Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Київської облдержадміністрації

Фастівський ліцей-інтернат

Використання методу проектів

у процесі вивчення мистецьких дисциплін

Автор: Божко Інна Григорівна

заступник директора з науково-дослідницької роботи, вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури Фастівського ліцею-інтернату

Фастів 2012

2

ЗМІСТ

Вступ

1. Використання методу проектів на уроках художньо-естетичного циклу

2. Технологія створення науково-дослідницьких проектів

3. Метод проектів як засіб реалізації міжпредметних зв’язків

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

3

ВСТУП

Учитель має навчити учнів мислити, розмірковувати, досліджувати, робити висновки, обґрунтовувати та відстоювати свої думки. За таких умов найдоцільнішим та найактуальнішим є використання в навчанні та вихованні методу проектів, специфіка та особлива важливість якого полягає в підготовці особистості до реального життя, до співробітництва, до самостійного навчання, пошуку та використання інформації. Тобто школа повинна перестати бути лише підготовчою сходинкою до життя, вона мусить злитися з життям.

Метод проектів не є принципово новим у педагогічній практиці, але, разом з тим, його сьогодні відносять до педагогічних технологій XXI століття як такий, що передбачає вміння адаптуватися у світі, що стрімко змінюється, постіндустріальному суспільству. «Кинутий уперед» – є точним перекладом слова «проект».

Робота за проектними технологіями дає неабиякий позитивний заряд енергії для розвитку творчих здібностей учнів, а ще – стимулює пошукову діяльність щодо реалізації особистості, яка намагається самостверджуватися.

Як відомо, метод творчих проектів – це система навчання, за якої учні здобувають знання у процесі планування і виконання творчих завдань-проектів, що поступово ускладнюються. Без сумніву, він має органічно поєднуватися з іншими методами навчання, зокрема з такими як: пояснення, розповідь, демонстрування та ілюстрування.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

• планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати; • використовувати багато джерел інформації; • самостійно збирати й накопичувати матеріал; • аналізувати, зіставляти факти, аргументувати свою думку; • приймати рішення; • установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти

один з одним); • створювати «кінцевий продукт» – матеріальний носій проектної діяльності

(доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій), підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

• представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших. Проектна діяльність, як показує досвід її організації на уроках художньо-

естетичного циклу, сприяє розвитку творчих якостей особистості. Разом з тим, учні вперше стикаються із завданнями, в яких відсутнє єдино правильне рішення. Згідно з підходами проектної діяльності йде орієнтація учнів на власне дослідження, в якому передбачається і власний варіант вирішення проблеми.

4

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

Для нікого не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою

успішного розв’язання цієї проблеми всі ми намагаємося поєднувати в своїй роботі різні методи, прийоми та технології. І я не виняток в цьому.

На уроках образотворчого мистецтва та художньої культури я застосовую різні технології. А саме:

1. Групову (колективну) технологію. Ця технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за

якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною, постійною і мобільною.

Перед початком вивчення теми учні розподіляються в групи, кожній з яких повідомляється її тема. Кожна група отримує завдання підготувати та розкрити решті учням свою тему. Методи, форми, засоби для цього учні обирають самостійно. Вони опрацьовують теоретичний матеріал, готують презентації, підбирають тестові завдання, які потім я використовую для перевірки рівня засвоєння даного матеріалу. Роль кожного члена в групі розподіляється учнями також самостійно.

Така організація навчального процесу має ряд позитивних моментів: • в ході такої підготовки в учнів формуються навички проведення наукового

дослідження та його оформлення; • навички пошуку, використання та опрацювання інформації з різних джерел

і т.д. 2. Технологію індивідуалізації процесу навчання.

Це організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Прикладом технології індивідуалізації процесу навчання є проектний метод.

Проекти можуть бути: • особистісні, парні, групові (за кількістю учасників). • короткочасні, середньої тривалості, довготривалі (за часом проведення).

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Інформаційна і технологічна, економічна ємність багатьох проектів спонукає учнів об’єднуватися в групи. Склад і чисельність групи, а також обов’язки між її членами учні можуть визначати самі.

У практичній діяльності вчителя мистецьких дисциплін найчастіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Важливим заходом є

5

організація зовнішньої оцінки ефективності проекту, що дає змогу підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити власні зміни. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна система. Важче оцінювати проміжні результати у творчих проектах.

Короткочасні проекти використовую в межах одного уроку. Проекти середньої тривалості пропоную як залікові роботи в кінці певної теми. Довготривалі проекти виконують учні з високим рівнем навчальних досягнень на протязі, як мінімум, одного семестру.

У 5-х класах рекомендовані короткострокові проекти: образотворче мистецтво – «Засоби виразності видів образотворчого мистецтва» (графіка, живопис, скульптура, архітектура, декоративне мистецтво); «Книжкова графіка» тощо.

У 6-х класах короткострокові та середньострокові: образотворче мистецтво – «Анімалістика в різних видах образотворчого мистецтва»; «Пейзаж в різних видах образотворчого мистецтва»; «Натюрморт в різних видах образотворчого мистецтва»; «Портрет в різних видах образотворчого мистецтва»; «Побутовий жанр» тощо.

У 7-х класах: образотворче мистецтво – 1 довгостроковий (колективний) «Архітектура»; 1 довгостроковий (індивідуальний) атестаційний (тема за вибором учня).

У 9-х класах: художня культура – «Напрями музики масових жанрів – джаз, рок, диско, поп», «Видатні режисери світового кіно» тощо.

У 10-х класах: художня культура – 1 довгостроковий (колективний) «Український народний одяг» тощо.

У 11-х класах: художня культура – 1 довгостроковий (індивідуальний) атестаційний «Європейська художня культура» тощо.

Важливим для створення проекту є вибір теми, при цьому треба враховувати: важливість і актуальність проблеми, зацікавленість учасників проекту, обґрунтованість практичного рішення.

3. Ігрові технології навчання. Ще однією ефективною формою навчання є ділова гра. Види ігор:

• Навчальні, тренувальні, узагальнюючі; • Пізнавальні, виховні, розвиваючі; • Репродуктивні, продуктивні, творчі.

Доказом необхідності та актуальності впровадження елементів гри та змагання в шкільний процес навчання є те, що більшість дітей та дорослих не виносять рутинної роботи.

Високий ефект дають ділові ігри, спрямовані на розв’язання профільних

6

задач. На різних етапах уроку я застосовую такі елементи гри: • «Розгадай кросворд»; • «Мозаїка»; • «Вияви фантазію».

Засвоєння й закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовується такий метод навчання, як ділова гра.

4. Мультимедійні технології. Мультимедійні технології пов’язані із створенням мультимедіа-

продуктів: електронних книг, енциклопедій, баз даних. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.

Сьогодні розроблені програми для підтримки навчання будь-якого предмету. Широко використовую контролюючі програми для проведення комп’ютерного тестування, яке підвищує мотиваційну складову набуття учнями нових знань.

Практичний досвід використання систем тестування показав, що результати тестування стимулюють пізнавальну активність учнів. Перевагою тест-програм є абсолютна об’єктивність в оцінці знань. Тестування дозволяє перевірити весь обсяг знань з теми за короткий термін часу. Учні знаходяться у рівних умовах, високим є рівень надійності, об’єктивності. Але постійне використання тестування для контролю знань не є доцільним. Це призводить до того, що учні звикають до цієї форми контролю й через це не розвиваються. Крім того, тести не завжди враховують індивідуальні та психологічні якості учня. Тому тестування не може розглядатись як абсолютний, універсальний метод контролю. Поряд з тестуванням слід використовувати традиційні засоби контролю.

Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання «Як навчати, як створили умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання». Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології.

Використання методу проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей та нахилів дитини, учить творчо мислити та інтелектуально вдосконалюватись. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми. Учень навчається самостійно планувати, організовувати й контролювати свої знання та дії.

Розробка проекту починається з розробки орієнтовного тематичного плану

7

та розробки змісту організації навчання учнів на кожному уроці в процесі виконання проекту і закінчується аналізом усієї діяльності.

Особливої уваги заслуговує використання дослідницьких проектів. У свою чергу дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості. Вони мають бути підпорядковані логіці дослідника, мати відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання проблеми й обґрунтування шляхів їх розв’язання.

Наприклад, на уроках художньої культури у 9 класі при вивченні теми «Живопис. Основи кольорознавства» учням було запропоновано проект «Психологія кольору», який в подальшому (у 10 класі) був відтворений у науково-дослідницькі роботи з секцій «Мистецтвознавство» та «Психологія» МАН України. (Додаток А: 1, 2)

Проект є творчою роботою, але не всяка творча робота є проектом. Творча робота – більш вільний вид діяльності, ніж проектування. Він не передбачає такої чіткої структури в роботі.

Виконання проектного завдання для школяра обов’язково повинне бути сполучене із самостійним розв’язанням проблеми й здійсненням обґрунтованого вибору з ряду альтернативних варіантів з наступною рефлексією. У цьому полягає принципова відмінність проекту від просто творчої роботи.

8

ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ

Пошук шляхів формування інтелектуальної еліти майбутнього інформаційного суспільства через залучення учнів до науково-дослідницької творчості привернув мою увагу до методу проектів.

Як керувати навчальною діяльністю, що пов’язана з науковою творчістю? Відомо, що процес продуктивного творення технологізується, тому сьогодні мають право на існування технології зовнішнього впливу на нього.

Уперше я спробувала застосувати метод проектів для вирішення проблеми організації науково-дослідницької діяльності учнів Фастівської школи народної майстерності, а згодом – Фастівського ліцею-інтернату.

Опрацьована технологія навчання школярів проектуванню науково-дослідницьких робіт включає в себе багато відомих у педагогічній науці та практиці методів і прийомів (активні методи навчання, методи розвитку креативного мислення, розвиваючого і продуктивного навчання, прийоми системного аналізу, теорії вирішення винахідницьких задач), але в цілому це власна, оригінальна технологія, оскільки вона об’єднала відомі дидактичні та психологічні засади формування творчої особистості учня в певну систему.

Задачі науково-дослідницької діяльності: • залучення учнів до наукової творчості; • створення умов для формування навичок проектної діяльності; • розвиток критичного мислення; • підготовка учнів до Державної підсумкової атестації у формі захисту

наукової роботи, участі у різноманітних наукових програмах та конкурсах, зокрема конкурсі-захисті наукових робіт МАН України. Теорія продуктивного навчання (метод проектів) – це особливий вид

інтелектуальної діяльності, шлях задуму або спосіб планування, що пов’язує ідею з її втіленням. Це діяльність, яка сприяє розвитку творчих здібностей учня, перетворює його на суб’єкт педагогічного процесу; її наслідком є формування інтелектуального і пошукового досвіду, який є основою активної, творчої позиції людини при вирішенні будь-яких життєвих проблем.

Під час проектної діяльності учні навчаються: • планувати свою роботу; • використовувати велику кількість джерел інформації; • самостійно відбирати і накопичувати матеріал; • аналізувати факти; • аргументувати думки; • приймати рішення;

9

• встановлювати соціальні контакти, розподіляти обов’язки, взаємодіяти один із одним;

• оцінювати себе та інших; • презентувати створене перед аудиторією.

Як навчитися проектній діяльності? Безумовно, під час самої діяльності. А як зробити її більш ефективною? Впевненість і успіх приходять тоді, коли володієш технологією цієї справи.

В процесі організації науково-дослідницьких проектів я користувалася такими основними вимогами, які висуває проектна технологія:

• наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми, завдання, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для його розв’язання (наприклад, дослідження історії, технології виготовлення, класифікації та художніх особливостей браслетів-фенічок); (Додаток Б)

• практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, створення і художньо-графічне оформлення книги); (Додаток В)

• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів – почергова зміна видів діяльності учнів залежно від виконуваної роботи;

• структурування змістової частини проекту (з указанням поетапних результатів);

• використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки. Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із

носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

10

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Інтегрований зміст, використання системи проектів – усе це дає змогу

включити дітей у навчально-творчий процес «від ідеї до реалізації», що сприяє більш повному опануванню учнями художньо-естетичної картини світу. На основі методу проектів поєднуються пізнавальна і перетворювальна діяльність учнів, підвищується рівень засвоєння знань. Адже логіка побудови проектів ґрунтується на включенні учнів у всі етапи пошукової діяльності, що створює можливості для інтелектуального розвитку особистості, формування цілісної творчої індивідуальності.

Цікавою формою використання методу проектів під час вивчення мистецьких дисциплін є використання міжпредметних зв’язків, обумовлені характером і змістом проекту. Наприклад, тему «Графіка. Книжкова та газетно-журнальна графіка. Комп’ютерна графіка» можна поєднати з проведенням інтегрованих уроків (образотворче мистецтво та інформатика, художня культура, технології та українська мова), а також – з написанням інтегрованих науково-дослідницьких проектів. (Додаток Г: 1, 2)

Технологія виконання таких проектів передбачає ряд послідовних операцій: вибір проекту, аналіз матеріалів для виготовлення, економічна доцільність, визначення технології виготовлення. Обґрунтовуючи правильний вибір об’єкта проектування, учні не тільки використовують свої знання і життєвий досвід, а й вчаться чітко, красиво і правильно висловлювати свої думки, здійснювати розрахунок собівартості та якості потрібного матеріалу. Вони не тільки оволодівають основами економічних знань, а й вчаться правильно вибирати і використовувати потрібний для виконання творчого проекту матеріал. Ступінь творчості учнів при цьому дуже високий.

У процесі викладання художньо-естетичних дисциплін можуть використовуватися і практично-орієнтовані проекти. Це проекти, в яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку. Вони орієнтовані на соціальні інтереси учасників (розробка проекту декорування та оформлення класних кімнат та приміщень школи, втілення в життя проекту ландшафтного дизайну території школи тощо). Даний вид проекту потребує складної, чітко продуманої, але творчої діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є якісна координація роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів упровадження їх у практику.

Як свідчить практика, заслуговує на увагу використання у різних класах в процесі вивчення мистецьких дисциплін так званих інформаційних проектів.

11

Вони передбачають збір інформації про який-небудь об’єкт, явище, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз, узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над ним.

Структуру інформаційного проекту можна подати у такому вигляді: • мета проекту, його актуальність; • методи отримання інформації (літературні джерела, засоби масової

інформації, бази даних, як правило, бесіди, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки);

• результат (реферат, доповідь, повідомлення на уроці); • презентація (у вигляді публікації, презентації, науково-дослідницької

роботи). Інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких

проектів, їх модулем. У ході вибору тематики проекту варто користуватися такими підходами:

приймати пропозиції фахівців, учителів з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів; брати до уваги пропозиції учнів щодо тематики проектів за певним розділом.

12

ВИСНОВКИ

Аналіз методу проектів як системи навчально-виховної роботи дає змогу стверджувати про те, що він відіграє значну роль у розв’язанні проблеми оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.

Сутність методу проектів можна було б висловити одним дуже влучним прислів’ям: скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, залучи мене – і я навчуся, тобто, проектне навчання створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку їх інтересів та інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з майбутнього самостійного життя, які проектують у навчанні.

Отже, в основі методу проектів лежить креативність, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі й самостійно конструювати свої знання.

Проект може не займати всі уроки повністю. Усе визначає вчитель: структурує кожний свій урок відповідно до логіки пізнавальної діяльності й тематики, передбаченої програмою навчання. Тому певні етапи роботи над проектом можуть займати лише частину уроку. Якщо задумано великий, розрахований на тривалий проміжок часу проект, то, швидше за все, треба говорити про проект у позаурочній діяльності. Зрозуміло, частина проекту тематично й за змістом прив’язана до програмного матеріалу, може виконуватися на уроках. Більше того, обговорення методів дослідження, а також результатів, включаючи проміжні, рекомендується проводити саме на уроках.

Одним з найбільших ускладнень, що часто зустрічаються при застосуванні методу проектів є те, що вчителям не відразу стає зрозуміла ідея навчання через проектну діяльність. Багато хто виходить із того, що треба спочатку пройти всю програму, а потім мати спеціальний час на проект. Але іноді такого часу немає. У цьому випадку вчитель визначає ряд тем, які виносяться на самостійне вивчення в ході виконання проектів. Учні здійснюють пошук інформації зі своєї проблеми й у ході вироблення рішення самостійно освоюють ряд тем навчальної програми. Це відбувається нібито поволі, у ході практичної діяльності. Учитель – лише консультант. Однак досвід застосування такого підходу показує, що він може нести в собі небезпеку теоретичних вад у знаннях учнів, якщо не передбачається час на узагальнення й контроль самостійно пройдених тем. Якщо у випадку, коли ряд тем виноситься на самостійне вивчення в ході виконання проекту, не можна закінчувати курс лише захистом проектного завдання, обов’язково треба відводити час на

13

узагальнювальне теоретичне заняття. Проектна діяльність на уроках мистецьких дисциплін дозволяє учням

зрозуміти зміст предмета, розкрити як теоретичні, так і практичні проблеми курсу. Школярі беруть участь у різних видах діяльності: ігровій, навчально-пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, предметно-перетворювальній, трудовій, соціально-комунікативній.

Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і оцінку процесу й результату праці.

14

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Гузеев В.В. Инновационные идеи в современном образовании // Школьные

технологии. – 1997. – № 1. – С. 3–11.

2. Гузеев В.В. Исследовательские проекты в практике школы // Библиотека

журнала «Директор школы». – 1998. – № 7. – С. 110–127.

3. Лернер П.С. Инженер третьего тысячелетия. – М.: Академия, 2005.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе

образования: Учеб. пособие для студентов педвузов и системы повышения.

квалификации пед. кадров // Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева,

А.Е. Петров. / Под ред. Е.С. Полат. – М.: Академия, 1999. – 224 с.

5. Технология. Метод проектов в технологическом образовании школьников.

Пособие для учителя / Павлова М.Б., Питт Дж., Гуревич М.И., Сасова И.А.

(под ред. Сасовой И.А.). – М.: Вентана-Граф, 2003. – 296 с.

6. Полат Е.С. Как рождается проект. – М., 1995.

7. Романовская М. Б. Метод проектов в контексте профильного обучения в

старших классах: современные подходи: Научно-методическое пособие для

преподавателей образовательной области «Технология». – М.: АПКиПРО,

2004. – 32 с.

8. Романовська М. Б. Метод проектів у навчальному процесі (методичний

посібник) – Х.: Веста: Ранок, 2007. – 160 с.

15

ДОДАТКИ Додаток А.1

Фрагменти науково-дослідницької роботи «Вплив кольору на життєдіяльність людини» (секція мистецтвознавство)

Психологічний вплив кольорів

Опрацювавши наукову та практичну літературу з даного питання, я систематизувала асоціативні значення кольорів та класифікувала їх за психологічним впливом на людину.

Також провела спостереження про вплив кольору на характер дівчини, спостерігаючи за характером та настроєм своїх подруг, однокласниць, в одязі яких переважали відтінки одного кольору. І ось що з цього вийшло.

«Фіолетова» Така дівчина сприймає життя як маскарад. Вона може взяти і несподівано

заявитися в гості без попередження, лякаючи сусідів радісними вигуками. Вона може несподівано поїхати до Лбвова на позичені гроші і лише тому, що уві сні напередодні їй приснився Високий замок. І це ще не все. Вона заразливо сміється, уміє підтримувати необхідний емоційний настрій в своєму оточенні. Також любить відвідувати театр, оскільки впевнена, що зіграла б роль значно краще, багатше, яскравіше, ніж професійна актриса. Граціозна і приваблива, бадьора і вельми енергійна, вдумлива і імпульсна, оптимістична і пригнічена, соромлива і розкріпачена — іноді навіть важко визначити, хто ж вона насправді. Проте емоції така дівчина тримає під контролем, але й допоможе позбутися будь-яких проблем пов’язаних з розхитаними нервами.

«Синя» Ця дівчина завжди дотримується порядку. Вона відповідальна, розумна,

стримана, справляється з наймонотоннішим і нудним завданням. Вона для себе назавжди з’ясувала, «що таке добре і що таке погано», тому не терпить, коли хто-небудь робить замах на її особистий простір. Але все-таки вона здатна переживати почуття. Хоча свій внутрішній світ зберігає в недоторканності. У її житті превалюють цінності, з якими вона ні з ким не бажає ділитися.

«Червона» Вона не дозволяє собі виглядати погано. Але як би шикарно не одягалася,

її кроки завжди нагадуватимуть армійський марш. Вона сильна особа, енергійна, активна, розторопна в практичних справах. Звичайно вона лідер в своєму оточенні. Її висока працездатність і заповзятливість стимулюються бажанням бути найкращою. Правда, творчою особою її не назвеш, вона, як правило, не здібна до генерації власних ідей. Зате — дуже кмітлива і знає, як їх можна привласнити. Від друзів така дівчина вимагає не меншої відповідальності, ніж від себе.

«Сіра» Дівчата всі, зрозуміло, люблять мріяти, але вона, мабуть, більше всіх. Ця

дівчина уперто не хоче сприймати дійсність, живе мріями або минулим. Вона

16

не прагне бути відмінницею, але це не значить, що вона погано вчиться. У знанні тих предметів, які їй подобаються, вона ідеальна. Інколи розраховує на турботу із сторони і приймає її як належне. Тому, прямуючи до неї в гості, не забудьте прихопити з собою що-небудь їстівне або не соромтеся самостійно поритися в її холодильнику і приготувати щось на швидку руку. Вона заперечувати не буде. Така дівчина намагається виглядати пристойно, але вона ніколи нічого не викидає! Складування «раритетів» — її хобі, і вона впевнена, що наступить такий момент, коли все це їй знадобиться.

«Коричнева» Ця пані земна дівчина. Прагматизм, відчуття здорового глузду підказують

їй, що без стабільного добробуту прожити це життя ну ніяк неможливо. Одягається вона із смаком, але не по моді, а в такий одяг, в якому їй зручно. В колективі вона поводиться, на думку більшості, трохи дивно. Її відрізняє неприступний, точніше, відчужений вигляд. З однокласниками не дуже зближується, поводиться стримано і дипломатично, розмовляє рідко. Її можуть не любити, але завжди поважають. Вчиться вона добре, любить отримувати найкращі оцінки. Завжди вміє і любить розподіляти обов’язки в колективі.

«Рожева» Коли говорять, що дівоча жалість безмежна, то це явно говорять про неї.

В схильності до самопожертвувань і умінні брати на себе чужі турботи вона неперевершена. Всі її подруги готові поділитися з нею своїми проблемами. Вона зрозуміє, пробачить, зігріє, утішить, поверне до життя... Ось тільки в свій арсенал достоїнств їй треба додати ще пару якостей — обзавестися власною думкою і навчитися говорити слово «ні». Таку дівчину в колективі люблять. Вона не плете інтриг, не здатна на відверту зраду, а головне — не мітить не тільки в лідери, але навіть в фаворитки. Вона завжди миролюбна і чутлива.

«Зелена» Ця дівчина гармонійна у всьому. Вона завжди чудово виглядає і одягає

супермодний одяг. Вона любить природу і при нагоді обожнює копатися в землі і вирощувати квіти. Вона самостійно шиє одяг, винаходить рецепти, із задоволенням вишиває і в’яже... У навчанні являє собою зразок, створюється таке враження, що у неї в добі не 24 години, а набагато більше. Вона знає, чого хоче, і, як правило, добивається своєї мети. Також така дівчина налаштована на отримання від життя всіх радощів і задоволень. Гурманка, естет, щонайменший дискомфорт здатний повергнути її в стан апатії.

«Жовта» Таку дівчину можна пізнати по записнику, куди вона заносить свої

фантазії і геніальні ідеї. Одягається ні модно, ні зручно, власному смаку не довіряє, а якщо чесно, просто не розуміє, що це таке: «бути стильною, модною, елегантною». Вона особа творча, генератор ідей. В господарському відношенні вона найбільш непристосована. Але ця дівчина волелюбна. І в цьому вона непоправна. Живе під девізом: «завжди рухатися вперед, не застрявати на проблемах і активно будувати своє життя!»

17

Класифікація кольорів за їх психологічним впливом на людину Теплі кольори Стимулюючі, сприяють

збудженню і подразненню червоний – вольовий, життєстверджуючий; оранжевий – теплий, затишний; жовтий – контактуючий, променистий

Холодні кольори Дезинтегруючі, що заспокоюють, приглушують роздратування

фіолетовий – поглиблений, важкий; синій – підкреслює дистанцію; світло-синій – відводить в простір, направляючий; синьо-зелений – підкреслює рух, мінливість.

Теплі темні коричневі

Стабілізують роздратування, діють мляво, інертно

охристий – пом’якшує роздратування; коричневий, землистий – стабілізуючий; темно-коричневий – пом’якшує збудливість

Холодні темні кольори

Ізолюючі і пригнічуючі роздратування

темно-сірі, чорно-сині, зелено-сині

Пастельні кольори Приглушують чисті кольори рожевий – ніжний, справляючий враження деякої таємничості; ліловий – замкнутий, ізольований; пастельно-зелений – ласкавий, м’який; сірувато-голубий – стриманий

Статичні кольори Здатні врівноважити, заспокоїти, відвернути від інших збудливих кольорів

зелений – вимогливий, освіжаючий; оливковий – заспокійливий, пом’якшувальний; жовто-зелений – оновлюючий, розкріпачує; пурпурний – вишуканий, претензійний

Кольори глухих тонів

сірі – не викликають роздратування; білий –гасить роздратування; чорний – допомагає зосередитися

Чи задумувалися ви про вплив кольору на сприйняття нас оточуючими,

на настрій, і, можливо, навіть на наше життя? Чорний — вважається кольором небуття, завершенням життя, песимізму і

негативізму. В той же час, чорний — вважається магнетичним, адже притягує увагу, відноситься до «стильних» кольорів і має титул «короля елегантності».

Білий колір асоціюється з хмарами, снігом і символізує вічність і чистоту. І якщо ви хочете постати в образі особливої безневинної особи, котра дотримується винятково принципів моралі, то цей колір для вас.

Червоний — колір крові, а тому символізує силу життя, енергію, активність. Крім того, він гіпнотизує і збуджує.

Зелений — колір природи. При спогаді про нього відчуваєш запах лісу, літа, трави. Він викликає почуття гармонії з навколишнім світом, життєлюбства і вважається емоційно позитивним. Тому доречний завжди і скрізь, у будь-якій компанії і будь-якій ситуації.

Синій колір створює дистанцію, ви робите враження людини стриманої і серйозної.

Слово «сірий» говорить саме за себе і давно вже вживається в переносному значенні. Він нейтральний, «безбарвний» і нецікавий, хоча не так давно був дуже модний.

Фіолетовий колір вважається загадковим, фатальним і інтелектуальним. Він, з одного боку, лякає, з іншого ж — притягує, заворожує, але створює дистанцію.

Жовтий і жовтогарячий — нагадують про море і сонце, про яскраві

18

квіткові галявини і створюють веселий, безтурботний настрій. Це — кращий колір для відпочинку, розваг і походів по клубах, в гості до друзів.

Вибір кольору та вік

В даному дослідженні брали участь 100 чоловік різного віку та статі. Предметом дослідження був колірний тест Люшера.

Восьмиколірна таблиця тесту Люшера

Кожній людині пропонувалося подивитися на восьмиколірну таблицю

тесту Люшера і визначити послідовність кольорів, яким віддається перевага, — від кольору, що найбільш сподобався до найменш привабливого на її погляд.

При цьому тест встановив, що молоді люди, особливо у віці до 25 років, в своїй більшості віддають перевагу червоному кольору. Чим старше люди, тим більше їм подобаються темні, приглушені колірні тони.

В колірному тесті літні люди віддають перевагу пригніченим тонам (сірому, коричневому, темно-зеленому), відхиляють активні кольори, червоний і жовтий. Невеликий процент літніх людей, що вибирають як улюблені кольори червоний і жовтий, і почувають себе молодими. Інколи пригнічені тони вибираються біологічно молодими людьми, які через свою поведінку і спосіб життя дуже рано справляють враження старих, які втратили свою свіжість і невимушеність.

19

Молодь у віці до 20 років на восьмиколірній таблиці ставить червоний колір як на перше, так і на друге місце на 6% частіше, ніж дорослі. Люди у віці від 20 до 29 років червоний ставлять на перше місце на 4% частіше, ніж люди середнього віку. Люди від 60 до 70 років ставлять червоний колір на перше місце на 6% рідше. Одночасно вони на 3% населення віддають перевагу синьому (прагнення до спокою) і на 5% відкидають, перш за все, жовтий (заклопотаність).

Розподіл вибору кольору в залежності від віку

Рейтинг кольорів (вік 10-25 років)

5,4

6,1

4,6

3,7

4,1

3,5

5,7

2,9

7

6

5

4

3

2

1

8

Рейтинг кольорів (вік 26-45 років)

8

7

6

5

4

3

2

1

6,2

4,4

5,2

3,4

2,8

5

6,2

2,8

20

Рейтинг кольорів (вік 46-65 років)

8

7

6

5

4

3

2

5,8

3,2

3,8 3,8

6

3,6

4,2

5,6

1

Статистичні дані показують, що 31% нижніх верств населення, як і

дошкільники, віддають перевагу фіолетовому і жовтому (навіюваність і готовність до збуджень), тобто ставлять їх на перше місце, тоді як серед вищих шарів фіолетовий і жовтий ставлять на перше місце тільки 17%. Разом з цією підвищеною схильністю до зосередженості на зовнішніх предметах нижніх шарів, їх схильність до зосередженості на самому собі, про яку можна судити на підставі вибору на перше місце синього і зеленого, на 8% нижче. Вищі шари відхилюють фіолетовий на 6% частіше, ніж нижні, що по оцінній таблиці означає «диференціацію, критичне збереження дистанції». Синій (прагнення до спокою) у вищих шарів обирається на 8% частіше, ніж у низьких. Але психологи не завжди використовують кольоровий тест Люшера, бо він дуже ситуативний. Тобто, навіть для однієї людини уподобання можуть змінюватися часто. Для виведення закономірностей, потрібна дуже велика вибірка. Тобто, якщо опитати тисячу людей різного віку, та ще як мінімум разів по кілька у різний час, то, можливо, якісь закономірності і можна вивести.

21

Додаток А.2 Фрагменти науково-дослідницької роботи «Психологія кольору»

(секція психологія)

Опрацювавши наукову літературу та розглянувши різні аспекти взаємозв’язку кольору і психіки людини, я вирішила в своїй роботі описати лікувальні властивості кольорів, провівши ряд спостережень та порівнянь щодо особливостей сприйняття і відношення до кольору, та скласти таблицю «Лікар-колір».

Таблиця «Лікар-колір» Кольори веселки

Захворювання, недуги,

фізичний стан червон

ий

оранжевий

жовтий

зелени

й

голу

бий

синій

фіолетови

й

Головний біль + + Застуда + Запальний процес + Виснаження + + + Стрес + Підвищений тиск + Гармонізація організму + Занижений тиск + Болі в спині + + Брак життєвої енергії + Меланхолія + Антисептична дія + Низький гемоглобін в крові

+

Непосидючість + Знервованість + Захворювання органів травлення

+

Жаропонижаючий вплив

+

Укріплення імунітету + Зарядження натхненням

+

Зняття напруги + Нормалізація сну + Серцевий біль + Збудження + + + Хвороби мозку +

В медицині колір використовується вже давно. Ніякої містики, лише

перевірена формулами фізика. З погляду цієї науки, колір — це електромагнітна хвиля певної довжини, яка викликає в клітках організму якісь

22

зміни. Головне — зрозуміти, який колір показаний при тих або інших проблемах.

З метою більш ефективної реалізації моєї роботи було проведено дослідження психофізіологічного впливу кольору на людину, зокрема – оранжево-червоного та темно-синього.

Кольори тесту Люшера: оранжево-червоний та темно-синій

Дослідницько-експериментальна робота проводилась на базі

Фастівського ліцею-інтернату Київської області. В даному дослідженні брали участь 24 учні 10-го класу. Медсестра ліцею допомагала під час експерименту.

До і після експерименту медсестра зміряла пульс, тиск крові і частоту дихання учнів. Спочатку учням на декілька хвилин було показано оранжево-червоний колір тесту Люшера. При розгляді оранжево-червоного кольору їхні вегетативні фізичні функції підвищилися. Коли ж учням був показаний темно-синій колір тесту Люшера, їх нервова система зреагувала зворотним чином. Наступало заспокоєння. Пульс ставав спокійнішим, тиск крові знижувався, а дихання сповільнювалося.

Результати експерименту при розгляді оранжево-червоного та темно-синього кольорів тесту Люшера

№ Список учнів 10-А кл.

До проведення експерименту

Після розгляду оранжево-червоного кольору

Після розгляду темно-синього

кольору

Пульс Тиск Пульс Тиск Пульс Тиск 1. Божко А. 64 100/50 72 100/55 70 95/50 2. Бойко В. 70 95/50 74 100/55 72 100/50 3. Бондаренко І. 74 105/70 76 110/70 74 105/70 4. Василевський А. 72 100/60 80 105/65 76 105/60 5. Горобей Ю. 78 100/60 82 110/65 80 105/60 6. Гой Г. 80 105/70 82 105/75 80 100/70 7. Кирсенко І. 74 95/65 80 100/70 76 95/65 8. Козаченко Н. 76 100/65 84 105/70 78 100/65

23

9. Кошарний М. 68 90/60 74 95/60 70 95/60 10. Крикунова М. 78 105/60 80 105/65 78 105/60 11. Ленч О. 84 110/70 88 115/70 86 110/65 12. Лідкова О. 82 100/60 86 110/65 82 105/60 13. Матюшенко М. 80 105/60 84 110/65 84 105/60 14. Мирончук А. 68 95/65 74 100/60 72 95/60 15. Об’єдкова А. 70 90/45 72 100/50 72 95/50 16. Петюх М. 74 110/70 80 120/80 78 120/70 17. Сакович Д. 78 110/70 84 115/75 80 115/70 18. Слюнько А. 76 105/70 80 110/75 78 105/70 19. Татченко А. 82 110/60 84 115/65 80 115/60 20. Уколов А. 80 105/65 86 110/70 82 110/65 21. Цибульський В. 80 110/75 82 110/80 80 110/75 22. Фісунов І. 66 90/60 70 100/65 68 100/60 23. Шкуратівська Д. 68 95/60 72 100/70 70 100/65 24. Юшко В. 70 100/65 74 105/70 72 105/65

Аналіз даного дослідження показує, що колір неоднозначно впливає на людей і поведінку, стосунки між людьми, настрій людини... тощо. Також було підтверджено, що колірний тест Люшера може дати повний аналіз внутрішнього стану людини.

Такий комплексний підхід до теми дослідження дозволяє значно розширити уявлення про чинники і механізми колірних переваг в житті людини.

Дане дослідження доводить, що в залежності від того, який хто визначає для себе прийнятним колір, в який час, рівень неприязні до інших кольорів, психолог може судити, про темперамент цієї людини, взаємовідносини з іншими людьми, її місце в колективі.

24

Додаток Б Фрагменти науково-дослідницької роботи «Браслет дружби: історія,

технологія, класифікація, художні особливості» (секція мистецтвознавство)

Поширення фенічок в Україні

Дуже багато хто вважає, що фенічки в нашій країні вперше з’явилися в 60-70 роках XX ст., у зв’язку з розквітом масового руху хіпі. Це не зовсім так. Дійсно, вітчизняні хіпі були активними популяризаторами ідеї фенічок, завдяки їм фенічки широко поширилися.

Існує версія, що початковими виробниками фенічок були не хіпі, а люди, які

іменували себе енергетами. Енергети — це екстрасенси, що працюють з різними нетрадиційними видами енергії: космічної, біологічної, ментальної тощо. Задовго до появи хіпі в нашій країні певна частина енергетів почала займатися дослідженнями в галузі впливу різних кольорів сонячного спектру на людину — його настрій, самопочуття (як психологічне, так і фізіологічне), і навіть — на його риси характеру і долю в цілому. Свої дослідження енергети проводили підпільно — в умовах тодішнього Радянського Союзу, тому що за подібне антинаукове висловлювання впевнено можна було потрапити до в’язниці. Але саме енергети стали першими плести бісерні фенічки, комбінуючи різні кольори в певних пропорціях, з метою посилення позитивних моментів в особистості людини або її долі (підкачка позитивної енергії) і ослаблення негативних компонентів (зняття негативної енергії). Подібні фенічки плелися строго індивідуально, для конкретної людини. Таким чином, стає зрозуміло: багато що у відношенні до фенічок хіпі перейняли у енергетів (що фенічка плететься для конкретної людини, що фенічку потрібно «заряджати» любов’ю і т.п.).

Але повернемося до наших історичних витоків. Взагалі історія плетених бісерних прикрас веде початок з давнини. Народні вироби з бісеру — чудова

25

сторінка національної культури багатьох народів. У художніх виробах, різноманітних за формою, орнаментальними мотивами, колоритом, розкривається неповторний талант народу. Далеких предків сучасних фенічок можна зустріти практично в усіх народних культурах. Серед візерунків перевага віддається геометричним орнаментам. Як правило, вони будуються на основі трикутників, ромбів і квадратів.

На території нашої країни вироби з бісеру були відомі в народів, що населяли її ще в VI-V ст. до н.е. Вже тоді скіфи і сармати прикрашали бісером одяг і взуття, предмети жіночого туалету, а на початку нашої ери — давні слов’яни. За часів Київської Русі IX-XII ст. жінки і діти носили прикраси у вигляді скляних бус і браслетів різної форми і кольору.

В Україні наприкінці XIX ст. прикраси з бісеру стають дуже популярними, особливо у населення Карпат та прилеглих до них передгірських районів.

Виготовленні з бісеру вироби мали притаманні лише їм орнамент, колорит, місцеві назви. На відміну від селянських прикрас Росії, винизаних з великого бісеру, українські прикраси нанизували з дуже дрібного круглого бісеру, який завозили з Чехії. Яскраві бісеринки («пацьорки» або «коралики» — на Прикарпатті, «цятки» — на Буковині, «дьондятка» — на Закарпатті та ін.) нанизували на міцну шовкову нитку чи кінську волосінь і переплітали між собою, складаючи яскравий рисунок геометричного орнаменту з чергуванням ромбів, хрестиків, цяток, рівних або ламаних ліній, дуже близький до орнаментальних мотивів вишивок і тканих виробів. Згодом у деяких районах з’явилися рослинні орнаменти зі стилізованих квіточок, гілок та листочків.

Прикрасами з бісеру в Україні оздоблювали головні убори, вплітали в коси, носили їх на шиї, руках, грудях. Носили прикраси по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; одягали їх кожен день або тільки в свята; ними прикрашали чоловічі капелюхи, дівочі весільні головні убори. Найпоширенішими були шийні та нагрудні жіночі прикраси у вигляді вузеньких смужок, плескатих ланцюжків та заокруглених ажурних комірців. Але й наручні жіночі прикраси мали місце у доробку українського жіноцтва. Вони виготовлялися за тією ж технологією, що й шийні прикраси.

Різноманітні назви прикрас виникли залежно від способів їх виготовлення, орнаментальних мотивів, місцях, яке займав цей виріб в одязі, тощо. Від техніки виготовлення прикрас походять назви: силянка, силєнка, силка, сильованка (від «силити», «насилувати», тобто «низати», «нанизувати»); плетінка, плетянка, плетеник, монисто плетене, тканий ґердан; від форми вічок — решітка, ліхтарик. Назви «рядки», «пупчики», «ружки», «очка» походять від назв орнаментальних мотивів; «крайка», «драбинка» — від назв частин одягу або предметів побуту; «ліци», «шлейки» — від назв ремінної кінської упряжі,

26

яка складалася з двох з’єднаних ремінців тощо. Народні художні вироби з бісеру XIX – першої половини ХХ ст.

відзначаються традиційністю технологічних засад та високим художнім рівнем. З огляду на багатство регіональних особливостей та яскраві декоративні якості бісерних виробів українців, народні прикраси з бісеру становлять вагоме мистецьке явище, що має перспективу розвитку.

Бісерні прикраси відігравали роль оберегів – боронили від «злого ока».

Тобто орнамент виконував не тільки естетичну, але й оберегову функцію, захищаючи господарку від злих духів, хвороб та ін. Тому і сучасна фенічка — не просто прикраса, вона несе певне смислове навантаження. Можна з впевненістю сказати, що походження фенічок в Україні бере свій початок не лише від субкультури хіпі, а й з народних традицій.

Погляди молоді на походження та використання браслетів дружби

Варто зауважити, що фенічки також поширені серед людей, які часом не мають до хіпі (та інших «неформальних» субкультур) ніякого відношення. За останні 8-10 років поширення цих аксесуарів поступово почало розповсюджуватися серед звичайних людей, які не належать до тієї чи іншої субкультури. З’явилися люди, які дали фенічками нове життя. На зап’ястях простих людей браслети дружби стали прикрашати, а не символізувати. У 2010-2011 роках приблизно кожна двадцята людина в розвинених країнах пробувала плетіння фенічок або продовжує робити це до цих пір.

Щоб дізнатися про погляди молоді щодо об’єкту дослідження, нами було проведено опитування. У дослідженні брали участь 100 учнів 8-11 класів Фастівського ліцею-інтернату. Кожен учень відповідав на 10 запитань, тим самим показуючи, що йому відомо про браслети-фенічки.

27

Проведення опитування: 1. Чи знаєте Ви, що таке «Браслет дружби»? а) кайдани; б) фенічка (наручний виріб з бісеру, стрічок, ниток тощо); в) власноручний виріб, що одягаються другові на руку.

2. Чи знаєте Ви, що таке «фенічка»? а) браслет дружби; б) браслет удачі; в) браслет кохання. 3. Чи носите Ви фенічки? а) так; б) ні; в) не знаю. 4. Чи плетете Ви фенічки? а) так; б) ні; в) хочу навчитися. 5. Як Ви вважаєте: з чого плетуть фенічки? а) з ниток; б) з конопель; в) з бісеру. 6. На вашу думку: для чого носять фенічки? а) як символ дружби; б) для прикраси; в) щоб відлякувати нечисту силу. 7. В яких роках були популярні «браслети дружби»? а) 60-ті роки ХХ ст.; б) початок ХХІ ст.; в) кінець ХVIII ст. 8. Завдяки кому стала популярна фенічка? а) сучасним тинейджерам; б) субкультурі хіпі; в) готичній субкультурі. 9. Чи вважаєте Ви фенічку витвором мистецтва? а) так; б) ні; в) лише деякі з них. 10. Як Ви ставитесь до фенічки? а) позитивно; б) нейтрально; в) негативно.

28

Результати опитування: № запитання/

варіант відповіді А/ %

Б/ %

В/ %

1 2 43 55 2 76 20 4 3 63 27 10 4 52 20 28 5 77 8 15 6 59 32 9 7 44 38 18 8 15 82 3 9 56 11 33 10 63 31 6

Отже, опитування показало, що більшість учнів носить або плете фенічки. 55% опитаних вважає, що фенічки плетуться лише з ниток; 44% вважає, що фенічки найпопулярнішими були у 60-х роках ХХ століття; більша частина позитивно ставиться до виготовлення браслетів дружби та їх застосування як прикраси, і лише 6% — негативно.

29

Додаток В Фрагменти науково-дослідницької роботи «Художньо-графічне

оформлення збірки юних літераторів «Політ душі» (секція мистецтвознавство)

Книга була і залишається скарбницею мудрості. Як вчитель і наставник

книга знайомить нас з надбаннями людського розуму, допомагає вирішувати філософські проблеми буття.

Без майстерного художнього оформлення раніше, а тим паче зараз, в умовах високих техніко-графічних можливостей, не можна уявити собі гарну книжку. Саме художнє оформлення — ось, що спочатку привертає увагу людини. Починаючи створювати книгу, потрібно, по-перше, мати надію отримати справжній витвір мистецтва, а, по-друге, полегшити процес передачі змісту книги читачу.

Мета даної роботи полягає в створенні художньо-графічного оформлення літературної збірки «Політ душі», та у виявленні тенденцій загального уявлення, як зробити літературне видання прийнятним з погляду поліграфічних вимог і привабливим на вигляд.

Об’єктом дослідження даної роботи є художньо-графічне оформлення

книги, головним чином книжкові ілюстрації, створені для літературної збірки «Політ душі», а також усі деталі книги, зовнішнє та внутрішнє оформленням, складові елементи.

30

Предметом нашого дослідження є основні тенденції в українській графіці,

стилістика графічних творів майстрів та наявні у них риси єдності. А також і власні графічні роботи, що стали ілюстративним матеріалом для дизайну книги «Політ душі».

Обираючи цю тему, ми ставимо перед собою такі завдання: • дослідити основні риси, які притаманні українській книжковій графіці; • зробити короткий огляд художньо-графічного оформлення

літературного видання;

31

• розкрити власний ілюстративний доробок та елементи дизайну літературної збірки «Політ душі».

Актуальність теми. Створення і художньо-графічне оформлення книги є

одним з найважливіших завдань в українському мистецтві на сучасному етапі його розвитку. Ця відповідальна робота передбачає не тільки додрукарську підготовку книги, але й її дизайн. Необхідно також переосмислити і ті мистецькі явища, доля яких на перший погляд є відносно благополучною. До таких явищ належить зокрема книжкова графіка. Адже з розквітом графіки тісно пов’язаний і процес відродження мистецтва книги.

Але найактуальнішим в моїй роботи є те, що мрія може стати реальністю — мрія долучитися до художньо-технічного проектування книги, створення проектованого об’єкту у відповідності потребам людини, як утилітарним, так і естетичним; мрія учителів ліцею випустити літературну збірку найкращих творів учнів та випускників школи, і своєю працею я допомогла здійснитися цій мрії.

Методологічною основою науково-дослідницької роботи послужили принципи системності та історизму, які передбачають комплексне, проблемно-мистецтвознавче дослідження художніх творів українських графіків. Художньо-графічне оформлення літературних видань розглядаються з урахуванням не лише поліграфічних вимог, а й художньо-естетичного забарвлення. Було використано аналітично-описовий, порівняльний, а також практичний методи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що книжкова графіка в цілому та художньо-графічне оформлення збірки «Політ душі» зокрема розглядаються як етапи єдиного художнього явища. На противагу багатьом рокам шкільної історії мого навчального закладу — це перший практичний досвід дизайну та оформлення літературного видання.

32

Практичне значення роботи. Результати дослідження, фактичний та

ілюстративний матеріал можуть бути використані як зразок в процесі створення літературної збірки учнів навчальних закладів, написання учнівських творів та поезій, у науковій і педагогічній діяльності мистецтвознавців, філологів. Вони можуть знадобитися працівникам художніх та літературних музеїв, учителям інформатики, образотворчого мистецтва та української мови і літератури. Ілюстративний матеріал може бути використаний у творчих пошуках художників графіки. Власний літературна збірка школи стане потужним засобом у поліпшенні рівня знань учнів, фахової майстерності вчителів і ефективності освіти в цілому.

33

Додаток Г.1 Фрагменти науково-дослідницької роботи «Верстка збірки юних

літераторів «Політ душі» в QuarkXpress» (секція мультимедійні системи, комп’ютерна графіка, ігрові програми)

Елементи книги КОЛОНЦИФРА

Колонцифра не повинна впадати в очі; її потрібно набирати цифрами основного шрифту книги, не жирним і не курсивом, і ставити або зверху або знизу сторінки посередині або у зовнішнього краю.

Для того щоб в QuarkXPress встановити колонцифру на шаблонній сторінці, потрібно створити текстовий блок в тому місці, де буде знаходитися колонцифра, і ввести за допомогою комбінації клавіш Ctrl + 3 змінний номер сторінки.

Колонцифру книги «Політ душі» розміщено знизу біля зовнішнього краю.

КОЛОНТИТУЛ

Колонтитули приносять велике полегшення тому, хто читає, і в той же час прикрашають сторінку. Звичайно добре вдаються колонтитули, якщо вони відокремлені від тексту тонкою межею на відстані, трохи більшому, ніж кегель основного шрифту книги.

На початку розділів або статей колонтитул ставити не потрібно з

34

міркувань естетичних, але в цих випадках він і логічно не потрібен. Колонтитул літературної збірки «Політ душі» оздоблено елементом

рисунка у форматі EPS, який відповідає назві та змісту книги. АНОТАЦІЯ

Анотація друкується на звороті титульного листа або на суперобкладинці. В ній вміщено коротку характеристику твору чи видання, що дає уяву про його тематичний зміст, читацьке призначення або інші особливості.

Анотацію збірки «Політ душі» виконано за стандартним зразком.

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ

Завдання дизайнера-верстальника — красиво виділити головний заголовок і скористатися рештою тексту, як декоративним матеріалом; всіляко уникати непотрібного розбиття і пам’ятати, що титул виходить тим більше невдалим, ніж більше пропусків між буквами в рядках ти зробиш.

Композиція титулу — важке завдання для верстальника книги, і звичайно останній ховається за художника, замовляючи йому малюнок вихідного листа і обкладинки.

Титульна сторінка книги «Політ душі» є графічним відображенням обкладинки книги, але в чорно-білому варіанті. ШМУЦТИТУЛ

Передтитульний лист або шмуцтитул, з одного боку, зберігає титульний лист від псування, з іншою — надає книзі урочистого вигляду. Застосовувати

35

його потрібно завжди, крім тонких брошур, позначаючи на ньому автора і головний заголовок книги (прописними буквами). Витрата паперу нікчемна, а зовнішність книги виграє багато.

ОБКЛАДИНКА

Все те, що сказано про титульний лист, потрібно сказати і про обкладинку або видавничу палітурку; крім того, необхідно мати на увазі, що часто від краси зовнішності книги залежить, чи її купуватимуть або байдуже пройдуть мимо.

Якщо в композиції тексту книги потрібно було прагнути до спокою і зручностей для ока читача, то в обкладинці потрібно, навпаки, всіляко прагнути привернути увагу до книги. Звичайно, з цього не виходить, що текст на обкладинці повинен бути химерним по малюнку і погано розбірливим.

Обкладинка збірки «Політ душі» відображає загальний настрій книги і відповідає назві книги. Обкладинка виконана в Adobe PhotoShop і у форматі TIFF передана на кольороподіл та фотовивід пластин для друку.

36

Додаток Г.2 Фрагменти науково-дослідницької роботи «Календар як засіб

зображальної журналістики» (секція журналістика)

Яким же повинен бути подарунковий календар, щоб його не поклали в «довгий ящик»? Що потрібно, щоб він «прижився» на робочому місці, став корисною прикрасою на роботі і вдома? Добре продуманий і виконаний календар-сувенір з успіхом замінить собою візитку особи, подарунок друзям та родичам. Такі календарі більш практичні в порівнянні з традиційними календарями.

Для того, щоб втілити наш задум щодо створення календаря-сувеніра, було організовано колективний проект.

Тема проекту: Створення календаря-сувеніра 2012. Мета проекту: • розширення знань у сфері пошуку та обробки журналістської

інформації; • оволодіння засобами зображальної журналістики; • розвиток зорової культури і творчої уяви; • розвиток художньо-естетичного сприймання цілісного образу

поліграфічного видання; • забезпечення емоційно-почуттєвого виховання; • формування самоосвітніх компетенції. Завдання проекту: • ознайомитися з технологією створення друкованих видань; • проаналізувати вид довідкової літератури – перекидний календар;

• продумати і розробити макет календаря;

• отримати текстову інформацію шляхом спілкування з героєм видання;

• вивчити документи та джерела журналістської інформації;

• відредагувати та оформити текстовий матеріал календаря;

• формувати відчуття і розуміння засобів зображальної журналістики; • підібрати та відредагувати ілюстративний матеріал календаря;

• відтворити календар в графічному електронному варіанті та підготувати до друку;

• виховувати творчу активність, художнє мислення та здібності.

37

Очікувані результати проекту: знання, отримані під час проведення проекту, допоможуть учасникам опанувати засобами художньої мови та емоційного впливу на людину – словом та зображенням; використовувати їх в процесі створення календаря-сувеніра.

Тит проекту: творчий, колективний, інтегрований (технології, образотворче мистецтво, українська мова та література, інформатика, краєзнавство), дослідницький.

Організація діяльності: реалізація проекту відбувається під час навчально-виховного процесу та у позакласній роботі.

Творчі групи: • пошуковці (знайти та проаналізувати інформацію про створення

подарункових перекидних календарів, відшукати аналоги); • журналісти (ознайомитись з основними методами пошуку та збору

інформації і використати їх при проведенні інтерв’ю з героєм видання); • філологи (створити та оформити текстовий матеріал сторінок

календаря); • фотографи (підготувати фотоілюстрації для оформлення сторінок

видання); • художники-дизайнери (продумати дизайн календаря та відтворити

його в графічному електронному варіанті). Термін виконання: вересень – грудень 2011 року. Учасники проекту: учні 10-Б класу, керівник проекту. Керівник проекту: учитель технологій, образотворчого мистецтва Божко

Інна Григорівна. Місце реалізації: Фастівський ліцей-інтернат Київської області. Етапи проекту: 1. Підготовчий етап. Виникає, розвивається і складається задум

оформлення: народження і формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення проекту в модель оформлення – макет. Визначається значення і місце кожного тексту і зображення у календарі відповідно до задуму і закріплення за ними певних графічних характеристик, а також їх взаємодія і відображення її у виданні.

2. Етап виконання та редагування оригіналів оформлення. Формується зміст та графічні характеристики зовнішнього та внутрішнього оформлення: робота з текстами, пошук та добір ілюстрацій і фотографій; гармонійне поєднання зображень, текстів, їх класифікація і опрацювання, створення макетів. Весь графічно-зображальний ряд повинен об’єднувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, причому календар має сприйматися цілісно й неповторно.

38

3. Композиційно-технічний етап. Набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу, остаточне розміщення текстових та зображальних матеріалів, відповідність усіх елементів календаря існуючим нормам і стандартам, перевірка комплектації, створення оригінал-макету, який передається на поліграфічне підприємство для друкування.

4. Презентація проекту та підсумок роботи. Презентація продукту проекту, обговорення отриманих результатів і можливості їх застосування. Колективне обговорення, оголошення результатів оцінювання, висунення пропозицій.

Художні особливості календаря складаються з графічного, композиційного рішення ідеї, використання гармонійних кольорових сполучень, пошуків взаємозв’язку зображень, шрифтів та текстової інформації. Основним засобом залучення уваги у календарі служить зображення – фотоілюстрація. (Додаток А) Тому від того, наскільки вона вдала, і залежить тривалість життя календаря.

Текстовий зміст календаря також повинен бути орієнтованим на споживача. Тому створенню журналістського тексту передувала наступна процедура:

1) виявлення цікавої теми; 2) визначення мети (навіщо нам цю тему досліджувати, навіщо про це

писати); 3) збір інформації (проведення інтерв’ю з героєм публікації); 4) обробка зібраної інформації; 5) вироблення висновків та їх оформлення.

Для створення подарункового календаря були використані такі методи збору

інформації: інтерв’ю з героєм видання та вивчення документів і джерел

(фотографій, текстових матеріалів у вигляді статей ЗМІ, особистих спогадів

героя).

З героєм видання було проведено стандартизоване основне індивідуальне

інтерв’ю на робочому місці. Наперед були продумані і складені питання

інтерв’ю. Пропонуємо хід проведеної бесіди. Інтерв’ю складається з

дванадцяти запитань: по одному – на кожну сторінку календаря, що відповідає

дванадцяти місяцям року.

Вид календаря, який було створено, відноситься до перекидного календаря,

тому що це видання настінної форми, що має окремі листки на кожен місяць,

які перекидаються. Сторінки календаря скріплені зверху спіраллю, через яку

перекидається лист. Календар містить матеріали, підібрані відповідно до

39

визначеної тематики та пов’язані з пам’ятними подіями з життя героя.

Центральною фігурою в розробці ілюстрацій календаря є фотожурналіст.

Скільки ж фотознімків можна давати на одній сторінці? На одній сторінці

календаря формату А3 вміщують, як правило, дві-три ілюстрації.

Найголовнішим видом ілюстрації, який було використано в календарі, є

фотопортрет.

Він може бути індивідуальним чи груповим. Найвиразнішими

ілюстраціями сторінки нашого календаря є фотопортрети, на яких зображений

герой видання. Фотопортрет тут найчастіше є індивідуальним, але також

зустрічаються групові портрети, де герой зображений у колі сім’ ї або друзів.

Фотопортрет дає можливість не тільки показати зовнішність людини, а й

якоюсь мірою розкрити її характер.

Також одним присутнім елементом ілюстрацій сторінки календаря є

фотоплакат. На ньому здійснюють монтаж фотознімка і малюнка. Знімки

використовуються для відтворення найважливіших конкретних елементів

плаката, малюнок – для загального оформлення тла. У нашому виданні

трапляється з’єднання декількох видів ілюстрацій, наприклад, з’єднання

фотознімка і малюнка у фотомонтаж фону тощо.

40

У нашому календарі присутній такий зображальний матеріал, як

фотонарис. Фотонарис – складається з декількох присвячених одній темі фотознімків, іноді об’єднаних із текстом.

41

Він надає широкі можливості для розкриття теми, для освоєння будь-якого

факту чи подій з різних боків. Можливо використовувати різні види

фотонарису, починаючи з простої тематичної фотодобірки – декількох знімків,

скомпонованих в одному місці видання, – до складного, наскрізного

фотонарису, коли знімки розкидані по різних місцях сторінки.

Ілюстрації у нашому перкидному календарі-сувенірі доповнюють зміст

текстових матеріалів, дають можливість побачити їх з нового більш виразного

боку.

Календар-сувенір повинен бути функціональним. Тому цифри «сітки»

бажано зробити читабельними й розташувати у звичних для більшості людей

колонках. Червоним днем можна відзначити день народження героя календаря

або іншу знаменну дату родини героя, крім офіційних.

42

Ми дійшли висновку, що кожна ілюстрація в календарі виступає по-

різному. Часто вона тільки супроводжує текстовий матеріал журналіста. Ми переконались, що рівень ілюстрування календаря не може залежати від кількості надрукованих у ньому ілюстрацій – важливі їхні якість та вплив на споглядача. Але не менш важливим елементом виступає текстова інформація, спрямована на точне відображення думок і почуттів респондента за допомогою перевтілення його образів у текстовий матеріал журналістом. Адже слово – це не лише інформативна одиниця, а й мистецький «першоелемент» літератури, що передбачає особливу ретельність та ерудованість журналіста, наявність у нього відповідних творчих здібностей.

При складній структурі календаря за наявності великої кількості текстових і зображальних елементів розмірна систематизація допомагає організувати матеріали видання так, що неоднозначні елементи мають рівнозначні рішення. Це сприяє правильній зорово-значеннєвій орієнтації споживача нашого видання.