- .Майстер клас Виготовлення

сувенірної-ляльки мотанки

Викладач художньої культури В.М.Чиж

Мо́танка (ля́лька-мо́танка, ку́кла) — зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від українського мотати. Вважається, що у 

давнину мотанки виконували функцію оберегів

Іноді відродження народної іграшки супроводжується процесом поширення язичницьких вірувань, які давно втратили своє обрядово-магічне значення. Проте у більшості випадків така пропаганда надприродних властивостей мотанки не що інше, як рекламний трюк.

Одна була хустина Та й ту вкрала

дівчина,На кукли подрала,Кукол наробила,Кота оженила,

Дівчат подражнила. В печі затопили Кукли попалили

Як же виготовити таку

? ляльку

 Викладаємо на столі все, що знадобиться для виготовлення ляльки-мотанки:

• для голови - шматок м,якої тканини;

• для рук і нижньої спідниці - ситцеву тканину, магазинний рушник під вишивку, підійдуть дитячі платтячка, сорочечки;

• Спідниця, фартушок і корсетка (жилетка) – будь-які несипучі тканини, які вам довподоби; 

Розстеляємо тканину для голови на столі, складаємо краями до середини. Ширина складеної тканини буде 

висотою голови ляльки

Скручуємо тканину, це і буде основа для голови ляльки       (З боків скрутки видно спіраль - символ безкінечності життя)

Отриману скрутку тугенько перемотуємо нитками, злегка стягуючи. Чим тугіша буде голова - тим краще намотувати хрест

Для обмотування голови виберіть тканину яка не просвічується, але і не дуже цупка, тоді голова буде охайною 

і без складок. 

Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку 

загортаємо всі складки тканини назад.

Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок

Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки - формуємо шию

Далі беремо нитки для намотування хреста.      Під час намотування хреста, голову ляльки-мотанки 

тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки 

намотуються тільки за годинниковою стрілкою.     Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. 

Далі виводимо нитку посередині голови назад.

Обмотуємо голову і повертаємось наперед

Таким чином, ми ніби обмотуємо половину голови.

Далі заводимо нитку через задню частину голови на іншу (ліву) частину шиї, і виводимо нитку наперед.

Ми обмотали одну частину голови (справа), а тепер обмотуємо іншу частину (зліва), і не забуваємо мотати

тільки за годинниковою стрілкою

Якщо вас задовольняє вертикальна намотка, обмотуємо нитку декілька разів навколо шиї ляльки, і переходимо до

горизонтальної намотки

Виводимо нитку ззаду голови і умовно приміряємо де буде проходити лінія намотування

Притримуючи нитку великим пальцем правої руки, намотуємо нитку горизонтально за годинниковою стрілкою

Намагайтеся намотувати так, щоб нитки лягали одна біля одної, а не одна на одну.

Коли ви намотали достатню кількість горизонтальних витків, виводимо нитку позад голови, опускаємо її до шиї та

закріплюємо (намотуємо5-7 витків навколо шиї). нитку обриваємо, або обрізаємо

Можна залишити і таку заготовку для ляльки. Але, краще пройти шлях до кінця

Беремо нитку іншого кольору. Закріплюємо нитку на шиї ляльки (5-7 витків), І виводимо її з лівої сторони вертикальної чорної лінії.

Намагайтеся класти витки один біля одного

Намотуємо зліва бажану кількість витків, і виводимо нитку позад голови. Кількість витків потрібно рахувати, бо на

готовій роботі один-два зайві витки будуть помітні.

Коли зліва намотали достатньо, виводимо нитку позаду і переходимо на іншу сторону

Тепер намотуємо з правої частини вертикальної чорної лінії. Після закінчення, нитку закріплюємо навколо шиї

Переходимо на горизонтальну лінію. Спочатку намотуємо червону нитку над чорною

Деякі майстрині намотують горизонтальнмий виток тільки над центральним кольором. Виглядає цікаво

Потім намотуємо червону нитку під чорною горизонтальною лінією, виводимо нитку позаду голови ляльки і закріплюємо на

шиї 9-11 витків. Нитку обрізаємо, чи обриваємо

Голова ляльки готова. Тепер будемо її наряджати. Для нижньої спідниці підійде будь-

яка тканина. Можна взяти білу і прикрасити її понизу тасьмою. Беремо відрізок тканини, обгортаємо ляльку, фіксуємо тканину

біля шиї (примотуємо ниткою).

Для рук можна взяти таку ж тканину, чи іншу. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки

Примотуємо руки до шиї ззаду тулуба. Примотувати треба навхрест

Далі, одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, можна, для зручності,

спочатку призібрати спідничку на нитку, а потім примотати до ляльки.

Фартушок - невід,ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий. Поряд з

лялькою на фото, шматочок тканини для корсетки

Тканину для корсетки складаємо навпіл, розрізаємо посередині до лінії згину, і в сторони десь по пів сантиметра. Якщо шия товста,

бокові розрізи робимо глибші

Одягаємо нашій лялечці корсетку і фіксуємо її поясом. Поясом може бути товстіша нитка, стрічка, сплетена з ниток косичка,

тасьма, вузенький клапоть тканини, тощо

Залишилось пов,язати хустинку. Можна спочатку пов,язати білу, чи однотонну хусточку, а поверх кольорову

Лялечка готова

Віно́к — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. 

Пізніше — загальнонародний символ дівування: втратити 

вінок — в народі, у  піснях означає позбутися 

дівування. Тому право носити вінки мають тільки незаміжні 

дівчата.

В Україні вінки мали сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, котре сходить.

Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади; цнотливості, молодості, дівоцтва.

Плетучи віночки,

дівчата співали:

— заплету віночок,

заплету шовковий на

щастя, на долю, на милого

вроду!

Є різні види вінків: весільний, вінок кохання, чернечий, вінок надії, відданості, розлуки. Вінок кохання мала право плести дівчина від 13 років і до заміжжя. А вінок відданості дівчина плела тоді коли розлучалася з хлопцем і дарувала йому на прощання

Одне із найпочесніших місць у вінку займає деревій. Це досить невибаглива рослина, вона росте всюди, куди занесе вітер її насіння. А тому вважається символом нескореності і непоборності.

У повному українському вінку має бути 12 квіток: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль.

Ромашка — символ здоров'я, добра і ніжності. Говорять, що у вінку вона

повинна бути між гронами калини та хмелем

Наступна рослина символізує розум.Хміль оспіваний в багатьох

легендах і піснях

Уособленням краси, молодості, сили і здоров'я вважається

волошка. Розташовуватися вона повинна обов'язково біля

любистку

Квіти безсмертнику означають здоров'я. На вигляд вони

маленькі, не дуже примітні, але їх користь для людини є надзвичайно великою.

З легенд та пісень відомо про чудодійні властивості любистку. Його кидали в купіль дитини, аби довго жила, була милою. А ще в

народі побутує думка про любисток як приворотне зілля

Говорити про калину, мабуть, буде зайвим. Одвіку вона була

і залишається символом дівочої краси, чистоти

Незайвим буде вплести до вінку і чорнобривці. Тоді

дівчина буде чорнобривою і надзвичайно гарною

Українська традиція визначає кілька рослин для освячення.

Серед них — червоний мак, що став символом дівочої краси,

щирих, чистих почуттів

Не можна уявити українського віночка без барвінку. Він став справжнім символом вічного

життя, міцного кохання і шлюбу. До того ж барвінок захищає він

нечистої сили

Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!

А я тебе плела, та вчора звечора.

Та повісила я тебе в теремі та на дереві

На шовковім шнурочку, на злотім кілочку

А мати взяла, та миленькому дала.

Якби була знала, була б його краще вбрала:

Золотом назолотила, миленького прикрасила

Вінок – це не тільки сплетені у коло квіти, гілочки.

Для завершення його прикрашання використовували

стрічки, але лище певних кольорів і у відповідній

послідовності

Коричнева стрічка – земля, наша мати. Вона в нас єдина, вона найрідніша Коричнева стрічка – вона найміцніша

(символ землі-годувальниці)

Я хочу, аби ви усі зрозуміли: Ці жовті стрічки – наше сонечко миле. Воно дає світло, дарує тепло. Без сонця життя б на землі не було.

(символ сонця)

Дві стрічки: салатна і темно-зелена – Це юність, краса. Це природи знамена. Зелена трава і зелені листочки – Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.

(символ краси та молодості)

Дві стрічки: блакитна і синя, темніша – Це небо і води. Хай будуть чистіші. Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть, Нам небо і води здоров’я дають

(символ неба і води, що надають силу й здоров’я)

Оранжева стрічка – м’яка паляниця. Це й колос достиглого жита, пшениця. Дивись, як оранжева стрічечка сяє, Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає

А ця, фіолетова, те означає, Що розум людський ще надій не втрачає На те, що послухаєм розум і Бога, На те, що щасливі ми будемо з того

Малинова стрічка або малинова Про щедрість сказати своє хоче слово, Про те, що не можна усе тільки брати, Що траба навчитись і щедро давати

(символ хліба)

(символ мудрості)

(символ душевності та щирості)

Якщо ви в вінок стрічки білі вплели, То треба, щоб душу свою берегли. Перлини душі ви збирайте в намисто, Душа хай, як білі стрічки буде чиста

Багатство й достаток – рожева ця стрічка. Багатство пора вже нам мати за звичку. Достаток з рожевої стрічки всміхатись Нам буде, як праці не будем боятись

(символ достатку)

(Білу стрічку вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих)

Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.

Вдихну повітря, що пахне тим духмяним цвітом,

Який з дитинства пам’ятаю, як в садку,

Так пахли чорнобривці, матіоли й незабудки,

І запах лілії дурманив навкруги…

Той час дитинства не вернути,

Ті квіти, що під хатою ростуть,

Посію, хай нагадують забуте,

І знову мріями в дитинство

віднесуть.