Комунікативна специфіка живого слова в системі

акмегуманістичних цінностей

Підготувала Мікловда Вікторія Олександрівна, вчитель початкових класів спеціалізованої школи № 196 Святошинського району, м. Київ

У світі, наповненому шумами, найрізноманітнішими природними звуками і привнесеним в наше життя бурхливим технологічним рухом, людині подаровано унікальне звукове середовище, вписане в її буття, - МОВЛЕНЕ СЛОВО.

На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. 2Воно в Бога було споконвіку. 

Євангеліє від Іоанна 1 гл.

Скажи мені декілька слів,і я багато чого можу сказати тобі про твою душу. Справді, наше слово поневолі відкриває те, що сховано глибоко в серці. Або, як сказано в Євангелії, “через надмір серця говорять вуста ваші.”

Народження слова.Родоначальник –

РОЗУМ, породжує ДУМКУ, а вона, втілена, одягнута в звуковий або буквений одяг, є СЛОВО.При цьому слово сповнене деякою духовною силою, джерелом якої є наше серце.Цю силу кожен слухаючий відчуває та усвідомлює.

Отже, слово виявляє таємниці розуму та серця, відкриває образ думок людини, є свідком того, яка сила, добра чи зла, живе в людській душі. Слово може виховати, виростити душу чисту і прекрасну, а також вилікувати душу постраждалу. Для цього, перш за все, треба попрацювати над своєю душею, над своїм серцем.

Якщо слово наше улесливе та обманливе, наповнене духом гордовитості, роздратованості, досади, марнославства - навряд чи твоє спілкування дасть добрі плоди .І навпаки, коли почують від нас слово правдиве, ясне, мирне, утішливе – відгукнеться серце і душа слухача.

Вічна проблема людського спілкування – це здатність не лише реалізовувати свої природні можливості говорити, а й слухати, долати бар’єри , щоб чути сказане.

Уміти слухати – це, крім усього іншого, ознака вихованості, життя в Богоприсутності, це здатність зрозуміти когось.

У Святому Письмі кілька разів акцентовано увагу на тому, що між процесами слухати/чути, як й дивитися/бачити, часто виникає дисбаланс,що є суттєвою комунікативною перешкодою не лише для сприйняття інформації, а й для ефективного пошуку та пізнання істини.

Невіддільне від слухання може бути мовчання. Але науку про роль і місце мовчання в комунікативному процесі, а ще краще сказати – в поведінковому тексті не завжди засвоюють навіть ті, яким вона конче потрібна.

Слово народжується з Божественного мовчання. (Французький філософ Анні де Сузнель) Це здається парадоксом: людина мовчить, а інформація слухачам надходить.Найсильніший крик у мовчанні (Цицерон)Нащо справді словесна маска? Ти мовчанням мені кричи! (В.Симоненко)Мовчання - золото, а слово – срібло.

Варто задуматися над деякими висловами

Золоті правила мовлення живого слова

“Думай, що говориш”. Тобто, зваж в умі те слово, яке знаходиться на кінчику твого язика. Подумай як слід, а потім лише говори.Хочеш бути почутим – помовчи і послухай сам. Наповни серце своє високим почуттям любові, не лукав, не криви душею. Краще промовчати, аніж сказати неправду або образу.“Не все, що думаєш, говори”. Це не означає бути лицеміром, а лише радить правильно оцінити співрозмовника.

Діти про слово

Хочу чути слово: лагідне, добре,приємне, веселкове, біле, справедливе, чесне, правдиве, золоте, тверде, ввічливе, люб’язне, небесне, божественне, натхненне, привітне,чисте.

Не хочу чути слово:зле, жорстоке, несправедливе,чорне, залізне, лайливе, брехливе, пусте, брудне, кам’яне, холодне, важке,непривітне, образливе.