Upload
-
View
89
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
Художня культура світу
11 клас
Садово – паркове мистецтво
(Основні поняття, принципи, види, історія розвитку)
КЗО
“СЗШ № 119”
Парк – спеціальна природна чи штучна обмежена територія , виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.
В побуті слова "парк" та "сад" далеко не розійшлися . Тому широко використовується словосполучення "садово-паркове мистецтво" .
Однак сад існує для постачання фруктів ,тоді як парк може мати садову ділянку, а може
не мати її .
Садово – паркове мистецтво-це мистецтво створення парків, скверів, садів та інших озеленювальних об’єктів для задоволення соціально-функціональних та естетичних потреб людини. -На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини.
Структурні компоненти створення парків
Природні
• Клімат
• Рельєф
• Вода
• Рослинність
Штучні • Архітектурні
споруди• Інженерні
споруди• Скульптура
• Елементи
благоустрою
Принципи створення парківсформувалися протягом історичного розвитку мистецтва
Регулярний ( геометричний)
• Особливості: побудований на симетрічній основі фігур (прямокутники, квадрати, ін.).
• Давній Єгипет, Давня Греція, Давній Рим, європейські сади та парки
Ландшафтний (живописний)
• Особливості : має в своїй основі принцип натураль-ності в природі, втілює ідею вічного оновлення природи.
Китай, Японія , Корея Зараз широко
використо-вується в Європі
Регулярні (геометричні) сади та парки
Регулярні (геометричні) сади та парки
Ландшафтні ( живописні )сади і парки
Ландшафтні ( живописні )сади і парки
Історія садово-паркового мистецтва
• Перші відомості про садово-паркове мистецтво датується 3000-2500 років до н.е.
• Особливе значення надавалося паркам при різних спорудах: храмах, палацах, садибах.
• Планування садів в Давньому Єгипті було обов’язково регулярного типу , оскільки це полегшувало зрошення рослин.
• У Стародавній Греції в садах вперше з'являється скульптура та архітектурні споруди - колонада і вівтарі для різних церемоній.
• У давньоримських садах були використані складні гідротехнічні споруди - штучні водойми й фонтани.
• Регулярні сади в арабських країнах складалися з двох половин - квіткової (Гюлістан) і плодової (Бустан).
• На Піренейському півострові, завойованому арабами, склався особливий тип невеликого саду в дворику при замку.
• Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.
• На відміну від європейських, сади в Японії, Китаї і Кореї будувалися за принципом пейзажної композиції, що втілює ідею вічного оновлення природи.
Історія садово-паркового мистецтва
• Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду .
• Перша в історії концепція регулярного саду була розроблена лише в епоху Відродження італійським архітектором Джакомо Віньолем.
• Епоха розквіту паркового будівництва пов'язана з пануванням стилів бароко і класицизму особливо.
• В цей же час склалися і основні принципи паркового будівництва.
• У садах XVI ст. і регулярних парках XVII-XVIII ст. будови та дерева виділялися на тлі насаджень, підстрижених у вигляді рівних стінок - шпалер.
Історія садово-паркового мистецтва
Основні види парків
• терасові - з розташуванням ділянок на різних рівнях, з драбинами і каскадами;
• регулярні «французькі» - з боскетом, алеями, портерами і водоймищами геометрично правильних форм;
• пейзажні «англійські» - мальовнича композиція на зразок природного ландшафту, з галявинами;
• мініатюрні сади - у давньоримських перистилю, іспано-мавританських дворах; японські сади - символічні композиції з води, рослин і каміння.
Типологія парків
Громадські парки Національні парки (Заповідники)
Дайте відповіді на запитання