29
Філософія господарства та економіки

філософія господарства

  • Upload
    -

  • View
    523

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: філософія господарства

Філософія господарства

та економіки

Page 2: філософія господарства

Господарство як дар

Економіка — (от гр. oikonomia — управління господарством) — сфера виробничої діяльності людини в якій реалізується Господній дар людині;

за допомогою господарства людина має створити себе сама, як вільна і творча особистість. Перетворюючи світ людина творить свою власну душу, свою особистість, свою богоподібність.

Page 3: філософія господарства

Людські задатки є її даром

Людина має мету.

Задум передує дії.

Людина має волю і

здатність мислити

потім уже стала

виробником знарядь,

а не навпаки.

Задум =

мета + образ здійснення

Page 4: філософія господарства

Головна мета господарства –

створення божественної особистості

Господарство можна розділити на три епохи:

доекономічне господарство; (до н.е. – збереження людської природи)

економічне господарство; (н.е. – прибуток – особиста душа) Середні віки за рахунок безпосереднього спілкування з

Богом;

Новий час – опосередкована самотворчість через божественну природу;

Новітній час – опосередкована через масове суспільне самоздійснення.

постекономічне господарство; (реалізована людська воля) Остаточне оволодіння своєю природою та самотворчість.

Page 5: філософія господарства

Пост-господарство

Господарювання – спосіб реалізації людської свободи. Господарство дійшло вершин перетворення природи – воно створило Систему.

Система забезпечує існування суспільства “загального добробуту”. Його сутнісною рисою є безкінечне множення об'єктів послуг, товарів, результатом чого є створення споживчого середовища.

Page 6: філософія господарства

Системне живлення

Споживання є

самовідтворення за

рахунок системних

(суспільних) благ.

Споживання не має на

меті людську

особистість, а людину

як системний продукт,

вироблену для

існування самої

системи.

Гамлет про вбитого Полонія,

що він на обіді, проте не там де

він їсть, а там де його їдять.

Page 7: філософія господарства

Системна залежність

Залежність від ідеалів,

іміджевих синтетичних

образів створених для

приваблення і подальшого

задоволення. „людини споживаючої” від грошей є

наркотичною, вона підсаджується на грошові

ін'єкції непомітно, ґрунтовно, і при цьому її

психіка міняється безповоротно, причому це

все подається технологами маркетингу, як

природний, кращий спосіб життя.

Людина стає одержима

споживанням.

Page 8: філософія господарства

Тільки Система дає бажане

Ніколи ще за всю історію проста людина не жила в умовах, що хоча б віддалено походили на нинішні умови його життя.

По історичних мірках, зовсім недавно (1820 р.) у всьому Парижі не було і десяти ванних кімнат у приватних будинках (див. мемуари графині де-Буань). Тепер же обивателі користуються тим, що було раніш доступно лише багатим, і не тільки в області матеріальній, але, що важливіше, в області правовій та соціальній.

Page 9: філософія господарства

Система забирає дійсність

Новий закулісний і безіменний персонаж історії – це Система.

Втрата реальності: не тільки людина, але навіть товарно-грошові відносини втрачають свою первісну сутність, адже за нереальні чи неявні гроші ми можемо отримати товар чи особливу послугу (кредити, кредитні картки, замовлення товарів через всесвітню мережу Інтернет

тощо).

Page 10: філософія господарства
Page 11: філософія господарства

Внутрішня системна

залежність

Page 12: філософія господарства

Масовість – це системність

Page 13: філософія господарства

Головна мета пост-господарства

Page 14: філософія господарства

Суспільство як продукт Засоби керування суспільною свідомістю: виборчі технології, рекламні технології, нейролінгвістичне програмування, політичні й інші технології в соціальній сфері.

Маніпулювання системними кодами імітує демократію

Page 15: філософія господарства

Виробництво нового образу світу

В кінці ХХ ст. на фоні загального росту ВВП не тільки сільське господарство, а й видобувна та переробна промисловість стають малорентабельними.

Прибутковими галузями стають ті, в яких створюються образи. Не дивно, що в останні роки доля зайнятих в маркетингу і рекламному бізнесі зростає, а зайнятих у сфері виробництва, навпаки, спадає.

Наприклад, протягом 1990-х років витрати на рекламу США, Великобританії, Німеччині, Японії зросли в середньому на 2,5-3% за рік, тоді як ВВП – на 1,5-2%.

Page 16: філософія господарства

Глем-капіталізм Економічний процес, тобто

виробництво вартості, покидає конструкторське бюро і конвеєр, і переміщається в офіс маркетолога і консультанта, в рекламне агентство та студію.

Виробляються не речі (шампунь, костюм, автомобіль), а образ (привабливості, впевненості, стильності, унікальності, респектабельності).

Слово "гламур" (від англ. glamour - "очарування") скорочено (glam)

Page 17: філософія господарства

Марка як

істинність

Кеніші Омає спостерігаючи, як в Японії марковані с/г продукти продаються за вищими цінами, ніж продукти такого роду, але без марки, прийшов до висновку, що додаткова вартість виникла в результаті вмілих і чітко спрямованих зусиль по створенню марки

Page 18: філософія господарства

БРЕНД Одкровення маркетолога “Споживачі, - як таргани: їх мориш, а вони здобувають імунітет на промивку мозку”.

Реклама поширюється всюди: на лавках, квитках, у суспільних туалетах, на космічних станціях.

До початку 70-х років логотип був присутній в одязі тільки на бирці, за коміром. А зараз наш одяг став полотном для брендів.

Виходить що метафоричний крокодил Lacosta з'їв реальну сорочку.

Page 19: філософія господарства

Хочеш бути щасливим?

Обирай бренди Поширення брендів носить тотальний характер. Бренд стає стилем життя, повсякденною ідеологією як мас, так і індивіда.

Так, Nike, Polo, Coca-Cola і інші компанії створюють свою субкультуру, впливаючи на спорт, освіту і т.і.

Page 20: філософія господарства

Жити треба щоб витрачати гроші Цивілізованій людині

для відчуття того, що вона жива, необхідно щодня витрачати гроші.

Повнота життя споживача поволі зв'язується з процесом купівлі-продажу, угод або інших операцій із грішми і товарами.

Якщо її позбавити цієї можливості, то вона відразу відчуває дискомфорт і прагне знову повернути собі "щастя витрачати гроші".

Шоппінг – спосіб буття людини.

Page 21: філософія господарства

Держава як кредитор щастя

У сучасної демократичної держави одна задача: посадити свого громадянина на "грошову голку", перетворити його в споживача, і щоб він сам хотів цього, так ще і дякував.

Це чудово виходить у США. Люди живуть у борг і звідси залежність від держави, законослухняність, ними легко маніпулювати.

Page 22: філософія господарства

Маркування своєї особливості

Page 23: філософія господарства

Людська неповнота --

торгівельний ресурс Системи

Створювати споживача - під товар, під факт споживання. Іншими словами, програмувати людину на споживання.

Таким чином, головна таємна мета абсолютно будь-якої сучасної реклами - це не стільки продавати щось конкретне, скільки вселяти людині: "Якщо ти не споживаєш - ти неповноцінна людина".

Page 24: філософія господарства

Споживач як Системне живлення

Головне, не стільки те що реклама просуває товар, а те що вона бере участь у створенні людини-споживача, з її невгамовною спрагою споживання. Решта - другорядне. Адже від того, який товар людина купить, постраждає тільки окремий виробник товару, а не Система в цілому.

Page 25: філософія господарства

Маркетинг як нова

релігійність Всі методи, виверти і прийоми

маркетингу спрацьовують тільки тоді, коли людина сам цього хоче.

Споживання стає світоглядом і релігією. Маркетинг діє, бо в нього вірять.

Маркетологи, хочуть вони того чи ні, задумуються вони про це чи ні, є місіонерами цієї нової релігії споживання.

Page 26: філософія господарства

Маркетинг – системне

конструювання душ

Маркетинг - це вторгнення в особисте, духовне життя людини. Це зомбіювання людини. Це полювання за окремою людиною, за індивідуумом. Це поневолення через задоволення

Тепер з народження людини ним займається маркетинг, усе відслідковується і заноситься в БД. Вже в недалекому майбутньому особистість людини буде формуватися винятково речами і споживанням.

Page 27: філософія господарства

Маркетиг учить не

жити, а вживати

Ми використовуємо думку, тоді ми не думаємо, ми любимо любов, але ми не любимо, ми користуємось життям, але не живемо ми говоримо про близькість і відкритість, проте залишаємо свої серця закритими і прихованими.

Page 28: філософія господарства

Жити – значить продукувати Віртуалізація товару

створює нову організацію праці, тим більше, що нові інформаційні технології роблять можливою організацію робочого місця практично кругом: дома, в готелі, у клієнта, автомобілі тощо.

Організація праці у формі “робочого часу” втрачає свій економічний зміст. Надання послуг не підлягає повній регламентації.

Page 29: філософія господарства

The End