Моє ставлення до життя і творчості Лесі Українки

Геніальна українська поетеса,видатний мислитель і критик,талановитий прозаїк і перекладач,Леся Українка все своє життя і всьо творчість присвятила справі боротьби за соціальне і національне визволення народу.“ЇЇ творчість неподільно зв’язана з робітничим рухом початку хх ст.”,писав М.Бажан в газеті “Правда” в дні Великої Вітчизняної війни.

НІ! Я ЖИВА! Я БУДУ ВІЧНО ЖИТИ! Я В СЕРЦІ МАЮ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ…

Велика дочка України втілила у своїй творчості кращі почуття свого народу-його гідність,його мужність,його непохитність у боротьбі за свободу і правду,його горду силу.Вона безсмертна,як безсмертний народ.

“Я була малою горда-щоб не плакать,я сміялась”,писала Леся Українка,пізніше,у своїх творах.

ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ

Хотіла б я піснею статиУ сюю хвилину ясну,Щоб вільно по світі літати,Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зоріПолинути співом дзвінким,Упасти на хвилі прозорі,Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мріїІ щастя моє таємне,Ясніші, ніж зорі яснії,Гучніші, ніж море гучне.

Читаючи твори Лесі Українки,захоплюєшся мовою,образами,проблемами і їх авторським вирішенням,поетичністю.Мені подобаються всі твори Лесі Українки,які я встигла прочитати на даний час,-вірші,поеми,драматичні поеми,елегії,пісні.Серед творів поетеси,які справили на мене найбільше враження,є поезія”Хотіла б я піснею стати”.

Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній — минуле, сучасне і майбутнє.

Українська пісня ніколи не відривалася від життя. Воно завжди було її джерелом і об’єктом відображення. Народна пісенність як дзеркало життя і поглядів трудових мас відзначається винятковою вірністю, бо ж вона вивірена багатим досвідом поколінь, відшліфована впродовж віків найталановитішими представниками народу, облагороджена чистим народним сумлінням. Саме в цьому — секрет її невмирущої поетичної краси і загальнонародного звучання.

На мою думку,Леся Українка хотіла в цьому вірші зобразити прагнення творити красу і дарувати всім щастя.Пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі. Леся Українка мала могутню зброю  — багату уяву, палке серце, величезний талант. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. У вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.

Література-особлива сфера людської творчості,не ізольована від життя,а тому реальні люди і реальні події знаходять у літературі своє відображення.Для мене вірші Лесі Українки-це прекрасна школа життя,школа виховання духовності,мужності,любові до ріного краю,виховання впевненості в собі,щирості,порядності.

З особливою цікавістю я читала інтимну лірику поетеси.Інтимна лірика поетеси своєрідна,ніким не повторена у мотивах,ніколи не друкована за життя поетеси. Читаючи поезію Лесі Українки ми відкриваємо для себе світ її думок,її бачення світу.У ньому зі своїх віршів поетеса висловлювала надію,що ми,нащадки,читатимемо і будемо знаходити відповіді на життєві питання у її творах:”Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…”

До тебе,Україно,наша бездольная мати,Струна моя перша озветься,І буде струна урочисто і тихо лунати,І пісня від серця поллється.