Село Злинка багате своїми традиціями і майстрами своєї справи. Однією з

таких майстринь – Нестеренко Марія Петрівна. Народилася вона в1928 році в

нашому селі. Навчатися в школі не було можливості. Сім’я була велика і в 12

-річному віці прийшлося йти працювати. Підносила воду, збирала кузку. З

цього часу почалася трудова діяльність Марії Петрівни. 40 років

пропрацювала вона в колгоспі .Рано залишилася сама. Ростила дітей. Але

найбільша віддушина – це вишивання. Почала вишивати дуже рано.

Вишивала її мама. Вишивала і Марія Петрівна. Спочатку собі, щоб

прикрасити садибу, потім дітям, тепер - внукам. Хата рясніє різнобарвними

квітами. А ще любить Марія Петрівна співати. Дуже красивий голос має.

Ревва Євдокія Степанівна народилася в 1938 році в селі Запашка. Маленьке мальовниче село, в якому пройшло дитинство, навчання в школі, робота в колгоспі. Та не стало Запашки на карті Кіровоградщини і сім’я Ревви переїхала в 2004 році в село Злинка . Вся хата Євдокії Степанівни, як садочок з квітів. Гарно й затишно тут. Велика кількість вишитих рушників прикрашають хату. Почала вишивати майстриня ще з шкільної парти. Вчителька показала вишивати гладдю і загорілася Євдокія Степанівна. З того часу і вишиває. Біля 50 робіт має ця трудівниця .З яким теплом, натхненням, любов’ю говорить Євдокія Степанівна про кожну зі своїх робіт. Вони в неї, як пам’ять про прожиті роки. Вишиває майстриня і тепер. Внукам , як оберіг на випускний вечір, на весілля. Кому дарує свої роботи, кому вишиває по просьбі. І всі ці роботи « заряджені»енергією, добром, ласкою, терпінням.