«СТВОРЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ

ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІННІСНОГО

СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ»

Підготувала ЗДВР НВК “Томашпільська школа-гімназія”

Шпикуляк М.М

Створити дітям умови для успіху, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності — це перша заповідь виховання. У

наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони

нічого не варті. В. Сухомлинський

“Який шлях веде до справжньої людини, що таїться в нас?” – над цим питанням

розмірковував мандрівний український філософ Г.Сковорода.

І наприкінці життя дійшов висновку: «Треба пізнати себе,

заглянути у самого себе».

• Вам ніколи не спадало на думку поставити всім учням одне й те саме запитання: «Чи любиш ти себе?»Впевнена, що і ваші учні скажуть стверджуваль но: «Так». І це не дивно. Адже як це, рідного, та не любити? Та коли починаєш мову вести про те, що в тобі подобається, а що не подобається, - картина змінюється: до стверджувального «Так!» додається поправка « але».

Дійсно, важко дитині об’єктивно себе оцінити та охарактеризувати, правильно визначити своє особистісне «Я». В одних дітей це обгрунтування буде завищеним, в інших – занижене. Сьогодні важко відшукати такого учня, щоб його «Я - особистість» була ідеальною.

• Сучасне суспільство вже має нову дитину, що вихована вуличним та віртуальним світом комп’ютерів і телевізорів. Байдужість, жорстокість, егоїзм, відчуття неповноцінності, бездуховність, з ослабленим здоров’ям, низьким духовним розвитком, порушеною психікою. Ось далеко не ввесь перелік відпечатку сучасного часу. А звідси і низька успішність, апатія та пасивність до навчаль- но-виховної роботи учня в школі. Ось чому сьогодні кожен педагогічний колектив виокреслює першо -черговим завданням виховної роботи в школі ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДИТИНИ ДО СЕБЕ.

Сократ, відомий давньогрецький мислитель, сказав : “Пізнай себе - і ти пізнаєш світ”. Знання – це сила. Самопізнання веде людину до розуміння свого місця у світі, смислу життя, формує її характер і волю. У пошуках себе – величезний зміст: кожна людина може розкрити свої реальні, але до певного часу ще приховані можливості, задатки, здібності.

• Виховання - це процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості.

• Ідеалом виховання є всебічно розвинена , компетентна особистість, здатна до самореалізації. А виховання громадянина України – це, передусім, виховання особистості, яка здатна реалізовувати себе повноцінно в усіх сферах життєдіяльності, прагнучи до гармонії, добра, справедливості. Таким чином, педагогічний колектив школи працює над проблемою: «Створення умов для формування соціальної компетентності та самореалізації особистості, розвитку духовного, інтелектуального та фізичного потенціалу учня»

Робота навчального закладу спрямована на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, зокрема, на: «Створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» (Національна доктрина розвитку освіти).

• Виховна мета закладу:• - створення сприятливих умов для формування та самореалізації

учня в соціумі як громадянина, професіонала, сім’янина;• - стимулювання особистісно зорієнтованого виховання учнів

шляхом залучення до активних видів діяльності, спираючись на основні напрямки виховної роботи;

• - створення умов для психологічної стабілізації учнів «групи ризику», шляхом залучення їх до колективних форм роботи, розвитку здатності до позитивних стосунків з суспільством,

державою, людьми;• - використання сучасних соціально-психологічних методик,

прогресивних форм роботи з учнівським, батьківським і педагогічним колективами, спрямованих на збереження здоров’я

учнівської молоді.

• Школа не повинна готувати дитину до життя, а вчити жити, оволодівати

практичними навичками життєтворчості, здійснюючи дію самореалізації у

різних видах навчальної, ігрової, практичної діяльності. У самостійне життя

має вийти творча особистість, здатна брати відповідальність за прийняті

рішення на себе, критично мислити і використовувати набуті знання і вміння

для творчого розв’язування проблем, змінювати на краще своє життя і життя

своєї країни. Самореалізація як необхідна умова виховання компетентного

випускника школи, успішного громадянина України передбачає здійснення

можливостей розвитку “Я” власними зусиллями, шляхом співдіяльності,

співтворчості з іншими людьми, соціумом і світом у цілому.

• Змістовий компонент визначає змістові лінії виховної системи відповідно до

програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх

навчальних закладів України» з урахуванням регіональних особливостей

змісту виховання та профорієнтаційної роботи, а саме :

Зміст виховання

Ціннісне ставлення

особистості до

суспільства і держави

Ціннісне ставлення до

людей

Ціннісне ставлення до

природи

Ціннісне ставлення до мистецтва

Ціннісне ставлення до

праці

Ціннісне ставлення до

себе

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я"

Ціннісне ставлення, до свого соціального "Я"

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"

передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння

цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та

соціальних сил. Воно є важливою умовою формування

у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до себе

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"

це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових

здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного

навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної

життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.

Ціннісне ставлення до свого психічного «Я»

• передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього

світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів,

цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти

формуванню у неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення,

конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення до свого соціального "Я"

виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей; позиції активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни.

• Характер ціннісного ставлення особистості до себе істотно змінюється з віком. У молодшому

шкільному віці розвивається рефлексія, формується вміння оцінювати себе як предмет змін. У

підлітковому віці формується прагнення до самоствердження, з'являється хворобливе

переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки. У юнацькому віці актуалізується потреба у самовизначенні, оцінці своїх здібностей і

можливостей; виникає процес визначення сенсу життя та свого місця в ньому.

Чинники виховання

• Сім’я - найважливіший чинник виховання - найменша клітина життя суспільства,

його основа• Школа - другий важливий чинник – осередок виховання, самовизначення і

самореалізації кожної особистості• Соціальні інститути – третій важливий

чинник - суб’єкти виховання,що дають змогу покращувати та корегувати

виховання школярів

• Першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі

глобальних економічних, політичних та культурних змін, що відбуваються у

державі і є тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через

власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання

підростаючого покоління.

Умови виховання

• На рівні родини – рівень вихованості самих батьків, ступінь їх готовності до

виховання власних дітей, вибір доцільного педагогічного впливу, спосіб родинного життя, традиції, проектування життє- і

самотворення кожного члена родини, а також особисті якості, світоглядні позиції,

життєвий досвід і можливості самореалізації.

• Якщо з дитиною постійно спілкуються, грають, вирішують разом проблеми, радяться з нею, люблять її, поважають – така дитина завжди буде успішною. Відсутність цього в житті дітей матиме протилежний результат. Зазвичай діти, що виховуються самі по собі і мають вуличне та телевізійне виховання, в школі відзначаються низькою успішністю, неадекватною поведінкою та майже повною пасивністю у житті класу та школи. Їх важко розворушити, переконати, залучити до активної роботи. А якщо взяти до уваги, що в більшості таких дітей і батьки мають ворожу позицію до школи, вчителів, майже не приділяють часу та уваги вихованню своїх дітей, то нам, вчителям, дуже тяжко розірвати це замкнене коло втраченості особистостей як дітей, так і батьків.

• Важливим чинником для здійснення індивідуальної роботи з учнями є створення соціального паспорта класу, вивчення сімейного мікроклімату, обстеження матеріально-побутових умов.

Це допомагає вирішити ряд проблем щодо допомоги дитині в адаптації, підвищенні рівня успішності, уникнення думок про суїцид та насильство…

• Другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати

осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної

особистості. У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості

з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності,

творчу і самотворчу діяльність.

• Успішність виховання школярів великою мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими

моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати

додаткові знання, необхідні для практичної діяльності.• Критеріями педагогічної культури є визнання

особистісних пріоритетів та інтересів дитини; усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної

професії, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики,

уміння рішуче діяти в конфліктних ситуаціях.

Вікові особливості учнів початкової школи

• Вчителю необхідно враховувати, що молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці закладаються основи особистісного розвитку учнів. В цей час в учнів виникає ще одне новоутворення – відносно стійкі форми поведінки і діяльності, які в майбутньому становлять основу формування її характеру. Разом з тим, в учнів на кінець 1 класу спостерігається недостатнє усвідомлення сприйняття шкільного життя, несформованість адекватної самооцінки.

• Вчителеві в 2 класі слід продовжувати виховну роботу, спрямовану на корекцію цих недоліків з метою будування специфічних для молодших школярів особистісних новоутворень: довільність психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексію, інтелектуалізацію життя дитини. Дуже часто внутрішнє самопочуття, емоційний настрій дитини залежить від особистості вчителя початкових класів, оскільки для учнів 1-2 класів учитель залишається центральною фігурою, арбітром, авторитетом. Лише в 3-4 класах самооцінка, оцінка однолітків починає переважати оцінку вчителя.

Рекомендації щодо розробки виховних заходів

• Розробляючи виховні заходи, вчитель повинен знати, що характер ціннісного ставлення особистості до себе істотно змінюється з віком.

• У молодшому шкільному віці розвивається рефлексія, формується вміння оцінювати себе як предмет змін.

• Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

Вікові особливості учнів основної школи

•Підлітковий вік - складний відповідальний період становлення особистості (за Л. І. Божович, це період другого народження особистості). Важливі зміни відбуваються у мотиваційній сфері: потреба в самоповазі, в самоствердженні, у визнанні товаришів, у позитивному ставленні з боку друзів.

• Відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості: виникає інтерес до свого внутрішнього світу, що веде до поглиблення та ускладнення процесу самопізнання.

• Підліткова рефлексія спрямована на розуміння самого себе особлива увага приділяється власним якостям особистості, тому підвищується чутливість до оцінок з боку оточуючих, виникає орієнтація на реальні досягнення. Рефлексія відкриває недосконалість “Я”, що глибоко та гостро переживається. Найбільший сплеск рефлексивності в учнів 7-8 класів. Зростає критичність з приводу власних недоліків, наприклад, вже в 6 класі з’являються діти, які не вважають себе здібними до жодного з предметів.

• Моральна мотивація ще не є стійкою, тому підліток легко піддається навіюванню, таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах.

• Образи “Я”, які створює в своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне “Я” (уявлення про свою зовнішність), про психічне “Я” (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого “Я” залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім’ї та ровесників.

• Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші – фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спортивних видах діяльності. Образ “Я” ще нестабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка. З образом “Я” пов’язана самооцінка . Для підлітка важливо знати не тільки, який він є , але й наскільки значущими є його індивідуальні особливості для оточуючих, а тому й для самого себе.

• Постійного відбувається порівняння: “Я такий ,як усі ” або “я не такий, як усі”. В ідеалі самооцінка повинна складатися із порівняння самого себе сьогоднішнього із самим же собою, але учорашнім: “Я вчора і я сьогодні, а яким я стану (повинен стати) завтра?”. Це складно, проте ефективно. Самооцінка має загальний характер та ще й занижена: підлітки перебільшують свої недоліки, успіхи дещо занижують. Але за заниженою самооцінкою може ховатись високий рівень домагань, на основі чого розвивається феномен "дискомфорт успіху“.

• Висока самооцінка повинна поєднуватись із здатністю диференційовано оцінювати свої досягнення і в той же час бачити недоліки та перспективи покращання результатів за рахунок усунення недоліків. Підлітки адекватно оцінюють товаришів, але завищують свою самооцінку. Загальне позитивне ставлення до себе, до своїх можливостей повинно залишатися незмінним, а недоліки - сприйматись як тимчасові, які можна усунути.

• Самооцінка поступово емансипується від оцінок оточуючих і набуває все більшого значення як регулятор власної поведінки.

• Крім реального “Я” виникає і “Я–ідеальне”. Якщо рівень домагань високий, а свої можливості усвідомлюються недостатньо, тоді “Я–реальне” буде дуже відрізнятися від “Я–ідеального”. Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть в агресивності. Якщо “Я–ідеальне” сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання.

• Саморегулювання вміщує в собі вільну постановку мети та вибір засобів її досягнення. Деякі підлітки (3%) розробляють навіть програму самовдосконалення, але не всі мають силу волі та наполегливість, щоб здійснити її. Здатність ставити мету, усвідомлювати засоби її досягнення, використовувати свої можливості, передбачати результати є показником високої зрілості особистості, що з’явиться пізніше.

Форми діяльності

• колективне ігрове спілкування, похід, • турнір, акція (милосердя, благодійна, екологічна

та інші), екологічна стежка, виставка творчих робіт, трудовий десант, конкурси, інтелектуальна гра, виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу, фестиваль

• • година спілкування, класні збори, зустріч, тренінг, родинне свято, родинна вітальня, рольова гра,

• вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), жива газета, свято-презентація, проект,

• операція…

Вікові особливості учнівстаршої школи

•Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому відводиться розвитку мислення. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що грунтується на самостійному аналізі й оцінці власної діяльності, що не завжди через складність цього процесу є об'єктивним.

• Разом з розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним. • У старшокласників помітно розвивається самоспостережливість, вміння аналізувати поведінку. Для них характерне поглиблене усвідомлення психологічних процесів. Помітно зростають сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль.

Форми діяльності

• диспут, брифінг, відверта розмова,• ярмарок професій, конкурс, ділова зустріч,

етичний тренінг, тестування, • екологічний десант, турнір ораторів,

моделювання ситуацій,музична вітальня, тематична дискотека, клуб веселих та кмітливих (КВК), шоу-програма, проект, благодійна акція, брейнг - ринг, сократівська бесіда,

• телефон довіри, філософський стіл, • складання індивідуальних програм

саморозвитку, дебати, похід, екскурсія, • бенефіс, колаж, бал, презентація,

агітбригада,прес-шоу, аукціон, прес-конференція, круглий стіл, вікторина.

• Використовуючи різні форми та методи роботи на уроках, учителі прагнуть, щоб діти добре засвоїли матеріал того чи іншого шкільного предмету, в більшості, слухаючи учнівські перекази матеріалу підручника, не приймаючи до уваги особистісне «Я». Можливо когось і дратує, що учень посмів заявити «А на мою думку…», але я вважаю, що це вже є невеликим успіхом в усвідомленні значимості отого «Я», що має право на утвердження своєї думки та своєї позиції в житті.

• Сучасні діти, що проводять багато часу біля телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів, мало читають, в більшості мовчать, не вміють висловити свою думку, чітко розповісти сюжет прочитаного,кінофільму тощо. Саме виховний процес повинен компенсувати такі прогалини в учнів, навчити висловлюватися, стверджувати та заперечувати, розкривати свій внутрішній світ. Через призму спілкування, диспутів та дискусій педагог може реалізувати всі плани щодо виховання гармонійно розвиненої особистості.

• Проведення диспутів під час виховного процесу таке ж необхідне, як і години спілкування. Теми підбираються відповідно до тематичних місячників та тижнів і пропонуються класним керівникам до планів роботи. Звичайно, повністю передбачити все не можливо. Часто диспути виникають експромтом, під час обговорення проблемних ситуацій у класі, після проведеної екскурсії, загальношкільного заходу, обговорення поведінки однокласників, моральних вчинків, норм людської поведінки … Від керівника залежить направлення в правильне русло теми диспуту та обговорюваних питань.

• Я – гармонійно-розвинена, здорова особистість• 1. Чи може бути кожна людина гармонійно

розвиненою особистістю в наші дні?• 2. А ви самі? Чи можете ви назвати себе гармонійно

розвиненою особистістю? Якщо ні, то що цьому заважає?

• 3. Що можна зробити, щоб кожна молода людина змогла рости духовною і удосконалювалася фізично?

• 4. Як уникнути негативних проявів та звичок у своєму житті?

• 5. А якщо вони є – як їх позбутися.

Моє покоління. Яке воно?• Що ви думаєте про своє покоління? Чи

подобається воно вам? Чи влаштовує воно вас?

• Які характерні риси вашого покоління?• Що ви знаєте про своїх ровесників з-за

кордону? Порівняйте нашу молодь з ними?• Які проблеми існують у нашої молоді? Чи

задумувалися ви над шляхами вирішення подібних проблем?

Ціль життя – сенс життя• Чи заслуговує кожна людина в майбутньому мати

достойне щасливе життя?• Чи повинні ви думати і дбати тільки про себе?• Як найти своє місце в житті?• Які у тебе плани на майбутнє? До чого ти

стримишся? Чи реальні вони?• Чи потрібна людині головна ціль в житті і до чого

вона зобов’язує?• Що таке, по твоєму, вільна і не залежна особистість ?• Твої права і обов’язки? Як ти користуєшся своїми

правами?• Як ти розумієш вислів: «Світи іншим – сам не згориш»

Що шкодить здоров’ю і як не піддатися шкідливим звичкам?• 1. Твоє здоров’я - це дар Божий?• 2. Чи залежить здоров’я від твого ритму і

стилю життя?• 3. Чому ми хворіємо? Що робити, щоб

не захворіти? • 4. Що ти знаєш про шкідливі звички? Як

не піддатися шкідливим звичкам?

Модель здорової дитини

• Інтелектуальне благополуччя (здатність набувати і застосовувати знання, вміння вирішувати проблемні ситуації)

• Емоційне благополуччя (вміння розрізняти свій емоційний стан, вчитися корегувати його)

• Соціальне благополуччя (спілкування і комфортність у взаємодії з іншими дітьми та дорослими)

• Духовне благополуччя (потреба дитини у вищих цінностях, ідеалах)

• Фізичне благополуччя (харчування, гігієна, фізичні вправи, відпочинок)

• З метою надання підліткам об’єктивних сучасних знань щодо формування відповідального ставлення до власного здоров’я та усвідомлення його цінності, значущості, а також формування навичок здорового способу життя в термін з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р. проведено місячник пропаганди здорового способу життя «Збережи здоров’я та й на все життя. Твоя безпека залежить від тебе». У рамках місячника проведено Тижні : безпеки руху і попередження дитячого травматизму; фізичної культури і спорту; протипожежної безпеки.

Протягом цих тижнів класні керівники провели години спілкування:«Спорт і фізичне виховання – утвердження здорового способу життя та ствердження миру», «Запобігти. Врятувати. Допомогти»; організовано виховні заходи: «З правилами дорожніми в дружбі живемо» (4-А кл., Варламова Т.П.), вікторина «Вогонь - друг чи ворог?» (3-Б кл., Вигодянська О.В.). Вчителі захисту Вітчизни Моставлюк Т.М. та Мордан О.І. з дівчатами 10-х та 11-х класів проводили змагання санпостів, де запрошений лікар сімейної медицини Гриненко І.М. оцінила їхні знання з умінь надавати першу потерпілим.

• Виховні заходи: «Посвята в гімназисти” (Дячок О.О.), “Бал першокласників з випускниками” (Перейма О.В.), «Міс Осінь» (Моставлюк Т.М.), “Подорож країною Здоров’я” (Горохова Л.О.), математична гра «Найрозумніший»(Батрин Л.Ю.),

інтелектуально-розважальна гра «Що? Де? Коли?» для дев’ятикласників(Луцишина Г.І.)

• Січень - Місячник «Ми − честь і гордість школи» - тиждень фольклору

Конкурс плакатів та малюнків на протипожежну тематику «Профілактика пожежі. Сучасні методи гасіння пожежі» Бесіди: «Добрими справами славна людина»,«Людина – дар, а не товар»(до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми),«Хай вогонь в серцях палає, а пожеж хай не буває»,“Про особисту гігієну», «Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся»,«Як треба поводитисяв школі, вдома, на вулиці”,«Почни день з ранкової гімнастики», «Фізична краса не постійна, а духовна –вічна», «Сходинки фізичного розвитку», “Комп’ютерні пристрасті”, “Життя без СНІДу”, “Вплив куріння на організм підлітка”, „Кримінальна відповідальність за розповсюдження, вживання наркотичних речовин” … Квест - гра «У школі пожежа» - Данілова Т.В.Спортивні змагання між учнями 5-11 кл.Змагання «Веселі старти»- для учнів початкових класівФестиваль «Нащадки козацької слави» 5-10 кл.Психологічні тренінги учнів «Запобігання шкідливим звичкам» Діагностична робота з обдарованими дітьми Акція “16 днів проти насильства”

Важливим елементом збереження здоров’я є правильне харчування. Учні початкових класів щодня організовано харчуються за рахунок коштів Томашпільської селищної та Раківської, Пеньківської, Олександрівської,Липівської сільських рад, з учнями 5-11 класів та їх батьками постійно проводяться бесіди стосовно придбання комплексних обідів у шкільній їдальні як з боку вчителів, так і дирекцією школи. Найкраще організовано харчування учнів за батьківську плату в 6-А класі (кл.кер.Чоловська Т.А.).

• Водночас несприятливими чинниками, які гальмують процес виховання підростаючого

покоління, є брак знань, педагогічного досвіду, низький рівень життя, егоїзм, невизначеність сфери етичних взаємин учителів, розбіжності у декларованих

цінностях та цінностях життя, пріоритет особистісного перед професійним,

порушення етичних норм тощо

• Виховання дітей як в сім’ї, так і в школі, повинно враховувати індивідуальні

здібності і нахили, здійснюватись рідною мовою, в атмосфері доброзичливості і

взаєморозуміння, з опорою на народні і сучасні педагогічні надбання, національну і світову культуру, вселюдські і національні

моральні цінності.

• Важливим чинником у вихованні дітей виступають і соціальні інститути

(позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації

педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати

виховання школярів.

• Соціальне середовище дає змогу покращувати та корегувати виховання школярів. Це вільний час дітей, коли вони можуть відвідувати гуртки, секції.

• Позашкільну освіту в школі організовано за напрямками: ціннісне ставлення до природи, ціннісне ставлення до себе, ціннісне ставлення до мистецтва, ціннісне ставлення до суспільства і держави: «Захисник Вітчизни», «Туристичний», « Юний мовознавець», « Солісти – вокалісти», « Чарівний пензлик», « Бджоляр», «Юні лісівники-дендрологи» . Дані гуртки відвідує 130 учнів. Запроваджено факультатив “Вбережи себе від ВІЛ”.

Відвідують гуртки Будинку дитячої творчості 516 (67%) учнів нашого НВК. Найбільша наповнюваність хореографічного гуртка (кер. Боварь К.С.) – 80 вихованців, ансамблю танцю «Шарм» - 46 учнів (кер. Олійник М.А.), ПТМ – 40 учнів (кер. Нимерчук О.А.), «Юний актор» - 30 учнів (кер.Тютюнник Т.І)

Музичну школу – 65 учнів – 8,5 %,

ДЮСШ – 120 учнів (16%) , 6 учнів 11-Б кл. у вихідний день відвідують РСТК СТОУ.

• Слід відзначити цілеспрямовану роботу із залучення учнів класу до занять у гуртках таких класних керівників: 1-А клас (кл. кер. Немировська Л.П.), 2-Б клас (кл.кер. Фролова Г.Г.), 3-В клас (кл.кер.Червань Н.І.), 6-Г клас (кл.кер. Дячок О.О.), 8-Г клас (кл.кер. Пустовіт Н.М.), 9-Г клас (Луцишина Г.І.). Учні 11-А та 11-Б класів 100% відвідують танцювальний гурток при БДТ, розучуючи вальс до випускного балу.

• Одним із важливих чинників створення виховного простору, який сприяє формуванню соціальних компетентностей учнів, є робота учнівського самоврядування.

• Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, генерувати нові ідеї та приймати нестандартні рішення. Ось чому одне із головних завдань школи – підтримка учнівської молоді, чия життєва позиція спрямованна на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе лідером, розуміє, що великі справи починаються із малих вчинків. Школа – це мікромодель громадянського суспільства, основи якого закладаються з дитячих років, а самоврядування допомагає учням організувати власне життя і життя своїх товаришів. Досвід взаємостосунків, розв’язання конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів, здобутий у школі, стане корисним багажем, з яким школярі увійдуть у доросле життя.

Яскравими постатями серед учнівського колективу виділяється ряд учнів: Савуляк Анна, Горупашенко Вікторія, Максименко Юлія, Безкоровайний Віталій, Гаджук Світлана, Олійник Назар, Краківський Денис, Божок Ольга,Куліш Василь, Мордан Еліна, Дячок Олександр, Закорченний Данило,Шклярук Антон, Желєзнова Естелла…

Проект рішення Класним керівникам 1-11 класів:• 1.1. Досконало вивчати вікові особливості дітей молодшого, підліткового , старшого віку. - – постійно• 1.2. Формувати в учнів основи духовно-морального, фізичного розвитку учнів,основні засади «Я-

концепції» особистості, життєві компетенції. - постійно• 1.3. Створювати умови для виявлення індивідуальних особливостей учнів і розкриття їх творчих

здібностей . - постійно• 1.4. Прилучати дітей до художньої творчості , до відвідування гуртків за інтересами, спортивних

секцій. - постійно• 1.5.Обговорити питання комп’ютерної залежності учнів на батьківських зборах. – березень 2017 р.• 1.6. Співпрацювати у тісному союзі з дирекцією закладу, працівниками психологічної служби. –

постійно• 1.7 . Формувати в учнів усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров'я свого і

кожної людини. – постійно• 1.8.Залучати учнів до створення проектів різнопланової тематики. - постійно• 2. Дирекції НВК :• 2.1. Співпрацювати у тісному союзі зі службою у справах дітей Томашпільської РДА, Томашпільською

ЦРЛ, Будинком дитячої творчості, відділом культури Томашпільської РДА, музичною школою , ДЮСШ, відділом ювінальної поліції Томашпільського РВ УМВС. - постійно

• 2.2. Дбати про матеріальне заохочення для обдарованих дітей в різних галузях. – постійно• 2.3. Надавати дієву допомогу класним керівникам щодо використання методу проектів

Бажаю успіху!

Бажаю успіху!