Upload
-
View
183
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
Педагоги говорять: «Одна розгальмована дитина - це проблема, дві - це біда, тому що на інших дітей часу вже не вистачає».
Гіперактивність є розлад, що має безліч різноманітних аспектів:
неврологічні,психіатричні, рухові, мовні,психологічні,соціальні тощо.
Вступ
У 65% гіперактивних дітейє проблеми з підпорядкуванням вищимавторитетам, у тому числі проявиворожості на словах і спалахи роздратування
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
25% гіперактивних учнів мають серйозні проблеми навчання в одній або кількох областях: навички словесного вираження, вміння слухати, розуміння прочитаного і математика
Половина всіх гіперактивних учнів має проблеми з розумінням почутого.Гіперактивні учні мають у два-три рази більше проблем з виразною промовою, ніж їх однолітки
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
50% гіперактивних дітей мають проблеми сну
21% гіперактивних підлітків постійно пропускає школу
30% мали низьку успішність або повинні були залишитися на другий рік
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
40% гіперактивних дітеймають, принаймні, одногобатька з синдромомгіперактивності
Батьки гіперактивноїдитини розлучаютьсяв три рази частіше
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
У 6-7 років діти з синдромом не готові до навчання в школі у зв'язку з уповільненням темпів функціонального дозрівання кори і підкоркових структур
Серед хлопчиків 7-12 років ознаки синдрому діагностуються в 2-3 рази частіше, ніж серед дівчаток.
Серед підлітків це
співвідношення становить 1:1, а серед 20-25-річних - 1:2 з переважанням дівчат
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
У 30-70% випадків клінічні прояви синдрому дефіциту уваги гіперактивності (надмірна імпульсивність, запальність,неуважність, забудькуватість,непосидючість, нетерплячість, непередбачувані, швидкі і часті зміни настрою) можуть спостерігатися і у дорослих
Історія вивчення та статистика дитячої гіперактивності
Пік прояву синдрому - 6-7 років. Його головними характеристиками є:
надмірна нетерплячість, особливо в ситуаціях, що вимагають відносного спокою,
тенденція переходити від одного заняття до іншого, не завершуючи жодного з них,
вертіння, звивання в момент, коли потрібно сидіти.Ця поведінкова особливість стає найбільш очевидною в
організованих ситуаціях (школі, транспорті, поліклініці, музеї та ін.)
Клінічна картина гіперактивності
Характерною рисою розумової діяльності гіперактивних дітей є циклічність. При цьому мозок продуктивно працює 5-15 хвилин, а потім 3-7 хвилин накопичує енергію для наступного циклу. У цей момент дитина «випадає» і не чує вчителя, може вчинити будь-які дії і не пам'ятати про це.
Щоб залишатися у свідомості, таким дітям потрібно постійно тримати свій вестибулярний апарат в активності - вертіти головою, рухатися, крутитися.
Якщо голова і тіло будуть нерухомі, то у такої дитини знижується рівень активності мозку
Клінічна картина гіперактивності
Причини гіперактивностіСпадкові
сть
Здоров”я матері
Вагітність і
пологи
Навколишнє
середовище
Харчування