40
Некласична Некласична філософія філософія 1. 1. Особливості некласичної філософії Особливості некласичної філософії 2. 2. Філософія життя Ф.Ніцше Філософія життя Ф.Ніцше 3. 3. Екзистенціалізм Екзистенціалізм 4. 4. Філософські проблеми Філософські проблеми психоаналізу. (З.Фрейд, К.Юнг) психоаналізу. (З.Фрейд, К.Юнг)

некласична філософія

  • Upload
    -

  • View
    1.745

  • Download
    5

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: некласична філософія

Некласична Некласична філософіяфілософія

Некласична Некласична філософіяфілософія

1.1. Особливості некласичної філософіїОсобливості некласичної філософії2.2. Філософія життя Ф.НіцшеФілософія життя Ф.Ніцше3.3. ЕкзистенціалізмЕкзистенціалізм4.4. Філософські проблеми Філософські проблеми

психоаналізу. (З.Фрейд, К.Юнг)психоаналізу. (З.Фрейд, К.Юнг)

1.1. Особливості некласичної філософіїОсобливості некласичної філософії2.2. Філософія життя Ф.НіцшеФілософія життя Ф.Ніцше3.3. ЕкзистенціалізмЕкзистенціалізм4.4. Філософські проблеми Філософські проблеми

психоаналізу. (З.Фрейд, К.Юнг)психоаналізу. (З.Фрейд, К.Юнг)

Page 2: некласична філософія

Відчай філософії Нового часу

Відчай філософії Нового часу

Філософія поставила Філософія поставила глобальні цілі та не глобальні цілі та не змогла їх реалізувати. змогла їх реалізувати.

Що ми знаємо зараз Що ми знаємо зараз у метафізичному плані, у метафізичному плані, чого не знали б наші чого не знали б наші далекі предки? Рівно далекі предки? Рівно нічого! нічого!

Так само, як і вони, Так само, як і вони, ми не відаємо, ми не відаємо, звідки взявся світ, і взявся світ, і що він він собою являє як ціле. собою являє як ціле. Нам зараз, як і тисячу Нам зараз, як і тисячу років тому, невідомо, років тому, невідомо, як як він улаштований і він улаштований і навіщонавіщо існує. існує.

Ми нічого не можемо Ми нічого не можемо сказати про майбутнє, сказати про майбутнє, і дотепер і дотепер не знаємо, у не знаємо, у чому сенс життячому сенс життя. .

Філософія Нового часу була сциєнтично орієнтована, що призвело до втрати людини в її широкому життєвому світі.

Page 3: некласична філософія

ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ Головна ідея даного

напрямку задана в самій назві. Під терміном «життя» розуміється вся зовнішня дійсність, світобудова, а не тільки людське життя.

Наступне важливе твердження даного напрямку полягає в тому, що життя являє собою щось єдине і ціле.

Ф.Ніцше, О.Шпенглер, Ортега-і-Гасет, А.Бергсон, Клагес, Т.Лесінг та ін.

Ф.Ніцше, О.Шпенглер, Ортега-і-Гасет, А.Бергсон, Клагес, Т.Лесінг та ін.

По розуму – розуміємо, наприклад: дерево складається з коренів, стовбура, листів, кори й іншого. Розкласти на купочки, а тоді зібрати воєдино. Але чи є воно простою механічною сумою цих частин?

По розуму – розуміємо, наприклад: дерево складається з коренів, стовбура, листів, кори й іншого. Розкласти на купочки, а тоді зібрати воєдино. Але чи є воно простою механічною сумою цих частин?

Page 4: некласична філософія

Життя – критерій істиниЖиття – критерій істини

Отже, тільки в житті Отже, тільки в житті будь-яка річ є сама будь-яка річ є сама собою.собою. Знищити її Знищити її дуже просто – дуже просто – розкласти на складові розкласти на складові частини і, отже, убити частини і, отже, убити її життя. її життя.

Людина має безліч Людина має безліч індивідуальних атрибутів:індивідуальних атрибутів: бажань, емоцій, інтелекту, волі, бажань, емоцій, інтелекту, волі, пам'яті, уяви і багато чого іншого. пам'яті, уяви і багато чого іншого.

•Людина Людина складається з складається з атрибутів, але чи атрибутів, але чи атрибути атрибути складають складають людину?людину?

•Можливо Можливо створити робота з створити робота з ТТХ людини, але ТТХ людини, але людину – можна людину – можна тільки народити. тільки народити.

Page 5: некласична філософія

Розум – не засіб Розум – не засіб для пізнання життядля пізнання життяРозум – не засіб Розум – не засіб для пізнання життядля пізнання життя

Життя постійно Життя постійно вислизає від розуму, вислизає від розуму, і він принципово не і він принципово не здатний осмислити здатний осмислити його, його, тому що своєю тому що своєю діяльністю тільки діяльністю тільки омертвляє, знищує або омертвляє, знищує або постійно втрачає те, до постійно втрачає те, до чого спрямовані його чого спрямовані його пізнавальні зусилля. пізнавальні зусилля.

Розум підходить до речей механічно і аналітично.

Page 6: некласична філософія

Життя Життя – єдина – єдина реальністьреальність

Життя Життя – єдина – єдина реальністьреальність

Життя –– ірраціональне (від лат. irrationalis – нерозумний), тобто побудоване на інших принципах, ніж розум і тому непідвласне йому.

Життя –– алогічне

Треба шукати інші, не розумові форми пізнання дійсності, що дозволять побачити ціле й органічне, отже – істинно суще. Подібним способом пізнання може стати інтуїція (від лат. intueri – пильно, уважно дивитися) – здатність до безпосереднього виявлення істини без всяких обґрунтувань і доказів.

Треба шукати інші, не розумові форми пізнання дійсності, що дозволять побачити ціле й органічне, отже – істинно суще. Подібним способом пізнання може стати інтуїція (від лат. intueri – пильно, уважно дивитися) – здатність до безпосереднього виявлення істини без всяких обґрунтувань і доказів.

Page 7: некласична філософія

Інтуїтивне розуміння –– не є: міркування і розсуд, не є індукція, і не є дедукція, не є поступове осягнення і пізнання. Інтуїція не є раціональною діяльністю (мислення).

Інтуїтивне розуміння –– не є: міркування і розсуд, не є індукція, і не є дедукція, не є поступове осягнення і пізнання. Інтуїція не є раціональною діяльністю (мислення).

Ірраціональнемислення

Інтуїтивне розуміння –– є смисловий спалах, коли щось осягається раптово і цілком, і тому його часто називають озаріння. Яким чином воно відбувається, невідомо, тому що не підкоряється ніяким законам і не побудовано ні на яких принципах. Інтуїція є ірраціональне мислення. Інтуїція є і початок і кінець мислення, в їх співпадінні.

Інтуїтивне розуміння –– є смисловий спалах, коли щось осягається раптово і цілком, і тому його часто називають озаріння. Яким чином воно відбувається, невідомо, тому що не підкоряється ніяким законам і не побудовано ні на яких принципах. Інтуїція є ірраціональне мислення. Інтуїція є і початок і кінець мислення, в їх співпадінні.

Page 8: некласична філософія

Фрідріх Ніцше Етика любові до дальнього

Фрідріх Ніцше Етика любові до дальнього

Я не люблю Я не люблю ближнего вблизи – ближнего вблизи – пусть убирается пусть убирается ввысь и вдаль! Иначе ввысь и вдаль! Иначе как бы он стал моей как бы он стал моей звездою? звездою?

(Пер. А. В. Михайлова). (Пер. А. В. Михайлова). Эпиграф - из книги Ф. Эпиграф - из книги Ф. Ницше "Веселая наука" так Ницше "Веселая наука" так называлась в Средние века называлась в Средние века поэзия трубадуров - Gaya поэзия трубадуров - Gaya scienza). scienza). NietzscheNietzsche

Page 9: некласична філософія

Так казав Так казав ЗаратустраЗаратустра

Головний постулат філософії Ніцше і її відкритий нерв - є протистояння убогості духу, та душевної пасивності в житті.

Page 10: некласична філософія

"любов до ближнього", - належить належить християнській християнській світоглядній традиції, і світоглядній традиції, і виходить з другої виходить з другої заповіді „возлюби заповіді „возлюби ближнього того як, ближнього того як, самого себе”, а перша самого себе”, а перша – „ возлюби Господа – „ возлюби Господа Бога твого всім серцем Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоїм, і всією душею твоєю, і всією міццю твоєю, і всією міццю твоєю, і всім твоєю, і всім розумінням твоїм”.розумінням твоїм”.

"любов до дальнього", - проти неї проти неї християнське християнське віровчення застерігає, віровчення застерігає, оскільки дальнього оскільки дальнього любити легше, дана любити легше, дана любов є абстрактне, а любов є абстрактне, а не живе почуття. не живе почуття.

Два моральних Два моральних принципи:принципи:

Page 11: некласична філософія

Ближні бояться дальнього

"Ближні", що живуть інтересами дня, що зрослись зі стабільним укладом свого існування, не розуміють і бояться того, хто возлюбив далеке.

Коли Заратустра вперше поспішав до людей, щоб возвістити їм своє вчення, то пустельник, що зустрівся йому, попереджав його: "наші кроки звучать для них занадто самотньо по їхніх вулицях; і коли вони вночі, лежачи у своїх постелях, чують кроки людини задовго до сходу сонця, вони запитують себе: куди направляється злодій?"

Але і любитель "далекого" платить своїм ближнім тим самим: його любов до дальнього змушує його ненавидіти і нехтувати все ближнє, реальність сучасного життя, оточуючих людей, з їх буденними, дрібними інтересами.

Page 12: некласична філософія

Сучасна моральСучасна мораль

Наведемо одну з характеристик різних видів лицемірної чесноти сучасності, Перед нами проходить ціла колекція типів сучасних доброчесних людей.

Є "такі, для кого чеснота є біль від удару батогом",

"такі, що подібні до заведеного годинника для щоденного побуту: вони цокають і хочуть, щоб їхнє тік-так називали чеснотою";

"такі, котрі сидять у своєму болоті і говорять крізь очерет: "чеснота-це тихо сидіти в болоті; ми нікого не кусаємо і тікаємо від того, хто хоче кусатися, і в усьому ми маємо ту думку, що нам наказано мати;...

є і такі, котрі вважають чеснотою говорити, що чеснота необхідна, але в глибині душі вірять лише в те, що необхідно поліцію".

Page 13: некласична філософія

МайбутнєМайбутнєСвітогляд Ніцше ––

світогляд прогресиста. "Далекі і презирливі

мені люди сьогодення, до яких ще так недавно тягло мене моє серце; вигнаний я з країни батьків і матерів моїх.

Так залишилося мені любити лише країну дітей моїх, невідкриту, у далекому морі; до неї направляю я мої вітрила, її шукаю і шукаю без кінця.

Моїми дітьми хочу я загладити, що я-дитя моїх батьків; усім майбутнім спокутую я цю сучасність".

Page 14: некласична філософія

МайбутнєМайбутнє

 Люди сьогодення в очах Заратустри тільки матеріал для майбутнього, каміння для споруди великого Дому.

"Я броджу між людьми, – говорить він, – як між шматками майбутнього: того майбутнього, яке я бачу. І немає в мене іншої мрії і думки, як домріяти і звести воєдино те, що є уламками... Нинішнє і минуле на землі – ах, друзі мої! вони нестерпні для мене; і я не міг би жити, якби я не був віщуном того, що колись ще повинно прийти!"

Page 15: некласична філософія

Презирство як джерело сили, та свобода „від”Презирство як джерело сили, та свобода „від”У першій же проповіді своїй до

людей Заратустра учив їх "великому презирству" як джерелу морального відновлення людства:

Вище, що люди можуть пережити, є час великого презирства, коли їм стануть огидними їхнє щастя, і їхній розум, і їхня чеснота, коли у всьому цьому вони побачать лише убогість і бруд і жалюгідний достаток.

Але він знайшов вихід з тяжкого положення, вихід з бруду сучасності:

 "Сама відраза творить крила і сили, що чують свіжий вітер!" Творча воля, прагнення змінити сьогодення і наблизити до нього "майбутнє і далеке" - от до чого повинне вести відраза до сучасності. "Воля звільняє: тому що воля є творчість: так учу я. І тільки для творчості повинні ви учитися!.. Творчість! От великий порятунок від страждань, велике полегшення життя!"

Page 16: некласична філософія

Руйнація зовнішнє очищення, для еволюції та прогресу

Руйнація зовнішнє очищення, для еволюції та прогресу

 Отже, любов до дальнього є любов творча; і вона повинна бути любов'ю діяльною, що необхідно приймає форму боротьби з людьми.

А діяльність любові до ближнього (по Ніцше) виражається у дружньому, доброзичливому відношенні до всіх людей; моральним ідеалом є миролюбство, лагідність, прагнення поступитися ближньому і заради його бажань придушувати свої власні;

"Я не вчу вас не труду, я вчу вас боротьбі, Я вчу вас не миру, а перемозі. Вашим трудом хай стане боротьба, вашим миром хай стане перемога...

Війна і мужність зробили більше великих речей, ніж любов до ближнього. Не ваша жаль, а ваша хоробрість рятувала досі нещасних!".

Але Ніцше не проповідує “зло заради зла", і жорстокість заради її краси і сили.

" Хай, краще, я побачу великі пороки, величезні криваві злочини, тільки не цю ситу доброчинність і платоспроможну мораль."

Page 17: некласична філософія

Протиріччя ідеалуПротиріччя ідеалу

Психологічним виразом любові до ближнього є м'якість;

психологічним виразом любові до дальнього є твердість. 

Навіщо ти такий твердий? – говорить одного разу алмазові кухонний вугіль. – Хіба ми не близькі родичі?

Навіщо ви так м'які? О брати мої, так запитую вас я; хіба ви – не мої брати?

Навіщо ви так м'які, такі розм’яклі та поступливі? Навіщо так багато самозречення, у ваших серцях? Так мало фатального у вашому погляді?

І якщо ви не хочете бути фатальними і невблаганними: як можете ви зі мною перемогти?

І якщо ваша твердість не хоче блищати і дробити і різати: як можете ви зі мною творити?

Творці завжди тверді. І блаженством повинно вам здаватися класти вашу руку на тисячоріччя, як на м'який віск...

Цю нову скрижаль, о брати мої, ставлю я над вами: станьте твердими!"

Page 18: некласична філософія

ЖорстокістьЖорстокість

Хто не чув про знамениту його жорстоку фразу: "падаючого штовхни"? Однак значення цієї фрази перекручено. Послухаємо ж самого Ніцше:

 "О мої брати, хіба я жорстокий? Але я говорю вам:що падає, те потрібно ще і штовхати!Усе нинішнє – усе падає, гине; хто хотів би втримати його! Але я – я

хочу ще й штовхати його!Чи знаєте ви насолода скочувати каміння з крутих урвищ у глибини?

– Ці нинішні люди... дивіться ж, як вони котяться у мої глибини!Я-пролог для кращих гравців, о мої брати! Я-приклад для них!

Слідуйте ж моєму прикладу!І кого ви не навчите літати, того навчіть скоріше упасти!"

Page 19: некласична філософія

НАДЛЮДИНАНАДЛЮДИНА

Моральна мета людського життя полягає в тому, щоб сприяти появі на землі цієї вищої істоти.

 "Я учу вас надлюдині: людина є щось, що має бути перевершено...

Що є мавпа для людини? Посміховище або гірка ганьба. І тим же повинний бути людина для надлюдини: посміховищем або гіркою ганьбою...

Людина є канат, укріплений між звіром і надлюдиною...

Велике в людині те, що вона є міст, а не ціль. Що можна любити в людині – це її загибель і її перехід до вищого, що міститься в ній".

Page 20: некласична філософія

НадлюдинаНадлюдина – – походить від походить від майбутньогомайбутнього

НадлюдинаНадлюдина – – походить від походить від майбутньогомайбутнього

"О мої брати, я освячую і "О мої брати, я освячую і заповідаю вам нову знать...заповідаю вам нову знать...

Не звідки ви походите, а куди Не звідки ви походите, а куди ви йдете, це буде надалі ви йдете, це буде надалі вашою честю. вашою честю.

Ваша воля і ваша нога, що Ваша воля і ваша нога, що прагне вперед, за межі вас прагне вперед, за межі вас самих, –– хай це буде самих, –– хай це буде вашою новою честю!..вашою новою честю!..

О мої брати, не назад О мої брати, не назад повинна дивитися ваша повинна дивитися ваша знать, а вперед! знать, а вперед! Вигнанцями повинні ви Вигнанцями повинні ви бути з країни отців і бути з країни отців і матерів ваших.матерів ваших.

Країну дітей ваших повинні Країну дітей ваших повинні ви любити: ця любов хай ви любити: ця любов хай буде вашою новою буде вашою новою знатністю!"знатністю!"

Page 21: некласична філософія

ЕкзистенціалізмЕкзистенціалізмЕкзистенціалізмЕкзистенціалізм

Існування завжди тільки Існування завжди тільки особисте, конкретне і особисте, конкретне і одиничнеодиничне, у той час як усе , у той час як усе загальне – це конструкція загальне – це конструкція розуму і реально не існує. розуму і реально не існує.

«Людина» є взагалі чи «Людина» є взагалі чи конкретно? Чи «людина» є як конкретно? Чи «людина» є як якась ідея? якась ідея?

Реальна тільки окрема Реальна тільки окрема людина, у якій втілене людина, у якій втілене загальне поняття.загальне поняття.

Реальністю є Реальністю є індивідуальне існування індивідуальне існування або або екзистенціяекзистенція (від лат. existentia – (від лат. existentia – існування)існування)

Родоначальником, і віддаленим попередником екзистенціалізму, вважається датський філософ Серен Кьеркегор (1813 — 1855).

Page 22: некласична філософія

Наука проти екзистенціїНаука проти екзистенціїСуспільні науки – науки про

природу людини а не про особистість, особистість – це те, чим наука нехтує в усередненні.

Але якщо визнати, що екзистенція (індивідуальне існування) повинна бути предметом вивчення, негайно виникає питання: яким чином зробити її цим предметом.

Чи існує у науки інструментарій для необ’єктивного пізнання?

Екзистенція принципово необ’ективована, не предметна. Не можна на неї подивитися ззовні, з боку.

Екзистенцію можна пережити й описати так, як вона відкривається в безпосередньому переживанні, у почуттях.

Page 23: некласична філософія

Життя перед лицем смерті

Життя перед лицем смерті1-й урок1-й урок

Пізнання смерті дає

можливість пізнати її

неонтологічність,

вона не має власної

сутності,

а відтак пізнати

несуще – це пізнати

смерть.

Перед лицем смерті

відкривається все не

суттєве, другорядне.

(по Шестову ангел

смерті багатоокий).

Пізнання смерті –

очищує.

Пізнання смерті дає

можливість пізнати її

неонтологічність,

вона не має власної

сутності,

а відтак пізнати

несуще – це пізнати

смерть.

Перед лицем смерті

відкривається все не

суттєве, другорядне.

(по Шестову ангел

смерті багатоокий).

Пізнання смерті –

очищує.

Page 24: некласична філософія

Смерть не може заперечити життяСмерть не може заперечити життя

Життя – більше смерті і не є її протилежність, як зло не є протилежність до блага.

Більше того смерть, по великому рахунку, не є протилежністю до життя, не є щось суттєво інше, смерть не має своєї сутності, тобто не має свого смислу.

Смерть не є щось. Смерть не є.Смерть паразитує на житті – живе

за рахунок того, що несе смерть і припинення життя, а життя живе за рахунок свого власного сповнення.

2-й урок

Page 25: некласична філософія

Чи може смерть народити життя?

Чи може смерть народити життя?Смерть прагне перевернути

життя і довести, що існує тільки вона, вона є дійсне існування, а життя лише тимчасовий міраж.

Смерть доводить розуму, що вона остаточна, а не життя.

Життя тимчасове, а смерть вічна. Обмежуючи себе смерть дає можливість існувати життю. Самообмежуючи себе смерть породжує життя.

Смерть є благо. Смерть, як небуття володіє дійсним існуванням.

Смерть - таємна причина життя і як „справжне благо” знову і знову дає місце життю.

Page 26: некласична філософія

Чому людина задумується про сенс життя? Тому що є смерть.

Навіщо жити, якщо я все одно помру?

Якби я був безсмертним, то чи думав би я про мету життя?

У Аристотеля: мета є 4-а причина існування. Без причини ніщо не має буття.

Між царством природи і світом богів знаходиться людина – найтрагічніша і нещасна істота, якій дісталася найбільш незавидна доля: бути смертною і знати про це.

3-й урок.

Повчальність смертіПовчальність смерті

Page 27: некласична філософія

Забуття смерті, як втеча від неї

Забуття смерті, як втеча від неї Не дивно, що людина

мимоволі і несвідомо намагається втекти від смерті, сховатися від неї.

У чому це виражається? У її повсякденному житті.

Подивіться, як активно, повноцінно, навіть захоплено людина живе: ставить мету, до чогось прагне, чогось уникає, радується, засмучується, обурюється, сподівається і постійно щось робить, бореться і напружується.

Навіщо все це, якщо наприкінці – смерть?

До чого тисячі зусиль?

Page 28: некласична філософія

Все умирает на земле и в море,Но человек суровей осужден:Он должен знать о смертном приговоре,Подписанном, когда он был рожден.

Но, сознавая жизни быстротечность,Он так живет – наперекор всему, -Как будто жить рассчитывает

вечностьИ этот мир принадлежит ему.

С.Я.Маршак

Дитяча істина – смерть неможлива!!!Дитяча істина – смерть неможлива!!!

Page 29: некласична філософія

ПСИХОАНАЛІЗ З. Фрейд та К.-Г. Юнг ПСИХОАНАЛІЗ З. Фрейд та К.-Г. Юнг

Філософія психоаналізу — один з найбільш відомих напрямків у європейській філософії XX століття. Засновник психоаналізу З. Фрейд (1856-1939) — лікар-психіатр

Продовжувачі його філософських традицій Карл-Густав Юнг, Карен Хорні і Ерік Фромм

Page 30: некласична філософія

Лібідо - несвідоме сексуальне бажання або статевий інстинкт

Досліджуючи лібідо, З. Фрейд робить висновок, що цей імпульс може бути:

по-перше, оформленим у якійсь дії (поведінку),

по-друге, подавлений і витиснутий назад у несвідоме,

по-третє, — сублімований, тобто переключений на інші, більш високі сфери діяльності людей: мистецтво, мораль, політику.

Досліджуючи лібідо, З. Фрейд робить висновок, що цей імпульс може бути:

по-перше, оформленим у якійсь дії (поведінку),

по-друге, подавлений і витиснутий назад у несвідоме,

по-третє, — сублімований, тобто переключений на інші, більш високі сфери діяльності людей: мистецтво, мораль, політику.

Page 31: некласична філософія

ЕросЕрос іі ТанатосТанатосЕросЕрос іі ТанатосТанатос Звідси головний висновок філософії

психоаналізу: уся людська культура створена на основі біологічно детермінованого процесу перетворення сексуального інстинкту людини в інші, сублімовані види діяльності.

В (1920—39р.) Фрейд уточнює концепцію несвідомого, включаючи в сферу основних інстинктивних імпульсів первинні космічні позиви — Еросу і Тантосу (життя і смерті).

Page 32: некласична філософія

концепція психіки концепція психіки людинилюдиниконцепція психіки концепція психіки людинилюдини

super-ego — Над-Я ego — Яid — воно

super-ego — Над-Я ego — Яid — воно

Найбільш істотна розробка — динамічна структура:

Page 33: некласична філософія

Id - воноId - воно 1) Воно,— киплячий

казан інстинктів, що народжує всі протиріччя і труднощі людини. * Базова структура що виражає життєву енергію. *

Несвідоме інтенсивно втручається в людське життя.

Нашими вчинками керує безособове начало, несвідома основа нашої душі, тобто психіки.

Поділ психіки на Поділ психіки на свідоме і несвідоме. є свідоме і несвідоме. є основною передумовою основною передумовою психоаналізу.психоаналізу.

Несвідоме існує через бажання, свідоме через розум.

1) Воно,— киплячий казан інстинктів, що народжує всі протиріччя і труднощі людини. * Базова структура що виражає життєву енергію. *

Несвідоме інтенсивно втручається в людське життя.

Нашими вчинками керує безособове начало, несвідома основа нашої душі, тобто психіки.

Поділ психіки на Поділ психіки на свідоме і несвідоме. є свідоме і несвідоме. є основною передумовою основною передумовою психоаналізу.психоаналізу.

Несвідоме існує через бажання, свідоме через розум.

Page 34: некласична філософія

3)3) А структура А структура над-Янад-Я виступає як виступає як суддя, суспільний наглядач над усією суддя, суспільний наглядач над усією психікою людини, співвідносячи його психікою людини, співвідносячи його думки і вчинки з існуючими в суспільстві думки і вчинки з існуючими в суспільстві нормами і зразками поведінки.нормами і зразками поведінки.Над-Я – це те Я, що створене у Над-Я – це те Я, що створене у

відношенні із суспільством. відношенні із суспільством. Йому належать моральні норми і Йому належать моральні норми і

правила, усе те, що дозволяє відрізняти правила, усе те, що дозволяє відрізняти добро від зла і поводитися належним добро від зла і поводитися належним чином.чином.

2)2) Структура Структура ЯЯ покликана покликана реалізовувати (забороняти) імпульси реалізовувати (забороняти) імпульси Воно, узгоджувати їх з вимогами тієї Воно, узгоджувати їх з вимогами тієї соціальної реальності, у якій живе соціальної реальності, у якій живе людина.людина.

2)2) Структура Структура ЯЯ покликана покликана реалізовувати (забороняти) імпульси реалізовувати (забороняти) імпульси Воно, узгоджувати їх з вимогами тієї Воно, узгоджувати їх з вимогами тієї соціальної реальності, у якій живе соціальної реальності, у якій живе людина.людина.

Page 35: некласична філософія

Юнг Карл Густав Юнг Карл Густав (1875—(1875—1961)1961)Юнг Карл Густав Юнг Карл Густав (1875—(1875—1961)1961)

Його розуміння підсвідомогоЙого розуміння підсвідомого не збігається з ідеями не збігається з ідеями Фрейда. Фрейда.

Він прийшов до своїх поглядів Він прийшов до своїх поглядів самостійно, його знайомство і самостійно, його знайомство і дружба з Фрейдом почалися в 1907 дружба з Фрейдом почалися в 1907 році, коли погляди Юнга — році, коли погляди Юнга — практикуючого психіатра — уже практикуючого психіатра — уже досить склалися, а вже в 1913 році досить склалися, а вже в 1913 році пішов розрив між цими великими пішов розрив між цими великими психоаналітиками через великі психоаналітиками через великі теоретичні розбіжності.теоретичні розбіжності.

Юнг виступив проти Юнг виступив проти натуралізму, зведення явищ натуралізму, зведення явищ культури і свідомості до культури і свідомості до фізіологічних потягів.фізіологічних потягів.

засновник аналітичної психології

Page 36: некласична філософія

Колективне Колективне підсвідомепідсвідомеКолективне Колективне підсвідомепідсвідоме

Під індивідуальним Під індивідуальним підсвідомим існує інший, підсвідомим існує інший, таємний шар, що виводить таємний шар, що виводить нас за межі індивіда — нас за межі індивіда — колективне підсвідоме. колективне підсвідоме.

Колективне підсвідоме Колективне підсвідоме принципово нелогічне, принципово нелогічне, воно не може бути прямо і воно не може бути прямо і безпосередньо висловлене безпосередньо висловлене в слові, явлено світлом в слові, явлено світлом свідомості. свідомості.

Page 37: некласична філософія

Змістом колективного підсвідомого Змістом колективного підсвідомого є є архетипиархетипи Змістом колективного підсвідомого Змістом колективного підсвідомого є є архетипиархетипи

Архетипи можуть бути розглянуті Архетипи можуть бути розглянуті як «автопортрети інстинктів», це як «автопортрети інстинктів», це прототипи конкретних образів.прототипи конкретних образів.

Так, наприклад, сприйняття Так, наприклад, сприйняття дійсних батька і матері укорінено в дійсних батька і матері укорінено в архетипових пра-формах «Великої архетипових пра-формах «Великої Матері» і «Великого Батька».Матері» і «Великого Батька».

Архетипи приходять до людини Архетипи приходять до людини через сни, образи, міфи, художні через сни, образи, міфи, художні твори.твори.

Page 38: некласична філософія

Аніма — природний жіночий архетип, це переживання та чуттєвість. Персоніфікується в полярних образах від богині, і відьми.

Домінування у чоловіка Аніми, призводить до нездатності приймати самостійні рішення.

Гармонійно розвинена Аніма дозволяє чоловіку вживатися з глибинними шарами власної психіки.

Анімус — це чоловічий архетип. Він персоніфікується в логосі, це здатність до раціонального мислення, рефлексії.

Ідентифікація з Анімусом визиває у жінці чоловікоподібне поводження, робить її активною, агресивною і самовпевненою у бажанні влади. У той же час добре розвинений Анімус дозволяє жінці діяти розумно і цілеспрямовано.

архетипи жіночності та мужності.архетипи жіночності та мужності. Жінка володіє не тільки власним Жінка володіє не тільки власним жіночим началом, але й Анімусом, жіночим началом, але й Анімусом, а чоловік — Анімою.а чоловік — Анімою.

архетипи жіночності та мужності.архетипи жіночності та мужності. Жінка володіє не тільки власним Жінка володіє не тільки власним жіночим началом, але й Анімусом, жіночим началом, але й Анімусом, а чоловік — Анімою.а чоловік — Анімою.

Аніма й АнімусАніма й АнімусАніма й АнімусАніма й Анімус

Page 39: некласична філософія

Персона і ТіньПерсона і ТіньПерсона і ТіньПерсона і Тінь

Персона —Персона — це сукупність наших соціальних це сукупність наших соціальних ролей, ті маски, що ми носимо, не будучи ролей, ті маски, що ми носимо, не будучи тотожні ім.тотожні ім.

Тінь —Тінь — це «нижча людина в нас»: наші страхи, це «нижча людина в нас»: наші страхи, інфантильні бажання, сексуальні комплекси, інфантильні бажання, сексуальні комплекси, агресивні потяги.агресивні потяги. Андерсен, казка – „Тінь”Андерсен, казка – „Тінь”

Звичайно Тінь проектується на інше, тому що Звичайно Тінь проектується на інше, тому що людина не хоче визнавати за собою людина не хоче визнавати за собою несхвальних якостей. несхвальних якостей.

Зустріч з власною Тінню важко витримати, Зустріч з власною Тінню важко витримати, однак досвід показує, що усунути її однак досвід показує, що усунути її неможливо. Просто придушити її ніяк не неможливо. Просто придушити її ніяк не вдається. вдається.

Вияв і визнання власної Тіні дозволяє Вияв і визнання власної Тіні дозволяє припинити її проектування на інші — припинити її проектування на інші — приписування їм власних негативних приписування їм власних негативних якостей.якостей.

Page 40: некласична філософія