Embed Size (px)
Citation preview
Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації
КЗ "Районний організаційно-методичний центрбібліотечної та краєзнавчої роботи"
Черкаської районної ради
(МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ)
Черкаси – 2014
Бібліотечні сайти та блоґінги: методичні рекомендації / Комун. закл. "РОМЦ БКР" Черкас. райради; уклад. Л.В. Гріщенко; ред. О.В. Шульга – Черкаси: б. в., 2014. 20с.
Звернення до бібліотечних працівників. Не потрібно чекати сприятливих умов чи кращого моменту. Він
ніколи не настане і ви тільки втратите час. Хоча для багатьох людей бездіяльність є хронічною хворобою і не лікується.
Успіху досягає не той, хто ніколи не помиляється, а той, хто, незважаючи на помилки, рухається вперед. У справі створення, наповнення веб – сайту, блоґінгу, як і в будь-якій іншій, наполегливість має ключове значення. Якщо перше ж падіння показників статистики, критичний коментар колеги здатні зруйнувати вашу віру у власні сили і власну справу – тоді навряд чи вам вдасться створити стабільний і успішний ресурс.
Маємо надію, що ці матеріали допоможуть вам створити, наповнити веб – сайт, блоґ.
Укладач: Л.В.ГріщенкоРедактор: О.В. ШульгаВідповідальний за випуск: В.М.КанюкаКомп’ютерний набір: Л.В.Гріщенко
© Комунальний заклад "Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи".© Гріщенко Л.В., 2014.
2
Бібліотека нового типу – це віртуальна бібліотека, де читач знаходить не тільки те, що складає фонд даного сховища, але й має змогу миттєво отримати будь-яку інформацію із будь-якої бібліотеки світу. Таку можливість дає бібліотекам Інтернет, який міцно увійшов у повсякденне життя. Тому необхідно модернізувати роботу сільської бібліотеки (далі – Бібліотека), озброїти її сучасними комунікаційними технологіями, адже змінюється не тільки суспільство, а й роль самого бібліотекаря, його підхід до обслуговування читачів. Бібліотекарі, роблять все для того, щоб інформувати користувачів про ресурси і послуги Бібліотеки, випробовуючи різні способи реклами книгозбірень.
Сьогодні веб – сайти (блоґи) стають невід'ємною частиною бібліотеки і тому сприймаються як презентація її образу в інформаційному просторі. Читачі, що вже мали справу з Інтернетом, знають як шукати потрібну інформацію і з легкістю можуть розрізнити хороший сайт від посереднього. Серед сучасних засобів збагачення й поширення інформації є створення бібліотечного веб – сайту (блоґінгу).
Тому не дивно, що вам потрібно заповнити бібліотечним веб – сайтом (блоґінгом) віртуальний простір. Адже веб – сайт (блоґінг) – це ще одна можливість для реклами вашої Бібліотеки та їх послуг. Швидке поширення веб – сайтів (блоґів) у мережі зумовлено ще й тим, що вони значно полегшать процес публікації інформації.
Веб – сайт (блоґ) Бібліотеки – це не просто спосіб розповісти про її діяльність, але й потужний інформаційний інструмент, створений для привернення уваги всіх учасників процесу до книг і читання. Сьогодні вже мало мати доступ до Інтернету для того, щоб надавати своїм користувачам можливість користуватися чужими ресурсами, потрібно ще зуміти показати свої.
Наявність веб – сайту (блоґінга) – ознака того, що Бібліотека йде в ногу з часом. Це особливо актуально для молодих людей, які вже не уявляють життя без веб – сайту (блоґінга), спілкування в соціальних мережах і самовираження. Наявність веб – сайту (блоґінга) може підвищити привабливість Бібліотеки і підняти авторитет бібліотекаря серед своїх читачів. Ефективність веб – сайту (блоґінга) буде залежати від його структури, від того, який матеріал бібліотекар буде розміщувати на ньому, та яким способом залучати молодь до спілкування: створення груп в соціальних мережах. Враховуючи інформаційні потреби сучасних користувачів Бібліотеки, вам потрібно створити веб – сайт (блоґ), наприклад, "Бібліотечний етюд".
3
Блоґ (англ. blog, від web log, "мережевий журнал чи щоденник подій") це веб-сайт, головний зміст якого записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блоґінгів характерні короткі записи тимчасової значущості.
За версією газети "Вашингтон профайл" (англ. Washington Profile), першим блоґінгом вважають сторінку Тіма Бернса-Лі, де він, починаючи з 1992 року, публікував новини. Широке використання блоґінгів розпочалося з 1996 року.
Коротку форму терміну "блоґ" (blog) вперше вжив Пітер Мерхольц у квітні 1999 року. Він жартома у сайдбарі12 власного блоґінгу Peterme.com "роз'єднав" термін Джорна Баргера "weblog" на два слова "we blog", що можна перекласти як "ми ведемо блоґ".
Через дуже короткий період Еван Вільямс (один із засновників сервісу Blogger.com) використовував слово "блоґ" у двох значеннях – як іменник та дієслово. "To blog" – означало "вести блоґ". Саме Еван, до речі, вперше використав слово блоґер2 (blogger), маючи на увазі людину, яка є автором блоґа. Не дивно, що йому вдалося легко зареєструвати доволі рідкісний домен у зоні com – blogger.com. У серпні 1999 року Еван Вільямс заснував ІТ-компанію "Pyra Labs", головним продуктом якої і стала відома зараз платформа Blogger. Це була перша безкоштовна блоґінгова служба для створення та управління блоґінгами.
З кожним днем кількість блоґінгів у світовому веб-просторі невпинно зростає. По справжньому вибуховим і масовим блоґінг став у 2003-му, коли на світ з'явилися такі блоґерські платформи, як TypePad та WordPress.
Бібліотекарі стають активними блоґерами. Це пояснюється декількома чинниками. По-перше, публікуватися в Інтернеті за допомогою блоґінгів легко. По-друге, інформація, опублікована на блозі, є доступною для всіх. Окрім того, існують декілька безкоштовних систем блоґування, де будь-хто може зареєструватися та вести свій блоґ, не докладаючи особливих зусиль та інше. Блоґи мають соціальний характер, тому що навколо них формується група людей зі спільними інтересами, які цікавляться його тематикою, знайомі з автором.
Структура та класифікація блоґівВміст блоґінга можна уявляти собі як стрічку, на якій знаходяться
дописи (пости), що йдуть один за одним. Усі накопичені записи у блозі розміщені в хронологічному порядку. Це дуже зручно для перегляду тому, що з часом у блозі накопичується багато записів і вони мають бути упорядковані. Як правило, сторінки блоґу також містять посилання на
4
архів – попередні пости, згруповані по місяцях і роках. Окремий пост блогу має заголовок, дату публікації, власне зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати тощо), посилань на інші сайти та блоґи в Інтернеті, інколи зображене чи навіть відео. Як правило, до кожного посту читачі можуть залишити коментарі (відгуки до публікації) за допомогою простої веб – форми.
Для того, щоб легше було шукати ваш блоґ в мережі, потрібно добре продумати його структуру. Вона повинна бути зрозумілою та зручною як для відвідувачів, так і для пошукових систем.
У структурі блоґу є рубрики на окремих сторінках. Для того, щоб створити рубрики, потрібно розділити тему вашого блоґу на частини і назвати їх – це і будуть рубрики, в які ви будете заносити статті. Кожній рубриці присвоюється посилання в автоматичному режимі. Статті у блоґ пишуться за правилом "одна стаття – одна тема". Краще написати велику статтю на одну тему, розкрити її в повному обсязі, і задоволені читачі обов'язково повернуться на ваш блоґ. Усі записи у блоґах поділяються за категоріями (розділами). Так, відвідувачі блоґу, які цікавляться думками блоґера щодо певної теми, можуть за посиланням на цю категорію перейти до всіх існуючих постів автора, присвячених зацікавленій темі.
Для того, щоб бібліотечний блоґ був успішним, дотримуйтесь таких правил:
налагоджуйте дружні стосунки з читачами; використовуйте RSS; аналізуйте статистику; не лишайте без уваги коментарі; забезпечте просту навігацію; використовуйте гарні назви тем; підтримуйте здорове суперництво; реєструйте блоґ в пошукових системах; інформуйте користувачів про блоґ за допомогою
бібліотечних рекламних матеріалів; дозвольте вашій особистості проявити себе через блоґ; зробіть блоґ доступним і простим для користування.
Перше, над чим замислюється блоґер – початківець при створенні ресурсу, – це вибір блоґ – платформи.
Усі блоґи поділяються на три типи:1. Автономні блоґи (Stand alone) – це блоґи, що фактично
являють собою простий сайт. Він не прив'язаний до шаблонів оформлення блоґ – платформи та може бути таким, яким його хоче бачити власник. Найбільш типовими є блоґи, створені на Wordpress.
5
Суттєвим обмеженням автономних блоґів є більш складна, у порівнянні з іншими блоґінгами, процедура пошуку користувачів. Фактично перед вами стоїть завдання розкрутити сайт, з усіма пов'язаними з цим складностями – реклама на сторонніх сайтах, SEO-оптимізація в пошукових системах Google, Yandex, налаштування RSS15-стрічки. Все це потребує часу та досвіду. Тому новачкам краще скористатися іншим типом блоґ – платформи. При гарному догляді автономні блоґи мають звичку перетворюватись у гарні, повноцінні сайти.
2. Блоґ – платформа – це спеціальний сервіс, що надає можливість без зайвих складностей створити блоґ, який інтегрований у велику мережу, наприклад Blogger, LiveJournal, LiveInternet, Blogpost тощо. Блоґ - платформа має багато користувачів, які можуть прочитати вашу публікацію, прокоментувати її чи поширити інформацію про неї серед своїх друзів та знайомих. Блоґ – платформа – це завжди певна структура, офіційні та неофіційні правила, а також специфічна технічна складова, яку необхідно враховувати. Також необхідно розуміти, що правила на блоґ – платформі задає її власник. Одна з проблем популярних сервісів – вибір веб – адреси блоґу. Адже чим старша платформа, тим більша вірогідність, що вибрати собі гарне та милозвучне ім'я буде не просто. На більшості блоґ - платформ у вашому блозі буде розміщуватись реклама, за рахунок якої ця платформа існує. Слід розуміти, що інколи вона може суперечити вашим поглядам та поставити вас у незручне становище.
3. Блоґи, інтегровані у новинні сайти. Більшість українських новинних ресурсів надають можливість створити блоґ на власній блоґ - платформі, інтегрованій у даний новинний сайт. Це дає змогу просувати свій блоґ, коментуючи новини та публікації ресурсу, а також спрощує пошук цільової аудиторії, оскільки користувачі сайту вже є представниками певної аудиторії.
Для чого блоґ бібліотеці?Візитною карткою бібліотеки в Інтернеті є сайт. Блоґ може стати
доповненням до сайту, створити і вести його можуть самі бібліотекарі, навіть не дуже "продвинуті". Для невеликої бібліотеки блоґ може слугувати заміною сайта. На відміну від сайту, блоґів може бути декілька, головне – визначити навіщо їх створювати і для кого. Можливо, це буде тематичний блоґ, чи блоґ – проект, чи щось інше.
Бібліотеки можуть використовувати блоґи для досягнення багатьох цілей. Найбільш очевидне їх застосування – поширення бібліотечних новин, які необхідно постійно оновлювати, витрачаючи на це мінімум часу й зусиль. Для бібліотекарів блоґ дає зовсім нові можливості
6
організації професійного та особистого простору та нові можливості для надання корисних послуг.
Блоґ може стати джерелом інформації про різні бібліотечні події й програми. Він допоможе винести ці відомості за межі сайту вашої бібліотеки. Нові повідомлення з блоґів передаються за допомогою технології RSS15 (Really Simple Syndication), яка дає користувачеві можливість отримати інформацію про оновлення на різних Інтернет – ресурсах, зокрема блоґінгах, у вигляді короткого опису. Сформувавши стрічку RSS, користувач може отримати потік оперативної інформації з усіх тем, що його цікавлять, таким чином, бути в курсі нових повідомлень.
Блоґ може бути ефективним інструментом для завоювання Інтернет – аудиторії, що складається з користувачів покоління next, для якого одержання інформації й спілкування в мережі стало невід'ємною частиною соціального життя. Блоґ є звичним для них засобом спілкування, адже юні користувачі в переносному значенні "живуть у мережі". Учасники блоґінгів можуть легко відвідати електронні бібліотеки, сайти з рекомендаційною бібліографією, прочитати новини бібліотек, залишити свій коментар до певної теми або прочитати думку інших.
Одні бібліотечні блоґінги ведуться для читачів, інші – для бібліотекарів. Іноді, через недостатню обізнаність у призначенні блоґінгів, або через невизначену мету, бібліотекарям не вдається визначити свою аудиторію, і блоґ перетворюється на дошку оголошень та повідомлень. Читачі можуть виражати свою думку, дискутувати, погоджуватись з думками інших учасників, а також знайти однодумців, нових друзів – безліч можливостей дає блоґ своїм читачам.
Серед читачів бібліотечних блоґінгів найбільшу частку становлять бібліотекарі, які обговорюють фахові питання. А іноді бібліотечний блоґ може стати цікавим для простих відвідувачів, які, випадково завітавши на вашу сторінку, знайдуть для себе корисну тему, наприклад, краєзнавство. Блоґ може стати тим місцем, де збиратимуться корисні посилання на регіональні ресурси, публікуватимуться оригінальні роботи краєзнавчої тематики, йтиме систематична робота з популяризації культури, історії, традицій та звичаїв свого народу.
Якщо бібліотекар зможе чітко визначити завдання, проблематику і аудиторію, його блоґ матиме постійних відвідувачів та шанувальників.
Мета створення бібліотечного блоґу
7
Створюючи блоґ, слід чітко визначити мету, сформувати кінцевий результат, визначити послідовність дій для досягнення кінцевого результату. Бібліотечний блоґ не можна сприймати як платформу для повідомлень і новин. Він є діалогом між бібліотекою і користувачем.
Блоґ – ознака того, що бібліотекар іде "в ногу з часом". Це особливо актуально для молодих людей, для яких звично спілкуватися в соціальних мережах і самовиражатися, адже наявність блоґу може підвищити привабливість книгозбірні. Якщо ви вже чітко знаєте, для чого будете створювати блоґ, можна розпочинати роботу.
Культура спілкування в бібліотечних блоґінгахНа "території" Інтернету сформувалися свої правила поведінки,
певні традиції, своєрідна культура спілкування, що має назву "нетикет". Це поняття з'явилося у середині 80-х років минулого століття.
Серед величезної кількості переваг, які подарував нам Інтернет, є одна істотна можливість, це – анонімність спілкування. В Інтернеті Ви маєте можливість стати тим, ким тільки захочете, написати про себе, чого тільки душа забажає. Це спостерігається на численних форумах та блоґінгах. У більшості випадків у мережі Інтернет ви можете приховати свою сутність за різними ніками9, аватарами1, профілем, який заповнюєте. Віртуальне спілкування відрізняється від реального. Співрозмовник не бачить вас, не знає ваших переваг і недоліків, не цікавиться вашим суспільним положенням. Проте, іноді користувачі мережі ведуть себе некоректно по відношенню до інших. Тому необхідно дотримуватись правил поведінки в Інтернеті, які складають етикет спілкування.
Винахідник терміну Веб 2.05 Тім О'Рейлі та розробник вільної енциклопедії Wikipedia Джиммі Вейлс розробили рекомендації щодо поведінки для блоґерів. Звісно, ці правила загальні, адже в кожному конкретному блозі мережі вони будуть дещо змінені або доповнені. Та для тих "нетізен"14, які ще не визначилися зі стилем поведінки в Інтернеті, узагальнений кодекс блоґера від О'Рейлі та Вейлса може стати у пригоді. Цей варіант автори називають чорновим. Адже він постійно змінюватиметься і поповнюватиметься, відповідно до трансформації самих блоґів.
Кодекс вихованого блоґера О'Рейлі та Вейлса:
8
Ми беремо на себе відповідальність за наші власні слова та за коментарі, що ми дозволяємо лишати в нашому блозі. Ми не будемо розміщувати заборонені матеріали і будемо видаляти коментарі, що їх містять.
Ми не скажемо нашому віртуальному співрозмовнику того, чого не наважилися б сказати йому під час особистої зустрічі.
Якщо дискусія стане занадто напруженою, ми спробуємо поговорити зі співрозмовником приватно, перед тим, як відповісти публічно.
Образивши когось, ми вдамося до певних заходів. Під "заходами" в кодексі маються на увазі спроби домовитися з особливо емоційним співрозмовником "по людські". У випадку, якщо коментарі, що лишив співрозмовник, образливі, погрозливі, і людину не вдається заспокоїти і змусити вибачитися, блоґери можуть поєднати свої зусилля з правоохоронними органами, щоб захистити жертву грубіяна.
Ми не дозволяємо анонімних коментарів. Ми ігноруємо он-лайн-провокаторів. Якщо не реагувати на
замашки хамів, вони втратять інтерес і перестануть лишати коментарі.
Ми потребуємо від компаній – хостерів18 он-лайн-щоденників більш активно сприяти тому, щоб користувачі дотримувалися правил користування блоґінгом.
Тепер постає питання, як боротися з хамством в Інтернеті? Звичайно, завжди є можливість відповісти грубістю на грубість, але в такому випадку Ви опускаєтеся до рівня свого хамовитого співрозмовника. Тому, найкраще ігнорувати такі повідомлення або, в крайньому випадку, відповідати на них холодними, короткими висловлюваннями.
Елементарним показником ввічливості є звернення до співрозмовника на "Ви", а не "ти". Адже в багатьох випадках нам невідомий вік та соціальний статус наших читачів. Хтось правильно підмітив, що Інтернет стирає всі можливі межі. Стирає він також, на превеликий жаль, і кордони в культурі спілкування. І до того часу, поки людина має можливість одягнути на себе маску анонімності, ми нічого не зможемо суттєво змінити.
Бібліотеки в соціальних мережах
9
Не менш цікавий напрямок діяльності в соціальних медіа – представлення у соціальних мережах. Основною функцією соціальних мереж є об'єднання людей з однаковими інтересами в одну спільноту чи групу.
Всесвітнім лідером соцмереж є Facebook, котрий вибирає найбільш "продвинута" частина аудиторії. Основна частина українських користувачів соціальних мереж зосереджена в трьох великих проектах – "ВКонтакте", "Мой мир" та "Одноклассники".
Соціальні мережі дозволяють спілкуватися з реальними і потенційними користувачами у звичному для них середовищі. Групи і сторінки дозволяють залучити користувачів до Бібліотеки, достатньо швидко встановити неформальний контакт. Представництво бібліотеки в соціальній мережі дає чудову нагоду миттєво повідомити широкому загалу про нові видання, конкурси чи інші заходи і розповсюдити цю інформацію далі. Можна оперативно дізнатися думку користувачів з певного приводу, виявити їх побажання та вподобання. Вірогідність того, що читач зайде в соціальну мережу, а потім до вас, побачивши новину, яка його зацікавить, є досить високою.
Групи створені для тих, хто бажає спілкуватися з друзями з конкретного приводу або хоче висловити свою думку. Наприклад, Бібліотека створює свою групу і запрошує своїх прихильників для обговорення цікавих тем. Коли ви створюєте групу, потрібно вирішити, чи буде вона відкрита, чи увійти до неї можливо тільки за запрошенням.
Часто постає питання, яку вибрати мережу. Потрібно зважити всі плюси і мінуси кожної соціальної мережі. Наприклад, Facebook – це чудові технології та відсутність нелегального контенту; "ВКонтакті" переважно відвідує молодь, але тут багато спама та нелегального контенту6. "Однокласники" та "Мой мир" викликають інтерес у людей середнього та старшого віку, проте мають слабкі технічні можливості.
Необхідно також пам'ятати, що соціальна мережа створена не для реклами, а для спілкування. Хороші відгуки та дописи друзів на стіні вашої сторінки – краще будь-якої реклами для вашої Бібліотеки.
Бібліотека, як центр користування друкованою інформацією, не витісняється електронними технологіями, а в поєднанні з ними забезпечує ефективне використання інформаційних ресурсів. Це сприяє зростанню суспільної уваги і, головне, зростаючої затребуваності вашої бібліотеки у сучасних умовах.
Бібліотечні сайти
10
Веб – сайт, веб – сторінка – це документ, або сукупність документів, об'єднаних у сайт і пов'язаних однією темою. Веб – сайт – це віртуальний інформаційний центр, який об'єднує тематично пов'язані між собою вебсторінки. Веб – сайт є презентацією діяльності бібліотеки в мережі Інтернет.
Відповідно до головних цілей і завдань бібліотечного сайту формується його змістовне наповнення. Важливо наповнити веб - сайт дійсно цінним і глибоким змістом та зробити його зручним для використання і задоволення запитів користувачів.
Мета сайту: Надати інформацію про бібліотеку, її послуги, фонди, заходи. Надати користувачам Інтернету онлайновий доступ до
бібліотечних ресурсів. Допомогти користувачам зорієнтуватися в мережі,
запропонувати їм посилання на цікаві та корисні ресурси. Привернути увагу до роботи бібліотеки, читання, книг як
джерела. Основні функції бібліотеки, які реалізуються при створенні веб –
сайту: інформаційна, культурно дозвіллєва, організаційна та формування інформаційної культури користувача.
Дизайн сторінки – візуальна зручність сприйняття інформації: єдиний стиль та кольорова гама (колір, розмір шрифту, фон, дитячі малюнки тощо).
Єдність стилю розділів: Художнє оформлення (оригінальність, візуальність).
Використання піктограм, малюнків. Логотип бібліотеки. Відсутність орфографічних, граматичних, стилістичних,
пунктуаційних помилок у заявлених текстах.Головними критеріями якості бібліотечних сайтів є:
глибина змісту; легкість навігації; стабільність інформаційних ресурсів; оперативність оновлення інформації; доступність для користувачів; єдиний дизайн для всіх розділів.
Створюючи бібліотечний сайт, радимо дотримуватися таких принципів:
пам'ятати про користувача;
11
забезпечити простоту і доступність; покращувати дизайн сайту; вдосконалювати його та підтримувати інтерактивність.
Створюючи сайт своєї Бібліотеки, потрібно звернути увагу чи є він оригінальним, чи просто копія вже існуючого сайту? Слід пам'ятати, що веб – сайти мають потенціал, який дає змогу бібліотеці виконувати свої функції на абсолютно новому рівні. Ось чому важливо, щоб вже титульна сторінка давала уявлення про різноманітність функцій Бібліотеки як інформаційного, культурного, освітнього закладу, посередника між користувачем і світовими інформаційними ресурсами. Тому, якщо ви використовуєте анімаційні ефекти, то зважайте на їх доречність. Наприклад: на титульній сторінці сайту потрібно розміщувати фотографію бібліотеки, а не письменника (діяча) ім'я якого носить Бібліотека. Красива світлина бібліотеки у зимовий період: засніжена дорога, без людей і навіть їхніх слідів буде справляти враження, що цю Бібліотеку ніхто не відвідує.
Сайт має бути однаково зручний у користуванні як для новачка, так і для досвідченої людини, не кажучи вже про осіб з обмеженими можливостями. Необхідно перевіряти грамотність та ясність текстів. Неохайний, переобтяжений бюрократичною лексикою текст викликає єдине бажання – більше ніколи не звертатися до цього сайту.
Перелік основних даних, що мають бути присутні на веб – сайті кожної бібліотеки (навіть невеличкої):
офіційна назва; повна електронна та традиційна адреса Бібліотеки; телефонні номери; електронна адреса довідкової служби; наявність посилань на бібліотечний онлайновий каталог; інформація про бібліотечні зібрання; відомості про послуги (та продукти) включаючи традиційні; основні статистичні дані про діяльність Бібліотеки; план роботи Бібліотеки; перелік правил користування бібліотечними ресурсами та
їхній опис.
Потрібно уникати зайвого, наприклад: Вікна, що раптово з'являються на екрані, навіть якщо це реклама,
користувачі намагаються їх закрити якомога швидше або взагалі заблокувати.
12
Звуковий супровід. Як один із елементів оформлення веб – сторінки часто використовують звукові треки. Однак їхнє застосування значно збільшує час завантаження сторінки та й молодь більше полюбляє працювати в Інтернеті з власним музичним супроводом.
Надто агресивний маркетинг. Дешеві прийоми маркетингу не сприймаються основними групами потенційної аудиторії і взагалі не повинні асоціюватись із Бібліотекою.
Анімація. Користувачі віддають перевагу ненав'язливому оформленню.
Погана навігація. Користувачі будь-якого сайту завжди хочуть знати свої можливості, тому місцезнаходження певної інформації на сайті має бути чітко визначено, так само як відсилання / лінки 7
до основних розділів та інших функцій / опцій10 на цьому рівні. Нестача допоміжної інформації на окремих сторінках. Як
мінімум, має бути вказана дата останнього оновлення, адреса. Суперечлива або невиразна термінологія. Користувачі можуть
розгубитися, зіткнувшись із незнайомими, незрозумілими поняттями. Намагайтеся пояснювати бібліотечні терміни або хоча б давати відсилання, де можна знайти пояснення.
"Мертві" відсилання / лінки. Будь-який текст, що може з'явитись як відсилка, але насправді не діє.
Розміщення важливих відсилань / лінків десь посередині сторінки. Якщо уникнути цього неможливо, принаймі виділіть їх, зробіть помітними.
Розміщення застарілої інформації. Якщо її необхідно представити, то вона має бути чітко позначена.
Нечіткі тексти відсилань / лінків, або ще гірше, кілька відсилок з однаковим текстом.
Шрифти та їхнє забарвлення, які ускладнюють сприйняття тексту. Уникайте цього, навіть якщо це частина спецефекту.
Невикористання можливостей гіпертекстів. Необхідно, де тільки можна, розміщати відсилання / лінки. Обов’язково це потрібно, коли у тексті згадується конкретна інституція, яка має свій веб – сайт.
Бібліотеки можуть розміщувати на своєму сайті розділ "Регіон", у якому подається: історична довідка про обласний центр, інформація про район (область), населення та його зайнятість, науку, освіту, культуру в
13
регіоні, інтерактивну карту району (області) з короткими повідомленням про район, село, веб – адреси, дані про природно-ресурсний потенціал, економіку, промисловість, сільське господарство, транспорт регіону. У розділі "Календар знаменних дат" можна представляти щорічні бібліографічні списки, брошуру, буклет "Література до знаменних і пам′ятних дат" регіону.
Надаємо примірний перелік назв, які можна використати для оформлення веб – сайту:
Меню сайту Наша бібліотека Новини бібліотеки Бібліотечна інформація – актуальні статті та інші документи з
різних питань. Останні події – літературні новини, відгуки про книги, важливі події
бібліотечного життя. Поради та пам’ятки читачам Віртуальний читацький щоденник (відгуки читачів про улюблені
книги). Електронні бази даних:
каталог книг, краєзнавча картотека; картотека назв періодичних видань;
база даних з питань краєзнавства; баз даних статей з періодичних видань.
Віртуальні виставки – тематичні та персональні добірки матеріалів, фотодокументи, присвячені видатним діячам літератури, історичним подіям, краєзнавство та ін.
Віртуальна довідка – онлайн консультації у пошуку книг та електронних ресурсів.
Корисні посилання – бібліотечний світ в Інтернеті. Фотогалерея Архівні документи – електронні публікації.
Структура сайту бібліотеки: І. Про бібліотеку
1. Привітання завідувача бібліотеки.2. Основні завдання бібліотеки.3. Історія бібліотеки.4. Паспорт бібліотеки.5. Правила користування бібліотекою
14
6. Актив бібліотеки.7. Реклама бібліотеки.8. Графік роботи бібліотеки.9. Фотомандрівка бібліотекою.
ІІ. Ресурси бібліотеки:1. Фонд бібліотеки.2. Каталоги бібліотеки.3. Періодичні видання.4. Корисні посилання.5. Нові надходження.6. Діагностика.7. На допомогу вчителям.8. На допомогу учням.9. На допомогу молоді та юнацтву.
10. Година читання.11. Календар знаменних дат.
IІІ. Масові заходи.ІV. Новини та події. V. Калейдоскоп.
Про зручність та цінність інформації сайту свідчить його відвідуваність, тому на сайтах розміщують лічильники. Створення веб – сайту це не одноразова акція, а процес, що триває стільки часу, скільки веб – сайт знаходиться в Інтернеті. Його сторінки мають регулярно підтримуватися та змінюватися; посилання на Інтернет - ресурси потребують регулярної перевірки з метою підтвердження їхньої дієздатності.
Цікаві блогиБібліоманія (шкідливі поради для бібліотечно - блоґерської громади):
http://bibmaf.blogspot.com/ ."НБУшка" (Національна бібліотека України для дітей):
http://nbukids.wordpress.com/ .
15
Лампа. Ночь. Библиотека (Неофициальный блог методиста. Создан для самообразования и профессионального общения): http://kotbibliofil.blogspot.com/ .
Веб-спілкування, нетикет (блог Державної бібліотеки України для юнацтва): http://netiquette4uth.blogspot.com/p/blog-page.html .
Мишь библиотечная: http://rusu-library.blogspot.com/ .Пан бібліотекар (блоґ про бібліотечну справу та інформаційні
технології): http://panbibliotekar.blogspot.com/ .Бібліотечний автобан (блоґ програми Бібліоміст): http://bibliote4nyj-
autoban.blogspot.com/ .Глосарій
1. Аватари – прикольні імена (ніки) для хлопчиків та дівчаток.2. Блоґер (blogger) – людина, що веде блог.3. Блоґосфера – сукупність усіх блогів у мережі Інтернет.4. Блоґролл (blogroll) – список з посиланнями на інші сайти (наприклад,
це може бути перелік "дружніх" сайтів чи цікавих блогів).5. Веб 2.0 (англ. Web 2.0) поняття, яким користуються для позначення
ряду технологій та послуг Інтернету, точніше його частини всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ. WWWeb). Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернету користувачами. Термін вперше зустрічається в статті Darcy DiNucci "фрагменти майбутнього" (англ. "Fragmented Future") в січні 1999. У 2004 про нього заговорили, як про нову концепцію, на конференції організованій видавництвом О'Рейлі медіа (англ. O'Reilly Media) та МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology).
6. Контент – (від англійського content – зміст) – це абсолютно будь-яке інформаційно значуще або змістовне наповнення інформаційного ресурсу або веб-сайту. Контентом називаються тексти, мультимедіа, графіки. Однак найчастіше контентом називають текстове наповнення веб-сайту.
7. Лінк (англ. link "посилання") посилання в гіпертекстових документах.
8. Лог (англ. Log file, від грец. logos слово, смисл, думка, мова) – спеціальний файл, в якому накопичується зібрана службова та статистична інформація про події в системі (програмі).
9. Ніки – підбірка красивих букв і символів для створення оригінальних нікнеймів для "Однокласників" і "ВКонтакту".
10. Опція (англ. option) новітнє запозичення з англійської мови, яке означає один з варіантів для вибору. У програмному забезпеченні
16
опція – це допоміжний засіб, що призначений для модифікації основного режиму роботи.
11. Пости – записи у блозі.12. Сайдбар для сайту (sidebar в дослівному перекладі з англійської мови
означає "бічна панель") – це відокремлена від інших елементів панель, в якій найбільш часто розташовується навігаційне меню, список категорій, посилання, різні рейтинги, контекстна та інша реклама, а також лічильники відвідуваності.
13. Система Дьюі – це десятинна система класифікації книг, розроблена в XIX ст. американським бібліотекарем Мелвілом Дьюі.
14. Сетянін (нетізен) (англ. Netizen від англ. Internet + англ. Citizen (громадянин)) – людина чи віртуальна особа, що є користувачем Інтернету і розглядає себе як громадянина Інтернет – товариства. Netizen – сетянін, нетізен. Само слово вийшло в результаті дотепного з'єднання двох: citizen (громадянин) і net (мережа). Розуміти треба як "Громадянин Інтернету"!Термін також може мати на увазі прагнення сетяніна поліпшити Інтернет та забезпечити відкритий доступ до нього і свободу слова в ньому. Сетяніна часто називають нетізен, а сетян іноді називають кібергромадянами.
15. RSS – спеціальний формат, призначений для опису стрічок новин, анонсів статей, змін у блоґах тощо; за допомогою RSS подається короткий опис нової інформації, що з′явилася на сайті і посилання на її повну версію.
16. Флейм – процес, що іноді виникає в Інтернеті, "словесна війна".17. Флуд – повідомлення у форумах і чатах, що мають великий обсяг і не
несуть корисної інформації.18. Хостінг компанії (також: хостер, хостинг-провайдер, веб-хостер, HSP
(Hosting Service Provider)) – компанія, що займається наданням послуг розміщення обладнання, даних і web-сайтів на своїх технічних майданчиках (хостинг). Найчастіше, наданням послуг хостингу займаються також компанії, для яких даний вид діяльності основним не є – Інтернет – провайдери, реєстратори домени.
Рекомендуємо дані матеріали для тих, хто планує займатися або вже займається створенням та поповненням веб – сайту (блоґу)
17
1. Артемов Ю. Роль і місце веб – порталу в діяльності наукової бібліотеки / Ю. Артемов, О. Непляха, Ж. Левченко // Бібліотечний форум України. – 2006. – №2. – С. 19-21.
2. Ганзикова Г. Даешь нетрадиционный подход!: Всероссийский конкурс сайтов / Галина Ганзикова // Библиотека. – 2010. – №1. – С.35-38.
3. Донец В. Библиотека вузов в веб-пространстве / В. Донец // Бібліотечний форум України. – 2007. – № 3. – С. 16-17.
4. Електронні інформаційні ресурси бібліотек України // Бібліотечна планета. – 2002. – № 2. – С. 20-21.
5. Кондрашова Н. Электронные ресурсы: быстро, надежно, выгодно / Н. Кондрашова, С. Гилязов // Библиотека. – 2004. – №11. – С. 41-42.
6. Копанєва В. Бібліотека в системі наукової електронної комунікації / В. Копанєва // Бібліотечний вісник. – 2007. – № 5. – С. 3-9.
7. Корисні поради по створенню бібліотечного веб-сайту // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. – №8. – С.11-14.
8. Лампіга А. Сайт шкільної бібліотеки / А.В. Лампіга, Ю. І. Лосєва // Шкільна бібліотека. – 2011. – №8. – С.51-52.
9. Лыткина Е. Дом, который построил …кто?: создаем собственный сайт / Е. Лыткина // Библиотека. – 2012. – №4. – С.53-54.
10. Огнева И. Эффект сарафанного радио. Стань своим в социальных сетях / Ирина Огнева // Библиотека. – 2013. – № 3. – С. 28-35.
11. Олейникова И. Применение социальных сервисов Веб 2.0 в работе школьного библиотекаря / Ирина Олейникова // Шкільна бібліотека плюс. – 2011. – № 23. – С. 7-12.
12. Проців О. Створюємо блоґ бібліотеки / О. Проців // Шкільна бібліотека. – 2012. – №3. – С.51-54.
13. Сищук О. Удосконалення контенгенту веб-сайтів центральних органів виконавчої влади України / Олексій Сищук // Вісник книжкової палати. – 2013. – №5. – С.25-28.
14. Соловяненко Д. Веб-технології другого покоління в українському сегменті мережі Інтернет / Д. Соловяненко // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 10. – С. 38-42.
15. Соловяненко Д. Структурний аналіз українського бібліотечного веб – сегмента мережі Інтернет / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. – 2005. – № 3. – С.26-37.
16. Трачук Л. Бібліотечний блоґ як прояв концепції "Бібліотека 2.0" / Л. Трачук // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 9. – С.22-24.
17. Торлин И. Веб-сайты публичных библиотек Украины: попытка обзора / И. Торлин // Бібліотечний форум України.–2006.–№3.–С.4-7.
18. Філіппова Л. Питання змісту бібліотечних веб - сайтів в Інтернеті / Л. Філіппова // Бібліотечна планета. – 2001. – № 3. – С.12-15.
18
19. Харыбина Т. Создание библиотечного веб - сайта / Т. Харыбина, Н. Слащева, Ю. Мохначева // Библиотека. – 2005. – №4. – С.44-45.
20. Харыбина Т. Создание библиотечного веб-сайта / Т. Харыбина, Н. Слащева, Ю. Мохначева // Шкільна бібліотека. – 2010. – №3. – С.81-82.
21. Шемаєва Г. Комунікаційні навігатори наукових електронних ресурсів: створення та використання / Г.Шемаєва // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 5. – С.32-35.
22. Шумейко О. Как сделать сайт "живым"? /Олег Шумейко // Библиотека. – 2013. – № 6. – С.20-21.
Корисні посилання1. Баркова Ольга Перспективи створення національного наукового
порталу в мережі Іnternet на базі Web-сайта НБУВ [Електронний ресурс]. / Ольга Баркова – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ articles/2001/01bovbwn.htm, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
2. Бібліотечний ВЕБ-сайт в Інтернеті: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libr.rv.ua/index. php?name= Pages&op, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
3. Блоґи: трішки історії! [ Електронний ресурс ] // Українська блогосфера. – Режим доступу: http://blogosphere.com.ua /2009/09/01/blogging-history/, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
4. Веб - сегмент публічних бібліотек України в мережі Інтернет: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://korolenko. kharkov.com/35.htm, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
5. Волощук О. Хто такий блоґер, або про що і як писати статті на свій ресурс [Електронний ресурс] / Олег Волощук – Режим доступу: http://webdigest.com.ua/blogosfera/vse-pro-blogy/hto-takyj-bloher-abo-pro-scho-i-yak-pysaty-statti.html, вільний (дата звернення 10.02. 2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
6. Грогуль О. Аналіз Веб – сайтів обласних бібліотек (на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки та Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського [Електронний ресурс] / Олена Грогуль – Режим доступу: http://www.vuzlib. net/ posibn _podatk/52.htm, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
7. Ивашина М. Библиотекарь на виртуальной кухне, или Для чего библиотеке блоґ [Електронний ресурс] / М.В. Ивашина. – Режим
19
доступу: http://uraledu.ru/node/26304, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова рос. – Назва з екрана.
8. Інтернет – етикет. Нетикет [ Електронний ресурс ] // Сучасні тенденції веб-комунікації. – Режим доступу: http://webstyletalk. net/node/810, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
9. Інформаційний зміст та структура Web-сайту: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vuzlib.net/posibn_podatk/52.htm, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
10. Михайленко И. Сайт библиотеки, построенный с использованием АБИС ИРБИС 64 [Електронний ресурс] / И. Михайленко Режим доступу: www.gpntb.ru/libcom7 /disk/32.pdf, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова рос. – Назва з екрана.
11. Петрицька В. Web-сайт як інструмент бібліотечно-інформаційного обслуговування НБ ХНУ в умовах запровадження новітніх інформаційних технологій [Електронний ресурс] / В. Петрицька Режим доступу: http://library.tup.km.ua/about_library/naukova_ robota/2008/pet_web.html, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова укр. – Назва з екрана.
12. Степанов В. Создание, поддержка и продвижение web-сайта библиотеки [Електронний ресурс] / В. Степанов Режим доступу: http://textbook. Vadimstepanov \.ru/index.html, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова рос. – Назва з екрана.
13. Телятник К. Библиотекарь и (его?) веб – ресурс [Електронний ресурс] / К. Телятник. Режим доступу: http://www. slideshare.net/Aviket/ss-28883216?ref=http: //schoollibrary13. blogspot. com/p/blog-page_4.html, вільний (дата звернення 10.02.2014). – Мова рос. – Назва з екрана.
Підписано до друку: 14.02.2014. Тираж 35.Видавець: КЗ "РОМЦ БКР"18009 м. Черкасивул. Дахнівська, 52Електронна адреса: [email protected]
20
