УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

Практичний посібник

для методистів позашкільних навчальних закладів

Автор: Семенишена

Віра Степанівна

завідувач методичним відділом

2013

2

Школа молодого педагога у позашкільному навчальному

закладі: практичний посібник для методистів позашкільних

навчальних закладів / Авт. –упор. : В. С. Семенишена. – 2013р.

Рецензенти:

В. М. Слободян – завідувач науково-методичним центром

Кам’янець-Подільського управління освіти й науки;

Н.Є. Ніколайчук – методист науково-методичним центром

Кам’янець-Подільського управління освіти й науки.

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо

проведення роботи з молодими педагогами-позашкільниками.

Зібрані матеріали розкривають сутність ефективних форм

роботи школи упродовж навчального року, що сприяють

професійному вдосконаленню керівників гуртків позашкільних

навчальних закладів та пропонується перелік орієнтовної

літератури стосовно тем поданих занять.

З досвіду роботи.

3

ВСТУП ...........................................................................................................4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ ШКОЛИ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА У ПОЗАШКІЛЛІ ....................................5

1.1 Школа молодого педагога як одна із дієвих форм професійного зростання. ....................................................................5

1.2. Положення про школу молодого педагога-позашкільника ......................................................................................8

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ ШКОЛИ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА-ПОЗАШКІЛЬНИКА ............................................................................... 11

2.1. Банк даних слухачів школи молодого педагога-позашкільника ................................................................................... 11

2.2 Стартове діагностування керівника гуртка на предмет професійної майстерності ............................................................... 11

2.2.1. Анкета для керівників гуртків: «З яким настроєм я прийшов у новий навчальний рік?» ........................................... 11

2.2.2. Анкета для керівників гуртків «Якої допомоги ви потребуєте» .......................................................................................... 12

2.2.3. Стартове діагностування керівника гуртка на предмет професійної майстерності ............................................................... 14

2.3. Орієнтовний план роботи школи молодого педагога-позашкільника ................................................................................... 16

2.4. Матеріали занять школи ......................................................... 17

2.4.1 Заняття гуртка у системі особистісно - зорієнтованого навчання............................................................................................... 17

2.4.2 Використання педагогом інноваційних форм роботи на заняттях. ............................................................................................... 27

2.4.3 Сутність і види інтерактивних методів навчання......... 39

2.4.4 Індивідуальна робота з вихованцями, як засіб розвитку дитини ................................................................................................... 47

2.4.5. Конфлікти та шляхи його подолання............................... 54

Післямова ............................................................................................. 66

4

ВСТУП

«Навіть сто вчителів не зможуть допомогти тобі,

якщо ти сам не навчишся проявляти завзятість

і пред'являти до себе вимоги»

Василь Сухомлинський

На сучасному етапі нова модель освітньої системи зорієнтована

на формування педагога в закладах позашкільної освіти як

інноваційної особистості, яка постійно знаходиться у стані творчого

пошуку і намагається захопити творчим процесом своїх вихованців.

Педагог позашкільної освіти, з огляду на специфіку своєї професії,

формує погляди, переконання, потреби, смаки, ідеали дітей і

підлітків. Він має бути не просто освіченою людиною, яка добре

володіє проблемами виховної роботи, але й духовно розвинутою

особистістю у широкому значенні цього слова. Професія педагога

закладу позашкільної освіти вимагає постійного вдосконалення своєї

особистості, розвитку інтересів та творчих здібностей. У зв’язку з

розвитком суспільства, його ідеології, соціально-економічних сторін

життя, культури змінюються й ідеали професії. Але, разом з тим,

основою професії педагога завжди залишається гуманістична

спрямованість, нерозривний зв’язок з художньо-творчою діяльністю

та з різними видами мистецтва.

Даний посібник створено з метою надати комплекс практичних

рекомендацій щодо використання інноваційних технологій в роботі

молодих педагогів, які працюють у позашкіллі. Вищі учбові заклади

III-IV рівнів акредитації не готують педагогів до практичної роботи з

вихованцями у позашкільних навчальних закладах, тому цей посібник

може використовуватися для підвищення професійної компетентності

керівників гуртків та надання їм методичної допомоги з боку

адміністрації закладу. Створенню посібника передувала річна робота

школи молодого педагога-позашкільника, яка сприяла розвитку

творчого потенціалу керівників гуртків.

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ ШКОЛИ

МОЛОДОГО ПЕДАГОГА У ПОЗАШКІЛЛІ

1.1 Школа молодого педагога як одна із дієвих форм

професійного зростання.

Однією із умов становлення розвитку будь-якої освітньої системи

є ефективне управління. Діалог, співпраця, партнерство – складові

управління, і вони базуються на «трьох китах» наукового

менеджменту – повазі, довірі, успіху. Зміст управлінської діяльності

адміністрації ґрунтується на системному моніторингу. Аналізу

підлягають усі ділянки, всі напрямки навчально-виховного процесу,

при цьому відзначаються «педагогічні знахідки», що були в роботі

керівників гуртків і педагогічного колективу в цілому.

Одним із головних завдань методичного відділу є створення

території успіху для керівників гуртків Центру дитячої творчості. Ми

прагнемо сформувати таке освітнє середовище, щоб підкреслити

успішність педагога, вселити в нього віру в свої сили, прагнення

досягти висот. У закладі працює школа молодого педагога-

позашкільника, членами якої є керівники гуртків зі стажем роботи до

трьох років. (керівник Семенишена В.С.). Наше кредо: «Не

помиляється той, хто нічого не робить. Не бійтеся помилятися –

бійтеся повторювати помилки».

Мета діяльності школи молодого педагога-позашкільника:

- створення умов для професійного зростання молодих фахівців,

що сприяють зниженню проблем адаптації та успішного входження в

професійну діяльність молодого педагога;

- допомога молодим фахівцям в організації ефективної взаємодії з

усіма суб'єктами педагогічного процесу (з колегами, з дітьми та їх

батьками);

- забезпечення поступового залучення молодого педагога до всіх

сфер професійної діяльності; а також формування потреби в

неперервній самоосвіті.

6

Завдання для реалізації мети:

- забезпечення найбільш легкої адаптації молодих фахівців у

колективі шляхом проведення анкетування «Якої допомоги ви

потребуєте?», З яким настроєм я прийшов у новий навчальний рік?»;

- емоційна підтримка педагога, зміцнення віри в себе;

формування професійно значущих якостей молодих педагогів,

необхідних для ефективної та конструктивної взаємодії з усіма

учасниками педагогічного процесу;

- удосконалення якості виховного – освітнього процесу шляхом

підвищення професійної майстерності молодих фахівців;

- залучення педагогів до корпоративної культури (під

корпоративною культурою ми розуміємо стійкий, що склався в

процесі життєдіяльності установи, стиль роботи його співробітників,

принципи організації внутрішніх процесів установи та стратегії

діяльності, що забезпечують стабільне функціонування і розвиток)

установи, об'єднання навколо традицій.

Здійснюючи програму «Школи молодого педагога» ми отримали

наступні результати:

- сформовані педагогічні кадри, здатні відповідати вимогам

сучасного життя;

- збільшилася частка педагогічних працівників, бажаючих брати

участь у конкурсах педагогічної майстерності різного рівня;

- сформовано творчий, психологічно грамотний педагогічний

колектив з розумінням потреб в неперервній самоосвіті, постійному

підвищенні професійної компетентності;

Діяльність «Школи молодого педагога» спрямована на те, щоб

упродовж трьох років з молодого фахівця виріс перспективний

педагог, знайомий з усіма сферами педагогічної діяльності, вмінням

аналізувати стан власної майстерності, здатний до реалізації творчого

потенціалу в педагогічної діяльності. Робота школи проходила у

формі психолого-педагогічних тренінгів, практичних семінарських

занять, науково-практичних конференцій, передбачала розширення

7

педагогічного та загальнокультурного кругозору, формування

навичок комунікативної культури, ґрунтувалось на можливостях

неформального спілкування молодих людей, сприяючи таким чином

адаптації та професійному становленню молодого фахівця.

8

1.2. Положення про школу молодого педагога-

позашкільника

1.Загальні положення

Школа молодого педагога-позашкільника є складовою частиною

системи підвищення кваліфікації керівників гуртків і об’єднує

фахівців з вищою та середньою спеціальною освітою, що мають стаж

менше 3 років; це постійно діюче професійне об’єднання, створене за

ініціативою методичного відділу Центру дитячої творчості

2. Мета і завдання

Мета: адаптація молодих педагогів у колективі, формування у

них високих професійних ідеалів, потреб в постійному саморозвитку і

самовдосконаленні.

Завдання:

- забезпечення розвитку позашкільного навчального закладу,

формування педагогічної системи, професійного стилю;

- узагальнення ефективного педагогічного досвіду, апробація й

упровадження у роботу керівників гуртків сучасних освітніх

технологій;

- установлення відносин співробітництва і взаємодії між

молодими фахівцями й досвідченими педагогами;

- задоволення потреб молодих педагогів у неперервній освіті і

надавання допомоги у подоланні різних утруднень;

- сприяння формуванню індивідуального стилю творчої

діяльності педагогів.

3. Функції

- формування індивідуального професійного стилю молодого

педагога через упровадження прогресивних освітніх технологій;

- надання допомоги керівникам гуртків в оволодінні

педагогічною майстерністю через вивчення досвіду роботи кращих

педагогів;

9

- організація групових занять для молодих педагогів, проведення

практичних семінарських занять, науково-практичних конференцій,

заслуховування звітів слухачів школи молодого педагога з питань

організації навчальної діяльності і професійної освіти;

- організація вивчення професійних потреб молодих педагогів,

допомога в самовдосконаленні;

- відстеження результатів роботи молодого керівника гуртка;

- діагностика роботи;

- організація роботи з розробки молодими фахівцями

електронних навчальних матеріалів і методик їхнього використання в

навчальному процесі.

4. Права та обов’язки слухачів школи

- вносити пропозиції з удосконалення діяльності школи;

- брати участь у конференціях, творчих і педагогічних

майстернях;

- одержувати консультативну допомогу від педагога-наставника;

- використовувати матеріальну базу закладу для самоосвіти;

- одержувати необхідну для виконання своїх функцій інформацію

від керівників всіх структурних підрозділів управління освіти та

навчального закладу;

- відвідувати заняття колег, підвищувати свою кваліфікацію.

Слухачі школи зобов’язані:

- регулярно відвідувати заняття школи молодого педагога-

позашкільника;

- вивчати нормативно-правові документи і психолого-педагогічну

літературу з питань організації освітнього процесу;

- виконувати індивідуальні плани роботи в повному обсязі,

доручення керівника закладу в рамках посадових інструкцій;

- брати участь у заходах, направлених на підвищення

професійного рівня;

- систематично підвищувати свою кваліфікацію.

10

5. Управління школою

Для організації роботи школи молодого педагога-позашкільника

призначається керівник із числа досвідчених педагогів. В річний план

методичної роботи включається графік проведення занять. Протягом

навчального року проводиться не менше 5 занять школи молодого

педагога, практичні семінари.

Діяльність школи здійснюється у вигляді:

- занять згідно з планом роботи;

- шефської допомоги «наставник – молодий педагог»;

Форми діяльності школи:

- круглі столи, семінари з науково-методичних питань, творчі

звіти педагогів; відкриті заняття гуртків; теоретичні виступи; рольові

та ділові ігри, моделювання навчальних занять, тренінги;

анкетування, мікродослідження; захист проектів; вивчення

передового педагогічного досвіду.

6. Діловодство

- Положення про школу молодого педагога-позашкільника;

- план роботи;

- банк даних про слухачів школи: кількісний і якісний склад (вік,

освіта, спеціальність, педагогічний стаж, рік закінчення вищого

навчального закладу);

- методичні рекомендації

11

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ

РОБОТИ ШКОЛИ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА-

ПОЗАШКІЛЬНИКА

2.1. Банк даних слухачів школи молодого педагога-

позашкільника

№п/п

Прізвище, ім'я по батькові

Дата народження

Освіта Спеціальність Педстаж Гурток

1. Трачук Л.А.

2. Григоришина С.

3. Горгулько Т.В.

4. Стаднік Т. І.

5. Широкова В.В.

2.2 Стартове діагностування керівника гуртка на предмет

професійної майстерності

2.2.1. Анкета для керівників гуртків: «З яким настроєм я

прийшов у новий навчальний рік?»

1.Чого Ви очікуєте в новому навчальному році?

2.Ваш настрій перед початком нового навчального року

(підкресліть): бадьорий, веселий, схвильований, збентежений,

сумний, агресивний, інше (напишіть).

3.Наскільки Ви готові до праці у новому навчальному році?

Повністю, частково, ніяк.

4.Як Ви ставитесь до нововведень?

Позитивно, негативно, ніяк.

5. Які інновації плануєте використовувати на заняттях гуртка?

6.Чи задоволені Ви своєю роботою?

Повністю, частково, зовсім незадоволений.

7.Що Ви хотіли б змінити у своїй роботі?

8.Що Ви хотіли залишити у своїй роботі?

9.Чим Вам подобається (не подобається) колектив?

12

2.2.2. Анкета для керівників гуртків «Якої допомоги ви

потребуєте»

1. У вихованні, на мою думку, важливіше всього…

2. Труднощі, з якими я зустрівся під час проведення гурткової

роботи…

3. Якщо під час роботи хтось відволікається, то…

4. Якщо вихованець викладає факти, які мені невідомі, то я

відчуваю…

5. Якщо приміщення у якому я займаюся не приведене до порядку,

то…

6. В конфліктах з іншими людьми я почуваю вину за собою:

часто; в залежності від ситуації; рідко.

7. Окремі вихованці викликають у мене роздратування, яке важко

приховати: часто; іноді; ніколи не викликають.

8. Присутність на заняттях сторонніх:

надихає мене; ніяк не відображається на моїй роботі; вибиває

мене з колії; інше (напишіть)

9. Під час перерви я надаю перевагу у спілкуванні з : вихованцями;

колегам; краще побути наодинці.

10. 3 колегами я частіше за все спілкуюся про…

11. Я майже завжди йду на роботу в піднесеному настрої: ні; не

завжди; так.

12. Я надаю перевагу працювати під керівництвом людини, яка:

пропонує простір для творчості; не вмішується в мою роботу;

дає чіткі вказівки.

13. Випадкові зустрічі з вихованцями за межами закладу:

приносять мені задоволення; викликають почуття дискомфорту;

не викликають особливих емоцій.

14. Зауваження зі сторони колег і адміністрації: мене мало

хвилюють; іноді хвилюють; часто хвилюють.

15. Під час проведення гурткової роботи я дотримуюся плану: в

залежності від ситуації; надаю перевагу імпровізації;

16. Мені не вистачає теплоти і підтримки зі сторони близьких і

колег: так; іноді; ні.

17. Мені б хотілося отримувати таку підтримку: так; ні.

18. Думка про майбутню зустріч з вихованцями і колегами:

приносить мені задоволення; особливих емоцій не викликає;

тяготить.

13

19. Коли бачу, що вихованець веде себе з викликом по відношенню

до мене, то я…

20. Успіх роботи залежить від мого фізичного і душевного

настрою: часто; іноді; не залежить.

21. Якщо дитина озвучує точку зору, яку не можу прийняти:

намагаюсь зрозуміти її точку зору; переводжу розмову на іншу

тему; намагаюся виправити його, пояснити йому його помилку.

22. Якщо при мені незаслужено наказують дитину, то я …

23. З висловом « Я нічого не можу навчити цю дитину, тому що

вона мене не любить»: згодний повністю; не згодний; інше.

24. Робота дається мені ціною великого напруження:

як правило; іноді; рідко.

26. У мене немає сумнівів у своєму професіоналізмі: звичайно; є

сумніви; не приходилося замислюватися.

28. Свій професіоналізм я удосконалюю так…

14

2.2.3. Стартове діагностування керівника гуртка на

предмет професійної майстерності

Прізвище,ім’я, по батькові _____________________________

Посада _________________________________________________

Діагностична карта

Теоретичні знання й

професійні вміння

Професійна підготовленість

За

га

ль

ни

й

ба

л Потребую

допомоги

Використову

ю на

практиці за

зразком

Використовую

на практиці

творчо

Використвую

власний

досвід роботи

Можу

продемон

струвати

свій

досвід

1 бал 2 бали 3 бали 4 бали 5 балів

Знання

свого

предмета

Знання

методики

гурткової

роботи

Планування

роботи гуртка

Знання

вікової

психології

дітей

Охорона

життя й

здоров’я дітей

Робота з

батьками

Впровадження

інноваційних

технологій

Проведення

нетрадиційних

занять гуртка

та заходів

15

Проведення

відкритих

занять гуртка

й виховних

заходів

Інформація

про справи й

проблеми

закладу

Цікаві

проекти

Робота за

авторською

програмою

Участь у

роботі МО

керівників

гуртків

Участь у

роботі

постійно

діючих

семінарів

Видавнича

діяльність

16

2.3. Орієнтовний план роботи школи молодого педагога-

позашкільника

Місяць Теоретичні питання Практичні заняття

Вересень Складання календарних та поурочних планів

Оформлення журналів

Жовтень Правила оформлення документації. Форми організації діяльності

вихованців

Складання конспекту та формування мети заняття

гуртка

Листопад Консультативний пункт з питань організації навчально-виховної

роботи

Відвідування та обговорення занять гуртка

образотворчого та декоративно-прикладного

мистецтва «Колорит» –керівник гуртка методист

Качковська Н.Б.

Грудень Психологічні основи діяльності вихованців у процесі

гурткової роботи

Відвідування та аналіз занять гуртків

Січень Заняття гуртка у системі особистісно-орієнтованого

навчання

Складання методичних рекомендацій

«Особистісно-орієнтоване виховання у

родинному колі»

Лютий Використання педагогом інноваційних

форм роботи на занятті

Конструювання моделі заняття

гуртка з використанням інноваційних форм

Березень Сутність і види інтерактивних методів навчання

Розробка, зміст, методика проведення заняття

гуртка з інтерактивними методами навчання

Квітень Індивідуальна робота з вихованцями

як засіб розвитку дитини

Обмін досвідом керівників

гуртка по темі

Травень

Практична конфлікторія. Особливості вирішення конфліктних ситуацій

Спільна справа " Які риси потрібні мені для

подолання конфлікту" (мозковий штурм)

Підведення підсумків роботи. Анкетування педагогів.

Методичні посиденьки «Мій педагогічний

кошик»

17

2.4. Матеріали занять школи

2.4.1 Заняття гуртка у системі особистісно - зорієнтованого

навчання

Заняття №1

Тема. Особистісно-орієнтоване навчання у системі гурткових

занять.

Мета. Ознайомити керівників гуртків з поняттям «особистісно-

орієнтоване навчання»; розвивати уміння працювати за новими

технологіями впроваджувати їх у роботу; формувати навички

співпраці; виховувати доброзичливість

толерантність, атмосферу співробітництва.

1. Вправа «Знайомство»

Мета: допомогти розкрити свої позитивні якості.

- Ви одне з одним давно знайомі, працюєте разом. Пропоную

познайомитися ближче, напишіть своє ім'я великими літерами у

стовпчик, навпроти кожної літери напишіть вашу характерну

якість,особливість вашої поведінки, яка повинна починатись на цю

літеру.

2. Міні- лекція «Особистісно-орієнтоване навчання»

«Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має

ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою

здатністю жити успішно й щасливо. А ми повинні збагатити цю

здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати

якомога ефективніше» (Р.Т.Кіосакі).

Мета будь-якого навчання та виховання – навчити людину

виконувати певну роботу: керувати машиною, станком, чи літаком, чи

18

писати українською без помилок. Отже, система освіти має озброїти

людей не лише певною сумою знань, а мусить навчити застосовувати

знання в дії – і практичній, і теоретичній, пізнавальній і професійній,

фізичній і розумовій – будь-якій і такій, яка потрібна суспільству і

працівнику. Тобто, потрібна компетентність у справах і цьому

потрібно вчитися. Час, в який ми живемо, це формування нової

цивілізації. Суспільству потрібні свідомі, компетентні громадяни.

Життя кожної людини – це шлях до самої себе.

Позашкільна освіта становить окрему галузь освітньої системи

країни. З’явившись не так давно як самостійна частина наукового

знання, позашкільна педагогіка стрімко розвивається, вбираючи новий

позитивний досвід. Як нам відомо, перші позашкільні заклади були

засновані в «радянський» час ( дитячі майданчики, літні табори, клуби,

Палаци піонерів). Вони були покликані забезпечити організоване

дозвілля дітей та молоді у відповідності до потреб суспільства та

вимог керівної ідеології. Поступово мережа закладів та ланок

позашкільної галузі розширювалась і набувала освітньо – виховного

характеру замість соціально-організаційного. Зараз позашкільна освіта

має значну структуру позашкільних закладів, законодавчу базу, статус.

Проте існують і проблеми які, потребують розв'язання. Серед них –

оновлення змісту освіти, впровадження інноваційних технологій

педагогічної взаємодії. «Позашкільний заклад – це простір життя

дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся

діяльність закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню

особистості як творця і проектувальника свого власного життя».

19

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Ми повинні

самі внести ті зміни, які хочемо бачити в світі. За словами А.Франса:

«Коли людина мислить, вона має сумнів, але вона впевнена, коли вона

діє» Чотири найважливіші компоненти навчання та виховання на

засадах розвитку життєвих навичок: навчитися здобувати знання,

навчитися бути собою, навчитися жити разом, навчитися дій.

Які ж фактори формують нашу особистість і роблять кожного з

нас унікальною особою? Це, безперечно, родина, однолітки,

суспільство. Життєві навички формують індивідуальність у кожній

дитині. Для того, щоб допомогти їй сформувати життєві навички, які

змінять її життя на краще, важливо, щоб люди яких залучено до

позашкільної програми, знали про фактори, що роблять кожного з нас

унікальними.

Самовизначення Хто я? Усвідомлення себе;

свого покликання в

житті

Переконання Чому я роблю

саме це?

Наші цінності та

переконання

Навички Як я можу це зробити?

Наші навички; стратегії поведінки; наші вміння

Поведінка Що я роблю? Що ми робимо;

конкретні дії, до яких

ми вдаємося

Поведінка Де я?

Наше оточення; люди,

поряд з якими ми живемо; те, на що реагуємо

Духовні зв’язки Хто ще? Наш зв’язок зі

Всесвітом у значущий

для нас спосіб

20

Життєві навички – це здібності, які допомагають нам

адаптуватися та відповідно поводитися, ефективно вирішувати

проблеми повсякденного життя. На думку психологів без знання

основних принципів психології керівнику гуртка нелегко

адаптуватися до позашкільного середовища, доки він не витратить

багато часу і зусиль на те, щоб довідатися, як можна оптимально

використовувати і розвивати можливості кожної дитини і як

взагалі можна порозумітися з учнями. Щоб висувати оригінальні

ідеї, необхідно не просто бачити те, що бачать інші, а й уміти

організувати ту чи іншу інформацію по-новому. Небажання

вчитись, яке останнім часом набуло розмаху і характеру, можна

пояснити кількома причинами:

– недосконалість шкільних програм, за якими не лише не

цікаво, а й неможливо вчитись. Адже той величезний обсяг

інформації, який отримує учень щоденно з кожного предмета, не в

змозі втримати в пам’яті навіть найздібніший учень. Та й чи варто?

А його потрібно запам’ятати, опрацювати, осмислити і, головне,

вміти застосувати в повсякденному житті. Адже не секрет, що

значна кількість знань, отриманих ціною великих зусиль і важкої

щоденної праці так і залишається лежати на поличках міцної

дитячої пам’яті. Діти, які вчилися на «відмінно» не завжди

займають гідне місце в житті. Бо чи завжди переважають знання й

компетентність, коли на терези з іншого боку поставлені тугий

гаманець або ж вигідне знайомство? Ситуація має змінитись, і

обов’язково на краще. Людина, яка бачить перед собою чітко

визначену мету, можливість реального застосування своїх знань,

21

умінь, здібностей і гідної їх винагороди, не може бути

незацікавленою отримати ці знання, розвивати свої здібності. І це

не мрії про прекрасне далеке, це реалії сьогодення. Настає час

професіоналів, поширюється мода на здоровий спосіб життя, на

інтелект. На думку вчених, інтелект має та людина, яка правильно

оцінює, розуміє й думає, яка завдяки своєму «здоровому глузду»

та «ініціативності» може пристосуватися до умов життя.

По суті інтелект – це те, що додає особливої значущості

людині, дозволяє їй динамічно змінювати навколишній світ,

перебудовувати середовище під себе, а не пристосовуватися до

умов мінливої діяльності. Як збудити пізнавальну активність

вихованців?. Головне створити атмосферу доброзичливості й

порозуміння. Ми, повинні бути людьми доброї душі, любити дітей

такими, якими вони є. Необхідно вміти зняти з душі дитини

почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх

силах, налаштувати на успіх, бачити в дитині повноцінну й здібну

до творчості людину.

Наше завдання – зробити позашкільну освіту найліпшою,

щоб діти закінчували її, усвідомлюючи свої таланти і здібності,

свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони

прагнутимуть.

Інноваційний освітній простір ХХІ століття визначатиме

особистісно-орієнтоване навчання та виховання.

Особистісно-орієнтоване навчання та виховання – це

навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність,

самоцінність, суб’єктивний досвід кожного спочатку

22

розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

Особистісно-орієнтований підхід поєднує навчання й виховання в

єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного

захисту розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості.

Навчання – це життя. Ми повинні знати, розуміти та цінувати

його. Мета особистісно-орієнтованого навчання – поліпшення

соціальної адаптації дітей та підвищення їхньої стійкості в

сучасному світі.

В результаті особистісно-орієнтованого навчання та

виховання, керівник гуртка може:

- надати можливості дітям займатися в гуртку в певний час і в

певному місці;

- допомогти дітям відчути єднання з групою. Багато підлітків

не можуть зосередитися на навчанні та вихованні, якщо вони

почуваються самотніми;

- дати «точку опори». Допомагаючи усвідомити цінності й

пріоритети, ми наставляємо їх на правильний шлях, вчимо уникати

невиправданих ризиків і створених ними самими проблем;

- навчити вихованців приймати рішення і діяти з позицій

здорового глузду. Розвиваючи в дітей навички критичного

мислення, вчити їх всебічно аналізувати ситуації, робити вибір і

брати на себе відповідальність за його наслідки;

- навчити дітей протистояти соціальному тиску;

- навчити дітей долати стреси;

- показати дітям, як можна жити в світі без насилля,

розвинути в них толерантність і співчуття;

23

- вселити в дітей надію.

Розвиваючи у них навички самооцінки, ми найбільше

допомагаємо дітям, які змушені дорослішати у складних життєвих

обставинах. Переконуючи, що їхня доля у їхніх руках, ми

захищаємо дітей від негативного впливу оточення. Усі ці завдання

можуть здаватися надто складними, однак сучасний школяр має

бути не лише освіченою, а й добре вихованою, гармонійно

розвиненою та стійкою особистістю, яка знає, чого хоче в житті і

як цього досягти тому і завдання позашкільного закладу - навчити

жити та виховати людину, здатну створити своє особисте життя .

3.Вправа «Особистісно-орієнтоване виховання у родинному

колі»

4.Перегляд відеоролика " Проблеми виховання у сім'ї"

Підсумки заняття.

Методичні рекомендації:

- особистісно-орієнтований підхід у навчанні та вихованні

ґрунтується на сприйнятті індивідуальності, самоцінності дитини

як носія суб’єктивного досвід, який складається у неї з перших

днів життя. Школяр має право на особистісний шлях розвитку,

вибір засобів навчальної діяльності у межах її цілей;

- керівник гуртка, ставлячись до вихованця як до особистості

надає йому змогу саморозвиватися і самореалізуватися, враховує

його можливості, особливості, здібності. Взаємодія між ними має

будуватися на основі єдності позиції, бажань, а не вимушеного

спілкування;

24

- найголовніше завдання керівника гуртка: максимально

активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців , щоб вони самі

могли успішно впоратися з різноманітними навчальними, а в

подальшому – виробничими проблемами. Дітей слід навчити на

оптимальному рівні проявляти свій інтелектуально-вольовий і

моральний потенціал;

- особистість педагога – лише передумова виховання дитини.

Трансляція його позитивних якостей відбувається тільки тоді, коли

він, встановлюючи зв’язки з дітьми, створює і збагачує їхній

досвід емоційних переживань;

- якщо керівник гуртка ставитиметься до вихованців без

інтересу і поваги у нього не буде жодних підстав сприймати себе

як особистість;

- щоб зрозуміти школяра, його думки, почуття, вчинки треба

емоційно взаємодіяти з ними, навчитися відчувати до нього

постійний інтерес. Позиція безпристрасного арбітра згубна для

справи;

- керівник гуртка, форми і способи діяльності якого

статистичні, не змінюються від заняття до заняття від року до року

сьогодні нічого робити у гуртку;

- коли вихованець не сприймає Ваших дій (способів впливу)

щодо нього , то це означає лише одне: ці дії не відповідають його

особистісним особливостям;

- якщо Вам потрібно висловити зауваження вихованцю, то

зробити це слід дружелюбно і з повагою до нього. Ваше

несхвалення поведінкової ситуації втратить негативний ефект;

25

- при виникненні конфлікту з гуртківцем не шукайте способів

утвердити свою правоту. Спробуйте знайти взаємоприйнятні

шляхи його розв’язання;

- у багатьох своїх вихованцях керівник гуртка вбачає

однодумців і спільників. Досягти професійного успіху він може,

лише узгоджуючи свої дії з ними.

Притча «Ваші пріоритети»

Професор філософії, стоячи на кафедрі, взяв трилітрову

скляну банку і наповнив її камінням не менше трьох сантиметрів у

діаметрі. Він запитав у студентів: «Чи повна банка?» Відповіли:

«Так повна». Тоді він взяв горох, висипав його в банку і трішки

потрусив її. Звичайно горох зайняв вільне місце . Ще раз професор

запитав: «Чи повна банка?» Відповідь була : «Так повна». Потім

він узяв коробку з піском і висипав його в банку. Пісок зайняв

решту вільного місця. Ще раз запитав професор студентів : «Чи

повна банка?» Знов відповіли : «Цього разу вона вже точно повна»

Тоді з-під столу він вийняв чашку чаю і вилив її в банку до

останньої краплі. Студенти засміялися. «Я хочу, щоб ви зрозуміли,

що банка – це ваше життя. Каміння – це найважливіші речі у

вашому житті: родина, здоров’я, друзі, діти-усе те, що необхідно,

щоб ваше життя все-таки залишалося повним. Горох-це речі, які

особисто для вас стали важливими: робота, будинок, автомобіль.

Пісок – це решта, дрібниці. Якщо спочатку наповнити банку

піском, не залишиться місця, де могли б розміститися горох і

каміння. І так само у вашому житті: якщо витрачати весь час, усю

енергію на дрібниці, не залишиться місця для найважливіших

26

речей. Займайтеся тим, що приносить вам щастя: грайтеся з

вашими дітьми, приділяйте час дружині чи чоловікові, батькам,

зустрічайтеся з друзями. Завжди буде ще час, щоб попрацювати,

зайнятися прибиранням. Займайтеся, насамперед камінням,

найважливішими речами в житті. Визначте ваші пріоритети. Решта

– це тільки пісок. Одна студентка запитала: « Яке значення має

чай?» Професор посміхнувся: «Я радий, що ви запитали мене про

це. Я зробив це просто так , щоб показати вам, що яким би не було

ваше життя, у ньому завжди є місце для пари чашок чаю із

друзями»

Участь методиста науково-методичного центру

управління освіти і науки Ніколайчук Н. Є.

у занятті школи

27

Література

1. Амонашвілі Ш.А. Особистісно-гуманна основа педагогічного

процесу – Мн, 1990.

2. Бондаревська Є.В. Гуманістична парадигма особистісно-

орієнтованої освіти / / Педагогіка. – 1997. – № 4.

3. Бондаревська Є.В. Цінності особистісно-орієнтованої освіти //

Педагогіка. – 1995. – № 4.

4. Бондаревська Є.В., Бермус Г.А. Теорія і практика особистісно-

орієнтованої освіти // Педагогіка. – 1996. – № 5.

5. Бурлаков А.В. Психологічний супровід особистісного та

професійного зростання педагога // Підвищення кваліфікації та

перепідготовка кадрів як фактор розвитку загальноосвітньої школи:

матеріали Всерос. НПК, 18-19 грудня 1996р. – Кемерово, 1996. – С.

252-256.

6. Вавілова Л.М. Особистісна орієнтація у підвищенні

кваліфікації: аналіз першого досвіду // Підвищення кваліфікації та

перепідготовка кадрів як фактор розвитку загальноосвітньої школи:

Матеріали Всерос. НПК, 18-19 грудня 1996р. - Кемерово, 1996. - С.

263-268.

7. Гусинський Е.Н. Освіта особистості. – М. : Інтерпракс, 1994.

2.4.2 Використання педагогом інноваційних форм роботи

на заняттях.

Заняття №2

Тема. Використання педагогом інноваційних форм роботи

на заняттях.

Мета. Підвищити професійну майстерність молодого

педагога , спонукати його до творчого розвитку шляхом

упровадження елементів інноваційних технологій; поглибити

теоретичні та практичні знання із цієї проблеми ; стимулювати

прагнення педагогів пошуку нових методів навчання та творчості.

28

1. Практична вправа "Об'єднаємо талант із умінням"

Мета: пригадати форми методичної роботи (традиційні,

нетрадиційні) порівняти їх, вказати на переваги та недоліки.

Один чоловік звернувся до мудреця з проханням «Я хочу бути

наставником, учителем, взірцем для інших, хочу, щоб мене слухали

й поважали.» На це мудрець відповів : «Ось чарівні яблука з мого

райського саду , скуштуй їх і вони допоможуть тобі зрозуміти суть

твого бажання.»

1-й плід – це талант(жовтий) – який нізащо не купиш та не

продаси, бо лише талановита людина може стати справжнім

учителем.

2-й плід-це майстерність(зелений) – вона притаманна

творчим особам, що вміють втілювати в життя нові творчі ідеї.

3-й плід-це мудрість (синій) – найголовніша риса педагога, що

може розв'язати найскладніші завдання й передати свої знання

іншим.

4-й плід-це професіонал (помаранчевий) – знавець своєї

справи, свій багаж знань наполегливо віддає іншим.

5-й плід – це новатор (малиновий) – той, хто з метою

досягнення високих результатів втілює в життя нові ідеї, сприяє

прогресу.

Завдання: підтвердити кожну характеристику творчого

педагога.

"ТАЛАНТ" – представляє традиційні форми методичної

роботи:

29

колективні: – семінари-практикуми; методичні об'єднання;

психолого-педагогічні семінари; методичні виставки; школа

передового досвіду; відкриті заняття гуртків;

індивідуальні: самоосвіта; наставництво; стажування;

індивідуальні методичні консультації; курсова перепідготовка.

"МАЙСТЕРНІСТЬ" – презентує нетрадиційні форми

методичної роботи:

- ярмарок педагогічних ідей;

- ділова гра;

- робота в творчих групах;

-майстер-класи;

-презентації.

"МУДРІСТЬ"- вказати на переваги та недоліки форм

методичної роботи

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ

Переваги:

- колективні форми роботи;

- сприяють єдності поглядів,вимог та дій

педагогічного колективу у розв'язанні проблеми;

- індивідуальні форми роботи

– сприяють вдосконаленню теоретичної та практичної

підготовки педагога

Недоліки:

- обмеження в часі;

- мають певну структуру, від якої не можна відійти;

- відсутні умови для виявлення індивідуальних здібностей і творчих рис

особистості.

ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ

Переваги:

-забезпечують оптимальний

результат у розв'язанні окреслених завдань

Недоліки:

-потребують нестандартної

форми організації

30

Отже, ми бачимо, що оптимальне поєднання традиційних і

нетрадиційних форм роботи сприяє професійній компетентності

педагога.

2.Міні- лекція"Інноваційні форми роботи у

позашкільному навчальному закладі"

Розвиток сучасної освіти вимагає кардинальних змін у роботі

позашкільного закладу . Головною умовою цих змін має стати

інноваційне поле діяльності закладу. Українські науковці

запропонували логічну формулу визначення професійної

педагогічної компетентності:

Компетентність = знання (фахові знання, науковість,

міцність, системність) + досвід (діяльність, використання знань у

нестандартних ситуаціях) + особистісні якості (ціннісні установки,

потреба в знаннях, мотивація діяльності та вихід на формування

життєвих компетенцій дітей).

Специфіка діяльності позашкільного навчального закладу

вимагає від педагогів постійного творчого пошуку,

самовдосконалення для компетентного супроводження

особистісного зростання інтересу вихованців до навчання

улюбленою справою, самореалізації їхніх інтелектуальних і

творчих сил, професійного самовизначення. Педагогічна місія

позашкільного закладу є особливою – знайти способи переконати

дитину, яка прийшла туди навчатися, що вона неповторна й

талановита. Успіх на цьому шляху визначає наявність у педагогів-

позашкільників певних особистісних та професійних якостей,

творчого мислення, прагнення до духовного збагачення. Педагог

31

позашкільної освіти передає своїм вихованцям не просто знання, а

своє ставлення до улюбленої справи, своє переконання і

захопленість нею.

Кожна дитина – гарна, талановита. І коли вона прийшла до

Центру дитячої творчості – має досягти успіху. Завдання керівника

гуртка – якомога більше пізнати кожного учня, корегувати

стосунки дитини та батьків, дитини й учителів, дитини та

ровесників, учити дитину відвертості, адекватній поведінці,

незалежно від виду занять (танці чи різьблення по дереву). Адже

кожна дитина по-своєму «красива» чи може стати «красивою».

Необхідно тільки бачити і належно оцінювати цю красу. Не менш

важливо, ніж уміти робити наукові відкриття, бути Професіоналом

своєї справи!

32

33

- Йди на заняття з радістю, з заняття з приємною втомою.

- Пам’ятай, що поганий лікар може забрати життя, поганий педагог – спопелити душу.

- Приходити на заняття підготовленим означає точно знати для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити й чи буде комусь від цього добре.

- Необхідно вести заняття так, щоб кожний вихованець із початку до кінця заняття був зайнятий справою.

- Захоплюйте вихованців цікавим змістом матеріалу, розумовою напругою, допомагайте слабким повірити у свої сили. Тримайте в полі зору усю групу. Запобігайте спробі порушити робочий порядок, проводьте інструктажі з техніки безпеки.

- Звертайтеся з проханням, запитаннями до тих, хто може зайнятись на занятті іншою справою.

- Давайте вказівки вихованцю, над чим варто працювати, перевірте виконання даного завдання. Це буде привчати до дисциплінованої праці. Вихованець буде звикати до того, що вказівки керівника гуртка треба виконувати обов’язково.

- Закінчуйте заняття загальною оцінкою. Оцінюйте вихованців за старанність. Подякуйте усій групі й окремим вихованцям, щоб вони відчули почуття задоволеності від результатів праці на занятті.

- Припиняйте заняття на перерву. Нагадуйте про обов’язки чергового.

- Утримуйтесь від зайвих зауважень. - Не допускайте конфліктів із цілою групою, а якщо він

виник, не затягуйте його, шукайте розумні шляхи його розв’язування.

- Пам’ятайте: там, де є сумніви у правоті керівника гуртка, не кажучи про ті випадки, коли вина його безперечна, конфлікт повинен вирішуватись на користь учнів.

- Свідченням найбільшого успіху педагога є посмішка на обличчях дітей.

- Якщо ти вмієш звичайний факт подати як відкриття і викликати подив і захват учнів, то можна вважати, що половина справи вже зроблено. Варто пам’ятати слова М.Добролюбова: «Справедливий керівник – це такий керівник, вчинки якого виправдані в очах вихованців».

34

Давайте, ознайомимось із методикою проведення заняття, яке

вимагає не просто планування й підготовки до нього, а

технологічного підходу (чіткої, системної, логічної, науково

обґрунтованої діяльності педагога). Адже ефективно проведене

заняття – це результат творчості педагога.

Пам’ятка керівнику гуртка з методики проведення занять

Готуючись до кожного заняття, необхідно запам’ятати, що успіх

забезпечується вибором правильної методики і раціональним використанням

навчального часу, а також відповідною підготовленістю керівника гуртка.

Заняття будь-якого гуртка (технічного, спортивного, художньо-естетичного

тощо) відрізняються одне від одного тільки навчальним матеріалом.

Структурно всі заняття будуються за одними і тими же принципами.

І. Організаційна частина

Педагог, починаючи заняття, має переконатися, що всі учні підготувалися,

готовий інструмент, наочні приладдя, технічне обладнання, форма одягу в інше.

Керівник гуртка оголошує тему заняття, форму роботи (бесіда, лекція,

практичне заняття).

ІІ. Актуалізація опорних знань

Ця частина заняття проводиться у формі перевірки завдання, опитування

дітей, з використанням методів індивідуальної, колективної або самостійної

роботи. Момент повторення необхідний для переходу до самостійної творчої

роботи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Формами вивчення нового матеріалу є: лекції, практичні вправи

проблемного характеру, виступи дітей. Якщо використовуються

виступи дітей або практичні вправи, керівник має зробити

висновок, що узагальнює і конкретизує новий матеріал.

ІV. Практичні вправи

Як самостійна частина заняття, практичні вправи індивідуального

або колективного характеру мають за мету виготовлення наочних

приладь, макетів, моделей (в технічних гуртках); удосконалення

навичок, прийомів (в інших гуртках). Це може бути робота над

35

моделлю, підготовка виставочних експонатів. Керівник гуртка так

повинен продумати практичні вправи, щоб усі вихованці були

охоплені роботою. Використовуючи систему індивідуальних,

колективних робіт, керівник гуртка повинен слідкувати за якісним

виконанням всіх завдань, дотриманням правил безпеки,

дисципліною і порядком.

V. Підведення підсумків заняття

Заключна частина заняття використовується керівником гуртка для

підведення підсумків, узагальненням вивченого, для оцінки роботи

окремих учнів. Керівник гуртка, готуючись до роботи, самостійно

вибирає форму заняття, визначає роль кожного із структурних

етапів.

Поради керівникам гуртків при підготовці до заняття

- опрацюйте розділи програми, які треба вивчати на занятті;

- вивчіть матеріал цього розділу;

- проаналізуйте навчальний матеріал;

- сформулюйте мету заняття. Дайте відповідь на запитання, чого б

ви хотіли досягти в результаті заняття;

- представте колектив групи, окремих вихованців, постарайтесь

намітити їхній шлях до реалізації задач заняття;

- виберіть найбільш результативні методичні прийоми для даних

вихованців;

-зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, визначте свої дії

на занятті;

-. обміркуйте структуру заняття, його хід;

- зафіксуйте все підготовлене у плані або конспекті;

36

- повторіть про себе або вголос вузлові моменти плану;

Перевірте себе:

- які факти, загальні поняття повинні бути засвоєні на занятті;

- які вміння формуються на даному занятті;

- які світоглядні поняття, моральні чи естетичні оцінки необхідно

сформувати;

- якого роду емоційну реакцію варто викликати в учнів при

вивченні матеріалу.

Зазначимо: досвідчені педагоги знають, що коли їх робота

приносить очікувані плоди і вихованці роблять перші справжні

успіхи в житті, а потім досягають майстерності у своїй справі,

стають визнаними фахівцями, тоді педагог, що «поставив їх на

крило», отримає найбільше задоволення від своєї праці

У пошуках істини

37

Піраміда інновацій

Література

1.Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань

запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О.

Пометун // Компетентнісна освіта: від теорії до практики. – К. :

Плеяди, 2005. – с. 50-60.

2.Кремень В. Освіта і наука – інноваційні аспекти. Стратегія.

Реалізація. Результати / В. Кремень. – К. : Грамота, 2005. – 448 с.

3.Носенко Е.Л. До проблеми зміни освітньої парадигми //

Педагогічний процес: теорія і практика. – К., 2002. – Вип.2. –

С.77-80.

4.Дичківська І.М. "Інноваційні педагогічні технології : Навчальний

посібник - К: Академвидав , 2004. – С. 36- 76.

38

Заняття №3

Тема. Сутність і види інтерактивних методів навчання

Мета. Ознайомити керівників гуртків з видами інтерактивних

методів навчання; поглибити практичні вміння та знання з

застосування інтерактивних методів на заняттях гуртка; розвивати

доброзичливу атмосферу під час роботи.

При використанні традиційних форм та методів навчання

школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її

самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість світове соціальне замовлення вимагає, перш за все

людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло

відображення і у доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де

проголошено: "Людина має навчитися:

- пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним

для розуміння того, що відбувається у світі;

- діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі

свого мешкання;

- жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської

діяльності" Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий

лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність

творчості педагога і творчості школяра, а систематично за

допомогою доцільних методів втілюватиме її у навчально-

виховному процесі. Особистісно-зорієнтоване навчання у цьому

плані є досить перспективним, оскільки воно виходить із

самоцінності особистості, її духовності та суверенності. Його

метою є формування людини як неповторної особистості, творця

39

самої себе і обставин. Цьому сприяють інтерактивні методи

навчання. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та

груповій взаємодії вони можуть бути корисними та

перспективними для педагогів та вихованців .

Дискусія "Що я знаю про інтерактивне навчання"

Мета: закріпити знання керівників гуртків про інтерактивне

навчання,з'ясувати які інноваційні технології вони використовують

у своїй роботі.

2.4.3 Сутність і види інтерактивних методів навчання.

Інтерактивне навчання не є новим, адже подібні підходи

застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на

початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі

(лабораторне та бригадне навчання 20-х років). Завдяки ефекту

новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх

організації зростає цікавість до процесу навчання.

Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні

навчаються ефективній роботі в колективі і саме ці навички будуть

корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При

правильному, спланованому і систематичному застосуванні

інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-

зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації

особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і

потенціалу.

40

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві

великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають

взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб),

другі – спільну роботу та взаємонавчання всіх вихованців .Час

обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини,

виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

Групові методи:

Робота в парах. Школярі працюють в парах, виконуючи

завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко

виконати вправи, які в звичайних умовах є часом місткими або

неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести

підсумок заняття, події , взяти інтерв’ю один в одного, про

анкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед

вихованцями гуртка про результати.

Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах.

Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками,

підведення підсумків чи навпаки, виокремлення несхожих думок.

Змінювані трійки. Цей метод складніший: всі трійки

вихованців гуртка отримують одне й те ж завдання, а після

обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і

ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою упродовж

певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного

рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах,

необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки

у вісімки, або перейти до групового обговорення.

41

Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і

зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі

два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються

"попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник

внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для

обміну інформацією (вихованці із зовнішнього кола, рухаючись,

збирають дані).

Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей:

«спікер» – керівник групи (слідкує за регламентом під час

обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує

групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів роботи,

допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні),

«посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи),

«доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про

результати роботи групи).

Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів.

Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів

рецензують та доповнюють інформацію.

Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в

центрі гупової кімнати, після обговорення викладає результат, а

решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього

кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Фронтальні методи:

Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням

висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває,

42

поки є бажаючі висловитися. Педагог може взяти слово після

обговорення.

Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі

висловлюють з приводу проблеми, передаючи один одному уявний

"мікрофон".

Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого

кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу

«можна зробити такий висновок…», «я зрозумів, що…»

Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої

полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі,

навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не

критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Аналіз дилеми (проблеми). Школярі в колі обговорюють певну

дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно).

Кожен пропонує варіанти, що складаються внаслідок вибору.

Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом

(наприклад, «чи платити податки, якщо країна не здатна їх

правильно розподілити?»).

Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну

роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого

переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були

експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна

група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування

перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих

віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта –

форму).

43

Інтерактивні методи навчання на практиці (проводиться з

керівниками гуртків за вибором 3- 4 методи)

Вимоги до впровадження інтерактивного навчання:

- необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не

знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють

усталений стиль навчання. На цьому занятті пояснити, що таке

інтерактивне навчання;

- довести до відома вихованців та опрацювати з ними правила

роботи в групах, складені у зрозумілій формі ( на практиці їх було

розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит).

Правила для вихованців:

Кожна думка важлива.

Не бійся висловитися!

Ми всі – партнери!

Обговорюємо сказане, а не людину!

Обдумав, сформулював, висловив!

Говори чітко, ясно, красиво!

Вислухав, висловився, вислухав!

Тільки обґрунтовані докази!

Вмій погодитися і не погодитися!

Важлива кожна роль.

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування

інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і

постійно підтримувати.

До кожного заняття потрібно сумлінно готуватися. Легке за

формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для педагога,

оскільки домогтися уваги за рахунок «сидіть тихо!» неможливо. Слід

поєднувати взаємне навчання з іншими інтерактивними методами

роботи.

44

Процес впровадження інтерактивних методів.

Впровадження інтерактивних методів відбувається за логікою «від

простого до складного», паралельно застосовуючи як фронтальні,

так групові методи за такою схемою:

При використанні методів інтерактивного навчання педагога

може зустрітися з такими проблемами:

- школяр часто немає власної думки, а якщо і має, боїться

висловлювати її відкрито, вони пояснюють це так: «Нас рідко

запитують власну думку», «Чи цінна моя думка?», «А раптом вона

не співпаде з думкою керівника гуртка чи колективу?», «Вона

суперечить думці вихованця, що має в гуртку авторитет»;

- часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно

оцінювати їх думку, рішення;

- школяр не готовий в процесі обговорення змінювати свою

думку, йти на компроміс;

- дітям важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи

роботи;

45

- труднощі в малих групах: лідери намагаються «тягнути»

групу, а слабші вихованці відразу стають пасивними;

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи

навчання дозволяють залучити до роботи всіх вихованців гуртка ,

сприяють виробленню соціально важливих навичок роботи в

колективі, взаємодії, дискусії, обговоренні.

При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється

мотивація.

Результати педагогів-практиків, свідчать про те, що запровадження

цих методів зитивні дає позитивні наслідки:

- школярі набули культури дискусії;

- виробилося вміння приймати спільні рішення;

- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;

- якісно змінився рівень сприйняття вихованцями нового – він

набув особистісного сенсу, замість «вивчити», «запам’ятати» стало

«обдумати», «застосувати»;

- якісно змінився рівень володіння головними операціями

мислення – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити

викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

Методичні рекомендації

щодо підготовки заняття гуртка за інтерактивними

технологіями:

- до роботи залучаються всі вихованці;

46

- навчальний процес здійснюється за умови постійного

стимулювання вихованців до творчої праці, надання можливості

самоорганізації;

- продуктивною є робота в малих групах;

- усі матеріали для роботи малих груп готуються заздалегідь;

- під час гурткової роботи необхідно дотримуватись

регламенту та процедури, проявляти розуміння до будь-якої точки

зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх;

- на одному занятті бажано застосовувати 1-2 інтерактивних

прийоми роботи;

- під час підготовки керівнику необхідно продумувати різні

варіанти

можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки

ефективності заняття.

Література

1. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.

2. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції

розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій

педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

3. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб

розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002.

- №5/6.

4. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні

технології. К, 2000. – 368 с.

5. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.

6. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання:

теорія і практика. – К., 2002. – 136.

47

2.4.4 Індивідуальна робота з вихованцями, як засіб

розвитку дитини

Групові методи інтерактивного навчання:

Знаю сам – навчу інших

Заняття №4

Тема. Індивідуальна робота з вихованцями, як засіб

розвитку дитини

Мета:ознайомити керівників гуртків із формами та видами

індивідуальної роботи, розвивати уміння працювати за

інноваційними технологіями, широко впроваджуючи їх у роботу,

формувати навички співпраці, виховувати доброзичливість ,

толерантність.

1.Вправа «Сніжинка»

Роздати кожному керівнику аркуш паперу, який необхідно

скласти навпіл, потім ще раз, відірвати правий куточок, вирвати

48

серединку, як у сніжинки, прикрасити свою витинанку вирваними

візерунками. Пропонується показати кожному свою сніжинку. У

кожного вона різна. Звідси висновок: подібно до сніжинки, не буває

однакових людей (дітей). Ми виконували одне завдання, але

отримали різні результати. Це не означає, що завдання виконано

неправильно , це свідчить про те, що кожна людина, дитина

особлива, про що потрібно пам'ятати, складаючи план занять. Щоб

виховувати і розвивати креативну дитину необхідно активно

практикувати у своїй діяльності індивідуальні форми роботи.

2. Форми індивідуальної роботи з учнями

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-

який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні

особливості, через «внутрішні умови». Необхідною умовою

успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних

особливостей дітей. Щоб впливати на особистість, треба її знати.

Процес навчання не може бути стандартизованим. Він повинен

спиратися на застосування індивідуальної методики, яка випливає з

конкретних неповторних властивостей дитини. Чим швидше

педагог знайде методи розкриття творчої індивідуальності свого

вихованця, тим ефективніше навчальний процес. Індивідуальна

кожна людина, але індивідуальність одних проявляється дуже

яскраво, інших – непомітно. Індивідуальність може проявлятися в

інтелектуальній ,емоційній, вольовій сферах ,або відразу в усіх

сферах психологічної діяльності.

Індивідуальне навчання – форма навчального процесу. Його

зміст полягає в тому, що дитина виконує завдання індивідуально,

49

користуючись при цьому допомогою керівника гуртка.

Індивідуальний підхід педагога до своїх вихованців – це вміння

враховувати всі чинники, які гальмують і які сприятливо впливають

на розвиток вихованця. Передусім важливо встановити довірливі,

доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Зробити це

часом нелегко, оскільки школярі, які найбільше потребують

індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до

педагогів. Велике значення при цьому має авторитет вихователя,

знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації,

передбачити наслідки своїх дій.

Індивідуальні форми – це спілкуванням керівника гуртка та

дітей. До них належать: задушевна розмова, консультація, обмін

думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної

допомоги у конкретній роботі, спільний пошук розв'язання

проблеми, завдання. При цьому використовується позакласне

читання, колекціонування, гру на музичних інструментах,

вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко

пов'язують з груповими і фронтальними. Ці форми можна

використовувати разом і кожну окремо, але найчастіше вони

супроводжують одна іншу. Їх використання передбачає вирішення

керівником гуртка найважливішого завдання: розгадати вихованця,

відкрити його таланти, знайти усе цінне, що взагалі властиве його

характеру, і все, що заважає йому проявити себе. Із кожним

необхідно взаємодіяти по-різному, кожному потрібен свій

конкретний, індивідуалізований стиль взаємовідносин. Важливо

заручитися підтримкою вихованця, викликати на відвертість,

50

розбудити бажання поділитись з педагогом своїми думками,

сумнівами. У індивідуальних формах роботи закладено великі

виховні можливості.

Велике місце у вивченні вихованців займають індивідуальні

розмови. У процесі таких розмов можна виявити мотиви поведінки

дитини, її інтереси та схильності. Якщо чуйно й уважно підійти до

вихованця, він залюбки скаже про свої бажаннях і мрії, ставлення

до педагога, батьків. Такі розмови мають нести неофіційний

характер, бути природними, а частіше й проводитися із

дотриманням педагогічного такту. Відчуваючи щиру увагу,

доброзичливість і місцезнаходження себе, вихованець відверто

розповідає про все, що цікавить педагога. Тактовна задушевна

розмова – це метод вивчення дитини, і важлива форма її виховання.

Бажано, щоб індивідуальна розмова проводилася за заздалегідь

наміченим планом у системі. Індивідуальну роботу з дітьми

необхідно вести спираючись на сильні сторони особистості

школяра. Відповідно до цього визначаються характері

індивідуальні завдання для додаткової самостійної роботи

вихованця. Найрозвинутішою формою є індивідуальне доручення,

яке пов'язано ні з гурткової роботою, ні з масовими заходами. Ця

форма роботи вимагає від педагога хорошого знання психології

своїх учнів, їх здібностей, схильностей, інтересів.

Розглянемо форми індивідуальних завдань, які

використовуються на заняттях.

51

Практична частина (з досвіду роботи) молодих педагогів

передбачала колективний перегляд занять з використанням форм

індивідуальної роботи з вихованцями.

Отже, кожна людина має свій творчий стиль, тому важливо

оцінити творчий почерк вихованця, розпізнати його індивідуальні

особливості й формувати навички та вміння управління творчим

процесом, щоб за роки навчання дитина навчилася вирішувати

навчальні та життєві задачі творчо, а до навчання «пізнала себе –

оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття

найголовнішого в житті - Ким та Яким бути».

Методичні рекомендації по темі заняття

- добровільний характер участі в індивідуальній роботі сприяє

тому, що вихованці можуть обирати профіль занять за інтересами.

Педагоги за таких умов мають ретельно продумувати зміст занять,

форми і методи використовуючи нові, не відомі дітям факти, які б

посилювали їх інтерес;

- суспільна спрямованість діяльності вихованців вимагає, щоб

зміст роботи гуртків відповідав потребам розбудови української

держави , відображав досягнення сучасної науки ,техніки, культури

і мистецтва;

- розвиток ініціативи і самодіяльності вихованців спонукає

педагога до врахування бажань дітей, їх пропозицій , щоб кожен з

них виконував цікаву для себе роботу;

- розвиток винахідливості, художньої творчості потребує

завдань пошукового характеру, звернення особливої уваги на

творчий підхід до справи.

52

Як розвивати індивідуальні творчі здібності дітей:

- підхоплюй думки дітей і оцінюй їх відразу, підкреслюючи їх

оригінальність, важливість;

- підкреслюй інтерес вихованців до нового;

- вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи

не відкидай її, виробляй у них терпиме ставлення до нових понять,

думок;

- не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул,

одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи;

- культивуй творчу атмосферу – вихованці повинні знати, що

творчі пропозиції, думки гурток зустрічає з визнанням, приймає їх,

використовує;

- вчи дітей цінувати власні та чужі думки, фіксуй їх у блокноті;

- пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї;

- розсіюй страх у талановитих дітей;

- стимулюй і підтримуй ініціативу гуртківця, самостійність.

Пропонуй проекти, які можуть захоплювати;

- створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи,

прогнозування, уяви;

- створюй в гуртку періоди творчої активності, адже багатого

геніальних рішень з'являється в такий момент;

- допомагай оволодівати технічними засобами для записів;

- розвивай критичне сприйняття дійсності;

- вчи доводити починання до логічного завершення;

- впливай особистим прикладом;

53

- під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай

завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу,

самооцінки, самопізнання;

- залучай до розробок та впровадження власних творчих

задумів та ініціатив, створюючи ситуації вільного вибору і

відповідальності за обране рішення;

- використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні

різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять,

свят, районних, обласних, Всеукраїнських конкурсів, змагань,

виставок;

- відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй

активність, ініціативу, пошук;

- пам'ятай, що «дитина це не посудина, яку потрібно

наповнити, а факел, який треба запалити» (К.Д.Ушинський).

Кожен вибрав своє

54

Література

1. Кобзар Б. С. Громадськість і виховання. – К., 1973.

2. Кобзар Б. С, Харінко Н. Ф. Проблеми виховання в

позашкільних закладах. – К. : 1969.

3. Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній

школі. – К.. 1991.

4. Суходольська Л. В., Фіцула М. М. Методика виховної роботи.

– Тернопіль, 1998.

5. Положення про позашкільний навчально-виховний заклад //

Законодавство України про середню освіту: Бюлетень

законодавства і юридичної практики України. – 1999. - № 9.

2.4.5. Конфлікти та шляхи його подолання

Заняття №5

Тема. Конфлікти та шляхи його подолання

Мета. Ознайомити керівників гуртків з поняттям «конфлікт» і

«конфліктна ситуація», зі способами попередження

конфліктів;сприяти формуванню позитивного ставлення до людей,

бажання оволодіти навичками спілкування і соціальної взаємодії;

спонукати керівників гуртків до співпраці і взаєморозуміння;

навчити раціонально і послідовно діяти в конфліктних ситуаціях;

позитивно впливати на опонентів; контролювати власні дії.

Форма проведення: година спілкування з елементами тренінгу.

1. Мотивація діяльності.

Життя неможливе без конфліктів, бо всі люди різні і їх

інтереси часто розходяться. Багато людей ставляться до конфліктів

негативно. Будь-який конфлікт несе в собі позитивне. У кожного з

нас є свої «конфліктні звички». Те, яким чином людина переважно

вирішує конфлікти, є важливою рисою її особистості. Не існує

55

єдиного шляху вирішення всіх конфліктів. Кожна із стратегій

поведінки підходить лише до певної ситуації. Володіння різними

способами поведінки і гнучкість у їх виборі – запорука успішної

поведінки в конфлікті. Найкраще справляється з конфліктом той,

хто підбирає варіант, що найбільше підходить для кожного

конкретного випадку.

Співпраця – найкраща форма поведінки в багатьох

конфліктах, якій можна навчитись. Часто для вирішення конфлікту,

коли не можуть прийняти рішення, що влаштовувало б дві сторони,

запрошують третю сторону. Цей незалежний посередник

називається медіатором. Медіація – ефективний спосіб

врегулювання конфліктів.

2. Основна частина

Керівникам гуртків пропонується тест «Оцінка власної

поведінки в конфліктній ситуації»

«Як ви зазвичай поводитеся в конфліктній ситуації?»:

- погрожую або б'юся;

- намагаюся прийняти точку зору супротивника, зважаю на неї як

на свою;

- шукаю компроміси;

- припускаю, що не правий, навіть якщо не можу повірити в це

остаточно;

- уникаю противника;

- домагаюсь своїх цілей;

- намагаюся з'ясувати, з чим я згоден, а з чим – категорично ні;

- іду на компроміс;

56

- здаюся;

- міняю тему;

- наполегливо повторюю одну думку, домагаючись свого;

- намагаюся знайти джерело конфлікту, зрозуміти з чого все

почалося;

- намагаюся звернути все на жарт;

Якщо подібним чином ви ведете себе.

При відповідях використовувати ключ до роз шифровки часто

– 3 бали, час від часу – 2 бали, рідко – один бал1 Обробка

результатів питань.

Типи: «А» = 1 +6 +11

«Б» = 2 +7 +12

«В » = 3 +8 +13

«Г» = 4 +9 +14

Якщо ви набрали найбільше балів під буквами: «А» – «це

жорсткий тип вирішення конфліктів і суперечок». Ви до останнього

стоїте на своєму, захищаючи свою позицію. За будь-яких обставин

ви прагнете виграти. Це тип людини, яка завжди права. «Б» – «це

демократичний » стиль. Ви дотримуєтеся думки, що завжди можна

домовитися. Під час суперечки ви намагаєтеся запропонувати

альтернативу, шукаєте рішення, які задовольнили б обидві сторони.

«В » – «компромісний» стиль. З самого початку ви згодні на

компроміс. «Г» – «м'який» стиль. Свого противника ви знищуєте

добротою. З готовністю встаєте на точку зору супротивника,

відмовляючись від своєї.

57

Висновки із тестування. Отримавши результати тесту,

можливо, хтось із вас відкрив щось нове у собі. Але не варто

сприймати це як щось незмінне. Це привід задуматися і в

подальшому змінити свою точку зору, самого себе.

Як ми бачимо, конфлікти виникають по різним питанням, але

причини у всіх схожі: розбіжність цілей, бажань, оцінок, неповага

до інших, невміння спілкуватися.

Вправа «Конфлікт – це...»

Мета: донести до педагогів поняття «конфлікт» і свої емоції,

пов'язані з цим терміном.

Вправа проводиться у 2 етапи (20 хв.).

Перший етап. Багато людей озирається на своє життя з жалем:

«От якби ...». Те, що було зроблено, і те, чого не зробив, часто

виринає у спогадах – і давніх, і теперішніх. Немає сумніву, що

найтяжчі жалі – це невирішені проблеми у стосунках з іншими

людьми – членами родини – які так і не пробачили якоїсь образи і

розірвали стосунки; це дружба, що не витримала випробування не

прощенням або тихо померла серед моря мовчання; це школа –

коли не зрозуміли, не помітили. Не один письменник брав до рук

перо, щоб переписати минуле. Як правило, це закінчується списком

переоцінених цінностей. Ось що ми знайшли у наших власних

списках...

Якби я могла знову прожити життя: я б більше сміялась на

людях; менше переймалася тим, що думають мої друзі про мене, а

більше дбала би про них; відкрила своє серце і не боялася, що мені

буде боляче; писала листи тим, кого люблю, щоб вони знали: те,

58

ким вони є, для мене, що важливіше за те, що вони роблять;

навчилася так грати на якомусь музичному інструменті, що можна

було б виступати на сцені.

Озираючись на прожите життя думаємо про все, що би ми

зробили інакше.

На другому етапі пропонується учасникам на заздалегідь

підготованих аркушах паперу написати: що таке, на їхню думку,

конфлікт, які емоції виникають у них при слові «конфлікт. Емоції,

які назвали учасники, виписують на ватман, далі порівнюють своє

визначення: «Конфлікт – це зіткнення, суперечка, плід

непорозумінь, помилок, суперечність між потребами і

можливостями». (Перегляд мультфільму)

Вправа 2. «Під час конфлікту більшість людей» (Мозковий

штурм (5 хв.))

Мета: ознайомити учасників із поведінкою людей під час

конфлікту.

запропонувати педагогам закінчити речення: «Під час

конфлікту більшість людей...» (що роблять?). Усі відповіді

записують на ватман паперу. Далі їх порівнюють із заздалегідь

підготованим плакатом.

Під час конфлікту більшість людей:

- сперечаються;

- намагаються зрозуміти одне одного;

- допомагають одне одному;

- кричать одне на одного;

- співпрацюють;

59

- уважно слухають один одного;

- підозрюють одне одного;

- намагаються перемогти;

- посміхаються;

- б'ються;

- змагаються;

- звинувачують;

- ображаються;

- намагаються закінчити розмову;

- намагаються досягти консенсусу або компромісу.

Усі відповіді обговорюються.

Вправа «Стіна конфлікту»

Мета: дати зрозуміти учасникам, що стає причиною

конфліктів у закладі.

Робота в групах

Пропонується об'єднати учасників у 2 групи. Кожна група

одержує по 10 аркушів паперу («цеглинок»), на кожній з яких треба

написати, що є причиною конфлікту між вихованцями й

педагогами. Далі проводиться презентація груп. Створюється

«стіна» можливих конфліктів.

Вправа «Які риси потрібні мені для подолання конфлікту?»

Мета: показати учасникам, які риси потрібно розвивати у собі,

щоб подолати конфлікт.

Спочатку звернути увагу на зім'ятий аркуш паперу, потім

провести розмову-коментар. Чи можемо ми наш папір розправити,

зробити знову гладеньким? Так, можемо (починає його розгортати,

60

розправляти). Можна його ще зволожити, випрасувати, притиснути

чимось важким і почекати. Як ви думаєте, розправиться наш папір?

(Методист підводить учасників до того, що папір розгладиться

тільки за якийсь час.)

- Які риси потрібні мені для того, щоб подолати конфлікт?

Мозковий штурм (відповіді записують на ватмані).

Далі всі названі риси зачитуються.

Вправа «Шляхи розв'язання конфліктів» Робота в групах (10

хв.)

Мета: показати учасникам, яким чином можна попереджати,

усувати конфлікт.

Методист об'єднує учасників у 2 групи розрахунком на

першого і другого. Після чого звертає їхню увагу на плакат із

написом: «Під час конфлікту більшість людей...», з якого вони

мають виписати 5 чи 6 тез, найкорисніших, на їхню думку, для

розв'язання конфлікту. Далі проводиться обговорення, знаходяться

спільні шляхи розв'язання конфліктів.

Вправа «Руйнування стіни конфлікту»

Мета: навчити учасників, яким чином можна виходити,

попереджати конфлікт.

Проводиться у 3 етапи (20 хв.)

На першому етапі акцентується увага педагогів на тому, що

ще залишилася незруйнованою стіна конфлікту (проводиться

бесіда-розповідь). А знищити її дуже просто, потрібно забрати

лише по одній цеглинці. Тобто кожен має взяти на себе

відповідальність, зобов'язання не порушувати правил спілкування.

61

Забираючи кожну з цеглинок, ви висловлюєте зобов'язання,

протилежне напису на цеглинці-зразку: «Я намагатимусь...», «Я

буду...».

Обговорення: чи навчилися ви чогось нового? Чого саме?

Вправа «Конфлікт» Релаксаційний комплекс (7 хв.)

Методист пропонує учасникам сісти зручно і у супроводі

релаксаційної музики виконувати його вказівки:

Уявіть собі гаптовану театральну завісу, яка повільно

підіймається. Починається п'єса з вашого життя. На сцені ви бачите

знайомих людей у конфліктній ситуації. Ви дивитеся цю п'єсу із

глядацької зали, а серед людей на сцені впізнаєте себе. Чуєте

голоси... Про що там говорять люди? Ви розглядаєте їхній одяг. Він

вам не подобається, ви вирішуєте переодягнути всіх у костюми

іншої епохи. Це п'єса вашого життя, ви її режисер, її головний

герой. Ви переносите цю сцену на екран телевізора. Спробуйте

уявити її в чорно-білих кольорах... А тепер різнобарвною.

Спробуйте вимкнути звук. Тепер учасники вашої п'єси

жестикулюють у повній тиші. Включіть звук, щоб почути слова

головного героя – себе. Ви вмикаєте звук і чуєте ці слова. Про що

ви говорите?

Уявіть екран у вигляді шахової дошки. На ній розміщені

об'ємні фігурки. Ви бачите на цій шаховій дошці учасників

конфлікту і себе. Де ваше місце на цій дошці? Уявіть, як ви

переставляєте фігурки з однієї клітинки на іншу, вишиковуєте в

один ряд. Зараз ви прибираєте фігурки з дошки і кладете їх у

коробку. Закриваєте її, накидаєте на неї гачок і обережно ставите на

62

місце. Ваше поле внутрішнього зору починає затягуватися важкою

театральною завісою. Ви пригадуєте, що все, що відбувалося на

телевізійному екрані і повертаєте вимикач.

Екран гасне. Деякий час на ньому залишається світла крапка.

Потім зникає і вона.

Вправа «Лист собі»

Мета: закріплення отриманих педагогом знань.

Запропонувати учасникам написати лист-пораду поради собі у

конфлікті. Далі учасники за бажанням зачитують листи поради

собі.

Завершальна вправа

Мета: підвести підсумки заняття.

Методист звертає увагу учасників на кольорові футболки і

пропонує пригадати свої очікування та дати відповідь на такі

запитання:

- Чи справдилися ваші очікування, чи здобули ви нову

інформацію? Яку?

- Чи навчилися ви чогось? Чого? Кожен по черзі озвучує свої

відповіді.

Керівники гуртків встають та побажають щось сусідові. Наше

заняття завершено, щасти вам!».

Методичні рекомендації. Дев'ять причин конфліктів

Необ'єктивність: організаційна боротьба, що переходить «на

особистості».

Різниця в цінностях: оцінка світу та реальності часто може не

співпадати в одній команді.

63

Різниця в оцінці дійсності: перекручування фактів.

Відмінність у цілях: різні цілі в одній команді.

Відмінність у методах: сторони мають одну мету, але не

можуть дійти згоди з приводу її досягнення.

Суперництво за управління: прагнення збільшити свою владу.

Непорозуміння: одне слово чи фраза може для когось стати

образливим.

Нереалізовані очікування: плани, що були побудовані

людиною та нереалізовані через іншу сторону.

Правила спілкування з вихованцями без конфліктів

При спілкуванні слід дотримуватися певних правил. Отже, що

можна робити, а чого – категорично не можна.

Можна робити:

- проявляти незмінну доброзичливість до гуртківця,

незважаючи на його репутацію і статус;

- проявляти турботу про збереження і підвищення престижу

кожного вихованця;

- давати критичну оцінку конкретних дій, а не особистості в

цілому;

- здійснювати контроль за емоційною тональністю розмови з

вихованцем;

- бути готовим вибачитися за помилку;

- виявляти до дитини терпимість;

- виявляти пошану до особистості дитини, підтримувати в ній

почуття власної гідності;

- визнавати право дитини бути несхожою на інших;

64

- проявляти емпатію, прагнути зрозуміти дитину, дивитися на

проблему з її позицій, її очима;

- враховувати індивідуально-психологічні й особистісні

особливості вихованця;

- акцентувати увагу на позитивних якостях дитини;

- дисциплінувати заняття гуртка за допомогою непрямих дій –

перемикання уваги, жарту;

- бути оптимістом.

Не можна робити:

- проявляти дріб’язкову нетерпимість, прискіпливість;

- здійснювати дисциплінування шляхом натиску, прямого

осуду («Досить показувати, який ти розумний!», «Тобі краще б

помовчати !»);

- вживати загрози, докори, висміювання;

- принижувати гідність;

- використовувати лестощі, показну доброту, обман,

залякування із маніпулятивною метою. Діти добре відчувають

нещирість.

- не дозволяти домінування експресії песимізму

(«Нічогісінько ви не вмієте. І що мені з вами робити, не розумію»);

Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу

в педагогічній діяльності:

- визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у

Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного

мислення змініть свої ставлення до них;

- забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті,

65

діяльності, сім”ї, позитивному мисленні;

- навчіться розслаблятися: тілом, думкою. Стрес викликає

загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу.

Уміння розслаблятися – секрет боротьби зі стресом;

- зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до

10; вийти з приміщення. Такі «перерви» потрібно робити

якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата

самоконтролю;

- при виникненні почуття тривоги або напруги

сконцентруйтеся на своєму диханні;

- змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте

головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні;

- оволодійте теорією та практикою позитивного мислення, що

є головним людським інструмент забезпечення здоров’я і

благополуччя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Агєєв В.С. Міжгрупова взаємодія. Соціально-психологічні

проблеми. – М., 1990.

2. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. – М.,1999,.

3. Шипілов А.І. Конфліктологія: теорія, історія, бібліографія. –

М., 1996.

4. Анцупов А.Я. Профілактика конфліктів в шкільному

колективі. М., – 2003.

5. Грішина Н.В. Психологія соціального конфлікту. –

СПб.,2000.

6. Козирев Г.І. Введення в конфліктологію: Навчальн.

посібник. – М., 1999.

7. Короткий психологічний словник /Под ред.

А.В.Петровського, Н.Г. Ярошевського. – М., 1996.

66

Післямова