Карантинні шкідники овочевих та плодових культур

Виконала студентка групи АМ 5/2Серебрич Оксана

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИМИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЛАН

1. Східна плодова муха2. Яблунева муха3. Яблунева златка

СХІДНА ПЛОДОВА МУХАDacus dorsalis Hendel

Рослини-господарі. Пошкоджує плодові та овочеві культури. Зустрічається на яблуках, бананах, манго, апельсинах, персиках, грушах,сливах, томатах, стручковому перцю та інших. В Європі та, зокрема, на Україні потенційними господарями виду є численні плодові культури. За останніми даними ЄОЗР, східна муха включає комплекс видів, з яких понад 50 були описані в Азії. Географічне розповсюдження. Азія: Бутан, Бангладеш, Камбо¬джа, Південний Китай, Гонконг, Північна Індія, М’янма, Таїланд (північ),Японія, Лаос, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка, Тайвань, ОАЕ, В’єтнам; Пів¬нічна Америка: спалах чисельності у США (Каліфорнія, Флорида) - вид.

Біологія

Східна плодова муха відкладає яйця під шкірку рослини-господаря. Через 1-3 дні з них відроджуються личинки, які протягом 9-35днів живляться плодами кормових рослин. Муха не розвивається при те¬мпературі нижчій 13С. Заляльковування відбувається у грунті під рослиною господарем. Через 1-2 тижні відроджуються імаго (за прохолоднихумов період розвитку подовжується). Дорослих особин можна зустрічати протягом року. Східна плодова муха - тропічний вид, який не в змозі перезимувати в Європі, за виключенням півдня. Вважають, що саме імаго найкраще переносять низькі температури при нормальному порозі заціпеніння, який складає 7°С, а іноді опускається до 2°С в зимовий період. Беручи до уваги останні показники, і, враховуючи, кліматичні особливостіряду південних областей України та АР Крим, слід передбачити потенційну можливість перезимування імаго в умовах Кримського півостровата причорноморських регіонів країни.

Економічне значення.Заходи боротьби.

Економічне значення. Східна муха завдає значної шкоди плодовим культурам і гарбузовим. Муху визнано одним з п’яти найбільш шкодочинних видів у сільському господарстві Південно-Східної Азії.Заходи боротьби. Зібрати всі опалі і заражені плоди кормових рослин і знищити їх. Для виду постійно повинен проводитися моніторинг звикористанням принадних пасток. Захист за допомогою інсектицидів можливий шляхом використання покривних чи принадних обробок. Припринадній обробці у поєднанні з інсектицидом застосовують малатіон з’єднаний з гідролізатом білків. Принцип дії його полягає у тому, що самців і самок тефритид приваблює джерело білка, з якого виділяється амоній. Перевагою таких обробок перед покривними є їх можливість використання локально так, щоб мух приваблював інсектицид, а шкідливий впливна корисну фауну був мінімальним.

Яблунева муха Rhagoletis pomonella

Рослини-господарі. Вид-олігофаг. Основними господарями є яблуні. Личинок яблуневої мухи знаходили в грушах, але імаго не відроджувалися. У країнах Європи вражатися можуть в основному яблука;є можливість виживання шкідника на інших широко розповсюджених у природі чи декоративних розоцвітих.Географічне розповсюдження. Види роду Rhagoletis походять із Північної Америки. Вид зареєстрований у Східній Канаді, Мексиці, США (37 штатів), Коста-Ріці, Колумбії. На європейській частині материка відсутній.

Шкодочинність

Шкідник в природі, знаходить місця існування удиких стаціях і в агроценозах. В умовах Північної Америки, особливо впівнічно-східних штатах, яблунева муха за економічною значимістю конкурує з такими традиційними шкідниками, як яблунева плодожерка. У південних районах США яблунева муха охоче заселяє грушу ранніх сортів, вишню, абрикос, черешню. При відсутності боротьби з мухою, вона завдає втрат 70% кісточкових.

Біологія

Зимує, в основному, лялечка в ґрунті, компостних і сміттєвих ямах, складських приміщеннях. Весною з’являється імаго. Кожна самка відкладає до 400 яєць під шкірку плодів, на які не падає сонце,найчастіше всередині крони дерева. Через 3-7 днів відроджуються личинки, які протягом 2-5 тижнів живляться і розвиваються у плодах. Найкоротший термін розвитку складав 12 діб. Личинки яблуневої мухи у зимових сортах яблунь розвиваються протягом декількох місяців. Завершивши живлення, вони покидають плід і заляльковуються у ґрунті під рослиною-господарем. Деякі особини можуть відродитися протягом того жліта. Затримку у розвитку лялечки може спричинити посуха, тому поодинокі особини залишаються в цій стадії від 12 до 47 місяців. Після відро¬дження імаго живляться додатково різними кормами (нектаром; залозистими виділеннями рослин; соком, що виступає із пошкоджених стовбурів, стебел, листків; медвяною росою та бродильним соком). Самки спа¬рюються через 1-5 діб після відродження, і через 2-3 тижні відкладаютьяйця. У польових умовах дорослі особини живуть до 40 днів.

Морфологічні особливості.

Імаго. Тіло мухи блискуче, чорне. Голова зверху світло-коричнева, знизу лимонно-жовта. Вусики 3-членикові, оранжево-жовті, зі щетинкою. Боки передньоспинки від плечового бугорка до основи крил з білими штрихами. Середньо-спинка з чотирма поздовжніми сірими смугами, злитими спереду і злегка розхожими позаду Щиток білий, на основі і з боків чорний.Черевце блискуче, чорне, краї 2-5-го тергітів з білою каймою рівноюширині. Довжина мухи 5 мм.Яйце видовжене (1 мм); з загостреним кінцем, біло-кремового кольору.Личинка червоподібна, з загостреним переднім кінцем, складається з 12 сегментів.

Способи перенесення. Заходи боротьби

Способи перенесення та розповсюдження. Яблунева муха розповсюджується із грунтом на коренях саджанців та декоративних рослин,а також із враженими нею плодами. При наявності кормових рослин муха перелітає на короткі відстанідо 100 м, при відсутності фруктових садів - до 1,5 км.Заходи боротьби. При виявленні яблуневої мухи опалі і зараженіплоди повинні бути зібрані і знищені. Деякі вчені відмічають, що системні органофосфати, такі як діметоат, високоефективні проти більшостівидів роду Rhagoletis і впливають на яйця, личинок та імаго. Боротьбу змухою проводять способами, які більш прийнятні з точки зору впливу наоточуюче середовище, а саме: принадні обприскування (інсектицидплюс джерело амонію), їх слід застосувати у вогнищі шкідника; ґрунтовіінсектициди, які знищують лялечок; аналоги ювенільних гормонів, які можуть застосовуватися в ґрунті. Дослідженнями встановлено, що застосування феромону, який відлякує самок і стримує яйцекладку яблуневої мухи при відсутності дощу затримує відкладання ними яєць на періоддо трьох тижнів. Біологічна боротьба до цих пір успіху не принесла.

ЯБЛУНЕВА ЗЛАТКА Agrilus mali Mats

Рослини-господарі. Цей вид пошкоджує яблуні у садах та саджанціу розсадниках.Географічне розповсюдження. Азія: Китай, Корейський півострів,Японія, Росія (Приморський та Хабаровський край, Амурська область).Шкодочинність. Личинки вбурлюються у деревину, луб’яні тканини молодих пагонів, скелетних гілок та штамбів яблуні, проробляютьходи і розвиваються в них. Кора на пошкоджених видовжених ділянках темніє, зсихається та розтріскується. При сильному зараженні на скелетних гілках буває до 70, а на штамбідо 300 пошкоджень, що приводить до засихання гілок і навіть повноїзагибелі дерева.

Біологія

Зимують личинки, зрідка - лялечки у колисочках під корою яблунь. Личинки, що перезимували, заляльковуються у деревині в травні- червні. Лялечка розвивається 12-19 днів. В умовах Приморського краю масовий виліт жуків спостерігається у червні в теплі сонячні безвітряні дні. Самки після додаткового живлення відкладають поодинці всього 60 яєць, зрідка купками по декілька штук,у тріщини та щілини кори, у бруньки на освітленій частині штамбів,скелетних гілок, 2-3-річних пагонів. Ембріональний розвиток личиноктриває 2-3 тижні. Личинки, які відроджуються, вгризаються у луб’яні тканини тадеревину, проробляють прямий хід угору, потім навколо початкового ходу роблять декілька вигнутих петлевидних ходів, забиваючи їх буровим борошном. Цей період складає 10,5 місяців.Перед заляльковуванням личинка проробляє хід, готує вихідний отвір, залишаючи при цьому тонку плівку кори молодих пагонів, і йде вглиб заляльковуватися. У деревині в підготовленій колисочці вона перетворюється на лялечку і через 12-19 днів відроджується жук. У природіімаго спостерігають в кінці червня - на початку липня. Шкідник розвивається в одному поколінні.

Морфологічні особливості.

Жук довжиною 5-8 мм, бронзовий чи металічно-зелений, вусики пильчасті, лоб вертикальний. Передньогрудиз відростком, який щільно входить в ямку середньогрудей, внаслідок чого передньогруди у місці з’єднання з тулубом не згинаються. Яйце довжиною 1-1,1 мм, плоске, овальної форми, гладеньке, щойно відкладене - молочно-білого кольору, з часом буріє і стає слабо помітнимна корі.Личинка довжиною 15-18 мм, кремово-біла, сплющена, безнога,циліндричне тіло складається із 12 сегментів. Голова сплощена, з яскраво вираженим тім’яним швом, може повністю втягуватися в передньогруди; передня частина голови хітинізована, коричневого кольору, задня частинаголови більш широка і світла.Лялечка довжиною 10-12 мм, вільна, білувато-жовта; знаходитьсяв колисочці, яку вигризає личинка у поверхневому шарі деревині.

Способи перенесення. Фітосанітарні заходи. Засоби боротьби

Способи перенесення та розповсюдження яблуневої златки відбувається із посадковим матеріалому всіх стадіях розвитку.Фітосанітарні заходи. Забороняється вивезення саджанців із районів, які мають вогнища яблуневої златки. Використання посадкового матеріалу всередині зони можливе лише після фумігації.Засоби боротьби. Боротьба в зоні суцільного зараження проводиться агротехнічними та хімічними методами.