Я маю права

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Головне управління освіти і науки

Черкаської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка

Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Циганник Наталія Петрівна, вихователь ГПД I категорії

Навчальний посібник

Я маю право

Вивчення прав дитини на заняттях групи продовженого

дня

м. Золотоноша

2013

БББ 74.200 (4Укр – 4 Чск)

Н – 84 (Навчально-методичний посібник), 2013 – 162 c.

АВТОР:

Циганник Наталія Петрівна – вихователь ГПД I категорії

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Добровольська Людмила Насибівна – завідувач лабораторії дошкільної

та початкової освіти ЧОІПОПП

Карлик Галина Вікторівна – вчитель-методист початкових класів вищої

категорії, керівник міського практичного семінару вчителів початкових класів

Буряк Світлана Дмитрівна – заступник директора з науково-методичної

роботи Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка

Схвалено до використання

методичною радою методичного кабінету відділу освіти

Золотоніської міської ради Черкаської області

(протокол №3 від 19.12.2012)

Виставка ППД «Освіта Черкащини» Я маю право 5

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка Циганник Н.П.

ЗМІСТ

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР ........................................................................... 6

РОЗДІЛ 1. Ознайомлення з проектом ............................................................ 12

1.1. Права дитини .............................................................................................. 12

1.2. Гра «У пошуку скарбів» ............................................................................. 16

РОЗДІЛ 2. Ти і я. Вправи для пізнання відмінностей ................................. 19

2.1. Мистецька гра «Це я» ................................................................................. 19

2.2. Гра «Руки вгору» ......................................................................................... 20

2.3. Вправа з малюнками «Дыти усього світу» .............................................. 21

2.4. Вправа з іграми «Ігри усього світу» .......................................................... 23

2.5. Вправа «Розповіді з усього світу» ............................................................. 25

2.6. Оповідання «Хлопець із двома очима» .................................................... 28

РОЗДІЛ 3. Хто я? Вправи на вироблення почуття відповідальності ........ 30

3.1. Гра «Як ти почуваєшся?» ........................................................................... 30

3.2. Вправа «Розмовний жезл» .......................................................................... 31

3.3. Гра «Знайди помилку в дитячих віршиках» ........................................... 32

3.4. Гра «Довірся мені» ...................................................................................... 33

РОЗДІЛ 4. Право на життя. Вправи на усвідомлення

універсальності прав людини ............................................................................. 35

4.1. Гра «Для чого служить цей предмет?» .................................................... 35

4.2. Мозковий штурм: важлива робота ........................................................... 36

4.3. Інтерв’ю «Старші люди і молодь» ............................................................ 38

4.4. Гра зі світлинами ........................................................................................ 39

РОЗДІЛ 5. Що таке чесність? Вправи на виховання почуття

6 Виставка ППД «Освіта Черкащини» Я маю право


справедливості ...................................................................................................... 41

5.1. Гра з іменем ................................................................................................. 41

5.2. Дослідницька гра «Розпізнай своє яблуко» ............................................ 43

5.3. Гра «Хованки» .............................................................................................. 44

РОЗДІЛ 6. Мої права – твої права. Вправи з розглядом ситуацій, коли

права різних людей вступають у конфлікт між собою ..................................... 46

6.1. Рольова гра «Подарунки Андреа і Тоні» ................................................. 46

6.2. Бідний старий вовк .................................................................................... 48

6.3. Гра з елементами образотворчого мистецтва

«Павутинки конфліктів» ......................................................................................... 49

РОЗДІЛ 7. До праці! Права людини поза межами класу ........................... 51

7.1. Художня вправа «Пропагування своїх прав» .......................................... 51

7.2. Новини про дотримання прав людини ................................................... 52

ВИСНОВКИ ........................................................................................................ 54

ДОДАТКИ .......................................................................................................... 64

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .................................................. 73



МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Учитись жити по закону,

поважати закон і виконувати його людина

повинна з малих літ,

з сім’ї, дитячого садка, школи.

Є.М. Рибчинський

Основними завданнями школи в незалежній Україні є виховання

гармонійної, цілісної особистості – громадянина Української держави.

Правооснова держави, знання права – повага до держави.

Вагомим кроком на шляху поглиблення правовиховної діяльності став Указ

Президента «Про Національну програму правової освіти населення». Правова

освіта стає пріоритетом національної стратегії освіти і виховання. Основна місія

належить школі, яка має необхідні засоби і методичну базу для втілення в життя

Програми.

Сучасний світ оцінює рівень цивілізованості держави залежно від того,

наскільки її громадяни знають права, усвідомлюють свої обов’язки та поважають

права інших людей. Повага до закону, правова культура починаються

формуватися в ранньому віці.

Впродовж навчання у початковій школі кожен учень має ознайомитися з

правами дитини у рамках його підготовки до життя, оскільки саме школа є тим

осередком, що може і повинен навчити самоповаги та гідності кожну дитину під

час її формування як особистості.



Важливим елементом у структурі правової освіти має стати навчальний

проект «Права дитини», який пропоную ввести у 3-4 класах.

Значення запровадження проекту«Права дитини» у 3-4 класах полягає в

необхідності розвивати в дитині з молодшого шкільного віку почуття гідності,

усвідомлення свого місця в суспільстві, своїх прав, а також можливості їх

реалізації.

Вивчення даного проекту має переконати учнів, що життя в

демократичному суспільстві залежить від дотримання правових обов’язків, як

важливих умов підвищення ефективності профілактики правопорушень,

шкідливих звичок, соціальної пасивності.

Головна мета проекту – надати учням початкових класів теоретичні знання

про права людини, виховувати у них повагу до прав.

У процесі вивчення проекту учні ознайомлюються із змістом і сутністю

прав дитини, зокрема, з правами на гідний дитини життєвий рівень, добробут її

сім’ї.

Основні завдання проекту«Права дитини»:

надати початкові знання про права людини;

ознайомити дітей з основними документами, які захищають їхні права;

виховувати у кожної дитини почуття впевненості у собі через

розуміння особистої цінності і цінності кожної людини;

формувати в учнів стійкий інтерес до вивчення правознавства;

виховувати в учнів кращі людські риси: чесність, порядність, доброту,

повагу до інших;

сприяти усвідомленню дитиною прав та виховувати повагу до прав

інших;

формувати вміння та навички захисту прав та свободу людини і

громадянина;

готувати дітей до активної участі у функціонуванні громадянського

суспільства та житті держави.



Ефективність викладання цього проекту забезпечується максимальним

використанням ігрових ситуацій, пізнавальних завдань, евристичних бесід.

Для оптимального сприйняття та засвоєння матеріалу слід створити такий

мікроклімат у класі, коли учень заохочується до вільного висловлювання думки

чи враження, коли свобода висловлювання гарантована учням і вчителям, коли

панує рівність і справедливість, а під час обговорювання, дискусій, вирішення

проблемних ситуацій у групах, учні дотримуються норм співробітництва.

Запропонований проект є пропедевтичним і покликаний створити підґрунтя

для вивчення правознавчих дисциплін у школі.

Що таке права людини?

Права людини – це ті основні стандарти, без яких люди не можуть жити з

відчуттям своєї людської гідності. Права людини є підвалинами свободи,

справедливості та миру. Повага до них є передумовою повного та цілісного

розвитку особистості та всього суспільства.

У кожному куточку світу розвиток прав людини тісно пов’язаний з

боротьбою за свободу і рівність. Основні засади прав людини, такі як повага до

життя людини та її гідності, можна знайти у більшості світових релігій і

філософій.

Ці засади проголошені Загальною Декларацією прав людини. Є також інші

документи, наприклад, міжнародні пакти про права людини, де окреслюється, що

повинні і чого не повинні робити уряди держав, щоб поважати людські права

своїх громадян.

Особливості прав людини

1. Права людини не можна купити, заробити чи успадкувати. Людина має їх

від народження – це «природні права» кожної людини.



2.Права людини є однаковими для всіх людей, незалежно від раси, статі,

віровизнання, політичних чи інших переконань, національного чи соціального

походження. Всі ми народжені вільними і рівними у гідності та правах – права

людини «універсальні».

3.Права людини не можна відібрати – ніхто не сміє позбавити іншу людину

цих прав за будь-яких умов. Люди наділені ними навіть тоді, коли закони їхніх

країн не визнають прав людини чи коли уряди порушують їх: Наприклад, коли в

країні існує рабство, раби все одно мають права, хоч ті й порушуються, - права

людини «невід’ємні».

4. Для того, щоб жити з гідністю, всі люди наділені правом на свободу,

безпеку та гідні людини норми громадського життя – права людини «неподільні».

Категорії прав

Права людини можна класифікувати відповідно до 3 категорій:

1. Громадянські та політичні права ( або права першого покоління). Вони

зорієнтовані на свободу людини і передбачають право на життя, свободу і

недоторканість особи, свободу від тортур і рабства, право брати участь у

політичному житті, право на свободу переконань, слова, думки, сумління і

віровизнання, свободу зібрань та об’єднань.

2. Економічні та соціальні права ( або права другого покоління). Вони

зорієнтовані на безпеку людини і передбачають право на працю, освіту, достатній

життєвий рівень, їжу, житло, охорону здоров’я .

3. Право на здорове довкілля, культуру та розвиток ( або права третього

покоління). Це означає право жити в чистому і захищеному від руйнації

навколишньому середовищі, а також право на культурний, політичний та

економічний розвиток.



Коли ми говоримо, що права людини притаманні кожному, ми розуміємо

під цим також, що кожен із нас має обов’язок поважати права іншої людини.

Правовий статус

Незважаючи на те, що Загальна Декларація Прав Людини є основою

міжнародного законодавства, вона сама по собі не є зобов’язуючим правовим

документом. Однак, як узагальнений перелік принципів , вона, без сумніву, має

для світової громадської думки велику моральну силу.

Юридичної сили ці принципи набули у Міжнародному Пакті про

громадянські і політичні права та Міжнародному Пакті про економічні, соціальні і

культурні права. Країни, що ратифікували ці Пакти, зобов’язалися змінити своє

законодавство таким чином, щоб захистити права людини.

ЗДПЛ дала поштовх до створення регіональних документів стосовно прав

людини, таких як Африканська Хартія прав людини і народів, Європейська

Конвенція прав людини та Американська Конвенція прав людини. Крім того,

права людини гарантуються також багатьма національними законодавствами.

Що таке ви вчення прав людини?

Вивчення прав людини – це набування теоретичних знань про них і

формування умінь та навичок задля захисту людських прав. Наприклад:

- Ознайомлення людей з нормами міжнародного законодавства та

випадками порушення їх – як, наприклад, застосування тортур – це поширення

знань про права людини.

- Навчаючи людину поважати свої права та права інших, ми тим самим

готуємо її до активного захисту людських прав.



Правове виховання людини спрямоване на одержання суми знань, які

допоможуть людям зрозуміти, що таке права людини, а також відчути, що вони

дуже важливі і заслуговують, на пошанування і захист.

1. ВСТУП

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРОЕКТОМ

Оскільки, декілька вправ, вміщених у цій частині, стосуються Загальної

Декларації прав людини і Конвенції про права дитини, для ознайомлення з ними

подається вправа « У пошуках скарбів». Щоб перевірити рівень знань учнів про

ці права, можна використати урок-презентацію «Казкові герої в країні прав і

обов’язків».

1.1. Права дитини

Тема виховного заходу:Права дитини.

Мета та завдання: ознайомити учнів з міжнародними стандартами прав

дитини: Декларацією прав дитини, Конвенцією ООН про права дитини,

продовжити формування правових знань школярів, виховання громадянських рис

і переконань, дотримання законів України.

Обладнання: книжкова виставка «У світі прав дитини», плакат із переліком

правових документів, презентація «Права дитини», пісня О.Білозір

«Неповторність»

Хід заходу



1. Слово вчителя:

Ви знаєте, що були часи, коли дітей взагалі не сприймали як щось особливе,

до них ставилися як до дорослих.

Пройшло не одне тисячоліття, поки людство зрозуміло, що до дітей треба

ставитися не так, як до дорослих, що вони потребують особливої уваги.

Лише 400 років назад на дітей почали звертати увагу. Раніше діти не мали ні

дитячого одягу, ні дитячих іграшок чи книжок.

Довгі роки найрозумніші і найдобріші люди боролися за дітей самотужки, і,

нарешті, у 1924 році вони вперше зібралися в місті Женеві, де прийняли перший

документ про потреби дітей — Декларацію прав дитини.

Словничок:

Декларація — офіційне проголошення основних принципів, а також

документ, в якому вони викладені.

В 1945 році утворена. міжнародна організація ООН до якої входить більше

ніж 150 країн світу

Це організація, яка приймає міжнародні закони за згодою держав і

намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не

допускати війни.

Було прийнято багато правових документів, щоб виробити та вдосконалити

права дитини.

1924 р. — перша Декларація прав дитини

1959 р. — Декларація прав дитини

1982 р. — Конвенція ООН про права дитини.

Зазначимо, що права, викладені в Конвенції ООН, набувають сили лише в

тих державах, які підписали цю Конвенцію і зобов’язалися її виконувати. Нажаль,

сьогодні є країни, в яких права дитини порушуються.



Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство. У

1991 році Україна підписала Конвенцію ООН про права дитини та зобов’язалася її

виконувати.

Наша держава дбає про дітей, але і в нашій країні є випадки, коли

порушуються права дитини. Є ще багато проблем і, можливо, частину їх зможете

вирішити ви, коли станете дорослими. Ви ще дуже юні, але повинні знати й

розуміти проголошені в Конвенції права, брати активну участь у їх втіленні в

життя.

3. Давайте пригадаємо, проякі права дітей ідеться у Конвенції, на що кожен

із вас має незаперечне право!

4. Перегляд слайдів про права дитини.

Але нам хотілося б дізнатися чи добре ви знаєте, пам'ятаєте свої права і чи

вмієте їх правильно реалізовувати? Давайте проведемо «Казкову правову

вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо роз’яснити статті

Конвенції про права дитини.

Ситуація 1

Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній

дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер.

Яке право порушено стосовно Попелюшки?

(Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних

заходах, що відповідають їхньому віку).

Ситуація 2

Ідучи дорогою через ліс до хворої бабусі, Червона Шапочка зустріла Вовка,

який сказав, що він чуйний, добрий, що також хоче провідати хвору бабусю. Вона

повірила. Вони вирішили позмагатися: пішли різними дорогами, хто швидше



дістанеться місця. Але Вовк випередив її, обманом забрався до хати, з'їв бабусю, а

потім і Червону Шапочку.

Які права дитини порушив Вовк? Чи потрібно спілкуватися з незнайомими

людьми?

(Вовк порушив головне право дитини — право на життя, також незаконно

ввірвався до чужої оселі.)

Ситуація 3

Карабас - Барабас тримає у неволі малих акторів, живуть вони у тісній

скрині, важко працюють на нього, а він ще й погрожує величезним малахаєм, б'є,

знущається привселюдно, залякує, що вб'є! Яке право порушено стосовно

акторів?

(Усі держави, в тому числі й наша, забезпечують захист дітей від нанесення

їм фізичної, моральної та психологічної шкоди, від жорстокого ставлення,

експлуатації.)

Ситуація 4

Снігова Королева викрала Кая, зачарувала його і залишила жити в своєму

кришталевому палаці. Скільки сліз пролила Герда, всі навіть повірили, що Кая

немає в живих, що, можливо, потонув у річці. Яке право порушено стосовно Кая?

(Відповідач порушила право дитини на захист від викрадення, позбавлення

права дитини на власну думку.)

Ситуація 5

Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у

тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка?



(Згідно з Конвенцією дитина має право не розлучатися з батьками всупереч

її бажанням (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією

забороняється незаконне переміщення дітей і неповернення їх з-за кордону.)

Гра «Веселий м'ячик»

Ти котись, веселий м'ячик,

Швидше, швидше по руках.

У кого лишився м'ячик,

Той розказує права!

— Молодці! Отже, ми сьогодні переконалися, що дуже важливо знати свої

права!

ПІДСУМОК УРОКУ

1. Фронтальна бесіда

— Назвіть, у яких документах зафіксовано основні принципи прав дитини.

— Чи справдилися ваші очікування від уроку? (Учні продовжують фразу

«Сьогодні на уроці я...»)

2. Метод «Прес»

— Як ви гадаєте, чи знадобляться в майбут¬ньому знання, які ви сьогодні

здобули на уроці?

3. Пісня О.Білозір «Неповторність»

1.2. Гра «У пошуку скарбів»



Мета: За допомогою вправи « гра у хованки » можна швидко познайомити

учнів із Конвенцією про права дитини.Ця вправа особливо корисна, Коли клас

вперше знайомиться з курсом прав людини. Її можна також використати для

першого ознайомлення із Загальною Декларацією Прав людини.

Навчальний момент:

- Права людини є цінними.

- Вони задекларовані в спеціальних документах.

Оснащення: Текст Конвенції про права дитини.

Час: У межах півгодини.

Методика проведення:

- Зробити ксерокопії деяких статтей Конвенції про права дитини і

вирізати їх;

- Перед приходом дітей сховайте кожен аркуш у різних місцях кімнати;

- Коли діти зайдуть у кімнату, скажіть їм, що в кімнаті заховані папірці

на яких записано щось дуже важливе .Хай діти шукають. Коли якусь статтю буде

знайдено,попросіть дитину зачитати її і прокоментувати простими словами.

Наприклад, стаття 7:

«З моменту народження дитина має право на ім’я і набуття громадянства,

а такожЄ наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їхнє

піклування.»

Коли ця стаття набуває особливого значення?

- Ті учні, що знайшли папірці, залишають їх собі.Тепер це будуть «їхні»

статті.Пізніше вихователь може попросити цих учнів допомогти.З часом вони

можуть стати експертами щодо проблем, пов*язаних із статтями.

Примітка: Короткий виклад прав, гарантованих Конвенцією про права

дитини.



- Діти мають право бути в колі своєї сім*ї чи з тими людьми,які

найкращим чином будуть опікуватися ними.

- Діти мають право на достатню кількість харчів і чистої води.

- Діти мають право на належні умови життя.

- Діти мають право на медичне обслуговування.

- Діти-інваліди мають право на особливу опіку та виховання.

- Діти мають право брати участь в іграх.

- Діти мають право на безкоштовну освіту.

- Діти мають право на безпеку і повинні бути захищені від заподіяння їм

шкоди та від недбалого поводження.

- Дітей не можна використовувати як дешеву робочу силу чи як солдатів.

- Діти мають право говорити своєю рідною мовою, сповідувати свою

релігію та користуватися плодами своєї культури.

- Діти мають право висловлювати власні думки та збиритися з метою

висловлювання своїх поглядів.



РОЗДІЛ 2

ТИ І Я – ВПРАВИ ДЛЯ ПІЗНАННЯ ВІДМІННОСТЕЙ

Узапропонованих вправах мова йде про подібність і відмінність між

людьми. Вони мають показати, що всі ми різні, але рівні. В цих вправах

акцентується увага на тому, чому відмінності важливі для нас як для

особистостей, наділених власною ідентичністю. В інших вправах привертається

увага до того, що всі люди мають щось спільне – наприклад, любов до художніх

творів чи музики. Деякі вправи стосуються необхідності жити так, щоб

піклуватися один про одного. У кожному випадку мова йде про головні

принципи, які лежать в основі офіційних стандартів прав людини,

сформульованих у Загальній Декларації прав людини.

2.1 Мистецька гра «Це я»

Мета: Через мистецьку діяльність діти підсилюють свою ідентичність і

вчаться самоповаги. Запитання заохочують їх оцінювати позитивно відмінності

між людьми.




- Ми всі різні, але маємо також багато спільного.

- В основі права лежать спільні потреби різних людей.

Оснащення: Короткий виклад прав, передбачених Конвенцією про права

дитини.

Аркуш паперу для кожної дитини,кольорові олівці або фарби.

Час: Одна година.

Методика проведення

1. Напишіть ім’я кожної дитини на аркуші або хай діти зроблять це самі.

2. Запропонуйте дітям прикрасити свої імена кольоровими олівцями.

Вони можуть розмалювати самі літери або намалювати довкола них свої

улюблені предмети, як-от: іграшки, пейзажі, їжу, тощо.

3. Посадіть дітей колом і запропонуйте кожному учневі показати аркуш зі

своїм іменем і пояснити улюблені предмети.

4. Поставте дітям запитання, щоб вони усвідомили свою схожість і

відмінності:

- Що ти дізнався про інших людей?

- Чи ти взнав щось нове про себе?

- Що ти відчуваєш, коли бачиш написаним Твоє ім.*я?

- Чи улюблені предмети були ті самі чи різні?

- Як би виглядав світ, якби ми були однакові?

Висновок: Діти можуть виконати цю вправу у своїй сім’ї чи зі старшими

товаришами. Результати цих досліджень можуть бути обговорені в школі чи поза

нею.

2.2. Гра «Руки вгору»



Мета: Ця весела гра допомагає дітям розвинути відчуття колективу і

переконатися в тому, що відмінності потрібні.


- Відмінності є корисними і потрібними.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини. Хустка для

зав’язування очей.

Час: Півгодини.


1. Попросіть дітей стати в коло. Запитайте, хто хоче бути добровольцем,

щоб йому зав’язали очі.

2. Оберніть його кілька разів, а потім підведіть до іншої дитини.

Торкаючись волосся, обличчя, одягу, доброволець має відгадати, хто

ця дитина.

3. Проводячи цю гру, намагайтесь не підлаштовуватися під ті групи дітей,

які дружать між собою.

4. Продовжуйте гру, поки всі діти не візьмуть участь у ній.

5. Тепер задайте запитання, щоб акцентувати увагу на схожості і

відмінностях дітей.

- Чому ми проводимо таку гру на вгадування?

- Як ти взнав, хто це був?

- Що було б, якби хтось мав інший колір шкіри та очей?

- Що було б, якби кожен мав однакові ніс, волосся, вуха?

Висновок: Ця вправа для того, щоб діти зрозуміли відчуття сліпої людини.



У плані виконання проекту діти можуть провести «дослідження» інших

фізичних вад і записати, що вони відчували, імітуючи ці вади, і як вони тоді

хотіли, щоб із рими поводилися.

2.3. Вправа з малюнками «Діти усього світу»

Мета: Ця вправа з малюнками допомагає дітям дослідити схожість усіх

дітей світу екзалежно від національності, статі або етнічного походження.


- Ми всі різні, але маємо багато схожого.

- В основі прав лежать спільні потреби різних людей.

Оснащення:

Короткий виклад Конвенції про права дитини.

Фотографії дітей вашої місцевості й усього світу.

Виберіть малюнки, на яких зображено якомога різноманітнішу їжу, клімат,

статуру людського тіла чи способи життя. Їх можна вирізати з газет чи журналів.



1. Роздайте колекцію малюнків.

2. Запропонуйте дітям допомогти вам згрупувати фотографії за якимись

ознаками. Наприклад, за статтю, кольором волосся, віком. Спробуйте поєднати

різні ознаки, щоб вибрати малюнки з різних частин світу. Наприклад,згрупуйте

разом портрети дітей, які розмовляють або граються, або тих, які старші чи

молодші за учнів вашого класу.

3. Поставте питання, щоб учні усвідомили подібність дітей на малюнках.

- Чи було щось однакове в дітях на малюнках? Що саме?

- Чим вони відрізнялися?

- Чи були на малюнках якісь предмети, які ви не знаєте?

- Які предмети вашого побуту, на вашу думку, діти з малюнку не



могли б назвати, якби приїхали до нас?

- Як би ви хотіли, щоб із вами поводилися, якби ви мусили ходити до

їхньої школи? Чому?

- Уявіть собі, що деякі діти, зображені на малюнках, мають приїхати І

відвідати нашу школу. Щоб ви сказали учням інших класів про те, як треба

поводитися з гостями?

Висновок: Хай діти напишуть листа до дітей,зображених на малюнках,

розповідаючи їм про свою школу. Діти могли б листуватися з друзями з-за

кордону або з інших регіонів України.

2.4. Вправа з іграми «Ігри з усього світу»

Мета: Ця вправа з іграми допомагає дітям дослідити схожість між дітьми

світу незалежно від національності, статі чи етнічного походження. Вона також

знайомить дітей з думкою, що вони мають невід’ємні права, зокрема право на

гру, що записано в Конвенціі про права дитини.



- В основі прав лежать спільні потреби різних людей.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини. Зразки ігор.

Конвенція про права дитини.



1. Поясніть, що діти в усьому світі граються по-різному, але їхні ігри дуже

цікаві.



2. Пишіть ігри різних країн ( якщо є глобус або атлас, покажіть дітям, де

знаходяться ці країни) Зіграйте ці ігри.

3. Запитайте у дітей, яку нашу гру вони запропонували б дітям світу.

Зіграйте цю гру.

4. Якщо деякі діти належать до іншої етнічної групи, запитайте, чи можуть

вони запропонувати гру свого народу, яку усі могли б зіграти.

5. Поставте запитання, щоб діти усвідомили схожість і відмінності дітей

світу.

- Чи подобається вам одна гра більше за іншу? Які ознаки роблять гру

хорошою?

- Чи нові ігри стали б більш цікавими, якби ви були в них задіяні?

- Всі діти мають право на гру. Це право записано в Конвенції про права

дитини.

- Як ви думаєте, чому саме гра згадується в цьому документі?

- Чи могли б ви навчити ваших ігор дітей з інших країн, навіть, якби вони

не говорили вашою мовою? Як?

Висновок: Діти можуть підібрати « колекцію» улюблених ігор їхніх сімей

або книжок чи оповідань.

Зразки ігор:

Затули вуха (Корея)

Це улюблена гра як дітей, так і дорослих. В ній може брати участь будь-яка

кількість гравців.

1. Гравці сідають колом.Один гравець, обраний ведучим, затуляє свої вуха

обома руками.



2. Гравці зліва від ведучого закривають правою рукою праве вухо. Гравці

справа мусять закрити лівою рукою ліве вухо ( Іншими словами вуха, які ближче

до ведучого мають бути затуленими).

3. Ведучий знімає обидві руки і показує на іншого гравця в колі.

4. Новий ведучий затуляє свої вуха обома руками. Знову гравці справа і

зліва від ведучого відразу ж закривають найближче до нього вухо. Новий ведучий

показує тоді на іншого гравця, і гра продовжується в якнайшвидшому темпі.

5. Будь-який гравець, який найпізніше затулить вухо або зробить помилку,

виходить з гри. Виграє останній гравець, який залишився у колі.

Хто це? (Чилі)

Це гра для 7-30 гравців.

1. Одного з гравців обирають Відгадувачем. Інші стають в колону позаду

нього . Відгадувач не повинен бачити, хто є позаду.

2. Відгадувач робить 9 повільних кроків вперед, в той час як інші гравці

змінюють місце позаду нього. Один із них займає місце прямо за ним.

3. Інші гравці питають Відгадувача6 « Хто позаду тебе?»

4. Перш ніж відгадувати, той може поставити три запитання, наприклад:

«Це хлопець чи дівчина? Він/вона низький/низька чи високий/висока?

Він/вона темна чи білявий/білява?»

5. Інші гравці відповідають на запитання одним словом, а Відгадувач

повинен тоді вгадати , хто стоїть позаду.

6. Якщо він вгадує правильно, то залишається ще на один раз. Якщо не

вгадує, обирається інший гравець.

2.5. Вправа «Розповіді з усього світу»



Мета: У цій вправі використовуються розповіді, які покликані допомогти

дітям дослідити схожість між дітьми світу незалежно від національності статі чи

кольору шкіри.



- В сонові прав лежать спільні потреби різних людей.

Оснащення:


Зразки оповідань.

Лис та Індик (індіанське плем'я, США)

Це сталося давним-давно. Одного разу пан Лис вийшов на полювання. Він

був голодним, оскільки уже тривалий час зі своєю дружиною Лисицею

харчувався лише корінцями, а тому хотів чогось смачненького.

Лис довго полював і врешті дуже втомився. Раптом він натрапив на

великого гладкого Індика.

Лис якраз зібрався вгризтися в нього своїми гострими зубами, коли той

сказав:

- Почекай, Лисе-брате, що з тобою? Ти виглядаєш таким блідим! Чи не краще б

тобі подрімати? Лягай і поспи, а я піду до твого дому і скажу Лисиці, щоб зварила

мене на обід. Мій бідний друже, ти виглядаєш таким стомленим!

Від таких слів Лис справді відчув себе хворим.

- Це було б дуже мило з твого боку, Індику-братику.

От Індик і подався до нори Лисиці. Лис спостерігав за ним, поки той не

дійшов до дверей, а тоді ліг під дерево поспати.

Між тим Індик голосно постукав у двері.

- Хто там? - запитала Лисиця.



- Приятель, з повідомленням для вас.

- Заходьте, будь ласка, - сказала Лисиця.

- Ні, дякую, - сказав Індик. - Я поспішаю. Пан Лис попросив мене тільки,

щоб я, проходячи мимо, сказав вам, що він скоро повернеться. Він дуже голодний

і хоче, щоб ви зварили йому на обід кілька корінців.

І сказавши це, Індик побіг геть.

Лисиця заходилася варити корінці.

Незабаром, прицмокуючи губами, повернувся Лис. Йому любо було

уявляти, як він зараз з'їсть смачний обід з Індика. Лисиця принесла обід і

поставила на стіл. Лис відкусив великий шматок і почав жувати.

- Це найтвердіший індик, якого мені доводилося їсти! - скрикнув він. - На смак

він схожий скоріше на корінці, ніж на індика. В чому справа?

- Індик? - перепитала Лисиця. - Я не маю індика! Це корені! Хтось постукав у

двері цього ранку і сказав мені, що ти дуже голодний і велів зварити на обід

кілька коренів.

- О, - застогнав Лис, - це, напевно, був Індик!

Як поділити сир (Острови Зеленого Мису)

Два коти вкрали сир. Один із них хотів поділити його. Другий не довіряв

йому і тому сказав: "Ні, давай попросимо мавпу поділити його між нами".

Перший пішов шукати мавпу і попросив її бути суддею. "Звичайно", - погодилась

мавпа.

Вона послала їх за великим ножем і терезами. Але замість того щоб

розрізати сир навпіл, вона зробила один кусень більшим за інший. Тоді вона

поклала їх на терези. "Я погано розділила", - сказала вона і почала їсти більший

шмат сиру. "Що ти робиш?" - закричали коти. "Я збираюся з'їсти трішки сиру,

щоб зробити половини однаковими". Незабаром кусень, який вона їла, став

меншим від другого. Вона поміняла кусні і почала їсти той інший.



Коти побачили, що замість того, щоб поділити, мавпа з'їсть увесь сир, і

сказали: "Пане суддй, хай решта сиру залишиться у нас, і ми поділимо його самі."

"О ні, - сказала мавпа. - Ви наробите галасу, і король звірів розгнівається". І

мавпа продовжувала їсти спочатку один шматок, потім інший. Коти побачили, що

нічого не залишиться, і тоді один кіт повернувся до другого і сказав: "Нам треба

було ділити сир самим."

Доївши увесь сир/мавпа сказала: "А тепер розійдемось з миром, і ніколи

більше не дозволяйте своїм інтересам затьмарювати ваш розум".

Час: Близько одної години.


1. Поясніть, що діти в усьому світі слухають різні оповідання.

2.6. Оповідання «Хлопець із двома очима»

Мета: В цьому короткому оповіданні дітям дається позитивна картина

відмінностей між людьми.


- Люди з фізичними вадами мають право, щоб із ними поводилися так

само, як із іншими людьми.

Оснащення: Спрощена версія Конвенції про права дитини.


Методика проведення: Розказати дітям історію. Після цього поставте

запитання.

«Далеко-далеко у космічному просторі є планета, така ж як Земля. Люди,

які живуть на цій планеті, є такими ж, як і ми, за винятком того, що в них



Лише одне око. Але воно особливе. Ним вони можуть бачити в темряві,

димитись в безмежну далечінь і бачити крізь стіни. Жінки на цій планеті такі ж,

як і на Землі. Та якось в однієї жінки народилося дивне дитя: воно мало двоє очей.

Його батьки були дуже засмучені.

Проте хлопчик ріс щасливим. Батьки любили його і милувалися ним. Але їх

непокоїло, що він був таким незвичайним. Вони показували його багатьом

лікарям, але ті тільки хитали головами і говорили: «Нічого не можна зробити».

Коли хлопчик підріс, він мав щораз більше проблем. Оскільки він не міг

бачити в темряві, то змушений був носити із собою якесь джерело світла. Коли

він пішов до школи, то не міг читати так добре, як інші діти. Вчителі мусили

надавати йому спеціальну допомогу. Хлопчик не бачив на великій відстані, тому

потребував спеціального телескопу, щоб бачити інші планети. Деколи він,

вертаючись зі школи, відчував себе дуже самотнім.»Інші діти бачать предмети,які

я не можу бачити,- думав він. – Я мушу навчитися бачити те, чого не бачать

вони».

І одного чудового дня він помітив, що дійсно може бачити те, чого не

можуть інші. На відміну від них, він бачив увесь світ у кольорі. Одразу після

цього відкриття він вивів батьків на вулицю і розповів про те, що бачив, дуже

здивувавши їх тим. Його друзі теж були здивовані. Він розповідав їм чудові

історії, вживаючи слова, які вони ніколи не чули, як-от: червоний, жовтий,

оранжевий… Говорив про зелені дерева і пурпурові квіти. Кожен хотів знати,

якими він бачить речі. Хлопчик розповідав дивні історії про глибокі сині моря і

піняві хвилі з білими гребенями. Дітям подобалися оповідання про дивних

драконів, особливо коли він описував їхню лискучу шкіру, очі, гарячий подих.

Одного дня він зустрів дівчину. Вони покохали одне одного. Вона не мала

нічого проти того, що він не схожий на інших. І тоді він відчув, що йому це також

байдуже. Хлопець став дуже відомим. Люди з усієї планети приходили, щоб

послухати його. У молодого подружжя народився син. Дитина була такою ж, як і

всі на планеті, і мала лише одне око.»



Запитання:

- Як ви думаєте, як почувалася людина, маючи двоє очей, в той час, як

інші мали одне?

- Як ви думаєте, які труднощі виникали у хлопця з двома очима? Чому?

- Які інші відмінності можуть бути між людьми?

- Чи виділялися б ви, мешкаючи в якому-небудь іншому куточку Землі?

Чому? Як би ви тоді хотіли, щоб місцеві жителі ставилися до вас?

Висновок: У плані виконання проекту дослідження діти могли б

ознайомитися із якоюсь формою інвалідності, вивчаючи умови життя людей з

такими вадами, що вони можуть, а що не можуть робити, яких спеціальних

пристроїв чи допомоги потребують. Для дітей це прекрасна нагода зустрітися з

інвалідами і позбутися упередження у ставленні до каліцтва.

РОЗДІЛ 3

ХТО Я? - ВПРАВИ ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ ПОЧУТТЯ

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

За допомогою цих вправ виробляється почуття відповідальності у

ставленні одне до одного. Вони наводять учнів на думку, що найкраще

поводитися з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. За допомогою

цих вправ удосконалюється вміння слухати. Всі вони створюють атмосферу

довіри між дітьми, що є складовою частиною виховання у дітей відповідальності

і поваги до прав інших у класі.

3.1. Гра «Як Ти почуваєшся?»

Мета: За допомогою цієї швидкої гри можна навчити дітей співпереживати.



Навчальний момент: Уміння співпереживати лежить в основі захисту прав

кожного.

Оснащення:Короткий виклад Конвенції про права дитини



• Двоє дітей виходять з кімнати.

• У той час як вони за дверима, інші діти вибирають якесь почуття, яке вони

мають виразити. Наприклад, щастя, злість, розчарування, захоплення, нудьга,

самотність і т.ін.

• Діти, які були за дверима, повертаються, а присутні в класі розігрують

вибране почуття. Прибулі мають відгадати, яке саме почуття відображається.

• Повторіть вправу стільки разів, скільки вважатимете за потрібне.

• Поставте дітям запитання, подані нижче.

Запитання:

Дітям, які виходили з класу:

• Чи легко було відгадати зображуване почуття?

• Як вам вдалося його відгадати?

Всьому класові:

• Чи це добре - знати, що відчувають люди навколо тебе? Чому?

• Чи почувалися ви щасливими, коли хтось поруч був сумним, і навпаки? Що

ви при цьому відчували?

• Що б сталося, якби ніхто не звертав уваги на відчуття іншого?

3.2. Вправа «Розмовний жезл»

Мета: Ця вправа допомагає учням розвинути слухові і мовні навички.



Навчальний момент: «Діти мають право висловлювати власні думки і

збиратися разом, щоб висловлювати свої спільні погляди»

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини; звичайна

палиця, не надто велика і не гостра.

Час: Приблизно 20 хвилин.


- Пояснити дітям, що корінне американське населення, або «індіанці»,

виробили певний спосіб слухати одне одного так, щоб кожен мав нагоду

висловитись. Для цього вони використовували так званий розмовний жезл.

Кожен, хто отримував жезл, мав право говорити, а всі інші повинні були слухати.

Потім палиця передавалася по колу. Той, хто не хотів говорити, просто передавав

її далі. Розмовний жезл міг використовуватися по-різному. Наприклад, щоб

повідомити новину або висловити власну думку. Це дає добру можливість

сором’язливим учням говорити упевнено, а дітей-лідерів привчити поважати

права інших.

Було б добре, щоб учитель перший тримав жезл і сказав щось від себе, а

тоді передав його найближчій дитині. Це найпростіший спосіб продемонструвати

учням, як можна використовувати розмовний жезл.

- В жодному випадку не змушуйте дітей говорити.

- Після вправи поставте дітям запитання:

1) Що ви відчували, коли висловлювались самі або слухали іншого?

2) Чи помітили ви при цьому щось нове або незвичайне?

3) Чи вам подобається, коли вас перебивають?

4) В чому полягає перевага, якщо дати комусь висловитися, не перебиваючи

його?

Висновок:



Цю вправу можна використати, коли в класі сталася бійка або інший

інцидент, щоб дізнатися про різні точки зору і знайти шляхи залагодження

конфлікту.

- Цю вправу можна використати ще для знайомства ( при цьому модна

використати, наприклад, свічечку).

3.3. Гра «Знайди помилку в дитячих віршиках»

Мета: Ця гра допомагає розвинути вміння слухати.


- Уважне слухання інших людей виховує повагу до їхніх прав.



- Продекламуйте дітям знайомого їм віршика, замінивши в римі одне

слово.

- Діти мають вказати на неправильне слово і виправити помилку.

- Якщо в них уже виробились певні навички, можна замінити два слова.

Поставте дітям запитання:

1) Коли ми уважно когось слухаємо, то про що думаємо і як змінюється при

цьому положення нашого тіла? ( нахиляємося вперед, киваємо головою, думаємо

про сказане..)

2) А що відбувається, коли ми слухаємо неуважно? ( дивимося вбік, не

задаємо запитань…)

3) Чи здається вам, що можна навчитися слухати шляхом тренування?

4) Яка користь від уважного слухання ( в сім’ї, у школі, на вулиці..)?

5) Що сталося б, якби всі люди перестали слухати один одного?

Висновок: У плані виконання проекту дослідження запропонуйте дітям

під час вихідних днів занотувати ситуації, коли люди не слухають одне одного.



3.4. Гра «Довірся мені»

Мета: Ця захоплююча і активна гра допомагає дітям зрозуміти важливість

довіри і співпраці.

Навчальний момент: Щоб забезпечити дотримання прав усіх людей, нам

потрібна співпраця.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини. Пов’язки на очі

для половини дітей.

Час: Сорок п’ять хвилин.


1. Запропонуйте учням розбитися на пари.

2. Зав’яжіть очі одному учневі у кожній парі.

3. Інший учень у парі стає «поводирем» і водить свого партнера з пов’язкою

по кімнаті.

4. «Поводирі» повинні придумати для свого партнера різні вправи.

Наприклад, розрізнити предмети на дотик, побути певний час на самоті, бігати

разом по гладенькій площині. Заохочуйте « поводирів» використати свою уяву.

5. Пари міняються ролями.

6. Після гри виділіть час на обговорення. Щоб розпочати дискусію,

використайте запитання.

Запитання:

- Що ви відчували, коли були «незрячим» або « поводирем»?

- Як ви порозумілися?

- Якій ролі ви надаєте перевагу? Чому?

- Чи усвідомлювали ви свою відповідальність, коли були «поводирем»?

- Чи довіряли ви своєму «поводиреві»?

- Чому такою важливою є довіра? ( В сім’ї, між друзями, між

країнами…)

Альтернативна методика:



1. Виберіть якесь одне право, наприклад, право на достатню кількість їжі й

чистої води. Як треба людству співпрацювати, аби добитися того, щоб це право

гарантувалося дітям всюди? ( Це право вимагало б співпраці і взаєморозуміння

між урядами, виробниками зерна та продуктів, торгівельними організаціями…)

2. Видозмінюємо гру таким чином, що один учень стає «кораблем», а інші –

«скелями». «Скелі» сідають на підлогу на певній відстані одна від одної, а

«корабель» ( учень із зав’язаними очима) має пройти з одного кінця кімнати (

море) до іншого (берег), не наштовхнувшись на «скелю». Якщо «корабель»

наближається до «скелі», дитина, яка грає цю роль, відтворює звуки удару хвилі

об скелю. Це попереджає «корабель» про потребу змінити курс. Коли він досягне

берега, діти міняються ролями.

3. З метою засвоєння група дітей могла б підготувати інсценізацію п’єси для

інших учнів і продемонструвати з її допомогою, як співпраця може запобігти

катастрофі.

РОЗДІЛ 4

ПРАВО НА ЖИТТЯ - ВПРАВИ ДЛЯ

УСВІДОМЛЕННЯ УНІВЕРСАЛЬНОСТІ ПРАВ ЛЮДИНИ

Наведені далі вправи допомагають дітям зрозуміти, що наші права, як і наші

думки, є невід’ємними – іншими словами, вони наші власні і їх не можна від нас

відібрати. Ці вправи показують, як формувалася концепція прав і що в основі їх

лежать основні потреби всіх людей.

4.1. Гра: «Для чого служить цей предмет»



Мета: Ця гра з елементами уяви і використанням зайвих у господарстві

речей допомагає познайомити дітей з поняттям універсальних і невід’ємних прав.

З її допомогою можна висвітлювати питання про схожість та відмінність між

людьми.

Навчальний момент: Всі ми маємо невід’ємні права.

Оснащення:

Зайві предмети, зібрані дітьми в школі або вдома, такі як пакети, ганчірки

тощо.


Час: Приблизно двадцять хвилин.


1. Сядьте в коло.

2. Пустіть по колу якийсь предмет. Хай кожна дитина висловить

припущення, як можна його використати. Наприклад, порожня коробка може

стати шапкою, черевиком, валізою. Якщо в когось немає жодного припущення, то

предмет передається далі.

3. Похваліть учня, який висловив цікаве й вигадливе припущення.

4. Коли ідеї вичерпаються, передайте по колу інший предмет.

5. Поставте дітям наступні запитання.

Запитання:

- Що таке уява? Коли ми використовуємо її? Для чого?

- Всі ми маємо ту уяву, з якою народилися. Її не можна від нас

відібрати. Так само й права, з якими ми народжуємося, не можна від нас

відібрати. Інші люди можуть ігнорувати наші права або порушувати їх, але ми все

одно їх маємо, незалежно від того, де живемо і хто ми такі – точнісінько так, як і з

нашою уявою, якою ми наділені незалежно від того, хто ми такі.

В и с н о в о к:



Ця вправа також корисна для вивчення схожості й відмінностей між

людьми: всі ми маємо мозок, однак наші думки та ідеї часом відрізняються одна

від одної, часом подібні, проте ніколи не однакові.

4.2. Мозковий штурм:важлива робота

Мета: За допомогою цього мозкового штурму можна продемонструвати,

що в основі документів про права людини лежать основні потреби всіх людей.

Навчальна мета: В основі прав лежать подібні потреби різних людей.

Оснащення: Спрощений варіант Конвенції про права дитини і короткий її

виклад на великому аркуші паперу.

Час: Близько сорока хвилин.


1. Коли ідей більше не надходитиме, запропонуйте класові розрізнити,

Попросіть групу уявити собі, що ООН ( Організація Об’єднаних Націй –

Парламент націй усього світу) доручила їм скласти перелік того, що потрібно усім

дітям, щоб бути щасливими і здоровими. Наприклад, їжа, ігри, повітря, любов…

2. Запишіть ці «потреби» в запропонованому вигляді, не даючи їм оцінки.

3. Які з цих пропозицій є справді потребами, а які «забаганками».

(наприклад, телебачення і солодощі будуть «забаганками», а не потребами.)

Спробуйте виділить потреби, які будуть однаковими для всіх.

4. Тепер покажіть дітям короткий виклад Конвенції про права дитини.

Поясніть, що багато років тому подібний перелік було складено ООН, і пізніше

він переріс у Конвенцію. Вона нагадує народам Землі про права їхніх дітей.

5. Запропонуйте дітям порівняти їхній перелік і короткий виклад

Конвенції. Які потреби мають вигляд прав? Чи є якісь відмінності між двома

текстами? Чому?



6. Поставте дітям запитання:

- Чому, на вашу думку, ООН вважала за необхідне скласти перелік прав

дитини?

- Чому, на вашу думку, Конвенція є переліком потреб, а не бажань?

- Як ви думаєте, чи всі діти у нашій країні і у світі мають повний набір

цих прав? Якщо ні, то чому?

- Проаналізуйте одне або два права, наведені в Конвенції. Що могло б

статися, якби дітей позбавили цих прав?

- Що на вашу думку, можуть зробити політичні лідери нашої країни,

вчителі чи ви всім класом, щоб довести, що всім дітям нашої країни гарантуються

ці права.

Альтернативна гра: Станьте або сядьте колом. Кожен учень по черзі імітує

певну дію. Наприклад, одягаються, їдять, обіймають друзів, грають якусь гру,

пишуть листа чи зображають певні почуття, як-от: щастя, свободу. Тоді почніть

ще раз гру по колу. Коли перша дитина виконає свою дію, інша приєднується із

своєю і так весь час, поки ціла група і вчитель не будуть виконувати свої дії

одночасно. А тепер відпочиньте!

4.3. Інтерв’ю «Старші люди і молодь»

Мета: Вправа з елементами інтерв’ю має допомогти дітям навчитися

розповідати про права людини іншим і роз’яснювати, що до визнання цих прав

людство йшло поступово.

Навчальний момент: Кодифікація прав відбулася наприкінці ХХ століття,

але вони існували і порушувалися впродовж всієї історії людства, за них боролися

і їх утверджували протягом тривалого часу.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини.




1. Поясніть дітям , що документи, які містять права людини (наприклад,

Конвенція про права дитини), - це результат тривалого процесу, а в Мета в

минулому багатьма з цих прав діти користуватися не могли. Така ситуація має

місце в багатьох країнах і нині.

2. Складіть разом із дітьми короткий список жителів міста, які могли б

відповісти на запитання «Чи поліпшилося нині становище дітей?» Наприклад,

список, що включає дідусів і бабусь.

3. Запропонуйте учням запросити цих людей до школи, щоб узяти в них

інтерв’ю.

4. Діти мають підготуватися, обдумавши запитання завчасно. Готуючи їх,

учні мають подумати, про що вони хотіли б довідатися. Наприклад, якщо

респондент сказав, що він дитиною працював, замість того, щоб учитися, діти

могли б запитати про його тодішні відчуття, коли і чому так сталося, хто був

разом із ним.

5. Коли прийдуть респонденти, посадіть їх на видному місці.

6. Діти можуть задавати запитання по черзі. Хай інтерв’ю розвивається

природно: не перебивайте без потреби.

7. Запишіть відповіді на аркуш паперу або диск.

8. Після цього запропонуйте учням порівняти відповіді з коротким

викладом Конвенції про права дитини. Поставте дітям запитання:

- Чи поважали, на вашу думку, права дітей у минулому?

- Які права ігнорувалися? Чому?

- Чи хотіли б ви жити в той час?

- Покращилося чи погіршилося нині становище дітей?

Підсумок : Можна використати газетний матеріал, щоб проаналізувати, як

захищають або ігнорують права дітей в інших країнах світу.

4.4. Гра зі світлинами



Ця вправа зі світлинами допомагає пояснити, як взаємопов’язані між собою

всі права.


- Права людини – універсальні ( їх мають всі)

- Права людини – неподільні ( люди не можуть користуватися одними

правами і бути позбавлені інших).

Оснащення: Близько двадцяти світлин або доброякісних малюнків, на яких

зображено людей з усього світу в найрізноманітніших ситуаціях. Календарі,

газети, журнали є добрими джерелами таких ілюстрацій. Спрощена версія

Загальної Декларації прав людини.

Час: близько тридцяти хвилин.


1. Розкладіть малюнки на підлозі або на столі, щоб кожен міг роздивитися

їх.

2. Запропонуйте дітям вибрати з-поміж них три малюнки, які їм найбільше

подобаються.

3. Візьміть вибрані малюнки, Інші приберіть, щоб не відволікати увагу.

4. Помістіть один із вибраних малюнків на видному місці. Поставте дітям

ряд запитань, щоб запрацювала їхня уява.

5. Повторіть цю вправу з двома іншими вибраними світлинами чи

малюнками.

6. Потім поверніться до першого малюнка. Запитайте дітей, яке право або

права передаються з його допомогою. Так зробіть із двома іншими світлинами.

7. Тепер запропонуйте учням обдумати, чи можуть вони розсортувати

малюнки за тематико. Спрощеної версії Загальної Декларації прав людини.

Очевидно, діти зрозуміють, що це неможливо, бо всі права взаємопов’язані. Отже,

один малюнок буде відображати декілька прав одночасно. Отже, права є

неподільними ( наприклад, ви не можете користуватися правом на добре житло,



якщо вас позбавлено права на роботу і зарплату або найголовнішого права – на

життя).

Запитання:

1. Де, на вашу думку, було зроблено цю світлину?

2. Як, на вашу думку, це сталося?

3. Який період дня зображено?

4. Чи схожі ці люди?

5. Вони бідні чи багаті? Щасливі чи сумні?

6. На що спрямовано їхній погляд, що вони роблять, говорять?

7. Куди вони йдуть? Звідки?

8. Чи знають вони фотографію?

9. Що вони про нього думають?

Підсумок: У плані використання проекту дослідження діти можуть зробити

виставку світлин у класі.

РОЗДІЛ 5

ЩО ТАКЕ ЧЕСНІСТЬ? – ВПРАВИ ДЛЯ ВИХОВАННЯ

ПОЧУТТЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ

«Це несправедливо…» - часто чуємо ми. Справедливість – це те, що на

нашу думку, ми можемо добре оцінити. Ми одразу ж відгадуємо, що

несправедливе, і, як правило, можемо швидко відповісти на запитання: « Чому це

несправедливо?»

Бути « справедливим» означає бути чесним і виваженим, надавати кожній

людині однакові можливості, рівно ділити щось поміж усіма або ж однаково

ставитися до всіх, виходячи з певних правил, якщо такі взагалі існують. Простим

прикладом справедливості є виступ у забігу, який буде тільки тоді справедливим,



якщо правила однакові для всіх: одночасний старт, однакові дистанція, вік і

спроможності.

Життя було б справедливим, якби в нас усіх були однакові можливості, якби

кожен мав достатньо їжі і чистої питної води, якби кожен міг відвідувати школу,

якби з усіма поводилися однаково, незалежно від кольору шкіри, статі чи

віросповідування, якби кожен міг вільно голосувати.

Усвідомлення цінності справедливості в нашому житті є важливою

передумовою для того, щоб діти зрозуміли потребу справедливості на Землі.

5.1. Гра з іменем

Мета: Ця сидяча гра дає змогу дітям отримати визнання і навчитися

визнавати інших людей.


- Всі ми маємо право на ім’я.

- Від справедливості виграє кожен.

Оснащення: Спрощена версія Конвенції про права дитини. Чистий м’яч.

Час: менше півгодини.


1. Діти сідають на підлозі в коло.

2. Одна дитина кидає м’яча іншій, вигукуючи ім’я того, хто має його

впіймати. Якщо ім’я названо правильно, то м’яча кидає далі той, хто піймав,

вигукуючи наступне ім’я. Якщо ні, то дитина, яка зловила м’яча, виправляє

помилку, називаючи правильне ім’я, і кидає його назад.

3. Не допускайте, щоб деякі діти залишались осторонь або щоб діти

спеціально кидали м’яч не тій дитині.

4. Коли кожен з учнів зробив уже декілька спроб, припиніть гру і поставте

питання:



- Чи кожен мав однакову можливість кинути м’яч? Чому так? Чому ні?

- Що б ви відчували, якби ви так ніколи й не мали нагоди кидати його?

Чому?

- Що ми можемо зробити, щоб наступного разу гра обов’язково пройшла

справедливо?

- Чи можете ви пригадати момент, коли щодо вас було вчинено

несправедливо?

- Як можна уникнути несправедливості в нашій групі, класі, школі, сім’ї?

Підсумок: Зверніться до статті 7 спрощеної Конвенції про права дитини.

Наскільки змінилося б ваше життя, якби ви не мали імені?

Цю вправу корисно застосувати, коли треба познайомити між собою учнів

групи.

Якщо всі в групі знають, як кого звуть, ускладніть гру. Наприклад, перша

особа, яка кидає м’яча, повинна почати речення, до якого кожен кидаючий має

додати одне слово.

5.2. Дослідницька гра «Розпізнай своє яблуко»

Мета: Ця дослідницька гра вчить дітей ділитися одне з одним, а також

розуміти, що наше розуміння схожостей і відмінностей є дуже суб’єктивним. Ця

основна думка пізніше доповнюється питаннями щодо проблеми вироблення

стереотипів у суспільстві.


- В основі прав лежить справедливість.

- Діти мають право не терпіти голод.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини. Одне яблуко

(або якийсь інший фрукт чи овоч) для кожної дитини.





1. Запропонуйте дітям сісти парами, утворивши невелике коло.

2. Запитайте дітей, які ознаки характерні для яблук. Чи всі вони однакові?

3. Дайте одне яблуко кожній парі.

4. Кожна пара має уважно роздивитись яблуко протягом певного проміжку

часу. Хай діти запам’ятають колір, нарости, грудкиі інше, що відрізняє одне

яблуко від інших.

5. Зберіть яблука в сумку.

6. Передайте їх по колу одне за одним. Усі пари розглядають по черзі

кожне яблуко. Якщо якась пара вгадує своє яблуко, вони залишає його собі.

7. Коли всі пари розпізнали свої яблука, вони можуть їх з’їсти, розділивши

їх навпіл.

Запитання:

- Зверніться до пункту 2 короткого викладу Конвенції про права дитини.

Як справедливість і розподіл можуть забезпечити виконання цього права для всіх

і для кожного?

- Хто отримав своє яблуко назад першим, а хто останнім? Чому?

- Чи відчували ви хвилювання, коли хтось інший отримав ваше яблуко?

- Що б сталося, якби вашого яблука взагалі б більше не було ? Що б ви

відчували?

- Сьогодні ми поділили між собою яблука. Чим ще можна поділитися в

школі?

- Чи виникають часом проблеми, коли треба щось поділити? Чому?

- Що б сталося, якби всі забули, як ділитися одне з одним?

- Чи всі яблука були однакові? Що було подібного і відмінного?

Підсумок: Можна після цієї вправи запропонувати дітям намалювати

малюнки, де всі забули, як треба ділитися з іншими або скласти розповіді.



5.3. Гра «Хованки»

Мета: Ця гра в приміщенні чи поза ним вчить дітей розрізняти та

аналізувати факти несправедливості.


В основі прав лежить справедливість.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини. Три вовняні

різнокольорові кульки. Одна з них має бути яскравого кольору6 наприклад,

червона або жовта: інші ж – кольорів, що зливаються з довкіллям у приміщенні чи

надворі.



1. Виріжте двадцять або тридцять кусочків вовни кожного кольору.

2. Сховайте їх на полі або в парку, що знаходиться поблизу.

3. Поділіть дітей на три команди. Кожна з них повинна шукати вовну

одного кольору.

4. Дайте їм визначений час і домовтеся про умовний сигнал.

5. Порахуйте, скільки кусочків вовни кожна команда спромоглася знайти.

Виграє команда, яка відшукала найбільшу кількість шматочків.

6. Вірогідно, що команда, яка шукатиме кусочки яскравого кольору,

виграє, бо учасникам буде легше їх знайти.

7. Поставте такі питання:

- Що ви відчуваєте, коли ви - член команди , яка виграє?

- А що, якщо - команди , яка програє?

- Яка команда знайшла найбільше кусочків? Чому?

- Якби ми грали ще раз, в якій команді ви хотіли б бути? Чому?

- Чи була гра справедливою?



- Чи можна зробити її справедливою?

- Пригадайте всі ігри, які ви знаєте. Що сприяє дотриманню

справедливості в проведенні ігор? ( Наприклад, у футболі обидві команди мають

однакову кількість гравців.)

РОЗДІЛ 6

МОЇ ПРАВА/ТВОЇ ПРАВА - ВПРАВИ З

РОЗГЛЯДОМ СИТУАЦІЙ, КОЛИ ПРАВА РІЗНИХ

ЛЮДЕЙ ВСТУПАЮТЬ У КОНФЛІКТ МІЖ СОБОЮ

У цих вправах, під час яких обговорюються ситуації, де права однієї

людини суперечать правам іншої, використовуються рольові ігри та аналізи

конфліктних ситуацій вдома і в школі, щоб діти усвідомили, що, крім боротьби, є

інші можливості залагодити конфлікт. З їхньою допомогою діти переконуються,

що права однієї особи закінчуються там, де починаються права іншої. Якщо права



різних людей конфліктують, то найкращий вихід – співпрацювати для вироблення

такого рішення, в якому враховувалися б права кожного.

6.1. Рольова гра «Подарунки андреа і тоні»

Мета: Ця рольова гра може допомогти дітям визначити шляхи розв’язання

конфлікту прав.


- Інколи люди потрапляють у ситуації, коли права одного суперечать

правам іншого.

- Ці конфлікти можуть бути залагоджені мирним шляхом.

Оснащення: Короткий виклад Конвенції про права дитини. Історія Андре і

Тоні.

Час: Близько сорока хвилин.


1.Розкажіть дітям історію, подану нижче.

1. Запропонуйте їм розіграти цю ситуацію.

2. Діти можуть виконати чотири ролі: Андре, Тоні, батька і матері.

3. Зупиніть рольову гру на точці конфлікту.

4. Хай учні поміркують над тим, як могли б далі розвиватися події.Тоді

гравці вибирають одну з поданих пропозицій і доводять рольову гру до кінця.

5. Поставте запитання, подані нижче, щоб заохотити дітей знайти

ненасильницьке вирішення конфлікту.

6. Потім учасники розігрують знайдене мирне закінчення.

Запитання:

- Як виник цей конфлікт? Чому?

- Що відчувають при цьому герої?

- Чи все закінчилося щасливо?



- Як можна було б запобігти цьому конфлікту?

- З чиїми правами не схотіли рахуватися Тон і Андреа? Які ці права?

Історія Андреа і Тоні

Андре і Тоні були на вершині щастя, коли довідалися, що батьки купили

милі їхньому серцю подарунки. Тоні отримав барабан і радо почав одразу ж

барабанити .Андреа отримала сопілку і, щаслива, заходилася вигравати й собі.

Спершу вони обоє були дуже задоволені, бо кожен мав свій подарунок і міг собі

грати, коли захоче. Але згодом почали заважати одне одному своїм шумом, бо

грали одночасно. Андреа попросила Тоні зупинитися на хвилинку і дозволити їй

пограти. На що Тоні відповів, що йому її гра не заважає і що він не хоче

зупинитися. Андре розгнівалася і почала грати дуже голосно. Тоді Тоні спробував

грати ще голосніше.Вони почали змагатися одне з одним і наробили так багато

галасу, що в їхню кімнату зайшли батьки…

Підсумок: Цю вправу можна використовувати для розгляду конфліктних

ситуацій, які сталися в школі.

6.2. Бідний старий вовк!

Мета: Ця весела і вигадлива гра має за мету переконати дітей у тому, що

права іншої людини треба поважати, бо при цьому виграють усі, на відміну від

тих конфліктів, в яких виграє тільки один переможець.


- Часом люди потрапляють в ситуації, коли права одного суперечать

правам іншого.

- Ці конфлікти можна вирішити мирним шляхом.

Оснащення: Одна-дві народні казки або оповідання для дітей, в яких іде

мова про конфлікт між персонажами. ( Якщо замислитися, в основі багатьох



народних казок лежать такі конфлікти – переважно з одним « негативним»

персонажем або більше та групою «позитивних».



1. Виберіть якусь історію.

2. Прочитайте її учням.

3. Допоможіть дітям виділити конфлікт у цій історії, ставлячи запитання:

- Хто був щасливим наприкінці історії? Чому?

- Хто був нещасливим у кінцевому рахунку? Чому?

- Чи порушувалися в цій історії чиїсь права? Якщо так, то чиї? Ким?

4. Запропонуйте дітям передати зміст цієї історії з іншої точки зору –

вовка, монстра, чудовиська чи іншого «негативного» героя. Зупиніться на всіх

кульмінаційних моментах історії. Наприклад, дракон міг би сказати: «Я дракон, це

моя робота – їсти людей. А жахливий Принц прийшов і відрубав мені голову !..»

5. Тепер запитайте учнів, як можна було б переписати цю історію, щоб

кожен отримав своє, а конфлікту можна було б уникнути.

Запитання:

- Чи можна було б цей конфлікт розв’язати мирно? Як?

- Чи можливо, щоб кожен із персонажів отримав те, чого прагнув? Як?

- Чому такий варіант був би кращим, аніж той, де є переможені й

переможці?

6.3. Гра з елемнтами образотворчого мистецтва «Павутинки

конфліктів»

Мета: Ця гра з елементами образотворчого мистецтва допомагає дітям

аналізувати конфлікт між правами різних людей, використовуючи власний

життєвий досвід.




- Деколи люди потрапляють в ситуації, коли їхні права конфліктують.

- Ці конфлікти можна розв’язати мирним шляхом.

Оснащення: Дошка або великий аркуш паперу.

Час: Сорок п’ять хвилин.


1. Посередині паперу/дошки напишіть слово «конфлікт» і обведіть його

овалом.

2. Запитайте дітей, що , на їхню думку, означає це слово.

3. Які асоціації воно викликає. Кожного разу, коли хтось висловлюється,

кресліть лінію овалу і запишіть запропоноване слово або фразу.

Бійка в школі КОНФЛІКТ війна

брат і сестра

5. Якщо діти починають висловлювати думки, які близькі до наведених,

запишіть їх і з’єднайте поміж собою, а не з головним овалом. Продовжуйте доти,

поки не знизиться інтерес до гри.

6. На закінчення поставте запитання, які узагальнюють всі висловлен6і

думки стосовно конфлікту.

КОНФЛІКТ брат і сестра виконання робіт

батьки домашні правила

Користування іграшками та іграми

як витрачаються

гроші

Запитання:



- Що таке «конфлікт»? Яке визначення можна йому дати?

- Що спільного мають сформульовані нами конфлікти?

- Що спричиняє конфлікти?

- Що загострює їх?

- Що запобігає Їм або розв’язує їх?

- Наведіть приклади, де чиїсь права комось ігноруються. Які саме?

Підсумок: У плані виконання проекту дослідження запропонуйте учням

вести щоденник конфліктів, які вони бачили за тиждень. Хай діти виділять ті з

них, які розв’язані мирно і ні. Поясніть дітям, що спроба стати ніби осторонь

конфлікту та спокійно проаналізувати його – це перший крок до мирного

розв’язання конфлікту, щоб не були зігноровані права жодного його учасника.

РОЗДІЛ 7

ДО ПРАЦІ! – ПРАВА ЛЮДИНИ ПОЗА МЕЖАМИ

КЛАСУ

Ці вправи допоможуть учням розглядати права людини як щось таке, що

можна захистити і за що можна боротися, де б люди не жили. В параграфах

"Альтернативна методика", що зустрічаються на попередніх сторінках, наводяться

різні пропозиції щодо активного засвоєння багатьох вправ.



7.1. Художня вправа «Пропагування своїх вправ

Мета: Ця художня вправа має за мету заохотити дітей осмислювати свої

права і сприяти дотриманню їх.


- Кожній людині потрібна освіта з прав людини.

Оснащення:

- Спрощена версія Конвенції про права дитини або будь-який документ з

частини п'ятої цього посібника.

- Матеріали для виготовлення плакатів: ручки, фарби, папір.

Час: Півтори години.


• Перед уроком виберіть декілька прав з Конвенції, які пов'язані одне з одним.

Наприклад, права, що стосуються дитини та її сім'ї.

• Запропонуйте класові розбитися на невеликі групи або пари.

• Розкажіть їм, що в багатьох країнах права дитини рекламуються по

телебаченню та радіо, а також випускають різноманітні плакати на цю тему.

• Хай кожна пара або група виготовить рекламу, яка пропагувала б одне або

кілька прав з Конвенції. Це могли б бути: плакат, гра, пісня або вірш. Якщо

декілька дітей вирішили намалювати плакат, Вам можуть стати у пригоді

подані нижче поради.

• Виготовлені роботи можуть бути показані в класі або в школі.

Поради щодо виготовлення плакату:

• Перед тим як почати, продумайте ідею, яку б Ви хотіли пропагувати.

Сформулюйте і запишіть її.

• Зробіть маленькі ескізи нашвидкуруч, щоб матеріалізувати якнайбільше

ідей.



• Не лякайтеся відкинути пропозицію на будь-якому етапі. Значно важливішим

є відшукати цікаву ідею, аніж втілювати нецікаву,

7.2. Новини про дотримання прав людини

Мета: Ця вправа заохочує дітей розглядати права людини в ширшому

контексті, наприклад на загальношкільному рівні.


- Права людини - це складова частина найрізноманітнішої діяльності

людини.

Оснащення: Доступ до засобів масової інформації.

Час: Це завдання виконується протягом кількох тижнів.


• Знайдіть помітне і зручне місце в школі, де можна було б вивішувати новини

з питань прав людини. Наприклад, дошка оголошень укоридорі або біля

вхідних дверей.

• Прочитайте пропозиції щодо роботи з газетами на стор.ЗО і 35.

• Доручіть дітям переглядати газети, журнали, телебачення з метою відшукати

певні ілюстрації або тексти, пов'язані з правами людини. Наприклад, на

якихось карикатурах можуть зображатися факти упередженості та

насильства, у військових репортажах може йти мова про порушення прав

людини в інших країнах, в місцевих новинах можуть згадуватися якісь свої

проблеми прав людини. Заохочуйте дітей робити підбірки газетних статей з

новинами або записувати зміст телевізійних передач. Вивішуйте ці статті на

дошці оголошень.

• Якщо це можливо, дозвольте учням самостійно вирішувати, які новини

мають вивішуватися на дошці. Так вони вироблятимуть у собі почуття

відповідальності за власні вчинки.



• Варто спершу обмежитися короткотривалим проектом дослідження на тему

прав людини, щоб скористатися ентузіазмом дітей. Якщо результати будуть

успішні, продумайте, як можна проводити таке дослідження постійно.

• Намагайтеся збалансовувати подачу негативних і позитивних матеріалів. Як

приклад останніх, опишіть, як співпрацюють у Вашій країні різні етнічні

групи. Використовуйте інформацію з Дошки новин на своїх уроках прав

людини. Участь дітей у пошуку нових матеріалів полегшить і збагатить

процес викладання.

ВИСНОВКИ

З початку XX століття людство почало звертати все більше уваги на

проблему захисту прав дитини.

Раніше вважалося, що інтереси дітей природним чином співпадають з

інтересами батьків, більше того, батьки краще знають, чого потребує дитина, тому

виділяти дітей у окрему категорію громадян немає потреби. Розуміння того факту,

що діти мають низку специфічних прав, як і інші суспільні групи, поступово



знаходило своє відображення у нормативно-правових актах, які на різних рівнях

приймались протягом всього XX століття.

У 1902 році Гаазька конференція з міжнародного приватного права визнала,

що «інтереси дитини» є важливим критерієм в конвенціях по захисту меншин, а у

1919 році Міжнародна Організація Праці прийняла Конвенцію, яка обмежувала

мінімальний вік робітників.

Першим міжнародним правозахисним інструментом, який був спрямований

безпосередньо на дітей стала Декларація прав дитини прийнята у Женеві в 1924

році. Женевська Декларація була захисним інструментом по самому походженню.

Перша світова війна залишила мільйони дітей у надзвичайно важких умовах. У

1920 році Еглантайн Джебб, президент Фонду Порятунку Дітей та міжнародний

Комітет Червоного Хреста вирішили створити Міжнародний Союз Порятунку

дітей. Дуже швидко відділення цієї міжнародної організації у багатьох країнах

світу розпочали активну допомогу дітям, які постраждали від війни.

Женевська Декларація прав дитини містила п'ять основних програмних

пунктів:

1. Дитині повинні надаватися всі засоби, потрібні для її нормального

матеріального і духовного розвитку.

2. Голодна дитина повинна бути нагодована; хвора дитина повинна

отримати допомогу; дитина, яка припустилася помилки, повинна бути

виправлена; сироті чи безпритульній дитині повинен бути наданий притулок і

догляд.

3. Дитина перша повинна отримувати допомогу під час лиха.

4. Дитина повинна мати дитинство і захист від усіх форм експлуатації.

5. Дитину потрібно виховувати в усвідомленні того, що її кращі якості

повинні бути спрямовані на благо ближнім.

У дуже простих термінах (тут не дано визначення прав як таких) Декларація

визначала обов'язки дорослих щодо дітей. Дитина була захищеною як особа з її



власними правами, але залишалася залежною від дорослих у користуванні

правами, зазначеними у Декларації.

Женевська Декларація прав дитини стала дуже важливим і прогресивним

документом, оскільки вона ставить соціальні та економічні потреби (права) вище

традиційних громадянських і політичних прав. У 1924 році цю Декларацію

прийняла Генеральна Асамблея Ліги Націй. А 10 роками пізніше, у 1934 році її

знову підтвердила Генеральна Асамблея і країни «обіцяли» запровадити

принципи Женевської Декларації у своє законодавство.

Власне, з 1924 року, після прийняття Декларації, права дитини увійшли до

системи міжнародного права, а сама Декларація стала наріжним каменем всього

майбутнього міжнародного розвитку правових ініціатив стосовно прав дитини.

Відразу ж після другої світової війни, коли було створено Організацію

Об'єднаних Націй (00Н), світова спільнота стала приділяти особливу увагу

проблемі прав дитини. У 1948 році було прийнято Загальну Декларацію прав

людини і вирішено підготувати новий міжнародний документ стосовно прав

дитини. Комісія з прав людини розпочала роботу над проектом нової Декларації

прав дитини, підготовленим ще на початку 50-х років Радою 00Н з економічних і

соціальних питань та багатьма громадськими організаціями у 1957 році, а вже у

1959 році ця Декларація була одноголосно ухвалена всіма 78 членами Генеральної

Асамблеї 00Н у формі резолюції 1386 (XIV). Ця декларація, прийнята

одноголосно (до того жоден з документів, навіть Загальна декларація прав

людини, не приймалися одноголосно), мала найбільший моральний авторитет у

світі.

Порівняно з Женевською Декларацією, Декларація 1959 року була більш

досконалою і широкою. Вона торкалася не лише життєвих потреб дитини, але й її

потреби у любові та розумінні; наголошувала на необхідності зберігати єдність

родини, до-, та післяпологової допомоги матері і дитині, проголошувала право на

ім'я і національність. Крім того, Декларація передбачала обов'язкову і



безкоштовну початкову освіту, заборону дитячої праці до певного віку, право

дитини на гру і творчість.

Декларація, прийнята у 1959 році, включає 10 принципів, які можна

викласти так:

1. Кожна дитина користується правами, проголошеними цією Декларацією

без будь-яких форм дискримінації.

2. Дитина повинна користуватися особливим захистом, і повинна мати

можливість для нормального здорового розвитку в умовах свободи і гідності.

3. Дитина з моменту народження набуває ім'я і національність.

4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення,

включаючи адекватний до-, та післяпологовий догляд для неї або нього та матері.

Дитина повинна мати право на нормальне харчування, житло, творчі та медичні

послуги.

5. Дитині, яка є фізично, розумово або соціально неповноцінна, повинні

надаватися спеціальне лікування, освіта і догляд.

6. Дитина повинна там, де можливо, зростати під опікою і доглядом її

батьків в атмосфері приязні, моральної і матеріальної безпеки. Малолітня дитина,

не повинна, крім виключних обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство

і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися

без піклування сім'ї або без адекватних засобів підтримки.

7. Дитина має право на отримання освіти, яка повинна бути обов'язковою та

безплатною щонайменше на початковому рівні. Дитина повинна мати можливість

для гри та творчості.

8. Дитина за будь-яких обставин повинна бути серед перших, хто отримає

захист і допомогу,

9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм занедбання, жорстокості та

експлуатації. Дитину не можна наймати на роботу до досягнення нею визначеного

мінімального віку.



10. Дитина повинна бути захищена від расової, релігійної або іншої

дискримінації. Вона повинна бути вихована у дусі розуміння, толерантності та

дружби між народами, миру і загального братерства.

У преамбулі Декларації сказано, що дитина, внаслідок її фізичної і

розумової незрілості, потребує особливої опіки і уваги, включаючи правовий

захист, як до, так і після народження, Отже, батьків, чоловіків і жінок

персонально, громадські організації, органи влади на місцевому та національному

рівні Декларація закликала визнати ці права та забезпечити їх виконання через

правову реформу та іншими шляхами. В цьому полягає горизонтальний ефект

Декларації 1959 року.

Таким чином, Декларація 1959 року стала важливим кроком на шляху до

визнання дітей як правових суб'єктів (людей з їхніми власними правами). Сам

текст Декларації свідчить про перехід від соціальної допомоги і захисту дітей до

захисту прав дітей. Мова цього документу вже не звучить наївно, це мова більш

правового документу.

Під час підготовки цієї Декларації точилася дискусія щодо того, чи потрібна

була вона, адже в цей час вже була прийнята Загальна Декларація прав людини.

Чи потрібна окрема декларація для дітей? Світова спільнота вирішила, що

потрібна, адже діти мають свої особливі права, які повинні бути захищені.

Польська делегація наполягала на тому, щоб ООН прийняла не Декларацію, а

Конвенцію про права дитини як більш дієвий правовий інструмент. І саме Польща

7 лютого 1978 року подала до Комісії ООН по правам людини проект Конвенції

про права дитини. Польський уряд запропонував відзначити Міжнародний Рік

Дитини (оголошений 00Н на 1979 рік) і 20 річницю Декларації прав дитини

прийняттям окремої конвенції про права дитини. Польський проект майже слово в

слово повторював текст декларації з невеличкими правками та доповненнями.

Комісія по правам людини вирішила проконсультуватися з державами-членами і

компетентними організаціями. За короткий строк Комісія отримала 28 відповідей

від держав-членів, 4 від спеціальних агенцій (МОП, МООЗ ЮНЕСКО і МВФ ) та



15 від громадських організацій (як не дивно, ЮНІСЕФ, який є спеціалізованим

дитячим фондом ООН не надіслав відповіді). Пропозицій надійшло так багато, і

вони були такими різноманітними, що всім стало зрозуміло: до 1979 року

прийнятний текст Конвенції підготувати неможливо. У грудні 1978 року Комісія

00Н по правам людини створила відкриту робочу групу, яка повинна була

координувати роботу по підготовці тексту Конвенції із залученням найширших

кіл громадськості.

Поступово польський проект, використаний як ініціативний варіант,

замінювався текстами, підготовленими громадськими організаціями, які у 1983

році створили так звану Аd Нос Group, покликану не лише координувати

підготовчий процес, але й лобіювати Конвенцію про права дитини в урядах країн-

членів 00Н. Кількість членів Аd Нос Group постійно зростала і у 1989 році

налічувала 50 організацій. Пізніше, після прийняття Конвенції 00Н про права

дитини, ця група відігравала надзвичайно важливу роль у процесі її підписання,

ратифікації і запровадження у життя.

У процесі роботи над проектом Конвенції робоча група зіткнулася з низкою

проблем:

- група мала можливість збиратися лише на один тиждень раз на рік;

- надійшло дуже багато пропозицій і контрпропозицій;

- з кожною зустріччю кількість учасників групи зростала і кожен мав власну

ідею;

- належало обговорити багато елементів прав дитини: політичні, економічні,

громадянські, культурні, соціальні права;

- Конвенція торкалася різних правових і культурних традицій, тому

точилися довгі дискусії, щоб досягти консенсусу;

- роботі заважала мовна проблема.

Саме тому робота над проектом Конвенції розтяглася на довгі роки. Лише

20 листопада 1989 року, через 10 років після Міжнародного Року Дитини і 30



років після прийняття Декларації прав дитини. Конвенція про права дитини була

одноголосно прийнята Генеральною Асамблеєю 00Н.

Конвенція 00Н про права дитини складається з преамбули, яка вміщує

основні її принципи. Статті можна розділити на три основні частини:

1) Статті 1-41: основні статті, які визначають права дитини і обов'язки

держав-сторін, які ратифікували Конвенцію;

2) Статті 42-45: процедури моніторингу запровадження Конвенції;

3) Статті 46-54: формальні положення, які регламентують порядок набуття

чинності Конвенції.

Детально вивчаючи текст Конвенції, слід звернути увагу на те, що в її

преамбулі містяться:

- принципи Хартії 00Н (1945), Загальної Декларації прав людини (1948) і

Міжнародних Зобов'язань щодо прав людини (1966);

- переконання в тому, що сім'ї повинен бути наданий особливий захист, і що

дитина повинна зростати у сімейному оточенні в атмосфері щастя, любові і

розуміння;

- переконання у тому, що дитина повинна виховуватись у дусі ідеалів,

проголошених Статутом 00Н, і зокрема у дусі миру, гідності, толерантності,

свободи, рівності і солідарності;

- розуміння того, що діти потребують особливого піклування, як це було

проголошено у Женевській Декларації прав дитини (1924) і Декларації прав

дитини (1959), як це визнано у Загальній Декларації прав людини (1948),

Міжнародних зобов'язаннях щодо прав людини (1966), низці зобов'язань і

статутах спеціалізованих агенцій та інших деклараціях (таких, як «Пекінські

правила» 1985 року по ювенальній юстиції);

- визнання того, що є діти, які живуть в особливо важких умовах, і такі діти

потребують особливої уваги;

- визнання важливості традицій і народних культурних цінностей у захисті

дітей та забезпеченні їх гармонійного розвитку;



- визнання важливості міжнародної співпраці.

Переходячи до аналізу статей Конвенції потрібно зазначити кілька

важливих моментів:

1. Стаття 1 дає визначення дитини як людської істоти віком до 18 років. Цей

текст став результатом надзвичайно складної і делікатної процедури примирення

протилежних думок щодо захисту дитини до народження (цитоване посилання на

це міститься у преамбулі у лапках). Важко чекати того, щоб Конвенція, до якої

залучено понад сто країн, могла іншим чином примирити сторони у питанні, яке

досі палко дискутується у різних країнах.

2. Також необхідно відзначити статтю 3, яка стверджує, що кращі інтереси

дитини повинні братися до уваги в першу чергу під час прийняття органами влади

рішень, які впливають на добробут дитини, а також що, держава повинна

надавати необхідну допомогу батькам, або іншим особам, які на законних засадах

піклуються про дитину.

3. У цьому контексті статті 5 та 18 також є надзвичайно важливими. Стаття

5 передбачає, що держави зобов'язані поважати права і обов'язки батьків

спрямовувати зусилля на практичне використання дітьми їх прав, передбачених

Конвенцією. На додаток стаття 18 визначає, що обоє батьків несуть рівну

відповідальність за виховання та розвиток дитини, а держава зобов'язана надавати

їм необхідну допомогу, коли це потрібно.

Права дитини, визнані Конвенцією, можуть бути поділені на п'ять груп

згідно з традиційною класифікацією прав людини:

1) Громадянські права. Вони визначені у перших 18 статтях Загальної

Декларації прав людини (1948). Серед громадянських прав - право на ім'я і

національність (ст.7) і право на самобутність (ст.8) право на життя (ст. 6) і

принципи недискримінації (ст.2). Але серед них є також так звані «права

порядності», такі як заборона тортур (ст.37), право на захист від фізичного

насильства (ст. 19 та 34), від свавільного арешту (ст.37 та 40), право на приватне

життя (ст. 16) та ін.



2) Політичні права. До них належить свобода думки (ст,12), свобода

вираження (ст.13), свобода зібрань (ст.15), свобода переконань та віросповідання

(ст.14), вільний доступ до інформації (ст.17).

3) Економічні права. Стаття 4 визначає, що держави-сторони повинні

вживати всіх необхідних правових, адміністративних та інших заходів для

реалізації економічних, соціальних і культурних прав. Більш специфічно, поміж

іншими речами, це також передбачено і у праві на захист від експлуатації ( ст.32 і

36).

4) Соціальні права. Знову ст.4, а також ст.28 і 29 які визначають право на

освіту, ст.24 - право на охорону здоров'я і ст.2б - право на соціальне забезпечення.

5) Культурні права. На додаток до ст.4 у цьому контексті слід згадати ст.31,

яка визнає право на відпочинок і дозвілля, залучення до гри та участі у

культурному та мистецькому житті.

Традиційно положення Конвенції розподіляють на три Пі (Р's):

Ргоvision - Забезпечення: права, які надають доступ до певних благ і послуг

(освіта, охорона здоров'я, догляд..);

Ргоtection - Захист: право бути захищеними від певних дій (погане

поводження, експлуатація, насильство...)

Participation - Участь: право діяти за певних обставин і право бути

залученими до процесу прийняття рішень.

Кожний з наведених розподілів проливає різне світло на Конвенцію.

Перший демонструє, що діти мають дуже мало політичних прав. Підхід «Трьох

Пі» свідчить, що левова частка прав дитини - це соціальні послуги і захист. Якщо

ж поглянути на Конвенцію з точки зору її завдань, то ми виявимо, що на першому

місці знаходиться право самовизначення. Також важливо зазначити, що ст.41

Конвенції закріпила найвищу силу цього документу порівняно з іншими

міжнародними і національними правовими актами. Статті 42-45 стосуються

моніторингу (контролю за виконанням), а статті 46-54 - порядку набуття чинності

Конвенції. Як вже зазначалося вище, на відміну від Декларації 1959 року



документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю 00Н у 1989 році дійсно є

конвенцією, оскільки накладає на країни-сторони обов'язок запровадити

Конвенцію на їх території. Якщо необхідно, вони також повинні змінити своє

законодавство згідно з положеннями Конвенції. Вони також не мають право

змінювати законодавство, або приймати нові закони, якщо це суперечитиме

Конвенції.

Конвенція 00Н про права дитини існує не у правовому вакуумі. Вона діє

разом з іншими конвенціями, таким чином роблячи важливий внесок у правову

практику. Конвенція не стверджує беззастережно, що права людини

поширюються на дітей. Але вперше в історії вона надає багато фундаментальних

прав людини дітям (ст.12-16). Це визнання поширення фундаментальних прав

людини на дітей є важливим новим елементом у дебатах про право дітей на

самовизначення.

Дискусія про відмінності між правами людини і правами дитини досі

знаходиться на початковій стадії розвитку. Конвенція - це не останнє слово, а

лише початок вирішення і новий стратегічний фактор, який надає новий імпульс

дискусії.

В цілому, у світі вже є згода у тому, що права людини «в принципі»

поширюються і на дітей, але немає згоди щодо принципу дитячої правової

компетенції. Іншими словами, фундаментальні тертя між окремими правами дітей

та загальними правами людини будуть з нами ще довго. А значить, ще довго

права дитини і її добробут не входитимуть до числа пріоритетів у політиці. Чи не

тому член Європейського Парламенту Хосе Мендес Бота дорікав Європейському

Союзу за те, що навіть у досить багатій Європі на кожну вівцю витрачається у

двадцять разів більше коштів, ніж на кожну дитину. Та все ж ми маємо і багато

досягнень у галузі прав дитини. Так, зокрема, зараз визнається, що дитина має

певні свободи, такі як свобода думки, право на юридичну допомогу, на

інформацію, право на мирні зібрання і організації, право висловлювати власну

думку і бути почутою, право на релігію тощо.



Одним з найважливіших досягнень Конвенції є її прогресивний підхід.

Конвенція кілька разів наголошує на обов'язку держав-сторін підтримувати і

поширювати права дитини. Іншими словами, ефективна профілактика

дискримінації проти дітей та порушення їх прав потребує не лише інструментів,

які не припускають такої дискримінації, але й інструментів, які пропагують і

поширюють ці права. Одним з найважливіших інструментів підтримки прав

дитини є правова освіта і вивчення прав людини і прав дитини у доступній формі

з наймолодшого віку.

ДОДАТКИ

Додаток А



Спрощений варіант загальної декларації прав людини

Генеральна Асамблея визнає, що гідність, яка властива всім членам

людської сім’ї, а також їхні рівні і невід’ємні права є основою свободи й

загального миру; що права людини повинні охоронятися самою силою закону;

що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; що народи

ООН підтвердили свою віру в основні права людини, в гідність і цінність

людської особи та в рівноправність чоловіків і жінок і мають намір сприяти

соціальному прогресові, поліпшенню умов життя і більшій свободі, а також

пообіцяли сприяти дотриманню прав людини і загальному розумінню характеру

цих прав.

1. Всі люди народжені вільними й рівними у своїй гідності та правах.

2. Кожна людина повинна мати всі права та свободи, проголошені цією

Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії…

3. Кожна людина має право на життя, свободу і на особисту

недоторканність.

4. Ніхто не має права ставитися до Вас, як до раба, і Ви не повинні робити

нікого рабами.

5. Ніхто не має права знущатися над Вами чи піддавати Вас тортурам.

6. Ви, як і всі інші, повинні бути однаково захищені законом.

7.Закон один для всіх; він повинен застосовуватися до всіх однаково.

8.Кожна людина має право скористатися законом, коли не поважають її

права.

9. Ніхто не має права ув’язнювати Вас чи висилати з Вашої країни

несправедливо і без будь-яких причин.

10. Кожна людина має право на справедливий суд.

11. Кожна людина є невинною, допоки її винність не буде доведено.



12. Кожен має право просити про захист, якщо хто-небудь намагається

посягнути на Ваше добре ім’я, увійти без дозволу до Вашого дому, відкрити Ваші

листи або потурбувати Вас чи Вашу сім’ю без причин.

13. Кожна людина має право на вільне пересування.

14. Кожна людина має право шукати притулку в іншій країні, якщо у

власній вона зазнає переслідування чи є під загрозою переслідування.

15. Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не має права завадити

Вам прийняти громадянство іншої країни, якщо Ви цього бажаєте.

16. Всі люди мають право на одруження та заснування сім’ї.

17. Кожна людина має право на володіння своїм майном.

18. Кожна людина має право вільно сповідати свою релігію і змінювати її,

якщо вона цього забажає.

19. Кожна людина має право на свободу переконань, одержання і

поширення інформації.

20. Кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій.

21. Кожна людина має право голосу, як і право брати участь в управліні

своєю державою.

22. Кожна людина має право на соціальне забезпечення та можливості для

власного всебічного розвитку.

23. Кожна людина має право на працю, на справедливу і задовільну оплату

її, на сприятливі умови праці, а також право на вступ до професійних спілок.

24. Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля.

25. Кожна людина має право на відповідні умови життя та на медичну

допомогу, якщо потребує її.

26. Кожна людина має право на освіту.

27. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті

суспільства.

28. Для того, щоб усі ці права не порушувались, кожна людина повинна

поважати соціальний устрій, який захищає її.



29. Кожна людина має обов’язок поважати права інших людей і шанувати

суспільну та громадську власність.

30. Ніхто не має права посягати на будь-яке право, викладене в цій

Декларації.

Додаток Б

Спрощений варіант конвенції про права дитини

Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від

зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В

ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості



держав. На першому плані в цьому документі стоять інтереси самої дитини.

Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини:

Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги

та мати доступ до того.

Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоді дитині (

наприклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій, комерційної чи

сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного знущання).

Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймають рішення, що

стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше

можливостей брати участь у житті суспільства, готуватисятдо самостійного

життя.

Стаття 1: Визначення (дефініція) дитини

Дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо

за законом, застосовуваним до такої дитини, вона не досягає повноліття раніше.

Стаття 2: Принцип недискримінації

Кожна дитина повинна бути наділена всіма правами без дискримінації. Всі

діти без винятку повинні перебувати під захистом держави. Держава має

обов’язок захищати дитину від усіх форм дискримінації.

Стаття 3: Якнайповніше забезпечення інтересів дитини

У всіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися

якнайповнішому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 4: Здійснення прав

Обов’язок держави – забезпечити здійснення прав дитини, викладених у

Конвенції.

Стаття 5: Права та обов’язки батьків, сім’Ї та громади

Держава повинна поважати право батьків та сім’ї на виховання дитини.

Стаття 6: Життя, виживання та розвиток



Дитина має право на життя; обов’язком держави є забезпечити виживання

та розвиток дитини.

Стаття 7: Ім’я та громадянство

З моменту народження дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а

також право знати своїх батьків і право на їхнє піклування.

Стаття 8: Збереження ідентичності

Держава зобов’язана допомогти дитині відновити свою ідентичність, якщо

дитина була незаконно її позбавлена.

Стаття 9: Принцип не розлучення з батьками

Дитина має право підтримувати контакти зі своїми батьками у випадку

розлучення з ними. Коли таке розлучення спричинене затриманням, ув’язненням

чи смертю когось із батьків, держава повинна надати дитині чи батькам

інформацію щодо місця перебування відсутнього члена сім’ї.

Стаття 10: Возз’єднання сім’ї

Прохання про виїзд із країни чи в’їзд до неї з метою возз’єднання сім’ї

повинні розглядатися гуманним чином. Дитина має право підтримувати регулярні

контакти з обома батьками, якщо ті живуть у різних країнах.

Стаття 11: Незаконні переміщення та неповернення дітей

Держава повинна вживати заходів для боротьби з викраденням дітей

партнером чи третьою стороною.

Стаття 12: Висловлення поглядів

Дитина має право на висловлення своїх поглядів і на те, що її погляди

братимуться до уваги.

Стаття 13: Свобода на самовираження та інформацію

Право шукати, отримувати та передавати інформацію в різних формах, в

тому числі у мистецькій, письмовій чи друкованій формі.

Стаття 14: Свобода думки, совісті та релігії



Держави повинні поважати права та обов’язки батьків, спрямованих на

розвиток дитини у сфері її думки, совісті та релігії відповідно до здібностей

дитини, які розвиваються.

Стаття 15: Свобода асоціацій

Дитина має право на свободу асоціацій та мирних зборів.

Стаття 16: Особисте життя, честь, гідність

Жодна дитина не може бути об’єктом втручання в здійснення її права на

особисте та родинне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Стаття 17: Доступ до інформації та засобів масової інформації

Дитина повинна мати доступ до інформації з різноманітних джерел; слід

заохочувати засоби масової інформації приділяти особливу увагу меншинам, а

також захистові дитини від шкідливих для неї матеріалів.

Стаття 18: Батьківська відповідальність

Обоє батьків несуть відповідальність за виховання дитини. Держава

повинна надавати батькам належну допомогу у вихованні дітей.

Стаття 19: Насильство та недбале поводження ( з боку сім’ї чи опікунів)

Держава має обов’язок захищати дітей від усіх флорм насильства. Сюди

входять соціальні програми та інші форми боротьби проти жорстокого

поводження з дитиною.

Стаття 20: Догляд за дитиною в разі відсутності батьків

Законодавство повинно гарантувати право дитини на догляд в разі

відсутності батьків, причому держава, забезпечуючи таке право, зобов’язана

належним чином враховувати етнічне походження, релігійну і культурну

належність і рідну мову дитини.

Стаття 21: Всиновлення

Держави повинні забезпечити, щоб питанням усиновлення дитини

займалися лише компетентні органи. Всиновлення в іншій країні може



прийматися до розгляду лише тоді, коли неможливо вирішити це питання на

національному рівні.

Стаття 22: Діти-біженці

Діти-біженці потребують соціального захисту. Держави повинні

співпрацювати з міжнародними компетентними організаціями в питані захисту

такої дитини та допомагати дітям, що відлученні від своїх родин.

Додаток В

Загадки



Який це край?

Ми родились у долині

У білесенькій хатині,

Коло вишень і калині.

За хатиною садок

Зелений моріжок,

Там багато є квіток.

Під горбом ставочок сяє,

Різна рибонька гуляє,

Качка з дітьми пропливає.

Як же зветься гарний край,

Де за ставом степ і гай

Пишно квітнуть, наче рай? (Україна)

Знак держави головний.

Всяк його повинен знати.

Воля, слава, сила в нім.

Той ж попробуй відгадати. (герб)

Символ нашої держави –

Це тризуб жовто-ясравий (Герб)

По ньому ми живем із вами –

Це основний закон держави (Конституція)

Захища його завжди

Кожна революція.

Основний закон держави



Зветься … (Конституція)

По радіо звучить щоденно

Патріотична пісня,

Що возвеличує Вкраїну

І прославля навічно (Гімн)

Коли звучить він – всі встають,

До серця руку прикладають,

І в голос, й подумки співають,

І Україну прославляють (Гімн)

Синьо – жовте полотнище

Гордо майорить

Це – ознака сили й слави

Української держави (Прапор)

Синє небо, жовте жито –

Цю святиню знають діти. (Прапор)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:



1. Конституція України.

2. Загальна Декларація прав людини.

3. Конвенція про права дитини.

4. Посібник для початкового вивченя прав людини. Нік Вельсон.

5. Гулаш Л.В. Загадки,прислів’я та скоромовки.-К.;Рад.Школа-1998.

6. Права людини. М.Маринович.Київ. Україна.Демос Центр.1995р.

7. КолоченкоВ.В. Права дитини.Початкова школа.-1993.-№3.-с.10-11.

8. Права людини.Луцьк,1998.

Education

Я маю права