Права пацієнтаяк споживача медичних послуг в медичному закладі

Підготувала за загальнодоступними матеріалами доктор мед. наук,

лікар-юрист Уляна Богданівна Лущик

Київ – 2012

(łac. patiens, -ntis “страждаючий” od pati “терпіти”)

- будь-яка особа, що звернулася за медичною допомогою або скористалася нею, незалежно від того, в якому вона стані, хвора, здорова чи як особа, що погодилася на медико-біологічні дослідження.

- це особа яка перебуває під опікою лікаря або звертається до нього з метою діагностики та ліування захворювання

- це кожен здоровий або хворий споживач медичних послуг (Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі. - Аmsterdam, 1994).

- особа яка звернулася за медичною допомогою, яка отримує медичну допомогу і повязаі з нею послуги, незалежно від того здорова вона чи хвора (Лопатенков Г.Й.)

• може залежати від аспекту місця - пацієнт може перебувати в лікарні (стаціонарі) або ж ні

• може залежати від аспекту часу - пацієнт може тривало хворіти або ж ні

• може залежати від виду хвороби - хронічні захворюваня потребують більше уваги від медичного персоналу, а ніж звичайна простуда)

– основні права людини, яка потребує медичної допомоги, на охорону власного здоров’я з точки зору забезпечення доступу до медичного обслуговування, рівноправності, якості та ефективності такої допомоги.

1. Соціальні випливають з прав людини на життя та на охорону здоров'я забезпечення необхідною медичною допомогою рівний доступ до медичних послуг права на конкретні медичні заходи право на оскарження і відшкодування

2. Індивідуальні приватність та конфіденційність персоналізованої інформації свобода віровизнання свобода прийняття рішення щодо запропонованого плану

лікування

Основна цінність життя

Тісний взаємозв'язок фізичного і духовного здоров'я

Забезпечення безпеки життя і здоров'я

Повага честі та гідності особи пацієнта

Недоторканність людини та її особистого життя

Індивідуальність і вибір

Визнання пацієнта як рівноправного учасника при ухваленні рішення про медичне втручання

• Регулювання прав і обов'язків пацієнта з метою збереження здоров'я й інтересів самого пацієнта й інших осіб.

• Регулювання прав пацієнта механізмами їхнього забезпечення і захисту.

• Дотримання принципу взаємної довіри у взаєминах пацієнта і медичного працівника.

• Оперативний і об'єктивний розгляд фактів порушення прав пацієнтів і відповідальності за порушення прав.

• Контроль і незалежна експертиза якості медичної і лікарської допомоги.

• Самостійно• Через законних представників

(батьків, опікунів, піклувальників)• Офіційно оформлених

представників (адвокат, довірена особа з нотаріально завіреною довіреністю)

• В медичній установі – медична послуга за участю роботи медичних працівників

Конституція України (28/06/1996)

Міжнародні договори, ратифіковані Україною

Джерела «прав пацієнта»:

Міжнародні:

1. Загальна декларація прав людини2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та

культурні права3. Конвенція про права дитини4. Конвенція про скасування всіх форм расової

дискримінації 5. Декларація про розвиток прав пацієнтів в

Європі (1994 р.)6. Лісабонська Декларація Всесвітньої медичної

асоціації про права пацієнтів (1981 р.) тощо

Українські

1. Конституція України (28/06/1996)2. Цивільний Кодекс України

(16/01/2003)3. Закон України “Основи законодавства

про охорону здоров‘я” (19/11/1992р.)4. Закон України «Про запобігання

захворюванню на синдром набутого імунодифіциту людини і соцільний захист населення» (1992)

5. Кримінальний Кодекс України (05/04/2001)

Стаття 3.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я,

медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним

фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно;

Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності...

Закон України "Про захист прав споживачів“

Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я громадян“

та інші...

отримання якісних і безпечних послуг; повну і достовірну інформацію про

послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення

надання послуги;

відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги;

відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.

Здоров’я - це фундаментальне особисте добро людини,

яке становить її нематеріальні активи.Право на охорону здоров’я

охоплює не лише медичну (лікувальну та профілактичну) діяльність, а також діяльність держави щодо забезпечення належного стану навколишнього середовища

Медична допомога гарантована Конституцією України кожному

громадянину і повинна надаватися на гідному,

кваліфікованому, якісному рівні

Інформація є підставою повноцінної реалізації базового права пацієнта на

вираження згоди,передумової реалізації прав пацієнтів

як учасника правовідносин між медичним закладом та медичними

працівниками

ст. 285 ЦК, ст. 39 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»

Право пацієнта на вибір, вираження згоди на проведення медичного

втручаннята відмову від медичних послуг

Повага автономії пацієнта тісно пов’язана з доктриною інформованої згоди

Обов’язок отримання згоди пацієнта на проведення медичного втручання

випливає з права особи на самовизначення

згідно Конституції України

ст. 270, 284 ЦКст. 43, 46-50 ЗУ «Основи законодавства

про охорону здоров’я»

Приватність пацієнта полягає

в обмеженні розповсюдження інформації, пов’язаної зі станом здоров’я та лікування,

отриманої при виконані службових і професійних обов’язків,

а також інформації, що міститься в медичній документації.

ст. 270, 286, 285 ЦК, ст. 40, 78 г ЗУ «Основи законодавства про

охорону здоров’я»

Гідність людини це вроджена, невідчуджувана і постійна цінність, яка пов’язана з її людською суттю.Гідність особи є її суб’єктивним

переконанням про її унікальну людську вартість незважаючи на її

стан здоров’я.

ст.270, ч. 2 ст. 289, ст. 297 ЦК

Пацієнт для реалізації своїх прав має право:

вибирати лікаря, медичний заклад, методи лікування

ст. 284 ЦКст. 38 ЗУ «Основи законодавства про

охорону здоров’я»

Пацієнт має право на свободу вільного пересування, на контакт з особами ззовні медичного закладу, на необмежену і неконтрольовану кореспонденцію

Право гарантоване Конституцією України і його реалізація ніяк не повинна залежати від стану здоров‘я пацієнта

ст. 287 ч. 2 ЦК

Це право кожної людини Перебування пацієнта в медичному

закладі не повинно обмежувати його прав

(зокрема на захист своїх прав), закріплених в Конституції України

ст. 272, 275 ЦК; ст. 6,8 ЗУ «Основи законодавства

про охорону здоров’я»

Договірні відносини;

Деліктні відносини (відносини, що виникають внаслідок заподіяння шкоди).

Сфери застосування договірної форми регулювання відносин з пацієнтами – споживачами медичних послуг

Послуга надається за допомогою методів, які є науково обґрунтованими, але не допущені до загального застосування;

Необхідно чітко зафіксувати гіпотетичний результат (прогноз) послуги;

Процес надання послуги є тривалим, а оплата за медичну послугу здійснюється частинами.

Рекомендується визначати договором:

Чітку назву медичної послуги та/або її основні характеристики; Гіпотетичний результат, якого бажають досягти сторони із вказівкою на

умови його досягнення та обставини, що можуть йому перешкодити; Можливі ускладнення (наприклад, загальнохірургічні ускладнення) та дії

сторін щодо їх запобігання (наприклад, утримання пацієнтом від паління);

Умови надання послуги (наприклад, надання послуг стаціонарно, умови перебування у стаціонарі);

Термін надання послуги (оперативного лікування, післяопераційних процедур, обстеження);

Права та обов’язки лікувального закладу та пацієнта, включаючи:-         право пацієнта на вибір лікуючого лікаря;-       обов’язок пацієнта надати інформацію про стан здоров’я, включаючи

інформацію про наявність протипоказань щодо застосування певних методів лікування і лікарських засобів та документ, який її підтверджує;

-         обов’язок пацієнта виконувати медичні приписи та встановлений для нього режим тощо.

Недійсність умов договорів з пацієнтами – споживачами медичних послуг, що обмежують права пацієнтів Пацієнт, який отримує медичні послуги, -

визнається споживачем таких послуг. Умови договору, що обмежують права

споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними.

Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, то вони повинні бути відшкодовані винною особою у повному обсязі.

(Закон України “Про захист прав споживачів”)

Той, факт, що у договорі з пацієнтом зазначаються можливі ускладнення,

не звільняє лікувальний заклад від відповідальності за їх виникнення,

якщо такі ускладнення сталися з вини лікаря

(напр., внаслідок надання некваліфікованої допомоги)

• поважне і гуманне відношення з боку медичного й обслуговуючого персоналу;

• вибір лікаря, у тому числі сімейного і лікуючого лікаря, з урахуванням його згоди, а також вибір лікувально - профілактичної установи відповідно до договорів обов'язкового і добровільного медичного страхування;

• обстеження, лікування ... в умовах, що відповідають санітарно - гігієнічним вимогам;

• проведення на його прохання консиліуму і консультацій інших фахівців;

• полегшення болю, пов’язаного з захворюванням і (або) медичним утручанням, доступними способами і засобами;

• збереження таємниці про факт звернення за медичною допомогою, про стан здоров'я, діагнозі й інших зведеннях, отриманих при його обстеженні і лікуванні;

• інформована добровільна згода на медичне втручання у відповідності зі Ст.. 32 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»;

• відмовлення від медичного втручання у відповідності зі Статтею 33 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»;

• одержання інформації про свої права й обов'язки і стані свого здоров'я, а також на вибір осіб, яким в інтересах пацієнта може бути передана інформація про стан його здоров'я;

• одержання медичних і інших послуг у рамках програм добровільного медичного страхування;

• відшкодування збитків у випадку заподіяння шкоди його здоров'ю при наданні медичної допомоги;

• допуск до нього адвоката або іншого законного представника для захисту його прав;

• допуск до нього священнослужителя, а в лікарняній установі - на надання умов для відправлення релігійних обрядів, у тому числі на надання окремого приміщення, якщо це не порушує внутрішній розпорядок лікарняної установи.

В одному із останніх проектів Законів України ''Про права пацієнтів'' що його подав депутат С.Шевчук, були закріплені наступні права пацієнта:

- право на рівний і справедливий доступ до медичної допомоги;

- право на безпеку і якість медичної допомоги; - право на фізичну і психічну цілісність і

недоторканність; - право на одержання медичної інформації, що

стосується особисто пацієнта; - право виражати згоду, що ґрунтується на повній

медичній інформації; - право на вибір і відмову від медичного втручання ;

- право на конфіденційність;

- право на недоторканність особистого життя пацієнта та спілкування;

- право на дотримання норм медичної етики стосовно пацієнта;

- - право на відшкодування збитків для здоров’я заподіяних при наданні медичної допомоги.

- право на подання скарги і захист своїх прав.• Цей перелік ні в якому разі не є вичерпним.• На сьогодні права пацієнта закріплені в Основах

Законодавства України про охорону здоров’я.

Інформована добровільна згода -- добровільна згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання, що базується на основі отриманої від лікуючого лікаря повної і всебічної інформації в доступній для пацієнта формі викладу про мету,

характер, способи даного втручання, що пов'язується з

ймовірним ризиком і можливими медико-соціальними, психологічними,

економічними й іншими наслідками, а також можливими альтернативними видами

медичної допомоги й наслідками та ризиком, що пов'язані з цим.

  Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта.

Медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта іншими методами неможливе.

  Ризиковані методи діагностики, профілактики або лікування визнаються допустимими, якщо вони відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам, спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта, застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта, а лікар вживає всіх належних у таких випадках заходів для відвернення шкоди життю та здоров'ю пацієнта.

(Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”)

Медична інформація — відомості про стан здоров'я пацієнта і медичну допомогу, що надається йому, включаючи дані про наявність захворювання, його діагнозі, наступний прогноз, способи діагностики, лікування і профілактики, ризики, пов'язані з медичним втручанням, інші дані медичного характеру.

Професійна лікарська таємниця – відомості про пацієнта, що не підлягають розголошенню, включаючи факт звернення за медичною допомогою, діагноз й інші дані про стан здоров'я й особливості приватного життя, отримані в результаті лікування чи/й обстеження.

Відмова від лікування–добровільне заперечення пацієнтом запропонованої медичної допомоги чи припинення її після надання лікарем повної і достовірної інформації у зрозумілій для нього формі про стан здоров'я, прогноз і можливі наслідки такої відмови.

виявляти в спілкуванні з медичними працівниками повагy і такт;

повідомляти лікарю всю інформацію, необхідну для постановки діагнозу і лікування захворювання;

після дачі згоди на медичне втручання неухильно виконувати всі розпорядження лікуючого лікаря;

дотримувати правила внутрішнього розпорядку установи охорони здоров'я, де він знаходиться.

співробітничати з лікарем при одержанні медичної допомоги;

негайно інформувати лікаря про зміну стану свого здоров'я в процесі діагностики і лікування;

негайно звертатися до лікаря при підозрі на наявність, або при наявності захворювання, що представляє небезпеку масового поширення;

не починати дій, здатних порушити права інших пацієнтів.

1. Поновлення прав пацієнта2. Покарання осіб, винних у

порушенні прав пацієнта3. Справедлива компенсація4. Реабілітація5. Зміни на системному рівні

Надання послуг неналежної якості- якість не відповідає вимогам нормативних документів;- якість є не такою, яка потрібна споживачеві; Надання послуг, які не є безпечними

для життя та здоров’я пацієнтів; Порушення умов договору про надання

послуг- відмова від видачі розрахункового документа, що

підтверджує факт надання та оплати послуг;- відмова від задоволення прав пацієнта у разі виявлення

недоліків у ході надання переліку послуг (права на відповідне зменшення ціни наданої послуги тощо)

- відмова від розірвання договору та відшкодування збитків у випадку виявлення істотних відступів від умов договору.

Ненадання або неналежне надання медичної та іншої інформації, право на отримання якої має пацієнт/споживач

- пацієнтові у доступній формі не пояснений стан його здоров’я, запропоновані лікувальні заходи, прогноз можливого розвитку захворювання та наявність ризику для здоров’я;

- пацієнтові не надана можливість ознайомитися з історією своєї хвороби та іншими документами, що можуть слугувати для подальшого лікування (крім випадків можливості завдання такою інформацією шкоди здоров’ю);

- пацієнтові не надана повна інформація про лікувальний заклад та послуги (ціну, умови надання та ін.).

Цивільно-правова відповідальність лікувального закладу (обов’язок відшкодування збитків та моральної шкоди з правом регресу до винуватого працівника);

Кримінальна відповідальність винуватих осіб (за злочини проти життя та здоров’я особи, деякі злочини у сфері господарської діяльності та злочини ін. категорій);

Адміністративна відповідальність винуватих осіб;

Фінансова відповідальність лікувального закладу (сплата штрафів, суми яких зараховуються до державного бюджету, за Законом України “Про захист прав споживачів”);

Дисциплінарна відповідальність винуватих осіб.

Цивільно-правова відповідальність лікувального закладу

за порушення прав пацієнтів/споживачів медичних послуг

Збитки – понесені споживачем втрати майнового характеру та недоотримані ним доходи (наприклад, грошові кошти, сплачені авансом за ненадану послугу, або кошти, сплачені за послугу неналежної якості).

Моральна шкода – втрати немайнового характеру, понесені споживачем внаслідок моральних або фізичних страждань, інших негативних явищ, спричинених споживачеві. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв’язку з порушенням здоров’я, порушенням нормальних життєвих зв’язків та відносин з оточуючими тощо.

NB: Відповідальність за шкоду (збитки, моральну шкоду), спричинену пацієнтові з вини працівника лікувального закладу при виконанні ним своїх посадових обов’язків, несе лікувальний заклад.

Лікувальний заклад звільняється від відповідальності за спричинення шкоди у випадку відсутності вини спричинителя шкоди.

Обов’язок доводити невинуватість спричинителя шкоди лежить на лікувальному закладі/спричинителеві шкоди.

Підстави для відшкодування

збитків/моральної шкоди Факт спричинення збитків/моральної шкоди;

Протиправність поведінки спричинителя збитків/моральної шкоди;

Причинний зв’язок між протиправною поведінкою та понесеними збитками/моральною шкодою;

Вина спричинителя збитків/моральної шкоди (умисна або необережна).

Штрафи за Законом України “Про захист прав споживачів”

Надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів – 50% вартості послуги, але не менше 170 грн.;

Надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів відносно безпеки для споживача - 50% вартості послуги, але не менше 170 грн.;

Відсутність належної інформації про послугу – 30% вартості послуги, але не менше 85 грн.

Порушення умов договору зі споживачем про надання послуги –100% вартості послуги.

Чи існує зв’язок між незадоволеністю пацієнта під час отриманням неякісної медичної послуги (включаючи ставлення лікаря до пацієнта), з одного боку, та рішенням пацієнта звернутися з позовом до суду ?

*Результати соціологічного опитування (Medical dispute resolution and

malpractice claims, проведеного у 1997 році в США юристами, лікарями та дослідниками університету Дюка (Duke University).

ЛІКАР НЕ БУВ НЕОБЕРЕЖНИМ Ми відчули, що лікар зробив все можливе і

неможливе аби врятувати нас, інакше б ми могли померти

Я не бачу провини лікарів у тому, що сталося. Звинувачувати ще й лікаря в цьому – це було б занадто!

Тому що обставини справи були досить неоднозначними. У нас не було медичної документації та інших доказів, і я не відчуваю того, що лікар був необережним або він припустився лікарської помилки. І я не хочу відігравати роль інквізиції. Тут не було вини лікарів. Цього ніхто не зміг передбачити. Навряд чи тут можна було б щось вдіяти.

НЕ БУЛО ПОТРЕБИ СУДИТИСЯ (ЧЕРЕЗ БРАК ІНФОРМАЦІЇ, НЕЗНАННЯ СВОЇХ ПРАВ)

Тому що в нашій місцевості немає такої практики звертитися до суду, та й власне прецедентів також немає. Наш юрист нам сказав, що ця справа не має гарної судової перспективи, а також те, що у шпиталя є “криша”, впливові зв”язки тощо.

Наш лікар був застрохований від лікарської помилки, тому у нас не було потреби судитися з ним, і страхова компанія в цьому випадку сплатила всі витрати по лікуванню моєї дитини.

ДОПОМОГА ПОТРІБНА БУЛА В ТЕРМІНОВОМУ ПОРЯДКУ (Брак часу)

Колись я працював на юридичній фірмі. Я не з книжок знав – що таке є судитися – і не був зацікавлений у тому, аби наступні 7-8 років просто сплюндрувати на судову тяганину;

Нам потрібна була термінова медична допомога. І навіть якщо ти подаєш до суду, то максимальне відшкодування, яке ти, якщо тобі пощастить, отримаєш, навряд чи перебільшуватимете 5-6 тис.доларів США; плюс вийшло так, що моїй дружині довелося би ще не раз перебувати в цій лікарні (поблизу іншої такої лікарні немає); і це просто були б марні витрати часу;

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТРЕТІХ ОСІБ Бо ми консультувалися з багатьма юристами

та іншими лікарями стосовно цієї справи, і вони порадили нам не починати “бо гра не варта свічок”

Я була занепокоєна тим, що моя дитина потребувала надання подальшої медичної допомоги. Відповідно потрібні були ще гроші. І на консультацію з юристом – в мене вже просто не залишилося фінансів. І в цій справі ми навряд чи б змогли отримати значну компенсацію; все це коштувало б мені занадто дорого.

Немає кому (незалежного органу)\того, хто міг би розслідувати цю справу;

МИНУЛО ДОСИТЬ БАГАТО ЧАСУ ВІД МОМЕНТУ ПОДІЇ (АБО ЗБІГ ТЕРМІН ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ)

Було вже занадто пізно. Минуло понад 5 років. В цій справі буде надзвичайно важко зібрати достатню кількість свідків, доказів тощо.

ІСНУВАННЯ ІНШИХ ПЕРЕПОН Доктор не має професійної страховки.

У нього немає майна, та і у лікарні грошей також немає. Навіть якщо суд винесе рішення про виплату мені компенсації, хто її буде виплачувати?

ЛІКАРСЬКА НЕДБАЛІСТЬ:

Тому що я хотів, щоб мого лікаря-шарлатана кінець-кінцем позбавили ліцензії; я знаю що він вчинив неправильно;

Тому що мій родич зазнав серьйозної травми, і її можна було попередити!

Коли я дізналась, що моїй дитині по-суті зламали життя, я просто не хотіла, аби це сталося із ким-небудь ще;

Наш юрист порадив нам звернутись до суду, бо в цій справі є досить райдужні перспективи (велика вірогідність її виграти);

Тому що я був настільки розлютований поведінкою лікаря, що я просто хотів стерти його з лиця Землі. Це повністю змінило моє життя;

Лікарська недбалість 2 Тому що вони(лікарі) позбавили мене

найдорожчого (моєї дитини, родича тощо); до того, як потрапити в руки тих лікарів, людина була при нормальному здоров”ї;

Я просто хотів покарати лікаря, за те, що він зробив це мені;

Тому що лікар збрехав мені, що начебто він припустився лікарської помилки, хоча я знаю – винуватою є медсестра;

Ми відчували, що за передозування ліків (наркозу) і шкоду мозоку нашої доньки, має відповісти анастезіолог;

Медичний персонал тієї лікарні неодноразово припускався помилок при наданні медичної допомоги нашій дитині, коли вона перебувала в стаціонарі, і це (серія цих помилок) в кінцевому результаті просто зруйнувало життя дитини і моєї сім”ї в цілому.

ПОТРІБНІ БУЛИ ГРОШІ:• У нас були надзвичайно великі витрати – купівля

дорогих лікарських засобів, аналізи, дослідження, і т.д., наймання приватної няні тощо. Звідки ми мали б оплачувати ці рахунки?

• Тому що лікарі самі відмовлялися вести будь-які переговори зі мною, і казали, що можу робити все що завгодно; якщо хочу – то можу звертатися і до суду. Що я і зровиб.

• Тому що цей лікар зробив із здорової людини – інваліда(який вже взагалі не може працювати); і я знаю, що моєму родичу потрібні будуть гроші, аби гідно прожити решту свого життя;

• Я би з цих грошей (які суд присудить) хотів заснувати благодійний фонд, аби допомогати моїй дитині;

• • Аби отримати додаткове фінансове джерело і

спрямувати його на лікування і реабілітацію; нинішня медична страховка не покриває всіх витрат на лікування, тому потрібні будуть ще додаткові гроші на лікування.

• ХОТІВ ДІЗНАТИСЯ (ВСТАНОВИТИ)ІСТИНУ, ЩО Ж ТАМ ТАКИ СТАЛОСЯ(У ЛІКАРНІ)?

• у мене склалося таке враження, що лікарі знають те, чого не знаю я; або що вони щось свідомо приховують від мене; і що вони мали б сказати мені, що щось пішло не так, як очікувалось;

• моя сестра до цього працювала в цьому самому шпиталі, і знала про багато випадків, коли історію хвороби деяких пацієнтів переписували по 10 – 15 разів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТРЕТІХ ОСІБ

• Після консультацій з моїм теперішнім доктором (не тим, що припустився помилки), а також врахувавши поради мого адвоката, я вирішив звернутися до суду з позовом.

Шкала оцінювання якості наданих медичних

послуг за письмовими скаргами пацієнтів

• Погана коммунікація з лікарем• Проблеми з медичною документацією• Лікар не слухав мене (не звертав уваги на мене)• Не хотів говорити про конфліктні питання• Був лицемірним• Відверто брехав• Не було реакції від начальства• Лікарі до скарги віднеслися формально• Розголошення лікарської таємниці• Змушував мене необгрунтовано(протягом

тривалого часу) хвилюватися• Був зі мною занадто фамільярним• Лікар примушував пацієнтку до інтимних стосунків

Неправильний діагноз Проблеми лікувального характеру Не настання очікуваного результату Некомпетентність Невиконання своїх обіцянок Проблеми із застосуванням лікарських

засобів

Лікар був грубим Дискримінував пацієнта Принижував пацієнта, кричав на нього Пацієнт відчув, що його використали

(примусили робити щось, що він не повинен був робити)

Лікар постійно звинувачував пацієнта Лікар некорректно ставився до пацієнта Наніс образу честі, гідності, ділової

репутації

Лікар змусив мене чекати Безпідставно відмовив у наданні

медичної допомоги Не передзвонив (коли обіцяв) Не був послідовним (медична

допомога надавалась непослідовно, з перервами)

Не приділяв достатньо уваги пацієнту

Атмосфера у лікарській установі: Недоброзичлива атмосфера у лікарні Проблеми з харчуванням Проблеми з паркінгом

Фінансові (платіжні) Ціни були необгрунтовано

підвищувались, зростали в процесі лікування

Не було надано чеків (інших бухг. документів)

1. Існує зв’язок між незадоволеністю пацієнта під час та після отриманням неякісної медичної послуги (включаючи ставлення лікаря до пацієнта), з одного боку, та рішенням пацієнта звернутися з позовом до суду.

2. Сучасний ринок медичних послуг вимагає від лікаря приділяти більше уваги питанню задоволення прав, інтересів та потреб пацієнтів й побудові гарних стосунків з останніми.

3. Лікарям слід приділяти більше уваги обгрунтованим претензіям пацієнтів і знайденню компромісу в конфліктній ситуації на самих ранніх стадіях її виникнення, що дозволить зменшити кількість медичних позовів.

Це право кожної людини і перебування пацієнта в медичному закладі не повинно обмежувати його права закріплені в Конституції України, зокрема і права на захист його прав

ст. 55 Конституції України ст. 272, 275 Цивільного кодексу

Українист. 6,8 ЗУ «Основи законодавства про

охорону здоров’я»

Низький рівень поінформованості пацієнтами про їх права , а отже і про їх захист

Низький рівень правосвідомості медичних працівників

Корпоративність медичного середовища

На сьогодні в Україні не використовуються стандарти надання медичного допомоги

Вузько професіональний характер предмету правового розгляду

Брак досвіду ведення медичних справ в судах України

Надто мала кількість спеціалізованих правових служб в сфері охорони здоров`я

Досудовий

Судовий

Тобто

заходи, що спрямовані на припинення правопорушення та

усунення його негативних наслідків

Тобто це можуть бути: Встановлення факту наявності прав

або ж відсутності обов’язків Відновлення становища, яке існувало

до правопорушення (якщо це можливо)

Припинення правопорушення Спонукання правопорушника до

виконання його обов’язків Стягнення відшкодування за завдані

збитки потерпілій стороні

ст. 55 Конституції України

ч. 3 ст. 8 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»

ст. 40 Конституції України Закон України «Про звернення

громадян» від 2 жовтня 1992 р.

ст. 6 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»

ст. 7 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я»

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Громадські організації

Страхові компанії

Етичні комітети

Закон України “Про Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р.

Захисту прав пацієнтів

Захисту прав споживачів

Захисту прав окремих соціально-незахищених груп громадян

Здійснюючи свою діяльність страхові компанії сприяють належній реалізації прав пацієнтів на медичну допомогу,

в тому числі на якісну медичну допомогу

Професійні громадські об`єднання

Лікарське самоврядування

Будьте здорові!!