Ведуча. Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Ведучий. Як хочеться сказати: Зупинись!

Постій хвилинку не спіши в дорогу!

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від батьківського порогу.

Ведуча. Дорогі друзі! Шановні батьки, гості! Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день.

Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не стільки радості, як якогось тихого

зворушливого смутку.

Ведучий. Чому ж так стискається і щемить наше серце ? Може тому, що відлунали шкільні

дзвінки і наші учні залишають рідну школу — свій другий дім. А може тому, що

закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і

дорослим життям.

ЗД Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний

водночас. День розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими

коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною

домівкою. Тільки вчора останнім акордом шкільної симфонії відлунали екзамени.

Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю

знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Все це - позаду. А попереду самостійне

життя. Радісно розправляти крила і боляче лишати такі рідні місця, де пролетіло 11

трепетних, неповторних літ. У цей незвичайний і урочистий день прощається із рідною

школою 46-ий випуск. Вчителі передали свої знання випускникам, вклали в кожного

часточку свого серця, допомогли знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене

радістю, щастям, творчою працею. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен

піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться

самостійно шукати відповіді на безліч запитань. І, щоб старт у самостійне життя був

значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, ми

зібрались сьогодні у цьому світлому залі. Запрошуємо наших випускників.

(Заходять випускники під музику)

Ведуча. Гляньте на них, молодих і завзятих,

Мрії над ними витають крилаті,1

Зорі підморгують їм з високості.

Вони ще господарі? Чи, може, вже гості?

Ведучий. Донині ми чули про всіх них багато:

Вони всюди перші в своїй альма-матір.

Такими ж не бачили ми їх ще зроду!

Вітайте цю силу! Вітайте цю вроду!

Ведуча. А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на нашому святі. Це -

найближчі, найрідніші для наших випускників люди, їх батьки. Для них сьогоднішній день

– також свято. Але дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, вони згадують, напевне, і свій

випускний, і свою юність. А від того стають красивішими і, навіть, молодшими. Вітаємо

батьків оплесками!

Ведучий. Та перелік гостей буде неповним, коли ми не згадаємо людей, які були поряд із

випускниками всі роки навчання в школі, які віддавали їм не тільки свої знання, а й

частину свого життя, свою душу. Привітаємо оплесками учителів школи.

Ведуча. Сьогодні на наше свято завітали…

Вітаємо їх оплесками.

Аня Супрунюк – «Попурі» - побажання гостям

Ведуча. Слава нашій Україні!

Невмируща слава.

Стійте, в цю хвилину

Лине Гімн держави.

Гімн

Ведуча. А зараз – найурочистіша хвилина нашого свята – вручення атестатів про повну

загальну середню освіту.

Ведучий. Слово для оголошення наказу про випуск учнів 11 класу надається директору

школи Ярославі Аркадіївні Бондарчук.

(Виступ директора. Вручення атестатів.)

Ведучий. Наші одинадцятикласники неодноразово захищали честь школи на олімпіадах,

ставали призерами різних конкурсів, змагань.

Ведуча. Ви кращі учні школи, золоте надбання

В цей день святковий вас вітає вся шкільна сім’я

Працюючи щоденно титанічно

Ви здобули прекраснії знання.2

Нехай ж в серці потяг до навчання не згасає

І доля зіркою небаченою сяє.

(урочисті фанфари)

Завуч. Сьогодні вручаються грамоти і дипломи за досягнені успіхи з шкільних предметів:

………

Дорогі наші випускники: ви досягли гарних успіхів в шкільному житті не тільки

навчальними досягненнями. Зіркові перемоги у спортивних змаганнях нашої школи

здобувалися тоді, коли в них приймали участь учні одинадцятого класу. Грамоти за

активну участь у спортивно масовій роботі вручаються………………….

Ведучий. Дорогі випускники! Життя людини починається світанком її душі – дитинством

Ведуча. Всі дорослі були дітьми. Тільки мало хто з них про це пам’ятає. А пам’ятати таки

потрібно, бо це найкраща пора людського життя і залишається вона в пам’яті, як щось

загадкове і світле.

Ведучий. Країна дитинства – країна казкова,

І часто дорослих вона вабить знову,

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

(На сцену піднімаються хлопчик з м’ячиком і дівчинка з скакалкою. Зупиняються

перед однією парою.)

Хлопчик. Ви впізнали нас?

Випускник. Здається так. Ви – наше дитинство.

Дівчинка. Сьогодні ми покидаємо вас.

Випускниця. Не поспішайте, побудьте ще мить.

Хлопчик. Тепер ми будемо приходити до вас лиш у сни, а ви згадуйте нас. Гаразд?

Випускник. Ми будемо згадувати вас дуже часто.

(Танець першокласників «Ляліпоп»)

Першокласник. Добрий день, випускники!

Ви такі гарненькі

Вас вітають малюки

України – неньки

Першокласник. Вам сьогодні, любі друзі,

Вручили атестати,

3

А нам ще 10 років

Йти до цього свята

Першокласник. Ми вітаємо вас щиро

Й обіцянку вам даєм,

Що у школі ми ніколи,

Друзі, вас не підведем.

Першокласник. Щоб ви у вузи поступили,

Роботу щоб усі знайшли

І мали хату чи квартиру,

В достатку й радості жили.

Першокласник. Щоб мали ви грошей багато.

Щодня щоб їли шоколад.

І щоб на вас із неба падав

Лише щасливий зорепад.

Першокласник. Вам бажання шлем дитячі.

Бажаєм щастя і удачі.

Та ще здоров’я зичим вам.

Усім, усім випускникам

Веремчук «Дитинство»

Ведуча. Віком вона, як ваші мами.

Зростом вона, як ваші мами.

І очі щирі, як у мами.

Руки лагідні, наче у мами..

І до порядку як мама привчала,

І наче мама вам все прощала.

Ведучий. Це до неї ви бігали з нашими проблемами і негараздами, це з неї ви цілі уроки

не зводили очей,це її ви любили так, як люблять найріднішу людину, це її тихий, ласкавий

голос хочеться почути знову і знову.

Ведуча. Тож давайте привітаємо оплесками Оксану Миколаївну та Софію Георгіївну,

………………….!

Ведучий. Багато було вчителів у наших випускників, різні предмети вони викладали. Але

всі вони робили одну велику неоціненну справу: плекали безтурботне дитинство, готували

їх до великих звершень натхненного щасливого життя.4

Ведуча. У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають майстром. У спорті, того,

хто керує командою – тренером. На підприємстві його ім’я – начальник. У дитячому

садочку – няня. А у середніх і старших класах це… Усі ви , мабуть, здогадалися що мова

йде про класного керівника.

Ведучий. Шановна Наталіє Олександрівно, Вам слово.

Виступ класного керівника

Ведуча. Така вже доля, вчителю твоя –

Зустрітись, аби згодом попрощатись

Із серця в серце перелить добро

Учителем навіки залишатись

Ведуча. Учителі – мудрі порадники і вірні друзі, терпеливі наставники і надійні

захисники….. Сьогодні зі словами пошани і подяки та з найкращими побажаннями

звертаються до вас ваші найстарші учні.

Випускники:

1.Від будня до будня, від свята до свята

Знання і серця ви нам дарували.

Ви — наші долі, ви — наші злети,

Ви нас лише доброму вперто навчали,

2.Любі ви наші, а чим же віддячимо?

1.Тим, що ми є.

2.І тим, що ми значимо.

3.Тим, що ми будемо.

1.Тим, що ми створимо.

2.Тим, що збудуємо.

3.Тим, що засіємо.

1.Нивою тою, яку ми розоремо.

2.Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

3.Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо:

1.Здоров’я вам від Бога й від роси!

Високого польоту – думці, мрії!

І щедрої, душевної краси!

Любові щирої, і Віри, і Надії!

2.Сплітайте славних успіхів вінець!5

Започаткуйте гарні, добрі справи!

Несіть, як факел, полум’я сердець!

Во ім’я учнів, школи і держави!

3. Усі шкільні працівники і вчителі,

Прийміть уклін наш до землі,

Як часточки наших сердець,

З любові квітів вам вінець.

Під пісню ……………………. випускники дарують квіти

Ведучий. Останній бал прощальний, випускний:

Дівчата в сукнях пишних, мов лебідки.

І хлопці, помужнілі і стрункі,

Не віриться, що це – уже не діти…

Ведуча. Золотяться юні мрії,

Ритм вистукують роки

І звучить вже вальс надії

Вальс для вас, випускники!

Ведучий. Кружляє світ, хвилює і підносить,

І наближа щасливу вашу мить –

Вам «люблю» не вимовлене досі,

У вальсі цім прощальнім прозвучить

Вальс

Ведуча. Мені щойно передали записку і я вважаю, що повинна її зачитати.

, , Ми батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в

, 2014- , тому що дійсно отримуємо в му році назад своїх дітей зданих вшколу

2003 , , . в році на тимчасове зберігання виховання і навчання Претензій до

, ! школи немає але є подяки і вельми великі Батьківський комітет з

: приймання дітей назад відзначає лише одну проблему ми здавали на

, —зберігання дітей мілкоформатних а отримуємо назад

, , , великогабаритних а їх значно складніше прогодувати взути одягнути і !дати подальшу освіту , , Але тим не менш дивлячись на задоволені красиві і

, , натхненні обличчя дітей ми сподіваємося на те що отримані в школі , знання наші діти скоро віддадуть на благо суспільства а суспільство від

, , … цих благ можливо щось виділить і батькам За сим дякуємо і

6

: , , , , , 2014-підписуємося мами тата дядьки тітки дідусі бабусі випускників го

.рокуПісня про батьків у виконанні Брижицької і Сачук

Випускник. 11 років тому нас, несміливих і тендітних привели до школи найрідніші люди –

тато і мама. Кожному з нас вони подарували найцінніше – життя. Це їм ми завдячуємо

своїм сьогоденням.

Випускник. Їхня любов безмірна і відкрита, мов невгасиме полум’я вогню, вона надає

силу в часи розчарування, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в час радості.

Випускник. Попереду ще іспитів багато –

Ми їх складемо

Буде все гаразд!

Чого ви зажурились мамо й тату?

Це ж наша зрілість вже прийшла до нас.

Випускник. Це ми сьогодні розправляєм крила

Щоб полетіти у майбутній день

Ми стрінем там червонії вітрила

І заспіваєм ще своїх пісень

Випускник. І ти за нас, татусю не журися

На славу й честь благослови синів

Будь певний, батьку, весело всміхайся

Ми ще повернем славу козаків!

Випускник. Мамо – берегине життя,

Мамо – неспокійного серця биття

Вічна ніжність і вічна журба,

Ти для мене завжди молода

Випускник. Кожне слово батьківське – то є оберіг

Що осяює шлях, де багато доріг

Де ж стежина до щастя, якою піти

Слово батьківське, ти нам вічно світи.

Ведуча. Шановні батьки! Тож освітіть зорепадом своїх настанов, побажань свято ваших

дітей.

Ведучий. Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими подіями

людину благословляють на щастя, на долю і дарують найдорожче, найсвятіше. А що може

7

бути ціннішим за хліб, яким і благословляють батьки своїх дітей у щасливу дорогу

майбутнього, що є святішим від ікони

Ведуча

Традиції і звичаї народу

У них життя, характер і душа.

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

У нім – духмянім, сонячнім, рум’янім –

Турбота батька й мамина сльоза.

Це захист від знедолень і обманів,

Щоб обминула вас життя гроза.

Ведучий. Сьогодні від батьків прийміть це диво –

Наш український пишний коровай.

батько, й мати, батьківська родина,

Своїх дітей зі святом привітай.

На фоні мелодії виходять батько і мати з короваєм.

Мати. Благословляємо вас, діти, в добрий час!

Хай щастя і достаток будуть з вами.

Прийміть хліб-сіль на рушнику від нас,

Й сміливо по землі ідіть шляхами.

Батько. Цінуйте хліб, ним батьківська родина

Благословляє вас, як символом життя.

Бо ним живе й міцніє Україна –

Хай з хлібом буде ваше майбуття.

Мати. Все здолати потрібно вам буде не раз,

Не впадайте у відчай, боріться!

Йдіть сміливо ! У добрий вам, діточки, час!

Мрія кожного з вас – хай здійсниться.

Батько. Нехай же вас Господь благословляє

У світлу путь на добрії діла.

На вірну стежку завжди наставляє,

Щоб доля вам щасливою була.

Батьки вручають коровай дітям8

Ведучий. Дорогі випускники! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як

межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила

вам доля.

Ведуча. Все починається з дороги.

Усьому свій надходить час.

І поривання і тривоги

Продовжать інші після нас

Батьки викладають символічний поріг

Ведучий. Ідіть вперед,

Не бійтесь перешкод

Для вас відкриті всіх наук дороги.

Ведуча. Шановні батьки, візьміть за руки своїх дітей і переведіть їх через цей поріг,

прокладіть щасливий шлях до звершень й перемоги.

Сміливо крокуйте вперед! Та назад оглядайтесь – там залишаються ті, з кого ви

проростали, хто напував вас любов’ю!

Ведучий. Нехай вас Бог благословить,

Дарує Божа Матір сили!

Трудіться, радуйтесь, ростіть,

Нехай міцніють ваші крила!

Випускники стають півколом перед школою, батьки – за ними

Ведуча. Наступає ваш час! Візьміться за руки. Запам'ятаєте тепло рук ваших

однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не раз одержували

стусани, з якими ви весело проводили час... Адже вже завтра поруч із вами будуть інші

люди.

Ведучий. Отже, у своєму шкільному романі ви поставили останню крапку. У добрий шлях!

Удачі вам на цьому шляху! І на останок - прощальна пісня наших випускників.

9