Золоті ворота

Золоті ворота у Києві – пам’ятка фортифікаційного будівництва 12 сторіччя, одна з небагатьох, які збереглися до нашого часу. Колись, ця споруда вражала своєю величчю та неприступністю: поверх великої бойової башти була розташована церква Благовіщення – це було досить символічно як для християнського міста, тому що ці ворота були на той час головним в’їздом до Києва. Золоті ворота було збудовано у 1164 році, після того, як було закінчене зведення захисних валів Нового міста.Київські Золоті ворота були одночасно й проїзною вежею, і тріумфальною аркою, яка вела на головну "аристократичну вулицю"" міста. Високий арковий проріз, окуті золоченою міддю ворота й глава надвратного храму створювали відповідну врочисту атмосферу. Не підвели своїх творців Золоті ворота й у важкі дні татарської облоги в 1238 році. Завойовники вирішили, що міські ворота занадто неприступними, і та почали за допомогою стінопробивних машин ламати міську стіну в іншому місці.З часом спорудження старіло. Із записок мандрівників 16-17 століття, і судячи з малюнків, зроблених в 1651 році, стає зрозуміло, що в цей час Золоті ворота вже були в напівзруйнованому стані, не втративши при цьому статусу головного в'їзду в Київ аж до середини 18 століття. Саме біля Золотих воріт в 1648 році радісні кияни зустрічали Богдана Хмельницького, що повернувся з перемогою після битви під Жовтими водами. Через Золоті ворота урочисто в'їхало в Київ російське посольство, після об'єднання України з Росією в 1654 році.

На межі 17 та 18 століть у Києві почалася реконструкція фортифікаційних споруджень, і перед воротами були зведені земляні бастіони. У середині 18 століття руїни пам'ятника були засипані землею, а поруч із їхнім місцезнаходженням були побудовані нові, з такою ж назвою.Тільки в 1832 році прадавні Золоті ворота знову стали доступні для огляду. Кіндрат Лохвицкий, використовуючи свої власні засоби, а також гроші, отримані по благодійній підписці, провів розкопки, які повернули киянам історичний пам'ятник. Лохвицкий був археологом-аматором, і його дилетантство викликало роздратування в професійних археологів, але те, що зробив Лохвицкий для історії Києва важко переоцінити. У результаті розкопок був розчищений проїзд, а також зняті залишки земляного вала, який розташовувався по обидві сторони від воріт. Під керівництвом архітектора Вікентія Івановича Беретті руїни та надійно зміцнили.Вже в середині 20 століття стан Золотих воріт викликав серйозні хвилювання у вчених.

В 1970 році виникла ідея закрити прадавні залишки пам'ятника павільйоном, який буде захищати їх від впливу явищ, а також відтворить первісний вигляд Золотих воріт. Таким чином, руїни будуть законсервовані, і, у той же час, надасться можливість показати жителям Києва й гостям міста пам'ятник історії в тому виді, у якім він існував колись. Проект консервації Золотих воріт дозволив повністю зберегти прадавню кладку, включаючи й ті елементи, які були додані при проведенні ремонту й реставрації в 17 і в 19 століттях. Павільйон- реконструкція Золоті ворота був відкрито в травні 1982, до святкування 1500-річчя Києва. Зараз усередині відрізків вала розташувалися експозиційний зал та сходи, по яких можна піднятися нагору, щоб помилуватися видом на сучасний Київ.