Основи здоров’я. 4 клас. Теорія і практика основ здоров’я в початковій школі: сьогодення і майбутнє

Видавництво «Ранок»

Осіння сесія: 24 жовтня–05 листопада 2016 р.

День 5


Теорія і практика основ здоров’яв початковій школі:

сьогодення і майбутнє

Бойченко Тетяна Євгенівна,кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії в галузі освіти, співавтор Державного стандарту

початкової загальної освіти, навчальної програми «Основи здоров’я» для 1–4 класів,підручника з основ здоров’я


Здоров’я школярів України(за Г. В. Бекетовою, 2014)

У результаті моніторингу за станом здоров’я школярів встановлено, що кількість здорових дітей до моменту закінчення загальноосвітнього навчального закладу зменшується у 5,4 разу, а кількість дітей, які мають хронічні захворювання, зростає в 4,4 разу.


Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.І., Пасечнюк І.В. Стан здоров’я школярів України, 2010 р.


Справжнє знання полягає не у знайомствіз фактами, які роблять людину лише педантом,

а у використанні фактів, яке робить її філософом.Генрі Бокль

Українська школа готує учнівську молодь до активної участі в житті на основі компетентнісного підходу.

Компетентність — здатність здійснювати дію в специфічних умовах.

Дія в специфічних умовах — уміння.

Навички — дії, набуті через багаторазове їх повторення й виконані автоматично.


• уміння вчитися• загальнокультурна• громадянська• підприємницька• соціальна• компетентності з ІКТ• здоров’язбережувальна

Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека

з освітньої політики / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко,

С. Е. Трубачова // К.: «К.І.С.», 2004. — С. 7

Ключові компетентності, визначені українськими педагогами (2004 р.)


Здоров’я людини — багатомірний і водночас цілісний феномен гармонійної життєдіяльності людини.

Воно знаходить свій вираз через взаємоузгоджені стани, явища і процеси формування, збереження, зміцнення, споживання, відновлення та передачі фізичної, соціальної, психічної та духовної складових життєдіяльності людини, груп людей, спільнот та суспільства в цілому.

Хіба здоров’я не диво?Антон Чехов


Підстави для визначенняЗДОРОВ’Я

як філософської категорії розкриваються при аналізі його сутності за різними підходами:

•феноменологічним;•онтологічним;•холістичним;•гносеологічним;•детерміністським;•герменевтичним;•аксіологічним.


Людина як феномен має атрибути(розум, совість тощо), які, в свою чергу, теж

є феноменами.

Таким атрибутом є й здоров’я —багатомірний і водночас цілісний феномен взаємоузгодженої життєдіяльності людини.

Цей феномен може розглядатися як:• стан;• явище;• процес.


Буття людини, за онтологічним підходом, базується на оздоровчому імперативі, який має

процесуальний характер.

Процесуальний ланцюг не обмежується лише збереженням і зміцненням здоров’я, бо розпочинається з моменту зародження людини на ембріональній стадії.Саме тому повний ланцюжок процесів, які відбуваються у здоров’ї як феномені, нині має такий вигляд: формування, збереження, зміцнення, використання (або споживання), відновлення та передача (ФЗЗВВП) здоров’я через його фізичну, психічну, соціальну та духовну складові.


Холістичний підхід підкреслюєцілісність здоров’я та взаємозв’язок

і взаємозумовленість усіх його складових — фізичної, психічної, соціальної та духовної.

За допомогою цього підходу усвідомлюється рівноправність усіх складових здоров’я за умов гомеостазу (рівноваги) та їх ієрархізація при порушенні рівноваги в організмі людини та можливість саморегуляції як властивості живої (функціональної) системи.


Гносеологічний аналіз дозволяє визначити суб’єкта (носія) здоров’я.

Суб’єктом здоров’я є:

• людина;• група людей;• спільнота;• суспільство загалом.


Детерміністський підхід дає можливість визначити причинно-наслідкові зв’язки ФЗЗВВП здоров’я,

здійснити квантифікативний його аналіз, встановити взаємозв’язки між його складовими

За його допомогою:

• визначають кількісну характеристику здоров’я загалом та його кожної складової;

• встановлюють закономірності взаємозв’язку його кількісних параметрів;

• встановлюють шляхи і методи моніторингу здоров’я;

• здійснюють поточний та довгостроковий аналіз стану індивідуального здоров’я, здоров’я груп людей, спільнот та суспільства загалом;

• розробляють короткостроковий та перспективний прогноз кількісної характеристики здоров’я


«Как вы яхту назовете, так она и поплывет!»З м/ф «Пригоди капітана Врунгеля»

Герменевтичний підхід дозволяє зрозуміти його цілісну сутність і сформулювати дедуктивне

визначення здоров’я та його індуктивний ряд:здоров’я — цілісний і водночас

багатомірний феномен взаємоузгодженої життєдіяльності людини.

Він розкривається через стани, явища і процеси ФЗЗВВП фізичної, психічної, соціальної та духовної складових здоров’я людини, групи людей, спільноти та суспільства загалом.


У МЕЖАХ ЦІННІСНОЇ ІЄРАРХІЇ ЗДОРОВ’Я МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК ЦІННІСТЬ:

• фундаментальну (матеріальну);

• вищу (духовну, неутилітарну) — стрижень культури конкретного народу, його потребу.

(За Бучило Н. Ф., Чумаковим О. М. Философия. —М.: ПЕР СЭ, 2001.— С. 389).


ЗДОРОВ’Я ЯК ЦІННІСТЬ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЗА:

• змістом — цінність матеріальна, політична, соціальна, духовна (естетична, релігійна, моральна, пізнавальна); • оцінкою — позитивна цінність;• формою буття — предметна, суб’єктна цінність;• суб’єктом-носієм – суб’єктивноособистісна, надособистісна (загальнолюдська, групова, національна).

(За Шелер М. Избранные произведения / Под. ред. Д. Лунгиной. — М.: Издательство

«Гнозис», 1994. — 419 с.)


ЗДОРОВ’Я ЯК ЦІННІСТЬ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ТАКОЖ ЗА:• об’єктом засвоєння — матеріальне, морально-духовне;• метою засвоєння — егоїстичне, альтруїстичне;• рівнем узагальненості — конкретне, абстрактне;• способом вияву — ситуативне, стійке;• роллю у діяльності людини — інструментальне;• змістом діяльності — пізнавальне, предметно- перетворювальне;• належністю — особистісне, групове, колективне, суспільне, загальнонародне, національне, загальнолюдське.

(За П. Р. Ігнатенком. Аксіологія виховання: від термінології до постановки проблем // Педагогіка і психологія. — 1997. — №1. — С. 118–123.)


• Поліфункціональність: уможливлює вирішення проблеми здоров’язбереження людини, групи людей, спільноти та суспільства у просторі всіх чотирьох складових здоров’я — фізичної, соціальної, психічної та духовної.

• Надпредметність і міждисциплінарність: інформація про ФЗЗВВП здоров’я має місце в усіх ланках неперервної валеологічної освіти.

• Багатовимірність: зумовлена сутністю здоров’я людини як багатомірного і цілісного феномена.

• Забезпечення широкої сфери розвитку особистості: вивчення шляхів і засобів ФЗЗВВП здоров’я, особливо її духовної складової, має особистісне спрямування.

Основні ознаки здоров’язбережувальної компетентності як ключової


• за певних обставин;

• в конкретних умовах

Що користі в тому, що ти багато знав,раз ти не вмів застосовувати

твої знання до твоїх потреб.Франческо Петрарка

Розвиток компетентності завжди має відбуватися:


Етапи інтеріоризації знань(набуття компетенції)


Умовні позначення: Ч1 (чинник 1) — спосіб життя сім’ї; крок 1: ВП1 — вибір потреби 1; крок 2: ФК1 — формування елемента компетенції 1; крок 3: ЗК1 — здійснення елемента компетенції 1; Ч1 — чинник 1; Л1 — людина перед виконанням ланцюга; Л2 — людина після виконання ланцюга

Алгоритм здійснення здоров’ятворчої технології за одним елементом

із урахуванням одного чинника


• Пряме навчання

• Непряме навчання• Взаємодіюче навчання• Навчання, ґрунтоване

на досвіді

• Самостійне навчання

Групи методівінтерактивного навчанняна уроках основ здоров’я


Найефективнішими,на думку вчителів, є обговорення життєвих ситуацій (до 68 %) та рольові ігри (до 66 %). Більшість учителів віддають перевагу традиційним методам на уроках основ здоров’я (до 75 %).*

*Тут і далі використано матеріали моніторингового дослідження стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах «Стан вивчення навчального предмета "Основи здоров’я”» (2014 р.), здійсненого в ІІТЗО МОН України.




Навчально-методичний комплект «Основи здоров’я. 4 клас»



• Найчастіше вчитель основ здоров’я консультувався з психологом — до 60 %.

• На уроки основ здоров’я найчастіше запрошували спеціалістів пожежної служби (до 59 %) та служби медичної допомоги (до 50 %).

Співпраця із «суміжниками»


Урок 10Тема. Навчаюся самостійно

Мета: формувати в учнів розуміння важливості вміння навчатися самостійно; розвивати навички підготовки робочого простору; додержання режиму виконання домашніх завдань та правил відпочинку впродовж їх виконання; мотивувати учнів до само- та взаємонавчання.Тип уроку: комбінований.Обладнання: підручник, робочий зошит, плакат з рекомендованим розпорядком самостійного навчання, аудіо-, фото- і відеоматеріали, посібник для експрес-контролю.


І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. ПЕРЕВІРКА Й ВЕРБАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК, НАБУТИХ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ УРОЦІ

• Фронтальне усне опитування

• Оцінювання результатів опитування

Хід уроку


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

• Повідомлення вчителяПлан уроку 1. Робочий простір для самостійного навчання.2. Режим виконання домашніх завдань.3. Відпочинок упродовж самонавчання.4. Помічники у навчанні.

• Опорна схема «Самонавчання»

Хід уроку


Відпрацювання пункту 1 плану уроку

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з підручником• Вправа «Що зайве»• Робота в зошиті• Бліц-турнір «Продовжи речення»

Хід уроку



• Міні-лекція вчителя з елементами демонстрації • Вправа «Обмін досвідом»


• Повідомлення вчителя• Робота в групах


• Рольова гра• Фізкультхвилинка

Хід уроку


V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

• Робота в зошиті• Бесіда-узагальнення вчителя з демонстрацією

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

• Вправа «Обмін точками зору»• Оцінювання• Рекомендації для роботи учня з батьками

Хід уроку


• Здоров’язбережувальне навчання

• «Здорове» робоче місце

• Фізична активність, спорт

• Здорове харчування

• Система медичного забезпечення

• Психологічна та соціальна підтримка

• Здоров’язбережувальне середовище

• Участь батьків і соціуму

Європейська модель школи здоров’я (За А. А. Бєсєдіною, 2015)


• Загальні збори колективу школи

• Рада школи

• Учнівське самоврядування

• Директор, заступник директора з виховної роботи

• Учитель основ здоров’я, практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники

• Батьківський комітет

• Медична служба школи

Шкільна служба здоров’я(Пропозиція МОН України і МОЗ України)


На думку батьків, погіршує самопочуття дітей:

• тривала робота за комп’ютером і перегляд телепередач — до 57 %;

• екологічні умови — до 48 %;

• неправильне харчування — до 44 %.

Найбільше мотивує дітей до здорового способу життя:

• приклад батьків — до 76 %;

• уроки основ здоров’я — до 75 %.

Співпраця з батьками


У батьків виникали заперечення і запитання з приводу тем (10–34 %):

• самооцінки рівня здоров’я;

• профілактики шкідливих звичок;

• попередження насильства;

• формування гігієнічних навичок;

• безпеки в Інтернеті та соцмережах.

До 71 % батьків задоволені якістю проведення уроків основ здоров’я.

94 % батьків вважають, що предмет основ здоров’я мотивує дітей на вибір здорового способу життя.









Самооцінка рівня здоров’я учнів — до 66 % «почуваюся добре».Оцінка рівня знань учнів — до 69 % «високий».



Запитання учням — їхня відповідь


Всьому вчатьсяВчать нас шити і тесати,немовляток доглядати,рахувати і читати,малювати і писати,хліб пекти і сад садити,кашу, борщ і сталь варити,пароплавом кермувати,державою керувати…І, звичайно, треба вчити,як здоровим вік прожити!


У трубу щоб заглянути,Слід голівоньку нагнути.А щоб лоба не набити,Треба заглядати вміти.Щоб зуміти — потренуйся,Не соромся, не лінуйся!

Т. Бойченко


Дякую за розмову!

Education

Основи здоров’я. 4 клас. Теорія і практика основ здоров’я в початковій школі: сьогодення і майбутнє