ПІЗНАЙ СЕБЕ - zpo.ucoz.ua file2 2. Психологія міжособистісних стосунків. 3. Психологія і здоров’я. Розподіл

ПІЗНАЙ СЕБЕ

3 роки навчання

Автори:

Василюк Т. А., Мазун Ю. М.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сьогодні до числа найбільш актуальних завдань позашкільної освіти

належить виховання гармонійно розвиненої, соціально зрілої, творчо

активної, працелюбної особистості, у вирішенні яких важливе місце посідає

формування та підвищення рівня психологічної грамотності та культури

підростаючого покоління.

Саме це зумовлює актуальність навчальної програми, яка дозволяє

вихованцям одержати досвід пізнання самого себе, розуміння інших людей,

механізмів і законів, що впливають на людські стосунки; сформувати

навички конструктивної, толерантної взаємодії з оточуючими; краще

усвідомити права й свободи інших людей.

Навчальна програма передбачає володіння вихованцями гуртка певним

обсягом знань з предметів: етика, біологія, основи здоров’я загальноосвітніх

навчальних закладів.

Мета навчальної програми: виховання всебічно розвиненої,

психологічно грамотної та соціально активної особистості.

Завдання програми:

формування психологічної грамотності та культури вихованців;

розвиток у вихованців практичних навичок щодо розв’язання

конфліктів;

уміння керувати емоціями і почуттями, налагодження контруктивної

взаємодії у мікросоціумі на засадах особистої моральності;

стимулювання стійкого інтересу вихованців до пізнання себе як

особистості, як повноціного члена суспільства;

сприяння успішному професійному самовизначенню та самореалізації

особистості.

Структура програми:

1. Психологія розвитку особистості.

2

2. Психологія міжособистісних стосунків.

3. Психологія і здоров’я.

Розподіл годин за розділами орієнтовний. Кожен розділ складається з

теоретичного та практичного блоків. До кожної теми підібрано практичні

завдання: вправи, тестові методики, проблемно-аналітичні завдання, що

сприяють кращому засвоєнню матеріалу та допомагають вихованцям пізнати

свої особистісні якості. Програмою передбачено проведення традиційних

гурткових занять, лекцій, годин спілкування, екскурсій, диспутів,

тренінгових і практичних занять. До окремих тем, на розсуд керівника

гуртка, можна обрати різні форми навчання: лекція, диспут, рольова чи

ділова гра тощо.

Під час занять вихованці мають можливість працювати колективно,

брати участь в обговоренні проблем під час годин спілкування, займатись

індивідуально над створенням проекту життєвого саморозвитку та власної

моделі здоров’я.

Навчальна програма «Пізнай себе» розрахована на дітей віком від 12 до

17 років та передбачає три роки навчання:

І рік навчання – основний рівень – 144 години на рік (2 заняття на

тиждень, тривалість заняття – 2 години);

ІІ рік навчання – основний рівень – 216 годин на рік (3 заняття на

тиждень, тривалість заняття – 2 години),

ІІІ рік навчання – вищий рівень – 216 годин на рік (3 заняття на

тиждень, тривалість заняття – 2 години).

Контроль за ефективністю навчання здійснюється в ході теоретичних і

практичних занять, перевірка рівня пізнавальних досягнень вихованців

відбувається в процесі проведення усного опитування, захисту

індивідуальних проектів життєвого саморозвитку та власних моделей

здоров’я.

Після закінчення трирічного строку навчання в гуртку вихованці

складають кваліфікаційний іспит, що передбачає теоретичні і практичні

завдання, та отримують документ про позашкільну освіту державного зразка.

Керівник гуртка, враховуючи рівень підготовки, вік та інтереси

вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в установленому

порядку може вносити зміни до розподілу навчального часу на вивчення

окремих тем програми.

3

Основний рівень (перший рік навчання)

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№

з/п

Назва розділу Кількість годин

Разом

Теорія Практика

1. Вступне заняття 2 - 2

2. Розділ І. Психологія розвитку

особистості

46 18 64

1.1. Психологія як наука 4 - 4

1.2. Пізнавальні психічні процеси 28 8 36

1.3. Загальні уявлення про

особистість

14 10 24

3. Розділ ІІ. Психологія

міжособистісних стосунків

24 24 48

2.1. Гармонія родини 24 24 48

4. Розділ ІІІ. Духовність і здоров’я 20 8 28

3.1. Духовність і здоров’я 16 6 22

3.2. Основи релігії 4 2 6

5 Підсумкове заняття - 2 2

Разом 90 54 144

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (2 години)

Мета і основні завдання роботи гуртка. Визначення сутності поняття

«психологія». Місце психології серед інших наук. Інструктаж з техніки

безпеки.

Розділ І. Психологія розвитку особистості (64 годин)

Теоретичний блок (46 годин)

Тема 1.1. Психологія як наука (4 години)

Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце

психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка.

Психологія – наука про душу. Значення вивчення психології. Чи потрібно

знати себе? Методи психологічних досліджень: анкетування, спостереження і

самоспостереження, експеримент, тестування, бесіда, інтерв’ю.

Тема 1.2. Пізнавальні психічні процеси (28 годин)

4

Відчуття. Поняття про відчуття. Фізіологічна основа відчуттів.

Класифікація відчуттів. Види відчуттів. Основні властивості та

закономірності відчуттів. Індивідуальні особливості відчуттів.

Сприймання. Поняття про сприймання. Загальні особливості

сприймання. Класифікація та види сприймання. Індивідуальні особливості

сприймання.

Мислення. Основні форми мислення. Види та операції мислення, їх

характеристика. Функції мислення. Мислення, здібності, креативність.

Позитивне мислення – шлях до позбавлення від негативних думок. Розвиток

мислення у навчанні. Інтелект. Поняття про інтелект. Фактори, які впливають

на розвиток інтелекту. Інтелектуальні ігри, їх роль у формуванні особистості.

Пам’ять. Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті. Пам’ять як складова

пізнавальної діяльності. Пам’ять та її значення в житті людини. Розвиток

пам’яті. Якості та види пам’яті. Мимовільне та довільне, механічне та

осмислене запам’ятовування. Зберігання та відтворення інформації.

Асоціації. Забування. Організація запам’ятовування та тренування пам’яті

Довготривала та короткочасна пам’ять. Процеси та закономірності пам’яті.

Закони та механізми запам’ятовування, збереження та забування інформації.

Індивідуальні особливості пам’яті. Розвиток пам’яті.

Увага. Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Види та

властивості уваги: мимовільна увага, довільна увага, післядовільна увага.

Структура та якості уваги. Обсяг, розподіл, переключення, стійкість,

концентрація уваги. Увага і особистість. Неуважність та її причини. Засоби

розвитку уваги. Основні критерії вихованості уваги.

Уява. Поняття про уяву. Феноменологія уяви. Фізіологічні основи

процесів уяви. Види уяви. Процеси уяви. Розвиток уяви у дітей та її

індивідуальні особливсті. Уява і творчість. Прийоми розвитку уяви і фантазії.

Почуття та емоції. Поняття про почуття та емоції. Форми прояву

почуттів. Форми переживання почуттів: емоції, афекти, настрій, стресові

стани. Позитивні та негативні емоції, їх вияв на обличчі: гнів, горе, страх,

задоволення, радість тощо. Фізіологічна основа емоцій. Вплив емоцій на

людину. Види емоцій. Емоційне забарвлення стану душі.

Тема 1.3. Загальні уявлення про особистість (14 годин)

Особистість. Поняття про особистість. Теорії особистості. Структура

особистості. Спрямованість особистості. Особистісне зростання.

Темперамент. Поняття про темперамент та основні властивості

нервової истеми. Ознаки темпераменту. Психологічна характеристика типів

темпераменту. Роль темпераменту в трудовій та навчальній діяльності.

Зв’язок між типом темпераменту і кольором.

5

Характер. Поняття про характер. Провідні риси характеру. Природа і

вияви характеру. Вчинок і формування характеру. Зв’язок характеру і

темпераменту.

Воля. Поняття про волю. Функції волі. Воля як вища психічна функція.

Вольова регуляція поведінки. Класифікація вольових якостей особистості.

Розвиток та виховання вольової активності людини.

Здібності. Поняття про здібності. Якісна та кількісна характеристика

здібностей. Загальні та спеціальні здібності. Задатки як передумови розвитку

здібностей. Розвиток здібностей через діяльність. Здібності, обдарованість,

талант.

Практичний блок (18 годин)

Практичне заняття. Дослідження провідного типу сприйняття: тест

«Один раз побачити чи почути?». Вправи, що поліпшують сприйняття та

спостережливість: «Тренування окоміру», «Конверт», гра

«Спостережливість», «Розмір на дотик», «Зорове сприйняття тексту».

Практичне заняття. Визначення рівня розвитку логічного мислення:

тести «Числові ряди», «Словесні ряди». Вправи на розвиток мислення:

«Пошук спільного», «Класифікація предметів», «Пошук аналогів»,

«Анаграми», «Синоніми», «Думка іншими словами».

Практичне заняття. Діагностика мнемічних здібностей: тест

запам’ятовування зв’язного тексту (Ю.З. Гільбух), тест на визначення

основних рівнів розвитку короткочасної наочно-образної памяті (Я. Райскуп,

А. Рєпань, О. Ящинін), методика «Впізнання фігур». Розв’язання завдань на

виявлення домінуючого типу пам’яті (слухова, зорова, рухова).

Практичне заняття. Проведення ігор для розвитку пам’яті,

колективна розробка правил ефективного запам’ятовування.

Практичне заняття. Визначення особистісних рис вихованців:

проективний графічний тест «Дерево» (за Б. Шелбі) та методика «Малюнок

неіснуючої тварини».

Практичне заняття. Вивчення типу темпераменту: особистісний

опитувальник С.Е. Айзенка (J.E.P.I), методики «Коло Айзенка»; розв’язання

ситуативних задач.

Практичне заняття. Визначення типів акцентуацій характеру:

опитувальник «Типів акцентуацій характеру у підлітків» (модифікований С.І.

Подмазіним), графічний тест «Намалюй свій характер».

Практичне заняття. Вивчення здібностей вихованців: тест «Здібності

учня», тест Торренса «Закінчи малюнок». Тренінгові вправи на розвиток

творчих здібностей, створення проекту розвитку власних здібностей.

6

Інтелектуальна гра «Прямо у ціль».

Розділ ІI. Психологія міжособистісних стосунків (48 годин)

Теоретичний блок (24 години)

Тема 2.1. Гармонія родини (24 години)

Визначення сутності понять: рід, родина, родовід. Проведення тестової

методики «Твоя сім’я».

Принципи взаємодії людей у сім’ї, колективі, суспільстві. Основні

прийоми створення психологічного комфорту в родині. Твоє ім’я –

найбільша нагорода.

Роль сім’ї в розвитку особистості дитини та формуванні її характеру.

Провідна національна цінність – родинність. Твій родовід. Честь роду.

Роль матері у житті та вихованні дитини. Мати – жінка, ангел

домашнього вогнища. Я і моя мама. Мамині радощі та турботи.

Взаєморозуміння та взаємодопомога між членами родини.

Я і мій тато. Роль батька у сімейних стосунках. Риси батьківського

характеру. Авторитет батька. Батько – особлива посада. Роль батька у

формуванні особистості дитини. Участь дитини у вирішенні побутових та

господарських питань в родині.

Я і мої рідні. Роль батьків у соціалізації дитини. Виховний потенціал

родини. Батьки і діти – культура взаємин в сім’ї. Сімейні свята і традиції.

Обов’язки дітей у сім’ї. Взаємини з братами і сестрами. Роль старшого –

почесна місія. Мистецтво дарувати.

Казки, почуті від бабусі. Моя перша казка, мої улюблені герої казок.

Золоті руки мого дідуся. Передача найкращого досвіду та знань – зв’язок

поколінь.

Сім’я – острів любові. Любов і злагода – основа сім’ї. Світ людських

почуттів. У дім, де сміються приходить щастя.

Добра родина, добра дитина – щасливий народ. Моя сім’я – найкраща в

світі. Сімейний кодекс майбутньої сім’ї.

Практичний блок (24 години)

Практичне заняття. «Дерево родоводу».

Практичне заняття. «Сузір’я Сім’я».

Практичне заняття. «Моя сім’я».

Практичне заняття. «Мамин портрет».

Практичне заняття. «Скарби материнського серця».

Практичне заняття. «Квітка батьківського характеру».

Практичне заняття. «Батьківський спадок».

7

Практичне заняття. «Лист любові».

Практичне заняття. «Подарунок – символ поваги».

Практичне заняття. «Скарбничка добрих справ».

Практичне заняття. «Талісман родинної любові».

Практичне заняття. «Мій майбутній дім – моя фортеця».

Розділ ІIІ. Психологія і здоров’я (28 годин)


Тема 3.1. Духовність і здоров’я (16 годин)

Визначення сутності понять: «дух», «душа», «духовність». Фактори,

що мають вплив на формування духовності. Стан духовності сучасної

молоді. Розвиток духовності. Критерії духовності та її показники.

Структурні компоненти духовності. Духовність і духовні потреби.

Потреба як джерело активності людини. Духовний розвиток та його значення

у процесі соціалізації людини. Життєві ціності. Мораль і особистість.

Взаємообумовлений розвиток моральності людини та її духовності.

Духовна культура особистості. Матеріальна і духовна сторони

сучасного розуміння культури. Взаємозв’язок краси і духовності. Вплив

літератури на духовність і світобачення людини. Скарби народної мудрості.

Духовно-моральні істини: добро і зло, совість і провина, святість і

моральна чистота. Самопізнання і самовдосконалення. Духовність, мораль і

здоров’я. Передумови духовного здоров’я. Духовний розвиток і фізичне

здоров’я людини.

Тема 3.2. Основи релігії (4 години)

Духовність і псевдо духовність. Ціннісна орієнтація духовності.

Моральні принципи релігій. Значення релігії для досягнення рівня духовної

свідомості. Значення релігії у формуванні високодуховної особистості.


Тренінгове заняття. «Доброта – одна з головних чеснот людини».

Тренінгове заняття. «Мистецтво порозуміння».

Тренінгове заняття. «Правила мого життя».

Екскурсія: «Церковний храм – осередок духовної культури».

Підсумкове заняття (2 години)

Година спілкування. «Гармонія у житті або життя у гармонії».

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

8

− сутність понять: «психологія», «особистість», «відчуття»,

«сприйняття», «мислення», «інтелект», «пам’ять», «увага», «уява»,

«почуття», «емоції», «темперамент», «характер», «здібності», «воля»,

«рід», «родина», «дух», «душа», «духовність», «духовне здоров’я»;

− роль та значення психологічних знань у розвитку та формуванні

особистості;

− методи досліджень в сучасній психології;

− визначення основних пізнавальних психічних процесів, їхні види і

функції;

− прийоми розвитку пізнавальної сфери особистості як основи

формування психології життєтворчості вихованців;

− основні шляхи і способи активізації уваги, уяви та пам’яті;

− фактори, які впливають на розвиток інтелекту;

− принципи взаємодії людей у сім’ї, колективі, суспільстві;

− роль сім’ї в розвитку особистості дитини та формуванні її характеру;

− природу й сутність вольово регуляції, вольової якості особистості;

− фактори, що мають вплив на формування духовності;

− структурні компоненти, критерії та показники духовності та її

взаємозв’язок із здоров’ям.

Вихованці мають вміти:

− визначати галузі психології;

− виділяти основні види та властивості психічних процесів;

− розрізняти види відчуттів та їх специфіку;

− визначати особливості власного типу сприйняття;

− володіти прийомами розвитку уваги;

− використовувати прийоми мнемотехніки для кращого

запам’ятовування учбового матеріалу;

− аналізувати індивідуальні особливості розвитку творчого мислення;

− використовувати знання про власний темперамент у взаємодії з

людьми;

− знаходити способи й шляхи формування та вдосконалення власного

характеру;

− працювати з психологічними методиками по самодослідженню

пізнавальних психічних процесів.

9

Основний рівень (другій рік навчання)


№

з/п


Разом



2. Розділ І. Психологія

розвитку особистості

42 20 62

1.1. Особистість як

біосоціальна система

16 10 26

1.2. Психологічні та

фізіологічні особливості

підліткового віку

26 10 36


міжособистісних

стосунків

64 26 90

2.1. Спілкування як

міжособистісна взаємодія

40 8 48

2.2. Колектив і

особистість

18 12 30

2.3. Дружні взаємини 6 6 12

4. Розділ ІІІ. Психологія і

здоров’я

34 26 60

3.1. Людина – елемент

суспільства

20 8 28

3.2. Людина у світі

інформації

14 18 32

5 Підсумкове заняття - 2 2

Разом 144 74 216



Мета і основні завдання роботи гуртка. Предмет психології. Психічні

явища. Психіка людини та її функції. Релаксаційні вправи.

Розділ І. Психологія розвитку особистості (62 години)


10

Тема 1.1. Особистість як біосоціальна система (16 годин)

Визначення сутності понять: «людина», «індивід», «індивідуальність»,

«соціальна особа», «особистість». Показники зародження особистості.

Психологічний феномен особистості. Соціалізація особистості. Етапи

соціалізації. Співвідношення соціального та біологічного у формуванні


Структура особистості: психічні процеси, стани, спрямованість,

інтереси, переконання, настанови. Теорії особистості З.Фройда, Джеймса,

Адлера. Біологічні потреби як основний механізм розвитку особистості.

Співвідношення соціального і біологічного у формуванні особистості. Стадії

розвитку особистості. Прогресивний та регресивний розвиток. Здатність до

самоусвідомлення, самокерівництва та самовиховання.

Спрямованість особистості. Мотиви поведінки і діяльності: установка,

потяг, інтерес, переконання. Потреби. Піраміда людських потреб за А.

Маслоу. Самоактуалізація. Самосвідомість та «Я-концепція» особистості.

Особистісне зростання.

Діяльність як форма активності особистості. Основні характеристики

активності та діяльності. Теорії діяльності. Структура активності та

діяльності. Динаміка і саморегуляція активності особистості. Основні види

діяльності та їх розвиток в онтогенезі.

Гармонійна особистість. Інтелект і особистість. Психологічні

характеристики особистості: сталість, мінливість, єдність, активність.

Особистість та активність.

Тема 1.2. Психологічні та фізіологічні особливості підліткового

віку (26 годин)

Періодизація вікового розвитку. Загальна характеристика психічного і

особистісного розвитку підлітка. Біологічні і соціальні фактори у

психологічному розвитку і формуванні особистості підлітка. Психологічні та

фізіологічні особливості підліткового віку. Фізіологічний розвиток та

зовнішній вигляд підлітка. Внутрішній світ.

Пубертатна криза. Статеве дозрівання підлітків. Новоутворення

підліткового віку. Розвиток когнітивної сфери. Особливості навчання в

підлітковому віці. Особливості «практичного» інтелекту. Провідна діяльність

підлітка.

Порушення поведінки у підлітковому віці. Деструктивна поведінка та її

причини. Механізм поведінки підлітків. Природа та структура вчинку.

Вчинок і світ людини. Вчинок і поведінка людини. Аномальна поведінка.

Особливості поведінки, що допомагають людині в житті.

11

Соціально-психологічна характеристика особистості. Акцентуації

характеру підлітка та психодіагностика. Самооцінка та її роль у житті

підлітка. Відповідальність як інтегральна якість особистості. Соціальна та

автономна відповідальність у підлітковому віці. Дорослішання як протиріччя.

Єдність дитячості й дорослості.

Ціннісні орієнтації в підлітковому віці. Форми взаємин у підлітковому

віці: дружба, симпатія, закоханість, кохання, потяг. Особливості формування

взаємин підлітків з батьками і вчителями. Образ культурної людини як

взірець у самовихованні підлітка. Особистісні якості культурної людини.


Практичне заняття. Створення життєвого проекту саморозвитку:

методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, психогеометричний тест, вправа

«Я через 10 років», вправа «Лінія життя».

Практичне заняття. Складання розгорнутої характеристики своєї

особистості за заданою схемою.

Практичне заняття. Створення кодексу честі особистості.

Практичне заняття. Дослідження самооцінки: «Опитувальник

самоставлення» (В.В. Столін), психомалюнок «Я – своїми очима, Я – яким

мене бачать інші, Я – яким би я хотів бути».

Практичне заняття. Твір-роздум «Світи, у яких я живу».

Тренінгове заняття. «Шляхи самовдосконалення та розвитку».

Тренінгове заняття. «Шлях до самореалізації, або як стати

особистістю».

Тренінгове заняття. «Вихована людина: яка вона?»

Тренінгове заняття. «Місце під сонцем тільки для сміливих та

активних?».

ренінгове заняття. «Вміння бути самим собою».

Розділ ІІ. Психологія міжособистісних стосунків (90 годин)


Тема 2.1. Спілкування як міжособистісна взаємодія (40 годин)

Спілкування як провідна складова соціалізації особистості. Визначення

сутності поняття «спілкування». Спілкування як обмін інформацією.

Спілкування як міжособистісна взаємодія. Спілкування – одна з основних

потреб людини. Структура та засоби спілкування. Складові спілкування:

мотиваційна, комунікативна, інтерактивна, почуттєва. Засоби спілкування:

мова, інтонація, жести, міміка. Прояви у спілкуванні людей їх темпераменту

та характеру.

12

Невербальні засоби спілкування. Мова тіла. Пози та жести. Хода.

Міжособистісний простір: інтимна зона, соціальна зона, публічна зона.

Інтерпретація міміки та жестів. Кластери жестів: відкритість, закритість,

оцінка сумнівів, довіра. Очі – індикатор ходу думок. Аналіз ситуацій у

спілкуванні.

Мовленнєві засоби спілкування. Інтонація як спосіб вираження

відчуттів, емоцій, ставлення. Темп мовлення. Швидке мовлення як ознака

схвильованості. Повільне мовлення як ознака пригніченості. Вади мовлення.

Модуляція голосу як засіб впливу на слухачів. Мовчання як комунікативний

знак. Види спілкування: духовне міжособистісне, ділове, примітивне,

маніпулятивне, формально-рольове, світське. Поняття про етикет та його

роль у спілкуванні. Мова квітів.

Механізм міжособистісного сприйняття. Перше враження. Ефект

ореолу. Основні помилки при формуванні першого враження.

Особистісні якості необхідні для налагодження конструктивних

міжособистісних відносин. Якості, що негативно впливають на спілкування.

Активне та пасивне слухання. Значення слухання у процесі взаємодії із

людьми та впливу на людей. Процес слухання. Активне слухання. Пасивне

слухання. Емпатія. Правила емпатійного слухання.

Уміння ставити запитання. Основні типи запитань: інформаційні,

фокусуючи, проблемні: що заповнюють мовчанку, що виражають увагу, що

заспокоюють та спрямовані на встановлення контакту. Відкриті, закриті

запитання. Помилки в запитаннях. Практичне застосування запитань.

Спілкування з батьками. Батьки-діти: сутність мистецтва

взаєморозуміння. Ієрархія у взаємостосунках з батьками, її необхідність.

Спілкування і почуття гумору. Гумор як складова культури

спілкування. Жарт, іронія, сарказм як прояви агресивності.

Поняття про толерантність і толерантну особистість. Способи, за

допомогою яких можна зробити спілкування толерантним.

Тема 2.2. Колектив і особистість (18 годин)

Колектив і особистість. Види груп. Умовні та реальні, постійні й

тимчасові групи. Колектив. Поняття малих та великих груп: натовп,

компанія, колектив. Їх функції. Рівні формування колективу. Навчальні

колективи. Шкільний клас як мала група. Мікрогрупи та їх вплив на групу.

Почуття успіху. Суперництво як форма суб’єкт-суб’єктивної взаємодії

у малих групах. Лідерство. Лідер. Психологічні якості лідера. Типи лідерства.

Погруповий тип лідерства. Стилі керування: авторитарний, демократичний,

ліберально-анархічний, непослідовний. Несправедливість у міжособистісних

стосунках. У лещатах компромісу. Взаєморозуміння – основа здорового

13

колективу. Взаємини членів колективу. Доброзичливість – основа стосунків у

колективі. Правила спілкування у колективі. Самоставлення. Самоповага.

Шляхи підвищення рівня самоповаги. Вміння жити в колективі та вибирати

друзів.

Тема 2.3. Дружні взаємини (6 годин)

Поняття дружби. Основні характеристики дружніх взаємин, їх мета,

зміст. Дружба і товаришування між хлопцями і дівчатами. Виховання у

хлопців рис захисників та лицарів. Скромність, поміркованість, стриманість –

окраса дівчини. Приклади вірної дружби і взаємної виручки в народній

творчості.

Ти і твої друзі. Який він – справжній друг. Як зберегти добрі стосунки

з оточуючими і друзями. Мистецтво дарувати подарунки.


Практичне заняття. «Дослідження власних стилів спілкування у складних

ситуаціях» (тест К. Томаса).

Тренінгове заняття. «Спілкуватися – це так легко!»

Тренінгове заняття. «Конструктивна взаємодія».

Тренінгове заняття. «Жити в мирі з собою та іншими».

Тренінгове заняття. «Формування лідерських якостей».

Тренінгове заняття. «Вміння керувати собою – шлях до успіху».

Практичне заняття. Проведення соціометричного дослідження

взаємостосунків у колективі, самодіагностика групи.

Практичне заняття. «Один день з життя колективу».

Година спілкування. «В єдності колекливу – сила».

Практичне заняття. «Подарунок – символ поваги».

Тренінгове заняття. «Як сподобатися людям».

Тренінгове заняття. «Про культуру почуттів».

Тренінгове заняття. «Друг – це означає другій Я».

Розділ ІІІ. Психологія і здоров’я (60 годин)


Тема 3.1. Людина – елемент суспільства (20 годин)

Людина – елемент інших складних систем. Людина – елемент

суспільства. Здоров’я і зовнішнє середовище. Здоров’я на соціальному рівні.

Сутність поняття «соціальне середовище». Основні характеристики

соціальної системи: розмаїття та ієрархія, інтегративна якість.

Самоврядування, людина як універсальний елемент соціальної

системи. Елементи соціального середовища. Соціальне середовище і здоров’я

14

людини. Соціальні потреби та інтереси. Соціальні відносини. Соціальні ролі.

Соціальна адаптація і здоров’я людини. Соціальне здоров’я. Формування

соціального здоров’я під впливом біологічного і культурного успадкування

та способу життя.

Психологічна відкритість до нового в собі і світі навколо. Молодіжні

субкультури в Україні. Характеристика сучасних українських молодіжних

субкультур: хіпі, панки, скінхеди, хін-хопери, готи, емо-киди. Вплив

субкультур на психологічну сферу підлітка. Альтернатива проявів

індивідуальності в підлітковому віці.

Цінність життя і здоров’я дитини. Право дитини на охорону здоров’я та

доступ до послуг системи охорони здоров’я. Піклування держави і

суспільства про здоров’я дітей.

Тема 3.2. Людина у світі інформації (14 годин)

Людина у світі інформації. Телебачення, радіо, плітки, чутки – джерела

інформації. Заручники реклами. Критичність ставлення до джерел

інформації.

Вплив ЗМІ на свідомість молоді. Підліток та інформаційно-

комунікативні технології. Твоя інформаційна безпека. Формування

соціальної компетентності та інформаційної стійкості в підлітковому віці.

Психологічні особливості взаємодії людини з інформаційно-

комунікативними технологіями. Комп’ютер і дитина. Здоровий підхід.

Подорож мережею Інтернет. Які небезпеки чекають вас в Інтернеті. Вплив

комп’ютерних ігор на особистість дитини. Інтернет та ігроманія – сучасна

залежність. Вплив віртуального світу на формування особистості.

Роль сім’ї у запобіганні негативному впливу ЗМІ на особистість

дитини. Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в

родині. Здоров’я – це спадщина чи власне надбання? Організація дозвілля в

сім’ї. Міцні сімейні традиції - запорука морального здоров’я дитини.


Практичне заняття. «Пошта пропозицій та побажань».

Практичне заняття. «Сторінками цікавих книг».

Практичне заняття. «Ти і телебачення».

Практичне заняття. «Реклама як чинник соціалізації молоді».

Тренінгове заняття. «Емоції та почуття після побаченого та

почутого».

Тренінгове заняття. «Хочеш бути сучасним? Будь здоровим!»

Тренінгове заняття. «Як організувати свій відпочинок».

Тренінгове заняття. «Скільки коштує безкоштовне».

15

Година спілкування. «Я контролюю залежність чи вона контролює

мене».

Година спілкування. «Чи можна прожити без ЗМІ?».

Година спілкування. «Моє місце в соціальному середовищі».


Година спілкування. «Народжений бути унікальним».



− сутність понять: «людина», «індивід», «індивідуальність», «соціальна

особа», «особистість», «самооцінка», «спілкування», «дружба»,

«соціальне здоров’я»;

− складові структури особистості та стадії її розвитку;

− механізми соціалізації особистості;

− значення самоусвідомлення, самовиховання для розвитку особистості;

− психологічні та фізіологічні особливості підліткового віку;

− біологічні та соціальні фактори психологічного розвитку у формуванні

особистості підлітка;

− мехнізми поведінки підлітка;

− функції і способи спілкування людей;

− рівні спілкування та стилі поведінки людей у спілкуванні;

− фактори психологічної сумісності людей у спілкуванні;

− техніки активного слухання;

− сутність вербального та невербального спілкуваня;

− рівні формування колективу;

− визначення поняття «здоров’я» на соціальному рівні;

− основні характеристики соціальної системи;

− технології і засоби протистояння маніпуляціям і механізмам впливу

засобів масової інформації на свідомість людини;


− описувати загальні структурні компоненти особистості з точки зору

ролі біологічних та соціальних факторів її становлення;

− діагностувати акцентуації характеру підлітків;

− виявляти особливості власної мотиваційної сфери;

− оцінювати й аналізувати власний рівень комунікативності;

16

− аналізувати якості, які необхідні для ефективної взаємодії з людьми;

− реалізувати правила спілкування у власній комунікації;

− обирати рівень спілкування, який сприяє взаєморозумінню;

− формувати певну манеру поведінки у невербальній взаємодії;

− враховувати типологічні особливості людей у спілкуванні;

− застосовувати отримані знання для ефективного спілкування з

оточуючими;

− досліджувати власний рівень групової активності та соціальний статус

вихованців своєї групи;

− визначати власну стратегію поведінки у стосунках з людьми;

− застосовувати теоретичні знання у повсякденному житті при

використанні інформаційно-комунікативних технологій.

Вищий рівень (третій рік навчання)


№

з/п


Разом



2. Розділ І. Психологія розвитку

особистості

32 42 74

1.1. Психологічна наука: від

зародження до сьогодення

4 - 4

1.2. Еволюційний розвиток психіки 10 4 14

1.3. Психіка і свідомість 8 28 36

1.4. Психічні стани організму 10 10 20


міжособистісних стосунків

68 34 102

2.1. Ґендерний розвиток особистості 6 10 16

2.2. Ґендерні стереотипи на ринку

праці

10 6 16

2.3. Інтимні міжособистісні взаємини 32 10 42

2.4. Психологія сімейних відносин 20 8 28

4. Розділ ІІІ. Психологія і здоров’я 22 14 36

3.1. Людина і здоров’я 4 2 6

17

3.2. Здоров’я і шкідливі звички 10 6 16

3.3. Здоровий спосіб життя 8 6 14

5. Підсумкове заняття - 2 2

Разом 124 92 216



Зміст, цілі і завдання роботи гуртка. Зв’язок з іншими навчальними

предметами. Явища, що вивчає сучасна психологія, їх життєва роль.

Доступність і складність їх наукового пізнання. Система феноменів, що

вивчаються в сучасній психології. Психологічна профілактика та збереження

психічного здоров’я.

Розділ І. Психологія розвитку особистості (74 години)


Тема 1.1. Психологічна наука: від зародження до сьогодення (4

години)

Історія психологічної науки від зародження до сьогодення. Первісна

система понять (Аристотель, Платон, Сократ, Демокріт). Рефлекторний

характер психічної діяльності (І. Сеченов, І. Павлов, В. Бехтєрєв). Історичні

підходи до класифікації психічних явищ. Учення Р. Декарта про природу

психічного. Розвиток психологічної думки у ХІХ – ХХ столітті (М.П.

Драгоманов, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Д. Б. Ельконін, К.Р. Роджерс).

Розвиток психологічної думки в сучасній Україні (Г.О.Балл, І.Д. Бех,

О.В.Скрипченко).

Тема 1.2. Еволюційний розвиток психіки (10 годин)

Еволюційний розвиток психіки. Джерела психіки живих істот.

Виникнення нервової системи та її роль у розвитку психіки. Становлення

нижчих форм поведінки і психіки. Види інтелектуальної поведінки, що

простежуються у тварин. Розвиток вищих психічних функцій у людини.

Психіка людини та її функції. Мозок і психіка. Міжпівкульна асиметрія.

Центральна нервова система. Периферійна нервова система. Будова та

основні ділянки ділення кори головного мозку. Функціональна асиметрія

мозку. Функції правої і лівої півкуль. Орієнтація у просторі. Участь правої та

лівої півкуль в емоційному житті людини. Живлення та кровопостачання

головного мозку. Дихання і головний мозок. Правила збереження здорової

нервової системи.

18

Історія розвитку поглядів на особистість людини. Сучасні наукові

погляди на особистість людини. Особистість людини у рамках основних

наукових психологічних традицій: біхевіористичної, гештальт-терапії,

психоаналітичної, гуманістичної тощо.

Тема 1.3. Психіка і свідомість (8 годин)

Психіка і свідомість. Структура та властивості свідомості.

Співвідношення свідомого й підсвідомого у людській діяльності. Вчення З.

Фрейда та К. Юнга про структуру психіки людини. Взаємодія свідомого з

несвідомим, механізми психологічного захисту. Розлади свідомості.

Самосвідомість. «Я-образ», «Я-концепція» як продукт самосвідомості.

Складові «Я-концепції»: когнітивна, емоційно-оціночна, поведінкова.

Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Механізми

психологічного захисту: заперечення, витіснення, проекція, ідентифікація,

раціоналізація, включення, заміщення. Ізоляція. Саморозвиток особистості.

Самопізнання. Образ «реального Я». Образ «ідеального Я». Адекватна

самооцінка. Підвищена самооцінка. Низька самооцінка. Виявлення у

поведінці людини її самооцінки та «Я-концепції».

Тема 1.4. Психічні стани організму (10 годин)

Поняття про психічні стани організму та психіки. Загальна

характеристика станів організму та психіки. Види психічних станів як

динамічні характеристики загального стану психіки: збудженість, радість,

страх, обурення, тривожність, упевненість, пригніченість, бадьорість,

депресія тощо. Поняття про функціональні стани організму: активність,

утома, сон, релаксація. Регуляція емоційних станів.

Поняття про емоційний стрес. Стрес як стан, здатний пробудити

приховані резерви людини. Поняття стресу. Види та причини стресу.

Характерні симптоми стресу. Способи зняття симптомів стресу. Шляхи

подолання стресу. Стресостійкість людини. Поняття про депресію та способи

її уникнення. Прийоми позитивного мислення: позбавлення від негативних

думок, позитивне декларування. Прийоми збереження позитивного настрою.

Психо-фізіологічні основи аутогенного тренування, мета його застосування.

Основні правила проведення аутогенного тренування. Теоретичне

ознайомлення з нижчим та вищим ступенями аутогенного тренування. Види

релаксації. Техніка розслаблення: напруження, утримання, розслаблення,

спостереження.


19

Практичне заняття. Визначення типу функціональної асиметрії півкуль

головного мозку (тест І.П. Павлова). Вправи та завдання на визначення

право- та ліворукості.

Тренінгове заняття. «Я – це Я. І це чудово».

Практичне заняття. Формування особистості та власного «Я».

Зображувальний тест «Я-реальний», «Я-ідеальний».

Тренінгове заняття. «Розкриття «Я – концепції».

Тренінгове заняття. «Розробка стратегій поведінки для досягнення

мети».

Тренінгове заняття. «Розвиток уміння ставити мету».

Тренінгове заняття. «Прийоми саморефлексії».

Тренінгове заняття. «Формування культури саморефлексії».

Тренінгове заняття. «Підвищення здатності до самоконтролю й

самоорганізації».

Тренінгове заняття. «Зняття психологічних бар’єрів»

Тренінгове заняття. «Визначення рівня співвідношення особистісних

домагань і мети».

Тренінгове заняття. «Аналіз досягнутих результатів».

Тренінгове заняття. «Значення реалізації особистісних домагань».

Тренінгове заняття. «Закріплення здатності до самоконтролю й

самореалізації».

Тренінгове заняття. «Види поведінки і діяльності».

Тренінгове заняття. «Тактики і стратегії цілеспрямованої поведінки».

Практичне заняття. Дослідження схильності до стресу.

Практичне заняття. Шляхи подолання стресу. Заповнення таблиці «Як

зняти симптоми стресу». Розроблення рекомендацій «10 способів

порятунку».

Практичне заняття. Проведення релаксаційних вправ та елементів

аутогенного тренування.

Тренінгове заняття. «Стрес та управління ним».

Тренінгове заняття. «Формування позитивного мислення».

Розділ ІІ. Психологія міжособистісних стосунків (102 години)


Тема 2.1. Ґендерний розвиток особистості (6 годин)

Суть понять «стать» та «ґендер». Ґендерні дослідження. Ґендерний

розвиток підлітків як психологічний феномен. Соціальна сутність людини.

Особливості ґендерної соціалізації в ранні періоди історії та її відображення

в міфах, віруваннях і в «чоловічій» та «жіночій» мові племені.

20

Поняття «стереотип». Ґендерні стереотипи. Найбільш поширені

ґендерні стереотипи. Механізми дії стереотипів. Подолання стереотипів.

Ґендерні стереотипи в мові. Особливості формування національного

характеру українок та українців. Вплив оцінювальних слів на закріплення

соціальних стереотипів. Мовний сексизм та його прояви. Ґендерна асиметрія

мови. Асиметрія значення чоловічого та жіночого роду. Ґендерна асиметрія

мови в назвах професії. Офіційні назви професій в український мові.

Професійна діяльність людини та сучасний ринок праці.

Тема 2.2. Ґендерні стереотипи на ринку праці (10 годин)

У світі професій. Значення правильного вибору професії. Формула

правильного вибору професії: «Хочу – повинен – треба». Уявлення про

майбутню професійну діяльність.

Види праці. Значення відповідності умов праці індивідуальним

особливостям людини. Мінливість світу професій. Як визначити свої

професійні інтереси. Фактори, що впливають на вибір професії

Професії та їх класифікація. Професії типу «Людина – людина»,

«Людина – техніка», «Людина – художній образ», «Людина – знак». Шляхи

здобуття професій. Складання плану професійного самовизначення.

Врахування умов праці, режиму роботи. Предмет і зміст праці. Відповідність

професії інтересам і здібностям. Вибір навчальних закладів для продовження

освіти. Ґендерні стереотипи на ринку праці.

Тема 2.3. Інтимні міжособистісні взаємини (32 години)

Перші цивілізації і кохання. Парадоксальність стародавніх і сучасних

уявлень про любов і сексуальність. Антична лінія філософії любові, її види:

«ерос», «агапе», «філія», «сторге». Любов у художній літературі. Любов в

українській народній мудрості. Феномен кохання. Психологія закоханості.

Потреба в любові і здатність любити, як вираження вищого рівня

розвитку особистості. Види любові та псевдо любові. Духовна природа

любові. Надихаюча, творча сила любові. Мудрість любові: здатність бачити

неповторну індивідуальність коханої людини. Любов як основа шлюбу.

Романтична концепція кохання. Закоханість та любов. Перше кохання.

Естетизація людських відносин. Кохання і краса. Вибір об’єкта кохання.

Критерії вибору. Ідеал та ідеалізація людини, їх відмінності Кохання і

вірність. Кохання і ревнощі. Психологічна природа ревнощів. Способи

подолання ревнощів.

Психологія дошлюбного залицяння. Основні функції дошлюбного

залицяння. Побачення та етикет. Правила взаємного кохання та пізнання

людини, що сподобалась.

21

Статевий розвиток людини. Історія статевих стосунків. Предмет

сексології: стать і статева свідомість. Поняття «стать» у психології

особистості. Стать і розвиток особистості. Статевовікова ідентифікація.

Формування психологічної статі. Гетеросексуальні стосунки: стадії розвитку.

Відношення статей та формування ґендерних ролей.

Еволюція уявлень про ґендерні ролі. Поняття про мужність

(маскулінність) та жіночність (фемінінність). Про рівноправ’я чоловіків та

жінок. Трьохкомпонентна теорія статевого кохання Р. Стернберга:

інтимність, пристрасть, відповідальність. Психологічні особливості та

відмінності статей. Чоловік та жінка: порівняльна характеристика.

Стать і культура. Розвиток психосексуальної культури особистості.

Значення «окультурювання» почуттів. Стать і моральність. Закон цілісності.

Розпуста як порушення цілісності. Про цнотливість та явище телегонії.

«Психогігієна» статевих стосунків. Почуття сором’язливості як умова

збереження цілісності та життєздатності особистості.

Порушення психосексуального розвитку. Межі норми і патології

людської сексуальності. Порушення статевої свідомості. Порушення

стереотипу статеворольової поведінки. Порушення психосексуальних

орієнтацій. Сексуальність і здоров’я. Психологічні причини і наслідки

сексуального насилля. Прояви насильства. Репродуктивна функція людської

сексуальності. Закони спадковості, формування генофонду. Регулювання

народжуваності. Аборт та його наслідки.

Тема 2.4. Психологія сімейних відносин (20 годин)

Сім’я. Діти. Поружжя. На порозі сім’ї: з ким і як будувати сім’ю?

Необхідність глибокої перевірки почуттів. Критерії вибору. Шлюб.

Походження шлюбу. Морально-психологічна готовність та здатність до

шлюбу. Символи подружнього союзу. Про таїнство шлюбу.

Сім’я як соціальний інститут. Сутність сім’ї. Різновиди сім’ї. Заповіді

гармонійного сімейного життя. Цінності сімейного життя (за О.

Вишневським). Моделі шлюбно-сімейних відносин. Єдність подружніх прав

та обов’язків. Правила взаємовідносин подружжя. Відображення народної

моральності в погляді на сім’ю та шлюб.

Психологія подружньої сумісності. Сімейна атмосфера. Соціальні ролі.

Особливості подружнього спілкування. Темперамент і характер як фактори

подружньої сумісності. Про спроби «перевиховати» дружину чи чоловіка.

Стадії розвитку подружніх відносин. Особливості молодої сім’ї. Протиріччя

взаємної адаптації. Організація домашньої праці в сім’ї.

22

Сімейні конфлікти. Типові причини конфліктів. Поведінка у сімейному

конфлікті. Сім способів зробити сімейне життя щасливим (за Д. Карнегі).

Розлучення та його наслідки.

Сім’я і діти. Архітипова структура сім’ї. Психологічна та соціальна

підготовка до материнства та батьківства. Психологічні проблеми, пов’язані з

народженням дитини. Батьки в житті дитини. Материнство і батьківство.

Роль матері у формуванні особистості. Псевдоматеринство. Роль батька в

житті дитини.

Особливості та умови виховання дітей. Значення сімейного виховання.

Функції сімейного виховання. Типові недоліки сімейного виховання: дефіцит

любові, відсутність порозуміння, гнів, роздратованість, жорстокість. Що

необхідно знати про проблеми виховання дітей? Виховання дівчинки –

майбутньої матері. Виховання хлопчика. Типи сімейного виховання. Поради

майбутнім батькам.


Тренінгове заняття. «Ґендерний розвиток підлітків».

Тренінгове заняття. «Ґендерні стереотипи та упередження».

Тренінгове заняття. «Два світи: жінка і чоловік».

Тренінгове заняття. «Ми рівні, але різні».

Тренінгове заняття. «Ти+Я».

Тренінгове заняття. «Жіночі секрети».

Тренінгове заняття. «Чи можна прожити без конфліктів».

Практичне заняття. «Валентинів день – день закоханих».

Практичне заняття. Пізнавальні та практичні інтереси: опитувальник

«Квадрат інтересів» (за Є. Клімовим), диференційно-діагностичний

опитувальник (ДДО).

Практичне заняття. «Аукціон».

Практичне заняття. «Моя майбутня сім’я».

Практичне заняття. «Я обираю професію».

Година спілкування. «Чи існує кохання?»

Година спілкування. «Дівчатка та хлопчики: різні від природи чи від

виховання».

Практичне заняття. «Як гідно поводитися у ситуації розриву

стосунків».

Практичне заняття. «Нехай вона побачить сонце» (перегляд

відеофільму).

Практичне заняття. «Мотиви створення сім’ї – основа родинного

щастя».

23

Розділ ІІІ. Психологія і здоров’я (36 годин)


Тема 3.1. Людина і здоров’я (4 години)

Визначення сутності поняття «здоров’я». Цінність і неповторність

життя людини. Основні ознаки здорового організму. Основні складові

здоров’я, їх взаємозв’язок і взаємовплив. Спосіб життя, фізичні можливості

людського організму, як кількісної характеристики здоров’я.

Основні фактори, які впливають на стан здоров’я дитини. Причини

погіршення стану здоров’я (екологічна криза, психологічні стреси, інфекції.)

Соціальні фактори, що впливають на стан здоров’я дитини.

Тема 3.2. Здоров’я і шкідливі звички (10 годин)

Здоров’я і шкідливі звички. Психологічні та соціальні фактори

виникнення шкідливих звичок.

Шкідливі звички та їх вплив на здоров’я і долю людини. Вплив

шкідливих звичок на емоційний стан дитини. Що таке пристрасть і

залежність? Поняття «залежність». Фізіологічні та психологічні причини

звикання і залежності.

Тютюнопаління: активне і пасивне. Його шкідливість для організму.

Чому люди стають курцями? Наслідки куріння. Як позбутися тютюнової

залежності?

Пияцтво і алкоголізм – вороги здоров’я. Шкідливість всіх видів

алкогольних напоїв для дитячого організму. Наслідки вживання алкоголю.

Наркоманія. Наркотики, їхні властивості та вплив на організм людини.

Причини і наслідки наркоманії. Деградація особистості наркомана.

Методи запобігання інфікування ВІЛ. Взаємозв’язок наркоманії і ВІЛ-

інфікування. Толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей Особливості

поширення ВІЛ-інфікування молоді в Україні. Протидія дискримінації щодо

ВІЛ-інфікованих.

Імідж і здоров’я. Народна мудрість та видатні особистості про

здоровий спосіб життя.

Тема 3.3. Здоровий спосіб життя (8 годин)

Дотримання правил особистої гігієни – складова культури здоров’я та

загальної культури людини. Гігієна тіла. Краса, мода і здоров’я. Імідж і

здоров’я.

Харчування і здоров’я. Неправильне харчування - причина багатьох

захворювань. Шкідливі продукти харчування.

Оздоровчі методи і системи. Ароматерапія. Вплив аромотерапії на

психічний стан людини.

24

Рух як основа здоров’я. Рух як засіб оздоровлення. Танець – один із

видів рухової активності.

Спосіб життя людини та її здоров’я. Вплив способу життя на

індивідуальний розвиток. Поняття про здорвий спосіб життя. Здоровий

спосіб життя як умова збереження і зміцнення здоров’я. Складові здорового

способу життя. Основні ознаки здорового організму. Валеологія – вченя про

здоровий спосіб життя, фізичні можливості організма, як кількісної

характеристики здоров’я. Залежність здоров’я від стилю й способу життя.

Родина та здоровий спосіб життя. Вплив способу життя людини на здоров’я

її членів. Значення навичок і звичок для здоров’я. Правила здорового способу

життя. Формування здорового способу життя: активна участь молоді.


Тренінгове заняття. «Здоров’я – цінність нашого життя».

Тренінгове заняття. «Скажемо курінню – «Ні!»

Тренінгове заняття. «Молодь – проти поширення ВІЛ/СНІДу».

Тренінгове заняття. «Дороги, які ми обираємо. Твій вибір, твоя

відповідальність».

Тренінгове заняття. «Пізнай себе в танці».

Практичне заняття. «Аромотерапія – шлях до гармонії».

Година спілкування. «90-60-90. Тіло і внутрішній світ».


Година спілкування. «Пізнай себе і ти пізнаєш світ».



− сутність понять: «міжпівкульна асиметрія», «психічні стани»,

«свідомість», «свідоме», «несвідоме», «підсвідоме», «Я-образ», «Я-

концепція», «самопізнання», «стрес», «депресія», «стать», «ґендер»,

«ґендерні стереотипи», «ґендерні ролі», «кохання», «психогігієна»,

«фізичне здоров’я».

− етапи розвитку психологічної думки;

− структуру та функції будову кори головного мозку;

− основні характеристики свідомості та її роль у функціонуванні

особистості;

− природу і сутність переживання стресу;

− прийоми позитивного мислення;

− аспекти людського кохання в різні історичні епохи;

25

− психологічні відмінності «чоловічої» та «жіночої статі»;

− соціально-психологічні чинники, які впливають на засвоєння

«ґендерних ролей»;

− негативні наслідки ігнорування соціально-культурних норм на

розвиток сексуальної поведінки;

− психологічні особливості статевого виховання хлопчиків та дівчаток

− ситуації та обставини, за яких виникає загроза здоров’ю і життю

людини;

− наслідки негативного впливу шкідливих звичок на організм людини;

− основні способи вирішення психологічних та соціальних проблем, що

трапляються у житті;


− розрізняти інстинктивну поведінку від розсудливої;

− використовувати особлиості правої та лівої півкуль головного мозку в

навчальній діяьності;

− реалізовувати прийоми активізації роботи півкуль головного мозку;

− виявляти структурні компоненти особистості за З. Фройдом;

− управляти своїм емоційним станом;

− долати стереотипи щодо «чоловічих» та «жіночих» професійних

інтересів та уподобань;

− вільно реалізовувати свої світоглядні позиції;

− виявляти свою життєву позицію, яка базується на відповідальності

щодо правильної репродуктивної установки;

− робити свідомий вибір на користь здорового способу життя;

− визначати індивідуальний рівень здоров’я;

− використовувати набуті знання з метою збереження власного

психічного здоров’я;

− приймати усвідомлені рішення щодо вчинків, які сприяють зміцненню

здоров’я.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Абстрагування – мисленнєва операція, яка виділяє окремі ознаки,

елементи і відокремлює їх від інших і від самих об’єктів.

Адаптація – пристосування людини або груп людей до соціального

середовища і водночас пристосування до них цього середовища з метою

співіснування та взаємодії.

26

Авторитет – загальновизнаний вплив індивіда на займаній посаді;

визначення за індивідом права на прийняття відповідального рішення в

умовах спільної діяльності.

Активна уява – динамічний процес, спрямований на продукування

образів уяви.

Акцентуації характеру – межові варіанти, норми розвитку характеру як

результат підсилення його окремих рис.

Апатія – психічний стан, спричинений перевтомою, тяжкими

переживаннями або хворобою, який виявляється у втраті інтересу,

байдужості.

Валеологія – наука про закономірності та механізми формування,

збереження, зміцнення, відновлення фізичного, психічного, соціального й

духовного здоров'я людей та передачі його нащадкам.

Взаємодія – процес безпосереднього чи опосередованого впливу

суб’єктів (об’єктів) один на одного, що породжує їх взаємозумовленість і

взаємозвязок між ними.

Взаємодія відчуттів – закономірність відчуттів, яка проявляється у зміні

чутливості однієї аналізаторної системи під вливом діяльності іншої.

Взаєморозуміння – процес досягнення єдності в думках, цінностях, за

якого максимально враховуються позиції людей.

Випереджувальна увага – вид уваги, який передбачає цілеспрямований

пошук та відбір інформаційних ознак об’єктів, результатів діяльності, планів

здійснення мети, оптимальних методів її досягнення.

Витіснення – механізм психологічного захисту особистості як спосіб

уникнення внутрішнього конфлікту завдяки активному вилученню із

свідомості негативної інформації.

Відтворення – мнемічний процес, який актуалізує знання, вміння,

навички, що зберігаються в пам’яті.

Відтворююча (репродуктивн) уява – створення образів, які раніше були

сприйняті і закріплені в довіді людини.

Відчуття – процес відображення у мозку людини окремих властивостей і

якостей предметів, явищ та подій, що безпосередньо діють на органи чуття.

Внутрішня увага – увга суб’єкта, пов’язана зі структурною організацією

його діяльності і спрямована на потреби, мотиви, цілі, плани, рішення

діяльності.

ВІЛ-інфікований – особа, яка інфікована вірусом імунодефіциту

людину. До категорії ВІЛ-інфікованих відносяться як особи без клінічних

проявів (носії ВІЛ-інфекції), так і хворі на СНІД.

27

Вольові зусилля – стан емоційного напруження, який мобілізує

внутрішні ресурси людини (пам’ять, мислення, уяву тощо) і створює

допоміжні мотиви до дії.

Вольові дії – дії, які скеровані на досягнення свідомо поставленої иети і

пов’язані з подоланням зовнішніх та внутрішніх труднощів.

Вольові риси – риси, що проявляються в умовах, які спонукають

особистість до вольових зусиль, вольових дій і зумовлюються потребою

людини в активній та змістовній діяльності.

Вольові якості – відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації

психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої

саморегуляції поведінки, її влади над собою.

Воля – внутрішня активність особистості, пов’язана з вибором мотивів,

цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання

перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати

спонукання, можливістю приймати рішення та гальмувати поведінкові

реакції.

Впізнавання – найпростіше відтворення минулого досвіду в умовах його

його повторного сприймання.

Гіперболізація – прийом створення образів уявів, що полягає у

збільшенні чи зменшенні предмета або окремих його частин.

Глибина розуму – індивідальна особливість мислення, яка полягає у

здатності суб’єкта виділяти суттєві характеристики об’єкта і робити

відповідні узагальнення.

Гнучкість розуму – індивідуальна особливість мислення, яка

проявляється в умінні змінити припущення, обраний шлях у вирішенні

проблеми, якщо змінились її умови.

Диференціація – процес поділу, розчленування цілого на якісно відмінні

частини.

Дія – відносно завершений елемент діяльності, спрямований на

досягнення певної проміжної усвідомленої мети.

Діяльність – усвідомлена і цілеспрямована активність людини,

зумовлена потребами та спрямована на пізніння і перетворення світу.

Довготривала пам’ять – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні

знань, умінь і навичок, розрахованих на їх довгочасне зберігання та

використання у діяльності.

Довільна пам’ять – вид пам’яті, що характеризується усвідомленням

мети щось запам’ятати, відтворити.

Довільна увага – вид уваги, зумовлений потребами діяльності, який

полягає у свідомо спрямованому зосередженні уваги.

28

Довільна уява – вид уяви, який полягає у створенні того чи іншого

образу певного об’єкта зі спеціальною метою.

Допитливість – інтелектуальне почуття, яке виявляється як потреба в

пізнанні.

Досягнення – певна задоволеність результативністю виконаної роботи,

яка емоційно фіксується почуттям успіху і протікає у формі позитивного

переживання радості.

Думка – одиниця мислення, в якій виражається процес пізнання світу,

інших людей і самого себе.

Екстраверсія – спрямованість особистості на довкілля, на оточуючих

людей, предмети, події.

Емоція – особливий клас психічних процесів і станів, пов’язаних з

інстинктами, потребами й мотивами, що відображають у формі

безпосереднього тимчасового переживання (задоволення, радості, страху

тощо) значущість для життєдіяльності індивіда явищ і ситуацій, які діють на

нього.

Емпатія – емоційний аспект розуміння іншої людини, здатність

відгукнутися на її проблеми, переживати разом з нею, співчувати їй.

Етнос – це співтовариство людей, які тривалий час проживають на

одній території, розмовляють однією мовою, мають спільну релігію,

культуру і традиції.

Забування – мнемічний процес, який призводить до втрати чіткості й

зменшення обсягу запам’ятованого та виникнення помилок у відтворенні і,

нарешті, унеможливлює впізнання.

Заміщення – механізм психологічного захисту особистості як

перенесення дії, спрямованої на недоступний об’єкт, на дії з доступним

об’єктом.

Запам’ятовування – процес пам’яті, який забезпечує прийом, відбір і

фіксацію інформації.

Заперечення – механізм психологічного захисту особистості, який

виявляється в тому, що інформація, яка тривожить і може призвести до

конфлікту, не сприймається.

Зберігання – процес пам’яті, що забезпечує утримання матеріалу в

пам’яті впродовж певного часу.

Згуртованість групи – ступінь міцності соціально-психологічних

зв’язків у групі.

Здібності – індивідуально-психологічні особливості, які є

суб’єктивними умовами успішного виконання певного різновиду діяльності.

29

Здоров’я – стан певного фізичного, соціального і психічного

благополуччя, а не проста відсутність хвороби чи немічності (ВООЗ 1948 р.).

Здоровий спосіб життя – активна діяльність людей, спрямована на

збереження і покращення здоров'я, як умови і передумови здійснення і

розвитку ін. сфер і аспектів способу життя, на подолання "факторів ризику",

виникнення і розвитку захворювань, на оптимальне використання в інтересах

охорони і покращення здоров'я соціальних і природних умов та факторів

способу життя.

Знання – сукупність відомостей про навколишній світ, здатність людей

орієнтуватись у системі соціальних взаємин, діяти відповідно до обставин у

різних життєвих ситуаціях.

Зовнішня увага – вид уваги, яка спрямована на довкілля і

зумовлюється зовнішніми подразниками.

Зосередженість – властивості уваги, яка означає не тільки відволікання

від другорядного, а й гальмування побічних подразників, які не стосуються

діяльності, що становить предмет уваги суб’єкта.

Ідеал – приклад, взятий особистістю за зразок поведінки.

Ідентифікація – механізм психологічного захисту особистості як

несвідомого перенесення на себ почуттів і якостей, властивих іншій людині і

недоступних, але бажаних для себе.

Ізоляція – механізм психологічного захисту особистості як

відокремлення у свідомості людини чинників, які її травмують.

Ілюзія – неадекватні сприймання, які неправильно відображають

об’єкти, що діють на аналізатори.

Індивідуальна увага – вид уваги, який полягає у зосередженні

суб’єкта на своєму завданні.

Індивідуальність – сукуиність психічних рис і досвіду кожної людини,

що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.

Інстинкт – ланцюжок безумовних рефлексів, природжена, видова

форма поведінки тварин.

Інтелект – індивідуальні особливості структури пізнавальної сфери

людини.

Інтерес – форма вияву пізнавальної потреби, яка забезпечує

спрямованість особистості, усвідомлення мети діяльності; емоційний вияв

пізнавльних потреб особистості.

Інтроверсія – фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та

думках, схильність до самоаналізу, замкнутість.

Керівник – індивід, на якого офіційно покладені функції управління і

організації діяльності у групі (установі, фірмі та ін.).

30

Класифікація – операція пошуку істотних і спільних ознак, елементів,

зв’язків певної групи об’єктів з метою створення підстави для розподілу

об’єктів на групи, підгрупи, класи.

Колектив – відносно компактна соціальна група людей, об’єднаних

одним видом суспільної діяльності, спільністю інтересів, ціннісних

орієнтацій, установок і норм поведінки, відносинами співпраці, взаємною

допомогою і відповідальністю.

Конфлікт – зіткнення значущих, конкуруючих, несумісних чи

протилежних поглядів, потреб, інтересів і дій індивідів та їх груп.

Конформізм – пасивне, пристосовницьке прийняття групових

стандартів поведінки, безапеляційне прийняття існуючих порядків, норм і

правил, безумовне схилення перед авторитетами.

Концентрація уваги – властивість уваги, яка полягає у єдності її

зосередженості та інтенсивності.

Короткочасна пам’ять – характеризується швидким

запам’ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і нетривалим

зберіганням.

Креативність – творчість, здатність до створення нового,

оригінального.

Лідер – людина, яка завдяки своїм особистим якостям (професійним,

організаційним, комунікативним тощо) має переважний вплив на членів

соціальної групи.

Логіка – наук про форми і закони мислення.

Логічне мислення – вид мислення, що відбувається з опорою на

поняття, судження, закони логіки, не використовуючи емпіричних даних.

Любов – високий ступінь емоційно-позитивного ставлення до іншої

людини, стан сильного потягу до єднання з нею.

Мала група – невелика за чисельністю спільність, в якій індивід

безпосередньо контактують між собою, об’єднані спільною метою та

завданням, що є передумовою їх взаємодії.

Мимовільна пам’ять – вид пам’яті, що характеризується фіксацією

інформації без мети, без вольового зусилля, спрямованого нам

запам’ятовування.

Мимовільна увага – вид уваги, що виникає незалежно від наміру та

мети людини.

Мимовільна уява – створення нових образів, що скеровується

спецільною метою.

31

Мислення – кректно-психічний процес опосередкованого та

узагальненого відображення предметів і явищ довкілля в їх істотних

властивостях і зв’язках.

Міжособистісна взаємодія – певна форма життєдіяльності людей

спосіб передачі форм культури та суспільного досвіду.

Міжособистісні стосунки – взаємозв’язки між окремими людьми

(групами людей), які об’єктивно проявляються в характері і способах

взаємних впливів людей одне на одного в процесі різних видів спільної

діяльності, і зокрема спілкування, та суб'єктивно переживаються і

оцінюються ними.

Міцність запам’ятовування – індивідуальна особливість пам’яті, яка

вивляється в тривалості збереження завченого матеріалу або повільності його

забування.

Мовленнєва діяльність – процес використання людиною мови для

спілкування.

Мотивація досягнення – наполегливість у досягненні мети, прагнення

до поліпшення результатів, незадоволеність досягнутим, намагання досягти

успіху.

Мрія – створений фантазією образ бажаного майбутнього, що

спрямований на перспективу життя і діяльності людини.

Навички – дії, складові частини яких у процесі формування стають

автоматичними. Автоматизована дія стає операцією (прийомом) у структурі


Навіювання – цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка

некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив.

Навчання – вид практичної та теоретичної діяльності, який за своєю

сутністю є пізнавальним процесом засвоєння людиною соціального досвіду.

Наочно-дійове мислення – вид мислення, який полягає у тому, що

розв’язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та

виконання рухового акту.

Наочно-образне мислення – полягає в оперуванні образами уявлень та

перетворенні ситуації в плані образів.

Настрій – загальний емоційний стан людини, що характеризує її

життєвий тонус упродовж певного часу.

Наукові поняття – форма мислення, яка полягає у відображенні

об’єктивно істинного в об’єктах та явищах.

Наркоманія – психічний розлад (захворювання), яке виникає в

результаті вживання наркотичних засобів, що викликають в малих дозах

32

ейфорію, а у великих – оглушення, наркотичний сон і характеризується

фізичною і психічною потребою вживання наркотичних речовин.

Наркотики – група речовин різної природи, зловживання якими

призводить до розвитку наркоманії. Термін часто вживається для позначення

груп речовин, здатних викликати стан наркозу.

Неофіційна група (неформальна) – реальна соціальна спільність, що

не має юридично зафіксованого статусу, добровільно об’єднана на основі

симпатії, дружби, спільності інтересів чи прагматичних цілей.

Обдарованість – індивідуальна потенційна своєрідність задатків

людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі


Образна пам’ять – виявляється в запам’ятовуванні і відтворення

образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних

зв’язків між ними.

Обсяг уваги – кількість обєктів, які сприймаються одночасно з

достатньою чіткістю.

Особистість – системна соціальна якість індивіда, яка виникає в

результаті його свідомої, активної взаємодії з довкіллям.

Особистість – суспільне, індивідуальне, біологічне „я “.

Офіційна група (формальна) – реаьна чи умовна соціальна спільність,

що має зовні задані соціально значущі цілі діяльності, юридично

зафіксований статус, нормативно визначену структуру, нормативно

закріплені права й обов’язки її членів.

Пам’ять – психічний процес, який відображає досвід людини шляхом

запам’ятовування, зберігання та відтворення.

Пасивна уява – вид уяви, що не передбачає визначення мети, інколи –

це ілюзія життя; нереальні фантазування.

Підлітковий вік – період життя людини з 10 до 18 років, є

суперечливим, для нього характерні диспропорції у формуванні і темпах

розвитку, обумовлені значною мірою біологічно (ВООЗ).

Пристрасть – сильне, стійке, всеохоплююче почуття. Яке домінує над

іншими спокусами людини і призводить до зосередження на предметі

пристрасті.

Психіка – це внутрішній світ особистості, який виникає у процесі

взаємодії людини з довкіллям, у процесі активного відображення цього світу.

Психологія – це наука про факти, закономірності й механізми психіки,

що створюють у мозку образ дійсності, за допомогою якого діє жива істота.

Психологічний захист – особлива регулятивна система, яку

використовує особистість для усунення психологічного дискомфорту і

33

переживань. Що загрожує «Я-образу», та збереження його на рівні, бажаному

й можливому за щданих обставин.

Потреба – стан живої істоти, що відображає залежність її від умов

існування та спричиняє активність у ставленні до цих умов.

Потяг – спонукання до діяльності, що є недиференційованою,

недостатньо чітко усвідомленою потребою, невиразна потреба в чомусь.

Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке

відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів.

Практичне мислення – вид мислення, щот полягає у фізичному

перетворенні дійсності.

Пристрасть – стійке і тривале почуття, пов’язане зі стійким

прагненням людини до певного об’єкта.

Проблемна ситуація – суперечність між обставиеами та умовами, між

тим, якими знаннями володіє сьогодні об’єкт , і тим, до чого він прагне.

Риси характеру – набуті впродовж життя складні індивідуальні

особливості людини, які дають змогу з певною вірогідністю пернедбачити її

поведінку в тому чи іншому конкретному випадку.

Рівень домагань особистості – прагнення досягти мети тієї складності,

на яку людина вважає себе здатною.

Розвиток – рух від простих форм і структур до вищих, складніших.

Розподіл уваги – властивість уваги, що проявляється в одночасній

увазі до двох або більше об’єктів та виконанні дій з ними чи спостереженні

за ними.

Роль – спосіб конкретної поведінки особистості у конкретній

соціальній ситуації.

Рухливість нервових процесів – швидкість зміни збудження і

гальмування, здатність змінювати поведінку залежно від умов.

Рухова пам’ять – запам’ятовування, зберігання і відтворення

людиною своїх рухів.

Самоактуаліація особистості – використання індивідом усіх своїх

талантів, здібностей, можливостей.

Самовдосконалення – розвиток своїх умінь і навичок.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на

вдосконалення самої себе.

Самооцінка –та цінність, значущість, якої надає собі індивід загалом

та окремим сторонам своєї особистості, діяльності, повдінки.

Самоповага – співвідношення справжніх досягнень особистсті і того,

на що людина претендує, розраховує.

34

Свідомість – вища, інтегрована, керована форма психіки. Складається

під впливом суспільно-історичних умов у трудовій діяльності людини та її

спілкування за допомогою мови з іншими людьми.

Сила волі – сукупність виявів позитивних вольових якостей


Сім’я – мала соціальна група, що складається з поєднаних шлюбом

чоловіка і жінки, їх дітей, інших осіб, пов’язаних родинними зв’язками з

подружжям, кровних родичів.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту людини.

Соціалізація – процес входження індивіда в суспільство, активного

засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей,

необхідних для успішної життєдіяльності в певному суспільстві.

Соціальна роль – певна соціальна, психологічна характеристика

особистості, спосіб поведінки людини залежно від її статусу і позиції у групі,

суспільстві.

Соціальна установка – цілісний стан особистості , вироблена на

основі досвіду готовність стійко реагувати на передбачувані об’єкти чи

ситуації.

Соціальний статус – місце індивіда в системі між особистісних

відносин у групі, суспільстві, його права, обов’язки і привілеї.

Співчуття – це власний почуттєвий вираз спільності з іншими людьми.

Спілкування –взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в обміні

між ними інформацією пізнавального чи афективно-оцінного характеру.

Сприймання – пізнавальний психічний процес відображення у

свідомості людини предметів і явищ навколишнього світу в цілому.

Стереотип – відносно стійкий і спрощений образ об’єкта, який

складається в умовах недостатньої інформації, або є результатом

узагальнення власного досвіду особистості.

Стиль спілкування – індивідуально-стабільна форма комунікативної

поведінки, яка проявляється в будь-яких умовах взаємодії.

Стрес – емоційний стан організму, викликаний напруженими

обставинами у відповідь на незвичайні подразнення або в результаті впливів

зовнішніх чинників.

Суспільство – система соціальних зв’язків, сукупність усіх способів

взаємодії і форм об’єднання людей за конкретними інтересами, потребами,

симпатіями, типом діяльності, що виникають у процесі соціального життя і

становлять цілісність.

Такт – почуття міри в застосуванні засобів впливу.

35

Темперамент – природжені форми поведінки, які виявляються в

динаміці, тонусі та врівноваженості наших реакцій на життєві впливи.

Толерантність – здатність людини усвідомлювати, розуміти і керувати

своїми емоціям при незгоді зі способом життя іншої людини.

Увага – форма психічної активності, полягає у зосередженості суб’єкта

в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті –

предметі, події, образі, міркуванні.

Установка – неусвідомлюваний особистістю стан готовності до певної

діяльності чи поведінки.

Уява – психічний пізнавальний процес, що виражається: 1) у побудові

нового образу; 2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація

невизначена; 3) у створенні образу відповідно до опису об’єкта тощо.

Характер – набута в процесі взаємодії з довкіллям індивідуальна

особливість особистості, функція якої полягає в об’єктивізації її

спрямованості у формі стійких рис, виражених у спеціфічних та відносно

константних способах поведінки.

Швидкість запам’ятовування – визначається кількістю повторень,

необхідних для запам’ятання нового матеріалу.

Цінність життєва – феномен, який має для людини велике значення і

відповідає її актуальним потребам та ідеалам; опосередковане культурою

поняття, яке стало еталоном належного у досягненні потреб.

Шкідливі звички – небажані форми поведінки, що виникають

внаслідок закріплення психофізіологічних механізмів – динамічних

стереотипів; розрізняються за ступенем негативного впливу на загальний

розвиток особистості, на її здоров’я.

АНОТОВАНИЙ КАТАЛОГ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК

№ Назва методики Призначення Адреса методики Вік

1. Тест «Числові

ряди»

Визначення рівня

розвитку

логічного

мислення

Український Освітній

журнал. Конспект. –

Львів: ЛОНМІО, 1994.

11-14

років

2. Тест «Словесні

ряди»


розвитку

логічного

мислення

Український Освітній

журнал. Конспект. –

Львів: ЛОНМІО, 1994.

11-14

років

3. Тест

інтелектуального

потенціалу (А.В.

Вивчення

інтелекту

вихованців

Практичний посібник:

Центр практичної

психопедагогіки А.В.

З 12

років

36

Фурман) Фурман: Тест


потенціалу. Київ-

Донецьк, «Ровесник»,

1992.

4. Методика

«Впізнавання

фігур»

Вивчення рівня

оперативної

зорової пам’яті

Психолог. Тести.

Роздатковий матеріал:

Дослідження зорової

пам’яті. Методика

«Впізнавання фігур» /

Упоряд. Т. Шаповал,

Т.Гончаренко. – К.: Шк..

світ, 2005.

10-17

років

5. Визначення рівнів

розвитку

короткочасної

наочно-образної

пам'яті

(Я. Райскуп,

А. Рєпань,

О. Ящинін)

Виявлення й

оцінювання рівня

розвитку й обсягу

короткочасної

наочно-образної

пам'яті.

Організація та зміст

психологічного

супроводу

допрофільного і

профільного навчання //

Вісник психологічної

служби Київщини:

спецвипуск. – Біла

Церква: КОІПОПК,

2009. – 241 с.

З 12

років

6. Визначення

стійкості уваги

«Коректурна

проба»


стійкості уваги



Методика дослідження

властивостей уваги

«Коректурна проба» /



світ, 2005.

10-17

років


продуктивності і

точності уваги

«Коректурна

проба»

Визначення

продуктивності і

точності уваги








світ, 2005.

10-17

років

37


переключення

уваги «Коректурна

проба»


переключення

уваги








світ, 2005.

10-17

років

9. Проективний

графічний тест

«Дерево»


особистісних

особливостей

учнів

Шелби Бран. Тест

«Дерево»//Практична

психологія та соціальна

робота., 1998, № 1, с.24-

29.

З 7

років

10. Проективний тест

«Малюнок

людини»

Дослідження


емоційної сфери

та особистісного

розвитку

Коробко С.Л., Коробко

О.І. Робота психолога з

молодшими школярами:

Методичний посібник.-

2-ге видання. – К.:

Літера ЛТД, 2008. –

416с.

З 5

років

11. Оцінка

самопочуття,

активності та

настрою (САН)

Дослідження

емоційно-

вольової сфери



Дослідження емоційно-

вольової сфери. Оцінка

самопочуття, активності

та настрою (САН)/



світ, 2005.

10-17

років

12. Особистісний

опитувальник для

дітей С.Е. Айзенка

J.Е.Р.І.

Вивчення типу

темпераменту

Готовність учня до

профільного навчання /

Упорд.: В.Рибалка. За

заг. ред. С. Максименка,

О.Главник. – К.: Мікрос-

СВС, 2003.- 112 с. –

(Психол.інструментарій)

12-17

років

13. «CF-2» Р. Кеттела Визначення рівня


розвику

С.Уніат, С.Комінко.

Вибір професії або

задача з багатьма

15-17

років

38

невідомими. –

Тернопіль,1997.

14. Тест «Рівень

персональних

досягнень» (В.Ф.

Вандерлік)


та складових

інтелекту

Газета «Психолог»,

березень 12 (108), 2004.

З 13

років

15. Тест


потенціалу (А.В.

Фурман)

Вивчення

інтелекту


Практичний посібник:

Центр практичної

психопедагогіки А.В.

Фурман: Тест


потенціалу. Київ-

Донецьк, «Ровесник»,

1992.

З 12

років

16. Шкільний тест

розумового

розвитку (ШТРР)

(К. Гурєвич,

М. Акімова,

В. Козлова,

Г. Логінова)

Вивчення

розумового

розвитку

підлітків



супроводу







2009. – 241 с.

З 13

років

17. Опитувальник для

ідентифікації типів

акцентуацій

характеру у

підлітків

(модифікований

С.І. Подмазіним)

Визначення типів

акцентуацій

характеру






СВС, 2003.- 112 с. –

(Психологічний

інструментарій).

14-17

років

18.

Тест Торренса

«Закінчи

малюнок»

Вивчення

творчих

здібностей дітей



Виявлення творчих

здібностей дітей (тест

П. Торренса) / Упоряд.

Т. Шаповал,

6-17

років

39

Т.Гончаренко. – К.Вид.

дім «Шк.. світ»: Вид. Л.

Галіцина, 2005.

19. Опитувальник

самосталення

(В.В. Століна)

Вивчення

самоставлення,

поваги до себе,

ставлення до

інших






СВС, 2003.- 112 с.

З 14

років

20. Шкала самооцінки

(Ч. Спілбергер, Ю.

Ханін)


тривожності



Діагностика рівня

тривожності. Шкала

самооцінки (Ч.

Спілбергер, Ю. Ханін) /


Т.Гончаренко. – 2-е вид.,

стереотипне. - К.: Шк..

світ, 2007.

З 14

років

21. Тест І.П. Павлова. Визначення типу

функціональної

асиметрії півкуль

головного мозку

1. Газета «Психолог»

№6, 2002 рік, стр.10

2. А.Л.Сирогнюк.

Коррекция обучения и

развития школьников.

— М.: Творческий центр

Сфера, 2001.

З 12

років

22. Тест Томаса

«Стилі поведінки в

конфлікті»

Вивчення стилю

поведінки у

конфлікті

Бойбіна Ю.В. Гончарова

С.В. Обліково-звітна

документація шкільного

психолога. – Х.: Вид.

група «Основа», 2009. –

216 с.

З 14

років

23. Соціометрія Вивчення

структури

класного

колективу

Бойбіна Ю.В. Гончарова

С.В. Обліково-звітна

документація шкільного

психолога. – Х.: Вид.

група «Основа», 2009. –

216 с.

11-17

років

40

24. «Квадрат

інтересів» (за Є.

Клімовим)

Виявлення

професійних

інтересів

старшокласників

Вибір професії або

задача з багатьма

невідомими. – Тернопіль

: "Підручники.

Посібники", 1997. –

253с.

З 14

років

25. Методика

визначення

основних мотивів

вибору професії


основних мотивів

вибору професії



супроводу







2009. – 241 с.

З 14

років

26. Диференційно-

діагностичний

опитувальник

(ДДО)

Визначення типу

професій



Профорієнтація.

Диференційно-

діагностичний

опитувальник

(ДДО)/Упоряд. Т.

Шаповал, Т.Гончаренко.

– К.: Шк.. світ, 2005

14-17

років

27. Орієнтовно-

діагностична

анкета інтересів-2

(ОДАНІ-2) (за Б.

Федоришиним та

С. Карпіловською)


характеру та


навчальних

інтересів


Сівак С. Скринінг

шкільного життя. –

Тернопіль: Підручники і

посібники, 2002. – 68 с.

З 14

років

БІБІЛОГРАФІЯ

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 282 с.

41

2. Айзенк Г.Ю. Проверьте свои способности. Санкт-Петербург, 1996. – 198с.

3. Блощинська В.А. Етика. Практикум: Навчальний посібник. – К.:

Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.

4. Бузан Т. Скоростная память. М., Эйдос, 1995. – 237 с.

5. Бухлова Н.В. Тренінг про тренінг: формування самоосвітньої

компетентності учнів. – К.: Шк. Світ. 2009. – 128 с.

6. Вуджек Т. Тренировка ума. Упражнения для развития повышенного

интеллекта. Санкт-Петербург, 1996. – 321 с.

7. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия, или как вернуть ребенку и

подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье. – Спб.:

АО «Сфера», 1994. – 160 с.

8. Гайштут А. Упражнения по развитию мышления. Киев.: Днипро, 1994.

– 323 с.

9. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська,

З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.

10. Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка С.Д.

Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова

Книга, 2004. – 704 с.

11. Заняття психолога з підлітками / Упоряд. Т. Гончаренко. – К.: Шк. Світ,

2006. – 138 с.

12. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2001. – 751 с.

13. Климов Г.І., Седляр І.О., Янцур М.С. Професійна орієнтація і методика

профорієнтаційної роботи (практикум). – К., 1995 – 156 с.

14. Ковалев С.В. Психология современной семьи, М.: Просвещение, –

1988. – 248 с.

15. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта,

1998. – 255 с.

16. Конфліктологія: Підручник / Л.М. Герасіна, М.І. Панов, Н.П. Осіпова

та ін. – Харків: право, 2002. – 256 с.

17. Костюк Г.С. Начально-виховний процес і психічний розвиток

особистості / під ред. Л.М. Проколієнко; упор. – В.В. Андрієвська, Г.О.

Балл, О.Т. Губко, О.В. Проскура. – К.: рад. шк., 1989. – 608 с.

18. Крутецкий В.А. Самосознание // Педагогическая энциклопедия. – Т.3. –

М.: Сов. Энциклопедия, 1966. – 768 с.

19. Кэмпбелл Р. Как на самом деле любить своих детей, М. : Знание, 1992.

– 187 с.

20. Лапп Д. Улучшаем память в любом возрасте. М.: Мир, 1993 . – 389 с.

21. Лисянська Т.М. Загальна психологія: інформ. забезп. Змісту практ.

занять, індивід., самост. роботи, модул. контролю знань студентів

42

(специалізація «Психологія») / Лисянська Т. М., Співак Н.В.,

Співак Д.М. – К.: Ін-т сучасн. підруч., 2007. – 144 с.

22. Максимова Н.Ю. Формування навичок здорового способу життя у дітей і

підлітків: за редакцією В.Г. Панка. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.

23. Москаленко В.В. Соціальна психологія – К.: Центр навч. літератури,

2005. – 624 с.

24. Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок

через систему шкільної освіти: оцінка ситуації // О.М. Балакірєва (кер.

авт. кол.), Л.С. Ващенко, О.Т. Сакович та ін. – К.: Державний інститут

проблем сім'ї та молоді, 2004. – 108 с.

25. Оржеховська В.М. Збереження репродуктивного здоров'я: навчально-

методичний посібник. – Тернопіль: Астон, 2005. – 132 с.

26. Оржеховська В.М. Духовність і здоров’я: навчальний посібник. –

Черкаси: 2007. – 216 с.

27. Пізнай себе: Уроки для підлітків / Упоряд. Т. Гончаренко – К.: Ред.

Загальнопед. газ., 2005. – 128 с.

28. Психосексология. Хрестоматия. Минск, Харвест, 1999. – 539 с.

29. Романець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття: Навч.

посібник / Вст. ст. В.О. Шатенка, Т.М. Титаренко. – К.: Либідь, 1998. –

992 с.

30. Романовський О.Г., Черваньова З.О., Пономарьов О.С. Практикум з

основ психологыъ: Навчальний посыбник. – Харків: НТУ «ХПІ», 2001. –

220 с.

31. Сайтарли І.А. Культура міжособисісних стосунків: Навч. Посіб. – К.:

Академвидав, 2007. – 240 с.

32. Семиченко В.А. Мистецтво взаєморозуміння. Психологія та педагогіка

сімейного спілкування: навчальний посібник. / В.А. Семиченко, В.С.

Заслуженюк – К.: Веселка, 1998. – 145 с.

33. Семиченко В.А. Психологія емоцій. / Валентина Анатоліївна Семиченко.

– К.: Магістр-8, 1998. – 128 с.

34. Сухарев В.А. Психология интеллекта. – Донецк: Сталкер, 1997. – 416 с.

35. Трухін І.О. Соціальна психологія спілкування: навчальний посібник. —

К.: Центр навч. літератури, 2005. – 335 с.

36. Формування здорового способу життя: активна участь молоді / Н.М.

Комарова, А.Г. Зінченко, Д.М. Дікова-Фаворська, Н.Ф. Романова та ін. –

К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005.– 88 с. – (Формув. здорового способу

життя молоді; Кн. 10).

37. Формування здорового способу життя молоді: (Навч.-метод. посіб. Для

працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / Т.В. Бондар, О.Г.

43

Карпенко, Д.М. Дікова-Фаворська та ін. – К.: Укр. ін-т соц. дослідж.,

2005.– 116 с. – (Формув. здорового способу життя молоді; Кн. 13).

38. Цюрюпа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів:

навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 182 с.

39. Яланська С.Ю. Старшокласники: заняття з психології / Світлана

Яланська. – К.: Редакції загальнопед. газет, 2012. – 128 с.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аверин В.А. Психология личности: Учебное пособие. – СПб.: Изд-во

Михайлова В.А., 1999. – 89 с.

2. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического

анализа. – М. изд-во Моск. ун-та, 1990. – 364 с.

3. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Под редакцией Д.И.

Фельдштейна / Вступительная статья Д. И. Фельдштейна. 2-е изд. М.:

Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО

«МОДЭК», 1997. – 352 с.

4. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. – К.: Редакція

«Бюлетеня ВАК України», 2000. – 302 с.

5. Введение в психологию / Под общ. ред. проф. А.В. Петровского. –

Москва: Издательский центр «Академия», 1996. – 496 с.

6. Выготский Л.С. Психология развития человека. – М.: Изд-во Смысл; Изд-

во Эксмо, 2005. – 1136 с.

7. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6т. Т.3. Проблемы развития психики. М.,

1983.

8. Выготский Л.С. Мышление и речь. Изд. 5, испр. – Издательство

«Лабіринт», М., 1999. – 352 с.

9. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика, 1996.

– 240 с.

10. Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка

С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця:

Нова Книга, 2004. – 704 с.

11. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. – М.: Тривола,

1994. – 332 с.

12. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб: Питер, 2001. – 752 с.

13. История современной психологии / Т. Лихи. – 3-е изд. – СПб.: Питер,

2003. – 448 с.

14. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. – М.:

Политиздат, 1984. – 335с.

44

15. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Социальная психология малой группы:

Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 318 с.

16. Крысько В.Г. Психология и педагогика: курс лекций / В.Г. Крысько. – 4-е

изд., испр. – М.: Изд-во Омега-Л, 2006. – 368 с.

17. Лекции по общей психологии / А. Р. Лурия. – СПб.: Питер, 2006. – 320 с.

18. Марковская И.М. Социометрические методы в психологии: Учебное

пособие. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 1999. – 46 с.

19. Марцинковская Т.Д. История психологии: Учеб. пособие для студ. высш.

учеб, заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 544 с.

20. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-

ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 256 с.

21. Максименко С.Д. Генетическая психология. – М.: Рефлбук; К.: Ваклер,

2000. – 319 с.

22. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3

кн. – 4-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Кн. 1: Общие

основы психологии. – 688 с.

23. Олпорт Г. Становление личности. – М.: Смысл, 2002. – 461 с.

24. Первушина О.Н. Общая психология: Методические указания. –

Новосибирск: Научно-учебный центр психологии НГУ, 1996. – 90 с.

25. Позина М.Б. Психология и педагогика: Учебное пособие. / Науч. ред.

И.Ф. Неволин – М.: Университет Натальи Нестеровой, 2001. – 97 с.

26. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка та ін.; за ред. Ю.

Л. Трофімова. – 3-тє вид. Стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 560 c.

27. Психология внимания: Учеб.-метод, пособие / Авт.-сост. Т.К. Комарова. –

Гродно: ГрГУ, 2002. – 124 с.

28. Романова Н.Ф. Формування здорового способу життя української молоді

– сучасна концепція розвитку // „Соціальна робота в Україні: теорія і

практика”, № 1 (13), 2006 – С. 112–118

29. Роджерс К.Р. Становление личности. Взгляд на психотерапию. М., 2001.

30. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии – СПб: Издательство

«Питер», 2000 – 712 с.: ил.

31. Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности

человека. Модульный курс психологии. Модуль «Направленность».

(Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы) –

К.: Милленниум, 2004. – 521 с.

32. Старовойтенко Е.Б. Психология личности в парадигме жизненных

отношений: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений.

– М.: Академический Проект; Трикста, 2004. – 256 с.

45

33. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Издание третье, переработанное и

дополненное. Серия «Учебники, учебные пособия». Ростов-на-Дону:

«Феникс», 2000. – 672 с.

34. Столяренко Л.Д., Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и

ответах. – Ростов-на-Дону, 1999. – 576 с.

35. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. / Василий Александрович

Сухомлинский – К.: Радянська школа, 1988. – 271 с.

36. Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. / Василий

Александрович Сухомлинский. – М.: Просвещение, 1981. – 192 с.

37. Фрейд 3. Основные принципы психоанализа. – М.: Рефлбук, К.: Ваклер,

1998. – 284 с.

38. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в

детском возрасте // Вопросы психологии. – 1971. – №4. – С. 6-20.

39. Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Университетская книга, 1996. –

592 с.

40. Юнг К.Г. Человек и его символы. – М., 1997. – 367 с.

41. Ярошевский М.Г. История психологии. – М.: Мысль, 1996. – 586 с.

Documents

ПІЗНАЙ СЕБЕ - zpo.ucoz.ua file2 2. Психологія міжособистісних стосунків. 3. Психологія і здоров’я. Розподіл