В’ячеслав Максимович Чорновіл — відомий український політик, державний діяч, публіцист і журналіст — народився 24 грудня 1937 року (за документами 1 січня 1938 р.) у с. Єрки Звенигородського району (нині Катеринопільський) Черкаської області у родині сільських учителів.

Відомий діяч руху опору проти зросійщення та

національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно).

Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975).

Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р.

Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки.

Кілька разів був ув'язнений за «антирадянську пропаґанду» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. У 1990-92 рр. — голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р.Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р..

З 1992 р. і до смерті — голова Народного Руху України. З жовтня 1991 — Гетьман українського козацтва.

З 1995 року член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Загинув 25 березня 1999 року за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Похорон В'ячеслава Чорновола 29 березня 1999 року у Києві зібрав понад 200 тис. людей з усіх областей України.

Похований у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї.

Список літератури:1. Антоненко, П. Рух духу і дух руху! [Текст]: нотатки

рухівця в день святкування 20-річчя Руху /Петро Антоненко // Слово Просвіти. – 2009. – № 37. – С. 1-2.

2. Дончик, В. Рух: що в підсумку? [Текст]: 20-річчя створення народного руху України: інтерв’ю з одним із засновників Руху академіком НАН України Віталієм Дончиком / вів Петро Антоненко // Слово Просвіти. – 2009. - № 23. – С.3; № 24. – С. 3; № 26. – С. 4.

3. Копоть, С. 1989-2009 рух до єдності [Текст]: [20-річчя Руху] / Славко Копоть // Українська культура і життя. – 2009. – № 37. – С. 4-5.

4. Королюк, В. Рух: 20 років по тому [Текст] / В. Королюк // Голос України. – 2009. – 8 вересня (№ 167). – С. 1, 3

5. Лавренюк, С. «Батькові незалежності» - 20 років [ Текст ]: [ 20 річниця проголошення Народного Руху України ] / Сергій Лавренюк // Голос України. – 2009. – 15 вересня (№ 172). – С. 3.

6. Назарчук, Д. Розмови про похорон Руху сильно перебільшені? [ Текст ] / Дарина Назарчук // Голос України. – 2009. – 15 липня (№ 129). – С. 4.

7. Чорновіл, В. Думка голови Руху: Україна чи руїна [ Текст ] / В’ячеслав Чорновіл // Вітчизна.. – 1996. - № 1-2. – С. 104-107.

8. Яворівський, В. Ліміт помилок ми з вами давно вичерпали: 9 вересня, 17 років тому, відбувся І з’їзд Руху [ Текст ] / В. Яворівський // Слово Просвіти. – 2006. – ч. 37. – С. 5-6.

Укладач: Т.В. Крупченко Видавець:

КЗ „РОМЦ БКР” 18009 м. Черкаси

вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: biblioteka@ogo.in.u a

Відділ культури і туризму Черкаської РДА КЗ „Черкаський районний організаційно-

методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи”

відділ краєзнавчої роботи

До 25-річчя з часу створення громадсько-політичної організації

«Народний Рух України за перебудову»

Черкаси – 2014

У вересні 2014 року виповнюється 25 років з часу створення громадсько-політичної організації «Народний Рух України за перебудову».

Народний Рух України є однією з перших партій в новітній українській історії. Розпочавши своє життя 1989 року як громадсько-політичний рух, що об'єднував різні демократичні угруповання, він став рушійною силою, котра повела українців до здобуття незалежності.

1 лютого 1993 року Міністерство юстиції України зареєструвало нову політичну партію - Народний рух України. Тоді в Рух входили і демократи, і комуністи, і націоналісти. Всіх їх об’єднувало бажання боротися за державну незалежність і відродження української нації. Першим керівником Народного Руху став Іван Драч.

Саме створення та розвиток української самостійної держави, відродження української нації, захист національних інтересів були і залишаються головними завданнями Народного Руху України.

Іван Драч, Михайло Горинь, В'ячеслав Чорновіл та інші очільники НРУ доклали зусиль, щоб в органах влади всіх рівнів закріпити здобутки відродження української національної свідомості, щоб створити законодавчу базу виходу України зі складу СРСР. Члени НРУ поєднали в собі багаторічний досвід дисидентсва та політичний ідеалізм.

У 1991 році на президентських виборах кандидат від Руху В’ячеслав Чорновіл зайняв друге після Леоніда Кравчука місце. Після цього партія оголосила себе опозицією по відношенню до нової влади. Протягом наступних років Рух брав активну участь у політичному житті України, хоча і пережив ряд розколів.

Так, після розколу Народного Руху, 18 грудня 1999 року була створена Українська народна партія (УНП). Лідером УНП став Юрій Костенко. Спочатку партія називалася «Український народний рух», згодом на ІV з’їзді партії 25 січня 2003 року вона була перейменована на «Українську народну партію».

На Черкащині перші пориви «вітру змін» почали долітати наприкінці 1980-х років. Ставало зрозуміло, що зерна, засіяні свого часу відомими черкаськими дисидентами, в'язнями совісті Василем Захарченком, Анатолієм Лупиносом, Андрієм Химком, Богданом Чорномазом та іншими, почали давати сходи.

Справжньою «школою демократії» для Черкас можна назвати товариство «Екологія». Перший екологічний мітинг відбувся в Черкасах у лютому 1988 року біля музичної школи №1, де працював Сергій Силкін, ініціатор створення товариства «Екологія».

Перші черкаські «зелені» розпочали регулярно проводити мітинги, пікетування головних підприємств-забруднювачів міста, боротьбу проти будівництва Чигиринської АЕС, а також проти промислової забудови лівого берега Дніпра навпроти Тарасової гори в Каневі.

Поступово екологічний протест у Черкасах почав доповнюватися протестом національним. Після завершення засідань «Екології» більшість її членів ішла на засідання національно-культурного товариства «Заповіт».

Коли восени 1989 року стало на ноги обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка (теперішня «Просвіта»), «Заповіт» став його осередком.

«Заповіт» став також тим коренем, з якого виросло віття національно-демократичного руху на Черкащині. Саме в цій організації зародилися перші правоцентристські українські партії – Демократична й Українська республіканська. Звідси пішли й перші незалежницькі громадські організації – «Український народний рух за перебудову» та Союз українок.

У Черкасах процеси організації Руху йшли через Спілку письменників України (тут найбільш активну роботу проводила поетеса Людмила Тараненко), Українську Гельсінську спілку ( Анатолій Лупиніс) і філіал Київського політехнічного інституту (Станіслав Губар). Перші рухівські осередки в області почали утворюватися навесні 1989 року.

Перший на Черкащині штаб Народного Руху у 80-х роках знаходився у музеї «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Рухівські організації активно створювалися по всій області, здебільшого стихійно: ініціатори виносили на вулиці столи, поруч ставили національний прапор, вішали плакат

«Тут кожен може вступити до Руху». На жаль, так і не було утворено справжньої обласної організації. Зареєструвати її не вдалося – у лавах черкаського Руху розпочалися суперечки.

Врешті-решт, 1991 року на території Черкаської області утворилося дві крайові організації: Уманська – на чолі з Богданом Чорномазом (об'єднувала 6 районних організацій) і

Канівська – на чолі з Володимиром Петренком (об'єднувала 14 районів). Така організаційна структура Руху зберігалася на Черкащині аж до об'єднавчої конференції 4 квітня 1992 року.

З 2002 року по 2012 рік обласний осередок УНП очолював Леонід Даценко, український письменник, член Національної спілки письменників України, громадсько-політичний діяч.

30 березня 2013 року під час звітно-виборчаої конференції Черкаської обласної організації Української народної партії Головою Черкаської ОО УНП було обрано Юрія Сушка, депутата Чорнобаївської районної ради, полковника Українського козацтва. Юрій Сушко понад півроку був виконуючим обов‘язки голови обласного осередку партії після того як Леонід Даценко склав свої повноваження.

31 березня 2012 року під час звітно-виборчої конференції Черкаської крайової організації НР керівником Народного руху України в Черкаській області було обрано Ігоря Волошина, проте вже в червні 2013 року Волошин склав з себе повноваження.

4 серпня 2013 року відбулася конференція Черкаської організації об’єднаного із УНП Народного РУХу, було обрано нове керівництво структури. Головою Черкаської обласної УНП став Юрій Сушко, а першим заступником – Юрій Громовський.

Перед цим Українська Народна Партія та Народний Рух України об’єднались. Таке рішення прийняли 19 травня 2013 року учасники об’єднавчого з’їзду двох партій. Метою цього об’єднання було – створити в Україні потужну правоцентристську силу, яка у перспективі стане правлячою і спрямує державу на єдиний ефективний правий шлях виходу з системного хаосу, в якому перебуває держава останні 20 років.

Народний Рух України,Черкаська обласна організація

Адрес: Черкаси, вул. Байди-Вишневського, 32/аТелефон: (0472) 450-357

Сушко Юрій18000, м. Черкаси, вул. Лазарєва, 6

т. +38(0472) 33-03-79ruh_cko@ukr.net