моніторинг виховного простору онанко о

Моніторингове дослідження якості виховного простору ЗНЗ Львівщини

Ключові поняття Виховний простір – погоджені та свідомо підтримувані задля забезпечення очікуваних результатів виховання взаємовідносини між учасниками навчально-виховного процесу. Комплексне дослідження якості ВП – збір і співставлення отриманих різними методами даних, що характеризують норми та взаємовідносини, у які “занурені” учні, з метою оцінки цих норм та взаємовідносин на відповідність певному стандарту. Стандартні вимоги до виховного простору ЗНЗ Львівщини:

◦ Безпечний: гарантуються дотримання прав дитини, педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.◦ Моральний: панують людяність, повага до загальнолюдських цінностей, прав людини та її гідності, толерантність, висока педагогічна культура вчителів і вихователів.◦ Сповнений довіри: існує взаєморозуміння та співпраця вихованців та педагогів у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.◦ Вільний: дитині забезпечується можливість творити власну ідентичність, особисті взаємини, планувати власне навчання та участь у позаурочній діяльності, розв’язувати життєві проблеми; забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу.◦ Патріотичний: панує повага до державної мови, відданість Батьківщині; забезпечується можливість пізнати історію та здобутки культури України, рідного краю; формується громадянська ідентичність, досвід громадянської поведінки та соціальної відповідальності.◦ Відкритий: відбувається вільний обмін інформацією між усіма суб’єктами навчально-виховного процесу, впроваджуються інновації, зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість.

Вимоги до виховного простору у загальноосвітньому навчальному закладі:

безпечний:

моральний:

вільний:

відкритий:

патріотичний:

сповнений довіри:

Структура проекту дослідження така: Мета (стратегічний задум дослідника4 стосовно

об’єкту дослідження) Предмет (властивості об’єкта дослідження, які

хочемо виявити і оцінити) Ключові запитання (виражені у питальній формі

рішення щодо властивостей предмета дослідження) Критерії оцінювання предмета дослідження

(правила прийняття рішень щодо властивостей предмета дослідження)

Методи збору (якщо це можливо – методи аналізу) даних (способи збирання потрібних для прийняття рішень щодо властивостей предмета дослідження даних)

Джерела (суб’єкти та об’єкти, завдяки взаємодії з якими будемо отримувати потрібні дані)

Організація збору даних (план збирання потрібних даних із зазначенням виконавців та термінів виконання)

Звіт (формат доступу до результатів дослідження).

Завдання дослідження

встановити відповідність виховного простору загальноосвітніх навчальних закладів регіональному стандартові;

виявити характерні для загальноосвітніх навчальних закладів проблеми взаємовідносин у трикутнику «учні – педагоги – батьки», що виявляються на рівні «учні – учні», «учні – педагоги», «учні – батьки», «батьки – школа»;

визначити ставлення місцевих громад до загальноосвітніх навчальних закладів;

виявити проблеми управління, методичного супроводу виховання загальноосвітніх навчальних закладів;

обрати найбільш перспективні і актуальні напрями місцевої освітньої політики у сфері виховання.

Дослідження дозволяє дати відповіді на такі ключові запитання: Якою мірою школи забезпечують необхідні умови

виховання та педагогічний захист учня? Наскільки у школах захищені людська гідність,

рівність та справедливість? Наскільки учасники навчально-виховного процесу

покладаються один на одного та співпрацюють у розв’язанні суспільно значущих та особистих проблем?

Якою мірою демократизоване шкільне життя? Наскільки забезпечені можливості учнів

самоідентифікуватися як українці та набути досвіду громадянської поведінки?

Якою мірою учасники навчально-виховного процесу залучені до громадської діяльності та життя місцевої громади?

Для конкретизації ключових питань використовуються наступні критерії оцінювання:

відповідність теплового, харчового, робочого (гранично допустиме навчальне навантаження на учня) та поведінкового режимів встановленим нормам.

відповідність стилю спілкування працівників школи з учнями і батьками методичним вимогам;

відповідність оцінювання навчальних досягнень та поведінки учнів встановленим критеріям.

відповідність цілей освіти, що реалізуються у школі, потребам учнів та батьків; прийнятність для учасників навчально-виховного процесу норм та традицій шкільного

життя; масштаб і розмаїття участі учнів та батьків у виховних справах. відповідність норм шкільного життя принципам демократії; можливості участі учнів та батьків у плануванні та оцінюванні виховних справ

(проектів); актуальність визначених педагогами цілей навчання і виховання (зорієнтованість на

вимоги і рекомендації нормативних документів про освіту); корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ

(проектів) для учнів; ефективність шкільних виховних справ; можливості участі учнів в організації виховних справ (проектів). поінформованість громадськості, місцевих громадських об’єднань про життя школи; можливості участі громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні,

проведенні та оцінюванні виховної роботи; корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ

(проектів) для громади.

Під час дослідження застосовуються такі методи:

Анкетування учнів 4-х, 9-х, 11-х класів, батьків цих учнів та педагогічних працівників.

Опитування заступників директорів шкіл з виховної роботи, педагогів-організаторів, шкільних психологів, членів учнівського самоврядування, голів батьківських комітетів та лідерів місцевих осередків громадських об’єднань.

Оцінювання якості шкільних виховних програм. Аналіз документації шкіл, а також статистики, що

відображає організацію навчально-виховного процесу і моніторингу виховання.

Спостереження за станом шкільного середовища, за спілкуванням педагогічних працівників з учнями і поведінкою учнів на уроках і в позаурочний час.

Дослідження проводиться за такою процедурою: Для проведення анкетування у школах області формуються групи

інструкторів та включають до їх складу методистів районного/міського відділу освіти, які відповідають за супровід виховання і здійснення моніторингу навчально-виховного процесу, а також педагогічних працівників школи (вчитель інформатики та практичний психолог).

Адміністрацією шкіл розробляються плани-графіки проведення анкетування учнів 4-х, 9-х та 11-х класів, педагогічних працівників, а також батьків цих учнів (40-45 хвилин на виконання анкети),

Для анкетування батьків, у день проведення опитування, проводяться (згідно наказів) батьківські збори у 4-х, 9-х та 11-х класах.

Анкетування усіх учасників моніторингового дослідження відбувається у кабінетах інформатики. Усі анкети заповнюються респондентом самостійно, без втручання сторонніх осіб, у межах визначеного для цього часу.

Анкети з обраними відповідями опрацьовуються Львівським регіональним центром оцінювання якості освіти за допомогою розробленої фахівцями цієї установи електронної програми.

Питання анкет

http://lvtest.org.ua:82/monitoring/index1.php

Скільки часу ми досліджуємо виховний простір шкіл Львівщини?

2013 р. (апробація анкет) – 32 опорних ЗНЗ з напрямку «Виховання»

2014 р. (апробація програм для онлайн-анкетування) – 115 ЗНЗ Львівщини

2015 р. – повноцінне дослідження: 190 ЗНЗ області 3875 учителів 4896 учнів 4 класів 4452 учнів 9 класів 2990 учнів 11 класів 5754 батьків учнів

Результати досліджень: Освітній портал Львівщини. Режим доступу: http://osnova.lviv.ua/monitoryng_yakosti_vyhovnogo_prostoru_zvedeni_dani

Динаміка участі шкіл Львівщини у дослідженнях якості виховного простору

2013 2014 20150

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

32 115 190

1117

0

4881

1073

2269

4424

750

1995

2990

2260 2013

5724

1016

2005

3879

Кількість ЗНЗ

учні 4-х класів



батьки учнів

педагоги

У 2015 році дослідження проводилось на виконання наказу Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації №07-01/249 від 24 липня 2015р. «Про організацію виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах Львівщини у 2015-2016 навчальному році» та з метою реалізації заходів на виконання “Програми розвитку освіти Львівщини на 2013-2016рр.” та відповідних наказів місцевих управлінь освітою.

Календар дослідження: листопад - грудень 2015 р.

Дослідженням було охоплено:190 ЗНЗ області3875 учителів4896 учнів 4 класів4452 учнів 9 класів2990 учнів 11 класів5754 батьків учнів

Розділ ІІ. Аналіз результатів дослідженняКлючове запитання: Якою мірою школи

забезпечують необхідні умови виховання та педагогічний захист учнів?

Теза: в загальноосвітніх навчальних закладах області станом на сьогодні бракує повноцінних гарантій безпеки життєдіяльності учнів. Матеріальні та організаційні умови виховання учнів недостатньо комфортні.

Аргументи та факти:Безпечною для власного фізичного, соціального і духовного розвитку рідну школу визнали менше половини опитаних учнів




педагогічні працівники

батьки учнів 4-х, 9-х, 11-х

класів

0.00%

10.00%

20.00%

30.00%

40.00%

50.00%

60.00%

17.05%

11.44%

23.91%

50.82% 50.58%

Відсоток респондентів, що визнали виховний простір безпечним:

Показник безпечності ЗНЗ низький внаслідок:

• незадовільного теплового режиму (холод у класах)

• неякісного харчування (несмачна, холодна їжа)

• порушень санітарних норм (бруд, сморід)

• порушення норм поведінки (приниження гідності учнів

педагогами, наявність проблем у класних колективах)

• наявність практики паління , вживання спиртного, вживання

наркотиків • недостатньої рухової активності учнів (погані умови для занять

спортом, рухливими іграми, фізичною працею)

• медичне обслуговування учнів та педагогів не відповідає

вимогам

Безпечність виховного простору[1]




0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

49%

51%

25%

39%

48%

8%

23%

40%

11%

Їжа у шкільній їдальні несмачна, несвіжа; не купляю гарячого (іноді, часто)

У класі буває брудно, у коридорах насмічено, у туалеті сморід

У школі взимку холодно (постійно, іноді)

[1] Сума відповідей не дорівнює 100 %, оскільки респонденти мали можливість обрати декілька варіантів відповідей

Наявність шкідливих звичок. Куріння




0.00%

20.00

%40

.00%

60.00

%80

.00%

100.0

0%

120.0

0%

0.51%

3.23%

6.19%

26.00%

22.29%

35.92%

96.05%

69.15%

57.89%

не буває

трапляється

часто

учні 4-х класів учні 9-х класів учні 11-х класів

0.00%

10.00%

20.00%

30.00%

40.00%

50.00%

60.00%

70.00%

80.00%

90.00%

100.00%

0.43%2.03% 3.44%1.00%

17.45%20.40%

97.73%

75.18%76.15%

Навність шкідливих звичок. Алкоголь

часто


не буває




0.00% 20.00% 40.00% 60.00% 80.00% 100.00% 120.00%

0.27%

1.06%

1.17%

0.86%

0.99%

2.47%

98.03%

92.61%

96.35%

Наявність шкідливих звичок. Наркотики

не буває


часто

Ключове запитання: Наскільки учасники навчально-виховного процесу покладаються один на одного та співпрацюють у розв’язанні суспільно значущих та особистих проблем?

Теза: виховний простір загальноосвітніх навчальних закладів області поки що не можна визнати таким, у якому учасники навчально-виховного процесу повністю довіряли б одне одному та співпрацювали у розв’язанні суспільно значущих і особистих проблем.

Аргументи та факти:Довіряють педагогічним працівникам, підтверджуючи, що в школі існує взаєморозуміння та співпраця між вихованцями і педагогами у розв’язанні суспільно значущих та особистих життєвих проблем :427 учнів 4 класів 8,75%131 учень 9 класів 2,96%7 учнів 11-х класів 0,23%42 педагогічних працівники 0,1%6 батьків учнів 0,1%






класів

0.00%

1.00%

2.00%

3.00%

4.00%

5.00%

6.00%

7.00%

8.00%

9.00%

10.00%

8.75%

2.96%

0.23% 0.10% 0.10%

Відсоток респондентів, що визнали виховний простір сповненим довіри

Показник довіри у ЗНЗ низький внаслідок:

• Тиску вчителів, класних керівників на учнівський

актив (нав'язування виховних заходів)

• Низького відсотку відвертості учнів

• Використання педагогами своїх повноважень для

отримання особистої або групової вигоди

(маніпулювання оцінками та залякування для

залучення до виховних справ)

учні 9-х класів учні 11-х класів0.00%

10.00%

20.00%

30.00%

40.00%

50.00%

60.00%

70.00%

68.49%66.56%

19.73% 20.80%

2.67%3.28%

9.06% 9.36%

Значення традицій шкільного життя для учнівської спільноти

(Чи мають особисто для Тебе значення традиції школи?)

так

не всі

ні

я не замислююсь над цим

учні 9-х класів0.00%

10.00%

20.00%

30.00%

40.00%

50.00%

60.00%

70.00%

80.00% 73.71%

61.51%

29.59%

16.48%

7.78% 7.10% 3.16%

Відвертість учнів (З ким Ти говориш відверто?)

з рідними

з другом/подругою

з однокласниками

з класним керівником

з шкільним психологом

з улюбленим вчителем

з директором школи

Ключове запитання: Якою мірою демократизоване шкільне життя?

Теза: в загальноосвітніх навчальних закладах області виховний простір не є демократичним.

Аргументи та факти:Вважають, що в рідній школі учневі

забезпечено можливість вільно творити власну ідентичність, особисті взаємини, планувати власне навчання та участь у позаурочній діяльності:

43,6%учнів 4-их класів2,44% учнів 9-их класів






класів

0.00%

5.00%

10.00%

15.00%

20.00%

25.00%

30.00%

35.00%

40.00%

45.00%

50.00%

43.60%

2.44%0.00% 0.00% 0.00%

Відсоток респондентів, що визнали виховний простір вільним (демократичним)

Рівень свободи у ЗНЗ низький через:

• контроль вчителів, класних керівників над учнями (авторитарний стиль

взаємовідносин з учнями)

• порушення демократичних принципів (представництво на основі вільного

вибору, розподіл влади, публічність (гласність, підзвітність) та ін.) при

формуванні та організації роботи органів учнівського самоврядування

• між однокласниками панує нездорова конкуренція, наявність відкинутих

та ізольованих учнів тощо

• порушення адміністрацією права учнів на участь у формуванні стратегії

виховання (утиски свободи слова, обмежений доступ до інформації тощо.

учні 9-х класів0.00%

10.00%

20.00%

30.00%

40.00%

50.00%

60.00%

70.00% 64.67%

47.54%

56.60%

28.84%

41.52%

18.51%14.06%

22.15%

7.32%8.95%

13.22%14.04%

У чому найчастіше полягає участь класного керівника у виховній справі

(позаурочному заході)

повідомляє про необхідність проведення справиукладає сценарій заходу, розподіляє між учнями словапроводить репетиції, перевіряє, чи вивчили словадає матеріали для сценарію, при потребі, доробляє текстрадить, як підготувати і провести виховну справупідказує виконавцям, які забули слова вірша, ролівчить, як укласти план/проект виховної справиспостерігає за репетиціями, при потребі долучається до нихоцінює, хто з учнів добре виступив, а хто - невдалобере участь у дискусії щодо оцінювання поведеної справизалучає до участі у справі батьків, інших дорослихвизначає, хто з учнів буде учасником виховного заходу

Ключове запитання: Наскільки в школах захищена людська гідність, рівність та справедливість?

Теза: в загальноосвітніх навчальних закладах станом на сьогодні загалом не сформований виховний простір, в якому панують людяність, повага до прав учня та його гідності, справедливість та висока педагогічна культура вчителів та виховників.

Аргументи та факти:Вважають, що у школі панують людяність, повага до загальнолюдських цінностей, прав людини та людської гідності, толерантність і т. д., тож оцінюють взаємовідносини як моральні:

2909 учнів 4 класів 59,6%

687 учнів 9 класів 15,53%933 учні 11 класів 31,20%2976 батьків 51,99%315 педагогічних працівників

8.16%)





батьки учнів 4-х, 9-

х, 11-х класів

0.00%

10.00%

20.00%

30.00%

40.00%

50.00%

60.00%

70.00%

59.60%

15.53%

31.20%

8.16%

51.99%

Відсоток респондентів, що визнали виховний простір моральним

Показник підтримання норм моралі в ЗНЗ невисокий через:

• тиск адміністрації на педагогів

• учні ухиляються від участі у позаурочній діяльності

• мають місце порушення вчителями прав учнів

• не завжди справедливе оцінювання

• навчальних досягнень так поведінки

Ключове запитання: Наскільки забезпечені можливості учнів самоідентифікуватися як українці та набути досвіду громадянської поведінки?

Теза: в загальноосвітніх навчальних закладах станом на сьогодні загалом не достатньо забезпечені умови для самоіндетифікації учнів як українці та для набуття досвіду громадянської поведінки.

Визнають, що у школі поважають державну мову, виявляють відданість Батьківщині; забезпечують можливості пізнати історію та здобутки культури України, рідного краю; формують громадянську ідентичність, досвід громадянської поведінки та соціальної відповідальності, оцінюючи дух рідної школи як патріотичний:

56 учнів 4-их класів 1,15%



817 педагогічних працівників

21,17%





батьки учнів 4-х, 9-х, 11-

х класів

0.00%

5.00%

10.00%

15.00%

20.00%

25.00%

1.15%

14.83%17.26%

21.17%

0.02%

Відсоток респондентів, що визнали виховний простір патріотичним

Рівень патріотизму в ЗНЗ низький через:• відсутність можливостей для занять спортом, пізнання пам'яток

природи, історії та культури України (спортзалу, екскурсій, туристичних

подорожей)

• відсутність в учнів реальних можливостей набути у школі громадянські

якості через:

порушення виборності при формуванні органів учнівського

самоврядування, обмеження свободи слова, непублічність

діяльності

Шкільну програму виховання у більшості ухвалює педагогічна рада,

одноособово ухвалює директор та заступник директора

контроль вчителів, класних керівників над учнями (авторитарний

стиль взаємовідносин з учнями)

залучення учнів до виховних справ переважно як виконавців

Ключове запитання: Якою мірою учасники навчально-виховного процесу залучені до громадської діяльності та життя місцевої громади?

Теза: в загальноосвітніх навчальних закладах загалом учасники навчально-виховного процесу не достатньо залучені до громадської діяльності та життя місцевої громади

Аргументи та факти: Вважають, що у школі відбувається вільний обмін інформацією між усіма суб’єктами навчально-виховного процесу, впроваджуються інновації, зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість, а значить простір навчального закладу відкритий:

1195 учнів 4 класів ( 24,48%)53 учні 9 класів (1,2%)

111 батьків (1,94%)109 педагогічних працівників (2,82%)





батьки учнів 4-х, 9-

х, 11-х класів

0.00%

5.00%

10.00%

15.00%

20.00%

25.00%24.48%

1.20% 0.00%2.82% 1.94%

Відсоток респондентів, що визнали виховний простір відкритим

Рівень відкритості ЗНЗ нижчий від очікуваного, бо:

• Обмежуються можливості батьків на участь у виховних справах

(низька поінформованість, незалучення до виховних справ тощо)

• Незацікавленість педагогічного колективу до впровадження

інновацій (використання багатого арсеналу інструментів співпраці )

• Учасники навчально-виховного процесу недостатньо проінформовані

про співпрацю школи з громадськими організаціями

Дякуємо за увагу!

Education

моніторинг виховного простору онанко о