«Методика формування хронологічних умінь на уроках історії України».

Підготувала

вчитель історії

Жизномирської ЗОШ I-III ст.

Лиса О. М.

Презентація на тему:

Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Бучацької районної державної адміністрації

Тернопільської області

«Час – ось головний персонаж історії»Антуан Про

французький історіософ.

Його величність Час, або що таке хронологія?

Мета вивчення хронології:показати послідовність історичних подій і явищ;підвести учнів до розуміння виміру часу;

Мета визначає й відповідні завдання: забезпечити правильне відображення у свідомості

учнів історичного часу; сприяти розвитку їхніх хронологічних уявлень,

засвоєнню найважливіших дат вітчизняної та всесвітньої історії, усвідомленню категорій: рік, століття, тисячоліття, ера.

Формування хронологічних вмінь є послідовним процесом, що передбачає поетапне їх ускладнення за кількістю елементів та поступову універсалізацію. З поміж хронологічних умінь визначають базові вміння, що складають основу хронологічної компетентності.

Це вміння: встановлювати події за датами, або дати за подіями; співвідносити події та дати (дати та події); події або дати зі століттям або тисячоліттям, його початком

(чи половиною та кінцем); встановлювати тривалість події, віддаленість її від сьогодення; уміння встановлювати тривалість події, віддаленість її від

сьогодення (з переходом через еру);

Хронологічні вміння як складник історичної компетентності

Продовження на наступному слайді

вміння встановлювати хронологічну послідовність, подій, явищ, процесів;

встановлювати синхронність подій явищ процесів;

встановлювати та групувати дати відповідно до певних подій явищ процесів;

співвідносити дати з явищем або процесом;

співвідносити історичні факти (події, явища, процеси) з періодами /епохами, факти – події з явищами, процесами.

Прийом – це дія вчителя або учня, що забезпечує практичну реалізацію,застосування методу для безпосереднього розв’язання конкретних завдань процесу навчання на основі наявних умінь навчальної діяльності. 

Прийоми формування хронологічних уявлень та вмінь

1) Образне позначення дати (часу).Цей прийом - зауважує відомий методист – історик П. Гора,- співзвучний картинному опису місцевості або сюжетній розповіді про подію,з використанням влучних цитат.

2) Лінія (стрічка) часу.Формує уявлення про лінійність часу ,різні категорія часу(століття,тисячоліття,ера) за допомогою графічних образів. (малюнки «ріки історії» з умовними датами-корабликами, що пливуть в одному напрямку).

________ _ _ ________ _ _ ________ _ _ _______ _ _ ________ _ 20 тисяч 9 ст. 16 ст. 19 ст. 20 ст. 2015років тому Найдавніші Княжа Русь- Козацька Україна часи(Давня Україна Україна сьогоднідоба)

3) Прийом ілюстрування дат Розвиває міркування про самостійне ілюстрування учнями дат історичних подій, (позначки ,малюнки,які відбивають події,про які йдеться на уроці).

4) Хронологічна таблиця - засіб умовної наочності та спосіб письмової фіксації послідовності історичних подій, явищ процесів. Формує уявлення про

послідовність і тривалість історичних подій, явищ процесів, осмислення та систематизації знань дат та подій.

Різновиди хронологічних таблиць: зведені, тематичні та календарі тематичних історичних подій.

Зведена

Дата Подія

Тематична

Дата / рік

Хто очолював повстання

Місце подій територія поширення

Дії учасників повстань

Наслідки / значення

Козацькі повстання кінця 16 – перш. пол. 17 ст.

Календар історичних подій

Перша війна РСФРР і УНР ( грудень 1917 – березень 1918рр.)

Грудень

Січень

Лютий

Березень

Київська Русь часів роздробленості: найвизначніші події політичного та культурного життя

Київське Чернігівське Переяславське Галицьке Волинське

80-і рр. 12 ст.

90-і рр. 12 ст.

5) Синхроністична таблиця - засіб навчання історії та спосіб фіксації одночасності (синхронності) перебігу подій, явищ, процесів, що стосуються різних сфер зовнішньої та внутрішньої політики (соціально - економічного життя, культури, тощо) однієї або кількох держав країн. Сприяє логічному повторенню історичних дат і подій, дає змогу порівнювати

їх, аналізувати однорідні події за часом, коли вони відбулися, за тривалістю.

6) Хронологічні комплекси Допомагають осмислювати, досліджувати історичні явища,

засвоювати причино – наслідкові зв’язки і закономірності, сприяють умінню встановлювати логічний зв’язок між окремими подіями і явищами.

Виробляють вміння в учнів «бачити» за датою конкретну подію «гра 4-й зайвий».

7)Хронологічні приклади та рівняння, розгадування кросдат . Сприяють осмисленому запам’ятовуванню дат.

Розв’язавши приклад отримаєте число, яке є датою важливої події. Якої?• (a+ d +c): 3 + 1=?;• де a – рік походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців,

невдовзі описаного в поемі «Слово о полку Ігоревім»;• d – рік початку першого князювання в Києві Ізяслава Ярославовича;• c – рік Любецького з’їзду князів.

Висновок Формування хронологічних уявлень у процесі навчання

історії у 5-11 класах можуть бути ефективним, якщо:результати навчання орієнтовані на формування когнітивної,

операційної та мотиваційної складових хронологічних уявлень; реалізовувати навчальні та розвивальні можливості шкільних

програм, підручників, інших дидактичних засобів навчання; під час організації навчального процесу забезпечувати

постійну активну позицію учня; створювати умови для ефективного формування у школярів

уміння здобувати, переробляти, інтерпретувати інформацію, набуту з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення;