Що ж таке наука?Винаходи українців, Видатні науковці

З 2017 року студентам бюджетної форми навчання українських навчальних закладів для отримання стипендій потрібно також мати успіхи у спортивній, громадській та науковій діяльності. Що таке спортивна та громадська діяльність більш-менш зрозуміло. Однак що ж таке наука? Наука це сфера діяльності людини, спрямована на одержання нових знань про навколишній світ з подальшою систематизацією їх у вигляді теорій, гіпотез, законів. Наука є найважливішим фактором технічного прогресу. 

Виникла наука з практичних потреб людей, пов’язаних з будівництвом, мореплавством і т.д. Відповідно ще в античну епоху були складені перші теоретичні системи знання в галузі геометрії, механіки, астрономії.

Наукові дослідження в Україні вперше почали набувати систематичного характеру в 17-18 століттях зі створенням і розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету. Значного розвитку наука в Україні набула в 19 столітті, коли було засновано Харківський (1804), Київський (1834) і Одеський (1865) університети, які стали науковими центрами України і до викладання в яких залучалися іноземні науковці, що дозволило створити власні наукові школи високого рівня. Визначальним у розвитку української науки стало створення у 1918 році Української академії наук і подальше заснування низки наукових установ у її складі.

Науковці свої наукові здобутки у вигляді статтей публікують у спеціалізованих журналах, найвпливовіші з яких (з найвищим рейтингом, або ж, мовою науковців, найвищим імпакт-фактором) внесені в наукометричну базу Скопус ( www.scopus.com ). Є й інші наукометричні бази, наприклад, Web of Science та Google Scholar, однак найпоширенішою все ж є Скопус. 

«Оцінка» науковця чи наукового закладу відбувається за індексом Хірша (h-індекс), для розрахунку якого враховуються не лише статті у наукометричних базах, а й цитованість цих статтей у інших статтях, що теж внесені у наукометричні бази. Чим вищий індекс Хірша, тим «соліднішим» є науковець чи установа. За наявними даними найвищий індекс Хірша – 191 є у американського нейронауковця. Серед україниських науковців найвищий індекс – близько 50.

Сьогоднішній пізнавально-виховний захід стосується ж відомих українських науковців, які, насправді, стоворили дуже багато винаходів світового рівня.

Щорічно українські вчені створюють близько 15 тис. винаходів. Завдяки їм з’явилися і такі, які зараз активно використовуються в Україні та світі.

22 винаходи українців, які відомі світові

Рентген (x-промені) Українець Іван Пулюй за 14

років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.

Гелікоптер Винахідником гелікоптеру є київський

авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами - горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Їхній успіх сприяв отриманню першого замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються послугами гелікоптерів Сікорського.

Ракетний двигун і перший супутник Землі Уродженець Житомира Сергій

Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. У 1957 році Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.

Компакт-диск Мало хто знає, що

прообраз компакт-диска в кінці 1960-х винайшов аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер ЕОМ.

Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах Нік Голоняк працював у Головній

лабораторії напівпровідників "Дженерал Електрик Компані" у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких — перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати під час виготовлення фар автомобілів, світлофорів, електронної і побутової техніки, конструювання інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи дали змогу розробити червоні лазери, які функціонують у видимому спектрі й використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода.

Кінескоп Йосип Тимченко - людина, яка за

два роки до відкриття братів Люм'єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм "равлик". Його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа. У 1893 році в Одесі були показані два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографу, однак його пристрій не був запатентований.

Гасова лампа

Лампа на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом у 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти.

Електричний трамвай

На початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. У 1880 році Піроцький представив проект застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею струму". Через рік в Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією Siemens за схемою українця.

Один з "батьків" Інтернету Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом

Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різноманітними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – "Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах". Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої він опублікував у виданні "Комунікаційні мережі" (1964). У цій книжці Л.Кляйнрок виклав основні принципи (разом з його наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тому знайшли своє широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилось Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп'ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв'язку.

Вміння комп’ютера розпізнавати обличчя Киянину Єгору Анчішкіну було 26

років, коли він зацікавився проблемою розпізнання відео та фотоінформації. Разом з колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп'ютер впізнавати людські обличчя. Наприклад, розробка українських програмістів могла б швидко знайти горезвісного "караванського стрільця". Але фантастична технологія вже не належить Україні. Інтернет-гігант Google викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію.

Вакцини проти чуми та холери Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини

проти чуми і холери. Він працював у лабораторії Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на своєму організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна.

Рукавичка для людей з проблемами зору Хлопець із Луганська Іван Селезньов

представив на міжнародному конкурсі "Intel International Science and Engineering Fair" свій проект "Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору". Така річ може стати досить корисною з точки зору орієнтації у просторі. Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу у 2013 році, а американські інвестори вже ним зацікавились і пропонують співпрацю. Однак Іван все ще чекає, коли матиме змогу розвинути проект в Україні.

Гнучкий суперконденсатор Фахівці з Львівської політехніки

придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює на сонячній батареї і може зарядити навіть мобільний телефон. Пристрій являє собою компактну систему енергозбереження, котра гнеться і кріпиться до будь-якої поверхні. Це український винахід увійшов у топ-100 кращих досліджень і розробок світу 2011 року за версією впливового американського журналу R&D Magazine.

Годинник-глюкометр для діабетиків

Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров.

Безкровний аналіз крові

Харківський вчений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.

Зварювання живих тканин

Ідея зварювання живих тканин з'явилася серед вчених інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона - сина винахідника різних методів електрозварювання, були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з'єднання різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

Гіпсова пов’язка Микола Пирогов -

засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку.

Місцева імунізація

Олександр Безредка відкрив спосіб місцевої імунізації, створив учення про рецептивні клітини й антивіруси, увів термін — анафілактичний шок. Безредка — автор теорії "місцевого імунітету", яка піддавалась критиці з боку опонентів вченого за його спробу ізолювати явище іммунітету від захисних реакцій організму вцілому. 

Перша пересадка нирки Юрій Вороний здійснив першу в

світі пересадку нирки. Надзвичайно важливо, що в клінічних умовах Вороний довів, що "нирки свіжих трупів у стані оживати і функціонувати при пересадці іншій людині", і що "поза всяким сумнівом трупні органи при пересадці людині не дають якою б то не було специфічної інтоксикації або анафілаксії". Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки.

Антибіотик батумін

Вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, що володіє високою активністю до всіх видів стафілококу. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів. 

Тобто наука не лише потрібна, а й цікава.

Дякуєм за увагу!Виконали студенти 3-

го курсу КТ-24Л