ЗМІСТ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ РОБІТНИКІВ

§1.Зміст виховання: загальні положення.

§2. Склад і структура змісту виховання.

§3. Характеристика основних напрямків виховання майбутніх робітників.§4. Формування змісту виховання майбутніх робітників.

План:

§1. Зміст виховання: загальні положення

Основна функція змісту — бути предметом пізнання й передачі.

Предмет пізнання й передачіа) відповідає потребам суспільства в цілому, конкретних людей зокрема, і

може бути використана як засіб їх задоволення;

б) носить інформаційний характер, тобто може бути сприйнята,

перероблена й далі використана;

в) здатна бути формованою певними людьми.

Інша функція змісту виховання — бути засобом практичної діяльності.

Нарешті, зміст виховання виконує функції керування розвитком особистості. З його допомогою формуються свідомість, спрямованість особистості, її інтереси і т.д.

Процес формування змісту виховання здійснюється, як мінімум, на чотирьох рівнях:

Рівні формування

змісту виховання другий —

моделювання, коли

створюються навчальні плани,

програми виховання;

четвертий — прикладний,

коли розробляється

тематика, проблематика і

їх склад стосовно до конкретних

форм діяльності (уроку, зборам,

екскурсії...).

третій — програмний,

коли створюються

програми навчальних дисциплін,

плани позакласної

виховної роботи, різних видів практичної діяльності й

окремих напрямків діяльності;

перший — цільовий, коли створюються

концепції, статути,

положення;

§2. Склад і структура змісту вихованняЗміст — це сукупність елементів, що входять у процес, явище,

систему.

Тоді в змісті виховання можна виділити напрямки формування досвіду виховання:

Напрямки

1)фізично

го

2)естетич

ного

3)трудового

5)морально-

політичного

4)розумового

Далі зміст виховання класифікується по об'єктах як ведучим його компонентам:

1)предметне наукове знання про природу, суспільство, мислення, техніку і т.д.;

2)способи діяльності як система загальних інтелектуальних і практичних навичок і вмінь;

3)досвід творчої діяльності й способи її здійснення, система норм відносин до миру, один одному і т.д.

Предметне наукове знання — це продукт пізнання людьми предметів і явищ дійсності, законів природи й суспільства.

Навички — сформовані в результаті повторення способи діяльності, дії, спрямовані на дозвіл якого-небудь практичного завдання.

Уміння — це сплав знань і навичок і їх використання для вибору й здійснення приймань дій відповідно до поставленої мети.

§3. Характеристика основних напрямків виховання майбутніх робітників

Фізичне виховання є вихідним напрямком усього змісту, його центральною частиною.

Фізичний розвиток — це послідовна, поступальна зміна найважливіших внутрішніх органів зростаючого людину, насамперед його легенів і серця, а також нервової й рухової систем,

Створення умов для фізичного розвитку учнів і педагогічне керування цим процесом є основне завдання фізичного виховання.

У зміст фізичного виховання учнів входить: морфологічне (структурне) і функціональне вдосконалювання його організму:

- забезпечення умов для розвитку статевовікових особливостей учнів;

- всебічний розвиток спортивної майстерності учнів; формування професійне значимих фізичних і фізіологічних якостей майбутнього робітника, що забезпечують підвищення його працездатності;

- внутрішніх органів, нервової й рухової, кістково-м'язової систем, пропорцій тіла, а також прищеплювання навичок фізичної культури; зміцнення здоров'я учнів; прищеплювання гігієнічних навичок;

- виховання волі, витривалості, наполегливості, дисциплінованості, почуття дружби й товариства, прагнення до постійного самовдосконалення;

- розвиток індивідуальних фізичних здатностей учнів.

Необхідними умовами результативності системи фізичного виховання учнів ПТНЗ є:

- комбінація загальнолюдських завдань фізичного виховання з його професійною спрямованістю й доцільністю;

- зв'язок фізичного виховання з розумовим і моральним, з духовним життям учнів;

- організація педагогічного процесу по фізичному вихованню відповідно до принципів природовідповідності, культуровідповідності й гуманізації;

- спрямованість виховання на постійний фізичний розвиток, на впровадження фізичної культури в спосіб життя вихованців;

- розвинене матеріально-технічне, кадрове й методичне забезпечення.

Естетичне виховання — одне з напрямків змісту виховання підростаючих поколінь, що полягає в розвитку естетичного сприйняття й здатностей до створення прекрасного.

Основні поняття

естетичного

виховання

Естетичнесприйняття

естетичні відносиниестетика

Художнє виховання

Виховання емоцій

Естетичні почуття

Склад естетичного виховання учнів, тобто його зміст. У нього входять:

Склад естетичного виховання

формування

естетичного

сприйняття учнів;

естетична освіта учнів

виховання діяльного естетично

го відношен

ня до дійсності;

розвиток естетични

х почуттів, емоцій, уяви;

індивідуальне

естетичне виховання

, спрямова

не на розвиток задатків, здатносте

й і схильностей учнів.

Трудове виховання є ще однією обов'язковою складовою системи виховання людини.

Праця — доцільна діяльність людину, спрямована на видозміну й пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб.

Суспільно корисна праця — це різноманітна трудова й суспільна діяльність учнів, спрямована безпосередньо на задоволення суспільних потреб і потреб.

Зміст трудового виховання учнів ПТНЗ. До його складу входять:- виховання розуміння зв'язки між трудовою діяльністю й духовною діяльністю людину.

- формування творчого відношення до праці;

- організація професійної продуктивної праці учнів;

- здійснення правового виховання;

- здійснення економічного виховання;

- здійснення професійного виховання;

- здійснення професійної підготовки майбутніх робітників;

- проведення професійної орієнтації;

- здійснення загального трудового навчання як політехнічної основи професійно - технічного утвору;

- виховання потреби в праці, розуміння його життєвої необхідності ;

- формування свідомого відношення до вибору й засвоєння змісту суспільно корисної праці з обліком його економічних і правових сторін;

Розумове виховання спрямоване на розвиток інтелекту учнів.

Зміст розумового виховання будується на розумінні таких категорій, як:

Розумове

виховання

Інтелект — це сукупність пізнавальних функцій індивіда: від відчуття й сприйняття до мислення й уяви

Інтелектуальні вміння — це розумові дії, за допомогою яких здійснюється пізнання як одержання й застосування знань.

До них ставляться: розумові операції (аналіз,

синтез,порівняння і т.д.);

розумові дії (дедукція й індукція); методи

пізнання;

приймання запам'ятовува

ння;

застосування знань.

Морально-політичне виховання — це узагальнена назва декількох напрямків змісту виховання учнів.

Зміст морально-політичного виховання:

інтернаціональне виховання

моральне виховання

політичне виховання

патріотичне виховання

етичне виховання

§4. Формування змісту виховання майбутніх робітників

Новий зміст перевіряється відповідно загальним педагогічним принципам, а також спеціальним принципам відбору. До них ставляться принципи:

- відповідності змісту суспільному досвіду;

- комплексності відбору змісту, або, як прийнято визначати їх у науці, принципи функціональної повноти всіх напрямків змісту;- обліку рівня педагогічної підготовки майстри (викладача), його ініціативи й особистого досвіду;

- обліку дидактичних і матеріально-технічних можливостей і перспектив.

Знайомлячись із досвідом роботи педагогів училищ по виділенню змісту, зокрема позакласної виховної роботи, ми виявили найбільш часті помилки. До них можна віднести:

1.Недогляд окремих сторін виховання

2.Випадковість відбору

3.Невипадковість змісту мети й рівню розвитку учнів

4.Стандартний, трафаретний набір тих або інших компонентів змісту.

ВисновокОтже, ми розглянули один з найскладніших компонентів

педагогічного процесу, слабко вивчений у педагогічній науці. Відпрацьовуючи зміст, його напрямку, постійно модернізуючи їх і додаючи нові, учені до тепер не розглянули зміст як категорію, якою необхідно користуватися в практичній діяльності кожному педагогові. Лише з'єднуючи ці два напрямки дослідження змісту виховання, можна додати йому прикладний і технологічний характер. Без цього сьогодні практично неможливо підійти до інформаційної технології навчання й виховання.