Олесь Терентійович

Гончар(1918 — 1995)

Олесь Терентійович Гончар народився 3 Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918p. Після смерті матері, коли квітня 1918p. Після смерті матері, коли

хлопцеві було 3 роки, із заводського хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава селища на околиці Катеринослава

(тепер (тепер

Дніпропетровськ) його забрали на Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху виховання дід і бабуся в слободу Суху

Козельщанського району Полтавської Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні області. Працьовита і щира в ставленні

до до

людей бабуся замінила майбутньому людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір.письменникові матір.

Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й формування його як громадянина й

митця. До вступу в Харківський університет (1938) митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі він навчався в технікумі

журналістики, працював у районній (на журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській Полтавщині) та обласній комсомольській

газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. творчі сили як письменник.

Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар «Іван Мостовий» та ін.) Гончар

присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз стрічався в житті. стрічався в житті.

1936р., коли почалася громадянська війна в Іспанії, 1936р., коли почалася громадянська війна в Іспанії, молодий Гончар гаряче мріяв молодий Гончар гаряче мріяв

потрапити в саму гущу тих подій. Цьому бажанню потрапити в саму гущу тих подій. Цьому бажанню тоді не судилося збутися, але тоді не судилося збутися, але

через п'ять літ він таки «кинув синій портфель» і через п'ять літ він таки «кинув синій портфель» і разом з іншими студентами разом з іншими студентами

Харківського університету пішов добровольцем на Харківського університету пішов добровольцем на фронт. фронт.

Воєнні умови (він був старшим сержантом, Воєнні умови (він був старшим сержантом, старшиною мінометної батареї) не дуже старшиною мінометної батареї) не дуже сприятливі для творчості. Але й за таких сприятливі для творчості. Але й за таких

нелегких обставин О. Гончар не нелегких обставин О. Гончар не розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що

народжувалися в перервах між боями, народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом «конспектами сам письменник назве згодом «конспектами

почуттів», «поетичними чернетками для почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів». Сьогоднішнє прочитання їх майбутніх творів». Сьогоднішнє прочитання їх

переконує, що це справді так. переконує, що це справді так. Ліричний герой «Атаки», «Думи про Ліричний герой «Атаки», «Думи про

Батьківщину», «Братів» та інших фронтових Батьківщину», «Братів» та інших фронтових поезій Гончара духовно, емоційно близький до поезій Гончара духовно, емоційно близький до

героїв повоєнних його романів і героїв повоєнних його романів і новел, передусім «Прапороносців». новел, передусім «Прапороносців».

Робота над «Прапороносцями» тривала три повоєнних роки. В Робота над «Прапороносцями» тривала три повоєнних роки. В цей час, правда, Олесь цей час, правда, Олесь

Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде», Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде», завершує навчання в вузі завершує навчання в вузі

(Дніпропетровський університет, 1946), але головним підсумком (Дніпропетровський університет, 1946), але головним підсумком цих років стає цих років стає

трилогія «Прапороносці». На сторінках журналу «Вітчизна», а трилогія «Прапороносці». На сторінках журналу «Вітчизна», а згодом і окремим згодом і окремим

виданням з'явилися всі три частини роману («Альпи», 1946; виданням з'явилися всі три частини роману («Альпи», 1946; «Голубий Дунай», 1947; «Голубий Дунай», 1947;

«Злата Прага», 1948). Високу оцінку творові, відзначеному двома «Злата Прага», 1948). Високу оцінку творові, відзначеному двома Державними Державними

преміями СРСР, дали тоді Ю. Яновський, П. Тичина, О. Фадеев, преміями СРСР, дали тоді Ю. Яновський, П. Тичина, О. Фадеев, Остап Вишня. Остап Вишня.

Після завершення роботи над трилогією «Прапороносці» героїка Після завершення роботи над трилогією «Прапороносці» героїка війни і далі війни і далі

хвилювала митця. В кінці 40-х і на початку 50-х років він пише хвилювала митця. В кінці 40-х і на початку 50-х років він пише низку новел низку новел

(«Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори («Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта» співають», «Усман та Марта»

й ін.), багато в чому суголосних з «Прапороносцями». У написаній й ін.), багато в чому суголосних з «Прапороносцями». У написаній тоді ж тоді ж

документальній в основі своїй повісті «Земля гуде» зображено документальній в основі своїй повісті «Земля гуде» зображено діяльність діяльність

молодіжної підпільної організації «Нескорена Полтавчанка», молодіжної підпільної організації «Нескорена Полтавчанка», очолюваної очолюваної

комсомолкою Лялею Убийвовк. комсомолкою Лялею Убийвовк.

Видані протягом 50-х років книги новел «Південь» (1951), Видані протягом 50-х років книги новел «Південь» (1951), «Дорога за хмари» «Дорога за хмари»

(1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і (1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився «Щоб світився

вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх моральним аспектам їхніх

взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» (1957) — (1957) —

історико-революційній проблематиці. історико-революційній проблематиці. Якісна новизна романів «Людина і зброя» (1960) та «Циклон» Якісна новизна романів «Людина і зброя» (1960) та «Циклон»

(1970) полягала в (1970) полягала в тому, що акцент у них зроблено на найсокровенніших питаннях тому, що акцент у них зроблено на найсокровенніших питаннях

життя і смерті життя і смерті людини, на проблемах незнищенності її. людини, на проблемах незнищенності її.

Свіжість погляду на світ, незвичайну заглибленість у життя Свіжість погляду на світ, незвичайну заглибленість у життя продемонстрував автор продемонстрував автор

«Прапороносців» у нових своїх творах, що з'явилися протягом 60 «Прапороносців» у нових своїх творах, що з'явилися протягом 60 — 70-х років. — 70-х років.

Серед них — романи «Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Берег Серед них — романи «Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Берег любові» (1976), «Твоя любові» (1976), «Твоя

зоря» (1980), повість «Бригантина» (1972), новели «Кресафт» зоря» (1980), повість «Бригантина» (1972), новели «Кресафт» (1963), «На косі» (1963), «На косі»

(1966), «Під далекими соснами» (1970), «Пізнє прозріння» (1974) (1966), «Під далекими соснами» (1970), «Пізнє прозріння» (1974) та ін. та ін.

Якщо роман «Тронка» приніс авторові Якщо роман «Тронка» приніс авторові Ленінську премію (1964р.), то доля Ленінську премію (1964р.), то доля

написаного наприкінці 60-х років написаного наприкінці 60-х років «Собору» склалася драматично. Перші «Собору» склалася драматично. Перші

рецензії на рецензії на

роман були схвальні, але невдовзі роман були схвальні, але невдовзі вульгаризаторська критика піддала вульгаризаторська критика піддала

його його

тенденційному остракізму, і твір було тенденційному остракізму, і твір було вилучено з літературного процесу на вилучено з літературного процесу на

два два

десятиліття. десятиліття.

Працю на ниві художньої прози Олесь Працю на ниві художньої прози Олесь Гончар постійно поєднує з Гончар постійно поєднує з

літературно-критичною творчістю. літературно-критичною творчістю. Почавши ще в студентські роки з Почавши ще в студентські роки з

досліджень досліджень

поетики М. Коцюбинського і В. поетики М. Коцюбинського і В. Стефаника, він згодом створив десятки Стефаника, він згодом створив десятки

статей, які статей, які

вже публікувалися в трьох окремих вже публікувалися в трьох окремих книгах («Про наше письменство», 1972; книгах («Про наше письменство», 1972;

«О тех, «О тех,

кто дорог», 1978; «Письменницькі кто дорог», 1978; «Письменницькі роздуми», 1980) та входили частково до роздуми», 1980) та входили частково до

шеститомного зібрання творів шеститомного зібрання творів письменника. письменника.

У жовтні 1990 року в столиці США Вашингтоні, у фешенебельному Хілтон-хотелі, У жовтні 1990 року в столиці США Вашингтоні, у фешенебельному Хілтон-хотелі, розташованому неподалік від пам'ятника Тарасові Шевченку та Білого Дому, розташованому неподалік від пам'ятника Тарасові Шевченку та Білого Дому, відбувався XXII Міжнародний науковий з'їзд Американської Асоціації для розвитку відбувався XXII Міжнародний науковий з'їзд Американської Асоціації для розвитку славістичних студій. У рамках з'їзду, де було заслухано понад 800 доповідей, — славістичних студій. У рамках з'їзду, де було заслухано понад 800 доповідей, — окрема міжнародна конференція «Людина і її місія у творчості Олеся Гончара». окрема міжнародна конференція «Людина і її місія у творчості Олеся Гончара». Звучали на конференції англійська й українська мови, змістовні доповіді про Звучали на конференції англійська й українська мови, змістовні доповіді про творчість прозаїка, надто про «Собор», виголосили відомі вчені з української творчість прозаїка, надто про «Собор», виголосили відомі вчені з української діаспори, як-от: професори Л. Рудницький, Л. Онишкевич, М. Лабунька, М. діаспори, як-от: професори Л. Рудницький, Л. Онишкевич, М. Лабунька, М. Тарнавська, В. Маркусь. Зокрема, доктор філософії та президент університету Ла Тарнавська, В. Маркусь. Зокрема, доктор філософії та президент університету Ла Салль з Філадельфії П. Елліс пошанував Олеся Гончара у своєму слові як Салль з Філадельфії П. Елліс пошанував Олеся Гончара у своєму слові як «провідного прозаїка України та одного з передових письменників нашого часу», «провідного прозаїка України та одного з передових письменників нашого часу», котрий своїми творами, надто «шедевром» — «Собором», «спричинився до котрий своїми творами, надто «шедевром» — «Собором», «спричинився до кращого кращого міжнародного порозуміння, ще заки пан Горбачов започаткував свою політику міжнародного порозуміння, ще заки пан Горбачов започаткував свою політику перебудови...» перебудови...»

Роман Гончара «Твоя зоря» (1980 р.) отримав Роман Гончара «Твоя зоря» (1980 р.) отримав Державну премію 1982 р., вийшов збірник статей Державну премію 1982 р., вийшов збірник статей

«Письменницькі роздуми» (1980). У 1986 р. «Письменницькі роздуми» (1980). У 1986 р. опубліковані повість «Далекі вогнища», новели опубліковані повість «Далекі вогнища», новели «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі», повість «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі», повість «Спогад про океан». Олесь Гончар у 1990 р. «Спогад про океан». Олесь Гончар у 1990 р. вийшов з КПРС (вступив 1946р.). У 1991 р. вийшов з КПРС (вступив 1946р.). У 1991 р.

опубліковано збірник статей «Чим живемо. На опубліковано збірник статей «Чим живемо. На шляхах до українського Відродження». У 1992 р. шляхах до українського Відродження». У 1992 р.

Олесю Гончару присвоєно почесний ступінь Олесю Гончару присвоєно почесний ступінь доктора Альбертського університету (Канада). У доктора Альбертського університету (Канада). У

1993 р. Міжнародний біографічний центр у 1993 р. Міжнародний біографічний центр у Кембріджі (Англія) визнав Олеся Гончара Кембріджі (Англія) визнав Олеся Гончара

«Всесвітнім інтелектуалом 1992—1993 років». «Всесвітнім інтелектуалом 1992—1993 років».

Доречно згадати тут написане вже давно, але надруковане Доречно згадати тут написане вже давно, але надруковане лише в наші дні лише в наші дні

оповідання «Двоє вночі», де письменник відтворив оповідання «Двоє вночі», де письменник відтворив драматичну колізію протиборства драматичну колізію протиборства

О. Довженка і Сталіна. О ні, недаремно він звернувся до О. Довженка і Сталіна. О ні, недаремно він звернувся до цієї теми — надто вже цієї теми — надто вже

багато суголосного відчув він у тому протистоянні багато суголосного відчув він у тому протистоянні стосовно власного життєвого і стосовно власного життєвого і

творчого досвіду. Так, і найвищі офіційні премії, й ордени, творчого досвіду. Так, і найвищі офіційні премії, й ордени, навіть членство у ЦК навіть членство у ЦК

— — в Олеся Гончара усе те було. Та свідчить це, одначе, про в Олеся Гончара усе те було. Та свідчить це, одначе, про те найбільше, що те найбільше, що

письменника, розуміючи силу його таланту, намагалися письменника, розуміючи силу його таланту, намагалися приручити. Коли ж з приручити. Коли ж з

приручуванням нічого не виходило, партійно-державна приручуванням нічого не виходило, партійно-державна машина брутально звалювалася машина брутально звалювалася

на нього і, як і тому ж О. Довженку, металася. на нього і, як і тому ж О. Довженку, металася.

Окрім відомих фактів Окрім відомих фактів

безпрецедентного шельмування «Собору», безпрецедентного шельмування «Собору», згадаймо ще й спробу замовчування згадаймо ще й спробу замовчування

пошанування письменника в день його пошанування письменника в день його сімдесятиріччя у зовсім недавньому 1988 сімдесятиріччя у зовсім недавньому 1988

році... Драматичну історію долі письменника за році... Драматичну історію долі письменника за умов тоталітарного режиму на умов тоталітарного режиму на

прикладі Олеся Гончара можна б відтворити доволі прикладі Олеся Гончара можна б відтворити доволі яскраво. яскраво.

І зрозуміло, що всі найкращі, наймиліші барви і тони І зрозуміло, що всі найкращі, наймиліші барви і тони рідної України бринять у рідної України бринять у

художніх творах письменника. Повсякчас звучить у них художніх творах письменника. Повсякчас звучить у них симфонія драматичної симфонія драматичної

національної історії; відчуття кровної приналежності до національної історії; відчуття кровної приналежності до свого талановитого і свого талановитого і

працьовитого народу сповнює найсвітліших героїв творів працьовитого народу сповнює найсвітліших героїв творів майстра. майстра.

Так послідовно витримується ним та першоумова, що й Так послідовно витримується ним та першоумова, що й надає художнім з'явам надає художнім з'явам

відкритості до їх засвоєння іншими народами, так відкритості до їх засвоєння іншими народами, так витворюється гармонія межи витворюється гармонія межи

глибоким національним укоріненням Гончаревої прози та глибоким національним укоріненням Гончаревої прози та вселюдським відгуком, що вселюдським відгуком, що

вона його здатна викликати.вона його здатна викликати.

Олесю ГончаруОлесю Гончару

Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю,Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю,

Вашу лагідну усмішку – ватру вуст –Вашу лагідну усмішку – ватру вуст –

Як Ви змогли понести крізь фронти,Як Ви змогли понести крізь фронти,

Крізь морози фашистського мору, Крізь морози фашистського мору,

Як вберегли її світло дитинне, Як вберегли її світло дитинне,

Коли слава стріляла в її пелюсткиКоли слава стріляла в її пелюстки

Зі ста золотих гармат?!Зі ста золотих гармат?!

Так, я кажу тут лише про людинуТак, я кажу тут лише про людину

І про знамено людини – про усмішку,І про знамено людини – про усмішку,

Взяту від мами Тетяни в полтавському полі Взяту від мами Тетяни в полтавському полі

Стома турботами скупану,Стома турботами скупану,

Стома журботами сушену,Стома журботами сушену,

Стома скорботами замилувану.Стома скорботами замилувану.

Та усмішка, та дивна дивинаТа усмішка, та дивна дивина

Живе, як пташка, сонцеві підвладна,Живе, як пташка, сонцеві підвладна,

В гніздов’ї вуст запечених.В гніздов’ї вуст запечених.

Та усмішка хіба Дніпром роджена,Та усмішка хіба Дніпром роджена,

Слухняна павітру і непокірна вітру.Слухняна павітру і непокірна вітру.

Ви квити з квітнем – він Вам квіти,Ви квити з квітнем – він Вам квіти,

А Ви йому – усмішку із уст в уста...А Ви йому – усмішку із уст в уста...

Сміється сонце. Сміх пече вуста.Сміється сонце. Сміх пече вуста.

Сміється пташка в пташки на долоні.Сміється пташка в пташки на долоні.

Сміється слава – очі поверта,Сміється слава – очі поверта,

Свої очища в карому полоні.Свої очища в карому полоні.

Сміється сміх. Горить на рукаві.Сміється сміх. Горить на рукаві.

Сміється так дитинно, стопричинно,Сміється так дитинно, стопричинно,

Сміється українно – ми живі,Сміється українно – ми живі,

І карим сміхом двері в світ розчинено І карим сміхом двері в світ розчинено

Хто вмер од ляку, той усе згубив,Хто вмер од ляку, той усе згубив,

В лінійку жаху хай рівняє губи,В лінійку жаху хай рівняє губи,

А молодість сміється в сто зубів – А молодість сміється в сто зубів –

Беззубі їй не виб’ють білі зуби.Беззубі їй не виб’ють білі зуби.

Сміється розум. Аж пашить крилом.Сміється розум. Аж пашить крилом.

Сміється дотеп, смутком перешитий,Сміється дотеп, смутком перешитий,

Добро сміється над горбатим злом.Добро сміється над горбатим злом.

А доки ми сміємось – будем жити...А доки ми сміємось – будем жити...

Твори О. Гончара перекладалися Твори О. Гончара перекладалися на 67 мов, а творчий досвід на 67 мов, а творчий досвід

письменника письменника засвоюється і вітчизняними, і засвоюється і вітчизняними, і

зарубіжними майстрами слова. зарубіжними майстрами слова. Помер письменник 14 липня Помер письменник 14 липня

1995р. 1995р.