірша учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— На чому приїхала баба Віхола? Що вона робила в селі?— Серед виділених у вірші слів знайдіть ті, які наповнюють описану кар

тину звуками, кольорами, рухом.— Прочитайте слова, якими поетеса описала віхолу як людину.— Поміркуйте, чому віхолу названо сивою. Як ви розумієте вислів на ме

тальній мітлі приїхала?— Простежте, як поетеса зображує грізний характер баби Віхоли й вод

ночас її добрі наміри.5) Робота в групах.— Вірш закінчується крапками. Спробуйте скласти його продовження.

Розкажіть, як відпочивала баба Віхола.2. Опрацювання тексту І. Нечуя-ЛевицькогоСамостійне читання тексту учнями.— Яку картину ти уявляєш, читаючи ці рядки.— За допомогою якого порівняння письменник описує дії вітру? Чому він

обрав саме такий образ?3. Опрацювання вірша Л. Костенко «Пряля»

1) Гра «Рибки». Читання вірша учнями мовчки.— Чи здогадалися ви, про яку прялю йдеться?2) Робота в парах.— Підготуйтеся до читання вірша вголос: визначте, де треба робити

паузи — довшу (між реченнями) і коротшу (в середині речення на місці тире). Які рядки прочитаєте з інтонацією перелічування?

3) Читання вірша учнями вголос.— Що відбувається, коли в прялі рветься нитка?— Що пряля вже встигла зробити?— Які картини викликають у вашій уяві слова: сніг іді-іде-іде, а вона пряде

й пряде; вже напряла хуртовин на шапки для верховин?— У якому вірші Ліни Костенко снігопад найбільш подібний до зображе

ного в тексті Івана Нечуя-Левицького? Поясніть свою відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Які вірші читали на уроці?— Хто їх автор?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити один з віршів напам’ять.

62

Урок 78. СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО «СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ». ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО

Мета: вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочитаного, вчити визначати настрій твору; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.




Уві сні Орест Зліз на Еверест.Поможіть Оресту Злізти з Евересту!Бо йому вже скоро Треба йти до школи.

2. Гра «Зоряна година»Із букв слова сторінка скласти інші слова (сто, сіно, ранка, рік, нора, кір,

рот, кіно, стінка,ріка, кріт, нірка...).3. Гра «Твердий — м'який»Змініть твердий звук на м’який, щоб утворилося нове слово: лук (люк);

лапа (ляпа); мий (мій); лис (ліс); кит (кіт); витер (вітер); син (синь).4. Вправи для розвитку артикуляції дихання

• Цокання язиком у ротовій порожнині.• Маятник — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої до правої

щоки.• Як дзижчить комарик.• Надуваємо щоки.• П’ємо чай із блюдця.• Дуємо на кульбабу.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще читання вірша Ліни Костенко з пам’яті.


• Хтось відкрив на небі душ,Повно на землі калюж.І на нас водиця л’ється.Як це явище зоветься? (Дощ)

— Буває, що дощ ллє і ллє. Кінця-краю йому немає. Не чути співу пташок. Сумно хлюпає дощ — сумно на душі.

Бог має особливі склади дощу на краю світу... Коли з’являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. При цьому буває нерідко так, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно декілька днів поспіль. Так стається тому, що глухий янгол запитує в Бога, куди потрібно

Клас

Дата

63

пускати дощ. Бог каже йому: «Ходи там, де чорно»; а він, не розчувши, ходить там, де вчора. Бог каже: «Іди туди, де просять», а він, не розчувши, іде туди, де косять. Бог каже: «Іди туди, де ждуть», а він, не розчувши, іде туди, де жнуть.


1. Опрацювання вірша Л. Костенко «Соловейко застудився» (с. 83-84)

1) Вступне слово вчителя.— Через цей надокучливий дощ застудилася одна пташка. Яка — відга

дайте!■ Маленький, сіренький

По гаях літає,Уночі співає.Як сонце заходить,Він чарівний спів заводить.— Тьох-тьох-тьох,Тіву-тів...—Лине радісно з гаїв.То співаночка чия?Голосного... (солов’я).

2) Виразне читання вірша вчителем.— Визначте настрій вірша. Чим він викликаний?3) Виразне читання вірша учнями.— Прочитайте вірш виразно, ніби переконуючи дощ, що вже годі лити.— Які слова у вірші свідчать про те, що дощ іде вже давно?— Що в цьому творі казкового?Фізкультхвилинка

2. Робота за ілюстрацією— Розгляньте малюнок. Прочитайте рядки з вірша, які йому відповідають.3. Підсумок з вивчення поезії Ліни Костенко

1) Вступне слово вчителя.— Поезії Ліни Костенко відкрили вам таку таємницю: персонажами твору,

крім людей, можуть бути також явища природи, дерева, птахи, звірі, наділені людськими властивостями. Пригадайте вірші з такими персонажами.

2) Гра «З якого твору рядки?».• Вже напряла хуртовин

На шапки для верховин,На сувої полотна На завісу для вікна... («Пряля»)

• Сині пальчики — мерзне житечко.Нема решета, дайте ситечко!

( «Баба Віхола» )

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чи цікавим був урок?— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСкласти казку про те, як друзі допомогли соловейкові одужати.

• Поки дні іще хороші,Поки є іще тепло,А як випадуть пороші,Заберу їх у дупло. («Білочка восени»)

• Дощик, дощик, ти вже злива!Плаче груша, плаче слива.

(«Соловейко застудився»)

64

Мета: ознайомити учнів з творчістю поета Вадима Скомаровського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного.



1. Робота над лічилкою

Ішов кіт через сто воріт,До кінця дійшов,Кошеня знайшов.— Няв!


Сонце гріє — аж пече,З сома в море піт тече,Радить сому сонний кит:— Покупатись, соме, слід.

Л. Куліш-Зіньків3. Читайте! Додавайте склади

Лі...(/гао) по... (сол) фа... (ра)лі... (сок) по... (тяг) фа...(зан)лі... (кар) по... (сох) фа... (кел)лі ...(так) по... (ра) фа... (ртух)


За-за-за — там іде коза.Зу-зу-зу — ми ведем козу.Зи-зи-зи — сіно відвези.Са-са-са — ось летить оса.Су-су-су — ми побачили косу.Це-це-це — кругле яйце.Єць-єць-єць — віє вітерець.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс «Хто краще?»— Хто розкаже кращу казку про те, як друзі допомогли соловейкові оду

жати?

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського поета

Вадима Скомаровського.


1. Біографічна довідка— Понад тридцять років пише вірші, поеми, казки для дітей Вадим Пе

трович Скомаровський. Його твори присвячені рідному краю, природі, героїці воєнної пори, працьовитим людям і, звісно, дівчаткам і хлопчикам — допитливим і непосидючим, яким був і сам поет у пору дитинства.

Урок 79. ДИВОВИЖНИЙ СВІТ ПРИРОДИ.ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ «КЛЕНИ» Клас

Дата

65

Народився Вадим Скомаровський 1 червня 1937 р. Його рідне село Балико- Щучинка (Кагарлицький район на Київщині) лежить на покраяному ярами правому березі Дніпра, довкола ліси, а в лісах — озера. Ця багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки Вітчизняної війни. На фронті загинув батько Вадима Скома- ровського. Мати все життя працювала вчителькою. І Вадим після закінчення семирічки, а потім — Ржищівського педучилища працював учителем у Бо- родянській школі на Київщині. Згодом Вадим Скомаровський закінчив Ізмаїльський педінститут. І подальша його журналістська робота та робота головним редактором і директором видавництва «Молодь» була тісно пов’язана зі школою, з дітворою та молоддю.


2. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Клени» (с. 85-86)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Яку картину природи ви уявляли, слухаючи вірш?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Багряне — густочервоне, криваво-червоне.б) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Довго ждучистояли тривозігрізно шумілазавірюхи сивоброваодягнула обтрушував

— Прочитайте слова скоромовкою.— Назвіть дієслова.— Яке слово складається з двох частин? (Сивоброва)3) Гра «Бджілки».Напівголосне читання вірша учнями.— Які картини природи описав поет?4) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком».— За допомогою яких слів автор передав тривогу кленів? Прочитайте від

повідні рядки.— Знайдіть у вірші слова, завдяки яким явища природи й дерева постають

живими істотами, схожими на людей.5) Робота над ілюстрацією.— Що зображено на малюнку до вірша (с. 85)?— Який настрій передано художником?6) Гра «Добери рими».Багряне... (настане);в тривозі... (на морозі);діброва... (сивоброва);завірюхи... (кожухи).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що ви дізналися про творчий і життєвий шлях Вадима Скомаровського?


66

Урок 80. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. «А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА...»

Мета: розширити знання учнів про весну; збагатити їхнє уявлення про красу природи, життя тварин навесні; розвивати уяву, вміння передавати під час читання настрій твору; збагачувати словник образними висловами; виховувати бережливе ставлення до природи.




Котик мишку наздогнав І сказав: м’яв!А вона на те: пі-пі,Дуже ніколи мені.


Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.Али-али-али — потім травку пощипали.Или-или-или — у водиці лапки мили.Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.

3. Гра «Озвуч малюнок»Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.Немовля — а-а-а-а.Мишка — пі-пі-пі.Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.Коник — іго-го-о-о.Жабка — скре-ке-ке-е-е.Тигр — р-р-р-р.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Відгадайте загадку.

* Все навколо зелениться: Вилізли комашки.І дерева, і травиця. Тепла, сонячна, яснаПрилетіли пташки, В гості йде до нас... (весна).— Коли надворі тане сніжок, біжать веселі струмочки, на деревах набубня

віли бруньки, повертаються з вирію птахи, то це означає, що до нас прийшла весна.

Отже, тема нашого уроку «А вже весна, а вже красна...».

IV. РОЗГЛЯДАННЯ КНИЖКОВОЇ ВИСТАВКИ— Які книги ви бачите на нашій книжковій виставці?— Які малюнки на обкладинках?— Які з цих книжок ви прочитали?— Хто автори цих книжок?


1. Веснянки— Колись давно ще наші прадідусі і прабабусі веселими піснями, які нази

ваються веснянками, закликали весну.— Які веснянки ви підготували?

Клас

Дата

67

Робота в групахУчні розказують підготовлені ними веснянки.2. Олена Пчілка «Діточкам»— Куди автор кличе діток?— Чому так мило і любо?— Які квіти ростуть у садочку?— Які тварини є у садку?— Як описується сонечко?3. М. Лучук «Березень»— Як називається перший весняний місяць?— Які образні вирази вжито у вірші?— З яким місяцем боровся березень?— Хто переміг?Фізкультхвилинка

VI. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ОПОВІДАННЯ «ВЕСНЯНІ ПТАШКИ»(за М. Ішуніною)— Про яких пташок прочитали в оповіданні?— Які пташки прилітають першими?— Що ви дізналися про ластівок?— Чого людям можна повчитися у ластівок?Гра «Ти— мені, я — тобі». Робота в парахУчні ставлять одне одному запитання за змістом прочитаного.

VII. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ Ю. СТАРОСТЕНКА «СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА»

1. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.2. Тестування

1) Коли з вирію повертається зозулька, ліс і гай:а) зелений; б) голий.

2) На листочок виповзає:а) мухоловка; б) гусінь.

3) Про яких птахів йде мова в тексті:а) зозульку, гусінь, синицю;б) зозульку, повзика, мухоловку, синичку.

4) Зозуля — це:а) перелітний птах; б) зимуючий.

VIII. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Чого навчають твори, розглянуті на уроці?— Ключ журавлів, повертаючись з вирію, приніс нам листа. Дозвольте його

зачитати.Любі діти, всі пташки вас просять під час прогулянок не руйнувати наші

гнізда, не чіпати яєчок. Бо ми — ваші пернаті друзі. А шпаки просять виготовити шпаківні і повісити їх у своїх садочках.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Країна ди

тячих журналів».

68

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Вадима Скомаровського; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання віршованих творів; навчати визначати настрій персонажа; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати любов до природи, бажання допомогти у скрутну хвилину птахам.



1. Читання скоромовки «дощиком»

Зелен-зелен льон у полі,Буде лялі з льону льоля,Білим, білим білована,Мов лілея, мальована!

О. Кононенко

Льоля — сорочка (зазвичай дитяча).2. Гра «Відгадай, хто це?»Цвірінь-цвірінь — ... (горобчик).Кар-кар — ... (ворона).Тьох-тьох — ... (соловей).Тук-тук — ... (дятел).Ціть-ціть — ... (щиглик).Ку-ку — ... (зозуля).Кря-кря — ... (качка).3. Гра «Хто більше?»— Доберіть слова — назви ознак до слів — назв предметів.Зима — холодна,...Сніг — білий,...Ялинка — струнка,...Синичка — жвава,...Вітер — північний,...Лисиця — хитра,...4. Слухай, запам'ятовуй!

Весна фарбувала розквітлу природу:Синьою барвою — в озері воду,На лузі — у колір пребілий ромашку,Пісочок — у жовтий, в сіренький — пташку.Фазана у полі червоним зробила,Рудим куропатці побризкала крила,І навіть в кімнату фіранку відкрила І зелень на фікусі всю поновила,Аж три кольори дарувала фіалці Й краплину на носа хлюпнула Наталці.

В. Ващенко

— У який колір і що саме фарбувала весна?

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Клени».

Урок 81. ДОПОМОЖЕМО ПТАХАМ УЗИМКУ.ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ «ЩИГЛИК». НАСТРІЙ ПЕРСОНАЖА Клас

Дата

69

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Вадима Скомаров-

ського. Прочитаємо вірш «Щиглик».— Що ви знаєте про цю пташку?


1. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Щиглик» (с. 86-87).

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання вірша?2) Словникова роботаа) Довідкове бюро.М іх — тут: мішок.Підбори — дерев’яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття.б) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Міх сядьжменьку зернятокморозяні розвішанізасніжено горішинівітрисько підборами

— Прочитайте слова здивовано; з питальною інтонацією.Фізкультхвилинка

3) Гра «Бджілки»Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен у своєму темпі.— Яку пору року описує поет у вірші?4) Читання вірша учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Як поет пише про мороз?— Яким був настрій щиглика на початку вірша?— Чому його настрій змінився наприкінці твору?— Хто прийшов на допомогу щигликові?6) Гра «Диктор телебачення».Учні читають текст, періодично відриваючи він нього погляд, щоб подиви

тися на глядачів.2. Читання учнями тексту Віктора Терена про щиглика— Які слова допомогли вам зрозуміти характер щиглика?— Якими словами можна продовжити останнє речення?3. Це цікаво! (див. додаток на с. 89)


VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати виразно вірпш.

70

Урок 82. ЛІТНІ ДИВА. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ «КОЗУБОККОЛОБОК»

Мета: вдосконалювати навички виразного читання, вмілого використання інтонацій у мовленні; розвивати художнє сприймання явищ природи, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного.



1. Вправи для розвитку артикуляції дихання• Повний вдих і видих носом.• Проговорити голосні звуки без голосу.• Міцно закрити рота. Язиком торкатися то лівої, то правої щоки.• Голосно цокати язиком.

2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»Росте липа біля Пилипа.3. Гра «Перестав усе, як треба»Засобакали гавки.Закицькали нявки.Закачкали кряки.Забаранили беки.Зажабали кваки.Закізкали меки.За зірки сховалось небо.4. Робота над чистомовкою

Вітерець у лісі — ш-ш-ш.Повзе вуж у траві — с-с-с.Прилетів жук — ж-ж-ж.Заспівав комарик — з-з-з.Чайник пару випускає — к-к-к.


Робота в парах. Гра «Ти — мені, я — тобі»Учні в парах читають виразно вірш.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Назвіть літні місяці.— Як ви вважаєте, який з них найвеселіший?— Вадим Скомаровський пропонує нам помандрувати в літечко.


1. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Козубок-Колобок» (с. 87-88)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання вірша?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Козубок — невеличкий кошик, сплетений з лози або кори.Оболонь — заплавні луки, що затоплюються під час повені.

Клас

Дата

71

б) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.Схилу повзнавкруг яворивузькій гостинцістежинці кругленький

Прочитати слова скоромовкою, «дощиком».Фізкультхвилинка

3) Робота в парах.Учні читають виразно вірш одне одному.— Визначте настрій вірша.4) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Яким ви уявляєте місяць червень? Що передають виділені слова?— Чому поет порівнює козубок з колобком?— Як автор пояснив появу суниць на схилах гори, у лузі?— Чи сподобалася вам його вигадка?— Які явища природи постають живими істотами у віршах Вадима Скома-

ровського? Що ви можете розповісти про їхню поведінку?6) Гра «Добери риму».Ліс... (ніс);стежинці... (гостинці); горбок... (козубок, колобок); вмостився... (покотився); з гори... (явори); схилу... (похилу); луг... (навкруг); оболоні... (червоні).2. Цікаво знати!Червень — шостий місяць року в григоріанському календарі (четвертий

у давньоримському), має ЗО днів. На цей місяць припадає день літнього сонцестояння — 21 (22) червня — найдовший світловий день у році (17 год ЗО хв).

Назва червень походить від слова червець. Саме в цей час з’являється со- коживна комаха — кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник). За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія — найкрасивіший місяць року — все цвіте, яскраве, сочне, красиве, «червоне». Звідси й назва «найкрасивішого» — «червоного» місяця — червень.

Жодний інший місяць не починається в той самий день тижня, у який починається червень. З решти місяців тільки травень володіє цією властивістю. Червень кожного року закінчується в той самий день тижня, як і березень.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чи сподобався вам урок?— Що найбільше вас зацікавило?— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрацію.

72

Урок 83. ЯК ПОБАЧИТИ ДИВА? ГАННА ЧУБАЧ «У ЛІСОЧКУ НА ПЕНЬОЧКУ»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розвивати вміння оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до поезії.


II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА1. Робота над чистомовкою

Чи то лис, чи то ліс,Чи то кинь, чи то кінь,Чи то кит, чи то кіт —Звуки плутати не слід.


КРОЛИКИ НА РОЛИКАХ

Три кролики Чи зможе ж і короваНа роликах. Купить кролячі роликиНе кролики — І стать, як кролик — ролер?Королики. Л. Мовчун

3. Гра «Пеньок»Зубки сірка кізказубки сітка кізкадубки сірка кісказубки сірка кізка


1. Учнівський вернісаж. Виставка дитячих малюнків до віршаВ. Скомаровського «Козубок-Колобок»2. Конкурс на краще виразне читання вірша учнями

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми починаємо вивчати творчість української поетеси Ганни

Чубач.


1. Біографічна довідка— Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 p.,

у селі Плоске Муровано-Кироловецького району на Вінниччині в сім ’ї хліборобів. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, факультет журналістики Українського поліграфічного інституту та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького у Москві. Працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналу «Дніпро». Авторка ЗО поетичних збірок («Журавка» (1970), «Жниця» (1974), «Ожинові береги» (1977), «Заповіти землі» (1978), «Срібна шибка» (1980), «Святкую день» (1982), «Житня зоря» (1983), «Листя в криниці» (1984), «Літо без осені» (1986) та ін.) й понад 200 естрадних пісень. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж почали називати її ясноокою Журавкою. За ці роки в поетеси

Клас

Дата

73

вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і волохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

2. Опрацювання вірша Г. Чубач «У лісочку на пеньочку» (с. 88-89)

1) Загадки відгадай — персонаж називай.• Поперед комбайна • Сірі крильця в нього є,

Господиня файна Дзьобом зернятка клює,Понаносила в комори Проспівав нам « Чив-чив-чив »,Золотих зерняток гори. (Миша) З’їв зерно — і полетів. (Горобець)

2) Гра «Передбачення». Вправа «Мікрофон».— Де можуть зустрітися горобець і миша? (Учні в уявний мікрофон вислов

люють свої припущення.)3) Виразне читання вірша вчителем.— Як поетеса ставиться до мишки?4) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Виточка — зшита з вивороту невелика складочка на одязі.б) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Гірко веселопеньочку настрійзаздрісно загубилирозірвали крильцямизажурилася сріблиночка

— Прочитайте дієслова.— Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.Фізкультхвилинка5) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.— Простежте, як змінюється настрій мишки.— Продовжіть міркування: «Спочатку мишка вишивала для синочка ве

село, тому, що...».— Прочитайте вірш виразно. Передайте інтонацією зміну його настрою.6) Виразне читання вірша учнями.— Прочитайте рядки, у яких ідеться про те, як мишка вишивала сорочку.— Поміркуйте над виділеними словами.— Що вони допомогли вам побачити, відчути, зрозуміти?7) Робота над ілюстрацією.— Розгляньте малюнок. Хто на ньому зображений?— Який настрій передав на ньому художник?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?


74

Урок 84. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ГАННА ЧУБАЧ «РОСА»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю української поетеси Г. Чубач; удосконалювати навички читання віршованих творів; навчати сприймати зміст поезії на слух; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; виховувати любов до природи, художнього слова.



1. Робота над чистомовкоюЛа-ла-ла — бігла край села.Ля-ля-ля — зелене гілля.Та-та-та — спіймали кота.Тя-тя-тя — довести до пуття.ДУ-ДУ-ДУ — У кіно піду.Дю-дю-дю — зустріну суддю.Са-са-са — вкусила оса.Ся-ся-ся — малина уся.Зу-зу-зу — боюся грозу.

2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»Крокодил до крокодила Приплива просити мила,Бо набридло крокодилу Умиватися без мила.

3. Гра «Розшифруй приказку»13 1 5 9 10 12 2 3 8 4 7 11 6

неш зга ча нем не же я но ко го і здо су(Згаяного часу і конем не здоженеш.)Вправа «Мікрофон»— Поясніть, як ви розумієте зміст прислів’я.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯГра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— На сьогоднішньому уроці свої таємниці відкриє ще один вірш Ганни

Чубач. Під час читання розмірковуйте, уявляйте, придивляйтеся, прислухайтеся.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Опрацювання вірша Г. Чубач «Роса» (с. 90)1) Робота над загадкою.

• Йшла зоряниця,Красна дівиця Через покоси,Гублячи сльози.Місяць дивився і засмутився,Сонечко встало — сльози зібрало. (Роса)

Клас

Дата

75

— Чи доводилося вам бачити росу? Розкажіть про свої враження.— Послухайте, як Ганна Чубач описує росу.2) Виразне читання вірша вчителем.— Яку картину ви уявляли, слухаючи вірш?3) Словникова робота.Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Краса дахнавіть срібломвранці камінчикахусміхаються скрапуютьзливаються вкривають

— Прочитайте слова скоромовкою.Фізкультхвилинка

Раз, два, три, чотири.Три, чотири, раз, два.Розболілась голова.Треба трішки відпочити,Щоб нового ще навчитись.Підтягнулися, присіли,Пострибали, знову сіли.Вийшла пауза мала —До роботи нам пора.

4) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.— Чим милується авторка твору?— Як описує росу?5) Виразне читання вірша учнями вголос.— Прочитайте вірш уголос, передаючи замилування описаною картиною.— Як ви розумієте виділені слова?— Назвіть слова, що допомогли вам побачити колір, відчути рух.6) Гра «Знайди риму».Краса... (роса);на траві... (як живі); камінчиках... (промінчиках); усміхаються... (зливаються); на листках... (дах).2. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями тексту Василя Сухомлинського— Порівняйте образи роси, створені Ганною Чубач і Василем Сухомлин-

ським. Чим вони подібні й чим відрізняються?— Який текст вам сподобався більше? Чому?

VI. ПІДСУМОК УРОКУГра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я дізнався...• Найбільше мені сподобалося...• Я вчився...• На наступному уроці хочу...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСамостійно створити образ роси.

76

Мета: почати ознайомлення учнів з творами Анатолія Костецького; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати любов до природи.



1. Вправи для розвитку артикуляції дихання• «Цокання» язиком у ротовій порожнині.• Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово «ні» з поступовим видихом

(тричі).• «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до

правої (десять разів).• Вітерець у лісі — ш-ш-ш.• Повзе вуж у траві — с-с-с.• Прилетів жук — ж-ж-ж.• Заспівав комарик — з-з-з.• Пролетів птах — шух-шух-шух.• Запихкав їжачок — пих-пих-пих.• Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз.• Забриніла бджілка — дж-дж-дж.


Павло і Пилипко Поливали липки.


На-на-на — тепла весна.Ня-ня-ня — купали коня.Ра-ра-ра — висока гора.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯДіти розповідають про створений самостійно образ роси.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Літературна скарбниця продовжує нас ознайомлювати з творчістю

українських поетів. Своїм поетичним даром поділиться з нами Анатолій Кос- тецький.


1. Біографічна довідка— «Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики...»,—

цими словами майже кожного ранку впродовж кількох років вітав, як ніхто, по-своєму, слухачів популярної радіопередачі «Пригоди славнозвісних книг» Анатолій Георгійович Костецький. Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький умів нібито не виходити з віку своїх героїв — бути або ж ровесником читача, або ж не набагато за нього старшим. Так добре він знав і відчував той світ, у якому вчаться, мріють,

Урок 85. А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА...АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ «ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА»

Виросли липки У Павла і Пилипка.

Ря-ря-ря — вранішня зоря. Ця-ця-ця — лагідна киця.

Клас

Дата

77

дружать і бешкетують герої його пригодницьких повістей і віршів. НародивсяА. Г. Костецький у Києві в сім’ї вчителів. Про своє дитинство розповідає з гумором: «Дитинство було важке: класний керівник тато; “нормальні” діти після школи відпочивали від учителів, а в школі — від батьків, а у мене вчителі і вдома, і в школі...». У п’ять років хлопець сам читав і писав, навчився грати в шахи й плавати. Відтоді не розлучався зі спортом, книгою, пером. Ще в дитячому садку, коли його, малого, дорослі запитували «Ким ти хочеш бути?», він упевнено відповідав: «Письменником!».

Ще в першому класі в Анатолія Костецького був зошит із власними віршами. У п’ятому він отримав на шкільному конкурсі диплом за вірші, присвячені Тарасові Шевченку.

Анатолій Костецький — автор понад п’ятдесяти поетичних і прозових книжок: «А метеликам весело», «Весняні дарунки», «Все про мене», «Лист до птахів», «Де літо живе?», «Батьки нас не розуміють», «Бюро знахідок», «Постукай у моє вікно», «Все — як насправді», «Суперклей Христофора Тюль- кіна, або Вас викрито — здавайтесь!», «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці» та ін.


2. Опрацювання вірша А. Костецького «Починається весна» ((. 97)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Якій порі року присвятив свій вірш Анатолій Костецький?2) Словникова робота.Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Щоки зранкураптово засіютьвеснянки лагідніпочинається розщебечуться

— Прочитайте слова на одному диханні.3) Виразне читання вірша учнями.— Як поет називає зміни, що відбуваються в природі з приходом весни?

Чому? Дайте відповідь словами вірша.— Прочитайте перших два рядки твору. Поміркуйте, чому автор починає

вірш саме так, ще й двічі повторює слово знов?— Які почуття переживає поет і ви разом із ним?4) Гра «Добери риму».Дива... (трава)',носи... (голоси);веснянки... (зранку).5) Читання тексту О. Копиленка (с. 91).— Якою ознакою наділено вітерець?— Чим особливе березневе сонце?— Відшукайте подібну ознаку у вірші «Починається весна».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чого вчилися на уроці?— Що нового дізналися?— Який вірш читали? Хто його автор?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш. Намалювати ілюстрацію до нього.

78

Мета: вдосконалювати техніку свідомого, виразного читання віршованих творів, вмілого використання інтонацій у мовленні; формувати оцінні судження, навчати виділяти головне; виховувати любов до прекрасного.



1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Хоче залізти в шафу кішка,Шурхотить у шафі мишка.

2. Гра «Нумо, прочитай!»— Розв’яжіть «складові» приклади і прочитайте слова.Яр + блу + кома - рма = ... (яблуко)',як + ківі + рис - вік - ис = ...(якір); гол + рома + ха - мала = .. .(горох); сік + дон + це - дік = ...(сонце).3. Гра «Знайди слово в слові»Пороги (роги), калина (лин), парасолька (пара), машина (шина), оселя

(осел).4. Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра — весела гра.Ро-ро-ро — воронове перо.Ру-ру-ру — до рук беру.Рі-рі-рі — маленькі снігурі.Ри-ри-ри — за мною повтори.


1. Гра «У художньому музеї»Виставка-презентація ілюстрацій до вірша А. Костецького «Починається

весна».2. Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Продовжуймо ознайомлення з чудовою поезією Анатолія Костецького.


1. Гра «Передбачення»— Розгляньте малюнок до вірша.— Як ви гадаєте, що зацікавило хлопця?2. Опрацювання вірша А. Костецького «Рибалка-дивак» (с. 92-93)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання вірша?

Урок 86. ПРИНАДИ ЛІТНЬОГО РАНКУ.АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ «РИБАЛКА-ДИВАК» Клас

Дата

79

2) Словникова робота.а) Довідкове бюроСпроквола — не поспішаючи, не кваплячись.б) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем, у парах.

Улов ніжно о п’ятій похизуєшся розправляли уставало

птиціпроміннівранціраннім


3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Що рибалка-дивак уважає багатим уловом?— Чим особливі виділені вислови?4) Виразне читання вірша учнями.— Чи доводилося вам спостерігати картини, подібні до тих, що бачив ри

балка? Опишіть їх.— Як ви вважаєте, кого зі співрозмовників підтримує автор?5) Гра «Актори».За завданням учителя прочитати вірш:а) захоплено;6) здивовано;в) байдуже.б) Гра «Добери риму».Встав... (упіймав);в росі... (наріці); на зірниці... (птиці); сам... (зависав); дивак... (отак).7) Робота в парі.Розіграти сценку за змістом вірша. У словах рибалки передати захоплення,

радість від побаченого, а в словах його співрозмовника — спочатку зацікавленість, а потім — здивування.

8) Самостійне читання учнями тексту І. Нечуя-Левицького.— Що розповів про схід сонця, небо, пташок, ранкове повітря Іван Нечуй-

Левицький?— Знайдіть відповідні рядки у вірші «Рибалка-дивак».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Які відкриття ви зробили для себе на уроці?— З яким настроєм завершуємо урок?— Що вам найбільше сподобалося на уроці?— Що здалося складним?


Мета: навчати учнів інтонувати вірші за розділовими знаками, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв'язне мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи.

Хід урокуI. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ— Для того щоб урок наш був цікавим, минув швидко і з користю, ми

маємо зламати кригу відчуженості, згуртуватися. Зараз виконуємо вправу «Криголам».

Отже, наш урок повинен бути...У — урожайний (на нові знання)...Р — розвивальний,...О — організований,...К — красивий,...


1. Гра «Які слова не такі, як інші?»

Жовторотий журавлик жадібно жував жуйку.— Журавлику,— каже журавлиха,— жуйку жуєш?Страх! Жуй жучків, журавлику, жабку жирненьку.Жуйку журавлики не жують.

— Яким звуком починаються всі слова в цих реченнях?— Який це звук?— Які слова починаються іншим звуком? (Страх, не, каже)2. Робота над чистомовкою

Язик угору — ша-ша-ша. Язик угору — ши-ши-ши.Наша Маша в ліс пішла. Машу в лісі ми знайшли.Язик донизу — са-са-са. Язик донизу — си-си-си.Укусила в ніс оса. Вуса, вуса у оси.


Миші в шафі шаруділи,Шість шарфів шерстяних з’їли.


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша Анатолія Костецького «Рибалка-

дивак».



• Навесні барвиста квітка На галявині розквітла.Лиш поглянути хотіли,Враз знялась і полетіла. (Метелик)

— Що ви знаєте про метеликів? Розкажіть.2. Цікаво знати! (див. додаток на с. 90)

Урок 87. БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ.АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ «НЕ ХОЧУ» Клас

Дата

81


1. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу» (с 93-94)— Послухайте вірш, який А. Костецький присвятив чарівним створінням.1) Виразне читання вірша вчителем.— Як поет ставиться до метелика, лісової квітки, що відчуває?2) Словникова робота.

Тріпоче джмелякрильцями травинкустеблинку тримкаживинка страшенний

Читання слів «луною» за вчителем.Гра «Дощик» (читання слів із прискоренням, скоромовкою).3) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями кожен у своєму темпі. Фізкультхвилинка

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Чому найменшу шкоду, заподіяну природі, автор уважає страшенним

гріхом?— Прочитайте відповідні рядки і поясніть їх.— У яких віршах Анатолій Костецький розповідає про дива в природі, дива

в людині?6) Гра «Хвиля».Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля прибива

ється до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

7) Гра <Знайди риму».Не хочу... (тріпоче)', собі... (тобі); рвати... (не погойдати); не понесу... (росу); гріх... (всіх).2. Творча робота. Малювання метеликів

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— До чого поет закликає нас у своєму вірші?— Який висновок ви для себе зробили?


82

Урок 88. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КРАЇНА ДИТЯЧИХ ЖУРНАЛІВ

Мета: розширити знання дітей про дитячу періодичну пресу; активізувати інтерес до неї; розвивати вміння самостійно читати дитячу періодику, комунікативні здібності; виховувати любов до рідного слова.




Заіскрились в лузі роси,Заспівали в росах коси.І синочкові не спиться,Коли в тата косовиця.

Л. Куліш-Зіньків2. Читайте виразно, чітко!

Прилетіли солов’ї,Звеселились всі гаї.Ой, веселі солов’ї,Розкажіть про ті краї,

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Гра «Розшифруй слово»— Знайдіть кожну третю букву і прочитайте слово.Мтжосупчрсунаоаяюл (журнал)— Які значення може мати слово журналі (Класний журнал; журнал об

ліку відвідування; періодичне видання)2. Робота з виставкою дитячих журналів— Назвіть журнали, які є на виставці.— Які з них ви читали?— Які журнали є у вас удома?— Про що говорить обкладинка журналу?— А зараз — трішки історії.Перший журнал вийшов у 1665 р. у Франції, в тому самому році — в Анг

лії. У 1772 р. вийшов додаток до газети «Санкт-Петербургские ведомости». А в 1785 р. з’явився дитячий журнал «Детское чтение для сердца и разума». У 1861 р. почав виходити журнал «Вокруг света», а після революції 1905 р. з’явився журнал «Тропинка», головним редактором якого була жінка під псевдонімом Allegro (що в перекладі — блискучій папір).

3. Робота в групахЗараз виконаємо невеличке завдання. Кожна група отримає журнали. За

вдання: коротко розповісти, про що ідеться в кожному журналі.1-иіа група — журнал «Барвінок»;2-га група — журнал «Пізнайко»;3-тягрупа — журнал «Яблунька»;4-та група — журнал «Весела перерва».Кожна група опрацьовує і розповідає, чим цікавий кожен журнал, які

в ньому є рубрики, для якого віку розрахований, коли виходить.

Де зимою ви літали?Що ви їли? Де ви спали? А чи мають ті краї Отакі, як в нас, гаї?

Г. Чубач

Клас

Дата

83

Учитель доповнює відповіді дітей, звертає увагу на те, що обкладинка містить номер журналу, місяць, рік видання, з якого часу видається. (Діти відшукують ці дані і повідомляють отримані відомості.)


4. Ознайомлення із журналом «Барвінок»Стукіт у двері. Заходить хлопчик у костюмі Барвінка, декілька учнів-

барвінчат.Б а р в і н о к . Добрий день, дорогі діти! Ми раді зустрічі з вами. Давайте зна

йомитись. Я — Барвінок. Це барвінчата — мої читачі. Я хочу, щоб вас було якнайбільше. Хочу вам розповісти трішки про себе.

Народився я у 1928 р. в місті Києві. Назвали мене ім’ям весняної ніжної квітки. У мене красиві обкладинки, цікаві сторінки. Я виходжу в світ щомісяця і йду по всій Україні в пошуках барвінчат — читачів, молодших школярів. На моїх сторінках ви знайдете те, чого немає в шкільних підручниках. Я порадую вас чудовими казками, оповіданнями, легендами, переказами, ознайомлю з прикметами, прислів’ями, приказками, загадками, іграми. Я розвеселю вас у сумні години, підтримаю у час скрути, посію у ваших душах зерна добра, щирості, любові.

У с і (разом)«Барвінок» — друг усім, Батьки і діти, й бабусі,Він входить в кожен дім! І люблять наші дідусі.Його читають геть усі:

5. Гра «Бібліотекар». Складання (колективно) каталожної картки— Щоб швидко віднайти матеріал журналу, який запам’ятався, сподо

бався, необхідний, складемо каталожну картку, як це роблять бібліотекарі.На дошці — запис:

Автор.Назва твору (матеріалу).Назва журналу.Рік видання.Номер сторінки.

Учні групами складають усно картку, найкраще складену записують.6. Колективна робота. Складання пам'ятки читача

1) Журнал починай читати з обкладинки, на ній виділяють усі написи.2) Зверни увагу на номер журналу, рік видання, хто і де видає журнал.3) Прочитай, для кого призначений журнал.4) Потім розглядай кожну сторінку, прочитуй її до кінця.5 )Якщо зустрів незнайомі слова, звернись до словників, енциклопедій,

довідників.6) Про прочитане розповідай своїм друзям, обмінюйся думками з ними.7) Поміркуй, як і де ти можеш використати знання, одержані з журналу.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Які нові слова вивчили?— Читайте журнали! Вони відкриють для вас скарби знань, умінь, доброти

і радості.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Хліб —

усьому голова».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

84

Урок89. ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ ЗИМИ.АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК «БАБА ВІХОЛА» Клас

Дата

Мета: ознайомити учнів з творчістю Анатолія Камінчука; продовжити формування навичок свідомого, виразного читання віршованих творів; розвивати образне мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова.




Лисеня та левеня їли ласощі щодня.Кожен мав велику ложку —Горщик спорожнів потрошку.


Ко-ко-ко — не ходіть далеко.Ки-ки-ки — мийте чисто руки.Жи-жи-жи — чистомовку кажи.Же-же-же — хатинку береже.Ша-ша-ша — смачна каша.Шу-шу-шу — їм кашу.Га-га-га — широка дорога.Жу-жу-жу- дорогу покажу.

3. Мовні загадки• Чим закінчується і зима, і весна? (Буквою А)• 3 «б» — нестерпним я буваю,

З «м» — весь одяг поїдаю. (Біль — міль)• Переставте букви, утворіть нове слово.

Лови — воли;волога — голова; вінок — вікно.4. Гра «Зоряна година» (із букв слова утворити нові слова)Диктант — кит, кат, так, нитка, танк, тин...5. Розпитування за складовою таблицею


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще виразне читання вірша Анатолія Костецького.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Послухайте вірш.

БІЛИЙ СЛОН

І на усенький білий світ Біліла спина і живіт.Біліло все від вух до ніг.То слон, чи сон, чи білий сніг?

85

Мені приснився дивнии сон: Ішов по стежці білий слон. Біліла стежка і трава,В слона біліла голова.

— Яку пору року описує поет?— Чи сподобався вам вірш?— Автором цього вірша є Анатолій Камінчук. З його життєвим і творчим

шляхом ми сьогодні ознайомимося.Фізкультхвилинка


1. Біографічна довідка— Анатолій Камінчук народився 1939 р. в Києві в сім’ї службовця. Коли

почалася війна, його батько Семен Камінчук пішов на фронт, а мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у село Луб’янку до свого батька Федора Івановича Петренка, який працював механіком на млині. Батькові довелося пройти через концтабір, а в 1943 р. загинув у боях під Житомиром. У сім’ю прийшло повідомлення, що він зник безвісти. Анатолій так і зростав у Луб’янці, що на Бородянщині. Тут він закінчив школу, тут у десятому класі написав перші вірші і видав їх у районній газеті. Анатолій Камінчук видав понад десять збірок віршів для дітей. Окремі вірші поета перекладено російською, молдовською, азербайджанською та польською мовами.

2. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями спогадівАнатолія Камінчука (с. 94)— Яку пору року пригадує поет?— Що він побачив у прозорому віконечку?— Яке бажання в нього виникло?3. Опрацювання вірша А. Камінчука «Баба Віхола»

1) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями.2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Пошарпати — обтріпати, пошкодити (про вітер, дощ, негоду і т. ін.).б) Читання слів «луною» за вчителем.Велетенський, налетів, пошарпав, потрусив, розв’язався, міх.3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Як автор показав наближення хуртовини?— Уявіть й опишіть снігові хмари, які поет називає велетенським міхом

баби Віхоли.4. Робота за ілюстрацією— Розгляньте малюнок (с. 94). Кого зобразив художник? А якою уявляєте

бабу Віхолу ви?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що ви дізналися про життєвий і творчий шлях Анатолія Камінчука?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПорівняти вірші про бабу Віхолу Анатолія Камінчука й Ліни Костенко

(с.82).

86

Урок 90. ПРИРОДА ОЖИВАЄ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК «КОТИКИ ВЕРБОВІ», «БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ».

ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; ознайомити учнів з терміном «звуконаслідування»; вчити знаходити в тексті образні вислови, розвивати пам'ять, естетичний смак; виховувати любов до рідної землі, художнього слова.




Вовк-вовцюг вівцю волік.Вова вовку — вила в бік.Як завив же вовк-вовцюг,Миттю випустив вівцю.


Ла-ла-ла — гора мала.Лу-лу-лу — маю ляльку малу.Лі-лі-лі — черевики вже малі.Ли-ли-ли — ми водиці налили.

3. Прочитайте і посміхніться!

Качка кумкає, а жаба кряче.Собака нявчить, а кішка гарчить.Зозуля кукурікає, а півень кує.Порося ґелґоче, а гусак рохкає.Голуб дзижчить, а джміль...Корова каркає, а...

— Продовжте самостійно! Розплутайте плутанку, прочитайте правильно.4. Поширення реченняПташка співає. (Учні доповнюють речення по одному слову.)Пташка співає пісню.Яскрава пташка співає пісню.Яскрава пташка співає веселу пісню.Яскрава пташка співає веселу пісню у садочку.Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у садочку.Яскрава пташка співає веселу пісню у вишневому садочку.


Робота в групах— Порівняйте вірші про бабу Віхолу Анатолія Камінчука й Ліни Костенко.


Гра «Доскажи словечко»Все у зелені довкола: І в сороки новина,—Пасовища, ліс і поле. Облетіла всіх вона,Мчать струмочки до ріки, Сповіщаючи: — ...Ліплять гнізда ластівки, («Весна»!)

Клас

Дата

87

— Сьогодні ми прочитаємо вірш і А . Камінчука, які він присвятив цій чудовій порі року.


1. Опрацювання вірша А. Камінчука «Котики вербові» (с. 95-96)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?2) Словникова робота.Осоння — незатінене місце, що освітлене сонцем.Фізкультхвилинка

3) Виразне читання вірша учнями.— Від яких слів у вірші віє теплом, ніжністю? Читаючи вірш уголос, пере

дайте ці відчуття.— У чому полягає особливість зображення вербових котиків і сонця

у вірші?— З ким автор порівнює сонце? Чому?— Чому вербові котики називаються котиками? Послухайте про це ка

зочку.Котики, що з’явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з коти

ками, які жили у людей.І одного разу вербовим котикам пощастило. На берег річки прибігло біле

Пухнасте Кошеня.— Ой, які гарні котики народились! — зраділо Кошеня.— Я хочу дружити

з вами!— Ми згодні! — закивали сріблясті котики на вербових гілочках.І Пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з вербовими коти

ками. Він високо підстрибував і легенько гладив їх м’якою лапкою. А вербові котики розхитувались під вітром. І всім було добре.

Та одного ранку Пухнастий Котик прибіг до Верби і не помітив там своїх друзів. Замість них погойдувались жовто-зелені сережки.

— А де ж мої котики? — засумував Пухнастий Котик.— Не знаємо, ми не знаємо! — захитались сережки.— Може, їм захотілось

поплавати і вони пострибали в річку? Бо ми завжди росли тут!Щодня прибігав Пухнастий Котик до Верби. А раптом повернуться його

маленькі друзі?Бачив Котик, як пливе вода в річці і ніколи не повертається назад. Бачив,

як сходить і заходить сонце — здається, однаково. Та ні, щоразу трохи по- іншому. ..

От і після сережок стало на Вербі рости зелене листя. А коли минуло літо, воно поруділо, вітер зірвав його і розметав по воді. Потім настала біла зима, а навесні на Вербі з’явились нові вербові котикиї

На той час цікаве до всього Пухнасте Кошеня виросло і стало Вченим Котом. Іншим котам здавалося, що той Вчений Кіт усе бачив і все знає на світі. Вони дуже поважали його і шанували.

Та одного ніяк не могли зрозуміти коти, чому навесні, коли на Вербі з’являються білі вербові котики, такий поважний Вчений Кіт ніби перетворювався на мале Кошеня.

Він прибігав до Верби і раз за разом підстрибував, намагаючись дотягнутись лапою до найвищого Вербового Котенятка. А потім тихо сидів на осонні й наспівував вербовим котикам пісень, які знають одні діти, а дорослі вже ніколи не співають...

Ю. Ярмиш

88

2. Опрацювання вірша А. Камінчука «Береза розвивається» (с. 95-96)

Гра «Бджілки»Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен у своєму темпі.— Яку картину змалював у вірші поет?— Які звуки автор почув у гайку і передав у вірші?— Зауважте: це прийом звуконаслідування.— Як ви розумієте назву твору?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З якими віршами ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цих віршів?— Чи був наш урок урожайним на нові знання?— З яким настроєм ви завершуєте урок?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати виразно вірші. Намалювати малюнок до одного з них.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 81

Це цікаво!Коли Господь творив світ, то подбав і про те, щоб у ньому були пташки.

Кожній пташці дав ніжки, щоб ходила, крила, щоб літала, дзьобика, щоб їла, і горло, щоб співала. А тоді покликав янгола, дав йому кошик з порожніми черепашками, до кожної налив іншої фарби і сказав:

— Помалюй їм пір’я!От і почав янгол малювати пташок.Першим підійшов до нього голуб. Янгол помалював йому шийку білим,

а крила попелястим. Канарка стала жовтою, мов цитрина, горобчик — сірим з темними смужками, синиця — синьою з темним фартухом на грудях. І так янгол розмалював пташок, кожного по-різному.

Ще тільки один щиглик залишився не помальований, бо стояв позаду інших і не міг протиснутися вперед. Коли ж і він нарешті опинився перед янголом, той сказав стурбовано:

— Ой, у мене вже не стало фарб! Усі черепашки порожні...Заплакав сердешний щиглик, що не матиме такої гарної кольорової одежі,

як його побратими. Але добрий янгол заспокоїв його:— Не журись! У кожній черепашці ще залишилася дрібка фарби. Я виберу

їх дочиста пензликом і помалюю твоє пір’ячко.І так янгол помалював щиглика трішки в червоний, трішки в синій,

трішки в зелений, трішки в чорний, узявши з кожної черепашки по останній краплині фарби. І став щиглик найстрокатішим із усіх пташок. Він дуже пишався своїм різноперим одягом і защебетав — подякував янголу за те, що зробив його таким гарним.

89


Цікаво знати!Багато хто вважає метеликів найбільш крихкими творіннями природи: по

тихеньку пурхають із квітки на квітку, потягують нектар... Насправді льотні характеристики цих красунь дивують навіть досвідчених авіаконструкторів. Ось деякі цікаві факти про метеликів.

Найбільш «швидкісний» метелик — совка іпсилон. Він може розвивати швидкість до 110 км/год. Найбільший проліт здійснюють північноамериканські монархи і дінаїди — вони здатні пролетіти з Канади до Мексики і на Гаваї. Це відстань до 3000 км. Свої рекорди метелики ставлять багато в чому завдяки лусочкам на крильцях. Вони збільшують підйомну силу крил і знижують вібрацію тіла під час польоту. Вчені запропонували створити покриття для вертольотів, подібне до лускатого шару на крилах метелика.

Барвисте забарвлення тропічних метеликів здавна привертало увагу любителів краси. Середньовічні алхіміки довго намагалися витягти з крил метелика червоний, лимонно-жовтий або блакитний барвник. Але нічого не вийшло. Чому? Справа в тому, що крила метеликів не мають власного кольору. Лусочки відображають і заломлюють сонячне світло, надаючи йому всіх відтінків веселки, подібно до того, як переливається кольорами тонка плівка бензину на воді.


Цікаво знати!Одна із легенд розповідає, що давним-давно, ще при царі Горохові, у бідній

родині народився хлопчик. Назвали його Заморишем, тому що був він слабким і хворобливим.

Виріс Замориш і вирушив у дорогу розуму набиратися. Люди забули про нього. Але тут пронісся слух: немов з’явилася людина, яка лікує людей не заговорами, не ворожками, а лікувальними напоями.

Почула про того лікаря і ворожбита Абракадабра. Не могла перенести бабка того, що люди до Замориша потяглися, ніхто до неї вже не йшов. Вирішила отруїти лікаря, піднесла кухоль вина із зіллям. Нічого не підозрюючи, випив вино Замориш. А як відчув, що помирає, покликав людей і заповідав закопати після смерті нагідку з лівої руки під вікном бабки Абракадабри. Виконали його прохання. Виросла на тому місці золотиста квітка, яку люди назвали нагідкою. І лікували квіткою-нагідкою людей від багатьох захворювань, а за те вони завжди пам’ятають доброго Замориша.

90

Урок 91. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК «РЕМЕЗ»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; збагачувати активний словник учнів новими словами; формувати вміння аналізувати твір за змістом; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати любов до всього, що створила природа.




Дуже рада видра-мати:Навидрились видренята!Хто видрят покривдить схоче —Видра видряпає очі.

2. Читайте чітко і без помилок!Пригощати, виноград, щедрий, їжачок, виноградар, хвилина, змія, дощ,

щітка, щука, чарівник, дубочок, дівчинка, щавель, паличка, сміх, чижик, жонглер.

— Прочитайте ще раз, але тільки слова, що відповідають на запитання хто?.

3. Гра «Зоряна година»— Із букв слова утворіть нові слова.Жайворонок — ворон, жар, корона, рай, ворона...


1. Гра «У художньому музеї»Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують

кожен свою роботу.2. Конкурс на краще виразне читання вірша А. Камінчука


• Над річкою вербичка,На гілці рукавичка,А в рукавичці — птичка. (Ремез)

— Сьогодні ми прочитаємо вірш А. Камінчука про цю дивовижну пташку. Під час читання розмірковуйте, уявляйте, придивляйтеся, прислухайтеся — і тоді твір обов’язково відкриє вам свої таємниці.


1. Опрацювання вірша А. Камінчука «Ремез» (с. 96-97)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Визначте настрій вірша.2) Словникова робота.Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем; читання слів «дощиком».

Клас

Дата

91

В’є білявітрець тихцемневеличка хвилькигніздечко хлюпочеться

Фізкультхвилинка3) Виразне читання вірша учнями.4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Що розповів поет про ремеза? Який він?— Яке в нього гніздо?— Де він його в’є?— Знайдіть у тексті слова, які звучать ніжно.— Як ви гадаєте, чому їх так багато?— Знайдіть у вірші звуконаслідування.5) Гра «Знайди риму».Невеличка... (рукавичка);біля річки... (водичка);зітхає... (співає);фіть-тю-ві... (по траві).2. Опрацювання тексту Віктора Терена

Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання тексту учнями.— Як автор описує ремеза?— Порівняйте текст із віршем. Що в них спільного, а що — відмінного?3. Читання рубрики «Чи знаєш ти?»

Цікаво знати!У давнину виникли повір’я, пов’язані зі здатністю ремеза будувати винят

кової форми гніздо. Для людини було незбагненним, як така тендітна птаха може самотужки майструвати таку складну і міцну споруду. Вважали, що їй у цьому допомагають таємничі сили, духи водойм і дерев. Допомігши пташці у виготовленні гнізда, ці сили, начебто, і далі обов’язково турбуються про неї, навіть можуть оселятися у таких гніздах. Тому, за одним повір’ям, гнізда ремеза є чудодійними, бо зроблені надприродним способом. Але також побутує вірування, що гніздо ремеза, як і павичеві видовжені пера надхвістя з райдужними плямами, не приносить добра господарю дому, в який його принесли. Звісно, що це забобон, але ж як вдало інстинктивне працелюбство ремеза спрацьовує на його захист — не чіпай малого і його гнізд, інакше не матимеш добра. Можливо, нехай і далі в уяві зарозумілої людини залишається цей острах. Людина без остраху може стати безжальною до менших за себе та й до подібних собі. А ремез таки вміє викликати повагу. Яка чудова пташина ремез!

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чого ви навчилися на уроці?— Які нові знання здобули?— Що вас найбільше вразило?— Який висновок для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПереглянути вірші Анатолія Камінчука про весну. За допомогою яких ху

дожніх прийомів поет створює образ весняного сонця, пухнастих вербових котиків, передає музику природи?

92

Урок 92. КОЖНА КВІТКА КРАСИВА І НЕПОВТОРНА. ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ «НАГІДКА»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Тамари Коломієць; закріплювати навички роботи над художніми засобами поезії; спонукати учнів до творчості; розвивати художнє сприймання явищ природи; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку




Звели чаплі гніздо із паклі.З чорного неба крапають краплі.У гнізді із паклі намокли чаплі.


Ічка-ічка-ічка — ось глибока... {річка).Ачка-ачка-ачка — пливла по річці... (качка).Єчка-єчка-єчка — знесла вона... (яєчка).Нят-нят-нят — навиводить... (каченят).Чить-чить-чить — плавать діточок... (навчить).Ічці-ічці-ічці — попливуть разом... (порічці).

3. Прочитай і посміхнись!

ПРО СТЕПАНА І СМЕТАНУ Степану спалось непогано:Вночі приснилася сметана.

Та при собі, немов назло,У нього ложки не було.

А вдруге з ложкою ліг рано —Так не приснилася сметана!

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯУчні називають, за допомогою яких художніх прийомів поет А. Камінчук

створює образ весняного сонця, пухнастих вербових котиків, передає музику природи. (Порівняння, звуконаслідування)

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Послухайте вірш.

З цупкого аркуша-листка Зроблю верткого вітрячка.Ріжки надріжу і загну,Гвіздком до палиці припну.Хай лопотить на вітерці,Немов летить в моїй руці.Хурчать крильцята вітрячка,Немов пропелер літачка!

— Цей веселий, добрий вірш написала знана українська поетеса Тамара Коломієць. З її творчістю ми почнемо ознайомлення сьогодні на уроці.

Клас

Дата

93


1. Біографічна довідка— Тамара Опанасівна Коломієць народилася в місті Корсунь-Шев-

ченківський на Черкащині. Мати багато працювала, тому вихованням дівчинки займалася бабуся. Тамара виросла «у пелені бабусі Ганни», яка була в міру релігійною, керувалася здоровим глуздом і прислухалася до народної мудрості. Ці риси характеру вона передала внучці. Неписьменна баба Ганна знала напам’ять майже весь «Кобзар» і часто його цитувала.

Мама дівчинки працювала лікарем. Дідуся і татка, на жаль, уже в ранньому дитинстві у дівчинки не було: дідуся забрала громадянська, а татка — Друга світова війна. Але був ще маленький братик, якому доводилося власноруч майструвати вітрячки, літачки та кораблики.

Тамара Опанасівна належить до покоління, дитинство якого було перерване війною. Ще до війни дівчинка вміла читати. А потім усі підручники замінив «Кобзар» та бабусині козацькі й чумацькі сумовиті пісні, казки, загадки, лічилки, яких вона знала безліч.


2. Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Нагідка» (с. 97-98)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Який настрій цього вірша? (Добрий, ласкавий, ніжний)2) Словникова робота.Читання стовпчиків слів на одному диханні.

Коса бідаруда однаромашки чорнобривцібілявенькі дивуютьсягарнесенька чудуються

3) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Якими ви уявляєте квіти з прочитаного вірша?— Зверніть увагу на виділені слова.— Який настрій був у нагідки? Чому? Чи варто було їй журитися?— Продовжіть міркування: «Авторка у вірші доводить, що кожна квітка

красива, до того ж неповторна і цим особливо цінна. Так само...».5) Робота в групі.За прочитаним віршем поставити міні-виставу.3. Творче завдання. Малювання квітки

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який вірш вивчали на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового ви дізналися про поетесу?


94

Урок 93. РУШНИКИ ВИ МОЇ, РУШНИКИ. ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ «БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; поглиблювати знання учнів про рушник; розвивати зв'язне мовлення учнів; виховувати інтерес до культурної спадщини, народних традицій.



1. «Гімнастика» читання

1) Артикуляційна вправа «Дмухання на пригорщу».Імітуючи дмухання на гарячий чай, діти мають подути на руку, вимов

ляючи пошепки «ф-ф-ф-ф».2) Вправа «Свисток».Вдихнути носом, на повільному видиху відтворити тихий, подовжений, мо

нотонний свист. Губи не напружувати. Економний видих.2. Робота над чистомовкою

Че-че-че — влітку сонечко пече. Іч-іч-іч — надворі ніч.Чу-чу-чу — всім спечу по калачу. Ча-ча-ча — в мене добра вдача.Чі-чі-чі — не лежи на печі. Чу-чу-чу — на ракеті я лечу.Ча-ча-ча — в мене немає м’яча. Чі-чі-чі — буду їсти калачі.Чі-чі-чі — у мене ключі.


Скочив котик,Сів на плотик,Миє ротик І животик.

М. Підгірянка


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще читання з пам’яті вірша Т. Коломієць «Нагідка».


• Витирають залюбки Витирають щічкиноги, руки малюки. Павлик та Марічка. (Рушник)

— Сьогоднішній урок буде присвячений українському рушнику.


1. Вступне слово вчителя— Український рушник... Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки

він промовляє кожному з нас!Від сивої давнини і до сьогодні, в радості і в горі — невід’ємна частка на

шого побуту — рушник, його можна порівняти хіба що з піснею.Звучить «Пісня про рушник» (сл.А. Малишка, муз. П. Майбороди).

Клас

Дата

95

2. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Біле поле полотняне» (с. 98)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Чому присвятила свій вірш Т. Коломієць?2) Словникова робота.а) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Ткане пранеповолі колоскизацвіте навпрошкизаряхтять полотнянебарвистим василечкипокрутнеться застрибає

б) Довідкове бюро.Заряхтять — те саме, що замерехтять.Навпрошки — те саме, що навпростець.Фізкультхвилинка

3) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.4) Виразне читання вірша учнями.— Як ви розумієте виділені вислови?— Чи справді голка вишивала рушник сама?— Чому в неї все так вправно виходило?— Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, лис

точки?5) Гра «Знайди риму».

Полотняне... {пране), навпрошки... (колоски);ходить... (водить); поволі... (в полі);сяк... (мак); полотняне... (стане).тут... (зацвітуть);

3. Опрацювання тексту про рушник (с. 99)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.— Чим є рушник для нашого народу?2) Читання тексту учнями «ланцюжком».

3) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.— Що символізує смуга полотна?— Яку роль грають рушники в житті українців?— Які візерунки та кольори є на українському рушнику?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чому був присвячений наш сьогоднішній урок?— Що нового ви дізналися про український рушник?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Намалюй рушник, що виник у твоїй уяві, під час читання вірша. Порівняй

його з малюнком художника. Який малюнок тобі подобається більше?2. Дізнайся, чим особливий вишитий рушник у твоєму краї? Чи має твоя ро

дина такий рушник? Хто його вишивав?

96

Урок 94. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ІГОР КАЛИНЕЦЬ «ПРО ЩО РОЗПОВІЛА НАГІДКА»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; розширювати світогляд учнів; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку



1. Ч итайте виразно! Запам'ятовуйте!

Півень півневі співав:«Я сьогодні рано вставі»Потім вилетів на пліт —Заспівав на цілий світ:«Я співати так люблю,Що ніколи не мовчу».

Г. Чубач


Сорок сорок стрекоче На осокорах —Сто сорок сороченят Стрекотатимуть скоро.

В .Гринько

3. Слухайте, відповідайте — так чи не так?

Кожен з вас, звичайно, знає,Хто під хмарами літає,Тож швиденько говоріть:Хто летить, хто не летить.Летить-летить щиглик? (Так!)Летить-летить півник? (Так!)Летить-летить віник? (Ні!)Летить-летить лялька? ...Летить-летить майка? ...Летить-летить чайка? ...Летить-летить гайка? ...Летить-летить стріла? ...Летить-летить бджола? ...Летить-летить зала? ...Летить-летить юрок? ...Летить-летить грибок? ...Летить-летить урок? ...


1. Гра «У художн ьому музеї»Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують

кожен свою роботу.2. Розповіді учнів про рушник своєї родини

Клас

Дата

97

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Який персонаж вірша Тамари Коломієць сумував з приводу своєї рудої

коси?— Ігор Калинець створив образ нагідки у казці «Про що розповіла на

гідка».


1. Виразне читання вчителем казки (Перша частина, до слів «...осипалися золотим і багряним листом гаї і сади...) (с. 100)— Чи здогадалися ви, до якої країни вирушила нагідка?2. Словникова роботаа) Довідкове бюро.Цілющий — який має лікувальні властивості.Нівроку — нічого собі, непогано, так як треба.б) Читання стовпчиків слів.

Мандри майданахбагряним цілющимибезкоштовно знайомийпам’ятник незабаром

Читання слів «луною» за вчителем; «буксиром» у парі.Фізкультхвилинка

3. Читання казки учнями «ланцюжком»— Де жила нагідка, і як вона називалася?— Як їй жилося в Італії?— Про що довідалася квітка?— Про що вона почала мріяти?— Як утілила в життя свою мрію?4. Робота в групах— Складіть продовження казки. Розкажіть, як нагідка побачила сніг, як

пережила зиму.5. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання заключної частини казки (с. 101).— Як прозвали Календулу на новій Батьківщині?— Чому її називають Нігтики?6. Цікаво знати! (див. додаток на с. 90)


Гра (Закінчи речення»• Сьогодні на уроці я вчився...• Я дізнався...■ Найбільш цікавим було...• На наступному уроці хочу...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати і переказувати казку.

98

Урок 95. ГУМОРИСТИЧНИЙ ВІРШ. ІГОР СІЧОВИК «ВІДДЯЧИЛА», «ХИТРА КИЦЯ»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Ігоря Січовика; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати інтонувати речення, розкривати зміст поезії; розвивати зв'язне мовлення, творчі здібності учнів; виховувати любов до художнього слова.




День у день:Дзень та дзень!Кожен день:Дзень та дзень!


Ду-ду-ду. ду-ду-ду!Грає хлопчик на дуду.Ді-ді-ді, ді-ді-ді!Рибка плаває в воді.

3. Читайте, стежте за вимовою!Бджілка з джмеликом літала, Бджілка з джмеликом дзижчали:— Джжжу!— Дзззу!— Джжжу!— Дзззу!НаполохалиКозу.

В школі дзвоник Кожен день Вчитись кличе:Дзень! Дзень! Дзень!

В. Гринько

Пів-пів-пів, пів-пів-пів! Синички чути спів. На-на-на, на-на-на!Радує нас всіх весна.

Та як стрибне За паркан,Під яким Дрімав кабан.З несподіванки КабанПідхопивсь,Звалив паркан.

Я.Дяченко


Робота в парах. Гра «Ти — мені, я — тобі»Учні в парах переказують одне одному казку.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю українського поета Ігоря Сі

човика.


1. Біографічна довідка— Народився поет 17 червня 1945 р. на Волині у селі Велицьку Ковель

ського району в родині сільських учителів.Пише з 12 років. Видав чотири десятки книжок для дітей, чимало з яких

побачили світ у видавництвах «Веселка», «Грайлик», «Детская литература», «Спалах», «Богдан». Упорядкував навчальні збірники для молодших школярів, такі, як «Виручалочка» (десять видань), «Кобзарик» (три видання),

Клас

Дата

99

«Дивокрай», «Дитячі ігри та розваги», «Веселі історії», «Що не звір, то дивина», «Веселі віршики», «Весела компанія», «З нами весело усім», «А що в мішку?», «Торбинка сміху», «Пухнасті друзі», «Віршики для дітей». Є автором підручників для позакласного читання «Першокласник» і «Сонячне перевесло», близько трьохсот ігор з буквами і словами «Словограй» і «Мово- грай», збірників для дошкільних навчальних закладів «Світлячок», «Че- беряйчик», «Дошкільнятко». Видав книжки для найменших читачів «Математичні ігри», «Веселий задачник», «Таємниця десяти невідомих» та книжку «Веселашкола».

2. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями вірша І. Січовика«Віддячила»— Чи можна цей вірш назвати гумористичним? Поясніть свою відповідь.— Що вас розсмішило під час читання вірша?— Як ви розумієте його назву?Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша і. Січовика «Хитра киця» (с. 102-106)

1) Виразне читання вірша вчителем.— Який настрій викликав у вас цей вірш?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Відсапнувся — віддихнув, перевів подих після важкого фізичного чи нер

вового напруження; важко дихав від недостачі повітря тощо.б) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, скоромовкою в парах.

Негоду обійтисястрівся підкріпивсягайнув нишкомдзьобами джерельна

3) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Де жила киця? Якою вона була?— Якими словами автор дав їй характеристику?— Хто був у її господарстві?— Яким був пес?— Якими словами його характеризує автор?— Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про пса.— Який епізод вірша можна назвати найбільш напруженим?— Кого з персонажів стосуються слова: риє ямку; стежить нишком; витя

гають Пса із ями?5) Гра «Диктор телебачення».Прочитати вірш, періодично відриваючи очі від тексту, щоб подивитися на

глядачів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Які вірші читали на сьогоднішньому уроці?— Яким є настрій цих творів?— Хто їх автор?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірш. Підготувати запитання за його змістом.

100

Урок 96. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ХЛІБ — УСЬОМУ ГОЛОВА

Мета: навчати учнів читати швидко і виразно; усвідомлювати зміст прочитаного; поглибити знання учнів про важку працю хлібороба, розвивати пам'ять, ерудицію; виховувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ


1. Гра «Скороти речення»Учитель вимовляє речення — діти усвідомлюють його. Речення повторю

ється вчителем — учні запам’ятовують. Після цього вчитель пропонує учням скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст (щоб воно залишилося зрозумілим).

Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали на землю.Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали.Краплини зривалися з неба і швидко падали і т. д.2. Робота над чистомовкою

Ям-ям-ям — весело весною горобцям, Ти-ти-ти — легко їжу їм знайти. Ати-ати-ати — черв’ячків назбирати, Ать-ать-ать — на зелених гілочках співать.

■ тут же скачутьИчки-ички-ички ■ і синички,Ів-ів-ів — доганяють горобців. Ам-ам-ам — весело пташкам. Ни-ни-ни — діждалися весни.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з виставкою книг

1. Розглядання виставки

2. Бесіда— Які книжки ви читали?— Які книги з виставки привернули вашу увагу?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Відгадайте загадку.

• Виріс у полі на добрій землі,Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)

— Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть ці слова ви чули багато разів,і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по- буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.


1. Робота над прислів'ями— Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу.

Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Проведемо конкурс на кращого знавця прислів’їв про хліб.

Клас

Дата

101

Гра «Закінчи прислів’я»Хочеш їсти калачі — ... (не сиди на печі).На чорній землі — ... (білий хліб родить).Паляниця — ... (хлібові сестриця).Найсмачніший хліб... (від свого мозоля).

Гра «Розсипанка»Земля а матінка батечко хліб (Земля — матінка, а хліб — батечко.) Сестриця паляниця хлібові (Паляниця — хлібові сестриця.)Хліба без бесіда суха (Без хліба суха бесіда.)

2. Тлумачення слова хліб— Цікаво, а що означає слово хліб?Слово надається нашим Усезнайкам.— Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова хліб.

1) Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно.«Зібрати три мішки хліба».

2) Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування.Запашний хліб лежить на столі.

3) Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини.«Достигає хліб у полі».

4) Існують і переносні значення цього слова. їх використання також дуже поширене в нашій мові:

• Хліб — це харчі, прожиток.«Заробляти собі на хліб», тобто забезпечувати собі добробут.

• Хліб — це заробіток, засіб існування.«Жити на чужих хлібах», тобто на чиємусь утриманні.

— Хліб — найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.


3. Гра «З якого твору?»• Не кидайсь хлібом, він святий! (М. Рильський «Про хліб»)• Від сонця позолота в хліба. (Т. Коломієць «Хліб»)• Як тепло пахне хліб. (П. Воронько «Пахне хліб»)

VI. ЧИТАННЯ НОВИХ ТВОРІВ

1. В. Сухомлинський «Борщ зі скибкою свіжого хліба»

1) Самостійне читання оповідання учнями.— Як звали синів?— Чому в них були такі імена?— Чому Працьовитий хвалив материн обід?— Чому Ледачому обід здався несмачним?2) Читання оповідання за особами.— Чому вчить нас це оповідання?

2. В. Сухомлинський «Шматок хліба»

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Чому вихователь залишив дітей сидіти за столом?

102

2) Читання оповідання учнями «ланцюжком».— Що означає вираз «Хоч крізь землю провались»?— Як ви оцінюєте вчинок Семена Кравченка і солдата Андрія?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ— Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Мамо

люба, добра, мила... ».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.


Біографічна довідка— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український пе

дагог, письменник і публіцист.Народився Василь 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського ра

йону Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна — вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Ме- ланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...” ».

Брат Василя Олександровича Сергій згадує: «Батько і мати наші були від природи народними педагогами... У сім’ї завжди було взаємне довір’я, повага до старших, праця... Я ніколи не бачив, щоб батьки марнували час, пам’ятаю їх завжди в роботі». І дітей вони залучали до праці, навчали старанності та сумлінності.

У 1926-1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходив на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул, йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.

103


ВЕДМЕЖА ХВОРОБА

Щось ведмедик зліг, зовсім занеміг, Побивається та стогне, аж гуде барліг.— Ой! — кричить.— Умру! Ой, не чую рук! Щось у оці, а чи в боці — сам не розберу. Ой, язик опух! Ой, заклало слух!Чи то гикавка, чи кашель забиває дух! Голова гуде, обертом іде,Кості ломить і судомить, лиш не знаю де. Ой, живіт болить! Ой, п’ята свербить!На зубах така оскома, аж в очах рябить. Поперек пече, віддає в плече, Нудить-млоїть під п’ятою й, може десь іще! В носі крутить так, що аж хвіст набряк,Що аж меду захотілось сам не знаю як. Лікар вислухав, лікар вистукав,Каже: — Це така хвороба — комизистика.І хвороба ця так лікується:Треба добре натщесерце дати... ремінця.

І. Світличний


• Сидів він на віконечку,Як маленьке сонечко.Від діда з бабусею утік,Побіг у ліс і раптом зник. («Колобок»)

• Знесла яєчко золоте,Зраділи дуже дід і баба.Ви, діти, знаєте її —Та це ж ... («КурочкаРяба»),

• В охайненькій хатині Голосистий півник жив,І від рання до смеркання Працювати він любив.Ще жили з ним мишенята,Круть і Верть їх звали.Цілий день ледачі,У полі стрибали.До роботи не охочі,А як їсти — тут як тут.Пригадайте, милі діти,Як цю казочку зовуть? («Колосок»)

• Із якої казки я,Бичок-третячок?Із соломи дід зробив,Бік смолою засмолив. («Солом’яний бичок»)

104

Урок 97. У КОЖНОГО СВІЙ ТАЛАНТ. ІВАН СВІТЛИЧНИЙ «ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН», «СЛУХАЛА ЛИСИЧКА СОЛОВ'Я»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мислення, вміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати любов до рідної мови.




Сі-сі-сі — будьте впевнені усі.Уть-уть-уть — зимові місяці пройдуть.Не-не-не — засяє сонечко ясне.Іх-іх-іх — обігріє нас усіх.Ами-ами-ами — вже весна не за горами.Іти-іти-іти — їй зрадіють усі діти.Ки-ки-ки — і звірята, і пташки.Ля-ля-ля — зрадіє матінка-земля!

2. Гра «Блискавка»— Читайте швидко. Виділяйте «зайве» слово!

1) Казка каска казка казка Дубочки дубочки зубочки дубочки Мишка мишка мишка миска

2) Зірка зірка сірка зірка Клітка квітка клітка клітка Сніжок сніжок сніжок стіжок


Гра «Дуель». Робота в групахГрупи ставлять запитання одна одній за змістом вірша.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Послухайте вірш. (див. додаток на с. 104)— Чи сподобався вам вірш?— Який він за настроєм?— Над ким сміється автор?— Які риси характеру висміює?— Автор цього вірша — український поет Іван Світличний. Сьогодні ми

ознайомимося з його творчістю.


1. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями біографічної довідки про поета (с. 706)— Де народився Іван Світличний?— Якою була його доля?— Як називав поета Василь Стус?Фізкультхвилинка

Клас

Дата

105

2. Опрацювання вірша І. Світличного «Півень-горлопан» (с. 106-107)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте заголовок вірша.— Яким ви уявляєте півня-горлопана?— Чому поет так його назвав?2) Виразне читання вірша вчителем.— Чи змінилася ваша думка про півня?3) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Буча — великий крик, галас, тривога; сварка, колотнеча.б) Читання слів «луною» за вчителем.Горлопан, закричав, сплюх, ледачий.4) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Знайдіть окличне речення.— До кого звертається півень?5) Виразне читання вірша учнями.— Як автор ставиться до півня? Доведіть свою думку за текстом.— Доберіть близькі за значенням слова до слів горлопан, сплюх.— Як ви розумієте вислів бучу зняв?3. Опрацювання вірша «Слухала Лисичка Солов'я»

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями.— Про що думала Лисичка, слухаючи Солов’я?2) Виразне читання вірша учнями.— З якою інтонацією слід читати слова Лисички?— Що треба для того, щоб витьохкувати, як Соловейко?— У кожного свій талант. Як ви вважаєте, чи не про це хотів сказати Іван

Світличний?— Назвіть героїв прочитаних віршів Івана Світличного. Які риси харак

теру вони мають?— Над чим поет пропонує замислитися своїм читачам?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Які вірші читали на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цих поетичних творів?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати вірші Івана Світличного. Намалювати ілюстрацію до од

ного з них.

106

Урок 98. ПОВТОРИ І ПРИГАДАЙ. ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ «З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ»

Мета: пригадати найважливіше з прочитаного у розділі «З літературної скарбниці»; узагальнити вивчене; вчити співставляти, порівнювати; розвивати вміння фантазувати, передавати під час читання настрій твору; виховувати любов до художнього слова.




Ма-ма-ма — вже скінчилася зима.Ні-ні-ні — йдуть веселі теплі дні.Ак-ак-ак — свистить на шпаківні шпак.Ок-ок-ок — ловить ластівка комашок.Ба-ба-ба — зазеленіла вже верба.В’ї-в’ї-в’ї — звеселяють гай солов’ї.

2. Гра «Блискавка»— Читайте швидко. Знайдіть «зайве» слової

1) Щука — щука — щока — щука Щупав — щупав — щупав — щипав Дощечка — донечка — дощечка — дощечка

2) Шум — шум — шум — сум — шум — шум Зірка — сірка — зірка — зірка — зірка — зірка Ножик — ножик — ножик — ножик — носик Човен — човен — човен — повен — човен



кожен свою роботу.2. Конкурс «Хто краще?»Виразне читання учнями віршів І. Світличного.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Діти, пригадайте, над яким розділом ми працюємо протягом останніх

уроків? Знайдіть у змісті підручника назву розділу. Перегляньте назви прочитаних поезій та їх авторів.

— Що найбільше запам’яталося?— Сьогодні підіб’ємо підсумок своєї роботи за розділом «З літературної

скарбниці». Наш урок ми присвятимо вдосконаленню навичок розвитку техніки читання, узагальненню вивченого матеріалу, виявимо кращого знавця поетичних творів.

Урок проведемо у формі змагання. За кожну правильну відповідь ви отримаєте фішку. Бажаю успіху!

V. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ1. Літературна вікторина

• У вірші якої поетеси нагідка сумує через те, що в неї руда кос&?(Тамара Ко- ломієць «Нагідка»)

Клас

Дата

107

• У вірші якої поетеси:Соловейко п’є чай? (Л. Костенко «Соловейко застудився»);Змерз горобчик, цвірінчить? (К. Перелісна «Змерз»).

• Прочитай вірші, у яких:Росинки, ніби живі; (Г. Чубач «Роса»);Лунають пташині голоси (А. Костецький «Починається весна», О. Олесь

«В небі жайворонки в’ються»);Півень — ледачий сплюх (І. Світличний «Півень- горлопан»);Пес викопав криницю для хитрої киці (І. Сичовик «Хитра киця»).

• Прочитай віршовані рядки, вставляючи пропущені слова. З яких віршів ці рядки? Хто їхні автори?

Баба Віхола, сива ВіхолаНа метальній мітлі... (приїхала) (Л. Костенко «БабаВіхола»)

Білий огир в білім...{полі)Креше білим копитом. (В. Лучук «Білий вірш»)

Сидить...(пряля) та й пряде —Сніг іде-іде-іде. (Л. Костенко «Пряля»)

Другий день лежить... (хлопчина)В ліжку у кутку. (77. Воронько «Причина»)

Фізкультхвилинка• Пригадай слова з прочитаних творів, якими можна описати веселу зиму, та

зиму, що викликає сум.• Пригадай свої віршовані рядки до заданих рим (с. 54). Прочитай авторські

вірші із цими римами. Які картини природи створили поети? А які вдалося створити тобі?

• У чому полягають особливості віршованих творів? Що таке рима?2. Конкурс «Хто краще?»Читання з пам’яті улюблених віршів.3. Робота в парі. Літературна граПерший учасник своїми словами переказує зміст будь-якого вірша з пое

тичних збірок. Другий учасник називає твір, про який ідеться, і його автора. Під час гри обидва учасники мають право користуватися підручником.

4. Робота в групі— Усі разом намалюйте картину «Зима в поезії» за прочитаними віршами.

VI. ПІДСУМОК УРОКУПідбиття підсумків вікторини, визначення кращого знавця поетичних

творів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯДоповнити завдання зі скриньки поезії (с. 54) власними завданнями до про

читаних творів.

108

ОПОВІДАННЯ

СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ІСТОРІЙ Клас

Дата

Урок 99. ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО «ХОРОБРЕ КОШЕНЯ»

Мета: дати учням поняття про оповідання, про особливості цього художнього твору; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв'язне мовлення учнів; розширювати їх світогляд; виховувати любов до природи.




Поросятко тупориле Із курчатком говорило.Говорило:— Пройдем двором.


Чі-чі-чі — сидить кіт на печі.Ла-ла-ла — миша від нього втекла.Бнько-енько-енько — в нірку вскочила швиденько.Та-та-та — сміється з нашого кота.

3. Складовий аукціонЧа — (час, часник, чай, чайка, чари...)Чо — (чоботи, чоловік, чорний, чоло...)Че — (черевик, червень, чернетка, чесність...)


Гра «Ти — мені, я — тобі»Учні ставлять одне одному запитання до прочитаних творів з літературної

скарбниці.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми починаємо вивчати новий цікавий розділ. Прочитайте його

назву.


1. Пояснення вчителя— Невеликий за обсягом художній твір, написаний прозою, називають

оповіданням. У ньому автор описує здебільшого одну подію із життя одного або кількох персонажів. Оповідання можуть бути створені на основі реальних подій, пригодницькі, фантастичні, гумористичні.

2. Виконання завдання зі скриньок оповідань (с. 109)3. Ознайомлення з біографією О. Копиленка— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Пол

тавщині у родині залізничника. Людиною життєрадісної вдачі прийшов

Пройдем двором — Поговорим —Розказало поросятко,Як в городі зрило грядку.

Г. Бойко

109

Копиленко у літературу в 1920-ті роки. Прийшов, щоб оспівати у своїх книгах багатство душі людської, тайну природи, яку він спостерігав та дуже любив. Перша його книжка для юних читачів «Сенчині пригоди» вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам автор, люблячи до самозабуття тваринний світ, уважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою — так уважав Олександр Іванович.

4. Опрацювання оповідання О. Копиленка «Хоробре кошеня»

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання оповідання?2) Словникова робота.

Роздере пащаобійшло ганочкунеймовірна мандруєхолоднувато подержавширизикованим полювання

— Читання слів «луною» за вчителем; скоромовкою в парі.Фізкультхвилинка

3) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Від чийого імені веде розповідь автор?— Який випадок описано у творі?— Як усе почалося і чим закінчилося?— Що викликало в автора хвилювання? Прочитайте.— Що цікавого письменник розповів про собаку?— Прочитайте речення, в якому містяться наукові відомості про собак.— Чи дійсно, на вашу думку, кошеня було хоробрим? Яким виявився

Гопак?— Поясніть значення приказки: «Живуть, як кішка з собакою».— Чи відповідає вона змісту оповідання Олександра Копиленка?— Доведіть, що прочитаний твір є оповіданням. Придумайте до нього свою

назву.5) Гра «Хвиля».Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Оповідання читається так, нібито хвиля

прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З яким оповіданням ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Хто його автор?— Що нового дізналися з цього оповідання?— Що вас найбільше вразило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЗа допомогою виділених у тексті слів скласти план і переказати опові

дання.

110

Урок 100. ПТАХИ — НАШІ ДРУЗІ. ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО «СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА» Клас

Дата

Мета: поглиблювати навички роботи над оповіданнями; розвивати різні способи і види читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи.




Ходять зубри бородаті,Волохаті і рогаті.А між ними зубренятко —Дуже схоже на телятко.

В.Гринько


На-на-на — буяє весна.Уть-уть-уть — квіти цвітуть.Іє-іє-іє — листя зеленіє.Ва-ва-ва — все навкруг співа.Хи-хи-хи — раді дітлахи.

3. Гра «Хто більше?»— Доберіть слова — назви ознак.Весна — гомінка,...Квіти — яскраві,...Дерево — високе,...Діти — веселі,...


Робота в парахУчні повертаються одне до одного обличчям, у парах переказують опові

дання О. Копиленка «Хоробре кошеня».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю українського письменника Юрія

Старостенка.


1. Читання учнями статті про письменника (с 111-112)— З ким дружив Юрій Старостенко?— Хто є головними героями оповідань Юрія Старостенка?2. Опрацювання оповідання Ю. Старостенка «Смілива зозулька»

1) Гра «Упізнай персонажа».

• Сіла пташка на дубку,Завела своє: ку-ку!Стрепенувся їжачок,І зайці, й козулі:

111

Всіх збудив той голосок —Пісенька... (зозулі).

— Що ви знаєте про цю пташку? (Відповіді учнів.)2) Гра «Передбачення».— Прочитайте назву оповідання. Як ви вважаєте, про що буде розповіда

тися в оповіданні?3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Чи справдилися наші передбачення?4) Словникова робота.

Кує гайз вирію щоднябільшають рученятавиповзає винищила

Читання стовпчиків слів у парі «буксиром».— Прочитайте найкоротші слова.— Прочитайте слова кожного стовпчика на одному мовному видиху.Фізкультхвилинка

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Чому автор називає зозульку сміливою?— Прочитайте, як він описує переляк інших пташок.— Доведіть за текстом, що письменник наділяє молоді пагінці та зозулю

людськими властивостями.— Знайдіть рядки, у яких подано цікаві відомості про зозулю.— Яку пору року описано в оповіданні? Доведіть свою відповідь за текстом.6) Гра «Добери дієслово до іменника».

Повертається повзиквиповзає мухоловказадкує зозулькатремтить гусіньрепетує синиця

7) Гра «Читає Незнайко».Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».Щодня зеленішають (більшають) на деревах листочки, простягають зелені

рученята молоді пагонці. А гусінь уже їсть смачне (ніжне) листячко. Прилетіла зозулька, всю гусінь поклювала (винищила).

8) Робота над рубрикою «Чи знаєш ти?».


VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати виразно оповідання. Намалювати малюнок.

112

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які найвиразніше характеризують дійових осіб, допомагають уявити їхній стан; розвивати творчу уяву, фантазію; розширювати знання учнів про поведінку тварин; виховувати бережливе ставлення до всього живого.

Урок 101. ДРУЗІ ПІЗНАЮТЬСЯ В БІДІ.МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ «ТИКО І ВОЛОХАН»




Аха-аха-аха — а де ж наша черепаха?Оня-оня-оня — черепаха наша — соня.Ів-ів-ів — до весняних теплих днів Оню-оню-оню — не турбуйте нашу соню.Ішки-ішки-ішки — хай поспить вона ще трішки.

2. Читайте, слова додавайте!Рак ранесенько проснувся, Срібна рибка пропливала,В черевики гарні... (взувся), Вона рака не... (впізнала).І без тата, і без... (мами) Рак розсердився, роззувся,Прогулявся між корчами. І додому... (повернувся).

3. Читайте швидко слова в стовпчиках, потім — у рядках, не помиляйтеся!День біль бриль гістьпень ціль хміль честькінь сіль сталь злістьвись нуль князь клітьсинь мазь жнець митьрись грязь швець мідь



кожен свою роботу, розповідають до якого епізоду оповідання вони виконали ілюстрацію.

2. Конкурс на краще виразне читання оповідання— Які звуконаслідування вживає автор в оповіданні?

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми познайомимося з творчістю талановитого прозаїка, невтом

ного мандрівника Миколи Трублаїні.


1. Розповідь учителя— Автора, Миколу Трублаїні, ми зустрічаємо вперше. Народився він у 1907 р.

на Вінниччині у дуже бідній сім’ї. Батько його поїхав заробляти гроші у Сибір на лісорозробки. А Миколу виховували мама і бабуся. Мама у нього була

Клас

Дата

113

вчителькою і часто брала його із собою до школи. У віці 5 років хлопчик міг читати, був працелюбним, умів наслідувати голоси людей, птахів.

Коли Микола Трублаїні виріс, він багато подорожував. Відвідував Сибір, Чукотку, Якутію, Камчатку, Карелію, Помор’я, Кавказ, Крим. Все побачене і почуте він записував у своєму щоденнику. А потім писав оповідання, нариси, казки.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, він добровольцем пішов на фронт. В одному з боїв біля міста Мелітополя його було поранено осколком бомби. Коли його перевозили у санітарному поїзді, що прямував на Ростов, у ніч з 5-го на 6-те жовтня 1941 р. він помер. Похований у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу недалеко від міста Ровеньки.

Учитель демонструє портрет Миколи Трублаїні.2. Опрацювання оповідання Миколи Трублаїні «Тико і Волохан» (с. 113-114)

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання?— Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?2) Словникова робота.

Мох бочкакаміння підійшовцуценя відбіжитьприслухається заплаканий налякався волохатий

Читання слів «луною» за вчителем, скоромовкою в парі.Фізкультхвилинка

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Назвіть головних героїв оповідання.4) Гра «Хвиля».Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Оповідання читається так, нібито хвиля

прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Як познайомилися Тико і Волохан?— Де відбулася їхня зустріч?— Як Волохан потрапив у тундру?— Чому песика назвали Волоханом?— Прочитайте опис тундри.— Якою її змалював письменник?— Як Волохан урятував Тико?— Який епізод оповідання проілюстрував художник?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вас найбільше вразило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати, стисло переказувати оповідання.

114

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Миколи Трублаїні; формувати навички свідомого виразного читання вголос та мовчки, мовленнєві вміння; розвивати зв'язне мовлення; образне мислення, виховувати любов до тварин.




Лис малий і більший лис По гриби ходили в ліс.Заздрить білка в лісі лису —Лис лисички ніс із лісу.

JI. Куліш-Зіньків


Ди-ди-ди — йшли качата до води,Иця-иця-иця — а назустріч їм лисиця.Ити-ити-ити — та качат не треба вчити:Юсь-юсь-юсь — вони з розбігу у воду — плюсь!Им-им-им — залишилась лисиця ні з чим.

3. Читайте мовчки, думайте, про кого читаєте!Нявчить, гарчить, пищить, дзижчить, кує, цвірінчить, рохкає, кряче,

тьохкає, виє, шипить, кукурікає, ґелґоче, кумкає, реве.— Про кого прочитали?— Читайте вголос — називайте кожного.


Гра «Обличчям до обличчя»Учні повертаються одне до одного та переказують зміст тексту в парах.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми зустрінемося з нашими друзями Тико, Волоханом

і Умком. Дізнаємося про їхні нові пригоди.


1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями (с. 115-116)— Чи сподобалося вам оповідання?— Від чого Волохан удруге врятував Тико?2. Словникова робота

Підіймалася заливалаузбережжя прибійповернувшись гавканнявипірнув перемагаючи

Читання слів «буксиром» за вчителем.— Прочитайте стовпчики слів на одному мовному диханні.

Урок 102. ДРУЗІ ПІЗНАЮТЬСЯ В БІДІ.МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ «ХВИЛЯ-НАПАСНИЦЯ» Клас

Дата

115


Щоб ніколи не хворіти,Треба вправи вам робити.Із-за парт швиденько встали,Спинки гарно розрівняли,На носочки піднялись І до сонця потяглись.Руки разом опустили І швидесенько присіли.Потім встали, руки в боки,Всі красиво робим кроки Назад — вперед прогнулись добре.Не будем мати ми хвороби.

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком»

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання— Прочитайте речення, в якому йдеться про міцну дружбу Тико і Во-

лохана?— Яким став Волохан?— Прочитайте опис прибою.— Чому автор назвав хвилю напасницею?— Що робили Умк і Тико на березі моря?— Як Тико опинився у воді?— Як Волохан рятував свого друга?5. Гра «Земля — небо»За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.

За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

6. Гра «Розвідники»

Робота в групахЗнайти, скільки разів зустрічається в тексті:1-ша група — слово Тико (8 разів)2-га група — слово Умк (5 разів)7. Гра «Голосування ногами»Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження

правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви

швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупотить ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.

8. Робота за ілюстрацією— Розгляньте малюнок. Кого ви на ньому бачите?— Який епізод оповідання проілюстрував художник?


Гра «Закінчи речення»• Сьогодні на уроці я вчився...■ Я дізнався...* Найбільше мене вразило...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати виразно оповідання, стисло переказувати.

116

Урок 103. ПОБАЧИТИ ПРЕКРАСНЕ. ОСНОВНА ДУМКА ТВОРУ. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ЯКІ ВОНИ БІДНІ»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю В. Сухомлинського; формувати навички вдумливого виразного читання; розвивати мислення, мовлення, уважність; виховувати любов до природи.




Із-із-із — барсучок в нору заліз.Ди-ди-ди — наступили холоди.Ить-ить-ить — барсучок тут смачно спить Ни-ни-ни — аж до самої весни.Ри-ри-ри — навесні він виліз із нори!

2. Читайте тільки назви дерев!Рюкзак, дуб, краб, моряк, сосна, стіна, козак, смерека, метро, ялинка,

жарт, калина, тополя, береза, корова.3. Читайте швидко, чітко!

сік сік сік сікрік рак рік ріклід ліс ніс пічжук бук бик бак

4. Додайте слово. Прочитайте вірш. Пам'ятайте про риму!

Під горою хвойний... (ліс),За горою хижий... (лис).Вкрита травами... (гора),Збоку — лисяча... (нора).В ній хитрюга неспроста Від собак хова... (хвоста):Як навідався в... (курник),То відразу ж півень... (зник).

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯКонкурс на кращий переказ оповідання.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю Василя Сухомлинського — ви

датного педагога, письменника.— Прочитайте, що про нього пише Дмитро Чередниченко.


1. Біографічна довідка (див. додатокнас. 103)

2. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Які вони бідні» (с. 117-118)

1) Виразне читання оповідання вчителем.— Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?

Клас

Дата

117

2) Словникова робота.Зірниця небосхилВисочінь доторкаючисьКрильцями понесласяЗайнялася жайворонковуЧитання стовпчиків слів «луною» за вчителем, скоромовкою у парах. Фізкультхвилинка

Буратіно потягнувся,Раз нагнувся, два нагнувся.Руки в сторони розвів,Мабуть, ключик загубив.А щоб ключик відшукати,Треба нам навшпиньки стати.

3) Виразне читання тексту учнями.

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Прочитайте опис ранку. Яким було небо, небосхил, зорі?— Знайдіть у тексті слова, вжиті замість слова жайворонок.— Чому спочатку письменник порівнює пташку із сірою грудочкою,

а потім — з вогником?— Прочитайте речення з виділеним висловом. У який момент жайворонок

злинув у височінь?— Прочитайте опис співу жайворонка. Намагайтеся за допомогою інтонації

передати красу почутого героями.— Як ви розумієте вислови: розсипає над степом музику; затамував

подих?— Прочитайте оповідання, опустивши опис жайворонкової пісні. Що змі

нилося?— З якою метою автор увів цей опис у текст?— Поясніть зміст заголовка. Яка основна думка оповідання?5) Робота в парі.— Прочитати розмову сина з батьком в особах, намагаючись передати їхні

почуття.6) Читання опису жайворонкової пісні (за Панасом Мирним, с. 118).Слухання аудіозапису пісні жайворонка.— З чим Панас Мирний порівнює жайворонкову пісню?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цього твору?— Що нового дізналися про творчість В. Сухомлинського?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити напам’ять опис співу жайворонка.

118

Урок 104. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. «МАМО ЛЮБА, ДОБРА, МИЛА...»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширити і поглибити знання учнів про значення матері в житті людини; формувати у дітей культуру почуттів; виховувати шанобливе ставлення до матері.

Хід уроку




Жив жучок Між бур’янами,Жив без тата і без мами.Жив і жив,І не тужив,Жовтим листям Ворушив.

Г. Чубач

2. Гра «Добавлянка»

Серед лісу, де пеньочок,Із землі росте... (грибочок).Мають діток всі звірята.У пташечок є теж малята!У відгадки будем грати І тваринок називати.У ведмедів... (ведмежата).

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Хто вас, діти, щиро любить,Хто вас ніжно так голубить,Хто кладе у постіль спати? (Мати)

— Сьогоднішній урок ми присвятимо найріднішій, найдорожчій на світі людині — матусі.

IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ— Які книжки ви бачите на виставці?— Хто ознайомить зі своєю книжкою?— Які книжки на виставці вам знайомі?— У яких найкращі ілюстрації?— Хто знає прізвища художників, які підготували ілюстрації до цих

книжок?


1. В. Сухомлинський «Найласкавіші руки»— Куди приїхала маленька дівчинка з мамою?— Куди вони пішли?— Що трапилося з дівчинкою?— Як дівчинка розказувала про свою маму?

А у білок... (білченята).В качки семеро... (качат).А у курки сім... (курчат).В мишок дітки... (мишенята). А у пташок... (пташенята).В корівки... (телятко).А у коника... (лошатко).

Клас

Дата

119

— Продовжіть словами тексту:Очі у мами...Волосся у мами...Руки у мами...Робота в парах. Читання діалогу

2. К. Перелісна «Гарна ти, матусю...»

1) Конкурс «Хто найкраще прочитає вірш».

2) Гра «Доберіть риму».Мила — навчила; родину — Україну; матусю — вклонюся.Фізкультхвилинка

VI. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ НОВИХ ТВОРІВ

1. О. Сенатович «Крила»

1) Виразне читання оповідання вчителем.

2) Бесіда за змістом.— Де сидів вітер?— Що з ним трапилося?— Як Дмитрик рятував вітер?— Що виросло у Дмитрика?— Що трапилося з мамою Дмитрика?— Про що вона попросила сина?— Як Дмитрик виконав мамине прохання?— Чому хвороба покинула хату?— Чи в усіх дітей виростають крила?2. Ю. Ярмиш «Дрібний дощик»

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— З якою інтонацією слід читати оповідання?2) Робота в парах.Читання оповідання один одному.3) Гра «Продовжіть прислів'я».

• Пташка радіє весні, а дитя... (матері).• Діти плачуть, а в матері... (серце болить).• На сонці — тепло, а біля матері... — (добре).

VII. ПІДСУМОК УРОКУ— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Як слід ставитися до мами?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Казки

народів світу».Матеріал до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

120

Урок 105. ДОРОЖЧОГО ЗА ВІТЧИЗНУ НЕМАЄ НІЧОГО. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ

«ВЕРБА — МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА»Клас

Дата

Мета: вдосконалювати навички правильного й виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; формувати оцінні судження; розвивати вміння передавати різні почуття під час читання; прищеплювати любов до Батьківщини.




Лобик гладенький, лапки ласкаві,Клава на лаві і котик на лаві.Котик Лапанчик муркоче на лаві,Лагідно казку розказує Клаві.


Шу-шу-шу — чистомовки я пишу.Ят-ят-ят — їх пишу для всіх малят.Ки-ки-ки — їх говорять залюбки.Ло-ло-ло — щоб чисте мовлення було.Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.Лє-лє-лє — чаю Аллочка наллє.Лі-лі-лі — ось лимони на столі.Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.

3. Гра «Який звук змінився?»Життя — шиття шерсть — жерсть дошивати — доживати тушити — тужити шаль — жаль


Гра «Хто краще?»Конкурс на краще читання з пам’яті опису співу жайворонка.


* Проливала дрібні сльози Молода дівиця.Полоскала довгі коси У чистій водиці. (Верба)

— Що ви знаєте про цю рослину?— Сьогодні ми ознайомимося з твором Василя Сухомлинського, у якому

він пише про вербу.

121


1. Виразне читання оповідання вчителем (е. 118-119)— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання оповідання?2. Словникова робота

Віти косисумує тихощаслива тремтятьгніздечко золотокосапрокидається зазеленіють

Читання слів «луною» за вчителем; «буксиром» у парах.— Яке слово складається з двох частин? (Золотокоса)Фізкультхвилинка

3. Гра «Бджілки»Самостійне напівголосне читання тексту учнями, кожен у своєму темпі.4. Виразне читання тексту учнями за абзацами

5. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання— З ким автор порівнює вербу, із чим — її віти? Доведіть свою відповідь за

текстом.— Прочитайте ті частини оповідання, у яких ідеться про щасливу дів

чину — вербу.— Хто щасливий разом із нею? Чому?— У якій частині оповідання вжито слова сумує, зітхнула? Які почуття

верби вони передають?— Простежте, як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору

її кіс.— У яких рядках твору зосереджено його основну думку? Прочитайте.6. Гра «Читає Незнайко»Учитель читає речення з тексту, навмисне припускаючись помилок. Учні

мають помітити помилку, прочитати речення правильно.Як вилітає зі свого затишного (теплого) гніздечка, зелені коси тремтять.Весною вона прилетить, і верба перестане журитися (сумувати).Упав жовтий (золотий) листок і поплив кудись далеко-далеко.7. Гра «Засічка — кидок»За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст.

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.)Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший

обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?— Яка основна думка цього оповідання?— Який висновок для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПереказувати зміст оповідання за малюнками.

122

Урок 106. ХАРАКТЕР ПЕРСОНАЖА. ВІРА АРТАМОНОВА «ЯСЕНОК»

Мета: ознайомити учнів з творчістю письменниці Віри Артамонової; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; навчати помічати в тексті образні вислови, які допомагають яскраво уявити описані картини; збагачувати мовлення учнів; розвивати пам'ять, увагу; виховувати любов до художнього слова.




Летів горобчик, сів на стовпчик.Прибіг хлопчик, утік горобчик.

2. Доповнюйте! Читайте!Шура, як весна..., зимаКожушок в мішок..., насталаА як знов прийшла..., немаДо мішка, а там — ...! сховалаЗалишилось...,— пушокТрішки шкіри та..., небагатоТа ще ґудзики й... мішокМиші влізли до... кожушкаІ погризли..., залишивсяЛиш шматочок... — Ось історія яка.

мішка

3. Гра «Доберіть рими»Край — ... (грай,рай, вибирай...)їжачок — ... (павучок, бочок, черв’ячок,реп’яшок...)Весна — ... (красна, ясна, голосна...)М’яч — ... (скач, не плач, удач...)Усмішка — ... (книжка, мишка, кішка...)4. Гра «Складіть чистомовку»

Ча-ча-ча — звірі граються в...(м’яча).Ці-ці-ці — нападаючі — ...(зайці).Чу-чу-чу — вовк ударив по...(м’ячу).Ця-ця-ця — судить гру у них...(вівця).


Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»Учні повертаються одне до одного і переказують оповідання в парах.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми прочитаємо оповідання української письменниці Віри Арта

монової.

Клас

Дата

123


1. Гра «Передбачення»— Прочитайте назву твору (с. 120).— Спробуйте передбачити, про що в ньому йтиметься.2. Виразне читання оповідання вчителем [с 120-121)— Назвіть персонажів оповідання.3. Словникова робота

1) Довідкове бюро.Хлів — будівля для свійської худоби та птиці.2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, в парах на одному диханні.

Почує гілляна подвір’ї зійшоввеселочки зерняткавигаднику заперечливожартівник гіллястий


4. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.5. Виразне читання оповідання учнями «ланцюжком»

6. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання— Де ріс ясен?— З чим автор порівнює листочки маленького ясенка?— Який випадок із життя хлопчика описано у творі?— Як мама називала Володю? Чому?— Яким ви уявляєте хлопчика?— Що можете сказати про його характер?— Чому мама запропонувала пересадити ясенка?— Чому хвилювався Володя?— Які звуконаслідування використовує автор в оповіданні?7. Робота в групі— Назвіть дійових осіб оповідання.— Прочитайте оповідання за особами.

VI. п ід с у м о к у р о к у

Гра «Закінчи речення»• Сьогодні на уроці я вчився...• Найбільше мені сподобалося...• Я запам’ятав...• Хочу навчитися...• Урок завершую з... настроєм.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСкласти продовження оповідання.

124

Урок 107. ПОРТРЕТ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ. ВОЛОДИМИР СЕНЦОВСЬКИЙ «БАБУСИН ОНУЧОК»

Мета: вдосконалювати техніку виразного читання; формувати в учнів уміння інтонаційно виділяти слова, важливі для розуміння твору, знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які найвиразніше характеризують дійових осіб, допомагають уявити їхній стан, знаходити портрет героя; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати шанобливе ставлення до людей похилого віку.




Ти, малий, скажи малому,Хай малий малому скаже,Хай малий теля прив’яже.


Ар-ар-ар — кипить наш самовар.Ор-ор-ор — ось червоний помідор.Ир-ир-ир — мій тато командир.Ур-ур-ур — на дереві сидить снігур.

3. Ч итайте, відповідайте: так чи не так?

Летить-летить їжак? (Не так!)Летить-летить літак? (Так!)Летить-летить шпак? ...Летить-летить мак? ...Летить-летить ґава? ...Летить-летить кава? ...Летить-летить лисиця? ...Летить-летить синиця? ...


Робота в групахУчні в групах розповідають складені продовження оповідання. Визначають

краще оповідання. Презентують його всьому класу.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням українського письменника Во

лодимира Сенцовського, який у своїх творах для маленьких читачів оспівує красу рідного краю, чистоту душ і теплоту сердець українців.


1. Робота над заголовком— Прочитайте заголовок (с. 121).— Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому оповіданні?— Чи є у вас бабуся?— Як часто ви з нею спілкуєтеся?2. Виразне читання оповідання вчителем (с. 121-124)— Які почуття виникли у вас після прослуховування оповідання?

Клас

Дата

125


1) Довідкове бюро.Ослінчик — переносна кімнатна лава для сидіння.Сіни — нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка

з’єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини.

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці).Рундук — те саме, що ганок.Хвацький — завзятий, запальний.2) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Ступає соковитіщедрому гойднувсяволосся подвір’ястривожилася обмурзанийбешкетник клопочетьсясусідського свариться


4. Читання оповідання учнями «ланцюжком»— Назвіть головних героїв оповідання.5. Гра «Земля — небо»За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За ко

мандою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

6. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання— Як ви гадаєте, чому Андрійко запропонував бабусі вважати його

внуком?— Знайдіть у тексті опис бабусі.— Чому автор порівнює її з маківкою?— Розкажіть про Андрійка.— Яким ви його уявляєте?— Чи хотілося б вам дружити з цим хлопчиком?— Яким зобразив хлопчика художник?— Визначте основну думку оповідання.— До яких учинків спонукає вас письменник?7. Розповідь учнів про свою бабусю— Опишіть зовнішність своєї бабусі, тобто створіть її усний портрет.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?— Хто є головним героєм цього оповідання?— Як Андрійко ставився до старенької бабусі?— Який висновок ви для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯДібрати запитання за змістом оповідання.

126

Урок 108. ДО УМІННЯ ПОТРІБНЕ ТЕРПІННЯ. АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ «МУДРА ГОЛКА»

Мета: вдосконалювати навички правильного і виразного читання та літературного аналізу твору, вміння працювати самостійно; формувати оцінні судження; розвивати читацькі навички; виховувати старанність, працелюбність.




Рі-рі-рі, рі-рі-рі!Кріт сидить в своїй норі.Ра-ра-ра, ра-ра-ра!Йде до школи дітвора.Рі-рі-рі, рі-рі-рі!Добре в школі дітворі.

Л. Лозован


На річці Роман впіймав руками рака,Рак ущипнув Романа за руку.

3. Гра «Зоряна година»З букв слова електропраска скласти нові слова.Електропраска — кекс, порт, рот, рак, спорт, скат, ропа, парта, секрет,

кат,...4. Гра «Заміни вислів одним словом»Учні читають на дошці вислови і добирають слово, яке б їх замінило.

з громом і блискавкою — ... (гроза).

Дощ -----------------► дуже сильний — ...(злива).

дуже дрібний, густий — ... (мряка).


Гра «Дуель»Клас розподіляється на дві групи. Одна група ставить запитання, інша —

дає відповіді.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУСьогодні ми ознаЗомимося із творчістю відомого поета, прозаїка, перекла

дача Андрія М’ястківського.


1. Біографічна довідка— Народився Андрій М’ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була

велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М’ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше — в тилу ворога. За бойові заслуги він

Клас

Дата

127

був нагороджений медаллю «За відвагу», ще й дослужився до найвищого солдатського звання — єфрейтор, чим дуже пишався.

Андрій М’ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок утілився у понад сорок книжок поезії та прози, численні тексти пісень і перекладів (з білоруської, молдовської, румунської та інших мов).

2. Опрацювання оповідання А. М'ястківського «Мудра голка» (с. 125-126)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте заголовок.— Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому оповіданні? (Вправа «Мі

крофон». Учні висловлюють свої припущення.)2) Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Чи справдилися наші припущення?3) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Гаптувати — вишивати шовковими, вкритими тонким шаром золота або

срібла нитками різного ґатунку.б) Читання слів «луною» за вчителем, «хвилею» в групах.

Вузли крамницярушничок мерщійповернувшись розплуталачорнобривці кольнула


4) Виразне читання оповідання «ланцюжком».— Назвіть персонажів оповідання.5) Гра «Торнадо».Починати читати повільно, поступово збільшуючи швидкість читання.6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.— Про що це оповідання?— Оберіть найточнішу відповідь серед запропонованих:а) про те, як Марійка вколола собі пальчик;б) про те, як Марійка вчилася вишивати;в) про те, як мама вишивала рушничок.— Чому в Марійки спочатку нічого не виходило?— Що, на вашу думку, можна порадити дівчинці?— Прочитайте слова, у яких зосереджено основну думку твору.— Пригадайте казки, у яких є такі слова: мудра, мудрий. Доведіть, що твір

«Мудра голка» — оповідання.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цього оповідання?— Чого воно вас навчає?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПідготуватися до читання за особами.

128

Урок 109. ЛЮДИНА I ПРИРОДА ЄДИНІ. ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ «ЯК ДИХАЄ ВЕРБА»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання, літературного аналізу твору; вчити читати текст в особах; формувати оцінні судження; розвивати зв'язне мовлення учнів, пізнавальний інтерес; виховувати любов до природи.



1. Робота над чистомовкоюИть-ить-ить — заєць в полі аж тремтить.Ем-ем-ем — він сховався за кущем.Уха-уха-уха — але довгі в нього вуха,Їх-їх-їх — не сховати зайцю їх.


Сторож на баштані кріт Якось зготував обід.Лиш зачувши про обід,До крота примчався кіт.

3. Гра «Продовжіть речення»Суниці і малина — це... {ягоди).Клен і липа — ... (дерева).Перець і огірок — ... (овочі).Береза — дерево, а бузок — ...(кущ).Пальто — одяг, а черевики — ... (взуття)Короп — риба, а борщ — ... (страва).


Робота в групі. Читання оповідання за особами


• По небу іде кучерявий баранІ рогом огненним б’є в барабан. (Хмара, блискавка, грім)

— Які слова допомогли вам відгадати загадку?— Які порівняння є в загадці?— Автор цієї загадки — Василь Струтинський — один з улюблених пись

менників українських дітей.Сьогодні ми прочитаємо оповідання, яке написав Василь Струтинський.


1. Опрацювання оповідання В. Струтинського «Як дихає верба» (с. 126-127)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте заголовок. Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому опові

данні?— Як, на вашу думку, дихає верба? (Вправа «Мікрофон». Учні вислов

люють свої припущення.)

Кіт і кріт посмакували,Кіт і кріт порозмовляли, Трішки кіт і кріт поспали... Лихої Кавуни покралиі

Ис-ис-ис — підкрадається хижий лис. Нув-нув-нув — стрімко заєць наш чкурнув. Ису-ису-ису — не догнати його лису. Ець-ець-ець — прудкий заєць стрибунець.

Клас

Дата

129

2) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи справдилися наші припущення?— Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?3) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Миньок — прісноводна хижа риба.Плоскирка — невелика прісноводна риба, схожа на ляща.б) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем; скоромовкою в парах.

Комір віттяпручалися негодаосипаючи ряснимкаламутні насидженогопівгодини шарпаючи


4) Читання оповідання учнями. Гра «Квіточка».Читає текст учень, на парту якого впала квіточка.5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— На якій річці відбуваються події, описані в оповіданні?— Яку відповідь дав автор на запитання, що звучить у заголовку опові

дання?— Назвіть персонажів твору. Доведіть, що Сергійко був наполегливим

і спостережливим.— У яку погоду рибалив хлопчик? Яка була пора року?— Прочитайте, якими він бачив хмари, небо, вітер.6) Гра «Засічка — кидок».За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст. За

командою «засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.)Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший


7) Гра «Диктор телебачення».— Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на гля

дачів.2. Опрацювання рубрики «Чи знаєш ти?»— Які рослини стали символами України?


Гра «Продовж речення»• На уроці мені найбільше сподобалося...• Я вчився...• Я дізнався...• Мені б хотілося ще...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати оповідання.Намалювати ілюстрацію до нього.

130

СКРИНЬКА СМІХУ Дата

КласУрок 110. АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК

«З КУРМИ ЛЯГАЙ, З ПІВНЯМИ ВСТАВАЙ»

Мета: ознайомити учнів з творчістю Анатолія Григорука; навчати свідомо, правильно, виразно читати вголос і мовчки; вдосконалювати навички читання за особами; вчити розуміти гумор, жарт; розвивати зв'язне мовлення учнів, вміння робити оцінні судження; виховувати любов до художнього слова.



1. Вставте голосні, прочитайте!Р_м_шк_ рв_т_ м_ х_д_л_Н_д р_чк_ю в р_сн_й тр_в_.І р_пт_м р_вл_к_ з_стр_л_Із р_жк_м_ н_ г_л_в_.

Н. Забіла2. Читайте, відповідайте хто це? що це?Червона, солодка, запашна — ... (суниця).Весняний, теплий, лагідний — ... (вітер).Нова, цікава, бібліотечна — ... (книжка).Маленькі, працьовиті, медоносні — ... (бджілки).3. Робота над скоромовкою

Прилетіли горобці —Говорили про крупці;Не про крупці,Не про крупицю,А про круп’ячко.




IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Українці — народ, який любить сміятися, жартувати. Гумористичні

оповідання зі скриньки сміху викличуть у вас доброзичливу усмішку. Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Анатолія Григорука.


1. Біографічна довідка— Анатолій Григорук народився у 1932 р. в селі Махаринці, що на Він

ниччині. Усе своє життя він присвячує дітям. Спочатку працював учителем, потім — редактором у видавництві дитячої літератури «Веселка», а потім і дотепер опікується дитячим журналом «Малятко».

Твори письменника для дітей цікаві не лише змістом, а й незвичними назвами — «Семафори відкрито», «Гусак Червонолап», «Сніговик-дражнилко», «Пухова сніговиця», «Солом’яне море», «Чим хата багата», «Що край, то

(Ромашки рвати ми ходили Над річкою в рясній траві.І раптом равлика зустріли Із ріжками на голові.)

131

звичай», «Побрехенька про лиху напасть», «Волелюбний вітер», «Праправнук барона Мюнхгаузена» та ін. Тексти його добрі й веселі, а мова легка й гарна. Автор так цікаво і весело описує пригоди своїх героїв, що важко втриматись від сміху. Читаючи оповідання, звертайте увагу на мову дійових осіб, щедро пересипану прислів’ями і приказками, порівняннями.

2. Опрацювання оповідання А. Григорука «З курми лягай,з півнями вставай» (с. 128-130)1) Виразне читання оповідання вчителем.— Чи сподобалося вам оповідання? Який настрій воно у вас викликало?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Церемониться — виявляти педантичне піклування про дотримання при

стойності, зайву делікатність.Лежанка — низька піч у вигляді тапчана для лежання.Навпочіпки — зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг.б) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, «буксиром» у парі.

Уволю ніколипозіхати сонькоквапиться підохочуютьпросунувши встигатимешвилежується зледальщіла


3) Читання оповідання учнями. Гра «Квіточка».Читає той учень, на парту якого впала квіточка.4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Хто є головним героєм оповідання?— Куди любить ходити Дениско? Чому?— Яка біда була у хлопчини?— У якій родині зростав Дениско?— Знайдіть і прочитайте всі приказки, які промовляла родина, щоб уранці

підняти з ліжка Дениска.— Які дії хлопчика викликали у вас сміх?— Як ви розумієте заголовок твору?— У яких випадках доречно вживати цей вислів?— Чи звертається письменник до кожного читача?— На якій думці зосереджує увагу?5) Гра «Актори».— Прочитайте заголовок оповідання: з докором; винувато; із жалем; роз

дратовано буркніть; церемонно.6) Читання оповідання за особами.— Скільки потрібно читців?— Знайдіть у тексті слова, що підказують, з якою інтонацією слід читати

слова дідуся, бабусі, мами, тата, Мар’янки, Дениска.VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?— З яким настроєм завершуєте урок?— Які висновки для себе зробили?VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати оповідання. Вивчити прислів’я.

132

Мета: ознайомити учнів із творчістю В. Нестайка; вдосконалювати читацькі навички, розвивати вміння характеризувати дійових осіб, розрізняти у пригоді комічне, смішне і небезпечне; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до художнього слова.




Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.Чу-чу-чу — я капусту посічу.Щок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.Чний-чний-чний — ох і буде ж борщ смачний.


Лежить п’ять п’ятаків.На кожному п’ятаку ще по п’ятаку.

3. Гра «Пеньок»Миска, миска, мишка, миска, миска.Дубочок,зубочок,зубочок,зубочок,зубочок.Парта, парта, парта, карта, парта.Білка, булка, білка, білка, білка.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ— Відновіть прислів’я, згадайте, хто його сказав.

• Задрімали, та, на, порозі, встали, раненько.(Раненько встали, та на порозі задрімали. Бабуся)

• Лежанці, на, ми, а, люди, жати, лежати.(Люди жати, а ми на лежанці лежати. Мама)

• Рано, ще, бо, Тетяно лежи.(Лежи, Тетяно, бо ще рано. Тато)

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Всеволода Нестайка. Герої його

творів дуже непосидючі, а тому часто помиляються, потрапляють у кумедні ситуації.

Всеволод Нестайко (30.01.1930) — беззаперечний класик сучасної української дитячої літератури. Щоранку на вулиці Шовковичній, у самому центрі Києва, можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замріяно крокує далі... На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей «від 2 до 102...», і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов — вона осяяла б усю Україну...


1. Опрацювання першої частини оповідання В. Нестайка «Як ми літали в космос» (с. 130-132, до слів «Минають останні секунди»)

Урок 111. НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ЮНИХ ВИНАХІДНИКІВ.ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО «ЯК МИ ЛІТАЛИ В КОСМОС» Клас

Дата

133

1) Гра «Передбачення».— Поміркуйте, про що може йтися у творі з таким заголовком.2) Виразне читання тексту вчителем.— Чи справдилися ваші припущення?3) Словникова робота.

Довідкове бюроОрбіта — шлях руху небесного тіла штучного супутника землі. Катапульта — тут: механізм для старту літака.Ресори — пружна частина підвіски між віссю і кузовом вагона, машини,

воза і т. ін., призначена для пом’якшення ударів під час їзди.Виварка — посуд, в якому виварюють білизну.Фізкультхвилинка

4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».— Хто є головними персонажами оповідання?5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?— Чому автор вирішив залишити Землю?— Кого він запросив у компанію?— Які були підстави у Ромки розлучатися із Землею?— Як хлопці готувалися до польоту?— З чого вони зробили ракету? Як її назвали?— Які харчі взяли із собою в дорогу?6) Гра «Розвідники».— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є такі речення:

• І я запросив у компанію свого найщирішого друга й однокласника Ромку.■ Ця каменюка, впавши з висоти, мала привести в дію механізм.• Вийшло дуже м’яко, тепло й зручно.

7) Гра «Засічка — кидок».За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст.За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочи

тане ними слово.Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший


8) Гра «Читає Незнайко».Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».Я задумав побудувати ракету (супутник) і назавжди полетіти в космос. Копали під бочкою яму (траншею), встановлювали пружини, ресори і ва-

жилі.Ми з Ромкою в тиші (мовчанні) стоїмо біля супутника «Ліра».2. Хвилинка творчості та фантазії— Як ви вважаєте, що трапилося з героями далі?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яке оповідання почали читати на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше зацікавило вас у цьому оповіданні?VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиразно читати оповідання. Підготувати запитання за змістом прочита

ного.

134

Мета: продовжити роботу над оповіданням В. Нестайка «Як ми літали в космос»; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння передавати під час читання різні почуття героїв твору, визначати головну думку прочитаного; розвивати пізнавальний інтерес, почуття гумору.




Ра-ра-ра — у дворі весела гра.Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.Ло-ло-ло — все навкруг розцвіло.Лі-лі-лі — кури ходять по землі.

2. Читайте, думайте, доповнюйте!Росте — дерево, дитина,... (кущ, квітка, саджанець).Пливе — пароплав, човен,... (качка, хмара,риба, пліт, кит).Висить — рушник, картина,... (портрет, павутиння, лампочка, яблуко). Хрумтить — морква, огірок,... (цукор, капуста, сухар).Дзижчить — комар, муха,... (оса, бджола, джміль).3. Робота над лічилкою

Я жмурюсь, заплющую очі,Всі ховайтесь, хто де хоче!Вмить розбіглась дітвора —Йти шукать мені пора.Більш не буду я чекать:Раз, два, три — іду шукать.Раз — за Петра.Два — за Дмитра.Три — за Тетянку.Чотири — за Оксанку.Я усіх уже знайшов,Сам ховатися пішов.

В.Гринько


Гра «Дуель». Робота в групахГрупи ставлять запитання одна одній за змістом оповідання.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми прочитаємо, чим завершився незвичайний політ у космос.


1. Гра «Бджілки»Самостійне напівголосне читання другої частини оповідання (с. 132—133, до

слів «почувся тріск, щось гупнуло, загриміло і...»).— Хто розкрив намір друзів?— Чому хлопці вимушені були взяти Тетянку із собою у політ?

Урок 112. НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ЮНИХ ВИНАХІДНИКІВ.ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО «ЯК МИ ЛІТАЛИ В КОСМОС» Клас

Дата

135

2. Читання твору «ланцюжком» (с. 134, до слів «іраптом...»)— Як ви вважаєте, де опинилися юні «космонавти»?3. Виразне читання оповідання вчителем (с. 135)— Чим закінчився політ?Фізкультхвилинка


1) Довідкове бюро.Песиголовці — про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу. Атмосфера — газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет.2) Читання стовпчиків слів.

Пообриває зціпившихвилюючись в крайньомузлорадно двірничціпотилицю найпопулярніша

Читання кожного стовпчика згори вниз («луною» за вчителем) і знизу вгору («буксиром» із сусідом по парті).

5. Гра «Квіточка»Читання другої частини оповідання. Читає той учень, на парту якого впала

квіточка.6. Аналіз оповідання з елементами вибіркового читання— Як хлопці відреагували на появу Тетянки?— Як називає її автор?— Як діти вмощувалися в ракету?— Як відбувався запуск ракети? Прочитайте.— Який епізод космічного польоту викликав у вас сміх? Прочитайте.— Якого висновку дійшли космонавти?— Назвіть головних героїв оповідань Анатолія Григорука та Всеволода Не-

стайка.— Чому твори про них вміщено саме в скриньці сміху?7. Гра «Земля — небо»За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.


8. Робота над змістом малюнка— Розгляньте малюнок. Кого на ньому зображено?— Прочитайте рядки оповідання, які проілюстрував художник.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?— Коли було найвеселіше?— Чому хлопцям так і не вдалося полетіти в космос?— До якого висновку вони дійшли?— Чи згодні ви з цією думкою?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПідготувати відповіді на запитання «Повтори і пригадай» (с. 136).

136

Урок 113. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати знання учнів про казки народів світу; розвивати зв'язне мовлення учнів; вдосконалювати вміння висловлювати оцінні судження, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості.

Хід уроку




Звили чаплі гніздо із паклі.Із чорного неба крапають каплі.У гнізді із паклі намокли чаплі.


Жу-жу-жу — я з Оленкою дружу.Іж-іж-іж — пиріжок на всіх розріж.Жи-жи-жи — маєш друга — бережи.Жа-жа-жа — друг купив мені коржа.


Раз і два. Раз і два.В нас лічилка лісова!В лісі — дерево дуплисте,А в дуплі живе сова,Що жовтаві очі має,Спить — удень. Вночі — літає.Добрий сон, сові приснись!Я — ховаюсь! Ти — жмурись!

Г. Чубач

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми продовжимо мандрівку у королівство казок, зо

крема казок народів Європи.— Погляньте на мапу Європи. Які країни ви знаєте?У кожного народу існують свої звичаї, традиції, культура, і, звісно, свої

казки.

IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИЖОК— Які книжки на виставці вам знайомі?— Які казки ви читали?— Хто автори цих казок?— Які народи вони представляють?За бажанням дітей учитель викликає трьох-чотирьох учнів переказати про

читану казку.— Чия розповідь вам найбільше сподобалася?

V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вікторина «Чи знаєте ви казки?»— Яка героїня, ідучи лісом до бабусі, зустріла вовка? (Шарль Перро «Чер

вона Шапочка»)

Клас

Дата

137

— Хто соромився своєї гидкої зовнішності? (Г. X. Андерсен «Гидке каченя»)— Кому чоботи допомогли стати королем? (Шарль Перро «Кіт у чоботях»)— У якій казці співали разом кіт, осел, пес і півень? (Брати Грімм «Бре

менські музиканти»)— Хто ніяк не міг знайти золотого ключика? (О. Толстой «Пригоди Бура-

тіно, або Золотий ключик»)— У якій казці матір з сином кинули в бочці в океан? (О. Пушкін «Казка

про царя Салтана»)Фізкультхвилинка

VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ КАЗОК

1. «Як гусак лиса перехитрив» (чеська народна казка)— Хто перестрів гусака?— Які почуття під час зустрічі з лисом пережив гусак? Прочитайте.— Як він перехитрив лиса?— Яка риса характеру допомогла гусакові?2. «Лисиця, дрізд і ворона» (литовська народна казка)

Гра «Бджілки»Напівголосне читання казки — кожен у своєму темпі.Робота в групахКожна група отримує своє завдання.1-иіа група — стисло переказати текст.2-га група — підготувати відповіді на запитання.— Що сталося з дітьми дрозда?— Яку пораду дала ворона?— Як ворона перехитрила лисицю?— Якою показана лисиця в казці?3-тя група — характеристика дійових осіб.Робота в парахУчні читають діалог, який їм найбільше сподобався.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ— Наш урок добігає кінця, але ніколи не закінчується казка. Адже і до

рослі, і діти хочуть вірити в диво, в те, що добро має перемогти зло.Затишно дітям в пазусі казок.Отак би й слухав про царя Салтана,Або про те, як весело козак,Обманював турецького султана.Про карих коней з полуменем грив,Про чаклуна, що все на світі може.І хто б там, що кому не говорив,А згине зло і правда переможе.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «І вкри

лись луки цвітом, вітаючись із літом».Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

138

ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ

СКРИНЬКА КАЗОК УКРА ЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Урок 114. ІВАН ФРАНКО «ЛИС МИКИТА» [уривок)

Мета: дати учням поняття «авторські (літературні) казки»; вчити їх аналізувати зміст твору, давати характеристики героям; розвивати техніку читання; формувати вміння працювати в колективі та самостійно.



1. Гра «Тренуємо емоції»• Насупитись, як сердита людина, осіння хмара;• посміхнутись, як кіт на сонці, як саме сонечко;• позлитись, як два цапки на мосту;• злякатись, як Маша, що загубилася в лісі;• втомитись, як дід, що тягнув ріпку;• погарчати, як гарчить Сірко на вовка тощо.


Казав казку — казочку,Приказку — приказочкуі Косарикам — косарям,Казкарикам — казкарям.


Ато-ато-ато — чистомовок є багато.Ті-ті-ті — та найкращі будуть ті,Ята-ята-ята — що поможуть вам, малята,Ув-ув-ув — ротик щоб слухняним був!

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯУчні відповідають на запитання рубрики «Повтори і пригадай» (с. 136).


Гра «Відгадайте казочку» (див. додаток на с. 104)— Молодці, діти! Я бачу, ви знаєте ці казочки. А хто їх придумав? (Діти:

«Ми не знаємо автора».)— Правильно. У цих казочках немає одного автора, адже йшли вони до нас

із давніх-давен, переказувалися від одного покоління до іншого. І тому вони мають одну назву: народні.

— А сьогодні ми почнемо ознайомлення з казками, в яких автор відомий. Ці казки називаються літературними, або авторськими.

Давайте повторимо і запам’ятаємо ці назви. (Діти декілька разів повторюють, запам’ятовують терміни.)


1. Робота над завданням зі скриньок літературних казок

Клас

Дата

139

2. Опрацювання казки Івана Франка «Лис Микита» (с 137-141)

1) Вступна бесіда.— Казочка, з якою ми ознайомимось сьогодні, називається «Лис Микита».— Що ви знаєте про лисицю, її повадки, поведінку? (Демонстрування ма

люнка лисиці.)— У яких казочках ви зустрічалися із нею?— Автор цієї казки — І. Я. Франко.2) Читання учнями тексту про І. Я. Франка.

3) Читання казки учнями мовчки.— Назвіть персонажів прочитаної казки.4) Словникова робота.Леститися — ніжно горнутися, виявляти ласку до кого-небудь.Шарпнула — тягти кого-, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати за

щось.Вовтузитися — не сидіти спокійно; соватися.5) Читання казки учнями «ланцюжком».— Де Вовчиця зустріла Лиса?— Що він робив?— Яким автор зобразив Лиса і Вовчицю?— Чим закінчилася риболовля для Вовчиці?— Пригадайте українську народну казку, до якої подібний твір Івана

Франка.— Розгляньте малюнок до казки.— Яким зображено Лиса?6) Читання казки учнями за особами.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Отже, наш урок добіг кінця. Що ж нового на ньому ви дізналися? (Казки

бувають не тільки народними, а й літературними, або авторськими.)— З якою казкою ви ознайомилися?— Чого вона вас навчила?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧитати та переказувати казку «Лис Микита».За бажанням проілюструвати казку.

140

Урок 115. БЕРИСЬ ДРУЖНО, НЕ БУДЕ СУТУЖНО. ЮРІЙ ЯРМИШ «ТА САМА МИШКА»

Мета: вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання, характеризувати дійових осіб; виховувати бажання працювати в колективі.




Для синків-молодців Мати напекла млинців.І хвалили молодці Ті млинці на молоці.


Вовк розсівся на печі, А упало — то пропало.З клоччя крутить калачі, Чорний пес хапнув пиріг —З віхтя вихопить шматок — І тікати скільки ніг.Раз — і стулить пиріжок. Розбігаймось хто куди, —Вовче тісто з рук упало, Вовк біжить — чекай біди!


Ки-ки-ки — дуже любим ми казки. Ця-ця-ця — ох цікава казка ця.Ни-ни-ни — вчать всьому нас вони. Ву-ву-ву — хочу слухати нову.



кожен свою роботу.2. Гра «Обличчям до обличчя»Учні повертаються одне до одного та переказують казку в парах.


• Сиднем у землі сиділа,Час настав — і всіх здружила Діда, бабу, внучку й Хвінку,Мишку та кицюню Мінку. (Ріпка)

— Як ви вважаєте, чи допоможе мишка всім і наступного року?— Сьогодні ми про це дізнаємося з казки, яку написав Юрій Ярмиш.


1. Біографічна довідка— Народився Юрій Феодосійович у Дніпродзержинську на Дніпропетров

щині в сім’ї вчителів. Дитинство його пройшло на берегах Славути і на Уралі, а шкільні роки — серед розкішної природи Карпат.

Юрієві Ярмишу доводилось багато подорожувати. Він побував у Великій Британії, Канаді, США, на Балканах, кілька разів відвідав Індію, враження про яку описав у творі «По дорогах Індії».

Клас

Дата

141

Як казкар Ю. Ярмиш відомий не лише в нашій країні. У Санкт-Петербурзі видано антологію найкращих казок сучасних письменників країн Співдружності Незалежних Держав, у якій вміщено по одному-два твори кожного автора, а Ю. Ярмиша — аж 16 казок.

Друзі жартома називають його «українським Андерсеном». І це не випадково. Ім’я українського казкаря Ю. Ярмиша посіло одне з чільних місць серед письменників, які пишуть для дітей і про дітей.

У 2001 р. за цикл новел-фантазій Юрію Феодосійовичу присуджено літературну премію імені Юрія Яновського.

2. Опрацювання казки «Та сама мишка» (с 141-142)

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання казки учнями.— Чи сподобалася вам казка?— Що в ній незвичного?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Пишатися — відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості

за щось; гордитися.б) Читання стовпчиків слів « буксиром » за вчителем; скоромовкою в парах.

Ото отодістрах торікзбагнути відхекатисьторішньої намориласястрахітливо сіроманці

— Прочитайте найкоротше і найдовше слово.Фізкультхвилинка

3) Читання казки учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.— Як бабуся і кицька дякували мишці?— Що відповіла мишка дідусеві наступного року?— Пригадайте персонажів української народної казки «Ріпка».— Опишіть їхні дії в народній і літературній казках.— Що спільного й відмінного у народній казці та казці Юрія Ярмиша?

Чого більше?— Розгляньте малюнок. Який епізод казки на ньому зображено?3. Опрацювання казки «Про ріпку та внучку»

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання першої частини казки.— Читайте, намагаючись передбачити, що відбуватиметься далі.— Як ви вважаєте, хто допоможе?2) Читання учнями кінцівки казки.— Чому внучка не захотіла рвати ріпку?— Які важливі для вас думки Юрій Ярмиш висловив у своїх казках?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?— Чого вас навчили прочитані казки?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПереказувати казки.

142

Урок 116. СКУПИЙ, АЖ СИНІЙ. ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ «ЗАЯЧИЙ ХОЛОДОК»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з літературними казками; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати щедрість, дружелюбність.




Крокодил до крокодила Бо набридло крокодилуПрипливав просити мила, Умиватися без мила.

2. Робота над чистомовкоюИть-ить-ить — листя в лісі шелестить.Ому-ому-ому — страшно зайчику одному.Иця-иця-иця — десь там крадеться лисиця.Оги -оги-оги — порятують зайця ноги.Не-не-не — швидко від лисиці він чкурне.

3. Робота в групахГра «Спіймай мій настрій»Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне дії

першим. Учні виконують дії, які називає вчитель.— Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонькою та

«киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя.

— Зобразіть на обличчі емоцію Баби Яги; впертої Кози-дерези; сміливого Котигорошка; хвальковитого Колобка тощо.


Гра «Обличчям до обличчя»Учні повертаються одне до одного та переказують казку в парах.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні ми ознайомимося з літературною казкою, головним героєм якої

є... Відгадайте хто?• Довгі вуха, На городі

Куций хвіст, Побував —Невеличкий Нам капустуСам на зріст. Попсував. (Заєць)— Назвіть казки, героєм яких є заєць.— Що ж нового розповість нам про куцохвостого Василь Чухліб?


1. Біографічна довідка— Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі дав

ньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.

Клас

Дата

143

У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Малятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом із творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Письменник просто, без зайвих сюжетних ходів і вигадок малює сучасний світ, у якому діють дорослі та діти, які так чи інакше перебувають на природі. Представників природного світу автор наділяє тими рисами, характером та поведінкою, які властиві добрим та лихим людям.


2. Опрацювання казки Василя Чухліба «Заячий холодок» (с. 143-146)

1) Гра «Передбачення».— Прочитайте заголовок казки. Поміркуйте, про що в ній ітиметься.2) Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання казки учнями.— Чи правильними виявилися наші припущення про зміст казки?3) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Капловухий — який має великі, відстовбурчені вуха.Мулький — який бентежить, турбує, гнітить.б) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем; скоромовкою в парах.

Задавака наосоннізагаласує гамірливимиулігшися кучерявимипоплентався насурмонившись


5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.— Чи правильним виявилося ваше припущення про зміст казки?— Знайдіть у тексті слова, якими автор характеризує капловухого зайця.

Доберіть свої слова-ознаки.— У чому виявлялася нахабність зайця?— Намалюйте Зайця таким, яким ви уявляєте його на початку та в кінці

казки.— Чи можна сказати, що Заєць зрозумів свою провину? Обґрунтуйте відпо

відь рядками з тексту.6) Робота в групі.— Прочитайте казку за особами.3. Опрацювання вірша-загадки Дмитра Білоуса— Прочитайте вірш-загадку Дмитра Білоуса. Відгадайте, про яку казку

йдеться і хто її автор?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?— Який висновок для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПовторити прочитані казки українських письменників. Підготувати відпо

віді на запитання (с. 145-146).

144

СКРИНЬКА КАЗОК ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ Дата

Клас

Урок 117. ШАРЛЬ ПЕРРО «ПОПЕЛЮШКА, АБО СОБОЛЕВИЙ ЧЕРЕВИЧОК»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Шарля Перро, його казковим надбанням; удосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити стежити за логікою описуваних подій; формувати вміння визначати головну думку та пояснювати її; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до художнього слова.



1. Робота над скоромовкоюУ діброві — дуби, Трава — між грибами,Під дубами — гриби, Хмарки — над дубами.


Ла-ла-ла — знову казка в гості прийшла.Ки-ки-ки — їх читаєм залюбки.Ру-ру-ру — вчать вони нас добру.Ло-ло-ло — переможемо ми зло.Ред-ред-ред — тож за казкою вперед.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ— Пригадайте прочитані казки українських письменників.— Що в цих творах є казковим? А що могло бути насправді?— Наведіть кілька прикладів народних і літературних казок. Назвіть їхніх

авторів.— Розгляньте малюнки (с. 146). До яких вони казок?— Чому на першому малюнку немає мишки, а на другому — внучки?


Гра «Упізнай казкового героя»

• їду я на бал чудовий Поки північ не задзвонить.У кареті гарбузовій. Маю я химерну звичку —Все, мов справжнє: кучер, коні, Десь губити черевички. (Попелюшка)

— Сьогодні ми ознайомимося з казкою французького письменника Шарля Перро «Попелюшка».


1. Читання учнями біографічної довідки (с. 746)

2. Опрацювання рубрики «Чи знаєш ти?» (с. 147)— Хто переклав казку Шарля Перро українською?— Як, на думку Романа Терещенка, має називатися казка?3. Робота в групі— Розгляньте малюнки (с. 147—148).

145

— Пригадайте, як жила Попелюшка; чому її так назвали; як дівчина потрапила на бал у королівському палаці; хто їй допомагав; чому черевичок Попелюшки залишився у палаці.


4. Опрацювання продовження казки «Попелюшка,або Соболевий черевичок» у перекладі Романа Терещенка (с. 149-151)

1) Виразне читання казки вчителем.— Чи сподобалася вам казка?— Які картини ви уявляли, слухаючи її?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Фанфара — духовий музичний інструмент, який використовують для ви

конання музичних фраз урочистого характеру.Лакей — слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та бур

жуазному побуті).Вельможа — знатна й багата особа, що займала високу державну або при

дворну посаду.б) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Щирого кращавтішного убогоїсукенці привселюдносміючись зчудувалисякоролівський попелющиним

— Прочитайте найкоротше і найдовше слово.3) Читання казки учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.— Де Попелюшка загубила свій черевичок?— Хто його підібрав?— Що залишилося в Попелюшки від розкішного вбрання?— Що робили принцові посланці по всій країні?— Відшукайте і прочитайте речення, у яких є слова: чарівну втікачку; пре

красна незнайомка; побачив, яка вона гарна; сестри впізнали в Попелюшці ту красуню.

— Продовжте низку слів, якими можна описати красу Попелюшки: чарівна...

— Яку вдачу мала Попелюшка? Обґрунтуйте свою відповідь за текстом.— Чому дівчині нарешті пощастило?— Відшукайте у казці рядки, у яких ідеться про принца. Розкажіть про

нього.5) Гра «Засічка — кидок».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— З якою казкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цієї казки?— Хто переклав казку українською?— Чого навчає ця казка?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНамалювати розкішну сукню Попелюшки, соболевий черевичок, паличку

чарівниці.

146

Урок 118. ГАНС KPICTIAH АНДЕРСЕН «ПРИНЦЕСА НА ГОРОШИНІ»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Ганса Крістіана Андерсена, вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до художнього слова.




Король орел, орел король,У Кіндрата куртка короткувата.

2. Слухай, доповнюй!

ДІДІВ ОБІД Казку хочете смішну?Зараз я її почну:Жив на світі сивий дід,На плиті варив обід,На кривий ослін сідав,Що зварив, усе з ’їдав.Горщик мив і миску мив.На плиті обід... (варив).На кривий ослін... (сідав).Що зварив, усе... (з’їдав).Горщик мив і миску... (мив),На плиті обід... (варив).Ох, і хитра казка ця,Бо не видно їй кінця.Доки дід на світі житиме,То усе обід... (варитиме).





1. Гра «Упізнай казкового героя»

• Народилося таке —І незграбне, і бридке,Одиноке і нещасне!Стало Лебедем прекрасним. (Гидке каченя)

— Чи знаєте ви автора цієї казки?— Які ще його казки вам відомі?2. Ознайомлення з біографічною довідкою Ганса Крістіана Андерсена (r. 151)— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією чудовою казкою цього славетного

казкаря.

Клас

Дата

147


1. Опрацювання казки «Принцеса на горошині» (с 151-153)

1) Виразне читання казки вчителем.— Чи сподобалася вам казка?— Що вас найбільше вразило?2) Словникова робота.а) Довідкове бюро.Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах.б) Читання стовпчиків слів « буксиром » за вчителем.

Міську волоссюуранці матрацчутливою дванадцятикачачого склепилазанепогодило найсправжнісінькою

— Прочитайте слова повільним темпом; нормальним; швидким. Фізкультхвилинка


4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.— Про що мріяв принц?— Чим він був засмучений?— За яких обставин принцеса з’явилася в королівському палаці?— Який вона мала вигляд? Прочитайте.— Як принцесі вдалося переконати всіх, що вона справжня?— Кого в наш час називають принцесою на горошині?5) Гра <Земля — небо».За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.


6) Гра «Читає Незнайко».Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».Раптом хтось постукав у міську браму, і старий слуга (король) пішов від

чиняти.У це ліжко поклали принцесу, там вона проспала (пролежала) всю ніч. Такою ніжною (чутливою) могла бути тільки справжня принцеса.2. Хвилинка творчості— Яку ілюстрацію ви намалювали б до казки?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?— Хто автор цієї казки?— Над чим ця казка змусила вас замислитися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПереказувати казку близько до тексту.

148

Урок 119. ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ «ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ»

Мета: узагальнити знання учнів за розділом «Літературні казки»; розвивати вміння читати за особами, вибірково, працювати в групах, парах; створити атмосферу радості, насолоди від творчості; розвивати зв'язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам'ять; виховувати інтерес до читання казок.

Хід уроку



1. Робота над скоромовкамиД і т и

Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.

У ч и т е л ьДругий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.

Д і т иНачитався букварика та й малюю косарика.Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.

У ч и т е л ьА тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.

Д і т иМишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці.Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».

2. Гра «Логічний ланцюжок»Перший, хто починає ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає

слово і пояснює, як воно зв’язане з першим.Наприклад:Баба Яга — мітла (щоб літати)',Колобок — вікно...Лисичка — півник...Котигорошко — булава...Рукавичка — мишка, жабка, зайчик...Телесик — човник, рибка, річка, берег тощо.


Гра «Обличчям до обличчя»Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Діти, хто скаже, який розділ ми закінчили вивчати?— І сьогодні на уроці читання ми підіб’ємо підсумок за розділом «Літе

ратурні казки», і я побачу, чи справді ви любите читати казки, чи уважні ви читці, чи знаєте, якого автора та чи інша казка.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ— Як сонечко радує теплом і світлом усе живе, так і казки зігрівають ра

дістю, любов’ю і теплом душу і серце кожної дитини, кожного читця.

Дата

Клас

149

— Ось подивіться, тільки-но пригріло сонечко, і вже з’явилася перша квіточка. Але ця квіточка не звичайна, у неї на пелюстках написані завдання, які ми будемо виконувати. А щоб зірвати пелюсточку треба промовити слова: «Пелюсточку відірвем, знання свої доведем».

1. Читання за особами казки І. Я. Франка «Лис Микита»— Назвіть головних героїв казки «Лис Микита».— Хто бажає читати слова Лиса, Вовчиці? Діти, а хто нам ще потрібен?

(Автор)— Розгорніть підручник на с. 139. Усі уважно слідкуймо і слухаймо.— Чого вчить ця казка? Хто автор цієї казки?

Пелюсточку відірвем,Знання свої доведем.


2. Робота в групах. Гра «З якої казки цей ланцюжок?»— Кожній групі я даю картку, на якій написаний ланцюжок.Ви всі разом прочитаєте його, поміркуєте і відгадаєте, до якої казки нале

жить цей ланцюжок.• Дід, баба, внучка, собачка, кицька.■ Дід, баба, собачка, кицька, мишка.• Черевичок, принц, карета, чарівниця.

Один учень з групи захищає, доводить, з якої казки ланцюжок.Пелюсточку відірвем,Знання свої доведем.

3. Робота в парах. «Пригадайте, з яких казок ці рядки?»— Кожній парі я даю картку, на якій написане речення з будь-якої літера

турної казки.• Під гіллястими кучерявими деревцями зайці люблять спочивати і вести

довгі розмови про життя-буття.• Він об’їздив увесь світ, щоб знайти собі наречену, але так і не знайшов.• Що це ти їси, Микитко?

— Ви уважно читаєте речення і пригадуєте, з якої казки ці рядки. Потім один учень з пари читає речення і доводить з якої воно казки.

4. Гра «Упізнай за описом персонажів казок»• Хитрий, улесливий, учив вовчицю ловити рибу.■ Задавака й нахаба, який полюбляв лежати в холодку.

5. Гра «Упізнай казки за початком. Назви їхніх авторів»■ Жив собі принц, і заманулося йому...• Один багатий удівець одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гор

довитою, якої відколи світ ніхто й не бачив...

VI. ПІДСУМОК УРОКУ— Чи сподобався вам урок?— З яким настроєм ви його завершуєте?

150

Урок 120. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. «І ВКРИЛИСЬ ЛУКИ ЦВІТОМ, ВІТАЮЧИСЬ ІЗ ЛІТОМ» Клас

Дата

Мета: навчати учнів читати швидко і виразно, усвідомлювати зміст прочитаного; розвивати пам'ять, образне мислення; виховувати любов до природи.

Хід уроку




Біля моря долілиць Спину гріє хлопчик Гриць.Перележав, перегріві Горе Грицю — підгорів.

— Прочитайте скоромовку очима, за указкою — на швидкість, чистоту і правильність вимови.

2. Складовий аукціонJIa — (ласка, лама, ластівка,...)Ру — (рука, ручка, рубанок, рукав,...)Ша — (шахи, шапка, шакал, шарада,...)3. Читайте, запам'ятовуйте!

Рак ранесенько проснувся,В черевики гарні взувся Срібна рибка пропливала,Вона рака не впізнала.Рак розсердився, роззувся І додому повернувся.

Г. Чубач

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Відгадайте загадку.

* На деревах вишеньки,А в траві — сунички.Сонечко із висоти Нам цілує щічки.Вся земля теплом зігріта,Бо до нас приходить... (літо).

— Сьогоднішній урок ми присвячуємо чудовій порі року — літу.— Чи любите ви літо?— За що ви його любите?

IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ— Які книжки на виставці вам знайомі?— Хто хоче ознайомити зі своєю книжкою?— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.— Як називається ця книжка?— У ній один твір? Чи це збірка творів?— Чи написано прізвище автора на обкладинці?— Хто намалював ілюстрації до неї?— Де видана книжка?

151

V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ— В якому вірші говориться про початок шкільних канікул? (Роман Зава

довий «Кінчається наука в школі»)— Прочитайте окличне речення.— Кому вдячні діти?— З чим автор порівнює крапельки роси? (МаріяПознанська «Роса»)Гра «Доберіть риму»Влітку — квітку; краси — роси; краплина — перлина; горить — за мить; розтане — стане; увись — колись.

VI. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ОПОВІДАННЯ ВАСИЛЯ ЧУХЛІБА «СТЕЖИНКА»

1. Гра «Рибки»Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.— Куди стежка повела Тетянку?— Що вона бачила прямуючи стежкою?— Кого зустріла Тетянка?— Де живуть мурахи?— Чим зайняті бджоли?2. Робота в групахНамалювати словесний малюнок до оповідання.— Якими ви собі уявляєте гарбуза та гарбузиху з гарбузенятами?Фізкультхвилинка

VII. ЧИТАННЯ ОПОВІДАННЯ«ХТО НАЙКРАЩИЙ СПІВАК?» [заРоманом Завадовичем)

1. Гра «Упізнай пташку»Учитель демонструє малюнки пташок, а діти відгадують, хто це. (Слухання

аудіозапису голосів птахів.)2. Самостійне мовчазне читання оповідання учнями— Чий спів слухало пташине журі?— Кого визнали переможцем?— Чому горобеня мало іншу думку?

VIII. ПІДСУМОК УРОКУ— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що видалося найбільш цікавим?— Який висновок зробили для себе?— З яким настроєм завершуєте урок?

152

Education

літературне читання 2 клас ІІ семестр