Психологічні особливості підліткового віку і допомога школярам у депресивному

стані

психолого – педагогічні поради

Матеріал до семінару

10-15% дітей відчувають хворобливу зміну настрою через

• Депресія одного з батьків особливо материнська

• Середовище сімейних негараздів• Підліткове почуття відчаю від

несправедливості• Відчуття покинутості, непотрібності• Агресія, жорстокість оточуючих• Відсутність людини, що може вислухати

У школі 91 Всього 660 сімей з них:

• 8 дітей під опікою• 28 учнів напів-сиріт

• 25 учнів, що виховуютьсяматерями- одиначками

• 164 учні, батьки яких розлучені• 22% учнів, що виховуються

у неповних сім’ях

Результати анкетування “Діти проти насилля! “ Січень 2012 року. Опитано 250 учнів

• На мою думку, частіше права дитини порушуються батьками -- 62 %так , 2% ні

• Порушуються вчителями --18%так,22%ні• Батьки часто карають мене фізично --6%так, 85%ні• Іноді я сам не стримую аргресію - --72%так,16%ні

Неповна сім’я (кризова) – модель сучасної сім’ї Неповна сім’я поділяється на види :• Розлучена• Напівсирітська• Позашлюбна• Прийомна • Дистанційна

Типи взаємин розлученого подружжя

• Хороші друзі – 12%• Співробітники – 38% • Агресивні союзники – 25% • Запеклі вороги - 25% • Розвалений дует – 2%

Реакції дітей на розлучення батьківo експресивний тип — дитина проявляє сильні почуття, може гніватися, кричати, ридати

тощо, оскільки невзмозі контролювати свої емоції та дії; o контролюючий тип — дитина «успішно» стримує себе, зовні її поведінка не відрізняється

від попередньої. Підліток може здаватися спокійнішим, ніж завжди, або зовсім нечутливим. Однак зовнішня картина оманлива, бо нерідко такий стан призводить до психосоматичних розладів; та суїцидів у т.ч.

o шоковий тип — характеризується — пригніченим станом, складається враження, що дитина відсутня.

Негативні наслідки розлучень• Сприяє появі девіацій ( відхилень) • Найсильніший стресогенний чинник• Зниження самоцінності сім'ї • Формує толерантність до розлучень • З'являються психосоматичні розлади• Особистісна та соціальна дезадаптація • Дитина позбувається не лише сім'ї, а й звичного кола спілкування • Соціальна дискримінація дитини• Поява психологічно-педагогічних проблем• Ризик асоціальної поведінки• Одна з причин дитячих і підліткових суїцидів • Фактор зниження народжень• Одна з причин структурної деформації наступної сім'ї

Поведінкові реакції дітей

на травму розлучення• неслухняність дитини;• мати вважає, що дитина робить ідентичні з нею

помилки; суперництво сиблінгів; • уторгнення дитини в особисте життя батьків;• батьківська втома від дитини, яка постійно висуває певні

вимоги;• дитина уникає матері/батька або спілкування з ними;• незрілі дії дитини; • ревнощі з приводу того, що дитина робить щось краще,

ніж мати/батько; • дитина проявляє характер — або в діях, або емоційно;• своєю поведінкою у суспільному місці дитина ставить

батька/матір у незручне становище.

Три види підліткової депресії

• Байдужість , почуття порожнечі, сумування = швидкоплинний час перебігу;

• Безрезультатна спроба подолання смуги негараздів, втрата друга, відхилене кохання = відчуття безпорадності, безвихіддя, власної неспроможності = втрата сенсу життя;

• “Конкурентна депресія”, почуття зрадженості - зміщення уваги, турботи до немовляти = потреба заявити про себе, викликати співчуття

Три ступені занурення у депресіюІ - відчуття туги через будь-яку пригніченість (швидко

минає)ІІ -хронічне занепокоєння, тривожність (підвищена

втома,втрата апетиту,схуднення без видимих причин - більше 2 тижнів )

ІІІ-невмотивована розбалансованість, агресія,напади неадекватної сльозливості, приступи занепокоєння, роздратованості, хронічне відчуття власної нікчемності ( клінічна форма, хворобливий стан мозку не піддається контролю) – масажі, антистресова гімнастика, вправи, гіпносон …

Депресивний стан – знижений пригнічений настрій, апатія у людини• Значне безпідставне схуднення• Апатія до всього• Безсоння чи навпаки - сонливість• Хвороблива тривожність, підозрілість• Загальмованість дії, нав’язливі думки• Почуття провини, неповноцінностіДепресія – тимчасовий чи довготривалий психоемоційний розлад

Депресивні ознаки школярана які звертати увагу;

Молодший вік:

• Головний біль• Біль у животі• Зниження апетиту• Нічний енурез• Розпорошення уваги• Явно занижена

самооцінка

У підлітків:• Явно занижена

самооцінка• Агресивність,грубість• Протестні дії• Демонстративність

сексуального забарвлення

І ризик – 13 роківІІ ризик – 14-15 років

Результати анкети« Діти проти насилля»

Всього 250 учнів 6-8 класів

Допомога та способи можливого реагування передбачають:

• Стан безвихіддя та відчаю

• Вільний час для розмови (необмежений)

• Рука допомоги, підтримка

• Доброта, щирість• Співчуття, розуміння• Турбота• Дозволити сльози

Завдання дорослого при спілкуванні

• Вислухати усі переживання, не тиснути• Спробувати розглянути проблему з різних сторін, підняти

самооцінку• Виказати співчуття, увагу, розуміння• Не зупиняти бесіду від 3 до 5 годин• Спробувати підказати, що почуття самотності далеке від

реальності• Залучити сім’ю для допомоги дитині:

Дії класного керівника, соціального педагога, вихователя

• Діяти в найкращих інтересах кожної дитини;• Вжити негайних дій для безпеки дитини, • нормалізації її емоційного стану; • Створити умови для комфортного та конфіденційного

спілкування з дитиною; • Проаналізувати отриману інформацію щодо дитини та

виділити ймовірні ризики і передати визначеному в закладі інформацію про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах з метою планування подальших дій щодо її захисту

• Залучити до роботи з дитиною інших спеціалістів закладу: соціального педагога, практичного психолога, медичного працівника, а також необхідних спеціалістів інших установ, закладів, організацій з метою забезпечення максимально необхідного пакету послуг відповідно до потреб дитини;

• Здійснити спільно з координатором візит у родину з метою вивчення умов,у яких проживає та виховується дитина та скласти відповідний акт;

• Поспілкуватися з батьками, (особи, які їх замінюють) та іншими значимими для дитини особами, вивчити особливості спілкування в родині, сильні сторони та особливості спілкування в родині, та ресурси родини, які можуть бути направлені на вирішення проблеми;

• Забезпечити соціально-педагогічний патронат дитини та її сім’’ї,яка опинилася в складних життєвих обставинах;

• Здійснити повторний( моніторинговий) візит в сім’ю дитини з метою аналізу ситуації в сім’ї та поінформувати про отримані результати;

• Результати відування зафіксувати у своєму робочому щоденнику та проінформувати та проінформувати соціального педагога закладу;

Профілактичні заходи - вчасно визначити стиль спілкування вдома Разом із батьками• Зайняти дитину важливою та приємною справою,

посильно - тривалі фізичні навантаження (відволікання від важких думок)

• Налаштувати спілкування дитини з тим, хто по-доброму до неї ставиться(милосердя, прощення)

• Надавати можливість проговорювати свої підозри чи проблеми з людьми, що поруч (розуміння підтримка)

• Пити не менше 1,5 л води на добу(зняття напруги)

• Призупинити перегляд TV, комп’ют. занять• Правила щоденної ніжності, тактильного чи

візуального контакту - ”хвилини відвертості”• Демонструвати любов, лагідність, розуміння

Телефон довіриу Дніпропетровську

• 745-90-40 – цілодобова швидка психологічна допомога

• м. Дніпропетровська

Будьте Батьками ,Педагогами і просто Людьми!!!

?