Як дитина чує?2-3-й тиждень життя

На 2-у-3-у тижні життя, зазвичай, у дитини з”являється слухове зосередження – дитина реагує

на немовленнєвий звук Для попередньої перевірки стану слухової функції

найкраще подати гучний звук під час крику дитини. Звук подається на недалекій відстані від дитини. Звуковий сигнал має бути довгим від 5 до 20-30 сек. Це може бути звук дудки, піаніно, іншої іграшки тощо. Якщо дитина поступово завмирає, дослухаючись до звуку, то це свідчить про те, що

дитина чує.В цей же час доцільно спостерігати за поведінкою дитини, за її реакціями на звуки, які з'являються

неочікувано. Не варто покладатись на гучний стукіт дверима, тупотіння ногами, стукання по ліжечку

тощо. Реакція дитини може бути обумовлена відчуттям вібрації, яка надходить від джерела звуку. Тому такі реакції не завжди свідчать про

неушкодженість слуху.

Реакція на голос людиниУ 2-3 місяці дитина з повноцінним слухом реагує на голос людини:

дитина повертає голову або очі у бік джерела звука. Спочатку дитина реагує на звук, який надходить з боку, пізніше на той, який звучить позаду.

У дітей може бути різна реакція на голос – одні повертають голову відразу під час звучання голосу, інші – після того, як звук затих, а деякі діти реагують через 30 сек. Це залежить від швидкості “обробки” акустичного (звукового) сигналу, від того, наскільки часто дитина чує голос дорослого. Тобто наскільки активно дорослі спілкуються з дитиною.

Наприкінці 3-го місяця життя у дітей можна виробляти умовні рефлекси на різні звукові сигнали. Для дітей з вадами слуху цей період надзвичайно важливий, оскільки їм можна забезпечити не лише розвиток слухової функції, але й закласти підґрунтя для інтенсивного розумового розвитку. Наприклад, стукіт ложкою по тарілці свідчить про те, що дитина буде зараз їсти, що викликає пожвавлену поведінку дитини.

Слухові реакції дитини у віці 3-6 місяців

У 3-6 місяців у дітей, які чують добре, може бути негативна реакція на різкий або незвичний звук: гучний звук телевізора, різкий крик, гальмування машини тощо. Дитина здригається, напружується, починає плакати. Дитина з порушеною слуховою функцією таких різких проявів негативізму на різкий звук не виявляє.

Дитина з нормальним слухом реагує на зміни в тональності голосу – низький, високий, любить гратися з іграшками, які звучать, намагається повторювати за дорослим голосні звуки, зокрема: А, О, У та інші. В цей час дитина з нормальним слухом оволодіває новими звуками.

Формування мовленняАктивізація гуління

У дитини розвиваються голосові реакції: гуління, гудіння, лепетання. У 2-3 місяці у дитини виникає гуління - неусвідомлена гра звуками: Аааааа, Ееееее. Гуління характерне для більшості дітей з вадами слуху. Проте ця діяльність дитини потребує активного включення дорослого: 1)звуки, які породжує дитина активно відтворює дорослий, підкреслюючи їх голосом та артикуляцією перед обличчям дитини. Бажано, щоб дорослий намагався говорити разом з дитиною, включався у її звукотворення; 2) дорослий ініціює вимовляння голосних звуків, “наспівує” їх, активізуючи, заохочуючи дитину до їх відтворення.

Спочатку тривалість звучання голосу дитини повинно бути довшим, ніж кінець цієї діяльності дитини.

Раннє спілкування з дитиною з вадами слухуМовленнєве спілкування з дитиною,що має вади слуху, доцільнопочинати в 2,5 місяці. Дитинапотребує звукового оточення, колискових, ігор ,щосупроводжуються мовленням.

Етап гудіння

У 4,5 місяці з'являється етап гудіння. Він характеризується У 4,5 місяці з'являється етап гудіння. Він характеризується появою шумових звуків, дитина намагається активізувати появою шумових звуків, дитина намагається активізувати вібрацію губ, рухи язика, вимовляння гортанних звуків. Ця вібрацію губ, рухи язика, вимовляння гортанних звуків. Ця діяльність приносить дитині задоволення. У випадку, якщо діяльність приносить дитині задоволення. У випадку, якщо у дитини з вадами слуху такі дії відсутні, дорослі своєю у дитини з вадами слуху такі дії відсутні, дорослі своєю діяльністю заохочують дитину до відтворення дій діяльністю заохочують дитину до відтворення дій дорослих: вібрацію губ, рухи язика, вимовляння гортанних дорослих: вібрацію губ, рухи язика, вимовляння гортанних звуків, що готує артикуляційний апарат до повноцінного звуків, що готує артикуляційний апарат до повноцінного функціонування. Крім того, у такій взаємодії з дорослим у функціонування. Крім того, у такій взаємодії з дорослим у дитини з порушеннями слухової функції, розвивається дитини з порушеннями слухової функції, розвивається здатність до наслідування, до продуктивної співпраці з здатність до наслідування, до продуктивної співпраці з дорослим, що особливо важливо для її розвитку.дорослим, що особливо важливо для її розвитку.

Розвиток функцій гуління

та гудіння

З другого місяця життя дитина З другого місяця життя дитина особливо потребує спілкування з дорослим, це особливо потребує спілкування з дорослим, це

пояснюється тим, що у дитини збільшується пояснюється тим, що у дитини збільшується час активної життєдіяльності. При зустрічі с час активної життєдіяльності. При зустрічі с дорослим у дитини здорослим у дитини з’’являється “комплекс являється “комплекс пожвавлення”. Ініціювати спілкування повинен пожвавлення”. Ініціювати спілкування повинен дорослий, заохочуючи дитину до спілкування дорослий, заохочуючи дитину до спілкування своїм лагідним звертанням до неї.своїм лагідним звертанням до неї.

Особливо важливо забезпечити цей етап Особливо важливо забезпечити цей етап розвитку дитини з порушенням слухової розвитку дитини з порушенням слухової функціїфункції

Розвиток моторики артикуляційного апарату

Важливо те, що етап гуління і гудіння є засобами длярозвитку органів мовлення і тих фізіологічних, генетичнозакладених передумов, з якими дитина народжується, аджерозвиток мовлення це ні що інше, як активізація слуховогота мовленнєворухового аналізаторів. Тому активізаціягуління і гудіння сприяє розвитку моторики мовленнєвогоапарату, готує дитину до звуковимови.

В цей же період і особливо в період гудіння активізуєтьсяробота слухового аналізатора, який по суті контролюєартикуляцію. Саме це складає основу розвитку

звукомовленнєвих навичок, які удосконалюються в процесі лепітного мовлення і в подальшій мовленнєвій діяльності.

Дитина-ініціатор спілкування

Наступний етап характеризуєтьсяактивністю дитини, яка шукає контакту здорослим. Дитина намагається

привернутиувагу дорослого породженням звуків.

Якщо дитина з вадами слуху не ініціюєспілкування, дорослий продовжує своїмиемоціями заохочувати дитину доспілкування.

Етап лепітного мовлення

Лепітне мовлення з’являється у дитини в 5-8 місяців.Лепітнемовлення-це повторення одного і того ж складу, кількістьповторень може досягати 20 разів. Лепітне мовлення удитини з вадами слуху може не з’явитися взагалі. У такомуразі дорослому необхідно повторювати один і той самийсклад , залучаючи дитину до співпраці, до повторення.

Потрібно мати на увазі, що між складами, які повторюєдорослий, на початкових етапах необхідно робити паузи(до 25-30 секунд), щоб дитина могла проаналізувати і сприйняти звукосполучення. При наступних повторенняхпаузу доцільно зменшувати, досягаючи нормальноготемпу мовлення.

Ба-Ба-Ба…

Формування складоритму.

В процесі лепітного мовлення дитинудоцільно готувати до сприйняттяскладоритму, який тотожний словаммовлення: -ТА-та/МАма/ТАто/БАба/ЛЯля-бі-БІ-бі/маШИна/коРОва/соБАкаСлова в даний час можна не давати дитині, алевідчуття складоритму доцільно формуватиінтенсивно. Потрібно мати на увазі, що для дитини з вадамислуху засвоєння складоритму слівє основою для розвиткусловесної пам’яті, для ефективного слухо-зорового сприймання та аналізу інформації.

Формування звуконаслідування

• Привчання дитини повторювати звуконаслідування, які пропонують дорослі, показ дитиною тварин, яких вона наслідує.

• Мммм!• Уууууу!• Мууууу!• Няв-няв!• Гав-гав!• Хро-хро!

Наш перший рікВ кінці першого року життя дитинамає розуміти до 20 слів, яківключають спонукання (дай, на),назви знайомих предметів (ляля),слова що позначають родинністосунки( мама, тато, баба). В цей час

дитина може намагатися вимовляти до 10-12 слів.

Умови ефективного засвоєння слів

• Обстеження предмета дитиною з метою спонукання її до засвоєння його назви. Тактильні сприймання предмета активізують дитячу пам’ять.

• Засвоєння слова при залученні рухової активності. Дитина краще засвоює слово, при виконанні певної дії, що пов’язана з цим предметом( ловить м’яч, їсть ложкою, п’є з чашки, взуває взуття).

Розвиток слухового сприймання.

-Формування слухової уваги, дослухання до немовленнєвих звуків ( звучання іграшок, побутові звуки, звуки навколишнього середовища, музичних інструмантів)-Визначення джерела звуку (подається спочатку з боків, а потім позаду від дитини).-Впізнавання знайомого предмету за його звучанням (вибір із двох, трьох).-Формування умовних рефлексів на звуковий сигнал:Брязкання ложки-дитина буде їсти;Колискова-спати; Музика-співати чи танцювати;

Немовленнєві звуки

Мовленнєві звуки

-Розвиток слухової уваги при сприйманні голосу дорослого (при наспівуванні звуків “А”,“І”,”У”,”О”).-Відтворення дитиною співу дорослого.-Спільне (спряжене) наспівування голосних звуків дорослим і дитиною.-Слухо-зорове сприймання знайомих слів та їх відтворення. Привчання дитини зосереджувати свою увагу на обличчі дорослого, дослухатися до його голосу.

Розповідь та її місце в житті дитини

Розповіді про навколишнє в процесі

побутової діяльності та прогулянок з

дитиною. Розповідь простих казок(“Колобок”, “Рукавичка” тощо).

Шановні батьки!Успіхів вам!

З повагою, К.В. Луцько, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри ортопедагогіки та реабілітології

Інституту корекційної педагогіки та психології, Національного педагогічного університету

імені М.П. Драгоманова