Виконала

студентка групи Ф-279

Казаченко Марина

Міністерство освіти і науки України Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського

Презинтація на тему

"Становлення та розвиток масових відкритих дистанційних курсів"

План

Вступ.

1. Поняття та структура відкритого дистанційного курсу.

2. Переваги та недоліки масових дистанційних курсів.

3. Дистанційні курси для студентів.

4. Коннективістські відкриті дистанційні курси.

Висновки

Використана література.

1.Поняття та структура дистанційного курсу.

Дистанційний курс - це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених у віртуальному навчальному середовищі для організації

дистанційного навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій.

Основними елементами дистанційного курсу є: система навчально-методичних матеріалів та система освітніх послуг, які поділяються за формою і за змістом.Система навчально-методичних матеріалів за формою містить:

- структуровані електронні інтерактивні навчальні матеріали, що розміщені у віртуальному навчальному середовищі для організації навчання через Інтернет; друковані матеріали (навчальний посібник, опорний конспект або робочий зошит, методичні рекомендації для слухачів, методичні рекомендації для викладачів), необхідність розроблення яких визначається його специфікою;

- додаткові навчальні засоби та носії навчальної інформації (компакт-диски, відеокасети, аудіокасети), що містять довідки й енциклопедичні посилання, призначенням яких є поглиблення пізнавальних можливостей дистанційного курсу, і необхідність розроблення яких визначається специфікою дистанційного курсу. Система освітніх послуг включає підсистеми, що спрямовані і передбачають:

- доставку студенту навчальних матеріалів;

- забезпечення необхідної адаптації на початку навчання і мотивації впродовж всього процесу, а також інтерактивної взаємодії слухачів і викладача, яка реалізує функції співтворчості активних форм навчання, допомоги тощо;

- організацію самостійної роботи слухача щодо засвоєння навчального матеріалу;самооцінювання та контролю знань, умінь і навичок студентів перед навчанням (попередній контроль), у процесі навчання (проміжний контроль) та наприкінці навчання (заключний контроль);

- технічну підтримку дистанційного навчання.

2. Західні дослідники виділяють наступні переваги та

недоліки масових відкритих дистанційних курсів (MOOC):

Переваги:1. Можливість організації такого курсу в будь-яких умовах, де наявний зв’язок (Інтернет або

локальний зв’язок, наприклад, Wi-Fi).

2. Можливість організації курсу будь-якою мовою (з урахуванням основної мови вашої цільової

аудиторії).

3. Можливість використання будь-яких online інструментів, що мають

відношення до вашої цільової аудиторії або які вже використовуються

учасниками у повсякденній та професійній діяльності.

4. Можливість виходу за межі часових поясів і фізичних кордонів.

5. Можливість швидкої організації такого курсу, яка дорівнює швидкості

повідомлення учасників про їх відкриття.

6. Навчання відбувається в більш неформальній обстановці.

7. Контент може бути відкритим для всіх.

8. Навчання здійснюється завдяки неформальним знанням, які

створюються в курсі завдяки обміну інформацією та досвідом між його

учасниками.

9. Можливість використовувати ці курси як в корпоративному, так і в

академічному секторі.

10. Можливість створення власного персонального навчального

середовища та власної персональної навчальної мережі за допомогою

учасників курсу.

11. Можливість поліпшення своїх навичок щодо навчання протягом всього

життя, адже ці курси змушують вдосконалюватися та розвиватися.

Недоліки:

1. Хаотичність та велика кількість інформації.

2. Навчання в MOOC потребує навичок володіння

комп’ютером.

3. Кожний учасник сам визначає свої навчальні цілі та

самостійно регулює свою діяльність в курсі.

4. Кожний учасник курсу будує власну траєкторію

навчання.

3. Дистанційні курси для студентів.Відкритий дистанційний курс «Куратор змісту» призначений для магістрів за напрямком

інформаційні технології в науці та техніці та орієнтований на отримання навичок роботи з

великими обсягами інформації з мережі, обробки її та представлення у структурованому

вигляді для конкретної фахової аудиторії. До навчання у курсі запрошувались всі бажаючі

для отримання студентами навичок спілкування та співробітництва з фахівцями різних

напрямків

У відкритий дистанційний курс «Куратор змісту» підписалось 150 слухачів, переважно з

України та Росії. Серед них бібліотекарів – 20%, викладачів – 42,7%, вчителів – 7,3%,

студентів (серед них 6 магістрів НТУ «ХПІ», для яких цей курс був плановим) - 8%,

методистів – 9,3%, керівників закладів освіти, менеджерів – 12,7%. Кандидатів наук – 23,3%,

жінок – 86,7%, чоловіків – 13,3%.. Досвід викладання викладачів та вчителів у більшості був

понад 10 років (61%).

Повністю виконали програму курсу та отримали сертифікат 30 осіб (20%), серед яких

бібліотекарів – 23,3%, викладачів – 50%, вчителів – 3,3%, студентів – 20%, методистів –

3,3%, кандидатів наук – 33,3%, жінок – 80%, чоловіків – 20%. років (61%).

Слід зазначити, що на початку курсу познайомились з програмою курсу та залишили

повідомлення 85 осіб, від тижня до тижня кількість активних слухачів зменшувалась і

стабілізувалась на п’ятому тижні до 30 слухачів, які його успішно закінчили.

Частотний аналіз кількості учасників від використаних інструментів до початку

курсу і на виході (рис. 2.) показав, що успішно закінчили курс слухачі, які володіли

чотирма соціальними сервісами. 42 новачка (30%) покинули курс в наслідок

низької кваліфікації. Покинули курс 20 кваліфікованих осіб з невизначених причин,

можливо, через брак часу.

Рис. 2. Розподіл використання соціальних сервісів слухачами

Висновок

Аналіз навчального процесу показав, що

студенти внаслідок невеликого досвіду

дистанційного навчання (використовували у

навчанні три дистанційні курси як підтримку)

та формального відношення до навчання

почувають себе не дуже впевнено і не беруть

участі у дискусіях. Планується перед

проходженням цього курсу провести фаховий

дистанційний курс зі спеціальності.

4.Коннективістські відкриті дистанційні курси

З 2011року у світі почалися поширюватись масові відкриті онлайн курси (хМООС), у яких з використанням біхевіористського та конструктивістського підходів навчається понад 10 000 слухачів у кожному. Зараз такі курси пропонують понад 150 університетів світу, створено понад 900 курсів, підготовлено понад 1000 тьюторів, а у курсах навчається понад 8 млн. слухачів .

Термін «масовий відкритий дистанційний курс» (Massive Open Online Course – MOOC - «мук») запропонували два педагога-дослідника Олександр Брайан і Дейв Кормьє під час навчання у коннективістському курсі «Сonnectivism & Connective knowledge», який у 2008 році проводили Джордж Сіменс і Стівен Даунс.

До особливостей таких курсів відноситься: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета учасника, свобода діяльності, відсутність контролю з боку викладача, учасник курсу виступає і як вчитель, і як учень.

Схема роботи такого дистанційного курсу представлена на рис. 4.

Рис. 4. Схема роботи колективістського масового онлайн курсу

1. Викладач (тьютор) створює програму курсу для нового, неформалізованого напрямку. Він підбирає джерела інформації до кожної теми з мережі. Ця інформація слабо структурована і її може бути дуже багато (понад 100 джерел на тему). Завдання тьютора - найбільш повно представити дану тему і мінімізувати інформаційний шум. Крім цього , тьютор вибирає базові, популярні інструменти спілкування (twitter, DIIGO, WIZIQ, Facebook, форум в LMS та ін.). Зв'язки на цьому етапі позначені на рисунку стрілками 1.

2. Студенти, як правило, мають сформоване персональне навчальне середовище (ПНС) і персональну навчальну мережу (ПНМ). Вони вибирають інформацію, обробляють її і додають нову (лінія 2, рис. 4.). В результаті, вони створюють фрагменти структурованої інформації, яку включають у свою ПНМ (лінія 4, рис. 4.).

3. Тьютор створює базове середовище для спілкування студентів. Він проводить щотижневі вебінари із запрошенням провідних фахівців у розглянутій області. У цьому середовищі проводяться різні обговорення, причому студенти можуть її розширювати (лінія 3, рис. 4.). Тьютор може використовувати різні інструменти для аналізу дискусій (суцільна лінія, рис. 4.).

4 . У процесі вивчення можуть формуватися спільнота практики (СП), в які можуть входити студенти за їх бажанням. У СП можуть виникати свої дискусії, які доступні всім студентам курсу.

Таким чином, результат роботи курсу, з точки зору тьютора, - фрагменти структурованої інформації, створені студентами відповідно до їх цілей, і СП, які продовжують існувати і після закінчення курсу.

Результативність курсу для студентів визначається самим студентом залежно від його цілей.

Рис. 5. Кількість візитів до курсу «Соцальні сервіси у дистанційному навчанні»

Висновки.

На наш погляд, в системі МВС масові відкриті дистанційні курси найбільш ефективно можна використовувати в системі підвищення кваліфікації, адже вони розраховані на досвідчених користувачів мережі Інтернет. Традиційний навчальний процес не зовсім підходить для цієї моделі, оскільки учасники самі формулюють цілі навчання та її траєкторію. Однак можливо використовувати принципи організації цих курсів або самі курси для підтримки традиційного навчального процесу, тим самим готуючи потенційних учасників (споживачів) майбутніх масових курсів.

Масові відкриті дистанційні курси можна організовувати за відповідною юридичною тематикою для фахівців - практиків. Інформація щодо правозастосовної та юридичної діяльності в таких курсах буде формуватися у діалозі, дискусіях, протистоянні, що є важливим з точки зору пошуку істини, а в правоохоронній діяльності набуває особливого змісту та значення.

Отже, можна окреслити місце відкритих дистанційних курсів у діяльності вищих навчальних закладів системи МВС за умови відповідної підготовки до такої діяльності:

· підтримка традиційного навчального процесу;

· підвищення кваліфікації викладачів щодо використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

· підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ МВС України та практичних працівників ОВС за окремими напрямами правоохоронної діяльності.

Перспективними напрямами подальших досліджень є методика створення та проведення масових відкритих дистанційних курсів, програмні засоби створення масових відкритих дистанційних курсів.

Використана література.

1. Кухаренко В.М. Соціальні сервіси у дистанційному навчанні школярів. Вісник

післядипломної освіти. Зб. наук. праць. Вип. 5 (18). Київ. - 2011. с. 80-87.

2. Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В., Богачков Ю.М.

Технологія розробки дистанційного курсу За ред. Бикова В.Ю. та Кухаренка В.М.

Київ, Міленіум 2008. 324 с.

3. Vladimir Kukharenko, Massive Open Online Courses in Ukraine. Ukraine.

Proceedings of the 2013 IEEE 7th International Conference on Intelligent Data

Acquisition and Advanced Computing Systems (IDAACS) Volume 2ю 2013 - p. 760-

763

4. Бугайчук К.Л. Дистанційний курс: поняття та структура [Текст] / К.Л.

Бугайчук // Інформатизація ВНЗ МВС України: Матеріали науково-практичної

конференції 28 травня 2010 р., Харків. – Х.: ХНУВС, 2010. – С.21-24.

5. Кухаренко В.М. Розробка дистанційного курсу [Електронний режим] /В.М.

Кухаренко. – Режим доступу:

www.kneu.kiev.ua/data/upload/news/main/ua/255/kuharenko.ppt