ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО

САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У СОКАЛЬСЬКОМУ НВК

«ЗШ І-ІІІ СТ. №4-ЛІЦЕЙ»

Роботу виконала:учениця 10-А класу

Сокальського НВК “ЗШ І-ІІІ ст. № 4- ліцей ”Варениця Неля

Творчий керівник:вчитель основ психології

Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №4 – ліцей»Калитовська І. П.

Зміст Вступ

Розділ I. Теоретичні аспекти професійної орієнтації старшокласників 

1.1 Історія становлення профорієнтації 1.2 Особливості старшого шкільного віку і вибір

професії 1.3 Зміст, форми, методи професійної орієнтації

старшокласників Розділ II. Організація дослідно-

експериментальної роботи з професійної орієнтації старшокласників 

2.1 Організація дослідження 2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих

результатів Висновок 

Список літератури 

Мета наукової роботи: виявити зміст професійної

орієнтації старшокласників.  Об'єкт наукової роботи: професійна орієнтація старшокласників у Сокальському НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №4 – ліцей».  Предмет наукової роботи: зміст професійної орієнтації.  Гіпотеза дослідження: робота з професійної орієнтації буде ефективною, якщо вчитель у своїй роботі буде використовувати різноманітні форми її цілеспрямованої організації.  Завдання наукової роботи: 1.Вивчити психолого - педагогічну літературу з проблеми професійної орієнтації старшокласників. 2. Вивчити досвід роботи вчителів Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст.. №4 – ліцей» з організації профорієнтації. 5. Розробити програму професійної орієнтації для старшокласників Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст.. №4 – ліцей».  6.Проаналізувати отримані результати. 

Розділ I. Теоретичні аспекти вивчення професійної орієнтації старшокласників 

1.1. Історія становлення профорієнтації . Початок профорієнтації нерідко відносять до 1908 р . До моменту

відкриття першого профконсультаційного бюро в м. Бостоні (США). Проте згідно іншої точки зору профорієнтація з'явилася набагато раніше, в глибокій старовині. Засновником наукового вивчення індивідуальних відмінностей вважається англійський вчений Френсіс Гальтон.  У січні 1908 року в м. Бостоні, як вже зазначалося вище, почало роботу перше бюро профорієнтації молоді для надання допомоги підліткам у визначенні їх життєвого трудового шляху. Діяльність цього бюро і прийнято вважати початком профорієнтації. Потім аналогічне бюро заснували в Нью-Йорку. У його завдання входило вивчення вимог, що пред'являються до людини різними професіями, більш детальне пізнання здібностей школярів. Бюро вело свою роботу в контакті з вчителями, користуючись тестами і анкетами. Досвід діяльності цих бюро став широко поширюватися в США, Іспанії, Фінляндії, Швейцарії, Чехословаччині та інших країнах. У своїй роботі бюро керувалося наступними положеннями: 1. за значимістю вибір професії можна прирівняти до подружнього вибору; 2. професію краще вибирати, ніж сподіватися на вдалий випадок; 3. ніхто не повинен вибирати професію без ретельного роздуму, без опори на профконсультанта; 4. молодь повинна ознайомитися з великим числом професій, а не братися відразу ж за "зручну" або випадкову роботу; 5. вибір професії протікає тим успішніше, чим уважніше профконсультант вивчить особливості особистості. 

1.2 Особливості старшого шкільного віку і вибір професії . Підготовка учнів до свідомого вибору професії - важлива соціально-педагогічна задача школи. До кінця дев'ятого класу випускник повинен зробити певний вибір.

Існує два способи вибору. Перший спосіб - "проб і помилок". Коли учень вибирає профіль навчання або навчальний заклад наосліп. І другий спосіб - коли учень, вивчивши самого себе, опанувавши технологічними знаннями і уміннями в 5-9 класах, ознайомившись зі світом професій, усвідомлено і самостійно робить цей вибір 

1.3. Зміст, форми, методи професійної орієнтації старшокласників . У процесі професійного становлення майбутнього кваліфікованого робітника можна виділити три чітко виражених періоди: 1. Період надходження до професійного навчального закладу (професійна орієнтація в школі, мотивований вибір старшокласниками тієї чи іншої професії, професійне навчання). 2. Період навчання у професійному навчальному закладі (оволодіння відповідними теоретичними знаннями, практичними вміннями і навичками, попередня апробація правильності вибору, розвиток професійних здібностей). 3. Початок трудової діяльності (професійна адаптація в період проходження виробничої практики, закріплення і розвиток отриманих в школі, профтехучилищі, технікумі, вузі умінь і навичок, набуття досвіду роботи, остаточне затвердження в обраній професії .

РОЗДІЛ ІІ. Організація дослідно-експериментальної роботи з професійної орієнтації старшокласників у Сокальському НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №4 – ліцей»

2.1. Організація дослідження. Мета даного емпіричного дослідження - виявити як

проводиться профорієнтаційна робота в Сокальському НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №4 – ліцей».Завдання емпіричного дослідження: 1. Розробити анкету для учнів. 2. Провести бесіду з класними керівниками. 3. Провести анкетування на професійне самовизначення учнів. 4. Проаналізувати отримані результати. 5. Розробити програму з професійної орієнтації для старшокласників. 

Відповідно до теми дослідження була розроблена анкета на професійне самовизначення (стор. 24-26, дод. Б), що дозволяє виявити яким чином визначилися учні з вибором професії та навчального закладу, а також яким чином ведеться підготовка до здобуття майбутньої професії. Для узагальнення досвіду вчителів з профорієнтації була проведена бесіда серед класних керівників старших класів.

Всього в дослідженні взяли участь 47 учнів старших класів і 10 класних керівників. 

2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів. За результатами бесіди, проведеної з класними

керівниками, у школі ведеться наступна робота з професійної орієнтації старшокласників: - Велика увага приділяється таким методам профорієнтації як проведення екскурсій на різні підприємства, вузи, Сокальський професійний ліцей, а також практикуються індивідуальні бесіди з учнями, що дозволяють виявити їхні інтереси; - Створюються профільні класи з поглибленим вивченням окремих предметів (фізико-математичний клас); - Організація факультативів; - Класні керівники проводять класні години в даному напрямку, оформляють стенди; 

Згідно з отриманими даними, 100% учнів навчаються у профільних класах, що склало 47 чоловік; 46,8% учнів відвідують факультативи, що склало 22 людини, 17% учнів відвідують курси, що склало 8 чоловік. Але, ініціативу і самостійність у підготовці до майбутньої професії виявляє незначна кількість учнів. 

Висновок. Таким чином, відповідно до теми дослідження були

виявлені наступні проблеми: робота з профорієнтації в старших класах є малоефективною, значне число учнів не визначені з вибором професії, мало уваги приділяється вивченню особистісних особливостей школярів, ознайомленню зі світом професій. На основі аналізу даних проблем та існуючих програм була складена програма з профорієнтації для старшокласників. 

Отримані результати сприяють підвищенню ефективності професійної орієнтації школярів, а також у можливості використання отриманих результатів для розробки рекомендацій і в консультуванні старшокласників. Подальша робота може бути спрямована на реалізацію даної програми, на перевірку її ефективності. 

Дякую за увагу