НАРОДНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Народний тлумачний словник

Укладач Левецька М.І.- 40 с.

Рецензенти:

Білан О.І. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практичної психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Стецина М.О. – методист районного методичного кабінету відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації.

Матеріал розроблений з врахуванням регіональних особливостей для допомоги педагогам у залученні дітей дошкільного віку до рідного слова, національного фольклору, народної творчості, національних традицій, звичаїв з метою розширення знань з українського народознавства. Посібник адресований вихователям ДНЗ, батькам та студентам педагогічних закладів.

ПЕРЕДМОВА

2

Сьогодні назріла гостра потреба для вихователів ДНЗ та батьків глибше вивчати українську етнопедагогіку, поглибити національно-патріотичне виховання з метою збереження нації, відродження національної свідомості та забезпечення духовної єдності поколінь. Основними принципами українознавчої роботи в дошкільному навчальному закладі та родині повинні бути народність, природовідповідність, наочність, систематичність, послідовність, врахування вікових та індивідуальних особливостей . Провідними засобами впливу на дитину повинні стати засоби народної педагогіки: рідна мова, усна народна творчість, народна гра та іграшка, календарно-обрядові свята, народне декоративно-вжиткове мистецтво, звичаї, народні символи, родинно-побутова культура. Постійне використання усної народної творчості сприяє розвитку мовлення дітей, збагаченню їх мови зразками народної мудрості, знайомить дошкільнят з навколишнім світом, сіє в душі добро, виховує любов і повагу до рідної мови, рідної домівки, рідної землі. Враховуючи допитливість дошкільнят часом ми не спроможні пояснити їм значення окремих слів чи передати дітям певний часовий відтінок тексту, епоху про яку йдеться, відтворити життя українського народу з усіма його деталями та місцевим колоритом. Тому доцільно при подачі дітям знань з розділу «Народознавство» використовувати говірки, історизми тощо. Саме з цією метою було створено даний посібник.

ПРЕДМЕТИ ПОБУТУ 3

ВIНИК - зв'язаний жмуток лозин, гiлок для пiдмiтання долiвки, пiдлоги, обмiтання чого-небудь.

BIXOTЬ - жмут клоччя, шматок старої тканини для миття та чищення чого-небудь.

ВЕРЕТЕНО - Ручне знаряддя для прядіння, що становить собою тонку паличку з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині

ВОРОК - мiшечок iз гострокутним дном для вiдцiжування та вiддушування сиру.

ДІДУХ - сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом.

ДЕРКАЧ - старий вiник.

ЖАРОВНЯ - металева, переважно невелика посудина для розжареного вугiлля, що використовуеться замiсть печi.

КАГАНЕЦЬ - невеличкий свiтильник, що складаєєтъся з гноту та посуду, у який наливається олiя або гас.

КАЧАЛКА - кругла, гладко витесана палиця для розкочування бiлизни, тiста, прасування, вирiвнювання одягу тощо.

КОЛIЙ - нiж, яким колють свиней.

КОПИСТКА - дерев'яна лопатка для розмiшування чого-небудь.

КОРОБ - вирiб iз лубу, берести, лози для пакування, перенесення або зберiгання чого-небудь; козуб.

КОРИТО - дерев'яна довгаста посудина для годiвлi або напування тварин, птицi.

4

КОРОМИСЛО - дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кiнцях, якою носять на плечах вiдра з водою, тощо.

КОШИК (КОЗУБ, КОШІЛЬ) - вирiб, рiзний за формою та розмiром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки , який використовують у побутi для зберiгання або перенесення чого-небудь.

КУЖІЛЬ - прядиво або вовна, намотані на кужівку.

ЛIЖНИК - домоткана ковдра.

МАКОГІН - дерев'яний стрижень iз потовщеним заокругленим кiнцем, яким розтирають у макiтрi мак, пшоно тощо. .

MIPKA - народно-побутова одиниця об'єму сипких тiл мiсткiстю вiд 16 до 25 кг та посудина такої мiсткостi.

НОЧВИ - довгаста посудина з розширеними догори стiнками для домашнього вжитку: виготовлення тiста, прання бiлизни, купання

ОБРУСОК – скатертина.

ПIДСИТОК - негусте сито.

ПЕРИНА - Довгастий мішок з пір'ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються.

ПОДУШКА - набитий сiном, пухом, пiр'ям мiшок, який використовує:ться як м'яка пiдстилка пiд голову, для сидiння й iнших цiлей.

ПРАНИК (ПРАЧ) - дерев'яний гладенький валок для вибивання бiлизни пiд час прання.

ПРАСКА - металевий нагрiвальний прилад для прасування одягу, тканини i т. iн.

5

РЕШЕТО - господарська рiч у виглядi дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сiткою для просiювання чого-небудь (переважно зерна, борошна).

РЯДНО (ВЕРЕТА) - вид простирадла або покривала з ряднини.

СИТО - натягнена на обруч густа сiтка, через яку просiвають борошно та iншi сипкi речовини або процiджують що-небудь.

СОЛОМ'ЯНИК (СІННИК) - матрац, набитий соломою, сiном.

СТУПА - пристрiй для лущення та подрiбнення рiзних речовин (зерна, тютюну i т. п.), неодмiнним доповненням якого є товкач.

ТОВКАЧ- товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущiльнюють яку-небудь масу або подрiбнюють, розтирають що-небудь.

ТОРБА - вид порожнього мiшка, що його носять звичайно за плечима.

ЧIП - конусоподiбна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якiйсь посудинi (переважно бочцi).

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ · Хоч iду в гостину, та беру хлiб у торбину.

· Шила в мiшку не сховаєш.

· Вони мотузком хлiб рiжуть, бо ножа нема.

· Новий вiник по-новому мете.

· Кожного до свого корита тягне.

ЗАГАДКИ6

Що то за пташка, що вночi одним оком дивиться? (Каганець)

Горить стовпчик, а вугiлля немае. (Свiчка)

Що за гiсть, що темноту їсть? (Лампа)

Що то за судник, що вода в нiм не вдержиться? (Решето)

Повно в нiм дiрочок, як на небi зiрочок. (Сито)

Хто всiм нам хлiб дiлить? (Нiж)

Висить, телiпається, всi за нього хватаються. (Рушник)

Стоїть паня у куточку, пiдперезана мотузочком. (Вiник)

Стоїть панi серед хати та бiлить шмати. (Лампа)

По всьому бiгає:, а на лавцi спить. (Ганчiрка)

Гладить все, чого торкається, а зачіпиш – кусається.(Праска)

Малючок гривастий по всій хаті їздив-шастав та й в куток сховався.(Віник)

Цього діда мусиш знати,Він стоїть десь під стіною.Кожен день твою кімнатуПідмітає бородою.(Віник)

Ні світ, ні зоря проснувшись,Пішов із двора зігнувшись.Не сам пішов –А ще двох підчепив.Як воду знайшов,То обох утопив. (Коромисло з відрами)

Товсту пані з дубових лісівПідперезали у сім поясів (Діжка)

7

Товстенький бичокОбсмалений бочокНа вогні весь вік чорніє,А ніхто не пожаліє. (Казан)

ПОСУД БАКЛАГА - невелика дерев'яна або металева плоска посудина для зберiгання води або iншої рiдини.

БАНЬКА - глиняна чи скляна або цилiндрична посудина з плоским дном. банка, пляшка, глек.

БАНЯК - чавунний горщик, казан.

БАРИЛО - невелика посудина для рiдини (найчастiше з дерева) з двома днищами й опуклими стiнками, стягнутими обручами .

БОРЩIВНИК - посуд, в якому варять переважно борщ.

БОЧКА - велика дерев'яна або металева цилiндрична посудина, переважно опукла посерединi, з двома плоскими днищами.

8

БЛЮДО - широка посудина, у яку кладеться або насипається страва.

ВОДЯНКА - дiжка для води.

ГЛЕК (ГЛЕЧИК) - висока кругла, переважно глиняна посудина, злегка розширена в нижнiй частинi.

ГОРНЯ - маленький горщик.

ГОРЩОК (ГОРЩИК) - глиняний посуд, у якому варять їжу.

ДІЙНИЦЯ – спеціальний посуд в який доять молоко.

ДРУШЛЯК – посудина з отворами на дні для проціджування або перетирання.

КАДIБ - велика дiжка.

КАЗАН - металева переважно округлої форми посудина (звичайно з вiдкритою верхньою частиною) для варiння їжi, кип'ятiння води тощо;

КАШНИК - горщик, у якому варять кашу.

КВАРТА - те саме, що кухоль.

КЕЛИХ - посуд для пиття вина;

KОBШ - кругла вiдкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду)

КОРЧАГА - у Київськiй Pyci - велика глиняна посудина з вузькою шийкою для зберiгання зерна або рiдини.

КУМАНЕЦЬ - керамiчна фiгурна посудина для напоїв, що використовується тепер здебiльшого як прикраса.

КУХОЛЬ - металева або череп'яна посудина з ручкою .

9

МАКIТРА - вид глиняного посуду великого розмiру напiвсферично'i форми з широким отвором.

МИСКА - посудина у виглядi широкої чашки, в якiй зазвичай подають страву до столу.

НОСАТКА – невелика широка посудина на вузенькому денці з носиком і трьома ручками.

ОПОЛОНИК (ВАРЕХА) - велика ложка, якою насипають рiдку страву.

СIЛЬНИЦЯ - невеличка посудина для солi, яку подають до столу.

СТІЛЬНИЦЯ - дошка, на якій місять тісто, січуть м'ясо і т. ін.; кухонна дошка.

ПАТЕЛЬНЯ - неглибокий круглий посуд, у якому смажать їжу.

ТИКВА - череп'яна посудина, подiбна до глечика, з дуже вузьким горлом, у якiй носять або тримають воду, вино.

ЦЕБЕР - велика дерев'яна посудина, що має вигляд зрiзаної дiжки, яку використовують для рiзних господарських потреб.

ЧАВУН - посудина, горщок.

ЧАРКА - велика (переважно скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих.

ЧАША - старовинна посудина округлої форми, з широким верхом i звуженим низом для пиття

10

ШАПЛИК - невисока широка дерев'яна посудина, що має

вигляд зрiзаної бочки .

ЗАГАДКИДовго жив, багатьох кормив.

Упав - пропав, нiхто кiсток не зiбрав. (Глиняннй горщик)

Без голови, а з вухами. (Макiтра)

Всіх годує, а саме голодує (Горня)

Сидить, шкварчить, сокоче, пiд лаву не хоче. (Сковорода)

Кого в хатi всi цiлують? (Кухоль)

Шийка тоненька, ззадi западенька.

У тiла вуха, а голови немає. (Цебер)

Людей годую, сама голодна, часом гаряча, часом холодна. (Ложка i миска)

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ· Навiщо й покришка, коли горщик пустий.

· Порожня миска не вабить писка.

· Є ложка, та в мисцi нема.

· Горщок котлу не товариш.

· Горнець котловi докоряє, а обидва чорнi.

· До пори корчага воду носить.

· Видно мiж ложками ополоник.

· Як не наївся з миски, то з полумиска не налижешся.

· Дорога ложка до обiду. 11

· Жартуй, глечичок, поки вушко одiрветься.

· Голий - як пляшка, а гонор - як в ляшка.

· Голова - як казан, а розуму- нi ложки

· І на дірявий горнець знайдеться покупець

СТРАВИБАЛАБУШКА (БАЛАБУХА) - невеличка булочка.

БАНУШ - кукурудзяний кулiш на овечому салi.

БОРЩ - рiдка страва, що вариться з посiчених бурякiв, капусти з додаванням картоплi та рiзних приправ.

ВАРЕНИК - невеликий варений вибiр, злiплений з прiсного тiста i начинений сиром,картоплею. ягодами, капустою i т.iн.

ВАРЯНИЦЯ (ВАРЕНИЦЯ) – виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, який іноді варять і без начинки.

ВЕРГУНИ - смажене в смальцi або олії солодке печиво, що має форму продовгуватих смужечок

12

ВЕРТУТА - печиво з коржа, змазаного начинкою i скрученого трубкою.

ВУРДА - варений невитриманий сир.

ГАЛУШКА - рiзаний або рваний шматочок прiсного тiста, зварений на водi або молоцi.

ГОЛУБЦI - страва з м'ясного або iншого фаршу, тушкованого в капустяних листках.

ГОРОХВЯНИК - млинець з горохового борошна.

ГРЕЧАНИК - хлiбний вирiб з гречаного борошна.

ДРАГЛI - їжа iз зrуслого при охолодженнi м'ясного чи рибного вiдвару з дрiбними кусочками м'яса або риби.

ДУШЕНИНА - м'ясо, приготовлене обсмажуванням і тривалим тушкуванням.

ЗАСМАЖКА - те, що додається до страви для покращення її смаку, запаху.

ЗАТIРКА - страва, зварена на водi або на молоцi з розтертого в дрiбнi кульки борошна з водою.

КАПУСНЯК - страва, зварена переважно з квашеної капусти .

КАРТОПЛЯНИК - котлета з вареної товченої картоплi .

КАША - страва з крупи, пшона, рису тощо, зварена на водi або молоцi.

КВАША - страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю.

КИСIЛЬ - драглиста страва з ягiдного або фруктового сиропу, молока тощо з домiшкою крахмалю.

КНИШ - вид бiлого хлiба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олiєю.

13

КОРЖИКИ - печиво з тiста (з цукром або на меду), переважно у формi кружечкiв.

КРОВ'ЯНКА - кров'яна ковбаса.

КРУПНИК - густа каша з круп.

КРУЧЕНИКИ - смажена страва, переважно з м'яса.

КУЛIШ - густий суп (звuчайно з пшона).

КУТЯ - обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща.

ЛЕМIШКА - страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного.

ЛОКШИНА ( ЛАПША) - вирiб з товлена iз завареного на водi борошна прiсного пшеничного тiста у виглядi тонких смужок.

МАМАЛИГА - густа каша з кукурудзяного борошна.

МАКIВНИК - коржик iз маком та медом.

МАТОРЖЕНИК - корж iз маком.

МЕДЯНИК (МЕДІВНИК) - медовий коржик.

МЛИНЕЦЬ - тонкий коржик з рiдкого тiста, спечений на сковородi.

НАЛИСНИК - тонкий млинець, у який загортаєтъся якась начинка, найчастiше з сиру.

ОЛАДОК - невеликий товстий млинець.

ПАЛЯНИЦЯ - хлiбина переважно з пшеничного борошна, певним чином замiшаного.

ПАМПУХ - пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом.

14

ПЕРЕПIЧКА - поколотий ножем корж, що робиться з кислого хлiбного тiста i печеться на сковородi, намазаній маслом або салом.

ПЕЧЕНЯ - м'ясна страва - запечене або засмажене м'ясо.

ПИРIГ - печений вирiб iз тiста з начинкою.

ПИРIЖОК - маленький пирiг, звичайно овальної форми.

ПЛЕТЕНИК - плетений, довгастої форми вирiб з бiлого тiста.

ПУТРЯ - страва з ячної крупи й солодкого квасу .

ПУНДИКИ - рід печива або пиріжків.

СОЛОНИНА - засолене про запас м'ясо.

СIЧЕНИК - страва з посiченого м'яса, яке пiдсмажують, надаючи йому круглої або довгастої форми

ТЕТЕРЯ - страва з борошна та пшона.

ТОВЧЕНИКИ - кулiнарний вирiб у формi вареної кульки з сiченого, а потiм потовченого м'яса, до якого додається борошно, сiль, перець.

УЗВАР - солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот.

ХОЛОДЕЦЬ - драглиста страва яку отримують при охолоджені м'ясного або рибного бульйону

ХОЛОДНИК - холодний борщ на буряковому вiдварi або квасi, заправлений дрiбно нарiзаними овочами та прянощами.

ШИНКА - копчене м'ясо (переважно свинячий окіст), попередньо просолене й приправлене прянощами.

ЮШКА - суп м'ясний, картопляний, рибний i т.iн. ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

15

· Добрий хлiб, коли нема калача.

· Добрий борщик, та малий горщик.

· У гуртi i каша їсться.

· Плаває, як вареник у маслi.

· Вареники- божі  хваленики: всяке  хвале, та не всяке варе.

· . Аби пшоно, каша буде.

· Де кисіль, там я й сів.

· Сякі-такі вареники, а все ж краще галушок.

· Паляниця — хлібова сестриця.

· Борщ та каша — їжа наша.· Смачного потрошку, щоб животик не болів.

ЗАГАДКИМорква, біб і цибулина, бурячок і капустина, ще й картопля — шусть у горщик. Ну й смачний ми зварим … (Борщик).

Довго з тіста їх ліпили, у окропі поварили.

Потім дружно ласували, ще й сметанки додавали. (Вареники)

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді — хіп та в окріп!

А вже на останку — масло та сметанку,

Хто зуміє відгадати того будем частувати. (Вареники).

Як навколо об’їси — серединки не проси.

Ми такі гостинці: дірка в серединці. (Бублики).

І пухкенькі, і смачні із пшениченьки вони.

16

Зі здобного тіста, просяться, щоб з’їсти. (Пампушки).

Був зерном він у землі,

Став із сіллю на столі.

З ним їсти ми сідаємо,

І гостей стрічаємо. (Хліб)

Є перлова, є гречана,

Рисова, а ще пшоняна.

Заливаєм молоком,

ВБРАННЯБРИЛЬ - головний убiр iз широкими полями.

ГУНЯ - верхнiй одяг з домотканого грубого, переважно нефарбованого сукна.

ЖУПАН - старовинний верхній чоловiчий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

17

ЗАПАСКА - жiночий одяг у виглядi шматка тканини певного розміру, що використовується замiсть спiдницi для обгортання стану поверх сорочки.

КАПЕЛЮХ (КРЕСАНЯ) - жiночий або чоловiчий головний убiр iз фетру, соломи тощо; бриль.

КАМІЗЕЛЬКА - те саме, що безрукавка; жилетка

КЕПТАР - у гуцулiв - верхнiй хутряний одяг без рукавiв.

КИБАЛКА - старовинний жiночий головний убiр, що має форму пiвмiсяця.

КИРЕЯ - верхнiй суконний одяг iз відлогою.

КОЖУХ - довга, не вкрита сукном шуба з великим комiром. Пошита звичайно з овечої шкури хутром досередини.

КОРАЛІ - намисто із привозних коралових намистинок у вигляді циліндриків, або барилець, нанизаних на нитку.

КОРСЕТКА - верхнiй жiночий одяг - безрукавка, пошита в талiю з кольорової тканини.

КУЧМА - висока бараняча шапка.

ЛИЧАК - плетене з лика або iншого матерiалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками.

HAMITKA - покривало з тонкого серпанку, який зав'язують поверх очiпка голову замiжнi жiнки.

ОЧІПОК- старовинний головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки з розрізом ззаду який зашнуровують, стягуючи сховане пiд ним волосся.

18

ПЛАХТА - жiночий одяг типу спiдницi, зроблений iз двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.

ПОСТОЛИ - м'яке селянське взуття з цiлого шматка шкiри без пришивної пiдошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до нiг мотузками.

САП'ЯНЦI - чоботи або черевики, пошитi iз сап'яну.

СВИТА - старовинний довгополий верхнiй одяг, звичайно iз домотканого грубого сукна.

СIРЯК - старовинний верхнiй довгополий одяг iз грубого сукна.

СОРОЧКА - натiльна бiлизна, або одяг, що надягають поверх бiлизни, для верхньої частини тiла.

ФАРТУХ - жiночий одяг у виглядi шматка тканини певного розмiру та фасону, який надягають спереду на сукню, спiдницю, щоб запобiгти забрудненню її.

ХАЛЯВА - верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку.

ХУСТКА - шматок тканини або в'язаний, трикотажний вирiб, переважно квадратний, який пов'язують на голову, шию, напинають на плечi.

ЧЕКМIНЬ - довгий верхнiй суконний каптан у мiщан.

ЧЕМЕРКА (ЧУМАРКА) - старовинний чоловiчий верхнiй одяг, пошитий у талiю з фалдами ззаду.

ЧЕРКЕСКА - старовинний верхнiй чоловiчий одяг з сукна з прорiзами i вiдкидними рукавами.

19

ШАРОВАРИ - широкi штани особливого крою, якi переважно заправляють у халяви.

ШЛИК - старовинний круглий або конiчний головний убiр, обшитий чи оздоблений хутром.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ· Убрався в жупан i дума, що пан.

· Чоботи новi, а пiдошви голi.

· Хоч сорочка одна, зате бiла щодня.

· Отакi нашi вжитки: нi кожуха, нi свитки.

· Сiй овес в кожусi, жито в брилi.

· Як неділя, то й сорочка біла.

· Кожух та свита та й душа сита.

· На свиті вбогого стільки лат, як на селі хат.

· Пізнати пана по халявах.

· Трудно літом без корови, а зимою без кожуха.

ЗАГАДКИЗагородив дiд хлiвець для п'ятьох овець(Рукавиця)

Як ходить, то повне, як стопь, то порожне, (Чоботи)

Двое: поросят, а чотири хвостики. (Черевики)

Має крила - не літає. (Капелюх)

Ношу на голові поля,

Але це зовсім не земля. (Капелюх)

20

ОСЕЛЯ ГАНОК - прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок.

ДОЛІВКА - утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; підлога.

ЗАГАТА - огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою і т. ін. для утеплення хати взимку.

КОМОРА - приміщення в хаті, де тримають продукти харчування, хатні речі тощо.

КОМИН - горішня частина димоходу над дахом якої-небудь будівлі; димар.

КОШАРА - хлів для великої рогатої худоби.

ЛЬОХ - спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів).

21

МАЗАНКА - хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною.

МИСНИК - молиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті.

ОБІЙСТЯ - садиба, двір.

ОБРАЗ - те саме, що ікона.

ОСЛІН - переносна кімнатна лава для сидіння.

ПІЛ – місце для спання в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною.

ПЕРЕЛАЗ - певним чином обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують і т. ін. через неї.

ПОВІТКА – господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна.

ПОКУТТЯ - куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Тут концентрувалися домашні предмети, яким люди надавали значення найвищої цінності в сім’ї.

ПРИЗЬБА - невисокий, переважно земляний насип вздовж стін хати знадвору.

РОГАЧ – домашній пічний інструмент, який являє собою довгу дерев’яну палицю з залізною рогаткою на кінці. За допомогою рогача ставили та виймали з печі горщики, чугунки, в яких варилась їжа.

РУНДУК - те саме, що ґанок.

СВОЛОК - балка, яка підтримує стелю в будівлях.

22

СІНИ - нежила частина селянських хат яка з'єднує жиле приміщення з ганком або ділить хату на дві половини.

СТРІХА - солом'яна покрівля української оселі або нижній край солом'яної покрівлі, який звисає над стіною.

СВІТЛИЦЯ - чиста, світла, парадна кімната в оселі.

СКРИНЯ - традиційний для України вид меблів, у яких зберігали одяг, коштовні речі, прикраси, полотно тощо.

ТИН - огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля, пліт.

ХВІРТКА - невеликі вхідні двері в тину або в воротах.

ХЛІВ - будівля для свійської худоби та птиці.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ· Моя хата скраю — я нічого не знаю· Чия хата, того й правда.· Чим хата багата, тим і рада· В хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка· Дай, боже, одежу шиту, а хату криту· Де хата не метена, там дівка не плетена · Порожньої хати і муха не держиться.· Чужу стріху латає, а своя як решето.· Всюди добре, а дома найліпше.· В лінивого піч до плечей пристала.· Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

ЗАГАДКИХодить, ходить,а в хату не заходить.(Двері)

По сінях то сяк, то так, а в хат ніяк (Двері).23

В кожній хаті я буваю, проходові заважаю (Поріг).

Вік у кутку вікує, усе літо сумує.

А як прийде зима-весела сама і хату веселить (Піч)

Має ноги, та не ходить. (Стіл)

Хурчить, дзижчить, крутиться,

А хвіст в нього сучиться (Прядка)

Поле скляне, межі дерев’яні (Вікно).

Сто один брат, всі в один ряд разом звязані стоять ( Пліт )

Стоїть тітка на сторожі, розглядає перехожих. З ким за

руку привіталась, в двір пустила, не вагалась. (Хвіртка) 

МАТЕРІАЛ, СИРОВИНА БЕРЕСТ - кора, луб берези.

ВАЛ - товстi нитки з клоччя.

24

BICK - пластична маса жовтого або бiлого кольору, яку виробляють бджоли для стiльникiв.

ВОВНА - волосяний покрив, зiстрижений або вичесаний з тварин (переважно овець i кiз), з якого виготовляють пряжу.

ВОЛОКНО - тонка непрядена нитка рослинного, мiнерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництвi.

ВОЛОС - вовна тварин, а також волосини з гриви та хвоста коней;

ГЛАЗУР - те саме, що й полива.

КОНОПЛI - виготовлене на прядиво волокно цiєї рослини.

ЛИМПАЧ - будiвельний матерiал; необпалена цегла з глини з домiшкою соломи або iнших органiчних речовин; саман.

ЛУБ - внутрiшня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною.

МАТIРКА - коноплi з жiночими квiтками, що дають насiння та з яких виробляють грубе полотно.

ОВЧИНА - вироблена овеча шкура

ПЛОСКIНЬ - чоловiчi рослини конопель, а також волокно з них.

ПОЛИВА - особливий склоподiбний сплав, яким покривають керамiчнi вироби.

ПОЛОТНО - конопляна, лляна, бавовняна тканина особливого переплетення

25

САП'ЯН - тонка м'яка шкiра найрiзноманiтнiших кольорiв, виготовлена iз козлячих (рiдше овечих, телячих) шкур.

СИРИЦЯ - недублена шкiра (переважно яловича, свиняча або верблюдяча}, оброблена жировими речовинами, якi роблять її дуже мiцною та еластичною.

СМУШОК - шкура, хутро новонародженого ягняти.

СОЛОМА - cyxi свiтло-жовтi стебла злакових рослин, що залишаються пiсля обмолоту i якi використовують як корм скотинi, паливо, а також для покриття будiвель, виготовлення рiзних виробiв.

СУКНО - щiльна тканина з вовняного прядива на лицьовій поверхні якої утворюється застил, що закриває переплетення ниток.

РУНО - густа i довга вовна з овець,

ЧЕРЕПАШНИК - спецiальна порувата порода, що складається з черепашок, скріплених вапняним мулом, використовується як будівельний матеріал.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ· Золото і в болоті блищить· Обміняв лико на ремінець· Не все золото , що блистить· З поганої вівці хоч вовни жмут· Бреше як вовну чеше· Чию вовну пряла, того й хліб куштувала.· Не про овець йому ходить, лиш про вовну.· Без перевесла сніп — солома.· Ліпша  своя  солома,  як  чужа  перина.

26

РІД ЗАНЯТЬ, ПРОФЕСІЇБАНДУРИСТ - музикант, який грає на бандурi, або спiвак, що акомпонує собi на бандурi.

БЛЯХАР - майстер, що виготовляе рiзнi бляшанi вироби.

БОНДАР - майстер, що виробляє дiжки, , дерев'янi вiдра.

БОРТНИК - той, хто займається бортництвом (лісовим бджiльництвом).

ВIВЧАР - той, хто доглядає овець; пастух, чабан.

ВОСКОБIЙНИК - той, хто добуває вiск iз вощини.

ГОДИННИКАР - робiтник, який виготовляє i ремонтує годинники.

ГОНЧАР - майстер, який виготовляє посуд та iншi вироби з глини.

ГУСЛЯР - музикант, який грає на гуслях, або спiвець, що акомпонує собi на гуслях.

27

ГУТНИК (СКЛОРОБ) - майстер, який виготовляє вироби зi скла.

ДIГТЯР - той, хто виготовляє або продає дьоготь.

КАМЕНЯР - робiтник, що видобуває камiння в кар'єрi; каменолом.

КОБЗАР - укранський народний спiвець, що супроводить свiй спiв грою на кобзi.

КОВАЛЬ - майстер, що куванням обробляє метал.

КОЖУМ'ЯКА - майстер, що виробляє сирицю; мнець.

КОЛIСНИК - колiсний майстер.

КОНОВКАР - майстер, що робить вiдра, канавки.

КОШИКАР - майстер, що плете кошики.

КРАВЕЦЬ - фахiвець iз пошиття одягу.

КУШНIР - фахiвець, що вичиняє хутро iз шкури та шиє хутрянi вироби.

КУПЕЦЬ - особа, що займається приватною торгiвлею.

ЛИМАР - майстер, який виготовляє ремiнну збрую.

ЛIСОРУБ - робiтник, який рубає або спилює i заготовляє лiс.

ЛОЖКАР - майстер, що виробляе ложки.

МЕЛЬНИК – власник млина , або той , що працює в млині

ПАСIЧНИК - той, хто розводить бджiл, працює на пaciцi; бджоляр.

ПАСТУХ - той, хто пасе стадо, череду, отару.

28

ПРЯЛЯ (ПРЯХА) - жiнка, яка пряде ручним способом на прядцi.

РIЗЬБЯР (РІЗЬБАР)- майстер рiзьблення.

РИБАК - людина, яка ловить рибу, займається рибальством.

СВIЧКАР - той, хто виготовляє свiчки.

СТЕЛЬМАХ - майстер, який робить вози, сани, колеса.

СТОЛЯР - фахiвець, що займається обробкою (тоншою, нiж при теслярських роботах) дерева i виготовленням виробiв iз нього

ТЕСЛЯ - робітник , що займається грубою обробкою деревини, виготовленням простих дерев'янних меблів.

ТКАЧ(ТКАЛЯ) – майстер , що виготовляє тканини на ткацькому верстаті.

ЧАБАН - те саме, що вiвчар.

ЧЕРЕДНИК - людина, яка пасе череду; пастух.

ЧИНБАР - ремiсник, який чинить, обробляє шкiри.

ЧОБОТАР - майстер, який шиє i ремонтує чоботи та iнше взуття.

ЧОВНЯР - той, хто перевозить човном людей i вантажi.

ЧУМАК - на Українi в XV-XIX ст. - вiзник i торговець, який перевозив на волах хлiб, сiль, рибу та iншi товари для продажу.

ШВЕЦЬ - майстер, що шиє i лагодить взуття.

ШИНКАР – власник шинку, або продавець у ньому.

29

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ· Гончара глина годує.

· Кому що, а мельнику вiтер.

· Без чабана i вiвцi не отара.

· Кравець кравця по наперстку знає.

· Вудка мокне, а рибак сохне.

· Яка пряха, таке й полотно.

· Тесля завжди без воріт, а швець завжди без чобіт

· З ремеслом дружити — в житті не тужити.

· Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

ЗАГАДКИЯк рубанком дошку чистить,Летить стружка золотиста.З-під рук майстра той же колір.Як цей мастер зветься?...    (Столяр)Глина в кого ожива?Творить з нею хто дива?В кого посуд, ніби жар?Ну, звичайно ж , це -…(Гончар)

30

ЗАСОБИ ПЕРЕСУВАННЯБАЙДАК - великий човен, на якому плавали по рiчках i морю.

БАРКА - плоскодонне рiчкове судно без палуби для перевезення вантажу.

БАРКАС - великий багатовесловий човен.

БЕРЛИН - те саме, що й карета

БЕРЛИНА - велике рiчкове плоскодонне вантажне судно.

БЕЗТАРКА - вiз, пристосований до перевезення сiльськогосподарських продуктiв без гари.

БИНДЮГИ - великий простий вiз для вантажiв.

БIГУНКИ - легкі дрожки або сани.

БIДА - двоколiсний однокiнний вiзок на одну або двi особи.

БРИЧКА (ФІРМАНКА) - легкий вiзок для їзди, iнодi з вiдкидним верхом.

ВIЗ - засiб пересування на чотирьох колесах з кiнною або валовою тягою здебiльшого для перевезення вантажiв.

ВIЗОК - екiпаж на ресорах iз дверцятами та вiкнами, iнодi з вiдкритим верхом.

ВОЛОКУША- скріплені між собою подовжені жердини, в які впрягали коня і перевозили сіно, солому або іншу поклажу.

ГАРБА - високий вiз на двох або чотирьох колесах.

ГЛАБЦI - легкi сани з кузовом, обшитим лубом.

ГРАБАРКА – вiз , дроги з довгим ящиком для перевезення землi.

31

ГРИНДЖОЛИ - низькi й широкi сани з боками, що розширюються вiд передка.

ДОВБАНКА - човен видовбаний із суцільного шматка дерева

ДРОГИ - довгий без кузова вiз для перевезення великих вантажiв; биндюги.

КАРЕТА - закритий з ycix бокiв чотириколiсний кiнний повiз на ресорах.

КАЮК - невеликий човен iз плоским дном i двома веслами.

КИБИТКА - критий вiзок у кочових народiв; халабуда.

КОЗИРКИ - легкi виїзнi сани.

КОЛИМАГА - старовинний закритий чотириколiсний екiпаж.

КОЛЯСКА - чотириколiсний ресорний екiпаж з вiдкидним верхом.

ЛIНIЙКА - старовинний кiнний екiпаж на багато мiсць, у якому сидять боком до напрямку руху.

МАЖА - чумацький вiз.

МАЖАРА - на Пiвднi України - великий довгий вiз.

ОБШИВАНКА - човен, оббитий, обшитий шалiвкою.

ПАРОВИЦЯ - пара волів з упряжжю і возом, переважно чумацьким.

ПIДВОДА - запряжений кiньми або волами вiз, вiзок, що використовуеться для перевезення вантажу, рiдше - людей.

ПЛIТ - скрiпленi в один або кiлька рядiв колоди для сплаву або для переправи на них по водi.

32

РИДВАН - у XVIII - на початку XIX ст. - велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кiньми.

САНИ - зимовий вiз на полозах.

СТРУГ - старовинне рiчкове гребне або вiтрильне дерев'яне судно.

ТАРАНТАС - чотириколiсний вiзок на довгих разварах для далекої дороги.

ТАЧАНКА - ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі.

ФЕЛЮГА - невелике безпалубне вiтрильне судно.

ФІРА –те саме . що віз.

ХАЛАБУДА - критий вiз.

ШАЛАНДА- невелике мілкосидяче судно типу баржі, призначене для навантаження чи розвантаження суден.

ЗАГАДКИНі корабель, ні човен , ні вітрил, ні весла , а пливе і не тоне. (Пліт)

Їду та й їду ні коліс, ні дороги , ні сліду ( Човен)

Їдуть попід ліс догори задерли ніс ( Сани)

Два брати біжать та ніколи один одного не переганяють (Полозки в санях)

Сто коней не повезе скільки вона на собі понесе( Баржа)

По водичці возить нас кілька чоловік нараз,

але треба веслувати , щоб маршрутом керувати ( Човен).

33

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ· От що вийшло: нi тарантас, нi дишло.

· Що з воза впало, то пропало.

· 3 гори i сани бiжать, а на гору i вiз не йде. · Баба з воза - велика зрада: на возi легше, кобила рада. · Не бачив Гриць воза та й сiв на порозi, а думав, що на возi. · Добре тому в дорозi, хто сидить на возi. · Стида, як у тої кобили, що воза побила. · Свої нiжки краще повозки: захотiв тай поїхав

34

МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИБАНДУРА - український народний багатострунний щипковий музичний iнструмент, виготовлений з цiлого шматка деревини.

БАРАБАН - ударний музичний iнструмент, що має форму широкого порожнього цилiндра, обидва отвори якого затягненi шкiрою.

БАСОЛЯ (БАС) - український народний смичковий музичний iнструмент, схожий на вiолончель.

БАЯН - клавiшно-пневматичний iнструмент, вдосконалена гармонiя.

БРЯЗКАЛО - брязкуча металева тарiлочка або дзвiночок на бубнi.

БУБОН - ударний музичний iнструмент, що має форму обруча, один бiк якого затягнений шкiрою, з пiдвiшаними брязкальцями.

БУГАЙ - екзотичний ударний музичний iнструмент у виглядi дiжечки з отваром та пучком кiнського волосся, смикання за яке утворює звук специфiчного забарвлення.

ВОЛИНКА (ВОЛИНА) - народний духовий музичний інструмент, що складається з мiха i вставлених у нього двох-трьох трубок; коза.

ГАРМОНIЯ - пневматичний музичний iнструмент (ручний, губний) з металевими язичками, що приводиться в рух струменем повiтря.

ГУСЛI - старовинний народний багатострунний щипковий музичний iнструмент трикутної або трапецеєвидної форми, який тримають на колiнах пiд час гри.

35

ДРИМБА - щипковий музичний iнструмент, сила i висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає.

ДУДКА (ДУДА) - народний духовий музичний iнструмент у вигляди порожнистої трубки з отворами.

ЖОЛОМIЙКА - те саме, що й сопiлка.

КОБЗА - старовинний український струнно-щипковий музичний iнструмент, попередник бандури.

КОЗИЦЯ - те саме, що й волина.

ЛIРА - старовинний струнно-щипковий музичний iнструмент плоскої округлої форми з шкiряною мембраною.

ПИЩИК - дудочка, свистюлька, що видає високi протяжнi звуки.

РIГ (РІЖОК) - виготовлений iз кiсткової речовини духовий музичний або сигнальний iнструмент, який має форму вигнутої труби з розширеним кiнцем i видає звуки одного тону.

СВИРIЛЬ - народний духовий iнструмент, що складається зі скріплених між собою дерев'яних, очеретяних або інших дудочок.

СКРИПКА - смичковий чотириструнний музичний iнструмент, найвищий за регiстром.

СОПIЛКА - український народний музичний духовий iнструмент iз дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами.

СУРМА - старовинний духовий iнструмент прямої видовженої форми, який використовували переважно як сигнальний.

36

ТАРIЛКИ - ударний музичний iнструмент у виглядi двох тонких металевих дисків, один із яких прикріплений до барабана.

ТОРБАН - український народний струнний щипковий музичний iнструмент, близький за будовою до бандури.

ТРЕМБIТА - старовинний ударний музичний iнструмент, що має форму мiдної чашi (казана), обтягнутої з вiдкритого боку шкiрою, по якiй б'ють калаталом.

ФЛОЯРА -(ФЛОЕРА) - басова сопiлка-зубiвка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині.

ЦИМБАЛИ - старовинний музичний iнструмент, що складаєгься з дерев'яного корпусу трапецеєвидної форми i ме-талевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ· Вимiняв слiпий у глухого дзеркало на цимбали. · Великий бас, а мало гуку. · Скрипка грає - голос має. · Сопiлка - вiвчаревi втiха.

· Розносивсь, як чорт з бубном.ЗАГАДКИЗа лiсом, за пралiсом cipi воли ревуть. (Трембiта)

Без вух, без язика – грає лучче мужика. (Бубон)

Явiр гучить, баран бечить, а ти, коню, вйо. (Гуслi)

Дерев’яне, а не полінце, шість дірочок має, весело співає?(Сопілка)

У лісі родилася, в майстерні робилася, а на руках плаче? (Скрипка)

37

В лici вирiзана,

Гладенько витесана,

Співас, заливаєтъся,

Як називається? (Сопiлка)

Дерево трiщить,

Баран верещить,

Кiнь потягає,

Чоловiк помагає (Бас)

Україну прославляє, хоч не знає слів,

Тугу людям розганяє многострунний спів.

У похід її з собою брав козак Мамай,

Мов ясну леліяв зброю. Хто вона: вгадай? (Бандура)

38

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………3

Предмети побуту……………………………………….4

Посуд……………………………………………………8

Страви…………………………………………………..12

Вбрання…………………………………………………17

Оселя…………………………………………………….21

Матеріал, сировина……………………………………..25

Рід занять, професії…………………………………….27

Засоби пересування…………………………………….31

Музичні інструменти…………………………………..35

39

40