ФІЛОСОФІЯ ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯПІЗНАННЯ

Філософія пізнання – Філософія пізнання –

це розділ філософії, це розділ філософії, що вивчає людську що вивчає людську

духовність і духовність і пізнанняпізнання

феноменологіюфеноменологію,, яка вивчає механізми яка вивчає механізми пізнання, будову і властивості пізнання, будову і властивості людської духовності, які дають змогу людської духовності, які дають змогу пізнавати дійсність;пізнавати дійсність;

гносеологіюгносеологію, яка вивчає процес , яка вивчає процес пізнання;пізнання;

епістемологіюепістемологію, яка вивчає результат , яка вивчає результат пізнання, тобто пізнання, тобто знаннязнання;;

методологіюметодологію, яка вивчає способи , яка вивчає способи (методи) пізнання. (методи) пізнання.

Філософію пізнання поділяють на:Філософію пізнання поділяють на:

Родольф Ґокленій (1547–1628)

Властивості духовності Рівні духовності Сфери духовності

1. Інтенціональ-ність

2. Чуття (сенсорність)

а) перцепція; б) апперцепція;3. Сприймання.4. Сутнісне

бачення.

5. Мислення.6. Інтуїція 7. Пам’ять.8. Уява.9. Фантазія.10. Емоції.11. Воля

Надсвідоме

Свідомість

Передсвідоме

Несвідоме

Пізнавальна

Емоційна

Мотиваційно-Вольова

1. Феноменологія1. Феноменологія

Родольф Ґокленій (1547–1628)

2. Гносеологія2. Гносеологія емпіричне – теоретичне

проблема

фактгіпотезанауковий

факт

наукова теоріянаукова ідеянаукове вченнянауковий напрям

чуттєве – раціональне

інтелектуальне – ірраціональне

наукове творче

репродуктивне – творче ненаукове творче

Піз

нан

ня

Піз

нан

ня

Родольф Ґокленій (1547–1628)

2. Епістемологія2. ЕпістемологіяП

ізн

анн

яП

ізн

анн

я

Типи знання:

Віра – знання отримані без доказів і сумнівів: а) гносеологічна («епістемна»). б) релігійна

Гадка (доксичне знання), від гр. d3xa – гадка) – знання отримане без доказів, але таке, що допускає сумнів.

Дискурсивне («епістемне») знання – знання отримане за допомогою доказів.

«Софійне» знання («мудрість») – найвищий тип знання, здо бу тий не тільки припущеннями і доказами, але й усім людським єс твом (інтуїцією волею й ін.). Це – філософське знання.

релігійна

наукова

філософська

Істи

на

Істи

на

Обг

рун

ован

аО

бгру

нов

ана

Пр

етен

дує

на

Пр

етен

дує

на

абсо

лю

тніс

тьаб

сол

ютн

ість

4. Методологія1. Діалектика – метод пізнання, що ґрунтується на інтересі до

протиріч.2. Феноменологічний метод – метод, який ґрунтується на

властивості свідомості вбачати сутність. 3.  Метод категоріально-логічного аналізу – метод, що

ґрунтується на законах людського мислення, які вивчає логіка. 4. Метод системно-структурного аналізу разом із групою

близьких до нього методів, куди входять: а) системний підхід – розгляд предметів дійсності як систем – сукупносей частин (елементів) поєднаних між собою зв’язками (структура); б) загальну теорію систем – загальнонаукове вчення про прин ци пи побудови і функціонування будь-яких систем; в) синерґетику – теорію систем, що саморегулюються. г) структурно-функціональний аналіз – метод дослідження внутрішньої бу до ви та ролі (функцій) елементів один відносно одного. д) структуралізм – методологічний напрям, що ставить за мету виділення та дослідження структур дійсності й людського мислення.

е) семіотика – теорія знакових систем. 5. Герменевтичний метод – метод, що розглядає ввесь світ

як текст і намагається з’ясувати смисл цього тексту. 6. Деконструкція – аналіз аксіом, на яких ґрунтується

метафізика та намагання мислити поза ними (засновник напряму Деріда).

Лоренц відкрив цікаве явище Лоренц відкрив цікаве явище притаманне живим організмам, притаманне живим організмам, яке полягає у генетично-яке полягає у генетично-вродженому очікуванні того чи вродженому очікуванні того чи іншого стимулу із зовнішнього іншого стимулу із зовнішнього світу. Вроджені очікування світу. Вроджені очікування формуються у ході еволюції і є формуються у ході еволюції і є однаково притаманними як однаково притаманними як тваринам, так і людині, – «всім тваринам, так і людині, – «всім організмам від амеби до організмам від амеби до Ейнштейна», як пише з цього Ейнштейна», як пише з цього приводу Карл Поппер. приводу Карл Поппер. Корнад Лоренц

(1903–1989) –видатний учений і

філософ, засновник етології (зоопсихології)

та еволюційної епістемології

Приміром, гусенята, Приміром, гусенята, вирощені в інкубаторі, вирощені в інкубаторі, протягом кількох діб протягом кількох діб охоче слідують за охоче слідують за першим-ліпшим рухомим першим-ліпшим рухомим предметом, вважаючи предметом, вважаючи його своєю «матір’ю». Це його своєю «матір’ю». Це відбувається тому, що їм відбувається тому, що їм притаманне «вроджене притаманне «вроджене очікування» появи матеріочікування» появи матері

Лоренц ототожнює Лоренц ототожнює вроджені очікування із вроджені очікування із кантівськими кантівськими трансцендентальними трансцендентальними апріорними структурами, апріорними структурами, тобто вмонтованими у тобто вмонтованими у розум від природи розум від природи інструментами пізнання інструментами пізнання світу. На його думку, ці світу. На його думку, ці структури сформовані структури сформовані еволюційним шляхом.еволюційним шляхом.

У праціУ праці ««Вчення Канта про апріорі у Вчення Канта про апріорі у світлі сучасної біологіїсвітлі сучасної біології»»

Руперт РідлРуперт Рідл (1925–2005), (1925–2005), розвиваючи думки Лоренца, розвиваючи думки Лоренца, вважає, що людина від природи вважає, що людина від природи ще до народження має:ще до народження має:

уявлення про порівняння, тобто уявлення про порівняння, тобто від природи передбачаємо, що від природи передбачаємо, що подібні предмети мають подібні подібні предмети мають подібні властивості;властивості;

уявлення про взаємозалежність, уявлення про взаємозалежність, тобто від природи передбачаємо, тобто від природи передбачаємо, що світ впорядкований;що світ впорядкований;

уявлення про мету – вона від уявлення про мету – вона від природи передбачає, що все у природи передбачає, що все у світі має свою мету, не тільки світі має свою мету, не тільки людина, але й будь-яка річ. людина, але й будь-яка річ.

г) уявлення про причинність – г) уявлення про причинність – людина від природи передбачає, людина від природи передбачає, що у всього у цьому світі є що у всього у цьому світі є причина, причому лінійна. причина, причому лінійна.

Ідеї Лоренца викорстовує Ідеї Лоренца викорстовує великий спектр сучасних великий спектр сучасних некласичних теорій пізнання у некласичних теорій пізнання у межах когнітивної психології, межах когнітивної психології, когнітивної філософії, когнітивної філософії, еволюційної епістемології, еволюційної епістемології, когнітивної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, когнітології, теорії штучного когнітології, теорії штучного інтелекту тощо.інтелекту тощо.